НАЦІОНАЛЬНИЙ   СТАНДАРТ   УКРАЇНИ

 

 

 

 

ІНЖЕНЕРНЕ ОБЛАДНАННЯ БУДИНКІВ І СПОРУД

 

УЛАШТУВАННЯ  БЛИСКАВКОЗАХИСТУ

БУДІВЕЛЬ  І  СПОРУД

(IEС 62305:2006, NEQ)

 

ДСТУ Б В.2.5-38:2008

 

 

Видання офіційне

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Київ

МІНРЕГІОНБУД  УКРАЇНИ

2008

 

 

 

 

 

 

 

 

НАЦІОНАЛЬНИЙ   СТАНДАРТ   УКРАЇНИ

 

 

 

 

 

ІНЖЕНЕРНЕ ОБЛАДНАННЯ БУДИНКІВ І СПОРУД

 

УЛАШТУВАННЯ  БЛИСКАВКОЗАХИСТУ

БУДІВЕЛЬ  І  СПОРУД

 

 

 

Видання офіційне

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Київ

МІНРЕГІОНБУД  УКРАЇНИ

2008

 

ПЕРЕДМОВА

 

 

 

1	РОЗРОБЛЕНО:	Державний науково-дослідний проектно-вишукувальний технологічний інститут з перспектив розвитку енергетики “Енергоперспектива”
	РОЗРОБНИКИ:	Косюк В.В., Пономаренко Г.Н., Пустовойт В.М.
2	ПРИЙНЯТО ТА НАДАНО ЧИННОСТІ:	наказ  Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 27.06.2008 № 269 чинний з 2009-01-01
3	НАЦІОНАЛЬНИЙ       ІЕС 62305-2006 Protection against lightning СТАНДАРТ                  (Блискавкозахист) у частині розділів 3-9 ВІДПОВІДАЄ Ступінь відповідності - нееквівалентний (NEQ) Переклад з англійської (en)
4	УВЕДЕНО ВПЕРШЕ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Право власності на цей документ належить державі.

Цей документ не може  бути повністю чи частково відтворений, тиражований і розповсюджений як офіційне видання без дозволу Міністерства регіонального розвитку та будівництва України

 

ЗМІСТ

 

 

1 СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ.. 1

2 НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ.. 2

3 ТЕРМІНИ ТА  ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ. 2

4 КЛАСИФІКАЦІЯ БУДІВЕЛЬ І СПОРУД ЩОДО УЛАШТУВАННЯ БЛИСКАВКОЗАХИСТУ. ВИЗНАЧЕННЯ НЕОБХІДНОСТІ ЇХ ЗАХИСТУ ВІД БЛИСКАВКИ.. 4

5 ПАРАМЕТРИ СТРУМІВ БЛИСКАВКИ.. 6

6  ЗАХИСТ ВІД ПРЯМИХ УДАРІВ БЛИСКАВКИ.. 8

6.1 Загальні вимоги. 8

6.2 Зовнішня блискавкозахисна система. 9

6.3 Блискавкоприймачі 9

6.4 Струмовідводи. 10

6.5 Заземлювачі 12

7 ВИБІР БЛИСКАВКОВІДВОДІВ.. 14

7.1 Загальні вимоги. 14

7.2 Зони захисту одиничних стрижньових блискавковідводів. 15

7.3 Зони захисту одиничних тросових блискавковідводів. 15

7.4 Зони захисту подвійного стрижньового блискавковідводу. 16

7.5 Зона захисту подвійного тросового блискавковідводу. 18

7.6 Зони захисту замкнутого тросового блискавковідводу. 19

7.7 Визначення зон захисту  блискавковідводів методами   зихисного кута, фіктивної сфери і у разі застосування захисної сітки. 20

7.8 Захист електричних металевих кабельних ліній передач магістральної і внутрішньозонових мереж зв'язку. 21

7.9 Захист оптичних кабельних ліній передач магістральної і внутрішньозонових     мереж зв'язку  23

