ГСанПиН 203-97 Государственные санитарные правила и нормы судостроительных и судоремонтных объектов

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

ГОЛОВНЕ САНІТАРНО-ЕПІДЕМІОЛОГІЧНЕ УПРАВЛІННЯ

ЗАТВЕРДЖЕНО наказом Міністерства охорони здоров'я України від 9 липня 1997 р. N 203

Державні санітарні правила і норми суднобудівних і судноремонтних об'єктів

1. Загальні положення

1.1. Державні санітарні правила і норми (надалі - Правила) суднобудівних і судноремонтних об'єктів підготовлені відповідно до Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення".

1.2. ДСанПіН є загальнодержавним документом, обов'язковим для виконання суднобудівними та судноремонтними підприємствами і організаціями, підприємствами, установами і громадянами незалежно від відомчого підпорядкування і форм власності.

1.3. ДСанПіН поширюються на суднобудівні, судноремонтні об'єкти України, що проектуються, будуються, реконструюються, експлуатуються і набувають чинності з моменту їх публікації.

1.4. ДСанПіН укладені відповідно до законодавства України щодо охорони здоров'я і санітарно-епідемічного благополуччя населення на її території і поширюються на всі суднобудівні (СБЗ) і судноремонтні (СРЗ) заводи, ремонтно-експлуатаційні бази флоту (РЕБФ) та ремонтні майстерні флоту (РМФ) морського і річкового транспорту України.

1.5. ДСанПіН встановлюють гігієнічні вимоги та норми для СБЗ, СРЗ, РЕБФ і РМФ, експлуатація яких може чинити несприятливий вплив на стан здоров'я працюючих чи санітарні умови проживання населення у зонах їх розташування, обмеження або зниження ефективності використання рекреаційних ресурсів.

1.6. ДСанПіН мають передбачати, попереджати і усувати існуюче забруднення акваторій СБЗ, СРЗ, РЕБФ і РМФ, повітряного середовища над їх територіями, атмосферного повітря й грунту, яке може привести до несприятливого впливу на здоров'я працівників, умови життя населення та використання рекреаційних ресурсів.

1.7. Контроль за дотриманням юридичними і фізичними особами вимог цих Правил здійснюється органами, установами і закладами державної санітарно-епідеміологічної служби (держсанепідслужби) України.

1.8. Проектно-кошторисна документація на СБЗ, СРЗ, РЕБФ і РМФ, що знаходяться у стадії будівництва, реконструкції або технологічного переобладнання, при наявності обгрунтованих відхилень від діючих норм, правил, ДСТ та інструкцій після набрання чинності цих Правил повинна бути узгоджена з органами держсанепідслужби.

1.9. Внесення будь-яких змін до погоджених із держсаннаглядом проектів СБЗ, СРЗ, РЕБФ і РМФ потребує додаткового рішення органів держсаннагляду, що погоджували проект, або вищих керівних органів держсанепідслужби.

1.10. Приведення у відповідність до цих ДСанПіН СБЗ, СРЗ, РЕБФ і РМФ, що введені в експлуатацію після чинності даних Правил, здійснюється у плановому порядку, погодженому з Міністерством транспорту і Департаментом морського і річкового транспорту, а також з органами держсанепідслужби.

1.11. Розташовані на СБЗ, СРЗ, РЕБФ і РМФ об'єкти, аналогічні відповідним промисловим підприємствам (ремонтні майстерні, гаражі, вузли технологічного зв'язку, обчислювальні центри, електростанції, котельні тощо), проектуються за КД 31.31.15-88 "Норми технологічного проектування судноремонтних заводів" та іншими діючими на території України санітарними правилами та нормами, якщо відносно таких об'єктів цими Правилами не обумовлені спеціальні вимоги.

1.12. Порядок приймання СБЗ, СРЗ, РЕБФ і РМФ (цехів та ін. об'єктів) до експлуатації регламентується БНіП "Приймання до експлуатації завершених будівництвом підприємств, будинків і споруд" N III-3-76, "Інструкцією про склад, порядок розробки, погодження й затвердження проектно-кошторисної документації на будівництво підприємств, будинків і споруд" БНіП 1.02.01-85).

