ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ

Будинки і споруди

КУЛЬТУРНО-ВИДОВИЩНІ

ТА ДОЗВІЛЛЄВІ

ЗАКЛАДИ

ДБН В.2.2-16-2005

Видання офіційне

Держбуд України
Київ 2005

РОЗРОБЛЕНО:

 ВАТ КиївЗНДІЕП

(д-р архіт. В.В. Куцевич  керівник; архітектори: І.І. Чернядьєва, О.М. Сахно, Н.М. Кир'янова, Б.М. Губов,

кіноінженер Й.Л. Верник)

Діпромісто

(архіт. Г.Д. Андреев, інженери:

А.Т. Лук'янчук , Е.М. Биков, Л.О. Чуйченко,

П.Т. Персухов, О.М. Ізраїлєв, А.Г. Павлов)

За участі:

УкрНДІПроцивільсільбуду

(кандидати архіт.: О.П. Чижевський, Г.І. Болотов; архіт. В.В. Жога)

УкрНДІ пожежної безпеки МНС України

(канд.техн.наук О.О. Сізіков,

інженери С.С. Солодка, В.Г. Сокол)

Головного санітарно-епідеміологічного управління МОЗ України

(інспектор-лікар А.П. Скрипник)

Інституту гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзеєва АМН України

(д-р мед. наук В.Я. Акіменко, канд. біолог, наук О.В. Яригін)

 

ВНЕСЕНО ТА ПІДГОТОВЛЕНО ДО ЗАТВЕРДЖЕННЯ:

 Управлінням архітектурно-конструктивних та інженерних систем будинків і споруд житлово-цивільного призначення Держбуду України

 

ЗАТВЕРДЖЕНО:

 Наказом Держбуду України від 27.09.05 № 171 і надано чинності з 01.04.2006 р.

ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ

Будинки і споруди. ДБН В.2.2-16-2005 Культурно-видовищні На заміну та дозвіллєві заклади ВСН 45-86/Госгражданстрой

Чинні від 2006-04-01

Ці Норми поширюються на проектування нових і реконструкцію існуючих однозальних і багатозальних будинків та споруд культурно-видовищних та дозвіллєвих закладів:

кінотеатрів цілорічної та сезонної дії з кіно та відеозалами, а також відеокомплексів;

театрів драматичних, музично-драматичних, музичної комедії, опери та балету;

клубів, центрів дозвілля.

Вимоги цих Норм є обов'язковими для фізичних і юридичних осіб  суб'єктів інвестиційної діяльності на території України незалежно від форм власності і відомчої належності.

Ці Норми не поширюються на культурно-видовищні та дозвіллєві заклади місткістю понад 1500 місць для глядачів, цирки, казино, спеціалізовані театри і кінотеатри.

Перелік нормативних документів, на які є посилання в цих Нормах, наведений у додатку А. Терміни та визначення понять, які використовуються у цих Нормах, наведені в додатку Б.

1   ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.   Містобудівні показники місткості будинків культурно-видовищних та дозвіллєвих закладів і
   кількість місць у залах для глядачів слід приймати за розрахунком згідно з чинними містобудівними
   нормами ДБН 360 з уточненням містобудівних показників у завданні на проектування. Рекомендований перелік будинків культурно-видовищного та дозвіллєвого призначення, що розміщуються
   у міських і сільських поселеннях, їх місткість наведені у додатку В.
2.   Місткість будинків кінотеатрів і театрів визначається кількістю місць у залах для глядачів, а
   місткість будинків клубів, центрів дозвілля визначається двома показниками: кількістю місць у
   залах для глядачів і кількістю відвідувачів клубної частини.
3.   Проектування будинків і споруд культурно-видовищних та дозвіллєвих закладів місткістю
   залів більше 1500 місць (відвідувачів), спеціалізованих типів будинків та приміщень у складі багатофункціональних комплексів або громадсько-культурних центрів, а також реконструкція зазначених
   закладів здійснюється за завданням на проектування з урахуванням вимог цих Норм.
4.   При проектуванні нового будівництва та реконструкції будинків культурно-видовищних і
   дозвіллєвих закладів необхідно враховувати вимоги щодо забезпечення пересування інвалідів, що
   користуються кріслами-колясками, а також інших маломобільних груп населення і доступності
   для них усіх приміщень згідно з ВСН 62 та додатком Г цих Норм.
5.   Меблі та обладнання (електротехнічне, світлотехнічне, лазерне тощо), а також матеріали, що
   застосовуються для опорядження приміщень, повинні мати позитивний висновок санітарно-епідеміологічної служби відповідно до вимог чинного законодавства.

