Теплові мережі. Інструкція з експлуатації

      НА: Книга 319

    ТЕПЛОВI МЕРЕЖI.  Iнструкцiя з експлуатацiї                  

                                                                

                                                                

                                                                

 Книга 319, Раздел 1

 Загальнi положення

                       З Загальнi положення

   3.1 Основною виробничою органiзацiєю з експлуатацiї теплових  ме-

реж є пiдприємство теплових мереж (ПТМ)*), пiдпорядковане  виробничо-

му енергетичному об'єднанню (ВЕО)**).

----------

   *) Тепер - тепловi мережi. (Ред.)

   **) Тепер - енергетична компанiя. (Ред.)

   3.2  ПТМ,  район  або  дiльницю  теплових  мереж    органiзовують

вiдповiдно до:

   - типових органiзацiйних структур управлiння пiдприємств теплових

мереж i нормативiв чисельностi промислово-виробничого персоналу  ПТМ,

цехiв (дiлянок) теплових мереж у складi енергопiдприємств  Мiненерго

України;

   - галузевих вимог i нормативних матерiалiв з НОП.

   3.3 Пiдприємство теплових мереж експлуатує зовнiшнi мережi та об-

ладнання, що знаходиться на його  балансi,  в  межах  обслуговування,

визначених мiж ПТМ i теплопостачальною електростанцiєю, з однiєї сто-

рони, та споживачами тепла, з iншої, а також здiйснює контроль за ек-

сплуатацiєю теплових мереж та теплових пунктiв промислових  i  житло-

во-комунальних пiдприємств i установ.

   3.4 Внутрiшньостанцiйнi теплофiкацiйнi трубопроводи та  колектори

електростанцiй (до меж їх роздiлу iз зовнiшнiми тепловими  мережами),

а також тепловi мережi промислових площадок  електростанцiй  експлуа-

туються персоналом електростанцiї, який повинен при цьому  керуватися

даною iнструкцiєю, РД  34.20.501  "Правила  технической  эксплуатации

злектростанций и сетей" (ПТЕ), ДНАОП  0.00-1.11-90  "Правила  устрой-

ства и безопасной эксплуатации трубопроводов пара и горячей воды", РД

34.40.503 "Типовая инструкция по эксплуатации  станционных  установок

подогрева сетевой воды".

   3.5 Взаємовiдносини ПТМ з мiськими та вiдомчими споживачами  теп-

ла з експлуатацiї єдиної системи теплопостачання до  виходу  з  цього

приводу нормативного документа регулюються  вiдповiдними  угодами,  а

щодо вiдпуску теплової енергiї - чинними "Правилами пользования  теп-

ловой энергией".

   3.6 Приймання на баланс енергопiдприємств Мiненерго  України  вiд

пiдприємств i установ мiсцевих органiв державної влади, мiнiстерств i

вiдомств України закiнчених  будiвництвом  опалювальних  котельних  i

магiстральних  теплових   мереж   повинне  здiйснюватись   вiдповiдно

до "Положения о порядке приема организациями Минэнерго от жилищно-эк-

сплуатационных организаций исполкомов местных Советов народных  депу-

татов районных отопительных котельных мощностью 100 Гкал/час и выше и

магистральных сетей от этих котельных".

   3.7 На кожному пiдприємствi теплових  мереж  на  пiдставi  чинних

правил та iнструкцiй повиннi бути розробленi мiсцевi  технiчнi  поса-

довi та експлуатацiйнi iнструкцiї щодо конкретних  умов  експлуатацiї

(додаток А).

   Перелiк iнструкцiй визначається головним iнженером ПТМ.

   3.8 Пiдприємство теплових мереж повинне мати повний комплект  до-

кументацiї на обладнання, що знаходиться на  балансi,  а  також  тех-

нiчну документацiю на пiдконтрольне обладнання, включаючи  мережi  та

системи теплоспоживання,  якi  експлуатуються  споживачами  тепла.  У

складi такої документацiї повиннi бути:

   - паспорти теплових мереж  (форму  наведено  в  додатку  Б),  ко-

тельних, насосних станцiй (форми наведено в додатку  В) з  додаванням

сертифiкатiв, свiдоцтв про  якiсть  виготовлення  та  монтажу,  доку-

ментiв на зварювання, актiв промiжного та остаточного приймання в ек-

сплуатацiю;

   - експлуатацiйнi схеми мереж, камер, насосних станцiй i котельних;

   - проектна та виконавча документацiя на мережi, що обслуговуються;

   - списки всiх споживачiв тепла з наведенням теплових  навантажень

з кожного виду теплоспоживання (опалення, вентиляцiя, гаряче водопос-

тачання, технологiя), параметрiв теплонососiя в системах  теплоспожи-

вання, схеми  пiд'єднань  пiдiгрiвникiв  гарячого  водопостачання  та

встановлених авторегуляторiв систем опалення.

   3.9 Паспорти теплових мереж, насосних станцiй i котельних, а  та-

кож усi додатки до них повиннi вiдображати фактичний стан  обладнання

в процесi експлуатацiї. Всi змiни вносяться в паспорти  пiсля  рекон-

струкцiї. Щорiчно пiд керiвництвом виробничо-технiчного вiддiлу  пер-

сонал експлуатацiйного району повинен складати i вивiряти всi паспор-

ти станом на 1 сiчня. Паспорти повиннi зберiгатись в  експлуатацiйно-

му районi.

   3.10  У  мiстах,  де  експлуатацiя  квартальних  теплових   мереж

здiйснюється пiдприємствами та установами, що  пiдпорядкованi  мiсце-

вим органам державної влади, мiнiстерствам i вiдомствам України, тех-

нiчна документацiя, наведена в 3.8, i паспорти теплових  пунктiв  по-

виннi знаходитись в цих пiдприємствах i установах.

   3.11 Оперативне управлiння роботою теплових  мереж,  установлення

теплових i гiдравлiчних режимiв системи теплопостачання,  керiвництво

лiквiдацiєю аварiй у теплових мережах здiйснює  диспетчерська  служба

ПТМ,  яка  повинна  бути  органiзована  вiдповiдно  до  типових   ор-

ганiзацiйних структур управлiння пiдприємствами теплових мереж.

 Книга 319, Раздел 2

 Приймання теплових мереж в експлуатацiю пiсля монтажу

 Книга 319, Раздел 2, Глава 1

 Видача дозволу, технiчних умов i погодження проектiв

 на пiд'єднання споживачiв до теплової мережi

      4 Приймання теплових мереж в експлуатацiю пiсля монтажу

     4.1 Видача дозволу, технiчних умов i погодження проектiв

           на пiд'єднання споживачiв до теплової мережi

   4.1.1 Для складання завдання на проектування споживач повинен от-

римати в ПТМ дозвiл i технiчнi умови на пiд'єднання систем  теплоспо-

живання до теплових мереж (форму наведено в додатку Г).

   Дозвiл i технiчнi умови мають бути  зареєстрованi  в  спецiальнiй

книзi, яка разом з копiями наданих ранiше дозволiв зберiгається в ПТМ.

   4.1.2 Для отримання дозволу та технiчних умов на пiд'єднання спо-

живач тепла повинен подати в ПТМ технiчну документацiю вiдповiдно  до

вимог, наведених в "Правилах пользования тепловой энергией".

   4.1.3 До початку будiвельних робiт на об'єктi споживач (замовник)

за участю проектної органiзацiї зобов'язаний подати в ПТМ для  узгод-

ження вiдповiднi роздiли проекту та робочi  креслення  в  необхiдному

обсязi.

   4.1.4  При  розглядi  робочих  креслень   необхiдно    перевiряти

вiдповiднiсть прийнятих проектних рiшень технiчним умовам,  вказiвкам

чинних будiвельних норм i правил, нормам технологiчного  проектування

теплових електричних станцiй та теплових мереж.

   При вiдсутностi зауважень до поданого проекту на кресленнях  ста-

виться штамп "Узгоджено" iз зазначенням дати та номера узгодження  за

книгою реєстрацiї проектiв. При узгодженнi проектiв на квартальнi ме-

режi та абонентськi пiд'єднання штампи узгодження пiдписує  начальник

виробничо-технiчного вiддiлу ПТМ, проектiв магiстральних i  розвiдних

мереж - головний iнженер ПТМ.

 Книга 319, Раздел 2, Глава 2

 Технiчний нагляд за будiвництвом теплових мереж

        4.2 Технiчний нагляд за будiвництвом теплових мереж

   4.2.1 Будiвництво теплових мереж здiйснюється пiд технiчним  наг-

лядом ПТМ.

   У функцiї технiчного нагляду входять контроль якостi  виконуваних

робiт i вiдповiдностi застосовуваних матерiалiв та обладнання затвер-

дженому проекту, промiжнi випробування, а також пооперацiйне прийнят-

тя споруди.

   Органiзовує технiчний нагляд  начальник  експлуатацiйного  району

ПТМ.

   4.2.2 Споживач (будiвельна органiзацiя) не пiзнiше  як  за  п'ять

днiв  до  початку  будiвництва  об'єкту    зобов'язаний    сповiстити

вiдповiдний експлуатацiйний район про початок робiт,  узгодити  поря-

док виконаних робiт у зонi дiючих теплових мереж i подати  проект  та

графiк виконання робiт.

