zwcad arcon
 
Email
Пароль
?
Войти Регистрация


ДБН В.2.6-6-95. Проектування, будівництво та експлуатація будинків системи "ПЛАСТБАУ"

Название (рус.) ДБН В.2.6-6-95. Проектирования, строительство и эксплуатация домов системы "ПЛАСТБАУ"
Кем принят Держбудівництва та архітектури
Тип документа ДБН (Державні Будівельні Норми)
Рег. номер В.2.6-6-95
Дата принятия 01.01.1970
Статус Действующий
Скачать этот документ могут только зарегистрированные пользователи в формате MS Word





 



ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ

Конструкції будинків та споруд

ПРОЕКТУВАННЯ, БУДІВНИЦТВО ТА ЕКСПЛУАТАЦІЯ БУДИНКІВ СИСТЕМИ "ПЛАСТБАУ"

ДБН B.2.6-6-95

Видання офіційне

Державний комітет України у справах містобудування і архітектури

(Держкоммістобудування)

Київ 1997

РОЗРОБЛЕНІ

ВНЕСЕНІ ТА ПІДГОТОВЛЕНІ ДО ЗАТВЕРДЖЕННЯ

ЗАТВЕРДЖЕНІ

УЗГОДЖЕНІ

Українським зональним науково-дослідним та проектним інститутом по цивільному будівництву (КиївЗНДІЕП) (докт. техн. наук, проф. М.Й.Коляков; кандидати техн. наук В.Б.Шевельов, 1.В.Санников, Г.Б.Хачалов, B.I.Хорунжий, Г.П.Поляков; інженери М.А.Хазарадзе, В.А.Селезньов, В.М.Мойсеєнко);

за участю:

Інституту загальної і комунальної гігієни ім. А.Н.Марзєєва Міністерства охорони здоров'я України (докт. мед. наук В.Н.Чекаль, канд. мед. наук Г.П.Трухан); ГУПО МВД України (В.В.Мусійчук); КДТУБА Міносвіти України (докт. техн. наук, проф. А.Я.Барашиков, докт. техн. наук, проф. В.К.Чибіряков), НВБО "Перспектива" (інж. О.Б.Кагановський)

Головним управлінням житлово-цивільного будівництва Держкоммістобудування України (канд. архітектури, дійсний член Української Академії архітектури Л.Х.Муляр, канд. техн. наук Н.В.Трофимович)

Наказом Державного комітету України у справах містобудування і архітектури №14 від 25 січня 1995 р. та введені в дію з 1 лютого 1995 року

Головним управлінням Державної пожежної охорони МВС України (№ 12/6/279 від 9.12.94 р.) та Міністерством охорони здоров'я України (№ 5.02.12/1039 від 18.01.95 р.)


ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ

 Конструкції будинків і споруд  ДБН В.2.6-6-95

 Проектування, будівництво та експлуатація  Вводяться вперше

 будинків системи “ПЛАСТБАУ”

1 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1 Дані норми поширюються на проектування, будівництво та експлуатацію будинків різноманітної об'ємно-планувальної структури висотою до п'яти поверхів включно для звичайних та складних умов (просадочні грунти та підроблювані території), що зводяться з використанням конструкцій та технологій "Пластбау". Дані норми не поширюються на методи ремонту та відновлення будинків після екстремальних ситуацій (пожежі, повені та ін.).

Вимоги даних норм обов'язкові для виконання на території України, за винятком сейсмічних районів з розрахунковою сейсмічністью вище 6 балів. Для врахування кліматичних умов слід керуватися зміною до СНіП ІІ-3-79**, якою встановлені нормативні значення опору теплопередачі та кліматичні зони України.

Суть конструкцій і технології "Пластбау" (системи "Пластбау") полягає в сполученні залишеної пінополістирольної уніфікованої опалубки та монолітного залізобетону з використанням литих бетонних сумішей, що виключають або істотно зменшують вібрування. Залишена опалубка використовується в подальшому як тепло- і звукоізолюючий матеріал; волого-, морозо- та вогнестійкість забезпечуються зовнішнім та внутрішнім шарами штукатурки стін та стель, а також конструкціями підлог (рисунок 1). Для подачі та укладки бетонної суміші застосовується комплект малої механізації.

Як залишена опалубка в системі "Пластбау" використовуються плити пінополістирольні для стін (рисунок 1,в) і перекриттів за ГОСТ 15588-86, ТУ 301-05-3-89 "0" (рисунок 1,6). Опалубка перекриттів вкладається на монтажний поміст.

Після установки арматури, замонолічування перекриттів та порожнин в залишеній опалубці виникають рамні або рамно-в'язеві каркасно-плитні конструкції, здатні сприймати всі види навантажень, що діють на будинок.

1.2 Розробка проектно-кошторисної документації для будівництва будинків системи "Пластбау" повинна виконуватись в порядку, передбаченому СНіП 1.02.01-85 по узгодженню з НВБО "Перспектива", за якою закріплено право головної організації по супроводженню даних норм.

1.3  При проектуванні, будівництві та експлуатації будинків системи "Пластбау" в частині вимог, що доповнюють дані норми, необхідно враховувати вимоги діючих розділів СНіП та державних стандартів колишнього СРСР та СНД, що діють в Україні, ДБН, державних стандартів, санітарних норм та правил України.

