КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
від 9 листопада 1996 р. N 1371
Київ
Про вдосконалення контролю якості і безпеки
харчових продуктів
( Із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ
N 8 від 11.01.97
N 11 від 11.01.97
N 1178 від 17.08.2002 )
( У тексті Постанови слова "Державний комітет у справах
захисту прав споживачів", "Державний комітет по
стандартизації, метрології та сертифікації" в усіх
відмінках замінено словами "Державний комітет
стандартизації, метрології та сертифікації" у
відповідному відмінку згідно з Постановою КМ
N 1178 від 17.08.2002 )
З метою захисту прав споживачів та запобігання реалізації
продукції, небезпечної для життя та здоров'я громадян, і
відповідно до Законів України "Про захист прав споживачів"
, "Про забезпечення санітарного та епідемічного
благополуччя населення" , "Про зовнішньоекономічну
діяльність" та Декрету Кабінету Міністрів України від
10 травня 1993 р. N 46 "Про стандартизацію і
сертифікацію" Кабінет Міністрів України п о с т а н о в л я є:
1. Державному комітетові стандартизації, метрології та
сертифікації:
посилити контроль за якістю і безпекою харчових продуктів, що
виробляються в Україні, та імпортованих харчових продуктів (далі -
товар) щодо їх відповідності вимогам та стандартам, які діють в
Україні;
забезпечити поетапне розширення переліку харчової продукції,
що підлягає обов'язковій сертифікації.
2. Товар, який реалізується в роздрібній торгівлі, повинен
мати на етикетках (упаковці) інформацію в доступній для сприйняття
формі, викладену відповідно до чинного законодавства про мови, і
містити відомості про:
загальну назву харчового продукту;
масу (об'єм);
склад, включаючи перелік використаних у процесі виготовлення
інших продуктів харчування, харчових добавок, барвників тощо;
калорійність;
дату виготовлення;
термін придатності до споживання та умови зберігання;
найменування та адресу виробника.
Державному митному комітету, Державному комітетові
стандартизації, метрології та сертифікації, Міністерству зовнішніх
економічних зв'язків і торгівлі забезпечити контроль за
дотриманням вимог цього пункту.
( На часткову зміну пункту 2 згідно з Постановою КМ N 8
від 11.01.97 встановити, що на лицьовій стороні
етикетки горілки та лікеро-горілчаних виробів, які реалізуються в
роздрібній торгівлі, повинна міститися інформація в доступній для
споживача формі згідно з чинним законодавством про мови щодо:
загальної та власної назви виробу;
найменування виробника і товарного знака;
географічної назви місця виготовлення виробу, якщо
найменування виробника не відображає місця розташування
підприємства;
міцності;
місткості;
вмісту цукру (якщо це регламентуєтсья нормативними
документами);
нормативної документації (ГОСТ, ОСТ, ТУ тощо).
На лицьовій або зворотній стороні етикетки повинні бути
зазначені дата виготовлення горілки або лікеро-горілчаних виробів,
код підприємства та номер ліцензії на виробництво. )
( На часткову зміну пункту 2 згідно з Постановою КМ N 11
від 11.01.97 встановити, що на етикетках тютюнових
виробів, які реалізуються в роздрібній торгівлі, повинна
міститися інформація в доступній для споживача формі згідно з
чинним законодавством про мови:
на кожній одиниці продукції (сигареті, цигарці) - про власну
назву;
на кожній коробці, пачці чи сувенірній коробці - про:
найменування підприємства-виробника, його місцезнаходження та
товарний знак;
найменування загальне та власне;
наявність фільтруючого мундштука;
кількість одиниць у пачці;
попередження про шкідливість для здоров'я;
нормативну документацію (для продукції вітчизняного
виробництва);
на боксі чи упаковці сувенірних коробок - про найменування
виробу та їх кількість;
на кожній транспортній упаковці - про:
найменування підприємства-виробника, його адресу;
кількість сигарет у транспортній упаковці;
дату виготовлення;
код підприємства-виробника і номер ліцензії на виробництво;
нормативну документацію (для продукції вітчизняного
виробництва).
Товарний знак на тютюнових виробах, які виробляються в
Україні за ліцензійними договорами, виконується мовою та у вигляді
зареєстрованого оригіналу )
3. Підтвердження відповідності товару, що виробляється в
Україні або ввозиться на митну територію України, обов'язковим
вимогам діючих в Україні стандартів та інших нормативних
документів здійснюється шляхом його сертифікації або визнання
виданих за кордоном документів, що підтверджують відповідність
товару діючим в Україні вимогам безпеки для життя і здоров'я
громадян (далі - іноземний сертифікат).
Правила сертифікації товару та визнання іноземних
сертифікатів установлюються Державним комітетом стандартизації,
метрології та сертифікації.
4. Реалізація товару, що виготовлений в Україні та підлягає
обов'язковій сертифікації, здійснюється лише за наявності
сертифіката. Пропуск на митну територію товару, що підлягає