 |
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Строительные нормативные акты
   
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
ДСТУ 4344:2004 Рейки звичайні для залізниць широкої колії. Загальні технічні умови
 
|
 
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
ПЕРЕДМОВА 1 РОЗРОБЛЕНО: Український державний науково-дослідний інститут металів РОЗРОБНИКИ: Д. Нестеров, д-р техн. наук; ?. Левченко, канд. техн. наук (керівник розробки); Я. Пихтін; Ю. Кулак, канд. техн. наук; В. Левченко, канд. техн. наук; О, Кацалапенко, канд. техн. наук; Л. Іванисенко; ?. Хиленко 2 ПРИЙНЯТО ТА НАДАНО ЧИННОСТІ: наказ Держспоживстандарту України від 20 вересня 2004 р. за № 203 У цьому стандарті зреалізовано норми законів України «Про охорону праці» та «Про пожежну безпеку» 3 УВЕДЕНО ВПЕРШЕ (зі скасуванням в Україні ГОСТ 7174-75; ГОСТ 8161-75; ГОСТ 16210-77 і ГОСТ 24182-80) ЗМІСТ 1 Сфера застосування 2 Нормативні посилання 3 Терміни та визначення понять 4 Класифікація, основні параметри і розміри 5 Загальні технічні вимоги 5.1 Характеристики 5.2 Маркування 5.3 Пакування 6 Вимоги безпеки 7 Вимоги охорони довкілля 8 Правила приймання 9 Методи контролювання 10 Правила транспортування та зберігання 11 Правила експлуатування 12 Гарантії виробника Додаток А Розрахункові характеристики конструкції рейок. Додаток Б Бібліографія ДСТУ 4344:2004 НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ Рейки звичайні для залізниць широкої колії. Загальні технічні умови РЕЛЬСЫ ОБЫЧНЫЕ ДЛЯ ЖЕЛЕЗНЫХ ДОРОГ ШИРОКОЙ КОЛЕИ Общие технические условия NORMAL RAILS FOR FULL-GAUGE RAILWAY General specifications Чинний від 2005-10-01 Попр (8-2005 с.71) Попр до попр (10-2005 с. 45) 1 СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ Цей стандарт поширюється на залізничні рейки типів Р50, Р65 і Р75 нетермозміцнені і поверхнево-загартовані за всією довжиною, призначені для укладання на залізницях широкої колії і виготовляння стрілкової продукції. 2 НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ У цьому стандарті є посилання на такі нормативні документи: ДСТУ 2644-94 Рейки і основні вироби рейкових скріплень. Терміни та визначення ДСТУ 2658-94 Прокат чорних металів. Терміни та визначення дефектів поверхні ДСТУ 4179:2003 (ГОСТ 7502-98, MOD) Рулетки вимірювальні металеві. Технічні умови ДСТУ 3123-95 Рейки залізничні. Метод оцінки макроструктури ГОСТ 12.1.003-83 ССБТ. Шум. Общие требования безопасности (ССБП. Шум. Загальні вимоги безпеки) ГОСТ 12.1.004-91 ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования (ССБП. Пожежна безпека. Загальні вимоги) ГОСТ 12.1.005-88 ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны (ССБП. Загальні санітарно-гігієнічні вимоги до повітря робочої зони) ГОСТ 12.1.006-84 ССБТ. Электромагнитные поля радиочастот. Допустимые уровни на рабочих местах и требования к проведению контроля (ССБП. Електромагнітні поля радіочастот. Допустимі рівні на робочих місцях і вимоги до проведення контролювання) ГОСТ 12.1.045-84 ССБТ. Электростатические поля. Допустимые уровни на рабочих местах и требования к проведению контроля (ССБП. Електростатичні поля. Допустимі рівні на робочих місцях і вимоги до проведення контролювання) ГОСТ 12.2.003-91 ССБТ. Оборудование производственное. Общие требования безопасности (ССБП. Обладнання виробниче. Загальні вимоги безпеки) ГОСТ 12.2.007.0-75 ССБТ. Изделия электротехнические. Общие требования безопасности (ССБП. Вироби електротехнічні. Загальні вимоги безпеки) ГОСТ 12.2.094-83 ССБТ. Оборудование прокатное. Общие требования безопасности (ССБП. Обладнання прокатне. Загальні вимоги безпеки) ГОСТ 12.3.002-75 ССБТ. Процессы производственные. Общие требования безопасности (ССБП. Процеси виробничі. Загальні вимоги безпеки) ГОСТ 17.0.0.01-76 Система стандартов в области охраны природы и улучшения использования природных ресурсов. Основные положения (Система стандартів у сфері охорони природи і поліпшення використовування природних ресурсів. Основні положення) ГОСТ 17.1.3.13-86 Охрана природы. Гидросфера. Общие требования к охране поверхностных вод от загрязнения (Охорона