Про затвердження Правил охорони праці у виробництві джерел світла та світлотехнічного обладнання

Наказ Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду
від 18 грудня 2007 року N 316

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України
28 січня 2008 р. за N 67/14758

Відповідно до Закону України "Про охорону праці" НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Правила охорони праці у виробництві джерел світла та світлотехнічного обладнання (далі - Правила), що додаються.

2. Начальникові Управління організації державного нагляду в металургії, машинобудуванні, енергетиці, будівництві та котлонагляду Іванченку В. І. в установленому порядку забезпечити подання цього наказу на Державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

3. Управлінню нормативно-правового та юридичного забезпечення (Прохорову В. В.) після державної реєстрації наказ включити до Державного реєстру нормативно-правових актів з охорони праці та розмістити його на веб-сайті Держгірпромнагляду.

4. Заступнику начальника відділу персоналу, діловодства та спецроботи Кравцю В. Ю. забезпечити опублікування наказу в засобах масової інформації.

5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Голови Держгірпромнагляду Дєньгіна А. П.

 

Голова Комітету

С. Сторчак

 

ЗАТВЕРДЖЕНО наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 18 грудня 2007 р. N 316 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28 січня 2008 р. за N 67/14758

ПРАВИЛА ОХОРОНИ ПРАЦІ У ВИРОБНИЦТВІ ДЖЕРЕЛ СВІТЛА ТА СВІТЛОТЕХНІЧНОГО ОБЛАДНАННЯ

I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Правила охорони праці (далі - Правила) поширюються на всі суб'єкти господарювання, які здійснюють виробництво джерел світла та світлотехнічного обладнання, а також що проектуються, будуються та реконструюються.

2. Інструкції з охорони праці повинні розроблятися та переглядатися згідно з Положенням про розробку інструкцій з охорони праці, затвердженим наказом Держнаглядохоронпраці України від 29.01.98 N 9, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 07.04.98 за N 226/2666 (НПАОП 0.00-4.15-98).

3. Роботодавець повинен забезпечувати працівників спецодягом, спецвзуттям та засобами індивідуального захисту згідно з:

Положенням про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту, затвердженим наказом Держнаглядохоронпраці України від 29.10.96 N 170, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 18.11.96 за N 667/1692 (НПАОП 0.00-4.26-96);

Типовими галузевими нормами безплатної видачі спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту робітникам і службовцям електротехнічного виробництва, затвердженими постановою Державного комітету СРСР з праці і соціальних питань від 24.06.80 N 180/П-7 (із змінами) (НПАОП 31.0-3.20-80);

Нормами безплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам, зайнятим на підприємствах скляної промисловості, затвердженими наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 30.01.2006 N 41, зареєстрованими у Міністерстві юстиції України 13.02.2006 за N 124/11998 (НПАОП 26.1-3.01-06);

Типовими галузевими нормами безкоштовної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту робітникам і службовцям наскрізних професій і посад усіх галузей народного господарства та окремих виробництв, затвердженими постановою Державного комітету СРСР з праці і соціальних питань, Президії Всесоюзної Центральної Ради Професійних Спілок від 12.02.81 N 47/П-2 (із змінами) (НПАОП 0.00-3.03-81) та колективним договором.

II. ЗАГАЛЬНОВИРОБНИЧІ ВИМОГИ З ОХОРОНИ ПРАЦІ

1. Вимоги до персоналу

1. Особи, які заново приймаються на роботу, повинні проходити медичний огляд відповідно до Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 21.05.2007 N 246, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 23.07.2007 за N 846/14113.

2. Працівники та посадові особи при прийнятті на роботу та в процесі роботи повинні проходити навчання і інструктаж згідно з Типовим положенням про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженим наказом Держнаглядохоронпраці України від 26.01.2005 N 15, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 15.02.2005 за N 231/10511 (далі - НПАОП 0.00-4.12-05).

3. Організація розслідування і ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій здійснюються відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 N 1112 "Деякі питання розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві".

4. Не дозволяється допуск до роботи осіб:

у стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп'яніння;

що не пройшли в установленому порядку медичного огляду, навчання, перевірки знань з питань охорони праці та інструктажу.

2. Вимоги до території підприємства. Зберігання та складування матеріалів, напівфабрикатів та готової продукції

1. Територія підприємства та будівлі, які розташовані на ній, повинні відповідати вимогам:

Санітарних норм проектування промислових підприємств, затверджених Державним комітетом Ради Міністрів СРСР у справах будівництва 05.11.71 (СН 245-71);

Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 19.06.96 N 173, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 24.07.96 за N 379/1404 (ДСП-173);

Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій від 19.10.2004 N 126, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 04.11.2004 за N 1410/10009 (далі - НАПБ А.01.001-2004).

2. Територія підприємства повинна триматися в чистоті та мати зелені насадження на її вільних ділянках.

У місцях виконання робіт, руху людей і транспорту повинно здійснюватися систематичне прибирання сміття та відходів виробництва.

У зимовий період ці місця повинні очищатися від снігу та льоду і посипатися піском, а в літній період - виконуватися полив цих місць водою.

Сміття, відходи виробництва і тверді побутові відходи повинні збиратися у спеціальну тару для кожного виду окремо, яка закривається та розміщується у спеціально відведених місцях.

Ящики повинні своєчасно очищатися від сміття, а сміття спалюватися або вивозитися з території підприємства.

3. Для відведення атмосферних опадів територія підприємства повинна бути забезпечена належними стоками та зливною каналізацією.

4. На території підприємства вивішуються схеми руху транспорту і встановлюються дорожні знаки руху транспорту та пішоходів.

5. Дороги і тротуари повинні триматися у справному стані. Ями та інші заглиблення, які влаштовані для технічних потреб, повинні бути щільно та міцно закриті.

6. Дороги і проходи на території підприємства повинні відповідати виробничим вимогам та протипожежним нормам. Ширина доріг повинна визначатися в залежності від транспортних засобів, які використовуються, вантажів, що переміщаються, та інтенсивності руху. Проїзна частина дороги повинна мати тверде покриття з асфальту, бетону або вимощена камінням.

7. Для проходу працівників територією підприємства повинні бути облаштовані тротуари з твердим покриттям. Відстань між тротуаром та найближчою залізничною колією повинна бути не менше 3 метрів.

8. З початком темноти або поганої видимості місця руху працівників та транспорту повинні бути забезпечені штучним освітленням згідно з ДБН В.2.5-28-2006 Природне і штучне освітлення, затвердженим наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 15.05.2006 N 168 (далі - ДБН В.2.5-28-2006), а також світловими попереджувальними сигналами.