8 ЗАХИСТ ВІД ВТОРИННИХ ДІЙ БЛИСКАВКИ.. 24

8.1 Зони захисту від дії блискавки. 24

8.2 Екранування. 25

8.3 З'єднання. 26

8.4 Заземлення. 29

8.5 Пристрої захисту від імпульсних перенапруг (ПЗІП) 30

8.6 Захист устаткування в існуючих будівлях. 30

9 РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ЕКСПЛУАТАЦІЙНО-ТЕХНІЧНОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ, ПОРЯДКУ ПРИЙНЯТТЯ В ЕКСПЛУАТАЦІЮ І ЕКСПЛУАТАЦІЇ ПРИСТРОЇВ БЛИСКАВКОЗАХИСТУ.. 33

9.1 Розробка експлуатаційно-технічної документації 33

9.2 Порядок прийняття пристроїв блискавкозахисту в експлуатацію.. 35

9.3 Експлуатація пристроїв блискавкозахисту. 36

 

ДОДАТОК А  ВИЗНАЧЕННЯ   НЕОБХІДНОСТІ   ВИКОНАННЯ   БЛИСКАВКОЗАХИСТУ ОБЄКТА   ВІД  ПУБ   І   ЙОГО   РБЗ. 38

ДОДАТОК Б КАРТА  СЕРЕДНЬОЇ  ТРИВАЛОСТІ  ГРОЗ  ЗА  РІК  У  ГОДИНАХ  ДЛЯ  ТЕРИТОРІЇ     УКРАЇНИ.. 41

ДОДАТОК В  ЗОНИ ЗАХИСТУ ОДИНИЧНОГО СТРИЖНЬОВОГО БЛИСКАВКОВІДВОДУ.. 42

ДОДАТОК Г ЗОНА ЗАХИСТУ ОДИНИЧНОГО ТРОСОВОГО БЛИСКАВКОВІДВОДУ.. 43

ДОДАТОК Д ЗОНА ЗАХИСТУ ПОДВІЙНОГО СТРИЖНЬОВОГО БЛИСКАВКОВІДВОДУ.. 44

ДОДАТОК Е ЗОНА ЗАХИСТУ ПОДВІЙНОГО ТРОСОВОГО БЛИСКАВКОВІДВОДУ.. 45

ДОДАТОК Ж ЗОНА ЗАХИСТУ ЗАМКНУТОГО ТРОСОВОГО БЛИСКАВКОВІДВОДУ.. 46

ДОДАТОК К ЗОНИ ЗАХИСТУ ВІД ДІЇ БЛИСКАВКИ.. 47

ДОДАТОК Л ОБ'ЄДНАННЯ ДВОХ ЗОН ЗАХИСТУ ВІД ДІЇ БЛИСКАВКИ.. 48

ДОДАТОК М ОБ'ЄДНАННЯ МЕТАЛЕВИХ ЕЛЕМЕНТІВ ОБЄКТА ДЛЯ ЗМЕНШЕННЯ ВПЛИВУ ЕЛЕКТРОМАГНІТНИХ ПОЛІВ.. 49

ДОДАТОК Н СХЕМА З'ЄДНАННЯ ПРОВОДІВ ЕЛЕКТРОЖИВЛЕННЯ І ЗВ'ЯЗКУ ПРИ ЗІРКОПОДІБНІЙ СИСТЕМІ ЗРІВНЮВАННЯ ПОТЕНЦІАЛІВ.. 50

ДОДАТОК П СІТЧАСТЕ ВИКОНАННЯ СИСТЕМИ ЗРІВНЮВАННЯ ПОТЕНЦІАЛІВ.. 51

ДОДАТОК Р КОМПЛЕКСНЕ ВИКОНАННЯ СИСТЕМИ  ЗРІВНЮВАННЯ   ПОТЕНЦІАЛІВ.. 52

ДОДАТОК С СІТЧАСТИЙ ЗАЗЕМЛЮВАЛЬНИЙ ПРИСТРІЙ БУДІВЛІ. 53

ДОДАТОК Т СІТЧАСТИЙ ЗАЗЕМЛЮВАЛЬНИЙ ПРИСТРІЙ ВИРОБНИЧИХ СПОРУД.. 54

ДОДАТОК У ПРИКЛАДИ   ВСТАНОВЛЕННЯ    ПЗІП.. 55

ДОДАТОК Ф ВИХІДНІ ДАНІ ДЛЯ ПЕРЕДПРОЕКТУВАЛЬНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ. 58

 

 

НАЦІОНАЛЬНИЙ   СТАНДАРТ   УКРАЇНИ

 

