ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ З НАГЛЯДУ ЗА ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

                           Н А К А З 

                       13.07.2005  N 119

                                     Зареєстровано в Міністерстві

                                     юстиції України

                                     22 вересня 2005 р.

                                     за N 1084/11364

             Про затвердження Правил охорони праці

             для працівників лісового господарства

                    та лісової промисловості

    Відповідно до Закону України "Про охорону праці",

Положення про Державний комітет  України  з  нагляду  за  охороною

праці, затвердженого Указом Президента України від 16.01.2003 N 29

, Н А К А З У Ю:

    1. Затвердити Правила охорони праці для працівників  лісового

господарства   та  лісової  промисловості  (далі  -  Правила),  що

додаються.

    2. Управлінню   організації   державного   нагляду   в   АПК,

машинобудуванні,  на транспорті та у зв'язку Держнаглядохоронпраці

України  (Маціяшко  В.А.)  подати  на   державну   реєстрацію   до

Міністерства юстиції України Правила.

    3. Начальникам територіальних управлінь Держнаглядохоронпраці

України та інспекцій вжити  заходів  щодо  вивчення  вимог  Правил

державними     інспекторами,     іншими     посадовими     особами

Держнаглядохоронпраці України,  забезпечити систематичний контроль

за дотриманням їх вимог.

    4. Управлінню нормативно-правового та юридичного забезпечення

(Калиновській  І.Г.)  включити  Правила  до   Державного   реєстру

нормативно-правових  актів  з  охорони  праці  та розмістити їх на

веб-сторінці Держнаглядохоронпраці України.

    5. Державному  підприємству  "Головний   навчально-методичний

центр Держнаглядохоронпраці України" (Баженов О.К.) забезпечити:

    видання і розповсюдження Правил ;

    вивчення Правил   посадовими   особами  Держнаглядохоронпраці

України,  центральних  і  місцевих   органів   виконавчої   влади,

організацій  та лісогосподарських підприємств під час їх чергового

навчання та перевірки знань з питань охорони праці.

    6. Відділу   документального   забезпечення    та    контролю

(Дєньгін А.П.)  у  тижневий  термін  після  державної реєстрації у

Міністерстві  юстиції  України  довести  цей   наказ   до   відома

центральних  і  місцевих органів виконавчої влади,  територіальних

управлінь,   експертно-технічних    центрів    та    Національного

науково-дослідного  інституту  охорони праці Держнаглядохоронпраці

України.

    7. Головному редактору  журналу  "Технополіс"  (Спірін  В.Ф.)

опублікувати наказ в черговому номері журналу.

    8. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника

Голови Комітету Семка О.П.

Голова Комітету                                         С.Сторчак

Про внесення змін до Правил охорони праці для працівників лісового господарства та лісової промисловості

Наказ Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду
від 7 листопада 2007 року N 257

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України
16 листопада 2007 р. за N 1276/14543

З метою приведення у відповідність до вимог законодавства та відповідно до Положення про Державний комітет України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2006 N 1640, НАКАЗУЮ:

1. Унести до наказу Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 13.07.2005 N 119 "Про затвердження Правил охорони праці для працівників лісового господарства та лісової промисловості", зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 22.09.2005 за N 1084/11364, такі зміни:

1.1 у преамбулі наказу слова та цифри "Положення про Державний комітет України з нагляду за охороною праці, затвердженого Указом Президента України від 16.01.2003 N 29" вилучити.

2. Унести до Правил охорони праці для працівників лісового господарства та лісової промисловості, затверджених наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 13.07.2005 N 119, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 22.09.2005 за N 1084/11364, такі зміни:

2.1 у підпункті 2.1.2 пункту 2 та далі за текстом слова та цифри "Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів, затверджених наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.08.2002 N 409 (далі - ДНАОП 0.00-1.03-02)" замінити словами та цифрами "Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 18.06.2007 N 132, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 09.07.2007 за N 784/14051 (далі - НПАОП 0.00-1.01-07)";

2.2 у підпункті 4.4 пункту 4 та далі за текстом слова та цифри у дужках "(далі - НПАОП 0.00-4.36-05)" замінити словами та цифрами у дужках "(далі - НПАОП 0.00-4.12-05)";

2.3 у підпункті 11.1.1 пункту 11.1 та далі за текстом слова та цифри у дужках "(далі - НАПБ Б.01.002-2004)" замінити словами та цифрами у дужках "(далі - НАПБ А.01.002-2004)";

2.4 у підпункті 12.1.3 пункту 12.1 слова та цифри "Положення про медичний огляд працівників певних категорій, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 31.03.94 N 45 та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 21.06.94 за N 136/345 (ДНАОП 0.03-4.02-94)" замінити словами та цифрами "Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 21.05.2007 N 246, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 23.07.2007 за N 846/14113".

3. Начальнику відділу організації державного нагляду в агропромисловому комплексі та соціально-культурній сфері Ткачову В. С. у визначеному порядку забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

4. Начальнику управління нормативно-правового та юридичного забезпечення Прохорову В. В. ужити заходів щодо включення цього наказу до Державного реєстру нормативно-правових актів з питань охорони праці.

5. Заступнику начальника відділу персоналу, діловодства та спецроботи Кравцю В. Ю. забезпечити опублікування наказу в засобах масової інформації.

6. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Голови Комітету Долматова О. І.

 

Голова Комітету	С. О. Сторчак
ПОГОДЖЕНО:
Директор виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України	Ю. Мельников
Перший заступник Міністра, Головний державний санітарний лікар України	С. П. Бережнов
Голова ЦК профспілки працівників лісового господарства України	С. Й. Кривов'язий
Заступник Міністра України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи	В. Романченко
Голова Державного комітету ядерного регулювання України	О. А. Миколайчук
Заступник Міністра праці та соціальної політики України	М. Солдатенко
Перший заступник Міністра промислової політики України	Д. В. Колєсніков
Заступник директора з наукової роботи Державної установи "Національний науково-дослідний інститут промислової безпеки та охорони праці"	М. В. Крівцов
Заступник Голови Державного комітету лісового господарства України	В. Г. Лозицький

                                     ЗАТВЕРДЖЕНО

                                     Наказ Держнаглядохоронпраці

                                     України

                                     13.07.2005  N 119

                                     Зареєстровано в Міністерстві

                                     юстиції України

                                     22 вересня 2005 р.

                                     N 1084/11364

                            ПРАВИЛА

             охорони праці для працівників лісового

             господарства та лісової промисловості

                     1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

    1.1. Галузь застосування

    Правила охорони праці для працівників  лісового  господарства

та  лісової  промисловості  (далі - Правила) установлюють вимоги з

охорони праці,  що поширюються  на  суб'єкти  господарювання,  які

здійснюють       науково-дослідну       діяльність,      виконують

лісовпорядкувальні  та  вишукувальні  роботи,   створюють   лісові

насадження  та  доглядають  за  ними,  здійснюють захист лісів від

шкідників,  хвороб та пожеж,  ведуть  будівництво  і  експлуатацію

лісових доріг, лісосічні, лісотранспортні та лісоскладські роботи,

заготівлю живиці та пневого осмолу,  лісопиляння та інше  первинне

перероблення заготовленої деревини, роботи в малій лісохімії.

    Правила є  обов'язковими  для  виконання   роботодавцями   та

працівниками,  а  також тимчасово залученими до праці аспірантами,

стажерами,  студентами і учнями навчальних закладів, які проходять

виробничу  практику  на  підприємствах та в організаціях,  а також

осіб, що підвищують кваліфікацію.

    На основі Правил та інших нормативно-правових актів з охорони

праці   з   урахуванням   специфіки    природно-виробничих    умов

функціонування  підприємства (установи,  організації) роботодавець

зобов'язаний  вчасно  розробляти  і  затверджувати  інструкції   з

охорони   праці  для  професій  та  видів  робіт,  інші  необхідні

нормативні акти і  документи  відповідно  до  вимог,  установлених

законодавством.

    1.2. Терміни та визначення

    Болотні вікна - незначні за розмірами ділянки  болота,  часто

менші  1 м.кв.,  на яких болотна "сплавина" не накриває воду та/чи

грузький мул. Як правило, вкриті яскравою рослинністю, яку неважко

відрізнити від оточуючого її трав'яного покриву.

    Болотна  "сплавина" - шар торфу, трави, моху, а іноді й кущів

та  невеликих  деревець,  що  утворюється після заростання стоячих

водойм,  озер,  ставків,  стариць  та  вигинів  рік. На неосушених

болотах  вона  часто  настільки тонка, що не витримує маси людини.

Розпізнається за її коливанням під ногами.

    Вертикаль схилу  -  напрямок  вздовж схилу,  перпендикулярний

його горизонталі.

    Верхній лісосклад - лісопромисловий склад,  розташований біля

лісовозної дороги (автомобільної,  залізничної вузької  колії)  чи

водного  об'єкта і призначений для тимчасового зберігання деревної

сировини,  її навантажування на транспортні засоби для  подальшого

вивезення  на  нижні  лісопромислові склади або пункти споживання,

проміжні  лісосклади,  а  при  необхідності  -  і  її   оброблення

(очищення   дерев  від  гілок  і  сучків,  повного  чи  часткового

розкряжування, корування тощо).

    Відносно безпечні  погодні умови - погодні умови,  за яких на

деревах  відсутній  сніг  та/або  ожеледь  (лід),   ожеледиця   на

замерзлому ґрунті, а швидкість вітру не перевершує 5,2 м/с.

    Візир - смуга шириною до 0,3 м,  яку прорубують  в  лісі,  як

правило,  паралельно  одній  із  сторін  кварталу для розмежування

території  на  окремі  таксаційні  ділянки  (візир   таксаційний),

відмежування  лісосік  або виділених в їх межах ділянок,  у місцях

наміченого розташування трелювальних,  порожнякових тракторних  та

під'їзних шляхів, автомобільних доріг тощо.

    Внутрішні зони  безпеки  -  смуги  лісу   на   лісосіці,   що

виділяються    вздовж    границь   намічених   до   першочергового

використання верхніх лісоскладів, проміжних лісовантажних пунктів,

а  також діючих шляхів транспорту.  Їх ширина повинна становити не

менше подвійної висоти найбільш високих дерев.

    Деревна сировина - повалені дерева, деревні хлисти, довгоття,

круглі і колоті лісоматеріали,  пнева  і  подрібнена  деревина,  а

також   відходи   лісозаготівель,   лісопиляння  і  деревообробки,

призначені для перероблення чи використання як палива.

    Деревна ламань - верхівки, гілки та сучки дерев, які повністю

відламались від дерева-носія,  але зависли на ньому або сусідньому

дереві чи впали на землю.

    Деревний хлист (хлист) - стовбур поваленого дерева,  очищений

від гілок, верхівки і пневої частини.

    Довгоття  - відрізок хлиста, який має довжину, кратну довжині

потрібних  сортиментів  з  припуском  на  оброблення,  і  потребує

додаткового розкряжування.

    Додаткова робоча    територія    лісозаготівельної    бригади

(додаткова робоча територія) - територія,  що іноді виділяється за

межами  лісосіки,  на  якій  лісозаготівельна бригада в додаток до

робіт на лісосіці виконує  лісосічні  та  інші  роботи.  Додаткова

робоча територія може включати:

    верхні лісосклади та проміжні лісовантажні пункти;

    елементи технологічного  облаштування  бригади (місця стоянки

засобів   виробництва,  зберігання  пально-мастильних  матеріалів,

заправлення  ними  технічних засобів,  пожежного щита,  відпочинку

коней тощо);

    трелювальні шляхи (волоки,  траси канатних установок, наземні

лісоспуски,  озера,  притоки річок та  інші  водні  об'єкти),  які

з'єднують  верхні  лісосклади,  а  іноді  й  проміжні лісовантажні

пункти з лісосіками, або ті, що окремими відрізками розташовуються

за межами лісосік;

    задіяні в технологічному процесі стежки;

    відрізки транспортних     шляхів    (тракторних,    включаючи

порожнякові,  автомобільних,  під'їзних  та  залізничних   вузької

колії,  водних  об'єктів)  та діючих стежок,  які з'єднують верхні

лісосклади з нижніми або пунктами  споживання  деревної  сировини,

базування   працівників,   техніки   та  гужового  транспорту,  що

виділяються  для   лісосічних   робіт,   вивезення   деревини   та

обслуговування   бригади,  якщо  до  їх  побудови,  реконструкції,

ремонту чи утримання залучається лісозаготівельна бригада під  час

проведення лісосічних робіт.

    Злам - частина відламаного стовбура  дерева  або  відчахненої

товстої  гілки,  яка  повністю  не  відділилась  від дерева-носія,

висять  на  ньому  чи  ще  й  на іншому (підтримуючому) дереві або

спирається на землю верхівкою.

    Зовнішні зони безпеки  -  території,  що  виділяються  вздовж

елементів  додаткової  робочої території лісозаготівельної бригади

та  побутового  приміщення,  а також навкруги границь лісосіки, за

винятком  тих,  вздовж  яких  найбільш небезпечні дерева необхідно

прибирати з боку лісосіки, якщо остання розробляється за правилами

вітровально-буреломної.

    Координатний захист  -  дерев'яні,  синтетичні  або  металеві

дуги,  що кріпляться до кінців осей возів, конструкцій причепа або

опленей саней і призначені  для  зміщення  вбік  названих  рухомих

засобів  у  разі притиснення їх до дерев чи інших перешкод під час

руху, відтіснення вбік людини, яка потрапила в небезпечну зону.

    Круглий лісоматеріал  -  деревні  хлисти,  довгоття та круглі

сортименти.

    Лісокультурні роботи  -  роботи зі штучного створення лісових

насаджень.  Вони  включають:  збирання  та   оброблення   лісового

насіння,   обробіток   ґрунту   в   лісорозсадниках  та  в  місцях

вирощування  стиглого  лісу,  висівання  обробленого   насіння   в

оброблений ґрунт або пересаджування в нього молодих рослин, догляд

за ними шляхом механічного оброблення ґрунту або іншими способами,

що  протидіють  розвитку  небажаної  рослинності в місцях штучного

вирощування дерев.

    Лісосічні роботи   -   роботи   з  заготівлі,  трелювання  та

первинного оброблення деревини  на  лісосіці,  додатковій  робочій

території лісозаготівельних бригад та в зовнішніх зонах безпеки.

    Мала  лісохімія - смолоскипидарне та дьогтекурне виробництва,

виробництво хвойної олії та вуглевипалювання.

    Небезпечна зона звалювання дерев - територія навкруги  дерева

під  час  його  приземлення.  Її  радіус  приймається за подвійною

висотою найбільш високих з них, але повинен бути при прорідженнях,

прохідних,  санітарних  та рубках головного користування не меншим

за 50 м на рівнині і 60 м на схилах. Якщо крутість схилу перевищує

15  град.,  небезпечна  зона  звалювання дерев розповсюджується до

підніжжя схилу з відстанню 60 м в обидва боки  від  вертикалі,  на

якій приземляється дерево.

    Небезпечні дерева  -  дерева  з   гнилизною,   вигорілою   чи

механічно  ушкодженою більше як на 0,4 діаметра частиною стовбура;

сухостійні  (поступово  відмерлі);  завислі;  з  видимими  давніми

тріщинами   в   стовбурі;   переламані  та  розчахнені,  злами  та

відчахнуті стовбури,  конкуренти  від  яких  не  відокремлені  від

дерева-носія;  вивернені з корінням, що не лежать стійко на землі;

нахилені  під  кутом  понад  30  град.  у  результаті   ушкодження

кореневої системи, повного чи часткового відриву її від ґрунту або

перенасичення   ґрунту   вологою;   дерева,   підтримуючі    злами

(відчахнення)   сусідніх   дерев;   злами,  що  відокремились  від

дерева-носія,  але верхівкою чи  стовбуровою  частиною  вгрузли  в

землю в положенні, близькому до вертикального, іноді спираючись на

підтримуючі  дерева. Такі дерева або їх частини частіше, ніж інші,

падають на землю від притиснення,  поштовху, удару, розгойдування,

потрясіння повітря чи ґрунту під час  руху  технічних  засобів  та

звалюванні  інших  дерев,  а також від дії вітру,  смерчу,  граду,

навантаження крони снігом чи ожеледдю, а тому мають приземлюватись

за відносно безпечних погодних умов з дотриманням вимог підпунктів

15.1.18 та 15.1.19 цих Правил.

    Небезпечні території   (території   з  наявністю  небезпечних

дерев) - території,  що створюються в місцях можливого самопадіння

небезпечних  дерев  та  звалених  ними при падінні інших,  а також

збитих при падіннях цих дерев завислих  на  деревах  верховіть  та

гілок,  інших небезпечних предметів. Границі небезпечних територій

встановлюються на відстані від  неприземлених  небезпечних  дерев,

рівній їх подвійній висоті,  але не меншій за 50 м у пристигаючих,

стиглих та перестиглих деревостанах,  40 м  -  у  середньовікових,

30 м  -  у  молодняках  та  на не вкритих лісом землях.  На схилах

крутістю понад 15  град.  границі  небезпечних  територій  поперек

схилу та в бік його підніжжя встановлюються на 10 м далі.

    Нижній лісосклад - виробнича дільниця лісового  підприємства,

на якій здійснюють дооброблення деревної сировини,  її сортування,

а частково і перероблення,  зберігання лісо- та пилопродукції,  її

відвантаження  споживачам  та/або  транспортування в деревообробні

цехи ділових лісоматеріалів,  дров'яної деревини для технологічних

потреб.

    Основна територія  лісосіки  (основна  територія)  -  частина

лісосіки,  за  винятком  зайнятої  виділеними  для  першочергового

використання верхніми лісоскладами  та  проміжними  лісовантажними

пунктами,   діючими   шляхами  транспорту  та  внутрішніми  зонами

безпеки.

    Пасіка - частина лісосіки, з якої повалені дерева або деревні

хлисти на  рівнині  трелюють  по  одному  пасічному  трелювальному

волоку тракторами в чокерному варіанті або яка виділяється як зона

безпеки  між  місцями   звалювання   дерев   (спускання-підіймання

деревини)  та  веденням  інших  робіт при безчокерному або кінному

трелюванні, а також на схилах крутістю понад 15 град.

    Пеньок "зламанець" - дерево, у якого принаймні 25% стовбура з

боку верхівки відламалось та відділилось під час падіння на  нього

інших  дерев  або  безпосередньої  дії стихійних явищ природи чи в

результаті лісосічних робіт.

    Підгірна небезпечна  зона  -  територія,  що  розташована між

лісосікою та підніжжям схилу  крутістю  понад  15  град.  Її  межі

поперек схилу  збігаються  з вертикалями,  що стоять щонайменше на

60 м від границь лісосіки і є продовженням границь  зовнішніх  зон

безпеки, які виділяються на одних горизонталях з лісосікою.

    Під'їзні шляхи - порожнякові  тракторні  шляхи  та  тракторні

дороги  або  трелювальні  волоки  з  шириною проїзної частини,  її

поперечним та поздовжнім  ухилами,  а  також  радіусами  кривих  у

плані,  допустимими  за  сприятливих  погодних  умов для переїздів

автомобілів з вантажем.

    Порожняковий тракторний  шлях  - шлях,  який прокладається на

схилах для переміщення незавантаженого трелювального трактора.

    Проміжний лісовантажний   пункт   -   майданчик,   на   якому

закінчується трелювання деревини  з  використанням  одних  засобів

виробництва  і  продовжується  з  застосуванням  інших (тракторів,

канатних установок тощо). Проміжний пункт може використовуватись і

для    часткового   первинного   оброблення   деревної   сировини,

короткотермінового її зберігання.

    Прихована небезпека   -   небезпека,   для  запобігання  якої

відсутні вимоги в документах підприємства (актах з охорони  праці,

картах   технологічного  процесу  та  інших)  та/або  в  державних

нормативно-правових актах з охорони праці.

    Проміжний лісосклад   -   лісопромисловий   склад,  на  якому

закінчується  вивезення  деревної  сировини  одними  транспортними

засобами  і  починається  іншими  (на  нижні лісосклади або пункти

перероблення   чи   споживання).   Виділяється   для   тимчасового

зберігання деревної сировини.

    Роботи у  лісовому  комплексі  -  роботи  в  лісі,  під   час

вивезення  та  первинного перероблення продукції лісу на проміжних

та нижніх лісоскладах, у цехах лісопиляння.

    Території помірного  ризику - території,  на яких,  а також у

зонах  безпеки  вздовж  них,  небезпечні   дерева   відсутні   або

приземлені.

    Трелювання волоком (волочінням)  -  чокерне  трелювання,  при

якому  долішній ряд переміщуваної пачки дерев,  хлистів,  довгоття

або сортиментів чи окрема частина дерева прилягає до ґрунту  всією

довжиною.

    Тріски - матеріал, що одержується шляхом подрібнення деревної

сировини   спеціальними   рубальними   машинами   до  встановлених

розмірів.

    Шматкові відходи  -  невикористані  шматки  пиломатеріалів та

заготовок довжиною до 27 см,  інших  видів  деревини  та  деревних

матеріалів довжиною до 30 см.

    Шпація -  проміжок   між   укладеними   деревними   хлистами,

довготтям,   сортиментами,   пиломатеріалами   або  заготовками  у

штабелі, достатній для протягування через нього стропів з обхватом

пачки з двох її сторін.

    1.3. Небезпечні і шкідливі виробничі чинники

    1.3.1. Під    час    виконання    робіт,     пов'язаних     з

лісогосподарським  і  лісопромисловим виробництвом,  на працівника

можуть діяти небезпечні та шкідливі виробничі чинники.

    1.3.2. Природні небезпечні та шкідливі виробничі чинники:

    зовнішні метеорологічні чинники (вітер, опади, гроза, сонячна

радіація,  низька  або  висока  температура  зовнішнього  повітря,

ожеледиця, глибокий сніг на землі та сніг і ожеледь, що зависли на

деревах, будівлях чи спорудах, тощо);

    складні рельєфні, гідрологічні і ґрунтові умови (круті схили,

осипи,  обвали, каменепади, селі, зсуви, карстові воронки, повені,

рідкий мул,  болота та втоплені в них  предмети,  гірські  ріки  і

водостоки);

    небезпечні дерева  під  час  їх  самопадіння  та  дерева,  що

звалюються.

    1.3.3. Фізичні  небезпечні  та  шкідливі  виробничі  чинники:

    рухомі машини  і  мотоінструмент;  рухомі частини виробничого

устаткування;  приведені в рух частини  дерев;  рухомі  матеріали,

вироби,   деталі,  заготовки  та  їх  уламки,  стружка;  різальний

інструмент; конструкції, які руйнуються;

    підвищена запиленість  та загазованість повітря робочої зони,

наявність у повітрі робочої зони шкідливих речовин ;

    підвищена чи   знижена   температура  повітря  робочої  зони,

теплове проміння;

    підвищена чи   знижена   температура  поверхні  устаткування,

матеріалів і заготовок;

    підвищений рівень шуму або вібрації на робочому місці;

    підвищений рівень інфразвуку;

    підвищений рівень ультразвуку;

    підвищена чи знижена вологість повітря;

    підвищена чи знижена рухомість повітря;

    підвищена чи знижена іонізація повітря;

    підвищений рівень іонізуючого випромінювання у робочій зоні;

    електричний струм;

    підвищений рівень статичної електрики;

    підвищений рівень електромагнітного випромінювання;

    підвищена напруга електричного поля;

    підвищена напруга магнітного поля;

    відсутність або нестача природного освітлення;

    недостатня освітленість робочої зони;

    підвищена яскравість світла;

    знижена контрастність;

    прямий і відбитий блискіт;

    підвищена пульсація світлового потоку;

    підвищений рівень ультрафіолетової радіації;

    підвищений рівень інфрачервоної радіації;

    радіаційне забруднення робочої зони;

    гострі краї,  задирки,  шорсткість на  поверхнях  матеріалів,

заготовок і деталей, інструменту і устаткування;

    слизькість мокрих та обмерзлих поверхонь пересування;

    розміщення робочого місця на значній висоті відносно поверхні

землі (підлоги).

    1.3.4. Хімічні небезпечні та шкідливі виробничі чинники:

    токсичні;

    подразнювальні;

    сенсибілізувальні;

    канцерогенні;

    алергенні.

    1.3.5. Біологічні небезпечні та шкідливі виробничі чинники:

    хижі звірі,  отруйні плазуни,  павуки (каракурти, тарантули),

кліщі, інші комахи тощо;

    отруйні і подразнювальні рослини, їх плоди та пилок;

    патогенні   мікроорганізми   (бактерії,   віруси,   рикетсії,

спірохети, гриби, найпростіші) та продукти їх життєдіяльності.

    1.3.6.  Психофізіологічні  небезпечні  та  шкідливі виробничі

чинники:

    фізичні перевантаження (статичні і динамічні);

    нервово-психічні перевантаження   (розумове   перенапруження,

перенапруження    аналізаторів,   монотонність   праці,   емоційні

перевантаження).

    1.3.7. Джерелами небезпечних та шкідливих виробничих чинників

можуть бути:

    нерегламентовані режими   роботи   технологічних   систем   і

устаткування та помилкові дії працівників;

    транспортні засоби,      вантажопідіймальне     устаткування,

лісопродукція, що рухаються;

    пожежі, вибухи та інші аварії;

    інженерні комунікації;

    устаткування, яке працює під тиском;

    легкозаймисті і токсичні речовини;

    ручні роботи,   що  спричиняють  фізичні  і  нервово-психічні

перевантаження.

    1.4. Вимоги до території виробничих майданчиків

    1.4.1. До   території   підприємств  у  лісогосподарському  і

лісопромисловому виробництвах  відносяться  ділянки  лісу,  лісові

дороги,  землі лісових складів, цехів тощо. Територія підприємства

з забудовами  повинна  відповідати  вимогам  Державних  санітарних

правил  планування  та  забудови  населених пунктів,  затверджених

наказом Міністерства охорони здоров'я України від 19.06.96  N  173

та  зареєстрованих  у  Міністерстві юстиції України

24.07.96  за  N  379/1404  (далі  -  Державні  санітарні   правила

планування та забудови населених пунктів), Правил пожежної безпеки

в Україні,  затверджених наказом  Міністерства  України  з  питань

надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків

Чорнобильської катастрофи від 19.10.2004 N 126  та

зареєстрованих у   Міністерстві   юстиції  України  04.11.2004  за

N 1410/10009 (далі - НАПБ А.01.001-2004), а також цих Правил.

    1.4.2. Розташування виробничих і допоміжних будівель і споруд

повинно відповідати технологічному процесу  виробництв.  Територія

виробничих майданчиків повинна бути рівною,  спланованою так,  щоб

був забезпечений відвід  поверхневих  вод  від  будівель,  споруд,

проїздів, пішохідних доріжок. На території виробничих майданчиків,

що  розташовані  за  межами   вкритих   лісом   земель,   потрібно

влаштовувати озеленені площадки для відпочинку працівників.

    1.4.3. Територія  постійних  виробничих  майданчиків  повинна

бути огородженою.

    1.4.4. Для  тимчасового   зберігання   власних   транспортних

засобів працівників роботодавці облаштовують спеціальні майданчики

поза огородженою територією підприємства.

    1.4.5. У  місцях  в'їзду на огороджену територію повинні бути

встановлені схема руху транспортних засобів  та  пішоходів,  знаки

безпеки руху.

    1.4.6. Для  зберігання  різних  матеріалів  і   вантажів   на

території  підприємства відповідно до вимог пункту 18.2 цих Правил

повинні  передбачатися  спеціальні  майданчики,  за   необхідності

оснащені стелажами і підставками.

    1.4.7. Пожежні водойми,  траншеї та інші споруди,  влаштовані

для  виробничих  потреб,  слід  закрити  чи огородити,  а в темний

період доби забезпечити  їх  освітлення.  Використовувати  пожежні

водойми потрібно лише за призначенням.

    1.4.8. На   території   постійних   виробничих    майданчиків

підприємств  для  проїзду  транспорту  і  іншої  техніки,  а також

переходів повинні  бути  дороги  і  пішохідні  проходи  з  твердим

покриттям.  Проїзна  частина  доріг  та  пішохідні проходи повинні

систематично очищатися від бруду та снігу,  а в темний час доби  -

освітлюватися.

    1.4.9. У місцях перехрещення залізничних колій з  пішохідними

і  автомобільними  шляхами  повинні  бути  влаштовані  переходи  і

переїзди  через  залізничні  колії,  обладнані   попереджувальними

знаками і світлозвуковою сигналізацією.

    1.4.10. Ширина автодоріг, влаштованих на території виробничих

майданчиків підприємств, повинна визначатися в залежності від типу

використовуваних автомобілів чи тракторів і  категорії  дороги.  В

усіх  випадках  ширина проїзної частини повинна бути на 1 м більша

ширини використовуваних на підприємстві  машин  чи  інших  рухомих

транспортних засобів.

    Ширина пішохідних проходів повинна бути не менше  1,5  м.  За

інтенсивності  пішохідного  руху  меншої,  ніж  100  людей  в одну

годину, в обох напрямках дозволяється влаштування проходів шириною

1 м.

    1.4.11. Швидкість  руху  транспортних  засобів  на  під'їзних

шляхах і проїздах не повинна перевищувати 10 км/год., у виробничих

приміщеннях - 5 км/год.  Швидкість руху залізничного транспорту не

повинна перевищувати 5 км/год.

    1.4.12. На  території  підприємства  повинні бути встановлені

дорожні знаки відповідно до вимог ДСТУ 4100-2002  "Знаки  дорожні.

Загальні технічні    умови.    Правила   застосування"   (далі   -

ДСТУ 4100-2002) та Правил дорожнього руху, затверджених постановою

Кабінету  Міністрів  України від 10.10.2001 N 1306

(далі - Правила дорожнього руху).

    1.4.13. Виходи   із   приміщень,   які   розташовані  поблизу

залізничної  колії,  повинні  бути   паралельними   їй.   У   разі

влаштування  виходів  із  приміщень в напрямку,  перпендикулярному

залізничній  колії,  перед  виходами  повинні   бути   встановлені

огороджувальні  бар'єри  довжиною  не  менше  5  м у кожен бік від

виходу.  Огороджувальні бар'єри  потрібно  також  установлювати  в

місцях виїзду рухомого складу на залізничні колії із-за будівель і

споруд, які заважають нормальній видимості.

