ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ ПО ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНОМУ ГОСПОДАРСТВУ

ЦЕНТРАЛЬНИЙ КОМІТЕТ ПРОФСПІЛКИ ПРАЦІВНИКІВ ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА МІСЦЕВОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ, ПОБУТОВОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ

РЕКОМЕНДАЦІЇ

ЩОДО УМОВ ОПЛАТИ ПРАЦІ ПРАЦІВНИКІВ ПІДПРИЄМСТВ ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА

ПОГОДЖЕНО	ЗАТВЕРДЖЕНО
Голова ЦК профспілки працівників житлово-комунального господарства, місцевої промисловості, побутового обслуговування населення України _______________ О.П.Катеринчук "29" липня 1996 р.	Голова Держжитлокомунгоспу України _____________________ Г.І.Онищук "29" липня 1996 р.

РЕКОМЕНДАЦІЇ

ЩОДО УМОВ ОПЛАТИ ПРАЦІ ПРАЦІВНИКІВ ПІДПРИЄМСТВ ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА

1. Загальні положення

Рекомендації щодо умов оплати праці робітників підприємств житлово-комунального господарства розповсюджуються на підприємства житлово-комунального господарства, які одержують дотації з бюджету для покриття збитків, пов'язаних з державним регулюванням цін для населення: водопровідно-каналізаційного, теплового, житлового господарства, міського транспорту.

Дотація підприємствам житлово-комунального господарства у зв'язку з наданням ними послуг за регульованими тарифами повинна надаватись у розмірах, що забезпечують відшкодування економічно-обґрунтованих фактичних витрат підприємств на вироблення продукції, робіт та послуг на рівень рентабельності, який створює умови стабільного функціонування та розвитку.

Джерелом коштів на оплату праці працівників підприємств житлово-комунального господарства, що одержують дотації з бюджету для покриття збитків, пов'язаних з державним регулюванням цін для населення, є частина доходу, до якого включається сума одержаної дотації, та інші кошти, одержані внаслідок господарської діяльності.

Організація оплати праці здійснюється на підставі:

законодавчих та інших нормативних актів;

генеральної угоди на державному рівні;

галузевої, регіональних угод;

колективних договорів;

трудових договорів.

Суб'єктами організації оплати праці є: органи державної влади та місцевого самоврядування; власники, об'єднання власників або їх представницькі органи; професійні спілки; об'єднання професійних спілок або їх представницькі органи; працівники.

Організація оплати праці працівників на рівні підприємства (виробничому рівні) здійснюється через колективний договір, який укладається на підставі Закону України "Про колективні договори і угоди".

Колективний договір укладається між власником або уповноваженим органом з однієї сторони і однією або кількома профспілковими чи іншими уповноваженими на представництво трудовим колективом чи органами, а у разі відсутності таких органів представниками трудящих, обраними і уповноваженими трудовим колективом.

У колективному договорі повинні встановлюватися такі взаємні зобов'язання сторін щодо регулювання питань організації та оплати праці:

зміни в організації виробництва і праці;

забезпечення продуктивної зайнятості;

нормування і оплата праці, встановлення форм, систем, розмірів заробітної плати та інших видів трудових витрат (доплат, надбавок, премій та ін.);

встановлення гарантій, компенсацій, пільг;

участі трудового колективу у формуванні, розділі і використанні прибутку підприємства (якщо це передбачено статутом);

режиму роботи, тривалості робочого часу і відпочинку;

умов і охорони праці.

Відповідно до статті 19 Закону України "Про підприємства в Україні", статей 15, 16 Закону України "Про оплату праці" форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні ставки, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюється підприємствами шляхом переговорів у колективних договорах з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною, галузевою та раціональними угодами.

Розмір зазначених виплат встановлюється в межах визначених в установленому порядку сум дотацій та власних коштів.

Норми колективного договору, що допускають оплату праці нижче від норм, визначених генеральною, галузевою або раціональною угодами, але не нижче від державних норм і гарантій в оплаті праці, можуть застосовуватися лише тимчасово на період подолання фінансових труднощів підприємства терміном не більш як шість місяців.

Рекомендації розроблено на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 29 квітня 1996 р. № 463 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 18 березня 1996 р. № 346".

2. Організація оплати праці робітників

2.1. Основою організації оплати праці робітників є тарифна система, яка включає: тарифи і сітки, тарифні ставки, тарифно-кваліфікаційні характеристики (довідники).

Тарифна система оплати праці використовується для розподілу робіт залежно від їх складності, а робітників залежно від їх кваліфікації та відповідальності за розрядами тарифної сітки.

У трудовому договорі між власником або уповноваженим ним органом і робітником розмір оплати праці за доручений обсяг робіт при якісному, повному, своєчасному її виконанні може включатися на безтарифній основі.

Безтарифна система оплати праці може застосовуватися у випадках проведення робіт щодо упередження та ліквідації наслідків стихійного лиха, аварій, катастроф, пов'язаних з санітарно-епідеміологічними негараздами, підготовкою до роботи в зимовий період, та проведенням інших робіт, які потребують швидкого та якісного виконання.