природи. Гідросфера. Загальні вимоги до охорони поверхневих вод від забруднення) ГОСТ 17.2.3.02-78 Охрана природы. Атмосфера. Правила установления допустимых выбросов вредных веществ промышленными предприятиями (Охорона природи. Атмосфера. Правила встановлення допустимих викидів шкідливих речовин промисловими підприємствами) ГОСТ 427-75 Линейки измерительные металлические. Технические условия (Лінійки вимірювальні металеві. Технічні умови) ГОСТ 1497-84 (ИСО 6892-84) Металлы. Методы испытания на растяжение (Метали. Методи випробовування на розтяг) ГОСТ 1763-68 (ИСО 3887-77) Сталь. Методы определения глубины обезуглероженного слоя (Сталь. Методи визначання глибини зневуглецьованого шару) ГОСТ 1778-70 (ИСО 4967-79) Сталь. Металлографические методы определения неметаллических включений (Сталь. Металографічні методи визначання неметалевих вкраплень) ГОСТ 7565-81 (ИСО 377-2-89) Чугун, сталь и сплавы. Метод отбора проб для определения химического состава (Чавун, сталь і сплави. Метод відбирання проб для визначення хімічного складу) ГОСТ 8233-56 Сталь. Эталоны микроструктуры (Сталь. Еталони мікроструктури) ГОСТ 9012-59 (ИСО 410-82, ИСО 6506-81) Металлы. Метод измерения твердости по Бринеллю (Метали. Метод вимірювання твердості за Брінеллем) ГОСТ 9013-59 (ИСО 6508-86) Металлы. Метод измерения твердости по Роквеллу (Метали. Метод вимірювання твердості за Роквеллом) ГОСТ 9454-78 Металлы. Метод испытания на ударный изгиб при пониженных, комнатной и повышенных температурах (Метали. Метод випробовування на ударний згин у разі знижених, кімнатної і підвищених температурах) ГОСТ 10243-75 Сталь. Методы испытаний и оценки макроструктуры (Сталь. Методи випробовування і оцінювання макроструктури) ГОСТ 14192-96 Маркировка грузов (Марковання вантажів) ГОСТ 18895-97 Сталь. Метод фотоэлектрического спектрального анализа (Сталь. Метод фотоелектричного спектрального аналізування) ГОСТ 22235-76 Вагоны грузовые магистральных железных дорог колеи 1520 мм. Общие требования по обеспечению сохранности при производстве погрузочно-разгрузочных и маневровых работ (Вагони вантажні магістральних залізниць з колією 1520 мм. Загальні вимоги до забезпечення зберігання під час виконання вантажно-розвантажувальних і маневрових робіт) ГОСТ 22536.0-87 Сталь углеродистая и чугун нелегированный. Общие требования к методам анализа (Сталь вуглецева і чавун нелегований. Загальні вимоги до методів аналізування) ГОСТ 22536.1-88 Сталь углеродистая и чугун нелегированный. Методы определения общего углерода и графита (Сталь вуглецева і чавун нелегований. Методи визначання загального вуглецю і графіту) ГОСТ 22536.2-87 Сталь углеродистая и чугун нелегированный. Методы определения серы (Сталь вуглецева і чавун нелегований. Методи визначання сірки) ГОСТ 22536.3-88 Сталь углеродистая и чугун нелегированный. Методы определения фосфора (Сталь вуглецева і чавун нелегований. Методи визначання фосфору) ГОСТ 22536.4-88 Сталь углеродистая и чугун нелегированный. Методы определения кремния (Сталь вуглецева і чавун нелегований. Методи визначання кремнію) ГОСТ 22536.5-87 (ИСО 629-82) Сталь углеродистая и чугун нелегированный. Методы определения марганца (Сталь вуглецева і чавун нелегований. Методи визначання марганцю) ГОСТ 22536.7-88 Сталь углеродистая и чугун нелегированный. Методы определения хрома (Сталь вуглецева і чавун нелегований. Методи визначання хрому) ГОСТ 22536.8-87 Сталь углеродистая и чугун нелегированный. Методы определения меди (Сталь вуглецева і чавун нелегований. Методи визначання міді) ГОСТ 22536.9-88 Сталь углеродистая и чугун нелегированный. Методы определения никеля (Сталь вуглецева і чавун нелегований. Методи визначання нікелю) ГОСТ 22536.10-88 Сталь углеродистая и чугун нелегированный. Методы определения алюминия (Сталь вуглецева і чавун нелегований. Методи визначання алюмінію) ГОСТ 22536.11-87 Сталь углеродистая и чугун нелегированный. Методы определения титана (Сталь вуглецева і чавун нелегований. Методи визначання титану) ГОСТ 22536.12-88 Сталь углеродистая и чугун нелегированный. Методы определения ванадия (Сталь вуглецева і чавун нелегований. Методи визначання ванадію) ГОСТ 28473-90 Чугун, сталь, ферросплавы, хром, марганец металлические. Общие требования к методам анализа (Чавун, сталь, феросплави, хром, марганець металеві. Загальні вимоги до методів аналізування). 