9. Матеріали, напівфабрикати, готові вироби та інші вантажі на території підприємства, у виробничих та складських приміщеннях повинні розвантажуватися, укладатися та зберігатися на спеціально підготовлених площадках, стелажах правильними рядами, штабелями, пачками.

10. Зберігати готову продукцію, матеріали, напівфабрикати слід з урахуванням допустимого навантаження на 1 м2 площі підлоги або перекриття будівлі, площадки на території та інше.

11. Розміщення складів, комор інструментів та допоміжних матеріалів повинно відповідати напрямку виробничого потоку і сприяти скороченню внутрішньоцехових транспортувань.

Площі комор та складських приміщень повинні відповідати запасу матеріалів і готових виробів, який забезпечує нормальний технологічний процес виробництва.

12. Залізничні колії на території підприємства повинні розташовуватися згідно з вимогами ГОСТ 9238-83 "Габариты приближения строений и подвижного состава железных дорог колеи 1520 (1524) мм".

13. У місцях перехрещення залізничної колії дорогами та тротуарами повинні бути переїзди, які охороняються або обладнуються сигналізацією та забезпечують безпечний рух пішоходів і транспорту.

14. Експлуатація автомобільних доріг повинна здійснюватися згідно з ДСТУ 3587-97 Безпека дорожнього руху. Автомобільні дороги, вулиці та залізничні переїзди. Вимоги до експлуатаційного стану.

15. Вантажно-розвантажувальні роботи повинні здійснюватися згідно з ГОСТ 12.3.009-76 "Система стандартов безопасности труда. Работы погрузочно-разгрузочные. Общие требования безопасности".

16. Зберігання та відпуск прекурсорів повинні відповідати вимогам постанови Кабінету Міністрів України від 18.01.2003 N 58 "Про затвердження Порядку здійснення контролю за обігом наркотичних (психотропних) лікарських засобів".

3. Вимоги до приміщень виробничих та допоміжних цехів

1. Підлога виробничих приміщень в залежності від технологічного процесу повинна відповідати вимогам СНиП 2.03.13-88 "Полы".

2. Усі канали та заглиблення повинні бути щільно та міцно закриті.

Підлога повинна утримуватися в чистоті та не мати пошкоджень.

Приміщення з холодною підлогою в місцях постійного перебування працівників повинні мати теплоізолювальний настил.

3. Безпечність будинків, споруд та приміщень забезпечується дотриманням чинних нормативних документів під час проектування, будівництва та експлуатації відповідно до ГОСТ 12.1.004-91 "Система стандартов безопасности труда. Пожарная безопасность. Общие требования" (далі - ГОСТ 12.1.004-91), ГОСТ 12.1.010-76 "Система стандартов безопасности труда. Взрывобезопасность. Общие требования" (далі - ГОСТ 12.1.010-76), СНиП 2.09.02-85* "Производственные здания" (далі - СНиП 2.09.02-85*), СНиП 2.11.01-85* "Складские здания" (далі - СНиП 2.11.01-85*), ДБН В.1.1.7-2002 Захист від пожежі. Пожежна безпека об'єктів будівництва, затвердженими наказом Держбуду України від 03.12.2002 N 88 (із змінами), СНиП 2.04.05-91 "Отопление, вентиляция и кондиционирование" (далі - СНиП 2.04.05-91).

4. Виробничі процеси повинні відповідати вимогам НАПБ А.01.001-2004, ГОСТ 12.1.004-91, ГОСТ 12.1.010-76.

Технологічне обладнання, комунікації, ємності повинні бути заземлені та захищені від статичної електрики за ГОСТ 12.1.018-93 "Система стандартов безопасности труда. Пожаровзрывобезопасность статического электричества. Общие требования" (далі - ГОСТ 12.1.018-93), ГОСТ 12.4.124-83 "Система стандартов безопасности труда. Средства защиты от статического электричества. Общие технические требования" (далі - ГОСТ 12.4.124-83), Правилами захисту від статичної електрики, затвердженими наказом Держнаглядохоронпраці України від 22.04.97 N 103 (далі - НПАОП 0.00-1.29-97), Правилами будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок, затвердженими наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 21.06.2001 N 272 (далі - НПАОП 40.1-1.32-01).

5. Для всіх будівель та приміщень виробничого, складського призначення і лабораторій повинна бути визначена категорія щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки згідно з вимогами ОНТП 24-86 "Определение категорий помещений и зданий по взрывопожарной и пожарной опасности", затверджених Міністерством внутрішніх справ СРСР 27.02.86 (НАПБ Б.07.005-86), а також клас зони - за НПАОП 40.1-1.32-01.

6. Виробничі і складські приміщення слід обладнувати первинними засобами пожежогасіння згідно з Типовими нормами належності вогнегасників, затвердженими наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 02.04.2004 N 151, зареєстрованими у Міністерстві юстиції України 29.04.2004 за N 554/9153 (далі - НАПБ Б.03.001-2004), а експлуатація вогнегасників має відбуватись згідно з Правилами експлуатації вогнегасників, затвердженими наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 02.04.2004 N 152, зареєстрованими у Міністерстві юстиції України 29.04.2004 за N 555/9154 (далі - НАПБ Б.01.008-2004).

7. Виробничі і складські приміщення слід обладнувати автоматичними установками пожежогасіння і пожежної сигналізації відповідно до вимог Переліку однотипних за призначенням об'єктів, які підлягають обладнанню автоматичними установками пожежогасіння та пожежної сигналізації, затвердженому наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 22.08.2005 N 161, зареєстрованому у Міністерстві юстиції України 05.09.2005 за N 990/11270 (НАПБ Б.06.004-2005).

8. На підприємстві повинен бути встановлений порядок (система) оповіщення людей про пожежу, з яким необхідно ознайомити всіх працівників.

9. У приміщеннях на видних місцях біля телефонів слід вивішувати таблички із зазначенням номера телефону для виклику пожежної охорони.

10. Проїзди та проходи всередині цехів повинні мати чітко позначені габарити, які окреслені білими лініями або іншими знаками завширшки не менше 100 мм. Захаращувати проїзди та проходи не дозволяється.

11. Дверні прорізи для цехових транспортувань повинні відповідати габаритам транспортних засобів, які використовуються, та забезпечувати вільний прохід завширшки не менше 0,7 м по обидва боки від цих габаритів.

12. Стіни приміщення повинні бути зручними для очищення. У міру забруднення стін, але не рідше одного разу на рік, повинна виконуватися їх побілка з внутрішнього боку, а стіни, які облицьовані плиткою, повинні промиватися у міру їх забруднення.

4. Вимоги до природного освітлення

1. Природне освітлення виробничих та допоміжних приміщень повинно відповідати вимогам ДБН В.2.5-28-2006.

