 |
|
||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Строительные нормативные акты
   
|
|||||||||||||||||
|
|
|||||||||||||||||
ПЕРЕКРИТТЯ ТА ПОКРИТТЯ Метод випробування на вогнестійкість. (EN 1365-2:1999, NEQ) ДСТУ Б В. 1.1-20:2007
 Загрузка... |
 
|
||||||||||||||||
|
НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ Захист від пожежі ПЕРЕКРИТТЯ ТА ПОКРИТТЯ Метод випробування на вогнестійкість (EN 1365-2:1999, NEQ) ДСТУ Б В. 1.1-20:2007 Введено: «ИМЦ» ( г. Киев, ул. М. Кривоноса, 2а; т/ф. 249-34-04 ) Київ Мінрегіонбуд України 2007 ДСТУ Б В. 1.1-20:2007 ПЕРЕДМОВА 1 РОЗРОБЛЕНО: Український науково-дослідний інститут пожежної безпеки (УкрНДІПБ) МНС РОЗРОБНИКИ: О. Абрамов; Л. Нефедченко; С. Новак, канд. техн. наук (керівник розробки); В. Поклонський, канд. техн. наук; В. Сокол; В. Тарасюк, канд. техн. наук; I. Харченко, канд. техн. наук; Г. Шарапов, канд. техн. наук
Переклад з англійської мови (en). 4 УВЕДЕНО ВПЕРШЕ ДСТУ Б В.1.1-20:2007 ЗМІСТ с.
7 Умови випробування З
8 Зразки перекриття (покриття) для випробування на вогнестійкість 4
9 Підготовка та проведення випробування 5
поверхні зразка 6
10 Граничні стани та класи вогнестійкості 7
Додаток А Рисунки до тексту стандарту 9 III ДСТУ Б В.1.1-20:2007 НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ Захист від пожежі ПЕРЕКРИТТЯ ТА ПОКРИТТЯ Метод випробування на вогнестійкість Защита от пожара ПЕРЕКРЫТИЯ И ПОКРЫТИЯ Метод испытания на огнестойкость Fire protection FLOORS AND ROOFS Fire resistance test method Чинний від 2008-04-01 1 СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ Цей стандарт установлює метод випробування перекриттів та покриттів будинків на вогнестійкість за стандартним температурним режимом та/або за додатковими (альтернативними) температурними режимами згідно з ДСТУ Б В.1.1-4. Стандарт застосовують для визначення межі вогнестійкості перекриттів та покриттів. Стандарт застосовують для випробувань залізобетонних, дерев'яних та композитних перекриттів та покриттів, перекриттів та покриттів із заскленими елементами (наприклад, покриттів із вікнами верхнього світла), а також перекриттів та покриттів, в конструкції яких використовують підвісні стелі (рисунок А.1). Стандарт застосовують для випробувань перекриттів без порожнин або з порожнинами, що не вентилюються; покриттів без порожнин або з порожнинами, що вентилюються або не вентилюються. Стандарт придатний для цілей сертифікації. 2 НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ У цьому стандарті є посилання на такі нормативні документи: ДБН А.2.2-3-2004 Проектування. Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження ДБН В.2.6-14-1997 Конструкції будинків та споруд. Покриття будинків і споруд ДСТУ 3321-2003 Система конструкторської документації. Терміни та визначення основних понять ДСТУ Б В. 1.1-4-98* Захист від пожежі. Будівельні конструкції. Методи випробувань на вогнестійкість. Загальні вимоги ДСТУ Б В.1.1-9:2003 Підвісні стелі. Метод випробування на вогнестійкість ДСТУ Б В.2.6-7-95 (ГОСТ 8829-94) Конструкції будинків і споруд. Вироби будівельні бетонні та залізобетонні збірні. Методи випробувань навантажуванням. Правила оцінки міцності, жорсткості та тріщиностійкості З ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ У цьому стандарті використано терміни, визначені в ДСТУ Б В.1.1-4 (вогнестійкість конструкції, стандартний температурний режим, межа вогнестійкості конструкції, зразок для випробування на вогнестійкість); в ДСТУ Б В.1.1-9 (підвісна стеля); в ДСТУ 3321 (технічна документація); в ДБН А.2.2-3 (проектна документація). Нижче подано терміни, додатково використані у цьому стандарті, та визначення позначених ними понять. 