Про затвердження Правил охорони праці для підприємств по виробництву кабельної продукції

Наказ Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду
від 18 грудня 2007 року N 314

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України
28 січня 2008 р. за N 65/14756

Відповідно до Закону України "Про охорону праці" НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Правила охорони праці для підприємств по виробництву кабельної продукції (далі - Правила), що додаються.

2. Начальникові Управління організації державного нагляду в металургії, машинобудуванні, енергетиці, будівництві та котлонагляду Іванченку В. І. в установленому порядку забезпечити подання цього наказу на Державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

3. Управлінню нормативно-правового та юридичного забезпечення (Прохоров В. В.) після державної реєстрації наказ включити до Державного реєстру нормативно-правових актів з охорони праці та розмістити його на веб-сайті Держгірпромнагляду.

4. Заступнику начальника відділу персоналу, діловодства та спецроботи Кравцю В. Ю. забезпечити опублікування наказу в засобах масової інформації.

5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Голови Держгірпромнагляду Дєньгіна А. П.

 

Голова Комітету

С. Сторчак

 

ЗАТВЕРДЖЕНО наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 18 грудня 2007 р. N 314 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28 січня 2008 р. за N 65/14756

ПРАВИЛА ОХОРОНИ ПРАЦІ ДЛЯ ПІДПРИЄМСТВ ПО ВИРОБНИЦТВУ КАБЕЛЬНОЇ ПРОДУКЦІЇ

I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Ці Правила поширюються на всіх суб'єктів господарювання, які виробляють кабельну продукцію, а також що проектуються, будуються та реконструюються.

2. Інструкції з охорони праці повинні розроблятися та переглядатися згідно з Положенням про розробку інструкцій з охорони праці, затвердженим наказом Держнаглядохоронпраці України від 29.01.98 N 9, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 07.04.98 за N 226/2666 (НПАОП 0.00-4.15-98).

3. Роботодавець повинен забезпечувати працівників спецодягом, спецвзуттям та засобами індивідуального захисту згідно з:

Положенням про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту, затвердженим наказом Держнаглядохоронпраці України від 29.10.96 N 170, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 18.11.96 за N 667/1692 (НПАОП 0.00-4.26-96);

Типовими галузевими нормами безплатної видачі спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту робітникам і службовцям електротехнічного виробництва, затвердженими постановою Державного комітету СРСР з праці і соціальних питань від 24.06.80 N 180/П-7 (із змінами) (НПАОП 31.0-3.20-80);

Типовими галузевими нормами безкоштовної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту робітникам і службовцям наскрізних професій і посад усіх галузей народного господарства та окремих виробництв, затвердженими постановою Державного комітету СРСР з праці і соціальних питань, Президії Всесоюзної Центральної Ради Професійних Спілок від 12.02.81 N 47/П-2 (із змінами) (НПАОП 0.00-3.03-81), та колективним договором.

II. ЗАГАЛЬНОВИРОБНИЧІ ВИМОГИ З ОХОРОНИ ПРАЦІ

1. Вимоги до персоналу

1. Особи, які заново приймаються на роботу, повинні проходити медичний огляд згідно з наказом Міністерства охорони здоров'я України від 21.05.2007 N 246 "Про затвердження Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій", зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 23.07.2007 за N 846/14113.

2. Працівники та посадові особи при прийнятті на роботу та в процесі роботи повинні проходити навчання і інструктаж згідно з Типовим положенням про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженим наказом Держнаглядохоронпраці України від 26.01.2005 N 15, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 15.02.2005 за N 231/10511 (далі - НПАОП 0.00-4.12-05).

3. Організація розслідування і ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 N 1112 "Деякі питання розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві".

4. Не дозволяється допуск до роботи осіб:

у стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп'яніння;

що не пройшли у встановленому порядку медичного огляду, навчання, перевірки знань з питань охорони праці та інструктажу.

2. Вимоги до території підприємства. Зберігання та складування матеріалів, напівфабрикатів та готової продукції

1. Територія підприємства та будівлі, які розташовані на ній, повинні відповідати вимогам:

Санітарних норм проектування промислових підприємств, затверджених Державним комітетом Ради Міністрів СРСР у справах будівництва 05.11.71 (СН 245-71);

Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 19.06.96 N 173, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 24.07.96 за N 379/1404 (ДСП-173);

Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій від 19.10.2004 N 126, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 04.11.2004 за N 1410/10009 (далі - НАПБ А.01.001-2004).

2. Територія підприємства повинна триматися в чистоті та мати зелені насадження на її вільних ділянках.

У місцях виконання робіт, руху людей і транспорту повинно здійснюватися систематичне прибирання сміття та відходів виробництва.

У зимовий період ці місця повинні очищатися від снігу та льоду і посипатися піском, а в літній період - виконуватися полив цих місць водою.

Сміття, відходи виробництва і тверді побутові відходи повинні збиратися у спеціальну тару для кожного виду окремо, яка закривається та розміщується у спеціально відведених місцях.

Ящики повинні своєчасно очищатися від сміття, а сміття спалюватися або вивозитися з території підприємства.

3. Для відведення атмосферних опадів територія підприємства повинна бути забезпечена належними стоками та зливною каналізацією.

4. На території підприємства вивішуються схеми руху транспорту і встановлюються дорожні знаки руху транспорту та пішоходів.

5. Дороги і тротуари повинні триматися у справному стані. Ями та інші заглиблення, які влаштовані для технічних потреб, повинні бути щільно та міцно закриті.

6. Дороги і проходи на території підприємства повинні відповідати виробничим вимогам та протипожежним нормам. Ширина доріг повинна визначатися в залежності від транспортних засобів, які використовуються, вантажів, що переміщаються, та інтенсивності руху. Проїзна частина дороги повинна мати тверде покриття з асфальту, бетону або вимощена камінням.

7. Для проходу працівників територією підприємства повинні бути облаштовані тротуари з твердим покриттям.

Відстань між тротуаром та найближчою залізничною колією повинна бути не менше 3 метрів.

8. З початком темноти або поганої видимості місця руху працівників та транспорту повинні бути забезпечені штучним освітленням згідно з ДБН В.2.5-28-2006 "Інженерне обладнання будинків і споруд. Природне і штучне освітлення", затвердженим наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 15.05.2006 N 168 (далі - ДБН В.2.5-28-2006), а також світловими попереджувальними сигналами.

9. Матеріали, напівфабрикати, кабельні вироби та інші вантажі на території підприємства, у виробничих та складських приміщеннях повинні розвантажуватися, укладатися та зберігатися на спеціально підготовлених площадках, стелажах правильними рядами, штабелями, пачками.

10. Зберігати готову кабельну продукцію, матеріали, напівфабрикати слід з урахуванням допустимого навантаження на 1 м2 площі підлоги або перекриття будівлі, площадки на території та ін.

11. Розміщення складів, комор інструментів та допоміжних матеріалів повинно відповідати напрямку виробничого потоку і сприяти скороченню внутрішньоцехових транспортувань.

Площі комор та складських приміщень повинні відповідати запасу матеріалів і готових виробів, який забезпечує нормальний технологічний процес виробництва.

12. Залізничні колії на території підприємства повинні розташовуватися згідно з вимогами ГОСТ 9238-83 "Габариты приближения строений и подвижного состава железных дорог колеи 1520 (1524) мм".

13. У місцях перехрещення залізничної колії дорогами та тротуарами повинні бути переїзди, які охороняються або обладнуються сигналізацією та забезпечують безпечний рух пішоходів і транспорту.