2. Вікна, які повернуті на сонячний бік, повинні бути обладнані пристосуванням для захисту від прямих сонячних променів (піддашшя, шторки або побілка шибок у літню пору).

3. Вікна та світлові фонарі повинні очищатися від пилу та бруду не рідше двох разів на рік, а в приміщеннях із значним виділенням диму, пилу та кіптяви не рідше чотирьох разів на рік. Для зручності та безпеки очищення стекол підходи до них повинні бути забезпечені спеціальним пристосуванням, яке полегшує доступ до стекол зсередини та зовні цеху (постійні або переносні ходи та драбини, пересувні візки тощо).

Під час очищення стекол повинні бути вжиті заходи захисту працівників від падаючих уламків скла.

4. Кріплення стекол у рамах повинно бути виконано способом, який унеможливлює їх випадіння.

5. Вікна та інші світлові прорізи не дозволяється захаращувати виробами, інструментом та іншими речами.

5. Вимоги до штучного освітлення

1. Штучне освітлення виробничих цехів та дільниць повинно відповідати вимогам ДБН В.2.5-28-2006.

2. Люмінесцентні лампи та лампи розжарювання для загального та місцевого освітлення повинні бути обладнані відбивачами або розсіювачами. Використання відкритих ламп без відбивачів не дозволяється.

3. На кранових фермах або кранбалках повинні бути встановлені світильники додаткового освітлення робочих місць, які затемнюються краном або кранбалкою під час їх руху.

4. Місцеве освітлення робочих поверхонь повинно бути облаштовано так, щоб світильники мали можливість забезпечувати необхідний напрямок світла. Світильник місцевого освітлення повинен бути конструктивно пов'язаний з робочим місцем так, щоб виключати необхідність переміщення його під час руху мостових кранів. Світильники місцевого освітлення в цехах та світильники загального освітлення, які підвішені нижче 2,5 м від підлоги, повинні мати напругу не вище 42 В. Допускається застосування світильників загального освітлення напругою 220 В, які підвішені нижче 2,5 м від підлоги, якщо їх конструкція виключає можливість доступу до лампи без спеціальних пристосувань.

5. Ручні переносні світильники в приміщеннях підвищеної небезпеки повинні мати напругу не вище 42 В, а в приміщеннях особливо небезпечних - не вище 12 В.

6. Живлення світильників напругою 12 - 42 В повинно здійснюватися від трансформаторів з роздільними обмотками первинної та вторинної напруги; один з виводів вторинної обмотки повинен заземлятися.

Використання автотрансформаторів не дозволяється.

7. Ремонт і спостереження за справністю стану електропроводки та арматури освітлюваних мереж, їх заміна та чищення повинні виконуватися працівниками, які пройшли навчання, перевірку знань Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України від 09.01.98 N 4, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10.02.98 за N 93/2533 (далі - НПАОП 40.1-1.21-98), та мають групу з електробезпеки не нижче III.

8. Для підтримки постійної освітленості повинно бути організовано систематичне, не рідше двох разів на місяць, очищення арматури світильників і ламп від пилу та бруду, а в приміщеннях із значним виділенням пилу, диму та кіптяви - не рідше чотирьох разів на місяць згідно з графіком.

6. Вимоги до опалення та вентиляції

1. Виробничі та допоміжні приміщення повинні бути обладнані вентиляцією та опаленням згідно з СНиП 2.04.05-91 та ГОСТ 12.4.021-75 "Система стандартов безопасности труда. Системы вентиляционные. Общие требования" (далі - ГОСТ 12.4.021-75), які забезпечують температуру та стан повітряного середовища відповідно до вимог ГОСТ 12.1.005-88 "Система стандартов безопасности труда. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны" (далі - ГОСТ 12.1.005-88) та Санітарних норм мікроклімату виробничих приміщень ДСН 3.3.6.042-99, затверджених постановою головного державного санітарного лікаря України від 01.12.99 N 42 (далі - ДСН 3.3.6.042-99).

2. У всіх приміщеннях на видних місцях на відстані 15 - 20 м від воріт та дверей повинні бути встановлені термометри.

3. Ворота, вхідні двері та інші прорізи в зовнішніх капітальних стінах, які призначені для проходу працівників, повинні мати хвіртки. Відкриття та закриття важких та великих воріт повинно бути механізовано.

4. Рами вікон, кватирки, фрамуги, світлові фонарі, двері та тамбури до них, обладнання теплових завіс повинні перебувати в справному стані.

5. Відкриття фрамуг вікон, стулок фонарів та їх регулювання повинні виконуватися за допомогою пристосувань, керованих з підлоги, або бути механізованим.

6. Вентиляційні установки повинні відповідати проекту та вимогам ГОСТ 12.4.021-75.

7. Дільниці цехів, на яких згідно з технологічним процесом з'являються пил, газ, пара та виділення токсичних речовин, повинні бути розташовані в ізольованих від загального приміщення відділеннях, обладнаних загальною та місцевою вентиляцією.

8. У разі зміни технологічного процесу, а також перестановки устаткування діючі на ділянці вентиляційні установки повинні бути приведені до відповідності до нових умов.

9. Приміщення для зберігання та видачі шкідливих, легкозаймистих та вогненебезпечних речовин повинні бути обладнані ефективною вентиляцією для видалення парів та газів.

10. Усі вентиляційні системи повинні відповідати вимогам Санітарно-гігієнічного контролю систем вентиляції виробничих приміщень, затверджених наказом головного державного санітарного лікаря СРСР від 05.09.87 N 4425-87.

11. Кожна вентиляційна установка або система повинна мати паспорт, інструкцію з експлуатації і журнал для запису дефектів, несправностей устаткування та даних про ремонт, який виконується.

12. Строк пуску, тривалість експлуатації, термін зупинки та очищення вентиляційних установок повинні установлюватися відповідно до інструкцій, які розробляються на підприємстві. Зміна регулювання вентиляційної установки, її елементів та приєднання додаткового устаткування допускаються тільки з дозволу особи, відповідальної за роботу вентиляційних установок на підприємстві. Усі зміни, які введені у вентиляційну установку, повинні бути внесені в її проект, паспорт та інструкцію з експлуатації.

13. Ремонт, обслуговування та спостереження за справним станом та ефективністю роботи вентиляційних установок повинні виконуватися працівниками, які пройшли навчання, перевірку знань та інструктаж.

14. Обладнання механічної та природної вентиляції повинно бути в справному стані.

Очищення вентиляційних систем повинно виконуватися згідно із затвердженим роботодавцем графіком. Вентиляційні установки повинні підлягати планово-попереджувальному, поточному та середньому ремонту згідно з "Положением об организационной структуре вентиляционных бюро предприятий электротехнической промышленности СССР", затвердженим Міністерством електротехнічної промисловості СРСР 15.12.71.

