З А К О Н У К Р А Ї Н И
Про загальнообов'язкове державне
пенсійне страхування
( Відомості Верховної Ради (ВВР), 2003, NN 49-51, ст.376 )
{ Із змінами, внесеними згідно із Законами
N 1878-IV ( 1878-15 ) від 24.06.2004, ВВР, 2004, N 49, ст.528
N 2153-IV ( 2153-15 ) від 04.11.2004, ВВР, 2005, N 2, ст.42
N 2287-IV ( 2287-15 ) від 23.12.2004, ВВР, 2005, N 6, ст.137
N 2291-IV ( 2291-15 ) від 23.12.2004, ВВР, 2005, N 6, ст.141
N 2343-IV ( 2343-15 ) від 13.01.2005, ВВР, 2005, N 9, ст.184
N 2505-IV ( 2505-15 ) від 25.03.2005, ВВР, 2005, N 17, N 18-19,
ст.267
N 2613-IV ( 2613-15 ) від 31.05.2005, ВВР, 2005, N 25, ст.339
N 2658-IV ( 2658-15 ) від 16.06.2005, ВВР, 2005, N 29, ст.382 }
{ Щодо визнання неконституційними окремих положень див.
Рішення Конституційного Суду
N 8-рп/2005 ( v008p710-05 ) від 11.10.2005 }
{ Із змінами, внесеними згідно із Законами
N 3057-IV ( 3057-15 ) від 03.11.2005, ВВР, 2006, N 4, ст.61
N 3058-IV ( 3058-15 ) від 03.11.2005, ВВР, 2006, N 4, ст.62
N 3108-IV ( 3108-15 ) від 17.11.2005, ВВР, 2006, N 1, ст.18
N 3235-IV ( 3235-15 ) від 20.12.2005, ВВР, 2006, N 9, N 10-11,
ст.96
N 3297-IV ( 3297-15 ) від 10.01.2006, ВВР, 2006, N 16, ст.136
N 3456-IV ( 3456-15 ) від 22.02.2006, ВВР, 2006, N 27, ст.234
N 3591-IV ( 3591-15 ) від 04.04.2006, ВВР, 2006, N 37, ст.318
N 32-V ( 32-16 ) від 26.07.2006, ВВР, 2006, N 39, ст.331
N 67-V ( 67-16 ) від 03.08.2006, ВВР, 2006, N 40, ст.346
N 364-V ( 364-16 ) від 16.11.2006, ВВР, 2007, N 2, ст.16
N 436-V ( 436-16 ) від 12.12.2006, ВВР, 2007, N 9, ст.72
N 489-V ( 489-16 ) від 19.12.2006, ВВР, 2007, N 7-8, ст.66
N 827-V ( 827-16 ) від 22.03.2007, ВВР, 2007, N 25, ст.342
N 857-V ( 857-16 ) від 03.04.2007, ВВР, 2007, N 27, ст.361
N 996-V ( 996-16 ) від 27.04.2007, ВВР, 2007, N 33, ст.439 }
{ Додатково див. Рішення Конституційного Суду
N 4-рп/2007 ( v004p710-07 ) від 18.06.2007
N 6-рп/2007 ( v0a6p710-07 ) від 09.07.2007 }
{ Із змінами, внесеними згідно із Законами
N 107-VI ( 107-17 ) від 28.12.2007, ВВР, 2008, N 5-6, N 7-8, ст.78
- зміни діють по 31 грудня 2008 року
N 309-VI ( 309-17 ) від 03.06.2008, ВВР, 2008, N 27-28, ст.253
N 345-VI ( 345-17 ) від 02.09.2008, ВВР, 2008, N 42-43, ст.293
N 639-VI ( 639-17 ) від 31.10.2008
N 795-VI ( 795-17 ) від 24.12.2008
N 799-VI ( 799-17 ) від 25.12.2008 }
{ Установити, що у 2004 році сплата страхових внесків,
передбачених цим Законом, сільськогосподарськими
підприємствами - платниками фіксованого сільськогосподарського
податку здійснюється у розмірах та порядку, встановлених
Законом України "Про фіксований сільськогосподарський податок"
( 320-14 ) згідно із Законом N 1344-IV ( 1344-15 ) від
27.11.2003, ВВР, 2004, N 17-18, ст.250 }
{ Установити на 2005 рік фіксований розмір страхових внесків на
загальнообов'язкове державне страхування для фізичних осіб -
суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий
спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок),
та членів сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь
у провадженні ними підприємницької діяльності, у розмірі
мінімального страхового внеску, визначеного цим Законом,
на місяць на кожну особу згідно із Законом N 2285-IV
( 2285-15 ) від 23.12.2004, ВВР, 2005, N 7-8, ст.162 }
{ Установити, що розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень,
додаткових пенсій, цільової грошової допомоги та пенсій за
особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсій,
встановлених законодавством), призначених у 2006 році відповідно
до цього Закону, не може перевищувати 12 мінімальних пенсій за
віком, встановленої абзацом першим частини першої статті 28 цього
Закону, згідно із Законом N 3235-IV ( 3235-15 ) від 20.12.2005 }
{ Установити, що з 1 січня 2007 року максимальний розмір пенсії
або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням
надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги
та пенсій за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до
пенсій, встановлених законодавством), призначених (перерахованих)
у 2006-2007 роках відповідно до цього Закону не може перевищувати
12 мінімальних розмірів пенсії за віком, встановленої абзацом
першим частини першої статті 28 цього Закону, а по інших
категоріях пенсіонерів розмір пенсії або щомісячного довічного
грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових
пенсій, цільової грошової допомоги та пенсій за особливі заслуги
перед Україною та інших доплат до пенсій, встановлених
законодавством), призначених (перерахованих) у 2007 році, не може
перевищувати 10 тисяч гривень на місяць згідно із Законом N 489-V
( 489-16 ) від 19.12.2006 }
{ Установити, що у 2007 році працюючим пенсіонерам, на яких
поширюється дія цього Закону, достроково призначена пенсія за
віком (з урахуванням підпункту "г" пункту 1 статті 26 Закону
України "Про зайнятість населення" ( 803-12 ), пункту "в" частини
другої статті 12 Закону України "Про загальні засади подальшої
експлуатації і зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС та
перетворення зруйнованого четвертого енергоблока цієї АЕС на
екологічно безпечну систему" ( 309-14 ) та статті 21 Закону
України ( 3721-12 ) "Про основні засади соціального захисту
ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні") у
період до досягнення пенсійного віку, передбаченого законодавством
для відповідної категорії осіб, не виплачується згідно із Законом
N 489-V ( 489-16 ) від 19.12.2006; додатково див. Рішення
Конституційного Суду N 4-рп/2007 ( v004p710-07 ) від 18.06.2007
(в частині, що стосується професійних суддів та працівників
апарату судів); Рішення Конституційного Суду N 6-рп/2007
( v0a6p710-07 ) від 09.07.2007 }
{ Встановити, що у 2008 році пенсії, призначені згідно із цим
Законом із застосуванням показників середньої заробітної плати
працівників, зайнятих у галузях економіки України за 2002-2005
роки, підлягають перерахунку з 1 січня 2008 року із урахуванням
показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у
галузях економіки України, за 2006 рік, що застосовується для
обчислення пенсій згідно із Законом N 107-VI ( 107-17 ) від
28.12.2007 }
Цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України
( 254к/96-ВР ) та Основ законодавства України про
загальнообов'язкове державне соціальне страхування ( 16/98-ВР ),
визначає принципи, засади і механізми функціонування системи
загальнообов'язкового державного пенсійного страхування,
призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних
послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок
страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел,
передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування
Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його
коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій
або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та
іншим особам, передбаченим цим Законом.
