ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ ПО ВОДНОМУ ГОСПОДАРСТВУ

ВКАЗІВКИ ЩОДО ЗАХИСТУ ЗЕМЕЛЬ, ПОРУШЕНИХ
ВОДНОЮ ЕРОЗІЄЮ. ГАБІОННІ КОНСТРУКЦІЇ
ПРОТИЕРОЗІЙНИХ СПОРУД

Посібник до ВБН В.2.4-33-2.3-03-2000

“Регулювання русел річок. Норми проектування”

ВАТ “УКРВОДПРОЕКТ”

КИЇВ 2006

ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ ПО ВОДНОМУ ГОСПОДАРСТВУ

ВКАЗІВКИ ЩОДО ЗАХИСТУ ЗЕМЕЛЬ, ПОРУШЕНИХ
ВОДНОЮ ЕРОЗІЄЮ. ГАБІОННІ КОНСТРУКЦІЇ
ПРОТИЕРОЗІЙНИХ СПОРУД

Посібник до ВБН В.2.4-33-2.3-03-2000

“Регулювання русел річок. Норми проектування”

ВАТ “УКРВОДПРОЕКТ”

КИЇВ 2006

ПЕРЕДМОВА

Розроблено

ВАТ “Український головний проектно-розвідувальний та науково-дослідний інститут з меліоративного і водогосподарського будівництва” (Дупляк В. Д., к. т. н., професор, академік АБУ; Нікулін А. В., Забулонський А .Ф.)

Внесено та підготовлено для затвердження	Відділом зрошення та екології ВАТ “Укрводпроект”

Затверджено

Наказом ВАТ “Укрводпроект”  від “16 “ __січня    2007 р. № 1- о  та введено в дію з “01” лютого  2007  р.

ВСТУП

Посібник розроблено ВАТ “Укрводпроект” згідно з планом по науці й новій техніці Держводгоспу України на 2006 рік. Тема Т-359.

Традиційними засобами захисту земель, порушених водною ерозією і споруд в гідротехнічному будівництві, є покриття з бетонних і залізобетонних плит і кам'яного накиду.

Захист від розмивання у вигляді плиткових покриттів потребує використання дорогого залізобетону, влаштування спеціальних підготовок або зворотних фільтрів та швів. У разі камяного накиду значно збільшуються обсяги робіт.

Альтернативою можуть бути габіонні конструкції: захисні споруди, виконані з габіонів , матраців Рено, системи „Террамеш” тощо..

Габіонні конструкції застосовують вже понад сто років для стабілізації ерозійних процесів будь-якого типу та захисту гідротехнічних споруд (ГТС).

Використання цих конструкцій є економічнішим і надійнішим засобом з ряду причин, серед яких найважливішими є:

високий опір динамічним і статичним навантаженням, міцність армуючих елементів і    граней;

корозійна стійкість до дії води і атмосферних явищ;

проникність і пористість конструкції, що забезпечує дренування зворотної засипки і виключає додаткові витрати на влаштування дренажу;

гнучкість, яка дає можливість габіонній структурі заповнювати невеликі деформації у ґрунті без руйнування споруд;

простота будівництва і мінімальні обсяги робіт, пов'язаних з підготовкою основи (потрібно просто вирівнювати поверхню);

низькі експлуатаційні витрати.

Габіонні споруди відповідають екологічним вимогам. Вони не заважають росту рослинності і з часом стають частиною природного краєвиду (ландшафту) і набирають міцність.

 

ЗМІСТ

[1] КИЇВ 2006 [2] КИЇВ 2006 [2.0.0.1] ЗМІСТ [3] 1 СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ [4] 2 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ [5] 3 ТИПИ ГАБІОННИХ КОНСТРУКЦІЙ [5.1] 3.1 Класифікація габіонів [5.2] 3.2 Контейнери сітчасті габіонні [5.3] 3.3 Вимоги до кам'яних матеріалів [6] 4 ВИМОГИ ЩОДО ПРОЕКТУВАННЯ І БУДІВНИЦТВА ГАБІОННИХ СПОРУД [6.1] 4.1 Вихідні дані [6.2] 4.2 Вихідні положення проектування габіонних споруд [6.3] 4.3 Конструкція габіонних стінок [6.4] 4.4 Вимоги до габіонних споруд для захисту берегових укосів [6.5] 4.5 Зворотне засипання і основа габіонних споруд [7] 5 ВИМОГИ БЕЗПЕКИ [8] 6 ВИМОГИ ЩОДО ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА [8.1] Додаток А [8.2] Терміни та визначення [8.3] Додаток Б [8.4] Перелік нормативних документів, на які є посилання в посібнику [8.5] Додаток В [8.6] В.2 Габіонні яружно-протиерозійні споруди [8.7] В.3 Вимоги до габіонних споруд спеціального призначення [8.8] Додаток Г [8.9] Значення дійсних допусків номінальних розмірів геометричних параметрів конструкції габіонних споруд [8.9.0.1] ЗМІСТ