 

ІНЖЕНЕРНЕ ОБЛАДНАННЯ БУДИНКІВ І СПОРУД

УЛАШТУВАННЯ  БЛИСКАВКОЗАХИСТУ БУДІВЕЛЬ  І  СПОРУД

 

ИНЖЕНЕРНОЕ ОБОРУДОВАНИЕ ЗДАНИЙ И СООРУЖЕНИЙ

УСТРОЙСТВО МОЛНИЕЗАЩИТЫ ЗДАНИЙ И СООРУЖЕНИЙ

 

ENGINEERING EQUIPMENT OF BUILDINGS AND CONSTRUCTIONS

 DEVICE LIGHTNING PROTECTION OF BUILDINGS AND CONSTRUCTIONS

 

 

Чинний від  2009-01-01

 

1 СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ

        

1.1 Вимоги цього стандарту розповсюджуються на проектування, будівництво, реконструкцію і експлуатацію блискавкозахисту всіх видів будівель, споруд і промислових комунікацій незалежно від відомчої належності та форми власності.

1.2 У разі, коли вимоги галузевих нормативних документів є більш жорсткими, ніж у цьому документі, при розробці блискавкозахисту рекомендується виконувати галузеві вимоги. Так само рекомендується діяти, коли вимоги ДСТУ не можна сумістити з технологічними особливостями обєкта, що захищається. Використані засоби і методи блискавкозахисту вибираються виходячи з умови забезпечення необхідної надійності.

1.3 При розробці проектів будівель, споруд і промислових комунікацій крім вимог ДСТУ враховуються додаткові вимоги до виконання блискавкозахисту згідно з іншими діючими нормами, правилами, інструкціями, державними стандартами.

1.4 В цьому стандарті при нормуванні блискавкозахисту за вихідне прийнято положення, що будь-який його пристрій не може запобігти розвитку блискавки.

Застосування даного стандарту при виборі блискавкозахисту істотно знижує ризик збитку від удару блискавки.

1.5 Тип і розміщення пристроїв блискавкозахисту приймаються на стадії проектування нового обєкта, щоб мати нагоду максимально використовувати провідні елементи останнього. Це полегшить розробку і виконання пристроїв блискавкозахисту, суміщених з самою будівлею, дозволить поліпшити її естетичний вигляд, підвищити ефективність блискавкозахисту, мінімізувати його вартість і трудовитрати.

Видання офіційне

 

2 НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ

 

У цьому стандарті  є посилання на такі нормативні документи:

ДБН В.2.5-27-2006 Захисні заходи електробезпеки в електроустановках будинків і споруд, затверджені наказом Мінбуду України від 29.03.06 № 97 та уведенні в дію з 01.10.06.

ПУЕ:2006 Правила улаштування електроустановок. Розділ 1 Загальні правила. Глава 1.7 Заземлення і захисні заходи електробезпеки, затверджені наказом МінпаливенергоУкраїни від 28.08.06 № 305.

ДНАОП 0.00-1.21-98 Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів, уведені в дію наказом Держнаглядохоронпраці України 09.01.98 №4

ДНАОП 0.00-1.32-01 „Правила будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок”, затверджені наказом Міністерства праці та соціальної політики від 21.06.2001 № 272

НАПБ В.01.056-2005/111 Правила будови електроустановок. Протипожежний захист електроустановок, уведені в дію наказом Мінпаливенерго України від 11.05.2005 року № 209

 

3 ТЕРМІНИ ТА  ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ

 

Нижче подано терміни, вжиті в цьому стандарті, та визначення позначених ними понять.

3.1 Удар блискавки в землю електричний розряд атмосферного походження між грозовою хмарою і землею, що складається з одного або декількох імпульсів струму.

3.2 Прямий  удар блискавки  (ПУБ)  безпосередній контакт каналу блискавки з обєктом (будівлею або спорудою), що супроводжується протіканням через нього струму блискавки.

3.3 Точка ураження точка, в якій блискавка стикається з землею, будівельною конструкцією або блискавковідводом. Удар блискавки може мати декілька точок ураження.

3.4 Струм блискавки струм, що стікає до точки ураження.

