МВК 2.2.4.4.036-99 Порядок впровадження ДСанПіНу «Вода питна. Гігієнічні вимоги до якості води централізованого господарсько-питного водопостачання». Методичні вказівки з методів контролю

Затверджено

Постановою головного

державного санітарного

лікаря України О.О. Бобильова     

 05.04.1999 р. № 19

2. Комунальна гігієна

2.4. Питна вода та водопостачання населених місць

Порядок впровадження ДСанПіНу «Вода питна. Гігієнічні вимоги до якості

води централізованого господарсько-питного водопостачання»

Методичні вказівки з методів контролю

МВК 2.2.4.4.036 -99

Галузь застосування

В документі викладені загальні методичні підходи та вимоги до якості води централізованого господарсько-питного водопостачання. Документ складено відповідно до вимог санітарного законодавства України та на основі набутого досвіду роботи останніх років в цій галузі.

1. ПЕРЕДМОВА

МВК 2.2.4.4. 0 36.99

1. Методичні вказівки розроблені:

Головним саштарно-епідеміологічним управлінням МОЗ України:

Т.Ф.Карпенко

Українським центром державного санітарно-епідеміологічного нагляду

МОЗ України:

Г.І.Валявська, В.В.Томчук, В.М.Кучерява

Українським науковим гігієнічним центром:

д.м.н., проф. В.О.Прокопов, д.м.н. В.В.Станкевич, д.м.н. Г.І.Корчак, к.б.н. Е.Д.Мактаз, к.м.н. С.Б.Тарабарова, к.м.н. Т.В.Бей, н.с. І.О.Тетеньова

Українським науково-дослідним інститутом медицини транспорту:

д.м.н., проф. А.М.Войтенко, к.м.н. Т.В.Стрікаленко

Київською медичною академією післядипломної освіти.

к.м.н., доц. O.I Головань, к.м.н., доц. Е.Б.Шуляк 

Волинською обласною санепідстанцією:

О.А.Савіді

Запорізькою  обласною санепідстанцією:

О.О.Ремжин, В.В.Богдановський

Миколаївською обласною санепідстанцією:

Л.В.Саганевич, О.П.Бинько

Полтавською обласною санепідстанцією:

М.В.Асаул

Херсонською обласною санепідстанцією:

А.К.Слабчак,  В.І.Дронов

Київською міською санепідстанцією:

Л.І.Сухненко

При розробці документу враховані зауваження та пропозиції обласних та міських санепідстанцій.

2.  Законодавчою основою для розробки даних методичних   вказівок є Закон України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення»,   Державні санітарні правила і норми «Вода питна.    Гігієнічні вимоги    до якості води централізованого господарско-питного водопостачання».

3.  Методичні вказівки підготовано з урахуванням досвіду розвинутих країн світу та нових наукових свідчень про значення питної води в формуванні здоров'я населення.

4. Вводяться в дію вперше.

5.  «Порядок впровадження ДСанПіНу «Вода питна. Гігієнічні вимоги до якості води централізованого     господарсько-питного     водопостачання»  -обов'язковий для додержання методичний документ, що визначає порядок контролю за дотриманням санітарного законодавства всіма організаціями, які експлуатують    водопроводи    (споруди    і    мережі)   госгіодарсько-питного користування і виконують виробничий лабораторний контроль якості води, а також для органів і установ, які здійснюють державний нагляд і контроль за якістю води централізованого господарсько-питного водопостачання.

2. НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ

Основою цих методичних вказівок є такі законодавчі та нормативні документи:

1. Закон України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населения»

2.  ГОСТ 2874-82    «Вода питьевая.    Гигиенические    требования    и контроль за качеством»

3.  ГОСТ 27384-87. «Вода. Нормы погрешностей измерений показателей состава и свойств»

4. ГОСТ 16265-70 «Государственная система обеспечения единства измерений. Метрология. Термины и определения».

5.   ДСанПіН «Вода питна. Гігієнічні вимоги до якості води централізованого господарсько-питного     водопостачання» (затверджено Наказом МОЗ   України   від   23.12.1996р.   за   N 383; зареєстровано в Міністерстві юстиції за № 136/1940 від 15.04.97 p.).

