ДСТУ EN 54-12:2004
НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ
СИСТЕМИ
ПОЖЕЖНОЇ СИГНАЛІЗАЦІЇ
Частина 12. Сповіщувачі пожежні димові лінійні
пропущеного світла
(EN 54-12:2002, IDТ)
Київ
ДЕРЖСПОЖИВСТАНДАРТ УКРАЇНИ
2004
ПЕРЕДМОВА
1 ВНЕСЕНО: ТК 25 «Пожежна техніка та протипожежна безпека», ТОВ «Росток-ВЦ»
ПЕРЕКЛАД І НАУКОВО-ТЕХНІЧНЕ РЕДАГУВАННЯ: Н. Морозова, В. Макаров, В. Приймаченко,
Л. Фесенко, В. Василенко-Шереметьєв, А. Кісельов
- НАДАНО ЧИННОСТІ: наказ Держспоживстандарту України від 5 липня 2004 р. № 132 з 2005-01-01
- Національний стандарт відповідає EN 54-12:2002 Fire detection and fire alarm systems - Part 12: Smoke detectors - Line detectors using an optical light beam (Системи виявляння пожежі та сигналізування про пожежу. Частина 12. Димові сповіщувачі. Лінійні сповіщувачі, що використовують оптичний промінь). Цей стандарт видано з дозволу CEN
Ступінь відповідності - ідентичний (IDT)
Переклад з англійської (en)
4 УВЕДЕНО ВПЕРШЕ
ЗМІСТ
|
[1] НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ [1.1] Київ [1.1.1] ПЕРЕДМОВА [2] НАЦІОНАЛЬНИЙ ВСТУП [2.0.0.1] НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ [3] 1 СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ [4] 2 НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ [5] 3 ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ [6] 4 ВИМОГИ [6.1] 4.1 Відповідність [6.2] 4.2 Індивідуальна індикація тривоги [6.3] 4.3 Підімкнення допоміжних пристроїв [6.4] 4.4 Настройки виробника [6.5] 4.5 Регулювання величини порога спрацьовування на місці експлуатування [6.6] 4.6 Захист від проникання сторонніх тіл [6.7] 4.7 Контролювання знімних сповіщувачів і з'єднань [6.8] 4.8 Межа компенсації [6.9] 4.9 Додаткові вимоги щодо програмно керованих сповіщувачів [6.9.1] 4.9.1 Загальні положення [6.9.2] 4.9.2 Розробляння програмного забезпечення [6.9.3] 4.9.3 Збереження програми і даних [6.10] 4.10 Сигналізування у разі несправності [7] 5 МЕТОДИ ВИПРОБОВУВАННЯ [7.1] 5.1 Загальні положення [7.1.1] 5.1.1 Атмосферні умови під час випробовування [7.1.2] 5.1.2 Стан сповіщувача під час випробовування [7.1.3] 5.1.3 Установлювання сповіщувача [7.1.4] 5.1.4 Допустимі відхили [7.1.5] 5.1.5 Вимірювання величини порога спрацьовування [7.1.6] 5.1.6 Забезпечення випробовувань [7.1.7] 5.1.7 План випробовування [7.2] 5.2 Відтворність [7.2.1] 5.2.1 Мета [7.2.2] 5.2.2 Методика випробовування [7.2.3] 5.2.3 Вимоги [7.3] 5.3 Повторність [7.3.1] 5.3.1 Мета [7.3.2] 5.3.2 Методика випробовування [7.3.3] 5.3.3 Вимоги [7.4] 5.4 Залежність від напрямку [7.4.1] 5.4.1 Мета [7.4.2] 5.4.2 Методика випробовування [7.4.3] 5.4.3 Вимоги [7.5] 5.5 Зміна параметрів електроживлення [7.5.1] 5.5.1 Мета [7.5.2] 5.5.2 Методика випробовування [7.5.3] 5.5.3 Вимоги [7.6] 5.6 Швидкі зміни ослаблення променя [7.6.1] 5.6.1 Мета [7.6.2] 5.6.2 Методика випробовування [7.6.3] 5.6.3 Вимоги [7.7] 5.7 Повільні зміни ослаблення променя [7.7.1] 5.7.1 Мета [7.7.2] 5.7.2 Методика випробовування [7.7.3] 5.7.3 Вимоги [7.8] 5.8 Залежність від довжини оптичного шляху [7.8.1] 5.8.1 Мета [7.8.2] 5.8.2 Методика випробовування [7.8.3] 5.8.3 Вимоги [7.9] 5.9 Чутливість до пожежі [7.9.1] 5.9.1 Мета [7.9.2] 5.9.2 Методика випробовування [7.9.3] 5.9.3 Вимоги [7.10] 5.10 Паразитне засвічування [7.10.1] 5.10.1 Мета [7.10.2] 5.10.2 Методика випробовування [7.10.3] 5.10.3 Вимоги [7.11] 5.11 Сухе тепло (стійкість) [7.11.1] 5.11.1 Мета [7.11.2] 5.11.2 Методика випробовування [7.11.3] 5.11.3 Вимоги [7.12] 5.12 Холод (стійкість) [7.12.1] 5.12.1 Мета [7.12.2] 5.12.2 Методика випробовування [7.12.3] 5.12.3 Вимоги [7.13] 5.13 Вологе тепло, постійний режим (стійкість) [7.13.1] 5.13.1 Мета [7.13.2] 5.13.2 Методика випробовування [7.13.3] 5.13.3 Вимоги [7.14] 5.14 Вологе тепло, постійний режим (тривкість) [7.14.1] 5.14.1 Мета [7.14.2] 5.14.2 Методика випробовування [7.14.3] 5.14.3 Вимоги [7.15] 5.15 Вібрація (тривкість) [7.15.1] 5.15.1 Мета [7.15.2] 5.15.2 Методика випробовування [7.15.3] 5.15.3 Вимоги [7.16] 5.16 Електромагнітна сумісність (ЕМС), випробовування на захищеність (стійкість) [7.17] 5.17 Корозійне впливання діоксиду сірки (SO2) (тривкість) [7.17.1] 5.17.1 Мета [7.17.2] 5.17.2 Методика випробовування [7.17.3] 5.17.3 Вимоги [7.18] 5.18 Удар (стійкість) [7.18.1] 5.18.1 Мета [7.18.2] 5.18.2 Методика випробовування [7.18.3] 5.18.3 Вимоги [8] 6 МАРКОВАННЯ ТА ДАНІ [8.1] 6.1 Марковання [8.2] 6.2 Документація [8.2.1] 6.2.1 Загальні положення [8.2.2] 6.2.2 Документація на програмне забезпечення [9] УСТАТКОВАННЯ ДЛЯ ВИМІРЮВАННЯ [10] ЗНАЧЕННЯ ПОРОГА СПРАЦЬОВУВАННЯ [10.0.0.1] А.1 Технічні характеристики фільтрів [10.0.0.2] А.2 Вимірювальна лава [11] КІМНАТА ТЕСТОВИХ ПОЖЕЖ [12] ТЛІННЯ (ПІРОЛІЗНЕ) ДЕРЕВИНИ (TF 2) [12.0.0.1] С.1 Паливо [12.0.0.2] С.2 Нагрівальна плита [12.0.0.3] С.3 Розміщування [12.0.0.4] С.4 Швидкість нагрівання [12.0.0.5] С.5 Умова закінчення випробовування [12.0.0.6] С.6 Критерії дійсності випробовування [13] ТЛІННЯ БАВОВНИ (TF 3) [13.0.0.1] D.1 Паливо [13.0.0.2] D.2 Підпалювання [13.0.0.3] D.3 Умова закінчення випробовування [13.0.0.4] D.4 Критерії дійсності випробовування [14] ВІДКРИТЕ ГОРІННЯ СИНТЕТИЧНОГО МАТЕРІАЛУ [15] (ПОЛІУРЕТАНУ) (TF 4) [15.0.0.1] Е.1 Паливо [15.0.0.2] Е.2 Розміщування [15.0.0.3] Е.3 Підпалювання [15.0.0.4] Е.4 Умова закінчення випробовування [15.0.0.5] Е.5 Критерії дійсності випробовування [16] ВІДКРИТЕ ГОРІННЯ РІДИНИ [17] (n-гептан) (TF 5) [17.0.0.1] F.1 Паливо [17.0.0.2] F.2 Розміщування [17.0.0.3] F.3 Підпалювання [17.0.0.4] F.4 Умова закінчення випробовування [17.0.0.5] F.5 Критерії дійсності випробовування [18] СТЕНД ДЛЯ ВИПРОБОВУВАННЯ ПАРАЗИТНИМ ЗАСВІЧУВАННЯМ [18.0.0.1] G.1 Монтування [18.0.0.2] G.2 Джерело світла [19] ПОЛОЖЕННЯ ЦЬОГО СТАНДАРТУ, [20] ЩО СТОСУЮТЬСЯ ОСНОВНИХ ВИМОГ [21] АБО ІНШИХ ПОЛОЖЕНЬ ДИРЕКТИВ ЄС [21.0.0.1] ZA.1 Сфера застосування і відповідні положення [22] БІБЛІОГРАФІЯ |
НАЦІОНАЛЬНИЙ ВСТУП
Цей стандарт є тотожний переклад EN 54-12:2002 Fire detection and fire alarm systems - Part 12: Smoke detectors - Line detectors using an optical light beam (Системи виявляння пожежі та сигналізування про пожежу. Частина 12. Димові сповіщувачі. Лінійні сповіщувачі, що використовують оптичний промінь).
Технічний комітет, відповідальний за цей стандарт, - ТК 25 «Пожежна техніка та протипожежна безпека».
Цей стандарт є частиною серії стандартів EN 54, які зазначені в додатку А стандарту EN 54-1:1996.
Стандарт містить вимоги, які відповідають чинному законодавству України.
