ВІДОМЧІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ

Споруди транспорту

ВЛАШТУВАННЯ ПОВЕРХНЕВИХ ОБРОБОК ПОКРИТТЯ
АВТОМОБІЛЬНИХ ДОРІГ НА ОСНОВІ БІТУМНИХ ЕМУЛЬСІЙ

ВБН В.2.3-218-178-2004

Державна служба автомобільних доріг України
(Укравтодор)

Київ
2004

Передмова

1 РОЗРОБЛЕНО	Національним транспортним університетом (В.В.Мозговий, д.т.н.; В.Я.Савенко, д.т.н.  наукові керівники; Д.І.Садовенко, к.т.н.; Н.С.Лаптєва) за участю Українського державного виробничо-технологічного підприємства „Укрдортехнологія" (В.М. Нагайчук, Т.В.Хрипушина)
2 ВНЕСЕНО	Управлінням автомобільних доріг Укравтодору
3 ПОГОДЖЕНО	Міністерством охорони здоров'я України Висновок від 27.03.2003 р. № 05.03.02.07/11687 Державним комітетом України з будівництва та архітектури від 20.10.04 №5/11-1893
4 ЗАТВЕРДЖЕНО ТА НАДАНО ЧИННОСТІ	Державною службою автомобільних доріг України (Укравтодор) Наказ від 23.11.2004 № 862
5 ВВЕДЕНО ВПЕРШЕ

ЗМІСТ

[1] 1 ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ДО ПОВЕРХНЕВИХ ОБРОБОК [2] 2 ВИМОГИ ДО МАТЕРІАЛІВ ДЛЯ ВЛАШТУВАННЯ ПОВЕРХНЕВИХ ОБРОБОК [2.0.1] Катіонактивна [3] 3 ВЛАШТУВАННЯ ПОВЕРХНЕВИХ ОБРОБОК [4] 4 ДОГЛЯД ЗА ШАРОМ ПОВЕРХНЕВОЇ ОБРОБКИ [5] 5 ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ТА ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА [6] 6 КОНТРОЛЬ ЯКОСТІ ТА ПРАВИЛА ПРИЙНЯТТЯ РОБІТ [7] 7 УТРИМАННЯ ТА РЕМОНТ ПОКРИТТЯ З ПОВЕРХНЕВОЮ ОБРОБКОЮ [8] Додаток А

ВСТУП

Норми розроблені в розвиток ВБН В.2.3-218-010 „Влаштування шорстких поверхневих обробок покриттів автомобільних доріг".

Поверхнева обробка  один з найбільш поширених видів ремонту. Крім того, поверхневу обробку можна влаштовувати при новому будівництві на покритті перехідного типу (на щебеневому або гравійному) та покритті з місцевих кам'яних матеріалів.

Поверхневі обробки на основі бітумних емульсій з використанням сучасних технологій потребують додаткових вимог, які уточнюють, конкретизують та розвивають вимоги ВБН В.2.3-218-010.

ВІДОМЧІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ

Споруди транспорту. Влаштування поверхневих обробок покриття автомобільних доріг на основі бітумних емульсій

ВБН В.2.3-218-178-2004 Вводяться вперше

Чинні від 2005- 01- 01

Ці Норми поширюються на автомобільні дороги загального користування та встановлюють правила виконання технологічних операцій при влаштуванні поверхневих обробок покриття автомобільних доріг на основі бітумних емульсій, їх контролю якості, а також вимоги до матеріалів. Норми використовують при проектуванні та виконанні робіт з влаштування поверхневих обробок на основі бітумних емульсій.

Перелік нормативних документів, на які є посилання у цих Нормах, наведено у додатку А.

1 ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ДО ПОВЕРХНЕВИХ ОБРОБОК

1.  Влаштування поверхневих обробок на основі бітумних емульсій повинно проводитись відповідно до ВБН В.2.3-218-010 з обов'язковим обґрунтуванням типів та технологій виконання робіт, а також положень даних Норм.
2.  Необхідність влаштування поверхневих обробок визначається на підставі інструментально-візуальної оцінки стану покриття та згідно з ДБН В.2.3-4 (15.39) за таких умов: величина показника рівності покриття проїзної частини  менша за наведену у таблиці 2 ДСТУ 3587; величина коефіцієнта зчеплення колеса автомобіля з вологим покриттям проїзної частини автомобільної дороги  менша за наведену у таблиці 3 ДСТУ 3587.
3.  Міжремонтні строки влаштування поверхневих обробок на основі бітумних емульсій повинні відповідати вимогам ВБН Г.1-218-050, згідно з якими необхідно обґрунтовувати тип обробки з урахуванням стану покриття, основні вимоги щодо вихідних дорожньо-будівельних матеріалів та обґрунтовувати технологічні режими влаштування поверхневої обробки.
4.  Поверхневі обробки покриття автомобільних доріг в залежності від кількості шарів поділяють на одиночну та подвійну.