1 ДСТУ Б В. 1.1-20:2007 3.1 перекриття Несуча горизонтальна внутрішня будівельна конструкція, яка виконує функції розподілу будинку на поверхи 3.2 покриття (дах) Верхня огороджувальна конструкція будинку і споруди для захисту приміщень від зовнішніх кліматичних факторів і впливів згідно з ДБН В.2.6-14 3.3 стельова система Підвісна стеля виконана відповідно до технічної документації і включає елементи кріплення і фіксації, в т.ч. освітлювальні та вентиляційні канали й місця доступу 3.4 порожнина Простір між верхньою поверхнею підвісної стелі та нижньою поверхнею перекриття (покриття) 4 ПОЗНАКИ ТА СКОРОЧЕННЯ
5 СУТНІСТЬ МЕТОДУ ВИПРОБУВАННЯ Сутність методу випробування полягає у визначенні проміжку часу від початку випробування за температурним режимом згідно з ДСТУ Б В.1.1-4 за умови вогневого впливу на зразок знизу до настання одного з нормованих для перекриття (покриття) граничних станів із вогнестійкості за умов, що регламентуються цим стандартом. 6 ЗАСОБИ ВИПРОБУВАННЯ 6.1 Перелік засобів випробування Перелік засобів випробування має відповідати ДСТУ Б В.1.1-4. 6.2 Випробувальна піч
6.3 Обладнання для встановлення зразка в печі 6.3.1 Обладнання для спирання зразка 6.3.1.1 Обладнання для спирання зразка в печі має відтворювати реальні умови роботи перекриття (покриття). Це можуть бути спеціально сконструйовані пристрої (наприклад, випробувальні рами), які відтворюють умови роботи конструкції відповідно до технічної документації на перекриття (покриття). На рисунку А.2 наведено приклад встановлення зразка на стінках печі на нерухомі закріплені опори. На рисунку А.З наведено приклад встановлення зразка на стінках печі із защемленням із використанням анкерної тяги. 2 ДСТУ Б В. 1.1-20:2007 6.3.1.2 Для відтворення схем спирання зразків використовують рухому та нерухому шарнірні опори у вигляді сталевих куль та котків, що вільно укладають між сталевими пластинами, які симетрично розташовують відносно осі опори. Нерухомі опори створюють або шляхом запобігання вільному переміщенню таких самих куль та котків, або використанням нерухомо закріплених сталевих профілів. Площу сталевих пластин приймають такою, що дорівнює мінімальній площі спирання, яка передбачена у проектній документації згідно з ДСТУ Б В.2.6-7. 6.3.2 Обладнання для навантажування зразка перекриття (покриття)
6.4 Засоби вимірювальної техніки Перелік засобів вимірювальної техніки, інструментальна похибка та вимоги до їх конструкції -згідно з ДСТУ Б В.1.1-4. Перелік пристроїв для вимірювання прогину - згідно з ДСТУ Б В.2.6-7. 6.5 Обладнання для проведення фото- та відеозйомок Для проведення фото- та відеозйомок можуть застосовуватись відеокамери та фотоапарати. 7 УМОВИ ВИПРОБУВАННЯ 7.1 Створення температурного режиму в печі
7.2 Створення надлишкового тиску в печі
7.3 Навантаження, спирання та кріплення зразків
7.3.5 Закріплення зразків від зсувів і поворотів має відповідати схемі роботи конструкції в загальній структурі несучих конструкцій об'єкта. 3 ДСТУ Б В. 1.1-20:2007 7.4 Умови навколишнього середовища Умови навколишнього середовища в лабораторії мають відповідати ДСТУ Б В.1.1-4. 