14. Експлуатація автомобільних доріг повинна здійснюватися згідно з ДСТУ 3587-97 "Безпека дорожнього руху. Автомобільні дороги, вулиці та залізничні переїзди. Вимоги до експлуатаційного стану".

15. Вантажно-розвантажувальні роботи повинні здійснюватися згідно з ГОСТ 12.3.009-76 "Система стандартов безопасности труда. Работы погрузочно-разгрузочные. Общие требования безопасности".

16. Зберігання та відпуск прекурсорів повинні відповідати вимогам постанови Кабінету Міністрів України від 18.01.2003 N 58 "Про затвердження Порядку здійснення контролю за обігом наркотичних (психотропних) лікарських засобів".

3. Вимоги до приміщень виробничих та допоміжних цехів

1. Приміщення цехів повинні відповідати вимогам СНиП 2.09.02-85* изд. 1991 г. "Производственные здания" (далі - СНиП 2.09.02-85*) та цим Правилам.

2. Підлога виробничих приміщень залежно від технологічного процесу повинна відповідати вимогам СНиП 2.03.13-88 "Полы".

3. Безпечність будинків, споруд та приміщень забезпечується дотриманням чинних нормативних документів під час проектування, будівництва та експлуатації відповідно до ГОСТ 12.1.004-91 "Система стандартов безопасности труда. Пожарная безопасность. Общие требования" (далі - ГОСТ 12.1.004-91), ГОСТ 12.1.010-76 "Система стандартов безопасности труда. Взрывобезопасность. Общие требования" (далі - ГОСТ 12.1.010-76), СНиП 2.09.02-85*, СНиП 2.11.01-85* "Складские здания", ДБН В.1.1.7-2002 "Захист від пожежі. Пожежна безпека об'єктів будівництва", затвердженими наказом Держбуду України від 03.12.2002 N 88 (із змінами), СНиП 2.04.05-91 "Отопление, вентиляция и кондиционирование (Опалення, вентиляція та кондиціонування)" (далі - СНиП 2.04.05-91).

4. Виробничі процеси повинні відповідати вимогам НАПБ А.01.001-2004, ГОСТ 12.1.004-91, ГОСТ 12.1.010-76. Технологічне обладнання, комунікації, ємності повинні бути заземлені та захищені від статичної електрики за ГОСТ 12.1.018-93 "Система стандартов безопасности труда. Пожаровзрывобезопасность статического электричества. Общие требования" (далі - ГОСТ 12.1.018-93), ГОСТ 12.4.124-83 "Система стандартов безопасности труда. Средства защиты от статического электричества. Общие технические требования" (далі - ГОСТ 12.4.124-83), Правилами захисту від статичної електрики, затвердженими наказом Держнаглядохоронпраці України від 22.04.97 N 103 (НПАОП 0.00-1.29-97), Правилами будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок, затвердженими наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 21.06.2001 N 272 (далі - НПАОП 40.1-1.32-01).

5. Для всіх будівель та приміщень виробничого, складського призначення і лабораторій повинна бути визначена категорія щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки згідно з вимогами ОНТП 24-86 "Определение категорий помещений и зданий по взрывопожарной и пожарной опасности", затверджених Міністерством внутрішніх справ СРСР 27.02.86 (НАПБ Б.07.005-86), а також клас зони - за НПАОП 40.1-1.32-01.

6. Виробничі і складські приміщення слід обладнувати первинними засобами пожежогасіння згідно з Типовими нормами належності вогнегасників, затвердженими наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи України від 02.04.2004 N 151, зареєстрованими у Міністерстві юстиції України 29.04.2004 за N 554/9153 (НАПБ Б.03.001-2004), а експлуатація вогнегасників має відбуватись згідно з Правилами експлуатації вогнегасників, затвердженими наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи України від 02.04.2004 N 152, зареєстрованими у Міністерстві юстиції України 29.04.2004 за N 555/9154 (НАПБ Б.01.008-2004).

7. Виробничі і складські приміщення слід обладнувати автоматичними установками пожежогасіння і пожежної сигналізації відповідно до вимог Переліку однотипних за призначенням об'єктів, які підлягають обладнанню автоматичними установками пожежогасіння та пожежної сигналізації, затвердженому наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 22.08.2005 N 161, зареєстрованому у Міністерстві юстиції України 05.09.2005 за N 990/11270 (НАПБ Б.06.004-2005).

8. На підприємстві повинен бути встановлений порядок (система) оповіщення людей про пожежу, з яким необхідно ознайомити всіх працівників.

9. У приміщеннях на видних місцях біля телефонів слід вивішувати таблички із зазначенням номера телефону для виклику пожежної охорони.

10. Всі канали та заглиблення повинні бути щільно та міцно закриті. Підлога повинна утримуватися в чистоті та не мати пошкоджень.

Приміщення з холодною підлогою в місцях постійного перебування працівників повинні мати теплоізолювальний настил.

11. Проїзди та проходи всередині цехів повинні мати чітко позначені габарити, які окреслені білими лініями або іншими знаками завширшки не менше 100 мм. Захаращувати проїзди та проходи не дозволяється.

12. Дверні прорізи для цехових транспортувань повинні відповідати габаритам транспортних засобів, які використовуються, та забезпечувати вільний прохід завширшки не менше 0,7 м по обидва боки від цих габаритів.

13. Стіни приміщення повинні бути зручними для очищення. У міру забруднення стін, але не рідше одного разу на рік, повинна виконуватися їх побілка з внутрішнього боку, а стіни, які облицьовані плиткою, повинні промиватися у міру їх забруднення.

4. Вимоги до природного освітлення

1. Природне освітлення виробничих та допоміжних приміщень повинно відповідати вимогам ДБН В.2.5-28-2006.

2. Вікна, які повернуті на сонячний бік, повинні бути обладнані пристосуванням для захисту від прямих сонячних променів (піддашшя, шторки або побілка шибок у літню пору).

3. Вікна та світлові фонарі повинні очищатися від пилу та бруду не рідше двох разів на рік, а в приміщеннях із значним виділенням диму, пилу та кіптяви не рідше чотирьох разів на рік. Для зручності та безпеки очищення стекол підходи до них повинні бути забезпечені спеціальним пристосуванням, яке полегшує доступ до стекол зсередини та зовні цеху (постійні або переносні ходи та драбини, пересувні візки та ін.). Під час очищення стекол повинні бути вжиті заходи захисту працівників від уламків скла, що падають.

4. Кріплення стекол у рамах повинно бути виконано способом, який унеможливлює їх випадіння.

5. Вікна та інші світлові прорізи не дозволяється захаращувати виробами, інструментом та іншими речами.

5. Вимоги до штучного освітлення

1. Штучне освітлення виробничих цехів та дільниць повинно відповідати вимогам ДБН В.2.5-28-2006.

2. Люмінесцентні лампи та лампи розжарювання для загального та місцевого освітлення повинні бути обладнані відбивачами або розсіювачами. Використання відкритих ламп без відбивачів не дозволяється.

3. На кранових фермах або кранбалках повинні бути встановлені світильники додаткового освітлення робочих місць, які затемнюються краном або кранбалкою під час їх руху.

4. Місцеве освітлення робочих поверхонь повинно бути облаштовано так, щоб світильники мали можливість забезпечувати необхідний напрямок світла. Світильник місцевого освітлення повинен бути конструктивно пов'язаний з робочим місцем так, щоб виключати необхідність переміщення його під час руху мостових кранів. Світильники місцевого освітлення в цехах та світильники загального освітлення, які підвішені нижче 2,5 м від підлоги, повинні мати напругу не вище 42 В. Допускається застосування світильників загального освітлення напругою 220 В, які підвішені нижче 2,5 м від підлоги, якщо їх конструкція виключає можливість доступу до лампи без спеціальних пристосувань.