3 ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ Нижче подано терміни, вжиті в цьому стандарті, та визначення позначених понять: 3.1 плавка Маса сталі, яку виплавляють в сталеплавильному агрегаті (мартенівській печі, кисневому конвертері, електропечі) за один технологічний цикл. У разі випускання сталі, яку виплавляють в агрегатах великої місткості, в два або більше ковшів, кожен ківш вважають самостійною плавкою. Окремі ковші однієї плавки називають суміжними плавками 3.1.1 серія Ряд плавок сталі однієї марки, що її розливають підряд на машинах безперервного лиття (МБЛЗ) 3.1.2 партія Рейки однієї плавки, одного типу і однієї категорії. Партії рейок з суміжних плавок називають суміжними партіями 3.2 головна рейка Рейка довжиною 12,5 м або головна половина 25-метрової рейки, прокатаної з головної (піду-садкової) частини зливка або з першої за ходом розливання безперервнолитої заготовки. Головну рейку позначають індексом «1» (див. також ДСТУ 2644) 3.3 донна рейка Рейка довжиною 12,5 м або донна половина 25-метрової рейки, прокатаної з донної частини зливка або останньої за ходом розливання безперервнолитої заготовки, відповідної кінцю розливання плавки. Донну рейку позначають індексом «X» (див. також ДСТУ 2644) 3.4 пробна рейка Рейка, від якої відбирають проби для проведення випробовувань 3.5 Інші терміни і відповідні їм визначення понять стосовно рейок повинні відповідати ДСТУ 2644, ДСТУ 2658. 4 КЛАСИФІКАЦІЯ, ОСНОВНІ ПАРАМЕТРИ І РОЗМІРИ 4.1 Рейки виготовляють типів Р50, Р65 і Р75 таких виконань: з болтовими отворами на обох кінцях, на одному кінці, без болтових отворів. Цифри в познаці типу рейки означають приблизне значення маси одного метра довжини рейки в кілограмах. 4.2 Рейки виготовляють з вуглецевої і вуглецевої мікролегованої сталі. 4.3 Рейкову сталь виплавляють у мартенівській печі, кисневому конвертері або електропечі. Розливають сталь у зливки або безперервнолиті заготовки. 4.4 За рівнем технічних вимог рейки поділяють на вищу (В), І, II і III категорії. Залежно від довжини рядків неметалевих включень рейки III категорії поділяють на першу та другу групи. 4.5 Форма і розміри поперечного перерізу рейок повинні відповідати рисункам 1, 2 і 3. Граничні відхили основних геометричних розмірів рейок наведено в таблиці 1. Розміри, для яких граничні відхили не вказано, забезпечують технологічним інструментом і на готовому прокаті не контролюють. Розрахункові характеристики конструкцій рейок наведено в додатку А. 4.6 Розташування, число і діаметр болтових отворів у шийці на кінцях рейок повинні відповідати рисунку 4 і таблиці 2. Граничні відхили розмірів d, t, b, f і /, вказаних в таблиці 2, не повинні перевищувати ±0,8 мм для рейок вищої категорії і ±1,0 мм для рейок І, II і III категорій. На замовлення споживача рейки можна виготовляти з іншим розташуванням, кількістю і діаметром болтових отворів на кінцях. Таблиця 1
Рисунок 1 Поперечний переріз рейки типу Р50
Рисунок 2 Поперечний переріз рейки типу Р65
Рисунок 3 Поперечний переріз рейки типу Р75 4.7 Осі болтових отворів на кінцях рейок повинні бути перпендикулярні до вертикальної подовжньої площини рейки. Поверхня болтових отворів повинна бути без розривів, задирок, ґвин-тових слідів від просвердлення і слідів усадки у вигляді розшарування і тріщин. Задирки і напливи металу у болтових отворів потрібно видалити. Шорсткість поверхні болтових отворів не повинна перевищувати RzQO. Цю вимогу забезпечують інструментом і на готових рейках не контролюють. Крайки болтових отворів у шийці рейок повинні мати фаски розміром від 1,5 мм до 3,0 мм під кутом близько 45°. Таблиця 2
У міліметрах
4.8 Рейки виготовляють довжиною відповідно до таблиці 3, за узгодженням зі споживачем виготовляють рейки іншої довжини, але не менше ніж 6,0 м (з кратністю 0,1 м). Граничні відхили довжини рейок повинні відповідати таблиці 3 за температури рейки, рівної температурі довкілля.