3.5 Електромагнітний імпульс блискавки (ЕМІБ) - електромагнітні ефекти від струму блискавки, які супроводжуються як  перехідними хвильовими процесами так і ефектами випромінюючого електромагнітного поля.

Примітка. ЕМІБ є вторинною проявою блискавки.

3.6. Імпульсна перенапруга перехідний хвильовий процес, спричинений ЕМІБ, який проявляється перенапругою і/або надструмом в провідних частинах.

3.7 Провідна частина будь-яка частина, яка має властивість проводити електричний струм.

3.8 Рівень блискавкозахисту (РБЗ) число (номер), яке повязане із зазделегідь встановленими параметрами струму блискавки та імовірністю того, що ці взаємоповязані максимальні і мінімальні параметри не будуть перевищувати природних параметрів струмів блискавки.

3.9 Захист від ПУБ зовнішня система заходів, які застосовуються для скорочення матеріальних збитків, обумовлених ударами блискавки в будівельні конструкції.

3.10 Надійність захисту від ПУБ (Рз)  визначається, як  Рз=1 - РПУБ,   де   РПУБ імовірність ПУБ в обєкт, який захищається блискавковідводами з стрижньовими або тросовими блискавкоприймачами (див. 3.12 і 3.14).

         3.11 Захист від вторинних дій блискавки внутрішня система заходів, які обмежують дії електромагнітного поля блискавки на металеві елементи будівельних конструкцій, електричні і електронні системи.

3.12 Блискавковідвід, пристрій, який сприймає удар блискавки і відводить її струм в землю.

3.13 Блискавковідвід, що стоїть окремо блискавковідвід, розташований таким чином, що шлях струму блискавки не має контакту з обєктом, який він захищає.

3.14 Блискавкоприймач частина блискавковідводу, призначена для перехоплення блискавок.

3.15 Струмовідвід частина блискавковідводу, призначена для відведення струму блискавки від блискавкоприймача до заземлювача.

3.16 Заземлювач провідна частина або сукупність зєднаних між собою провідних частин, які перебувають в електричному контакті з землею безпосередньо або через проміжне провідне середовище, наприклад, бетон.

Примітка. Заземлювач є підземним закінченням системи.

3.17 Зона захисту блискавковідводу простір, усередині якого будівельна конструкція захищена від ПУБ з надійністю не нижче визначеного значення.

3.18 Зона захисту від дії блискавки зона, в якій електромагнетизм блискавки обмежений зовнішнім середовищем.

Примітка. Між різними зонами не обовязково є фізичні межі, наприклад, стіни, двері, стеля.

3.19 Блискавкостійкість оптичного кабелю стійкість кабелю до блискавки, яка характеризується максимально допустимим струмом блискавки в металопокриттях кабелю, що не викликає його пошкоджень і припинення звязку.

3.20 Екранування захист внутрішньої системи або окремих її частин  від дії електромагнітних полів (за допомогою заземлення металевих листів, сіток, стальних кожухів).

3.21 Пристрій захисту від імпульсної перенапруги (ПЗІП) пристрій, призначений для обмеження перехідних перенапруг і для  відводу імпульсного струму. Цей пристрій має, принаймі, один нелінійний елемент.

3.22 Еквіпотенціальні зєднання (зєднання) взаємне зєднання всіх провідних частин будівельної конструкції і внутрішньої системи з підземним закінченням системи для досягнення рівності їх потенціалів.

3.23 Заземлювальна система повна система, яка обєднує підземне закінчення системи і взаємне зєднання всіх провідних частин.

3.24 Заземлювальна шина шина, або затискач, які є частиною заземлювальної системи і дають змогу виконувати електричні зєднання визначеної кількості провідників з метою заземлення і зрівнювання потенціалів.

3.25 Електрична система система, яка обєднує електропостачання, що складається з компонентів низької напруги (до 1 кВ).

3.26 Електронна система система, яка обєднує чутливі електронні компоненти, такі як обладнання звязку (дротове і бездротове), лічильно-розрахункові пристрої (компютери), контролюючі і вимірювальні системи, радіосистеми, потужні електронні установки.

3.27 Внутрішня система електрична і електронна система в межах будівельної конструкції.

3.28 Небезпечне іскріння недопустимий електричний розряд усередині обєкта, спричинений ударом блискавки.

