Email
Пароль
?
Войти Регистрация
caparol


Інструкція щодо визначення допустимих термінів роботи працюючих у шкідливих умовах

Название (рус.) Інструкція щодо визначення допустимих термінів роботи працюючих у шкідливих умовах
Кем принят Не определен
Тип документа Інструкція
Дата принятия 01.01.1970
Статус Действующий
Скачать этот документ могут только зарегистрированные пользователи в формате MS Word





 



Емкости

ЗАТВЕРДЖЕНО
наказом Міністерства охорони здоров'я України
від 12 грудня 2006 р. N 820 

3. Гігієна праці

3.6. Фізичні фактори виробничого середовища

Інструкція
щодо визначення допустимих термінів роботи працюючих у шкідливих умовах

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1. Інструкція щодо визначення допустимих термінів роботи працюючих у шкідливих умовах (далі - Інструкція) призначена для фахівців з гігієни та охорони праці і може використовуватись іншими фахівцями, які працюють у галузі охорони здоров'я працюючого населення.

1.2. Метою Інструкції є визначення критеріїв оцінки професійних ризиків, збереження здоров'я працюючих шляхом обмеження тривалості роботи в умовах несприятливого впливу шкідливих виробничих факторів (пилу, шуму, вібрації), встановлення пріоритетності в проведенні оздоровчих заходів у відповідності до професійних ризиків, праці при працевлаштуванні постраждалих, встановлення зв'язку захворювання з умовами праці на підставі дозо-ефектних залежностей, удосконалення критеріїв санітарно-гігієнічної експертизи підприємств за ступенем їх шкідливості та небезпечності.

1.3. Інструкція встановлює порядок визначення ступеню ризику професійних захворювань в залежності від стажевої дози впливу на працюючих шкідливих виробничих факторів та допустимих термінів роботи у шкідливих умовах.

2. ОСНОВНІ ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ

2.1. Під "професійним ризиком" розуміють імовірність порушення здоров'я в результаті несприятливого впливу професійних факторів з урахуванням важкості наслідків, що виникають. Сутність професійного ризику полягає в тому, що втрата постраждалим спроможності до повноцінного існування пов'язана з тимчасовою або постійною непрацездатністю через професійне захворювання або виробничу травму.

2.2. "Управління ризиком" - процес ухвалення рішення, який враховує політичні, соціальні, економічні міркування та технічні фактори з відповідною інформацією за оцінкою ризику, яка пов'язана з деякою небезпекою, з метою розробки, аналізу та порівняння варіантів з нормуванням й без нього та вибору й впровадження оптимальних рішень та дій для захисту від даної небезпеки.

2.3. "Оцінка та управління професійними ризиками" включає набір механізмів та інститутів щодо управління виробничим середовищем, безпекою, гігієною праці та здоров'ям працюючих. Сфера управлінських впливів охоплює вибір пріоритетів, рішень і дій щодо попередження й усунення причин порушення здоров'я, серед яких ефективними є технології захисту працюючих часом. Оцінка професійного ризику базується на зіставленні показників втрат здоров'я з експозиційними понаднормативними навантаженнями виробничими факторами. Для об'єктивізації втрат здоров'я використовується професійне захворювання. Саме такий підхід закладений у критерії диференціації факторів виробничого середовища і трудового процесу за ступенем їх шкідливості та небезпечності.

3. ВИЗНАЧЕННЯ ДОПУСТИМОГО ТЕРМІНУ РОБОТИ В УМОВАХ ВПЛИВУ ЛОКАЛЬНОЇ ВІБРАЦІЇ І ШУМУ

3.1. Шум і локальна вібрація є одними з найбільш розповсюдженими шкідливими виробничими факторами. На тлі розвитку і впровадження у виробництво нової техніки і сучасних технологій збільшується число джерел шуму і вібрації з одночасним збільшенням інтенсивності й тривалості їх впливу. Насамперед, це стосується вібро- та шумогенеруючого обладнання, ручних машин або інструментів для обробки деталей, видобутку корисних копалин та ін. Їх широко застосовують в гірничодобувній промисловості, машинобудуванні, на будівництві тощо у вигляді рубальних, клепальних і відбійних молотків, перфораторів, гірничих свердлів, шліфувальних машин, дрилів, бензомоторної пілки тощо. Найбільш шумо- та вібронебезпечними є професії гірника, обрубника, заточувальника, шліфувальника, повальника лісу, клепальника.