15. Вентиляційні установки, регулювальна та запірна апаратура систем опалення повинні бути встановлені в місцях, доступних для обслуговування.

16. Вентиляційні камери повинні бути забезпечені природним або штучним освітленням.

Доступ до них дозволяється тільки особам, відповідальним за дію вентиляційних установок.

7. Вимоги до санітарно-побутового обслуговування працівників

1. Склад санітарно-побутових приміщень для різних видів виробництва повинен відповідати вимогам СНиП 2.09.04-87 "Административные и бытовые здания".

Використання санітарно-побутових приміщень не за призначенням не дозволяється.

2. У цехах у визначеному органами санітарно-епідеміологічного нагляду місці повинні бути санітарні носилки та аптечки, які вкомплектовані медикаментами. Спостереження за вмістом аптечки доручається спеціально призначеній особі за розпорядженням роботодавця.

3. Цехи повинні бути забезпечені питною водою, яка відповідає вимогам ГОСТ 2874-82 "Вода питьевая. Гигиенические требования и контроль за качеством". Усі елементи питної системи, які забезпечують доброякісність води та безперервність дії системи, повинні бути в справному стані.

Для користування питною водою повинні бути фонтанчики, які з'єднані з водопровідною мережею або бачки. Питні бачки повинні мати щільні кришки та замикатися на замок, закриватися футлярами та обладнані зливними відрами.

4. Працівники гарячих цехів і дільниць (варення скла, виготовлення колб та інше) повинні бути забезпечені газованою підсоленою водою та чистою питною водою.

5. Сатураторні установки повинні періодично випробовуватися гідравлічним тиском, а внутрішня поверхня бачка покриватися сполуками, які дозволені відповідними санітарними органами.

6. Працівники, які обслуговують сатураторні установки, повинні мати посвідчення на право їх обслуговування.

7. Працівники, які обслуговують санітарно-побутові приміщення і сатураторні установки, повинні проходити періодичні медичні огляди згідно з наказом Міністерства охорони здоров'я України від 21.05.2007 N 246 "Про затвердження Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій".

8. Домашній та робочий одяг повинен зберігатися в різних шафах у спеціально відведених місцях (гардеробних). Розвішувати та зберігати одяг та спецодяг у приміщеннях цеху не дозволяється.

9. Душові приміщення повинні безперебійно забезпечуватися водою та милом. Труби гарячого водопостачання повинні бути ізольовані для запобігання опікам. Умивальники, які призначені для обслуговування працівників, що виконують роботи з розчинниками, мастиками, лаками тощо, повинні безперебійно забезпечуватися гарячою водою, а біля умивальників постійно повинно бути мило.

10. При роботі з легкозаймистими та горючими рідинами працівники повинні забезпечуватися відповідними захисними пастами (мазями), а також змивними, дезінфекційними, пом'якшувальними шкіру засобами.

11. Для приймання їжі повинні бути спеціальні приміщення, які забезпечені окропом.

Приймання їжі на робочих місцях не дозволяється.

12. Видача молока працівникам, які виконують роботу з шкідливими умовами праці, повинна здійснюватися в їдальнях заводу або в спеціально обладнаних роздавальних пунктах.

8. Вимоги безпечного застосування внутрішньозаводського, цехового транспорту та підіймального устаткування

1. Цехи залежно від їх розташування та величини вантажних потоків виробів і матеріалів (їх характеру, розміру, ваги) повинні мати необхідні під'їзні колії, цехове підіймально-транспортне устаткування та відповідні проїзди.

2. До роботи з підіймальним устаткуванням допускаються особи, не молодші 18 років, які пройшли медичний огляд, навчання відповідно до НПАОП 0.00-4.12-05.

3. Транспортування готових виробів, напівфабрикатів, матеріалів, відходів та інше повинно бути механізованим.

4. Підіймально-транспортне устаткування, допоміжне пристосування і інструмент для стропальних та такелажних робіт повинні відповідати вимогам:

Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів, затверджених наказом Держгірпромнагляду України від 18.06.2007 N 132, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 09.07.2007 за N 784/14051 (НПАОП 0.00-1.01-07);

Типової інструкції з безпечного ведення робіт для кранівників (машиністів) стрілових самохідних (автомобільних, гусеничних, залізничних, пневмоколісних) кранів, затвердженої наказом Держнаглядохоронпраці України від 25.09.95 N 135, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 10.10.95 за N 371/907 (НПАОП 0.00-5.03-95);

Типової інструкції з безпечного ведення робіт для стропальників (зачіплювачів), які обслуговують вантажопідіймальні крани, затвердженої наказом Держнаглядохоронпраці України від 25.09.95 N 135, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 10.10.95 за N 372/908 (НПАОП 0.00-5.04-95);

Типової інструкції з безпечного ведення робіт для кранівників (машиністів) баштових кранів, затвердженої наказом Держнаглядохоронпраці України від 14.11.95 N 175, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 27.11.95 за N 425/961 (НПАОП 0.00-5.05-95);

Типової інструкції для осіб, відповідальних за безпечне проведення робіт з переміщення вантажів кранами, затвердженої наказом Держнаглядохоронпраці України від 20.10.94 N 107, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 13.03.95 за N 60/596 (НПАОП 0.00-5.06-94);

Типової інструкції для осіб, відповідальних за тримання вантажопідіймальних кранів в справному стані, затвердженої наказом Держнаглядохоронпраці України від 20.10.94 N 107, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 13.03.95 за N 59/595 (НПАОП 0.00-5.07-94);

Типової інструкції з безпечного ведення робіт для кранівників (машиністів) кранів мостового типу (мостових, козлових, напівкозлових), затвердженої наказом Держнаглядохоронпраці України від 20.03.96 N 45, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 26.03.96 за N 143/1168 (НПАОП 0.00-5.18-96);

Типової інструкції з безпечного ведення робіт для кранівників (машиністів) портальних кранів, затвердженої наказом Держнаглядохоронпраці України від 29.01.96 N 13, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 12.02.96 за N 63/1088 (НПАОП 0.00-5.19-96);

Типової інструкції для інженерно-технічних працівників, які здійснюють нагляд за триманням та безпечною експлуатацією вантажопідіймальних кранів, затвердженої наказом Держнаглядохоронпраці України від 20.10.94 N 107, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 13.03.95 за N 58/594 (НПАОП 0.00-5.20-94).

5. Підіймально-транспортне устаткування, вантажозахоплювальні пристосування, інструмент і тара для стропальних та такелажних робіт повинні проходити технічний огляд і мати клейма, марки, таблички та бирки з указанням вантажопідйомності, інвентарного номера та дати наступного проведення технічного огляду.