3.29 Комунальні комунікації провідні трубопроводи, непровідні трубопроводи з внутрішнім провідним середовищем, силові та інформаційні кабелі.

 

 

4 КЛАСИФІКАЦІЯ БУДІВЕЛЬ І СПОРУД ЩОДО УЛАШТУВАННЯ БЛИСКАВКОЗАХИСТУ. ВИЗНАЧЕННЯ НЕОБХІДНОСТІ ЇХ ЗАХИСТУ ВІД БЛИСКАВКИ

 

 

4.1 Класифікація об'єктів визначається за небезпекою ударів блискавки для самого обєкта і його оточення.

Безпосередня небезпечна дія блискавки це пожежі, механічні пошкодження, травми  та загибель людей і тварин, а також пошкодження електричного і електронного устаткування. Наслідками удару блискавки можуть бути вибухи і виділення небезпечних продуктів радіоактивних і отруйних хімічних речовин, а також бактерій та вірусів.

Удари блискавки можуть бути особливо небезпечні для електронних систем.

4.2 Щодо блискавкозахисту об'єкти поділяються на звичайні та спеціальні.

4.2.1 Звичайні об'єкти  (промислові підприємства, тваринницькі і птахівничі будівлі і споруди,  житлові і адміністративні будівлі, універмаги, банки, страхові компанії, дошкільні установи, школи, лікарні, притулки для старих, музеї і археологічні памятники, спортивні споруди тощо).

 

4.2.2 Спеціальні об'єкти:

-       об'єкти, що становлять небезпеку для безпосереднього оточення (нафтопереробні підприємства, заправні станції, підприємства  з виробництвом і зберіганням вибухових речовин);

-       об'єкти, що становлять небезпеку для екології (хімічні заводи, атомні електростанції, біохімічні фабрики і лабораторії);

-       об'єкти з обмеженою небезпекою (пожежонебезпечні підприємства, електростанції, підстанції і лінії електропередавання, засоби звязку);

-       інші об'єкти ( будови висотою вище 60 м, об'єкти, що будуються).

4.3 Необхідність виконання блискавкозахисту обєкта від ПУБ і його РБЗ визначаються за таблицею Додатка А в залежності від можливо очікуваної кількості уражень обєкта блискавкою за рік N і суспільного значення і тяжкості наслідків від дії блискавки.

4.4 Очікувана кількість уражень обєкта блискавкою за рік N визначається за наступними формулами:

- для зосереджених споруд (димові труби, вежі, башти тощо)

 

  ;                                             (4.1)

 

-         для будівель і споруд прямокутної форми

 

;                                  (4.2)

 

-         для протяжного обєкта довжиною L (лінії електропередавання, звязку тощо)

 ,                                                      (4.3

 

де  hоб   найбільша висота обєкта, м,

L довжина обєкта, м,

S ширина обєкта, м,

n щільність ударів блискавки  на 1 км2  земної поверхні за рік, визначена за даними метеорологічних спостережень   в місці  розташування обєкта,  1/км2 рік. Якщо дані спостережень відсутні n може бути приблизно розраховано за формулою

 

,

де Тгр  - середня тривалість гроз у годинах, визначена за картами інтенсивності грозової діяльності (Додаток Б) або за середніми багаторічними (не менш 10 років) даними метеостанції, найближчої до місця знаходження обєкта.

Примітка. Для будівель і споруд складної конфігурації в якості S і L розглядається ширина і довжина найменшого прямокутника, в який може бути вписана будівля або споруда в плані.

4.5 За бажанням замовника в проекті можуть бути закладені параметри струмів блискавки, надійність захисту від ПУБ такими, що перевищують надані в таблиці Додатка А.

 

5 ПАРАМЕТРИ СТРУМІВ БЛИСКАВКИ

 

5.1 У цьому стандарті передбачено чотири рівні блискавкозахисту (І, ІІ, ІІІ, ІV). Для кожного  РБЗ встановлені максимальні (табл. 1?4) і мінімальні (табл. 5) фіксовані параметри струму блискавки. Імовірність того, що встановлені параметри струмів блискавки будуть відповідати параметрам природної блискавки наведені в табл. 6.

