ВІДОМЧІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ

УКРАЇНИ

ПРОЕКТУВАННЯ СКЛАДІВ

НАФТИ І НАФТОПРОДУКТІВ

З ТИСКОМ НАСИЧЕНИХ ПАРІВ

НЕ ВИЩЕ 93,3 кПа

ВБН В.2.2-58.1-94

!    До тексту внесена зміна №1.

(Затверджена наказом Держнафтогазпрому України від 24.12.1999 р. №136а  для застосування на территорії України. Строк введення в дію встановлений з 1 січня 2000 р.)  

Державний Комітет України по нафті і газу

(Держкомнафтогаз)

КИЇВ 1994

Відомчі будівельні норми України “Проектування складів нафти і нафтопродуктів з тиском насичених парів не вище 93,3 кПа ” ВБН В.2.2-58.1-94

Розроблені:

Внесені і підготовлені до затвердження:

Затверджені:

Південдіпронафтопровід (ведучій):

Г.О.Цвігун відповідальний виконавець,

А.О.Орловська, М.Й.Кельнер, О.Я.Бараник, Ю.Н.Кришталь, А.О.Міщенко, Б.М.Медник, І.М.Рувінський, С.І.Крамаренко, О.П.Яворський, Л.В.Валь, Ф.А.Тіханов, А.М.Ханін, В.В.Шульга, І.Б.Барабаш, Л.Г.Андрійченко, О.М.Коваленко, М.Ю.Євдасіна, Т.В.Гайдай

Українським обєднанням по поставках нафти і нафтопродуктів “Укрнафтопродукт”

Наказом Держкомнафтогазу України

від 18.03.1994р. № 133

та введені в дію з 01.04.1994р.

З введенням в дію ВБН В.2.2-58.1-94 втрачають силу на території України “Нормы технологического проектирования и технико-экономические показатели складов нефти и нефтепродуктов (нефтебаз)”, 1972 г., СНиП II-106-79 “Склады нефти и нефтепродуктов. Нормы проектирования”.

Узгоджені:

Мінбудархітектури України ГУПО МВД України Мінприроди України МОЗ України Держкомнаглядохоронпраці України

лист № 8/38 лист № 12/6/162 лист № 18-3/11-16 лист № 6-02-12/194 лист № 13-4/289

від 11.03.94р. від 22.02.94р. від 18.02.94р. від   9.03.94р. від 14.02.94р.

Дані норми не можуть бути повністю чи частково відтворені, тиражовані і розповсюджені без дозволу обєднання “Укрнафтопродукт” або інституту “Південдіпронафтопровід”.

ВІДОМЧІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ

Проектування складів нафти і нафтопродуктів з тиском насичених парів не вище 93,3 кПа

ВБН В.2.2-58.1-94 Вводяться вперше

Предметом даних норм є суміщені технологічні і будівельні вимоги, що предявляються до складів нафти і нафтопродуктів*, які мають тиск насищених парів не вище 93,3 кПа (700 мм.рт.ст.) при температурі 20С і температуру спалаху до 230С включно.

Дані норми розповсюджуються на проектування нових СНН і СНН, що розширюються і реконструюються за винятком:

•  підземних сховищ нафти і нафтопродуктів, споруджуваних геотехнологічними і гірськими способами (в гірських породах, соляних пластах і т.п.);
•  резервуарів для нафти і нафтопродуктів, що входять до складу технологічних установок нафтових родовищ, нафтопереробних, нафтохімічних і енергетичних підприємств, а також резервуарів та іниших місткостей, що використовуються у якості технологічних апаратів;
•  резервуарів, розміщених в казематах;
•  складів синтетичних жирозамінників;
•  СНН Міністерства оборони України;

Дані норми можуть бути розповсюджені на проектування видаткових складів нафтопродуктів (незалежно від їх відомчої підпорядкованості), де передбачене зберігання рідин, що мають фізико-хімічні показники, в тому числі показникі вибухопожежонебезпечності, подібні до показників нафти і нафтопродуктів, що повинно встановлюватись міністерствами і відомствами, яким підпорядковані ці склади.

При розробці проектів розширення або реконструкції дані норми поширюються тільки на частину СНН, яка розширюється або реконструюєтья.

До складу СНН входить комплекс технологічних будівель, споруд і установок, призначених для приймання, зберігання і видачі нафти і нафтопродуктів, а також підсобно-виробничі і побутові будівлі і споруди, що забезпечують ії нормальну експлуатацію.

Дані норми і правила обовязкові для застосування всіма організаціями незалежно від форм власності. Відступи від вимог даних норм можуть допускатись тільки при відповідних обгрунтуваннях і узгодженні їх.

1 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1 Проектування СНН в усіх його частинах повинно виконуватись у повній відповідності до даних норм і правил.

Терміни і визначення приведені в обовязковому додатку 1.

* в подальшому СНН

С.2 ВБН В.2.2-58.1-94

Перелік нафтопродуктів, на які поширюються норми, приведені в довідковому додатку 2. По спорудах і установках технологічного комплексу дані всі вимоги по відповідних рівнях технологічних і будівельних, представляючи всю спеціалізовану інформацію, включаючи вимоги по охороні праці, що торкається даної будівлі, споруди або установки (пристрою). Ці вимоги приведені в розділах 5-10, 12,13.