   4.2.3 Будiвельна органiзацiя зобов'язана  викликати  представника

ПТМ, яка здiйснює технiчний нагляд, i подати йому на огляд,  висновок

та промiжне приймання до початку робiт наступної операцiї всi елемен-

ти теплових мереж i теплових пунктiв, що будуються.

   4.2.4 Перелiк робiт, що пiдлягають контролю та  промiжному  прий-

маннi представником  технiчного  нагляду,  повинен  вiдповiдати  СНиП

3.05.03-85.

   Представник технiчного нагляду зобов'язаний бути присутнiм  також

пiд час промивки та гiдравлiчного опресовування  обладнання  теплових

пунктiв i систем теплопостачання.

   Пiдготовку, органiзацiю, проведення  попереднiх  та  завершальних

випробувань, а також промивку мереж i систем, їх комплексне  випробу-

вання та  налагодження  повинна  здiйснювати  будiвельна  органiзацiя

(споживач тепла).

   Промiжне приймання виконаних робiт, проведення випробувань i про-

мивку мереж оформляють актами (форми наведено в  додатках).  Промивку

трубопроводiв дiаметром до 500 мм необхiдно провадити гiдропневматич-

ним способом.

   4.2.5 Усi новозбудованi тепловi мережi та  споруди  повиннi  бути

виконанi вiдповiдно до проектної документацiї, погодженої з ПТМ,  за-

довольняти вимоги ПТЕ, а також мають  бути  забезпеченi  технiчною  i

приймально-здавальною документацiєю в необхiдному обсязi. Склад доку-

ментацiї, яку подає споживач  тепла  при  здаваннi  об'єкта,  повинен

вiдповiдати СНиП 3.05.03-85.

 Книга 319, Раздел 2, Глава 3

 Приймання в експлуатацiю засобiв захисту теплових

 мереж вiд електрохiмiчної корозiї

       4.3 Приймання в експлуатацiю засобiв захисту теплових

                 мереж вiд електрохiмiчної корозiї

   4.3.1 На всi роботи по обладнанню захисту  пiдземних  споруд  вiд

електрохiмiчної корозiї повинна бути складена виконавча документацiя,

яка подається замовнику на промiжнiй i завершальнiй стадiях  здавання

робiт.

   4.3.2 Приймання закiнчених робiт iз захисту пiдземних споруд  вiд

електрохiмiчної корозiї  здiйснюється  вiдповiдно  до  вказiвок  СНиП

3.01.04-87, СНиП 3.04.03.85.

   Обсяги i якiсть виконаних робiт повиннi вiдповiдати вимогам, вик-

ладеним у РД 34.20.131 "Инструкция по защите тепловых сетей от  элек-

трохимической коррозии".

   4.3.3 Остаточне приймання здiйснюється пiсля виконання всiх  мон-

тажних робiт i вимiрювання рiзницi потенцiалiв "труба-земля",  а  та-

кож перевiрки електричних параметрiв захисного обладнання,  що  вико-

нується згiдно з РД 34.20.131 "Инструкция по защите тепловых сетей от

электрохимической коррозии".

   Приймання в експлуатацiю захисного обладнання оформляється актом.

При  сумiсному  електрохiмiчному  захистi  теплових  мереж  та  iнших

пiдземних споруд акт має бути пiдписаний також власником цих споруд.

 Книга 319, Раздел 2, Глава 4

 Опресовування теплових мереж

                 4.4 Опресовування теплових мереж

   4.4.1 На всiх вперше змонтованих  трубопроводах  теплової  мережi

необхiдно провести гiдравлiчне опресовування.  Опресовування  пiдзем-

них трубопроводiв, прокладених у непрохiдних каналах i траншеях,  по-

винне провадитись за два рази (попереднє та остаточне).  Опресовуван-

ня трубопроводiв, доступних до огляду пiд час експлуатацiї (прокладе-

них надземно i в прохiдних каналах), може  провадитись  за  один  раз

пiсля закiнчення монтажу.

   4.4.2 Попереднє гiдравлiчне опресовування теплопроводiв  належить

провадити окремими дiлянками пiсля  їх  зварювання  та  укладання  на

постiйнi опори до установлення на них  обладнання  i  перекриття  ка-

налiв або засипання траншей.

   Опресовування треба провадити у такому порядку:

   - дiлянку трубопроводу, який випробується, iзолювати  вiд  дiючих

мереж встановленням глухих фланцiв або заглушок;  використання  засу-

вок в таких випадках не дозволяється;

   - у подавальному i зворотному трубопроводах пiсля наповнення  во-

дою та випуску повiтря в найвищiй точцi випробуваної дiлянки  встано-

вити пробний тиск, який дорiвнює 1,25 робочого, але не нижчий нiж 1,6

МПа (16 кгс/см2), i витримати їх при цьому тиску не менше 5 хв, пiсля

чого знизити тиск до робочого. При робочому тиску  ретельно  оглянути

трубопроводи по всiй їх довжинi.

   При значному перепадi тиску на випробуванiй дiлянцi значення  до-

пустимого тиску в його нижнiй точцi повинне бути узгоджене  з  проек-

тною органiзацiєю для забезпечення мiцностi трубопроводiв i стiйкостi

нерухомих опор. В iншому випадку випробування необхiдно провадити  по

окремих дiлянках.

   4.4.3 При випробуваннях трубопроводiв потрiбно застосовувати пру-

жиннi манометри класу точностi не менше 1,5 з  дiаметром  корпусу  не

менше 150 мм i шкалою на номiнальний тиск бiля 4/3 вимiрюваного.  Ма-

нометри повиннi бути опломбованi органiзацiями Держстандарту  України

або органiзацiями, якi мають право повiрки. Використання  пошкоджених

манометрiв та манометрiв з простроченими пломбами не допускається.

   4.4.4 Гiдравлiчне опресовування арматури потрiбно провадити до її

встановлення на  трубопроводi.

   Випробування бувають двох основних видiв:

   - на мiцнiсть металу i щiльнiсть;

   - на герметичнiсть рухомих i нерухомих роз'ємiв з'єднань (сальни-

кового обладнання, запiрної арматури та iн.).

   Гiдравлiчне опресовування  арматури  провадиться  пробним  тиском

вiдповiдно до ГОСТ 356.

   4.4.5 Остаточне  гiдравлiчне  опресовування  необхiдно  провадити

пiсля завершення будiвельно-монтажних робiт, встановлення всього  об-

ладнання теплових мереж (засувки, компенсатори та  iн.)  i  засипання

траншеї пробним тиском, що дорiвнює 1,25 робочого, але  не  менше  як

1,6 МПа (16 кгс/см2). Всi  засувки,  що  секцiонують,  i  засувки  на

вiдгалуженнях випробуваної мережi повиннi бути вiдкритi. Час  витрим-

ки трубопроводiв та їх елементiв пiд пробним тиском повинен  бути  не

менше 5 хв.

   Результати випробувань вважаються задовiльними, якщо пiд  час  їх

проведення не виникло тиску по манометру i не виявлено ознак розриву,

течi або запотiвання в  корпусах,  сальниках  арматури,  у  фланцевих

з'єднаннях i т.п.

   4.4.6 При температурах зовнiшнього повiтря нижче 1 град.С трубоп-

роводи заповнюють водою, пiдiгрiтою до 50-60 град.С, а  опресовування

здiйснюють пiсля зниження температури води до 45 град.С. Якщо виявле-

но дефекти, що потребують тривалого часу  для  усунення,  трубопровiд

повинен бути негайно спорожнений.

 Книга 319, Раздел 3

 Пуск теплових мереж, теплових пунктiв i систем

 теплоспоживання

 Книга 319, Раздел 3, Глава 1

 Загальнi положення

         5 Пуск теплових мереж, теплових пунктiв i систем

                          теплоспоживання

                      5.1 Загальнi положення

   5.1.1 На всi трубопроводи на пiдставi  документацiї заводiв-виго-

товлювачiв i тiєї, що передається монтажними  органiзацiями,  повиннi

бути складенi паспорти установленої форми.

   5.1.2 До пуску в роботу  всi  трубопроводи,  на  якi  поширюються

ДНАОП 0.00-1.11-90 "Правила устройства и безопасной эксплуатации тру-

бопроводов пара и горячей воды", залежно вiд їх категорiй повиннi бу-

ти зареєстрованi в  мiсцевих  органах  Держнаглядохоронпрацi  або  на

пiдприємствi, що є власником трубопроводiв.

   5.1.3 Пуск теплових мереж здiйснюється пусковою бригадою,  очолю-

ваною вiдповiдальним керiвником.

   Пуск повинен виконуватись за спецiальною програмою,  затвердженою

iнженером ПТМ, а для  вперше  побудованих  магiстральних  мереж,  якi

вiдходять безпосередньо вiд колекторiв теплоджерел (ТЕЦ, СТ, РК,  К),

програма повинна бути узгоджена з головним  iнженером  електростанцiї

(начальником СТ, РК, К).

   Перед пуском робоча програма повинна бути передана:

   - керiвниковi пускової бригади;

   - черговому диспетчеру ПТМ;

   - черговому iнженеру джерела тепла (начальнику змiни);

   - диспетчеру (оператору) експлуатацiйного району.