1.13. Вимоги до попередження забруднення об'єктів навколишнього середовища, несприятливої дії на здоров'я працівників і санітарні умови проживання населення, що входять до відомчих нормативних документів, повинні відповідати вимогам цих Правил, а показники стану навколишнього середовища - гігієнічним регламентам.

1.14. Особи, винні у порушенні ДСанПіН, несуть відповідальність згідно із законодавством України.

Відповідальність і контроль за виконанням Правил

1.15. Відповідальність за виконання вимог цих Правил покладається на відомства, що експлуатують СБЗ, СРЗ, РЕБФ і РМФ, здійснюють їх проектування, будівництво та реконструкцію.

1.16. Контроль за виконанням даних Правил покладається на басейнові, портові і лінійні санепідстанції, на територіальні установи держсанепідслужби згідно.

1.17. Відомчий контроль за станом навколишнього середовища на СБЗ, СРЗ здійснюють санітарно-промислові лабораторії.

2. Вимоги до проектування нового будівництва, розширення та реконструкції суднобудівних і судноремонтних об'єктів

2.1. Вимоги до території та генерального плану

2.1.1. Вибираючи територію для нових суднобудівних і судноремонтних об'єктів і розробляючи генеральний план, підбираючи майдани під будівництво підприємств (цехів) і розташовуючи на них виробничі будинки та споруди, повинні братися до уваги вимоги БНіП П-89-80 "Генеральні плани промислових підприємств", діючих ДСТ, Правил техніки безпеки та виробничої санітарії на підприємствах морського і річкового транспорту, інших відомчих нормативних документів.

2.1.2. Вибір майданів та акваторії для будівництва морських і річкових суднобудівних і судноремонтних об'єктів та пов'язаних із ними обслуговуючих і допоміжних об'єктів житлового та культурно-побутового будівництва повинен провадитись відповідно до діючих або розроблюваних проектів (схем) планування та забудови даного населеного пункту або схеми планування й генерального плану даного промислового району.

2.1.3. Вибір та узгодження з органами та установами держсаннагляду майдану під будівництво провадиться за порядком, що встановлений СанПіН "Охорона поверхневих вод від забруднення" N 4630-88.

2.1.4. Майдан, що відводиться під будівництво СБЗ, СРЗ, РЕБФ і РМФ, а також селища при них, повинен, як правило, відповідати санітарним вимогам із урахуванням:

- використання земельної ділянки у минулому;

- безперешкодного стоку атмосферних вод;

- розташування у незатоплюваній, підвищеній, незаболоченій місцевості;

- його прямого сонячного опромінення і природного провітрювання;

- розсіювання в атмосферному повітрі промислових викидів і умов туманоутворення.

Рівень стояння грунтових вод повинен бути нижче забудови підвалів (льохів) або ж повинні застосовуватись варіанти проектів для водонасичених грунтів.

2.1.5. Виробничі будинки й споруди СБЗ, СРЗ, РЕБФ і РМФ слід розташовувати відносно житлових забудівель з підвітряного боку для вітрів переважаючого напрямку з урахуванням санітарно-захисних зон, розміри яких в ДСП 173-96.

2.1.6. Розташування будинків і споруд на території СБЗ, СРЗ, РЕБФ і РМФ повинно здійснюватися з урахуванням зонування проммайдану на передзаводську, виробничу, підсобну та складську зони. Санітарні розриви між будинками та спорудами повинні бути узгоджені з органами держсанепідслужби.

2.1.7. На майдані, що вибирається під будівництво СБЗ, СРЗ, РЕБФ і РМФ, повинні бути умови для забезпечення водою, відведення стічних вод, для тимчасового зберігання твердих відходів.

2.1.8. При виборі території і проектуванні СБЗ, СРЗ, РЕБФ і РМФ необхідно передбачати умови, при яких прилеглий до них населений пункт мав би вихід до моря, озера, річки або водосховища (вище за течією).