6. СанПиН 4630-88 «Охрана поверхностных вод от загрязнения»

7. Санитарно-гигиенические нормы «Предельно допустимые концентрации (ПДК),    ориентировочные безопасные    уровни    воздействия (ОБУВ) пестицидов в воде водных объектов хозяйственно-питьевого и культурно-бытового водопользования,   а также методы их   определения» (перечень). САНПИН 42-123-5317-91.- М.,1990.

8. Методическое  руководство  по биотестированию воды. РД 118.02.90.-М.,1991.

9.   МВИ 1317-86.    «Методические    указания.    ГСИ.    Результаты    и  характеристики погрешности измерений.    Формы представления. Способы использования  при     испытаниях     образцов  продукции  и  контроля  их параметров»

10.  Методические   указания     по     санитарно-микробиологическому контролю поверхностных водоемов. № 2285-81.

11.   Методические указания по определению остаточных    количеств хлорорганических пестицидов и продуктов их разложения (гамма-изомера ГХЦГ,   альфа-изомера ГХЦГ,   гептахлора,   альдрина, кельтана, ДДЭ, ДЦД, ДДТ) в воде хроматографическими методами при совместном присутствии.

№ 4120-86.-М.,1986.

12.    Методичні   рекомендації   по   проведенню   епідеміологічного     і санітарно-вірусолопчного  нагляду за якістю джерел водопостачання,  питної води в системі водопостачання    з    метою     профілактики захворювання гепатитом А та іншими кишковими вірусними інфекціями. № 01-19/12-13 - К., 1992.

13.  Методичні  рекомендації по застосуванню бентоніту для виявлення ентеровірусів у людини і в навколишньому середовищі - К.,1986.

14.   Методические    рекомендации по контролю и оценке вирусного загрязнения объектов окружающей среды. N 4146-86 - М., 1986.

15. Методические рекомендации «Ротавирусная инфекция» - М.,1989.

16.  Методические рекомендации по санитарно-вирусологическому контролю объектов окружающей среды - М., 1982.

17. Методические рекомендации «Санитарный контроль за содержанием тригалогенметанов в воде при обеззараживании хлором».-К.,1990.

18.   Інструкція по організації та проведенню протихолерних заходів, клініці та лабораторній діагностиці    холери.    Затверджено Наказом МОЗ України від 30.0S.1997. за N 167.

19.   Инструкция  по  применению  методики  санитарнс-паразитологй-ческого исследования воды (обнаружение цист лямблий я яиц гельминтов). МЗ СССР.-М..1990.

20. Унифицированные методы исследования качества вод. СЭВ. Ч. 1-М., 1983.

21. Унифицированные методы исследования качества вод. СЭВ. Ч. 1-М., 1985.

22. Унифицированные методы исследования качества вод. СЭВ. Ч. 1-М., 1987.

23.  Унифицированные    санитарно-микробиологические методы исследований воды в странах-членах СЭВ. - М., 1988.

24. Гигиеническая оценка вредных веществ в воде. СЭВ. - М., 1987.

25. Ю.В.Новиков, К.О. Ласточкина, З.Н.Болдина. Методы исследования качества воды водоемов.- М.,1990.

26.  Фомин Г.С.    Вода. Контроль    эпидемической,    бактериальной и радиационной        безопасности        по        международным        стандартам: Энциклопедический справочник,- 2-е изд., перераб. и доп.- М.:Протектор,1995.

27.   Фомин Г.С.Ческис А.Б. Вода. Контроль химической, бактериологической   и радиационной безопасности по международным стандартам: Справочник.- М.: Геликон, 1992.

28.  Руководство по контролю качества питьевой воды ./Рекомендации. Т.1.-Женева: ВОЗ, 1994.

3. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Державні санітарні правила і норми «Вода питна. Гігієнічні вимоги до якості води централізованого господарсько-питного водопостачання» (надалі ДСанПіН) затверджено Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 23.12.1996р. за N 383, зареєстровано Міністерством юстиції України від 15.04.1997р. за N 136/1940; термін впровадження з 01.01.2000р.