На підприємствах житлово-комунального господарства експлуатаційної діяльності для оплати праці робітників застосовується переважно почасово-преміальна система оплати праці. Почасово-преміальна оплата праці провадиться за годинними (денними) тарифними ставками або місячними окладами з виплатою премії і застосуванням нормованих завдань. Нормовані завдання дозволяють вести точний облік виконаних робіт (послуг), сприяють підвищенню їх якості, більш ефективному використанню робочого часу.

Рекомендації щодо встановлення нормованих завдань робітникам, оплата праці яких провадиться почасово ( за місячними тарифними ставками), наводиться в додатку А до цих рекомендацій.

На роботах з ремонту устаткування, машин, механізмів, обробки металу та інших матеріалів різанням на металообробних верстатах, ремонтно-будівельних роботах може застосовуватись відрядна оплата праці. При відрядній формі оплата праці робітників провадиться за нормами і розцінками, встановленими виходячи з розряду виконуваних робіт. Присвоєний робітникові кваліфікаційний (тарифний) розряд є підставою для надання йому можливості виконувати роботу відповідної складності.

Норми і розцінки розроблюються і затверджуються підприємством на основі міжгалузевих, галузевих норм і розцінок, а також встановлюються шляхом нормування.

При встановленні конкретних часових або денних тарифних ставок робітникам рекомендується додержуватися таких міжрозрядних тарифних коефіцієнтів:

Розряди
I	II	III	IV	V	VI	VII	VII
1,0	1,08	1,20	1,35	1,54	1,80	1,90	2,02

Тарифна ставка робітника першого розряду встановлюється в розмірі, що перевищує законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати і не може бути нижчим, ніж передбачено в галузевій та регіональній тарифних угодах.

Тарифікація робіт, присвоєння кваліфікаційних розмірів робітникам здійснюється згідно з "Единым тарифно-квалификационным справочником работ и профессий робочих", затвердженим у 1985 році. Міністерство праці разом з заінтересованими міністерствами і відомствами працює нині над переробкою і удосконаленням ЕТКС з урахуванням змін, що сталися у техніці, технології та організації праці на підприємствах України та вимог Кваліфікатора професій, введеного в дію наказом Держстандарту України від 27 липня 1995 р. № 257.

Для робітників цехів, дільниць та інших підрозділів підприємств, які виконують роботи (надають послуги) невластиві основній діяльності підгалузі, умови оплати праці встановлюються в колективному договорі з дотриманням гарантій, визначених угодами тих галузей (підгалузей), до яких ці підрозділи належать за характером виробництва, та в актах чинного законодавства.

Розміри ставок (окладів) робітників загальних (наскрізних) професій і посад встановлюються на умовах, визначених колективним договором, з дотриманням гарантій, встановлених законодавством і генеральною, галузевою, регіональною угодами.

2.2. Робітникам можуть встановлюватись такі мінімальні гарантовані розміри доплат, надбавок, компенсацій, що мають міжгалузевий та галузевий характер:

2.2.1. За суміщення професій, розширення зон обслуговування або збільшення обсягу робіт доплати одному робітнику максимальними розмірами не обмежуються і визначаються наявністю одержаної економії фонду оплати праці за тарифними ставками вивільнених працівників. Зазначені доплати виплачуються за рахунок економії фонду оплати праці, одержаної внаслідок вивільнення чисельності робітників  у порівнянні з нормативною чисельністю. При проведенні на підприємстві роботи з розробки нормативів чисельності, норм обслуговування та інших трудових витрат рекомендується користуватися нормативними документами, перелік яких визначено в додатку Б.

2.2.2. За виконання обов'язків тимчасово відсутнього робітника (у випадку хвороби, відпустки, відрядження та з інших причин) виплачується до 100 відсотків тарифної ставки відсутнього робітника.

Конкретний розмір доплат за суміщення професій, розширення зон обслуговування, збільшення обсягу робіт, виконання обов'язків тимчасово відсутнього робітника визначається залежно від роботи, що виконується. У випадку погіршення якості виконаних робіт доплати повинні бути скасованими.

З метою забезпечення якісного та своєчасного виконання робіт (надання послуг) рекомендується суміщувати не більше двох професій та працювати не більше ніж удвічі порівняно з нормативною розширеною зоною обслуговування.

2.2.3. За роботу у важких і шкідливих умовах встановлюються доплати у розмірі до 12 відсотків, за роботу в особливо шкідливих умовах праці до 24 відсотків тарифної ставки. Ці доплати встановлюються за результатами атестації робочих місць за умовами праці і нараховуються за час фактичної зайнятості робітника на таких робочих місцях. У разі раціоналізації місць і поліпшенні умов праці доплати зменшуються чи повністю відміняються.

Переліки робіт з важкими і шкідливими, особливо важкими і особливо шкідливими умовами праці, а також порядок та методичні рекомендації для проведення атестації робочих місць наведено в додатках В.1-В.5.

2.2.4. За інтенсивність праці доплати встановлюються у розмірі до 12 відсотків тарифної ставки. Ці доплати рекомендуються встановлювати в першу чергу водіям трамваїв і тролейбусів робітникам аварійних бригад підприємств водопровідно-каналізаційного та теплового господарств.