Одиночну поверхневу обробку влаштовують з одним розливом бітумної емульсії та з одним (усі 100% за масою) або двома (спочатку 70, а потім 30%) розсипами кам'яного матеріалу різних розмірів.

Подвійну поверхневу обробку влаштовують з двома розливами бітумної емульсії та двома розсипами щебеню різних розмірів.

Вид поверхневої обробки призначається в залежності від категорії дороги і типу покриття згідно з таблицею 1 даних Норм.

Таблиця 1

Класифікація дороги, категорія	Інтенсивність руху, транспортних одиниць на добу	Конструкція дорожнього одягу		Вид поверхневої обробки	Щебінь (розмір фракцій) Емульсія (ЕДК) на бітумі або на бітумі, модифікованому полімерами
						Тип	Матеріал покриття
Державна магістральна, І - II	понад 3000	Капітальний	Асфальтобетон, цементобетон, залізобетон	Подвійна дрібнозерниста	10-15 і 5-10 мм ЕДК на БМТЕ 90/130-49; БМТЕ 130/200-47
Державна регіональна, І - III	понад 3000	Капітальний	Асфальтобетон, цементобетон, залізобетон	Подвійна дрібнозерниста	10-15 і 5-10 мм ЕДК на БМТЕ 90/130-49; БМТЕ 130/200-47
		від 1500 до 3000	Капітальний	Асфальтобетон	Подвійна дрібнозерниста	10-15 і 5-10 мм ЕДК на БНД 90/130; 130/200
								Одиночна дрібнозерниста	3-5 або 5-10 мм ЕДК на БНД 90/130; 130/200
						Цементобетон, залізобетон	Подвійна дрібнозерниста	10-15 і 5-10 мм ЕДК на БНД 90/130; 130/200
	Місцева територіальна, III			від 1500 до 3000	Полегшений	Асфальтобетон	Подвійна дрібнозерниста	10-15 і 5-10 мм ЕДК на БНД 90/130; 130/200
								Одиночна дрібнозерниста	3-5 або 5-10 мм ЕДК на БНД 90/130; 130/200
						Цементобетон, залізобетон, кам'яний матеріал, оброблений органічним або неорганічним в'яжучим	Подвійна дрібнозерниста або середньозерниста	10-15 і 5-10мм ЕДК на БНД 90/130; 130/200 15-20 (25) і 10-15мм  ЕДК на БНД 90/130; 130/200
	Місцева районна, IV  V			до 1500	Полегшений	Асфальтобетон, кам'яний матеріал, оброблений в'яжучим	Подвійна дрібно- або середньозерниста	10-15 і 5-10мм ЕДК на БНД 90/130; 130/200; 15-20(25) і 10-15 мм  ЕДК на БНД 90/130; 130/200
								Одиночна середньозерниста	15-20 (25) мм  ЕДК на БНД 90/130; 130/200
Місцева районна, IV  V	до 1500	Перехідний	Кам'яний матеріал, оброблений в'яжучим	Подвійна середньо- або крупнозерниста	15-25 і 10-15 мм ЕДК на БНД 90/130; 130/200; 20-30 (40) і 10-15 чи 15-20 (25) мм БНД 90/130; 130/200

1.5 Згідно 15.40.1 ДБН В.2.3-4 для влаштування поверхневих обробок на ділянках автомобільних доріг з інтенсивним рухом автотранспорту для приготування бітумних емульсій рекомендується використовувати бітум, модифікований полімерами.

1.6 На асфальтобетонних і удосконалених полегшених покриттях залежно від ступеня їх зносу може бути влаштована одиночна або подвійна поверхнева обробка, а на цементобетонних покриттях, які були в експлуатації без поверхневої обробки, та на покриттях перехідного типу необхідно влаштовувати подвійну поверхневу обробку.

1.  Поверхневу обробку на бітумних емульсіях необхідно виконувати на рівній і чистій поверхні покриття. Дозволяється виконувати роботи по вологій поверхні.
2.  Роботи по влаштуванню поверхневої обробки на бітумній емульсії повинні бути закінчені не пізніше ніж за 20 днів до початку холодної дощової погоди.

2 ВИМОГИ ДО МАТЕРІАЛІВ ДЛЯ ВЛАШТУВАННЯ
ПОВЕРХНЕВИХ ОБРОБОК

2.1 Вимоги до щебеню

1.  Щебінь для поверхневих обробок на основі бітумних емульсій повинен відповідати вимогам ВБН В.2.3-218-010 та ТУ У В.2.7.03450778.089.
2.  Щебінь для поверхневих обробок на основі бітумних емульсій повинен класифікуватись згідно з ДСТУ Б В.2.3-74 за такими основними ознаками: щільністю; походженням та видом; зерновим складом; міцністю; характером форми зерен; морозостійкістю; стираністю; радіаційними властивостями; вмістом пиловидних і глинистих часток.
3.  Група щебеню за щільністю повинна бути важка або дуже важка з середньою щільністю зерен більше 2 г/см3.
4.  Щебінь за походженням згідно з ДСТУ Б В.2.7-74 повинен бути природним або із відходів промисловості:

- щебінь із природного каменю (вивержених, щільних осадових і метаморфічних гірських порід);

щебінь із гравію;

щебінь із металургійних, паливних та інших шлаків.