Зміна умов і норм загальнообов'язкового державного пенсійного
страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього
Закону.
Розділ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Визначення термінів
У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому
значенні:
актуарні розрахунки - фінансовий аналіз коротко- і
довгострокових наслідків функціонування системи
загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, що
містить прогноз фінансових потоків, оцінку фінансових зобов'язань,
довгостроковий прогноз стану та стабільності системи, докладний
аналіз коротко- і довгострокових фінансових наслідків будь-яких
змін у цій системі;
довічна пенсія з коштів Накопичувального пенсійного фонду
(далі - довічна пенсія) - пенсійна виплата, сума якої визначається
в договорі страхування довічної пенсії та сплачується у
визначеному законом порядку застрахованій особі після досягнення
нею пенсійного віку або членам її сім'ї чи спадкоємцям у випадках,
передбачених цим Законом;
застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до цього
Закону підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному
страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи
сплачувалися у встановленому законом порядку страхові внески на
загальнообов'язкове державне пенсійне страхування;
зберігач - банк, який здійснює свою діяльність відповідно до
законодавства про банки і банківську діяльність та відповідає
вимогам цього Закону щодо зберігання та обслуговування коштів
Накопичувального фонду;
коефіцієнт страхового стажу - величина, що визначається
відповідно до цього Закону для обрахування страхового стажу при
обчисленні розміру пенсії у солідарній системі
загальнообов'язкового державного пенсійного страхування;
компанія з управління активами - юридична особа, яка здійснює
управління активами на підставі ліцензії на провадження
професійної діяльності з управління активами в частині управління
пенсійними активами та обирається за результатами тендера;
мінімальна пенсія - державна соціальна гарантія, розмір якої
визначається цим Законом;
мінімальний страховий внесок - сума коштів, що визначається
розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на
розмір страхового внеску, встановлених законом на день отримання
заробітної плати (доходу);
накопичувальний пенсійний рахунок - частина персональної
облікової картки в системі персоніфікованого обліку, яка
відображає стан пенсійних активів застрахованої особи в
накопичувальній системі загальнообов'язкового державного
пенсійного страхування;
Накопичувальний пенсійний фонд (далі - Накопичувальний
фонд) - цільовий позабюджетний фонд, який створюється відповідно
до цього Закону, акумулює страхові внески застрахованих осіб, що
обліковуються на накопичувальних пенсійних рахунках та
інвестуються з метою отримання інвестиційного доходу на користь
застрахованих осіб, пенсійні активи якого використовуються для
оплати договорів страхування довічних пенсій або одноразових
виплат застрахованим особам, а у випадках, передбачених цим
Законом, членам їхніх сімей чи спадкоємцям та на інші цілі,
передбачені цим Законом;
недержавний пенсійний фонд - недержавний пенсійний фонд, який
створений та діє відповідно до законодавства про недержавне
пенсійне забезпечення;
непрацездатні громадяни - особи, які досягли встановленого
законом пенсійного віку або визнані інвалідами, у тому числі
діти-інваліди, а також особи, які мають право на пенсію у зв'язку
з втратою годувальника відповідно до цього Закону;
одиниця пенсійних активів Накопичувального фонду (далі -
одиниця пенсійних активів) - одиниця виміру загальної вартості
пенсійних активів Накопичувального фонду, що накопичені та
обліковуються на накопичувальному пенсійному рахунку застрахованої
особи, яка застосовується для визначення вартості пенсійних
активів на момент їх оцінки;
одноразова виплата - пенсійна виплата, що здійснюється в разі
досягнення застрахованою особою пенсійного віку та в інших
випадках на умовах та в порядку, визначених цим Законом за рахунок
коштів Накопичувального фонду;
основні напрями інвестиційної політики - документ, який
відповідно до вимог цього Закону визначає напрями та обмеження
інвестування коштів Накопичувального фонду, рівні інвестиційного
доходу, суми коштів на адміністративні витрати, видатки на
фінансування оплати договорів страхування довічних пенсій та
одноразових виплат у відповідному році;
пенсійні виплати - грошові виплати в системі
загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, що
здійснюються у вигляді пенсії, довічної пенсії або одноразової
виплати;
пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі
загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку
отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим
Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують
члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом;
пенсійні активи Накопичувального фонду (далі - пенсійні
активи) - грошові кошти, цінні папери, майнові права та
зобов'язання щодо них, які сформовані відповідно до цього Закону в
Накопичувальному фонді;
пенсіонер - особа, яка відповідно до цього Закону отримує
пенсію, довічну пенсію, або члени її сім'ї, які отримують пенсію в
разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом;
персоніфікований облік у системі загальнообов'язкового
державного пенсійного страхування (далі - персоніфікований облік)
- організація та ведення обліку відомостей про застраховану особу,
що використовуються в системі загальнообов'язкового державного
пенсійного страхування в порядку, визначеному цим Законом;
пов'язана особа:
юридична особа, яка здійснює контроль за відповідною
юридичною особою або контролюється відповідною юридичною особою,
або перебуває під спільним контролем з такою юридичною особою;
фізична особа або члени її сім'ї, які здійснюють контроль за
відповідною юридичною особою. Членами сім'ї фізичної особи
вважаються її чоловік (дружина), діти або батьки як фізичної
особи, так і її чоловіка (дружини), а також чоловік (дружина)
будь-кого з дітей або батьків фізичної особи;
посадова особа відповідної юридичної особи, уповноважена
виконувати від імені юридичної особи юридичні дії, спрямовані на
встановлення, зміну або припинення правових відносин, а також
члени сім'ї такої посадової особи.