До стандарту внесено такі редакційні зміни:
- вилучено структурний елемент європейського стандарту «Передмова»;
- до структури стандарту долучено «Бібліографічні дані» та «Ключові слова»;
- структурні елементи стандарту: «Титульний аркуш», «Передмову», «Національний вступ», «Зміст» та «Бібліографічні дані» - оформлено згідно з вимогами національної стандартизації України;
- до тексту долучено «додаток ZA» та «Бібліографію», та виділено двома вертикальними рисками ліворуч від відповідного тексту;
- вираз «цей європейський стандарт» замінено на «цей стандарт»;
- у тексті стандарту подано «Національне пояснення» та «Національні примітки», виділені рамкою;
- Сгер змінено на Свідтв.;
- для узгодження з чинними національними стандартами назву стандарту «Системи виявляння пожежі та сигналізування про пожежу. Частина 12. Димові сповіщувачі. Лінійні сповіщувачі, що використовують оптичний промінь» змінено на «Системи пожежної сигналізації. Частина 12. Сповіщувачі пожежні димові лінійні пропущеного світла»;
- замінено познаки фізичних величин: «s» на «с», «mm» на «mm», «day» на «доба», «m» на «м», «h» на «год», «min» на «хв», «m · s -2» на «м/с2», «J» на «Дж», «octave/min» на «окт/хв», «Hz» на «Гц», «kPa» на «кПа», «° · min -1» на «°/хв», «dB» на «дБ», «dB · m -1» на «дБ/м», «cm3» на «см3», «g» на «г», «kg · m -3» на
« кг/м3», «kW» на «кВт», «W» на «Вт», «cm» на «см».
У стандарті є посилання на європейські стандарти (ЄС) EN 54-1:1996, EN 54-7:2000, які в Україні прийнято як національні (НС):
|
ЄС |
HC |
Ступінь відповідності |
|
EN 54-1:1996 Fire detection and fire alarm systems - Part 1: Introduction EN 54-7:2000 Fire detection and fire alarm systems - Part 7: Point detectors using scattered light, transmitted light or ionization |
ДСТУ EN 54-1 :2003 Системи пожежної сигналізації. Частина 1. Вступ (EN 54-1:1996, IDT) ДСТУ EN 54-7:2003 Системи пожежної сигналізації. Частина 7. Сповіщувачі пожежні димові точкові розсіяного світла, пропущеного світла або іонізаційні (EN 54-7:2000, IDT) |
IDT IDT |
Копії міжнародних та європейських стандартів, на які є посилання в тексті стандарту, і які не прийнято як національні, можна отримати в Головному фонді нормативних документів ДП «УкрНДНЦ».
НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ
СИСТЕМИ
ПОЖЕЖНОЇ СИГНАЛІЗАЦІЇ
Частина 12. Сповіщувачі пожежні димові лінійні
пропущеного світла
СИСТЕМЫ ПОЖАРНОЙ
СИГНАЛИЗАЦИИ
Часть 12. Извещатели пожарные дымовые линейные
проходящего света
FIRE ALARM SYSTEMS
Part 12. Detectors fire smoke line
using transmitted light
___________________________________________________________________________________________
Чинний від 2005-01-01
1 СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ
Цей стандарт установлює вимоги, методи випробовувань та критерії функціювання для лінійних димових сповіщувачів, використовуваних ослаблення і (або) зміни в ослабленні оптичного променя, та які застосовуваних у системах пожежної сигналізації, встановлюваних у будівлях.
Цей стандарт не поширюється на:
- лінійні димові пожежні сповіщувачі, розраховані на роботу з відстанню менше ніж 1 м між опозитними компонентами;
- лінійні димові пожежні сповіщувачі, довжину оптичного шляху яких визначено або установлено внутрішнім механічним з'єднанням;
- лінійні димові пожежні сповіщувачі зі спеціальними характеристиками, що не можуть бути оцінені методами випробовувань згідно з цим стандартом.
Примітка. Поняття «оптичний» використовують для діапазону електромагнітного спектра, що його випромінює передавач і сприймає приймач; це поняття не обмежене видимим діапазоном довжин хвиль.
2 НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ
Цей стандарт містить положення з інших публікацій через датовані або недатовані посилання. Ці нормативні посилання наведено у відповідних місцях тексту, а перелік публікацій наведено нижче. У разі датованих посилань пізніші зміни чи перегляд будь-якої з цих публікацій стосуються цього стандарту тільки в тому випадку, якщо їх введено разом зі змінами чи переглядом. У разі недатованих посилань треба звертатися до останнього видання відповідної публікації (в тому числі зміни).