1.  Щебінь залежно від зернового складу повинен бути дрібним з розмірами фракції в мм: понад 5 до 10 включ., середнім  з розмірами фракції  понад 10 до 20 включно.
2.  Міцність щебеню повинна визначатись маркою за дробильністю згідно з таблицею 2 ДСТУ Б В.2.7-75 та ДБН В.2.3-4 (15.40; 15.41.1) і бути для:

- щебеню із осадових і метаморфічних порід, із вивержених порід  1400, 1200, 1000;

- щебеню із гравію  1000;

Міцність щебеню із шлаків визначається маркою за дробильністю згідно з ТУ У В.2.7.03450778.089  1200, 1000.

2.1.2.5 Форма зерен щебеню повинна бути кубовидною або поліпшеною, з вмістом зерен пластинчастої (лещадної) та голчастої форми, згідно з таблицею 6 ДСТУ Б В.2.7-74.

2.1.2.6 За властивостями морозостійкості щебінь для поверхневих обробок на основі бітумних емульсій повинен бути не менше середньої групи та марок не менше F 35, F 50 згідно з 3.9 ДСТУ Б В.2.7-74, та 4.6 ДСТУ Б В.2.7-75.

1.  Щебінь за групою КРЗ за міцністю на стираність повинен бути високоміцним та міцним, марка КРЗ за стираністю: СТ  I, СТ  II.
2.  Вміст пиловидних і глинистих часток у щебені повинен бути, у відсотках за масою, не більше 2,0, в тому числі вміст глинистих часток  не більше 0,25 % за масою.
3.  Щебінь для поверхневих обробок на основі бітумних емульсій повинен відповідати вимогам 4.11 ДСТУ Б В.2.7-75 щодо засмічуючих домішок.

2.1.2.10 Щебінь для поверхневих обробок повинен відповідати вимогам 2.5; 2.6 ГОСТ 18659 та таблиці 1 ТУ У В. 2.7.03450778.092 щодо зчеплення плівки емульгованого в'яжучого з його поверхнею.

2.2 Вимоги до емульсій

1.  Бітумні емульсії повинні відповідати вимогам ГОСТ 18659, ТУ У В.2.7.03450778.092.
2.  Основні властивості бітумних емульсій, що застосовуються при влаштуванні поверхневих обробок, повинні відповідати вимогам, які наведені в таблиці 2.
3.  Для виготовлення емульсії необхідно застосувати бітуми нафтові дорожні в'язкі згідно з ДСТУ 4044.
4.  Глибина проникання, температура розм'якшення та розтягнення бітуму після розпаду емульсії, не повинні змінюватися більше ніж на 15 %.

Таблиця 2

Найменування показника	Характеристика показника
Вид емульсії	Катіонактивна
Марка емульсії	ЕДК
Зовнішній вигляд	Темно-коричнева однорідна рідина без згустків
Водневий показник, рН	2-6
Швидкість розпаду на поверхні мінерального матеріалу	Швидкорозпадна
Вміст бітуму, %	55-70
Зчеплення плівки емульгованого в'яжучого з поверхнею мінерального матеріалу, %	95
Умовна в'язкість, C320, c	35
Однорідність емульсії по розміру частинок бітуму. Масова доля частинок бітуму крупніше 0,14 мм, не більше, %	0,5
Стійкість при зберіганні без виникнення плівки і осаду бітуму, діб, не менше	30

3 ВЛАШТУВАННЯ ПОВЕРХНЕВИХ ОБРОБОК

3.1 В залежності від типу поверхневої обробки її влаштування складається з таких основних технологічних операцій:

а) Одиночна поверхнева обробка з одним розсипом щебеню:

1.  розлив емульсії;
2.  розсип щебеню фракцій 5  10 мм; 10  15 мм;
3.  ущільнення шару.

б) Одиночна поверхнева обробка з двома розсипами щебеню:

1.  розлив емульсії;
2.  перший розсип щебеню фракції 10  15 мм;
3.  ущільнення шару;
4.  другий розсип щебеню фракції 3  5 мм або 5  10 мм;
5.  ущільнення шару.

в) Подвійна поверхнева обробка:

1.  перший розлив емульсії;
2.  перший розсип щебеню фракції 10  15(20) мм або 15  20 мм;
3.   другий розлив емульсії;

 другий розсип щебеню фракції 3  5 мм або 5  10 мм;

ущільнення шару.