4. ВПРОВАДЖЕННЯ ОСНОВНИХ ПОЛОЖЕНЬ ТА ПОКАЗНИКІВ ДСанПіНу «ВОДА ПИТНА. ГІГІЄНІЧНІ ВИМОГИ ДО ЯКОСТІ ВОДИ ЦЕНТРАЛІЗОВАНОГО ГОСПОДАРСЬКО-ПИТНОГО

ВОДОПОСТАЧАННЯ»

Порядок впровадження ДСанПіНу «Вода питна. Гігієнічні вимоги до якості води централізованого господарсько-питного водопостачання» (надалі «Порядок») призначений для організацій, які експлуатують водопроводи (споруди і мережі) господарсько-питного користування і виконують виробничий лабораторний контроль якості води, а також для органів та

установ, які здійснюють державний нагляд за якістю води централізованого господарсько-питного водопостачання.

Необхідність розробки Порядку обумовлена суттєвими відмінами ДСанПіНу від діючого до останнього часу ГОСТу 2874-82 «Вода питьевая. Гигиенические требования и контроль за качеством» за змістом, переліком нормативних вимог і показників, порядком та обсягом досліджень питної води в залежності від типу контролю і результатів попередніх досліджень. Впровадження ДСанПіНу потребує певних строків та змін в організації діяльності вищеназваних організацій та установ.

В зв'язку з цим органи державного санітарного нагляду, всі організації, включаючи міністерства та відомства, які відповідають за експлуатацію централізованих систем господарсько-питного водопостачання, повинні вжити заходи щодо поетапного впровадження ДСанПіНу до 01.01.2000р. згідно з порядком у ньому зазначеним.

Відповідно до статті 18 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» у рівній мірі відповідальними за забезпечення населення питною водою, якість та кількість якої повинні відповідати вимогам санітарних норм, е органи державної виконавчої влади, місцевого та регіонального самоврядування, підприємства водопостачання. Державна санітарно-епідеміологічна служба МОЗ України зобов'язана здійснювати нагляд за дотриманням Державних санітарних правил і норм відповідності питної води вимогам безпеки для здоров'я і життя населення на об'єктах державного санітарного нагляду централізованого водопостачання.

5. ОСОБЛИВОСТІ ДСанПіНу «ВОДА ПИТНА. ГІГІЄНІЧНІ ВИМОГИ ДО ЯКОСТІ ВОДИ ЦЕНТРАЛІЗОВАНОГО ГОСПОДАРСЬКО-ПИТНОГО ВОДОПОСТАЧАННЯ»

Розроблений відповідно до Закону України «Про забезпечення санггарного та епідемічного благополуччя населення» ДСанПіН регламентує

гігієнічні вимоги до якості питної води, які повинні бути забезпечені у водопровідній мережі об'єктів державного санітарного нагляду (після очистки та підготовки до споживання) незалежно від типу джерела водопостачання, системи обробки води і кількості споживачів цієї води.

5.2. Розробка ДСанПіНу пов'язана з такими основними положеннями:

-  ревізія   нормативної   бази існуючих показників якості питної води з урахуванням досвіду розвинутих країн світу та нових наукових свідчень про значення питної води в формуванні здоров'я населення. ГОСТ 2874-82 «Вода питьевая. Гигиенические требования и контроль за качеством» був важливим етапом удосконалення водно-саштарного законодавства країни. Цей документ використано як базовий при розробці ДСанПіНу;

показників безпеки хімічного складу питної води, в т.ч.барій, миш'як, селен, нікель, ртуть, талій, кадмій, цианіди, феноли, синтетичні ПАР, бенз(а)пірен, нафтопродукти, при проведенні знезаражування води дезінфектантами, які не містять хлор і не можуть ініціювати утворення небезпечних для здоров'я людини сполук тригалометанів, питання про необхідність дослідження цих показників вирішується при погодженні програми та плану заходів відповідно до п.3.2 ДСанПіН.

Лабораторно-виробничий контроль за якістю води централізованих систем господарсько-питного водопостачання здійснюють організації та підприємства, інші господарчі суб'єкти незалежно від підпорядкованості та форми власності, які експлуатують ці системи.