1 СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ

1.1 Цей посібник поширюються на габіонні протиерозійні споруди, призначені для захисту, зміцнення і підвищення стійкості:

? берегів і русел річок, малих водотоків і водойм;

? природних схилів, укосів штучних насипів та їхніх основ;

? стоянів мостів, оголовків водопровідних труб, переходів, перепадів і швидкотоків;

? загат для акумуляції ерозійних стоків та інших ГТС.

1.2 Габіонні споруди призначені для захисту земель та споруд від небезпечних природних гідрометеорологічних, геологічних і антропогенних процесів, у т. ч. руслової, схилової, яружної і хвильової ерозії, зсувів.

2 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Посібник встановлює загальні технічні рекомендації щодо проектування і будівництва стінових і площинних захисних споруд, виконаних на основі габіонних конструкцій, і рекомендує ряд технічних рішень стосовно захисту земель та споруд, що зазнають процесів водної ерозії (Додаток В).  

2.1 Габіонні споруди відповідно до СНиП 2.06.01 є постійними спорудами, в обгрунтованих проектом випадках вони можуть бути використані як тимчасові споруди.

Берегоукріплювальні і захисні стінові гібіонні споруди, а також споруди, що входять до складу інженерного захисту урбанізованих територій, сільськогосподарських угідь належать до основних споруд. Протиерозійні габіонні споруди, що не входять до складу напірного фронту, є другорядними спорудами.

2.2 Основні габіонні берегоукріплювальні споруди укісного типу, розміщені на пологих берегах, що зазнають підмиву і руйнування підводної частини, а також підпірні стіни на березі з крутими укосами відповідно до СНиП 2.06.01 належать до ІІІ класу споруд.  

2.3 Розрахунок габіонних споруд незалежно від їхнього функціонального призначення слід здійснювати відповідно до рівня відповідальності споруд, які мають бути захищені. Клас другорядних споруд потрібно приймати на одиницю нижче класу основних споруд, але не вище ІІІ класу.

2.4 При проектуванні постійних річкових габіонних споруд розрахункові максимальні витрати води слід приймати виходячи зі щорічної ймовірності перевищення витрат (забезпеченості), яку встановлюють залежно від класу споруд для двох розрахункових випадків основного і перевірного згідно зі СНиП 2.06.01. Розрахункові гідрологічні характеристики слід визначати за СНиП 2.01.14.

2.5 Габіонні споруди слід проектувати з урахуванням мінімального відведення земель. Тип і конструкцію габіонних протиерозійних гідротехнічних споруд слід призначати з урахування вимог ДБН В.2.4-1. Допускається суміщувати габіонні споруди різного призначення.  

2.6 Проектування габіонних споруд, призначених для інженерного захисту територій, а також захисту земель, сільськогосподарських угідь і природних ландшафтів від зсувних і обвальних процесів здійснювати з урахуванням вимог СНиП 2.01.15,
СНиП 2.06.15.

2.7 Габіонні споруди використовують в будь-яких кліматичних умовах при розрахунковій середній швидкості потоку води до 5,5 м/с (ДБН В.2.4-1-99) і хвильовому  навантаженні, що визначають розрахунком за СНиП 2.06.04.

2.8 Габіонні споруди слід застосовувати у комплексі з методами біоінженерного протиерозійного захисту земель.

2.9 Вимоги посібника допускається використовувати при проектуванні габіонних споруд з елементами очисних конструкцій і наповненням сітчастих контейнерів, абсорбуючим і фільтруючим матеріалом. Склад і фракція фільтруючих матеріалів визначаються проектними вимогами щодо очищення стоків.