5. Ручні переносні світильники в приміщеннях підвищеної небезпеки повинні мати напругу не вище 42 В, а в приміщеннях особливо небезпечних - не вище 12 В.

6. Живлення світильників напругою 12 - 42 В повинно здійснюватися від трансформаторів з роздільними обмотками первинної та вторинної напруги; один з виводів вторинної обмотки повинен заземлятися.

Використання автотрансформаторів не дозволяється.

7. Ремонт і спостереження за справністю стану електропроводки та арматури освітлюваних мереж, їх заміна та чищення повинні виконуватися працівниками, які пройшли навчання, перевірку знань Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України від 09.01.98 N 4, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10.02.98 за N 93/2533 (далі - НПАОП 40.1-1.21-98), та мають групу з електробезпеки не нижче III.

8. Для підтримки постійної освітленості повинно бути організовано систематичне, не рідше двох разів на місяць, очищення арматури світильників і ламп від пилу та бруду, а в приміщеннях із значним виділенням пилу, диму та кіптяви - не рідше чотирьох разів на місяць згідно з графіком.

6. Вимоги до опалення та вентиляції

1. Виробничі та допоміжні приміщення повинні бути обладнані вентиляцією та опаленням згідно з СНиП 2.04.05-91, які забезпечують умови мікроклімату та стан повітряного середовища, відповідно до вимог ГОСТ 12.1.005-88 "Система стандартов безопасности труда. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны" (далі - ГОСТ 12.1.005-88) та Санітарних норм мікроклімату виробничих приміщень, затверджених постановою головного державного санітарного лікаря України від 01.12.99 N 42 (далі - ДСН 3.3.6.042-99).

2. У всіх приміщеннях на видних місцях на відстані 15 - 20 м від воріт та дверей повинні бути встановлені термометри.

3. Ворота, вхідні двері та інші прорізи в зовнішніх капітальних стінах, які призначені для проходу працівників, повинні мати хвіртки. Відкриття та закриття важких та великих воріт повинно бути механізовано.

4. Рами вікон, кватирки, фрамуги, світлові фонарі, двері та тамбури до них, обладнання теплових завіс повинні перебувати в справному стані.

5. Відкриття фрамуг вікон, стулок фонарів та їх регулювання повинні виконуватися за допомогою пристосувань, керованих з підлоги, або бути механізованим.

6. Вентиляційні установки повинні відповідати проекту та вимогам ГОСТ 12.4.021-75 "Система стандартов безопасности труда. Системы вентиляционные. Общие требования".

7. Дільниці цехів, на яких згідно з технологічним процесом з'являються пил, газ, пар та виділення токсичних речовин, повинні бути розташовані в ізольованих від загального приміщення відділеннях, обладнаних загальною та місцевою вентиляцією.

8. У разі зміни технологічного процесу, а також перестановки устаткування діючі на ділянці вентиляційні установки повинні бути приведені у відповідність до нових умов.

9. Приміщення для зберігання та видачі шкідливих, легкозаймистих та вогненебезпечних речовин повинні бути обладнані ефективною вентиляцією для видалення парів та газів.

10. Усі вентиляційні системи повинні відповідати вимогам Санітарно-гігієнічного контролю систем вентиляції виробничих приміщень, затверджених наказом головного державного санітарного лікаря СРСР від 05.09.87 N 4425-87.

11. Кожна вентиляційна установка або система повинна мати паспорт, інструкцію з експлуатації і журнал для запису дефектів, несправностей устаткування та даних про ремонт, який виконується.

12. Строк пуску, тривалість експлуатації, термін зупинки та очищення вентиляційних установок повинні установлюватися відповідно до інструкцій, які розробляються на підприємстві. Зміна регулювання вентиляційної установки, її елементів та приєднання додаткового устаткування допускаються тільки з дозволу особи, відповідальної за роботу вентиляційних установок на підприємстві.

Усі зміни, які введені у вентиляційну установку, повинні бути внесені в її проект, паспорт та інструкцію з експлуатації.

13. Ремонт, обслуговування та спостереження за справним станом та ефективністю роботи вентиляційних установок повинні виконуватися працівниками, які пройшли навчання, перевірку знань та інструктаж.

14. Обладнання механічної та природної вентиляції повинно бути в справному стані.

Очищення вентиляційних систем повинно виконуватися згідно з затвердженим роботодавцем графіком. Вентиляційні установки повинні підлягати планово-попереджувальному, поточному та середньому ремонту згідно з "Положением об организационной структуре вентиляционных бюро предприятий электротехнической промышленности СССР", затвердженим Міністерством електротехнічної промисловості СРСР 15.12.71.

15. Вентиляційні установки, регулювальна та запірна апаратура систем опалення повинні бути встановлені у місцях, доступних для обслуговування.

16. Вентиляційні камери повинні бути забезпечені природним або штучним освітленням.

Доступ до них дозволяється тільки особам, відповідальним за дію вентиляційних установок.

7. Вимоги до санітарно-побутового обслуговування працівників

1. Склад санітарно-побутових приміщень для різних видів виробництва повинен відповідати вимогам СНиП 2.09.04-87 "Административные и бытовые здания (Адміністративні та побутові будівлі)".

Використання санітарно-побутових приміщень не за призначенням не дозволяється.

2. У цехах у визначеному органами санітарно-епідеміологічного нагляду місці повинні розміщуватись санітарні ноші та аптечки, які вкомплектовані медикаментами.

Спостереження за вмістом аптечки доручається спеціально призначеній особі за розпорядженням роботодавця.

3. Цехи повинні бути забезпечені питною водою, яка відповідає вимогам ГОСТ 2874-82 "Вода питьевая. Гигиенические требования и контроль за качеством". Усі елементи питної системи повинні бути в справному стані, які забезпечують доброякісність води та безперервність дії системи.

Для користування питною водою повинні бути фонтанчики, які з'єднані з водопровідною мережею або бачки. Питні бачки повинні мати щільні кришки та замикатися на замок, закриватися футлярами та бути обладнані зливними відрами.

4 Працівники гарячих цехів і дільниць (прокат, нагрівання, відпал металів, виробництво емальпроводів та ін.) повинні бути забезпечені газованою підсоленою водою, чистою питною водою та іншими напоями для профілактики перегрівань згідно з рекомендаціями "Профилактика перегревания у работающих в условиях нагревающего микроклимата", затвердженими наказом заступника головного державного санітарного лікаря СРСР від 05.03.90 р. N 5172-90.

5. Сатураторні установки повинні періодично випробовуватися гідравлічним тиском, а внутрішня поверхня бачка покриватися сполуками, які дозволені відповідними санітарними органами.

6. Працівники, які обслуговують сатураторні установки, повинні мати посвідчення на право їх обслуговування.

7. Працівники, які обслуговують санітарно-побутові приміщення і сатураторні установки, повинні проходити періодичні медичні огляди згідно з наказом Міністерства охорони здоров'я України від 21.05.2007 N 246 "Про затвердження Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій", зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 23.07.2007 за N 846/14113.

8. Домашній та робочий одяг повинен зберігатися в різних шафах у спеціально відведених місцях (гардеробних).

Розвішувати та зберігати одяг та спецодяг у приміщеннях цеху не дозволяється.