Загальні для СНН норми і правила, що торкаються вимог технології будівництва, охорони праці, інженерного забезпечення, протипожежних заходів і вимог до охорони навколишнього середовища приведені в окремих розділах і підрозділах 1-4, 14-19.

1.  СНН підрозділяються на дві групи першу і другу.

До першої групи відносяться самостійні СНН по класифікації розділу 2, а також:

•  резервуарні парки і наливні станції магістральних нафтопроводів і нафтопродуктопроводів;
•   товарно-сировинні парки нафтопереробних заводів (НПЗ);
•  сировинні парки нафтохімічних підприємств (НХП).

До другої групи відносяться видаткові склади нафтопродуктів*, що входять до складу підприємств (промислових, транспортних, енергетичних, механізованих, сільськогосподарських та ін.). Даними нормами передбачені єдині правила для СНН будь-якої групи, а також правила, враховуючі особливості проектування СН другої групи (підрозділ 17.4).

1.3 Нафта і нафтопродукти класифікуються по ступеню вибухопожежо-небезпечності в залежності від температури спалаху їх парів. СНН класифікуються в залежності від характеристики їх операціїної діяльності, транспортних звязків, загальної місткості.

В подальшому для стислості нафта і нафтопродукти, коли норми відносяться одночасно до нафти і нафтопродуктів, незалежно від їх класифікації, будуть іменуватись “рідинами”.

Класифікація нафти і нафтопродуктів і СНН приведена в розділі 2.

1.4 Категорії приміщень і будівель по вибухопожежній і пожежній небезпечності в залежності від технологічних процесів (що розміщуються в будівлях, приміщеннях або спорудах СНН) приймаються по спеціальних класифікаторах і переліках, затверджених Держкомнафтогазом України. Перелік категорій приміщень і будівель технологічного комплексу СНН по вибухопожежній та пожежній небезпечності приведений в обовязковому додатку 3.

1.5 Резервуари, а також складські будівлі і споруди для зберігання нафти і нафтопродуктів в тарі відносяться :

•  до підземних (підземне зберігання) заглиблені у грунт або обсипані грунтом, якщо найвищий рівень рідини в резервуарі або рідини, що розлилась в будівлі чи споруді нижче не менше, ніж на 0.2 м найнижчої планувальної відмітки прилеглої площадки (в межах 3 м від стінки резервуару, від стін будівлі або споруди);
•  до наземних (наземне зберігання), якщо вони не задовольняють вказаним вище умовам.

1.6 СНН, як правило, слід розміщувати на території промислових зон у складі груп підприємств (промислових вузлів) з загальними допоміжними виробництвами і обєктами інженерно-транспортної інфраструктури, з урахуванням раціонального використання природних і матеріальних ресурсів, охорони від забруднення навколишнього природного середовища (водойм, грунтів, повітря).

Технологічне проектування повинно виконуватись з орієнтацією на прогресивний централізований спосіб постачання споживачів нафтопродуктами з забезпеченням    збереження    якості   і   кількості   нафтопродуктів,    з   максимальним

 

* в подальшому СН

С.3 ВБН В.2.2-58.1-94

впровадженням нової техніки і технології, використанням автоматики, контролю і управління технологічними операціями і механізації трудомістких процесів в цілях підвищення надійності та економічності експлуатації, зниження пожежної небезпечності СНН при одночасному зменшенні трудовитрат.

Заходи звязані з охороною навколишнього середовища на СНН, слід проектувати у відповідності до вимог розділу 19 даних норм.

1.7 Дані норми передбачають виконання також вимог слідуючих нормативних документів в частині визначення і проектування (якщо вимоги до них не визначені даними правилами):

•  СНиП 2.09.02-85 проектування виробничих будівель СНН (продуктових, насосних, розливочних, розфасовочних, складських будівель для нафтопродуктів в тарі та ін.);
•  СНиП 2.01.02-85 визначення ступеня вогнестійкості будівель і споруд, типів протипожежних перешкод та їх мінімальної межі вогнестійкості, вимог до евакуації людей з приміщень і будівель і шляхів евакуації;
•  ДБН 360-92 і СНиП II-89-80 при розміщенні СНН;
•  СНиП 2.09.04-87 при проектуванні адміністративно-побутових будівель і приміщень;
•  СНиП 2.03. II-85 при проектуванні захисту від корозії будівельних конструкцій будівель і споруд.

У випадку, якщо норми у вказаних документах по одних і тих самих обєктах і позиціях відрізняються від даних норм, за основу приймаються вимоги даних норм.

Посилання на вимоги нормативних документів, які слід враховувати по вузько спеціалізованих питаннях, проводиться у відповідних розділах і підрозділах документу.

Перелік використовуваних нормативних документів при проектуванні СНН приведений в довідковому додатку 9.

1.8 Будівлі і споруди складів нафти і нафтопродуктів (за винятком металевих резервуарів) повинні бути не нижче III  ступеня вогнестійкості. Розміщення приміщень категорій А і Б в будівлях III ступеня вогнестійкості не допускається.