2   ВИМОГИ ДО ЗЕМЕЛЬНИХ ДІЛЯНОК

2.1 Розміщення, розмір та склад земельних ділянок кінотеатрів, відеокомплексів, театрів, клубів, центрів дозвілля визначаються згідно з вимогами ДБН 360; ДБН Б.2.4-1; ДБН В.2.2-9 з урахуванням ДержСанПіН 173, СанПиН 2605, НРБУ і вимог цього розділу.

С. 2 ДБН В.2.2-16-2005

Розміри ділянок для будівництва рекомендується приймати з розрахунку:

для кінотеатрів і відеокомплексів  3-5 м на одне місце у залі для глядачів;

для клубів, центрів дозвілля  7-12 м2 на одного відвідувача.

Вибір земельної ділянки для будівництва театру та визначення його розмірів рекомендується здійснювати на основі передпроектних досліджень згідно з вимогами ДБН А.2.2-3.

2.2 На земельній ділянці кінотеатру, відеокомплексу, театру, клубу, центру дозвілля слід передбачати:

майданчики перед входами і виходами (із розрахунку на одне місце в залі  0,2 м2, для
сезонних кінотеатрів і театрів  0,3 м2);

місце для реклами та малі архітектурні форми;

зелені насадження, майданчики для стоянок автомобілів, господарське подвір'я згідно з
вимогами ДБН 360.

Залежно від профілю закладу можливе розміщення сезонних споруд для клубної роботи і рекреації, майданчиків для спортивних ігор, дитячих майданчиків і відкритих майданчиків музейної експозиції.

2.3 На ділянці будинків і споруд культурно-видовищних та дозвіллєвих закладів, що проектуються та реконструюються, повинні бути передбачені індивідуальні автостоянки для інвалідів
за розрахунком, але не менше одного машино-місця і спеціальні пристрої (пандуси, підйомники,
поручні) для використання інвалідами всієї території і будинку згідно з вимогами ВСН 62.

3  ОБ'ЄМНО-ПЛАНУВАЛЬНІ РІШЕННЯ БУДИНКІВ І ПРИМІЩЕНЬ

Загальні вимоги

3.1 Приміщення будинків кінотеатрів, відеокомплексів, театрів, клубів, центрів дозвілля поділяються на комплекси і групи:

приміщення комплексу для глядачів;

приміщення демонстраційного комплексу: зал для глядачів, сцена (естрада), приміщення технологічного забезпечення сцени (естради), приміщення технологічного забезпечення кіно-
показу;

приміщення, що обслуговують сцену (естраду): приміщення для творчого і технічного персоналу, склади;

адміністративно-господарські приміщення;

виробничі приміщення;

приміщення клубного комплексу: для відпочинку і розваг, лекційно-інформаційні, гуртково-студійні, фізкультурно-оздоровчого призначення.

Склад комплексів і груп приміщень театрів приймається відповідно до додатка Д цих Норм. Склад і місткість груп приміщень клубів і центрів дозвілля приймаються відповідно до додатка Е цих Норм.

Приміщення комплексу для глядачів

3.2 Площі приміщень комплексу для глядачів кінотеатрів, відеокомплексів, театрів, клубів,
центрів дозвілля визначаються відповідно до функціонального призначення кожного закладу (див.
кінотеатри і відеокомплекси  4.1-4.3 та таблицю 3, театри  5.2-5.4 та таблицю 6, клуби, центри
дозвілля  таблицю 13).