2.10 Випуск води з габіонних протиерозійних споруд слід передбачати у відкриті водойми і річки, а також у тальвеги закріплених ярів з дотриманням вимог очищення відповідно до СНиП 2.04.03 і при здійсненні заходів охорони навколишнього середовища ,якщо габіонні конструкції впливають на якість транзитної води.

3 ТИПИ ГАБІОННИХ КОНСТРУКЦІЙ

3.1 Класифікація габіонів

3.1.1 Габіони - об'ємні сітчасті контейнери, наповнені камінням, зі щільних гірських порід.

3.1.2 За конструктивним виконанням, залежно від форми сітчастих контейнерів і одиничних будівельних блоків, які з них формують, габіони підрозділяють на:

коробчасті ГК;

коробчасті з армувальною панеллю ГКап;

матрацні ГМ;

циліндричні ГЦ.

3.1.3 За функціональним призначенням габіони, залежно від їх розміщення і умов експлуатації в споруді, поділяються на:

надводні Н;

змінного рівня води Зр;

підводні Пд.

3.2 Контейнери сітчасті габіонні 

3.2.1 Контейнери сітчасті виготовляють із сітки подвійного скручування.

Технологія виготовлення  сіток подвійного скручування розроблена ООО «Габионы Маккаферри СНГ» (Росія) разом із групою МАССАFERRI (Італія).

3.2.2 Сітки виготовляють з шестикутними комірками взаємно скрученим (звитим) дротом методом скручування двох дротів в одному напрямі на повний оберт 180? з мінімальною кількістю скрутнів, рівною трьом.

Схему комірок сітки наведено на рисунку 3.1.

Рисунок 1.Схема шестикутних комірок сітки подвійного крутіння:

1 дріт кромки; 2 основний дріт;

А середня довжина комірки; В середня відстань між скрутнями, приймають
за номер комірки. Номінальний розмір комірки сітки (см): № 6 (6?8);
№ 8 (8?10); № 10 (10?12)

3.2.3 Діаметр дроту для виготовлення  сітчастих контейнерів, складання і монтажу габіонів наведено в таблиці 1.

Таблиця 1

Діаметр основного дроту сітки	Діаметр дроту кромки	Діаметр дроту стяжек, обв'язки і зв'язки
2,0	2,4	2,0
2,2	2,7	2,0
2,4	3,0	2,2
2,7	3,4	2,2
3,0	3,9	2,4

3.2.4 Дріт виготовляють з низьковуглецевої катанки із сталі марок за ГОСТ 380. Тимчасовий опір дроту розриву має бути від 35 кгс/мм2 до 50 кгс/мм2 (340-490 Н/мм2), мінімальне видовження 10 % на зразку завдовжки 250 мм.

3.2.5 Дріт для сіток класифікують за видом покриття:

Ц покритий цинком;

ЦАММ покритий сплавом цинку з алюмінієм і мішметалом;

ЦП покритий цинком і полімером;

ЦАММП покритий сплавом цинку з алюмінієм, мішметалом і полімером.

3.2.6 Вибір типу антикорозійного покриття дроту габіону визначається проектом залежно від ступеня відповідальності споруди і очікуваної корозії дроту в період експлуатації.

3.2.7 На місці будівництва і експлуатації габіони з'єднують між собою оцинкованим в'язальним дротом. Витрата дроту для обв'язування габіонів становить 5 % загальної маси дроту контейнерів.

3.2.8 Допускається у проекті вносити зміни у форму і геометричні розміри сітчастих контейнерів, при цьому слід забезпечити міцність і жорсткість вузлів з'єднання габіонів і споруди в цілому.

3.2.9 Період набуття максимальної міцності побудованих габіонних споруд залежно від інтенсивності кольматації в  кам'яному  матеріалі і консолідації ґрунта основи і зворотної засипки становить близько 5-7 років.

3.2.10 Термін служби габіонних споруд в середньому становить:

? для гібіонних споруд з дроту з цинковим покриттям 35 років;

? для габіонних споруд з дроту з гальфановим покриттям 75 років;

? для габіонних споруд з дроту з металевим антикорозійним покриттям з додатковою полімерною оболонкою не менше 75 років.