8 ЗРАЗКИ ПЕРЕКРИТТЯ (ПОКРИТТЯ) ДЛЯ ВИПРОБУВАННЯ НА ВОГНЕСТІЙКІСТЬ 8.1 Виготовлення зразків 8.1.1 Конструкцію зразка, спосіб спирання та закріплення на елементах печі, величину та схему навантаження зразка під час випробувань має визначати замовник випробувань (за участю проектних організацій, базових організацій науково-технічної діяльності центрального органу виконавчої влади з питань будівництва тощо) на основі аналізу роботи конструкції у складі будівельного об'єкта відповідно до вимог технічної документації на цю конструкцію з урахуванням вимог цього стандарту до обладнання для навантаження (підрозділ 6.3), до умов навантаження (підрозділ 7.3) та до вимог до зразка, визначених у 8.1.2 - 8.1.5 цього стандарту. Замовник (за участю проектної організації) розробляє технічну документацію на зразок, в якій має бути надано: опис та креслення (конструктивні рішення), розрахункові схеми, що прийняті у технічній та опис та технічні рисунки зразка для випробувань, який моделює конструкцію, вогнестійкість перелік використаних матеріалів та їх основні характеристики; схема спирання та кріплення зразка у печі (граничні умови); розрахунок величини навантаження та зусиль на зразку, еквівалентних прийнятим у технічній і схема розташування цього навантаження на зразку. У разі виникнення розбіжностей під час розроблення технічної документації на зразок для їх усунення замовник має звернутися до базових організацій науково-технічної діяльності центрального органу виконавчої влади з питань будівництва для прийняття остаточного рішення. Зразки для випробувань на вогнестійкість виготовляє замовник випробувань відповідно до вимог технічної документації на цей зразок за технологією, яка відповідає такій, що використовується для виготовлення реальної конструкції. Зразки надаються у випробувальну лабораторію з технічною документацією на зразок та оформлюються за "Актом приймання зразка до вогневих випробувань". Копія поданої до випробувальної лабораторії технічної документації на зразок має бути обов'язковою складовою протоколу випробувань. 8.1.2 Зразки перекриття (покриття) повинні мати розміри, які відповідають проектним розмірам 8.1.3 Виготовлення зразків-фрагментів конструкцій (наприклад, монолітних перекриттів) здій- Під час виготовлення зразків перекриття (покриття), у конструкції якого використовують стельові системи, у порожнині цих систем відповідно до проектної документації мають бути прокладені освітлювальні та вентиляційні канали і наведено якнайменше одне місце доступу та одне з'єднання між поверхнями підвісної стелі. 8.1.4 Для забезпечення вантажно-розвантажувальних робіт при транспортуванні зразків та їх 4 ДСТУ Б В.1.1-20:2007 8.1.5 Вологість зразків - згідно з ДСТУ Б В.1.1-4. 8.2 Кількість зразків Для випробувань необхідно виготовити два однакових зразки. 8.3 Перевірка зразків на відповідність до технічної документації
9 ПІДГОТОВКА ТА ПРОВЕДЕННЯ ВИПРОБУВАННЯ 9.1 Установлення зразків перекриття (покриття) в печі 9.1.1 Зразок перекриття (покриття) встановлюють на печі за умови вогневого впливу на зразок знизу. При цьому зразки на стінки печі слід опирати відповідно до розрахункової схеми, визначеної у технічній документації на зразок, з урахуванням вимог 6.3 цього стандарту та ДСТУ Б В.2.6.7, а саме:
9.2 Розташування термопар для вимірювання температури у печі
5 ДСТУ Б В.1.1-20:2007 9.3 Розташування термопар для вимірювання температури на необігрівній поверхні зразка 9.3.1 Термопари для визначення середньої температури Для визначення середньої температури на необігрівній поверхні зразка термопари встановлюють відповідно до вимог ДСТУ Б В.1.1-4. Якщо місце розташування цих термопар припадає на поверхню ділянок зі склінням або інших ділянок з різним тепловим опором, площа поверхні яких менша 0,1 м2, або на теплові містки, що утворюються ребрами жорсткості, арматурою тощо, то термопари у такі місця не встановлюють. У