EN 54-1:1996 Fire detection and fire alarm systems - Part 1: Introduction
EN 54-7: Fire detection and fire alarm systems - Part 7: Smoke detectors - Point detectors using scattered light, transmitted light or ionization
EN 50130-4:1995 Alarm Systems - Part 4: Electromagnetic compatibility - Product family standard: Immunity requirements for components of fire, intruder and social alarm systems
EN 60064 Tungsten filament lamps for domestic and similar general lighting purposes. Performance requirements (IEC 60064:1993, modified)
EN 60068-1 Environmental testing - Part 1: General and guidance (IEC 60068-1:1988 + Corrigendum 1988 + A1:1992
EN 60068-2-1:1993 Environmental testing - Part 2: Tests -Test A: Cold (IEC 60068-2-1:1990)
EN 60068-2-2:1993 Basic environmental testing procedures - Part 2: Tests - Test B: dry heat (IEC 60068-2-2:1974 + IEC 68-2-2A:1976)
EN 60068-2-6:1995 Environmental testing - Part 2: Tests - Test Fc: Vibration, (sinusoidal) (IEC 60068-2-6:1995 + Corrigendum 1995)
EN 60068-2-75 Environmental testing - Part 2: Tests - Test Eh: Hammer tests (IEC 60068-2-75:1997)
EN 60081 Double-capped fluorescent lamps - Performance specifications (IEC 60081:1997)
HD 323.2.3 S2 Basic environmental testing procedures - Part 2: tests; test Ca: damp heat, steady state
HD 323.2.56 S1:1990 Basic environmental testing procedures - Part 2: Tests - Test Cb: Damp heat, steady state, primarily for equipment
IEC 60068-2-42:1982 Basic environmental testing procedures - Part 2: Tests - Test Kc: Sulphur dioxide test
for contacts and connections
|
НАЦІОНАЛЬНЕ ПОЯСНЕННЯ EN 54-1:1996 Системи виявляння пожежі та сигналізування про пожежу. Частина 1. Вступ EN 54-7: Системи виявляння пожежі та сигналізування про пожежу. Частина 7. Сповіщувачі пожежні димові. Точкові сповіщувачі розсіяного світла, пропущеного світла або іонізаційні* EN 50130-4:1995 Тривожні системи. Частина 4. Стандарт на серію виробів. Вимоги щодо стійкості компонентів систем пожежної сигналізації, сигналізування про вторгнення і систем суспільного оповіщування про тривогу EN 60064 Вольфрамові лампи накалювання для домашнього застосовування і подібного застосування з метою загального освітлення. Вимоги щодо виконання EN 60068-1 Випробовування на впливання довкілля. Частина 1. Загальні вимоги та настанови (ІЕС 60068-1:1988 + Corrigendum 1988 + А1:1992) EN 60068-2-1:1993 Випробовування на впливання довкілля. Частина 2. Випробовування. Випробовування А. Холод (ІЕС 60068-2-1:1990) EN 60068-2-2:1993 Основні методи випробовування на впливання довкілля. Частина 2. Випробовування. Випробовування В. Сухе тепло (ІЕС 60068-2-2:1974 + ІЕС 68-2-2А:1976) EN 60068-2-6:1995 Випробовування на впливання довкілля. Частина 2. Випробовування. Випробовування Fc. Вібрація (синусоїдна) (ІЕС 60068-2-6:1995 + Corrigendum 1995) EN 60068-2-75 Випробовування на впливання довкілля. Частина 2. Випробовування. Випробовування Eh: Випробовування молотком (ІЕС 60068-2-75:1997) EN 60081 Двоцокольні люмінесцентні лампи. Технічні характеристики (ІЕС 60081:1997) HD 323.2.3 S2 Основні методи випробовування на впливання довкілля. Частина 2. Випробовування. Випробовування Са. Вологе тепло, постійний режим* HD 323.2.56 S1:1990 Випробовування на впливання довкілля. Частина 2. Випробовування. Випробовування Сb. Вологе тепло, постійний режим, призначене в основному для апаратури ІЕС 60068-2-42:1982 Основні методи випробовування на впливання довкілля. Частина 2. Випробовування. Випробовування Кс. Випробовування контактів та з'єднань на впливання діок-сиду сірки ______________ * На цей час чинний EN 54-7:2000 Системи виявляння пожежі та сигналізування про пожежу. Частина 7. Сповіщувачі пожежні димові. Точкові сповіщувачі розсіяного світла, пропущеного світла або іонізаційні + А1:2002 (Fire detection and fire alarm systems - Part 7: Point detectors using scattered light, transmitted light or ionization + A1:2002). |
3 ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ
У цьому стандарті використано терміни та визначення, наведені в EN 54-1, а також нижче наведені:
3.1 лінійний димовий сповіщувач пропущеного світла (line smoke detector using an optical beam)
Сповіщувач, що спрацьовує на дим через ослаблення і (або) зміни ослаблення оптичного променя і який складається, принаймні, з передавача і приймача і може містити відбивач(і)
3.2 передавач (transmitter)
Компонент, що випромінює оптичний промінь
3.3 приймач (receiver)
Компонент, що приймає оптичний промінь
3.4 оптична довжина шляху (optical path length)
Повна відстань між приймачем і передавачем, яку проходить оптичний промінь
3.5 опозитний компонент (opposed component)
Компонент променевого сповіщувача (передавач і приймач або передавач-приймач і відби-вач(-і)), положення якого визначає оптичну довжину шляху
3.6 дальність (separation)
Фізична відстань між опозитними компонентами (передавач і приймач або передавач-приймач і відбивач(-і))
3.7 ослаблення (attenuation)
Значення зниження інтенсивності оптичного променя «С» на приймачі, виражене в дБ та обумовлене нижче наведеним рівнянням:
С =10 Ig (І0/l),
де /0 - прийнята інтенсивність без ослаблення;
/ - прийнята інтенсивність після ослаблення.