Впродовж строку експлуатації споруд необхідно сприяти розвитку їх природного  біологічного захисту , а в обґрунтованих проектом випадках здійснювати біоінженерний захист надводної частини споруди.

3.3 Вимоги до кам'яних матеріалів

3.3.1 Кам'яні матеріали для заповнення габіонів слід укладати у сітчасті контейнери вручну оптимально  щільно, вони мають задовольняти вимоги нормативно-технічної документації на ці матеріали.

3.3.2 У габіонах слід використовувати грубо подрібнений природний або штучний кам'яний матеріал, що має необхідну міцність, морозостійність і водостійкість, який одержують подрібненням вивержених, осадових і метаморфічних гірських порід.

3.3.3 Середня щільність кам'яного матеріалу для надводної частини споруди визначається ерозійним і зсувним навантаженням, для підводної частини споруди і зони змінного рівня води не нижче 2300 кг/м3 (23 кН/м3). Ручне укладання каміння у габіон має забезпечувати насипну щільність кам'яного матеріалу понад 1750 кг/м3
(17,5 кН/м3). Допускається використання місцевого кам'яного матеріалу.

3.3.4 На спорудах підвищеного ступеня відповідальності найкраще використовувати кам'яні матеріали твердих вивержених порід (базальт, граніт, діабаз, діорит
тощо), а також метаморфічних порід, що мають характеристики стосовно міцності і морозостійкості не нижче встановлених для вивержених порід

3.3.5 Зерновий склад кам'яного матеріалу:

? мінімальний лінійний розмір каменя для габіонів надводної зони має перевищувати 1,3 номінального розміру комірки сітки;

? для габіонів, що їх експлуатують в підводних умовах або в зоні змінного рівня води, мінімальний розмір каменя має перевищувати 1,5 номінального розміру комірки сітки;

? максимальний розмір каменя не більше ніж 250 мм, а  в умовах дії хвильових навантажень розмір (маса) кам'яного матеріалу відповідно до проекту, для габіонів матрацного типу не більше ніж 2/3 висоти матраца.

3.3.6 Допускається застосовувати камінь некондиційного зернового складу меншого розміру, але з відмінністю від 3.3.5, в обсязі не більше ніж 10 %. Укладання такого матеріалу слід здіснювати рівномірно по внутрішній порожнині габіону, зі збільшенням у проекті на 5?10 % значення насипної щільності кам'яного матеріалу, зазначеного в 3.3.3.

4 ВИМОГИ ЩОДО ПРОЕКТУВАННЯ І БУДІВНИЦТВА ГАБІОННИХ СПОРУД

4.1 Вихідні дані

4.1.1  Вихідні дані для проектування габіонних споруд мають містити відомості, потрібні для аналізу стану укосів природних схилів і штучних насипів, можливості визначення діючих сил, розрахунків основних параметрів споруд, розробки технологій та техніко-економічного обґрунтування проектних рішень відповідно до ДБН А.2.2-3.

4.1.2 Проектування габіонних споруд має базуватися на результатах інженерно-геологічних і гідрологічних вишукувань.

4.1.3 Для проектування габіонних споруд залежно від складності природних умов необхідні такі дані,які характеризують:

? кліматичні умови;

? інженерно-геодезичні вишукування:

? гідрологічні умови;

? інженерно-геологічні та гідрогеологічні вишукування та напрями покращення грунтів основ;   

? будівельні матеріали (фізико-механічні характеристики).

4.2 Вихідні положення проектування габіонних споруд

4.2.1 Основні вимоги щодо проектування габіонних споруд різного призначення, їх окремих конструкцій і основ, а також основні розрахункові положення і навантаження слід приймати згідно з нормативними документами, використаними в цьому посібнику, а також СНиП 2.01.07; СНиП 2.01.14; СНиП 2.02.02; СНиП 2.06.15. У процесі проектування і будівництва слід враховувати особливість габіонної споруди проникний чарункуватий тип конструкції з гнучким об'ємним сітчастим каркасом.

4.2.2 Габіонні споруди  і споруди, сполучувані з габіонними конструкціями, слід проектувати індивідуально з відповідним обґрунтуванням умов їх функціонування і проробками всіх конструктивно-технологічних рішень.