При підготовці лабораторії до роботи для здійснення контролю за якістю води у відповідності з вимогами ДСанПіНу особливої уваги потребують заходи щодо створення потрібної матеріально-технічної бази та забезпечення необхідної точності поточних вимірів (виконання вимог метрологічного забезпечення).

Для проведення спеціальних досліджень, виконання яких вимагає використання складного обладнання, спеціальної підготовки та особливих засобів захисту персоналу, можуть залучатися на договірних засадах фахівці дослідних центрів (наукових організацій), лабораторій, акредитованих і атес гованих у системі Міністерства охорони здоров'я України.

В разі відсутності виробничої лабораторії на водопроводі, організація повинна заключити договір з територіальною санітарно-епідеміологічною станцією (СЕС) на проведення лабораторного контролю за якістю води.

Методики контролю показників якості води на відповідность вимогам ДСанПіНу наведено в розд. 6 (застосування їх дозволено до розробки відповідних ДСТ України).Оптимальшши для проведення досліджень є методики, чутливість яких складає не більше 0,5 ГДК контрольованого компоненту, тому для їх виконання слід використовувати сучасні інструментальні методи. Цим вимогам не завжди відповідають методики, що були затверджені в попередні роки це стосується, наприклад, визначення фенолів та хлорфенолів (при використанні методик міжнародної організації стандартів ISO визначають фенольний індекс та проводять газохроматогра-фічний селективний аналіз хлорфенолів).

Перелік пестицидів, дослідження яких проводять в поверхневих джерелах водопостачання, слід обгрунтувати їх використанням у конкретному регіоні, а також умовами відводу стічних вод, що містять ядохімікати. Оцінку вмісту кожного конкретного пестициду слід проводити у -відповідності з СанПіН 42-123-5317-91.

Для визначення запаху та присмаку води використовують показник розведення (ПР) як такий, що застосовують у стандартах ряду зарубіжних країн. Цей показник повністю співвідноситься з раніш використовуваним показником «бали», а методика його визначення наведена в переліку літератури (розд.2).

За мікробіологічними показниками воду із поверхневих джерел водопостачання контролюють згідно вимог СанПіН 4630-88 та Методичних вказівок по санітарно-мікробіологічному контролю поверхневих водойм N 2285-81.

Дослідження на вірусне забруднення води здійснюють згідно документів, що вказані в переліку літератури (розд. 2).

Бактеріологічний контроль води перед надходженням у зовнішню розподільну мережу включає в себе визначення у кожній пробі ЗМЧ, індексів БГКП, термостабільних кишкових паличок та коліфагів.

Контроль води у розподільній мережі проводять відповідно вимог табл.1 ДСанПіНу. При оцінці ретроспективних даних, досліджених протягом року проб води, відхилення від вимог ДСанПіНу по показникам ЗМЧ та індекс БГКП в 5% та в 2% (відповідно) проб можна вважати випадковими, якщо вони зареєстровані в одиничних, а не в двох послідовно відібраних в тій самій точці пробах води. Перевищення нормативу більш, як в 5% випадків, свідчить про можливе подальше погіршення якості питної води у водопровідній мережі. В доповнення до вимог табл. 1 при перевищенні нормативів по індексу БГКП та/чи по ЗМЧ, навіть в разі невиявлення термостабільних кишкових паличок, необхідно проводити повторний відбір зразків води для досліджень.

7.4. Лабораторії територіальних органів державної санітарно-епідеміологічної служби здійснюють контрольні дослідження показників якості води відповідно до пп.3.3; 3.4. ДСанПіНу та з урахуванням категорійності лабораторії. Повний контроль якості води, загальний фізико-хімічний та усі типи спеціальних контролів якості води необхідно виконувати у лабораторіях першої категорії. Обсяг досліджень, що виконують у лабораторіях другої категорії, обов'язково повинен включати скорочений контроль за якістю питної води та, з урахуванням матеріально-технічного забезпечення, наявності відповідних фахівців, визначення показників безпеки хімічного складу води.

Скорочений контроль (за винятком визначення тригалометанів) за якістю питної води з системи внутрішнього водопроводу (у споживачів) слід виконувати у лабораторіях СЕС третьої категорії.

Санітарно-мікробіологічні дослідження води за всша типами контролю, крім вірусологічних досліджень, виконують лабораторії СЕС усіх категорій; вірусологічні дослідження проводять в СЕС, які мають відповідні лабораторії.