3.8 значення порога спрацьовування (response threshold value)
Значення ослаблення в момент формування зразком сигналу тривоги під час випробовування відповідно до 5.1.5
3.9 настроювання чутливості (sensitivity adjustment)
Будь-яке регулювання під час або після уведення до експлуатування, що призводить до зміни реакції у разі пожежі.
4 ВИМОГИ
4.1 Відповідність
Щоб відповідати цьому стандарту, сповіщувач повинен задовольняти вимогам цього розділу, що повинно бути підтверджено огляданням або технічним оцінюванням, а також повинен бути випробуваний відповідно до розділу 5 і повинен задовольняти вимогам випробовувань.
4.2 Індивідуальна індикація тривоги
Кожний сповіщувач повинен бути оснащений вбудованим червоним візуальним індикатором, завдяки якому можна ідентифікувати сповіщувач, який спрацював, до скидання режиму тривоги.
4.3 Підімкнення допоміжних пристроїв
Якщо сповіщувач має контакти для приєднання допоміжних пристроїв (наприклад, виносних індикаторів, реле керування), то такі несправності як обрив або коротке замикання на лінії їхнього підімкнення не повинні вливати на нормальну роботу самого сповіщувача.
4.4 Настройки виробника
Зміна настройок виробника сповіщувача не повинна бути можливою без застосовування спеціальних засобів (наприклад, використовування спеціального коду або інструмента), руйнування або зняття печатки.
4.5 Регулювання величини порога спрацьовування на місці експлуатування
Якщо передбачено можливість регулювати характеристики спрацьовування сповіщувача на місці його експлуатування, то:
- для кожної настройки, для якої виробник гарантує відповідність цьому стандарту, сповіщувач повинен відповідати вимогам цього стандарту. Доступ до засобів регулювання повинен бути можливий лише у разі використовування спеціального коду або спеціального інструмента або у разі вилучання сповіщувача з його бази чи монтажного кріплення;
- для будь-яких настройок, для яких виробник не гарантує відповідність цьому стандарту, регулювання повинне бути можливе лише у разі використовування коду чи спеціального інструмента. При цьому на сповіщувачі або в супровідній документації на нього повинно бути чітко зазначено, що сповіщувач, у разі використовування цих настройок, не відповідає цьому стандарту.
Примітка. Ці регулювання можна виконувати у сповіщувачі або в пожежному приймально-контрольному приладі.
4.6 Захист від проникання сторонніх тіл
Сповіщувач повинен бути сконструйований так, щоб кулька діаметром (1,3 ± 0,05) мм не могла проникнути в будь-яку оболонку, яка містить активні оптоелектронні компоненти, за умов робочого стану сповіщувача.
4.7 Контролювання знімних сповіщувачів і з'єднань
Для знімних сповіщувачів повинні бути забезпечені засоби дистанційного контролювання (наприклад, пожежний приймально-контрольний прилад) для виявляння вилучення головки сповіщувача з бази і видавання сигналу несправності.
Якщо окремі частини сповіщувача з'єднують кабелями, повинні бути забезпечені засоби дистанційного контролювання (наприклад, пожежний приймально-контрольний прилад) для виявляння короткого замикання або обриву в цих кабелях та видавання сигналу несправності.
4.8 Межа компенсації
З досягненням межі компенсації у разі ефекту повільно змінюваної чутливості сповіщувач повинен видавати або сигнал несправності, або сигнал тривоги.
Тому що практично неможливо провести випробовування за умов дуже незначних збільшень щільності диму, оцінювання реакції сповіщувача в подібних умовах можна проводити на підставі аналізу схеми (програмного забезпечення) і (або) проведенням фізичних тестів та імітацій.
4.9 Додаткові вимоги щодо програмно керованих сповіщувачів
4.9.1 Загальні положення
Програмно керовані сповіщувачі, для відповідності вимогам цього стандарту, повинні також задовольняти вимоги 4.9.2 і 4.9.3.
4.9.2 Розробляння програмного забезпечення
Для забезпечування надійної роботи сповіщувача до програмного забезпечення під час розробляння висувають такі вимоги:
- програмне забезпечення повинне мати модульну структуру;
- побудова інтерфейсів для ручного або автоматичного формування даних не повинна дозволяти, щоб некоректні дані викликали помилку в роботі програми;
- програмне забезпечення повинне бути побудоване так, щоб унеможливити зависання програми.
4.9.3 Збереження програми і даних
Для відповідності цьому стандарту програма та всі попередньо встановлені дані, такі як настройки виробника, повинні зберігатися в енергонезалежній пам'яті. Записування інформації в область пам'яті, що містить цю програму і дані, повинне бути можливим лише за умов використовування спеціального інструмента або коду і не повинне бути можливим протягом нормального функціювання сповіщувача.