   Програма пуску теплової мережi повинна включати:

   - комутацiйну схему водопiдiгрiвної установки i джерела тепла  та

режим її роботи пiд час пуску мережi;

   - оперативну схему теплової мережi пiд час пуску;

   - черговiсть, порядок та режим пуску кожної окремої магiстралi та

її вiдгалужень;

   - час наповнення кожної магiстралi з  урахуванням  її  об'єму  та

швидкостi заповнення:

   - розрахунковий статичний тиск кожної  заповненої  магiстралi  та

вплив цього тиску на сумiжнi трубопроводи мережi;

   - склад пускової бригади, розстановку та обов'язки кожного  вико-

навця пiд час кожного етапу пуску;

   - органiзацiю та засоби зв'язку  начальника  пускової  бригади  з

черговим диспетчером ПТМ, оператором експлуатацiйного району,  черго-

вим iнженером джерела тепла, виконавцями пускової  бригади,  а  також

мiж окремими членами бригади.

   5.1.4 Усi дефекти трубопроводiв, арматури,  компенсаторiв,  опор,

дренажного  та  вiдкачувального  устаткування,  повiтряникiв,    кон-

трольно-вимiрювальних приладiв, а також люкiв, драбин i  скоб,  вияв-

ленi в результатi ретельного огляду мережi, повиннi бути  усуненi  до

початку пуску.

   При виконаннi цих вимог необхiдно  враховувати,  що  пiдтягування

болтiв фланцевих з'єднань повинне здiйснюватись при тиску в трубопро-

водi не вище нiж 0,4 МПа (4 кгс/см2).

 Книга 319, Раздел 3, Глава 2

 Заповнення трубопроводiв водою пiд час пуску водяної

 теплової мережi

     5.2 Заповнення трубопроводiв водою пiд час пуску водяної

                          теплової мережi

   5.2.1 Усi трубопроводи теплової мережi незалежно вiд того,  пере-

бувають вони в експлуатацiї чи  в  резервi,  повиннi  бути  заповненi

деаерованою водою. Спорожнення трубопроводiв здiйснюється  тiльки  на

час ремонту, пiсля закiнчення якого трубопроводи пiсля  опресовування

та промивки повиннi бути заповненi водою.

   5.2.2 Незалежно вiд джерела водоспостачання  трубопроводи  тепло-

вих мереж потрiбно заповнювати водою температурою не вище 70 град.С.

   Заповнення трубопроводiв водою  безпосередньо  iз  бакiв  деаера-

торiв атмосферного тиску при вiдсутностi охолодника пiдживлення  пот-

рiбно провадити або пiсля охолодження води в них до  70  град.С,  або

пiдмiшуванням до деаерованої води iз зворотних  трубопроводiв  ранiше

заповнених мереж з таким розрахунком, щоб загальна температура сумiшi

була не вище 70 град.С.

   5.2.З Заповнення трубопроводiв слiд провадити пiд тиском, який не

перевищує статичного тиску частини теплової мережi,  що  заповнюється

бiльше нiж на 0,2 МПа (2 кгс/см2). Швидкiсть заповнення теплової  ме-

режi повинна бути пов'язана з подачею джерела пiдживлення.

   5.2.4 Наповнення водою основної магiстралi теплопроводу  потрiбно

провадити в такому порядку:

   - на дiлянцi теплопроводу, що заповнюється, закрити  всi  дренажi

та засувки на перемичках мiж подавальним i зворотним  трубопроводами,

вiдключити  всi  вiдгалуження  i  абонентськi  вводи,  вiдкрити   всi

повiтряники частини мережi, що заповнюється, засувки, що секцiонують,

крiм головних;

   - на зворотному трубопроводi дiлянки, що  заповнюється,  вiдкрити

байпас головної засувки, а потiм засувку; виконати наповнення трубоп-

роводу; на час наповнення ступiнь вiдкриття засувок установлюється  i

змiнюється лише за вказiвкою та з дозволу диспетчера ПТМ;

   - в  мiру  заповнення  мережi  i  припинення  витиснення  повiтря

повiтряники закрити;

   - пiсля  закiнчення  заповнення  зворотної  магiстралi   вiдкрити

кiнцеву перемичку мiж подавальним i зворотним трубопроводами i  почи-

нати заповнення водою подавальної магiстралi в тому ж самому порядку,

що й зворотної;

   - наповнення теплопроводу вважати закiнченим, якщо вихiд  повiтря

з усiх повiтряних кранiв припиниться i спостерiгачi за  повiтряниками

повiдомлять керiвника пускової бригади про  їх  закриття;  закiнчення

заповнення характеризується збiльшенням тиску  в  колекторi  теплової

мережi до статичного тиску або до тиску в пiдживлювальному  трубопро-

водi;

   - пiсля закiнчення заповнення  трубопроводiв  необхiдно  протягом

2-3 год кiлька разiв вiдкрити повiтрянi крани, щоб переконатись в ос-

таточному видаленнi повiтря. Пiдживлювальнi насоси повиннi бути в ро-

ботi для пiдтримування статичного тиску заповненої мережi.

   В аварiйних ситуацiях при розгорненнi мереж пiсля  усунення  пош-

коджень час витримування заповнених водою трубопроводiв для  остаточ-

ного видалення повiтря може бути скорочений залежно вiд об'єму запов-

неного циркуляцiйного контура.

   5.2.5 Заповнення розподiльних i внутрiшньоквартальних мереж  пот-

рiбно провадити пiсля заповнення водою магiстральних трубопроводiв, а

вiдгалужень до абонентiв -  пiсля  заповнення  розподiльних  i  внут-

рiшньоквартальних мереж.

   Заповнення внутрiшньоквартальних мереж i вiдгалужень здiйснюється

так само, як i основних магiстралей.

   5.2.6 Заповнення теплових мереж, якi мають насоснi (пiдкачувальнi

або змiшувальнi) станцiї, потрiбно провадити через обвiднi  трубопро-

води.

   5.2.7 Установленi на теплопроводах регулюючi  клапани  на  термiн

наповнення повиннi  бути  вручну  вiдкритi  та  вiд'єднанi  вiд  кон-

трольно-вимiрювального обладнання.

 Книга 319, Раздел 3, Глава 3

 Установлення циркуляцiйного режиму у водянiй

 тепловiй мережi

     5.3 Установлення циркуляцiйного режиму у водянiй тепловiй

                              мережi

   5.3.1 Установлення циркуляцiйного режиму у магiстральних  теплоп-

роводах потрiбно здiйснювати через кiнцевi  перемички  при  вiдкритих

секцiйних засувках, вимкнених вiдгалуженнях та системах споживачiв.

   5.3.2 Включення водопiдiгрiвної установки джерела тепла, якщо во-

на не працювала до пуску магiстралi, здiйснювати в момент установлен-

ня циркуляцiйного режиму.

   5.3.3. Установлення  циркуляцiйного  режиму  в  мережi  необхiдно

здiйснювати в такому порядку:

   - вiдкрити засувки на входi  та  виходi  сiтьової  води  сiтьових

пiдiгрiвникiв; при наявностi обводу пiдiгрiвникiв вiдкрити засувки на

обводi, засувки у пiдiгрiвникiв у цьому випадку залишаються закритими:

   - вiдкрити засувки на всмоктувальних патрубках сiтьових насосiв;

   - увiмкнути один сiтьовий насос;

   - плавно вiдкрити спочатку байпас засувки на  нагнiтальному  пат-

рубку сiтьового насоса, потiм - саму засувку i установити циркуляцiю;

включити подачу пари на сiтьовi  пiдiгрiвники  (за  умови,  що  через

пiдiгрiвники є витрата води) i почати пiдiгрiв сiтьової води з  швид-

кiстю не вище 30 град.С за годину;

   - пiсля установлення циркуляцiйного  режиму  витрати  пiдживлення

вiдрегулювати таким чином, щоб тиск у зворотному колекторi вiдповiдав

розрахунковому згiдно з п'єзометричним графiком при  перехiдному  або

робочому режимi.

   5.3.4 Установлення циркуляцiйного режиму в магiстралi,  що  вклю-

чається пiд час роботи водопiдiгрiвної установки, потрiбно  провадити

почерговим i поступовим вiдкриттям головних засувок на зворотному  (в

першу чергу) i подавальному трубопроводах; при цьому необхiдно стежи-

ти за показаннями манометрiв, установлених на подавальному i зворотно-

му колекторах i  на  зворотному  трубопроводi  магiстралi,  що  вклю-

чається, до засувки (за рухом води) для того, щоб коливання  тиску  в

зворотному i подавальному  колекторах  не  перевищувало  установлених

норм ПТЕ, i тиск  у  зворотному  трубопроводi  магiстралi,  що  вклю-

чається, не перевищував його розрахункового значення.

   5.3.5 Пiсля установлення циркуляцiйного  режиму  в  трубопроводах

дiлянок, на яких установлено регулятори тиску, пiдпору або  розсiчки,

потрiбно налагодити цi регулятори, щоб  забезпечити  необхiдний  тиск

для заповнення високорозташованих систем i  не  допустити  надмiрного

пiдвищення тиску в низько розташованих системах.

   5.3.6 Установлення циркуляцiйного режиму у вiдгалуженнях вiд  ос-

новної магiстралi провадити через кiнцевi перемички на  цих  вiдгалу-

женнях почерговим i поступовим вiдкриттям головних  засувок  вiдгалу-

ження спочатку на зворотному, а потiм на подавальному трубопроводах.