9. Душові приміщення повинні безперебійно забезпечуватися водою та милом. Труби гарячого водопостачання повинні бути ізольовані для запобігання опікам. Умивальники, які призначені для обслуговування працівників, що виконують роботи зі скловолокном, емальлаками, нітролаками та ін., повинні безперебійно забезпечуватися гарячою водою, а біля умивальників постійно повинно бути мило.

10. При роботі з легкозаймистими та горючими рідинами працівники повинні забезпечуватися відповідними захисними пастами (мазями), а також змивними, дезінфекційними, пом'якшувальними шкіру засобами.

11. Для приймання їжі повинні бути спеціальні приміщення, які забезпечені окропом.

Приймання їжі на робочих місцях не дозволяється.

12. Видача молока працівникам, які виконують роботу з шкідливими умовами праці, повинна здійснюватися в їдальнях заводу або в спеціально обладнаних роздавальних пунктах.

8. Вимоги безпечного застосування внутрішньозаводського, цехового транспорту та підіймального устаткування

1. Цехи залежно від їх розташування та величини вантажних потоків виробів і матеріалів (їх характеру, розміру, ваги) повинні мати необхідні під'їзні колії, цехове підіймально-транспортне устаткування та відповідні проїзди.

2. До роботи з підіймальним устаткуванням допускаються особи не молодші 18 років, які пройшли медичний огляд, навчання відповідно до НПАОП 0.00-4.12-05.

3. Транспортування кабельних виробів, напівфабрикатів, матеріалів, відходів та інше повинно бути механізованим.

4. Підіймально-транспортне устаткування, допоміжне пристосування і інструмент для стропальних та такелажних робіт повинні відповідати вимогам:

Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів, затверджених наказом Держгірпромнагляду України від 18.06.2007 N 132, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 09.07.2007 за N 784/14051 (НПАОП 0.00-1.01-07);

Типової інструкції з безпечного ведення робіт для кранівників (машиністів) стрілових самохідних (автомобільних, гусеничних, залізничних, пневмоколісних) кранів, затвердженої наказом Держнаглядохоронпраці України від 25.09.95 N 135, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 10.10.95 за N 371/907 (НПАОП 0.00-5.03-95);

Типової інструкції з безпечного ведення робіт для стропальників (зачіплювачів), які обслуговують вантажопідіймальні крани, затвердженої наказом Держнаглядохоронпраці України від 25.09.95 N 135, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 10.10.95 за N 372/908 (НПАОП 0.00-5.04-95);

Типової інструкції з безпечного ведення робіт для кранівників (машиністів) баштових кранів, затвердженої наказом Держнаглядохоронпраці України від 14.11.95 N 175, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 27.11.95 за N 425/961 (НПАОП 0.00-5.05-95);

Типової інструкції для осіб, відповідальних за безпечне проведення робіт з переміщення вантажів кранами, затвердженої наказом Держнаглядохоронпраці України від 20.10.94 N 107, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 13.03.95 за N 60/596 (НПАОП 0.00-5.06-94);

Типової інструкції для осіб, відповідальних за утримання вантажопідіймальних кранів в справному стані, затвердженої наказом Держнаглядохоронпраці України від 20.10.94 N 107, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 13.03.95 за N 59/595 (НПАОП 0.00-5.07-94);

Типової інструкції з безпечного ведення робіт для кранівників (машиністів) кранів мостового типу (мостових, козлових, напівкозлових), затвердженої наказом Держнаглядохоронпраці України від 20.03.96 N 45, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 26.03.96 за N 143/1168 (НПАОП 0.00-5.18-96);

Типової інструкції з безпечного ведення робіт для кранівників (машиністів) портальних кранів, затвердженої наказом Держнаглядохоронпраці України від 29.01.96 N 13, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 12.02.96 за N 63/1088 (НПАОП 0.00-5.19-96);

Типової інструкції для інженерно-технічних працівників, які здійснюють нагляд за утриманням та безпечною експлуатацією вантажопідіймальних кранів, затвердженої наказом Держнаглядохоронпраці України від 20.10.94 N 107, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 13.03.95 за N 58/594 (НПАОП 0.00-5.20-94).

5. Підіймально-транспортне устаткування, вантажозахоплювальні пристосування, інструмент і тара для стропальних та такелажних робіт повинні проходити технічний огляд і мати клейма, марки, таблички та бирки з указанням вантажопідйомності, інвентарного номера та дати наступного проведення технічного огляду.

Технічний огляд повинен здійснюватися згідно з вимогами постанови Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 N 687 "Про затвердження Порядку проведення огляду, випробування та експертного обстеження (технічного діагностування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки".

6. Підвісне транспортне устаткування (монорейки, конвеєри) повинне розташовуватися поза зоною робочих місць, але, коли за умовами виробництва таке розташування необхідно, ці місця знизу повинні мати суцільне огородження.

Улаштування транспортних пристосувань над проходами допускається в супроводі вантажів працівником, який пройшов навчання і перевірку знань відповідно до НПАОП 0.00-4.12-05.

Переміщувати вантажі над людьми, проходити під піднятим вантажем не дозволяється.

7. Вантажні люки та шахти, шахти вантажних підйомників, галереї та зовнішні площадки під ними повинні мати надійні огородження та освітлення під час роботи.

Керування вхідними дверима та люками вантажних шахт і шахтних підйомників повинно бути зблоковано так, щоб під час руху вантажу всі двері та люки залишалися зачиненими.

8. Усі частини підіймально-транспортного устаткування повинні бути в справному та безпечному стані для працівників. Перед початком роботи підіймально-транспортне устаткування повинно бути ретельно оглянуте та перевірене на холостому ходу. Перевищення вантажопідйомності підіймально-транспортних засобів, пристосувань, інструмента і тари, підйом людей чи вантажів, для яких вантажопідіймальні засоби не призначені, виконання робіт при несправності підіймально-транспортних засобів, пристосувань, інструмента і тари для стропальних і такелажних робіт не дозволяється.

9. Під час підйому барабанів за допомогою вантажозахоплювальних пристроїв повинно бути забезпечено надійне кріплення осі у барабані.

10. Транспортування бухт і залізних котушок з мідним дротом, дерев'яних котушок з дротом з емалевою ізоляцією та іншою кабельною продукцією повинно виконуватися на електрокарах та інших транспортних засобах з бортами.

Використання транспортних засобів з двигунами внутрішнього згоряння в виробничих приміщеннях не дозволяється.

11. Під час ручного транспортування барабанів з кабельною продукцією повинно бути забезпечено:

перекочування барабанів від себе по стрілці;

перекочування барабанів тільки з закріпленими кінцями намотаних на них напівфабрикатів або готових кабельних виробів;

кантування барабанів за допомогою поворотних кругів або спеціального пристосування (підбійки, водило та ін.).

12. Ручне транспортування розчинників, мастики та інших їдких речовин повинно виконуватися не менше ніж двома працівниками за допомогою нош із спеціальним місцем для ємності або на візку.

13. Місця навантаження, зберігання і використання розчинників, мастики та інших їдких речовин у виробництві повинні бути забезпечені засобами нейтралізації та медичного захисту.

14. Під час транспортування, навантаження та вивантаження сипучих матеріалів повинні бути вжиті заходи, які зменшують виділення пилу.

Шафи повинні мати заземлення та теплоізоляцію для утворення температури на поверхні не вище 43° C.

2.5. Зберігання лаків та розчинників на дільниці теплостійкого дроту допускається в обсязі не більше добового запасу в металевих шафах, що замикаються, з примусовою вентиляцією.