Під здійсненням контролю в цьому Законі слід розуміти
володіння безпосередньо або через пов'язаних фізичних чи юридичних
осіб найбільшою часткою (паєм, пакетом акцій), що становить не
менш як 20 відсотків статутного фонду юридичної особи, або
управління найбільшою кількістю голосів у органі управління
юридичної особи. Для фізичної особи загальна сума володіння
часткою статутного фонду юридичної особи (голосів у органі
управління) визначається як загальний обсяг корпоративних прав, що
належать такій фізичній особі, членам її сім'ї та юридичним
особам, які контролюються такою фізичною особою або членами її
сім'ї;
представники застрахованих осіб - профспілки або їх
об'єднання чи інші уповноважені найманими працівниками органи
(представники);
представники роботодавців - організації роботодавців, їх
об'єднання чи інші уповноважені роботодавцями органи
(представники);
професійна діяльність з управління активами в частині
пенсійних активів - професійна діяльність, що розуміється в
значенні, визначеному Законом України "Про державне регулювання
ринку цінних паперів в Україні" ( 448/96-ВР ) та пов'язана з
управлінням пенсійними активами Накопичувального фонду з метою
збереження їх вартості та отримання інвестиційного доходу на
користь застрахованих осіб;
Рада Накопичувального фонду - вищий колегіальний орган
управління накопичувальною системою загальнообов'язкового
державного пенсійного страхування, що створюється та діє в
порядку, визначеному цим Законом;
роботодавець - власник підприємства, установи, організації
або уповноважений ним орган незалежно від форм власності, виду
діяльності та господарювання; фізична особа, яка використовує
працю найманих працівників (у тому числі іноземців, які на
законних підставах працюють за наймом в Україні); власник
розташованого в Україні іноземного підприємства, установи,
організації (у тому числі міжнародної), філії та представництва,
який використовує працю найманих працівників, якщо інше не
передбачено міжнародними договорами України, згода на
обов'язковість яких надана Верховною Радою України;
соціальні послуги - послуги, що надаються особам за рахунок
коштів Пенсійного фонду на умовах та в порядку, визначених цим
Законом;
страховий стаж - період (строк), протягом якого особа
підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку
сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування
згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає
загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із
цим Законом і за який сплачено страхові внески;
страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування
та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені
згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на
загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до
цього Закону;
страхова організація - юридична особа, виключним видом
діяльності якої є страхування життя, має відповідну ліцензію,
видану в порядку, встановленому законодавством, та здійснює
страхування і виплату довічних пенсій;
страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до
цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов'язкове
державне пенсійне страхування;
тендер - відкритий конкурс, порядок організації та проведення
якого визначається цим Законом;
уповноважений банк - банк, який здійснює свою діяльність
відповідно до законодавства про банки і банківську діяльність та
провадить розрахунково-касові операції з коштами Пенсійного фонду;
чиста вартість одиниці пенсійних активів - вартість одиниці
пенсійних активів, що визначається в порядку, передбаченому цим
Законом, шляхом ділення чистої вартості пенсійних активів на
загальну кількість одиниць пенсійних активів на день розрахунку;
чиста вартість пенсійних активів - різниця між вартістю
пенсійних активів на день проведення розрахунку та загальною сумою
зобов'язань Накопичувального фонду, що підлягають виконанню на
день проведення розрахунку, яка розраховується за методикою та в
порядку, визначеними Державною комісією з цінних паперів та
фондового ринку за погодженням з Державною комісією з регулювання
ринків фінансових послуг України та Національним банком України.
Стаття 2. Структура системи пенсійного забезпечення
в Україні
1. Система пенсійного забезпечення в Україні складається з
трьох рівнів.
Перший рівень - солідарна система загальнообов'язкового
державного пенсійного страхування (далі - солідарна система), що
базується на засадах солідарності і субсидування та здійснення
виплати пенсій і надання соціальних послуг за рахунок коштів
Пенсійного фонду на умовах та в порядку, передбачених цим Законом.
Другий рівень - накопичувальна система загальнообов'язкового
державного пенсійного страхування (далі - накопичувальна система
пенсійного страхування), що базується на засадах накопичення
коштів застрахованих осіб у Накопичувальному фонді та здійснення
фінансування витрат на оплату договорів страхування довічних
пенсій і одноразових виплат на умовах та в порядку, передбачених
законом.
Третій рівень - система недержавного пенсійного забезпечення,
що базується на засадах добровільної участі громадян, роботодавців
та їх об'єднань у формуванні пенсійних накопичень з метою
отримання громадянами пенсійних виплат на умовах та в порядку,
передбачених законодавством про недержавне пенсійне забезпечення.
2. Перший та другий рівні системи пенсійного забезпечення в
Україні становлять систему загальнообов'язкового державного
пенсійного страхування.
Другий та третій рівні системи пенсійного забезпечення в
Україні становлять систему накопичувального пенсійного
забезпечення.
3. Для окремих категорій громадян законами України можуть
встановлюватися умови, норми і порядок їх пенсійного забезпечення,
відмінні від загальнообов'язкового державного пенсійного
страхування і недержавного пенсійного забезпечення.
4. Громадяни України можуть бути учасниками та отримувати
пенсійні виплати одночасно з різних рівнів системи пенсійного
забезпечення в Україні. Обов'язковість участі або обмеження щодо
участі громадян у відповідних рівнях системи пенсійного
забезпечення в Україні та отримання пенсійних виплат
встановлюються законами з питань пенсійного забезпечення.
Питання участі іноземців і осіб без громадянства в системі
пенсійного забезпечення в Україні та участі громадян України в
іноземних пенсійних системах регулюються відповідно цим Законом,
іншими законами з питань пенсійного забезпечення та міжнародними
договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою
України.
Стаття 3. Суб'єкти системи пенсійного забезпечення
в Україні
1. Суб'єктами солідарної системи є:
застраховані особи, а в окремих випадках, визначених цим
Законом, - члени їхніх сімей та інші особи;
страхувальники;
Пенсійний фонд;
уповноважений банк;
підприємства, установи, організації (далі - організації), що
здійснюють виплату і доставку пенсій.
2. Суб'єктами системи накопичувального пенсійного
забезпечення є:
особи, від імені та на користь яких здійснюється накопичення
та інвестування коштів;
підприємства, установи, організації та фізичні особи, що
здійснюють перерахування внесків до системи накопичувального
пенсійного забезпечення;
Накопичувальний фонд;
недержавні пенсійні фонди;
юридичні особи, які здійснюють адміністративне управління
Накопичувальним фондом і недержавними пенсійними фондами та
управління їх пенсійними активами;
зберігач;
страхові організації.