Технічний огляд повинен здійснюватися згідно з вимогами постанови Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 N 687 "Про затвердження Порядку проведення огляду, випробування та експертного обстеження (технічного діагностування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки".

6. Підвісне транспортне устаткування (монорейки, конвеєри) повинне розташовуватися поза зоною робочих місць, але, коли за умовами виробництва таке розташування необхідно, ці місця знизу повинні мати суцільне огородження.

Улаштування транспортних пристосувань над проходами допускається в супроводі вантажів працівником, який пройшов навчання і перевірку знань відповідно до НПАОП 0.00-4.12-05.

заходів особистої гігієни.

1.6. До роботи на технологічному устаткуванні для виробництва газорозрядних ламп допускаються особи, що пройшли спеціальний курс навчання правилам охорони праці під час роботи на ньому.

Налагоджувальник устаткування, у якому використовуються горючі гази, крім того, повинен бути атестований на знання НПАОП 0.00-1.20-98.

1.7. У приміщеннях, де виконуються роботи з ртуттю, повинні бути вивішені інструкції з охорони праці і заходів особистої профілактики.

1.8. Контроль за станом повітряного середовища повинен здійснюватися згідно з вимогами ГОСТ 2.1.005-76, ГОСТ 12.1.007-76 "Система стандартов безопасности труда. Вредные вещества. Классификация и общие требования безопасности" та ГОСТ 12.1.016-79 "Система стандартов безопасности труда. Воздух рабочей зоны. Требования к методикам измерения концентраций вредных веществ".

1.9. Устаткування, при роботі якого використовуються горючі гази, повинно бути обладнане витяжною вентиляцією.

2. Виготовлення кварцевих пальників ламп високого тиску

2.1. До кварцедувних робіт допускаються особи, немолодші 18 років, що пройшли медичний огляд та навчання згідно з НПАОП 0.00-4.12-05.

2.2. Устаткування для відкачування пальників, під час роботи на якому виділяються пари ртуті, повинно бути обладнане вбудованими відсмоктувачами для уловлювання цих парів у місцях їх утворення.

2.3. Повітря з приміщення відкачування пальників, що видаляється місцевою і загальнообмінною вентиляцією, перед викидом його в атмосферу повинно підлягати очищенню від парів ртуті. Застосування рециркуляції повітря не дозволяється.

2.4. Приміщення відкачування пальників повинно сполучатися з допоміжними приміщеннями через санпропускні тамбури.

2.5. Пуск устаткування для відкачування пальників повинен виконуватися налагоджувальником.

2.6. Устаткування для відкачування пальників слід обладнувати спеціальними пристосуваннями для автоматичного скидання відпаяних штенгелів у штенгелеприймальник. Штенгелеприймальник повинен щільно прилягати до дозатора в момент викидання штенгеля. Штенгель повинен скидатися по напрямному рукаву, що вмонтований в спеціальну щільно закриту тару з розчином перманганату калію.

2.7. Скляні відходи (штенгелі, бій), що забруднені ртуттю, повинні збиратися в спеціальну тару з розчином перманганату калію, яка установлюється біля устаткування для відкачування.

Наповнена відходами тара повинна негайно вивозитися в спеціальне приміщення на їх переробку.

2.8. Залиття дозатора ртуттю повинно виконуватися ретельно проінструктованими працівниками, що знають санітарні правила при роботі з ртуттю та її сполуками.

2.9. Залиття дозатора ртуттю повинно виконуватися за допомогою спеціальних пристосувань (лійка, лоток та інше) і тільки після охолодження устаткування.

2.10. Відсмоктування забрудненої ртуті з дозатора повинно виконуватися за допомогою форвакуумного насоса через пастку для уловлювання ртуті.

2.11. Промивання золотників, дозатора і форвакуумних насосів устаткування для відкачування пальників повинно виконуватися у вакуумній майстерні.

2.12. Устаткування випробування і тренування пальників, що працює при напрузі до 500 В, повинно відповідати вимогам НПАОП 40.1-1.01-97 і НПАОП 40.1-1.21-98. Параметри електромагнітних полів на робочих місцях повинні відповідати вимогам ДСН 3.3.6.096-2002.

2.13. Устаткування випробування і тренування пальників повинно бути обладнане світлозахисним екраном. Працівники повинні бути забезпечені захисними окулярами.

3. Миття скляних трубок або колб і нанесення люмінофора на них

3.1. Доставка скляних трубок до устаткування миття і нанесення люмінофора повинна бути механізованою (підвісні дороги).

3.2. Транспортування люмінофорної суспензії до устаткування миття і нанесення люмінофора повинно виконуватися в спеціальному візку в щільно закритих небитких посудинах ємністю до 10 л.

3.3. Позиції нанесення люмінофорної суспензії на скляні трубки або колби повинні бути обладнані бортовими відсмоктувачами.*

____________
* Ці вимоги не стосуються люмінофорної суспензії на водній основі.

3.4. Під устаткуванням миття трубок або колб і нанесення люмінофора повинні бути установлені металеві піддони для збору скляного бою і суспензії.

3.5. Скляний бій і брак повинні збиратися в візок або металеву ємність і в разі накопичення видалятися з цеху.

3.6. Контрольно-вимірювальні прилади устаткування повинні бути обладнані на одному щитку і розташовані в зручному для спостереження місці.

3.7. Гумові шланги в місцях з'єднань повинні бути закріплені за допомогою спеціальних хомутів, що затискаються гвинтом з "барашком".

3.8. Воронка з гніздами і верхні упори позиції нанесення люмінофорної суспензії повинні бути оснащені манжетами, що виготовлені з маслобензостійкої гуми.

3.9. Керування устаткуванням для миття і нанесення люмінофора повинно бути дистанційним. Усе електроустаткування повинно бути вибухозахищеного виконання згідно з НПАОП 40.1-1.32-01.

Параметри електромагнітних полів на робочих місцях повинні відповідати вимогам ДСН 3.3.6.096-2002.

3.10. Заходи безпеки під час роботи в приміщеннях миття скляних трубок або колб і нанесення люмінофорної суспензії повинні відповідати вимогам глави 15 розділу II цих Правил*.

3.11. На устаткуванні миття і нанесення люмінофорної суспензії повинен бути чіткий напис "Вогненебезпечно"*.

3.12. Зберігання люмінофорної суспензії в цеху повинно виконуватися згідно з вимогами пункту 3 глави 15 розділу II цих Правил*.

____________
* Ці вимоги не стосуються люмінофорної суспензії на водній основі.

3.13. Прибирання устаткування миття і нанесення люмінофора повинно виконуватися при відключеному від силової електромережі устаткуванні.