3.2. Відповідно до чинних критеріїв гігієнічної оцінки вібро-акустичних факторів виробничого середовища умови праці представників вібро- та шумонебезпечних професій відносяться до 3 класу (шкідливі) 1 - 4 ступенів згідно з Гігієнічною класифікацією праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу. У всіх випадках перевищення нормативу застосовуються організаційні заходи щодо захисту працюючих часом. Одним з таких способів є визначення допустимого терміну роботи у вібро- та шумонебезпечних умовах на основі розрахунку стажевих доз вібрації та шуму, які відповідають різним ризикам розвитку вібраційної та шумової патології.

3.3. Розрахунок допустимого стажу роботи у вібро- та шумонебезпечних умовах праці був проведений на основі стажевих доз шуму та вібрації з урахуванням поправок до еквівалентних рівнів та ризикометричного підходу. Імовірність розвитку вібраційної хвороби під впливом локальної вібрації визначається за таблицею 1. Так, при роботі впродовж 10 років з віброінструментами, які генерують вібрацію на рівні 112 - 130 дБ, поправка на стаж становить 10 дБ. Визначена поправка на стаж додається до еквівалентного коректованого рівня вібрації при розрахунку стажевої дози.

Таблиця 1 - Імовірність розвитку вібраційної хвороби при різних стажевих дозах

Рівень вібрації, дБ (за вібро-
швидкістю) 

Поправка для розрахунку стажевої дози вібрації, дБ
(стаж роботи, років) 

6(4) 

7(5) 

8(6) 

8,5(7) 

9(8) 

9,5(9) 

10(10) 

11(13) 

12(15) 

13(20) 

14(25) 

15(32) 

112 

113 

114 

11 

115 

11 

13 

116 

11 

13 

15 

117 

11 

13 

15 

18 

118 

11 

13 

15 

18 

21 

119 

  

10 

11 

13 

15 

18 

21 

24 

120 

10 

11 

12 

13 

15 

18 

21 

24 

28 

121 

11 

12 

13 

14 

15 

18 

21 

24 

28 

31 

122 

11 

13 

14 

15 

16 

18 

21 

24 

28 

31 

35 

123 

11 

13 

15 

16 

18 

19 

21 

24 

28 

31 

35 

39 

124 

13 

15 

18 

19 

21 

23 

24 

28 

31 

35 

39 

43 

125 

15 

18 

21 

23 

24 

26 

28 

31 

35 

39 

43 

48 

126 

18 

21 

24 

26 

28 

30 

31 

35 

39 

43 

48 

53 

127 

21 

24 

28 

30 

31 

33 

35 

39 

43 

48 

53 

58 

128 

24 

28 

31 

33 

35 

37 

39 

43 

48 

53 

58 

63 

129 

28 

31 

35 

37 

39 

41 

43 

48 

53 

58 

63 

68 

130 

31 

35 

39 

41 

43 

45 

48 

53 

58 

63 

68 

74 


Стажева доза дорівнює 122 - 140 дБ. За таблицею при стажі 10 років імовірність розвитку серед працюючих вібраційної хвороби становить 1 - 45 %. При роботі в аналогічних умовах впродовж 20 років поправка на стаж дорівнює 13 дБ та стажева доза становить 125 - 143 дБ. Імовірність розвитку вібраційної хвороби серед осіб з 20-річним стажем підвищується до 7 - 62 %. При 32 роках роботи з віброінструментом поправка на стаж становить 15 дБ. Фактична стажева доза зростає до 127 - 145 дБ. При такій стажевій дозі імовірність розвитку вібраційної хвороби визначається у 10 - 72 % працюючих.

3.4. Терміни роботи, наприклад, при професійному ризику у 10 % в умовах впливу еквівалентних коректованих рівнів локальної вібрації у 112 дБ, 113 - 115 дБ, 116 - 118 дБ, 119 - 121 дБ, 122 - 124, 125 - 130 дБ становлять відповідно 32 роки, 20 - 27 років, 12 - 17 років, 7 - 10 років, 4 - 5 років, 2 - 3 роки (рисунок 1 і таблиця 2).

 

Таблиця 2 - Терміни роботи (років) при різних ризиках вібраційної хвороби

Еквівалентний коректований рівень вібрації (за віброшвидкістю), дБ 

Ризик, % 

10* 

15 

20 

25 

30 

112 

20 

32 

36 

40 

> 40 

> 40 

113 - 115 

13 - 17 

20 - 27 

25 - 32 

30 - 36 

> 40 

> 40 

116 - 118 

7 - 11 

12 - 17 

16 - 22 

22 - 26 

27 - 40 

37 - 40 

119 - 121 

4 - 6 

7 - 10 

10 - 14 

14 - 18 

18 - 24 

23 - 32 

122 - 124 

2 - 3 

4 - 5 

6 - 9 

8 - 12 

11 - 15 

14 - 20 

125 - 127 

2 - 3 

4 - 5 

6 - 7 

6 - 9 

7 - 11 

128 - 130 

2 - 3 

3 - 4 

4 - 5 

5 - 6 


____________
*
Допустимий професійний ризик

3.5. У разі виникнення в суспільстві об'єктивних причин і умов щодо перегляду рівня допустимого ризику вібраційної хвороби або потреби у введенні та застосуванні за певних обставин стерпного ризику, можуть бути використані терміни роботи, які відповідають іншим рівням ризику: 5 %, 15 %, 20 %, 25 % і 30 % (таблиця 2, рисунок 1).