2.6. Перенесення, зберігання та використання в виробничому процесі лаків та розчинників слід виконувати в бідонах та інших металевих посудинах з кришками, які щільно закриваються. Зберігати лаки та розчинники слід в окремих приміщеннях.

2.7. Під час ручної заливки лаку в ванночки слід використовувати металеву лейку, яка закривається. Ванночки для лаку повинні мати кришки. Роботи слід виконувати в респіраторах та спеціальних рукавичках.

2.8. Очищення деталей машини від лаку повинно бути механізованим та виконуватися в окремому приміщенні. Працівники, які виконують роботи з очищення деталей, повинні бути забезпечені засобами індивідуального захисту (респіратори, спеціальні рукавички).

3. Просочування та лакування дроту повинно відповідати таким вимогам:

3.1. Біля просочувальної ванни не допускається присутність горючих речовин та матеріалів (лаки, розчинники, ганчірки, бензин, дерев'яна тара та ін.).

Поблизу ванни повинні розміщуватись протипожежні засоби (вогнегасники, пісок, шерстяні ковдри, відро з водою і віник).

3.2. Розведення загустілого лаку розчинником у ванночках склообмотувальних агрегатів не дозволяється.

3.3. Просочувальні ванни повинні бути обладнані терморегулювальним пристроєм.

3.4. Під час заправлення дроту через ролики ванн працівник повинен бути забезпечений засобами індивідуального захисту (респіратори, спеціальні рукавички).

3.5. Після закінчення процесу просочування дроту та відключення ванн вентиляція повинна забезпечити видалення газів, які виділялися.

3.6. Електронагрівальні елементи шахти лакувальної печі повинні виключати можливість їх доторкання до дроту, що лакується. Металевий каркас шахти повинен бути заземлений. Піч повинна мати теплоізоляцію для утворення температури на поверхні не вище 43° C.

3.7. Лаки та розчинники повинні зберігатися у закритій тарі в окремому приміщенні з вентиляцією.

Тара, в якій зберігаються лаки та розчинники, повинна мати наклейки та бірки з найменуванням матеріалу, який в ній розміщений.

3.8. Для захисту шкіряного покриву від дії органічних розчинників слід використовувати захисні засоби згідно з ГОСТ 12.4.068-79 "Система стандартов безопасности труда. Средства индивидуальной защиты дерматологические. Классификация и общие требования".

6. Вимоги безпеки під час виготовлення дроту з емалевою ізоляцією

1. Емалювальні верстати та робота на них повинні відповідати таким вимогам:

1.1. Простір між нагрівальною камерою та кожухом печі повинен бути заповнений теплоізоляційними матеріалами для утворення температури на поверхні печі не вище 43° C.

1.2. Електронагрівальні елементи в печах повинні бути змонтовані так, щоб виключати можливість їх доторкання до камер печі або з дротом, що емалюється, у разі його обриву.

1.3. Приймальні та віддавальні пристрої повинні бути обладнані кріпленням для запобігання падінню котушок під час роботи.

1.4. Ванни для лаку на емалювальних верстатах повинні бути закритого типу. Роботи слід виконувати в респіраторах та спеціальних рукавичках.

2. Транспортування оголеного дроту та емальованого дроту повинно відповідати таким вимогам:

2.1. Транспортування оголеного дроту до печей та емальованого дроту з печі повинно бути механізованим.

2.2. Тара для транспортування котушок з емальованим дротом діаметром менше 1 мм повинна бути інвентарною, типовою та однаковою за розміром.

2.3. Котушки з емальованим дротом діаметром більше 1,0 мм допускається транспортувати без використання спеціальної тари. Транспортування слід виконувати на електрокарах або візках з бортами.

3. Перевірка електричної міцності лакової плівки емальованого дроту повинна відповідати таким вимогам:

3.1. Перевірка емальованого дроту на кількість локальних пошкоджень повинна виконуватися на приладах без використання ртуті.

3.2. До роботи з електричних випробувань емальованого дроту допускаються особи, які пройшли навчання і перевірку знань згідно з НПАОП 0.00-4.12-05 і мають третю групу з електробезпеки.

3.3. Установка для випробування емальованого дроту на електричну міцність із зразком, що випробується, повинна розміщуватися за огородженням, дверцята якого повинні мати блокування, сигналізацію та заземлення. Біля установки повинен бути діелектричний коврик. Працівники, які виконують роботи на установці, повинні бути забезпечені діелектричними засобами захисту.

3.4. Параметри електромагнітних полів на робочих місцях повинні відповідати вимогам ДСН 3.3.6.096-2002.

4. Перемотування емальованого дроту повинно відповідати таким вимогам:

4.1. Контрольне перемотування емальованого дроту повинно виконуватися в приміщеннях, ізольованих від дільниць нанесення емалі.

4.2. Усі перемотувальні верстати повинні бути обладнані пристосуванням для швидкої зупинки верстата та гальмування віддавальних котушок.

4.3. Під час перемотування емальованого дроту між віддавальним пристроєм та приймальною котушкою повинно бути пристосування для схоплення кінця дроту в разі його обриву або закінчення перемотування.

5. Варіння та розбавлення емальлаків повинно відповідати таким вимогам:

5.1. Полімеризація маси повинна виконуватися у стаціонарних котлах.

Варіння лакової основи допускається виконувати у зйомних котлах.

5.2. Стаціонарні та зйомні лаковарильні котли повинні мати електропідігрів з використанням нагрівальних елементів вибухозахищеної конструкції. Котли повинні бути заземлені та теплоізольовані для утворення температури на поверхні не вище 43° C.

5.3. Днище лаковарильних котлів повинно бути виготовлено з жаростійкої сталі.

5.4. Лаковарильні котли повинні бути обладнані механічними мішалками, кришками, автоматичними терморегуляторами та витяжною вентиляцією.

5.5. Установка, зняття та перевезення зйомних котлів для варіння основи лаку повинні бути механізованими.

5.6. Під час розливу гарячих лаків та їх компонентів з котлів працівники повинні забезпечуватися засобами індивідуального захисту (рукавиці комбіновані, захисні окуляри).

5.7. Попереднє розведення масляних лаків розчинниками повинно виконуватися в котлах при температурі, яка встановлюється технологічною інструкцією.

5.8. Подача та перекачування розчину та лаків у баки та котел повинні бути механізованими.

5.9. Зберігання та відстоювання емальлаків повинно виконуватися в баках, які розташовані вище рівня підлоги не менше ніж на 0,7 м. Баки повинні закриватися кришками.

5.10. Розведення емальлаків повинно виконуватися в респіраторах та спеціальних рукавичках в окремих ізольованих приміщеннях з витяжною вентиляцією. Під час реконструкції діючих та будівництві нових цехів виготовлення дроту з емалевою ізоляцією повинно бути забезпечено автоматичне розведення лаку до необхідної в'язкості.

5.11. Подача розведеного емальлаку з приміщення лакороздачі до ванни електропечі повинна виконуватися по централізованій системі з автоматичною підтримкою рівня лаку у ванні.

5.12. Емалювання дроту синтетичними лаками повинно виконуватися в окремих приміщеннях.

6. Вентиляція та протипожежні заходи під час емалювання та лакування дроту повинні відповідати таким вимогам:

6.1. Вертикальні емалювальні печі для емалювання дроту діаметром більше 0,1 мм у верхній зоні повинні мати місцеву витяжну вентиляцію.

6.2. При проектуванні нових та реконструкції діючих вентиляційних систем повинно бути передбачене в емальпечах автоматичне регулювання тиску повітря та температури.

