ПРАВИЛА ВИЗНАЧЕННЯ ВАРТОСТІ РОБІТ З РЕМОНТУ УСТАТКОВАННЯ ТА ОБЛАДНАННЯ, ЯКІ ВИКОНУЮТЬСЯ НА ОБ'ЄКТАХ ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА

Затверджено Наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства

від 24 червня 2004 р. N 117

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України

15 липня 2004 р. N 889/9488

1. Загальні положення

1.1. Ці Правила носять обов'язковий характер при визначенні вартості ремонту устатковання та обладнання (далі ремонтні роботи), який здійснюється із залученням коштів державного та місцевих бюджетів або коштів державних підприємств, установ і організацій.

Для ремонтних робіт, які здійснюються за рахунок інших джерел фінансування, Правила носять рекомендаційний характер і їх застосування обумовлюється договором (контрактом).

1.2. Правила поширюються на підрядний, господарський та змішаний способи здійснення ремонтних робіт.

1.3. Кошторисна вартість ремонту - це прогнозована сума коштів, необхідних для виконання ремонтних робіт, яка обчислюється на основі чинної кошторисно-нормативної документації та складається з кошторисної вартості ремонтних робіт, устатковання та інших витрат, безпосередньо пов'язаних із проведенням ремонту (далі - інші витрати).

Кошторисна вартість ремонту визначається зведеним кошторисним розрахунком вартості ремонту та зведенням витрат.

Зведений кошторисний розрахунок розробляється на основі відомостей дефектів (обсягів робіт), робочих креслень, проектної документації.

2. Система ціноутворення вартості ремонту

2.1. Система ціноутворення вартості ремонту базується на нормативно-розрахункових показниках і поточних цінах трудових та матеріально-технічних ресурсів.

Нормативними показниками є ресурсні елементні кошторисні норми у житлово-комунальному господарстві та державні ресурсні елементні кошторисні норми. На підставі цих норм і поточних цін на трудові та матеріально-технічні ресурси визначаються прямі витрати у вартості ремонту. Решта витрат, які враховуються у вартості ремонту, визначається не за нормами, а розрахунково.

До таких витрат належать:

- загальновиробничі витрати;

- кошти на зведення та розбирання титульних тимчасових будівель і споруд або на пристосування й використання існуючих та новозбудованих будівель і споруд сталого типу;

- додаткові витрати при виконанні ремонтних робіт у зимовий період;

- додаткові витрати при виконанні ремонтних робіт у літній період просто неба при температурі зовнішнього повітря більш ніж +27° C;

- інші витрати замовника і підрядних організацій, пов'язані із здійсненням ремонту, в тому числі:

- витрати на утримання служби замовника і авторський нагляд;

- витрати на проектні та вишукувальні роботи;

- кошти на покриття адміністративних витрат підрядних організацій, які належать до ремонтних робіт;

- кошти на покриття ризику всіх учасників ремонту;

- кошти на покриття додаткових витрат, пов'язаних з інфляційними процесами;

- кошторисний прибуток.

2.2. Ресурсні елементні кошторисні норми (далі - РЕКН) є первинними кошторисними нормативами, призначеними для визначення нормативної кількості ресурсів, необхідних для виконання різних видів ремонтних робіт, прямих витрат у вартості ремонту, а також для розроблення поточних одиничних розцінок.

2.3. До ресурсних кошторисних норм, які використовуються при складанні кошторисної документації на об'єктах житлового-комунального господарства та соціального призначення, належать:

- ресурсні елементні кошторисні норми у житлово-комунальному господарстві на ремонт устатковання та обладнання (далі РЕКНжу);

- ресурсні елементні кошторисні норми у житлово-комунальному господарстві на пусконалагоджувальні роботи (далі РЕКНжп);

- державні ресурсні кошторисні норми експлуатації будівельних машин і механізмів (ДБН Д.2.7-2000) Держбуду України та ресурсні кошторисні норми експлуатації будівельних машин і механізмів у житлово-комунальному господарстві (далі РКНЕМ).

2.4. РЕКН на ремонтні роботи містять у своєму складі показники трудовитрат, часу роботи машин і механізмів, а також витрат матеріалів, виробів і конструкцій.

Порядок застосування РЕКН при визначенні трудових і матеріально-технічних ресурсів викладено у Інструкції щодо застосування ресурсних елементних кошторисних норм на роботи з ремонту устатковання та обладнання, які виконуються на об'єктах житлово-комунального господарства, затвердженій наказом Держжитлокомунгоспу України від 24 червня 2004 року N 118, технічних частинах та вступних вказівках до розділів збірників РЕКН.

Порядок застосування РЕКН при визначенні прямих витрат у вартості ремонту викладено в розділі 9 цих Правил.

2.5. Кошторисні норми трудомісткості робіт, виконуваних робітниками-ремонтниками, і середні розряди робіт, наведені у РЕКН, розрахункові показники трудомісткості з перевезення будівельного сміття та розрахункова трудомісткість робіт, що виконуються за рахунок загальновиробничих витрат, та поточна вартість людино-години відповідного розряду є нормативно-розрахунковою базою для визначення кошторисної заробітної плати робітників-ремонтників та працівників, заробітна плата яких враховується в загальновиробничих витратах.

Порядок визначення кошторисної заробітної плати робітників-ремонтників викладено в розділі 9 цих Правил.

2.6. Нормативно-розрахунковою базою для визначення прямих витрат на експлуатацію будівельних машин і механізмів, у тому числі заробітної плати робітників, зайнятих на керуванні та обслуговуванні машин і механізмів, є:

- кошторисні норми часу роботи машин і механізмів, наведені у РЕКН;

- кошторисні норми ресурсів, необхідних для їх роботи, наведені у РКНЕМ;

- поточні ціни машино-години, що розраховуються на підставі РКНЕМ.

Порядок визначення вартості експлуатації машин і механізмів викладено в розділі 9 цих Правил.

2.7. Кошторисні норми витрат матеріалів, виробів і конструкцій, наведені в РЕКН, та поточні ціни на них є нормативно-розрахунковою базою для визначення прямих витрат на матеріальні ресурси.

Порядок визначення вартості матеріальних ресурсів викладено в розділі 9 цих Правил.