Інші суб'єкти системи накопичувального пенсійного
забезпечення можуть бути визначені законами України.
Стаття 4. Законодавство про пенсійне забезпечення
в Україні
1. Законодавство про пенсійне забезпечення базується на
Конституції України ( 254к/96-ВР ), складається з Основ
законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне
страхування ( 16/98-ВР ), цього Закону, закону про недержавне
пенсійне забезпечення, законів, якими встановлюються умови
пенсійного забезпечення, відмінні від загальнообов'язкового
державного пенсійного страхування та недержавного пенсійного
забезпечення, міжнародних договорів з пенсійного забезпечення,
згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (далі
- закони про пенсійне забезпечення), а також інших законів та
нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про
пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного
забезпечення в Україні.
2. Якщо міжнародним договором України, згода на
обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено
інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про
пенсійне забезпечення, то застосовуються норми міжнародного
договору.
3. Виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються:
види пенсійного забезпечення;
умови участі в пенсійній системі чи її рівнях;
пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого
особа має право на отримання пенсійних виплат;
джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне
забезпечення;
умови, норми та порядок пенсійного забезпечення;
організація та порядок здійснення управління в системі
пенсійного забезпечення.
Стаття 5. Сфера дії Закону
1. Цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами
системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці
відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в
частині, що не суперечить цьому Закону.
2. Виключно цим Законом визначаються:
принципи та структура системи загальнообов'язкового
державного пенсійного страхування;
коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному
пенсійному страхуванню;
платники страхових внесків, їх права та обов'язки;
порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків,
стягнення заборгованості за цими внесками;
види пенсійних виплат;
умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних
виплат;
пенсійний вік чоловіків та жінок, при досягненні якого особа
має право на призначення пенсії за віком;
мінімальний розмір пенсії за віком;
порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим
державним пенсійним страхуванням;
порядок використання коштів Пенсійного фонду та
Накопичувального фонду;
організація та порядок здійснення управління в системі
загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
Стаття 6. Соціальні виплати непрацездатним громадянам
1. Непрацездатні громадяни крім пенсійних виплат із системи
пенсійного забезпечення мають право отримувати доплати, надбавки
та підвищення до зазначених виплат, додаткову пенсію в порядку та
за рахунок коштів, визначених законодавством.
2. У разі якщо сукупність виплат, зазначених у частині першій
цієї статті, разом з пенсійними виплатами із системи пенсійного
забезпечення та іншими доходами не досягають розміру прожиткового
мінімуму, визначеного законом для непрацездатних громадян, такі
громадяни мають право на отримання державної соціальної допомоги в
порядку, розмірах та за рахунок коштів, визначених законом.
Стаття 7. Принципи загальнообов'язкового державного
пенсійного страхування
1. Загальнообов'язкове державне пенсійне страхування
здійснюється за принципами:
законодавчого визначення умов і порядку здійснення
загальнообов'язкового державного пенсійного страхування;
обов'язковості страхування осіб, які працюють на умовах
трудового договору (контракту) та інших підставах, передбачених
законодавством, а також осіб, які забезпечують себе роботою
самостійно, фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності;
права на добровільну участь у системі загальнообов'язкового
пенсійного страхування осіб, які відповідно до цього Закону не
підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному
страхуванню;
заінтересованості кожної працездатної особи у власному
матеріальному забезпеченні після виходу на пенсію;
рівноправності застрахованих осіб щодо отримання пенсійних
виплат та виконання обов'язків стосовно сплати страхових внесків
на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування;
диференціації розмірів пенсій залежно від тривалості
страхового стажу та розміру заробітної плати (доходу);
солідарності та субсидування в солідарній системі;
фінансування видатків на виплату пенсій, надання соціальних
послуг за рахунок страхових внесків, бюджетних коштів і коштів
цільових фондів;
спрямування частини страхових внесків до Накопичувального
фонду для здійснення оплати договорів страхування довічної пенсії
і одноразової виплати залежно від розмірів накопичень
застрахованої особи з урахуванням інвестиційного доходу;
державних гарантій реалізації застрахованими особами своїх
прав, передбачених цим Законом;
організації управління Пенсійним фондом на основі
паритетності представників від застрахованих осіб, роботодавців та
держави і на засадах гласності, прозорості та доступності його
діяльності;
обов'язковості фінансування за рахунок коштів Пенсійного
фонду витрат, пов'язаних з виплатою пенсій та наданням соціальних
послуг, в обсягах, передбачених цим Законом;
цільового та ефективного використання коштів
загальнообов'язкового державного пенсійного страхування;
відповідальності суб'єктів системи загальнообов'язкового
державного пенсійного страхування за порушення норм цього Закону,
а також за невиконання або неналежне виконання покладених на них
обов'язків.
2. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є
основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не
нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Стаття 8. Право громадян України на отримання пенсійних
виплат та соціальних послуг
1. Право на отримання пенсій та соціальних послуг із
солідарної системи мають:
1) громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом
та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані
інвалідами в установленому законодавством порядку і мають
необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий
стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у
статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом;
2) особи, яким до дня набрання чинності цим Законом була
призначена пенсія відповідно до Закону України "Про пенсійне
забезпечення" ( 1788-12 ) (крім соціальних пенсій) або була
призначена пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) за іншими
законодавчими актами, але вони мали право на призначення пенсії за
Законом України "Про пенсійне забезпечення" - за умови, якщо вони
не отримують пенсію (щомісячне довічне грошове утримання) з інших
джерел, а також у випадках, передбачених цим Законом, - члени
їхніх сімей.
2. Право на отримання довічної пенсії та одноразової виплати
за рахунок коштів Накопичувального фонду мають застраховані особи
і члени їхніх сімей та/або спадкоємці на умовах та в порядку,
визначених цим Законом.
3. Особи, які не підлягають загальнообов'язковому державному
пенсійному страхуванню, але добровільно сплачували страхові внески
в порядку та розмірах, встановлених цим Законом, до солідарної
системи та/або накопичувальної системи пенсійного страхування,
мають право на умовах, визначених цим Законом, на отримання пенсії
і соціальних послуг за рахунок коштів Пенсійного фонду та/або
отримання довічної пенсії чи одноразової виплати за рахунок коштів
Накопичувального фонду.
4. Іноземці та особи без громадянства, які перебувають в
Україні на законних підставах, мають право на отримання пенсійних
виплат і соціальних послуг із системи загальнообов'язкового
державного пенсійного страхування нарівні з громадянами України на
умовах та в порядку, передбачених цим Законом, якщо інше не
передбачено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких
надана Верховною Радою України.