Наявність у кожній області значної кількості комунальних та відомчих господарсько-питних водопроводів вимагає від державної санітарно-епідеміо-логічної служби чіткого вирішення організаційних питань нагляду за станом систем водопостачання та постійного нагляду за якістю води, що надходить до споживачів. З урахуванням досвіду роботи з цього питання у попередні роки, аналізу результатів щорічних звітів про кількість та якісні характеристики досліджень води, пропонуються рекомендації по створенню програми роботи СЕС з санітарно-лабораторного нагляду, яка повинна враховувати та включати:

Пред'явлення відомствам, організаціям та підприємствам, у підпорядкуванні яких знаходяться господарсько-питні водопроводи, вимог по створенню виробничих лабораторій для контролю за якістю води.

7.4.2. Встановлення контролю за якістю роботи виробничих лабораторій, перевірка стану забезпечення їх устаткуванням, приладами, посудом та реактивами, укомплектованістю фахівцями. В обов'язковому порядку перевіряють відповідність методик, які використовуються, діючим ДСТ, документацію лабораторії, наявність узагальнюючих матеріалів, перелік заходів, що здійснюються на водопроводі при виявленні невідповідності якості води санітарним вимогам тощо. Не менше 1 разу на рік діяльність виробничої лабораторії підлягає перевірці комісією у складі фахівців СЕС (лікар з комунальної гігієни, лікар-лаборант, лікар-бактеріолог), представника обласної виробничої (базової) лабораторії (при наявності), представника Держстандарту; очолює роботу комісії санітарний лікар з комунальної гігієни. Висновок комісії t офіційним документом, який обґрунтовує якість виробничого лабораторного контролю і визначає допуск лабораторії до роботи.

Обов'язковим додатком до Висновку при перевірці впровадження ДСанПіНу має бути «Акт впровадження» встановленого зразка. Особливу увагу при аналізі результатів досліджень, виконаних у виробничій лабораторії, слід звертати на відповідність виявлених значень нормативним вимогам, суперечливість отриманих результатів (особливо за показниками, зареєстрованими в одній досліджуваній пробі води, наприклад, покращення мікробіологічних показників при збільшенні каламутності води), негативну динаміку показників якості води, незважаючи на їх відповідність нормативним вимогам і т. ін.

При негативному висновку комісії про якість роботи виробничої лабораторії та при підтвердженні цього висновку результатами паралельних досліджень робота лабораторії припиняється, її функції виконує лабораторія вищого рівня. При відсутності такої виробничої лабораторії, фахівці лабораторій територіальної СЕС, на договірних засадах, проводять дослідження води на виході у зовнішню розподільну мережу в обсязі та термінах, визначених ДСанПіНом для виробничого лабораторного контролю. Після усунення недоліків ці дослідження припиняють.

7.4.3. Лабораторні дослідження СЕС не повинні дублювати і підміняти собою дослідження відомчих лабораторій. Вони повинні бути дослідженнями другого ступеню контролю. У річний план роботи СЕС з лабораторного контролю якості води водопроводів включають одну-дві серії паралельних з виробничою лабораторією аналізів, з обов'язковим дослідженням води на виході у зовнішню розподільну мережу та з водопровідної мережі (точки проведення досліджень визначає кожна СЕС самостійно, але їх повинно бути не менше двох). Основний обсяг плану досліджень, що їх виконують в лабораторіях СЕС, необхідно формувати з досліджень на окремих ділянках

мережі водопроводу згідно до результатів попередніх обстежень, а також у залежності від епідситуації та запитів (скарг) населення.

7.4.4. Програму та обсяг лабораторного контролю за якістю питної води водопроводів розроблює лікар з комунальної гігієни, погоджують лікар-бактеріолог та лікар-лаборант і затверджує головний державний санітарний лікар території.

8. МЕТРОЛОГІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЛАБОРАТОРНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ПИТНОЇ ВОДИ

Робота лабораторій СЕС з метрологічного забезпечення контролю за якістю питної води у відповідності до ДСанПіНу проводиться згідно діючих спільних документів Міністерства охорони здоров'я та Держстандарту України, а також методичних вказівок МОЗ України з організації роботи органів та установ державної санітарно-епідеміолопчної служби по стандартизації та метрологічному забезпеченню лабораторного контролю. Державний нагляд за метрологічним забезпеченням виробничих лабораторій здійснюють територіальні заклади Держстандарту.

Проведення постійного внутрішньолабораторного контролю та періодичного міжлабораторного контролю для встановлення відтворення та правильності результатів визначення регламентує ГОСТ 16263-70 «Государственная система обеспечения единства измерения. Метрология. Термины и определения». Зазначений контроль служить засобом виявлення випадкових помилок, які можуть бути допущені при проведенні аналізу, або помилок систематичних, що пов'язані з похибками методик, що застосовуються.

При організації та виконанні робіт по стандартизації та метрологічному забезпеченню вимірювань і визначень у лабораторіях закладів державної санітарно-епідеміологічної служби, у виробничих лабораторіях повинні бути створені такі умови:

8.1. Наявність необхідної нормативної документації (НД),а саме: методичні ДСТ; ДСТ на приготування розчинів, а також документи методичного та організаційно-установчого характеру. ДСТ повинні бути у двох примірниках контрольний та робочий, у які слід своєчасно вносити всі зміни і доповнення у відповідності до офіційних видань Держстандарту України, проводити їх облік у картотеці.

Чітке дотримання усіх вимог щодо проведення вимірів, визначень/досліджень на усіх етапах згідно з діючими НД (дотримання правші відбору, збереження і транспортування проб; приготування точних розчинів, встановлення та перевірка титрів,дотримання термінів і правші зберігання, ведення документації по відбору проб, проведених дослідженнях та видачі результатів досліджень).

8.3. Організація зберігання і використання хімічних реактивів, етилового спирту, бактеріологічних препаратів у відповідності з діючими документами МОЗ України.

Дотримання техніки безпеки та протипожежної безпеки, виробничої саштарії, протиепідемічного режиму і особистої гігієни - у відповідності з діючими вимогами МОЗ України, Комітету з охорони праці, профспілкових організацій.

8.5. Проведення обліку засобів вимірювання, що використовуються у лабораторіях і знаходяться в них на обліку (з НД, які регламентують вимоги до засобів вимірювання, що широко використовуються; свідоцтва, паспорти, інструкції, правила), а також контроль ефективності їх використання, складання графіку їх технічного обслуговування (відповідно до діючих НД, ДСТ і порядку роботи лабораторії).Обов'язкові періодична перевірка калібрувальних графіків, аналітичних методик, які використовуються при роботі, перевірка правильності приготування основних і робочих стандартних розчинів, дотримання термінів їх зберігання, перевірка відповідності хімічного посуду, який використовують в роботі, вказаним у методиках ДСТ або вказаній кваліфікації.

Застосування журналів, бланків і форм у відповідності з затвердженими МОЗ України формами первинної облікової документації закладів охорони здоров'я.

Впровадження і використання міжнародної системи одиниць вимірювання і відповідність її вимогам діючих спільних документів Держстандарту та Міністерства охорони здоров'я України, методичних вказівок МОЗ. Здійснення математичної обробки результатів досліджень. При виконанні аналізу питної води стандартизованими методами одержані результати повинні бути оброблені у відповідності до вказівок, які ? в кожному ДСТ в розділі «Обробка результатів». Крім того, основні вимоги з цього питання викладеш в ГОСТ 27384- 87 «Вода. Нормы погрешностей измерений показателей состава и свойств», в «Керівництві по хімічному аналізу поверхневих вод суші» (М.,1977).

Постійне використання державних стандартних зразків, які призначені для індивідуального градуювання аналітичних приладів і контролю правильності результатів досліджень води. Атестована характеристика стандартного зразка це гарантований вміст елементів у мг/дм3. Використовуючи ці стандартні зразки можна здійснювати перевірку правильності та якості відтворення стандартизованих і других методик визначення відповідних елементів.

. 8.9. Проведення атестації (акредитації) лабораторій і атестації спеціалістів на знання НД по лабораторному контролю у відповідності з діючими документами МОЗ та Держстандарту України.