2.8. Нормативно-розрахунковою базою для визначення загальної кошторисної трудомісткості ремонту є сума кошторисної нормативної трудомісткості робіт, наведеної у РЕКН та РКНЕМ, що враховує трудовитрати робітників-ремонтників і робітників, зайнятих на керуванні та обслуговуванні машин і механізмів, розрахункової трудомісткості при перевезенні будівельного сміття, що враховує трудовитрати робітників, зайнятих на керуванні та обслуговуванні автотранспортних засобів, та розрахункових трудовитрат працівників, заробітна плата яких передбачається в загальновиробничих витратах, коштах на зведення та розбирання титульних тимчасових будівель і споруд, коштах на сезонні (зимові та літні) подорожчання вартості ремонтних робіт.

Загальна кошторисна трудомісткість ремонту передбачає виконання робіт у звичайних умовах при плюсовій температурі зовнішнього повітря (але не більш ніж +27° C у літній період просто неба) і помірному вітрі (швидкість до 10 метрів за секунду).

2.9. Нормативно-розрахунковою базою для визначення прямих витрат можуть служити поточні одиничні розцінки на ремонтні роботи, складені на основі РЕКН та РКНЕМ, а також поточні ціни на матеріали, вироби і конструкції, машино-години експлуатації машин і механізмів і поточні вартості людино-годин відповідних розрядів.

2.10. РЕКН, що застосовуються для визначення прямих витрат, передбачають витрати ресурсів при виконанні ремонтних робіт в умовах плюсової температури зовнішнього повітря (але не більш ніж +27° C в літній період просто неба) і помірного вітру.

Порядок розрахунку додаткових витрат, пов'язаних з виконанням ремонтних робіт при температурі зовнішнього повітря нижче нуля і сильному вітрі (швидкістю більше 10 метрів за секунду) або в літній період просто неба при температурі більш ніж +27° C, наведено в розділі 9 цих Правил.

2.11. У кошторисній документації на ремонт вартість устатковання та запасних частин визначається окремо від вартості ремонтних робіт. Порядок визначення кошторисної вартості придбання та виготовлення устатковання, запасних частин і порядок їх включення до кошторисної документації наведено у розділі 9 цих Правил.

2.12. Визначення кошторисної вартості ремонту та ціни пропозиції претендента (підрядної організації) на виконання робіт та уточнення вартісних показників при проведенні розрахунків за обсяги виконаних робіт провадиться згідно з положеннями, наведеними у розділах 9 та 10 цих Правил.

3. Склад та види кошторисної документації

Для визначення кошторисної вартості ремонтних робіт складається кошторисна документація.

3.1. Видами кошторисної документації є локальні та об'єктні кошториси, кошторисні розрахунки на окремі види витрат, зведені кошторисні розрахунки вартості ремонту, зведення витрат.

3.1.1. Локальні кошториси є первинними кошторисними документами і складаються на окремі види робіт та витрат з ремонту устатковання, обладнання та ремонтно-будівельних робіт, які пов'язані з ремонтом устатковання, на основі обсягів, що визначаються з відомостей дефектів (обсягів робіт), робочих креслень, проектної документації. Форму відомості дефектів наведено у додатку 1 до цих Правил.

3.1.2. Об'єктні кошториси об'єднують у своєму складі дані на об'єкт у цілому з відповідних локальних кошторисів.

3.1.3. Кошторисні розрахунки на окремі види витрат складаються у випадках, коли необхідно визначити, як правило, в цілому з ремонту кошти, необхідні для відшкодування витрат, що не враховані кошторисними нормативами.

3.1.4. Зведені кошторисні розрахунки вартості ремонту складаються на основі об'єктних кошторисів і кошторисних розрахунків на окремі види витрат.

3.1.5. Зведення витрат - це кошторисний документ, що об'єднує зведені кошторисні розрахунки вартості ремонту.

3.2. Склад кошторисної документації на ремонт

3.2.1. Кошторисна документація на ремонт складається з:

- зведення витрат (у разі потреби);

- зведеного кошторисного розрахунку вартості ремонту;

- об'єктних та локальних кошторисів;

- відомостей ресурсів до локальних кошторисів;

- відомості ресурсів до зведеного кошторисного розрахунку вартості ремонту (складається необов'язково);

- кошторисних розрахунків на окремі види витрат;

- кошторисів на проектні та вишукувальні роботи.

Для технічно нескладних об'єктів ремонту склад та зміст розділів кошторисної документації може уточнюватися (у бік зменшення) замовником та розробником кошторисної документації в залежності від специфіки та умов виконання робіт. В обов'язковому порядку розробляються документи, за якими визначаються фізичні обсяги робіт і кошторисна вартість ремонту.

Додаткові витрати, які враховують ускладнені умови виконання ремонтних робіт, кошти на тимчасові будівлі і споруди, сезонні (літні та зимові) подорожчання та інші витрати в залежності від конкретних умов враховуються в кошторисній документації на основі проектної документації або у відповідності до умов, зафіксованих у відомості дефектів або іншому документі, який погоджено із замовником.

Якщо вартість робіт може бути визначена тільки за одним локальним або об'єктним кошторисом, зведений кошторисний розрахунок не складається. У цьому випадку роль зведеного кошторисного розрахунку виконує відповідно локальний або об'єктний кошторис. Їх форму наведено у додатку 2 до цих Правил.

3.2.2. За відсутності у чинних збірниках РЕКН необхідних кошторисних нормативів до складу кошторисної документації включаються та затверджуються у її складі з обов'язковим проведенням експертизи і застосовуються тільки для цього ремонту індивідуальні норми на:

- ремонтні роботи;

- експлуатацію машин та механізмів.

У разі потреби розраховані на їх основі розцінки у поточних цінах об'єднуються до каталогів (збірників).

3.2.3. До кошторисної документації, що затверджується, додається пояснювальна записка, у якій наводяться:

- посилання на документи, відповідно до яких розробляється кошторисна документація;

- інвентарні номери об'єктів, для яких розробляється кошторисна документація;

- відомості про те, з якого року введено норми, та про ціни, в яких складено кошторисну документацію;

- обґрунтування для складання розрахунків інших витрат;

- розмір кошторисного прибутку.