Стаття 9. Види пенсійних виплат і соціальних послуг
1. Відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного
фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати:
1) пенсія за віком;
2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання
(у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з
дитинства);
3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
2. За рахунок коштів Накопичувального фонду, що обліковуються
на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснюються такі пенсійні
виплати:
1) довічна пенсія з установленим періодом;
2) довічна обумовлена пенсія;
3) довічна пенсія подружжя;
4) одноразова виплата.
3. У солідарній системі надаються соціальні послуги за
рахунок коштів Пенсійного фонду.
До соціальних послуг, передбачених цим Законом, належить
допомога на поховання пенсіонера.
Стаття 10. Право вибору пенсійних виплат
1. Особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за
віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника),
призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
2. Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один
з видів довічної пенсії за її вибором.
Стаття 11. Особи, які підлягають загальнообов'язковому
державному пенсійному страхуванню
Загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню
підлягають:
1) громадяни України, іноземці (якщо інше не встановлено
міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана
Верховною Радою України) та особи без громадянства, які працюють
на підприємствах, в установах, організаціях, створених відповідно
до законодавства України, незалежно від форми власності, виду
діяльності та господарювання, у філіях, представництвах,
відділеннях та інших відокремлених підрозділах цих підприємств та
організацій, в об'єднаннях громадян, у фізичних осіб - суб'єктів
підприємницької діяльності та інших осіб (включаючи юридичних та
фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали
особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний
податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали
спеціальний торговий патент) на умовах трудового договору
(контракту) або працюють на інших умовах, передбачених
законодавством, або виконують роботи на зазначених підприємствах,
в установах, організаціях чи у фізичних осіб за договорами
цивільно-правового характеру;
2) члени колективних та орендних підприємств,
сільськогосподарських кооперативів та фермерських господарств, у
тому числі тих, які обрали особливий спосіб оподаткування
(фіксований податок, єдиний податок, фіксований
сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий
патент);
3) фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у
тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування
(фіксований податок, єдиний податок, фіксований
сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий
патент), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть
участь у провадженні ними підприємницької діяльності.
До членів сімей фізичних осіб - суб'єктів підприємницької
діяльності, які беруть участь у провадженні ними підприємницької
діяльності, належать: дружина (чоловік), батьки, діти та інші
утриманці, які досягли 15 років, не перебувають у трудових або
цивільно-правових відносинах з такою фізичною особою - суб'єктом
підприємницької діяльності, але разом з ним здійснюють
підприємницьку діяльність і отримують частину доходу від заняття
цією діяльністю;
4) особи, які забезпечують себе роботою самостійно -
займаються адвокатською, нотаріальною, творчою та іншою
діяльністю, пов'язаною з отриманням доходу безпосередньо від цієї
діяльності;
5) громадяни України, які працюють у розташованих за межами
України дипломатичних представництвах, консульських установах
України, філіях, представництвах, інших відокремлених підрозділах
підприємств та організацій (у тому числі міжнародних), створених
відповідно до законодавства України (якщо інше не встановлено
міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана
Верховною Радою України);
6) громадяни України та особи без громадянства, які працюють
в іноземних дипломатичних представництвах та консульських
установах іноземних держав, філіях, представництвах, інших
відокремлених підрозділах іноземних підприємств та організацій,
міжнародних організацій, розташованих на території України (якщо
інше не встановлено міжнародними договорами, згода на
обов'язковість яких надана Верховною Радою України);
7) особи, обрані на виборні посади до органів державної
влади, органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян,
профспілок, політичних партій, які отримують заробітну плату
(винагороду) за роботу на виборній посаді;
8) особи, які проходять строкову військову службу у Збройних
Силах України, Службі безпеки України, інших утворених відповідно
до законів України військових формуваннях, а також в органах
Міністерства внутрішніх справ України;
9) працівники воєнізованих формувань, гірничорятувальних
частин незалежно від підпорядкування, а також особовий склад
аварійно-рятувальної служби, створеної відповідно до законодавства
на постійній основі; ( Пункт 9 статті 11 із змінами, внесеними
згідно із Законом N 3297-IV ( 3297-15 ) від 10.01.2006 )
10) особи, які проходять альтернативну (невійськову) службу;
11) особи, які отримують щомісячні страхові виплати
відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне
соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та
професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності"
( 1105-14 ), крім осіб, які отримують виплати у зв'язку зі смертю
годувальника, та непрацюючих осіб, які отримують пенсії по
інвалідності від нещасного випадку на виробництві та професійного
захворювання;
12) особи, які проходять професійну підготовку,
перепідготовку або підвищення кваліфікації з відривом від
виробництва за направленням підприємств, установ, організацій (без
збереження заробітної плати та з отриманням стипендії відповідно
до законодавства);
13) особи, які відповідно до законів отримують допомогу по
догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;
14) один з непрацюючих працездатних батьків, усиновителів,
опікун, піклувальник, які фактично здійснюють догляд за
дитиною-інвалідом, а також непрацюючі працездатні особи, які
здійснюють догляд за інвалідом І групи або за престарілим, який за
висновком медичного закладу потребує постійного стороннього
догляду або досяг 80-річного віку, якщо такі непрацюючі
працездатні особи отримують допомогу або компенсацію відповідно до
законодавства;
15) особи, які отримують допомогу по тимчасовій
непрацездатності;
( Пункт 16 статті 11 виключено на підставі Закону N 2505-IV
( 2505-15 ) від 25.03.2005 )
17) військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової
служби), особи рядового і начальницького складу; { Статтю 11
доповнено пунктом 17 згідно із Законом N 857-V ( 857-16 ) від
03.04.2007 }
18) батьки - вихователі дитячих будинків сімейного типу,
прийомні батьки, якщо вони отримують грошове забезпечення
відповідно до законодавства. { Статтю 11 доповнено пунктом 18
згідно із Законом N 107-VI ( 107-17 ) від 28.12.2007; в редакції
Закону N 309-VI ( 309-17 ) від 03.06.2008 }
Стаття 12. Добровільна участь у системі загальнообов'язкового
державного пенсійного страхування
1. Особи, які досягли 16-річного віку та не належать до кола
осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному
страхуванню відповідно до статті 11 цього Закону, у тому числі
іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають або
працюють на території України, громадяни України, які постійно
проживають або працюють за межами України, якщо інше не
встановлено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких
надана Верховною Радою України, мають право на добровільну участь
у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
Зазначені особи можуть брати добровільну участь у солідарній
системі або в накопичувальній системі пенсійного страхування, або
одночасно в обох системах.