3.14. Під час прибирання та очищення устаткування миття і нанесення люмінофора слід дотримуватися таких вимог:

очищення, прибирання устаткування повинно виконуватися за допомогою спеціального інструмента, що виготовлений з міді, латуні, алюмінію або дерева*;

для заливання розчинника в бачок устаткування слід використовувати небиткий посуд з вузьким горлом;

очищення бачка, лотків від відходів люмінофорної суспензії повинно виконуватися в спеціальних гумових рукавичках і в захисних окулярах;

очищення затискачів від люмінофорної суспензії повинно виконуватися кожного разу після закінчення зміни для запобігання випадінню скляних трубок з позиції;

ганчірки, вату, марлю, що використовувались під час прибирання устаткування, та відпрацьовані ЛЗР слід збирати в металевий ящик, який щільно закривається, і в разі накопичення вивозити з приміщення для знищення*.

4. Випалення біндера

4.1. Транспортування скляної трубки або колби, що покрита люмінофорним шаром, до устаткування випалення біндера повинно бути механізованим.

4.2. Устаткування випалення біндера повинно мати ефективну теплоізоляцію та бути обладнаним витяжною вентиляцією.

4.3. Під конвеєром устаткування випалення біндера на трубках люмінесцентних ламп повинен бути обладнаний висувний металевий ящик для скляного бою.

4.4. Пристрій устаткування для зачистки кінців скляної трубки або колби від люмінофорного шару повинен бути обладнаний відсмоктувачем для видалення люмінофорного пилу.

4.5. Видалення бою скляних трубок або колб з устаткування випалення біндера повинно виконуватися в захисних окулярах за допомогою металевого гачка з довгою теплоізоляційною ручкою.

5. Заварювання ламп

5.1. Устаткування для заварювання ламп повинно бути обладнане ємністю для збирання відходів ("юбочки") скляних трубок або колб.

5.2. Устаткування для заварювання ламп з боку робочого місця повинно мати максимальну теплоізоляцію для утворення температури зовнішньої поверхні устаткування не вище 43° C.

6. Відкачування ламп

6.1. Устаткування для відкачування ламп, під час роботи на якому виділяються пари ртуті, повинно бути обладнане вбудованими відсмоктувачами для уловлювання цих парів у місцях їх утворення.

6.2. Повітря з приміщення відкачування ламп, що видаляється місцевою і загальнообмінною вентиляцією, перед викидом його в атмосферу повинно підлягати очищенню від парів ртуті. Застосування рециркуляції повітря не дозволяється.

6.3. Приміщення відкачування люмінесцентних ламп повинно сполучатися з допоміжними приміщеннями через санпропускні тамбури.

6.4. Пуск устаткування для відкачування ламп повинен виконуватися тільки налагоджувальником.

6.5. Позиції дозування ртуті устаткування для відкачування люмінесцентних ламп повинні бути обладнані блокувальними пристроями, що унеможливлюють випадкове витікання ртуті з дозуючої головки в разі відсутності лампи на позиції (наприклад, зв'язати ланцюг електромагнітної котушки дозуючої головки з датчиком, що фіксує наявність лампи на відповідній позиції).

6.6. Устаткування для відкачування ламп повинно бути обладнане спеціальним пристроєм для уловлювання ламп в разі обриву штенгеля.

6.7. Устаткування для відкачування люмінесцентних ламп слід обладнувати спеціальним пристосуванням для автоматичного скидання відпаяних штенгелів у штенгелеприймальник. Штенгелеприймальник повинен щільно прилягати до дозуючої головки в момент викидання штенгеля. Штенгель повинен скидатися по напрямному рукаву, що вмонтований в спеціальну щільно закриту тару з розчином перманганату калію.

6.8. Скляні відходи (штенгелі, бій), що забруднені ртуттю, повинні збиратися в спеціальну тару з розчином перманганату калію, яка установлюється біля устаткування для відкачування.

Наповнена відходами тара повинна негайно вивозитися в спеціальне приміщення на їх переробку.

6.9. Для уловлювання ртуті із стічних вод у підлозі приміщення для відкачування ламп повинні встановлюватися пастки. Пастки для ртуті також повинні встановлюватися по ходу каналізаційної мережі.

6.10. Система подачі розчину перманганату калію на устаткування лінії складання люмінесцентних ламп від операції відкачування ламп повинна бути централізованою.

6.11. Залиття дозуючої головки ртуттю повинно виконуватися ретельно проінструктованими працівниками, що знають санітарні правила при роботі з ртуттю та її сполуками.

6.12. Залиття дозуючої головки ртуттю повинно виконуватися за допомогою спеціальних пристосувань (лійка, лоток та ін.) і тільки після охолодження устаткування.

6.13. Відсмоктування забрудненої ртуті з дозуючої головки устаткування для відкачування люмінесцентних ламп повинно виконуватися за допомогою форвакуумного насоса через пастку для уловлювання ртуті.

6.14. Промивання золотників, дозуючих головок і форвакуумних насосів устаткування для відкачування люмінесцентних ламп повинно виконуватися в вакуумній майстерні.

6.15. При експлуатації устаткування для відкачування ламп налагоджувальник повинен бути проінструктований про таке:

для попередження короткого замикання щодня перевіряти нагрівальні елементи електропечі, керамічні опорні ізолятори і очищувати піч від уламків скла після закінчення робочого дня;

очищення внутрішньої порожнини дозатора ртуті виконувати в гумових рукавичках та респіраторах за допомогою палички з м'якого дерева, що обмотана чистою ватою;

перевіряти стан ущільнувального кільця дозатора, укладки відкачних гнізд, гумових з'єднань вакуумпроводів;

щодня очищувати від нагару газові пальники для підігріву і відпаювання штенгелів;

виконувати очищення печі від уламків скла та газові пальники від нагару слід у захисних окулярах.

6.16. До роботи на устаткуванні розпилення газопоглинача натрієвих ламп допускаються особи, немолодші 18 років, які пройшли медичний огляд та мають посвідчення на право роботи з газом згідно з вимогами НПАОП 0.00-1.20-98.

6.17. Подача натрієвих ламп до установки розпилення та процес розпилення повинні бути автоматизованими.

7. Контроль, цоколювання і пакування ламп

7.1. На робочому місці контролера ламп повинна бути спеціальна тара для приймання бракованих ламп.

7.2. Транспортування цоколів до устаткування цоколювання повинно виконуватися в спеціальній тарі з високими бортами.

7.3. Паяння штирьків люмінесцентних ламп на устаткуванні цоколювання повинно бути автоматизованим.

7.4. Устаткування цоколювання повинно бути обладнане витяжним зонтом для видалення парів флюсу і припою з зони паяння.

7.5. Залиття флюсу для паяння у ванночку повинно виконуватися за допомогою лійки і запобіжних пристосувань.

7.6. Зберігання флюсу на робочому місці повинно виконуватися в щільно закритій ємності.