    1.4.14. Небезпечні  зони  на  території  постійних виробничих

майданчиків  підприємств,  на  внутрішніх   транспортних   шляхах,

переходах,  у виробничих приміщеннях, на спорудах і робочих місцях

повинні бути   позначені    знаками    безпеки    відповідно    до

ГОСТ 12.4.026-76  "Цвета  сигнальные и знаки безопасности" (далі -

ГОСТ 12.4.026-76) і огороджені.

    1.5. Вимоги до виробничих будівель і споруд

    1.5.1. Приміщення  і  споруди,  обладнання  їх  водопроводом,

каналізацією, опаленням, вентиляцією та електротехнічними засобами

повинні  відповідати розробленим проектам згідно з вимогами чинних

санітарних та будівельних  норм  і  правил  (Державних  санітарних

правил планування  та  забудови  населених  пунктів,

СНиП 2.09.02-85   "Производственные   здания"   (далі    -    СНиП

2.09.02-85),  СНиП  2.09.04-87 "Административные и бытовые здания"

(далі  -  СНиП  2.09.04-87),  а  також  діючих   у   галузі   норм

технологічного   проектування   ОНТП   02-85   "Общесоюзные  нормы

технологического проектирования  лесозаготовительных  предприятий"

(далі - ОНТП 02-85), ВНТП 06-85 "Нормы технического проектирования

деревообрабатывающих производств по выпуску  столярных  изделий  и

паркетных щитов   при   объеме   переработки   пиломатериалов   до

10 тыс.куб.м в год" (далі - ВНТП 06-85).

    1.5.2. Виробничі   будівлі   і   споруди   повинні  регулярно

перевірятися  на  предмет  визначення  можливості   їх   подальшої

експлуатації   відповідно   до  вимог  Правил  обстеження,  оцінки

технічного стану та паспортизації виробничих  будівель  і  споруд,

затверджених  наказом  Державного  комітету  з питань будівництва,

архітектури і житлової політики та  Держнаглядохоронпраці  України

від   27.11.97   N   32/288    та  зареєстрованих  у

Міністерстві юстиції  України  06.07.98  за  N  423/2863.  На  всі

виробничі   будівлі   і   споруди  роботодавець  повинен  складати

паспорти.

    1.5.3. Прийняття   в   експлуатацію  закінчених  будівництвом

об'єктів повинно  здійснюватись  відповідно  до   ДБН   А.3.1-3-94

"Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом

об'єктів. Основні положення" (далі - ДБН А.3.1-3-94).

    1.5.4. Розташування  устаткування  на дільницях і в цехах має

відповідати характеру виробництва і використовуваним технологічним

процесам, а також забезпечувати здорові і безпечні умови праці.

    1.5.5. Висота приміщень повинна  дозволяти  розміщувати  коло

стелі  устаткування  і  комунікації так,  щоб у місцях регулярного

проходу  людей  висота  від  низу  устаткування  (комунікацій)  до

підлоги була не менше 2 м,  а в місцях нерегулярного проходу людей

- 1,8 м.  Найменша відстань від верху технологічного  устаткування

до стелі повинна бути 0,4 м.

    Ширина постійних  проходів,  вільних   від   устаткування   і

комунікацій, повинна бути не менше 1 м.

    1.5.6. Приміщення у залежності від розмірів  і  напрямків  їх

використання, від фізичних і хімічних властивостей матеріалів, які

використовуються у  виробництві,  а  також  залежно  від  найбільш

можливої  кількості  присутніх  працівників повинні бути обладнані

первинними   засобами   пожежогасіння   і   необхідною   кількістю

сигнальних  та  аварійних пристроїв відповідно до ГОСТ 12.4.009-83

"ССБТ.  Пожарная  техника  для  защиты  объектов.  Основные  виды.

Размещение и    обслуживание"    (далі    -   ГОСТ   12.4.009-83),

ГОСТ 12.1.010-76  "ССБТ.  Взрывобезопасность.  Общие   требования"

(далі - ГОСТ 12.1.010-76) і НАПБ А.01.001-2004.

    1.5.7. Кількість і розміщення евакуаційних виходів,  відстань

від  робочих  місць  до  виходів,  розміри проходів,  коридорів та

дверей,  необхідних  для  забезпечення  евакуації  працівників   з

виробничих,  складських  та  інших  будівель  повинні  відповідати

вимогам СНиП  2.09.02-85  та   пункту   4.3   НАПБ   А.01.001-2004

.

    1.5.8. Евакуаційні шляхи та виходи відповідно до вимог пункту

4.3  НАПБ  А.01.001-2004  повинні відповідати таким

вимогам:

    забезпечувати швидкий  і  безпечний  рух  працівників  у разі

виникнення небезпеки;

    не мати сторонніх предметів, інших перешкод;

    забезпечувати вихід  із  приміщень   найкоротшим   шляхом   у

будь-який час;

    бути позначені відповідними знаками,  нанесеними так,  щоб їх

було видно з робочих місць;

    бути обладнані   аварійним   освітленням,   яке   автоматично

включається  у  разі  відключення  електричного  струму  у  мережі

загального освітлення;

    мати двері  евакуаційних  виходів,  які  відчиняються  тільки

назовні (вони не повинні бути розсувні чи обертові  та  замикатися

на ключ або мати запори, які ускладнюють їх відкривання).

    Для евакуації  працівників  у  воротах   для   автомобільного

транспорту  допускається  влаштовувати  двері  (без  порогів або з

порогами висотою не більше 0,1 м),  що  відкриваються  у  напрямку

виходу з будівлі.

    З урахуванням   вимог   будівельних   норм   виходи    можуть

влаштовуватися через тамбури-шлюзи.

    1.5.9. Кількість, розташування й розміри аварійних проходів і

аварійних  виходів повинні визначатися з урахуванням характеристик

використовуваного устаткування, розмірів і кількості робочих місць

та найбільш можливої чисельності працівників у зміну.

    1.5.10. Розміри отвору  воріт  для  транспортування  вантажів

безрейковим   транспортом  мають  перевищувати  габаритні  розміри

завантажених транспортних засобів за висотою на 0,2 м і за шириною

на 0,6 м.

    1.5.11. Ворота,  двері,  вікна,  люки та інші рухомі елементи

будівель  і споруд повинні легко відкриватися на всю ширину отвору

і фіксуватися в потрібному положенні. На прозорих дверях (воротах)

на висоті очей повинна бути нанесена позначка.

    Вікна у відкритому положенні не повинні створювати  небезпеку

для працівників.

    1.5.12. Дверні  отвори  виробничих  і  допоміжних   приміщень

повинні  встановлюватись  без  порогів  і виступів,  а двері мають

відкриватися назовні.

    1.5.13. Двері  у вибухопожежонебезпечних та пожежонебезпечних

приміщеннях повинні мати межу вогнестійкості не  менше  0,6  год.,

відкриватися   в  бік  виходу  з  приміщення  і  бути  забезпечені

пристроями для самозакриття відповідно до вимог СНиП 2.09.02-85.

    1.5.14. У закритих виробничих приміщеннях мікроклімат повинен

відповідати  вимогам  Санітарних  норм   мікроклімату   виробничих

приміщень,    затверджених    постановою    Головного   державного

санітарного лікаря України від 01.12.99 N 42 (далі

-   ДСН   3.3.6.042-99).   Повітротехнічне   устаткування  повинне

забезпечувати встановлені параметри мікроклімату.

    Пристрої для  вентиляції  закритих  виробничих  приміщень  не

повинні створювати протягів.

    1.5.15. Підлоги   в   приміщеннях   повинні   бути   рівними,

неслизькими,  без щілин. У приміщеннях з холодними підлогами місця

постійного   перебування   на   них   працівників   повинні   мати

теплоізолювальні настили.

    На дільницях,   де   використовуються   агресивні  і  отруйні

речовини,  підлоги повинні бути стійкими до хімічної дії та  легко

оброблятися під час проведення дезінфекції і вологого прибирання.

    1.5.16. Проїзди в цехах  повинні  бути  постійно  вільними  і

позначеними  на  підлозі  лініями  шириною  не  менше 0,05 м,  які

відрізняються від підлоги кольором.

    Підлога в   приміщеннях   для  зберігання  техніки,  а  також

поверхня відкритих майданчиків повинні  мати  розмітку,   виконану

водостійкою  фарбою  або  іншим способом і вказувати місце стоянки

техніки та проїзди.

    Уздовж стін  приміщень  для  зберігання  автомобілів та інших

транспортних  засобів   повинні   бути   зроблені   колесовідбійні

пристрої.

    1.5.17. Мінімальна ширина проїзду для перевезення  деталей  і

виробів  всередині  виробничих  приміщень  повинна  бути  не менше

ширини  транспортного  засобу  з  вантажем  плюс  1,2  м;  у  разі

перевезення  деталей  і  виробів  рейковим  транспортом - не менше

ширини транспортного засобу з вантажем плюс 2 м (по 1 м з  кожного

боку).

    1.5.18. Розміри пішохідних тунелів, галерей і естакад повинні

відповідати таким вимогам:

    висота тунелів,  галерей і комунікацій від рівня  підлоги  до

низу конструкцій покрить (перекрить),  які виступають,  не повинна

бути менше 2,1 м;

    ширина тунелів,   галерей   і   естакад  повинна  відповідати

розрахунковим величинам, але бути не менше 1,5 м.

    Транспортні і  комунікаційні  галереї і естакади повинні мати

вільний від обладнання  і  комунікацій  прохід  шириною  не  менше

0,7 м.

    1.5.19. Кожне робоче місце має бути зручним і  таким,  що  не

заважає діям працівників. Оптимальні рішення з організації робочих

місць,   розташування   верстатів    і    ліній,    міжверстатного

устаткування,   місць   складування,  проходів,  проїздів  повинні

прийматися відповідно до конкретних  умов  виробничого  процесу  з

урахуванням конструктивних особливостей устаткування, його ремонту

й обслуговування,  оброблюваного  матеріалу,  запобігання  дії  на

працівника небезпечних і шкідливих чинників.

    1.5.20. Відстані між верстатами, елементами будівель і споруд

мають   визначатися   діючими   в  галузі  нормами  технологічного

проектування.

    1.5.21. Робоче  місце  біля  устаткування,  під час роботи на

якому є  можливість  пошкодження  захисних  пристроїв,  різального

інструменту   і  викидання  різальним  інструментом  оброблюваного

матеріалу  або  його  обрізків,  повинне  бути  розташоване  не  в

напрямку    їх    можливого   викидання.   Його   слід   визначати

експлуатаційною документацією на відповідне устаткування.

    1.5.22. По периметру надвірних стін будівель,  висота яких до

верху  карниза  більша  10  м,  на  дахах  потрібно  встановлювати

огородження з вогнестійких матеріалів заввишки не менше 0,6 м.  На

будівлях без внутрішніх водостоків  ці  огородження  повинні  бути

решітчастими.

    1.5.23. Суміжні  приміщення  з   різко   вираженою   різницею

температур  і  вологості  потрібно  відокремлювати одне від одного

тамбурами,  коридорами,  тамбур-шлюзами,  шторами  чи  повітряними

завісами.

    1.5.24. Приміщення,  у яких у процесі виробництва виділяються

пил, пара чи гази, повинні бути ізольовані від інших приміщень.

    1.5.25. Виробничі і складські будівлі та приміщення необхідно

обладнувати  блискавкозахистом  згідно  з вимогами РД 34.21.122-87

"Инструкции по устройству молниезащиты зданий и сооружений" .

    1.5.26. У приміщеннях повинні бути спеціально відведені місця

для  зберігання  інструменту,  первинних  засобів   пожежогасіння,

аптечок  першої  медичної  допомоги  із  встановленням відповідних

знаків, написів, плакатів, а також попереджувальні знаки з безпеки

праці, пожежної безпеки і виробничої санітарії.

    1.5.27. Зберігати інструмент і обтиральні матеріали  потрібно

в спеціальних шафах. Зберігати потрібно лише обладнання, інвентар,

матеріали,   які   мають   безпосереднє   відношення   до   даного

виробництва.

    1.6. Електробезпека

    1.6.1. Електроустановки,     які     використовуються      на

лісогосподарських  підприємствах  та  в  цехах первинної переробки

деревини,  повинні відповідати вимогам чинних  "Правил  устройства

электроустановок",   затверджених  Міністерством  енергетики  СРСР

04.07.84 (далі - "Правила  устройства  электроустановок"),  Правил

безпечної   експлуатації  електроустановок,  затверджених  наказом

Держнаглядохоронпраці України від 06.10.97 N 257   та

зареєстрованих у   Міністерстві   юстиції   України   13.01.98  за

N 11/2451 (ДНАОП 1.1.10-1.01-97),  Правил  безпечної  експлуатації

електроустановок       споживачів,       затверджених      наказом

Держнаглядохоронпраці України від 09.01.98 N 4   та

зареєстрованих у   Міністерстві   юстиції   України   10.02.98  за

N 93/2533   (далі   -   ДНАОП   0.00-1.21-98),    Правил    будови

електроустановок,   затверджених  наказом  Міністерства  праці  та

соціальної політики України від 21.06.2001 N 272

(ДНАОП  0.00-1.32-01),  Правил  захисту  від  статичної електрики,

затверджених наказом Держнаглядохоронпраці  України  від  22.04.97

N 103    (ДНАОП    0.00-1.29-97),    ГОСТ    12.1.038-82    "ССБТ.

Электробезопасность.  Предельно  допустимые  значения   напряжений

прикосновения и токов", ГОСТ 12.1.045-84 "ССБТ. Электростатические

поля.  Допустимые  уровни  на  рабочих  местах  и   требования   к

проведению   контроля",  ГОСТ  12.1.013-78  "ССБТ.  Строительство.

Электробезопасность.  Общие требования" (далі - ГОСТ 12.1.013-78),

а  також  технічних  паспортів на них та інструкцій з безпечної їх

експлуатації заводів - виробників.

    1.6.2. Обслуговування  діючих електроустановок,  проведення в

них оперативних перемикань,  організація  і  виконання  ремонтних,

монтажних   або  налагоджувальних  робіт  та  випробувань  повинні

здійснюватись    спеціально     підготовленим     електротехнічним

персоналом,   який  повинен  бути  в  складі  енергетичної  служби

підприємства та мати відповідну  групу  допуску  з  електробезпеки

відповідно до ДНАОП 0.00-1.21-98 .

    1.6.3. Електроустановки,  під час роботи на яких  створюються

небезпечні  для здоров'я працівника електромагнітні поля,  повинні

використовуватись з виконанням вимог Державних санітарних  норм  і

правил при роботі з джерелами електромагнітних полів, затверджених

наказом Міністерства охорони здоров'я України від 18.12.2002 N 476

 та  зареєстрованих  у Міністерстві юстиції України

13.03.2003 за N 203/7524 (ДСанПіН 3.3.6-096-2002).

    1.6.4. Експлуатацію   електрозахисних   ізолювальних  засобів

необхідно здійснювати відповідно до вимог ГОСТ 12.1.019-79  "ССБТ.

Электробезопасность.   Общие   требования   и  номенклатура  видов

защиты".  Під час роботи з використанням  електрозахисних  засобів

(ізолювальних   штанг   і   кліщів,  електровимірювальних  кліщів,

покажчиків  напруги)   дозволяється   наближення   працівника   до

струмопровідних  частин  на  відстань,  що  визначається  довжиною

ізолювальної частини цих засобів.

    1.6.5. Доторкатись   до   ізоляторів   електроустановки,   що

перебуває  під  напругою,  слід  з  використанням  електрозахисних

засобів.

    1.6.6. Роботи  на  повітряних  лініях  та  у  відкритих   або

закритих  розподільчих пристроях необхідно проводити відповідно до

вимог ДНАОП 0.00-1.21-98 .

    1.6.7. Усі  пускові пристрої повинні бути обладнані так,  щоб

унеможливити  пуск  машин  і  механізмів,   а   також   увімкнення

енергетичних  мереж  сторонніми  особами.  Відкриті струмопровідні

частини  електричних  установок   повинні   бути   розташовані   в

недоступних для працівників місцях або огороджені (ізольовані) від

випадкового  дотику  до  них.   Апаратуру   відкритого   виконання

(рубильники,  запобіжники тощо) потрібно встановлювати в металевих

конструкціях,   що   закриваються   на   замок,    і    вивішувати

попереджувальні написи    та    знаки    відповідно    до    вимог

ГОСТ 12.4.026-76.

    Усі пускорегулювальні  прилади  повинні  мати написи про своє

призначення.

    1.6.8. Рубильники  та інші пускові пристрої у разі припинення

подання струму мають  автоматично  вимкнутися  з  метою  уникнення

самочинного  пуску  електродвигунів  у  разі  відновлення  подання

раптово зниклої напруги.

    1.6.9. Не   слід   знімати   або  відкривати  захисні  засоби

струмопровідних частин, що перебувають під напругою.

    1.6.10. Використання       в      приміщеннях      пересувних

електроприймачів повинно відповідати чинним  "Правилам  устройства

электроустановок".

    1.6.11. При  появі  загрози,  пов'язаної  з  доторканням   до

струмопровідних  частин  електродвигуна  або  до  обертових частин

електродвигуна і механізму,  який вони приводять у рух,  необхідно

зупинити  електродвигун  і  на  його  пусковому пристрої або ключі

керування вивісити плакат "Не вмикати! Працюють люди".

    1.6.12. Під'єднання до електричної мережі ручного переносного

інструменту потрібно     проводити     відповідно     до     вимог

ДНАОП 0.00-1.21-98    та  ГОСТ  12.2.013.0-91 "ССБТ.

Машины  ручные  електрические.  Общие  требования  безопасности  и

методы испытаний" (далі - ГОСТ 12.2.013.0-91).

    1.6.13. Кабель електроінструменту повинен бути захищений  від

випадкових  пошкоджень  і зіткнень з гарячими,  вогкими та масними

поверхнями.

    1.6.14. Усе  електрообладнання  (корпуси  електричних  машин,

апаратів,  світильників,  розподільних пристроїв, металеві корпуси

пересувних  та  переносних  електроприймачів  тощо)  повинні  мати

надійне захисне   заземлення   або   занулення    відповідно    до

ГОСТ 12.1.030-81 "ССБТ.  Электробезопасность. Защитное заземление,

зануление" (далі - ГОСТ 12.1.030-81).

    1.6.15. Заземлення    корпуса   електроінструменту   потрібно

здійснювати спеціальною жилою живильного кабелю, яку забороняється

використовувати  в  якості  провідника  робочого  струму.  Не слід

використовувати з цією метою нульовий робочий провід.

    1.6.16. Заземлювальні  пристрої  повинні  відповідати вимогам

ГОСТ 12.1.030-81.  Для тієї частини  електрообладнання,  яка  може

опинитися  під  напругою  внаслідок  порушення ізоляції,  потрібно

забезпечити надійний контакт із заземлювальним  пристроєм  або  із

заземленими конструкціями, на яких воно встановлено.

    1.6.17. Згідно     з     вимогами     "Правил      устройства

электроустановок"   приєднання   заземлювальних   провідників   до

заземлювачів,   заземлювального   контуру   і   до    защемлюваних

конструкцій  слід виконувати зварюванням,  а до корпусів апаратів,

машин та опор повітряних ліній електропередач  -  зварюванням  або

надійним болтовим з'єднанням.

    1.6.18. Трансформатори необхідно встановлювати відповідно  до

вимог ГОСТ 12.2.007.2-75 "ССБТ.  Трансформаторы силовые и реакторы

электрические. Требования безопасности".

    1.6.19. Усі    роботи    щодо    обслуговування   і   ремонту

електрообладнання,  електроінструменту  та  освітлювальної  мережі

потрібно  виконувати  тільки після від'єднання електроживлення.  У

місцях  від'єднання  необхідно  встановлювати  знаки  безпеки,  що

забороняють вмикання системи електроживлення.

    1.6.20. Устаткування,  під час роботи якого може утворюватися

статична  електрика,  повинно мати пристрої,  що унеможливлюють її

накопичення.

    1.6.21. Діючі  електроустановки  всіх  споживачів номінальною

напругою до 220 В,  незалежно від належності до відомств,  повинні

проходити  випробування  в  обсязі і з періодичністю відповідно до

вимог "Правил устройства электроустановок".

    Ізоляція електрообладнання  виробництва іноземних виробників,

яка згідно з технічною документацією випробувана напругою  нижчою,

ніж  передбачена "Правилами устройства электроустановок",  повинна

випробовуватись напругою,  яка встановлюється в  кожному  окремому

випадку  з  урахуванням  досвіду  експлуатації,  але  не нижче 90%

напруги випробовування, яка прийнята виробником, за умови, що інші

вказівки постачальника відсутні.

    1.6.22. Електроустаткування мобільних (пересувних)  побутових

приміщень повинно    відповідати    вимогам   ДНАОП   0.00-1.21-98

.

    1.6.23. Мобільні  споруди  мають бути заземлені відповідно до

вимог   ГОСТ    23274-84    "Здания    мобильные    (инвентарные).

Электроустановки. Общие технические условия".

    1.7. Пожежна безпека

    1.7.1. Пожежна безпека на лісогосподарських і лісопромислових

підприємствах повинна досягатися шляхом проведення організаційних,

технічних та інших заходів,  спрямованих на  запобігання  пожежам,

створення  безпечних  умов  праці  працівникам,  зниження можливих

майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі

виникнення  пожежі,  створення  умов для швидкого виклику пожежних

підрозділів та  успішного  гасіння  пожеж  відповідно   до   вимог

НАПБ А.01.001-2004  ,  "Правил пожарной безопасности в

лесной  и  деревообрабатывающей  промышленности  ППБО  -  117-81",

затверджених  Міністерством лісової і деревообробної промисловості

СРСР від  26.06.81  (НАПБ  В.01.019-81/150),  та  Правил  пожежної

безпеки  для  підприємств  і організацій автомобільного транспорту

України,  затверджених наказом Міністерства транспорту України від

21.12.98  N  527    та зареєстрованих у Міністерстві

юстиції України    11.03.99    за    N    157/3450     (далі     -

НАПБ В.01.054-98/510 ).

    1.7.2. На кожному підприємстві  з  урахуванням  ступеня  його

пожежної  небезпеки потрібно виконувати встановлений протипожежний

режим,  а також розробляти загальнооб'єктову інструкцію про заходи

пожежної     безпеки     для     всіх     вибухопожежонебезпечних,

пожежонебезпечних та вибухонебезпечних приміщень (дільниць, цехів,

складів, майстерень, територій тощо).

    1.7.3. Усі працівники у виробничих і складських приміщеннях у

межах  покладених  на  них функціональних обов'язків повинні знати

пожежонебезпечні  характеристики   матеріалів   і   речовин,   які

використовуються   в   технологічних   процесах  чи  зберігаються.

Використовувати на виробництві і зберігати  речовини  і  матеріали

без  зазначення  характеристик  їх  пожежної і вибухової небезпеки

заборонено.

    1.7.4. Під  час  пожежонебезпечного періоду в лісових масивах

на  лісогосподарських  підприємствах  повинно   бути   встановлене

цілодобове чергування відповідальних посадових осіб.

    1.7.5. Для працівників охорони (сторожів, вахтерів, чергових,

вартових),  а також лісової охорони роботодавцю потрібно розробити

і затвердити інструкцію, в якій слід визначити обов'язки охоронців

щодо   контролю   за  дотриманням  протипожежного  режиму,  огляду

території,  приміщень  та  лісового  фонду,  порядку  дії  в  разі

виникнення  пожежі,  спрацювання  засобів  пожежної сигналізації і

автоматичного  гасіння  пожеж,  а  також вказати, кого з посадових

осіб підприємства потрібно сповіщати в разі пожежі.

    1.7.6. На території підприємств слід установлювати і доводити

до  відома  всіх працівників схему евакуації працівників і техніки

на випадок виникнення пожежі.

    1.7.7. Куріння  на  території підприємства дозволено тільки в

спеціально  відведених  місцях,  улаштування   яких   унеможливлює

виникнення пожежі.

    1.7.8. Роботи з будівництва,  реконструкції підприємств чи їх

підрозділів,  технологічного переоснащення об'єктів виробничого та

іншого   призначення,   впровадження   нових   технологій   можуть

починатися  тільки після перевірки проектної та іншої документації

на відповідність нормативним актам з пожежної безпеки.

    1.7.9. Пожежне  обладнання  та  інвентар  слід розміщувати на

видних і легкодоступних місцях, утримувати їх справноми і готовими

до  негайного  використання.  Потрібно  постійно  контролювати  їх

технічний  стан  і  призначити  працівників,  що  відповідають  за

утримання пожежного обладнання та інвентарю у справному стані.

    1.7.10. Приміщення  залежно  від  розмірів  і  напрямків   їх

використання,  фізичних  і  хімічних властивостей матеріалів,  які

використовуються у  виробництві,  а  також  залежно  від  найбільш

можливої  кількості  присутніх  працівників повинні бути обладнані

первинними   засобами   пожежогасіння   і   необхідною   кількістю

сигнальних та    аварійних    пристроїв    відповідно   до   вимог

НАПБ А.01.001-2004   ,   ГОСТ    12.4.009-83    та

ГОСТ 12.1.010 -76.

    1.7.11. Вимоги  пожежної  безпеки  до  будівель  громадського

призначення  лісових підприємств та порядок дій працівників у разі

виникнення пожежі містяться у пунктах 4,7 та 9 НАПБ  А.01.001-2004

.

    1.7.12. Усі   види   пожежної   техніки   та   протипожежного

обладнання,  які  використовуються  для  запобігання пожежам та їх

гасіння,  повинні  мати  сертифікат  відповідно  до  вимог  Правил

обов'язкової  сертифікації  продукції  протипожежного призначення,

затверджених    наказом    Державного    комітету    України    по

стандартизації, метрології  та  сертифікації  від  27.06.97  N 374

та  зареєстрованих  у  Міністерстві  юстиції  України

16.09.97 за N 407/2211 (НАПБ Б.01.003-97).

    1.7.13. У   виробничих,   складських,   адміністративних    і

допоміжних  приміщеннях  підприємств слід передбачати протипожежне

водопостачання,    яке    повинне    забезпечувати     пропускання

розрахункової  кількості  води  для  гасіння  пожежі відповідно до

вимог чинних будівельних норм для кожного типу будівель та споруд.

    1.7.14. Усі  виробничо-складські  або допоміжні приміщення чи

будівлі  повинні  мати  на  вхідних  дверях  напис  про  категорію

приміщення чи будівлі щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки.

    1.7.15. Робота верстатів при вимкнених системах вентиляції  і

аспірації заборонена.

    1.7.16. У   разі,   якщо   на   підприємствах    вибухо-    і

пожежонебезпечні процеси,  які відносяться до виробництв категорії

В,  організовано в приміщеннях спільно із  процесами  лісопиляння,

необхідно дотримуватися таких вимог безпеки:

    технологічне устаткування повинно мати автоматичне блокування

із  системами  припливно-витяжної  вентиляції  та  з аспіраційними

системами;

    повинен бути  виконаний  весь комплекс заходів із захисту від

статичної електрики;

    регулярно   відповідно   до  затвердженого  графіка  потрібно

очищати від пилу аспіраційні системи, зокрема бункери і циклони.

    1.7.17. Нижні  лісосклади  та  склади  пиломатеріалів повинні

відповідати вимогам СНиП  2.11.06-91  "Склады  лесных  материалов.

Противопожарные  нормы  проектирования"  (СНиП 2.11.06-91) та НАПБ

А.01.001-2004 .

    1.8. Вимоги щодо водопостачання та каналізації

    1.8.1. Роботодавець  зобов'язаний  забезпечити підпорядковані

йому підрозділи господарчо-питним і виробничим водопостачанням,  а

також   фекальною   і   виробничою   каналізацією.   Розміщення  і

влаштування   водопровідних   і   каналізаційних   мереж   повинно

відповідати  вимогам  СНиП  2.04.01-85  "Внутренний  водопровод  и

канализация зданий" (далі - СНиП 2.04.01-85).

    1.8.2. Підрозділи    підприємства   повинні   забезпечуватися

достатньою  кількістю  води,  необхідною  для  задоволення  питних

потреб    згідно    з    ДСН   3.3.6.042-99,

господарсько-виробничих потреб та потреб пожежогасіння  відповідно

до  СНиП  2.04.01-85  та СНиП 2.04.02-84 "Водоснабжение.  Наружные

сети и  сооружения".  Якість  води  повинна  відповідати   вимогам

ГОСТ 2874-82  "Вода питьевая.  Гигиенические требования и контроль

за качеством". Експлуатувати водопровідні та каналізаційні споруди

та  мережі  слід  відповідно  до  вимог  ГОСТ  12.3.006-75  "ССБТ.

Эксплуатация водопроводных и канализационных сооружений  и  сетей.

Общие требования безопасности".

    1.8.3. Мережі господарсько-питних водопроводів і  мережі  для

подавання  води  на  технологічні  потреби  потрібно  влаштовувати

окремо.

    1.8.4. Підземні місткості, висота відсипаної ґрунтом поверхні

яких нижча 0,7 м від спланованої поверхні території,  повинні мати

огородження з боку можливого наїжджання транспорту.

    1.8.5. Відкриті місткості,  висота піднесення стінок яких над

спланованою   поверхнею   території  менше  0,6  м,  повинні  бути

огороджені вздовж зовнішнього периметра.

    1.8.6. Для     постачання     питної     води    дозволяється

використовувати   автомати,   водограйчики,   закриті   бачки    з

фонтанувальними насадками та інші пристрої.

    Температура питної води повинна бути не вище + 20  град.С.  і

не нижче + 8 град.С.

    1.8.7. Працівники  виробництв   з   підвищеною   температурою

довкілля  повинні  забезпечуватися  газованою  підсоленою водою (з

вмістом кухонної солі до 5 г на 1 л води) із розрахунку 3-5 л води

на одного працівника на зміну.

    1.8.8. На  підприємствах,  які   не   можна   під'єднати   до

каналізаційної системи,  потрібно влаштувати (побудувати) зовнішні

убиральні з вигрібними ямами або іншими вмістищами.  Вигрібні  ями

необхідно  вчасно  очищати,  а  вбиральні  утримувати  в належному

санітарному стані.