Рисунок 4 Розташування болтових отворів на кінцях рейок Таблиця 3
4.9 Торці рейок повинні бути перпендикулярні поздовжній осі рейки. Косина торця під час вимірювання в будь-якому напрямку не повинна перевищувати 0,5 мм для рейок вищої категорії і 1,0 мм для рейок І, II і III категорій. Поверхня торців рейок повинна бути без розривин, слідів усадки у вигляді розшарування і тріщин. Задирки і напливи металу на крайках торців потрібно видалити. Шорсткість поверхні торців рейок не повинна перевищувати Rz80. Цю вимогу забезпечують інструментом і на готових рейках не контролюють. 4.10 Допускають знімати фаски розміром не більше 3 мм ? 3 мм по всьому контуру головки і шийки і не більше 5 мм ? 5 мм по контуру підошви за допомогою зачищання крайок торців рейок. На рейках з болтовими отворами знімання фасок з верху головки обов'язкове. 4.11 Рейки повинні відповідати таким нормам за кривизною: - стріла угину рейки в горизонтальній і вертикальній площинах за рівномірної її кривизни по всій довжині не повинна перевищувати 1/2500 довжини для рейок вищої категорії і 1/2200 довжини для рейок І, II і III категорій; поодинокі місцеві деформації (угини) по всій довжині рейки на довжині 1,5 м не повинні перевищувати 0,3 мм для рейок вищої категорії і 0,6 мм для рейок І, II і III категорій. 4.12 Кривизна кінців рейок у горизонтальній і вертикальній площинах під час вимірювання стріли угину на довжині 1,5 м повинна відповідати таблиці 4. Таблиця 4 У міліметрах
4.13 Не допускають скручування рейок. Рейку вважають скрученою, якщо під час вимірювання на контрольному стелажі зазор між краєм підошви на кінцях і стелажем становить: більше 1/25000 довжини рейки для вищої категорії і більше 1/10000 для І, II і III категорій. 4.14 Не допускають повторне холодне виправлення рейок на роликоправильній машині в одній площині без додаткового термічного обробляння. Не допускають виправлення рейок на пресах у зоні болтових отворів. 4.15 Не допускають хвилястості рейок. Рейкою з хвилястістю вважають рейку, що має на поверхні по довжині виступи і западини (дві і більше), що чергуються, зі стрілою угину більше ніж 0,3 мм для рейок вищої категорії і більше ніж 0,6 мм для рейок І, II і III категорій, вимірюваною між лінійкою довжиною 1,5 м і поверхнею рейки за допомогою щупів. 4.16 Приклади умовних познак рейок: типу Р65, категорії І, з сталі марки М76Ф, довжиною 25 м з трьома болтовими отворами на одному кінці: Рейка Р65-І-М76Ф-25-3/1 ДСТУ 4344:2004 типу Р65, категорії II, з сталі марки М76, довжиною 12,5 м з двома болтовими отворами на обох кінцях: Рейка Р65-ІІ-М76-12,5-2/2 ДСТУ 4344:2004; типу Р65, вищої категорії (В), з сталі марки М76Ф, довжиною 25 м, без отворів: Рейка Р65-В-М76Ф-25-0 ДСТУ 4344:2004; типу Р75,вищої категорії (В), з сталі марки М76Т довжиною 25 м з трьома болтовими отворами на обох кінцях: Рейка Р75-В-М76Т-25-3/2 ДСТУ 4344:2004; типу Р50, категорії III, другої групи, з сталі М74, довжиною 25 м з двома болтовими отворами на одному кінці: Рейка Р50-ІІІ/друга-М74-25-2/1 ДСТУ 4344:2004. 5 ЗАГАЛЬНІ ТЕХНІЧНІ ВИМОГИ 5.1 Характеристики 5.1.1 Рейки виготовляють зі спокійної мартенівської сталі марок М74, М74Ф, М74Т, М76, М76Ф, М76Т, з киснево-конвертерної сталі марок К74, К74Ф, К74Т, К76, К76Ф, К76Т і з електросталі марок Е74, Е74Ф, Е74Т, Е76, Е76Ф, Е76Т. Цифри в познаці марки сталі вказують умовно середню масову частку вуглецю в сотих долях відсотка. Літери ?, ? і Е, що стоять перед цифрами, вказують спосіб виплавляння сталі: М мартенівська, К киснево-конвертерна і Е електросталь. У познаці марки вуглецевої сталі літери після цифр відсутні. Літери ? і Т, що стоять після цифр, означають, що сталь містить добавки ванадію (Ф) і титану (Т). Приклад познаки сталі: М76Ф мартенівська сталь з середньою масовою часткою вуглецю 0,76 % і добавками ванадію. 