4.2.3 Місцеположення, компонування і тип споруд слід вибирати залежно від їх призначення, природних умов району будівництва і рекомендацій цього посібника.

4.2.4 У процесі розробки проектних рішень стосовно зведення габіонних споруд на слабких основах слід керуватися  нормативними вимогами і рекомендаціями СНиП 2.06.05, СНиП 2.06.01.

4.2.5 При незмінності геометричних параметрів по довжині споруди уздовж відрізку понад трьох її висот, а також інженерно-геологічних характеристик основ, розрахунки габіонних споруд слід здійснювати на одиницю довжини споруди.

4.2.6 У процесі розрахунку стійкості природних схилів оцінюють загальну стійкість укосу, а також місцеву стійкість окремих частин укосу.

4.2.7 При відчуженні акваторії укісний профіль габіонної споруди не повинен провокувати такі негативні прояви:

? для водойми розмивання дна біля основи укосу за рахунок дії відбитих хвиль;

? для річки переформування русла через зміну напряму потоку води,якщо процес від”ємний.

4.2.8 Аналогове перенесення раніше розроблених індивідуальних рішень габіонних споруд з одного об'єкта на інший. прив'язки і обґрунтування придатності цих рішень до конкретних місцевих умов не допускається  без виконання повірочних розрахунків.

4.3 Конструкція габіонних стінок

4.3.1 Габіонні стіни належать до затримувальних, підпірно-захисних і берегоукріплювальних гідротехнічних споруд, призначених для зміцнення укосів річок, водойм, природних схилів і укосів штучних насипів та інших ГТС.

4.3.2 До рекомендованих типів стін з коробчастих габіонів слід відносити:

? масивно-об'ємні (гравітаційні);

? стіни з армувальною панеллю.

4.3.3 Габіонні стіни (тип, форма, конструктивні розміри, в тому числі матеріали) необхідно проектувати з урахуванням місцевих умов, запланованих навантажень і можливих деформацій стін.

4.3.4 Висота стін має забезпечувати стійкість верхньої частини укосу, який потрібно захистити. Ширина габіонів, з яких складаються стіни, і форма стін встановлюється з умов забезпечення зовнішньої і внутрішньої стійкості стін.

4.3.5 Перевірка зовнішньої стійкості має включати розрахунок стін на зсув, перевертання і втрату несучої здатності основи (в тому числі по круглоциліндричній поверхні ковзання).

4.3.6 Перевірка внутрішньої стійкості стін має включати розрахунок на міцність по найнебезпечнішим перерізам (нормальні напруги в контактних шарах сполучення габіонів), а також перевірку стін на можливість відносного зсуву окремих шарів габіонів (дотичні напруги по поверхні контактних шарів).

4.3.7 Габіонну стіну слід розраховувати на сприймання найбільшого тиску ґрунту укосу, прийнятого шляхом порівняння активного тиску ґрунту і тиску ґрунту зворотної засипки (зсувного), прийнятого відповідно до СНиП 2.06.07.

4.3.8 У розрахунках слід враховувати особливості габіонних конструкцій:

? внутрішні нормальні й дотичні напруження від зусиль стиску і зсуву не повинні перевищувати допустимі, при яких починається зміщення кам'яного наповнювача (руйнування сітки контейнера не допускається);

 ? коефіцієнт пористості габіонів при ручному укладанні кам'яного матеріалу 0,25?0,35;

? об'єм наповнення верхніх габіонів кам'яним матеріалом слід збільшити до 5 % понад проектний об'єм, з урахуванням можливості часткового самоущільнення матеріалу наповнення в період будівництва під дією вертикальних навантажень;

? висота стін не повинна перевищувати 7?8 м без проміжних берм;

? кут нахилу задньої грані стіни від вертикалі в бік зворотної засипки не повинен перевищувати 6?;

? величина нависання верхніх габіонів над нижніми на задній грані споруди не повинна перевищувати 0,15 м;

? величина взаємного зміщення сполучних швів верхнього і нижнього ряду габіонів по ширині стіни повинна бути не менша ніж 0,25 м;

? величина зміщення верхнього габіону відносно нижнього при похилій передній грані споруди визначається проектом;

? величина зміщення верхнього габіону відносно нижнього при вертикальній передній грані споруди не менша ніж 0,05 м;

? матрацні габіони на крутих схилах прикріплюють до основи анкерами з арматури завдовжки не менше ніж 50 см;

? уклон природних схилів і закладення укосів штучних насипів, що їх захищають матрацні габіони, визначаються проектом залежно від стійкості й міцності ґрунту основи, але не крутіше ніж 1:1,5.