    1.8.9. Стічні води після миття автотракторної техніки,  миття

підлоги в  приміщеннях  для  зберігання  або  обслуговування  цієї

техніки,  які  містять  горючі  рідини та завислі речовини,  перед

злиттям у каналізаційну мережу потрібно очищати в місцевих очисних

установках.

    Після очищення  стічних  вод  від  миття  автомобілів   вміст

завислих  речовин,  включаючи  нафтопродукти,  в  них  не  повинен

перевищувати норм,  встановлених "Санитарными правилами и  нормами

охраны поверхностных вод от загрязнения", затвердженими постановою

Головного державного санітарного лікаря СРСР від 04.07.88  N  4630

(СанПіН 4630-88).

    1.8.10.  У разі відсутності зовнішньої каналізаційної системи

випускання  виробничих стічних вод потрібно здійснювати відповідно

до  вимог  Державних  санітарних  правил  планування  та  забудови

населених пунктів.

    1.9. Вимоги до освітлення

    1.9.1. Освітлення   виробничих,   допоміжних   і    побутових

приміщень повинно відповідати вимогам СНиП II-4-79 "Естественное и

исскуственное освещение" (далі - СНиП II-4-79). Норми освітленості

робочих  поверхонь  у лісі повинні відповідати вимогам "Отраслевых

норм     искуственного     освещения    предприятий    лесной    и

деревообрабатывающей   промышленности",  затверджених  заступником

Міністра лісової  та   паперової   промисловості   СРСР   10.01.83

(НАОП 1.5.00-3.01-83).

    1.9.2. Робочі   місця   в   цехах   за   можливості   повинні

забезпечуватися достатнім природним освітленням, а за необхідності

бути обладнані штучним освітленням,  що забезпечує  належні  умови

праці,  захист  здоров'я  працівника.  Світлові  прорізи  (отвори)

всередині і назовні будівель заборонено  загромаджувати  виробами,

інструментом,   матеріалами  та  іншими  предметами.  Для  захисту

працівників від прямих сонячних променів необхідно використовувати

жалюзі, штори тощо.

    1.9.3. Приміщення  для   зберігання   транспортних   засобів,

складські  приміщення,  а  також  інші  приміщення  без постійного

перебування  у  них  працівників  дозволяється  експлуатувати  без

природного освітлення.

    1.9.4. Територія підприємства, під'їзди, проїзди транспортних

засобів,  пішохідні доріжки і небезпечні зони в темну пору доби чи

за умови поганої видимості вдень повинні  бути  освітлені.  Рівень

освітленості повинен бути не менше 2 люксів.

    1.9.5. Робочі місця,  на яких після  раптового  знеструмлення

пристроїв  штучного  освітлення  може  скластися  травмонебезпечна

ситуація, повинні бути обладнані системами аварійного освітлення з

автоматичним  вмиканням  після знеструмлення загальної електричної

мережі.

    1.9.6. Аварійне   освітлення   повинно  забезпечувати  рівень

освітленості робочих поверхонь не менше 5% норми, встановленої для

системи  загального  освітлення,  але бути не менше за 2 люкси. На

випадок  евакуації  людей   повинен   бути   забезпечений   рівень

освітленості підлоги,   основних   проходів   і  сходів  не  нижче

0,5 люкса, на відкритій території - 0,2 люкса.

    1.9.7. Контроль  освітленості  повинен  проводитися  не рідше

одного разу на рік,  а також після кожної групової  заміни  джерел

світла.   Контроль   потрібно   здійснювати   шляхом   вимірювання

освітленості на робочих місцях,  перевіряння відповідності проекту

на освітлення типам і кількості освітлювальних пристроїв,  а також

їх розміщенню щодо світлових прорізів (отворів) і устаткування.

    Вимірювання рівня  освітленості повинне проводитись у площині

робочої поверхні відповідно до вимог ДСТУ Б.В.2.2-6-97 "Будівлі  і

споруди. Методи вимірювання освітленості".

    1.9.8. Експлуатація  освітлювального   устаткування   повинна

проводитися відповідно до вимог ДНАОП 0.00-1.21-98 .

    1.9.9. Усі роботи  з  технічного  обслуговування  й  очищення

світильників    слід    проводити   тільки   після   знеструмлення

електроживлення світильників.

    Чищення світильників     місцевого     освітлення     повинно

здійснюватись працівниками щозміни  під  час  прибирання  робочого

місця.

    Чищення світильників  у  приміщеннях  загального  призначення

повинно проводитися не рідше одного разу на 3 місяці.

    1.9.10. У  приміщеннях,  де  необхідно  проводити   ремонтні,

налагоджувальні роботи,  огляд виробничого устаткування, а також у

технологічних  галереях, тунелях потрібно передбачати використання

переносних  світильників,  напруга  електроживлення  яких  повинна

відповідати вимогам електробезпеки.

    1.9.11. У     вибухонебезпечних     приміщеннях     необхідно

використовувати світильники  у  вибухозахищеному  виконанні,  а  в

пожежонебезпечних - світильники у закритому виконанні.

    1.10. Вимоги до опалення, вентиляції, температурного режиму і

кондиціювання повітря

    1.10.1. У  виробничих  приміщеннях  протягом  всього робочого

часу  з  урахуванням  використовуваних  технологій   і   фізичного

навантаження  на  працівників потрібно підтримувати сприятливу для

організму людини   температуру   повітря   відповідно   до   вимог

ДСН 3.3.6.042-99 ,  а в приміщеннях для відпочинку,

приймання їжі,  чергування,  у санітарних та санітарно-технічних -

відповідно до призначення цих приміщень.

    1.10.2. Згідно з вимогами СНиП  2.04.05-91

"Отопление,  вентиляция и кондиционирование" виробничі і допоміжні

приміщення повинні бути обладнані системами опалення (охолодження)

і  вентиляції.  Чергове  опалення  потрібно влаштовувати так,  щоб

підтримувати   температуру   повітря    не   нижче   +  5 град.С.,

використовуючи основні опалювальні системи.

    Використання тієї чи іншої системи  вентиляції  повинно  бути

обґрунтовано   розрахунком,   який   має   підтвердити   необхідні

повітрообмін,  температуру і стан повітряного довкілля  відповідно

до  вимог  ГОСТ  12.1.005-88 "ССБТ.  Общие санитарно-гигиенические

требования к воздуху рабочей зоны" (далі - ГОСТ 12.1.005-88).

    Вентиляційні установки  повинні  мати  паспорти  і періодично

проходити випробування.

    Підключати до  вентиляційних  систем  потрібно таку кількість

приймачів,    яка     передбачається     проектом,     розробленим

спеціалізованою організацією.

    1.10.3. Забезпечення   будівель   гарячою   водою   необхідно

здійснювати відповідно до вимог СНиП 2.04.01-85.

    1.10.4. У  виробничих  приміщеннях,  де  працюють  машини  із

двигунами  внутрішнього  згорання,  потрібно  встановити і під час

роботи машин використовувати примусову вентиляцію. Загальнообмінна

вентиляція   цих   приміщень  повинна  забезпечувати  такий  обмін

повітря,  за якого концентрація шкідливих речовин у повітрі  цього

приміщення не перевищувала б граничнодопустимих рівнів. Тривалість

перебування  працівників  у  виробничому   приміщенні   машини   з

невимкненим двигуном не повинна перевищувати часу,  потрібного для

виконання технологічного  процесу.  Машини  мають  бути  обладнані

глушниками шуму та іскрогасниками.

    1.10.5. Припливно-витяжна  вентиляція  з'єднаних  між   собою

приміщень  повинна  перешкоджати  припливу повітря із приміщення з

більшою концентрацією шкідливих газів, пари чи пилу у приміщення з

меншим вмістом цих речовин.

    1.10.6. Системи  місцевої  та   загальнообмінної   вентиляції

повинні бути відокремленими.

    1.10.7. Операторські    приміщення,    кімнати    відпочинку,

майстерні, лабораторії повинні мати автономні системи вентиляції.

    1.10.8. Джерела  зі  значним  виділенням  пари,  газів,  пилу

потрібно загерметизувати й обладнати місцевими відсмоктувачами.

    1.10.9. Аварійна  вентиляція  має   забезпечувати   кратність

повітрообміну вище ефективності загальнообмінної вентиляції.

    1.10.10.  Усі вентиляційні установки, за винятком віконних та

дахових    вентиляторів,    потрібно   розташовувати   в   окремих

приміщеннях.

    1.10.11. Обсяг викидів з цехів та інших виробничих  приміщень

у  повітря  населених  місць  не повинен перевищувати встановлених

нормативів відповідно до вимог Державних санітарних правил охорони

атмосферного повітря населених місць (від забруднення хімічними та

біологічними  речовинами),   затверджених   наказом   Міністерства

охорони здоров'я  України  від  09.07.97  N  201  

(ДСП 201-97).

    1.10.12. Перед   початком   експлуатації  заново  змонтованих

вентиляційних  установок,  після  їх  реконструкцій   чи   ремонту

вентиляційні  системи  потрібно  налагодити  і  випробувати.  Стан

повітряного середовища виробничих приміщень  повинен  перевірятися

при  введенні  об'єктів  в  експлуатацію,  після їх реконструкції,

зміні  технологічного  процесу   та   періодично   відповідно   до

затверджених графіків.

    1.10.13. У  разі  зміни  технологічних  процесів,   а   також

перестановки   виробничого  устаткування,  що  забруднює  повітря,

вентиляційні установки повинні бути приведені відповідно до  нових

умов.

    Незалежно від наявності примусової або  природної  вентиляції

вікна  повинні  бути  обладнані  фрамугами  для провітрювання,  що

відкриваються.  Для відкриття фрамуг,  вікон,  створів, ліхтарів і

для  їх  регулювання повинні бути влаштовані зручні пристосування,

управління якими здійснюється з підлоги.

    1.10.14. Опалення  робочих  приміщень  повинно  забезпечувати

нормативний  діапазон  температур  повітря   на   робочих   місцях

відповідно до вимог ДСН 3.3.6.042-99.

    1.10.15. Джерела зі значним виділенням  конвекційної  теплоти

(обпалювальні печі,  варильні та обжарювальні камери тощо) повинні

мати  теплову  ізоляцію,  щоб   температура   нагрітих   поверхонь

устаткування і огороджень робочих місць не перевищувала більше ніж

на 2 град.С.  оптимальні величини температури  повітря  для  даної

категорії робіт    відповідно    до    вимог    ДСН   3.3.6.042-99

.

    1.10.16. Експлуатація парових та водогрійних котлів, теплових

мереж повинна здійснюватись відповідно до вимог  Правил  будови  і

безпечної експлуатації парових і водогрійних котлів,  затверджених

наказом Держнаглядохоронпраці України від 26.05.94 N  51  (далі  -

ДНАОП  0.00-1.08-94),  і  Правил  будови  і безпечної експлуатації

трубопроводів  пари   і   гарячої   води,   затверджених   наказом

Держнаглядохоронпраці України      від      08.09.98     N     117

(ДНАОП 0.00-1.11-98).

    1.11. Шум і вібрація

    1.11.1. У   виробничих   приміщеннях,  на  постійних  робочих

місцях,  у  робочих  зонах  і  на  території  підприємств   рівень

ультразвуку   та   інфразвуку  не  повинен  перевищувати  величин,

передбачених вимогами Державних санітарних норм виробничого  шуму,

ультразвуку   та  інфразвуку,  затверджених  постановою  Головного

державного санітарного  лікаря   України   від   01.12.99   N   37

(далі  - ДСН 3.3.6.037-99),  а рівень шуму також

встановлених допустимих    величин     відповідно     до     вимог

ГОСТ 12.1.003-83 "ССБТ.  Шум. Общие требования безопасности" (далі

- ГОСТ 12.1.003-83).

    1.11.2. Зони  з  рівнем інтенсивності шуму,  вищим нормованих

значень (80 дБ), повинні бути позначені знаками безпеки відповідно

до ГОСТ 12.4.026-76.  Працівники, що працюють у цих зонах, повинні

бути забезпечені роботодавцем засобами індивідуального  захисту  і

використовувати їх за призначенням.

    1.11.3. Слід  уникати   навіть   короткочасного   перебування

працівників  у  зоні  з  рівнем  звукового  тиску  понад  135 дБ у

будь-якій октавній смузі.

    1.11.4. Параметри   вібрації   на   робочих   місцях  повинні

відповідати   вимогам   ГОСТ   12.1.012-90   "ССБТ.   Вибрационная

безопасность.  Общие  требования"  (далі  -  ГОСТ  12.1.012-90) та

Державних  санітарних  норм  виробничої  загальної  та   локальної

вібрації, затверджених постановою Головного державного санітарного

лікаря України  від  01.12.99  N  39   (далі   -

ДСН 3.3.6.039-99).

    1.11.5. Приміщення,   в   яких   розміщене   устаткування   з

підвищеним  рівнем  шуму  і  вібрації,  мають  бути  ізольовані та

обладнані засобами шумо- та віброізолювання.

    1.11.6. Маса  вібрувального  устаткування  (інструменту)  або

його частин,  які утримуються руками в різних положеннях у процесі

роботи,  не  повинна  перевищувати 10 кг,  якщо технічні вимоги не

передбачають більш жорстких обмежень.

    1.11.7. При роботі з устаткуванням (інструментом), що створює

вібрацію,  загальна тривалість контакту з вібрувальними поверхнями

не повинна перевищувати 75% тривалості робочої зміни.

    1.11.8. На підприємствах, в організаціях та установах повинен

бути  забезпечений  контроль  рівнів  шуму  та вібрації на робочих

місцях з періодичністю,  встановленою роботодавцем,  але не  рідше

одного разу на рік.

    1.12. Вимоги до санітарно-побутових приміщень

    1.12.1. Для санітарно-побутового забезпечення працівників  на

підприємствах   повинні   бути   обладнані  спеціальні  приміщення

відповідно до вимог СНиП 2.09.04-87 та цих Правил.

    1.12.2. До   складу   санітарно-побутових  приміщень  повинні

входити гардеробні,  душові, умивальні, убиральні, курильні, місця

для  розміщення напівдушових,  улаштування питного водопостачання,

приміщення  для  обробляння,  зберігання  та   видавання   засобів

індивідуального захисту.

    1.12.3. Побутові   приміщення   дозволено    розміщувати    у

прибудовах до виробничих будівель або в окремих будівлях.  У разі,

якщо це не суперечить санітарно-технічним нормам, технологічним та

протипожежним вимогам, допускається розміщення побутових приміщень

у виробничих будівлях. Побутові приміщення вибухопожежонебезпечних

виробництв повинні розташовуватися в окремо розміщених будівлях чи

на першому поверсі виробничого приміщення,  але не ближче 20 м від

приміщень з вибухопожежонебезпечним виробництвом.

    Вибухопожежонебезпечні виробництва та  склади  легкозаймистих

речовин  не повинні організовуватись під побутовими приміщеннями і

над ними.

    1.12.4. Для  працівників,  які виконують роботу на відкритому

повітрі або в приміщеннях з температурою повітря на робочих місцях

нижче + 5 град.С., необхідно влаштовувати кімнати для обігріву.

    Для сушіння робочого одягу  дозволяється  використовувати  (у

гардеробних)  закриті  шафи,  обладнані пристроями для подавання в

них підігрітого повітря і видалення вологого повітря.

    1.12.5. На  підприємствах  повинні  бути  створені  умови для

дезінфекції,  знепилення,  знешкодження   та   прання   спецодягу.

Доставляти забруднений спецодяг потрібно в закритій тарі.

    1.12.6. Кількість  санітарних  приладів  -  напідлогових  чаш

(унітазів)  і  пісуарів  у  вбиральнях,  розташованих у виробничих

приміщеннях відповідно до вимог СНиП 2.09.04-87,  повинна  бути  з

розрахунку  один санітарний прилад на 18 чоловіків і на 12 жінок у

найбільш  чисельній  зміні,  а  в   убиральнях,   розташованих   в

адміністративних  будівлях,  - з розрахунку один санітарний прилад

на 45 чоловіків і на 30 жінок. Вхід в убиральню повинен бути через

тамбур.   Вбиральні   необхідно   облаштовувати   умивальниками  з

розрахунку один умивальник на 4 унітази і на  4  пісуари,  але  не

менше одного умивальника на кожну вбиральню.

    У чоловічих   убиральнях   дозволено   влаштовувати   замість

індивідуальних лоткові пісуари з настінним зливом.

    1.12.7. У  разі  відсутності  убиралень  у   приміщенні   при

незначній  кількості  працівників  та/або  наявності незавершеного

будівництва   дозволяється   обладнувати   дворові   убиральні   з

вигрібними  ямами  на  відстані  не  ближче 25 і не далі 150 м від

приміщення (будівлі).  Зовнішні вбиральні повинні  бути  обладнані

водонепроникними  приймальниками  з  щільно  закритими  кришками і

витяжкою з вигребу.  Кількість місць у дворових убиральнях повинна

бути  згідно  з  нормативами,  наведеними  в  підпункті 1.12.6 цих

Правил.

               2. ВИМОГИ ДО МАШИН, УСТАТКУВАННЯ,

                   ІНСТРУМЕНТУ І ПРИСТОСУВАНЬ

    2.1. Загальні вимоги

    2.1.1. Машини, виробниче устаткування, пристрої та інструмент

повинні  протягом  усього періоду експлуатації відповідати вимогам

безпеки   згідно   з   ГОСТ   12.2.003-91   "ССТБ.    Оборудование

производственное. Общие    требования    безопасности"   (далі   -

ГОСТ 12.2.003-91) і цим Правилам.

    Позначення органів  управління  на  виробничому  устаткуванні

повинне  відповідати  вимогам  ГОСТ  12.4.040-78   "ССБТ.   Органы

управления производственным оборудованием. Обозначения".

    Слід працювати тільки на справних машинах та  устаткуванні  і

користуватися лише справним інструментом.

    2.1.2. Вантажопідіймальні   машини   і   вантажозахоплювальні

органи  повинні  відповідати  вимогам  Правил  будови  і безпечної

експлуатації  вантажопідіймальних  кранів,  затверджених   наказом

Міністерства праці  та  соціальної політики України від 20.08.2002

N 409    (далі   -    ДНАОП    0.00-1.03-02),

ГОСТ 12.3.009-76   "ССТБ.  Работы  погрузочно-разгрузочные.  Общие

требования безопасности"    (далі     -     ГОСТ     12.3.009-76),

ГОСТ 12.3.020-80    "ССБТ.    Процессы   перемещения   грузов   на

предприятиях. Общие    требования    безопасности"     (далі     -

ГОСТ 12.3.020-80).

    2.1.3. Паросилове  господарство,  паропроводи,   газопроводи,

арматура  і  топочні  пристрої,  а  також  ацетиленові генератори,

компресори,  вулканізаційна апаратура та  інше  устаткування,  яке

перебуває під тиском,  повинні відповідати вимогам Правил будови і

безпечної  експлуатації   посудин,   що   працюють   під   тиском,

затверджених наказом  Держнаглядохоронпраці  України  від 18.10.94

N 104 (ДНАОП 0.00-1.07-94),  ДНАОП 0.00-1.08-94 і  Правил  безпеки

систем     газопостачання     України,     затверджених    наказом

Держнаглядохоронпраці України від 01.10.97 N 254 та

зареєстрованих у   Міністерстві   юстиції   України   15.05.98  за

N 318/2758 (далі - ДНАОП 0.00-1.20-98).

    2.1.4. Машини,    устаткування,   механізований   та   ручний

інструмент,  контрольно-вимірювальні прилади повинні мати  паспорт

та  керівництво  з  експлуатації  відповідно  до  конструкторської

документації.

    2.1.5. Частини   устаткування  (у  тому  числі   трубопроводи

гідравлічних та пневматичних  систем,  запобіжні  клапани,  кабелі

тощо),   механічне  пошкодження  яких  може  викликати  виникнення

небезпеки,  повинні  бути  захищені  або  розташовані   так,   щоб

запобігти   їх   випадковому   пошкодженню.  Небезпечні  місця  на

устаткуванні повинні огороджуватися.

    2.1.6. Сигнальне     пофарбування     машин,    устаткування,

трубопроводів,  огороджень,  а  також  знаки   небезпеки   повинні

відповідати вимогам ГОСТ 12.4.026-76.

    2.1.7. Устаткування  у  процесі   експлуатації   не   повинно

забруднювати  виробниче  середовище  викидами  шкідливих речовин у

кількості, більшій   граничнодопустимих   значень,    установлених

ГОСТ 12.1.005-88.

    2.1.8. Устаткування,  яке  є  джерелом   шуму,   ультразвуку,

вібрації,  слід  виготовляти таким,  при роботі якого перераховані

шкідливі  виробничі  чинники  у  передбачених  умовах  та  режимах

експлуатації не перевищували б норм, установлених ГОСТ 12.1.003-83

та ГОСТ 12.1.012-90.

    2.1.9. Устаткування,  на  якому  в процесі роботи утворюються

скалки,  стружка,  іскри,   краплини   змащувально-охолоджувальної

рідини  тощо,  повинно бути оснащене захисними щитками,  екранами,

розміщеними  між  робочим  інструментом  і  робочим   місцем.   За

необхідності   спостереження  за  процесом  оброблення  в  екранах

потрібно встановлювати  оглядові  вікна  із  прозорого  і  міцного

матеріалу.

    У випадку   неможливості   влаштування    захисного    екрана

працівники  повинні користуватися засобами індивідуального захисту

(захисні окуляри, маски, щитки тощо).

    2.1.10. Устаткування,  під  час роботи якого утворюється пил,

дрібна  стружка,  шкідливі  для  здоров'я  працівників   аерозолі,

рідини,  гази,  концентрація яких у робочій зоні може перевищувати

допустиму норму,  повинно бути  оснащене  засобами  відсмоктування

забрудненого  повітря  із  зони  оброблювання  і очищення його від

домішок.  За необхідності  до  такого  устаткування  повинні  бути

приєднані  індивідуальні  пристрої,  які  включають  у себе пило-,

стружко- і газоприймальники та відсмоктувальні пристрої.

    2.1.11. Вибракування   стальних  канатів  потрібно  проводити

відповідно до вимог ДНАОП 0.00-1.03-02 .

    2.1.12. Ріжучий і абразивний інструмент повинен зберігатися у

відповідності до документації щодо його експлуатації на  стелажах,

полицях, у шафах чи скриньках.

    Стелажі за своїми розмірами  повинні  відповідати  найбільшим

габаритам  деталей,  що  укладаються  на  них,  і  мати написи про

граничнодопустимі  навантаження  на  них.  Полицям  стелажів  слід

надавати ухил усередину стелажа.

    2.1.13. Усі    контрольно-вимірювальні    прилади    потрібно

утримувати   у  справному  стані  і  забезпечувати  проведення  їх

перевірок у порядку, установленому експлуатаційною документацією.

    2.1.14. Огляд  інструменту  та пристроїв з метою вибракування

зношених повинен проводитися відповідно до установленого  графіка,

але  не рідше одного разу на 3 місяці за встановленим роботодавцем

порядком.

    2.1.15. Модернізовані    і    виготовлені   на   підприємстві

устаткування та пристрої  повинні  відповідати  вимогам  проектної

документації,  яка  пройшла  державну  експертизу на відповідність

вимогам Положення  про  порядок  проведення  державної  експертизи

(перевірки) проектної документації на будівництво та реконструкцію

виробничих  об'єктів  і  виготовлення   засобів   виробництва   на

відповідність    їх   нормативним   актам   про   охорону   праці,

затвердженого постановою Кабінету Міністрів України  від  23.06.94

N 431 (далі - ДНАОП 0.00-4.20-94).

    2.2. Трактори,   лісозаготівельні  машини,  лісоскладське  та

лісопильне устаткування, лебідки

    2.2.1. Сільськогосподарські трактори та самохідні машини, які

використовуються   на   лісогосподарських   та   лісозаготівельних

роботах,  повинні  відповідати  вимогам  ГОСТ  12.2.019-86  "ССТБ.

Тракторы   и   машины   самоходные   сельскохозяйственные.   Общие

требования   безопасности"   та   Державних  санітарних  правил  з

обладнання і влаштування тракторів і сільськогосподарських  машин,

затверджених  постановою  Головного  державного санітарного лікаря

України від 01.12.99 N 41 (ДСП 3.3.2.041-99),  лісогосподарські  -

НАОП 3.0.00-2.04-78.

    2.2.2. Сільськогосподарські трактори та  трактори  загального

призначення,  що використовуються для трелювання деревини, повинні

дообладнуватись гідрозахватами або лебідками зі сталевими канатами

та  щитами.  Назване  знаряддя  повинне  забезпечувати  можливість

переміщення дерев,  деревних хлистів,  довгоття та  сортиментів  у

більш  безпечному  в  порівнянні  з  волочінням напівнавантаженому

положенні.  Кабіни тракторів, що трелюють деревину з використанням

чокерного   оснащення,  повинні  додатково  укріплюватись  з  боку

лебідки з метою захисту тракториста від  можливих  ударів  уламків

деревини, чокерів, канатів.

    2.2.3. Вимоги   до   лісопромислових   тракторів,   машин   і

устаткування,  які  встановлені  ГОСТ 12.2.102-89 "ССБТ.  Машины и

оборудование   лесозаготовительные   и   лесосплавные,    тракторы

лесопромышленные.   Требования   безопасности,   методы   контроля

требований  безопасности   и   оценки   безопасности   труда",   є

обов'язковими   для   дотримання  під  час  використання  названих

технічних  засобів.  Вони  повинні  доповнюватись  експлуатаційною

документацією до технічних одиниць конкретних марок.

    2.2.4. Система  управління  сортувальними  лісоконвеєрами  на

нижніх  лісоскладах та в цехах деревообробки повинна забезпечувати

пуск і зупинку механізму  приводу  з  будь-якого  місця  за  всією

довжиною лісоконвеєра.

    2.2.5. Пульти управління лісопильними рамами і верстатами, що

працюють  на  поточних  лініях,  повинні  мати  блокування запуску

приводу головного руху і двосторонньої сигналізації (світлової  та

звукової), яке має діяти протягом не менше 10 с.

    2.2.6. Лісопильні рами і верстати  всіх  типів  повинні  бути

обладнані захисними пристроями і блокуванням відповідно до розділу

3 ГОСТ  12.2.026.0-93  "ССБТ.  Оборудование  деревообрабатывающее.

Требования безопасности      к      конструкции"      (далі      -

ГОСТ 12.2.026.0-93).

    2.2.7. Конструкція лісопильних рам і деревообробних верстатів

повинна відповідати спеціальним вимогам безпеки до конкретних груп

деревообробного     устаткування,    викладеним    у   розділі   5

ГОСТ 12.2.026.0-93.

    2.2.8. Лебідки,   які   використовуються   на  лісозаготівлі,

повинні відповідати вимогам ДСТУ 4254-4:2002 "Лебідки трелювальні.

Вимоги безпеки" (далі - ДСТУ 4254-4:2002),  технічній документації

на їх виготовлення,  затвердженій у  встановленому  законодавством

порядку,  бути  обладнані  звуковим  та  світловим  сигналами,  їх

барабани  -  надійними  гальмами.  Великовантажні   лебідки,   які

використовуються   на   нижніх   та   проміжних   лісоскладах,  їх

встановлення  та  використання  повинні також відповідати вимогам,

наведеним у підпунктах 2.2.9-2.2.16.

    2.2.9. Шеститонні  та  інші   великовантажні   лебідки,   які

використовуються  для штабелювання колод,  повинні встановлюватись

на постійні місця.  Під лебідки слід підстилати  помости  заввишки

0,5 м із лісоматеріалів,  покладених на ґрунт і вкритих настилом з

дощок завтовшки 50-75  мм.  Над  лебідками  і  робочими  настилами

потрібно  влаштовувати дах.  Для кожної лебідки потрібно відводити

ділянку складу не більш ніж на 8-10 штабелів.  Укладання  колод  у

штабелі   на  кожній  з  ділянок  необхідно  починати  з  найбільш

віддаленого від лебідки  штабеля,  а  розбирання  -  у  зворотному

порядку.

    2.2.10. Лебідки необхідно закріплювати сталевими канатами або

ланцюгами так, щоб унеможливити їх зміщення.

    2.2.11. Для закріплення блоків лебідки повинні бути забиті  в

ґрунт   групи   паль   або  зроблені  інші  пристосування,  які  б

відповідали за міцністю зусиллям,  що виникають при  роботі.  Палі

повинні  бути покриті листковою сталлю.  Не дозволяється кріплення

лебідок  і  блоків  за  випадкові  предмети  та   споруди   (опори

повітряних ліній,  частини споруд тощо). Блоки потрібно кріпити до

груп паль сталевим канатом з розрахунковим запасом міцності.

    2.2.12. Блоки  необхідно  огороджувати  з  боку  внутрішнього

кута,  який утворюється канатом,  що  обводить  блок,  запобіжними

стовпами, нахиленими у бік блоків, або канатними петлями.

    2.2.13. Установлювати лебідки необхідно  так,  щоб  барабанні

вісі   були  перпендикулярні  лінії  руху  канатів.  Робочу  вітку

тягового каната потрібно  розташовувати  по  осі  штабеля.  Робочі

канати,  канати або ланцюги для кріплення лебідки,  стропи,  гаки,

блоки повинні мати 5,5-кратний запас міцності.

    2.2.14. Канати  повинні  бути надійно закріплені на барабанах

лебідки.  У разі розмотування каната на барабані слід залишати  не

менше трьох його витків.

    2.2.15. ОбТєм   пачок   лісоматеріалів,   які   переміщуються

лебідкою,   повинен  визначатися  розрахунками  в  залежності  від

вантажопідіймальності лебідки та кута підіймання пачок.

    2.2.16. Прокладання  канатів  канатно-блочної системи лебідок

через лісоконвеєри повинне  здійснюватись  так,  щоб  унеможливити

зачеплення канатів рухомими колодами або деталями лісоконвеєра.

    2.3. Риштування, містки (переходи), драбини, сходні

    2.3.1. Риштування  та  помости  повинні  відповідати  вимогам

пункту  7.2  Правил безпечної роботи з інструментом та пристроями,

затверджених наказом Міністерства  праці  та  соціальної  політики

України від 05.06.2001 N 252 (далі - ДНАОП 1.1.10-1.04-01).

    2.3.2. Риштування,  поміст та  інші  пристрої  для  виконання

робіт   на  висоті  слід  виготовляти  інвентарними,  за  типовими

проектами та мати паспорт заводу-виробника.