3.2 Підготовчі роботи

3.2.1 Комплекс підготовчих робіт, які передують влаштуванню поверхневої обробки включає в себе:

візуальну та інструментальну оцінку стану шарів дорожнього одягу, виду і характеру деформацій на покритті;

оцінку рівності проїзної частини та фактичного коефіцієнта зчеплення;

обґрунтування та здійснення заходів по ремонту (при необхідності  влаштування вирівнюючого шару) дорожнього одягу.

Влаштування поверхневої обробки здійснюється не раніше ніж через місяць після закінчення ремонтних робіт з використанням гарячих щільних асфальтобетонних сумішей.

Очищення поверхні покриття від пилу і бруду виконується металевими щітками безпосередньо перед початком робіт по влаштуванню поверхневої обробки.

3.2.2 Після проведення підготовчих робіт суцільність поверхні покриття повинна бути повністю відновлена, а її рівність відповідати вимогам ДСТУ 3587-97.

1.  На поверхні цементобетонного покриття при необхідності слід очистити температурні шви та заповнити їх мастикою згідно з ДБН В.2.3-4.
2.  Перед початком робіт по влаштуванню поверхневих обробок узбіччя повинні бути приведеними в належний стан згідно з ДБН В.2.3-4.

3.3 Підгрунтовка покриття бітумними емульсіями

1.  Доцільність влаштування підгрунтовки вирішується у кожному конкретному випадку окремо в залежності від типу покриття.
2.  Згідно з ВБН В.2.3-218-010 підгрунтовку необхідно робити на цементобетонному покритті, на покритті перехідного типу (білому щебеневому або гравійному), на покритті з кам'яного матеріалу, обробленому цементом, на існуючому асфальтобетонному покритті та на чорному покритті полегшеного типу з мережею дрібних тріщин.

3.3.3 Підгрунтовку належить виконувати малоконцентрованими бітумними емульсіями. Норми витрат залежать від вмісту в'яжучого та його концентрації, а також від ступеня забруднення покриття. Орієнтовані витрати бітумної емульсії становлять (0,6  1,0) л/м2. Вони остаточно встановлюються дослідним шляхом.

3.3.4 Підгрунтовку належить виконувати за добу до основного розливу. При цьому рух автотранспорту припиняється до того часу, поки не відбудеться повне знепилення.

Якщо рух неможливо перевести на об'їзний шлях, то підгрунтовку і всі роботи належить виконувати по черзі на кожній половині проїзної частини. У виняткових випадках підгрунтовка може виконуватись за 4-6 годин до основного розливу.

3.4 Розлив бітумної емульсії

1.  При розливі емульсії в суху і жарку погоду поверхню покриття доцільно зволожувати. Норма витрати води становить 0,5 л/м2.
2.  Основний розлив в'яжучого здійснюється при температурі повітря не нижче плюс 5°С навесні та плюс 15°С восени. При температурі повітря менше 20°С або дощовій погоді температура емульсії повинна бути в межах 40  50°С. При температурі повітря вище 20°С використовують емульсію без попереднього підігріву.
3.  Розлив емульсії здійснюється по всій ширині проїзної частини або по окремій смузі в залежності від організації об'їзду ділянки виконання робіт.
4.  Розлив емульсії проводять автогудронатором по проїзній частині рівномірно без надлишків, пропусків і прогалин. Робоча швидкість автогудронатора не повинна перевищувати 20 км/год. На пропущені місця слід негайно розлити необхідну кількість в'яжучого за допомогою розподільного шлангу автогудронатора. Довжину захватки призначають за умови, що автогудронатор повністю розподілить наявну в ньому емульсію. Смугу розливу емульсії призначають на 10  15 см ширшою від смуги розсипу щебеню.

3.4.5 Орієнтовні норми витрат емульсії приймаються згідно з ДБН В.2.3-4 (наведені в таблиці 3 цих Норм).

3.5 Розподіл щебеневих матеріалів

3.5.1 Розподіл щебеневого матеріалу виконують відразу після розливу емульсії до її розпаду, але не пізніше 20  40 с після проходу автогудронатора і на відстані не більше 10  20 м від нього. Розподіл щебеню складається з двох етапів: дозування і рівномірного розподілу.

3.5.2 Щебеневий матеріал належить розподіляти механічними розподільниками. Розподільники повинні мати пристрої для дозування щебеню з рівномірною подачею його на поверхню, по якій був виконаний розлив емульсії.

В разі утворення прогалин при розподілі кам'яного матеріалу вони заповнюються кам'яним матеріалом вручну.

3.5.3 Орієнтовні норми витрат щебеневих матеріалів приймаються згідно з ДБН В.2.3-4 (наведені в таблиці 3 цих Норм).