7.7. Ванночки з флюсом і припоєм повинні бути установлені в спеціальні пристосування для запобігання їх випадковому перекиданню.

7.8. Залишки мастики, що витікла з цоколю лампи після цоколювання, слід видаляти спеціальним інструментом.

7.9. Очищення забруднених після цоколювання ламп повинно виконуватися бавовняною тканиною.

7.10. Забруднений обтиральний матеріал, просочений гасом, ацетоном або іншими легкозаймистими рідинами, що використовується для протирки ламп після цоколювання, повинен збиратися в спеціальну тару з щільною кришкою та вивозитися з цеху у міру накопичення цих матеріалів.

Відходи повинні знищуватися відповідно до вимог пункту 5.4 глави 15 розділу II цих Правил.

7.11. Устаткування випробування і тренування люмінесцентних ламп, що працює при напрузі до 500 В, повинно відповідати вимогам НПАОП 40.1-1.01-97, НПАОП 40.1-1.21-98 та ДСН 3.3.6.096-2002.

7.12. Устаткування випробування і тренування ламп повинно бути обладнане світлозахисним екраном. Працівники повинні бути забезпечені захисними окулярами із світлофільтрами для захисту очей від ультрафіолетового випромінювання. Щити, дверцята устаткування випробування і тренування ламп повинні бути зблоковані з увідним вимикачем.

Пульт керування повинен мати світлову сигналізацію про включення устаткування.

7.13. Устаткування випробування і тренування люмінесцентних ламп повинно бути обладнане спеціальним пристроєм для уловлювання в разі випадіння ламп з тримача.

8. Ремонт ртутної апаратури

8.1. Ртутна апаратура (дозуючі головки, дозатори, насоси та ін.), яка потребує ремонту, повинна розбиратися і вивільнятися від ртуті в спеціальному ізольованому приміщенні на обладнаному столі з витяжною вентиляцією (бортові відсмоктувачі, панелі рівномірного всмоктування). Використання витяжних зонтів не дозволяється.

8.2. Ртутна апаратура перед ремонтом повинна підлягати хімічній обробці згідно із Санітарними правилами при роботі з ртуттю, її сполуками та приладами з ртутним заповненням.

8.3. Ремонт ртутної апаратури повинен виконуватися на слюсарних верстатах, що обладнані місцевими відсмоктувачами типу витяжних шаф.

Слюсарні верстати повинні мати бортики, а поверхня верстата і внутрішня поверхня відсмоктувачів повинні мати покриття з ртутенепроникного матеріалу.

8.4. Випалювання органічних забруднень у металевих з'єднувальних трубках ртутної апаратури повинно виконуватися газовим пальником у захисних окулярах і респіраторах. Над газовим пальником повинен бути обладнаний витяжний зонт.

8.5. Пристосування і інструмент, що використовуються під час роботи з ртутною апаратурою, повинні промиватися в розчині перманганату калію і зберігатися у витяжній шафі.

9. Очищення забруднених ртуттю відходів

9.1. Переробка і очищення забруднених ртуттю відходів і браку ламп повинні виконуватися в окремому приміщенні, яке відповідає вимогам чинних санітарно-гігієнічних нормативів при роботі з ртуттю.

На вхідних дверях приміщення повинна бути табличка "Стороннім вхід заборонено".

9.2. Дроблення забруднених ртуттю відходів повинно виконуватися на дробарках з вібраційними ситами.

Дробарка повинна мати систему підводу води і відстійник для ртуті.

9.3. Переробка і очищення незначної кількості забруднених ртуттю відходів і браку повинні виконуватися в спеціальних витяжних шафах, конструкція яких призначена для виконання робіт з ртуттю.

9.4. Переробка і очищення від ртуті бракованих ламп повинні виконуватися після охолодження до кімнатної температури.

10. Очищення ртуті

10.1. Очищення ртуті повинно виконуватися в окремому приміщенні, відведеному для виконання робіт з ртуттю.

10.2. Вентиляція в приміщеннях, у яких виконується робота з очищення ртуті, повинна включатися за 15 хвилин до початку роботи.

10.3. Роботи з відкритою ртуттю (очищення, дистиляція, заповнення приладів та інше) слід виконувати тільки в хлорвінілових або тонких гумових рукавичках над піддоном, усередині витяжних шаф при включеній вентиляції. Після закінчення робіт рукавички слід ретельно вимити в розчині перманганату калію.

10.4. Нагрівання ртуті повинно виконуватися у витяжній шафі на спеціальних печах, конструкція яких зроблена без горизонтальних поверхонь, що нагріваються.

Під піччю повинен знаходитися піддон або фарфорова посудина, у який ртуть повинна влучати в разі випадкової аварії.

10.5. Металеві частини апаратів і приладів (каркаси, підставки, стійки) повинні бути гладкими і пофарбовані нітроемалями і лаками.

10.6. Хімічний посуд для роботи з ртуттю повинен бути скляним, товстостінним. Конструкція приладів з ртутним заповненням повинна запобігати можливому надходженню парів ртуті в повітря. Скляні частини повинні бути огороджені від випадкових ударів (металева сітка, екран).

10.7. Заповнення ртуттю посудин слід виконувати за допомогою лійки, вливати ртуть слід по стінкам посудин.

11. Зберігання ртуті

11.1. Зберігати ртуть слід на спеціально обладнаних складах.

11.2. Ртуть на складах повинна зберігатися в посуді з товстостінного скла, укладеному в металевий контейнер заводу-виробника.

11.3. Транспортування ртуті повинно виконуватися в ємності заводу-виробника.

11.4. У цеху чиста або уживана ртуть повинна зберігатися в упаковці заводу-виробника (товстостінному скляному посуді) з герметично закритою пробкою у витяжних шафах.

11.5. Видача ртуті зі складу повинна виконуватися тільки за вимогою роботодавця з дозволу відповідальної особи за збереження і в кількості, що не перевищує потреби на тиждень. Видача і одержання ртуті повинні реєструватися в спеціальному журналі, що знаходиться на складі, і оформлятися двома підписами (працівника, який видав та працівника, який одержав ртуть).

9. Виготовлення м'якої тари

1. Під виробництво м'якої тари повинно бути виділено окреме приміщення, що обладнане загальнообмінною припливно-витяжною і місцевою вентиляцією.

2. До роботи на устаткуванні виготовлення м'якої тари (на гофрувальних та інших машинах) допускаються особи, немолодші 18 років, що пройшли навчання та інструктаж з охорони праці.

3. Гофрувальна машина повинна мати огородження ножів повздовжної і поперечної різки і гофрувальних валків. Огородження машини повинно бути зблоковано з увідним вимикачем, що відключає машину при знятому огородженні.