    2.3.3. Трапи   і   містки   повинні  бути  жорсткими  і  мати

кріплення, які унеможливлюють їх зміщення. Прогин настилу за умови

максимального навантаження не повинен бути більшим 0,02 м. Трапи і

містки з довжиною більше 3 м повинні мати проміжні опори.

    2.3.4. Містки   (переходи),  сходи,  драбини,  трапи,  сходні

виробничих приміщень,  лісових складів мають бути  виготовлені  із

металу чи пиломатеріалів хвойних порід першого і другого сорту без

нахилу волокон.

    2.3.5. Виконання робіт із використанням драбин слід проводити

відповідно до вимог пункту 7.1 ДНАОП 1.1.10-1.04-01.

    2.4. Конвеєри, підйомники і домкрати

    2.4.1. Влаштування  конвеєрів  та  їх розміщення у виробничих

будівлях повинні здійснюватися з дотриманням вимог розділів  2,  3

та   4   ГОСТ   12.2.022-80  ДССБТ.  Конвейеры.  Общие  требования

безопасности".

    2.4.2. Виконання  робіт  із використанням домкратів необхідно

проводити відповідно до вимог розділу 6 ДНАОП 1.1.10-1.04-01.

    2.4.3. Безпечна експлуатація підйомників повинна виконуватись

відповідно до вимог розділів 3,  5 та 6 Правил будови і  безпечної

експлуатації        підйомників,        затверджених       наказом

Держнаглядохоронпраці України від 08.12.2003 N 232  та

зареєстрованих у   Міністерстві   юстиції  України  30.12.2003  за

N 1262/8583 (далі -  НПАОП  0.00-1.36-03).  Залізничні  підйомники

слід  використовувати  також  з  виконанням вимог Правил технічної

експлуатації   залізниць   в   Україні,    затверджених    наказом

Міністерства транспорту України від 20.12.96 N 411  та

зареєстрованих у  Міністерстві   юстиції   України   25.02.97   за

N 50/1854 (далі - ЦРБ 0004).

    2.5. Приводи, огородження і допоміжні пристрої

    2.5.1. Загальні  вимоги  безпеки  до  конструкції   приводів,

огороджень  та  допоміжних  пристроїв  повинні відповідати вимогам

ГОСТ 12.2.003-91.

    2.5.2. На приводах і механізмах,  які ними приводяться в рух,

повинні бути нанесені стрілки,  що показують напрям обертання  або

руху механізмів і двигунів.

    2.5.3. У  всіх  випадках  перед   запуском   устаткування   в

експлуатацію  огородження  повинні  бути  поставлені  на  місце  і

надійно  закріплені.  Працювати  на  устаткуванні  із  знятим   чи

несправним огородженням не дозволяється.

    2.5.4. Транспортні засоби для переміщення заготовок,  виробів

тощо  з одного місця на інше повинні бути обладнані огородженнями,

які б унеможливлювали падіння транспортованих предметів.

    2.5.5. Робота  устаткування  без  блокувальних  і  запобіжних

пристроїв,   які   є   невід'ємною   частиною   конструкції,    не

дозволяється.

    Запобіжні пристрої,  призначені  для   попередження   аварій,

вибухів і виходу з ладу окремих частин устаткування,  повинні бути

калібровані і використовуватися тільки за призначенням.

    2.6. Інструмент

    2.6.1. Ручний  інструмент  (молотки,  долота,  гайкові ключі,

зубила,   багри,   сокири   тощо)   повинен   бути    інвентарним,

використовуватися  в  справному  стані  і відповідати технічній та

експлуатаційній документації.

    2.6.2. Ручний    слюсарно-ковальський    інструмент   повинен

відповідати вимогам розділу 5 ДНАОП 1.1.10-1.04-01.

    2.6.3. Конструкція    механізованого    інструменту   повинна

відповідати вимогам ДСН 3.3.6.039-99 .

    Ручний механізований  інструмент (шліфувальні машини,  пилки,

рубанки тощо) повинен мати захисні огорожі.

    2.6.4. Ручний  пневматичний  інструмент  ударної  дії повинен

мати  пристрої,  які  усувають  небезпеку  самовільного  вилітання

робочого інструменту при холостому ході.

    Робочий пусковий  механізм  на  ручних  пневматичних  машинах

(інструменті) повинен бути:

    розташований так, щоб унеможливити випадкове включення;

    улаштований так,  щоб  при  знятті  тиску  від руки оператора

автоматично закривався пневматичний впускний клапан.

    2.6.5. Приєднання   шлангів   до  пневматичного  інструменту,

вхідного штуцера роздавального трубопроводу та  з'єднання  шлангів

між  собою  повинно бути міцним і виконуватись тільки за допомогою

штуцерів або ніпелів зі справною різьбою (кільцевими виточками) та

стяжних хомутиків.

    2.6.6. Ручні   електричні   машини    (інструмент)    повинні

відповідати   вимогам   ДНАОП   0.00-1.21-98     та

перевірятися не рідше одного разу на 6 місяців відповідно до вимог

ГОСТ 12.2.013.0-91.

    2.6.7. У конструкції ручного механізованого інструменту масою

понад  5  кг  повинен  бути  пристрій  для  його  підвішування  та

перенесення.

    2.6.8. Інструмент  механізований  для  лісозаготівель повинен

відповідати   вимогам   ГОСТ   12.2.104-84    "ССБТ.    Инструмент

механизированный     для     лесозаготовок.    Общие    требования

безопасности".

    2.6.9. Під  час  перевезення  чи  перенесення  інструменту на

великі відстані гострі частини пилок і сокир  необхідно  ховати  у

спеціальні  чохли  або  інші  засоби  захисту (футляри з брезенту,

дерева, лубу тощо).

         3. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС РЕМОНТУ І ТЕХНІЧНОГО

               ОБСЛУГОВУВАННЯ ЗАСОБІВ ВИРОБНИЦТВА

    3.1. Технічне  обслуговування  і ремонт машин та устаткування

на території транспортно-ремонтних цехів  необхідно  проводити  на

спеціально  відведених  для цієї мети дільницях чи робочих постах,

які повинні  бути  оснащені  необхідним  обладнанням,  пристроями,

інструментом і приладами.

    3.2. Технічне обслуговування та ремонт транспортних засобів у

польових умовах має здійснюватись  відповідно  до  вимог  "Типовой

инструкции  для  слесарей  по  ремонту  автомобилей,  тракторов  и

механизмов  на  предприятиях  лесного   хозяйства",   затвердженої

заступником  Голови Державного комітету лісового господарства СРСР

від 30.12.88 (НАОП 3.0.00-5.06-88).

    Під час  ремонту  та  технічного  обслуговування транспортних

засобів слід дотримуватись вимог пожежної  безпеки  відповідно  до

НАПБ В.01.054-98/510.

    3.3. На   постах   технічного  обслуговування  і  ремонту,  у

виробничих приміщеннях  і  на  відкритих  майданчиках  автомобілі,

трактори,  спеціальні  машини  та  інші транспортні засоби повинні

розміщуватися так,  щоб відстані між  ними,  елементами  будівель,

стаціонарним   технологічним   устаткуванням  і  робочими  місцями

відповідали чинним нормам і правилам  і  забезпечували  зручне  та

безпечне переміщення працівників, транспортних засобів і виконання

технологічних операцій.

    3.4. Місця постійного проведення ремонтних робіт повинні бути

обладнані  оглядовими канавами, естакадами, підйомниками. Довжина,

ширина,   глибина   і  висота  оглядових  канав  і  естакад  мають

визначатися   в  залежності  від  конструкції  рухомого  складу  і

технологічного устаткування.

    3.5. Піднімати  (підвішувати)  трактори  та  лісозаготівельні

машини  на  їх  базі  в польових умовах (лісосіці,  лісовантажному

пункті,  верхньому  лісоскладі  тощо)  лебідкою  іншого   трактора

необхідно  тільки за умови кріплення каната за раму трактора.  При

цьому тяговий канат лебідки потрібно  розміщувати  перпендикулярно

повздовжній осі трактора,  який піднімається, не допускаючи дотику

каната з гострими деталями  конструкції  трактора.  Перебування  в

тракторі  по осі дії каната і збоку від нього на відстані,  меншій

довжини  натягнутого  каната  під  час  піднімання  (підвішування)

трактора, є небезпечним і не повинно допускатись. Після закінчення

піднімання,  не підлізаючи під трактор, потрібно викласти під його

піднятим боком клітку із брусів.

    3.6. Піднімати устаткування,  агрегати,  вузли та інші збірні

механізми  вантажопідіймальними  технічними  засобами  потрібно на

спеціально призначені для цієї мети місця і пристрої відповідно до

технічної  документації  і  схем  безпечних  способів стропування,

обв'язування і кантування вантажів.  Схеми та  інструкції  повинні

бути вивішені на робочих місцях.

    3.7. При  виконанні  кріпильних робіт у важкодоступних місцях

необхідно використовувати спеціальні викрутки.  Працювати,  сидячи

на  крилі автомобіля,  стоячи на підніжці та на ребордах оглядової

канави, заборонено.

    3.8. Проведення  робіт  поблизу  механізмів,  які  рухаються,

електричних  проводів  і  електроустановок  дозволяється тільки за

умови зупинки електроустаткування і зняття електричної напруги.  У

разі, якщо за умовами виробництва це зробити неможливо, небезпечні

місця (зони) потрібно огородити і роботи здійснювати в присутності

керівника робіт.

    3.9. Для   проведення  робіт  всередині  цистерни  (посудини)

працівники  додатково  повинні   бути   забезпечені   роботодавцем

шланговим  протигазом,  запобіжним  поясом з прикріпленим до нього

рятувальним канатом,  розрахованим на навантаження не менше  2  кН

(200  кг),  захисними  окулярами  та іншими засобами захисту,  які

мають використовуватись за потреби і вказуватись у наряді-допуску.

    У разі  застосування  шлангового  протигаза з довжиною шланга

більше 11 м потрібно забезпечувати примусове подавання повітря під

маску протигаза працівника в резервуарі.

    Спецодяг не повинен мати металевих пряжок,  ґудзиків та іншої

фурнітури, а взуття - сталевих цвяхів, підківок і набойок.

    Термін одноразового перебування в  резервуарі  (посудині)  не

повинен  перевищувати 15 хвилин з наступним відпочинком на чистому

повітрі не менше 15 хвилин.

    3.10. Для освітлення всередині резервуара (посудини) потрібно

використовувати  акумуляторні  батареї,  вмикання і вимикання яких

слід проводити тільки поза резервуаром.

    3.11. Організація та проведення електрогазозварювальних робіт

та   експлуатація   необхідного  для  цього  устаткування  повинні

відповідати вимогам Інструкції з  організації  безпечного  ведення

вогневих  робіт  на  вибухопожежонебезпечних  та вибухонебезпечних

об'єктах,  затвердженої наказом Міністерства праці  та  соціальної

політики   України   від   05.06.2001   N  255   та

зареєстрованої у  Міністерстві  юстиції  України   23.06.2001   за

N 541/5732   (ДНАОП  0.00-5.12-01),  ДНАОП  0.07-1.01-80  "Техника

безопасности в   строительстве   (СНиП    III-4-80)"    (далі    -

ДНАОП 0.07-1.01-80),     ГОСТ     12.3.003-86     "ССБТ.    Работы

электросварочные.  Требования  безопасности",   ГОСТ   12.3.036-84

"ССБТ. Газоплазменная обработка металлов. Требования безопасности"

та ГОСТ 12.1.013-78.

    3.12. При виконанні ковальських,  пресових та термічних робіт

слід   дотримуватись   вимог   Державних   санітарних  правил  для

ковальсько-пресових  цехів,  затверджених   наказом   Міністерства

охорони здоров'я  України  від  09.07.97  N  200  

(ДСП 200-97).

    3.13. У  разі  використання  газових   паяльників   під   час

виконання мідницьких     робіт     слід     керуватись    вимогами

ДНАОП 0.00-1.20-98 .

    3.14. При         виконанні          електрогазозварювальних,

ковальсько-пресових,    термічних,    гальванічних,    мідницьких,

шиномонтажних,     вулканізаційних,     кузовних,     оббивальних,

фарбувальних   та   антикорозійних   робіт,  робіт  з  полімерними

матеріалами,  під час ремонту і зарядження акумуляторів,  паяльних

та  інших робіт рівень шкідливих речовин у робочій зоні не повинен

перевищувати граничнодопустимих рівнів,  вказаних  у  "Списку  ПДК

вредных веществ в воздухе рабочей зоны",  затвердженому постановою

Головного державного санітарного лікаря СРСР від 26.05.88  N  4617

(із змінами).

    3.15. Поводження  з  промисловими  відходами  має відповідати

Гігієнічним вимогам щодо поводження з  промисловими  відходами  та

визначення їх класу небезпеки для здоров'я населення, затвердженим

постановою Головного державного  санітарного  лікаря  України  від

01.07.99 N 29  (ДсанПіН 2.2.7.029-99).

                4. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС РОБОТИ

              НА МЕТАЛООБРОБНИХ ВЕРСТАТАХ (ЛІНІЯХ)

    4.1. Розташування устаткування на дільницях  і  в  цехах  має

відповідати характеру виробництва і використовуваним технологічним

процесам, а також забезпечувати нешкідливі і безпечні умови праці.

Організація  і  виконання  робіт  на  механічній  дільниці повинні

відповідати вимогам  "Санитарных  правил  для  механических  цехов

(обработка металлов резанием)",  затверджених постановою Головного

державного санітарного   лікаря   СРСР   від   07.12.89   N   5160

(ДНАОП 0.03-1.48-89),  експлуатаційної  документації  на  верстати

(лінії) та цих Правил.

    4.2. Вимоги безпеки до процесів обробки різанням повинні бути

викладені  в  технологічних  документах  і  виконуватись  протягом

усього технологічного процесу.

    4.3. Робочі місця для працівників, що виконують роботи сидячи

та  стоячи,  мають  відповідати  вимогам  ГОСТ  12.2.032-78 "ССБТ.

Рабочее место при  выполнении  работ  сидя.  Общие  эргономические

требования",  ГОСТ 12.2.033-78 "ССБТ. Рабочее место при выполнении

работ стоя. Общие эргономические требования" та підпунктам 1.6.19,

1.6.20, 1.6.21, 1.6.22 цих Правил.

    4.4. Приводити у дію та обслуговувати верстати повинні тільки

ті працівники, за якими вони закріплені.

    Ремонт верстатів повинен виконуватись спеціально призначеними

працівниками,  що мають  фахову  підготовку  відповідно  до  вимог

Типового  положення  про  порядок  проведення навчання і перевірки

знань   з   питань   охорони    праці,    затвердженого    наказом

Держнаглядохоронпраці  України від 26.01.2005 N 15 та

зареєстрованого у  Міністерстві  юстиції  України  15.02.2005   за

N 231/10511 (далі - НПАОП 0.00-4.36-05).

    4.5. Вимкнення верстата обов'язкове:

    у разі припинення подавання струму;

    перед заміною робочого інструменту,  установленням деталі, що

обробляється, зняттям її з верстата;

    перед ремонтом, чищенням та змащуванням верстата, прибиранням

відходів.

    4.6. Для зняття,  встановлення деталей  або  заготовок  масою

більше  20  кг  необхідно  використовувати підіймально-транспортні

технічні засоби, обладнані спеціальними органами (захватами).

    4.7. Укладання  матеріалів  та  деталей  біля  робочих  місць

повинно робитися способом, що забезпечує їх стійкість.

    4.8. Робоче місце працівника, що працює на верстаті і навколо

нього,  повинне завжди утримуватися в чистоті і не  захаращуватись

виробами та матеріалами.

    4.9. Прибирання   відходів   від   верстата   за  відсутності

спеціальних  пристроїв  повинно  робитися  тільки   за   допомогою

відповідних пристосувань (гаків,  щіток). Гаки повинні мати гладку

рукоятку та щиток, який запобігає порізам рук працівника стружкою.

    Прибирання стружки  з  робочих  проходів  повинно проводитися

ретельно,  накопичення  стружки  не  дозволяється.   Стружка   має

збиратись  у спеціальні ящики і в міру їх заповнення видалятись із

приміщення.

    4.10. При  залишенні  робочого  місця  (навіть  короткочасно)

працівник, що працює на верстаті, повинен вимкнути верстат.

    4.11. Біля  кожного  верстата  має  бути вивішена табличка із

зазначенням особи, яка відповідає за його експлуатацію.

    4.12. При   роботах   на   токарних    верстатах    необхідно

дотримуватись   вимог   ГОСТ   12.2.003-91   та  ГОСТ  12.2.062-81

"Оборудование производственное. Ограждения защитные".

    4.13. Під   час   роботи    на    свердлильних,    фрезерних,

заточувальних  та  шліфувальних верстатах слід керуватись вимогами

ГОСТ    12.2.003-91,    ГОСТ     12.2.009-80     "ССБТ.     Станки

металлообрабатывающие. Общие       требования       безопасности",

ДСТУ 2752-94  "Устаткування  метало-  та  деревообробне.  Верстати

металорізальні.   Вимоги   безпеки",  ДСТУ  2753-94  "Устаткування

метало- та деревообробне.  Верстати деревообробні побутові. Вимоги

безпеки",  ДСТУ  2754-94  "Устаткування  метало- та деревообробне.

Верстати металорізальні. Методи оцінювання безпеки".

    4.14. Робота на ножицях має здійснюватись відповідно до вимог

ГОСТ 12.2.118-88 "ССБТ. Ножницы. Требования безопасности".

    4.15. При  роботах  на  пресах  необхідно дотримуватись вимог

ГОСТ  12.2.117-88   "ССБТ.   Прессы   гидравлические.   Требования

безопасности".

             5. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПРИ ПРОВЕДЕННІ РОБІТ

              НА РАДІАЦІЙНО-ЗАБРУДНЕНИХ ТЕРИТОРІЯХ

    5.1. Загальні положення та вимоги

    5.1.1. Організація  лісогосподарських,  лісозаготівельних  та

лісотранспортних робіт  на  забрудненій  радіонуклідами  території

повинна   гарантувати   неперевищення   ліміту   дози  опромінення

відповідно до вимог "Норм радіаційної безпеки  України  (НРБУ-97).

Державні гігієнічні нормативи",  затверджених наказом Міністерства

охорони здоров'я України від 14.07.97 N 208   та

введених  у дію постановою Головного державного санітарного лікаря

України від   01.12.97   N   62    (далі    -

ДГН 6.6.1-6.5.001-98), унеможливлювати додаткове опромінення.

    5.1.2. Під  час  ведення  робіт  на  радіоактивно-забруднених

територіях слід   керуватися   вимогами    ДГН    6.6.1-6.5.001-98

та цими Правилами.

    5.2. Заходи радіаційної безпеки

    5.2.1. У  разі  виконання  робіт   у   зонах   радіоактивного

забруднення 2-5 та 5-15 Кі/км/кв.,  крім первинного інструктажу, з

усіма працівниками на об'єкті додатково  повинен  бути  проведений

цільовий  інструктаж  з  радіаційної  безпеки  за  видами  робіт з

обов'язковим зазначенням потреби використання  необхідних  засобів

індивідуального захисту.

    5.2.2. На територіях із щільністю радіоактивного  забруднення

5-15 Кі/км.кв.  не слід перевозити працівників на робочі об'єкти у

відкритому   автотранспорті.   Перевезення   працівників   повинне

здійснюватись    в   автобусах   або   на   вкритому,   спеціально

пристосованому  герметизованому  автотранспорті  з   протипиловими

повітряними   фільтрами.   Перед   подаванням  автотранспорту  для

перевезення  працівників  у  салонах  необхідно  провести   вологе

прибирання. Слід уникати сухого прибирання.

    5.2.3. В   умовах   інтенсивного   пилоутворення    необхідно

використовувати  респіратори  і  захисні  окуляри та періодично не

рідше одного разу на місяць здійснювати очищення  та  дезактивацію

засобів індивідуального захисту з наступним контролем ефективності

дезактивації.

    5.2.4. Приймати їжу працівники повинні винятково у спеціально

пристосованих місцях.  Не слід облаштовувати  такі  місця  у  зоні

радіоактивного забруднення з рівнем 5-15 Кі/км.кв. За умови роботи

у зоні  значного  радіоактивного  забруднення  для  приймання  їжі

працівники повинні бути вивезені у менш забруднену зону.

    Привезення води та гарячого  харчування  повинне  проводитись

тільки у герметично закритій тарі,  а інших продуктів харчування -

упакованими у поліетиленові пакети.  Не слід  використовувати  для

пиття воду з відкритих водойм та джерел.

    5.2.5. На територіях підприємств зі щільністю  радіоактивного

забруднення 5-15 Кі/км.кв.  техніка, яка працювала у лісі, повинна

проходити   миття   на   спеціально    облаштованих    майданчиках

дезактивації.   Будівництво  таких  майданчиків  дезактивації  має

проводитись подалі від колодязів питної води, річок, озер.

    Обмивання та   дезактивація  техніки  повинні  проводитись  у

напрямку від менш забруднених частин до більш  забруднених.  Після

дезактивації  техніки  слід  провести  контроль  її радіоактивного

забруднення.

    5.2.6. Не  рідше  одного  разу на тиждень необхідно проводити

контроль  поверхневого   забруднення   спецодягу   та   спецвзуття

(приладами  КРБ-1  або  МКС-01).  У  разі перевищення після прання

допустимих нормативів поверхневого забруднення одягу - такий  одяг

слід вилучити з користування та замінити новим.

    5.3. Спеціальні      вимоги     безпеки     при     виконанні

лісогосподарських робіт

    5.3.1. Усі  види  робіт  в  умовах радіоактивного забруднення

території  взимку  повинні  виконуватись  за  наявності  снігового

покриву, а протягом вегетації - у вологу погоду.

    5.3.2. Проходи   (гони)    лісогосподарської    техніки    на

радіоактивно  забрудненій  території  повинні  виконуватись  таким

чином,  щоб вітер був зустрічним або  боковим.  На  сухих  ґрунтах

одночасну  роботу  кількох  машин  у гонах дозволяється виконувати

тільки на великих площах, унеможливлюючи взаємний негативний вплив

пилоутворення.

    5.3.3. Під  час  підготовки  ґрунту  та  посадки  лісу   слід

використовувати  техніку з герметизованими кабінами.  Садіння лісу

повинне проводитись  з  максимальним  використанням  лісосадильних

автоматів.   Використовувати   лісосадильні  машини  потрібно  при

зволоженому ґрунті.

    5.3.4. У  разі  роботи  у лісах зони безумовного відселення з

щільностями  забруднення  ґрунту  більше  15  Кі/км.кв.   (гасіння

лісових  пожеж,  боротьба  з  шкідниками  лісу та інше) на бригаду

потрібно оформляти наряд-допуск за формою,  наведеною в додатку 1.

У ньому повинно бути визначено:  місце проведення робіт, завдання,

список працівників,  бригадир,  ланкові, тривалість робочого часу,

заходи   радіаційної   безпеки,  засоби  індивідуального  захисту,

розрахункова середня доза опромінення.

    5.3.5. Спостереження за пожежним станом забруднених територій

слід здійснювати переважно з пожежних веж за  допомогою  телекамер

(дистанційне)  або  патрулювання  з  гелікоптерів  та  літаків.  У

випадку  наземного  патрулювання  маршрути   слід   прокладати   з

урахуванням  радіаційної  обстановки.  Гасіння  низових лісових та

торфових пожеж необхідно починати з тилу з подальшим переходом  до

флангових та фронтальної ділянок пожежі.

    5.3.6. Під час звалювання лісу,  після зрізування  дерева  та

його  падіння  наступні  роботи (обрубування гілок,  розкряжування

стовбура тощо) слід проводити після того, як осяде пил.

    5.3.7. У разі проведення лісосічних робіт у зоні зі щільністю

радіоактивного  забруднення  5-15  Кі/км.кв.  потрібно  запобігати

трелюванню  дерев  з  кронами.  Під  час  очищення лісосік порубні

рештки слід збирати в купи для перегнивання, складати на волоки чи

технологічні коридори.

    5.3.8. Під  час  заготівлі  живиці  працівники  повинні  бути

забезпечені  роботодавцем  респіраторами  та  захисними окулярами,

використовувати їх.

          6. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ДО ТЕХНОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСІВ

            НА ОСНОВНИХ РОБОТАХ У ЛІСОВОМУ КОМПЛЕКСІ

    6.1. Технологічні   процеси   повинні   відповідати   вимогам

ДСТУ 3273-95   "Безпечність   виробничих   підприємств.   Загальні

положення та вимоги", ГОСТ 12.3.002-75 "Процессы производственные.

Общие требования  безопасности"   (далі   -   ГОСТ   12.3.002-75),

ГОСТ 12.3.009-76, не мати прихованих небезпек.

    6.2. Використання    у    виробництві    шкідливих    речовин

дозволяється  після  їх  державної  регламентації   та   державної

реєстрації   відповідно   до   вимог   Положення   про  гігієнічну

регламентацію  та  державну   реєстрацію   небезпечних   факторів,

затвердженого постановою  Кабінету  Міністрів України від 13.06.95

N 420 .

    6.3. Перед переїздом робочих  машин,  тракторів  і  агрегатів

через  штучні  споруди  необхідно  за  допомогою  дорожнього знака

перевірити відповідність дозволеної вантажопідіймальності  споруди

масі   агрегату,  що  переміщується,  та  візуально  впевнитися  у

справності штучної споруди.

    6.4. Зупиняти  транспортні  засоби  слід  у  місцях,  які   є

зручними   для   безпечного   виходу  та  входження  в  їх  кабіну

тракториста (машиніста, оператора).

    6.5. При  виявленні  на  робочому  об'єкті  вибухонебезпечних

предметів  (снарядів,  бомб,  мін  тощо)  усі  роботи слід негайно

припинити,  межі ділянки позначити знаками безпеки  відповідно  до

ГОСТ  12.4.026-76  з  написом  "Обережно!  Небезпечність  вибуху",

організувати охорону та передати повідомлення в органи МНС.

    6.6. Роботи в цехах,  на нижніх та проміжних  лісоскладах,  а

також  у лісі повинні виконуватись відповідно до затверджених карт

технологічного  процесу,  а  за  необхідності   згідно   з   іншою

проектно-технологічною   документацією,   яка   затверджується   у

встановленому порядку (положеннями,  проектами організації  робіт,

типовими  технологічними  процесами,  технологічними регламентами,

технологічними  інструкціями  тощо),   зміст   яких   не   повинен

суперечити нормативно-правовим актам з охорони праці.

    6.7. Картами  технологічного  процесу  необхідно  завершувати

доведення до відома бригад (ланок) і окремих працівників  вимог  з

охорони  праці,  які  відсутні  в  експлуатаційній документації на

технічні засоби і в повній мірі не можуть бути включені в  акти  з

охорони  праці  підприємства.  Зміст  карти технологічного процесу

повинен відповідати вимогам ГОСТ 3.1120-83  ДЕСТД.  Общие  правила

отражения   требований   безопасности   труда   в  технологической

документации" з  доповненнями,  які  необхідні  для  регламентації

безпечного  ведення  окремих видів робіт,  враховувати особливості

робочого  об'єкта,  виділених  бригаді  знарядь  праці,  прийнятої

технології  робіт,  рівня повноти врахування вимог безпеки праці в

інструкції з охорони праці та в інших документах для бригади.  Під

час  їх  розроблення  максимум необхідної інформації слід подавати

графічно та в табличній формі.

    6.8. Нормативно - правові акти з охорони праці,  що діють  на

підприємстві,  та  технологічні  документи,  які бригада або ланка

повинні виконувати в  доповнення  до  вимог  карти  технологічного

процесу, в карті необхідно називати в розділі "Особливі вказівки".

    6.9. Під час роботи в зонах охорони слід керуватися:

    а) електричних мереж - Правилами охорони  електричних  мереж,

затвердженими постановою  Кабінету  Міністрів України від 04.03.97

N 209 ;

    б) магістральних    трубопроводів    -    Правилами   охорони

магістральних  трубопроводів,  затвердженими  постановою  Кабінету

Міністрів України від 16.11.2002 N 1747.

    6.10. Організаційне  та  технологічне  керівництво роботами в

лісі та на  лісоскладах  повинні  здійснювати  майстер  або  інший

працівник,  які  успішно  пройшли  перевірку  знань  з  безпечного

ведення конкретних робіт.  У розпорядженні керівника робіт повинно

бути  таке  число  бригад  (ланок),  роботу  яких  він  спроможний

щозмінно організувати та проконтролювати.

    6.11. Відпочинок,   переходи   та   переїзди   (за   винятком

агрегатних   лісових   машин   з   укріпленими  кабінами)  повинні

виконуватись в обхід небезпечних територій.

    6.12. Сідати  (лягати)  для  відпочинку  працівникам  слід  у

побутових  приміщеннях,  а в лісі,  як виняток,  відпочинок сидячи

дозволяється в місцях,  які добре видні з кабін технічних засобів,

що рухаються на робочому об'єкті, але не на шляху їх руху.

          7. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ НА ЛІСОКУЛЬТУРНИХ РОБОТАХ

    7.1. Загальні вимоги

    7.1.1. Лісокультурні роботи слід організовувати і  виконувати

відповідно  до  карти технологічного процесу,  яка розробляється і

затверджується  у  встановленому   роботодавцем   порядку   та   з

виконанням  вимог  пункту  6.7 цих Правил.  У карту технологічного

процесу включаються технологічна схема об'єкта,  порядок та спосіб

виконання  робіт,  особливі  вказівки.  Під  час розроблення карти

технологічного процесу слід керуватися цими Правилами, а для робіт

на схилах - також вимогами "Типовой инструкции по охране труда при

проведении  лесокультурных   работ   на   склонах",   затвердженої

заступником  Голови Державного комітету лісового господарства СРСР

від 28.12.87 (НАОП 3.0.00-5.02-87).

    7.1.2. На  стежках  та  дорогах,  що перетинають ділянки,  де

виконуються лісокультурні роботи,  мають встановлюватись заборонні

знаки відповідно до вимог ГОСТ 12.4.026-76, які забороняють прохід

та проїзд стороннім особам (технічним засобам).

    Лісокультурні землі    необхідно    заздалегідь    обстежити.