5.1.2 Хімічний склад рейкових сталей за плавковим аналізом ківшової проби повинен відповідати нормам, наведеним у таблиці 5. У готовому прокаті допускають такі відхили масової частки хімічних елементів, у відсотках: вуглецю ±0,02; марганцю ±0,05; кремнію ±0,02; фосфору +0,005; сірки +0,005; алюмінію +0,005; ванадію + 0,03; титану +0,005. 5.1.3 Загальна витяжка під час прокатування рейок із зливка повинна бути не менше 35, з безперервнолитої заготовки не менше 9,6. Макроструктура рейок повинна відповідати вимогам ДСТУ 3123 або шкалам, узгодженим із споживачем. У рейках не допускають розшарування (залишки усадкової раковини і підусадкової крихкості), внутрішні тріщини, плямисту ліквацію, темні і світлі кірочки, чужорідні неметалеві і шлакові вкраплення. Технологія виготовляння рейок повинна гарантувати відсутність в них флокенів. Таблиця 5 У відсотках
5.1.4 У рейках допускають неметалеві включення у вигляді витягнутих у напрямку прокатки рядків глинозему, нітридів титану і ванадію, а також глинозему, зцементованого силікатами. Для рейок вищої категорії довжина рядків не повинна перевищувати 1,0 мм; для рейок І і II категорій 2,0 мм; для рейок III категорії першої групи 2,0 мм і другої групи 8,0 мм. Довжина рядків крихкозруйнованих складних оксидів (алюмінатів, силікатів, шпінелей тощо) не повинна перевищувати: 1,0 мм для рейок вищої категорії; 4,0 мм для рейок категорії І і III першої групи; 8,0 мм для рейок категорії II і III другої групи. Норми довжини рядків крихкозруйнованих складних оксидів факультативні до 01. 01. 2008. 5.1.5 Рейки треба піддавати ультразвуковому контролюванню. 5.1.6 Поверхня рейки повинна бути без розкачаних забруднень, пузирів-здуття, тріщин, розривів, плен, шпаківень, раковин, закатів, зморшок, підрізів, рябизни, рисок і відбитків. На поверхні рейок допускають: поодинокі розкачані пузирі, волосовини і зморшки довжиною не більше ніж 0,5 м для рейок вищої категорії і не більше ніж 1,0 м для рейок І, II і III категорій, глибиною не більше ніж 1,0 мм, а в середній третині підошви не більше ніж 0,3 мм для рейок всіх категорій; поздовжні риски і подряпини глибиною не більше ніж 0,4 мм для рейок вищої категорії, не більше ніж 0,5 мм для рейок категорій І, II і III, а в середній третині підошви глибиною не більше ніж 0,3 мм для рейок всіх категорій; пологу зачистку плен, рябизни, поперечних рисок і подряпин в середній третині підошви і на поверхні головки рейок І, II і III категорій глибиною не більше ніж 0,5 мм, а в інших місцях не більше ніж 1,0 мм для рейок всіх категорій, крім рейок вищої категорії; відбитки висотою до 5,0 мм на шийці рейки поза межами поверхонь спряження її з накладкою; - вирублення із зачищенням абразивним інструментом відбитків на шийці в зоні її спряження з накладками у разі дотримання розмірів рейки і допустимих відхилів. На поверхні рейок, призначених для зварювання, не допускають розкачані пузирі і волосовини на довжині менше ніж 100 мм від торців. 5.1.7 Загартуванню піддають поверхню катання і бокові грані головок рейок вищої, І і II категорій. 5.1.8 Механічні властивості рейок під час випробовування на розтяг і ударну в'язкість повинні відповідати нормам, наведеним у таблиці 6. Таблиця 6
5.1.9 Значення твердості на поверхні катання і за глибиною загартованого шару головки рейок вищої, І і II категорій повинні відповідати нормам, наведеним у таблиці 7. Коливання значень твердості, що їх визначають в різних точках на поверхні катання за довжиною однієї рейки, не повинні перевищувати НВ 30 для рейок вищої категорії і НВ 40 для рейок І і II категорій. Твердість за глибиною загартованого шару рейки повинна бути постійна або знижуватися до значень, наведених у таблиці 7. Підвищення твердості в окремих точках за глибиною загартованого шару до НВ 388 (HRCe 42,5) і до НВ 401 (HRCe 43,5) на кінцях рейок довжиною до 200 мм не є дефектом. Таблиця 7