 

Таблиця 1 - Параметри першого імпульсу струму блискавки

 

Параметр струму	РБЗ
		І	II	III, IV
Максимум струму I, кА	200	150	100
Тривалість фронту T1, мкс	10	10	10
Час напівспаду Т2, мкс	350	350	350
Заряд в імпульсі Qсум, Кл	100	75	50
Питома енергії в імпульсі W/R, МДж/Ом	10	5,6	2,5

 

Таблиця 2 - Параметри наступного імпульсу струму блискавки

 

Параметр струму	РБЗ
		І	II	III, IV
Максимум струму I, кА	50	37,5	25
Тривалість фронту T1, мкс	0,25	0,25	0,25
Час напівспаду Т2, мкс	100	100	100
Середня крутість а, кA/мкс	200	150	100

 

 

Таблиця 3 - Параметри тривалого струму блискавки в інтервалах між імпульсами

 

Параметри струму	РБЗ
		І	II	III, IV
Заряд Qтрив*, Кл	200	150	100
Тривалість Т, с	0,5	0,5	0,5
* Qтрив - заряд, обумовлений тривалим протіканням струму в період між двома імпульсами струму блискавки.

 

Таблиця 4 - Параметри повного розряду блискавки

 

Параметр	РБЗ
		І	II	III, IV
Повний заряд Qповн, Кл	300	225	150

 

Таблиця 5 Мінімальні параметри струму блискавки і радіуси фіктивної сфери для прийнятих РБЗ

 

Показник	РБЗ
		І	II	ІІІ	IV
Мінімальний струм I, кА	3	5	10	16
Радіус фіктивної сфери R,м	20	30	45	60

 

Таблиця 6 Імовірність того, що прийняті параметри струму блискавки будуть відповідати параметрам природних блискавок

 

Імовірність того, що параметри струму блискавки	РБЗ
		І	II	III	IV
будуть менші, ніж максимальні величини, наведені в табл. 1?4	0,99	0,98	0,97	0,97
будуть більші, ніж мінімальні величини, наведені в табл. 5	0,99	0,97	0,91	0,84

 

5.2 Максимальні значення параметрів струму блискавки використовуються для розрахунків перерізу провідників; товщини металевої покрівлі і корпусів резервуарів, які можуть мати контакт з блискавкою; номінального розрядного струму ПЗІП; розділяючої відстані для запобігання небезпечного іскріння; визначення параметрів випробування системи блискавкозахисту або її окремих компонентів тощо.

5.3 Мінімальні значення амплітуди струму блискавки використовуються для встановлення радіуса фіктивної сфери, за допомогою якої може проводитись розрахунок блискавкоприймачів (див. 7.9.5) і визначатися зона блискавкозахисту 0в  (див. 8.1.3, Додаток К).

 

 

 

 

 

6  ЗАХИСТ ВІД ПРЯМИХ УДАРІВ БЛИСКАВКИ

 

6.1 Загальні вимоги

 

6.1.1 Система блискавкозахисту будівель або споруд включає захист від ПУБ - зовнішня блискавкозахисна система (БЗС) і захист від вторинних дій блискавки - внутрішня БЗС. В окремих випадках блискавкозахист може містити тільки зовнішню БЗС або тільки внутрішню БЗС. В загальному випадку частина струмів блискавки протікає по елементах системи внутрішнього блискавкозахисту.

6.1.2 Зовнішня БЗС може бути відокремленою (ізольованою) від споруди (блискавковідводи, що стоять окремо стрижньові або тросові, а також сусідні споруди, що виконують функції природних блискавковідводів) або може бути встановлена на обєкті, що захищається, і навіть може бути його частиною.

6.1.3 Захист від ПУБ спеціальних обєктів,  у нормальних технологічних режимах яких можуть знаходитися  і утворюватися вибухонебезпечні концентрації газів (парів, пилу, волокна тощо), повинен виконуватися блискавковідводами, що стоять окремо. Віддаленність блискавковідводів, що стоять окремо від обєкта, що захищається, і підземних металевих комунікацій визначаються галузевими нормативними документами.

6.1.4 За наявності на будівлях і спорудах  спеціальних обєктів прямих газовідвідних і дихальних труб для вільного відведення в атмосферу газів, пари і суспензій вибухонебезпечної концентрації в зону захисту блискавковідводів повинен входити простір над обрізом труб, обмежений півкулею радіусом 5 м.