2. Особи, зазначені в частині першій цієї статті, беруть
добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного
пенсійного страхування протягом терміну, визначеного в договорі
про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного
пенсійного страхування, але не менше одного року.
3. Особи, зазначені в частині першій цієї статті, подають до
територіального органу Пенсійного фонду за місцем проживання
відповідну заяву за формою, встановленою правлінням Пенсійного
фонду, та документи за затвердженим ним переліком.
Територіальний орган Пенсійного фонду, що отримав заяву про
добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного
пенсійного страхування, має право перевіряти викладені в заяві
відомості та вимагати від особи, яка подала заяву, документи, що
підтверджують зазначені відомості.
З особою, яка подала заяву про добровільну участь у системі
загальнообов'язкового державного пенсійного страхування,
територіальним органом Пенсійного фонду в термін не пізніше ніж 30
календарних днів з дня отримання заяви укладається договір про
добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного
пенсійного страхування (далі - договір про добровільну участь)
відповідно до типового договору, що затверджується правлінням
Пенсійного фонду.
4. Договір про добровільну участь повинен містити:
назву документа;
відомості про особу, які відповідно до цього Закону вносяться
до системи персоніфікованого обліку;
вид системи загальнообов'язкового державного пенсійного
страхування, у якій особа братиме участь;
термін дії договору;
розмір та порядок сплати страхових внесків;
умови набуття застрахованою особою права на пенсійні виплати
відповідно до цього Закону;
умови розірвання договору;
права та обов'язки сторін, відповідальність сторін за
невиконання або неналежне виконання умов договору;
інші умови за згодою сторін або передбачені типовим договором
про добровільну участь, що не суперечать цьому Закону.
5. Договором про добровільну участь може бути передбачена
одноразова сплата застрахованою особою страхових внесків за
попередні періоди. При цьому сума сплачених страхових внесків за
кожний місяць не може бути меншою мінімального страхового внеску.
6. Договір про добровільну участь набирає чинності з дня його
підписання.
7. Територіальний орган Пенсійного фонду відмовляє в
укладенні договору про добровільну участь у разі, якщо особа:
підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному
страхуванню;
не відповідає іншим вимогам, визначеним частиною першою цієї
статті;
подала неповні або недостовірні відомості;
уже уклала договір про добровільну участь, строк дії якого не
припинено або за яким не виконала передбачені договором умови;
бажає укласти договір на строк менше одного року.
В інших випадках відмова в укладенні договору про добровільну
участь не допускається.
8. Договір про добровільну участь може бути достроково
розірваний:
застрахованою особою:
за умови дії договору не менше одного року;
у разі систематичного порушення територіальним органом
Пенсійного фонду умов договору;
за згодою сторін, якщо договір діяв не менш одного року;
територіальним органом Пенсійного фонду в разі:
набуття застрахованою особою відповідно до цього Закону
зобов'язань щодо участі в системі загальнообов'язкового державного
пенсійного страхування;
виникнення обставин, що не відповідають визначеним цим
Законом вимогам до осіб, які мають право брати добровільну участь
у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування;
систематичного порушення застрахованою особою умов договору;
смерті застрахованої особи.
В інших випадках дострокове розірвання договору про
добровільну участь не допускається.
Стаття 13. Припинення участі в системі загальнообов'язкового
державного пенсійного страхування
1. Участь застрахованих осіб у системі загальнообов'язкового
державного пенсійного страхування припиняється:
у разі якщо особа, яка підлягає загальнообов'язковому
державному пенсійному страхуванню відповідно до цього Закону,
втратила визначений цим Законом статус застрахованої особи;
у разі закінчення терміну дії договору про добровільну участь
або дострокового розірвання цього договору у випадках,
передбачених цим Законом;
у разі якщо застрахованій особі відповідно до цього Закону
призначено пенсію і вона не продовжує працювати або якщо
застрахована особа відповідно до цього Закону набула права на
довічну пенсію чи одноразову виплату;
у разі смерті застрахованої особи.
2. У разі якщо особа не сплачувала страхові внески на
загальнообов'язкове державне пенсійне страхування під час
навчання, у період визнання інвалідом, тимчасового виїзду за
кордон тощо, за нею зберігається право на набутий страховий стаж
та право на пенсійні активи, що обліковані на її накопичувальному
пенсійному рахунку.
3. Особа, яка припинила участь у системі
загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, може
поновити свою участь у цьому виді страхування з набуттям нею
статусу, згідно з яким вона підлягає загальнообов'язковому
державному пенсійному страхуванню відповідно до цього Закону або
шляхом укладення в установленому цим Законом порядку договору про
добровільну участь.
Стаття 14. Страхувальники
Страхувальниками відповідно до цього Закону є:
1) роботодавці:
підприємства, установи і організації, створені відповідно до
законодавства України, незалежно від форми власності, виду
діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки,
політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення
та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ,
організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій,
які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із
застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької
діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб -
суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб
оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований
сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий
патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах
трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених
законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, -
для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону;
колективні та орендні підприємства, сільськогосподарські
кооперативи та фермерські господарства, у тому числі ті, які
обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний
податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали
спеціальний торговий патент), - для осіб, зазначених у пункті 2
статті 11 цього Закону;
дипломатичні представництва, консульські установи України,
філії, представництва, інші відокремлені підрозділи підприємств та
організацій (у тому числі міжнародних), створених відповідно до
законодавства України, які мають окремий баланс і самостійно
здійснюють розрахунки із застрахованими особами, - для осіб,
зазначених у пункті 5 статті 11 цього Закону;
іноземні дипломатичні представництва та консульські установи
іноземних держав, філії, представництва, інші відокремлені
підрозділи іноземних підприємств та організацій, міжнародних
організацій, розташованих на території України, - для осіб,
зазначених у пункті 6 статті 11 цього Закону;
2) підприємства, установи, організації, військові частини та
органи, які виплачують заробітну плату (винагороду), грошове
забезпечення, допомогу, - для осіб, зазначених у пунктах 7-9,
12-14, 17 і 18 статті 11 цього Закону; { Пункт 2 статті 14 із
змінами, внесеними згідно із Законами N 857-V ( 857-16 ) від
03.04.2007, N 107-VI ( 107-17 ) від 28.12.2007; в редакції Закону
N 309-VI ( 309-17 ) від 03.06.2008 }
( Пункт 3 статті 14 виключено на підставі Закону N 2505-IV
( 2505-15 ) від 25.03.2005 )
4) Фонд соціального страхування від нещасних випадків на
виробництві та професійного захворювання України - для працюючих
осіб, за яких роботодавець сплачує внески в сумі меншій, ніж сума
внеску із заробітку, який потерпілий мав до ушкодження здоров'я, а
також для непрацюючих осіб, зазначених у пункті 11 статті 11 цього
Закону;
5) застраховані особи, зазначені в пунктах 3 і 4 статті 11 та
частині першій статті 12 цього Закону.