2.2.5. Для робітників, робочий день яких встановлюється з поділом зміни на дві частини (з перервою у роботі понад дві години, які не включаються до робочого часу) можуть встановлюватись доплати у розмірі до 30 відсотків тарифної ставки (відрядного заробітку) за фактично відпрацьований час у такі дні. Зазначений режим робочого часу встановлюється переважно для робітників, які безпосередньо обслуговують населення, а також для окремих професій робітників і підприємств міськелектротранспорту, водопровідно-каналізаційного, житлового господарства.

2.2.6. На період освоєння нових норм трудових витрат відрядні розцінки можуть підвищуватись до 20 відсотків, тарифні ставки до 10 відсотків.

2.2.7. За роботу у вечірній час (з 18 до 22 години) встановлюється доплата до 20 відсотків тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи в цей час, за роботу в нічний час до 40 відсотків тарифної ставки (посадового окладу) за кожну годину роботи в цей час.

2.2.8. Робітникам, які не звільнені від основної роботи, доплати за керівництво бригадою встановлюється диференційовано залежно від чисельності робітників у бригаді. При чисельності бригади до 10 чоловік у розмірі до 25 відсотків від розміру тарифної ставки розряду, присвоєного бригадиру, більше 10 чоловік до 35 відсотків від розміру тарифної ставки розряду, присвоєного бригадиру, більше 25 чоловік до 50 відсотків від розміру тарифної ставки розряду, присвоєного бригадиру.

Ланковим, якщо чисельність ланки перевищує 5 чоловік, встановлюється доплата в розмірі до 50 відсотків відповідної оплати бригадира.

2.2.9. Робітникам, які стабільно забезпечують високу якість виконуваних робіт (послуг) можуть встановлюватися надбавки за професійну майстерність до тарифних ставок у розмірах:

для робітників ІІІ розряду до 12 відсотків;

для робітників ІV розряду до 16 відсотків;

для робітників V розряду до 20 відсотків;

для робітників VІ розряду і більш високих розрядів до 24 відсотків.

Висококваліфікованим робітникам замість надбавок за професійну майстерність можуть встановлюватися місячні оклади на рівні посадових окладів майстрів.

2.2.10. За класність водіям вантажних і легкових автомобілів, автобусів, трамвая і тролейбуса 2-го класу встановлюється надбавка у розмірі 10 відсотків і водіям 1-го класу  25 відсотків встановленої тарифної ставки за час роботи водієм.

Водіям легкових автомобілів за ненормований робочий день встановлюється доплата у розмірі до 25 відсотків встановленої місячної тарифної ставки.

2.2.11. Розміри зазначених надбавок і доплат є мінімальними гарантіями. Надбавки і доплати, не передбачені цими рекомендаціями, чи в розмірах вищих ніж наведені в рекомендаціях, можуть встановлюватися за рахунок прибутку, що залишається у розпорядженні підприємств.

2.3. Важливою складовою частиною організації матеріального стимулювання праці робітників є преміювання. Система преміювання на підприємстві повинна формуватися таким чином, щоб вона забезпечувала заінтересованість робітників у кінцевих результатах та надійності роботи об'єктів житлово-комунального господарства.

Джерелом коштів на виплату премій на основні результати діяльності, високу культуру і якість обслуговування є частина доходу підприємства та інші кошти, одержані внаслідок господарської діяльності.

Індивідуальні розміри премій робітників максимальними розмірами не обмежуються.

Для робітників підприємств житлово-комунального господарства рекомендується встановлювати такі показники преміювання:

забезпечення надійної і безперебійної роботи устаткування;

неперевищення питомої ваги та економія витрат електроенергії, сировини, матеріалів, палива;

своєчасне і якісне обслуговування та ремонт устаткування, машин та механізмів;

виконання графіків планово-попереджувальних ремонтів;

скорочення часу простою машин, механізмів, устаткування в ремонтах;

додержання графіків відпуску теплової енергії, випуску рухомого складу на лінію;

додержання графіків руху (регулярності руху) трамваїв та тролейбусів, виконання планової кількості рейсів;

висока якість обслуговування населення, відсутність обґрунтованих скарг на якість та строки виконання робіт;

забезпечення якості питної води та очищення стічних вод у відповідності з вимогами державних стандартів та інші.

Конкретні показники та розміри преміювання встановлюються в залежності від специфіки роботи підприємства і кожного робітника окремо і визначаються в колективному договорі.

2.4. При розробці умов оплати праці на підприємствах необхідно постійно удосконалювати співвідношення в оплаті праці окремих категорій і професійних груп робітників з урахуванням складності умов виконуємих їми робіт, підвищувати долю тарифа у середньомісячній заробітній платі, намагатися відміни неефективних доплат, надбавок, видів преміювання та інших форм матеріального стимулювання.

2.5. Про нові або зміну діючих умов оплати праці в бік погіршення власник або уповноважений ним орган повинен повідомити робітника не пізніше як за два місяці до їх запровадження або зміни.

3. Порядок надання відпусток

До прийняття Верховною Радою України нового законодавства про відпустки, надання відпусток регулюється Кодексом законів про працю України, іншими законами України та актами законодавства колишнього Союзу РСР, що застосовуються відповідно до постанови Верховної Ради України  від 12 вересня 1991 р. "Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР".