Для газовідвідних і дихальних труб, обладнаних ковпаками або «гусаками», в зону захисту блискавковідводів повинен входити простір над обрізом труб, обмежений циліндром заввишки Нпр і радіусом Rпр:

-   для газів важче від повітря при надлишковому тиску всередині установок:

а) менше 5,05 кПа (0,05 ат) Нпр= 1 м, Rпр = 2 м;

б) 5,0526,25 кПа (0,050,25 ат) Нпр = 2,5 м, Rпр = 5 м;

-   для газів легше від повітря при надлишковому тиску всередині установки:

а) до 25,25 кПа Нпр=2,5 м, Rпр=5 м;

б) понад 25,25 кПа Нпр = 5 м, Rпр = 5 м.

Не вимагається включати до  зони захисту блискавковідводів простір над обрізом труб:

-   при викиді газів невибухонебезпечної концентрації;

-    за наявності азотного дихання;

-    при факелах, що постійно горять, і факелах, підпалюваних у момент викиду газів;

-   для витяжних вентиляційних шахт, запобіжних і аварійних клапанів, викид газів вибухонебезпечної концентрації з яких здійснюється тільки в аварійних випадках..

6.1.5 Надійність захисту від ПУБ (Рз) слід приймати:

0,99 ? 0,999  для обєктів І РБЗ ;

0,95 ? 0,99  для обєктів ІІ РБЗ ;

0,9 ? 0,95  для обєктів ІІІ РБЗ ;

не нижче ніж 0,85   для обєктів ІV РБЗ.

 

6.2 Зовнішня блискавкозахисна система

 

6.2.1 Зовнішня БЗС в загальному випадку складається з блискавкоприймачів, струмовідводів і заземлювачів. У разі спеціального виготовлення їх матеріал і розміри повинні задовольняти вимогам табл. 7.

 

Таблиця 7 - Матеріал і мінімальні перерізи елементів зовнішньої  БЗС

 

Рівень захисту	Матеріал	Переріз, мм2
				блискавкоприймача	струмовідводу	заземлювача
I-IV	Сталь	50	50	100
I-IV	Алюміній	70	25	Не застосовується
I-IV	Мідь	35	16	50
Примітка. Вказані значення можуть бути збільшені в залежності від підвищеної корозії або механічних дій.

 

6.2.2 Опори стрижньових блискавковідводів повинні бути розраховані на механічну міцність як конструкції, що стоять вільно, а опори тросових блискавковідводів з урахуванням натягу троса і дії на нього навантаження вітру та ожеледиці. Опори блискавковідводів, що стоять окремо, можуть виконуватися із сталі будь-якої марки, залізобетону або дерева відповідно до проведених розрахунків.

 

6.3 Блискавкоприймачі

 

6.3.1 Блискавкоприймачі можуть бути спеціально встановленими, у тому числі на об'єкті, або їх функції виконують конструктивні елементи обєкта, що захищається; в останньому випадку вони називаються природними блискавкоприймачами.

6.3.2 Блискавкоприймачі можуть складатися з довільної комбінації таких елементів: стрижнів, натягнутих дротів (тросів), сітчастих провідників (сіток).

6.3.3 Для звичайних обєктів як природні блискавкоприймачі можуть розглядатися такі конструктивні елементи будівель і споруд:

а) металеві покрівлі об'єктів, що захищаються, за умови, що:

-       електрична неперервність між різними частинами забезпечена на довгий термін;

-       товщина металу покрівлі є не меншою за величину t, яку наведено в табл. 8, якщо необхідно захистити покрівлю від пошкодження або пропалу;

-       товщина металу покрівлі складає не менше 0,5 мм, якщо її не обов'язково захищати від пошкоджень і немає небезпеки займання спалимих матеріалів, що знаходяться під покрівлею;

-       покрівля не має ізоляційного покриття. При цьому невеликий шар антикорозійної фарби або шар 0,5 мм асфальтового покриття, або шар 1 мм пластикового покриття не вважаються ізоляцією;

-       неметалеві покриття на/або під металевою покрівлею не виходять за межі обєкта, що захищається;

б) металеві конструкції даху (ферми, зєднана сталева арматура);

в) металеві елементи типу водостічних труб, прикрас, огорож по краю даху тощо, якщо їх переріз не менше значень, визначених  для звичайних блискавкоприймачів;

г) технологічні металеві труби і резервуари, якщо вони виконані з металу товщиною не менше 2,5 мм і проплавлення або пропал цього металу не приведе до небезпечних або недопустимих наслідків;

д) металеві труби і резервуари, якщо вони виконані з металу завтовшки не менше значення t, наведеного в табл. 8, і якщо підвищення температури з внутрішньої сторони обєкта в точці удару блискавки не являється небезпечним.