2.1.9. Проект на будівництво нових, реконструкцію чи розширення діючих СБЗ, СРЗ, РЕБФ і РМФ повинен вміщувати матеріали щодо захисту навколишнього природного середовища, які передбачають заходи забезпечення гігієнічних норм і правил, санітарної охорони атмосферного повітря, води водоймищ і грунту від забруднення стічними водами, шкідливими промисловими викидами в. атмосферу і промисловими відходами. Проект повинен передбачати сучасний рівень організації технологічного процесу, що полегшує працю й забезпечує найвищу продуктивність у процесі роботи.

2.1.10. У проекті повинно бути передбачене випереджаюче будівництво будинків і приміщень культурно-побутового призначення, споруд, пов'язаних із захистом навколишнього середовища, приміщень і майданчиків для занять фізкультурою та виробничою гімнастикою.

2.1.11. При частковому введенні в експлуатацію суднобудівних і судноремонтних об'єктів окремими пусковими комплексами повинні бути передбачені на кожному етапі всі заходи для нормальних санітарно-побутових і безпечних умов праці й захисту навколишнього середовища.

2.1.12. У санітарно-захисній зоні припускається розташування тільки будинків обслуговуючого й підсобного призначення (адміністративні будинки, гаражі, склади, вузли телефонного зв'язку, трансформаторні підстанції та ін.).

2.1.13. Величина санітарного розриву між сусідніми виробничими або службовими приміщеннями СБЗ, СРЗ, РЕБФ і РМФ, що освітлюються через віконні прорізи, повинна бути не менше висоти найбільшого з цих будинків. За висоту будинку приймається відстань від планової позначки території до карнизу будинку. Будинки і спорудження на майданчиках СБЗ, СРЗ слід розташовувати так, щоб у місцях організованого або неорганізованого повітрезабору системами вентиляції і кондиціонування вміст шкідливих речовин у зовнішньому повітрі не перевищував 30 % гранично допустимі концентрацій (ГДК) для робочої зони виробничих приміщень.

2.1.14. При компануванні СБЗ, СРЗ, РЕБФ і РМФ слід ураховувати необхідність постійного обміну води й запобігання її застою в акваторії СБЗ, СРЗ, РЕБФ і РМФ та окремих їх ділянках (ковшах, гаванях та ін.).

2.1.15. При реконструкції СБЗ, СРЗ, РЕБФ і РМФ та їх об'єктів, що розташовані у межах населених місць, розміри санітарно-захисної зони (СЗЗ) слід встановлювати за спільним рішенням органів держсанепідслужби і Держбуду.

2.1.16. Вміст шкідливих речовин в атмосферному повітрі навколо СБЗ, СРЗ, РЕБФ і РМФ у межах зовнішнього кордону СЗЗ не повинен перевищувати ГДК для повітря населених місць і 0,8 ГДК у районах зон рекреації.

2.1.17. СЗЗ від СБЗ, СЗЗ, РЕБФ і РМФ до санаторіїв, будинків відпочинку, дитячих закладів, пляжів, лікувальних установ та ін. повинна прийматися із збільшенням у 1,5 - 2 рази за погодженням з місцевими санепідстанціями й регіональними управліннями охорони й раціонального використання природного середовища.

2.1.18. Розміри СЗЗ від ділянок СБЗ, СРЗ, РЕБФ і РМФ, які є джерелами шуму, встановлюються відповідно до акустичних розрахунків, проведених згідно з БНіП П-12-77 "Захист від шуму", а від ділянок, які є джерелами електромагнітних полів - ДСТ 12.1.006-84 "Електромагнітні поля радіочастот. Припустимі рівні на робочих місцях і вимоги проведення контролю" та "Державними санітарними нормами і правилами захисту населення від впливу електромагнітних випромінювань" 239-96.

2.1.19. Територія СБЗ, СРЗ, РЕБФ і РМФ повинна бути упорядкована, озеленена відповідно до вимог БНіП П-89-80, "Технічних вимог проектування зелених насаджень і санітарно-захисних зон промислових підприємств". З боку житлової зони повинна бути смуга дерево-кущових насаджень шириною не менш як 50 м.