Стаття 15. Платники страхових внесків
1. Платниками страхових внесків до солідарної системи є
страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані
особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону.
2. Платниками страхових внесків до Накопичувального фонду є
застраховані особи, зазначені в пунктах 1-7, 9, 10, 12, 15, 17 і
18 статті 11 та частині першій статті 12 цього Закону. { Частина
друга статті 15 із змінами, внесеними згідно із Законами N 857-V
( 857-16 ) від 03.04.2007, N 107-VI ( 107-17 ) від 28.12.2007; в
редакції Закону N 309-VI ( 309-17 ) від 03.06.2008 }
3. Страхувальники набувають статусу платників страхових
внесків до Пенсійного фонду з дня взяття їх на облік
територіальним органом Пенсійного фонду, а особи, визначені
частиною першою статті 12 цього Закону, - з дня набрання чинності
договором про їх добровільну участь.
{ Частина третя статті 15 в редакції Закону N 3456-IV ( 3456-15 )
від 22.02.2006 }
4. Взяття на облік до Пенсійного фонду страхувальників,
зазначених у статті 14 цього Закону, здійснюється у такому
порядку:
для юридичних осіб, незалежно від організаційно-правової
форми, форми власності та підпорядкування, а також фізичних осіб -
підприємців, зазначених у пунктах 1-4 статті 14 цього Закону, на
яких поширюється дія Закону України "Про державну реєстрацію
юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" ( 755-15 ), - на
підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним
реєстратором згідно із Законом України "Про державну реєстрацію
юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" ( 755-15 ), не
пізніше наступного робочого дня з дня отримання зазначених
відомостей територіальними органами Пенсійного фонду;
для страхувальників, зазначених у пунктах 1-5 статті 14 цього
Закону, на яких не поширюється дія Закону України "Про державну
реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців"
( 755-15 ), - у порядку ( z1000-04 ), встановленому правлінням
Пенсійного фонду, не пізніше наступного робочого дня з дня
отримання від них відповідної заяви.
{ Частина четверта статті 15 в редакції Закону N 3456-IV
( 3456-15 ) від 22.02.2006 }
5. Повідомлення про взяття на облік страхувальника як
платника страхових внесків надсилається страхувальнику наступного
робочого дня з дня взяття на облік.
{ Частина статті 15 в редакції Закону N 3456-IV ( 3456-15 ) від
22.02.2006 }
6. Зняття з обліку страхувальника здійснюється
територіальними органами Пенсійного фонду на підставі відомостей з
реєстраційної картки, наданих державним реєстратором, а
страхувальників, на яких не поширюється дія Закону України "Про
державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців"
( 755-15 ), - за їх заявою після проведення передбачених
законодавством перевірок страхувальника, звірення розрахунків з
ним і проведення остаточного розрахунку.
{ Частина статті 15 в редакції Закону N 3456-IV ( 3456-15 ) від
22.02.2006 }
Стаття 16. Права та обов'язки застрахованої особи
1. Застрахована особа має право:
1) отримати в установленому законодавством порядку свідоцтво
про загальнообов'язкове державне соціальне страхування;
2) отримувати від страхувальника підтвердження про сплату
страхових внесків, у тому числі в письмовій формі;
3) вимагати від страхувальника сплати страхових внесків, у
тому числі в судовому порядку;
4) отримувати безоплатно у виконавчих органах Пенсійного
фонду відомості, внесені до її персональної облікової картки в
системі персоніфікованого обліку, в тому числі інформацію про
пенсійні активи, що обліковуються на її накопичувальному
пенсійному рахунку, та про призначення і здійснення пенсійних
виплат за формою, встановленою правлінням Пенсійного фонду, та в
порядку, визначеному цим Законом;
5) звертатися із заявою до територіального органу Пенсійного
фонду про уточнення відомостей, внесених до персональної облікової
картки в системі персоніфікованого обліку;
6) обирати або змінювати в порядку, визначеному законом,
страхову організацію, яка здійснює виплату довічних пенсій;
7) обирати порядок здійснення виплати пенсії;
8) оскаржувати в установленому законодавством порядку дії
страхувальника, виконавчих органів Пенсійного фонду, їх посадових
осіб та інших суб'єктів системи загальнообов'язкового державного
пенсійного страхування;
9) на отримання пенсійних виплат на умовах і в порядку,
передбачених цим Законом;
10) залишатись учасником системи загальнообов'язкового
державного пенсійного страхування в разі тимчасового припинення до
досягнення пенсійного віку сплати страхових внесків з дотриманням
вимог цього Закону;
11) достроково розривати договір про добровільну участь у
порядку, визначеному цим Законом;
12) інші права відповідно до цього Закону.
2. Застрахована особа зобов'язана:
1) пред'являти свідоцтво про загальнообов'язкове державне
соціальне страхування на вимогу страхувальника, посадових осіб
виконавчих органів Пенсійного фонду;
2) надавати на вимогу страхувальника, територіального органу
Пенсійного фонду документи, що засвідчують відомості, які мають
бути занесені або містяться в її персональній обліковій картці в
системі персоніфікованого обліку;
3) повідомляти територіальні органи Пенсійного фонду про
зміну даних, що вносяться до її персональної облікової картки в
системі персоніфікованого обліку, виїзд за межі держави та про
обставини, що спричиняють зміну статусу застрахованої особи,
протягом десяти днів з моменту їх виникнення;
4) укладати договір страхування довічної пенсії з обраною
страховою організацією та не розривати цей договір протягом життя
(крім випадків зміни страхової організації згідно із цим Законом);
5) виконувати інші вимоги, передбачені цим Законом, а також
нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього
Закону.
Стаття 17. Права та обов'язки страхувальників
1. Страхувальник має право:
1) безоплатно отримувати від територіальних органів
Пенсійного фонду інформацію, необхідну для виконання обов'язків,
покладених на нього цим Законом;
2) отримувати від територіальних органів Пенсійного фонду
підтвердження про одержання сплачених ним страхових внесків;
3) оскаржувати в установленому законодавством порядку рішення
органів Пенсійного фонду та дії посадових осіб виконавчих органів
Пенсійного фонду;
4) захищати свої права та законні інтереси, а також права та
законні інтереси застрахованих осіб, у тому числі в суді.