При проектуванні вестибюлів і гардеробних будинків і споруд культурно-видовищних та дозвіллєвих закладів повинні бути передбачені місця для людей, що супроводжують інвалідів, із розрахунку 0,5 м на інваліда. Кількість місць для інвалідів на кріслах-колясках слід визначати з розрахунку 1-1,5 % від загальної місткості, але не менше 2 місць у залах до 200 місць.

ДБН В.2.2-16-2005 С. 3

Приміщення демонстраційного комплексу

Зал для глядачів

3.3 Площі залів для глядачів слід приймати, м2 на одне місце, не менше, для:

кінотеатрів цілорічної дії 1,0-1,2

кінотеатрів сезонної дії 0,9

об'єктів відеопоказу:

загального призначення 1,5

індивідуального призначення (відеокабіни) . 2,0-2,5

театрів 0,7-0,85

клубів, центрів дозвілля:

з театрально-концертними залами 0,65 0,8

з універсальними концертно-танцювальними залами 1,0-1,6

з кіноконцертними залами 1,0-1,2

Площу залу для глядачів (включаючи балкони, ложі і яруси) слід визначати в межах огороджувальних конструкцій: для кінотеатрів  включаючи естраду; для театрів, клубів, центрів дозвілля  до передньої межі естради (сцени, авансцени або бар'єра оркестрової ями).

1.  Розташування місць у залах для глядачів кінотеатрів, театрів, клубів, центрів дозвілля слід
   проектувати згідно з додатком Ж.
2.  Вимоги до параметрів кіноекрана та залу для глядачів, обладнаного кіноустановкою, слід
   приймати згідно з додатком К.
3.  Висота залу для глядачів, а також лекційного залу (аудиторії), обладнаних кіноустановками,
   визначається розрахунком залежно від призначення залу (аудиторії) і відповідних технологічних вимог.

У залі для глядачів за наявності ярусів чи балконів з кількістю рядів не більше трьох висоту від підлоги місць для глядачів до низу виступних конструкцій розташованих вище ярусів, балконів чи стелі залу для глядачів слід приймати не менше 2,5 м*), а при більшій кількості рядів  не менше 3 м. Висота бар'єрів балконів повинна бути не менше 0,9 м**) на бар'єрах слід передбачати пристосування, що запобігають падінню предметів з висоти.

3.7 Зали для глядачів слід проектувати з урахуванням встановлення в них крісел з відкидними
сидіннями.

У сезонних кінотеатрах, клубах, центрах дозвілля із залами для глядачів місткістю не більше 200 місць, малих залах театрів, а також у ложах та на балконах глибиною не більше двох рядів допускається встановлювати стільці або лави зі спинками.

3.8 Ширину крісел (між осями підлокітників) слід приймати не менше 0,52 м, ширину стільців і
лав  не менше 0,45 м. Глибина крісел, стільців і лав повинна забезпечувати ширину проходів між
рядами не менше 0,45 м.

3.9 Відстань між спинками крісел (глибину ряду) слід передбачати не менше 0,9 м, а між
спинками стільців чи лав  не менше 0,85 м, у кінотеатрах  не менше 1,0-1,1 м.

Кількість неперервно встановлених місць у ряду слід приймати: за одностороннього виходу із ряду не більше 26, за двостороннього  не більше 50.

У разі перепаду висот сусідніх рядів більше 0,25 м між рядами слід встановлювати огорожу. Висота огорожі визначається виходячи з побудови профілю залу, але не нижче 0,7 м.

3.10 Відстань між передньою межею естради (сцени, авансцени чи бар'єра оркестрової ями) та
спинками сидінь першого ряду місць для глядачів слід приймати не менше 1,5 м, а в залах для
глядачів місткістю до 300 місць  не менше 1,2 м.

*) За винятком лож та ярусів, які знаходяться в одному рівні з приміщенням фронтального освітлення сцени, висота яких визначається розрахунком та технологічними вимогами.