Проектування будинків для будівництва на ділянках, що характеризуються виділенням метану на поверхню, слід здійснювати з врахуванням вимог "Инструкции по защите зданий от проникновения метана" (Мінвуглепром СРСР - Макіївка, 1985).

1.4 Проектно-кошторисна документація будинків для звичайних та складних умов будівництва повинна містити комплекс заходів, що забезпечують міцність, жорсткість, стійкість, захист від шуму, нормативні показники мікроклімату, пожежну та екологічну безпеку та експлуатаційну надійність будинків. Заходи по забезпеченню пожежної та екологічної безпеки будинків повинні відповідати розділам 2.1, 2.2, 2.3, 3.3, 4.3 даних норм, СНіП 2.01.02-85* та іншим розділам СНіП (див. п. 1.3).

1.5 Конструктивні рішення фундаментно-підвальної (підземної) частини будинків повинні розроблятися в декількох варіантах щодо різних умов будівництва. При розробці проекту для використання в широкій галузі зміни основних розрахункових параметрів для підроблюваних територій або просадних грунтів необхідно передбачати розробку варіантів підготовки основ та конструкцій фундаментів, водо-захисту та конструктивних заходів, що забезпечують зниження вартості будівництва, трудозатрат та витрат будівельних матеріалів. Рекомендується не більше 2-3 варіантів перерізів конструкцій, а число варіантів по армуванню приймати з умови, щоб перевитрата арматури не перевищувала 5-10 %. Мінімально необхідна витрата арматури в підземних конструкціях встановлюється під час прив'язки проекту.


ДБН В.2.6-6-95 С.2

а - схема опалубки та елементів омонолічування; б - панель перекриття з пінополістиролу; в - стінова панель із пінополістиролу; 1 - елементи опалубки; 2 - елементи омонолічування (стояки, ригелі); 3 - елементи балконів; 4 - штукатурні шари по сітці; 5 - монолітна основа підлоги (плита); 6 інвентарний поміст.

Рисунок 1 - Конструкції будинків системи "Пластбау"

1.6 Проекти повинні передбачати можливість зведення будинків в зимовий час.

1.7 Проекти повинні забезпечувати нормативну довговічність будинків, що дорівнює 50 рокам, ступінь відповідальності за призначенням згідно з СНіП 2.01.07-85 як для II класу будинків. Будинки повинні відповідати III ступеню вогнестійкості.


ДБН В.2.6-6-95 С.3

2 проектування будинків

2.1 Об'ємно-планувальні та конструктивні рішення

2.1.1 Відсіки, деформаційні шви, планувальні та конструктивні схеми

2.1.1.1 Конструкція будинків повинна забезпечувати можливість їх розрізання на відсіки з тим, щоб площа відсіків, а також їх довжина не перевищувала допустимих з розрахунку виникнення температурно-усадкових деформацій або нерівномірних деформацій основи.

Відсіки будинку розділяються вертикальними деформаційними швами.

2.1.1.2 Відстань між деформаційними температурно-усадковими швами та їх ширину слід призначати за розрахунком з урахуванням кліматичних умов будівництва та конструктивних характеристик будинку. Допускається призначати відстань між швами без розрахунку, керуючись табл. 1. Ширину швів слід призначати не менше 20 мм.

Таблиця 1

№№ пп

Температурні зони України

Відстань між деформаційними, температурно-усадковими

швами, м

1

II

90

2

І

120

3

III

150

2.1.1.3 Конструкція деформаційних швів повинна забезпечувати можливість вільних вертикальних та горизонтальних переміщень примикаючих одна до одної частин будинку. Замикання деформаційних швів не допускається. В місцях влаштування деформаційних швів слід робити утеплені парні стіни.

Деформаційні шви повинні відділяти суміжні частини будинку одна від одної по всій висоті, включаючи фундаменти та конструкції покриття. З'єднання відсіків за допомогою гнучких вставок не допускається. Шви завширшки 20 мм допускається ущільнювати герметиками.

2.1.1.4 Планування будинків та розташування сходової клітки слід здійснювати так, щоб граничний час евакуації з найбільш віддаленого приміщення не перевищував 15 хв. Відстань від дверей квартир або інших приміщень до сходової клітки або виходу назовні повинна бути не більше 30 м, а при виходах в тупиковий коридор або галерею - не більше 20 м.

2.1.1.5 Для запобігання розповсюдження продуктів термодеструкції та горіння пінополістиролу на шляху евакуації необхідно передбачати тамбури з каналами димовидалення, що відсікаються від сходових кліток дверима, обладнаними закривачами, з ущільненням в притворах. Канали димовидалення в тамбурах слід виконувати монолітними залізобетонними, цегляними або комбінованими, перерізом 110х160 мм з отворами на кожному поверсі та виводом каналів за межі покрівлі. В цегляних каналах кладку слід армувати стержнями діаметром 5 Вр-І через 3-4 ряди.

2.1.1.6 Найменшу ширину та найбільший нахил сходових маршів слід приймати в відповідності зі СНіП 2.08.01-89 та СНіП 2.08.02-85.