Небезпечні місця (крутояри,  урвища,  ями тощо) та виділені  місця

для  відпочинку  необхідно  позначати  попереджувальними  знаками.

Перед виконанням  механізованих  робіт  на  схилах  знаки  безпеки

повинні встановлюватись також коло підгір'я.

    7.1.3. Працівники  на  лісокультурних  роботах  повинні  бути

забезпечені  роботодавцем  питною  водою,  аптечками  для  надання

швидкої допомоги та засобами індивідуального  захисту.  На  період

проведення   робіт   декількома   працівниками  один  із  них  має

призначатися старшим.

    7.1.4. Лісокультурні  роботи необхідно проводити за швидкості

вітру не більше 11 м/с, у гірських та горбистих умовах - не більше

8,5  м/с.  Вони  мають  припинятися  в  період грози,  злив та при

видимості менше 50 м, з настанням сутінок і в нічні години.

    7.1.5. На  період  роботи  лісогосподарських  машин необхідно

забезпечити:

    відсутність працівників  на навісних знаряддях і поруч з ними

при підійманні, опусканні та розворотах машини;

    розвертання машин у місцях, де немає перешкод;

    рух машини  під  час  подолання  перешкод  тільки  на  першій

передачі  швидкості,  переїзд  через  повалені  дерева  під прямим

кутом,  через невеликі заглиблення під кутом 15 град.  - 200 град.

до осі руху агрегата;

    спорудження стійких настилів для переїзду через перезволожені

    20.1.3. Територія лісоскладів має відповідати вимогам  пункту

18.2 цих Правил.

    20.1.4. Роботи на  лісопромислових  складах  слід  виконувати

відповідно    до    проектів   організації   робіт,   затверджених

роботодавцем типових технологічних процесів,  карт  технологічного

процесу,  інструкцій з охорони праці підприємств,  експлуатаційної

документації на машини, устаткування та мотоінструмент конкретного

типу.

    20.1.5. Умови   праці    операторів    пультів    управління,

розташованих у     кабінах,     повинні     відповідати    вимогам

ДСН  3.3.6.037-99 ,      ДСН    3.3.6.039-99

, ДСН 3.3.6.042-99   та СниП II-4-79.

    20.1.6. На розкряжувальних естакадах та майданчиках нижніх  і

проміжних  лісоскладів слід не допускати виникнення захаращеності.

При  їх  проектуванні,   будівництві   та   реконструюванні   слід

передбачати створення запасних буферних майданчиків,  розміри яких

забезпечують  повне  розміщення  деревини,   що   вивозиться   при

сприятливих дорожніх умовах, тимчасове її зберігання відповідно до

протипожежних вимог та вимог охорони праці.

    На території  лісоскладів  з  перезволоженими  ґрунтами мають

бути понижені небезпечні для будов, споруд та комунікацій ґрунтові

води або влаштований відкритий водовідвід.

    20.1.7. На    нижніх    та    проміжних    лісоскладах,    де

вантажопідіймальні    крани    та   інше   підіймально-транспортне

устаткування    не    обладнані    грейферними    або    щелепними

вантажно-захоплювальними  органами,  деревні  хлисти  та  довгоття

(далі - деревні хлисти) на буферних майданчиках слід  зберігати  в

застрополеному  вигляді  або  в  пачковому  штабелі з вагою пакета

(пачки),      що      не      перевищує      вантажопідіймальність

вантажно-розвантажувальних засобів.  Дозволяється також формування

розріджених рядових штабелів зі шпаціями,  а  також  хрестоподібне

укладання пакетів.

    20.1.8. Пачки   деревних    хлистів    та    інших    круглих

лісоматеріалів,  що формуються на верхніх та проміжних лісоскладах

для їх подальшого навантажування самонавантажувачами,  автокранами

або  іншими  технічними  засобами  після  попереднього охоплювання

деревної сировини канатним оснащенням,  мають формуватись з вагою,

яка   не   перевершує   тягове  зусилля  механізму,  який  натягує

(підіймає) деревну сировину,  охоплену  канатами  (стропами).  Між

окремими  пачками,  а  також  між  кожною  з  них  та  ґрунтом або

естакадою при  формуванні  штабелів  повинен  залишатись  простір,

достатній  для  швидкого  і  надійного обхвату деревних хлистів та

інших круглих лісоматеріалів  канатами  (стропами)  з  обох  боків

пачки.

    20.1.9. Якщо в пунктах вивантажування деревини  (проміжні  та

нижні  лісосклади  тощо)  вантажопідіймальність  розвантажувальних

засобів,  які не  мають  грейферних  або  щелепних  захоплювальних

органів,  менша,  ніж  допустиме навантаження транспортної техніки

для перевезення деревини,  деревні хлисти  (довгоття,  сортименти)

під   час   їх   навантажування   в  лісі  необхідно  поділяти  на

транспортних засобах стропами на пачки,  вага  кожної  з  яких  не

повинна   перевищувати   вантажопідіймальність  розвантажувального

засобу.  Під короткомір, що навантажується в лісі вручну, якщо він

перевозиться  на  нижні  або  проміжні лісосклади чи деревообробні

цехи, слід підкладати стропи і вивантажувати деревину кранами.

    20.1.10. Доочищення    деревних   хлистів   від   сучків   на

лісопромислових складах необхідно виконувати відповідно  до  вимог

пункту  15.4  цих  Правил.  Робота  має організовуватись так,  щоб

унеможливлювалось дообрубування та відпилювання залишків сучків на

рухомому лісоконвеєрі, в лісонакопичувачах, на штабелях.

    20.2. Розкряжування деревних хлистів

    20.2.1. Розкряжування деревних хлистів моторним  інструментом

на нижніх лісоскладах слід проводити на розкряжувальних естакадах,

а на верхніх та проміжних лісоскладах - і на землі після укладання

хлистів  на  підкладні хлисти,  бруски,  колоди.  Поверхня естакад

нижніх лісоскладів повинна мати ухил у бік сортувального  пристрою

не  більше  2  град.,  у перпендикулярному напрямі від середини до

країв -  не  більше  0,5  град.  Направляючі  (підкладні)  хлисти,

бруски,  колоди  в  зоні  розкряжування  повинні  виступати поверх

настилу естакади або поверхні землі на висоту 15-20  см.  Поверхня

естакад,  з  яких  деревна  сировина подається на напівавтоматичні

установки, повинна бути горизонтальною.

    20.2.2. Розкряжування  деревних хлистів та довгоття моторними

пилками  і  розкряжувальними  установками  слід  проводити   після

попереднього розділення пачки в один ряд. При цьому розкряжовувати

слід лише ті деревні хлисти чи одиниці довгоття, які стійко лежать

в один ряд на естакаді чи на підкладних колодах,  що на ґрунті, за

відсутності загрози їх саморозкочування.

    Роботи слід   організовувати   так,   щоб   унеможливлювалась

необхідність розкряжування деревних хлистів, що лежать в штабелях,

пачках,  а  також  на  шляху  можливого  саморозкочування  хлистів

(колод).

    20.2.3. Перед    проїздом    повз   розкряжувальні   естакади

(майданчики) автопоїздів, автокранів, рухомого складу залізниць та

інших  важких  технічних  засобів,  що  призводять  до  потрясіння

ґрунту, працівники повинні вийти з небезпечних зон, що створюються

під  час  можливого саморозкочування нерозділених в один ряд пачок

деревини  або  нестійко  лежачих  хлистів.  Такий  проїзд  повинен

здійснюватись  після  обміну  сигналами між водієм (машиністом) та

бригадиром розкряжувальників.

    20.2.4. Розділення пачок деревних хлистів на естакадах нижніх

лісоскладів повинне бути механізованим.  Для ручного  розкочування

пачки  деревної  сировини  на  верхніх  та  проміжних  лісоскладах

працівники  повинні  бути   забезпечені   допоміжними   пристроями

(аншпугами,   підвагами,   баграми,   кондаками,  гаками  тощо)  і

використовувати їх. Працівники, що виконують розкряжування хлистів

на  верхніх  та проміжних лісоскладах з наявністю схилів,  повинні

бути додатково забезпечені прядив'яними  канатами,  ланцюгами  або

металевими канатами для прив'язування деревних хлистів,  якщо ухил

поверхні підкладних колод уздовж їх осей перевищує 2 град.

    20.2.5. Під  час  механізованого розкряжування та переміщення

на  естакаді  нижнього  лісоскладу  деревних   хлистів   необхідно

дотримуватись таких вимог безпеки:

    вмикати розтягувальний  пристрій   і   лебідку   слід   після

подавання  попереджувального  сигналу за умови відсутності людей у

зоні вірогідного переміщення деревних хлистів;

    розділяти двовершинні,   однобічно-сучкуваті  та  зі  значною

кривизною  хлисти  поступовим  підтягуванням,  не  допускаючи   їх

перекочування.

    20.2.6. Деревний хлист дозволяється розкряжовувати лише тоді,

коли унеможливлений дотик пильного ланцюга до будь-якої перешкоди.

    20.2.7. У разі розкряжування  хлистів  моторним  інструментом

слід дотримуватися таких вимог:

    виконувати дрібний ремонт,  заміну пильного ланцюга або  його

натягування  при  непрацюючому  двигуні  бензиномоторної  пилки та

від'єднаному від кабеля двигуні електропилки;

    переходити від  різу до різу з бензиномоторною пилкою під час

роботи  двигуна  на  малих  обертах  (коли  пиляльний  ланцюг   не

обертається), а з електропилкою - при вимкненому електродвигуні;

    вимикати двигун електропилки після припинення подання струму;

    звільняти затиснену  у  розрізі  пиляльну шину моторної пилки

після зупинки двигуна;

    заправляти   пально-мастильними   матеріалами  бензиномоторну

пилку тільки за умови,  коли двигун не працює,  а  вихлопна  труба

охолола  на  відстані  щонайменше 10 м від людей,  тварин,  будов,

знаходження інших технічних засобів та легкозаймистих  матеріалів.

У місцях заправлення пилки повинен бути вогнегасник та покривало з

негорючого теплоізоляційного полотна;

    дотримуватись безпечної  відстані (5 м) між працюючою пилкою,

розмітником хлистів або іншим працівником;

    під час розкочування хлистів аншпугом вручну перебувати збоку

поза межами руху хлистів;

    не відпилювати   висячі   або   зігнуті  частини  хлиста  без

підкладок або підтримувальних підваг.

    Зона безпеки  на  розкряжувальному  майданчику повинна бути в

радіусі не менше 5  м  від  технічних  засобів,  що  працюють,  та

деревини і допоміжних пристроїв, які рухаються.

    20.2.8. Перед заправленням бензиномоторної пилки її  поверхню

слід  очисти  від  тирси  та  інших  займистих  матеріалів.  Пилці

необхідно дати охолонути взимку протягом не  менше  п'яти  хвилин,

влітку  -  семи.  Заправляти  пилку слід з використанням лійки або

інших  пристосувань,  що  запобігають проливанню пально-мастильних

матеріалів.  При  їх  проливанні  на  пилку  остання перед роботою

повинна бути ретельно витерта.

    20.2.9. При   розкряжуванні   деревних   хлистів  зі  значною

внутрішньою  напругою  в  місці  перепилювання   з   використанням

моторного    ланцюгового   інструменту   необхідно   дотримуватись

додаткових вимог відповідно до підпункту 15.6.13 цих Правил.

    20.2.10. Електрокабель    для    живлення    електромоторного

інструменту на  нижніх  або  проміжних  лісоскладах  повинен  бути

підвішений  над розкряжувальною естакадою на висоті не менше 3 м і

закріплюватись  від вертикальної осі сортувального лісоконвеєра на

відстані  не  менше  4 м.  Зависання кабеля нижче 2 м від поверхні

естакади не дозволяється.

    20.2.11. Під     час     розкряжування    деревних    хлистів

розкряжувальними установками та круглими пилками  для  поперечного

розпилювання    (балансирними,    маятниковими   тощо)   необхідно

дотримуватись таких вимог:

    працювати лише  з  відрихтованим  диском  пилки,  який не має

тріщин, з гарно заточеними та правильно розведеними зубцями;

    перед пуском  установки  переконатися у відсутності сторонніх

осіб  біля  її  механізмів,  уключаючи   лісоконвеєри,   та   дати

попереджувальний сигнал;

    насувати пильний диск на деревний хлист плавно і тільки після

того, як він досягне повної частоти обертання;

    подавати деревний хлист під пиляльний диск тільки тоді,  коли

останній перебуває у крайньому неробочому положенні;

    у разі виявлення несправностей (тріщини в  пилці,  викришення

зубців  тощо),  а  також  перегріву  електродвигуна  та протікання

масла робота негайно повинна бути припинена;

    вимикати на     пульті     кнопки     керування    агрегатами

розкряжувальної установки після припинення подання електроструму;

    виконувати ремонт,  очищення та змащення механізмів установки

при виключеному рубильнику електроживлення  після  повної  зупинки

частин, які рухаються;

    на рубильнику  вивісити   заборонний   плакат   (знак):   "Не

включати. Працюють люди!".

    20.2.12. Збирання  відходів  від  розкряжувальних   установок

повинно бути механізованим.

    20.2.13. Розкряжувальні установки повинні бути огороджені  та

зблоковані  з  дверима  кабіни  оператора,  що  унеможливлює  вхід

персоналу в кабіну під час роботи установки.

    20.2.14. Натяжна станція колодотаски повинна бути огороджена.

    20.3. Сортування круглих лісоматеріалів

    20.3.1. Сортування круглих  лісоматеріалів  (далі  -  колоди)

повинно   бути,  як  правило,  механізованим  і  здійснюватися  за

допомогою сортувальних лісоконвеєрів, інших засобів механізації, а

на верхніх лісоскладах - також і коней.

    20.3.2. Під час подавання колоди на лісоконвеєр спочатку слід

звалювати  на траверси передній по ходу її кінець, а потім задній.

Необхідно  слідкувати  за  тим,  щоб  не відбувалось перекошування

ланцюга та заклинювання колод, вчасно ліквідовувати неполадки.

    20.3.3. Сортувальні лісоконвеєри на нижніх  лісоскладах  слід

автоматизувати  та  обладнати колодоскидачами.  У разі відсутності

колодоскидачів дозволяється скидання колод допоміжними  пристроями

(аншпугами,  підвагами,  кондаками).  Робота  має організовуватись

так,  щоб унеможливити необхідність скидання колод  ногами  або  в

напрямку "на себе".

    20.3.4. Скидати  колоди  слід  у  лісонакопичувачі  за  умови

відсутності людей у лісонакопичувачах,  що наповнюються,  між ними

та навпроти них.

    20.3.5. Управління  двома  або  більшою  кількістю послідовно

зв'язаних лісоконвеєрів має здійснюватися так, щоб пуск наступного

проводився перед пуском попереднього, а зупинка їх здійснювалася в

зворотному напрямку.

    20.3.6. Для  захисту  працівників  від  вітру  та атмосферних

опадів під час  ручного  скидання  по  всій  довжині  лісоконвеєра

повинен бути навіс з суцільною стінкою.

    20.3.7. Уздовж  лісоконвеєрів,  розміщених  на  естакадах,  з

боку,   протилежного   скиданню  колод  в  лісонакопичувачі,  слід

улаштовувати тротуари для  проходу  та  роботи  на  лісоконвеєрах.

Ширина  тротуару  для  скидання з нього сортиментів вручну повинна

бути 1,5 м,  механізмами - 1,0  м.  При  виході  на  тротуар  слід

улаштовувати  сходи  з  поручнями.  Конструкція  і висота тротуару

повинні унеможливлювати скочування на нього колод.

    20.3.8. Для проходу від працюючого устаткування (лісоконвеєра

тощо) до місць праці слід влаштовувати містки, сходи, трапи.

    20.3.9. У  разі  використання  ручного  скидання  колод,  для

спускання в лісонакопичувачі повинні  бути  влаштовані  драбини  з

розрахунком  одна  на два лісонакопичувачі.  Ширина драбин повинна

бути не менше 0,5 м. Драбини повинні мати з одного боку поручні та

закрайки.

    20.3.10. Якщо  лісонакопичувач  призначений   для   прийняття

деревини   з  двох  лісоконвеєрів,  робота  на  них  повинна  бути

організована так, щоб уникати одночасного ручного скидання колод з

двох лісоконвеєрів в один лісонакопичувач.

    20.4. Укладання     та     розбирання     штабелів    круглих

лісоматеріалів, формування транспортних пакетів

    20.4.1. Типи  і  розміри штабелів круглих лісоматеріалів слід

вибирати відповідно  до  прийнятого  технологічного  процесу  і  в

залежності  від  устаткування  та  машин,  які  використовуються у

процесі штабелювання.  Формування пакетів, укладання та розбирання

штабелів  круглих  лісоматеріалів  слід  виконувати  відповідно до

вимог ГОСТ 12.3.009-76,  ГОСТ 12.3.020-80,  ГОСТ 16369-96  "Пакеты

транспортные лесоматериалов. Размеры" та цих Правил.

    20.4.2. Для   кожного   штабеля   повинна   бути    обладнана

підштабельна    основа   з   колод-підкладок   або   підкладок   з

залізобетону. Висота підштабельної основи повинна  бути  не  менше

15 см  при  вологому  способі  зберігання  і  не менше 25 см - при

сухому.  На слабких ґрунтах під  колоди-підкладки  на  верхніх  та

проміжних  лісоскладах  слід  вкласти  суцільний  настил  з хмизу,

хворосту, гілля або залізобетонні плити.

    20.4.3. У місцях,  де укладають або розбирають штабелі,  слід

встановлювати   знаки   безпеки   з   попереджувальними   написами

відповідно до вимог ГОСТ 12.4.026-76.

    20.4.4. Під час  формування  і  розбирання  штабелів  круглих

лісоматеріалів  повинна  використовуватися  надійна  сигналізація.

Сигналізація прапорцями дозволяється тільки при добрій видимості.

    20.4.5. Під  час вітру швидкістю 11 м/с та більше,  зливи або

густого туману  (видимість  не  перевищує  50  м)  слід  припиняти

укладання  та  розбирання  штабелів  висотою більше 1,8 м.  У разі

ожеледиці  потрібно  уникати  укладання  та  розбирання   штабелів

вантажопідіймальними засобами із стропами.

    20.4.6. Штабелювання  деревних  хлистів  та  круглих  ділових

лісоматеріалів,   отриманих   від   рубок   догляду,   на  верхніх

лісоскладах   повинне   виконуватись,   як   правило,   мобільними

вантажопідіймальними технічними засобами, а на нижніх та проміжних

лісоскладах - кранами і лебідками.

    20.4.7. Висота    штабелів    деревних    хлистів,    круглих

лісоматеріалів,  що вкладаються в запас на  верхніх  та  проміжних

лісоскладах  трелювальним  трактором  з  грейферним захоплювальним

органом, не повинна перевищувати 2 м.

    Висота штабелів   деревних  хлистів  на  нижніх  лісоскладах,

укладених  щелепним   навантажувачем,   кабель-краном,   мостовим,

баштовим або козловим кранами, повинна бути не більше 3 м.

    20.4.8. Деревні хлисти на  проміжних  та  нижніх  лісоскладах

потрібно  вкладати в штабель з відступом від кінців для формування

кута нахилу штабеля не більше 35 град.

    20.4.9. Для пакетування круглих лісоматеріалів рекомендується

використовувати багатообертові напівжорсткі стропи типу  ПС-04  та

ПС-05,  які  повинні  відповідати  вимогам  ГОСТ  14110-80 "Стропы

многооборотные полужесткие.   Технические   условия"    (далі    -

ГОСТ 14110-80).

    20.4.10. Формувати  пакети  круглих  лісоматеріалів  слід   у

пакетоформувальних верстатах або лісонакопичувачах, переобладнаних

під розмір  стандартного  пакета.  Конструкція  пакетоформувальних

пристроїв  має  забезпечувати  формування  пакетів в автоматичному

режимі.   Формування   пакетів   повинне   бути   механізоване   і

здійснюватись       з       використанням      пакетоформувальних,

торцьовирівнювальних пристроїв,  кранів, обладнаних торцьовими або

радіальними    грейферами,    та    інших   засобів   механізації,

експлуатувати які потрібно відповідно до вимог ДНАОП  0.00-1.03-02

та експлуатаційної документації до них.  Якщо маса

пакета   сортиментів   перевищує   вантажопідіймальність    крана,

формувати   пакети   потрібно   в   напіввагоні   з  використанням

навантажувально-розвантажувальних естакад та знімних напівстояків.

    20.4.11. Торцьові і радіальні грейфери,  які використовуються

при пакетуванні круглих  лісоматеріалів,  повинні  бути  обладнані

чотирма  вантажними  одновитковими  стропами  з  гачками на кінцях

відповідно  до  технічної  документації,   розробленої   проектною

організацією.

    Ручне поправляння   лісоматеріалів    у    пакетоформувальних

верстатах  слід  здійснювати тільки за умови виведення грейфера із

зони  пакетоформувального  устаткування,  а  в   лісонакопичувачах

сортувальних   лісоконвеєрів   -  після  зупинки  лісоконвеєра  та

виведення грейфера із зони лісонакопичувачів.

    20.4.12. Навішування  напівжорстких  стропів  та  пакетування

лісоматеріалів  у  лісонакопичувачах  сортувального   лісоконвеєра

потрібно виконувати після зупинки лісоконвеєра.

    Пакетування слід здійснювати за допомогою кранових  підвісок,

торцьових   або  радіальних  грейферів,  а  за  їх  відсутності  -

одновитковими або двовитковими стропами довжиною не менше 6 м.

    20.4.13. Стропування  пакетів необхідно здійснювати за чотири

петлі вантажних тяг.  Підіймати пакет  слід  за  всі  стропувальні

вузли,   не   використовуючи   для   цього   інші   елементи.  Гак

підіймального  пристрою  необхідно  встановлювати   проти   центру

тяжіння  пакета.  Стропувати та відчіплювати пакети потрібно після

повної зупинки руху каната та його послаблення. Під час підіймання

пакетів   лісоматеріалів  масою,  близькою  до  граничнодопустимої

вантажопідіймальності  стропів  або  навантажувального  технічного

засобу,  необхідно  підняти  пакет на висоту 200-300 мм і опустити

його на опорну поверхню лісонакопичувача  або  пакетоформувального

верстата,  пересвідчитись  у  стійкості  навантажувальних машин чи

устаткування,  дії гальма, справності стропів і тільки після цього

без  відриву  пакета  від  опорної  поверхні  натягнути  стропи  і

провести замикання  верхньої  стяжки  стропів.  Стропи  на  пакеті

повинні бути щільно затягнутими.

    20.4.14. Підніматися на пакет для ув'язування верхньої стяжки

потрібно тільки після натягування стропів за умови, що на поверхні

пакета немає навислих та нестійких колод, а провисаючий низ пакета

торкається опорної поверхні.  Для піднімання стропальника на пакет

стояки лісонакопичувачів і  пакетоформувальних  верстатів  повинні

бути обладнані східцями (драбинами) або опорними скобами.

    Натягування стропів повинно здійснюватись тільки за  сигналом

стропальника за умови,  що він перебуває в безпечному місці. Після

стропування  пакета  стропальнику  необхідно  відійти  в  бік  від

напрямку його переміщення на відстань не менше 10 м від пакета.

    До місця вкладання пакета в  штабель  дозволяється  підходити

тільки тоді, коли пакет буде зупинений на висоті не більше 1 м.

    20.4.15. Штабелі пакетів круглих лісоматеріалів повинні  бути

розміщені  секціями довжиною 12-15 м за фронтом навантажування.  У

секції пакети потрібно вкладати щільно, без розривів за довжиною і

шириною секції. Яруси пакетів необхідно розташовувати поступово зі

зміщенням кожного наступного ярусу на половину пакета, але не вище

чотирьох ярусів. Для піднімання стропальника на пакет кожна секція

повинна бути оснащена пересувною драбиною довжиною не менше  2  м.

Зміщення  торців  пакетів  у штабелі лісоматеріалів однієї довжини

повинно бути не більше 0,1 довжини пакета.

    20.4.16. У разі використання кранів для укладання штабелів та

окремих  пакетів  робота  повинна  бути  організована   так,   щоб

унеможливлювалось  перебування людей під піднятим та переміщуваним

вантажем.

    20.4.17. Укладання   і   розбирання   щільних   штабелів  має

проводитись кранами з  грейферами,  навантажувачами  із  щелепними

захватами,  лебідками,  які  оснащені  колодозахватами  та  іншими

органами,  які забезпечують безпеку праці,  а формування - кранами

та лебідками з самовідчеплювальними стропами.

    20.4.18. Висота штабеля  сортиментів  круглих  лісоматеріалів

повинна  бути  не більше 3 м при механізованому штабелюванні та не

більше 1,8 м - при ручному штабелюванні.

    20.4.19. Під  час  укладання  штабелів круглих лісоматеріалів

необхідно дотримуватись таких вимог:

    в один  штабель  допускається  вкладати круглі лісоматеріали,

які відрізняються за довжиною для шпилькових порід - не більш  ніж

на 1 м, для листяних - на 0,5 м;

    міжрядні перекладки вздовж штабеля потрібно вкладати  в  одну

лінію,  а  їх  кінці на стиках повинні перекриватися на довжину не

менше 1 м;

    перекладки слід   вкладати  симетрично  до  повздовжньої  осі

штабеля на відстані від торців колод не більше 1 м з кожного боку;

    міжрядні перекладки  за  висотою  штабеля потрібно вкладати в

одній вертикальній площині;

    окремі колоди  в  штабелі  не  повинні виступати за його межі

більше ніж на 0,5 м;

    інтервали між  окремими  групами штабелів повинні відповідати

протипожежним   нормам   проектування    складів    лісоматеріалів

відповідно до НАПБ А.01.001-2004 ;

    кінці рядового штабеля повинні  мати  ухил,  для  чого  кожен

новий  ряд  повинен  формуватись коротшим за попередній на діаметр

колоди  з  кожного  боку.  Крайні  колоди  кожного  ряду   повинні

закладатись  у вирубані на кінцях перекладок гнізда,  глибина яких

має бути не більшою половини товщини перекладок;

    у кінці  щільних,  щільнорядових  і пачкових штабелів повинні

бути пристрої,  які унеможливлюють довільне розкочування колод;  у

разі  відсутності  таких  пристроїв  штабель  повинен  формуватись

відповідно до вимог підпункту 20.4.8 цих Правил.

    20.4.20. За умови укладання штабелів на березі водойми та/або

на схилах необхідно попередньо встановлювати  на  краях  (брівках)

схилів  упори,  щоб  запобігти випадковому скочуванню колод вздовж

схилу.  Спускати колоди схилом у  штабель  слід  після  припинення

робіт   на   штабелі   та   виходу  працівників  вище  колод,  які

спускаються,  або в напрямку горизонталі на безпечну відстань,  не

менше 60 м.

    20.4.21. Під час штабелювання лісоматеріалів на схилах роботи

слід   організовувати   так,  щоб  не  доводилось  супроводжувати,

поправляти або затримувати рухомі колоди,  а також спускати колоди

схилом за допомогою гаків, перебуваючи на шляху руху колод.

    20.4.22. На нижніх лісоскладах  круглі  лісоматеріали  однієї

довжини,   призначені   для   подальшого  перевезення  залізницею,

потрібно вкладати в один штабель.

    20.4.23.   У  разі  формування  штабелів  щільного  укладання

лебідками повинні виконуватись такі вимоги:

    кінці парних перекладок, повернених у бік розбирання штабеля,

повинні бути вирівняні за лінією, перпендикулярною до осі штабеля;

    працівники, які   перебувають   на  штабелі  під  час  роботи

лебідки,  не повинні виходити на  край  штабеля  та  підходити  до

рухомого каната ближче ніж на 5 м;

    на момент  витягування  лебідкою  строп  з-під  розстропленої

пачки  працівники  мають  перебувати від пачки на відстані довжини

строп, але не менше ніж на 15 м;

    під час  переміщення  перекладками  пачок  перекладки повинні

бути закріплені між собою за довжиною штабеля металевими  скобами,

які не мають засмиканих кінців.

    20.4.24. У разі укладання колод краном у  щільні  та  пачкові

штабелі  і  під час опускання пачки працівники мають перебувати на

відстані не менше 10 м від місця штабелювання.  До місця укладання

пачки  в штабель необхідно підходити тільки тоді,  коли пачка буде

зупинена на висоті не більше 1 м.  Направляти пачки та  поправляти

перекладки потрібно тільки баграми довжиною не менше 1,5 м. Сигнал

на витягування стропів з-під покладеної на штабель  пачки  повинен

подаватися  після  того,  як  працівники відійдуть від її країв не

менше ніж на 10 м.

    20.4.25. Під  час  укладання  та розбирання штабелів потрібно

виконувати такі вимоги:

    не скидати  колоди на штабель з поперечного або повздовжнього

лісоконвеєра до встановлення напрямних накатів (спадів); кількість

накатів  повинна  бути не менше однієї на кожні 2 м довжини колод,

які ними пересуваються, та у всіх випадках не менше двох;

    не проводити одночасно роботи на сусідніх штабелях;

    не перебувати ближче 10 м від  штабелів,  що  формуються  або

розбираються;

    не слід перебувати ближче 1 м від рухомого каната лебідки;

    не перебувати  ближче  20 м від щільного штабеля під час його

обвалювання лебідкою за допомогою допоміжного стропа;

    уникати перебування  працівника  напроти  блоку  лебідки,  що

утримує робочий трос,  у зоні,  що обгинається ним ближче  ніж  на

20 м;

    під час розбирання штабелів не брати колоди з нижніх рядів до

тих пір, доки не зняті верхні ряди;

    не слід відкочувати колоди, стоячи на шляху їх переміщення.

    20.4.26. Під   час  розбирання  пачкових  штабелів  лебідками

потрібно уникати  витягування  пачок  з  нижніх  рядів,  необхідно

використовувати  поступове  розбирання  або  розбирання  рядами із

закріпленням пачок нижніх рядів штабеля у вершинній частині.

    20.4.27. Під   час   розбирання  щільних  штабелів  лебідками

необхідно використовувати пристрої, які забезпечують безпеку робіт

(ланцюгові амортизатори, колодозахвати та інше).