4. Під час роботи гофрувальної машини очищати гофрувальні вали від клею, залишків паперу і виконувати випрямлення паперової стрічки не дозволяється.

5. Заправлення паперу і картону в гофрувальні машини повинно виконуватися двома працівниками.

6. Машини і агрегати для гофрування паперу повинні мати приводи, що забезпечують повільне регулювання швидкості обертання гофрувальних валів у межах 3 - 5 м/хв. під час заправлення паперу і картону в машину.

7. Паропровід машини клеєння і різання двошарового картону повинен мати теплоізоляцію для утворення температури на поверхні паропроводу не вище 43° C. Вентилі на паропроводі повинні відкриватися повільно для запобігання опіків.

8. Листи картону слід складати в штабелі заввишки не більше 1,1 м.

9. Машина для різання паперу повинна бути обладнана системою блокування, що запобігає можливому повторному ходу ножа, і світловою сигналізацією. При несправній світловій сигналізації працювати на машині не дозволяється.

10. Заміна ножів агрегатів повинна виконуватися за допомогою спеціального інструмента.

11. Випрямлення ножів повинно виконуватися бруском, який закріплений у спеціальне пристосування.

12. Ножі необхідно зберігати на спеціальному стелажі в горизонтальному положенні. Зберігати ножі у вертикальному або похилому положенні не дозволяється.

13. Переносити ножі слід тільки в спеціальних футлярах.

14. Транспортування відходів, браку картону і паперу повинно бути механізованим. Накопичення бракованого картону біля робочих місць не дозволяється.

15. Приготування клею (варка і розлив у робочу тару) повинно виконуватися в окремому приміщенні.

16. Виробництво м'якої тари відноситься до категорії В з пожежонебезпеки. У зв'язку з цим необхідно стежити за станом і наявністю необхідних технічних засобів гасіння пожежі, електропроводки і освітлювальної арматури, опалення і вентиляції.

V. НЕБЕЗПЕЧНІ І ШКІДЛИВІ ВИРОБНИЧІ ФАКТОРИ ПРИ ВИРОБНИЦТВІ ДЖЕРЕЛ СВІТЛА ТА СВІТЛОТЕХНІЧНОГО ОБЛАДНАННЯ

1. Небезпечні і шкідливі виробничі фактори класифікуються відповідно до ГОСТ 12.0.003-74 "Система стандартов безопасности труда. Опасные и вредные производственные факторы. Классификация".

2. Фізичні небезпечні та шкідливі виробничі фактори:

машини і механізми, що рухаються; рухомі частини виробничого обладнання; рухомі вироби, заготовки, матеріали; конструкції, які руйнуються;

підвищена запиленість та загазованість повітря робочої зони;

підвищена чи знижена температура повітря робочої зони;

підвищена температура поверхонь обладнання, матеріалів;

підвищений рівень шуму на робочому місці;

підвищений рівень вібрації;

підвищений рівень інфразвуку;

підвищений рівень ультразвуку;

підвищена чи знижена вологість повітря;

підвищена чи знижена рухомість повітря;

підвищена чи знижена іонізація повітря;

високий рівень напруги в електричному ланцюгу, замикання якого може пройти через тіло людини;

підвищений рівень статичної електрики;

підвищений рівень електромагнітних випромінювань;

відсутність або недостатність природного світла;

недостатня освітленість робочої зони;

підвищена яскравість світла;

знижена контрастність;

прямий та відбитий блискіт;

підвищена пульсація світлового потоку;

підвищений рівень ультрафіолетової радіації;

підвищений рівень інфрачервоної радіації;

гострі краї, задирки, шорсткість на поверхнях заготовок, інструменту та обладнання;

розміщення робочого місця на значній висоті відносно поверхні землі (підлоги).

3. Хімічні небезпечні та шкідливі виробничі фактори:

за характером впливу на організм людини:

токсичні;

подразнюючі;

канцерогенні;

алергенні;

мутагенні;

за шляхом проникнення в організм людини через:

органи дихання;

шлунково-кишковий тракт;

шкіру і слизову оболонку.

4. Біологічні небезпечні та шкідливі виробничі фактори: патогенні мікроорганізми та продукти їхньої життєдіяльності.

5. Психофізіологічні небезпечні та шкідливі виробничі фактори:

фізичні перевантаження (статичні і динамічні);

нервово-психічні перевантаження (розумове перевантаження, монотонність праці, емоційні перевантаження).

6. Джерелами небезпечних та шкідливих виробничих факторів можуть бути:

нерегламентовані режими роботи технологічного устаткування;

транспортні засоби, вантажопідіймальне устаткування, механізми обладнання, деталі та вироби, які рухаються;

устаткування, яке працює під тиском;

електромережі, електрифіковане устаткування і інструменти;

інженерні комунікації;

роботи, які спричиняють психофізіологічні перевантаження;

токсичні, легкозаймисті, вибухонебезпечні речовини;

помилкові дії працівників, аварії.

7. Рівні небезпечних і шкідливих виробничих факторів мають відповідати вимогам Державних санітарних норм виробничої загальної та локальної вібрації, затверджених постановою головного державного санітарного лікаря України від 01.12.99 N 39 (ДСН 3.3.6.039-99), ДСН 3.3.6.037-99, ДСН 3.3.6.042-99, ДСН 3.3.6.096-2002, ГОСТ 12.1.003-83, ГОСТ 12.1.012-90 "Система стандартов безопасности труда. Вибрационная безопасность. Общие требования".

8. Роботи згідно з технологічним процесом, які пов'язані з виділенням токсичних і шкідливих викидів (роботи з ЛЗР і ГР, пластмасами, гумою, люмінофорами, цокольними мастиками, суспензіями, ртуттю, приготування газопоглиначів, навивання спіралей, просочування і сушіння виробів та ін.), повинні виконуватися при включеній загальнообмінній та місцевій вентиляції для досягнення граничнодопустимих концентрацій токсичних речовин.

9. Роботодавець зобов'язаний забезпечити на робочих місцях засоби запобігання, зменшення або усунення шкідливих і небезпечних виробничих факторів.

 

Начальник управління організації державного нагляду в металургії, машинобудуванні, енергетиці, будівництві та котлонагляду	В. І. Іванченко
ПОГОДЖЕНО:
Голова Державного комітету ядерного регулювання України	О. А. Миколайчук
Заступник Голови Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики	С. Т. Черепков
Директор виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України	Ю. Мельников
Перший заступник Міністра, Головний державний санітарний лікар України	С. П. Бережнов
Заступник Міністра України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи	В. О. Романченко
Заступник Міністра промислової політики України	П. С. Шинкаренко
Голова Центрального комітету Профспілки працівників енергетики та електротехнічної промисловості України	С. С. Шишов