4.3.9 У спорудах заввишки понад 7?8 м  у проекті необхідно передбачати влаштування проміжних берм.

4.4 Вимоги до габіонних споруд для захисту берегових укосів

4.4.1 Вихідні дані для проектування:

? швидкість течії водного потоку приймається за даними гідрометеопостів і(або) за розрахунками  відповідно до СНиП 2.01.14 та ДБН В.2.4-1-99;

? глибина постійного або тимчасового підтоплення приймається за даними вимірювань гідрометеопостів і(або) за розрахунками рівня води на піку  проходження паводка із забезпеченістю, що відповідає класу споруди об'єкта або території,яку захищають;

? розрахункова висота хвилі і  навантаження визначають відповідно до СНиП 2.06.04 з урахуванням середньої глибини потоку, розрахункової середньої довжини хвилі, конфігурації берегової лінії, яку захищають, і вітрового розгону.

4.4.2 Середній розмір кам'яного матеріалу і висота габіонів для захисту укосів берегів від розмивання у разі відсутності вітрових хвиль приймаються залежно від швидкості водного потоку відповідно до вимог, зазначених у таблиці 2.

Таблиця 2

Тип габіону	Висота габіону, м	Середній розмір каменя, мм	Гранична швидкість потоку, м/с
		85	3,5
	0,15?0,17	110	4,2
Матрацний		85	3,6
	0,23?0,25	120	4,5
		100	4,2
	0,30	125	5,0
Коробчастий		150	5,8
	0,5?1,0	190	6,4

4.4.3 В умовах дії хвильових навантажень середній розмір (маса) кам'яного матеріалу і висота габіону визначаються розрахунком за СНиП 2.06.04. На етапі обґрунтування проекту середній розмір (маса) кам'яного матеріалу визначається залежно від максимальної висоти хвилі, закладення укосу (уклон) і має відповідати вимогам, зазначеним у таблиці 3.

Таблиця 3

Висота матрацного	Середній розмір	Закладення укосу (уклон) основи
габіону,	каменя,	1:1,5	1:2,0	1:3,0
м	мм	Максимальна висота хвилі, м
0,15?0,17	85	0,4	0,75	1,2
0,23?0,25	120	0,6	0,9	1,4
0,3	150	0,7	1,2	1,8
Понад 0,5	250	0,9	1,4	2,0

4.4.4 Висота габіонної споруди в обґрунтованому проектом випадку повинна перевищувати на 0,5?1,0 м розрахунковий рівень води у водоймі в паводковий період з урахуванням вітрової й суднової хвилі.

4.4.5 Розмір комірки сітчастого ящика визначається згідно з прийнятим середнім розміром каменя при виконанні умови 3.3.5.

4.4.6 Діаметр дроту сітки визначається з урахуванням навантажень, що сприймаються спорудою відповідно до 3.3.6.

4.5 Зворотне засипання і основа габіонних споруд

4.5.1 Для зворотної засипки задньої грані стіни габіонної споруди  використовуються незв'язні  водопроникні грунти відповідно до вимог СНиП 2.06.07.

4.5.2 При проектуванні споруд, призначених для підтримання  зсувних схилів, Проектувальник визначає необхідність використання проникних крупнозернистих грунтів, що забезпечують відведення фільтруючої води.

4.5.3 У ряді випадків, коли Замовник не допускає виходу ґрунтових вод на фасадну передню грань споруди, потрібно влаштовувати відповідний відток з низького краю,якщо у основі звязний грунт.

4.5.4 Фізико-механічні характеристики матеріалу зворотної засипки стін з коробчастих габіонів з армувальною панеллю визначають відповідними нормативно-методичними документами.

4.5.5 При використанні коробчастих габіонів з армувальною панеллю відсортований матеріал зворотної засипки укладається і ущільнюється шарами товщиною, яку визначає проект, але не більше ніж 0,5 м.