2.1.1.7 В місцях встановлення інженерного обладнання або проходу інженерних комунікацій через внутрішні та огороджувальні конструкції повинно передбачатися щільне заповнення негорючими матеріалами (мін. повсть) та будівельним розчином на всю товщину конструкції, при цьому товщина захисного шару заповнення повинна бути не менше товщини шару в місці встановлення обладнання або проходу комунікацій.

2.1.1.8 Підпілля слід передбачати вентильованими (з продухами). Площа продухів повинна складати не менше 1/400 площі підпілля.

2.1.1.9 Межі вогнестійкості для конструкцій будинків повинні відповідати даним табл. 2. Для досягнення вказаних меж вогнестійкості необхідно виконувати наступні конструктивні заходи:

- армування перекриттів, стін та вузлів їх з'єднання - виходячи з умов роботи будинку як рамної конструкції;

- влаштування поверхових залізобетонних обв'язочних балок розміром 160 мм (ширина) х 240 м (висота) - по периметру зовнішніх та внутрішніх стін, які заважають розповсюдженню вогню по вертикалі;


 ДБН В.2.6-6-95 С.4

- встановлення конструктивного армування в зонах перекриттів завширшки не менше 1,2 м, рахуючи від обв'язочних балок, з кроком стержнів в сітках (або окремих стержнів) не більше 100 мм, діаметр стержнів 8-10 А-І. Стержні в сітках (або окремі стержні) необхідно заводити в обв'язувальні балки на довжину 12d стержня з обов'язковими відгинами на кінцях стержнів;

- товщину штукатурки стін та перекриттів призначати у відповідності з розв'язанням одномірної або багатомірної задачі термопружності з урахуванням вогневої дії у вигляді стандартної кривої, не менше:

- 30 мм - для будинків з найбільш віддаленою точкою по горизонталі 20 м і по вертикалі 12м при перліто (вермикуліто)-цементній штукатурці та площі приміщення не більше 20 м2 та при цементно-пісчаній штукатурці - не більше 12 м2;

- 50 мм - для будинків з найбільш віддаленою точкою по горизонталі понад 20 м і по вертикалі від 12 до 18м при перліто (вермикуліто)-цементній штукатурці та площі приміщення не більше 20 м2 та при цементно-піщаній штукатурці - не більше 12 м2;

- оштукатурювання стін та перекриттів по двох шарах сітки, що кріпиться сталевими стержнями діаметром 3,5-5 мм з кроком 600 мм, які з'єднуються з робочою арматурою в'язальним дротом. Сітки слід розташувати на відстані 10 мм одна від одної та від поверхні пінополістиролу;

- влаштування борозен завглибшки 10-15 мм на поверхні стінових блоків з пінополістиролу, заповнення яких підвищує стійкість та зчеплення штукатурного шару з поверхнею утеплювача.

Таблиця 2

№№

пп

Найменування будівельних конструкцій

Мінімальні межі вогнестійкості будівельних конструкцій, год. (над рискою) та максимальні межі розповсюдження вогню по них, см (під рискою)

1

Колони (стояки)

2/0

2

Зовнішні стіни

0,25/0

3

Міжквартирні стіни

0,5/40

4

Стіни сходових кліток

2/0

5

Перекриття

0,75/25

6

Перегородки, що відділяють загальні коридори від інших приміщень

0,75/0

7

Міжквартирні перегородки

0,25/40

8

Сходові площадки, косоури, балки та марші сходових кліток

1/0

2.1.1.10   Для стін сходових кліток товщина захисної штукатурки повинна бути не менше 5 см.

2.1.1.113 визначення системи "Пластбау" (п. 1.1) та конструктивних рішень випливає, що на її основі може бути одержана просторова рамна в ортогональних напрямках та рамно-в'язева з плоскими рамами в одному та в'язями в іншому ортогональному напрямку розрахункові системи.

Для будинків до 5 поверхів, що проектуються в звичайних та складних умовах, допускається використання будь-якої з наведених вище систем.

2.1.1.12 Прийнята конструктивна система будинку та система горизонтальних в'язей між суміжними вертикальними елементами повинні забезпечувати надійність спільної роботи конструкцій будинку від всіх видів навантажень при нормальних та екстремальних впливах. При проектуванні бетонних та залізобетонних елементів для забезпечення умов їх виготовлення потрібної довговічності та спільної роботи арматури і бетону слід виконувати вимоги СНіП 2.03.01-84.

2.1.1.13 Площа поперечного перерізу в'язей між суміжними вертикальними елементами в рамно-в'язевих системах слід приймати за розрахунком, але для кожного поверху не менше:

- для стояків зовнішніх та внутрішніх рам - 0,5 см2 на 1 м довжини фасаду;

- для стояків рам, які включають зовнішні та внутрішні стояки, - 1,0 см2 на 1 м довжини рами.

2.1.1.14 Сталеві в'язі та їх з'єднання повинні бути захищені від вогневого впливу. Захист від вогневого впливу повинен забезпечувати міцність в'язі протягом часу, що дорівнює потрібній межі вогнестійкості конструкцій, які з'єднуються в'язями, що проектуються.


ДБН В.2.6-6-95 C.5

Для в'язей, що з'єднують зовнішні несучі елементи з внутрішніми, повинен передбачатися захист від корозії.

2.1.1.15 Перемички над отворами в зовнішніх та внутрішніх стінах слід проектувати з врахуванням їх використання як в'язей суміжних стояків.