**)  В разі додержання умов видимості.

С.4 ДБН В.2.2-16-2005

Висоту рівня планшета естради (сцени, авансцени) над рівнем підлоги першого ряду місць для глядачів слід передбачати не більше 1 м, а в залах для глядачів місткістю до 500 місць  не більше 0,8 м (з горизонтальною підлогою  не більше 1,1 м).

1.  У залах для глядачів уклон підлоги (пандуса) допускається не більше 1:7. У разі влаштування в проходах східців висоту сходинок слід приймати не більше 0,2 м.
2.  Крісла, стільці, лави чи їх ланки в залах для глядачів (крім балконів і лож місткістю до 12
   місць) слід передбачати з пристосуванням для кріплення до підлоги.

За місткості залів не більше 200 місць (за винятком залів для глядачів у кінотеатрах) допускається передбачати встановлення крісел, стільців і лав чи їх ланок без кріплення до підлоги, але з забезпеченням пристосувань, що запобігають їх перекиданню.

3.13 У залах для глядачів і лекційних залах місткістю більше 50 осіб, обладнаних фіксованими
сидячими місцями, необхідно передбачати не менше 4 % крісел із вмонтованими системами індивідуального прослуховування. Ці місця слід розташовувати в зоні гарної видимості.

Місця для інвалідів на кріслах-колясках слід передбачати в першому або останньому ряду партеру або ложі і розміщувати на плоскій ділянці підлоги. Розміри місць для інвалідів на кріслах-колясках  0,9 х 1,5 м, ширина під'їзду до місць повинна бути не менше 0,9 м.

Сцена (естрада)

1.  Види і розміри естрад та глибинних колосникових сцен слід приймати згідно з таблицею 1.
   Проектування інших видів естрад і сцен (тристороння, панорамна, центральна та ін.) слід виконувати на підставі завдання на проектування.
2.  Колосниковий настил слід розташовувати перпендикулярно до порталу сцени із зазорами
   між колосниками 0,05 м.

Висоту над колосниковим настилом у просвіті слід приймати, м, не менше:

- для сцен:

С-1 ? С-3, С-5 2,0

С-4, С-6 ? С-9 2,4

- при похилому покритті в низькій частині сцен:
С-1 ? С-3, С-5 1,5

С-4, С-6 ? С-9 1,8

- ар'єрсцени 1,6

3.16 Вздовж бічних і задньої стін сцени слід передбачати яруси робочих галерей. Нижню
галерею рекомендується розташовувати на 1 м вище будівельного порталу, але не нижче верху
прорізу ар'єрсцени плюс 0,5 м.

Відстань між ярусами робочих галерей від підлоги до підлоги слід приймати від 2,5 м до 3 м за всією висотою сцени. Ширину (у просвіті) робочих галерей, розташованих на бічних стінах, слід приймати: при встановленні електроприводів підйомів на галереях  2,8 м; при встановленні електроприводів за межами сценічної коробки, при ручному приводі підйомів і на освітлювальних галереях  1,5-1,8 м. Ширину робочих галерей (обхідних містків) на задній стіні сцени слід приймати не менше 0,8 м.

Між бічними робочими галереями допускається передбачати перехідні містки завширшки не менше 0,6 м.

Робочі галереї та перехідні містки повинні мати суцільний настил, огорожу заввишки не менше 1,2 м і відбійний брус заввишки не менше 0,15 м.

1.  Висоту прорізу з ар'єрсцени на сцену слід приймати більше висоти будівельного порталу на
   0,5-2,5 м, визначаючи проміжні величини в прямій залежності від розміру сцени. Висоту прорізу з
   кармана на сцену слід приймати для сцен С-4, С-6 і С-7 на 0,5 м більше висоти будівельного порталу,
   а для сцен С-8 і С-9  за величиною, що дорівнює його висоті.
2.  У разі горизонтального розташування планшета сцени планшети авансцени, ар'єрсцени та
   підлоги карманів слід проектувати в одному рівні з ним, а в разі похилого планшета сцени  за
   завданням на проектування.
3.  

ДБН В.2.2-16-2005 С. 5

3.19 Під планшетом сцен С-4, С-6 ? С-9 слід, а сцен С-1 ? С-3 і С-5 допускається передбачати трюм з розмірами в плані, що дорівнюють розмірам сцен за таблицею 1.