2.2. Вимоги до основних і допоміжних виробничих комплексів, будинків і споруд, перевантажувальних машин і механізмів

Загальні вимоги

2.2.1. Промислові будинки й споруди, виробничі приміщення, їх інженерне устаткування (опалення, вентиляція, енергопостачання і т. ін.) повинні відповідати вимогам діючих будівельних норм і правил, затверджених Держбудом і нормативною документацією, що затверджена Міністерством охорони здоров'я України щодо санітарного утримання приміщень, території, устаткування виробничих підприємств, запобігання й усунення існуючого забруднення акваторій і повітряного середовища підприємств на їх території, атмосферного повітря й грунту у зонах їх розташування, яке може привести до несприятливого впливу на працівників СБЗ, СРЗ, РЕБФ і РМФ та мешканців суміжних житлових зон.

2.2.2. Об'ємно-планувальні й конструктивні рішення виробничих будинків (цехів, дільниць і т. ін.) повинні відповідати вимогам БНіП 2.09.02-85 "Виробничі будинки промислових підприємств. Норми проектування" [13] та СН 245-71 [2], ураховувати норми технологічного проектування. Ці ж документи враховуються при виконанні вимог при зміні технологічних процесів, розширенні виробничих потужностей, введенні у дію нового обладнання, інтенсифікації процесів виробництва та інших необхідних змінах на підприємствах СБЗ, СРЗ, РЕБФ і РМФ.

2.2.3. Конструктивні рішення виробничих будинків повинні враховувати специфіку клімато-географічних зон України.

2.2.4. Виробничі, службові й допоміжні будинки й споруди, обладнані причали, доки сухі й плавучі, сліпи, елінги та ін., що розташовуються на територіях СБЗ і СРЗ, повинні відповідати вимогам виробничого процесу, будівельних норм і правил (БНіП), санітарних норм (СН і СаНПіН), діючих державних галузевих стандартів, керівних документів (КД), правил техніки безпеки та виробничої санітарії.

2.2.5. Автомобільні й залізничні шляхи, тротуари, пішохідні доріжки на території СБЗ і СРЗ повинні відповідати вимогам будівельних норм і правил щодо їх облаштування й утримання.

2.2.6. Ширина проїздів, проходів від головного шляху, ширина прорізів у цехах, розриви між будинками й спорудами повинні відповідати нормативним розмірам, габаритам транспортних засобів, розмірам транспортованих заготівок, деталей і механізмів і забезпечувати проходи по обидва боки від цих габаритів шириною не менш 0,7 м і мати чітко позначені кордони, окреслені білими лініями або що їх замінюють, знаками шириною (або розміром) не менш як 50 мм.

2.2.7. Шляхи, причали й майданчики повинні мати тверде покриття з нахилом для стоку води. Під'їзди й підходи до пожежних водоймищ, резервуарів і гідрантів повинні бути постійно вільними.

2.2.8. Ділянки шляхів підприємства, що ремонтуються, повинні бути облаштовані відповідним огородженням, знаками, що забезпечують безпеку руху людей і транспорту як у день, так і вночі.

2.2.9. Пішохідні тротуари повинні бути піднесені над дорогою не менш ніж на 12 см. У випадку неможливості виконання цієї умови пішохідні доріжки розмічують білими лініями шириною не менш 10 см, а небезпечні місця огороджують поручнями.

2.2.10. Перехрестя автомобільних і залізничних шляхів повинні бути обладнані засобами попередження наїзду. Головки рельсів повинні бути урівень з грунтом.

2.2.11. Об'єднувати в одному будинку виробництва й дільниці з різними санітарно-гігієнічними умовами не рекомендується, оскільки таке розташування вимагає розробки додаткових заходів запобігання впливу шкідливих факторів на всіх працюючих у даному приміщенні (ізоляція, екрани, повітряні заслони і т. п.).

2.2.12. Відділення і дільниці цехів, виробничий процес у яких супроводжується забрудненням повітря або технологічним, виробничим шумом, повинні розташовуватися в ізольованих приміщеннях із проходами й прорізами, що щільно зачиняються.