    Не дозволяється перебування працівників на  щільних  штабелях

або  біля штабеля (ближче 15 м) під час роботи лебідки.  Необхідні

ручні роботи на  штабелі  (поправляння  колод,  строп,  формування

відкосів  тощо) з моменту піднімання людей на штабель до сходження

з нього повинні виконуватись тільки при відключеній лебідці.

    Під час розбирання щільних штабелів повинен підтримуватись їх

ухил не більше кута природного розкочування колод (до 35 град.).

    20.4.28. Розбирання  небезпечних  штабелів  та штабелів,  які

похилилися,  повинне проводитись тільки  в  світлий  час  доби  за

попередньо  розробленою  технологією  та  під  особистим  наглядом

керівника робіт.  Технологія  розбирання  таких  штабелів  повинна

затверджуватись роботодавцем.

    20.4.29. Застроповування пачок на штабелі пачкового укладання

(із  використанням перекладок,  які розділяють пачки по вертикалі)

повинне проводитись за допомогою  гнучких  металевих  прутів,  які

просовують у зазори між перекладками. За відсутності перекладок по

вертикалі застроповування пачок сортиментів повинне проводитись  з

краю  кожного  ряду  за  виступаючі  кінці  колод.  Стропи повинні

заводитись з обох кінців у глибину штабеля на  відстань  не  меншу

ніж 0,5 м.

    20.5. Формування і розбирання штабелів пиломатеріалів

    20.5.1. Планування складів та організація робіт з  формування

і  розбирання  штабелів  пиломатеріалів при атмосферному сушінні і

зберіганні повинні виконуватись відповідно до вимог ГОСТ 3808.1-80

"Пиломатериалы хвойных   пород.  Атмосферная  сушка  и  хранение",

ГОСТ 7319-80  "Пиломатериалы   и   заготовки   лиственных   пород.

Атмосферная   сушка   и   хранение",   ГОСТ   12.3.042-88   "ССБТ.

Деревообрабатывающее производство.  Общие требования безопасности"

(далі - ГОСТ 12.3.042-88),  ГОСТ 12.3.009-76,  ГОСТ 12.3.020-80 та

вимог цих Правил.

    20.5.2. Фундаменти   і  конструкція  штабелів  пиломатеріалів

мають  бути  стійкими  і  відповідати  масі  штабеля,  не   давати

осідання,    нахилу    і    перекошування    штабелів.   Укладання

пиломатеріалів  у  штабелі  повинне  здійснюватись  так,  щоб   не

допускалось  руйнування  штабеля  під  дією  власної маси і вітру.

Забороняється формування штабеля із щільних, не ув'язаних у пакети

пиломатеріалів.

    20.5.3. Пакети     пиломатеріалів,     оброблені     розчином

антисептика,  необхідно  складати в приміщенні за умови обладнання

його витяжними пристроями та укладати  в  штабель  не  раніше  ніж

через 2 години після їх обробки.

    20.5.4. У пакеті повинна бути достатня  кількість  перекладок

однакової товщини,  які розташовані одна під одною за висотою,  їх

кількість  має  відповідати   кількості   фундаментних   прогонів.

Перекладки не повинні виступати за бокові поверхні пакета.  Пакети

повинні мати однакові габарити.

    20.5.5. Штабелі   пакетів  шириною  1100  мм,  що  підлягають

сушінню,  слід укладати автонавантажувачем на висоту не більше 5 м

(три  пакети  за  висотою).  Штабелі  з пакетів шириною 1350 мм та

більше потрібно укладати на  висоту  до  7  м  (чотири  пакети  за

висотою).  Горизонтальні  ряди  пакетів  у штабелях слід розділяти

міжпакетними  перекладками,  як  правило,   квадратного   перетину

розміром не менше 100 x 100 мм. Пакети в штабель потрібно укладати

так,  щоб вертикальні  ряди  перекладок  у  пакетах  і  міжпакетні

перекладки  збігалися з осями прогонів,  фундаментних і переносних

опор.  Зазор між стосами пакетів повинен бути не менше 250 мм  при

висоті  штабеля до 6 м і не менше 400 мм у більш високих штабелях.

У разі укладання пакетів з одним вирівняним торцем у кожному стосі

штабеля повинно бути не більше двох пакетів.  До стосу пакетів, що

стоять  окремо  (вертикальними  рядами),  слід  ставити  тимчасові

підпірки, щоб не допустити падіння стосів.

    20.5.6. Висота штабелів при ручному укладанні не повинна бути

більше  4  м,  автонавантажувачем  -  7  м,  кранами  -  8 м.  При

механізованих методах укладання пиломатеріалів висота  їх  штабеля

усередині складу повинна бути не більше 4 м (у будівлях).

    20.5.7. У    разі    підіймання     пакета     на     штабель

автонавантажувачем    працівнику   необхідно   перебувати   позаду

навантажувача на відстані не менше  15  м.  Автонавантажувачі  для

пакетування  слід підбирати такі,  у яких довжина вил не перевищує

ширину пачки більше ніж на 50 мм.

    20.5.8. Під  час укладання дощок працювати на штабелі слід не

більше ніж двом працівникам.  Перебувати на штабелі  їм  необхідно

так, щоб:

    не наступати на кінці дощок, що звисають з перекладок;

    не ставати на крайні дошки;

    не підходити до краю штабеля ближче ніж на 0,5 м.

    Під час  вітру  зі  швидкістю 11 м/с і вище,  густого туману,

зливи і сильного снігопаду робота на штабелях,  що розташовані  на

відкритому повітрі, має бути припинена .

    Маса кожної  дошки,  що  укладається   вручну,   не   повинна

перевищувати 15 кг, при укладанні жінками - 7 кг.

    20.5.9. Пакети потрібно формувати біля штабеля так,  щоб  для

проїзду  залишалась вільною частина дороги завширшки не менше 4 м,

за умови,  що вона повинна перевершувати принаймні на 1  м  ширину

завантаженого   транспортного   засобу.   Відстань   між  боковими

сторонами пакетів,  які стоять поруч, повинна бути не менше 0,7 м.

Пачки пиломатеріалів,  які підлягають перевезенню, мають ставитись

на піддони або на дві підкладки  (колодки)   з  плоскими  опорними

поверхнями, товщиною не менше 100 мм.

    20.5.10.   Крани,   що   використовуються   для  укладання  і

розбирання   штабелів   пиломатеріалів,   повинні   бути  оснащені

спеціальними  вантажозахоплювальними  органами  (пристроями),  які

забезпечують   механічне  зачеплення  пакетів,  переміщення  їх  у

вертикальному та горизонтальному положеннях і відчеплення.

    20.5.11. Відстань    від    кранових   шляхів   до   штабелів

пиломатеріалів повинна бути  не  менше  2  м.  Роботи  на  складах

потрібно   організовувати  так,  щоб  унеможливлювалось  складання

пиломатеріалів між рейками баштових  кранів.  Зона  роботи  кранів

повинна бути   позначена   знаками  безпеки  відповідно  до  вимог

ГОСТ 12.4.026-76.

    20.5.12. Кожний горизонтальний ряд пакетів слід укладати і

розбирати за всією довжиною штабеля, за умови, що кранівнику має

бути видно всі місця, де здійснюється робота.

    20.6. Розколювання круглих лісоматеріалів

    20.6.1. Устаткування  та  робочі  місця  для  розколювання  і

корування круглих лісоматеріалів необхідно розташовувати не ближче

ніж за 5 м від штабелів, з яких надходить сировина.

    20.6.2. Пускові прилади устаткування для розколювання повинні

бути  розташовані  так,  щоб  обслуговуючий  персонал   міг   ними

користуватися безпосередньо зі свого робочого місця.

    20.6.3. Під час подавання  чурбаків  на  розколюючий  верстат

необхідно   забезпечити   захист   працівників   від  падаючих  та

вилітаючих чурбаків. Для цього місця вилітання чурбаків, їх частин

повинні мати огороджувальні пристрої.

    20.6.4. У разі влаштування майданчика для  чурбаків  на  межі

його   примикання   до   розколюючого   верстата  на  всю  довжину

приймального столу мають бути встановлені поручні висотою 1 м  без

середнього та нижнього елементів.

    20.7. Укладання і зберігання тари

    20.7.1. Настил для штабелів тари повинен бути  викладений  на

підкладках з дощок товщиною не менше 40 мм із щілинами між ними не

більше 15 мм.  Настил повинен бути горизонтальним  і  обнесеним  з

країв брусками.

    20.7.2. Для  недопущення  розкочування  бочок  перший  ряд  у

штабелях слід укладати з опорними перекладками під кожну бочку.

    20.7.3. Бочки,  які  не  мають  дна  (кістяка)  при  осіданні

обруча, потрібно укладати в окремі дворядні штабелі.

    20.7.4. У кожний штабель повинні укладатися бочки  або  ящики

тільки одного розміру.

    20.7.5. Штабелі  з  ящиків  слід  формувати  з  використанням

скріплювальних перекладок.

    20.7.6. Висота  штабеля   ящиків   або   бочок   не   повинна

перевищувати 1,8 м при ручному вкладанні та/або навантажуванні,  а

при механізованому  навантажуванні  і  розвантажуванні  бочок  або

ящиків - 6 м.

    20.7.7. Коротший бік основи штабеля має бути не меншим висоти

штабеля.  Під  час  укладання  верхньої  частини  штабеля  повинна

використовуватися драбина.

    20.7.8. Для   спускання  бочок  і  ящиків  зі  штабелів  слід

використовувати  похилі  лотки,  в   кінці   яких   повинні   бути

встановлені   пристосування,   які   помТякшують  удари  тари,  що

спускається.  Лотки для ящиків повинні бути обладнані непривідними

обертовими роликами.

            21. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС БУДІВНИЦТВА,

               РЕМОНТУ ТА УТРИМАННЯ ЛІСОВИХ ДОРІГ

    21.1. Ремонт та утримання автомобільних доріг

    21.1.1. Перед   початком   робіт  усі  дорожні  працівники  і

машиністи  дорожніх  машин   повинні   ознайомитися   із   видимою

сигналізацією,   що   використовується,  чи  подається  жестами  і

прапорцями,  порядком  руху  та  маневруванням  дорожніх  машин  і

транспортних засобів,  місцями їх розвертання,  з'їздами,  місцями

складування матеріалів і зберігання інвентарю.

    21.1.2. Очищення   дороги   від  снігу  снігоочисниками,  які

прикріплені   до   машини,   слід    організовувати    так,    щоб

унеможливлювалось   перебування   працівників   на  кутниках,  які

рухаються.

    21.1.3. З   настанням  ожеледиці  небезпечні  ділянки  дороги

необхідно посипати  протиожеледними  матеріалами  (піском,  шлаком

тощо),  які  повинні  бути  в сипучому стані.  У першу чергу треба

посипати круті спуски і підйоми,  криві малого радіуса,  ділянки з

поганою видимістю, перетини доріг та інші місця, де особливо часто

може виникнути потреба в терміновому гальмуванні.

    Розсипати протиожеледні    матеріали    вручну    із   кузова

транспортного засобу дозволяється лише після його зупинки.

    21.2. Улаштування  верхньої  будови,  ремонт   та   утримання

вузькоколійних лісовозних залізниць

    21.2.1. Виконання  робіт  з   улаштування   верхньої   будови

лісовозних  залізниць  необхідно проводити відповідно до технічної

документації та з дотриманням вимог ДНАОП 0.07-1.01-80.

    21.2.2. Очищення  залізничної  колії  від  снігу повинно бути

механізованим.  На  невеликих  ділянках  колії   дозволяється   її

очищення від снігу вручну з обов'язковим огородженням фронту робіт

сигнальними знаками.

               22. ОРГАНІЗАЦІЯ БЕЗПЕЧНИХ ЛЬОДОВИХ

                      ПЕРЕХОДІВ І ПЕРЕПРАВ

    22.1. Під   час   переміщень   на   льоду   можуть   виникати

травмонебезпечні події,  що закінчуються утопленням людей, тварин,

технічних   засобів,   травмуванням   працівників   при  падіннях,

зіткненнях з крижинами, засобами виробництва, камінням, корчами та

іншими предметами, напівзатопленими у воді та тими, що перебувають

на поверхні льоду, тощо.

    22.2. Організацію безпечних льодових  переходів  та  переправ

слід здійснювати відповідно до вимог Правил охорони життя людей на

водних об'єктах України, затверджених наказом Міністерства України

з  питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від

наслідків Чорнобильської   катастрофи   від   03.12.2001   N   272

  та  зареєстрованих  у  Міністерстві юстиції України

01.02.2002 за N 95/6383.

                   23. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС

                  ПЕРВИННОЇ ПЕРЕРОБКИ ДЕРЕВИНИ

    23.1. Загальні вимоги

    23.1.1. Процеси первинної  переробки  деревини  повинні  бути

організовані відповідно     до     вимог     ГОСТ     12.3.042-88,

ГОСТ 12.2.003-91,    ГОСТ    12.2.049-80    "ССБТ.    Оборудование

производственное. Общие         эргономические        требования",

ГОСТ 12.2.026.0-93,  ГОСТ  12.3.034-84  "ССБТ  Работы  по   защите

древесины. Общие требования безопасности", вимог природоохоронного

законодавства та цих  Правил.  Переробка  пиломатеріалів  та  інші

роботи  з глибокої переробки деревини мають здійснюватись згідно з

Правилами   охорони   праці   в   деревообробній    промисловості,

затвердженими наказом Держнаглядохоронпраці України від 31.01.2005

N 20   та  зареєстрованими  у  Міністерстві  юстиції

України  16.03.2005  за  N  306/10586 (НПАОП 20.0-1.02-05).  Дія і

рівень небезпечних  і  шкідливих  виробничих  факторів  (фізичних,

хімічних  та  психофізіологічних) на працівників у деревообробному

виробництві  не  повинна  перевищувати  граничнодопустимих  рівнів

відповідно до    вимог   ДСН   3.3.6.039-99   ,

ДСН 3.3.6.037-99   та    ДСН    3.3.6.042-99

.

    23.1.2. Умови праці операторів  деревообробного  виробництва,

що     працюють     з    візуальними    дисплейними    терміналами

електронно-обчислювальних  машин,  повинні   відповідати   вимогам

Державних   санітарних   правил   і   норм  роботи  з  візуальними

дисплейними    терміналами    електронно-обчислювальних     машин,

затверджених  постановою  Головного  державного санітарного лікаря

України від 10.12.98 N 7 (ДсанПіН 3.3.2.007-98).

    23.1.3. Відповідно  до  ГОСТ  12.3.002-75 та ГОСТ 12.3.042-88

технологічні   процеси   деревообробки   слід   організовувати   з

виконанням таких основних вимог:

    повинні забезпечуватись послідовність та узгодженість  роботи

устаткування,  завантаженість устаткування в межах його пропускної

спроможності,  пожежна і вибухова безпека виробництва  та  охорона

довкілля;

    первинна переробка   деревини   повинна   здійснюватись    на

призначеному   для   цих   завдань   технологічному   устаткуванні

відповідно до його експлуатаційної документації;

    технологічні процеси   повинні  бути  організовані  так,  щоб

унеможливлювався  контакт  працюючих  з  частинами   устаткування,

матеріалами і   заготовками,  які  рухаються  із  швидкістю  понад

0,3 м/с;

    технологічні процеси   і   операції   в   деревообробці,  які

пов'язані   з   використанням   чи   виділенням    токсичних    та

подразнювальних   речовин,   повинні   здійснюватися   в   окремих

приміщеннях або на  спеціально  ізольованих  дільницях  виробничих

приміщень,  які  слід  обладнати припливно-витяжною вентиляцією та

забезпечити засобами захисту працівників;

    для технологічних процесів,  в яких використовуються шкідливі

речовини,  повинні  бути  передбачені  способи   нейтралізації   і

прибирання цих речовин, а також очищення стічних вод.

    23.1.4. Вивезення відходів,  які  містять  отруйні  речовини,

необхідно  здійснювати  тільки  після  їх  нейтралізації  згідно з

чинними санітарними нормами і правилами.

    23.1.5. Робота  лісопильного устаткування,  яке встановлене в

поточну лінію,  повинна здійснюватися відповідно до встановленої в

технологічному процесі послідовності.  Лінія повинна бути оснащена

системою   блокування,   яка    повинна    забезпечувати    задану

послідовність роботи.

    23.1.6. Управління автоматизованою лінією слід здійснювати  з

центрального  пульта управління.  Усі верстати такої лінії повинні

також мати самостійні органи керування.

    23.1.7. Роботи    в    налагоджувальному    режимі    повинні

здійснюватися  з  пульта  управління   устаткування,   при   цьому

центральний   пульт  повинен  бути  заблокованим  від  випадкового

ввімкнення.

    Управління групою  конвеєрів,  які  встановлені  послідовно в

одну технологічну лінію,  повинно бути організоване так,  щоб пуск

приймальних конвеєрів здійснювався до пуску подавальних конвеєрів,

а їх зупинка відбувалася в зворотному порядку.

    23.1.8. У  поточних  і  автоматизованих лініях у разі зупинки

будь-якого  верстата  повинна  бути  передбачена  зупинка   всього

попереднього   устаткування  за  умови,  якщо  верстати  лінії  не

оснащені    накопичувачами   або   відсутні   спеціальні   буферні

майданчики.

    23.2. Корування круглих лісоматеріалів

    23.2.1. Проходи  перед корувальним верстатом і за ним повинні

мати огородження, зблоковані з пусковими пристроями подавального і

приймального конвеєрів.

    23.2.2. Робоче місце оператора повинне бути надійно  захищене

і  вибране з таким розрахунком,  щоб був забезпечений максимальний

огляд процесу корування.  Дозволяється  використання  дзеркал  для

спостереження за рухом лісоматеріалів, що коруються.

    23.2.3. Перед подавальним механізмом  верстата  повинен  бути

встановлений обмежувач максимального діаметра колод.  Дозволяється

суміщення його з обмежувачем небезпечного розгойдування колод  під

час процесу корування.

    23.2.4. Подавальні і приймальні вали  верстата  повинні  мати

гострі  шеврони  і шипи,  які необхідно систематично очищати,  щоб

запобігти прокручуванню колоди під дією корознімачів.

    23.2.5. Послідовність   запуску   устаткування  повинна  бути

такою: спочатку вмикають пневмотранспортну установку для видалення

відходів і робочий орган, який повинен набрати робочу швидкість, а

потім - конвеєри подання і виведення колод.

    Зупинка устаткування  повинна здійснюватися в такому порядку:

конвеєр  для  подавання  колод,  конвеєр  для   виведення   колод,

пневмотранспортна установка.

    23.2.6. Корувальний верстат повинен мати реверс  подання  для

зворотного   виведення  колоди.  При  реверсуванні  робочі  органи

знімача кори не повинні врізуватися в деревину.

    23.2.7. Під  час  корування  слід перебувати поза небезпечною

10-метровою зоною, яка створюється попереду і позаду верстата.

    23.2.8. Збиральні   конвеєри   для   кори,  які  розміщені  в

підвальних приміщеннях, і виносні конвеєри в галереях повинні бути

обладнані сигналізацією про їх ввімкнення.

    23.2.9. У галереях вздовж конвеєрів для транспортування  кори

мають  бути містки і трапи для проходу і безпечного обслуговування

конвеєрів.

    23.2.10. Конструкція  бункера  для кори повинна забезпечувати

запобігання зависанню і змерзанню кори в холодну пору року.

    23.2.11. Для  виконання  робіт з монтажу і демонтажу вузлів і

деталей  устаткування  в  станціях  для  корування  повинні   бути

влаштовані   постійні   вантажопідіймальні  пристрої  (кран-балки,

електротельфери, електроталі).

    23.2.12. При  ремонтних  і  налагоджувальних роботах отвори в

перекриттях для видалення кори повинні бути закриті.

    23.2.13. У   разі   ручного   корування  колод  робоче  місце

необхідно  обладнати  спеціальними  помостами  і  пристроями,  які

надійно утримують колоди і забезпечують зручність роботи. Відстань

між робочими  місцями  працівників,  зайнятих  ручним  коруванням,

повинна бути не менше 2 м. Корування колод вручну слід здійснювати

спеціально виготовленим для цієї роботи інструментом (корувальними

лопатками тощо).

    23.3. Підготовка і подавання сировини на переробку

    23.3.1. Круглі   лісоматеріали   перед    розпилюванням    на

лісопильних рамах, стрічковопильних і круглопильних (брусувальних)

верстатах повинні бути відсортовані.  Колоди з підпилком, підрубом

більше  половини діаметра,  а також колоди з включеннями металу та

мінеральних   речовин   повинні   бути   попередньо   вилучені   з

лісоматеріалів, що підлягають розпилюванню.

    23.3.2. Організація  сортувальних  робіт   на   дільницях   з

первинної  переробки  деревини  повинна  проводитись відповідно до

вимог пункту  20.3  цих  Правил.  Подавання  колод  у  сортувальні

басейни і на сортувальні конвеєри повинно бути механізованим.

    23.3.3. Сортувальні басейни для колод за периметром і  містки

над  водною поверхнею повинні бути огороджені поручнями висотою не

менше 1 м.  У  зоні  виконання  сортувальних  робіт  вздовж  країв

робочих містків замість поручнів дозволяється влаштування бортиків

висотою не менше 0,15 м.

    23.3.4. Обладнання,  яке  призначене  для механізації робіт у

сортувальних басейнах,  повинно бути встановлено так,  щоб воно не

перешкоджало безпечному виконанню виробничих операцій.

    23.3.5. У  місцях  скидання  колод  у  басейн  робочі  містки

повинні   бути   обладнані  суцільними  стінками  для  запобігання

попаданню водяних крапель на працівників і на настил.

    23.3.6. У  разі подавання колод у басейн автонавантажувачами,

автолісоукладачами чи кранами працівникам потрібно перебувати поза

зоною роботи цих технічних засобів.

    23.3.7. Похилі подавальні конвеєри для  вивантажування  колод

із  басейнів  повинні  мати  вловлювачі  ланцюга  на  випадок його

обриву.  Шипи траверсу повинні бути гострими з метою  попередження

ковзання в басейн колод, які подаються в лісопильний цех.

    23.3.8. На  дільниці  сортувального  басейну   повинен   бути

рятувальний   пост,   оснащений  рятувальним  кругом,  рятувальним

"шнуром Александрова" і "пошуковою кішкою".

    23.3.9. Робочі  місця операторів автоматизованих сортувальних

установок,  розвертальних і роз'єднувальних  пристроїв  для  колод

повинні бути влаштовані в кабінах.

    23.3.10. Для  вивантажування  колод   із   лісонакопичувачів,

сортувальних  конвеєрів  і  формування штабелів колод операційного

запасу потрібно  використовувати  підіймально-транспортні  машини,

які не вимагають перебування працівників у зоні виконання робіт.

    23.3.11. Поправляння колод на розвертальних і роз'єднувальних

пристроях  повинне  здійснюватися за допомогою маніпуляторів.  Під

час поправляння колод працівникам слід перебувати поза небезпечною

зоною, що створюється в місцях роботи маніпуляторів.

    23.3.12. У  разі  ручного  сортування  колод  спочатку   слід

звалювати  на  траверс конвеєра передній по ходу кінець колоди,  а

потім задній.  Необхідно слідкувати,  щоб на конвеєр не  потрапили

шматки  деревини та інші сторонні предмети,  які можуть спричинити

перекошування ланцюга та заклинювання колод. Ті сторонні предмети,

які   потрапляють  на  працюючий  конвеєр,  повинні  бути  негайно

видалені при зупиненому конвеєрі.

    23.3.13. Висота  ручної  вагонетки з вантажем повинна бути не

більше 1,5 м від рівня головок рейкових шляхів.

    23.3.14. Вантажі  на  вагонетках  слід  надійно закріплювати.

Центр ваги вантажу повинен бути між осями коліс.

    23.3.15. Швидкість  руху  вагонеток  не  повинна перевищувати

5 км/год.  У разі наявності ухилів рейкових шляхів вагонетки мають

обладнуватися гальмівними пристроями,  а швидкість руху не повинна

перевищувати 4 км/год.

    23.4. Розпилювання колод, формування перетину пиломатеріалів

    23.4.1. У   разі,   якщо   управління   головним  лісопильним

устаткуванням  здійснюється  з  пульта,  зона  переміщення візків,

передверстатних  конвеєрів  і  подавальних  пристроїв повинна бути

огородженою.  Вхідні  двері  в  зону  повинні  бути  зблоковані  з

пусковим пристроєм головного обладнання.

    23.4.2. Для подавання деревини в лісопильну раму, переміщення

продукції  лісопиляння  та  видалення  відходів працівники повинні

бути забезпечені допоміжним інструментом.

    23.4.3. Рейки  рамних  візків  повинні бути на одному рівні з

підлогою.  Отвори для видалення тирси,  кори  і  сміття  необхідно

закривати решіткою з розміром вічка не більше 10 х 10 см.

    23.4.4. Конвеєри,  що  подають   деревину,   слід   огородити

суцільним бар'єром висотою не менше 0,5 м з боку скидача колод.

    23.4.5. Робоче місце оператора лісопильних рам другого ряду у

разі відсутності кабіни повинно мати огородження (екран,  сітку) з

боку лісопильної  рами  першого  ряду  для  захисту  від  частинок

деревини, які вилітають під час роботи рами.

    23.4.6. Розправлення   і   вирівнювання   пиломатеріалів   на

конвеєрах біля рам і перед іншими верстатами повинно здійснюватись

після зупинки конвеєра.

    23.4.7. Перед  ремонтом  і обслуговуванням лісопильної рами і

рамних візків,  а також перед  прибиранням  робочої  зони  навколо

лісопильної  рами  з  подавального  конвеєра повинні бути видалені

колоди чи інші предмети.

    23.4.8. Біля  лісопильної рами необхідно обладнати спеціальне

місце для рамних пил, які призначені для заміни поставу.

    23.4.9. Перед пуском лісопильної рами необхідно переконатись,

що у поставі присутні пилки і що вони не  мають  вад,  після  чого

слід подати світловий і звуковий сигнал.

    23.4.10. Під  час  розпилювання  не  слід  переступати  через

колоду  чи брус,  переходити через напрямні ножі чи нахилятися над

ними,  підтримувати руками чи ногами  бокові  матеріали  в  момент

допилювання, розтискати кліщі і відкочувати візки раніше, ніж буде

розпиляно  2/3  колоди,  залишати  без  нагляду  раму  в   процесі

розпилювання.

    23.4.11. Під  час  розпилювання  колод  на  лісопильній  рамі

необхідно   використовувати   пристрій   для  утримування  готової

продукції і обаполів.

    23.4.12. Лісопильну  раму  слід негайно зупинити,  якщо виник

невластивий стук чи шум, перегрілися напрямні вали, з'явився дим і

запах  горілого  та при виявленні металевих предметів у матеріалі,

що розпилюється, а також накопиченні позаду рами пиломатеріалів.

    23.4.13. Під  час пуску стрічковопильного верстата необхідно:

упевнитись в надійності  кріплення  захисних  кожухів,  справності

роботи подавальних механізмів, системи аспірації, механізму натягу

пилкової стрічки, механізму вловлювання пилки при її розриві;

    перед тим, як запустити двигун головного привода, упевнитися,

що зчеплення шківа пилки з приводом розімкнене;

    перед навантажуванням колоди на станину упевнитися, що рухомі

частини (напрямні,  поворотні лапи, домкрати) розміщені в нижньому

положенні.

    23.4.14. У разі  роботи  на  стрічковопильних  верстатах  для

розпилювання колод (бруса) необхідно:

    постійно слідкувати  за  заданим  рівнем  натягу  пилки,  при

виявленні відхилень від заданого натягу верстат негайно зупинити;

    матеріал подавати на розпилювання  рівномірно  з  урахуванням

його товщини та фізико-механічних властивостей;

    регулювати розмір робочої частини пилки за допомогою рухомого

огородження в залежності від товщини матеріалу, що розпилюється.

    23.4.15. Для  попередження  обривів   стрічкових   пилок   та

досягнення  високої  якості  розпилювання  необхідно дотримуватися

вимог з їх експлуатації,  регулярно знімати внутрішні  напруження,

загострювати,  розводити  чи  плющити  зуби  пилки  відповідно  до

технічних вимог для конкретного типу пилки.

    23.4.16. У   разі   роботи  на  круглопильних  верстатах  для

повздовжнього розпилювання необхідно виконувати такі вимоги:

    при розпилюванні    матеріалів   довжиною   понад   1500   мм

використовувати приставні роликові опори;

    під час  розтягування  затиснутих  у пачці дощок (брусків) не

додавати до зусилля рук масу всього тіла;

    не розпилювати  бруски  і дошки,  які перевищують за товщиною

висоту пильного диска,  що виступає  над  столом  (без  врахування

висоти зубів), а також дошки, покладені одна на одну.

    23.4.17. На  верстатах  з  ручним  подаванням   оброблюваного

матеріалу повинні використовуватися спеціальні ручні пристрої, які

повинні забезпечувати надійне  притискування  і  напрям  подавання

матеріалу  і  усувати  можливість дотику рук або інших частин тіла

працівника до різального інструменту.

    23.4.18. Приступати   до  оброблення  матеріалу  на  верстаті

дозволяється тільки після того,  як вал з  різальним  інструментом

набере повне число обертів.

    23.4.19. У разі  роботи  на  верстатах  з  ручним  подаванням

необхідно:

    при розпилюванні матеріалу із сучками бути особливо обережним

і посувати деталі з невеликим зусиллям;

    матеріал подавати  на   пилку   рівномірно,   щоб   швидкість

обертання пилки не зменшувалася;

    під час  подавання  матеріалу  стояти  осторонь  від  площини

обертання пилки;

    користуватися спеціальними   подавальними   пристроями    при

розпилюванні   матеріалів  довжиною  менше  400  мм,  шириною  або

товщиною менше 30 мм;

    не гальмувати  пилку,  натискаючи  на  неї  бруском  чи іншим

матеріалом;

    не застосовувати напрямні лінійки,  які виходять за лінію осі

пилкового  вала,  щоб  запобігти  заклинюванню  між   лінійкою   і

розклинювальним ножем заготовки, що відпилюється.

    23.4.20. На круглопильних верстатах з  механічним  подаванням

заготовки   дозволяється  обробляти  тільки  по  товщині  заданого

розміру, висоту якого обмежує притискний пристрій.