такому разі вимірювальні спаї термопар, що призначені для визначення середньої температури, закріплюють на відстані, більшій 50 мм від теплових містків, ділянок зі склінням або інших ділянок з різним тепловим опором, але не ближче ніж 100 мм від границь поверхні зразка, яка підлягає вогневому впливу. Для дерев'яних перекриттів та покриттів термопари мають бути встановлені на відстані не менше ніж 50 мм від місць стикування дощок або панелей. Якщо у зразку можна виділити ділянки з різним тепловим опором (у тому числі ділянки зі склінням), які мають площу поверхні більшу або рівну 0,1 м2, то визначають середню температуру поверхні для кожної з цих ділянок. Для цього в кожній з цих ділянок необхідно встановити термопари з розрахунку одна термопара на кожні 1,5 м2 поверхні, але не менше ніж дві термопари. Середня температура на необігрівній поверхні зразка в цьому випадку визначається як середнє арифметичне значення середніх температур окремих ділянок. 9.3.2 Термопари для визначення максимальної температури Для визначення максимальної температури на необігрівній поверхні зразка використовують термопари для визначення середньої температури, які розташовані відповідно до 9.4 цього стандарту, та додаткові термопари, які встановлюють згідно з ДСТУ Б В.1.1-4. Вимірювальні спаї додаткових термопар встановлюють у таких місцях необігрівної поверхні зразка, в яких під час випробувань очікується найвища температура: в зоні теплових містків, що утворюються ребрами жорсткості, засклених ділянок, площа поверхні яких не менша 0,1 м2, або інших ділянок з різним тепловим опором, але на відстані не меншій ніж 100 мм від границь поверхні зразка, яка підлягає вогневому впливу. Термопари для визначення максимальної температури не встановлюють на поверхню ділянок зі склінням, якщо загальна площа цих ділянок менша 0,1 м2. На кожному стику у конструкції зразка необхідно розмістити на відстані 15 мм ± 2 мм від нього не менше ніж дві термопари. Не допускається використовувати переносну термопару для визначення максимальної температури необігрівної поверхні зразка. 9.3.3 Конструкція термопар для визначення температури на необігрівній поверхні зразка та 9.4 Встановлення пристроїв для вимірювання деформацій Конструкція пристроїв для вимірювання деформацій та місця їх розташування на зразку - згідно з ДСТУ Б В.1.1-4 та ДСТУ Б В.2.6-7. 9.5 Встановлення приладів для вимірювання надлишкового тиску в печі Прилади для вимірювання надлишкового тиску в печі для горизонтально орієнтованих конструкцій перекриттів та покриттів встановлюють згідно з вимогами ДСТУ Б В.1.1-4, для похилих конструкцій покриттів - згідно з вимогами ДСТУ Б В.1.1-4 з урахуванням 7.2.2 та 7.2.3 цього стандарту. 9.6 Навантаження зразка
9.6.3 Під час використання штучних вантажів їх встановлюють на зразок через розподільні 6 ДСТУ Б В. 1.1-20:2007
9.7 Початок випробувань
9.8 Вимірювання та спостереження в процесі випробування Вимірювання та реєстрування температури та надлишкового тиску в печі, температури на необіг-рівній поверхні зразка та деформацій зразка, спостереження за поведінкою та цілісністю зразка -згідно з ДСТУ Б В.1.1-4. 9.9 Припинення випробування Припинення випробування - згідно з ДСТУ Б В.1.1-4. 10 ГРАНИЧНІ СТАНИ ТА КЛАСИ ВОГНЕСТІЙКОСТІ 10.1 Граничні стани вогнестійкості 10.1.1 Для перекриттів, а також для покриттів, що експлуатуються, розрізнюють такі види гра- за ознакою втрати несучої здатності (умовне літерне позначення R); за ознакою втрати цілісності (умовне літерне позначення Е); за ознакою втрати теплоізолювальної здатності (умовне літерне позначення І). 