Висоту поверху трюму до низу виступних конструкцій слід приймати не менше 1,9 м.

При влаштуванні барабанного круга, підйомно-опускних площадок та іншого сценічного обладнання кількість поверхів трюму визначається в проекті. В інших випадках трюм слід проектувати одноповерховим, як у випадку застосування накладного планшетного обладнання, врізного поворотного круга, круга з кільцем (кільцями), так і за відсутності подібного обладнання.

Таблиця 1

Вид естради або сцени	Основні параметри, м, не менше
		сцени, естради			будівельного порталу (ігрового порталу)		авансцени		ар'єрсцени			кармана
		ширина	глибина	висота	ширина 1)	висота 1)	глибина1)		ширина	глибина3)	висота	ширина 3)	глибина3)	висота
ЕСТРАДА
Е-1	9	6	5,5	-	-	-	-		-	-	-		-
Е-2	12	7,5	6	8,5	5	1,5	-		-	-	-	-	-
Е-3	15	9	7,5	10,5	5,5	1,5	-		-	-	-	-	-
Е-4	18	12	9	12	6,5	1,5	-		-	-	-	-	-
Е-5	21	12	9	14	7,5	1,5	-		-	-	-	-	-
Е-6	24	15	11	16	9	1,5	-		-	-	-	-	-
СЦЕНА
С-1	12	7,5	10,5	8,5 (6)	5 (4,5)	1,5	-		-	-	-	-	-
С-2	15	7,5	11,5	10,5(6)	5,5 (4,5)	1,5	-		-	-	-	-	-
С-3	18	9	12,5	13(6)	6,5 (4,5)	1,5	-		-	-	-	-	-
С-4	18	12	18	8(7)	5,5 (5)	1,8	12		3	8,5	6	12	6,5
С-5	21	12	16	14(8)	7,5 (5,5)	1,5	-		-	-	-	-	-
С-6	21	15	20	10(8)	6,5 (5,5)	1,8	15		6	11	7,5	12	7,5
С-7	24	18	22	12(10)	7,5 (6,5)	1,8	18		6	12	9	15	8,5
С-8	27	21	24	14(12)	8,5 (7,5)	1,8	21		9	13,5	12	18	9,5
С-9	30	21	26	16(14)	9,5 (8,5)	1,8	24		6	15	12	21	10,5
1) Ширину будівельного порталу для сцен С-4, С-6  С-9 допускається збільшувати на 1-5 м, висоту будівельного  порталу  на 0,5-2,5 м, визначаючи проміжні величини допусків у прямій залежності від розмірів сцени. 2) При збільшенні глибини авансцени допускається відповідно зменшити глибину сцени, але не більше ніж на 0,25 вказаної величини. 3) При влаштуванні відкатного круга глибина ар'єрсцени та розміри карманів визначаються в проекті. Примітка 1. Розміри (у плані) естрад, сцен, ар'єрсцен і карманів вказані в осях будівельних конструкцій, авансцени  від внутрішнього краю прорізу оркестрової ями або передньої кромки авансцени до червоної лінії сцени (естради). Примітка 2. Висоту естрад слід приймати від рівня планшета до стелі (технологічного обладнання). Примітка 3. Висоту сцен слід приймати від рівня планшета до верху колосникового настилу, висоту карманів  від підлоги до підлоги розташованого вище поверху, висоту ар'єрсцени  від рівня планшета до низу перекриття. Вказана висота ар'єрсцени приймається за наявності над нею колосникового настилу.

1.  Оркестрову яму слід проектувати для сцен С-4, С-6 ? С-9, для сцен С-1 ? С-3, С-5 і естрад 
   за завданням на проектування. При цьому слід передбачати можливість перекриття прорізу оркестрової ями, допускається трансформація бар'єра, що її огороджує, і підлоги.
2.  Авансцена проектується опуклою в зал, прямолінійною або такою, що обгинає передню
   частину зони місць для глядачів. З авансцени слід передбачати не менше двох східців-сходів або
   пандусів, що ведуть до проходів залу. Нависанння авансцени над оркестровою ямою складає 1/3 її
   ширини для музично-драматичних і 1/4  для театрів музичної комедії, опери та балету.
3.  