6.3. У приміщеннях виготовлення дроту з емалевою ізоляцією на робочих місцях для аварійного відключення вентиляції повинні бути установлені кнопки "СТОП".

6.4. З метою запобігання загазованості приміщень парами лаку на багатоходових верстатах нижня частина печей з ванночкою повинна бути закрита щитками з прозорого небиткого матеріалу.

6.5. Лаковарильні котли повинні бути обладнані місцевою витяжною вентиляцією та теплоізоляцією для утворення температури на поверхні не вище 43° C.

6.6. Цехи емалювання дроту, лаковарильні відділення, приміщення зберігання та розведення лаків повинні бути забезпечені протипожежними засобами (вогнегасниками, піском, ручним інвентарем).

У цехах, що будуються та реконструюються, повинна передбачатися автоматична система пожежогасіння.

6.7. Під витяжним зонтом над лаковарильними котлами повинна бути обладнана вуглекислотна установка для ліквідації спалаху лаку.

6.8. Усі вентиляційні повітряводи від емальпечей повинні очищатися від накопиченого в них конденсату лаку та розчинників за затвердженим графіком.

6.9. Електродвигуни в лаковарильних відділеннях, приміщеннях зберігання та розведення лаків повинні бути у вибухозахищеному виконанні.

6.10. У цехах виготовлення дроту з емалевою ізоляцією лаковарильні відділення та приміщення зберігання та розведення лаків повинні бути обладнані електроосвітлювальною апаратурою згідно з вимогами НПАОП 40.1-1.21-98, НПАОП 40.1-1.07-97 та ДБН В.2.5-28-2006.

6.11. Роботи з розведення лаків слід виконувати в респіраторах і спеціальних рукавичках.

6.12. У лаковарильному відділенні повинні бути спеціальні вівняні ковдри або інші спеціальні засоби для швидкого гасіння вогню в разі загоряння одягу працівника.

Ці засоби повинні розміщуватись на видних та відомих працівникам місцях.

7. Вимоги безпеки під час виготовлення оптико-волоконних кабелів

1. Робота на устаткуванні повинна відповідати таким вимогам:

1.1. Перед пуском устаткування слід закрити всі огородження.

1.2. Устаткування виготовлення оптико-волоконних кабелів повинно бути заземленим.

1.3. Виконувати роботи слід при включеній вентиляції.

1.4. Виконувати роботи з несправним блокуванням не дозволяється.

1.5. Замки для кріплення барабанів до осі повинні бути надійно закріплені.

1.6. Підходити до відкритих частин (котушки з волокном, колеса компенсувача та ін.), що обертаються, ближче ніж на 0,5 м не дозволяється.

1.7. Під час роботи з оптичним волокном, фарбами та розчинниками слід користуватися захисними окулярами та рукавичками (рукавицями).

1.8. Під час завантаження преса поліетиленом, полівінілхлоридом та ін. слід користуватися штовхателями або спеціальними лопатками.

2. Опресування на лінії виготовлення оптичного модулю OFC-40 повинно відповідати таким вимогам:

2.1. Відчиняти двері приймального пристрою з боку барабана, що працює, не дозволяється.

2.2. Уключати подачу гідрофоба слід після того, як заготовка модулю проведена до приймального пристрою, почала намотуватися на приймальний барабан, а голка для гідрофоба введена в головку екструдера.

2.3. У разі улучання гідрофоба на шкіру або в очі слід негайно промити водою шкіру або очі.

2.4. Кришки гусеничної тяги та проміжної колісної тяги під час роботи повинні бути закритими.

2.5. Обрізання волокна перед зупинкою лінії слід виконувати в захисних окулярах та рукавичках, при цьому швидкість лінії знизити до стартової.

2.6. Перед зняттям барабана з кабелем кінець кабеля слід надійно прикріпити до щоки барабана, площадку перед приймальним пристроєм слід спочатку звільнити.

2.7. Під час зняття барабана дверцю приймального пристрою слід відчиняти тільки після того, як барабан повністю зупинився і опустився на підлогу.

3. Фарбування оптичного волокна на лінії OFC53 повинно відповідати таким вимогам:

3.1. Трубка для подачі азоту у верхній частині ультрафіолетової лампи повинна бути завжди закритою.

3.2. Перед зняттям кришки контейнера для фарби слід зняти надлишковий тиск усередині контейнера за допомогою запобіжного клапана.

3.3. Під час відкриття електричного відсіку та роботи з електричним обладнанням машини працівники повинні дотримуватися вимог електричної безпеки.

3.4. Під час роботи з мікрохвильовим і ультрафіолетовим випромінюванням слід впевнитися в тому, що ультрафіолетове випромінювання не проникає назовні.

3.5. Використовувати розчинники при включених або гарячих ультрафіолетових лампах не дозволяється.

4. Пресування на лінії ошлангування оптичного кабеля OFC60 повинно відповідати таким вимогам:

4.1. При роботі компенсаторів, що розміщені після віддавального пристрою і перед приймальним пристроєм, підходити до них ближче ніж на 0,5 м та поправляти заготовку на колесах компенсатора не дозволяється.

4.2. Для установки роликів сталевої стрічки на віддавальний пристрій слід використовувати вакуумний підіймальний пристрій. Підняття ролика слід виконувати після схоплення його вакуумом. Установку ролика на віддавальний пристрій слід виконувати двома працівниками: один установлює ролик на віддавальний пристрій за допомогою підіймального пристрою, другий за допомогою ключа розводить стрижні, що фіксують ролик стрічки на віддавальному пристрої. Вакуум на підіймальному пристрої слід відключати тільки після повної фіксації ролика сталевої стрічки на віддавальному пристрої.

4.3. Чищення преса від залишків пластмаси слід виконувати за допомогою спеціального пристосування.

4.4. Чищення головки екструдера, інструмента, а також заправлення заготовки слід виконувати в рукавичках або рукавицях.

4.5. Перед зняттям барабана з кабелем кінець кабеля слід надійно прикріпити до щоки барабана, площадку перед приймальним пристроєм слід спочатку звільнити. Перед тим, як розсунути пінолі, слід упевнитися в тому, що барабан опущений до рівня підлоги.

5. Перемотування на лінії оптичного кабеля OFC80 повинно відповідати таким вимогам:

5.1. Перед початком роботи слід впевнитися в справності пускового і блокувального пристрою, надійності кріплення приймального барабана та котушки.

5.2. При роботі компенсаторів, що розміщені після віддавального пристрою і перед приймальним пристроєм, підходити до них ближче ніж на 0,5 м та поправляти заготовку на колесах компенсатора не дозволяється.

5.3. Перед зняттям барабана з кабелем кінець кабеля слід надійно прикріпити до щоки барабана, площадку перед приймальним пристроєм слід спочатку звільнити.

Перед тим, як розсунути пінолі, слід впевнитися в тому, що барабан опущений до рівня підлоги.

6. Скручування оптичного кабеля на лінії SZ - скручування OFC70 повинно відповідати таким вимогам:

6.1. При роботі компенсаторів, що розміщені після віддавального пристрою і перед приймальним пристроєм, підходити до них ближче ніж на 0,5 м та поправляти заготовку на колесах компенсатора не дозволяється.

6.2. Наближатися до дисків, напрямним модуля ближче ніж на 0,5 м не дозволяється.

6.3. Кришки крутильної машини, лічильника довжини, ниткообмотувальників, вузла гідрофобного заповнення і гусеничної тяги під час роботи лінії повинні бути закритими.