   5.3.7 Встановлення циркуляцiйного режиму у вiдгалуженнях до  сис-

тем абонентiв, обладнаних  елеваторами,  потрiбно  здiйснювати  через

пiдсмоктування до елеваторiв.

   При цьому системи опалення пiсля  елеваторiв  i  вiдгалуження  до

систем вентиляцiї та гарячого водопостачання повиннi бути щiльно зак-

ритi засувками.

   Органiзацiю циркуляцiї у вiдгалуженнях  до  абонентських  систем,

пiд'єднаних без елеваторiв або з насосами, провадити через цi  систе-

ми з включенням останнiх у роботу.

   Засувки на теплових пунктах систем, якi не пiдлягають  включенню,

при установленнi циркуляцiйного режиму в мережi повиннi  бути  щiльно

закритi, а випускна арматура пiсля них повинна знаходитись у  вiдкри-

тому станi з метою запобiгання заповненню водою i пiдйому тиску в цих

системах.

   5.3.8 Пiд час пуску насосiв на насосних станцiях необхiдно:

   - вiдкрити засувки, якi вiдокремлюють насосну вiд мережi;

   - вiдкрити засувку зi сторони всмоктування насоса i закрити її на

нагнiтальному патрубку;

   - увiмкнути електродвигун;

   - плавно вiдкрити засувку на нагнiтальному патрубку насоса, а як-

що є байпас, спочатку вiдкрити байпас, потiм - засувку;

   - закрити засувку на обводному трубопроводi, через який  здiйсню-

валось заповнення мережi;

   - включити необхiдну кiлькiсть насосiв  для  досягнення  заданого

гiдравлiчного режиму;

   - вiдкрити засувки на всiх резервних насосах зi сторони  всмокту-

вання насоса, вiдкрити засувку на нагнiтальному патрубку насоса, який

буде на АВР, i поставити його в положення автоматичного вмикання  ре-

зерву (АВР);

   - виконати налагодження установлених регуляторiв тиску та захисту.

 Книга 319, Раздел 3, Глава 4

 Пуск водяних мереж у зимовий перiод

              5.4 Пуск водяних мереж у зимовий перiод

   5.4.1 Для пуску теплових  мереж  при  низьких  температурах  зов-

нiшнього повiтря пiсля аварiйної зупинки та ремонту або пiд час  пус-

ку вперше побудованої магiстралi необхiдно в подавальний i  зворотний

трубопроводи мережi, що заповнюється, при  дiаметрi  труб  300  мм  i

бiльше врiзати додаткове спускне обладнання в необхiднiй кiлькостi на

вiдстанi не бiльш як 400 м одне вiд одного; скидання дренованої  води

необхiдно передбачити за межi камер.

   5.4.2 Заповнення трубопроводiв провадити водою температурою 50-60

град.С по окремих, подiлених секцiонуючими засувками, дiлянках  одно-

часно по подавальному i зворотному трубопроводах.

   У випадку обмеженої подачi пiдживлювальної  води  спочатку  нале-

жить заповнювати зворотний трубопровiд, а потiм через  перемичку  пе-

ред секцiонуючими засувками в кiнцi дiлянки - подавальний.

   5.4.3 Заповнення та встановлення  циркуляцiйного  режиму  в  теп-

ловiй мережi при непрацюючiй водопiдiгрiвнiй установцi потрiбно вико-

нувати в такому порядку.

   5.4.3.1 Пiд час заповнення трубопроводiв всю дренажну та повiтря-

ну арматуру, а також засувки на перемичцi мiж подавальним  i  зворот-

ним трубопроводами перед секцiонуючими засувками необхiдно  вiдкрити;

повiтряники  закрити  вiдразу  пiсля  припинення  виходу  через   них

повiтря, а спускне обладнання - пiсля того, як температура дренованої

води перевищить 30 град.С.

   5.4.3.2 Пiсля  заповнення  трубопроводiв  головної  секцiонованої

дiлянки при вiдкритих засувках на подавальному i зворотному  колекто-

рах водопiдiгрiвної установки включити  сiтьовий  насос  i  повiльним

вiдкриттям засувки на нагнiтальному патрубку насоса  створити  цирку-

ляцiю на цiй дiлянцi через  перемичку  перед  секцiонуючою  засувкою.

Вiдразу  ж  пiсля  створення  циркуляцiї  подати  пару  на   сiтьовий

пiдiгрiвник для поповнення тепловтрат у заповнюваних дiлянках.

   5.4.3.3 Заповнення наступних секцiонованих дiлянок i  установлен-

ня в них циркуляцiйного режиму провадити з виконанням вимог 5.4.3.1 -

шляхом вiдкриття байпасiв засувок, що секцiонують, мiж дiючою  дiлян-

кою i тiєю, що заповнюється. Заповнення провадити при  вiдкритiй  за-

сувцi на перемичцi мiж подавальним i зворотним  трубопроводами  перед

а також пiдсилити стики накладками.  При  защемленнi  труб  необхiдно

визначити та усунути його причину.

   9.2.2 Причинами пробивання прокладок фланцевих з'єднань є:

   - перекоси труб пiд час монтажу;

   - перекоси фланцiв внаслiдок неправильного приварювання;

   - нерiвномiрнiсть затягування болтiв;

   - нерiвностi на дзеркалi фланцiв;

   - погана якiсть прокладок;

   - рiзке пiдвищення тиску;

   - рiзкi змiни температури i т. iн.

   Пошкоджену дiлянку необхiдно  вiдключити  найближчими  засувками,

ретельно очистити дзеркало фланцiв вiд пошкодженої прокладки; при пе-

рекосi фланцiв їх потрiбно переварити.

   9.2.3 Витiкання в сальниках компенсаторiв i засувок  є  наслiдком

поганої набивки i низької якостi набивального матерiалу.

   Для усунення витiкання потрiбно пiдтягнути сальники. Якщо  це  не

допомагає, вiдключити пошкоджену дiлянку i замiнити сальникову набив-

ку. При усуненнi витiкання в сальнику засувки воду з  труб  можна  не

спускати, а обмежитись зниженням тиску. При замiнi  набивки  сальника

пропонується використовувати теплостiйку гуму.

   9.2.4 Причинами поламки корпусу, стакана або втулки  сальникового

компенсатора є: заїдання стакана компенсатора в  результатi  перекосу

труб або дуже тугої набивки, прогин i  затиснення  трубопроводiв  при

безканальнiй прокладцi, неправильний  розрахунок  компенсуючої  здат-

ностi, пiдвищення тиску в мережi понад допустимий для нормальної  ро-

боти арматури або рiзке пiдвищення температури теплоносiя при  недос-

татнiй попереднiй розтяжцi  компенсатора.  Зменшення  товщини  стiнок

стакана часто є наслiдком зовнiшньої корозiї. Для лiквiдацiї  пошкод-

жень треба усунути перекоси труб i замiнити  пошкоджену  частину  або

весь компенсатор.

   При виходi стакана з корпусу компенсатора внаслiдок зривання мер-

твої опори останню необхiдно закрiпити.

   При зруйнуваннi компенсатора внаслiдок  його  малої  компенсуючої

здатностi необхiдно установити новий компенсатор з  бiльшою  довжиною

ходу.

   Пiдсилене  змащування  через  канавки  грундбукси  допомагає  за-

побiгти корозiї стакана.

   9.2.5 Причинами виникнення свищiв є  внутрiшня  та  зовнiшня  ко-

розiя трубопроводiв. Пошкоджену дiлянку тепломережi треба  вiдключити

засувками, що секцiонують. Вiдтак здiйснюється зовнiшнiй огляд i  об-

стукування молотком зовнiшньої поверхнi труб по обидва боки вiд мiсця

пошкодження, пiсля чого труба в мiсцi утворення  свища  повинна  бути

пiдварена або замiнена новою.

   9.2.6 При виявленнi зовнiшньої корозiї  треба  ретельно  оглянути

дiлянки труб, розташованi поряд з  пошкодженою  дiлянкою,  перевiрити

органiзацiю вiдведення верхових вод над теплотрасою,  щiльнiсть  швiв

плит перекриття каналiв, стан iзоляцiї та зовнiшнього покриття, а та-

кож дренажного обладнання. Особливу увагу потрiбно звернути на  мiсця

стикання труб iз щитовими мертвими опорами i на прокладки в  сталевих

футлярах (труба в трубi), а також в мiсцях перетину  з  водопроводом,

каналiзацiєю, водостоком та iн. У результатi огляду повинна бути виз-

начена причина виникнення корозiйного пошкодження.

   При лiквiдацiї корозiйного пошкодження на замiнену або  вiдремон-

товану дiлянку трубопроводiв повинне бути  нанесене  надiйне  антико-

розiйне покриття, агресивнi теплоiзоляцiя або грунт замiнено iнертни-

ми; потрiбно вжити заходiв, якi перешкоджатимуть попаданню вологи  на

трубопроводи та обладнання (теплопроводи винести з-пiд  холодних  ко-

мунiкацiй, зробити вiдведення з траси теплової мережi грунтових, зли-

вових та iнших вод, ущiльнити шви перекриття каналiв i камер), а  та-

кож заходiв щодо захисту теплопроводiв вiд дiї блукаючих струмiв.