Додаткові відпустки та скорочений робочий день у зв'язку з шкідливими умовами праці надаються робітникам на підставі "Списка производств, цехов, профессий и должностей с вредными условиями труда, работа в которых дает право на дополнительный отпуск и сокращенный рабочий день", затвердженого постановою колишніх Держкомпраці СРСР та ВЦРПС від 25.10.74 № 298/п-22 з відповідними змінами та доповненнями.

4. Пенсійне забезпечення 

Пенсії на пільгових умовах працівникам підприємств житлово-комунального господарства призначаються у порядку, визначеному статтею 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Списки виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 р. № 162.

Питання про внесення змін і доповнень до Списків №1 і 2 у відповідності з п.10 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 р. № 442 (додаток Г) розглядаються при наявності таких матеріалів:

карт умов праці за результатами атестації робочих місць тієї категорії працівників, стосовно яких ставиться питання згідно з Методичними рекомендаціями щодо проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими Міністерством праці України від 01.09.92 № 41 і Головним державним санітарним лікарем України (додаток Д);

протоколів лабораторних досліджень дії шкідливих факторів (додаток Е);

стислого опису технологічного процесу;

даних про кількість працівників та розрахунків додаткових витрат;

даних про професійну захворюваність цих категорій працюючих та рівень захворюваності із тимчасовою втратою працездатності порівняно із середнім рівнем по підприємству;

обґрунтувань неможливості запровадження нових організаційних та інженерних рішень на цих робочих місцях для усунення шкідливих факторів або зниження їх значень до допустимих рівнів;

висновків обласної (міської) державної експертизи умов праці.

Зазначені матеріали розглядаються Державною експертизою умов праці України, за якими готуються відповідні висновки щодо внесення змін та доповнень до Списків №1 і №2.

Додаток А

Рекомендації
по встановленню нормативних завдань робітникам-почасовикам у провідних підгалузях житлово-комунального господарства України

1. Загальні положення

Із загального числа робітників, які працюють в системі житлово-комунального господарства України праця більше 80 % оплачується погодинно, оскільки діяльність більшості служб має експлуатаційний характер (теплове, житлове, водопровідно-каналізаційне господарство тощо). У цих умовах усе більшого значення набувають питання покращення нормування праці робітників-почасовиків.

У всіх підгалузях ЖКХ для робіників-почасовиків, праця яких нормується, встановлені, як правило, норми обслуговування і нормативи чисельності. Одначе ці види норм, визначаючи зони обслуговування або необхідну кількість робітників, не регламентують обсяг, не контролюють послідовності і терміни виконання робіт (послуг).

Маючи на меті ширше охоплення нормуванням праці робітників-почасовиків рекомендується встановлювати для них нормовані завдання.

Нормовані завдання являють собою встановлення методами технічного нормування показників по обсягу і складу робіт (послуг), зонами обслуговування або іншими показниками, що характеризують кількісні і якісні результати праці, які повинні бути досягненні бригадою (ланкою) або окремими робітниками-почасовиками за певний період часу для забезпечення необхідного кінцевого результату з дотриманням вимог по якості робіт (послуг).

Регламентуючи склад, послідовність і періодичність робіт (послуг), нормовані завдання конкретизують трудові функції робітників-почасовиків і результати їхньої праці і, як свідчить практика, цим сприяють ефективнішому використанню робочого часу, збільшенню обсягу робіт, що виконуються, і послуг, які надаються, а також підвищенню їх якості.

Нормовані завдання є основою для розроблення індивідуальних, ланкових і бригадних виробничих завдань, а також введення ефективних систем матеріального стимулювання праці робітників-почасовиків.

2. Встановлення нормованих завдань робітникам-почасовикам

2.1. Порядок розроблення нормованих завдань.

Переведенню робітників на нормовані завдання повинна передувати підготовча робота, в процесі якої необхідно:

виявити при проведенні атестації робочих місць професії робітників, робочі місця і бригади, праця яких не нормується, але може нормуватися за нормованими завданнями;

встановити показники, що характеризують кількісну та якісну кінцеву мету діяльності бригад і робітників, а також склад робіт, які виконуються цими робітниками, або колективами бригад;

виявити (при проведенні атестації робочих місць та інвентаризації діючих норм і нормативів за працею) нормативні матеріали за працею, які можна використати для встановлення нормованих завдань і розробити норми затрат праці на роботи, для яких вони відсутні;

визначити вид нормованих завдань (індивідуальні або бригадні) і період, на який вони розраховані;

визначити показники, умови і розміри премії, що виплачується за результатами виконання нормованих завдань окремими робітниками або колективу бригади і порядок розподілу премії між її членами;

розробити за результатами атестації робочих місць і впровадити заходи щодо реалізації робочих місць, покращення організації виробництва і праці у підрозділах, що забезпечують підвищення продуктивності праці, скорочення простоїв обладнання, сучасне забезпечення робочих місць матеріалами, запасними частинами, інструментом;

встановити порядок видачі, обліку і контролю виконання нормованих завдань;

провести разом з профспілковим комітетом роз'яснювальну роботу серед робітників-почасовиків щодо значення, порядку встановлення нормованих завдань і матеріального стимулювання ефективнішої і якісної роботи.