  

2. КЛАСИФІКАЦІЯ РІДИН, ЩО ЗБЕРІГАЮТЬСЯ І СНН

2.1 Нафта і нафтопродукти в залежності від температури спалаху поділяються на легкозаймисті рідини (ЛЗР) з температурою спалаху 61С і нижче і на горючі рідини (ГР) з температурою спалаху вище 61 С.

Дані по температурі спалаху основних нафтопродуктів приведені в довідниковому додатку 2.

2.2 СНН поділяються:

•  за характером операційної діяльності на розподіляючі, перевалочні, перевалочно-розподіляючі, бази зберігання;
•  по транспортних звязках на залізничні, водні, водно-залізничні, трубопроводні (що одержують нафтопродукти з магістральних трубопроводів) і глибинні (що одержують нафтопродукти автотранспортом);
•  по кваліфікації нафти і нафтопродуктів, що зберігаються СНН зберігання ЛЗР, СНН зберігання ГР, СНН загального зберігання (ЛЗР і ГР одночасно);
•  на категорії і підкатегорії згідно таблиці і в залежності від загальної місткості.

Загальна місткість СНН визначається як сумарний обєм резервуарів і тари для зберігання нафти і нафтопродуктів. Обєм резервуарів і тари приймається по їх номінальному обєму. При визначенні загальної місткості не враховуються:

- проміжні резервуари (біля зливо-наливних естакад);

С.4 ВБН В.2.2-58.1-94

•  видаткові резервуари котельних, дизельних, загальною місткістю до 100 м3 вкл. (тільки для СНН першої групи);
•  видаткові резервуари паливно-заправочних пунктів з окремими зливно-наливними пристроями до 3 стояків (тільки для СНН першої групи);
•  резервуари збирання витоків;
•  резервуари пунктів збирання відпрацьованих нафтопродуктів і масел;
•  резервуари уловлених нафтопродуктів і розділяючи резервуари (уловлених нафтопродуктів) на очисних спорудах виробничої або виробничо-дощової каналізації.

Таблиця 1

Категорія СНН	Підкатегорія СНН	Загальна місткість по підкатегорія, м3
I	I а I б	Понад 300000 Понад 100000 до 300000 вкл.
II	II а II б	Понад 50000 до 100000 вкл. Понад 20000 до 50000 вкл.
III	III а III б III в	Понад 10000 до 20000 вкл. Понад 2000 до 10000 вкл. До 2000 вкл.
Примітка. При використанні однакових вимог для СНН  I-а і I-б, II-а і II-б, III-а, III-б і III-в підкатегорій в тексті вони будуть віднесені відповідно до I, II, III категорії.

На СНН III категорії, місткістю, що не перевищує вказану в таблиці 36 розділу 17.4, їх загальну місткість допускається визначити в залежності від характеристики рідин, що зберігаються, по температурі спалаху і способу зберігання по приведеній місткості у відповідності до п 17.4.1 даних норм.

2.3 Розподіляючи СНН незалежно від транспортних звязків, класифікації рідин, що зберігаються, категорій (підкатегорій) по місткості поділяються:

•  оперативні призначені тільки для забезпечення нафтопродуктами місцевих споживачів і збирання відпрацьованих нафтопродуктів. Інтенсивність поступання нафтопродуктів приймається по інтенсивності  реалізації;
•  сезонного зберігання призначені для забезпечення потреби місцевих споживачів і компенсації нерівномірності подачі нафтопродуктів на оперативні СНН, що входять до зони її впливу (радіус 50км). Інтенсивність поступання нафтопродуктів на СНН сезонного зберігання визначається як різниця між загальним обємом поступання за розрахунковий період на групу СНН (сезонного зберігання і оперативні зони впливу) і поступанням на оперативні СНН.

СНН, які ожержують нафтопродукти з магістрального трубопроводу і видають їх наливом тільки в автотранспорт, будуть в подальшому іменуватись роздавальний блок.

С.5 ВБН В.2.2-58.1-94

2.4 При розміщенні СНН в безпосередній близькості або суміжно з нафтопереробним підприємством або пунктом збирання і підготовки нафти нафтових родовищ рекомендується передбачити кооперування з ціллю скорочення капітальних витрат і максимального використання існуючих споруд (резервуарних парків, насосного обладнання, очисних споруд та інших споруд інженерного забезпечення СНН).

1.   РЕЖИМ РОБОТИ СНН НА ПРОТЯЗІ ДОБИ

3.1 СНН в залежності від характеру операційної діяльності (спеціалізації) і транспортних звязків можуть працювати в одну, дві зміни або цілодобово.

Рекомендовані режими СНН приведені в таблиці 2.

Таблиця 2.