2.1.2 Матеріали

2.1.2.1 Залізобетонні вироби для збірних фундаментів, плити пінополістирольні для залишеної опалубки стін та перекриттів, столярні вироби для заповнення віконних та дверних отворів, ізоляційні, дахові та оздоблювальні матеріали повинні прийматися у відповідності з нормативними документами на вироби та матеріали.

2.1.2.2 Для виготовлення монолітних залізобетонних елементів стін та перекриттів слід застосовувати бетонну суміш за ГОСТ 7473-85 на щільних заповнювачах, яка надходить до місця укладки в готовому стані.

Проектний клас бетону за міцністю на стиск може бути В15, В20, В25 та В30 при умові досягнення 70% міцності на 7 добу та 100% на 28 добу при середній температурі тверднення 20°С.

Марка за зручністю укладки - П4

Найбільша крупність заповнювачів - 10...15 мм

Для стін, не врахованих в розрахунку будинку, допускається використання бетонної суміші на пористих заповнювачах.

2.1.2.3 Нормативні та розрахункові характеристики міцності бетону приймаються у відповідності з діючими нормами проектування бетонних та залізобетонних конструкцій.

2.1.2.4 Розрахункові опори бетону для граничних станів першої групи Rb та Rbt слід понижувати шляхом множення на коефіцієнти умов роботи, які характеризують специфіку виготовлення та роботи монолітних конструкцій. Коефіцієнти умов роботи та їх значення слід приймати:

- для елементів з бетону природного тверднення в умовах експлуатації, несприятливих для зростання міцності (вологість навколишнього середовища менше 75%), - ?b2 = 0,90;

- для стінових конструкцій, що бетонуються у вертикальному положенні (висота бетонування більше 1,5 м) -?b3 = 0,85;

- для тих самих конструкцій з найбільшими розмірами перерізу менше 30см - ?bs = 0,85.

Коефіцієнт ?b2  враховується при визначенні Rb та Rbt коефіцієнти ?b3 та ?bs -  Rb. Коефіцієнти вводяться незалежно один від одного шляхом їх перемноження.

2.1.2.5 Значення початкового модуля пружності бетону Еb при стиску та розтягу, початкового коефіцієнта поперечної деформації v (коефіцієнт Пуассона) та модуля зсуву бетону G приймаються за діючими нормами проектування бетонних та залізобетонних конструкцій.

2.1.2.6 Для штукатурки стін та перекриттів повинні застосовуватись малоусадні або безусадні цементно-піщані розчини.

Для зовнішньої штукатурки слід застосовувати цементно-піщаний розчин складу 1:3,5 з маркою за морозостійкістю F50. Захисний шар штукатурки в нормальній та вологій зонах повинен мати опір водопроникненню, який забезпечує при випробуваннях один з наступних граничних станів:

- відсутність крапельного протікання зразка захисної штукатурки завтовшки 50 мм з двома іншими розмірами 150х150 мм, при тиску на нього стовпа води заввишки 100 мм на протязі 48 годин;

- водовбирання матеріалу такого самого зразка не більше 0,5 г/см2 при вологості його 6% під тиском стовпа води заввишки 100 мм на протязі 48 годин;

- водовбирання контрольного такого самого зразка не більше 1,5 г/см2 при натурних випробуваннях будинку в трьох місцях фасадної сторони - одне на перемичці та два на простінках, під тиском стовпа води заввишки 100 мм за 48 годин;

- тиск водяного стовпа, заввишки 100 мм створюється за допомогою спеціальної методики та спецпристосування.

Для внутрішньої штукатурки слід застосовувати перліто (вермикуліто) - або цементно-піщані розчини, які задовольняють вимоги вогнестійкості (п. 2.1.1.9). Склад перліто (вермикуліто) - цементної штукатурки - 1:1:8 (цемент, вапно, перлітовий (вермикулітовий) пісок).


ДБН В.2.6-6-95 С.6

2.1.2.7 Для армування залізобетонних конструкцій будинків повинна застосовуватися арматура, яка задовольняє вимоги відповідних державних стандартів або затвердженим у встановленому порядку технічні умови та належить до одного з наступних видів:

- стержньова гарячекатана гладка класу А-І, періодичного профілю класів А-ІІ, А-ІІІ, А-ІІІв, А-IV, A-V, A-VI;

- стержньова термомеханічне зміцнена періодичного профілю класу Ат -ivc;

- дротяна холоднотягнута звичайна періодичного профілю класу Вр-І.

2.1.2.8 Як робочу арматуру слід переважно застосовувати:

а) стержньову арматуру класу А-ІІІ;

б) арматурний дріт діаметром 3-5 мм класу Вр-І (у зварних сітках та каркасах);

допускається застосовувати:

в) стержньову арматуру класу А-І та А-ІІ - для поперечної арматури, а також як поздовжню, якщо інші види арматури не можуть бути використані;

г) термомеханічне зміцнену стержньову арматуру класу Ат-ivc - для поздовжньої арматури зварних каркасів та сіток;

д) стержньову арматуру класів A-V, A-VI, а також гарячекатану класу A-IV - тільки для поздовжньої робочої арматури в'язаних каркасів та сіток. При цьому арматура класів A-V та A-VI може використовуватися тільки як стиснута.