С. 6  ДБН В.2.2-16-2005

3.22 Для обслуговування робочих галерей і верхньої частини сцен С-4, С-6 ? С-9 повинні бути
передбачені дві колосникові сходові клітки від рівня підлоги трюму до рівня колосникового
настилу (за місткості залу менше 800 місць допускається влаштування таких кліток від рівня підлоги
нижньої робочої галереї). Для сцен С-1 ? С-3, С-5 допускається передбачати відкриті внутрішні
сходи від рівня підлоги нижньої галереї або планшета сцени з обладнанням проходів на загальні
сходи.

Приміщення технологічного забезпечення сцени (естради)

3.23 Приміщення технологічного забезпечення слід розміщувати:

освітлювальні бічні ложі  біля бічних стін залу;

приміщення виносного софіта  над залом для глядачів;

світлопроекційну, світлоапаратну  за задньою стіною залу для глядачів;

приміщення для фронтального виносного освітлення (фронтальну освітлювальну ложу), звукоапаратну, кабіни дикторів і перекладачів, ложу звукооператора  за задньою стіною залу
для глядачів або біля цієї стіни з боку залу;

рирпроекційну  за задньою стіною сцени або ар'єрсцени;

тиристорну  поблизу сцени.

1.  Освітлювальні бічні ложі слід розміщувати в зоні, обмеженій кутами (у плані) 55° та 65° до
   поздовжньої осі залу, з вершиною, розташованою на передній межі авансцени. Ширину прорізу
   освітлювальної ложі слід приймати не менше 1,8 м.
2.  Кількість освітлювальних бічних лож із кожного боку залу для глядачів слід приймати:

для сцен С-6 ? С-9 за місткості залу для глядачів 800 і більше місць  не менше двох;

для сцен С-4 і С-6 за місткості залу менше 800 місць  одна;

для сцен С-2 ? С-5 за місткості залу 600 і більше місць  одна.

Для сцен С-1 ? С-3 за місткості залу менше 600 місць, а також для естрад за будь-якої місткості залу допускається передбачати розміщення освітлювальної апаратури на бічних стінах залу для глядачів.

3.26 Відстань від рівня підлоги нижньої освітлювальної ложі до рівня планшета сцени (естради)
слід приймати не менше 2,5 м.

Відстань між рівнями підлог лож, розташованих одна над одною, слід приймати не менше 2,5 м. Глибина лож повинна бути не менше 2 м.

3.27 Приміщення виносного софіта заввишки та завширшки не менше 2 м слід розташовувати
над залом для глядачів таким чином, щоб оптичні осі освітлювальних приладів розміщувалися в
зоні, що обмежена променями до горизонтальної площини: від 50° до 60° з вершиною на відстані 1 м
від передньої межі авансцени (бар'єра оркестрової ями) в бік сцени; від 9° до 15-20° з вершиною на
рівні верху ігрового порталу, яка відступає на 1 м від червоної лінії вглиб сцени.

Для сцен С-1 ? С-3 за місткості залу для глядачів 500 і менше місць допускається передбачати підйомно-опускний софіт. При висоті залу для глядачів зі сценами С-1 ? С-3 і естрадами 5,5 м і менше допускається стаціонарне кріплення освітлювальної апаратури до стелі.

3.28 Фронтальну освітлювальну ложу слід розташовувати таким чином, щоб вісь приміщення
знаходилася в межах ширини ігрового порталу. У разі неможливості розташування приміщення у
вказаних межах слід передбачати два приміщення розміром по фронту не менше 4 м кожне.

Рівень підлоги фронтальної освітлювальної ложі слід влаштовувати не нижче верху ігрового порталу.