2.2. Нормативна база для проведення нормативних завдань.

Нормативне завдання і нормативний фонд заробітної плати бригади (робітника) розраховуються за нормативною трудомісткістю на основі діючих міжгалузевих, галузевих або місцевих (за відсутністю міжгалузевих і галузевих) технічно обґрунтованих норм виробітку, часу, обслуговування або нормативів чисельності і встановлюються, як правило, з врахуванням фактично досягнутого рівня продуктивності праці.

Міжгалузеві і галузеві нормативні матеріали по праці, що застосовується для розрахунку нормованих завдань, за необхідності можуть бути укрупнені з врахуванням організаційно-технічних умов виконання робіт на даному підприємстві і складу робіт, що виконуються бригадою (робітником).

Для розрахунку нормованих завдань необхідно використати документи, передбачені Переліком діючих нормативних матеріалів для нормування праці робітників житлово-комунального господарства з наступними змінами і додатками, що рекомендовані для застосування на підприємствах і організаціях галузі. За відсутністю вказаних нормативів нормовані завдання можуть бути розраховані за допомогою місцевих норм.

2.3. Вибір показників і методи встановлення нормованих завдань

Вибір показників і необхідно виконувати з таким розрахунком, щоб їх застосування посилювало відповідальність за кінцеві результати праці, стимулювало підвищення якості робіт (послуг), що виконуються, сприяло економії сировини, матеріалів і енергоресурсів, покращенню використання обладнання і зростання продуктивності праці.

Конкретні показники нормованого завдання вибираються в залежності від мети діяльності бригад робітників-почасовиків (робітників), а також виду робіт, що виконуються (послуг, що виконуються).

Методи встановлення нормованих завдань повинні відповідати характеру трудових процесів, у яких задіяні робітники-почасовики. За характером робіт, що виконуються, робітники-почасовики житлово-комунального господарства можуть бути поділені на дві групи:

І група. Робітники, які виконують роботи, обсяг і склад яких може бути наперед визначений і піддається обліку і виміру в натуральних одиницях або люд.годинах.

ІІ група. Робітники, у яких частина виконуваних робіт має нестабільний характер, загальний обсяг і склад її не можу бути визначений попередньо.

До першої групи відносяться робітники, які безпосередньо беруть участь у випуску продукції і зайнятості поточним і капітальним ремонтом обладнання та інструменту безпосередньо на місцях його установки, обслуговуванням його виробничого і технологічного процесів (на транспортних, вантажно-розвантажувальних, дорожніх, земляних та інших роботах), виготовленням нестандартного обладнання, оргзабезпеченням, інструменту.

Такі види робіт переважають, як правило, на ремонтних заводах міськелектротранспорту, на заводах виробничого об'єднання промисловості "Укркомунмаш", підсобно-допоміжному виробництві.

Нормовані завдання робітникам І групи встановлюються шляхом набору робіт на основі норм часу (виробітку), розрахованих методами технічного нормування на кожну з робіт, що виконуються, із врахуванням виробничих планів випуску продукції, графіків виконання ремонтних робіт, паспортних даних обладнання тощо. При цьому робітники можуть виконувати роботи як на одному робочому місці, так і на різних робочих місцях, об'єктах (мастильники, транспортувальники, вантажники та інші).

До другої групи відносяться робітники, зайняті обслуговуванням обладнання і агрегатів безперервного виробничого процесу, обслуговуванням і забезпеченням робочих місць робітників основного і допоміжного виробництв.

У робітників цієї групи спостерігається велика різноманітність функцій обслуговування, а також нестабільність виконуваних робіт за їх складом і часом виконання.

При розробці нормованих завдань робітникам цієї групи необхідно перш за все на основі аналізу даних обліку і проведення фотохронометражних спостережень вивчити структуру затрат робочого часу, характер, періодичність і причини появи випадкових (непередбачених) робіт. На виконання непередбачених робіт в нормованому завданні повинен бути передбачений необхідний резерв часу. Керівники підприємства, організації затверджують перелік професій робітників-почасовиків, для яких вводяться завдання із вказівкою тривалості або питомої ваги часу виконання випадкових (непередбачених) робіт в загальній тривалості робочого дня. Потім визначається час, який робітник повинен використати на виконання планових робіт. Після цього, виходячи з графіків планово-попереджувальних ремонтів, періодичності і норм обслуговування виконується набір обсягів планових робіт, що доручаються бригаді (ланці, робітнику).

2.4. Оплата праці і преміювання робітників при роботі за нормованими завданнями

Оплата праці робітників-почасовиків, які працюють за нормативними завданнями, виконується за часовими тарифними ставками у відповідності до присвоєних тарифних розрядів за фактично відпрацьований час по даному завданню. При цьому тарифні розряди робітників, як правило, повинні відповідати складності (розрядам) робіт, що передбачені нормованим завданням.