Специфічні дані об'єкта повинні міститися в пам'яті, яка буде зберігати дані протягом, принаймні, двох тижнів без зовнішнього електроживлення сповіщувача, а з моменту відновлення електроживлення після його вимкнення повинно бути забезпечено виконання автоматичного відновлювання таких даних протягом 1 год.
4.10 Сигналізування у разі несправності
Сигнал пожежної тривоги не повинен бути скасований у випадку несправності, що виникла в результаті швидкої зміни ослаблення променя (відповідно до 5.6) або в результаті досягнення межі компенсації (відповідно до 4.8).
5 МЕТОДИ ВИПРОБОВУВАННЯ
5.1 Загальні положення
5.1.1 Атмосферні умови під час випробовування
Якщо методика випробовування не встановлює інше, то випробовування треба проводити після того, як випробний зразок стабілізувався в стандартних атмосферних умовах для випробовування згідно з
EN 60081-1, що є такими:
- температура - від 15 °С до 35 °С;
- відносна вологість - від 25 % до 75 %;
- атмосферний тиск - від 86 кПа до 106 кПа.
Примітка. Якщо зміна цих параметрів має значне впливання на результати вимірювання, то такі зміни необхідно звести до мінімуму протягом ряду вимірювань, виконуваних як частина одного випробовування на одному зразку.
5.1.2 Стан сповіщувача під час випробовування
Якщо відповідно до методики випробовування зразок повинен бути у робочому стані, то його треба підмикати до відповідного устатковання електроживлення і контролювання, характеристики якого відповідають технічним даним виробника. Якщо в методиці випробовування не зазначено інше, параметри електроживлення зразка повинні знаходитися у межах діапазону(-ів), встанов-леного(-их) виробником і повинні залишатись незмінними протягом випробовування. Величина, обрана для кожного з параметрів, зазвичай, повинна мати номінальне або середнє значення зазначеного діапазону.
Якщо методика випробовування вимагає контролювання зразка з метою виявлення будь-яких сигналів тривоги або несправності, треба приєднати до нього будь-які необхідні додаткові пристрої (наприклад, кінцевий елемент для звичайних сповіщувачів), що дозволяють розпізнавати сигнал несправності.
Подробиці про устатковання електроживлення і контролювання та застосовані критерії тривоги повинні бути зазначені у протоколі випробовування.
5.1.3 Установлювання сповіщувача
Зразок треба установлювати за допомогою його штатних засобів кріплення відповідно до вказівок виробника. Якщо в інструкціях зазначено більше ніж один спосіб установлювання, то для кожного випробовування треба обирати спосіб, який вважають найнесприятливішим.
5.1.4 Допустимі відхили
Якщо не зазначено інше, допустимі відхили параметрів для випробовування на впливання довкілля повинні відповідати наданим у базових стандартах на визначений вид випробовування, на яке є посилання (наприклад, відповідна частина IEC/EN 60068).
Якщо вимога або методика випробовування не визначає конкретні допустимі відхили або межі відхилу, то їх треба вважати рівними ± 5 %.
5.1.5 Вимірювання величини порога спрацьовування
5.1.5.1 Загальні положення
Зразок, для якого треба вимірювати значення порога спрацьовування, повинен бути встановлений на оптичну лаву, відповідно до додатка А, у його нормальне робоче положення за допомогою штатних засобів кріплення відповідно до 5.1.3.
Зразок треба підмикати до устатковання електроживлення і контролювання відповідно до 5.1.2 і треба стабілізувати протягом, принаймні, 15 хв.
Значення порога спрацьовування повинне бути позначене як С.
5.1.5.2 Умови випробовування
Приймач треба встановлювати на твердій опорі на відстані, принаймні, 500 мм від передавача або передавач-приймач встановлювати на такій самій відстані від відбивача (див. рисунок А.1), потім тримач фільтра треба присунути наскільки можливо ближче до приймача і розмістити його так, щоб фільтр закривав всю оптику приймача. Цей тримач фільтра треба використовувати для фіксування фільтрів під час вимі-
рювання значення порога спрацьовування.
Висота h, що є відстанню від осі оптичного променя до опорної плити, повинна бути в 10 разів більша діаметра (або вертикального розміру) оптичної системи приймача.
Якщо необхідно регулювання довжини шляху або кутове юстирування, то їх треба виконувати відповідно до інструкції виробника.
Якщо інше не зазначено в методиці випробовування, то значення порога спрацьовування треба вимірювати за імітації максимальної відстані з використовуванням засобів, погоджених із виробником.
5.1.5.3 Вимірювання
Значення порога спрацьовування визначають значенням ослаблення найменшого з оптичних фільтрів, необхідного для видавання сигналу тривоги в межах 30 с після установлення його на шляху променя. Мінімальна роздільна здатність ослаблювальних фільтрів повинна відповідати таблиці А.1 (див. додаток А).
5.1.6 Забезпечення випробовувань
Для проведення випробовувань на відповідність цьому стандарту треба забезпечити:
- сім сповіщувачів;
- документацію відповідно до 6.2.
Надані для випробовування зразки треба розглядати як продукцію серійного виробництва у відношенні конструкції і настроювання.