У разі потреби наводяться інші відомості про порядок визначення кошторисної вартості ремонту.

3.2.4. На додаткові роботи, які не були враховані у відомостях дефектів (обсягів робіт) і не передбачені кошторисною документацією, та роботи, необхідність проведення яких виникла у процесі виконання ремонтних робіт, складається додаткова відомість дефектів (акти вибраковки), яка є основою для складання додаткового локального кошторису.

3.2.5. На виконання робіт з поточного ремонту, який здійснюється господарським способом на основі відомостей дефектів (обсягів робіт), можуть складатися локальні кошториси за скороченою формою (додатки 3 та 4 до цих Правил).

Рішення щодо використання скороченої форми локального кошторису приймає керівник підприємства (установи, організації) - замовника або уповноважена ним особа.

4. Порядок складання локальних кошторисів та відомостей ресурсів до них

4.1. Локальні кошториси складаються в поточному рівні цін на трудові і матеріально-технічні ресурси за формами, наведеними у додатках 3, 4, 5, 6, 7 до цих Правил.

4.2. Відомості ресурсів до локальних кошторисів складаються за формою 9а, наведеною у додатку 8 до цих Правил.

4.3. При складанні локальних кошторисів застосовуються:

- РЕКН у житлово-комунальному господарстві на ремонтні роботи;

- Інструкція щодо застосування ресурсних елементних кошторисних норм на роботи з ремонту устатковання та обладнання, які виконуються на об'єктах житлово-комунального господарства, затверджена наказом Держжитлокомунгоспу України від 24 червня 2004 року N 118;

- РКНЕМ;

- поточні ціни на матеріали, вироби і конструкції;

- поточні ціни машино-години;

- поточна вартість людино-години відповідного розряду робіт;

- поточні ціни на перевезення вантажів для ремонту;

- поточні ціни на придбання (виготовлення господарчим способом) запасних частин та устатковання;

- діючі правила визначення загальновиробничих витрат.

На роботи, які передбачаються проектом або відомістю дефектів, за відсутності у чинних збірниках житлово-комунального господарства та у збірниках Держбуду України необхідних норм розробляються індивідуальні РЕКН за формою, наведеною у додатку 9 до цих Правил.

4.4. Вартість придбання (виготовлення) запасних частин та устатковання включається до локальних кошторисів на ремонт устатковання (форми локальних кошторисів наведено у додатках 4 і 6 до цих Правил) або до окремого кошторису за формою, наведеною у додатку 7 до цих Правил.

4.5. Відомість ресурсів до локального кошторису містить дані, визначені на обсяг робіт, передбачених кошторисом, щодо трудомісткості та середнього розряду робіт окремо для робітників різних професій з різною вартістю людино-години, нормативної потреби в матеріально-технічних ресурсах у фізичних одиницях виміру, а також вартість одиниці виміру трудових і матеріально-технічних ресурсів, прийняту в кошторисі.

У разі включення до локального кошторису витрат на придбання та виготовлення устатковання (запасних частин) у відомості ресурсів наводяться найменування, кількість та вартість одиниці устатковання (запасних частин).

4.6. У складі локальних кошторисів окремі види робіт, як правило, групуються у розділи.

4.6.1. Групування робіт за розділами у локальних кошторисах та послідовність їх розташування усередині розділів (у разі потреби підрозділів) мають відповідати технологічній послідовності проведення ремонтних робіт і враховувати специфічні особливості окремих видів робіт.

4.6.2. За простими об'єктами розподілення локальних кошторисів на розділи може не проводитися.

4.7. Припускається складання на один і той самий вид робіт двох або більше локальних кошторисів при проведенні складних ремонтів або якщо ці роботи будуть виконуватися різними підрядними організаціями, при цьому самі роботи (обсяги) не повинні повторюватися.

4.8. У разі, коли відповідно до проекту або відомості дефектів здійснюється демонтаж устатковання, обладнання, трубопроводів тощо або розбирання конструкцій, вогнетривкої кладки, в результаті чого передбачається одержати конструкції, вироби та матеріали, придатні для повторного застосування або здавання брухту чорних і кольорових металів, за підсумком локальних кошторисів довідково наводяться зворотні суми. Зворотні суми показуються окремим рядком під назвою "Зворотні суми" і визначаються на основі наведених також за підсумком кошторисів номенклатури і кількості конструкцій, матеріалів і виробів, що отримуються для наступного використання (сюди не входить вартість так званих матеріалів, що обертаються, - опалубка, кріплення тощо, - які застосовуються по декілька разів відповідно до технології робіт; багаторазова їх обертальність врахована в кошторисних нормах). Приблизна вартість таких конструкцій, матеріалів і виробів при їх реалізації у складі зворотних сум визначається як за нові за поточними відпускними цінами із застосуванням усередненого коефіцієнта зносу 0,5, крім випадків, коли ціна реалізації може бути визначена.

У разі неможливості (підтвердженої відповідними документами) використання або реалізації матеріалів від розбирання їх вартість у зворотних сумах не враховується.

4.9. При ремонті устатковання, яке демонтується з наступним монтажем, у локальних кошторисах передбачаються тільки кошти на демонтаж, ремонт (у разі потреби) і повторний монтаж цього устатковання без урахування вартості цього устатковання.

5. Порядок складання об'єктних кошторисів

5.1. Об'єктні кошториси складаються в поточному рівні цін за формою, наведеною в додатку 10 до цих Правил, на об'єкти в цілому шляхом підсумовування даних локальних кошторисів з групуванням робіт та витрат за відповідними графами кошторисної вартості "ремонтно-будівельних робіт", "робіт з ремонту устатковання", "устатковання, запасних частин та інвентарю", "інших витрат".

В об'єктних кошторисах за даними локальних кошторисів наводиться кошторисна трудомісткість і кошторисна заробітна плата.

5.1.1. Якщо вартість ремонту об'єкта може бути визначена за одним локальним кошторисом, то об'єктний кошторис не складається. У цьому разі роль об'єктного кошторису виконує локальний кошторис, дані з якого включаються у зведений кошторисний розрахунок вартості ремонту.