Таблиця 3

Фракція щебеню, мм	Витрати щебеню, кг/м2	Витрати емульсії, кг/м2			Розташування
				В перерахунку на бітум		При концентраціях бітуму, %
							60	70
Одиночна поверхнева обробка з одним розсипом щебеню
Від 3 до 5 включ. Понад 5 " 10 " " 10 " 15 "	6 - 8 10 - 12 15 - 20	0,7  0,8 0,8-0,10 1,0-1,1	1,1-1,3 1,4-1,6 1,6-1,8	1,0-1,2 1,3-1,5 1,5-1,7
Одиночна поверхнева обробка з двома розсипами щебеню
Від 3 до 5 включ. Понад 5 " 10 " " 10 " 15 "	5 - 7 9 - 10 11 - 16	1,0 - 1,1	1,7 - 1,9	1,6 - 1,8
Подвійна поверхнева обробка
Від 3 до 5 включ. Понад 5 " 10 "	8 - 10 11 - 13	0,8 - 0,9 0,8 - 1,0	1,3 - 1,5 1,4 - 1,6	1,2 - 1,4 1,3 - 1,5	Верхній Шар
Від 10 до 15 включ. Понад 15 " 20 "	14 - 16 15 - 18	0,8 - 1,0 1,0 - 1,1	1,4 - 1,6 1,6 - 1,8	1,2 - 1,4 1,4 - 1,6	Нижній шар

1.  Витрати щебеню та емульсії залежать від фракційного складу щебеню. В кожному конкретному випадку перед початком робіт по влаштуванню поверхневої обробки витрати емульсії та щебеню відповідних фракцій уточнюються дослідно-експериментальним шляхом.
2.  При влаштуванні поздовжнього стику суміжних смуг шару поверхневої обробки, необхідно першу смугу в зоні примикання до наступної не перекривати щебенем на ширину 10 - 15 см вздовж всього краю. Ця зона перекривається щебенем при його розподіленні на наступній смузі.

В зоні поздовжнього стикування незафіксований щебінь видаляється до розподілення емульсії на суміжній смузі.

1.  3 метою запобігання стіканню емульсії до кромки проїзної частини розсип щебеневого матеріалу при одиночній поверхневій обробці допускається виконувати в два прийоми. Спочатку розподіляють 70 % норми щебеню, після чого негайно розливають необхідну кількість емульсії і розсипають щебінь, що залишився (30% від норми).
2.  У випадку влаштування підгрунтовки одиночна поверхнева обробка складається з таких технологічних операцій: розливу емульсії 30 % від норми, розсипу щебеню 70 % від норми, розливу емульсії 70 % від норми, розсипу щебеню 30 % від норми; подвійна поверхнева обробка включає в себе такі операції: розлив емульсії 25 % від норми, розсип щебеню 45 % від норми, розлив емульсії 30 % від норми, розсип щебеню 40% від норми, розлив емульсії 45 % від норми, розсип щебеню 15 % від норми.

3.6 Ущільнення шарів поверхневої обробки

1.  Ущільнення поверхневої обробки повинно бути виконано до початку розпаду емульсії (згідно даних сертифікату на емульсію).
2.  Ущільнення розподіленого матеріалу виконують котками на пневматичних шинах або з металевими вальцями.

3.6.3 У разі використання щебеню марки за міцністю 1000 і вище шар поверхневої обробки ущільнюють середніми і важкими котками 8-10 т, а з щебеню марки 800 і нижче  легкими котками 5-6 т.

З метою попередження нашарування щебінок одна на одну необхідно виконати 2-5 проходів легкого котка 3-5 т.

3.6.4 Ущільнення виконують від країв до середини. Кількість проходів залежить від норм витрат в'яжучого та розміру щебеню і знаходиться в межах 3 - 6 проходів по одному сліду. Найкращий результат можна отримати при ущільненні пневмокотками з нерельєфним протектором при тиску в шинах 0,5  0,8 МПа. Ознакою закінчення ущільнення є відсутність сліду котка і нерухомість щебеню.

3.6.5 В процесі ущільнення належить контролювати рівномірність розподілу щебеню і відразу виправляти недоліки.

3.6.6 При влаштуванні подвійної поверхневої обробки після закінчення робіт з укладання першого шару належить зробити перерву на 1  2 тижні для кращого формування шару. Цю перерву можна скоротити до 2  3 днів при необхідності.

Влаштування другого шару виконують технологією згідно п.3.6.1-3.6.5.

4 ДОГЛЯД ЗА ШАРОМ ПОВЕРХНЕВОЇ ОБРОБКИ

4.1 Догляд за поверхневою обробкою необхідно вести протягом двох тижнів, систематично намітаючи щебеневий матеріал.

Рух автомобільного транспорту по шару поверхневої обробки належить відкривати через добу після її влаштування, бажано вночі, коли інтенсивність і швидкість руху зменшуються.

Протягом 2-3 днів необхідно обмежити швидкість руху до 30 км/год та регулювати його по ширині проїзної частини.