5.1.10 Поверхня головки нетермозміцнених рейок (категорія III) на їх кінцях зазнає загартування з індукційного або прокатного нагрівання на довжину від 50 мм до 80 мм, у цьому разі загартований шар повинен починатися на відстані не більше ніж 4,0 мм від торця і в поперечному перерізі не повинен розповсюджуватися нижче за початок закруглення вертикальних бокових граней головки до поверхні катання. Під час загартування кінців потрібно забезпечити виконання таких вимог: твердість на поверхні катання НВ 311...401 (HRCe 34,0...43,5); глибина загартованого шару, що визначається за твердостю - не менше ніж 5,0 мм; твердість на глибині 5,0 мм не менше НВ 302 (HRCe 33,0); плавний перехід від загартованого шару металу до незагартованого по поперечному перерізу і по поверхні катання головки; відсутність в загартованому шарі структур перегрівання, ділянок мартенситу, гартувальних тріщин. За узгодженням зі споживачем допускається виготовляти рейки без загартування одного або обох кінців. 5.1.11 Мікроструктура металу головки поверхнево-загартованих рейок повинна являти собою троостит, троостосорбіт або сорбіт загартування з переходом до сорбітоподібного перліту і вихідної перлітної структури. Допускають дрібні розрізнені ділянки ферриту. У мікроструктурі загартованого шару головки на кінцях рейок до 0,2 м від торця допускається наявність локальних ділянок бейніту. Нерозірвану ферритну сітку зневуглецьованого шару на глибині більше ніж 0,5 мм від поверхні катання і бокових граней головки рейок вищої категорії не допускають. 5.1.12 Під час копрових випробовувань рейковий пробний зразок повинен витримувати удар вантажем масою 1000 кг, що падає з висоти, вказаної в таблиці 8, без зламу і ознак зруйнованості. 5.1.13 У поверхнево-загартованих рейках, що пройшли виправлення, допускаються залишкові напруження, які зумовлюють розходження паза, що отримується розрізанням шийки рейкової проби вздовж її нейтральної осі, на величину не більше ніж 2,5 мм для рейок вищої категорії; не більше ніж 3,0 мм І категорії і не більше ніж 3,5 мм II категорії. Таблиця 8 У метрах
5.2 Маркування 5.2.1 На одній стороні на середній лінії шийки кожної рейки потрібно викатувати опуклі (не менше 1 мм) з плавним переходом до поверхні шийки цифри і літери висотою від ЗО мм до 40 мм в такому порядку: познака підприємства-виробника (А Маріупольський металургійний комбінат «Азов-сталь», Д Дніпровський металургійний комбінат); місяць (римськими цифрами) і дві останні цифри року виготовлення рейок; тип рейок; позначення стрілкою головного кінця. Вістря стрілки вказує на головну частину рейки, 5.2.2 На шийці вздовж осі кожної рейки (на тій самій стороні, де викатано опуклі знаки) в гарячому стані наносять: шифр плавки в двох-шести місцях по довжині рейки на відстані не менше 1,0 м від її торців; познака головної чи донної рейки (індекси «1» чи «X»). Шифр плавки містить познаку способу виплавляння і марки сталі, номер плавки. На початку шифру літерами ?, ? або Е позначають відповідно мартенівський, киснево-конвертерний або електросталеплавильний спосіб виготовлення сталі. Після літери, що вказує на спосіб виплавляння сталі, для рейок зі сталі марок М74Ф, К74Ф, Е74Ф, М76Ф, К76Ф і Е76Ф наносять літеру «Ф»; марок М74Т, К74Т, Е74Т, М76Т, К76Т, Е76Т літера «Т» і марок М74, К74, Е74, М76, К76 і Е76 літера «У». В кінці наносять літерну познаку або номер печі і порядковий номер (шифр) плавки. На відстані не менше ніж 1 м від торця головної рейки з боку підусадкової частини зливка індексом «1» позначають головні рейки, а також рейки, прокатані з безперервнолитих заготовок, відповідні початку розливання плавки. На відстані не менше ніж 1 м від торця рейки довжиною 12,5 м з боку донної частини зливка індексом «X» позначають донні рейки, а