При переході на роботу за нормативними завданнями, що встановлені виходячи з технічно обґрунтованих норм і нормативів з праці, керівникам підприємств і організацій по погодженню з профспілковим комітетом надається право застосовувати для робітників-почасовиків підвищені до 10 % тарифні ставки за рахунок економії фонду заробітної плати, отриманої при їх вивільнені в результаті переходу на роботу за нормованими завданнями.

Для підвищення матеріальної зацікавленості робітників в роботі за нормованими завданнями на підприємствах і організаціях галузі розробляється Положення про почасово-преміальну систему оплати праці робітників-почасовиків. Розробляючи це Положення рекомендується встановлювати вищі розміри премій робітникам-почасовикам, які працюють за нормованими завданнями. У Положенні має бути наведений перелік робіт і об'єктів, на яких вводяться нормовані завдання, а також показники та умови нормування і конкретні розміри премій за їх виконання.

Показники та умови преміювання необхідно вибирати таким чином, щоб преміювання здійснювалося за фактичне покращення показників. Досягнення при цьому запланованого рівня показників необхідно встановлювати у якості обов'язкової умови преміювання.

Число показників преміювання не повинно перевищувати двох-трьох, а умови преміювання  не більше двох.

Розміри премій можуть встановлюватися диференційовано у межах допустимих рівнів для окремих професій робітників за показниками за виконання нормованого завдання в установлені терміни і за якість виконаних робіт при оцінці "відмінно" і оцінці "добре".

При начисленні загальної суми премії бригаді максимальний розмір премії поширюється на колектив бригади в цілому. Індивідуальний розмір премії для колективного робітника визначається вибірково у відповідності до особистого внеску (із застосуванням КТУ) у загальний результат роботи і максимальними розмірами не обмежується.

У числі основних критеріїв визначення КТУ (наприклад для персоналу ремонтників) слід встановлювати виконання нормативних завдань, графіків робіт, якість ремонту і обслуговування обладнання, зменшення часу на ліквідацію несправностей у процесі його експлуатації, покращення показників роботи основних видів обладнання тощо.

У всіх випадках при встановленні нормованих завдань необхідно враховувати вимоги до якості виконуваних робіт (послуг) і продукції.

Порядок затвердження, виплати премій робітникам, що працюють погодинно, а також повного або часткового позбавлення окремих робітників премії за допущене погіршання показників роботи здійснюється на загальних підставах.

3. Порядок оформлення, видачі та обліку виконання нормованих завдань

Нормоване завдання є основним документом для нормування праці та обліку обсягів виконуваних робіт (наданих послуг) робітниками, що працюють погодинно.

Залежно від організації виробництва і характеру виконуваних робіт нормовані завдання можуть встановлюватись на зміну, тиждень, декаду, місяць або період повного виконання заданого обсягу робіт. Їх видає керівник підрозділу (майстер, механік, виконроб та ін.) перед початком виконання робіт.

Рекомендовану форму нормованого завдання наведено у додатку А.1. Форма нормованого завдання може змінюватися (додаватися) залежно від специфіки виробництва та виду виконуваних робіт.

Приклади і порядок розрахунку нормованих завдань стосовно галузей житлово-комунального господарства наведено у додатку А.2.

При розробці нормованих завдань обсяг робіт з урахуванням специфіки виробництва може бути виражений у трудових (нормовані люд.-години) або в натуральних показниках (шт., т., пог.м., кв.м., м3 та ін.) і в необхідних випадках конкретизований у вигляді графіків виконання робіт або маршрутів обслуговування.

З метою своєчасного і якісного виконання завдань робітники, що працюють погодинно, повинні забезпечуватись необхідним фронтом робіт, матеріалами, запасними частинами, інструментом, пристроями.

Контроль  виконання нормованого завдання здійснюється керівником робіт шляхом обліку обсягу виконаних робіт (наданих послуг) щозмінно протягом усього періоду виконання завдання, фактично відпрацьованого часу та оцінки якості робіт.

Якщо нормоване завдання видається на термін менше місяця, дані про його виконання слід вносити у накопичувальну відомість (додаток А.3.). Оцінка якості виконаних робіт здійснюється робітником, який відповідає за проведення робіт на даній дільниці. Нормоване завдання вважається виконаним за умови повного виконання усього передбаченого обсягу робіт у встановлені строки і з високою якістю.

В разі відволікання робітників у зв'язку з виробничою необхідністю на інші роботи, обсяг нормованого завдання і термін цього виконання підлягають коригуванню.

Облік виконання нормованих завдань робітниками, що працюють погодинно, з нестабільним складом робіт здійснюється у спеціальних журналах. У журналах робітники записують результати проведених робіт (із зазначенням виявлених несправностей, їх причин і складом виконаної роботи для їх ліквідації), а керівник роботи періодично контролює їх виконання і веде облік обсягу проведених планових робіт. результати перевірки заносяться у журнал, а обсяги та оцінка якості виконаних планових робіт зазначаються в бланку завдання.

Рівень виконання нормованого завдання визначається відношенням трудомісткості виконаної роботи у люд.-днях до фактично відпрацьованого на цій роботі за виключенням часу простоїв не з вини робітників.

Такий метод визначення рівня виконання нормованого завдання сприяє поліпшенню використання робочого часу та забезпечує зацікавленість робітників в обліку витрат робочого часу, оскільки невиявлені витрати можуть стати причиною невиконання нормованого завдання і позбавлення робітників премій.