1.  Зерна щебеню, що не зафіксувались (не прижились) належить видаляти за допомогою поливально-мийної машини зі щіткою так, щоб не пошкодити поверхню.
2.  Догляд триває до повного приживлення щебеневого матеріалу до поверхні покриття. Після цього наносять розмітку.

4.4 Дефекти, що виникають в процесі експлуатації, необхідно ліквідувати шляхом додаткового розливу на цих ділянках емульсії за допомогою ручних шлангів та подальшого розсипу щебеню відповідних фракцій і прикочування його котками або колесами технологічного транспорту.

5 ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ТА ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА

5.1 Вимоги безпеки

5.1.1 При виконанні робіт з влаштування поверхневих обробок на основі бітумних емульсій необхідно дотримуватись вимог безпеки згідно з ДНАОП 5.1.14-1.01 з врахуванням особливостей роботи по приготуванню в'яжучого на виробничих базах, а також робіт по влаштуванню поверхневих обробок.

5.1.2. Вихідні матеріали (щебінь і бітумна емульсія), які застосовуються для влаштування поверхневих обробок, повинні відповідати IV класу небезпечності за ступенем впливу на організм людини згідно з ГОСТ 12.1.005 та відноситися до речовин малонебезпечних згідно з ГОСТ 12.1.007.

5.1.3. При влаштуванні поверхневих обробок вміст шкідливих речовин (насичені, ненасичені та ароматичні углеводороди) у повітрі робочої зони не повинні перевищувати гранично допустимі концентрації, які регламентовані ГОСТ 12.1.005, контроль  згідно з MB 3119, MB 4436.

5.1.4 Вихідні матеріали для поверхневих обробок за показником сумарної питомої активності радіонуклідів повинні відповідати вимогам І  II класів згідно з ДБН В.1.4-0.01, та ДБН В.1.4-1.01 і супроводжуватись радіаційним сертифікатом та паспортом радіаційної якості продукції підприємства-виробника згідно з ДБН В.1.40.02. Контроль активності природних радіонуклідів здійснюється згідно з ДБН В.1.4-2.01.

1.  Рівень шуму в робочій зоні повинен відповідати вимогам ГОСТ 12.1.003 та ДСН 3.3.6.037. Його контроль здійснюється згідно з ГОСТ 12.1.050. Працюючі з рівнем шуму, який перевищує допустимий, повинні забезпечуватись засобами індивідуального захисту згідно з ГОСТ 12.1.051.
2.  Еквівалентні рівні загальної вібрації на робочих місцях повинні відповідати вимогам ДСН 3.3.6.039. Контроль еквівалентних корегованих рівнів вібрації здійснюється згідно з MB 3911.
3.  При влаштуванні поверхневої обробки необхідно дотримуватись вимог правил пожежної безпеки згідно з ГОСТ 12.1.004 та електробезпеки згідно з ГОСТ 12.1.019.

5.1.8 Автогудронатори, які застосовуються при влаштуванні поверхневої обробки, повинні бути забезпечені первинними засобами пожежогасіння згідно з ГОСТ 12.1.004.

5.1.9 Робітники, які займаються влаштуванням поверхневої обробки, повинні бути забезпечені засобами індивідуального захисту згідно з ДНАОП 00-4.26.

5.1.10 До самостійної роботи можуть допускатися особи не молодші 18 років, які пройшли медичний огляд, інструктаж з вимог безпеки і навчання за спеціальністю.

5.1.11 Попередні і періодичні медичні огляди персоналу, зайнятого влаштуванням поверхневої обробки, повинні проводитись згідно з наказом Міністерства охорони здоровя України № 45 від 31.03.1994 р.

5.2 Вимоги охорони навколишнього природного середовища

1.  Визначення концентрації шкідливих речовин в атмосферному повітрі (насичені, ненасичені та ароматичні углеводороди) проводиться згідно з РД 52.04186. Гранично допустимі рівні в атмосферному повітрі регламентуються ДСП 201.
2.  При влаштуванні поверхневої обробки необхідно дотримуватись вимог СанПіН 42-128-4690, СанПіН 4630 по усуненню забруднення грунтів і водоймищ.
3.  Накопичення, транспортування, знешкодження та поховання некондиції та інших відходів, що утворюються в процесі влаштування поверхневої обробки, повинно здійснюватись на загальних підставах для твердих будівельних відходів згідно з СанПіН 42-128-4690.
4.  При зберіганні і транспортуванні вихідних матеріалів для поверхневої обробки необхідно дотримуватись вимог охорони навколишнього середовища згідно з ТУ У В.2.7.03450778.092, ДСТУ 4044, ДСТУ Б В.2.7-32 та ДСТУ Б В.2.7-75.