   9.2.7 У разi виявлення  внутрiшньої  корозiї  труб  потрiбно  пе-

ревiрити якiсть деаерацiї пiдживлювальної води, пiдсилити контроль за

дотриманням режиму роботи деаератора i упорядкувати гiдравлiчний  ре-

жим мережi, забезпечивши постiйний надлишковий тиск у всiх точках ме-

режi та в системах теплоспоживання.

   9.2.8 Пiд час наступного найближчого ремонту мережi дiлянка  теп-

лопроводу, на якiй було заварено свищ, що  виник  у  результатi  зов-

нiшньої або внутрiшньої корозiї, повинна бути розкрита  повторно  для

огляду поверхнi труб i визначення можливостi  подальшої  безаварiйної

роботи або необхiдностi профiлактичної замiни дiлянки.

   Дiлянки теплопроводу, на яких виявлено iнтенсивну корозiю, в про-

цесi екплуатацiї повиннi пiдлягати посиленому нагляду та контролю для

запобiгання повторному пошкодженню.

   9.2.9 Заморожування конденсатопроводiв виникає головним чином  на

дiлянках повiтряної прокладки через несвоєчасний спуск конденсату пiд

час припинення його вiдкачування, а також внаслiдок  провисання  кон-

денсатопроводiв.

   Заморожену дiлянку конденсатопроводу треба вiдiгрiти, пiсля  чого

мiсце розриву заварити; при необхiдностi пошкоджену дiлянку замiнити.

Для  вiдтанення  пiдземних  теплопроводiв  пропонується   електричний

обiгрiв.

   Джерелом живлення можуть бути використанi зварювальнi та iншi (що

пiдходять за параметрами) трансформатори.

   Для попередження повторних  заморожувань  необхiдно  усунути  всi

провисання конденсатопроводу i ретельно iзолювати його, а пiд час ос-

тановiв своєчасно спускати  конденсат.  Для  попередження  замерзання

конденсатопровiд при повiтрянiй прокладцi потрiбно прокладати  в  за-

гальнiй iз паропроводом теплоiзоляцiї.

   9.2.10 Заморожування трубопроводiв сiтьової води може виникати на

тупикових дiлянках труб, що прилягають до  закритих  розподiлювальних

засувок мiж  сумiжними  магiстралями  або  районами  теплопостачання.

Лiквiдацiю пошкодження здiйснюють вiдповiдно до 9.2.9.

   Для попередження заморожування на тупикових дiлянках потрiбно ус-

тановлювати перемички малого дiаметра (1/2", 3/4") з двома  вентилями

та дросельною дiафрагмою мiж ними, розрахованою на  постiйне  пропус-

кання мiнiмальної витрати води без порушення  заданого  гiдравлiчного

режиму мережi.

   9.2.11 Заморожування дренажного обладнання трубопроводiв може ви-

никнути внаслiдок накопичення води або конденсату в довгих  неiзольо-

ваних (неутеплених) спускних патрубках вище дренажних засувок.

   Для лiквiдацiї заморожування  потрiбно  виключити  з  двох  бокiв

дiлянки  трубопроводiв,  на  яких  замерзло  дренажне  обладнання,  i

вiдiгрiти їх паяльною лампою або пальником. Дренажне  обладнання,  що

вийшло з ладу, замiнити новим. Пiсля лiквiдацiї пошкодження  дренажне

обладнання потрiбно утеплити.

 Книга 319, Раздел 8

 Загальнi положення з ремонту теплових мереж

          10 Загальнi положення з ремонту теплових мереж

   10.1 Ремонтно-експлуатацiйнi роботи в теплових мережах  органiзо-

вують вiдповiдно до РД 34.05.701 "Нормы времени на ремонт и техничес-

кое обслуживание оборудования тепловых сетей".

   10.2 Об'єм ремонтних робiт кожного району теплової мережi  визна-

чається з урахуванням дефектiв, виявлених у процесi  експлуатацiї,  а

також на пiдставi даних випробувань, планових i  позачергових  шурфо-

вок i ревiзiй.

   Виявленi в процесi експлуатацiї дефекти, залежно вiд їх  характе-

ру та можливого впливу на надiйнiсть  i  економiчнiсть  роботи,  усу-

ваються термiново або в перiод капiтального та поточного ремонтiв.  У

всiх випадках повиннi бути вжитi заходи,  якi  попереджують  розвиток

процесу руйнування конструкцiй, трубопроводiв i обладнання.

   10.3 Роботи з поточного ремонту теплової мережi повиннi  провади-

тись регулярно протягом року за графiком, складеним начальником райо-

ну i затвердженим головним iнженером ПТМ.

   10.4 Пошкодження аварiйного характеру,  що  порушують  умови  ек-

сплуатацiї теплової мережi та абонентських пiд'єднань, або  такi,  що

можуть призвести до руйнування мережi i сумiжних  конструкцiй,  необ-

хiдно усувати негайно.

   10.5 Капiтальний ремонт i роботи, що провадяться одночасно з  ним

з поточного ремонту, повиннi виконуватись у лiтнiй перiод за  наперед

складеним  для  кожної  магiстралi  i  району  ПТМ  в  цiлому    пла-

ном-графiком, затвердженим головним iнженером (ВЕО)  i  погодженим  з

мiсцевими органами державної влади.

   10.6 Графiк ремонтних робiт повинен, як правило, враховувати  по-

черговий ремонт магiстральних теплопроводiв. Ремонт вiдгалужень  пот-

рiбно провадити одночасно з ремонтом вiдповiдної магiстралi.

   10.7 Поточний i капiтальний ремонти  теплових  пунктiв  i  систем

теплоспоживання абоненти повиннi провадити за планом-графiком, пов'я-

заним за строками виконання з графiком ремонту теплової мережi. Об'єм

i план-графiк ремонтних робiт, якi виконують абоненти, мають бути уз-

годженi з районом ПТМ.

   Пiд час складання плану-графiка по кожному району теплової мережi

повиннi бути прийнятi реальнi мiнiмальнi термiни закiнчення  робiт  з

поточного та капiтального ремонтiв з таким розрахунком, щоб не допус-

кати тривалих перерв гарячого водопостачання.

   10.8 Тривалiсть вiдключення  споживачiв  гарячого  водопостачання

установлюється мiсцевими органами державної влади  за  узгодженням  з

теплопостачальними органiзацiями. Вiдключення абонентами  своїх  сис-

тем теплоспоживання на ремонт не одночасно з ремонтом теплових  мереж

провадиться лише з дозволу органiв мiсцевої державної влади  або  ви-

щих органiзацiй за вiдомчою належнiстю та узгодженням з районом ПТМ.

 Книга 319, Раздел 9

 Загальнi положення про диспетчеризацiю систем

 теплопостачання

 Книга 319, Раздел 9, Глава 1

 Органiзацiя диспетчерської служби

         11 Загальнi положення про диспетчеризацiю систем

                          теплопостачання

              11.1 Органiзацiя диспетчерської служби

   11.1.1 Диспетчеризацiю систем теплопостачання здiйснює диспетчер-

ська служба (ДС) тепломережi та черговий пункт експлуатацiйного райо-

ну, якщо тепломережi подiляються на райони.

   11.1.2  Диспетчерська  служба  тепломережi  здiйснює   оперативне

керiвництво експлуатацiєю теплових мереж  та  управлiння  тепловим  i

гiдравлiчним режимами системи теплопостачання.

   11.1.3 Диспетчерську службу адмiнiстративно пiдпорядковано безпо-

середньо головному iнженеровi тепломережi,  а  оперативно  (з  питань

теплопостачання, пов'язаних з виробленням електроенергiї)  -  диспет-

черськiй службi енергосистем (енергооб'єднання).

   11.1.4 Пiд час експлуатацiї теплових мереж  безпосередньо  тепло-

постачальною електростанцiєю функцiї диспетчера теплової мережi вико-

нує черговий iнженер електростанцiї.

   11.1.5 Диспетчерська служба тепломережi складається з  групи  ре-

жимiв i оперативної групи.

   11.1.6 Група режимiв розробляє рацiональнi режими  теплопостачан-

ня, складає режимнi карти, оперативнi схеми, графiки температур, тис-

ку та витрат, аналiзує виконання графiкiв i заданих режимiв.

   11.1.7 До складу оперативної групи диспетчерської служби  входять

центральний диспетчерський  пункт  (ЦДП)  i  районнi  черговi  пункти

(РЧП), що оперативно пiдпорядкованi ЦДП.

   11.1.8 Начальником диспетчерської служби  є  головний  диспетчер,

який зобов'язаний виконувати iснуючi правила та iнструкцiї,  а  також

вказiвки та розпорядження головного iнженера тепломережi i  диспетче-

ра енергосистеми (енергооб'єднання).

   11.1.9 Головний диспетчер (начальник диспетчерської служби)  теп-

ломережi в  денний  час  знаходиться  на  диспетчерському  пунктi,  в

аварiйних випадках його викликають у будь-який час доби.

   11.1.10  Черговi  диспетчери  тепломережi  працюють   цiлодобово,

змiнюючись за графiком, затвердженим головним iнженером тепломережi.

   11.1.11 Мiж диспетчером теплової мережi, диспетчером РДП,  черго-

вими районiв, черговими iнженерами теплопостачальних  електростанцiй,

черговими насосно-пiдiгрiвних установок цих станцiй, аварiйно-вiднов-

ної служби, насосно-пiдкачувальних станцiй у тепловiй мережi та  чер-

говими теплових пунктiв споживачiв  тепла  з  тепловим  навантаженням

бiльше 2 Гкал/год повинен бути телефонний зв'язок.