 

Таблиця 8 - Товщина покрівлі, труби або корпусу резервуара, виконуючих функції природного блискавкоприймача

 

Рівень захисту	Матеріал	Товщина t, мм,  не менша,
I-IV	Залізо	4
I-IV	Мідь	5
I-IV	Алюміній	7

6.4 Струмовідводи

 

6.4.1 З метою зниження імовірності виникнення небезпечного іскріння струмовідводи необхідно розташовувати таким чином, щоб між точкою ураження і землею:

-       струм розтікався декількома паралельними шляхами;

-       довжина цих шляхів була обмежена до мінімуму (див. 6.4.9).

6.4.2 Якщо блискавкоприймач складається зі стрижнів, встановлених на окремих опорах (або одній опорі), на кожну опору повинен бути передбачений мінімум один струмовідвід.

6.4.3 Якщо блискавкоприймач складається з окремих горизонтальних дротів (тросів) або з одного дроту (троса), на кожний кінець троса потрібен мінімум один струмовідвід.

6.4.4 Якщо блискавкоприймач є сітчастою конструкцією, підвішеною над об'єктом, що захищається, на кожну її опору потрібно не менше одного струмовідводу. Загальна кількість струмовідводів повинна бути не менше двох.

6.4.5 Струмовідводи слід розташовувати по периметру об'єкта, що захищається, так, щоб середня відстань між ними була не менше значень, наведених у табл. 9.

Струмовідводи слід зєднувати горизонтальними поясами поблизу поверхні землі і через кожні 20 м по висоті будівлі (див. також 6.4.11).

 

Таблиця 9 - Середні відстані між струмовідводами залежно від рівня захищеності

 

Рівень захисту	Середня відстань, м
І	10
IІ	15
IIІ	20
IV	25

 

6.4.6 Струмовідводи слід розташовувати рівномірно по периметру об'єкта, що захищається. По можливості їх прокладають поблизу кутів будівель.

6.4.7 Неізольовані від об'єкта струмовідводи слід прокладати таким чином:

-       якщо стіна виконана з негорючого матеріалу, струмовідводи можуть бути закріплені на поверхні стіни або проходити в стіні;

-       якщо стіна виконана з горючого матеріалу, струмовідводи можуть бути закріплені безпосередньо на поверхні стіни так, щоб підвищення температури при протіканні струму блискавки не являло небезпеки для матеріалу стіни;

-       якщо стіна виконана з горючого матеріалу і підвищення температури струмовідводів являє для неї небезпеку, струмовідводи повинні розташовуватися так, щоб відстань між ними і об'єктом, що захищається, завжди перевищувала 0,1 м. Металеві скоби для кріплення струмовідводів можуть бути у контакті зі стіною.

6.4.8 Не слід прокладати струмовідводи у водостічних трубах. Струмовідводи,  які прокладаються по зовнішніх стінах будівель слід розміщувати не ближче ніж 3 м від входів або в місцях недоступних для дотику людей.

6.4.9 Струмовідводи прокладаються по прямих і вертикальних лініях так, щоб шлях до землі був найкоротшим.

6.4.10 Природними струмовідводами слід вважати такі конструктивні елементи будівель:

а) металеві конструкції за умови, що:

-       електрична неперервність між різними елементами є довговічною;

-       вони мають не менший переріз ніж потрібно для спеціально передбачених струмовідводів (див. табл.7);

б) металевий каркас будівлі або споруди;

в) зєднана між собою сталева арматура будівлі або споруди;

г) частини фасаду, профільовані елементи і опорні металеві конструкції фасаду за умови, що їх переріз відповідає вимогам табл. 7, що відносяться до струмовідводів, а їх товщина складає не менше 0,5 мм.

Внимание! Это не полная версия документа. Полная версия доступна для скачивания.