6.4. Під час роботи слід стежити за надійністю кріплення віддавальних і приймальних барабанів, роликів плівки на віддавальному пристрої і котушок з нитками на ниткообмотувальниках.

6.5. Перед початком роботи з вузлом гідрофобного заповнення слід відкрити вентиль на поршні для видалення повітря, що є в бочці. Під час видалення повітря обличчя слід відвернути в бік.

6.6. Під час заміни порожньої бочки з-під гідрофоба поршень слід піднімати поступово, при цьому слід виконувати підкачування повітря для вирівнювання тиску усередині бочки з атмосферним тиском.

6.7. Під час зняття приймального барабана розтискати пінолі до повного опускання барабана не дозволяється.

7. Перемотування на лінії перемотування сталевого дроту Rew 500ф. Proton повинно відповідати таким вимогам:

7.1. Валки, що кріплять барабани до осі, повинні бути надійно закріплені.

7.2. Установку бухт з дротом на віддавальний пристрій слід виконувати за допомогою вантажопідіймального механізму з використанням чалочних пристосувань згідно зі схемою строповки вантажів.

7.3. Поправляти та розплутувати дріт під час роботи машини не дозволяється.

7.4. Зварювання дроту слід виконувати в захисних окулярах.

7.5. Перед зняттям барабана з кабелем кінець кабеля слід надійно прикріпити до щоки барабана, площадку перед приймальним пристроєм слід спочатку звільнити.

8. Бронювання оптичного кабеля на лінії бронювання ВОК PS500/24ф. Proton повинно відповідати таким вимогам:

8.1. Перед пуском лінії слід перевірити надійність кріплення і цілісність барабанів з заготовкою, закрити огородження крутильної машини, кришки стрічкообмутувальників, перевірити правильність установки барабана на приймальному пристрої і надійність кріплення заправного троса. Про пуск лінії повідомити працівників поруч.

8.2. Перед початком роботи з крутильною (бронювальною) машиною (пуск, прокручування, відкриття і закриття захисного огородження) слід подати звуковий сигнал (дзвінок) за допомогою кнопки "Bell" на пульті.

8.3. При роботі компенсаторів, що розміщені після віддавального пристрою і перед приймальним пристроєм, підходити до них ближче ніж на 0,5 м та поправляти заготовку на колесах компенсатора не дозволяється.

8.4. Установку барабана з дротом у люльки крутильної кліті слід виконувати за допомогою вантажопідіймального механізму. Установку барабанів в кліть слід виконувати згідно зі схемою установки в залежності від числа барабанів з дотриманням збалансованості завантаження кліті. За необхідністю слід використовувати барабани для балансування, що завантажені на 1/2 від робочого барабана.

8.5. Заправляти заготовку (заправний трос) на тягові колеса та між колесами пристрою вимірювання довжини слід тільки при повній їх зупинці.

8.6. Зварювання дроту слід виконувати в захисних окулярах.

8.7. Під час зняття приймального барабана розтискати пінолі до повного опускання барабана не дозволяється.

8. Вимоги безпеки під час електричних випробувань дроту та кабелів

1. Електричні випробування дроту та кабелів повинні виконуватися відповідно до вимог НПАОП 40.1-1.21-98 та ГОСТ 12.3.019-80.

Параметри електромагнітних полів на робочих місцях повинні відповідати вимогам ДСН 3.3.6.096-2002.

2. На підприємствах повинні бути розроблені технологічні інструкції для окремих видів випробувань з урахуванням місцевих умов.

Інструкції з виконання масових випробувань повинні містити: права, обов'язки та відповідальність працівників, послідовність операцій під час випробувань, заходи безпеки та протипожежні заходи.

3. Працівники, які виконують електричні випробування дроту та кабелів, повинні пройти навчання і перевірку знань згідно з НПАОП 0.00-4.12-05 та мати групу з електробезпеки: електромонтери, електрослюсарі, контролери не нижче III; інженери, механіки, майстри не нижче IV; начальник зміни, начальник лабораторії, старший інженер, старший майстер - V.

4. Електричні випробування дроту та кабелів повинні виконуватися на спеціально відведених ізольованих дільницях (випробувальних стендах).

До складу стенда повинні входити розподільний пристрій, пульт керування, випробувальне поле, пункт підключення та необхідне електричне устаткування.

На стенді повинна бути передбачена можливість відключення всіх джерел живлення випробувальної схеми.

5. Випробувальне поле (територія, на якій установлюються вироби під час випробувань) повинно мати постійні або тимчасові огородження.

6. Постійні огородження, що відкриті зверху, повинні мати висоту не менше 1,7 м, а тимчасові - не менше 1,5 м.

Тимчасові огородження повинні бути виготовлені зі струмоізолювальних матеріалів, постійні огородження можуть бути металевими за умовами їх заземлення.

7. Двері огороджень повинні відчинятися назовні або розсуватися. Замки дверей повинні зачинятися самі, а двері відчинятися зсередини без ключа за допомогою рукоятки.

8. Двері огороджень випробувального поля повинні мати блокування, яке повністю знімає напругу з випробувального поля та не допускає відновлення подачі напруги при відчиненій двері.

9. Біля дверей випробувального поля з зовнішнього боку нерухомої частини огороджень повинні бути установлені ліхтарі світлового сигналу з застережним надписом "Стій! Висока напруга".

10. Пульти керування, які розташовані у виробничих приміщеннях, повинні бути огороджені.

У разі, коли конструкція пульту виключає доступ до струмоведучих частин без повного зняття напруги, пульти, які розташовані на випробувальних стендах, можуть не огороджуватися. Пульти керування повинні бути обладнані сигнальними лампами, які сигналізують про подачу напруги на пункти підключення.

11. На всіх елементах, що відчиняються, та сигнальних елементах огороджень випробувального устаткування, яке розташовано у виробничих приміщеннях, у разі можливості доступу до струмоведучих частин повинно влаштовуватися блокування для зняття напруги в разі зняття елемента огородження.

12. Складання схеми на випробувальному полі повинно виконуватися при повністю знятій напрузі.

13. Перед початком випробувань відповідальний керівник зобов'язаний перевірити правильність та надійність заземлення всіх об'єктів схеми, наявність необхідних захисних засобів, надійність роботи сигналізації, блокування та комутаційної апаратури, відсутність людей на випробувальному полі.

14. Перед подачею напруги на випробувальне поле працівник повинен дати звуковий та світловий сигнал та об'явити "Вмикаю напругу". Відсутність звукової сигналізації повинна бути указана в технологічній інструкції.

15. Випробування напругою понад 1000 В та робота з відкритими схемами повинні виконуватися не менше ніж двома працівниками. Дозволяється проведення масових контрольних випробувань напругою понад 1000 В однією особою в разі, коли випробувальний стенд має огородження та блокування для виключення можливості доступу до струмоведучих частин, які є під напругою.

16. Всі засоби захисту, що прийняті до експлуатації, повинні систематично перевірятися на їх відповідальність Правилам експлуатації електрозахисних засобів, затвердженим наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 05.06.2001 N 253 (НПАОП 40.1-1.07-01).

17. Під час виконання високовольтних вимірювань за допомогою моста Шеренга перед початком роботи повинна бути перевірена надійність заземлення корпусу та наявність розрядників, що шунтують плечі моста при улучанні в схему високої напруги.

18. Працівник, який виконує роботи з високовольтним осцилографом, повинен бути забезпечений засобами захисту та ізолювальною підставкою.

19. Баки з водою для виконання випробувань кабелів та дроту повинні бути обладнані автоматичною системою для відключення бухт, барабанів з кабелем або дротом, які не витримали випробувань.