6 КОНТРОЛЬ ЯКОСТІ ТА ПРАВИЛА ПРИЙНЯТТЯ РОБІТ

6.1 Контроль якості влаштування поверхневої обробки згідно з ДБН В.2.3-4 та ВБН В.2.3-218-010 складається з систематичної перевірки:

-якості вихідних дорожньо-будівельних матеріалів (щебеню та емульсії), що використовуються при влаштуванні (за лабораторними даними);

-дотримання технології виконання робіт;

-якості готового шару поверхневої обробки  за зовнішнім виглядом та контрольними замірами.

6.2 Якість вихідних дорожньо-будівельних матеріалів перевіряють на відповідність вимогам нормативних документів.

1.  При влаштуванні поверхневих обробок контролюють якість і норми витрат матеріалів, рівномірність розливу емульсії, своєчасність і рівномірність розподілу щебеневих матеріалів та якість ущільнення шару.
2.  При оцінці однорідності поверхні після влаштування поверхневої обробки місця дефектів визначають згідно з 15.44.4 ДБН В.2.3-4. До дефектів слід віднести прогалини поверхневої обробки (за винятком смуги шириною 10 см біля крайок проїзної частини при неукріплених узбіччях і до 5 см  при укріплених), "потіючі" місця (виступи в'яжучого на поверхні покриття при недостатній кількості щебеневого матеріалу або при надмірному розливі в'яжучого), нашарування щебеню (на стиках захваток та на поздовжніх стиках) та ін.

Місця дефектів заміряють і визначають площу кожного з них. Загальна площа дефектів не повинна перевищувати 0,3 % від усієї площі поверхневої обробки, що була влаштована.

6.5 Прийняття робіт з влаштування поверхневої обробки виконують після закінчення всіх робіт і приведення дороги у стан, що забезпечує безпеку руху.

Перед початком прийняття робіт з влаштування поверхневої обробки слід повністю очистити її поверхню від щебеню, що не прижився. При прийнятті закінчених робіт необхідно провести :

детальний огляд ділянки дороги в натурі;

контрольні вимірювання згідно з ДСТУ Б В.2.3-3, перевірку результатів виробничих і лабораторних випробувань будівельних матеріалів і контрольних зразків, записів у загальному журналі робіт і спеціальних журналах на окремі види робіт;

контрольне вимірювання коефіцієнту зчеплення згідно з ДСТУ Б В.2.3-2 та ДСТУ 3587.

контроль рівності згідно з ДБН В.2.3-4 та ДСТУ 3587.

7 УТРИМАННЯ ТА РЕМОНТ ПОКРИТТЯ З ПОВЕРХНЕВОЮ ОБРОБКОЮ

7.1 Утримання та ремонт покриття з поверхневою обробкою на основі бітумних емульсій здійснюється згідно з розділом 12 ВБН В.2.3-218-010.

Додаток А 

(довідковий)

Перелік нормативних документів, на які є посилання у цих Нормах

ДСТУ 3587-97 Безпека руху. Автомобільні дороги, вулиці та залізничні переїзди. Вимоги до експлуатаційного стану

ДСТУ 4044-2001 Бітуми нафтові дорожні в'язкі. Технічні умови

ДСТУ Б В.2.3-2-97 (ГОСТ 30413-96) Споруди транспорту. Автомобільні дороги. Методи визначення коефіцієнту зчеплення колеса автомобіля з дорожнім покриттям

ДСТУ Б В.2.3-3-2000 (ГОСТ 30412-96) Споруди транспорту. Дороги автомобільні та аеродромні. Методи вимірювань нерівностей основ і покриттів

ДСТУ Б В.2.7-32-95 Будівельні матеріали. Пісок щільний природний для будівельних матеріалів, виробів, конструкцій і робіт. Технічні умови

ДСТУ Б В.2.7-74-98 Будівельні матеріали. Крупні заповнювачі природні, із відходів промисловості, штучні для будівельних матеріалів, виробів, конструкцій та робіт. Класифікація

ДСТУ Б В.2.7-75-98 Будівельні матеріали. Щебінь та гравій щільні природні для будівельних матеріалів, виробів, конструкцій та робіт. Технічні умови

ГОСТ 18659-81 Эмульсии битумные дорожные. Технические условия

ГОСТ 12.1.003-83 ССБТ . Шум. Общие требования безопасности

ГОСТ 12.1.004-91 ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования

ГОСТ 12.1.005-88 ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны

ГОСТ 12.1.007-76 ССБТ. Вредные вещества. Классификация и общие требования безопасности

ГОСТ 12.1.019-79 ССБТ. Электробезопасность. Общие требования и номенклатура видов защиты

ГОСТ 12.1.050-86 ССБТ. Методы измерения шума на рабочих местах

ГОСТ 12.4.051-87 ССБТ. Средства индивидуальной защиты органов слуха. Общие технические требования и методы испытаний

ДБН В.1.4-0.01-97 Система норм та правил зниження рівня іонізуючих випромінювань природних радіонуклідів у будівництві. Основні положення