5.1.2. У об'єктному кошторисі за рядками та у підсумку наводяться показники одиничної вартості на 1 кубічний метр об'єму, 1 тонну устатковання, 1 погонний метр довжини мереж тощо.

5.1.3. За підсумком об'єктного кошторису довідково позначаються зворотні суми, які є підсумком зворотних сум, визначених в усіх локальних кошторисах, що належать до цього об'єкта.

6. Порядок складання кошторисних розрахунків на окремі види витрат

6.1. Кошторисні розрахунки на окремі види витрат складаються, якщо ці види витрат не враховані в кошторисних нормативах.

6.2. На окремі види витрат, для яких показники виражено у відсотках від кошторисної вартості або коефіцієнтом від інших кошторисних показників, кошторисні розрахунки не складаються. У цьому разі до глав зведеного кошторисного розрахунку вартості ремонту включаються окремими рядками кошти за переліком і в порядку, передбаченому у розділі 7 цих Правил.

7. Порядок складання зведених кошторисних розрахунків вартості ремонту та зведень витрат

7.1. Зведений кошторисний розрахунок вартості ремонту це кошторисний документ, що визначає повну кошторисну вартість усіх об'єктів ремонту, передбачених проектною документацією або відомістю дефектів, включаючи кошторисну вартість ремонтних робіт, витрати на придбання та виготовлення устатковання, запасних частин та інвентарю, а також усі інші витрати.

7.2. Зведений кошторисний розрахунок вартості ремонту розробляється в складі проектно-кошторисної документації за формою № 1, наведеною у додатку 11 до цих Правил, і затверджується керівником підприємства (установи, організації) - замовника або уповноваженою ним особою.

7.3. До зведеного кошторисного розрахунку вартості ремонту включаються окремими рядками підсумки за всіма об'єктними (локальними на правах об'єктних) кошторисами і кошторисними розрахунками на окремі види витрат. У графі 2 зведеного кошторисного розрахунку вартості ремонту наводяться посилання на номери кошторисів, кошторисних розрахунків та на пункти цих Правил.

Кошторисна вартість ремонту кожного об'єкта розподіляється за графами, які визначають кошторисну вартість: "ремонтно-будівельних робіт", "робіт з ремонту устатковання", "устатковання, запасних частин та інвентарю"; "Інші витрати"; "Загальна кошторисна вартість".

7.4. У зведених кошторисних розрахунках вартості ремонту кошти розподіляються за такими главами:

Глава 1. Підготовка території до проведення ремонтних робіт

Глава 2. Основні об'єкти ремонту

Глава 3. Ремонт об'єктів допоміжного та обслуговувального призначення

Глава 4. Ремонт об'єктів енергетичного господарства

Глава 5. Ремонт об'єктів транспортного господарства та зв'язку

Глава 6. Ремонт зовнішніх мереж та споруд водопостачання, каналізації, теплопостачання та газопостачання

Глава 7. Не визначається і не застосовується

Глава 8. Тимчасові будівлі і споруди

Глава 9. Інші роботи та витрати

Глава 10. Утримання служби замовника і авторський нагляд

Глава 11. Не визначається і не застосовується

Глава 12. Проектні та вишукувальні роботи.

Крім того, після підсумку глав 1-12 враховуються:

- кошторисний прибуток;

- кошти на покриття адміністративних витрат підрядних організацій;

- кошти на покриття ризику всіх учасників ремонту;

- кошти на покриття додаткових витрат, пов'язаних з інфляційними процесами;

- податки, збори (обов'язкові платежі), не враховані складовими вартості ремонту.

7.5. Розподіл об'єктів, робіт і витрат усередині глав подано в "Приблизній номенклатурі зведеного кошторисного розрахунку вартості ремонту", наведеній у додатку 12 до цих Правил.

У разі відсутності об'єктів, робіт і витрат, що передбачаються відповідною главою, ця глава пропускається без зміни номерів наступних глав.

7.6. До глави 1 включаються кошти на роботи і витрати замовника, пов'язані з тимчасовим користуванням земельною ділянкою у разі укладення відповідних договорів, а також підготовкою майданчика для розміщення і будівництва тимчасових будівель та споруд.

7.7. До глав 2-7 включається кошторисна вартість ремонту об'єктів, перелік яких відповідає найменуванням глав.

7.8. До граф 4, 5 та 8 глави 8 включаються кошти на зведення титульних тимчасових будівель та споруд, необхідних для забезпечення проведення ремонту, а також для розміщення і обслуговування робітників, зайнятих на виконанні ремонтних робіт. Порядок визначення розміру коштів, які включаються до глави 8, наведено у розділі 9 цих Правил.

7.9. До глави 9 включаються кошти на покриття витрат замовника і підрядних організацій, а також на окремі види робіт, що не враховані в кошторисних нормативах. Зазначені кошти визначаються в цілому з ремонту.

Приблизний перелік витрат, які включаються до глави 9, наведено у додатку 12 до цих Правил.

7.10. До граф 7 та 8 глави 10 включаються кошти в поточному рівні цін, призначені на:

- утримання служби замовника в розмірі 2,5 відсотка від підсумку глав 1-9 у графі 8;

- проведення авторського нагляду проектними організаціями;

- проведення геодезичних спостережень за переміщенням та деформаціями будівель і споруд;

- витрати замовника, пов'язані з проведенням тендерів;

- формування страхового фонду документації України (стаття 11 Закону України "Про страховий фонд документації України").

Витрати, пов'язані з проведенням тендерів, визначає замовник. Розмір цих витрат не повинен перевищувати 0,8 відсотка від загальної кошторисної вартості ремонту (від підсумку глав 1-9 у графі 8).

Витрати, пов'язані з формуванням страхового фонду документації України, визначаються в розмірі 0,2 відсотка від підсумку глав 1-9 у графах 4 та 5.

7.11. До глави 12 включаються:

- кошторисна вартість проектно-вишукувальних робіт;

- кошторисна вартість експертизи проектно-кошторисної документації.

7.12. До зведеного кошторисного розрахунку вартості ремонту після підсумку глав 1-12 включаються:

- кошторисний прибуток;

- кошти на покриття адміністративних витрат підрядних організацій;

- кошти на покриття ризику всіх учасників ремонту;

- кошти на покриття додаткових витрат, пов'язаних з інфляційними процесами;

- податки, збори (обов'язкові платежі), не враховані складовими вартості ремонту.