2.2.13. Зовнішні транспортні брами виробничих цехів повинні обладнуватися механізмами відкривання, зблокованими із повітряно-тепловими заслонами. Повітряно-теплові заслони повинні передбачуватися згідно з технологічними вимогами і БНіП 2.04.05-91 "Опалення, вентиляція і кондиціонування".

2.2.14. Для стін, стель і поверхонь конструкцій виробничих приміщень слід передбачати оздоблення, що запобігає сорбції шкідливих речовин і дозволяє їх легко прибирати й мити.

2.2.15. Кольорове оздоблення інтер'єрів приміщень повинне відповідати "Вказівкам до проектування кольорового оздоблення інтер'єрів виробничих будинків промислових підприємств".

2.2.16. Конструкція підлог повинна відповідати характеру виробничих процесів і відповідати вимогам БНіП 2.03.13-80 "Підлоги". Матеріали покриття підлог повинні бути стійкими відносно хімічного впливу й запобігати сорбції шкідливих речовин.

2.2.17. Розташовувати виробничі приміщення у підвалах забороняється. У підвальних приміщеннях можна розташовувати транспортні комунікації сировинних матеріалів, насосні і т. ін., що вимагають тільки короткочасного періодичного перебування персоналу.

2.2.18. Цехові й заводські лабораторії повинні розташовуватись в ізольованих приміщеннях.

Суднобудівельні й суднопідіймальні споруди.

2.2.19. Суднобудівельні й суднопідіймальні споруди (сухі й плавучі доки, сліпи, елінги, склізи, стапельні майданчики, синхроліфти та ін.), їх будова й експлуатація повинні відповідати вимогам "Правил технічної експлуатації суднопідіймальних споруд ММФ", "Правил технічної експлуатації сліпів і елінгів", "Вказівок по проектуванню суднопідіймальних споруд", ДНАОП 0.00-1.02-92 "Правила влаштування і безпечної експлуатації ліфтів".

2.2.20. Для захисту доків і працюючих там людей від повітря, снігу й льоду необхідно передбачати спеціальні вітрозахисні пристрої у вигляді металевих або брезентових затулок, заслонів та ін., обладнання доків будовами, щоб запобігти потраплянню льоду на стапель-палубу, й укриття від опадів.

2.2.21. Для обігрівання людей і робочих місць у холодну пору року необхідно передбачати застосування установок із панелями газового інфрачервоного випромінювання, що монтуються на переносних панелях. При експлуатації газових пальників необхідно додержуватися заходів попередження пожеж, вибухів й отруєнь. Для захисту від вітру й опадів пальники повинні бути обладнані кожухами.

2.2.22. Виконуючи роботи на висоті, необхідно застосовувати інвентарні риштування, підмостки й т. ін. Усі риштування повинні бути обладнані поруччям висотою 1 м і з бортовими дошками внизу висотою не менше 15 см.

2.2.23. Усі причали, добудовані набережні, пірси, по яких пересуваються й працюють люди, рухається безрельсовий транспорт, повинні бути обнесені по краю міцними бортовими брусами (колесовідбивачами).

2.2.24. Вирізи, люки, горловини на відкритих палубах і у приміщеннях повинні бути закритими або мати огородження. По бортах судна і з боку відкритих частин секцій повинні бути встановлені огородження висотою не менше 1,1 м.

2.2.25. Робочі місця, що розташовані вище 0,5 м від рівня землі чи суцільного перекриття, повинні бути обладнані огородженням аналогічно даним, наведеним у п. 2.2.24 цих Правил.

2.2.26. Для пересування людей по набору палуб, платформ, днищевих секцій повинні встановлюватися щити з відповідним огородженням до них.

Копри для розробки металобрухту

2.2.27. На СБЗ і СРЗ, що будуються й реконструюються, копри для розробки металобрухту повинні розташовуватися не ближче 100 м від виробничих приміщень і проїжджих доріг. На діючих СБЗ, СРЗ, до їх реконструкції тимчасово припускається розташування копрів ближче 100 м до будинків і споруд при умові, що входи й виходи останніх поверхні у бік протилежний від копра, а віконні прорізи їх надійно огороджені міцними гратами або сітками.