Тип СНН по транспортних звязках	Спеціалізація
	Приймання		Відпуск
	В резервуари	Автоцистернах, автотранспортом (в тарі і наливом)	В авто-цистерни, тару	В залізничні цистерни (наливні судна)
1. Трубопроводна	Цілодобово	1 зміна	1 зміна	Цілодобово
2. Залізнична	Цілодобово	1 зміна	1 зміна	Цілодобово
3. Глибинна	1 зміна	1 зміна	1 зміна	-
4.  Водна або водно-залізнична	Цілодобово (в навігацій-ний період)	1 зміна	1 зміна	Цілодобово (в навігаційний період)
5. Роздавальний блок	1 зміна	-	1 зміна	-
Примітка. 1. При  відповідному обгрунтуванні відпуск нафтопродуктів в автоцистерни і тару може виконуватись в 2 зміни або цілодобово.  2. Приймання і перекачка рідин по магістральних трубопроводах виконується цілодобово.

3.2 Очищення і підготовку резервуарів до наливу слід виконувати в строки, вказані в ГОСТ 1510-84.

С.6 ВБН В.2.2-58.1-94

3.3 Час роботи насосних агрегатів на головних насосних станціях (ГНС) нафтопроводів і нафтопродуктопроводів приймається у відповідності до рекомендацій “ВНТП2-86” та “ВНТП3-90”.

3.4 Час зливу (наливу) партії залізничних цистерн визначається “статутом залізничних шляхів” та “Правилами перевезень ваниажів”. При необхідності розігрівання рідини для зливу надається додатковий час в залежності від пори року, густини і температури загусання нафти або нафтопродукту.

1.  НОРМИ ЗБЕРІГАННЯ ЗАПАСУ НАФТИ І НАФТОПРОДУКТІВ І ВИЗНАЧЕННЯ ОБЄМУ РЕЗЕРВУАРНОГО ПАРКУ

4.1 Норми запасів нафти і нафтопродуктів залежать, головним чином, від обєму, інтенсивності і характеру основних операцій, призначення СНН, а також територіального (географічного) положення її.

В основу розрахунку обєму резервуарного парку повинні бути покладені:

а) затверджений річний вантажообіг по сортах і видах поступання і реалізацій з врахуванням перспективи на найближчі 10-15 років;

б) річні графіки (плани) помісячного поступання і реалізації кожного сорту і марки, складені на основі фактичних даних останніх 2-3 років, з врахуванням перспективи розвитку району;

в) черговість і строки будівництва;

г) перспективи розвитку СНН;

Примітка. Графіки (плани) поступання і реалізації затверджуються замовниками і узгоджуються з відповідними транспортними відомствами (залізничними, річковими, морськими, трубопроводними та ін.).

4.2 При визначенні місткості резервуарного парку в розрахунок слід приймати номінальний обєм резервуарів. Вибір резервуару слід виконувати у відповідності до ГОСТ 1510-84.

4.3 При визначенні норм запасу слід враховувати вантажопідйомність залазничних маршрутів, окремих цистерн, вагонів, а також паливних і суховантажних суден, зайнятих на перевезенні нафти і нафтопродуктів СНН, що проектується.

4.4 Величина резервуарного обєму (Vp) для кожного сорту і марки нафтопродуктів визначається:

1.  Для залізничних розподільних СНН:

а) оперативних в розмірі десятидобового запасу місяця максимальної реалізації;  

б) сезонного зберігання по суміщених графіках (планах) поступання і реалізації нафтопродуктів цього СНН і оперативних СНН, що входять до зони його впливу.

Зона впливу СНН сезонного зберігання визначається із слідуючих умов:

а) забезпечення раціональних перевезень;

б) рівномірного сумарного поступання рідин на групу СНН (сезонного зберігання і звязаних з нею оперативних);

в) одержання оперативними СНН нафтопродуктів по мірі їх витрачання і накопичення запасів рідин сезонного зберігання в періоди малих надходжень на оперативні СНН і витрачання цих запасів на забезпечення місцевого споживання в період інтенсивного поступання нафтопродуктів на оперативні СНН;

г) виключення відвантаження рідин з СНН сезонного зберігання на оперативні СНН.

С.7 ВБН В.2.2-58.1-94

При  відсутності СНН сезонного зберігання величина резервуарної ємкості СНН визначається по графіках (планах) надходжень і реалізації СНН, що проектується, а при відсутності графіків (планів) по рекомендаційній формулі (1):

де      Vp    - розрахунковий обєм зберігання, м3;

Qср  - середня місячна реалізація нафтопродуктів, т;

К     - коефіцієнт нерівномірності надходження і реалізації нафтопродуктів, рекомендується приймати по таблиці 3;

     - густина нафтопродукту, т/м3;

Кр    - коефіцієнт, який враховує час знаходження резервуару в ремонті, приймається 1,05; 

Кv    - коефіцієнт використання обєму резервуару, приймається по таблиці 4. 

Таблиця 3

Рекомендаційна

Характеристика району	К
	Для ЛЗР	Для ГР
1. Промислові міста	1,0	1,3
2. Промислові райони	1,1	1,5
3. Сільськогосподарські райони	1,5	2,5

Таблиця 4

Номінальний обєм резервуару, м3

Коефіцієнт використання обєму (Кv) в залежності від типу резервуару (по таблиці 22)

СП	СПП	ПП
До 5000 вкл	0,83	0,76	0,80
Понад 5000	0,85	0,80	0,83

4.4.2 Для річкових перевалочних і розподільних СНН одержуючих або відправляючих нафтопродукти водним транспортом по графіках (планах) надходження і реалізації із збільшенням розрахункового обєму на 15% для компенсації запізнення початку і передчасного закриття навігації, а також інших особливих умов судноплавства.