ДБН В.1.4-0.02-97 Система норм та правил зниження рівня іонізуючих випромінювань природних радіонуклідів в будівництві. Типові документи

ДБН В.1.4-1.01-97 Система норм та правил зниження рівня іонізуючих випромінювань природних радіонуклідів у будівництві. Регламентовані радіаційні параметри. Допустимі рівні

ДБН В.1.4-2.01-97 Система норм та правил зниження рівня іонізуючих випромінювань природних радіонуклідів у будівництві. Радіаційний контроль будівельних матеріалів та об'єктів будівництва

ДБН В.2.3-4-2000 Споруди транспорту. Автомобільні дороги

ВБН В.2.3-218-010-97/Укравтодор. Влаштування шорстких поверхневих обробок покриттів автомобільних доріг

ВБН Г.1-218-050-2001/Укравтодор. Міжремонтні строки експлуатації дорожніх одягів та покриттів на автомобільних дорогах загального користування

ТУ У В.2.7.03450778.089-96 Матеріали щебеневі для поверхневих, обробок автомобільних доріг. Технічні умови

ТУ У В.2.7.03450778.092-97 Емульсії бітумні дорожні. Технічні умови

ДНАОП 0.00-4.26-96 Положення про порядок забезпечення працівників спецодягом, спецвзуттям та іншими засобами індивідуального захисту

ДНАОП 5.1.14-1.01-96 Правила охорони праці при будівництві, ремонті та утриманні автомобільних доріг і на інших об'єктах дорожнього господарства

РД 52.04-186-89 Руководство по контролю загрязнения атмосферы

МУ 3119-84 Методические указания по определению предельных, непредельных и ароматических углеводородов в воздухе рабочей зоны

МУ 3911-85 О проведении гигиенической оценки производственной вибрации

МУ 4436-87 Измерение концентрации аэрозолей преимущественно фиброгенного действия

ДСП 201-97 Державні санітарні правила охорони атмосферного повітря населених місць (від забруднень хімічними і біологічними речовинами)

ДСН 3.3.6.037-99 Санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку

ДСН 3.3.6.039-99 Державні санітарні норми виробничої, загальної та локальної вібрації

СанПіН № 4630-85 Санитарные правила и нормы охраны поверхностных вод от загрязнения

СанПіН 42-128-4690-88 Охрана почвы от загрязнения бытовыми и промышленными отходами

УДК 625.768 93.080.01

ДЕРЖАВНА СЛУЖБА АВТОМОБІЛЬНИХ ДОРІГ УКРАЇНИ

(УКРАВТОДОР)

НАКАЗ

23.11.2004 м. Київ 862

Про затвердження відомчих
будівельних норм України

У зв'язку із закінченням розробки ВБН В.2.3-218-178-2004 "Влаштування поверхневих обробок покриття автомобільних доріг на основі бітумних емульсій" (договір від 02.07.01 № 99),

НАКАЗУЮ:

1. Затвердити та ввести в дію з 01.01.05 відомчі будівельні норми України ВБН В.2.3-218-178-2004 "Влаштування поверхневих обробок покриття автомобільних доріг на основі бітумних емульсій".

1.   Доручити тиражування та розповсюдження зазначених будівельних норм підприємству "Укрдортехнологія" (Нагайчук В.М.).
2.   Контроль за виконанням наказу покласти на першого заступника Голови Климпуша М.Д.

Голова І.А.Вужинський

ПРИЙНЯТО

Державна служба автомобільних
доріг України (Укравтодор)
Наказ від 23.11.2004
№ 862

АРКУШ УХВАЛЕННЯ

ВЛАШТУВАННЯ ПОВЕРХНЕВИХ ОБРОБОК ПОКРИТТЯ АВТОМОБІЛЬНИХ

ДОРІГ НА ОСНОВІ БІТУМНИХ ЕМУЛЬСІЙ

назва стандарту

ВБН В.2.3-218-178-2004

позначення стандарту

Національний транспортний університет

організація-розробник

Проректор Національною транспортного університету	М.Дмитрієв
Завідуючий, кафедрою дорожньо-будівельних матеріалів і хімії, керівник розробки	В.Мозговий
Завідуючий кафедрою будівництва та експлуатації доріг, керівник розробки	В.Савенко
Відповідальний виконавець, доцент	Д.Садовенко
Виконавець, старший науковий співробітник	Н.Лаптєва
Співвиконавці:
Директор УДВТП „Укрдортехнологія"	В.Нагайчук
Начальник відділу стандартизації і метрології УДВТП „Укрдортехнологія"	Т.Хрипушина

ПОГОДЖЕНО

Держбуд України	Лист від 20.10.04 № 5/111893
Міністерство охорони здоров'я України	Лист від 27.03.2003 № 05.03.0207/11687
Управління науково-технічної політики Укравтодору	Лист від.22.11.04 № 12.18357