2.2.28. Територія копрового подвір'я повинна бути огороджена й забезпечена написами, що забороняють доступ стороннім особам до зони копра. Копрові подвір'я повинні бути оснащені попереджувальними світловими й звуковими сигналами, що сповіщають про роботу копра. Приміщення копра повинно бути оснащено пристроєм блокування дверей входу із пусковим механізмом копра, що забезпечує відключення механізму при відкриванні дверей.

Корпусний цех

2.2.29. Дільниці очистки й грунтовки листової й профільної сталі, ремонту й випробувань якірних ланцюгів, очистки й фарбування якірних ланцюгів слід розташовувати на відкритому майданчику чи під навісом.

2.2.30. На ділянці плазових і розмічальних робіт усе верстатне обладнання повинно бути зосереджене на окремому майданчику. Для плаза площею менше 500 м2 припустиме встановлення верстатного устаткування у приміщенні розбивочного залу.

2.2.31. Комори для зберігання фарб і розчинників повинні знаходитись поза приміщенням плазу.

2.2.32. На дільницях збирально-зварювальних і наплавочних робіт постійні місця вогняних робіт повинні задовольняти наступним вимогам:

- площа кожного робочого місця, крім площі, яку займає обладнання й проходи, повинна бути не менш ніж 4,5 м2;

- проходи повинні бути шириною не менше 1 м;

- вільна висота приміщення від рівня підлоги до низу виступу конструктивних елементів безпосередньо над робочими місцями повинна бути не менше 3,2 м;

- дільниці для проведення вогняних робіт, як правило, повинні розташовуватися на 1-му поверсі будинку.

2.2.33. У багатопрольотних будинках з метою попередження попадання зварювального аерозолю до приміщень, де зварювання не відбувається, прольоти вздовж лінії поділу повинні мати перегородки, що не досягають підлоги на 2,5 м.

2.2.34. Для дільниць плазмової обробки виробів повинні відводитися приміщення або ізольовані ділянки цеху із розташуванням зварювальних постів попід зовнішніми стінами будинків. Висота приміщення від рівня підлоги до стелі повинна бути не менше 3,5 м. Вільна площа, що не зайнята устаткуванням, на кожного працюючого повинна бути не менше 10 м2.

2.2.35. При проектуванні дільниць для зварювання слід керуватися "Санітарними правилами при зварці, наплавленні і різці металів" N 1009-73.

2.2.36. Зварювання, наплавлення й різання дрібних і середніх виробів на стаціонарних місцях слід проводити у кабінах із відкритим верхом. Між обшивкою кабіни й підлогою повинні бути розриви не менше 50 мм. При роботі, пов'язаній із застосуванням захисних газів, обшивка кабіни по всьому периметру не повинна досягати підлоги на відстань 300 мм за ДСТ 12.3.002-75 "Процеси виробничі. Загальні вимоги безпеки".

2.2.37. Площа кабіни відповідно до вимог ДСТ 12.3.003-86 "Роботи електрозварювальні. Загальні вимоги безпеки" повинна бути достатньою для розміщення зварювального устаткування, стола або індуктора та виробів, що підлягають обробці. Вільна площа кабіни на один зварювальний пост повинна бути не менше 3 м2.

2.2.38. Зварювальне обладнання повинно розташовуватися так, щоб забезпечити наступні мінімальні відстані: між однопостовими зварювальними агрегатами, між зварювальними трансформаторами й для проходу робітників - не менше 0,8 м; між стаціонарними багатопостовими зварювальними агрегатами для проходу - не менше 1,5 м; від стінки до одного багатопостових зварювальних агрегатів - не менше 0,3 м; від кінця агрегату, де розташований колектор або кільце, до стінки - 0, 5 м; між автоматичними зварювальними установками - не менше 2 м; проходи з кожного боку при автоматичному зварюванні під шаром флюсу великих виробів не менше 1,2 м.