Примітка. Це означає, що середнє значення порога спрацьовування 7 зразків, визначене під час випробовування на відтворність, повинно відповідати середньому значенню порога спрацьовування сповіщувачів за умов серійного виробництва, а граничні значення, визначені у випробовуванні на відтворність, повинні також співпадати з граничними значеннями порога спрацьовування продукції цього самого виробника.
5.1.7 План випробовування
Зразки треба випробовувати відповідно до плану випробовування, зазначеного у таблиці 1. Після випробування на відтворність, треба відібрати два зразки з найменшою чутливістю (тобто, сповіщувачі з найвищими значеннями порога спрацьовування) і пронумерувати їх відповідно 6 і 7, а інші - у довільному порядку від 1 до 5:
Таблиця 1 - План випробовувань
|
Випробовування |
Розділ |
Зразок(-зки) № |
|
Відтворність |
5.2 |
усі зразки |
|
Повторність |
5.3 |
2 |
|
Залежність від напрямку |
5.4 |
1 |
|
Зміна параметрів електроживлення |
5.5 |
1 |
|
Швидкі зміни ослаблення променя |
5.6 |
1 |
|
Повільні зміни ослаблення променя |
5.7 |
1 |
|
Залежність від довжини оптичного шляху |
5.8 |
1 |
|
Чутливість до пожежі |
5.9 |
6 і 7 |
|
Паразитне засвічування |
5.10 |
6 |
|
Сухе тепло (стійкість) |
5.11 |
3 |
|
Холод (стійкість) |
5.12 |
3 |
|
Вологе тепло, постійний режим (стійкість) |
5.13 |
2 |
|
Вологе тепло, постійний режим (тривкість) |
5.14 |
2 |
|
Вібрація (тривкість) |
5.15 |
7 |
|
Електростатичний розряд (стійкість) |
5.16 |
4а |
|
Випромінювані електромагнітні поля (стійкість) |
5.16 |
6а |
|
Кондуктивні завади, спричинені електромагнітними полями (стійкість) |
5.16 |
6а |
|
Пачки короткочасних перехідних імпульсів (стійкість) |
5.16 |
4а |
|
Повільні кидки напруги великої енергії (стійкість) |
5.16 |
6а |
|
Корозійне впливання діоксиду сірки (SO2) (тривкість) |
5.17 |
5 |
|
Удар (стійкість) |
5.18 |
1 |
|
а З метою спрощення процедури випробовування дозволено використовувати той самий зразок для декількох випробовувань за ЕМС. У такому випадку проміжне(-і) функційне(-і) випробовування на зразку(-ах), використовуваних для більше ніж одного випробовування, можна вилучити, проводячи їх наприкінці такої серії випробовувань. Однак варто відмітити, що у випадку відмови може не бути можливості визначити яке саме випробовування викликало цю невідповідність (див. розділ 4 EN 50130-4:1995) |
||
5.2 Відтворність
5.2.1 Мета
Довести, що чутливість випробного сповіщувача не змінюється надмірно від зразка до зразка.
5.2.2 Методика випробовування
Сповіщувачі треба настроювати на максимальну чутливість.
Значення порога спрацьовування кожного випробного зразка треба вимірювати відповідно до 5.1.5.
Треба обчислювати середнє арифметичне отриманих значень порога спрацьовування і позначати його Свідтв.
Найбільше виміряне значення порога спрацьовування треба позначати Сmах, а найменше Сmіn.
5.2.3 Вимоги
Сmіn повинно бути не менше ніж 0,4 дБ.
Співвідношення значень порога спрацьовування Сmах : Свідтв. не повинно перевищувати 1,33, а співвідношення значень порога спрацьовування Свідтв : Cmin не повинно перевищувати 1,5.
5.3 Повторність
5.3.1 Мета
Довести, що чутливість випробного сповіщувача залишається постійною навіть після великої кількості спрацювань.
5.3.2 Методика випробовування
Зразок треба настроювати на максимальну чутливість.
Значення порога спрацьовування зразка треба вимірювати тричі відповідно до 5.1.5.
Проміжок часу між подальшими вимірюваннями повинен бути не менше 15 хв та не більше 1 год.
Потім на подальші 7 діб зразок треба лишати підімкненим до електроживлення без переривань або порушень оптичного променя. Після цього треба повторювати вимірювання значення порога спрацьовування випробного зразка відповідно до 5.1.5.
Найбільше значення порога спрацьовування треба позначати Сmах, а найменше Сmіn.
5.3.3 Вимоги
Протягом 7 діб між вимірюваннями не повинно надходити сигналів тривоги або несправності.
Сmin повинно бути не менше ніж 0,4 дБ.
Співвідношення значень порога спрацьовування Сmах : Сmіn не повинне перевищувати 1,6.
5.4 Залежність від напрямку
5.4.1 Мета
Довести, що невеликі неточності кутового юстирування (у межах зазначених виробником максимальних значень), що є результатом установлення і (або) перекосів усередині будівлі, не впливають шкідливо на функціювання сповіщувача.
5.4.2 Методика випробовування
5.4.2.1 Стан зразка під час впливання
Зразок треба настроювати на його максимальну чутливість і установлювати відповідно до 5.1.3 на максимальній відстані. Підмикати треба відповідно до 5.1.2.