2.1.2.9 Нормативні та розрахункові опори арматури та значення модуля пружності арматури Es приймаються у відповідності зі СНіП 2.03.01-84.

2.1.2.10 Для армування штукатурних шарів слід використовувати дрібночарункову (NN 15-20) сітку за ГОСТ 5336-86 або відповідну за розмірами чарунки та площі поперечного перерізу сталі просічно-витяжну сітку, яка виготовляється з листової неоцинкованої дахової сталі за ГОСТ 17715-72*.

2.1.2.11 Сумарна питома активність природних радіонуклідів у будівельних матеріалах не повинна перевищувати за РСН 356-91, 370 Бк?кг -1.

2.1.3 Конструкції підземної частини будинків

2.1.3.1 Конструкції підземної частини будинків, що зводяться на грунтах з характеристиками середньої величини модуля деформації Е > 100 кг/см2 та коефіцієнта мінливості стиску ?Е<1,5, повинні відповідати вимогам розділу СНіП 2.02.01-83 по проектуванню основ будинків та споруд у звичайних умовах будівництва. При значеннях Е<100 кг/см2 або (?Е>1,5 слід враховувати особливості ґрунтових основ, в тому числі розглянуті в п.п. 2.4 та 2.5.

2.1.3.2 Вибір типу фундаменту виконується при розробці індивідуального або прив'язці типового проекту на основі ТЕО (ТЕР). При цьому співставляються варіанти, виконані з урахуванням конкретних інженерно-геологічних умов майданчика будівництва та необхідності попередження нерівномірних деформацій основи, які можуть викликати появу та розкриття тріщин в огороджувальних шарах штукатурки в надземній частині будинку.

2.1.3.3 Допускається використання фундаментів наступних типів:

- стрічкові монолітні типу конструкцій "Пластбау" та збірні (рисунок 2);

- плитні (при слабких грунтах, а також при значеннях (?Е > 1,2);

- пальові (при насипних грунтах, намивних основах, наявності зон пливунів, зсувних схилів).

2.1.3.4 Збірні стрічкові фундаменти слід проектувати з використанням типових фундаментних плит, блоків та панелей. Влаштування збірних фундаментів слід передбачати з порядовою перев'язкою конструкцій.

У верхньому ряду фундаментних блоків слід передбачати колодязі завглибшки не менше висоти ряду, які використовуються для анкерування монолітних стояків надземної частини будинку.

2.1.3.5 Допускається влаштування східчастих збірних фундаментів з перепадом висот. В цьому випадку, якщо по довжині фундаментів 3 та більше сходів, по верху фундаментів слід влаштовувати монолітний пояс з бетону класу за міцністю на стиск В15 з армуванням за розрахунком, але не менше 0,2% площі поперечного перерізу поясу. Монолітний пояс може влаштовуватися також і в збірних стрічкових фундаментах без перепаду висот. В цих випадках анкерування стояків здійснюється в монолітному поясі.


ДБН B.2.6-6-95 C.7

                      1 - стрічковий фундамент; 2 - стіна зовнішня; 3 - стіна внутрішня; 4 - перекриття.

Рисунок 2 - Вузли конструкцій будинків системи "Пластбау".

2.1.3.6 Під час проектування пальової основи слід передбачати монолітний ростверк, в якому анкерується арматура стояків.

2.1.3.7 Під час проектування будинку з підпіллям допускається цоколь з конструкцій "Пластбау". В цьому випадку показник опору теплопередачі для конструкцій цоколю призначається як для зовнішніх стін.

2.1.3.8 Загальні вимоги щодо гідроізоляції конструкцій підземної частини будинку:

- горизонтальна гідроізоляція необхідна у всіх вертикальних елементах на рівні перекриття над технічним підпіллям або над підвалом та на рівні низу цокольних панелей, або стін підвалу;

- вертикальна гідроізоляція - з зовнішньої сторони цокольних панелей або блоків зовнішніх стін підвалу від низу згаданих конструкцій до вимощення та по обидві сторони внутрішніх стін підвалу від верху фундаментної подушки до відмітки підлоги підвалу.

2.1.3.9 Під час утворення колодязів для анкерування стояків каркасу надземної частини будинку, слід передбачати обклейну гідроізоляцію не тільки горизонтальних поверхонь, але і всередині всього колодязя.

2.1.3.10. Допускається після перевірки в експерименті або обгрунтування відповідних розрахунків заміна обклейної гідроізоляції всередині колодязя гідроізоляцією цементно-піщаною пастою.

2.1.3.11 У випадку влаштування поверх збірних фундаментів монолітного поясу гідроізоляція влаштовується під монолітним поясом.

Під час влаштування гідроізоляції для складних умов будівництва слід керуватися СН 301-65.

2.1.3.12 Підлоги підвалів та технічних підпіль слід розташовувати, як правило, вище рівня ґрунтових вод.

2.1.4 Зовнішні стіни

2.1.4.1 Конструкція зовнішніх стін за  системою "Пластбау" повинна відповідати наведеній на  рисунку 2.