7.13. У складі зведеного кошторисного розрахунку вартості ремонту наводяться у графах 4-8 такі підсумки:

- за кожною главою;

- сумарні за главами 1-7, 1-8, 1-9, 1-12;

- "Разом" за главами 1-12 з урахуванням кошторисного прибутку, коштів на покриття: адміністративних витрат підрядних організацій, ризику всіх учасників ремонту, додаткових витрат, пов'язаних з інфляційними процесами;

- "Разом";

- "Податок на додану вартість";

- "Усього" за зведеним кошторисним розрахунком.

7.14. За підсумком зведеного кошторисного розрахунку вартості ремонту зазначаються: зворотні суми; сумарна балансова (залишкова) вартість устатковання, що демонтується і переноситься; кошти на розвиток власної бази підрядних організацій.

7.14.1. Зворотні суми, що враховують реалізацію, визначаються:

- для матеріалів і виробів, отриманих від розбирання тимчасових будівель і споруд, - у розмірі 15 відсотків кошторисної вартості тимчасових будівель і споруд (з частиною вартості, що амортизується) незалежно від терміну здійснення ремонту;

- для матеріалів, виробів і устатковання (або його складових частин), отриманих від розбирання конструкцій, демонтажу устатковання, трубопроводів тощо, - у розмірі, що визначається за розрахунком. Зворотні суми, отримані від розбирання конструкцій, демонтажу устатковання, трубопроводів тощо, складаються з підсумків зворотних сум, вказаних довідково в об'єктних (локальних) кошторисах.

7.14.2. Сумарна (за підсумками об'єктних і локальних кошторисів) балансова (залишкова) вартість устатковання, що демонтується і переноситься в межах діючого підприємства (установи, організації), на якому проводиться ремонт, може бути наведена додатково за підсумком зведеного кошторисного розрахунку вартості ремонту.

7.14.3. Кошти на розвиток власної бази підрядних організацій, а також на поновлення їх парку будівельних машин і механізмів можуть враховуватися за рішенням інвестора в окремих випадках в обґрунтованому розмірі.

Розмір коштів на розвиток власної бази підрядних організацій, а також на поновлення їх парку будівельних машин і механізмів та порядок їх врахування підлягають погодженню за призначенням державних коштів:

- державного бюджету з головним розпорядником бюджетних коштів, Держбудом України та Міністерством економіки та з питань європейської інтеграції України;

- місцевих бюджетів з відповідними органами місцевого самоврядування;

- державних підприємств, установ і організацій з їх керівним органом.

7.15. Зведення витрат складається на ремонт в цілому за формою, наведеною в додатку 13 до цих Правил.

7.16. До зведення витрат включаються окремими рядками підсумки за всіма кошторисними розрахунками вартості ремонту, а також за зворотними сумами і підбиванням відповідних підсумків.

7.17. Кількість граф, починаючи з третьої, у формі 12 може бути різною залежно від наявності об'єктів, що об'єднуються зведенням витрат.

7.18. Зведення витрат затверджується в складі кошторисної документації на ремонт.

8. Загальні вимоги до оформлення кошторисної документації

8.1. При складанні кошторисної документації здійснюється її нумерація у встановленому на підприємстві (установі, організації) порядку.

8.2. Результати обчислень і підсумкові дані в кошторисній документації заокруглюються таким чином:

- у локальних кошторисах результати обчислень у рядках кошторису та підсумкові величини заокруглюються до цілих гривень;

- в об'єктних кошторисах підсумкові дані з локальних кошторисів наводяться в тисячах гривень із заокругленням до трьох знаків після коми;

- у зведених кошторисних розрахунках вартості ремонту підсумкові дані з об'єктних кошторисів зазначаються в тисячах гривень із заокругленням до трьох знаків після коми.

9. Визначення кошторисної вартості ремонту

9.1. Кошторисна вартість, що визначається локальними кошторисами, містить у собі прямі і загальновиробничі витрати.

9.1.1. Прямі витрати у своєму складі враховують заробітну плату робітників, вартість експлуатації машин і механізмів та вартість матеріалів, виробів і конструкцій.

Прямі витрати визначаються в локальних кошторисах шляхом множення визначеної за ресурсними елементними кошторисними нормами кількості трудових і матеріально-технічних ресурсів, необхідних для виконання обсягів робіт, обчислених за робочими кресленнями або відомостями дефектів, на відповідні поточні ціни цих ресурсів.

9.1.2. Поточні ціни на трудові та матеріально-технічні ресурси в кошторисній документації приймаються за вихідними даними замовника або за його дорученням з інших джерел.

9.1.3. Кошторисна заробітна плата (основна та додаткова) (далі - заробітна плата), що наводиться в прямих витратах у локальних кошторисах, обчислюється окремо для робітників-ремонтників, робітників, зайнятих на керуванні та обслуговуванні машин і механізмів, та робітників, зайнятих на керуванні та обслуговуванні автотранспортних засобів при перевезенні будівельного сміття. Розрахунок заробітної плати здійснюється на підставі нормативних трудовитрат і вартості людино-години, яка відповідає середньому нормативному розряду робіт.

Розрахунок заробітної плати здійснюється окремо для ланки робітників-ремонтників (якщо до складу ланки робітників-ремонтників входять робітники різних професій з різною вартістю людино-години окремо для робітників різних професій) та для ланки робітників, зайнятих на керуванні та обслуговуванні машин і механізмів.

Вартість людино-години робітників-налагоджувальників приймається за вартістю людино-години робітника відповідного розряду, вартість людино-години інженерно-технічних працівників, які виконують пусконалагоджувальні роботи, приймається на рівні вартості людино-години робітника шостого розряду.

При проведенні ремонтів, які здійснюються із залученням коштів державного та місцевих бюджетів або коштів державних підприємств, установ і організацій, вартість людино-години робітників, зайнятих на ремонтних роботах з нормальними умовами праці, як правило, приймається в межах, наведених у таблиці 1 додатка 14 до цих Правил, а зайнятих на ремонтних роботах з важкими та шкідливими умовами праці - у таблиці 2 додатка 14 до цих Правил.