За згоди виробника це випробовування можна проводити в атмосферних умовах не зазначених у 5.1.1.
5.4.2.2 Умови впливання
Кожний з опозитних компонентів треба піддавати нижчезазначеним діям, у той час як інший компонент залишають нерухомим:
а) повернути компонент по годинній стрілці навколо вертикальної осі з кутовою швидкістю
(0,3 ± 0,05) °/хв до максимального кутового зсуву, зазначеного виробником відповідно до 6.2. Після 2 хв перебування компонента в цьому положенні встановити на шляху променя випробовувальний фільтр з ослабленням 6 дБ.
Видалити випробовувальний фільтр і провести скидання сповіщувача. Повернути компонент у вихідне положення, провести скидання:
b) повторити порядок дій, зазначений в а), але повертати компонент у напрямку проти часової стрілки;
c) повторити зазначені в а) та b) дії, але повертати компонент навколо горизонтальної осі перпендикулярно променю.
5.4.3 Вимоги
Зразок не повинен видавати ні сигналів несправності, ні сигналів тривоги під час обертання його в межах кутових допусків, зазначених виробником (див. 6.2.а)).
Зразок повинен видати сигнал тривоги протягом проміжку часу не більше ніж 30 с після повного уведення випробовувального фільтра, зазначеного у 5.4.2.2.
5.5 Зміна параметрів електроживлення
5.5.1 Мета
Переконатися, що в межах установленого діапазону(-ів) параметрів електроживлення (наприклад, напруги) чутливість сповіщувача не залежить істотно від цих параметрів.
5.5.2 Методика випробовування
Зразок треба настроювати на його максимальну чутливість.
Значення порога спрацьовування зразка треба вимірювати відповідно до 5.1.5 за крайніх значень встановлених умов (наприклад, мінімальне або максимальне значення напруги).
Найбільше значення порога спрацьовування треба позначати Сmах, а найменше Сmіn.
Примітка. Для звичайних сповіщувачів параметром електроживлення є постійна напруга. Для інших типів сповіщувачів (наприклад, аналогових адресних) може знадобитися розглядання рівнів сигналів і їхньої зміни у часі. У разі потреби можна зробити запит виробнику про надання відповідного устатковання електроживлення, яке дозволяє регулювати параметри електроживлення в необхідних діапазонах.
5.5.3 Вимоги
Cmin повинно бути не менше ніж 0,4 дБ.
Співвідношення значень порога спрацьовування Сmах : Сmіn не повинне перевищувати 1,6.
5.6 Швидкі зміни ослаблення променя
5.6.1 Мета
Довести, що випробний сповіщувач після раптового тривалого ослаблення світлового променя видасть протягом прийнятного часу сигнал тривоги або сигнал несправності.
5.6.2 Методика випробовування
Зразок треба настроювати на його максимальну чутливість, установлювати і підмикати відповідно до 5.1.5.
Треба використовувати випробовувальні фільтри з такими значеннями ослаблення:
- випробовувальний фільтр А: значення ослаблення 6 дБ;
- випробовувальний фільтр В: значення ослаблення () дБ.
Випробовувальний фільтр А треба встановити на шляху променя. Час до досягнення максимального ослаблення променя не повинен бути більше ніж 1 с. Випробовувальний фільтр А повинен залишатися на шляху променя протягом 40 с.
Після видалення випробовувального фільтра А сповіщувач треба повернути у його вихідний стан, а на шляху променя треба розмістити випробовувальний фільтр В. Час до досягнення максимального ослаблення променя не повинен бути більше ніж 1 с. Випробовувальний фільтр В повинен залишатися на шляху променя протягом 70 с.
5.6.3 Вимоги
Після повного уведення випробовувального фільтра А між компонентами сповіщувача зразок повинен видати сигнал тривоги протягом проміжку часу не більше ніж 30 с.
Після повного уведення випробовувального фільтра В між компонентами сповіщувача зразок повинен видати сигнал тривоги протягом проміжку часу не більше ніж 60 с.
5.7 Повільні зміни ослаблення променя
5.7.1 Мета
Довести, що випробний сповіщувач може виявляти пожежу, що повільно розвивається, незважаючи на будь-які заходи по схемній компенсації ефекту забруднення оптики компонентів.
5.7.2 Методика випробовування
Зразок треба настроювати на його максимальну чутливість, установлювати і підмикати відповідно до 5.1.5.
Значення порога спрацьовування зразка треба вимірювати відповідно до 5.1.5. При цьому фільтри змінюють або безупинно, або по черзі відповідно до мінімальної роздільної здатності фільтра, наведеної в таблиці А.1 (див. додаток А), зі швидкістю Свідтв. /4 дБ/год, де Свідтв. - середнє значення порога спрацьовування, виміряне під час випробовування на відтворність.
Найбільше зі значень порога спрацьовування, виміряних в цьому випробовуванні і під час випробовування на відтворність для цього самого зразка, треба позначати Сmах, а найменше - Сmіn.