3.6. Розрахована імовірність розвитку нейросенсорної приглухуватості від впливу виробничого шуму визначається за таблицею 3. При роботі впродовж 10 років при еквівалентних рівнях шуму 80 - 108 дБА поправка на стаж становить 10 дБА. Розрахункова стажева доза дорівнює 90 - 118 дБА. За таблицею при такій стажевій дозі імовірність розвитку серед працюючих нейросенсорної приглухуватості становить 2 - 50 %. При роботі в аналогічних умовах впродовж 20 років поправка на стаж дорівнює 13 дБА. За розрахунком стажева доза становить 93 - 121 дБ. Імовірність розвитку нейросенсорної приглухуватості серед осіб із 20-річним стажем зростає до 4 - 58 %. При 40 роках роботи поправка на стаж є максимальною і становить 16 дБА. Фактична стажева доза зростає до 96 - 124 дБА. При такій стажевій дозі шуму імовірність розвитку нейросенсорної приглухуватості існує у 6 - 66 % працюючих.

Таблиця 3 - Розрахована імовірність розвитку нейросенсорної приглухуватості у працюючих в шумонебезпечних умовах праці при різних стажевих дозах

Еквівалентний рівень шуму, дБА 

Поправка для розрахунку стажевої дози шуму, дБА
(стаж роботи, років) 

0 (1) 

3 (2) 

7 (5) 

10 (10) 

12 (15) 

13 (20) 

14 (25) 

15 (30) 

15 (35) 

16 (40) 

80 - 82 

-  

-  

1 - 2 

2 - 3 

3 - 4 

4 - 5 

4 - 6 

5 - 7 

6 - 7 

6 - 8 

83 - 84 

-  

2 - 3 

5 - 6 

6 - 7 

7 - 8 

8 - 9 

8 - 10 

9 - 10 

85 - 87 

1 - 2 

3 - 4 

5 - 7 

7 - 9 

8 - 10 

9 - 12 

10 - 13 

11 - 14 

12 - 15 

88 - 90 

1 - 2 

3 - 4 

5 - 7 

8 - 10 

10 - 13 

12 - 15 

13 - 16 

14 - 18 

15 - 19 

16 - 20 

91 - 93 

3 - 4 

4 - 6 

8 - 10 

12 - 15 

14 - 18 

16 - 20 

18 - 22 

20 - 24 

21 - 25 

22 - 26 

94 - 96 

4 - 6 

7 - 9 

12 - 15 

16 - 20 

20 - 24 

22 - 26 

24 - 29 

26 - 31 

27 - 32 

29 - 34 

97 - 99 

7 - 9 

10 - 13 

16 - 20 

22 - 26 

26 - 31 

29 - 34 

31 - 36 

33 - 38 

35 - 40 

36 - 42 

100 - 102 

10 - 13 

15 - 18 

22 - 26 

29 - 34 

33 - 38 

36 - 42 

39 - 44 

41 - 47 

43 - 48 

45 - 50 

103 - 105 

15 - 18 

20 - 24 

29 - 34 

36 - 42 

41 - 47 

45 - 50 

47 - 53 

49 - 55 

51 - 57 

53 - 58 

106 - 108 

20 - 24 

26 - 31 

36 - 42 

44 - 50 

49 - 55 

53 - 58 

56 - 61 

58 - 63 

60 - 65 

61 - 66 


3.7. Терміни роботи при різних ризиках виникнення нейросенсорної приглухуватості наведені в таблиці 4 та на рисунку 2.

 

Таблиця 4 - Терміни роботи (років) при різних ризиках нейросенсорної приглухуватості

Еквівалентний рівень шуму, дБА 

Ризик, % 

10* 

15 

20 

25 

30 

80 - 82 

17 - 27 

> 40 

> 40 

> 40 

> 40 

> 40 

83 - 84 

11 - 14 

31 - 40 

> 40 

> 40 

> 40 

> 40 

Внимание! Это не полная версия документа. Полная версия доступна для скачивания.


Спонсоры раздела: