ПОРЯДОК ЗАСТОСУВАННЯ ФІНАНСОВИХ САНКЦІЙ ЗА ПОРУШЕННЯ САНІТАРНОГО ЗАКОНОДАВСТВА
Затверджено наказом Міністерства охорони здоров'я України від 20 липня 1995 p. N 135
Зареєстровано в Міністерстві юстиції У країни 7 грудня 1995 р. за N 452/988
[В текст внесено зміни та доповнення Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 29 лютого 2000 p. N 43]
[Додатково див. Лист Міністерства юстиції України N 30-28-348 від 22.02.2000р.]
Відповідно до Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», яким встановлено право посадовим особам органів, установ і закладів державної санітарноепідеміологічної служби України застосовувати до підприємств, підприємців, установ та організацій фінансові санкції, Міністерство охорони здоров'я України, за узгодженням з Міністерством фінансів України, Міністерством екоміки Украти та Головною державною податковою інспекцією України, встановлює наступний порядок застосування фінансових санкцій за порушення санітарного законодавства (надалі - Порядок):
1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
1.1. Фінансова санкція за порушення санітарного законодавства (надалі -фінансова санкція) - це штраф за порушення санітарного законодавства, який накладається посадовою особою органів, установ і закладів державної санітарно-епідеміологічної служби України (надалі - посадовою особою держсанепідслужби) на підприємство, підприємця, установу або організацію, які порушили санітарне законодавство (надалі - порушника).
1.2. До порушників застосовуються такі фінансові санкції:
1.2.1. Передача замовникові або у виробництво і застосування конструкторської, технологічної та проектної документації, що не відповідає вимогам державних санітарних норм, правил і гігієнічних нормативів (надалі - санітарних норм)
тягне накладення штрафу на порушника (розробника цієї документації) у розмірі 25 відсотків вартості розробки.
1.2.2. Реалізація продукції, забороненої до випуску і реалізації посадовими особами держсанепідслужби,
тягне накладення штрафу на порушника у розмірі 100 відсотків вартості реалізованої продукції.
1.2.3. Випуск, реалізація продукції, яка внаслідок порушення вимог стандартів, санітарних норм є небезпечною для життя і здоров'я людей,
тягне накладення штрафу на порушника у розмірі 100 відсотків вартості випущеної або реалізованої продукції.
1.2.4. Реалізація на території України імпортної продукції, яка не відповідає вимогам стандартів щодо безпеки для життя і здоров'я людей, санітарних норм, що діють в Україні,
тягне накладення штрафу на порушника у розмірі 100 відсотків вартості реалізованої продукції.
1.2.5. Ухилення від пред'явлення посадовим особам держсанепідслужби продукції, яка підлягає контролю,
тягне накладення штрафу на порушника у розмірі 25 відсотків вартості продукції, що випущена з моменту ухилення.
1.3. Вартість документації та продукції обчислюється за цінами їх реалізації.
1.4. Застосування фінансової санкції не заважає притягненню до відповідальності посадових осіб порушника, винних у порушенні санітарного законодавства або невиконанні постанов, розпоряджень, приписів, висновків посадових осіб держсанепідслужби.
1.5. Сплата фінансової санкції не звільняє порушника від обов'язку відшкодування збитків підприємствам, установам, організаціям і громадянам, яких вони зазнали внаслідок порушення санітарного законодавства.
2. ПОРЯДОК РОЗГЛЯДУ СПРАВИ ПРО ЗАСТОСУВАННЯ ФІНАНСОВИХ САНКЦІЙ ЗА ПОРУШЕННЯ САНІТАРНОГО ЗАКОНОДАВСТВА
2.1. Справи про застосування фінансових санкцій (надалі справи) розглядаються Головним державним санітарним лікарем України, його заступниками, головними державними санітарними лікарями Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва, Севастополя і їх заступниками, головними державними санітарними лікарями водного, залізничного, повітряного транспорту, водних басейнів, залізниць, Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Державного комітету у справах охорони державного кордону України, Національної гвардії України, Служби безпеки України та їх заступниками, а також (за винятком справ за порушення, передбачених пунктом 1.2.1 цього Порядку) іншими головними державними санітарними лікарями та їх заступниками (надалі - головними державними санітарними лікарями).
2.2. Підставою для розгляду справи є Протокол про порушення санітарних норм (надалі - протокол) (додаток N 1 до Інструкції про порядок накладення і стягнення штрафів за порушення санітарного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України від 14 квітня 1995 p. N 64).
2.3. Протокол складається посадовою особою держсанепідслужби у трьох примірниках, один з яких у триденний термін передається особі, яка уповноважена розглядати справу, другий - залишається у представника порушника, третій - у особи, яка його склала.
У випадках, коли посадові особи держсанепідслужби, які склали протокол, відповідно до своєї компетенції самі розглядають справи, протокол складається у двох примірниках.
2.4. У протоколі при фіксації факту порушення санітарного законодавства, за яке передбачено застосування фінансової санкції, обов'язково зазначаються:
дата і місце його складання;
посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про порушника; суть порушення санітарного законодавства;
нормативний акт, що передбачає відповідальність за таке порушення (стаття 46 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення»);
прізвища, адреси свідків, якщо вони є;
інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Протокол підписується особою, яка його склала, та представником порушника.
Представником порушника є його керівник або інша посадова особа, якій за довіреністю згідно з чинним законодавством доручено представляти інтереси порушника як юридичної особи.
У разі відмовлення представника порушника від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це У разі відсутності представника порушника на місці факт порушення санітарного законодавства потребує обов'язкового засвідчення свідками.
Представник порушника має право подати пояснення або зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від підпису.
2.5. Відомості про порушника повинні містити:
повне найменування, відомчу підлеглість та форму власності;
повну юридичну адресу порушника;
номер розрахункового рахунку та назву банку;
назву керуючого органу;
посаду, прізвище керівника;
назву податкової Інспекції, де зареєстрований порушник.
2.6. Суть порушення санітарного законодавства повинна бути описана таким чином, щоб було зрозуміло:
де вчинено порушення санітарного законодавства;
коли вчинено порушення санітарного законодавства;
в якій саме дії (бездіяльності) та за яких умов це порушення санітарного законодавства відбулося;
яка стаття Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» або інших актів законодавства, що стосуються забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення, і (або) які пункти державних санітарних норм, правил і гігієнічних нормативів порушуються, або яка конкретно постанова, розпорядження, припис, висновок посадових осіб органів, установ і закладів держсанепідслужби щодо заборони випуску або реалізації продукції не виконується;
яка вартість документації або продукції у національній валюті.
2.7. Головний державний санітарний лікар, одержавши протокол, повинен розглянути справу у п'ятнадцятиденний термін.
2.8. Справа розглядається в присутності представника порушника. Розгляд справи під час відсутності представника порушника може бути лише
у випадках, коли є дані про своєчасне сповіщення порушника про місце і час розгляду справи, і