При відсутності графіків (планів) поступання і реалізації, обєм зберігання рекомендується визначати по формулі (1).

С.8 ВБН В.2.2-58.1-94

Для водних СНН з подачею нафтопродуктів тільки в навігаційний період обєм зберігання рекомендується визначати по формулі (2):

                                                               (2)

де     Q      річна реалізація  в тонах при завозі один раз на рік або реалізація в міжнавігаційний період при завозі на протязі навігацї;

q      перехідний дводенний запас;

Кc    коефіцієнт сортності;   

Кv    коефіцієнт використання обєму резервуару, що приймається по табл.4;

     густина, т/м3;

4.4.3 Для перевалочних і перевалочно-розподіляючих СНН по графіках (планах) надходження і реалізації.

Для забезпечення місцевої реалізації на СНН виділяється окремий роздавальний блок, звязаний з СНН трубопроводами. При цьому обєм резервуарного зберігання роздавального блоку приймається в розмірі дводобового запасу місяця максимальної реалізації.

Для нафтопродуктів, що надходять на роздавальний блок іншими видами транспорту, обєм резервуарного зберігання визначається, як для розподільниї СНН.

4.4.4 Для трубопроводних СНН по графіках надходження та реалізації нафтопродуктів, але не менше обєму циклу.

При розрахунку резервуарного обєму слід враховувати додаткові резервуари для суміші. Місткість цих резервуарів приймається згідно ВНТПЗ-90.

4.4.5 Для глибинних СНН величина місткості резервуарного парку приймається по графіках надходження та реалізації, а при їх відсутності по формулі (1).

4.4.6 Для морських перевалочних СНН обєм зберігання рекомендується визначати по формулі (3):

                 (3)

Де     Кс       коефіцієнт сортності (при одній марці нафтопродукту К=1, при 2-х - 3-х    К=1,05);   

Кv      коефіцієнт використання обєму резервуаруприймається по таблиці 4;

       густина, т/м3;

Qгод      річний обєм перевалки;

ПР       розрахункова кількість робочих днів за рік;

Ксн      коефіцієнт нерівномірності добового відвантаження, що викликано нерегулярністю підходу танкерів, по таблиці 5;

Кмн     коефіцієнт місячної нерівномірності прибуття суден, по таблиці 5;

Кспр     коефіцієнт попиту зовнішньої торгівлі, по таблиці 5;   

С.9 ВБН В.2.2-58.1-94

КР     коефіцієнт, що враховує час знаходження резервуарів в ремонті і очистці, приймається 1.06;

Qсп   середньодобовий обєм надходження нафтопродукту, тони;

m      кількість неробочих днів по метеоумовам, по таблиці 5;

Кн     коефіцієнт, враховуючий часткове використання ємкості, призначений для добового відвантаження, приймається 0.8;

Пр = 365  n  Кзан ,                                                                  (4)

де       n       кількість причалів;

Кзан    коефіцієнт зайнятості причалу, приймається 0.45 - 0.5.

Таблиця 5

Найменування рідин

Рекомендаційні величини коефіцієнтів по портах Чорного і Азовського морів

Ксн	Кмн	Кспр	m
Нафта		1,2 1,6	1,15 1,2	4 7
Мазут	2,01 3	1,06 1,92	1,15	7
Автобензин Авіабензин	3 5	1,75 2	1,15 1,2	4 7
Авіагас	2,1 3	1,5 - 2	1,15	4 - 7
Примітка. В чисельнику вказані коефіцієнти для експортних операцій, в знаменнику для каботажних операцій

4.5 Обєм, число і тип резервуарів у складі загального парку СНН повинні визначатись з урахуванням економічної ефективності, а також забезпечення:

а) необхідної оперативності при заданих умовах експлуатації;

б) можливості виводу резервуарів з експлуатації для ремонту, без збитків для виробничої діяльності СНН;

в) мінімальної витрати металу та інших матеріалів на спорудження резервуарів;

г) мінімальних втрат рідин від випаровування;

з) можливо більшої однотипності резервуарів;

е) можливості прийому в резервуар і відкачки з нього нафтопродукту з розрахунковою, по умовах технології, продуктивністю;

є) гасіння можливих пожеж.

4.6 Для однієї марки нафтопродуктів або сорту нафти слід, як правило, передбачати не менше двох резервуарів.

С.10 ВБН В.2.2-58.1-94

Встановлення одного резервуару на кожен сорт нафти або марку нафтапродукту допускається у випадках:

- коли не вимагаєься виконання операції прийому і відвантаження даних сорту і марки одночасно;

•  якщо облік кількості прийнятого і відвантаженого нафтопродукту (нафти) не вимогає замірів в резервуарі;
•  при річному коефіцієнті оборотності менше трьох;
•  коли резервуар використовується як буферна (проміжна) ємкість і операції прийому і викачки рідини з резервуару виконується без обліку кількості;
•  коли не вимагається відстій води.