    23.4.21. У  разі  роботи на верстатах з механічним подаванням

слід дотримуватись таких вимог:

    матеріал для     розпилювання     необхідно    подавати    на

навантажувальний  стіл  за  крайку  за  допомогою  гачка  довжиною

300-400 мм;

    після захвату дошки (бруса)  подавальним  пристроєм  верстата

потрібно  уникати підтримування чи направляння її руками,  братися

за крайку.

    Не слід  розпилювати  дошки  чи  обаполи,  довжина яких менша

відстані між осями  переднього  і  заднього  подавальних  роликів,

збільшеної  на 100 мм і переключати швидкість подання під час руху

подавального механізму.

    23.4.22. Працювати  на  круглопильному верстаті дозволяється,

якщо диск пилки не має биття.

    23.4.23. Необхідно  вчасно  очищати  від  спресованої тирси і

пилу рифи подавальних роликів,  місця кріплення запобіжних  упорів

для  їх вільного обертання на осі та місця встановлення запобіжних

пристроїв.

    23.4.24. Прибирати відходи з-під дискових і стрічкових пилок,

виконувати чищення пилок, прибирання поверхні, що прилягає до них,

дозволяється лише після зупинки верстата.

    23.4.25. Верстат необхідно негайно зупинити,  якщо  запобіжні

упори не опускаються на дошки, які подаються у верстат.

    23.4.26. При  організації  робочих  місць  працівників   коло

верстатів   для   поперечного   розпилювання   деревини  необхідно

передбачити влаштування передверстатного стола.  Робочі місця усіх

верстатників  повинні бути розташовані поза зоною можливого викиду

матеріалу чи частин ріжучих органів.

    23.4.27. Перед  початком  роботи  на верстаті для поперечного

розпилювання  необхідно   перевірити   справність   огороджень   і

запобіжних пристроїв, а саме:

    чи повністю опускається пилка в крайнє положення  на  глибину

від поверхні стола не менше 50 мм у педальних верстатах (рамка при

цьому повинна опускатися на еластичні прокладки і не підкидатися);

    чи вільно  опускаються  і  піднімаються  сектори  огородження

робочої частини пилки.

    Не дозволяється  запускати верстат за наявності несправностей

огороджень і запобіжних пристроїв.

    23.4.28. Працюючи  на верстатах для поперечного розпилювання,

матеріал з приймального на робочий стіл необхідно подавати гачком,

а не руками, щоб не травмувати руку наступною за конвеєром дошкою.

    23.4.29. Одночасно    виконувати    поперечне    розпилювання

дозволяється не більше ніж однієї дошки.

    23.4.30. У разі  самочинної  зупинки  різального  інструменту

верстата,   коли  оброблювана  заготовка  перебуває  під  захисним

кожухом,  необхідно зупинити верстат і тільки після цього  підняти

кожух і усунути несправність.

    23.5. Сортування пиломатеріалів

    23.5.1. Сортувальні   майданчики   повинні   бути   обладнані

світлозвуковою  сигналізацією,  яка  діє  протягом 10 с до початку

руху конвеєра.

    23.5.2. Освітленість робочих місць на майданчику повинна бути

достатньою для чіткої видимості  вад  і  міток  на  пиломатеріалах

відповідно до вимог, викладених у пункті 1.9 цих Правил.

    23.5.3. У зоні  надходження  пиломатеріалів  на  сортувальний

майданчик   прохід   працівників   між   подавальним  конвеєром  і

скидальною полицею під час роботи названого  обладнання  має  бути

припиненим.   Відстань   між   конвеєром   і  полицею  не  повинна

перевищувати 200 мм. У кінці скидальної полиці повинен бути бар'єр

висотою не менше 500 мм.

    23.5.4. Прорізи  для  спускання  пиломатеріалів   з   верхніх

поверхів з боку подання пиломатеріалів повинні мати огородження, а

з решти боків - суцільну стінку.  Для попередження  перехрещування

дощок  і  зниження  шуму  слід  використовувати  увігнуті  спуски,

щити-гойдалки,  амортизатори  і  протишумове  облицювання.   Місця

падіння  пиломатеріалів  за  спуском  повинні  мати огородження із

щитів.

    23.5.5. Для  полегшення  знімання дощок з ланцюгів конвеєра і

переміщення їх на майданчик формування  пакетів  у  прорізах  стін

сортувального   майданчика  повинні  бути  встановлені  непривідні

ролики.

    23.5.6. Для перевертання пиломатеріалів під час їх бракування

потрібно забезпечити працівників спеціальними гаками  з  пруткової

сталі.

    23.5.7. Через 300-400 мм за висотою пакета необхідно укладати

не  менше  3  перекладок однакової товщини.  Підкладки під пачками

повинні  бути  товщиною,  достатньою   для   розміщення   захватів

підіймально-транспортного технічного засобу.

    23.5.8. Витягувати защемлені  пиломатеріали  з-під  ланцюгів,

розбирати  скупчення  їх  на  ланцюгах  дозволяється після зупинки

конвеєра.

    23.6. Антисептичне оброблення пиломатеріалів

    23.6.1. Для   антисептичного   оброблення   деревини  повинні

використовуватися препарати, дозволені органами охорони здоров'я.

    23.6.2. Препарати,  які  використовуються  для антисептичного

оброблення  деревини,  мають  зберігатися  в   закритій   тарі   в

спеціальних   складських   приміщеннях.   Дозволяється   зберігати

препарати безпосередньо в  зоні  оброблення  в  кількості,  що  не

перевищує змінної потреби.

    23.6.3. Роботи з підготовки суміші препаратів і їх  дозування

повинні    проводитися    в   окремому   приміщенні,   обладнаному

припливно-витяжною вентиляцією.

    23.6.4. Розчини  антисептиків потрібно готувати в реакторах з

механічним  перемішуванням.  Приготування  розчинів   антисептиків

безпосередньо у ванній не повинне мати місця.

    23.6.5. Для приготування розчину антисептика реактор спочатку

потрібно заповнити наполовину, потім запустити змішувач і висипати

в  нього  препарат.  При  цьому  працівник  повинен  перебувати  з

навітряного боку.

    23.6.6. Розчин антисептиків потрібно подавати в  автоклав  чи

ванну трубопроводом.

    23.6.7. Площадка біля ванни повинна бути рівною, не слизькою,

мати  ухил  до  3  проміле  та  канавки  для стікання надлишкового

розчину з повторним поверненням його в ванну.

    23.6.8. Ванна   повинна   мати  огородження,  яке  попереджує

падіння в неї працівників і транспортних засобів. Під час перерв у

роботі ванни повинні бути закриті лядами.

    23.6.9. Приміщення,  в яких розміщені ванни і  автоклави  для

антисептичного   оброблення   деревини,   повинні  бути  обладнані

витяжною вентиляцією,  що автоматично вмикається  при  відкриванні

ляд.

    23.6.10. Автоклави  мають  бути   обладнані   манометрами   і

приладами для контролю за рівнем розчину.

    23.6.11. У  разі  витікання  розчину  через  ущільнення   при

підвищенні  тиску  потрібно зменшити тиск до рівня атмосферного, і

лише після цього дозволяється здійснювати  обтискування  гайок  на

болтових  з'єднаннях фланців,  засувів і вентилів.  Працівникам не

слід перебувати біля автоклавів з боку розміщення ляди.

    23.6.12. Входити  в  автоклав  для  ремонту  і обслуговування

дозволяється лише під наглядом оператора після провітрювання і при

повністю  відімкненому  обладнанні.  При  цьому працівники повинні

бути забезпечені  роботодавцем  засобами  індивідуального  захисту

органів дихання і зору і працювати в спецодязі.

    23.6.13. Усі  операції  з  завантажування  і   вивантажування

автоклавів і ванн лісоматеріалами повинні бути механізовані.

    23.6.14. При завантажуванні та вивантажуванні ванн працівники

не повинні перебувати біля ванни з антисептиком ближче 2 м.  Після

вивантаження пакети деревини необхідно витримати  над  ванною  для

стікання розчину.

    23.6.15. Місце для обеззаражування  тари  з-під  антисептиків

повинне бути обладнане витяжною вентиляцією.

    23.7. Бондарне виробництво

    23.7.1. До оброблення на  механічних  верстатах  допускаються

лише ті заготовки, що є в карті технологічного процесу.

    23.7.2. Верхня частина станини клепкофугувального верстата  з

ланцюговим поданням, яка розміщена вище рухомої рами, повинна бути

закрита завісою.  Противага рами повинна  бути  закрита  металевим

огородженням.

    23.7.3. Робочий (стягувальний) канат стягуючого коловорота не

повинен мати розірваних дротинок, інших нерівностей і вузлів.

    23.7.4. Для встановлення бочки у коловорот він  повинен  мати

змінні  підставки,  які  мають  відповідати розміру остова бочки і

бути надійно закріплені на підлозі.

    23.7.5. Для  опори  верхньої  частини  остова бочки стягуючий

коловорот  повинен  бути  оснащений  напівкруглим  гніздом-упором,

розміщеним навпроти   середнього  підшипника  гвинта  і  нижче  на

40-50 мм від повздовжньої осі кріплення каната.

    23.7.6. Стягуючий  канат  необхідно  знімати  з  остова бочки

тільки після того, як робоче кільце буде встановлено на остов.

    23.7.7. Прес  для насаджування обручів повинен бути оснащений

кінцевими  вимикачами,  які  фіксують  нижні  і  верхні  положення

рухомої платформи.

    23.7.8. Нижня плита преса повинна бути встановлена  на  рівні

підлоги і обладнана пристроєм, який центрує остов бочки, незалежно

від її розміру.

    23.7.9. Для  попередження  травмування ніг верстатника у разі

розривання насаджуваного обруча нижня плита  преса  або  підставка

повинні  бути оснащені загородженням,  розміщеним напроти упорного

обруча.  При цьому місце  з'єднання  (стик)  стрічки  обруча  слід

розміщувати на протилежному робочому місці остова бочки.

    23.7.10. Щит,   який   оброблюється   на    дновирізувальному

верстаті,  необхідно  надійно закріплювати фіксаторами притискного

диска.

    23.7.11. Камери  для  пропарювання  бочок  повинні герметично

закриватися,  мати запобіжні клапани,  які забезпечують  потрібний

тиск   всередині   камери,   і  необхідні  контрольно-вимірювальні

прилади.  Тиск  пари,  яка  подається   в   камеру,   не   повинен

перевищувати 0,2 Мпа.

    23.7.12. Відкривати   камери   дозволяється   тільки    після

припинення подавання пари. Пропарювальні і проварювальні установки

повинні мати пристрої,  які забезпечують видалення  відпрацьованої

пари.

    23.7.13. Обпалювання остова бочок на  електричних  мангальних

установках  необхідно  проводити  в  спеціальному приміщенні,  яке

обладнане механічною вентиляцією і засобами  пожежогасіння.  Остов

бочки  повинен  бути  центрований  відносно нагрівального елемента

мангальної установки.

    23.7.14. В    електричних    мангальних    установках,    які

піднімаються,  огородження повинно жорстко кріпитися до  металевої

кришки, яка закриває остов бочки, що обпалюється.

    23.7.15. Місця кріплення і підключення нагрівального елемента

мангальних   установок   і   огородження   повинні  бути  оснащені

ізоляторами.

    23.7.16. Контрвантажі  електричних мангальних установок,  які

піднімаються, слід закривати металевим огородженням.

    23.7.17. Відділення   для   емалювання   бочок  повинно  бути

ізольованим  від  загального  приміщення  і  обладнане  механічною

витяжною вентиляцією.

    23.7.18. Розпилювач установки  для  емалювання  повинен  бути

такої  конструкції,  яка  унеможливлює  його  відкривання за умови

відсутності бочки на установці.

    23.7.19. Бак з емаллю (рідкі парафін і каніфоль) повинен мати

теплоізоляцію і щільно закриватися кришкою.

    23.7.20. Вузол  подавання  і  різання  стрічки  верстатів для

виготовлення стальних обручів повинен бути огороджений кожухом, що

має прорізи для пропускання стрічки.

    23.7.21. Бухту   стрічки   для   виготовлення   обручів   при

розмотуванні необхідно укладати в спеціальний барабан.

    23.7.22. Робочу зону між бухтою стрічки і верстатом необхідно

огороджувати металевою решіткою.

    23.7.23. Робоче  місце  зварювальника  обручів  повинне  бути

сухим,  розміщеним  в  окремому приміщенні та обладнане механічною

припливно-витяжною вентиляцією.

    23.7.24. Бочки,  які  надходять в санітарну обробку і ремонт,

необхідно оглянути і підготувати для роботи.  У них  повинні  бути

видалені виступаючі цвяхи, вирівняні обручі тощо.

    23.7.25. Промивання  бочок  у  розчині   кальцинованої   соди

працівникам   слід  здійснювати  в  спеціальному  одязі,  який  не

промокає.

    23.7.26. У приміщенні, де розміщені ванни для миття, потрібно

забезпечувати повне видалення пари шляхом  установлення  зонтів  і

систем припливно-витяжної вентиляції.

    23.7.27. Робочі  місця  у  відділенні  для  промивання  бочок

повинні бути оснащені пристроями для піднімання і опускання бочок.

    23.8. Виготовлення пакувальної стружки

    23.8.1. Стружкові  верстати  для   виготовлення   пакувальної

стружки необхідно розміщувати в цеху паралельно один одному.

    23.8.2. Подання касет з  колодками  до  стружкових  верстатів

повинне бути механізованим.

    23.8.3.  Конвеєр  для подання колодок до стружкового верстата

слід  установлювати  з  кутом  до  вертикалі  не  більше  40 град.

Конструкція конвеєра повинна унеможливити падіння з нього колодок.

    23.8.4. Для   надійного   захоплювання  колодок  вальцями  чи

паралелями відхилення різу торців від перпендикулярного до їх  осі

не   повинно  перевищувати  величин,  передбачених  інструкцією  з

експлуатації верстата.

    23.8.5. Для  перероблення  слід  використовувати  немерзлі  і

необледенілі колоди масою не більше 16 кг.

    23.8.6. На  верстатах з горизонтальною ножовою плитою прорізи

між лівою і правою стійками від підлоги до  станини  повинні  бути

закриті огородженнями.

    23.9. Виробництво вітамінного борошна

    23.9.1. Виробництво вітамінного  борошна  із  хвойної  зелені

слід  організовувати  відповідно  до  затвердженого технологічного

процесу, вимог НАПБ А.01.001-2004  та цих Правил.

    23.9.2. Установка для виробництва вітамінного борошна повинна

бути      забезпечена     контрольно-вимірювальними     приладами,

розташованими   в   зручних   для   візуального   спостереження  і

обслуговування місцях.

    23.9.3. Роботу   з   виробництва   вітамінного  борошна  слід

проводити  тільки  при  ввімкнутих,  справно  діючих  аспіраційних

пристроях і вентиляційних системах.

    23.9.4. Подавання хвойної лапки слід механізувати.

    23.9.5. Хвоєвідділювач  повинен  бути  обладнаний  механічним

блокуванням,  яке повинне спрацьовувати в разі потрапляння руки  в

небезпечну зону подавального вальця.

    23.9.6. У разі виходу з ладу одного із дозаторів слід негайно

зупинити  подавання  хвої  в систему сушильного блока і дизельного

палива у форсунку.  До ремонту дозатора  можна  приступати  тільки

після повного охолодження системи.

    23.9.7. У разі загоряння хвої в сушильній установці необхідно

негайно  припинити  подання палива і сировини,  зупинити дозатор і

перекрити доступ повітря в установку.

    23.9.8. У   виробничих   приміщеннях   потрібно   забезпечити

щозмінне  прибирання  пилу  з  поверхні  обладнання.   У   випадку

цілодобової  роботи  сушильний  барабан  слід  очищувати  не рідше

одного разу в зміну,  конструктивні елементи будівлі  -  не  рідше

одного разу на тиждень.

    23.9.9. Працівники,  які працюють на затарюванні  вітамінного

борошна, повинні користуватися респіраторами.

    23.9.10. Закінчення роботи на установці необхідно здійснювати

тільки   після   повного   перероблення  сировини,  яка  подана  в

установку.

    23.9.11. Затарене  борошно  необхідно витримати на майданчику

або  під  накриттям  не  менше  48  годин  з  метою   попередження

самозагорання. Мішки необхідно складати в один ярус.

    23.9.12. Вітамінне  борошно  повинне  зберігатися  в  критому

складі, в штабелях розмірами не більше 5 х 5 м і висотою не більше

2 м. Борошно, що зберігається, повинне мати вологість не вище 15%.

    Відстань за  висотою  від  штабелів до перекриття чи покрівлі

повинна бути не менше 0,5 м. Ширина проходів між штабелями або між

штабелем і стіною повинна бути не менше 0,8 м.

    23.9.13. Склад  вітамінного  борошна   потрібно   розміщувати

окремо  від  будівлі  цеху  або  відділяти  від  нього  стіною  із

вогнестійких будівельних матеріалів.

    23.9.14. Вітамінне  борошно  необхідно  зберігати  в  щільних

мішках, не допускаючи їх розриву і намокання.

    23.10. Виготовлення технологічної тріски

    23.10.1. Стаціонарні рубальні машини потрібно встановлювати в

окремих   приміщеннях   або   відділяти    їх    звукоізоляційними

перетинками.

    23.10.2. Для запобігання потраплянню  металевих  предметів  у

рубальну  машину  конвеєри  подання деревини повинні бути оснащені

металошукачами.

    23.10.3. Пусковий  пристрій  конвеєра,  який подає деревину в

рубальну машину,  повинен бути зблокований  з  пусковим  пристроєм

рубальної  машини таким чином,  щоб конвеєр приводився в дію після

досягнення ротором машини повних обертів і зупинявся  від  сигналу

металошукача.

    23.10.4. Завантажувальний отвір повинен забезпечувати вільний

прохід  подрібнюваної  деревини  в  рубальну  машину без втручання

працівників.

    23.10.5. Отвір  у  підлозі  міжповерхового перекриття,  через

який деревина надходить у завантажувальний отвір рубальної машини,

повинен  бути огороджений за периметром суцільним бар'єром висотою

не менше 1,2 м.

    23.10.6. Лоток  приймального  конвеєра тріски на довжині,  не

меншій  1  м  від  рубальної  машини, повинен бути виготовлений із

листової сталі.

    23.10.7. Піднімання і опускання кожухів і  роторів  рубальних

машин повинні бути механізовані.

    23.10.8. Перенесення   ножів   (різців)    рубальних    машин

дозволяється тільки в футлярах чи спеціальних скриньках.

    23.10.9. При заміні ножів (різців) ротори машини повинні бути

загальмовані ручним гальмом або фіксувальним пристроєм.

    23.10.10. Небезпечна  зона  біля  пристроїв  для   сортування

тріски  повинна  бути  загороджена  та  позначена попереджувальним

знаком "Небезпечна зона".

    23.10.11. Розпушування   злежаної   чи   замерзлої  тріски  в

бункерах, купах, буртах необхідно проводити механізованим методом.

За  необхідності ручне розпушення в бункерах повинно здійснюватися

із майданчика обслуговування.

    23.10.12. Відкривання  і  закривання  кришок бункерів повинне

бути механізоване. При відкритих кришках бункерів працівникам слід

перебувати осторонь, а не під бункером.

    23.10.13. Під час роботи рубальної машини необхідно:

    поправляти деревину,  яка  подається,  лише  за умови зупинки

машини;

    не відкривати  люки  до  повної  зупинки  дисків  (барабанів)

машини;

    не розбирати  завал  при  заклинюванні  деревиною приймальних

пристроїв рубальної машини до повної зупинки ножового  (різцевого)

диска (барабана).

    23.10.14. У лінії з виготовлення технологічної тріски повинно

бути   передбачено   включення   в   роботу   устаткування  в  тій

послідовності,  яка  є  зворотною   послідовності   технологічного

ланцюга перероблення деревини.

    23.10.15. Місце  роботи   мобільних   рубальних   машин   для

виготовлення     технологічної    тріски    повинне    визначатися

технологічною документацією на проведення робіт.  У разі  задіяння

таких  машин  у  лісі  роботи повинні виконуватися згідно з картою

технологічного процесу проведення лісосічних робіт  відповідно  до

вимог пункту 15.1 цих Правил.

    23.10.16. Мобільні рубальні машини перед виконанням  операцій

з  виробництва  технологічної  тріски  необхідно вирівняти і вжити

заходи щодо  попередження  їх  самовільного  переміщення.  Панелі,

кришки,  захисні  огородження  повинні  бути  закриті.  Сопло  для

викидання  тріски  повинне  розміщуватися  з  боку,   протилежного

напрямку вітру.

    23.10.17. Зона в радіусі 20  м  навколо  мобільної  рубальної

машини  є  небезпечною.  У  ній  під час роботи машин дозволяється

перебування лише працівників,  які на  ній  виконують  основні  та

допоміжні  операції.  На  межі  небезпечної зони вздовж пішохідних

стежок і доріг,  що її перетинають, повинні бути встановлені знаки

безпеки  відповідно  до  вимог  ГОСТ  12.4.026-76 з пояснювальними

написами.

    23.10.18. Переміщення  або  навантажування  тріски на складах

мають здійснюватись так,  щоб у її купах  не  формувались  стрімкі

укоси,  нависання та склепіння,  які сприяють виникненню довільних

звалювань тріски.

    23.10.19. Відбір   тріски  для  аналізів  потрібно  проводити

тільки при зупиненому конвеєрі.

              24. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ В МАЛІЙ ЛІСОХІМІЇ

    24.1. Загальні положення

    24.1.1. Вибір   майданчиків   для   лісохімічних   установок,

облаштування та  утримання  території,  виробничих  та  допоміжних

приміщень повинні відповідати вимогам, викладеним у пункті 1.5 цих

Правил.   Технологічні   процеси    необхідно    проектувати    та

організовувати  так,  щоб  забезпечити мінімально допустимий вплив

шкідливих чинників на довкілля.

    24.1.2. Лісохімічне    виробництво    потрібно   організувати

відповідно до затвердженого технологічного процесу, розробленого з

дотриманням   цих   Правил   та  експлуатаційної  документації  на

устаткування конкретного типу.  Виробниче  устаткування  необхідно

розміщувати  зі створенням умов для безпечного його обслуговування

під час роботи, технічного обслуговування та ремонтів.

    24.1.3. Апарати,    трубопроводи    і    запірна    арматура,

технологічний процес з використанням яких  пов'язаний  з  можливим

виділенням шкідливих парів чи газів, повинні бути герметизовані.

    24.1.4. Прокладання трубопроводів для легкозаймистих рідин  і

кислот  необхідно  здійснювати  так,  щоб  вони не розташовувались

поверх робочих майданчиків і паропроводів.

    24.1.5. У цехах над навантажувально-розвантажувальними люками

печей,  казанів,  реторт і котлів необхідно встановлювати  витяжні

зонти для видалення газів,  парів і диму,  які зТявляються під час

завантажування і розвантажування.

    24.1.6. Перед завантажуванням і пуском у дію апаратів повинне

бути проведене їх очищення від залишків  попереднього  процесу,  а

також перевірена справність апаратів і комунікацій.  Пуск апаратів

(реторт,  котлів,  екстракторів)   у   роботу   після   перерв   у

технологічному  процесі  повинен  здійснюватись  тільки  з дозволу

особи,  відповідальної за безпечну експлуатацію  апаратів.  Робота

дозволяється лише на справному устаткуванні.

    24.1.7. Розпалювання   топок    необхідно    проводити    без

використання легкозаймистих речовин (бензин, гас та інше). Під час

проведення  лісохімічного  процесу  топочні  дверці  повинні  бути

зачинені.   У  разі  завантажування  і  шурування  топок  потрібно

користуватися захисними окулярами і рукавицями.

    24.1.8. Ремонт,  огляд  та  інші  роботи  всередині апаратів,

резервуарів,  цистерн тощо  дозволяється  проводити  тільки  після

ретельного очищення їх від виробничих залишків.

    Спускання працівників всередину апаратів,  які призначені для

речовин,  що  виділяють  шкідливі пари і гази,  дозволяється після

оформлення  наряду-допуску  (додаток  1)  за  умови  обов'язкового

виконання таких заходів безпеки:

    попереднього провітрювання апаратів  і  охолоджування  їх  до

температури не вище 40 град.С.;

    особистої перевірки  керівником  робіт  наявності  умов   для

безпечного проведення робіт всередині апарата;

    забезпечення працівників        шланговими        протигазами

(респіраторами),   запобіжними   поясами  і  прив'язаними  до  них

допоміжними канатами;

    організації контролю за роботою працівника в апараті.

    24.1.9. Зберігання готової продукції дозволяється  тільки  на

відповідно підготовлених складах.  Для них не слід використовувати

паливні відділення та приміщення, в яких встановлюються апарати.

    24.1.10. Місця  роботи  лісохімічних  установок  повинні бути

оснащені засобами    пожежогасіння     відповідно     до     вимог

НАПБ А.01.001-2004 .  Біля приймачів скипидару,  олії,

смол і їм подібних речовин на складах готової продукції і в місцях

виділення   газів,   які  не  конденсуються,  не  слід  курити  чи

користуватися відкритим вогнем.  У цих  місцях  потрібно  вивісити

знаки безпеки та попереджувальні написи.

    24.1.11. Під час  спалювання  газів,  які  не  конденсуються,

потрібно  передбачати запобіжні пристосування (гідравлічні затвори

і  таке  інше),  що  унеможливлює  витікання  газу,  засмоктування

повітря в газопровід, газовий збірник, реторту, казан або котел.

    Невикористані неконденсовані  гази   повинні   видалятися   з

гідравлічних  затворів  трубопроводом,  який  слід  виводити  вище

покрівлі цеху.

    24.1.12. Не  слід  користуватися  відкритим  вогнем  у місцях

виділення неконденсованих газів  і  для  розморожування  замерзлих

трубопроводів.    Для   розморожування   трубопроводів   необхідно

використовувати гарячу воду або пару.

    24.1.13. У  разі  спалахування  смол,  скипидару,  дьогтю  чи

мастила їх  потрібно  гасити  піском,  вогнегасниками,  брезентом,

кошмою.  Якщо  спалахування відбулося в посудині,  то її необхідно

щільно  закрити  кришкою,  щоб  зупинити  доступ  повітря  в  зону

горіння. У разі розливання цих речовин місце розливу слід засипати

піском і очистити.

    24.2. Смолоскипидарне виробництво

    24.2.1. Організаційне  і  технічне  керівництво  роботами  на

смолоскипидарному виробництві необхідно здійснювати відповідно  до

вимог  цих  Правил  та  доповнень,  що  містяться  в  ОСТ 13286-85

"Канифольно-скипидарное  производство.  Требования   безопасности"

(НАОП 3.0.00-2.03-85).

    24.2.2. Для      завантажування      установок      необхідно

використовувати  постійні  завантажувальні  майданчики,  драбини і

естакади з  надійним  огородженням.  Колодязі  і  приямки  повинні

огороджуватися і закриватися люками.

    Майданчики, драбини та естакади необхідно  регулярно  очищати

від бруду,  а в зимовий час від снігу, льоду і посипати піском або

попелом.

    Скипидарні флорентини  повинні  бути  розташовані на вільному

повітрі.

    24.2.3. Біля  реторт  і  котлів потрібно розміщувати достатню

кількість води  на  випадок  потреби  в  гасінні  вогню,  а  також

необхідну кількість глини і піску для замазування люків.

    Щоб уникнути опіків рук під час замазування залізних люків  і

частин   печі   глиною,   необхідно  користуватися  лопатками,  що

відповідають нормативним документам на їх виготовлення.

    24.2.4. У  разі  вимкнення  електроенергії  установка повинна

бути забезпечена батарейними ліхтарями.  Завантажування  реторт  і

котлів  повинне  здійснюватись  переважно  в  світлий час доби,  в

темряві - за наявності достатнього електричного освітлення.

    24.2.5. Перед   кожним   завантажуванням   апарата  необхідно

перевірити справність котлів і  печей.  Виявлені  під  час  огляду

тріщини і щілини необхідно замазувати глиною на соляному розчині.

    24.2.6. Кришки  і  люки  котлів,  казанів  і  печей   повинні

відчинятися   тільки   після   закінчення  виробничого  процесу  і

охолоджування котлів,  печей і казанів.  Під час охолодження вихід

смоли і скипидару повинен бути перекритим.

    24.2.7.  У  разі  виявлення  вогню  під час відкривання котла

останній повинен бути негайно зачинений, герметично закупорений, а

вивантажування із котла зупинено до його охолодження. Вугілля слід

гасити водою.

    24.2.8. Відкривати нижній люк котла  дозволяється  тільки  за

відсутності ознак горіння вугілля після відкриття верхнього люка.

    Вивантажувати вугілля із котла  дозволяється  за  відсутності

вогню в ньому, заходити до котла - тільки після його охолодження і

провітрювання.

    24.2.9. Відчинені  і  не  повністю розвантажені котли повинні

бути під безперервним контролем обслуговуючого персоналу з причини

можливого загоряння вугілля в котлі.

    24.2.10. Вивантажене деревне  вугілля  повинне  бути  негайно

вивезене  від  апарата.  Складувати вугілля у сховищі можна тільки

після повного його охолодження. Смолу, скипидар, оцтово-кальцієвий

порошок  необхідно  зберігати за межами приміщення для скипидарної

установки.

    24.2.11. Для    очищення    скипидару   від   домішок   перед

завантаженням перегінного куба,  останній повинен бути  звільненим

від залишків попереднього процесу.  Скипидар дозволяється заливати

лише в холодний куб.

    24.2.12. Розморожування   замерзлих  змійовиків-холодильників

повинно  здійснюватися  без  використання   відкритого   вогню   і

розжарених залізних прутів.

    24.2.13. Запас  технологічної  сировини  в  цеху  не  повинен

перевищувати двогодинної потреби.

    24.2.14. Під час розгонки деревної смоли вогневим нагріванням

кубів   останні   повинні   бути   футеровані,   щоб  унеможливити

безпосередню дію вогню і променевого тепла на стінки кубів.

    24.2.15. Температура пеку,  що подається до розливу,  повинна

бути охолоджена принаймні до 150 град.С.

    24.2.16. Виливання з апарата смоли має здійснюватись після її

попереднього охолоджування  в  дерев'яну  тару.  Для  попереднього

охолодження пек слід розливати у відкриті металеві посудини.