За результатами виконання нормованого завдання керівник виробництва визначає розмір премії робітнику (ланці, бригаді), згідно з діючим на підприємстві положенням про преміювання з урахуванням ступеня і якості виконання завдання.

Всі видані нормовані завдання реєструються у журналі із зазначенням дати видачі і виконання завдання та короткого змісту роботи (додаток А.4.).

При підготовці статистичної звітності про стан нормування праці робітники, що працюють погодинно і за нормованими завданнями, встановленими методами технічного нормування відносяться до числа робітників, які працюють за технічно обґрунтованими нормами.

Додаток А.1.

Підприємство __________________________________________ Найменування об'єкта ___________________________________ Прізвище, ім'я, по батькові _______________________________ _______________________________________________________ (бригадира, ланкового, робочого) Професія ______________________________________________ Кількість робочих _______________________________________	Час виконання	Завдання	Виконання
		Початок
		Кінець

Нормоване завдання № _____________

на ______________________ 1999 ___ р.

(місяць)

Шифр норми	Найменування робіт	Одиниця виміру	Завдання			Виконання		Оцінка якості робіт
						Обсяг робіт	Нормативні витрати часу, люд.-год		Обсяг робіт	Нормативні витрати часу, на виконаний обсяг робіт, люд.-год
								на одиницю			на весь обсяг робіт
1	2	3	4	5	6	7	8	9

ДОДАТОК А.2.

Приклади

розроблених нормованих завдань по галузям житлово-комунального господарства і пояснення до їх заповнення

Таблиця 1

Підприємство _______________________________________________ Найменування об'єкта РЕК-7 Прізвище, ім'я, по батькові ____________________________________ (бригадира, ланкового, робочого) Професія електрослюсар з ремонту та обслуговування автоматики та засобів вимірювання електростанцій Кількість робітників	Час виконання	Завдання	Виконання
		Початок	1.03.96	1.03.96
		Кінець	31.03.96	31.03.96

Нормоване завдання № 3 на березень 1996 р.

Шифр норми	Найменування робіт	Одиниця виміру	Завдання			Виконання		Оцінка якості робіт
						Обсяг робіт	Нормативні витрати часу, люд.-год		Обсяг робіт	Нормативні витрати часу, на виконаний обсяг робіт, люд.-год
								на одиницю			на весь обсяг робіт
1	2	3	4	5	6	7	8	9
НИР, М., 88 Пр.І, т.ІІ	Перевірка і регулювання:
		приладів захисту і автоматики		8140	0,018	146,5	8140	146,5	добре
		приладів показуючих і самописних		1232	0,018	22,2	1232	22,2	-"-
		лагометрів щитових показуючих		61,2	0,018	1,1	61,6	1,1	-"-
		тягонапоромірів		70,4	0,018	1,3	70,4	1,3	-"-

Продовження таблиці 1

1	2	3	4	5	6	7	8	9
НИР, М., 88 Пр.І, т.ІІ	манометрів показуючих		121	0,018	2,2	121	2,2	добре
		дифманометрів-тягомірів показуючих		462	0,018	8,3	462	8,3	-"-
	Разом:		10120	-	181,6	10120	181,6

Завдання видав:

Завдання прийняв: Роботу здав:

Нормувальник:  Роботу прийняв:

Пояснення до таблиці 1

Нормоване завдання розроблено для електрослюсарів з ремонту і обслуговування автоматики і засобів вимірювання електростанції (далі за текстом електрослюсар).

Нормативна база збірник "Нормативы численности рабочих, занятых обслуживанием котельных и тепловых сетей", Москва, 1988 р.

Згідно з § 11 цього збірника норма обслуговування становить 460 одиниць ремонтної складності на 1 електрослюсаря у зміну. За 22 робочі зміни березня робітник повинен виконати комплекс поточних робіт, які забезпечують безперебійну роботу вимірювальних приладів, автоматики, пускорегулювальної апаратури 10120 одиниць ремонтної складності (460 од.р.с. х 22 роб.дні) на закріпленому за ним об'єкті, де встановлено:

185 приладів захисту і автоматики, з яких кожен прилад 2 одиниці ремонтної складності (далі од.р.с.), що становить за місяць:

185 прил. х 2 од.р.с. х 22 роб.дні = 8140 од.р.с.;

20 приладів показуючих і самописних, 1 прилад 2,8 од.р.с., за місяць відповідно:

20 прил. х 2,8 од.р.с. х 22 роб.дні = 1232 од.р.с.;

2 лагометри щитових показуючих, 1 прилад 1,4 од.р.с., за місяць відповідно:

2 прил. х 1,4 од.р.с. х 22 роб.дні = 61,6 од.р.с.;

4 тягонапороміри, 1 прилад 0,8 од.р.с., за місяць відповідно:

4 прил. х 0,8 од.р.с. х 22 роб.дні = 70,4 од.р.с.;

55 манометрів показуючих, 1 прилад 0,1 од.р.с., за місяць відповідно:

55 прил. х 0,1 од.р.с. х 22 роб.дні = 121 од.р.с.;

7 дифманометрів тягомірів показуючих, 1 прилад 3 од.р.с., за місяць відповідно:

7 прил. х 3 од.р.с. х 22 роб.дні = 462 од.р.с.