4.5.6 Основи габіонних споруд слід проектувати, застосовуючи як базу:

а) результати інженерно-геодезичних, інженерно-геологічних,гідрогеологічних і інженерно-гідрометеорологічних вишукувань відповідно до СНиП 2.02.01 і ГОСТ 20522:

б) дані, що характеризують призначення, конструктивні й технологічні особливості споруди, навантаження, які діють на фундаменти, і умови її експлуатації.

4.5.7 При проектуванні основ споруд слід передбачати заходи щодо спряження споруди з основою, що забезпечать стійкість системи споруда?основа, міцність основи при всіх розрахункових сполученнях навантажень і впливів.

4.5.8 Розрахунок основи за несучою здатністю для забезпечення міцності й стійкості основи, а також запобігання зсуву споруди по підошві та її перекидання слід здійснювати з урахуванням прогнозу розмивання дна біля основи.

4.5.9 Глибину закладання підошви споруд допускається зменшувати за рахунок резервного відсипання в основу споруди крупного каменя, укладання циліндричних габіонів і(або) “фартухів” з матрацних габіонів і слід приймати відповідно до проекту мінімально можливою.

4.5.10 У зоні контакту зі зворотною засипкою, а також по основі габіонів слід укладати зворотний фільтр з нетканого голкопробивного геотекстилю по шару піщано-гравійної підготовки завтовшки 0,15?0,30 м.

.

4.5.11 У проектах габіонних споруд, які зводять на нескельній основі, слід передбачати підготовку і вирівнювання основи, видалення рослинного шару і шару, пронизаного корінням дерев і кущів або ходами землерийних тварин, а також  видалення ґрунту, що містить понад 5 % по масі органічних включень або таку саму кількість солі, що легко розчиняються у воді.

4.5.12 Нетканий голкопробивний геотекстильний матеріал має відповідати таким вимогам:

? стійкість до погодно-кліматичних і ґрунтових впливів;

? запобігати розвитку небезпечних фільтраційних деформацій на контакті споруди з дренованим ґрунтом;

? не створювати додаткових фільтраційних опорів (не кольматувати);

? зберігати високу водопроникність при значних зовнішніх навантаженнях;

? забезпечувати задану довговічність і ефективність роботи дренажу;

? конструктивний матеріал (поліпропілен, поліамід);

? поверхнева щільність не менша ніж 200 г/м2 для голкопробивних і 100 г/м2 для термоскріплених матеріалів:

? коефіцієнт фільтрації не менший ніж 40 м/добу;

? розривне навантаження не менше ніж 2 кН/м.

4.5.14 Тип нетканих геотекстильних матеріалів, що застосовують для будівництва габіонних споруд, визначає Проектувальник, при цьому в розрахунках зменшується коефіцієнт тертя у зоні контакту стінки з ґрунтом основи і зворотної засипки на 5?10 %.

5 ВИМОГИ БЕЗПЕКИ

5.1 Земляні, будівельно-монтажні, кам'яні, транспортні та вантажно-розвантажувальні роботи слід  виконувати відповідно до вимог СНиП ІІІ-4-80* щодо безпеки праці в будівництві.

5.2 Проїзд будівельної техніки по габіонних конструкціях без здійснення спеціальних заходів не допускається.

6 ВИМОГИ ЩОДО ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

6.1 Територію, відведену у тимчасове користування для проведення будівельних робіт, складування, зберігання матеріалів або розміщення техніки на будівельному майданчику, після закінчення будівництва слід рекультивувати і довести до придатного для використання стану.

6.2 Під час будівництва протиерозійних споруд з використанням габіонів не допускається застосовувати будівельні матеріали, що забруднюють навколишнє середовище.

6.3 Не допускається розробка кар'єрів місцевих кам'яних матеріалів у водоохоронній зоні водойм (без необхідного обгрунтування) .

6.4 При будівництві габіонних споруд слід вибирати способи виконання робіт, що виключають потрапляння у воду забруднюючих предметів і речовин. Не допускається складування і зберігання забруднюючих матеріалів у межах водоохоронної зони.

6.5 Під час виконання будівельних робіт на шляхах міграції тварин слід влаштовувати огорожі, обладнані відлякуючими пристроями (сигнальними лампами, звуковими сигналами та ін.).