4.7  Тип і спосіб встановлення резервуарів визначаються виходячи з забезпечення збереження якості нафтапродуктів, дотримання безпеки і максимального скорочення втрат від випаровування.

Слід максимально використовувати неметалеві непотоплювані понтони.

4.8  Якщо резервуари знеособлені (взаємозамінні для двох-трьох і більше марок нафтопродуктів або сортів нафти) мінімальне число резервуарів визначається в залежності від умов прийому і відвантаження і способу обліку кількості нафти і нафтопродуктів.

4.9 Резервуари повинні мати обладнання, що відповідає фізико-хімічним показникам  рідин, що зберігаються, типу резервуарів і продуктивності прийомо- роздавальних операцій.

До основного обладнання резервуарів відноситься:

•  прийомо-роздавальні пристрої;
•  дихальна і запобіжна арматура;
•  прилади контролю і захисту;
•  підігріваючи пристрої;
•  протипожежне обладнання.

Обладнання, що монтується на резервуарах, повинне відповідати вимогам нормативних документів для даного типу резервуарів. Використання іншого обладнання на резервуарах допускається тільки після погодження з контролюючими органами і розробником проекту резервуару.

5   ЗЛИВНО-НАЛИВНІ ПРИСТРОЇ ДЛЯ ЗАЛІЗНИЧНИХ ЦИСТЕРН, ЕСТАКАДИ ЗАЛІЗНИЧНІ ЗЛИВНО-НАЛИВНІ.

Технологічні вимоги

5.1 Технологія зливу-наливу рідин, що перевозяться в вагонах-цистернах, залежить від вантажообігу-СНН, фізико-хімічних властивостей нафти і нафтопродуктів, інтенсивності вантажно-розвантажувальних робіт.

Операції по зливу-наливу, як правило, виконуються на підїздних залізничних коліях СНН, обладнанних спеціальними зливо-наливними пристроями, установкою наливу цистерн, розрахованими в залежності від вантажообігу на маршрутний, груповий або одночасний злив-налив цистерн.

Злив-налив залізничних цистерн може виконуватись одночасно за допомогою відповідної кількості зливно-наливних пристроїв-естакадне навантаження, або наповнюватись у складі поїзда одна за другою на одному місці установкою наливу цистерн (точковий налив).

5.2 Перелик нафти і нафтопродуктів, допущених до перевезення наливом в вагонах-цистернах, а також підготовка транспортних засобів для наливу і транспортування встановлюється вимогами ГОСТ 1510-84.

ВБН В.2.2-58.1-94 С.11

Вантажопідйомність залізничних маршрутів брутто і состав цистерн по їх вантажопідйомності в маршрутах встановлюється погодженням в відомствах, відповідальними за експлуатацію залізниць і рухомого складу.

5.3 Розрахунок добової подачі цистерн під злив-налив виконується по максимальному місячному вантажообігу, у відповідності з графіками (планами) надходження та реалізації для кожного сорту рідин.

При відсутності вказаних графіків добова подача приймається множенням середньо-добової на К=1,5 для нафтопродуктів і К=1,2 для нафти.

5.4 При естакадному навантаженні кількість зливно-наливних пристроїв приймається з умови забезпечення зливу (наливу) добової подачи одного сорту рідини, вимагаючого максимальної кількості цистерн, по формулі:

,                                                                   (5)

де      Qмм   - максимальний місячний вантажообіг, т;

  30    - розрахункова кількість діб в місяці;

  р      - вантажопідйомність однієї цистерни, т.

Якщо по умовах відвантаження передбачається добове надходження цистерн, що перевищує розрахункову кількість зливно-наливних пристроїв, допускається викрнувати злив їх за 2-3 подачі.

При сумарній кількості поступаючих (відвантажуваних) рідин на СНН за добу (Qдоб), що перевищує вантажність (вантажопідйомність) маршруту (Qнорм), кількість зливно-наливних пристроїв приймається по таблиці 6.

5.5 В залежності від кількості одночасно оброблюваних залізничних цистерн, за СНН рекомендується передбачити:

- до 3 цистерн        -     одиночні зливно-наливні пристрої;

- понад 3 до 6 вкл. -     односторонні естакади (груповий злив-налив);

- понад 6 цистерн  -     односторонні або двосторонні естакади або установки точкового наливу (маршрутний злив-налив).

Протяжність залізничних зливо-наливних естакад визначається в залежності від кількості одночасно оброблюваних цистерн, але повинна бути не більше максимальної довжини одного маршрутного состава залізничних цистерн.

Таблиця 6

	Кількість зливно-наливних пристроїв, що приймається
0,35 до 1 вкл.	на 1/3 маршрути
Понад 1 до 3 вкл.	на 1/2 маршрути
Понад 3 до 6	на 1 маршрут
Примітка. Qнорм  приймається вага нетто

5.6 Злив і налив рідин повинен проектуватись з урахуванням вимог ГОСТ 1510-84 по системі зливних пристроїв і колекторів.