   Зв'язок мiж диспетчером пiдприємства, диспетчером РЧП  (черговими

по  районах),   черговим    iнженером    електростанцiї,    черговими

аварiйно-вiдновної служби та насосно-пiдiгрiвних установок  електрос-

танцiї (котельнi), а також з черговим по  неавтоматизованих  насосних

станцiях повинен бути прямим.

   11.1.12 У розпорядженнi диспетчера теплової мережi  повинна  пос-

тiйно знаходитись аварiйна автомашина, обладнана двостороннiм радiоз-

в'язком з диспетчерським пунктом.

   11.1.13 У розпорядженнi диспетчера на диспетчерському пунктi  по-

винна знаходитись така технiчна  документацiя  (згiдно  з  перелiком,

затвердженим головним iнженером тепломережi):

   - оперативнi та експлуатацiйнi схеми теплових мереж;

   - альбом теплових камер iз зазначенням їх адрес  i  нумерацiї  за

схемою, з позначенням усього встановленого  в  них  обладнання,  кон-

трольно-вимiрювальних приладiв та точок вимiрювань;

   - схеми комутацiї та  характеристики  обладнання  пiдкачувальних,

пiдпiрних i пiдживлювальних станцiй теплової мережi;

   - тепловi схеми теплопостачальних електростанцiй та  котельних  з

детальною схемою комунiкацiй водопiдiгрiвних установок i мiсць розта-

шування контрольно-вимiрювальних приладiв, а також  пояснювальна  за-

писка з таблицями, в яких повиннi бути зазначенi дозволенi  параметри

теплоносiя (тиск,  температура)  для  кожного  пiдiгрiвника,  продук-

тивнiсть котлiв та пiдiгрiвникiв, електричне навантаження турбiн, ха-

рактеристики турбiн, сiтьових i пiдживлювальних насосiв,  максимальна

та тривала  продуктивнiсть  хiмводоочищень  i  деаераторiв  пiдживлю-

вальної води для теплових мереж;

   - перелiк промислових споживачiв, а також споживачiв тепла з  на-

вантаженням бiльше 5 Гкал/год i з вентиляцiйним навантаженням;

   - графiки режиму роботи теплових мереж по кожному району на  опа-

лювальний i лiтнiй  перiоди  (п'єзометричний,  температурний,  витрат

теплоносiя, тиску у паропроводах);

   - характернi добовi графiки навантажень водяних i парових  спожи-

вачiв тепла i плани вiдпуску тепла з колекторiв ТЕЦ  на  поточний  та

наступний мiсяцi;

   - графiки та схеми регулювання  вiдпуску  тепла  водяним  паровим

споживачам усiх джерел теплопостачання;

   - мiсячнi плани витрат тепла i витiкання в  теплових  мережах,  а

також установлена норма годинного витiкання сiтьової води;

   - технiчнi умови на вiдпускання тепла згiдно з договорами з  про-

мисловими теплоспоживачами (тиск пари, процентна кiлькiсть  i  якiсть

конденсату, який повертається, температура води у зворотному  трубоп-

роводi та iн.);

   - плани поточного та капiтального ремонтiв теплових мереж, а  та-

кож теплофiкацiйного обладнання електростанцiй i котельних;

   - вiдомiсть ємностi водяних теплових мереж i  систем  теплоспожи-

вання;

   - повний комплект дiючих експлуатацiйних iнструкцiй  та  керiвних

матерiалiв, включаючи ПТЕ i ПТБ;

   - домашнi адреси керiвного персоналу ПТМ;

   - алфавiтний  список  службових  i  домашнiх  телефонiв    усього

керiвного персоналу енергосистеми, теплопостачальних електростанцiй i

пiдприємств теплових мереж, а  також  мiських  аварiйних  i  чергових

служб.

   11.1.14 На диспетчерському пунктi тепломережi необхiдно вести та-

ку оперативну та технiчну документацiю:

   - оперативний журнал;

   - книгу розпоряджень i керiвних вказiвок;

   - книгу заявок на введення та виведення з роботи або резерву теп-

лофiкацiйного обладнання районiв i теплопостачальних електростанцiй;

   - добовi вiдомостi щогодинних показань приладiв на  вивiдних  ко-

лекторах електростанцiй i в районах ПТМ;

   - тепловi добовi диспетчерськi графiки;

   - книгу аналiзiв сiтьової та пiдживлювальної води i конденсату;

   - накопичувальнi вiдомостi вiдпуску тепла, витрат води, пари, по-

вертання конденсату та iн. (за точними добовими даними ТЕЦ);

   - книгу запису тискiв у контрольних точках мережi та  насосно-пе-

рекачувальних станцiй;

   - "точковi" графiки фактичного виконання теплового режиму за кож-

ну добу опалювального  сезону  залежно  вiд  температури  зовнiшнього

повiтря;

   - книгу телефонограм;

   - папку мiсячних i добових матеорологiчних прогнозiв  та  фактич-

них температур зовнiшнього повiтря.

   11.1.15 Оперативнi схеми диспетчерського пункту повиннi  вiдобра-

жати точний стан теплових мереж,  перекачувальних  станцiй  i  насос-

но-пiдiгрiвних  установок  теплопостачальних  електростанцiй  та  ко-

тельних у даний час (в роботi, резервi або ремонтi).

   11.1.16 Добовий графiк режиму роботи теплових  мереж  складається

диспетчерською службою ПТМ (у випадку вiдсутностi пiдприємства тепло-

вих мереж - черговим iнженером електростанцiї) на  пiдставi  прогнозу

погоди на наступну добу, виданого мiсцевою гiдрометеорологiчною служ-

бою. Графiк повинен передбачати:

   - добовий та годинний вiдпуски тепла кожним джерелом  теплопоста-

чання - окремо з пари i води;

   - температуру води на подавальному та зворотному колекторах  кож-

ної електростанцiї та параметри пари по кожному вiдвiдному паропрово-

ду;

   - тиск у зворотному та подавальному колекторах джерела i приблиз-

на годинна кiлькiсть циркулюючої води в тепловiй мережi;

   - кiлькiсть годин роботи мережi за добу.

   11.1.17 В оперативному керуваннi чергового диспетчера ПТМ  знахо-

дяться магiстральнi та розвiднi трубопроводи,  насосно-перекачувальнi

станцiї, паро-, конденсатопроводи i резервнi котельнi.

   В оперативному вiданнi  диспетчерської  служби  знаходяться  теп-

лофiкацiйнi установки теплопостачальних електростанцiй,  районнi  ко-

тельнi та блок-котельнi споживачiв, що працюють спiльно з  ТЕЦ,  а  в

РЧП - всi тепловi пункти споживачiв, що живляться вiд енергосистеми.

   11.1.18 Для  досягнення  максимальної  економiчностi  роботи  ТЕЦ

вибiр працюючого  або  резервного  обладнання,  пiдвiдомчого  диспет-

черськiй службi ПТМ, лишається за черговим персоналом  електростанцiї

за умови виконання заданого теплового диспетчерського графiка.

   У кожному випадку персонал ТЕЦ зобов'язаний повiдомити диспетчер-

ську службу ПТМ про всi змiни, якi виконуються в схемi роботи  джере-

ла тепла.

   11.1.19 Жодний елемент теплофiкацiйного обладнання ТЕЦ i теплової

мережi не може бути виведено з роботи або резерву без дозволу диспет-

черської служби ПТМ, крiм випадкiв, що  загрожують  безпецi  людей  i

збереженню обладнання. Про здiйснення  аварiйного  переключення  пот-

рiбно негайно повiдомити диспетчера.

   11.1.20 Виведення з роботи та резерву теплофiкацiйного  обладнан-

ня ТЕЦ незалежно вiд наявностi затвердженого плану  оформляють  заяв-

кою, пiдписаною головним iнженером електростанцiї, обладнання  ПТМ  -

заявкою, пiдписаною начальником ПТМ.

   Заявки, якi не впливають на  виконання  диспетчерського  графiка,

подаються напередоднi виведення обладнання до  12  год;  заявки,  якi

викликають змiни диспетчерського графiка  навантажень,  подаються  за

2-4 доби до початку робiт.

   Дозвiл на виведення обладнання ПТМ з роботи та резерву дає голов-

ний iнженер ПТМ або начальник диспетчерської служби, про  що  диспет-

чер повiдомляє чергового iнженера електростанцiї та чергового по  ра-

йону напередоднi проведення робiт до 15 год.

   Заявки на вiдключення магiстралей, якi  викликають  змiни  режиму

ТЕЦ, подаються  диспетчеру  енергоуправлiння  за  пiдписом  головного

iнженера ПТМ або начальника диспетчерської служби.

   11.1.21 У виняткових випадках оперативнi заявки  на  позаплановий

ремонт можуть подаватись диспетчеру ПТМ в  будь-який  час.  Диспетчер

має право дозволити ремонт одноосiбно, пiд свою вiдповiдальнiсть, але

лише на термiн в межах свого чергування. На бiльш тривалий строк  ре-

монту заявка повинна бути затверджена головним iнженером ПТМ або  на-

чальником диспетчерської служби.