ДОДАТОК

ПАМ'ЯТКА ДЛЯ ПЕРЕВІРЯЮЧИХ ВИРОБНИЧІ ЛАБОРАТОРІЇ, ЯКІ ЗДІЙСНЮЮТЬ КОНТРОЛЬ ЗА ЯКІСТЮ ПИТНОЇ ВОДИ

Перевіряючий в «Акті» повинен відобразити відомості:

1. Загальні відомості: адреса підприємства, його повне найменування, відомча приналежність, форма власності; коли і якою установою атестована (акредитована) лабораторія, яка здійснює контроль за якістю питної води.

2.   Коротку    характеристику технологічного процесу виробництва на підприємстві (у тому числі    використовувані    сировина,    продукція, відходи); наявність гігієнічних висновків на продукцію, що використовується на підприємстві в процесі приготування питної води, або яка вступає в контакт з питною водою, а також схеми водопровідних мереж з описом їх технічного стану, точок відбору проб води, плану заходів при аваріях та надзвичайних ситуаціях

3.   Структуру виробничої лабораторної  служби:  наявність  головної лабораторії, координуючої лабораторії при обласному (міському) територіальному управлінні, забезпечення лабораторним контролем    підприємств цього відомства; організація зовнішнього та внутрішнього контролю якості досліджень.

4.  Підпорядкованість та звітність лабораторії, наявність положення про лабораторію та функціональних обов'язків співробітників лабораторії. Штати лабораторії, укомплектованість фахівцями, професійну підготовку.

5.  Планування роботи лабораторії:   річні   та   місячні   плани, плани-графіки; етапи погодження та затвердження планів, погодження їх з СЕС; виконання плану на час перевірки. Узагальнення результатів лабораторного контролю, кількість нестандартних проб (щомісяця, щоквартально); прийняті міри   та   розробка   відповідних   заходів   з   поліпшення   ситуації.   Ведення лабораторної документації, правильність розрахунків та видачі результатів.

6.   Об'єкти    лабораторного     контролю:     вода питна, стічна і т.ін. Можливості лабораторії та перелік фактично виконуваних досліджень з вказівками на використовувані методики.

7.  Матеріально-технічну базу лабораторії даного підприємства, наявність приладів,   меблів,   лабораторного   посуду,   реактивів   тощо;   ефективність використання     приладів.     Правильність     зберігання,     приготування     та використання хімічних реактивів, контроль якості реактивів та дистильованої води, побудови та перевірки калібрувальних графіків. Перевірка достовірності результатів аналізів шляхом виконання  паралельних  досліджень   (разом   з лабораторією    СЕС, спільний відбір проб), ідентичність    застосовуваних методик;   результати   паралельних досліджень та заходи,   що прийняті за незадовільними результатами.

8.   Умови роботи в лабораторії, дотримання правил та інструкцій з техніки безпеки та протипожежної безпеки на робочих місцях, ефективність витяжної вентиляції, заземлення електроприладів, умов зберігання реактивів.

9. Стан питань стандартизації та метрологічного забезпечення: засвоєння нових  методик     та  своєчасність      впровадження   ДСТів,   забезпечення лабораторії    нормативно-технічною    документацією, внесення змін до НД, строки дії НД, своєчасність перевірки засобів вимірів і т.ін.

10.  Організаційно-методичну роботу  головної  водної  лабораторії  та лабораторії СЕС (підготовка фахівців виробничої лабораторії,     участь у забезпеченні методичною літературою, приладами, реактивами, лабораторним посудом і т.ін.).

11.  Висновки та виявлені недоліки за результатами перевірки; оцінку виконання зауважень та пропозицій попередньої перевірки.

СПИСОК СКОРОЧЕНЬ ТА ТЕРМІНІВ

БГКП - бактерії групи кишкових паличок.

Індекс БГКП - число БГКП в 1 дм3 води.

ЗМЧ - загальне мікробне число.

БУО - бляшкоутворюючі одиниці.

КУО - колоніїутворюючі одиниці.

Коліфаги - бактеріофаги кишкових наличок,

НВЧ - найбільш вірогідне число.

«С*Т» - добуток величини концентраціі дезінфектанту на час реагування.