ДБН В.2.2-16-2005 С. 7

3.29 Світлопроекційну слід розташовувати в зоні таким чином, щоб кут відхилення оптичної осі
проектора від нормалі в геометричному центрі будівельного порталу по червоній лінії сцени не
перевищував:

у горизонтальній площині 9°

у вертикальній площині при проекції:

зверху вниз 9°

знизу наверх 3°

3.30 Довжину приміщення світлопроекційної слід приймати, м, не менше, для сцен:

С-8 і С-9 5

С-5 ? С-7 4

С-1 ? С-4, а також естрад Е-4 і Е-6 3

Рівень підлоги світлопроекційної повинен бути вище рівня підлоги частини залу для глядачів, яка прилягає до неї, не менше ніж на 0,9 м.

1.  Рівень підлоги рирпроекційної слід передбачати на позначці від рівня підлоги ар'єрсцени,
   що дорівнює половині висоти будівельного порталу.
2.  Світлоапаратну слід влаштовувати в межах проекції будівельного порталу на задню стіну
   залу.

Довжину приміщення світлоапаратної слід приймати, м, не менше для сцен:

С-8 і С-9 5

С-3 і С-7, а також естрад Е-5 і Е-6..... 4

Рівень підлоги світлоапаратної повинен бути вище рівня підлоги частини залу для глядачів, яка прилягає до неї, не менше ніж на 0,9 м.

1.  Рівень підлоги тиристорної слід передбачати не нижче рівня підлоги першої робочої
   галереї.
2.  Звукоапаратну, кабіну диктора (мовну) і перекладачів, а також ложу звукооператора
   (звукорежисера) слід розміщувати із забезпеченням прямої видимості сцени (естради).

Приміщення звукоапаратної допускається передбачати без забезпечення прямої видимості сцени (естради) у випадку, коли видимість забезпечується з ложі звукооператора.

3.35 У трансляційному пункті апаратну звукорежисера та кабіну диктора (мовну) слід розташовувати суміжно.

Телевізійний напівстаціонар (ТНС) слід розміщувати в цокольному або першому поверсі з виходом назовні. Слід передбачати можливість під'їзду до нього пересувної телевізійної станції та майданчик для стоянки не менше п'яти автомашин. ТНС слід проектувати із двох приміщень апаратних площею не менше 8 м2 кожне.

Приміщення технологічного забезпечення кінопоказу

1.  Склад та загальну площу приміщень кінопроекційної групи слід приймати згідно з таблицею 2. Площа окремих приміщень групи визначається завданням на проектування або проектом
   відповідно до прийнятого технологічного обладнання.
2.  Планування та розміри приміщення кінопроекційної наведені у додатку Л. При позначці
   підлоги кінопроекційної вище 3 м відносно рівня планувальної позначки тротуару слід передбачати
   підйомник.

Для розташування гучномовців за екраном слід передбачати площадки, а для обслуговування дороги завіси  галереї відповідно до завдання на проектування.

3.38 Проектування технологічних приміщень для відеосистем у будинках культурно-видовищних та дозвіллєвих закладів рекомендується здійснювати згідно з НАПБ В.0.1.049-97/930.

С. 8  ДБН В. 2.2-16-2005

Таблиця 2

Найменування приміщень	Склад та загальна площа приміщень, м2, за кількості кінопроекторів*)
		4	2	3	2	2	1	2	1	1
		для 70/35-мм фільмів		для 35-мм фільмів		для 35-мм фільмів	для 16-мм фільмів	для 35-мм фільмів		для 16-мм фільмів
		з ксеноновими лампами						з газорозрядними лампами
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
Проекційна	+	+	+	+	+	+**)	+	±	**)
Перемотувальна***)	+	+	+	+	-	-	-	-	-
Агрегатна охолодження кінопроекторів****)	+	+	-	-	-	-	-	-	-
Кімната кіномеханіка	+	+	+	+	+	+	+	±	-
Радіовузол	+	+	+	+	+	-	+	-	-
Майстерня кіномеханіка	+	+	+	-	-	-	-	-	-
Санітарний вузол	+	+	+	+	+

Внимание! Это не полная версия документа. Полная версия доступна для скачивания.