20. Для визначення температури кабеля, який знаходиться під напругою, повинні використовуватися термопари.

9. Вимоги безпеки та радіаційної безпеки при опромінюванні ізоляції кабельних виробів з застосуванням прискорювачів електронів

1. Робота на прискорювачах електронів повинна виконуватися згідно з Основними санітарними правилами роботи з радіоактивними речовинами та іншими джерелами іонізуючого випромінювання, затвердженими наказом головного державного санітарного лікаря СРСР від 26.08.87 N 4422-87 (ОСП 72/87 N 4222-87).

Використання у складі контрольно-вимірювальних приладів джерел іонізуючого випромінювання має здійснюватись за наявності ліцензії на провадження діяльності з використання джерел іонізуючого випромінювання відповідно до Вимог та умов безпеки (ліцензійні умови) провадження діяльності з використання джерел іонізуючого випромінювання, затверджених наказом Державного комітету ядерного регулювання України від 02.12.2002 N 125, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 17.12.2002 за N 978/7266 (НП 306.5.05/2.065-2002), постанови Головного державного санітарного лікаря України від 01.12.97 N 62 "Про введення в дію Державних гігієнічних нормативів "Норми радіаційної безпеки України (НРБУ-97)", Основних санітарних правил забезпечення радіаційної безпеки України, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 02.02.2005 N 54, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 20.05.2005 за N 552/10832 (ДСП 6.177-2005-09-02).

2. Усі електромонтажні та ремонтні роботи на устаткуванні повинні виконуватися згідно з вимогами НПАОП 40.1-1.21-98 та НПАОП 40.1-1.01-97.

3. Роботи зі складання, настроювання та тренування випрямляча, перевірка випрямних секцій повинні виконуватися не менше ніж двома працівниками, один з яких повинен мати групу з електробезпеки не нижче четвертої.

4. У схемі електроживлення прискорювачів необхідно використовувати загальний комутаційний апарат, який дозволяє повністю знеструмити установку.

5. Наявність видимого розриву в ланцюгу живлення первинної обмотки повинна бути зблокована з ключем та вхідною дверрю в зону прискорювача (каньон).

6. Прискорювач повинен мати спеціальне заземлення високовольтного електрода під час заміни інжектора та розбирання випрямляча.

7. У приміщенні, у якому установлені прискорювачі, повинні бути кнопки аварійного відключення.

8. Схема електроживлення прискорювача повинна бути обладнана електромеханічним блокуванням.

9. Працівники, які виконують роботи на прискорювачах, повинні бути забезпечені діелектричними засобами захисту згідно з вимогами НПАОП 40.1-1.21-98, НПАОП 40.1-1.01-97 та дозиметрами.

IV. НЕБЕЗПЕЧНІ І ШКІДЛИВІ ВИРОБНИЧІ ФАКТОРИ ПРИ ВИКОНАННІ ТЕХНОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСІВ В КАБЕЛЬНІЙ ПРОМИСЛОВОСТІ

1. Небезпечні і шкідливі виробничі фактори класифікуються відповідно до ГОСТ 12.0.003-74 "Система стандартов безопасности труда. Опасные и вредные производственные факторы. Классификация".

2. Фізичні небезпечні та шкідливі виробничі фактори:

машини і механізми, що рухаються; рухомі частини виробничого обладнання; рухомі вироби, заготовки, матеріали; конструкції, які руйнуються;

підвищена запиленість та загазованість повітря робочої зони;

підвищена чи знижена температура повітря робочої зони;

підвищена температура поверхонь обладнання, матеріалів;

підвищений рівень шуму на робочому місці;

підвищений рівень вібрації;

підвищений рівень інфразвуку;

підвищений рівень ультразвуку;

підвищена чи знижена вологість повітря;

підвищена чи знижена рухомість повітря;

підвищена чи знижена іонізація повітря;

високий рівень напруги в електричному ланцюгу, замикання якого може пройти через тіло людини;

підвищений рівень статичної електрики;

підвищений рівень електромагнітних випромінювань;

відсутність або недостатність природного світла;

недостатня освітленість робочої зони;

підвищена яскравість світла;

знижена контрастність;

прямий та відбитий блискіт;

підвищена пульсація світлового потоку;

підвищений рівень ультрафіолетової радіації;

підвищений рівень інфрачервоної радіації;

гострі краї, задирки, шорсткість на поверхнях заготовок, інструменту та обладнання;

розміщення робочого місця на значній висоті відносно поверхні землі (підлоги).

3. Хімічні небезпечні та шкідливі виробничі фактори:

за характером впливу на організм людини:

токсичні;

подразнювальні;

канцерогенні;

алергенні;

мутагенні.

за шляхом проникнення в організм людини через:

органи дихання;

шлунково-кишковий тракт;

шкіру і слизову оболонку.

4. Біологічні небезпечні та шкідливі виробничі фактори: патогенні мікроорганізми та продукти їхньої життєдіяльності.

5. Психофізіологічні небезпечні та шкідливі виробничі фактори:

фізичні перевантаження (статичні і динамічні);

нервово-психічні перевантаження (розумове перевантаження, монотонність праці, емоційні перевантаження).

6. Джерелами небезпечних та шкідливих виробничих факторів можуть бути:

нерегламентовані режими роботи технологічного устаткування;

транспортні засоби, вантажопідіймальне устаткування, механізми обладнання, деталі та вироби, які рухаються;

устаткування, яке працює під тиском;

електромережі, електрофіковане устаткування і інструменти;

інженерні комунікації;

роботи, які спричиняють психофізіологічні перевантаження;

токсичні, легкозаймисті, вибухонебезпечні речовини;

помилкові дії працівників, аварії.

7. Рівні небезпечних і шкідливих виробничих факторів мають відповідати вимогам Державних санітарних норм виробничої загальної та локальної вібрації, затверджених постановою головного державного санітарного лікаря України від 01.12.99 N 39 (ДСН 3.3.6.039-99), ДСН 3.3.6.037-99, ДСН 3.3.6.042-99, ДСН 3.3.6.096-2002, ГОСТ 12.1.003-83, ГОСТ 12.1.012-90 "Система стандартов безопасности труда. Вибрационная безопасность. Общие требования".

8. Роботи згідно з технологічним процесом, які пов'язані з виділенням токсичних і шкідливих викидів (роботи біля нагрівальних печей, травління і відпал металу, лудіння дроту, безперервне лиття та прокат міді та сплавів, ізолювання та сушіння кабелів, накладання свинцевої оболонки, вулканізація та ін.), повинні виконуватися при включеній загальнообмінній та місцевій вентиляції для досягнення граничнодопустимих концентрацій токсичних речовин.

9. Роботодавець зобов'язаний забезпечити на робочих місцях засоби запобігання, зменшення або усунення шкідливих і небезпечних виробничих факторів.

 

Начальник управління організації державного нагляду в металургії, машинобудуванні, енергетиці, будівництві та котлонагляду	В. І. Іванченко
ПОГОДЖЕНО:
Голова Державного комітету ядерного регулювання України	О. А. Миколайчук
Заступник Голови Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики	С. Т. Черепков
Директор виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України	Ю. Мельников
Перший заступник Міністра, Головний державний санітарний лікар України	С. П. Бережнов
Заступник Міністра України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи	В. О. Романченко
Заступник Міністра промислової політики України	П. С. Шинкаренко
Голова Центрального комітету Профспілки працівників енергетики та електротехнічної промисловості України	С. С. Шишов