С.12 ВБН В.2.2-58.1-94

Зливно-наливні пристрої для рідин повинні бути закритими, як правило, безшланговими у вигляді систем шарнірно зчленованих труб і телескопічних пристроїв.

На зливно-наливних естакадах, при естакадному завантаженні, як правило, слід передбачати зливні пристрої для нижнього закритого (герметичного) зливу для всіх рідин. Для нафтопродуктів з температурою спалаху вище 120С і мазутів допускаються відкриті (негерметичні) зливні пристрої з використанням міжрейкових або бокових жолобів, закритих знімними плитами.

Для зливу несправних цистерн дозволяється використання резинотканинних рукавів (шлангів) з зєднаннями з неіскрячих матеріалів.

Довжина налівних пристроїв незалежно від способу налива повинна розраховуватись з умови забезпечення відстані від кінця наливного пристрою до нижчьої утворюючої цистерни, не більш 200 мм, а нижню лапку цих пристроїв слід передбачити з металу, який виключає іскроутворення при ударі.

5.7 На СНН I категорії зливно-наливні естакади для легкозаймистих і горючих рідин, повинні бути роздільними. На зливно-наливних естакадах для нафти допускається передбачити злив мазуту.

На СНН II i III категорії зливно-наливні естакади можуть бути загальними для легкозаймистих і горючих рідин, при цьому зливно-наливні пристрої повинні розміщуватись, як правило, в одну лінію в послідовності, відповідаючій убуванню вибухопожежної і пожежної небезпечності нафтопродуктів.

5.8 На СНН III категорії злив і налив мазуту і масел і розвантаження горючих нафтопродуктів в тарі допускається передбачити на одній ділянці тупикової колії в різний час.

5.9 При прийомі з залізниці допускається використовувати самотічний злив в проміжні підземні резервуари.

        При самотічному зливі в проміжні резервуари слід передбачити одночасну відкачку з них в резервуари резервуарного парку.

        Проміжний резервуар повинен розраховуватись на 75% сумарного обєму цистерн, що зливаються одночасно.

        Продуктивність відкачки з цих резервуарів повинна складати не менше 50% продуктивності їх заповнення. При цьому резервуар повинен мати захист від переливу.

        На СНН II категорії проміжні резервуари для мазуту і масел повинні розміщуватись, як правило, з зовнішньої сторони залізничних колій з зливно-наливною естакадою.

        На СНН III-б і III-в підкатегорій проміжні резервуари для мазуту і нафтопродуктів з температурою спалаху вище 120С допускається розміщувати як з зовнішньої сторони залізничних колій з зливно-наливним пристроями, так і під залізничними коліями.

5.10 Крок зливно-наливних пристроїв в межах однієї зливно-наливної естакади встановлюється в залежності від складу цистерн в залізничному маршруті і повинні забезпечувати злив (налив) без розчеплення чотирьохвісних, шестивісних і восьмивісних цистерн.

         При точковому наливі слід передбачити пристрій, що не допускає самочинні переміщення цистерн, що знаходяться під наливом.

5.11 Зливно-наливні естакади повинні мати необхідну механізацію по підключенню і заправці зливно-наливних пристроїв і нагрівальних приладів, що забеспечує безпечні умови праці для обслуговуючого персоналу.

5.12 При естакадному навантаженні залізничні естакади для наливу авіаційних масел, налив для реактивних двигунів і авіабензинів повинні бути обладнані навісами і покривлями. Допускається не встановлювати навіси і покрівлі у випадках, якщо естакади обладнані пристроями, що виключають попадання в цистерну атмосферних опадів і пилу під час зливно-наливних операцій.

ВБН В.2.2-58.1-94 С.13

5.13 Конструкція зливно-наливних пристроїв і колекторів повинна забезпечувати можливість звільнення їх від залишків-рідин.

На трубопроводах для наливу і зливу повинні встановлюватись на випадок аварії засувки з дистанційним керуванням на відстані не більше, ніж 50 м (рахуючи від осі залізничної колії з зливно-наливною естакадою) і не ближче:

15 м при зливі і наливі легкозаймистих нафти і нафтопродуктів;

10 м при зливі і наливі горючих нафти і нафтопродуктів.

Керування приводом аварійних засувок слід передбачити з естакади (з кроком розтановки кнопок зупинки не більш 100 м при естакадному навантаженні) і з насосної.

При одиночних зливно-наливних пристроях аварійні засувки можуть бути з ручним керуванням.

В якості аварійних можуть прийматись вимикаючі засувки на технологічних трубопроводах, встановлені в межах вказаних відстаней.

Основні вимоги до конструкції і улаштування

зливно-наливних естакад

5.14 Зливно - наливні естакади слід розміщувати на прямій горизонтальній ділянці залізничної колії.

У виключних випадках допускається розміщення естакад на ухилі не більше 1,5% при відповідному обгрунтуванні.

На СНН III категорії односторонні зливно-наливні естакади допускається розміщувати на кривих ділянках колії радіусом не менше 200 м.

5.15 На СНН I і IIа категорій залізничні колії, на яких розміщуються двосторонні естакади або установки точкового наливу для маршрутного зливу (наливу), повинні мати, як правило, зїзд на паралельну  обгінну колію, що дозволяє вивід з естакад цистерн в обидва боки.