10.1.2 Для покриттів, що не експлуатуються, розрізнюють такі види граничних станів вогнестій- за ознакою втрати несучої здатності (умовне літерне позначення R); за ознакою втрати цілісності (умовне літерне позначення Е). 10.1.3 Час настання граничних станів за ознаками втрати несучої здатності, цілісності, тепло- 10.2 Класи вогнестійкості Перекриття та покриття залежно від нормованих граничних станів з вогнестійкості і межі вогнестійкості поділяють на класи вогнестійкості згідно з ДСТУ Б В.1.1-4. 11 ОЦІНЮВАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ВИПРОБУВАННЯ
12 ПРАВИЛА ОФОРМЛЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ВИПРОБУВАННЯ Результати випробування оформлюють протоколом. Протокол випробування має містити відомості про зразки, що були випробувані, умови та результати випробування, а саме: назву та адресу лабораторії, що проводила випробування; дату випробування; найменування та тип перекриття (покриття), зразки яких були випробувані; назву та адресу замовника, а також назву виробника зразків; 7 ДСТУ Б В. 1.1 -20:2007 перелік та основні характеристики матеріалів, що були використані для виготовлення зразків, з позначення стандарту, за яким проводилося випробування на вогнестійкість; фотографії, технічні рисунки зразків; технічний опис конструкції зразків з наданням марок використаних матеріалів, характеристик схему спирання зразка на стінках печі; розрахунок та значення еквівалентних навантажень і схему розташування навантаження на опис розташування термопар у печі та на зразках; результати вимірювання температури та вологості навколишнього середовища в приміщенні, результати вимірювання температури та надлишкового тиску в печі; результати вимірювання температури на зразках; опис поведінки зразків у процесі випробування; оцінювання результатів випробування; зазначення виду (видів) граничного стану (граничних станів), межі вогнестійкості та класу вог- фотографії зразків до та після випробувань. Як додаток до протоколу випробувань має бути надана копія технічної документації на зразок, яка була надана замовником. 13 ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ТА ЗАХИСТУ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА Під час проведення випробування необхідно забезпечувати виконання вимог безпеки згідно з ДСТУ Б В. 1.1-4. 8 ДСТУ Б В. 1.1-20:2007
1 - анкерна тяга; 2 - нижня опора; 3 - верхня анкерна опора; 4 - зразок перекриття (покриття); 5 - теплоізолю-вальний матеріал; 6 - стінка печі Рисунок А.З - Приклад опори, що забезпечує защемлення зразка 11 ДСТУ Б В. 1.1-20:2007
1 - зразок покриття; 2 - підвісна стеля; 3 - ущільнення з мінеральної вати; 4 - стінка печі; 5 - добудована під зразок похилого покриття стінка печі; 6 - площина, в якій розташовані додаткові термопари для вимірювання температури в печі; Рисунок А.4 - Схема розташування на стінках печі зразка похилого покриття, термопар у печі та перетворювача тиску 12 ДСТУ Б В.1.1-20:2007
1 - зразок перекриття; 2 - розподільна балка; 3 - нерухома шарнірна опора; 4 - рухома шарнірна опора; 5 - шар ізолювального матеріалу Рисунок А.6 - Схема обпирання розподільних балок системи навантаження зразка 13 ДСТУ Б В. 1.1-20:2007 Код УКНД 13.220.50 Ключові слова: вогнестійкість, межа вогнестійкості, перекриття, покриття, несуча здатність, теплоізолювальна здатність, цілісність |
|||||||||||||||||
| Категории документа: | |||||||||||||||||
Читайте также:
|
|||||||||||||||||
|
Copyright © 2009-2012 Bud Info. Все права защищены. Disclaimer
|
|||||||||||||||||