також рейки, прокатані з безперервнолитих заготовок, відповідні закінченню розливання плавки. Клейма, що наносять на шийку гарячої рейки, повинні бути висотою 12 мм і глибиною від 0,8 мм до 1,5 мм. Клейма повинні бути чіткі, без гострих окреслень контуру знаків і їх вершин. Відстань між знаками повинна бути від 20 мм до 40 мм. На боковій грані головки пробних рейок в гарячому стані на відстані від 5 м до 7 м від торця наносять індекси «1» чи «X» відповідно для головних і донних рейок, а також цифри, що вказують на порядковий номер пробної рейки. Не допускають: наносити і виправляти клейма і знаки в холодному стані; наносити додаткові клейма і знаки на бокові грані рейок в місцях, не встановлених цим стандартом. 5.2.3 Після закінчення оброблення рейок на один торець рейки способом клеймування в холодному стані повинні бути нанесені: шифр плавки на торець підошви; індекси «1» або «X» на торець верхньої чверті шийки. 5.2.4 На кожну прийняту рейку в холодному стані повинні бути нанесені: - приймальні клейма відділу технічного контролювання (далі ВТК) підприємства-виробника і інспектора «Укрзалізниці» на торець головки; знак загартування кінців рейок літера «К» на торець нижньої чверті шийки рейки; - знак термічного зміцнення рейок літера «З» на торець нижньої чверті шийки рейки. На обох торцях головки рейок, які не відповідають вимогам цього стандарту, повинно бути вибито по три керна. 5.2.5 На відстані від 0,7 м до 1,0 м від торця рейки, на якому поставлені приймальні клейма, на шийку всіх загартованих рейок наносять поперечну смугу шириною біля 20 мм фісташковою (світло-зеленою) незмивною фарбою. На рейки з болтовими отворами додатково на головку наносять смугу фісташковою (світло-зеленою) незмивною фарбою. Приймальні клейма, нанесені на торець головки рейок, прийнятих інспекцією «Укрзалізниці», обводять незмивною фарбою і додатково на шийку торця рейки наносять поперечну смугу шириною біля 20 мм для: рейок вищої категорії блакитного кольору; рейок І категорії фісташкового (світло-зеленого) кольору; рейок II категорії жовтого кольору. Приймальні клейма рейок III категорії обводять фарбою білого кольору. На шийку торця рейки наносять поперечну смугу для рейок першої групи блакитного кольору, другої групи білого. Рейки III категорії з загартованими кінцями потрібно додатково маркувати поперечною смугою шириною 20 мм жовтою незмивною фарбою, яку наносять на поверхню головки рейки на відстані біля 0,5 м від торців із приймальними клеймами. 5.2.6 Укорочені рейки, призначені для укладання в криволінійні ділянки колії, потрібно маркувати незмивною фарбою кольору, відповідно до категорії: рейки довжиною 24,92 м і 12,46 м зафарбуванням частини торця одного краю підошви; рейки довжиною 24,84 м; 12,42 м і 12,38 м зафарбуванням частини торця обох країв підошви. Допускають додатково маркувати незмивною фарбою рейки різних довжин, що їх замовляють для стрілкових переводів і інших цілей. Форма такого марковання, кольори фарб і місця їх нанесення на рейки встановлюють за угодою виробника зі споживачем. 5.2.7 Торець головки і шийки (до підошви) рейок, які не відповідають вимогам цього стандарту, зафарбовують темно-синьою незмивною фарбою. 5.3 Пакування 5.3.1 Залізничні рейки пакуванню не підлягають. 6 ВИМОГИ БЕЗПЕКИ 6.1 Під час виготовляння рейок для убезпечення праці потрібно керуватися ГОСТ 12.2.003, ГОСТ 12.2.094, ГОСТ 12.3.002, а також інструкціями підприємств-виробників з безпеки праці і іншими чинними нормативними документами, затвердженими у встановленому порядку. 6.2 Захист персоналу від ураження електричним струмом повинен задовольняти вимогам ГОСТ 12.2.007.0. 6.3 Під час неруйнівного контролювання напруженість електромагнітного поля радіочастотою від 0,03 Мгц до 3000 Мгц на робочому місці не повинна перевищувати гранично допустимі рівні, передбачені ГОСТ 12.1.006. 6.4 Напруженість електричного поля частотою 50 Гц на робочому місці не повинна перевищувати гранично допустимі рівні, передбачені ГОСТ 12.1.045 та іншими чинними нормативними документами, затвердженими у встановленому порядку. 6.5 Під час виготовляння рейок забезпечувати пожежну безпеку потрібно згідно з вимогами ГОСТ 12.1.004. 6.6 Рівень шуму на робочих місцях не повинен перевищувати норми, встановлені ГОСТ 12.1.003 і іншими чинними нормативними документами, затвердженими у встановленому порядку. 6.7 Санітарно-гігієнічні вимоги до повітря робочої зони під час виготовляння рейок повинні відповідати ГОСТ 12.1.005 для категорій робіт середньої важкості. 7 ВИМОГИ ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ 7.1 Охорону довкілля забезпечують згідно з вимогами ГОСТ 17.0.0.01. Технологічний процес виготовляння рейок не повинен вносити додаткової забрудненості атмосфери, поверхневих вод і ґрунту понад норм, передбачених ГОСТ 17.1.3.13 і ГОСТ 17.2.3.02. 8 ПРАВИЛА ПРИЙМАННЯ 8.1 Контролювання якості виготовлення і здавання рейок проводить ВТК підприємства-вироб-ника. Технічне приймання рейок проводить інспекція «Укрзалізниці» або інший контролювальний орган, їм надають право вибірково контролювати технологію виготовлення рейок, відбирати проби від рейок будь-якої плавки і проводити спільно з ВТК підприємства-виробника необхідні додаткові випробовування і перевіряння якості виготовлених рейок відповідно до цього стандарту. Всі результати контролювання записують в паспорт плавки і заносять в пам'ять комп'ютера. Дані за результатами контролювання потрібно зберігати не менше 25 років з моменту виготовлення рейок. 8.2 Первинні приймально-здавальні випробовування і приймальне контролювання рейок проводять поплавочно (партіями), відповідно до вимог, наведених в таблиці 9. 8.3 За узгодженням з інспекцією «Укрзалізниці» допускається формування збірних партій рейок різних плавок об'ємом не більше 100 рейок до чотирьох плавок і не більше 120 рейок у разі об'єднання двох плавок. Контролювання якості цих партій такий самий, як і для відповідних плавок. Розмір партії рейок з безперервнолитих заготовок під час виплавляння і розливання сталі серіями не повинен перевищувати масу окремої плавки. 8.4 Контролювання розмірів поперечного перерізу, довжини, загальної і кінцевої кривизни, поодиноких місцевих деформацій, хвилястості, скручення, якості виконання торців і болтових отворів (розділ 4), внутрішніх дефектів (5.1.3; 5.1.5) і якості поверхні (5.1.6) проводять на кожній рейці. 8.5 Зразки і проби для приймально-здавальних випробувань відбирають від рейок, прокатаних з головної (підусадкової) частини зливка, або від рейок, прокатаних із безперервнолитої заготовки, відповідної початку розливання плавки, за винятком: контролювання неметалевих включень і макроструктури, для якого відбирають зразки від головних і донних рейок, прокатаних із зливків, і від рейок з безперервнолитої заготовки, відповідних початку і кінцю розливання кожної плавки, з індексами «1» або «Х»; низькотемпературних копрових випробовувань рейок, прокатаних з безперервнолитих заготовок, для яких відбирають проби від рейок з індексом «X». У разі відсутності (відсортування) в плавках або партіях рейок з індексами «1» або «X» випробовуванню піддають будь-яку рейку цієї самої плавки або партії.
Внимание! Это не полная версия документа. Полная версия доступна для скачивания.
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Категории документа:
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Спонсоры раздела:
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Читайте также:
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Copyright © 2009-2011 Bud Info. Все права защищены. Disclaimer
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