При реконструкції або розширенні діючих естакад на вказаних категоріях СНН і неможливості забезпечення виводу цистерн в обидва боки допускається передбачати тупикову колію з встановленням в кінці тупикової колії лебідки для розчеплення составу.

Розрахункову довжину тупикової колії з зливно-наливними пристроями або естакадами слід збільшувати (для можливості розчеплення составу при пожежі) на величини, вказані в таблиці 7.

Таблиця 7

Кількість одночасно оброблюваних цистерн	Розмір збільшення розрахункової довжини  тупикової колії від крайньої цистерни в бік упорного брусу, м
До 2 вкл.	Не збільшується
Понад 2 до 6 вкл.	20
Понад 6	30

5.16 При розміщенні зливно-наливних пристроїв на паралельних залізничних коліях, слід проектувати одну двосторонню зливно-наливну естакаду або один точковий пункт наливу цистерн.

С.14 ВБН В.2.2-58.1-94

Відстань між коліями двосторонньої зливно-наливної естакади визначається розмірами конструкції естакади і габаритами наближення будівель згідно ГОСТ 9238-83.

5.17 Відстань між осями найближчих залізничних колій сусідніх зливно-наливних естакад (розміщенних на паралельних коліях) повинна бути не менше 20 м, але в усіх випадках не менше 15 м між повздовжніми сторонами зливно-наливних пристроїв.

Відстань від залізничних колій до виступаючих частин зливно-наливних естакад слід приймати у відповідності до габаритів наближення будівель.

Габарити наближення зливно-наливних пристроїв повинні враховувати можливість подачі для зливу (наливу) великовантажних цистерн 120т.

Відстань від осі залізничної колії (СНН або підприємства), на якій передбачається рух локомотивів, до осі найближчої колії з зливно-наливною естакадою повинна бути не менше 20 м, якщо температура спалаху рідин, що зливаються чи наливаються, 120С і нижче, і не менше 10 м, якщо температура спалаху вище 120С і мазутів.

Не допускається передбачати залазничну колію з зливно-наливною естакадою для наскрізного проїзду локомотивів.

Подача маршруту з нафтою і нафтопродуктами на естакаду повинна виконуватись тільки вагонами-цистернами або за допомогою обгінної колії або з витяжної колії. Захід локомотиву на тупикові колії естакади не допускається.

Вимоги до розміщення

зливно-наливних естакад (пристроїв) і території

5.18 Відстань від зливно-наливних естакад до інших будівель і споруд СНН приймається у відповідності до вимог розділу 17.1 даних норм. До зливно-наливних естакад повинні бути передбачені пішохідні доріжки з твердим покриттям шириною не менше 0,75м. Пішохідні доріжки слід передбачати до торців кожної естакади, а в місцях перетину цих доріжок з залізничними коліями суцільні настили в рівень з головками рейок.

5.19 Площадка (відкрита або під навісом), зайнята зливно-наливною естакадою або поодинокими зливно-наливними пристроями  повинна мати тверде водонепроникне покриття, огороджене по периметру бортиком висотою 200 мм і мати уклін не менше 20% в бік лотків, які в свою чергу повинні передбачатись з ухилом 0,5% до збірних колодязів (приямків), що розташовані на відстані не більше 50 м. Ці лотки, як правило, повинні розташовуватись з зовнішньої сторони залізничних колій, виконуватись з негорючих матеріалів і перекриватись знімними металевими гратами.

5.20 На загальній тупиковій колії з поодинокими зливно-наливними пристроями для горючих нафтопродуктів  можуть встановлюватись прирейкові роздаточні легкозаймистих і горючих рідин. При цьому відстань від цієї роздаточної до зливно-наливних пристроїв слід в залежності від одночасно оброблюваних цистерн приймати :

- понад 1 до 3	-     20 м;
- 1	-     10 м.

5.21 Зливно-наливні естакади і поодинокі зливно-наливні пристрої рекомендується розміщувати на відкритих площадках.

5.22 Зливно-наливні естакади повинні мати драбини з негорючих матеріалів, що розміщуються в торцях, а при естакадному навантаженні також по довжині естакад на відстані не більше 100 м. Драбини повинні мати ширину не менше 0,7 м і передбачатись з ухилом не більше 45. На естакадах слід передбачати площадки обслуговування для приєднання зливно-наливних пристроїв до цистерн.

ВБН В.2.2-58.1-94 С.15

Драбини, площадки обслуговування на естакадах і естакади повинні мати перила висотою 1 м з суцільною обшивкою по низу висотою не менше 90 мм.

З ціллю забезпечення безпечного переходу обслуговуючого персоналу на залізничну цистерну, естакаду необхідно обладнати перехідним містком або відкидними площадками по всій довжині естакади.

При обслуговуванні цистерн одного типу рекомендується віддавати перевагу проектуванню естакад з суцільним уширеним настилом., виключаючим наявність перехідних містків, з дотриманням габаритів приближення будівель по ГОСТ 9238-83.

Внимание! Это не полная версия документа. Полная версия доступна для скачивания.