Середня норма часу на одиницю ремонтної складності визначається діленням середньої тривалості робочої зміни на встановлену норму обслуговування для одного електрослюсаря в одиницях ремонтної складності:

8,12 год. : 460 од.р.с. = 0,018 години.

Таблиця 2

Підприємство теплового господарства Найменування об'єкта РЕК-5 Прізвище, ім'я, по батькові ____________________________________ (бригадира, ланкового, робочого) Професія слюсар з ремонту обладнання котелень та цехів пилоприготування Кількість робітників	Час виконання	Завдання	Виконання
		Початок	1.03.96	1.03.96
		Кінець	31.03.96	31.03.96

Нормоване завдання № 3 на березень 1996 р.

Шифр норми	Найменування робіт	Одиниця виміру	Завдання			Виконання		Оцінка якості робіт
						Обсяг робіт	Нормативні витрати часу, люд.-год		Обсяг робіт	Нормативні витрати часу, на виконаний обсяг робіт, люд.-год
								на одиницю			на весь обсяг робіт
1	2	3	4	5	6	7	8	9
НИР, М., 88 Пр.І, т.ІІ	Обслуговування та ремонт:
		Засувок водогрійних котлів;	од.рем. складності	374	0,041	15,33	374	15,33
	пр.І.т.5	вентиляторів дуттьових одностороннього всмоктування ВД-3		924	0,041	37,88	924	37,89
		ВД-10		1232	0,041	50,51	1232	50,51
		ВД-12		1540	0,041	63,14	1540	63,14

Продовження таблиці 2

1	2	3	4	5	6	7	8	9
пр.І.т.7	насосів відцентрових одноступінчатих на тиск до 120 м водяного стовпа		1760	0,041	72,16	1760	72,16
пр.І.т.7	насосів відцентрових одноступінчатих на тиск до 1000 м водяного стовпа		1760	0,041	72,16	1760	72,16
пр.І.т.5	димососів одностороннього всмоктування
		Д-8		1430	0,041	58,63	1430	58,63	-"-
		Д-10		1870	0,041	76,67	1870	76,67	-"-
		Д-12		2310	0,041	94,71	2310	94,71	-"-
	Разом				541,19		541,19

Завдання видав:

Завдання прийняв: Роботу здав:

Нормувальник:  Роботу прийняв:

Пояснення до таблиці 2

Нормоване завдання розроблено для слюсарів з ремонту обладнання котелень і цехів пилоприготування (далі за текстом слюсар).

Нормативна база збірник "Нормативы численности рабочих, занятых обслуживанием котельных и тепловых сетей", Москва, 1988 р.

Згідно з § 9 цього збірника норма обслуговування для слюсаря 200 одиниць ремонтної складності за зміну. За 22 робочих зміни березня бригада слюсарів з 3 чоловік, зайнятих обслуговуванням основного і допоміжного обладнання котелень, повинна забезпечувати безперебійну роботу 13200 одиниць ремонтної складності (од.р.с.) основного і допоміжного устаткування, установленого на закріпленому за бригадою об'єкті:

200 од.р.с. х 22 дні х 3 = 13200 од.р.с.;

1) 34 засувки водогрійних котлів, 1 засувка 0,5 од.р.с., за місяць відповідно:

34 шт. х 0,5 од.р.с. х 22 дні = 374 од.р.с.;

2) вентиляторів дуттьових одностороннього всмоктування

типу ВД-8:

1 вентилятор 1,2 од.р.с., за місяць відповідно:

35 шт. х 1,2 од.р.с. х 22 дні = 924 од.р.с.;

типу ВД-10:

1 вентилятор 1,6 од.р.с., за місяць відповідно:

35 шт. х 1,6 од.р.с. х 22 дні = 1235 од.р.с.;

типу ВД-12:

1 вентилятор 2,0 од.р.с., за місяць відповідно:

35 шт. х 2,0 од.р.с. х 22 дні = 1540 од.р.с.;

3) 20 насосів відцентрових одноступінчатих на тиск 120 м водяного стовпа

1 насос 4 од.р.с., за місяць відповідно:

20 шт. х 4 од.р.с. х 22 дні = 1760 од.р.с.;

4) 20 насосів відцентрових одноступінчатих на тиск до 1000 м водяного стовпа

1 насос 4 од.р.с., за місяць відповідно:

20 шт. х 4 од.р.с. х 22 дні = 1760 од.р.с.;

5) димососів одностороннього всмоктування

типу Д-8

1 димосос 1,3 од.р.с., за місяць відповідно:

50 шт. х 1,3 од.р.с. х 22 дні = 1430 од.р.с.;

типу Д-10

1 димосос 1,7 од.р.с., за місяць відповідно:

50 шт. х 1,7 од.р.с. х 22 дні = 1870 од.р.с.;

типу Д-12

1 димосос 2,1 од.р.с., за місяць відповідно:

Внимание! Это не полная версия документа. Полная версия доступна для скачивания.