2.1.4.2 Заповнення віконних та дверних прорізів дерев'яними столярними виробами слід проектувати таким чином, щоб виконувались наступні вимоги:


ДБН В.2.6-6-95 С.8

- між коробками віконних та дверних блоків та внутрішнім шаром з полістиролу повинен бути шар набетонки (штукатурки) на вертикальних поверхнях не менше 7 см;

- штукатурка вертикальних відкосів повинна армуватися тими самими сітками та за таким самим принципом, що і на поверхнях стін, для чого сітки стін належить завести на бокові поверхні з напуском не менше 10 см;

- коробки дверних та віконних блоків повинні бути покриті одним шаром толю для пароізоляції;

- основне кріплення коробок здійснюється до бетонного (залізобетонного) елемента завтовшки не менше 10 см, в який закладаються спеціальні дерев'яні пробки;

- додаткові кріплення коробок здійснюються до поверхонь штукатурки, для чого в ній також закладаються дерев'яні пробки.

Водонепроникність стику віконного заповнення та стіни повинна бути забезпечена конфігурацією нижньої частини отвору, звідки відводиться вода з-під віконного блока.

2.1.4.3 Для стін, що призначені для роботи в особливо несприятливих умовах (різкі коливання добових температур в зимовий час, тривала дія косих дощів, експлуатація в умовах вологих субтропіків та ін.), слід передбачати спеціальні заходи захисту зовнішніх стін:

- влаштування облицювання з водонепроникних негорючих листових матеріалів (склопластик, базальтоцемент, керамічна плитка та ін.);

- влаштування фарбувальної гідроізоляції кількома (не менше двох) шарами кремнійорганічної фарби.

2.1.5 Внутрішні стіни та перегородки

2.1.5.1 Товщина міжквартирних, міжкімнатних стін та перегородок, а також стін сходових кліток повинна визначатися вимогами міцності, звукоізолюючої здатності та вогнестійкості. Конструкція стін повинна відповідати наведеній на рисунку 2.

2.1.5.2 Під час проектування внутрішніх стін слід в необхідних місцях передбачати вентиляційні канали.

2.1.5.3 В конструкціях внутрішніх стін та перегородок між сітками армування слід передбачати спеціальні пристрої для схованої електропроводки - трубки із незгораючих та важкозгораючих матеріалів, які замонолічуються в стінах при зведенні разом з роздільними коробками. Не рекомендується для схованої електропроводки передбачати в огороджувальних шарах штукатурки канали та борозни.

2.1.6 Перекриття

2.1.6.1 Міжповерхові перекриття системи "Пластбау", багатошарові, акустичне неоднорідні, повинні задовольняти вимоги міцності, жорсткості, звукоізолюючої здатності від повітряного та ударного шуму і вогнестійкості. Конструкція перекриттів повинна відповідати наведеній на рисунку 2.

2.1.6.2 Армування несучих конструкцій перекриттів призначається за розрахунком на дію силових та вогневих впливів, при цьому розрахунковим сполученням є сума нормативного статичного навантаження при одночасній вогневій дії 1 годину.

2.2 Основні розрахункові вимоги

2.2.1 Разрахункові вимоги розроблено з урахуванням розділу СНіП 2.03.01-84 щодо розрахунку конструкцій системи "Пластбау" на дію статичних навантажень.

2.2.2 Конструкції будинків системи "Пластбау" повинні задовольняти вимоги розрахунку за двома групами граничних станів під час всього строку експлуатації, а також під час їх зведення:

- перша група - за втратою несучої здатності;

- друга група - за непридатністю до нормальної експлуатації.

2.2.3 Розрахунком за граничними станами першої групи слід перевіряти:

- всі конструкції будинків та їх з'єднання для попередження руйнувань під час дії силових впливів в процесі будівництва та розрахункового строку експлуатації будинку;

- основу будинку для попередження втрати її несучої здатності при спільній дії вертикальних та горизонтальних навантажень.

2.2.4 Розрахунком за граничними станами другої групи слід перевіряти:


ДБН В.2.6-6-95 С.9

- будинки в цілому для обмеження: прогину верхівки будинку при дії горизонтальних навантажень;

деформацій основи;

- перекриття, покриття, сходові майданчики, марші та інші елементи, що згинаються, для обмеження їх прогинів та розкриття тріщин від вертикальних навантажень;

- стіни будинку (колони та огороджувальні шари) для обмеження розкриття тріщин від вертикальних та вітрових навантажень, нерівномірних осідань основ та температурно-вологісних впливів.

2.2.5 В складі монолітних конструкцій стін та перекриттів статичні навантаження сприймають монолітні бетонні та залізобетонні елементи.

Шари армувань штукатурки є самонесучими і до складу розрахункових бетонних та залізобетонних перерізів не включаються.

2.2.6 Для будинків, що розраховуються на спільну дію вертикальних та горизонтальних навантажень за недеформованою схемою, величина прогину верхівки будинку в звичайних грунтових умовах не повинна перевищувати 0,001 його висоти. Прогин будинку підраховується з урахуванням піддатливості основи.

2.2.7 Граничне значення середньої осадки будинку за умови забезпечення зберігання інженерних комунікацій, вимощень та входів в будинок не повинне перевищувати 10 см.

2.2.8 Гранично допустимі значення спільних нерівномірних деформацій основи та будинку за вимогами міцності, стійкості та тріщиностійкості конструкцій встановлюються розрахунком з урахуванням конструктивно-планувальних рішень будинку.