6.6 Будівництво габіонних споруд у лісах, а також на землях, вкритих лісом, здійснюють за узгодженими проектами у межах відведених ділянок. Роботи слід виконувати способами, що не спричинюють  погіршення протипожежного і санітарного стану лісів і умов їхнього відтворення.

6.7 Для збереження дерев на майданчиках, зайнятих габіонними спорудами, слід влаштовувати навколо стовбурів дренувальні конструкції. Якщо потрібно засипати поверхню землі біля дерев для захисту кореневої системи або підвищення позначки земляного полотна, слід враховувати вимоги, наведені в таблиці 6.1.

Таблиця 6.1

Вид дерева	Допустима товщина засипки, м
Сосна, ялина, смерека, бук лісовий, липа, клен, дуб, платан Модрина Вільха, ясен, тополя, верба	0 до 0,5 до 1,0

Для засипки придатні крупнозернистий пісок, гравелисті або  щебенисті ґрунти без шкідливих домішок. Не допускається укладання у межах кореневої системи недренуючих ґрунтів або шарів недренуючих матеріалів будь-якої товщини.

6.8 Зняття ґрунту над корінням  не допускається.

6.9 Розроблення траншей, котлованів і виїмок допускається здійснювати не ближче ніж 2 м від стовбура дорослого дерева, причому укіс  виробки у зоні кореневої системи слід закріпити від обвалення. Коріння обрізають на відстані 0,2?0,3 м від краю укосу і утворений простір заповнюють родючим ґрунтом з ущільненням.

6.10 Не допускається: забивати у стовбури дерев цвяхи, штирі та ін.: прив'язувати до стовбурів або гілок дріт; закопувати або забивати стовпи, кілки, палі у зоні активного розвитку дерев; складати під кроною дерева матеріали, конструкції, ставити будівельні машини і вантажні автомобілі.

Додаток А

(обовязковий)

Терміни та визначення

Габіонні конструкції ? об'ємні сітчасті конструкції різної форми з сітки дротяної крученої з шестикутними комірками, заповнені каменем, застосовувані для захисту ґрунтів від ерозії.

Покриття сплавом цинку з алюмінієм і мішметалом покриття сталевого дроту сітки  сплавом цинку, який містить 5 % алюмінію і 0,01 % мішметалу.  

Мішметал сплав рідкоземельних металів з переважним вмістом церію й лантану.

Скрутень дроту звивка двох дротів в одному напрямі на повний оберт 180?, дроти обертаються в одному  напрямі, мінімальна кількість три скрутні.

Розмір комірки середня відстань між скрутнями (В).

Додаток Б

(обовязковий)

Перелік нормативних документів, на які є посилання в посібнику

СНиП 2.01.07-85	Нагрузки и воздействия
СНиП 2.01.14-83	Определение расчетных гидрологических характеристик.
СНиП 2.01.15-90	Инженерная защита территорий, зданий и сооружений от опасных геологических процессов. Основные положения проектирования.
СНиП 2.02.01-83	Основания зданий и сооружений.
СНиП 2.02.02-85	Основания гидротехнических сооружений.
СНиП 2.04.03-85	Канализация. Наружные сети и сооружения.
СНиП 2.06.01-86	Гидротехнические сооружения. Основные положения проектирования
ДБН В.2.4-1-99	Меліоративні системи і  споруди
СНиП 2.06.04-82*	Нагрузки и воздействия на гидротехнические сооружения (волновые, ледовые и от судов).
СНиП 2.06.05-84*	Плотины из грунтовых материалов.
СНиП 2.06.07-87	Подпорные стены, судоходные шлюзы, рыбопропускные и рыбозащитные сооружения.
СНиП 2.06.15-85	Инженерная защита территорий от затопления и подтопления.
СниП ІІІ-4-80*	Техника безопасности в строительстве
ГОСТ 20522-96	Грунты. Методы статистической обработки результатов испытаний.
ГОСТ 22733-77	Грунты. Методы лабораторного определения максимальной плотности.
ГОСТ 25100-95	Грунты. Классификация.
ДБН А.2.2-3-2004	Проектування. Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва
ВБН В.2.4-33-2.3-03-2000	“Регулювання русел річок. Норми проектування”

Додаток В

(рекомендований)