   11.1.22 У заявцi на виведення теплофiкацiйного обладнання з робо-

ти або резерву повинно бути зазначено:

   - яке обладнання та з якою метою треба вивести з роботи  або  ре-

зерву;

   - на який строк (дата, час початку та закiнчення робiт);

   - якi змiни внесе вiдключення обладнання в нормальну роботу  теп-

лових мереж i ТЕЦ;

   - номер наряду та прiзвище вiдповiдальної особи, якщо робота  ви-

конується за нарядом.

   11.1.23 Виведення обладнання з роботи та резерву i його  випробу-

вання можуть виконуватись лише пiсля розпорядження чергового  диспет-

чера ПТМ, даного перед самим виведенням обладнання з роботи або резер-

ву або початком випробувань.

   11.1.24 Якщо обладнання не буде вiдключене в  призначений  строк,

то час,  вiдпущений  на  ремонт  або  випробування,  скорочується.  У

будь-яких випадках строк включення обладнання залишається той самий.

   Продовжити строк заявки може  тiльки  головний  iнженер  ПТМ  або

керiвництво енергосистеми у випадку вiдключення обладнання  електрос-

танцiй.

   11.1.25 Про всi вiдключення або переключення теплофiкацiйного об-

ладнання аварiйного характеру, пов'язанi з припиненням подачi  тепло-

носiя споживачам тепла або iз змiнами параметрiв теплоносiя (витрати,

температури, тиску), абонентiв необхiдно повiдомити не пiзнiше як  за

двi доби до вiдключення, причому в кожному окремому випадку  обов'яз-

ково зазначити, на який строк провадяться вiдключення або переключен-

ня.

 Книга 319, Раздел 9, Глава 2

 Функцiї диспетчерiв ПТМ

                   11.2 Функцiї диспетчерiв ПТМ

   11.2.1 Начальник ДС (головний диспетчер) ПТМ зобов'язаний:

   - керувати оперативною роботою чергових диспетчерiв ПТМ i диспет-

черською службою в цiлому;

   - керувати роботою режимної групи;

   - здiйснювати щоденний контроль за вiдпуском  тепла  з  електрос-

танцiй вiдповiдно до мiсячного плану;

   - за добовим прогнозом погоди  розробляти  графiк  режиму  роботи

теплових мереж на наступну добу та  контролювати  добове  регулювання

вiдпуску тепла;

   - стежити за точним виконанням черговими диспетчерами заданих ре-

жимiв, щоденно переглядаючи всi записи в оперативному журналi;

   - щоденно розглядати заявки  на  вiдключення  та  включення  теп-

лофiкацiйного обладнання теплових мереж i джерел  теплопостачання,  в

необхiдних випадках узгоджувати рiшення щодо заявок з головним  iнже-

нером ПТМ i головним диспетчером енергосистеми i давати черговим дис-

петчерам ПТМ вiдповiднi вказiвки щодо їх виконання;

   - здiйснювати технiчний контроль за всiма операцiями, якi  прова-

дяться черговим персоналом джерела тепла та теплових мереж;

   - контролювати  дiї  чергових  диспетчерiв  з   локалiзацiї    та

лiквiдацiї аварiй i усунення порушень режиму роботи теплових мереж;

   - за даними аналiзiв, якi виконує електростанцiя, щоденно контро-

лювати якiсть пiдживлювальної та сiтьової води та конденсату, що по-

вертається споживачами пари;

   - своєчасно повiдомляти головного iнженера ПТМ про всi  порушення

заданого режиму роботи теплових мереж i правил технiчної експлуатацiї;

   - узгоджувати та вирiшувати  з  головним  i  черговим  iнженерами

електростанцiї та  енергосистеми  всi  питання,  пов'язанi  з  рацiо-

нальним здiйсненням заданих режимiв;

   - забезпечити чергових диспетчерiв ПТМ  технiчною  документацiєю,

перерахованою в 11.1.13 i 11.1.14;

   - своєчасно  вносити  виправлення  в  диспетчерськi   схеми    та

iнструкцiї, а також розробляти новi iнструкцiї з  оперативної  роботи

чергових диспетчерiв i слюсарiв РДП;

   - розробляти та вживати заходiв щодо покращення та  удосконалення

методiв контролю за роботою  теплових  мереж  диспетчерським  пунктом

(забезпечення транспортом, зв'язком, оснащення приладами,  апаратурою

тощо);

   - пiдготовлювати  чергових  диспетчерiв  ПТМ    та    пiдвищувати

квалiфiкацiю всього оперативного персоналу диспетчерської служби;

   - складати та подавати на схвалення головному iнженеровi ПТМ  пе-

релiк технiчної документацiї для РЧП, перелiк обов'язкових записiв  в

оперативному журналi РЧП i форму рапорту чергових слюсарiв.

   11.2.2 Черговий диспетчер ПТМ пiд  час  чергування  здiйснює  за-

гальне технiчне та оперативне керiвництво експлуатацiєю теплових  ме-

реж i вiдповiдає за:

   - безперебiйну та економiчну роботу теплових мереж;

   - правильне виконання всiх розпоряджень, що вiдносяться до опера-

тивних переключень;

   - правильнiсть допуску до робiт.

   11.2.3 Черговий диспетчер ПТМ повинен знати:

   - характеристику, схему роботи та стан теплофiкацiйного обладнан-

ня теплопостачальних електростанцiй (котельних) теплових мереж;

   - схеми комунiкацiй теплових мереж районiв, мiсцезнаходження теп-

лових камер i насосно-перекачувальних станцiй, розташування  засувок,

дренажних i повiтряноспускних пристроїв та розмiщення споживачiв теп-

ла;

   - нормальнi та аварiйнi режими теплофiкацiйного обладнання  елек-

тростанцiй i теплових мереж.

   11.2.4 Черговий диспетчер ПТМ:

   - задає теплопостачальним електростанцiям i районам теплових  ме-

реж добовi тепловi диспетчерськi графiки, стежить за  виконанням  цих

графiкiв i дотриманням необхiдних параметрiв теплоносiя (тиску в зво-

ротних колекторах, наявних напорiв на виводах i  температур  в  пода-

вальних трубопроводах водяних теплових мереж, тиску i температури па-

ри у вивiдних колекторах парових мереж,  тиску  на  насосно-перекачу-

вальних i дросельних станцiях), забезпечуючи  гiдравлiчний,  а  також

температурний режими всiєї теплової мережi;

   - коректує заданий тепловий  графiк  при  вiдхиленнi  температури

зовнiшнього  повiтря  вiд  прогнозу  або  з  причин,  пов'язаних    з

надiйнiстю та економiчнiстю роботи теплових мереж - за погодженням  з

головним диспетчером ПТМ;

   - збирає схему теплових мереж, що забезпечує безперебiйне  тепло-

постачання споживачiв;

   - керує роботою чергових працiвникiв районiв iз забезпеченням за-

даного режиму та виконання оперативних розпоряджень,  забезпечує  че-

рез них виконання дозволених заявок на виведення обладнання в ремонт,

а також стежить за своєчасним введенням цього обладнання в роботу;

   - запрошує данi про стан обладнання та  параметри  теплоносiя  на

колекторах ТЕЦ, у сiтьових районах i теплових пунктах вiд чергових  з

теплофiкацiйного обладнання ТЕЦ i сiтьових районiв, контролює  якiсть

конденсату, що повертається, та сiтьової пiдживлювальної води;

   - доповiдає начальниковi ДС (головному диспетчеровi), а при необ-

хiдностi головному iнженеровi ПТМ про всi порушення щодо  нормального

режиму роботи мереж та пошкодження;

   - у випадку аварiй у тепловiй мережi, якi порушують графiк наван-

таження, негайно повiдомляє про це диспетчера енергосистеми та черго-

вого iнженера теплопостачальної електростанцiї;

   - керує локалiзацiєю та лiквiдацiєю аварiй  у  теплових  мережах;

при порушеннi прямого зв'язку з районом  негайно  направляє  в  район

аварiйну автомашину, обладнану двостороннiм радiозв'язком;

   - фiксує всi переговори з черговим  персоналом  електростанцiй  i

сiтьових районiв;

   - забезпечує ведення технiчної звiтностi за свою змiну;

   - негайно доповiдає про нещаснi випадки керiвництву ПТМ та опера-

тивним керiвникам енергосистеми, органiзовує першу  медичну  допомогу

особам, що постраждали.

   11.2.5 Усi оперативнi розпорядження та повiдомлення диспетчер ПТМ

повинен подавати стисло й чiтко.

   11.2.6 Черговий диспетчер ПТМ повинен вимагати вiд чергового пер-

соналу повторення виданого розпорядження; з свого боку диспетчер  та-

кож повинен повторювати всi повiдомлення чергового оперативного  пер-

соналу районiв i записувати їх в оперативний журнал.

   11.2.7 Порядок ведення телефонних розмов диспетчера ПТМ з  черго-

вим персоналом електростанцiй, районiв  та  iншими  особами  установ-

люється мiсцевою iнструкцiєю, затвердженою начальником диспетчерської

служби.

 Книга 319, Раздел 9, Глава 3

 Черговий пункт експлуатацiйного району

            11.3 Черговий пункт експлуатацiйного району

   11.3.1 У кожному районi ПТМ для ведення оперативної роботи з  ек-

сплуатацiї теплових мереж та теплових  пунктiв  споживачiв  органiзо-

вується черговий пункт. При вiдсутностi порайонного  подiлу  черговий

пункт сумiщається з диспетчерським пунктом ПТМ.