2.2.9 Граничні прогини перекриттів та покриттів будинків системи "Пластбау" не повинні перевищувати:

при L <   - (1/200)L;

при 6м ? L ? 7,5м -3 см;

при L > 7,5M- (l/250)L,

де L - проліт елемента.

2.2.10 Розкриття тріщин, які перетинають робочу арматуру несучих конструкцій, що визначається розрахунком, за умови захисту арматури від корозії не повинно перевищувати: при тривалому розкритті 0,3 мм, при короткочасному 0,4 мм.

2.2.11 Розкриття тріщин в шарах армованої штукатурки не допускається. При розрахунку тріщиностійкості шарів штукатурки слід враховувати нормативні силові та вогневі впливи.

2.2.12 3 перерахованих в СНіП 2.01.07-85 навантажень в розрахунках будинків системи "Пластбау" необхідно враховувати наступні:

постійні:

- вага конструкцій будинку;

- боковий тиск грунту на стіни підземної частини будинку;

тривалі.

- навантаження на перекриття приміщень горища, нормативні значення яких дорівнюють 0,7 кПа (70 кгс/м2);

- навантаження на перекриття від ваги людей та меблів з пониженим нормативним значенням та перегородок. Навантаження від перегородок допускається враховувати як рівномірно-розподілені, приймаючи їх значення на основі розрахунку для схем розміщення перегородок, що припускаються, але не менше 0,5 кПа (50 кгс/м2);

- снігове навантаження з пониженим нормативним значенням;

- температурні кліматичні впливи з пониженими нормативними значеннями;

- вологісні впливи, обумовлені зменшенням початкової вологості виготовлення до рівноважного стану та які супроводжуються деформаціями усадки;

- впливи нерівномірних деформацій основи, що виникають при обтисканні грунту навантаженнями від будинку та не супроводжуються зміною структури та властивостей грунту;

- впливи, обумовлені повзучістю матеріалів;

короткочасні:

- навантаження на перекриття житлових будинків з повним нормативним значенням;

- снігове навантаження з повним нормативним значенням;

- температурні кліматичні впливи з повним нормативним значенням;


ДБН В.2.6-6-95 С.10

- вітрові навантаження;

особливі:

- впливи просадних основ, які виникають під час замочування просадних грунтів;

- впливи осідань земної поверхні в районах гірських виробок;

- навантаження, викликані різкими порушеннями нормальних умов експлуатації (пожежа та ін.).

2.2.13 Сполучення навантажень при розрахунку будинку та основ слід визначати у відповідності з розділами СНіП 2.01.07-85 та СНіП 2.02.01-83.

2.2.14 Зусилля, які діють в стінових конструкціях та в перекриттях, в залежності від характеру прикладення зовнішніх навантажень, особливостей системи, що розраховується, та потрібної точності розрахунку слід визначати на основі просторових або плоских розрахункових схем. Просторові розрахункові схеми дозволяють визначати зусилля в конструкціях та їх переміщення від зовнішніх навантажень довільного напрямку. При використанні плоских розрахункових схем зовнішні навантаження вважають діючими в одній визначеній площині, яка співпадає з площиною ідеалізованої схеми будинку.

2.2.15 Просторові розрахункові схеми можуть застосовуватися у вигляді:

- систем пластин,

- просторових рам;

- рамно-в'язевих систем.

Розрахункові схеми у вигляді рамно-в'язевих систем з плоскими рамами та в'язями найбільш доцільні при визначенні зусиль та переміщень при дії вертикальних навантажень.

В додатку наведені методика та результати статичних розрахунків багатоповерхових та багатопро-гонових плоских рам будинків за системою "Пластбау" для звичайних умов будівництва при дії вертикальних навантажень. Наведені дані охоплюють практично увесь клас плоских рам, можливих у будівництві за системою "Пластбау".

2.3 Визначення показників вогнестійкості конструкцій та токсичності при пожежі

2.3.1 Показники вогнестійкості та токсичності, а саме: межі вогнестійкості конструкцій, межі розповсюдження вогню по них, група займистості утеплювача (залишеної опалубки), потенціальна токсична небезпека деструкції (ПТНД, г/м3), токсикометричний показник Нсл50 , г/м3, які визначаються у відповідності з даними нормами, слід вносити в проекти конструкцій за умови, що їх виконання повністю відповідає описанню, даному в нормах.

2.3.2 Межа вогнестійкості будівельних конструкцій дорівнює часові ?u (в годинах або хвилинах) від початку вогневого впливу до початку одного з граничних станів за вогнестійкістю:

-  втрати несучої здатності;

- втрати теплоізолюючої здатності (за підвищенням температури на поверхні, яка не обігрівається);

- втрати суцільності.

2.3.3 Втрата несучої здатності характеризується обваленням або прогином конструкцій, значення якого виключає можливість її подальшої експлуатації.

2.3.4 Граничний стан за теплоізолюючою здатністю визначається підвищенням температури на поверхні конструкції, яка не обігрівається, в середньому більше ніж на 190°С або в будь-якій точці цієї поверхні більше ніж на 220°С в порівнянні з температурою конструкції до випробування.

2.3.5 Втрата суцільності (щільності) характеризується виникненням в конструкціях або стиках наскрізних тріщин або наскрізних отворів, через які проникають продукти горіння або полум'я.