    24.2.17. Перед спусканням  пеку  поблизу  не  повинні  стояти

посудини із займистими матеріалами.  Мірники для приймання масел в

момент спускання пеку мають бути порожніми.

    24.3. Дьогтекурне виробництво

    24.3.1. Для  заготівлі  сировини (берести) працівники повинні

бути забезпечені роботодавцем справним інструментом  і  пристроями

(ножами,  різаками,  сокирами,  пилками,  скобелями, драбинами), а

також захисними окулярами і спецодягом.

    24.3.2. Під  час  знімання  берести  із  стоячих гнилих дерев

необхідно спочатку перевірити їх на  стійкість,  штовхаючи  довгою

жердиною в бік нахилу і спостерігаючи за рухом дерева.

    24.3.3. Після завантажування казанів їх  кришки  слід  щільно

закрити,  заклинити  і  промазати  на краях глиною для запобігання

прориву на поверхню отруйних та горючих газів.

    24.3.4. Під  час  дьогтекуріння необхідно дотримуватись таких

вимог:

    відчиняти заслінку та кришку казана чи котла після закінчення

виробничого процесу;

    не працювати, якщо топкові дверцята відкриті;

    підходити до топок,  відкритого вогню або спускатися в гарячі

апарати  в  одязі,  не  облитому дьогтем та іншими легкозаймистими

рідинами;

    не гасити пожежу водою при загорянні дьогтю.

    24.3.5. Після завершення вигонки  дьогтю  необхідно  вимкнути

холодильну  систему  і  повністю  охолодити  казани.  Біля казанів

повинні бути скриньки з  піском  для  гасіння  дьогтю,  який  може

загорітися.

    24.4. Виробництво хвойної олії

    24.4.1. Під час ручного завантажування установок  періодичної

дії необхідно використовувати завантажувальні площадки,  драбини і

естакади з надійним огородженням.

    24.4.2. Перед  зняттям  кришки чана установки періодичної дії

слід  зупинити  подання  пари  в  чан  і  зробити   витримку   для

вирівнювання тиску в чані та атмосферного тиску.

    24.4.3. Кінець запобіжної труби котла-пароутворювача  повинен

бути забезпечений пристроями,  які відводять гарячу воду у разі її

викидання за межі робочого приміщення.  Трубу під час роботи котла

слід тримати в незакупореному стані.

    24.4.4. Для очищення шнекового подрібнювача від  сировини  за

умови   його   перевантаження   подрібнювач   потрібно   вимкнути,

переконатися в повній зупинці агрегатів,  що обертаються, і тільки

після цього провести очищення шнека.

    24.4.5. Під час зупинки установки для усунення  несправностей

подавання пари слід призупинити.

    24.4.6. При роботі на установках безперервної  дії  необхідно

зупинити    подання    пари   в   колони   перед   вивантажуванням

відпрацьованої сировини із другої колони, щоб не допустити прориву

сировинної заглушки і викиду сировини.

    24.4.7. Під час  вивантажування  відпрацьованої  сировини  із

установки  оператор повинен перебувати збоку від вивантажувального

люка,  тобто в зоні,  де  унеможливлюється  потрапляння  на  нього

розігрітої маси.

    24.5. Вуглевипалювання

    24.5.1. Для встановлення вуглевипалювальної печі повинен бути

попередньо   підготовлений   і   розчищений  робочий  майданчик  і

влаштовані безпечні шляхи під'їзду і підходу  до  нього.  Навкруги

периметру майданчик   повинен   бути  обкопаний  канавкою  шириною

30-40 см на глибину спалимого рослинного шару.  Влітку під  топкою

повинні бути встановлені металеві листи розміром 80 х 80 см.

    24.5.2. Під  час  завантажування  сировини  і  вивантажування

вугілля  з печі барабан необхідно надійно закріпити розтяжками для

запобігання самовільному прокручуванню.

    24.5.3. Стальну реторту, яка має два люки, слід завантажувати

спочатку  через  нижній,  а  після  цього   через   верхній   люк.

Прогрівання  реторти  слід  здійснювати  до  появи  перших крапель

скипидару протягом 6-8 годин, зимою - 10 годин до 95-100 град.С.

    24.5.4. Розпалювання  печей вуглевипалювальних установок слід

здійснювати без обливання  деревного  палива  бензином  та  іншими

легкозаймистими рідинами.

    24.5.5. Кожна реторта повинна мати  з  обох  торців  металеві

зонти  з  витяжною трубою,  які мають бути виведені вище даху,  та

водяний душ  для  поливання  гарячого  вугілля  у  вагонетках,  що

вивантажуються з реторт.

    24.5.6. Від'єднувати витяжну  трубу,  закривати  її  кришкою,

встановлювати  заслінки,  наповнювати  затвор  піском дозволяється

тільки в захисних окулярах.

    24.5.7. У  печі  контейнерного типу завантажування сировини в

контейнери  і  вивантажування   вугілля   з   них   повинне   бути

механізоване.

    24.5.8. Для купчастого вуглевипалювання слід вибирати  місця,

які  захищені  від  вітру.  Під  час  вітряної погоди їх необхідно

огороджувати щитами.

    24.5.9. Для   запобігання   провалам   земляної  засипки  між

деревиною під час вуглевипалювання поверхня полін  при  закладенні

повинна бути щільно накрита тонкими гілками і сучками, а зверху ще

й вкрита дерном,  мохом,  дрібними хвойними гілками або соломою  і

засипана  землею  з  товщиною  шару не менше 10 см з боків і 35 см

зверху.

    24.5.10. Для загортання провалів у купах,  прогарів, продухів

потрібно використовувати  трапи,  сходні  (із  дощок  або  жердин)

шириною не менше 75 см з поручнями.

    Під час вуглевипалювання біля куп необхідно мати запас  дров,

дерну, ґрунту, а також лопати, граблі, кайла, довбешки.

    24.5.11. Завантажування     пересувних     вуглевипалювальних

сталевих  печей типу УВП-5А слід здійснювати спочатку через правий

бічний, а потім - через верхній люки.

    24.5.12. Для    завантажування    необхідно    встановити   і

використовувати похилий стрічковий транспортер.

    24.5.13. Працівник,   що  перебуває  під  час  завантажування

всередині камери,  повинен вкладати деревину, починаючи із задньої

частини  камери до верхнього завантажувального люка,  користуючись

драбиною.  Після завантаження передньої частини камери  на  висоту

0,8-1 м  працівник повинен закінчувати завантажування вже ззовні з

драбини.  Установлювати  витяжну  трубу  у   горловину   печі   та

розпалювати  топку  слід  після завершення завантажування камери і

засипання всіх люків печі піском шаром 20-30 см.

    24.5.14. Слід  не допускати вивантажування на складі гарячого

або недостатньо витриманого вугілля.

    24.5.15. Працівники,  які  працюють на випалюванні вугілля чи

на  його  вивантажуванні,  перекиданні,   сортуванні,   наповненні

скриньок   і   мішків,  повинні  працювати  в  захисних  окулярах,

респіраторах та  з  використанням  інших  засобів  індивідуального

захисту,  які  визначаються  експлуатаційною документацією до печі

конкретного типу.

Начальник управління державного

нагляду в АПК, машинобудуванні,

на транспорті та у зв'язку                           В.А.Маціяшко

                                     Додаток 1

                                     до підпункту 5.3.4

                                     Правил охорони праці для

                                     працівників лісового

                                     господарства та лісової

                                     промисловості

                                     ЗАТВЕРДЖЕНО:

                                     Гол. інженер

                                     (головний лісничий,

                                     лісничий)

                                     ____________________________

                                            (підпис, ім'я

                                       та по батькові, прізвище)

                                     ____________________________

                                                (дата)

                         НАРЯД - ДОПУСК

                    на право виконання робіт

________________________________________________________________,

            (найменування підприємства, організації)

    1. Відповідальному виконавцю робіт __________________________

                                          (посада, професія,

    _____________________________________________________________

                    прізвище , ім'я та по батькові )

    групою (бригадою   тощо)   у   складі ______________  чоловік

доручається:

__________________________________________________________________

           (найменування роботи, місце її проведення)

    2. Необхідні для виконання робіт:

    інструмент __________________________________________________

    машини, устаткування ________________________________________

    захисні засоби ______________________________________________

    3. Під   час   підготовки   та  виконання  робіт  роботодавцю

забезпечити умови праці та заходи безпеки:

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

     (основні заходи та засоби забезпечення безпеки праці)

    4. Особливі умови____________________________________________

    5. Початок роботи з ___год .____ хв. "____"____________ року.

    Закінчення роботи з ___год .____ хв. "____"____________ року.

    6. Відповідальним керівником робіт призначається ____________

__________________________________________________________________

            (посада, прізвище, ім'я та по батькові)

    7. Наряд - допуск видав _____________________________________

                                (посада, прізвище, ім'я та по

                                         батькові, підпис)

    8. Наряд - допуск одержав: відповідальний керівник робіт ____

__________________________________________________________________

        (посада, прізвище, ім'я та по батькові, підпис)

    9. Заходи  забезпечення  безпеки  праці  та порядок виконання

робіт погоджені:  відповідальна особа діючого підприємства  (цеху,

дільниці тощо) ___________________________________________________

__________________________________________________________________

        (посада, прізвище, ім'я та по батькові, підпис)

    10. Інструктаж   про   заходи   безпеки   на  робочому  місці

відповідно до інструкцій _________________________________________

                         (назва інструкції та/або короткий зміст

___________________________________________________________провели

   доповнень до неї, що обов'язкові для виконання)

    відповідальний керівник роботи _____________________________,

                                         (дата, підпис)

    відповідальна особа   діючого  підприємства  (цеху,  дільниці

тощо)_____________________________________________________________

                            (дата, підпис)

    11. Інструктаж пройшли працівники бригади (ланки тощо):

------------------------------------------------------------------

|Прізвище, ім'я, по батькові|   Посада,   |   Дата    |  Підпис  |

|                           |  професія,  |  (число,  |особи, яка|

|                           |   розряд    | місяць і  | пройшла  |

|                           |             |   рік)    |інструктаж|

|---------------------------+-------------+-----------+----------|

|                           |             |           |          |

|---------------------------+-------------+-----------+----------|

|                           |             |           |          |

------------------------------------------------------------------

    12. Робочі місця та умови праці перевірені.  Заходи  безпеки,

зазначені в наряді - допуску, забезпечені.

    Дозволяю приступити до робіт ________________________________

                                 (посада, прізвище, ім'я та по

__________________________________________________________________

   батькові представника діючого підприємства, який допускає

__________________________________________________________________

                      до роботи, дата, підпис)

    Відповідальний керівник робіт _______________________________

                                           (дата, підпис)

    Відповідальний виконавець робіт _____________________________

                                           (дата, підпис)

    13. Роботи розпочаті о ___год. ___хв. "___"____________ року.

    Відповідальний керівник робіт _______________________________

                                           (дата, підпис)

    14. Роботи  закінчені,  робочі  місця перевірені (інструмент,

устаткування тощо прибрані), працівники виведені.

    Наряд - допуск закритий о ___год. ___хв. "___"__________року.

    Відповідальний виконавець робіт _____________________________

                                            (дата, підпис)

    Відповідальна особа діючого підприємства ____________________

                                                 (дата, підпис)

                                     Додаток 2

                                     до підпункту 13.1.7

                                     Правил охорони праці для

                                     працівників лісового

                                     господарства та лісової

                                     промисловості

                 ШКАЛА БАЛЬНОСТІ ВІТРУ ТА ХВИЛЬ

------------------------------------------------------------------

| Вітер  | Опис явищ, які  |  Сила  |Швидкість|  Тиск  |  Сили   |

|        |  супроводжують  | вітру, | вітру,  | вітру, |хвилюван-|

|        |      вітер      |  бал   |   м/с   |  кгс/  |ня води, |

|        |                 |        |         | см.кв  |  бали   |

|--------+-----------------+--------+---------+--------+---------|

| Штиль  |Дим піднімається |   0    |  0,05   |  0,02  |    0    |

|        | прямовисно або  |        |         |        |         |

|        |майже прямовисно,|        |         |        |         |

|        | листя нерухоме  |        |         |        |         |

|--------+-----------------+--------+---------+--------+---------|

| Тихий  |   Рух флюгера   |   1    | 0,6-0,7 |  1,5   |    1    |

|        |    непомітно    |        |         |        |         |

|--------+-----------------+--------+---------+--------+---------|

| Легкий | Повівання вітру |   2    | 1,8-3,3 |  4,1   |    1    |

|        |  відчувається   |        |         |        |         |

|        | обличчям, листя |        |         |        |         |

|        |шелестить, флюгер|        |         |        |         |

|        |починає рухатись |        |         |        |         |

|--------+-----------------+--------+---------+--------+---------|

|Слабкий |  Листя і тонкі  |   3    | 3,4-5,2 |  7,7   |    2    |

|        |гілки дерев весь |        |         |        |         |

|        |час коливаються, |        |         |        |         |

|        | вітер розвіває  |        |         |        |         |

|        |  легкі прапори  |        |         |        |         |

|--------+-----------------+--------+---------+--------+---------|

|Помірний| Вітер піднімає  |   4    | 5,3-7,4 |  12,5  |    3    |

|        |  пилюку, сухе   |        |         |        |         |

|        | листя та папір, |        |         |        |         |

|        | приводить у рух |        |         |        |         |

|        |тонке гілля дерев|        |         |        |         |

|--------+-----------------+--------+---------+--------+---------|

| Свіжий |Гойдаються тонкі |   5    | 7,5-9,8 |  18,9  |    4    |

|        | стовбури дерев, |        |         |        |         |

|        |     на воді     |        |         |        |         |

|        |з'являються хвилі|        |         |        |         |

|        |   з гребінцем   |        |         |        |         |

|--------+-----------------+--------+---------+--------+---------|

|Сильний |Гойдаються товсті|   6    |9,9-12,4 |  27,9  |    5    |

|        |  сучки дерев,   |        |         |        |         |

|        |гудуть телефонні |        |         |        |         |

|        |     проводи     |        |         |        |         |

|--------+-----------------+--------+---------+--------+---------|

| Міцний |   Гойдаються    |   7    |12,5-15,2|  38,7  |    6    |

|        | стовбури дерев, |        |         |        |         |

|        |згинаються великі|        |         |        |         |

|        | гілки, ходіння  |        |         |        |         |

|        |   проти вітру   |        |         |        |         |

|        |   ускладнене    |        |         |        |         |

|--------+-----------------+--------+---------+--------+---------|

|  Дуже  |Вітер ламає тонке|   8    |15,3-18,2| 55, 6  |    7    |

| міцний |  гілля та сухі  |        |         |        |         |

|        |  сучки дерев,   |        |         |        |         |

|        |  ускладнює рух  |        |         |        |         |

|--------+-----------------+--------+---------+--------+---------|

| Шторм  |    Невеликі     |   9    |18,3-21,5|  75,6  |    8    |

|        |руйнування, вітер|        |         |        |         |

|        |  зриває димові  |        |         |        |         |

|        |труби та черепицю|        |         |        |         |

|--------+-----------------+--------+---------+--------+---------|

|Сильний |     Значні      |   10   |21,6-26,2| 102,5  |    9    |

| шторм  |   руйнування,   |        |         |        |         |

|        |     дерева      |        |         |        |         |

|        |  вириваються з  |        |         |        |         |

|        |    корінням     |        |         |        |         |

|--------+-----------------+--------+---------+--------+---------|

| Ураган |  Відбувається   |   12   |Більше 29| Більше |Більше 11|

|        |   спустошення   |        |         | 135,7  |         |

------------------------------------------------------------------

                                     Додаток 3

                                     до підпункту 15.1.5

                                     Правил охорони праці для

                                     працівників лісового

                                     господарства та лісової

                                     промисловості

ПОГОДЖЕНО:                                 ЗАТВЕРДЖЕНО:

Працівники: служби                         Головний інженер,

охорони праці;       ___________________   Головний лісничий

відділу лісового          (назва

господарства          облуправління        ______________________

(лісозаготівель)     ___________________     (підпис, ініціали,

                       підприємства -

__________________   ___________________   ______________________

(підпис, ініціали,   лісозаготівельника)         прізвище)

    прізвище)

___________________                        "___"________20___року

(підпис, ініціали,

    прізвище)

                           К А Р Т А

          ТЕХНОЛОГІЧНОГО ПРОЦЕСУ РОЗРОБЛЕННЯ ЛІСОСІКИ

_________________________________________________________________

      (найменування способів рубок головного користування

                (вибіркова, поступова, суцільна)

_________________________________________________________________

(найменування рубок, пов'язаних з веденням лісового господарства)

у _________________________ лісництві,    кварталі  N __________,

виділі N _________, урочищі______________

Лісорубний квиток N _________  від "____"_______________20__ року

Термін розроблення лісосіки: початок "____"____________20__ року,

кінець "____"____________20__ року

Період очищення лісосіки:  з  "_______" _________________20__року

до "_____" ______________20___року

                   I. ХАРАКТЕРИСТИКА ЛІСОСІКИ

    1. Площа лісосіки ___________________га ;

    2. Господарство ____________________________________________.

                        (хвойне, м'яколистяне, твердолистяне,

                                  склад деревостану)

    3. Повнота насадження ______________________;

    4. Деревний запас, що вирубується, ____________________куб.м;

    5. Відвантаження деревини ведеться: деревами ______________%;

деревними хлистами _________________%; довготтям _______________%;

сортиментами __________________________%;

    6. Середній об'єм деревного хлиста ______________ куб.м;

    7. Інші складові характеристики _____________________________

                    II. КІЛЬКІСНІ ПОКАЗНИКИ

    1. Число  бригад _______;

    2. Склад бригад(и) ________чол.  в тому числі: вальників лісу

__________чол.;     лісорубів     II-V   розрядів ___________чол.;

трактористів-машиністів  ________чол.;  чокерівників  _______чол.;

допоміжних працівників ________________чол.

    3. Наявність техніки та інших засобів виробництва: бензопилок

___________________шт.;  мотокущорізів   _______шт.;   гідроклинів

(марка, число)

__________________шт.; лебідок  _________шт.;  звалювальних  вилок

___________________шт.; коней ____________шт.;   лісозаготівельних

(марка, число)

машин (тракторів) ___________шт.

                III. ЗАСОБИ ЗАХИСТУ ПРАЦІВНИКІВ

                   ТА ПРОТИПОЖЕЖНОГО ЗАХИСТУ

    1. З   охорони  праці: каски ______шт.;  підшоломники  зимові

_____шт.; сигнальні жилети ______шт.; заборонні знаки обгородження

небезпечних  зон  ________ шт.;  побутові приміщення ________ шт.;

аптечки __________ шт.; бачки (термоси) для води ________шт.; інші

засоби індивідуального захисту (ЗІЗ) _____________________________

__________________________________________________________________

    2. З  пожежної  безпеки:  вогнегасники  _________________шт.;

багри __________шт.; лопати __________шт.; відра _____________шт.;

ящики з піском __________шт.; інші ЗІЗ __________________________.

                IV. ТЕХНОЛОГІЧНА СХЕМА ЛІСОСІКИ

МАСШТАБ: у 1 см - ____ м.            Переважаючий напрям вітру:

                       УМОВНІ ПОЗНАЧЕННЯ

------------------------------------------------------------------

|    |Границі лісосіки, їх довжина   |    |Верхні лісосклади     |

|----+-------------------------------+----+----------------------|

|    |Границі зон безпеки навкруги   |    |Заборонні знаки       |

|    |лісосіки, виробничих елементів |    |обгородження          |

|    |за її межами та побутового     |    |небезпечних зон       |

|    |приміщення                     |    |                      |

|----+-------------------------------+----+----------------------|

|    |Границі пасік                  |    |Місце зберігання      |

|    |                               |    |пально-мастильних     |

|    |                               |    |матеріалів            |

|----+-------------------------------+----+----------------------|

|    |Шляхи переходу працівників з   |    |Напрямок схилу        |

|    |пасіки в пасіку                |    |                      |

|----+-------------------------------+----+----------------------|

|    |Основний напрямок звалювання   |    |Побутове приміщення   |

|    |дерев                          |    |                      |

|----+-------------------------------+----+----------------------|

|    |Напрямок розроблення пасік     |    |Місце зберігання      |

|    |                               |    |техніки               |

|----+-------------------------------+----+----------------------|

|    |Трелювальні волоки             |    |                      |

|----+-------------------------------+----+----------------------|

|    |Напрямок трелювання            |    |                      |

|----+-------------------------------+----+----------------------|

|    |Траси канатних установок       |    |                      |

|----+-------------------------------+----+----------------------|

|    |Наземний спуск                 |    |                      |

|----+-------------------------------+----+----------------------|

|    |Напрям схилу                   |    |                      |

|----+-------------------------------+----+----------------------|

|    |Струмки, водотоки ,крутояри    |    |                      |

|----+-------------------------------+----+----------------------|

|    |Діючі дороги, стежки           |    |                      |

------------------------------------------------------------------

         V. ПОСЛІДОВНІСТЬ ТА ЧЕРГОВІСТЬ ВИКОНАННЯ РОБІТ

------------------------------------------------------------------

|Найменування | Послі- |Машини,|   Черговість розробки пасік,    |

| лісосічних  |довність|інстру |    розташування працівників     |

|  операцій,  |викона- |мент та|     за такими варіантами:       |

|  включаючи  |  ня    | інші  |                                 |

|навантажуван-|операцій|засоби |                                 |

| ня деревини |        |вироб- |---------------------------------|

|             |        |ництва | I | II | III | IV | V | VI |VII |

|-------------+--------+-------+---+----+-----+----+---+----+----|

|             |        |       |   |    |     |    |   |    |    |

|-------------+--------+-------+---+----+-----+----+---+----+----|

|             |        |       |   |    |     |    |   |    |    |

|-------------+--------+-------+---+----+-----+----+---+----+----|

|             |        |       |   |    |     |    |   |    |    |

------------------------------------------------------------------

               VI. ОПИС БЕЗПЕЧНИХ СПОСОБІВ ПРАЦІ

               НА ПІДГОТОВЧИХ ТА ОСНОВНИХ РОБОТАХ

__________________________________________________________________

(щодо підготовки робочого місця; безпечного звалювання небезпечних

__________________________________________________________________

  дерев та дерев великого діаметра; безпечних способів зняття

__________________________________________________________________

      завислих дерев; очищення дерев від сучків на схилах;

__________________________________________________________________

  трелювання деревини канатною установкою, трактором, кіньми;

__________________________________________________________________

   трелювання дерев, деревних хлистів, довгоття, сортиментів;

__________________________________________________________________

  навантажування та вивезення круглого лісу; способу очищення

__________________________________________________________________

лісосіки; інших безпечних прийомів праці в технологічному процесі)

                     VII. ОСОБЛИВІ ВКАЗІВКИ

                ЩОДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БЕЗПЕКИ ПРАЦІ

    1. До   роботи   зі  звалювання  дерев  слід  допускати  лише

вальників,  які  пройшли  спеціальну   підготовку   у   навчальних

закладах.  Перед  початком  розроблення  нової  лісосіки всі члени

бригади повинні пройти позаплановий інструктаж на робочому  місці.

При  проведенні підготовчих робіт та рубок,  пов'язаних з веденням

лісового господарства,  в першу чергу необхідно звалювати найбільш

небезпечні  дерева.  Зняття  завислих  дерев  слід  здійснювати за

допомогою ручних лебідок,  трактором з канатом довжиною  не  менше

35 м або кіньми.

    2. Нормативні акти та інші документи, вимоги яких обов'язкові

для виконання  бригадою  (ланкою)  у  доповнення  до  вимог  карти

__________________________________________________________________

  (інструкція з охорони праці, карта технологічного процесу на

__________________________________________________________________

 верхньолісоскладські роботи, технологічна інструкція та інші)

                  VIII. ПРИРОДООХОРОННІ ВИМОГИ

__________________________________________________________________

         (щодо збереження підросту, дерев цінних порід,

__________________________________________________________________

       дерев-насінників, відвернення ерозії грунту тощо)

Техкарту склав         Техкарту отримав          З вимогами

лісничий               майстер                   техкарти

(начальник             (керівник                 бригадир,

лісопункту)            лісозаготівельних         працівники

ознайомлені            робіт)

___________________    ____________________      ________________

     (підпис,                 (підпис,              (підписи)

ініціали,  прізвище)    ініціали, прізвище)      ________________

                                                 ________________

"___"_______20__року   "___"__________20__року   ________________

Копію карти технологічного процесу одержав:

Бригадир _________________________________________

               (підпис, ініціали, прізвище)

Відповідальний за охорону праці на лісосіці _____________________

                                             (підпис, ініціали,

                                                  прізвище)

           IX. КОРОТКІ ВКАЗІВКИ ЩОДО ЗАПОВНЕННЯ КАРТИ

          ТЕХНОЛОГІЧНОГО ПРОЦЕСУ РОЗРОБЛЕННЯ ЛІСОСІКИ

    1. Перед складанням карти технологічного процесу  проводиться

обстеження  лісосіки лісничим (начальником лісопункту) і майстром,

під час якого визначаються та коротко описуються  види  та  обсяги

робіт,  які  відповідно до вимог безпеки праці необхідно виконати.

Карта  затверджується  після  приземлення  небезпечних  дерев   на

територіях, названих у пункті 4 акта.

    2. Карта    технологічного   процесу   розроблення   лісосіки

складається відповідно до вимог чинних нормативно-правових актів з

охорони  праці  у  3-х  примірниках.  Перший  примірник  на період

розроблення   лісосіки   зберігається   у   майстра    лісу    або

лісозаготівель,   другий   -   в  інженера  лісового  господарства

(лісозаготівель).    Третій    примірник    видається    бригадиру

лісозаготівельної   бригади.  Після  закінчення  лісозаготівельних

робіт  перший  примірник  передається  для  зберігання  в  контору

лісництва  (лісопункту).

                                     ЗАТВЕРДЖУЮ:

                                     Головний інженер

                                     (головний лісничий)

___________________________          ____________________________

    (назва підприємства)             (підпис, ініціали, прізвище)

"___"____________20____року

           X. АКТ ГОТОВНОСТІ ЛІСОСІКИ ДО РОЗРОБЛЕННЯ

                                     "_____"____________20___року

    Відповідно до вимог нормативно-правових актів з охорони праці

стосовно виконання лісозаготівельних робіт в _____________________

лісництві,  на лісосіці в кв.  N _________________________________

виділі N __________________ урочищі ______________________________

проведені такі підготовчі роботи:

------------------------------------------------------------------

|          Види підготовчих робіт           |Відмітка | Підписи  |

|                                           |   про   |особи, що |

|                                           |виконання|перевіряла|

|                                           |         |виконання |

|-------------------------------------------+---------+----------|

|                     1                     |    2    |    3     |

|-------------------------------------------+---------+----------|

|1. Визначення на місцевості меж лісосіки   |         |          |

|-------------------------------------------+---------+----------|

|2. Визначення меж щонайменше 50-метрової   |         |          |

|зони безпеки навколо лісосіки та додаткової|         |          |

|робочої території                          |         |          |

|-------------------------------------------+---------+----------|

|3. Установлення заборонних знаків          |         |          |

|обгородження небезпечних зон               |         |          |

|-------------------------------------------+---------+----------|

|4. Приземлення небезпечних дерев:          |         |          |

|-------------------------------------------+---------+----------|

|4.1 на лісосіці, поза зонами безпеки       |         |          |

|-------------------------------------------+---------+----------|

|4.2 у зонах безпеки шириною щонайменше 50 м|         |          |

|навколо лісосіки                           |         |          |

|-------------------------------------------+---------+----------|

|4.3 повздовж лісовозних доріг, під'їзних та|         |          |

|трелювальних шляхів                        |         |          |

|-------------------------------------------+---------+----------|

|4.4 у радіусі не менше 50 м. від           |         |          |

|передбачених місць розташування:           |         |          |

|-------------------------------------------+---------+----------|

|4.4.1 побутового приміщення                |         |          |

|-------------------------------------------+---------+----------|

|4.4.2 верхніх лісоскладів                  |         |          |

|-------------------------------------------+---------+----------|

|4.4.3 стоянки техніки                      |         |          |

|-------------------------------------------+---------+----------|

|4.4.4 складу пально-мастильних матеріалів  |         |          |

|-------------------------------------------+---------+----------|

|5. Розмітка лісосіки на пасіки             |         |          |

|-------------------------------------------+---------+----------|

|6. Визначення магістральних волоків        |         |          |

|-------------------------------------------+---------+----------|

|7. Визначення пасічних волоків             |         |          |

|-------------------------------------------+---------+----------|

|8. Будівництво лісовозних доріг            |         |          |

|-------------------------------------------+---------+----------|

|9. Перевірка рівня радіації на радіактивно |         |          |

|забруднених територіях                     |         |          |

|-------------------------------------------+---------+----------|

|10. У гірських та горбистих умовах         |         |          |

|додатково:                                 |         |          |

|-------------------------------------------+---------+----------|

|10.1 улаштування волоків з веденням        |         |          |

|земляних робіт на косогорах                |         |          |

|-------------------------------------------+---------+----------|

|10.2 підготовка трас канатних установок    |         |          |

|-------------------------------------------+---------+----------|

|10.3 монтаж канатних установок             |         |          |

|-------------------------------------------+---------+----------|

|11. Інші роботи                            |         |          |

------------------------------------------------------------------

Лісничий (помічник лісничого)        ____________________________

                                     (підпис, ініціали, прізвище)

Начальник лісопункту (заступник

начальника лісопункту)               ____________________________

                                     (підпис, ініціали, прізвище)

Майстер лісу (лісозаготівель)        ____________________________

                                     (підпис, ініціали, прізвище)

Бригадир                             ____________________________

                                     (підпис, ініціали, прізвище)

    Примітка: При  підготовці  лісосіки до рубок догляду за лісом

та санітарних,  якщо волоки на косогорах не влаштовуються,  вимоги

пунктів  6,  7  можуть не виконуватись, а роботи, названі в пункті

4.1,  дозволяється  проводити  в  процесі  розроблення лісосіки за

умови відсутності на деревах снігу та льоду.

Начальник управління державного

нагляду в АПК, машинобудуванні,

на транспорті та у зв'язку                           В.А.Маціяшко