   11.3.2 Диспетчер (оператор) чергового пункту району здiйснює:

   - отримання та передачу для виконання всiх розпоряджень диспетче-

ра ПТМ з оперативної роботи  (наповнення,  включення  та  вiдключення

теплових мереж, теплових пунктiв i систем споживачiв тепла,  переклю-

чення магiстралей та iн); оформлення, узгодження та передачу  диспет-

черу заявок на вiдключення теплових  мереж;  контроль  за  виконанням

вiдданих розпоряджень i доповiдь черговому диспетчеру про їх виконан-

ня; ведення оперативної документацiї; оперативний зв'язок  з  диспет-

черською службою ПТМ та слюсарями з обслуговування теплових  мереж  i

теплових пунктiв; прийом повiдомлень про неполадки теплопостачання  в

районi теплових мереж.  Диспетчер  також  бере  участь  у  лiквiдацiї

аварiйних ситуацiй;

   - контроль за тиском, температурою та витратою теплоносiя на  ви-

водах електростанцiй (котельнi), в характерних  точках  мережi  та  в

абонентiв, а також забезпечення  виконання  заданого  режиму  роботи;

контроль за дотриманням температури зворотної сiтьової води вiд  спо-

живачiв тепла, повертанням конденсату; контроль за  роботою  насосних

станцiй, станом готовностi резервних котельних з щита управлiння;

   - отримання, запис та передачу диспетчеру  установлених  вiдомос-

тей вiд електростанцiй i абонентiв;

   - контроль за  наявнiстю  в  районi  необхiдного  iнструменту  та

аварiйного запасу матерiалiв, арматури i обладнання (за списком, зат-

вердженим головним iнженером ПТМ), а також їх справним станом.

   11.3.3 У розпорядженнi чергового РЧП повиннi знаходитись:

   - щит з оперативною схемою теплових мереж району,  що  вiдображає

їх фактичний стан (в роботi, ремонтi або резервi);

   - оперативний журнал чергового по району;

   - книга заявок на включення та вiдключення обладнання;

   - книга реєстрацiї нарядiв на виконання  робiт  i  папка  для  їх

зберiгання;

   - книга скарг абонентiв;

   - книга телефонограм;

   - експлуатацiйнi графiки режимiв роботи теплових мереж  у  кожнiй

магiстралi (п'єзометричнi, температурнi, витрат теплоносiя на  лiтнiй

i зимовий перiоди);

   - список персоналу експлуатацiйного району з домашнiми адресами i

телефонами;

   - альбом теплових камер району з адресами розташування камер;

   - списки камер, якi заливаються грунтовою  водою,  загазованих  i

запломбованих з постiйно закритими магiстральними засувками;

   - список абонентiв з тепловими навантаженнями по водi i парi  для

теплоспоживання кожного виду (опалення, вентиляцiї, гарячого водопос-

тачання, технологiя i т.iн.), прiзвище вiдповiдальних осiб, їх  адре-

си та номери телефонiв для зв'язку в денний i нiчний час;

   - список резервних котельних у районi i в абонентiв;

   - вiдомiсть для реєстрацiї параметрiв (тиску,  температури,  вит-

рат води, пiдживлення  i  пари,  повернення  конденсату),  якi  пере-

даються з електростанцiї та вiд абонентiв;

   - таблицi перевiдних коефiцiєнтiв для визначення  витрати  тепло-

носiя по лiчильниках, дiаграмах витратомiрiв, дiфманометрах,  дiамет-

рах отворiв дросельних пристроїв та напорах i т. iн.;

   - номери телефонiв адмiнiстративних вiддiлiв або iнспекцiй  мiста

для кожної магiстралi,  а  також  аварiйних  служб  газового,  водоп-

ровiдного та каналiзацiйного господарств мiста;

   - комплект iнструкцiй, правил технiчної експлуатацiї  та  технiки

безпеки;

   - опис водовiдкачувальних засобiв району;

   - вiдомостi про аварiйний запас у районi кисню,  карбiду  кальцiю

(ацетилену), матерiалiв, арматури та обладнання;

   - набiр слюсарного iнструменту та комплекти аварiйного i чергово-

го спецодягу (гумовi чоботи, тiлогрiйки, брезентовi  плащi,  шланговi

протигази i т.iн.) згiдно з описом, затвердженим  головним  iнженером

ПТМ;

   - ключi та гачки для вiдкриття камер, ланцюги iз замками для  за-

пору засувок, набiр табличок "Не вмикати! Працюють  люди",  не  менше

двох справних акумуляторних лiхтарiв i аптечку  з  медикаментами  для

надання першої допомоги.

   11.3.4 На  посаду  диспетчера  (оператора)  району  призначаються

iнженери або технiки з достатнiм стажем i досвiдом роботи у  теплових

мережах, якi пройшли стажування i витримали екзамени комiсiї на  чолi

з начальником диспетчерської служби; один  з  чергових  призначається

старшим i на нього покладається вiдповiдальнiсть  за  стан  технiчної

документацiї.

   11.3.5  Диспетчер  (оператор) району  оперативно  пiдпорядкований

черговому диспетчеру ПТМ, а адмiнiстративно - начальнику району.

   Розпорядження директора або головного  iнженера  ПТМ,  начальника

району, його заступника та майстра, що стосуються оперативної  роботи

щодо режиму, параметрiв, включення та вiдключення мереж або  теплових

пунктiв споживачiв, черговий по району виконує лише з дозволу  черго-

вого диспетчера ПТМ.

   11.3.6 Диспетчер (оператор) району заносить у оперативний журнал:

   - заданий тепловий диспетчерський графiк;

   - данi про стан теплових мереж, теплових пунктiв i основного теп-

лоспоживаючого обладнання та всi проведенi на них операцiї;

   - усi отриманi та наданi розпорядження  з  експлуатацiї  теплових

мереж району та вiдмiтки про їх виконання;

   - записи про аварiї або порушення режиму роботи мереж i вжитi для

їх лiквiдацiї заходи;

   - записи про приймання i здавання чергувань з вiдмiтками про фак-

тичний стан теплових мереж на момент змiни  чергувань,  вiдповiднiсть

оперативної схеми фактичному стану та про здавання iнструментiв,  ма-

терiалiв i запасних частин однiєї змiни другiй згiдно  iз  затвердже-

ним перелiком.

   11.3.7 Данi про параметри теплової  мережi  диспетчер  (оператор)

району регулярно заносить у реєстрацiйну вiдомiсть  i  повiдомляє  по

телефону про це чергового диспетчера ПТМ.

   Форма вiдомостi та перiодичнiсть  передачi  даних  встановлюється

головним iнженером тепломережi.

   11.3.8 Диспетчер (оператор) району зобов'язаний негайно  повiдом-

ляти чергового диспетчера  тепломережi  (чергового  iнженера  джерела

теплопостачання), а в денний час - також начальника або майстра райо-

ну про всi несправностi, порушення нормального режиму  роботи  тепло-

вих мереж, про всi нещаснi випадки  з  персоналом  району  i  вживати

необхiднi заходи щодо попередження, локалiзацiї та лiквiдацiї  аварiї

i надання першої допомоги потерпiлим.

   11.3.9 У виняткових випадках пiд час виявлення дефектiв, що ство-

рюють явну небезпеку для життя людей або цiлiсностi обладнання,  дис-

петчер (оператор) району зобов'язаний негайно  вжити  термiнових  за-

ходiв, навiть якщо треба вiдключити аварiйне обладнання або  дiлянку,

з одночасним повiдомленням  чергового  диспетчера  ПТМ  та  чергового

iнженера електростанцiї (СТ, РК, К) про те, що трапилось, i про вжитi

заходи.

   11.3.10 Всi розпорядження, отриманi вiд диспетчера ПТМ  усно  або

по телефону, диспетчер (оператор) району  зобов'язаний  повторити,  а

також вимагати повторення тих розпоряджень, якi вiн вiддає.

   11.3.11 Замовлення споживачiв тепла на включення або вiдключення,

а також претензiї або скарги на невiдповiднiсть якостi або  кiлькостi

теплоносiя диспетчер (оператор) району повинен точно занести  в  жур-

нал i довести до вiдома начальниковi району та  черговому  диспетчеру

ПТМ.

   11.3.12 У випадку виявлення незаконних дiй абонентiв або порушен-

ня правил користування  тепловою  енергiєю  черговий  району  повинен

повiдомити про це начальника району або його заступника.

   11.3.13 Диспетчеру (оператору) району забороняється залишати  ро-

боче мiсце незалежно вiд того, знаходиться обладнання в роботi чи зу-

пинене. У виняткових випадках оператору допускається залишати  робоче

мiсце з дозволу чергового диспетчера ПТМ.

     12 Правила безпеки пiд час обслуговування теплових мереж

   Обслуговування теплових мереж повинне виконуватись вiдповiдно  до

РД 34.03.201 "Правила техники безопасности при эксплуатации  тепломе-

ханического оборудования электрических станций и тепловых сетей".

   Персонал Мiненерго України, що займається  експлуатацiєю,  ремон-

том,  налагоджуванням  та  випробуванням  теплових  мереж,   теплових

пунктiв та опалювальних котельних, повинен пройти спецiальне  навчан-

ня з безпеки виконання робiт та  бути  атестованим  на  право  роботи

вiдповiдно до посади.