Займистість матеріалів, з яких виконана конструкція, не визначає межі її вогнестійкості. В той же час слід враховувати, що застосування займистого матеріалу може понизити межу вогнестійкості конструкції, якщо швидкість його вигоряння буде вище швидкості прогрівання.

2.3.6 Межа вогнестійкості може бути визначена під час вогневого стандартного випробування конструкцій або розрахунком. Щоб одержати середній результат, в розрахунках слід використовувати середні дослідні значення теплотехнічних та механічних характеристик матеріалів.

2.3.7 Для оцінки вогнестійкості конструкцій на підставі розрахунків необхідно мати достатні відомості про межі вогнестійкості конструкцій, аналогічних тим, що розглядаються, за формою, матеріалами та конструктивному виконанню, а також відомості про основні закономірності їх поведінки під час пожежі.                                                                                     


ДБН В.2.6-6-95 С.11

2.3.8 В розрахунках при дії стандартного температурного режиму та нормативного навантаження встановлюються граничні стани за втратою несучої та теплоізолюючої здатності, при цьому величина ru підраховується від початку вогневого впливу до моменту, коли несуча або теплоізоляційна здатність конструкції стає недостатньою.

2.3.9 Для визначення несучої здатності конструкції спочатку знаходять розподіл температури по перерізу в контрольний момент часу і потім підраховують несучу здатність конструкції в той же момент часу з урахуванням змінених механічних властивостей прогрітих бетону та арматури.

2.3.10 Оцінка теплоізолюючої здатності конструкції, тобто температури на її ненагріваній поверхні в контрольний момент часу від початку вогневого впливу, виконується шляхом розв'язання нелінійного рівняння теплопровідності перерізу конструкції з врахуванням умов конвективного теплообміну на її нагріваних та ненагріваних поверхнях. Знайдені значення температури ненагріваної поверхні співстав-ляються з гранично допустимими.

2.3.11 Допускається не визначати точне розрахункове значення межі вогнестійкості конструкції, обмежуючись перевіркою зберігання конструкцією теплоізолюючої та несучої здатності в момент часу, що дорівнює потрібній межі вогнестійкості.

2.3.12 Розрахунок межі вогнестійкості конкретної конструкції допускається виконувати за одномірними або багатомірними розрахунковими моделями з урахуванням стандартної температурної кривої та залежності коефіцієнта теплопровідності від температури.

2.3.13 Межа вогнестійкості шаруватих огороджувальних конструкцій за теплоізолюючою здатністю може дорівнювати або, як правило, бути більшою суми меж вогнестійкості окремо взятих шарів.

2.3.14 Якщо в проекті вказано розрахункове значення межі вогнестійкості несучої конструкції, слід навести також значення статичних навантажень, для яких вона визначена.

2.3.15 Межа розповсюдження вогню по стінових огородженнях та перекриттях визначається за методикою, викладеною в СНіП 2.01.02-85.

2.3.16 ПТНД слід визначати за сукупністю показників, що характеризують процес термодеструкції пінополістиролу, який проходить при температурі 280-700°С, і які включають показники втрати маси, кількісного та якісного складу продуктів при термодеструкції.

2.3.17. Для пінополістиролу марки ПСВ-СВ показники для визначення та якісний склад ПТНД повинні відповідати даним, наведеним в табл. 3-6. Кількісний склад ПТНД визначається при найбільш небезпечній температурі 450°С, при якій спостерігається найвища токсичність термодеструктивної газової суміші.

Таблиця 3 - Показник втрати маси пінополістиролу (ППС) марки ПСВ - СВ, визначений за результатами термодериватографічного аналізу, маса зразка 50 мг

№№

пп

Температура в

°С

Втрата маси ППС в мг при швидкості нагрівання печі в °С/хв

20

10

5

2,5

1

100

0,5

0,5

5,0

3,0

2

200

1,5

1,0

20,5

3,5

3

300

3,0

2,0

24,0

6,5

4

400

20,0

45,0

50,0

47,0

5

450

50,0

47,0

50,0

48,0

6

500

50,0

47,5

50,0

50,0


ДБН В.2.6-6-95 С.12

Таблиця 4 - Якісний склад продуктів термоокислювальної деструкції пінополістиролу марки   ПСВ - СВ в %

№№

пп.

Найменування компонентів

Температура деструкції в °С

100

200

300

400

500

600

700

1

Бензол

сліди

0,46

0,9

0,3

1,0

сліди

12

2

Толуол

сліди

6,9

8,3

3,3

-

-

-

3

Ксилол

-

25,4

26,7

6,0

7,3

4,2

-

4

Пропилбензол та його полімери

-

4,2

5,4

-

-

-

-

5

Стирол

2,6

12,7

13,6

43,6

60,9

82,6

88,0

6

Метилстирол

-

2,8

4,9

0,2

0,9

1,9

-

7

Первинні спирти

-

1,0

1,6

0,05

1,0

-

-

8

Вторинні спирти, ефіри

-

7,3

4,3

0,2

4,9

-

-

9

Третинні спирти

-

2,2

3,1

-

-

-

-

10

Ацетон

2,5

3,1

6,1

0,2

2,6

-

-

11

Парафін

Внимание! Это не полная версия документа. Полная версия доступна для скачивания.


Спонсоры раздела:
    Скачать фильмы,avi,psp