9.1.4. Кошторисна вартість експлуатації машин і механізмів, зайнятих на виконанні ремонтних робіт, в прямих витратах визначається виходячи з нормативного часу їх роботи, необхідного для виконання встановленого обсягу ремонтних робіт, та вартості експлуатації машин і механізмів за одиницю часу їх застосування (машино-година) в поточних цінах.

У склад вартості експлуатації машин і механізмів входить заробітна плата робітників, зайнятих на керуванні та обслуговуванні машин і механізмів, яка зазначається окремо.

9.1.5. Вартість машино-години в поточних цінах розраховується на підставі норм трудових і матеріальних ресурсів, наведених в РКНЕМ, та поточних цін на них з доданням амортизаційних відрахувань на повне відновлення машин і механізмів, вартості матеріальних ресурсів на заміну частин, що швидко спрацьовуються, витрат на ремонт і технічне обслуговування, перебазування машин і механізмів, а також податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів.

9.1.6. Час використання робітниками-ремонтниками механізованого виробничого знаряддя (пальник газопламеневий, машини шліфувальні, машини електрозачищувальні тощо) включено до норм трудовитрат робітників-ремонтників і відокремлено в ресурсних елементних кошторисних нормах для розрахунку вартості енергоносіїв, мастильних матеріалів та гідравлічної рідини, які враховуються у складі прямих витрат на матеріальні ресурси.

Амортизаційні відрахування, витрати на ремонт та переміщення механізованого виробничого знаряддя враховані у складі загальновиробничих витрат.

9.1.7. Кошторисна вартість матеріалів, виробів і конструкцій у прямих витратах визначається на підставі нормативної потреби в них, розрахованої виходячи з обсягів робіт, передбачених відомістю дефектів або робочими кресленнями, та відповідних поточних цін.

9.1.8. При проведенні ремонтів, які здійснюються із залученням коштів державного та місцевих бюджетів або коштів державних підприємств, установ і організацій, вартість матеріалів, виробів та конструкцій, як правило, приймається за рівнем, що склався в регіоні (Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях) за цінами виробників.

9.1.9. Поточні ціни на матеріали для ремонту визначаються франко-приоб'єктний склад ремонтного майданчика і на встановлену одиницю виміру враховують такі елементи вартості:

- відпускна ціна;

- вартість тари, упаковки та реквізиту;

- вартість транспортування, вантажних робіт;

- заготівельно-складські витрати.

9.1.10. Вивантаження на приоб'єктному складі та внутрішньобудівельне транспортування (як горизонтальне, так і вертикальне) матеріалів, виробів та конструкцій від приоб'єктного складу до місця встановлення, монтажу чи використання в діло враховані РЕКН, за винятком випадків, указаних у технічних частинах збірників РЕКН та Інструкції щодо застосування збірників РЕКН.

9.1.11. Якщо відпускні ціни на матеріальні ресурси не враховують їхнього доставлення на приоб'єктний склад ремонту, в локальних кошторисах при визначенні вартості матеріалів, виробів і конструкцій додатково враховуються витрати на доставлення означених матеріалів, виробів і конструкцій. Зазначені витрати враховуються в одиничній вартості матеріалів.

9.1.12. Витрати на доставку матеріальних ресурсів обчислюються калькуляційним методом або за усередненими показниками вартості транспортних витрат на 1 тонну відповідного вантажу за середньою відстанню перевезень. Середня відстань перевезень матеріалів, виробів і конструкцій визначається 30 кілометрів для міст і 80 кілометрів для сільської місцевості, якщо замовником не встановлено інше.

9.1.13. У складі кошторисної вартості матеріальних ресурсів враховуються заготівельно-складські витрати, а також витрати, пов'язані з втратами, які важко усуваються, і псуванням матеріалів при їх транспортуванні та зберіганні на складах. Ці витрати розраховуються за відсотком від кошторисної вартості матеріалів франко-приоб'єктний склад і є лімітом коштів на відшкодування цих витрат:

- для будівельних, санітарно-технічних і електротехнічних матеріалів, виробів та конструкцій	2 відсотки;
- для металевих конструкцій	0,75 відсотка.

Кошти на заготівельно-складські витрати, розраховані за наведеними показниками, у середньому забезпечують покриття зазначених витрат.

9.2. У локальних кошторисах і зведеному кошторисному розрахунку вартості ремонту вказується дата, станом на яку приймаються поточні ціни на трудові та матеріально-технічні ресурси.

9.3. Загальновиробничі витрати зазначаються за підсумком прямих витрат при формуванні кошторису:

- за розділами - у кожному розділі і в цілому за кошторисом;

- без розподілу на розділи - в цілому за кошторисом.

Усереднені показники для визначення трудовитрат працівників, заробітна плата яких враховується у загальновиробничих витратах, та коштів на покриття решти статей загальновиробничих витрат наведено у додатку 15 до цих Правил. Збір на обов'язкове соціальне страхування, збір на обов'язкове пенсійне страхування, внески до Державного фонду сприяння зайнятості населення враховуються у загальновиробничих витратах у розмірах згідно чинного законодавства.

9.4. У кошторисах на ремонт устатковання враховується вартість нового устатковання і запасних частин, передбачених відомістю дефектів або проектом.

9.4.1. Кошторисна вартість устатковання і запасних частин визначається як сума всіх витрат на придбання (виготовлення) і доставлення устатковання і запасних частин на приоб'єктний склад або місце передавання до монтажу (складання).

Складовими кошторисної вартості устатковання і запасних частин є:

- відпускні ціни;

- вартість комплекту запасних частин, якщо вони поставляються разом з устаткованням;

- вартість тари, упаковки і реквізиту;

- транспортні витрати;

- витрати на комплектацію;

- заготівельно-складські витрати.

9.4.2. Ціни на устатковання в інвесторській кошторисній документації зазначаються за вихідними даними замовника або його довіреної особи.