2. Страхувальник зобов'язаний:
{ Пункт 1 частини другої статті 17 виключено на підставі
Закону N 3456-IV ( 3456-15 ) від 22.02.2006 }
2) вести облік виплат (доходу) застрахованої особи за кожним
календарним місяцем та календарним роком, зберігати ці дані за
період до 1 липня 2000 року протягом 75 років, а за період після
цієї дати - протягом усього часу сплати страхових внесків та
протягом п'яти років після припинення їх сплати на паперових
носіях та в електронному вигляді за наявності засобів, що
гарантують ідентичність паперової та електронної форми документа,
після чого дані передаються до архіву на належне зберігання
протягом 70 років згідно з порядком ( 741-2004-п ), установленим
Кабінетом Міністрів України;
3) допускати посадових осіб виконавчих органів Пенсійного
фонду до перевірок правильності обчислення та сплати страхових
внесків, надавати їм передбачені законодавством документи та
пояснення з питань, що виникають під час перевірок;
4) подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду
у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом;
5) надавати безоплатно застрахованій особі та на вимогу -
членам сім'ї померлої застрахованої особи відомості про заробітну
плату (дохід), суми сплачених страхових внесків та інші відомості,
що стосуються застрахованої особи та подаються до територіальних
органів Пенсійного фонду;
6) нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені
строки та в повному обсязі страхові внески;
7) пред'являти на вимогу виконавчих органів Пенсійного фонду
та застрахованих осіб, за яких страхувальник сплачує страхові
внески, повідомлення про реєстрацію платника страхових внесків;
8) вимагати в разі прийому на роботу або укладення
відповідного договору із фізичною особою пред'явлення нею
свідоцтва про загальнообов'язкове державне соціальне страхування;
9) повідомляти територіальний орган Пенсійного фонду про
прийом на роботу або укладення відповідного договору з фізичною
особою, яка не зареєстрована в системі загальнообов'язкового
державного пенсійного страхування (у тому числі вперше приймається
на роботу) або не пред'явила на вимогу страхувальника свідоцтво
про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, і подавати
необхідні відомості та документи для реєстрації зазначеної особи;
10) отримати в територіальному органі Пенсійного фонду від
імені фізичної особи, яку він зобов'язаний зареєструвати у системі
загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, свідоцтво
про загальнообов'язкове державне соціальне страхування та видати
його застрахованій особі;
11) повідомляти територіальні органи Пенсійного фонду:
{ Абзац другий пункту 11 частини другої статті 17 виключено
на підставі Закону N 3456-IV ( 3456-15 ) від 22.02.2006 }
{ Абзац третій пункту 11 частини другої статті 17 виключено
на підставі Закону N 3456-IV ( 3456-15 ) від 22.02.2006 }
про відкриття або закриття поточних рахунків у банках чи в
органах Державного казначейства України, які використовуються для
здійснення відповідної діяльності;
про чисельність найманих працівників, розмір їх заробітної
плати (доходу) за встановленою формою звітності;
про зміну відомостей, що вносяться до системи
персоніфікованого обліку, про застраховану особу, за яку або на
користь якої ним сплачуються страхові внески, у десятиденний
термін із дня одержання цих відомостей;
12) виконувати інші вимоги, передбачені цим Законом, а також
нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього
Закону.
3. Страхувальники, зазначені у пунктах 1-5 статті 14 цього
Закону, на яких не поширюється дія Закону України "Про державну
реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців"
( 755-15 ), повинні подати заяву про взяття на облік в
територіальних органах Пенсійного фонду в порядку, визначеному
правлінням Пенсійного фонду, як платників страхових внесків.
{ Статтю 17 доповнено частиною третьою згідно із Законом N 3456-IV
( 3456-15 ) від 22.02.2006 }
Стаття 18. Страхові внески на загальнообов'язкове державне
пенсійне страхування
1. Розмір страхових внесків, у тому числі розмір частини
внесків, що спрямовуються до Накопичувального фонду, встановлює
Верховна Рада України відповідно для страхувальників і
застрахованих осіб за результатами актуарних розрахунків, виходячи
з того, що вони повинні забезпечувати надання особам пенсійних
виплат і соціальних послуг, передбачених цим Законом, а також
покриття адміністративних витрат для забезпечення функціонування
системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
2. Пропозиції про розмір страхових внесків вносить Кабінет
Міністрів України разом із проектом закону про Державний бюджет
України на наступний рік.
3. Страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем,
який справляється на всій території України в порядку,
встановленому цим Законом.
4. Страхові внески не включаються до складу податків, інших
обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування. На ці
внески не поширюється податкове законодавство.
5. Страхові внески не можуть зараховуватися до Державного
бюджету України, бюджетів інших рівнів, не підлягають вилученню з
Пенсійного фонду або з Накопичувального фонду і не можуть
використовуватися на цілі, не передбачені цим Законом.
6. Законодавством не можуть встановлюватися пільги з
нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх
сплати.
Стаття 19. Нарахування страхових внесків
1. Страхові внески до солідарної системи нараховуються:
для роботодавця - на суми фактичних витрат на оплату праці
(грошового забезпечення) працівників, що включають витрати на
виплату основної і додаткової заробітної плати та інших
заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в
натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими
актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату
праці" ( 108/95-ВР ), виплату винагород фізичним особам за
виконання робіт (послуг) за угодами цивільно-правового характеру,
що підлягають обкладенню податком на доходи фізичних осіб, а також
на суми оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, яка
здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по
тимчасовій непрацездатності;
для страхувальників, зазначених у пункті 2 статті 14 цього
Закону:
на суми, зазначені в абзаці другому частини першої цієї
статті;
на суми грошового забезпечення та інших виплат
військовослужбовцям та працівникам воєнізованих формувань у
порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;
на суми грошового забезпечення батькам - вихователям дитячих
будинків сімейного типу, прийомним батькам, якщо вони не працюють,
у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України; { Частину
першу статті 19 доповнено абзацом згідно із Законом N 107-VI
( 107-17 ) від 28.12.2007; в редакції Закону N 309-VI ( 309-17 )
від 03.06.2008 }
на суми допомоги або компенсації у порядку, встановленому
Кабінетом Міністрів України;
для страхувальників, зазначених у пункті 4 статті 14, - на
суми страхових виплат в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів
України; ( Абзац частини першої статті 19 із змінами, внесеними
згідно із Законом N 2505-IV ( 2505-15 ) від 25.03.2005 )
для осіб, зазначених у пункті 5 статті 14 цього Закону, - на
суми доходу (прибутку), отриманого від відповідної діяльності, що
підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб;
Внимание! Это не полная версия документа. Полная версия доступна для скачивания.