9.4.3. Якщо відпускні ціни на устатковання не враховують будь-якої з складових, зазначених у пункті 9.4.1, витрати на це враховуються в локальних кошторисах додатково. Ці витрати обчислюються калькуляційним методом або за такими усередненими показниками:

- транспортні витрати 3 відсотки;

- витрати на тару, упаковку та реквізит 0,5 відсотка;

- запасні частини 1 відсоток;

- комплектація 0,4 відсотка;

- заготівельно-складські витрати 0,9 відсотка.

9.5. У кошторисній вартості ремонту враховуються кошти на зведення та розбирання титульних тимчасових будівель та споруд. Кошти на зведення та розбирання титульних тимчасових будівель та споруд включаються до глави 8 зведеного кошторисного розрахунку вартості ремонту.

Витрати на зведення та розбирання титульних тимчасових будівель і споруд визначаються:

- від підсумку глав 1-7 у графах 4, 5 зведеного кошторисного розрахунку вартості ремонту за усередненим показником для визначення ліміту коштів на титульні тимчасові будівлі і споруди, який дорівнює 0,2 відсотка;

- за кошторисом, який складається на підставі проекту організації ремонту та ресурсних елементних кошторисних норм.

9.6. У кошторисній вартості ремонту враховуються кошти на додаткові витрати при виконанні ремонтних робіт:

- у зимовий період просто неба та в приміщеннях, що не обігріваються, при температурі зовнішнього повітря нижче 0° C;

- у літній період просто неба при температурі зовнішнього повітря більш ніж +27° C.

9.6.1. Додаткові витрати на виконання ремонтних робіт у зимовий період визначаються за підсумком глав 1-8 у графах 4, 5 зведеного кошторисного розрахунку вартості ремонту за усередненими показниками, наведеними у додатку 16 до цих Правил.

9.6.2. Додаткові витрати при виконанні ремонтних робіт у літній період просто неба при температурі зовнішнього повітря більш ніж +27 °C визначаються за усередненим відсотковим показником, який становить 0,35 відсотка від вартості ремонтних робіт за підсумком глав 1-8 у графах 4, 5 зведеного кошторисного розрахунку вартості ремонту. Ці кошти передбачаються замовником для доплат підрядній організації тільки при виконанні робіт за умов, що наведено в Методичних рекомендаціях з визначення додаткових витрат при розрахунках за виконані будівельно-монтажні роботи у літній період просто неба при температурі зовнішнього повітря більш ніж +27 °C, схвалених рішенням Науково-технічної ради Держбуду України від 12.04.2002 N 20 (із змінами).

9.7. Частина супутніх витрат, які враховуються в главах 1, 9 зведеного кошторисного розрахунку вартості ремонту, визначається відповідно до чинного законодавства, нормативно-правових актів, нормативних документів та на підставі даних відомості дефектів або проекту за локальними кошторисами. Перелік таких витрат наведений у додатку 12 до цих Правил.

Решта супутніх робіт та витрат (глави 1, 9 зведеного кошторисного розрахунку вартості ремонту), характер і методи виконання яких не можуть бути точно визначені при складанні кошторисної документації, уточнюється під час визначення виконавця робіт або в процесі ремонту та відшкодовується підрядній організації замовником за рахунок коштів замовника на покриття ризику, які передбачаються у зведеному кошторисному розрахунку вартості ремонту.

9.7.1. Визначення розміру супутніх витрат, які враховуються в главах 10, 12 зведеного кошторисного розрахунку вартості ремонту, встановлюється відповідно до чинних нормативно-правових актів та нормативних документів.

9.7.2. Інші витрати включаються до окремої графи кошторисної документації і визначаються як щодо ремонту в цілому, так і щодо окремих об'єктів і робіт.

9.7.3. Інші витрати, що визначаються щодо ремонту в цілому, враховуються в главах 1, 9, 10, 12 зведеного кошторисного розрахунку вартості ремонту у графах 7 та 8 і витрачаються замовником для відшкодування (компенсації) відповідних витрат.

9.7.4. Інші витрати, що визначаються за окремими об'єктами і роботами, враховуються у відповідних локальних і об'єктних кошторисах, які визначають кошторисну вартість виду робіт або об'єкта.

9.7.5. У складі інвесторської кошторисної документації зазначається загальна кошторисна трудомісткість ремонтних робіт, яка визначається як сума нормативної та розрахункової трудомісткості цих робіт, що передбачається:

- у прямих витратах:

нормативна кошторисна трудомісткість, визначена на підставі ресурсних елементних кошторисних норм, що враховує трудовитрати робітників-ремонтників і робітників, зайнятих на керуванні та обслуговуванні машин і механізмів;

розрахункова кошторисна трудомісткість при перевезенні будівельного сміття, що враховує трудовитрати робітників, зайнятих на керуванні та обслуговуванні автотранспорту;

- у загальновиробничих витратах - розрахункова кошторисна трудомісткість, визначена на підставі усереднених розрахункових показників (додаток 15 до цих Правил);

- у коштах на зведення та розбирання титульних тимчасових будівель і споруд:

розрахункова кошторисна трудомісткість у випадку, якщо кошти на зазначені цілі визначені за усередненим відсотковим показником, наведеним у пункті 9.5 цих Правил, розраховується за цим самим відсотковим показником від підсумку нормативно-розрахункової трудомісткості в прямих та розрахункової трудомісткості в загальновиробничих витратах;

нормативна кошторисна трудомісткість у випадку, якщо кошти на зазначені цілі визначені за кошторисом, який складено на підставі проекту організації ремонту та ресурсних елементних кошторисних норм;

- у додаткових витратах при виконанні ремонтних робіт у зимовий період розрахункова кошторисна трудомісткість визначається за усередненим показником 0,166 від маси коштів на зимові подорожчання ремонтних робіт у гривнях, яка визначена у главі 9 зведеного кошторисного розрахунку вартості ремонту у графі 8;

- у додаткових витратах при виконанні ремонтних робіт у літній період розрахункова кошторисна трудомісткість визначається за усередненим показником 0,25 від маси коштів на подорожчання ремонтних робіт у гривнях, яка визначена у главі 9 зведеного кошторисного розрахунку вартості ремонту у графі 8.

9.8. До зведеного кошторисного розрахунку вартості ремонту після підсумку глав 1 - 12 включаються:

- кошторисний прибуток;

- кошти на покриття адміністративних витрат підрядних організацій;

- кошти на покриття ризику всіх учасників ремонту;

- кошти на покриття додаткових витрат, зв'язаних з інфляційними процесами;

- кошти на страхування ризику (за рішенням замовника).

9.9. Кошторисний прибуток це кошти, що враховують економічно обґрунтовану величину прибутку підрядної організації від виконання ремонтних робіт.

9.9.1. Для ремонтних робіт, які здійснюються із залученням коштів державного та місцевих бюджетів або коштів державних підприємств, установ і організацій, розмір кошторисного прибутку приймається з урахуванням усереднених показників, виражених у гривнях у розрахунку на одну людино-годину загальної кошторисної трудомісткості:

- ремонт устатковання, обладнання, технологічних та обв'язувальних трубопроводів	1,1;
- ремонт теплової ізоляції, мурування котлів, відновлення та ремонт антикорозійного захисту устатковання, трубопроводів	1,5;
- налагоджувальні роботи	- 0,6.

Кошторисний прибуток наводиться у графах 4, 5 та 8 зведеного кошторисного розрахунку вартості ремонту.

9.9.2. Кошторисний прибуток в інвесторській кошторисній документації враховується при здійсненні ремонту:

- підрядним способом в обов'язковому порядку;

- господарським способом якщо підприємство (установа, організація) планує прибуток від такого виду діяльності.

9.10. Кошти на покриття адміністративних витрат підрядних організацій призначені на відшкодування адміністративних витрат, що належать до ремонтних робіт.

Розмір цих коштів приймається з урахуванням усереднених показників, виражених у гривнях у розрахунку на одну людино-годину загальної кошторисної трудомісткості:

- на ремонтні роботи

	- 0,32;
- на налагоджувальні роботи	- 0,27

і наводиться у графах 7 та 8 зведеного кошторисного розрахунку вартості ремонту.

9.11. Кошти на покриття ризику всіх учасників ремонту призначені на відшкодування:

- збільшення вартості обсягів робіт та витрат, характер і методи виконання яких не можуть бути точно визначені при складанні кошторисної документації і уточнюються при визначенні виконавця робіт (проведенні тендера) або в процесі ремонту;

- збільшення вартості ремонту, яке виникло у зв'язку зі зміною державних стандартів на окремі матеріали, вироби, конструкції, устатковання тощо.

Розмір цих коштів погоджується із замовником і визначається відсотком від підсумку глав 1-12 у графі 8 зведеного кошторисного розрахунку вартості ремонту із зазначенням у графах 7, 8.

9.11.1. Для ремонтних робіт, які здійснюються із залученням коштів державного та місцевих бюджетів або коштів державних підприємств, установ і організацій, розмір коштів на покриття ризику всіх учасників ремонту приймається не більш ніж 2,4 відсотка від підсумку глав 1-12 у графі 8 зведеного кошторисного розрахунку вартості ремонту.

9.12. Кошти на покриття додаткових витрат, пов'язаних з інфляційними процесами, призначені на відшкодування збільшення вартості трудових та матеріально-технічних ресурсів, спричиненого інфляцією, яка може відбутися як на початку ремонту, так і впродовж його.

Розмір цих коштів визначається шляхом експертної оцінки, враховуючи строки ремонту, рівень інфляції та відповідні показники щодо змінення вартості трудових та матеріально-технічних ресурсів.

Розрахований таким чином розмір коштів за узгодженням із замовником включається до граф 7, 8 зведеного кошторисного розрахунку вартості ремонту.

9.13. Кошти на страхування ризиків замовника включаються до зведеного кошторисного розрахунку вартості ремонту за його рішенням в обґрунтованому розмірі, але не більш ніж два відсотки від загальної кошторисної вартості ремонту від підсумку глав 1-12 у графі 8 зведеного кошторисного розрахунку вартості ремонту із зазначенням у графах 7, 8.

9.14. До зведеного кошторисного розрахунку вартості ремонту включаються податки, збори (обов'язкові платежі), не враховані складовими вартості ремонту. Розмір цих витрат визначається, враховуючи вимоги чинного законодавства та норми і базу для їх оподаткування. Зазначені витрати включаються окремими рядками до граф 7, 8 зведеного кошторисного розрахунку вартості ремонту.

10. Договірні ціни

10.1. Договірна ціна - це кошторис вартості підрядних робіт, за яку підрядна організація, визначена виконавцем робіт, згодна виконати об'єкт замовлення.

Договірна ціна входить до складу вартості ремонту і використовується при проведенні взаєморозрахунків між замовником і підрядною організацією.

10.2. При визначенні договірної ціни та її узгодженні між замовником і підрядною організацією необхідно дотримуватись вимог статей 180 і 189 Господарського кодексу України та статей 843 і 844 Цивільного кодексу України.

Форма заповнення проекту договірної ціни наведено у додатку 17 до цих Правил.

Заступник начальника управління комунальної теплоенергетики

Держжитлокомунгоспу України

В.І. Богдан

Додаток 1

до підпункту 3.1.1 Правил визначення вартості робіт з ремонту

устатковання та обладнання, які виконуються на об'єктах

житлово-комунального господарства

Форма N 11

Організація ____________________ Цех (підрозділ) __________________

"Затверджую" _______________ "___" ________________ р.

ВІДОМІСТЬ ДЕФЕКТІВ

на	капітальний ------------- поточний	ремонт _______________________ (найменування об'єкта)	Інвентарний N	____________________
(непотрібне викреслити)

N з/п	Найменування агрегату, вузла, основного конструктивного елемента, який потребує ремонту; перелік робіт, що підлягають виконанню; найменування деталей, які потребують заміни чи реставрації; найменування матеріалів, характеристики та (чи) витрати яких підлягають уточненню	N креслення	N позиції	Мате-ріал	Обсяг робіт		Деталі						Матеріали			Примітка
					одиниця виміру	кількість	підлягають заміні			підлягають виробленню			найме-нування	одиниця виміру	кількість
							кількість	маса, кг		вид оброблення	кількість	маса усього, кг
								1 шт.	усього
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15	16	17

Внимание! Это не полная версия документа. Полная версия доступна для скачивания.