2.2.39. При плазмовій обробці виробів джерела плазми слід розташовувати поза приміщенням, де проводяться роботи. Управління плазмовими процесами й джерелами плазми необхідно робити дистанційними від спеціальних пультів.

2.2.40. Дільниці підготовки зварювальних матеріалів слід розташовувати в окремому приміщенні, що обладнане механічною вентиляцією.

Механоскладальні цехи

2.2.41. Проектування і обладнання механозбиральних цехів повинно відповідати вимогам ТНТП 07-92 "Механообробні і складальні цехи" і ТНТП 11-92 "Ремонтно-механічні цехи".

У механоскладальних цехах в окремих відгороджених приміщеннях біля зовнішньої стінки з виходом назовні необхідно розташовувати: емульсійну станцію, дослідну станцію (ДВЗ), комору мастильних і обтиральних матеріалів, дільницю зарядження термосистем суднової автоматики, дільницю випробування й консервації паливної апаратури, фарбувальну дільницю, будь-які виробництва з виділенням токсичних речовин.

В окремих відгороджених приміщеннях слід розташовувати відділення ремонту паливної апаратури, випробувальну станцію (СВМ), мийнодефектоскопічне відділення, заточувальне відділення, дільницю зварювання й наплавлення, дільницю паяння термосистем суднової. автоматики.

2.2.42. Для виконання постійних робіт пневматичним ударним інструментом повинно бути виділене спеціальне приміщення або окреме робоче місце, що огороджується переносними чи стаціонарними звукопоглинаючими екранами, висота яких залежить від оброблюваного виробу, але не менше 2 м.

2.2.43. Пульт управління випробовувальної станції ДВЗ повинен знаходитись у відгородженому звукоізольованому приміщенні.

2.2.44. Загальні розміри випробовувальної станції ДВЗ повинні відповідати умовам безпечного обслуговування й ремонту обладнання. Проходи повинні забезпечувати можливість монтажу й обслуговування випробовувального стенда й бути завширшки по менше 1,5 м, а відстані між обладнанням будинку (або виступаючою частиною) не менше 1 м.

Електроремонтний цех

2.2.45. Проектування випробовувальних станцій електромашин повинно відповідати вимогам ТНТП 12-92 "Електроремонтні цехи (відділення)" і розділу 2 КД 31.83.01-80 "Вимоги безпеки праці, які повинні враховуватися при проектуванні судноремонтних заводів ММФ", "Правил застосування і використання засобів захисту, що використовуються в енергоустановках", "Правил техніки безпеки при експлуатації електроустановок".

2.2.46. У приміщеннях просочувально-сушильної дільниці просочувальні ванни повинні підвищуватися над рівнем підлоги або обслуговуючої. поверхні не менше, ніж на 0,8 м (з відкритою покривкою). При розташуванні ванни нижче цього рівня необхідно передбачити огородження до висоти 0,8 м.

Цехи електрорадіонавігації і зв'язку

2.2.47. При проектуванні приміщень електрорадіонавігаційних робіт і радіозв'язку необхідно додержувати вимог ДОТ 12.1.006-84 "Електромагнітні поля радіочастот. Допустимі рівні на робочих місцях і вимоги до проведення контролю".

2.2.48. Для налагодження високочастотної частини РЛС, окремих ЕБЧ генераторів, УКХ радіостанцій, генераторів передавальних пристроїв і т. ін. слід передбачати у проектах різні типи поглиначів потужності, еквіваленти навантажень.

2.2.49. Для перевірки індикаторних, приймальних, РДС, коли не випромінюючих антен), слід обчислювальних, управляючих і т. ін. систем потрібно відключення генераторних і високочастотних пристроїв (передавачів, антен), слід передбачати у проектах імітатори цілі.

Трубооброблюючі цехи

2.2.50. Приміщення трубооброблюючих цехів проектуються за вимогами ТНТП 09-92 "Цехи по ремонту трубопроводів, санітарно-технічних влаштувань і теплоенергетичного обладнання".

На дільницях холодної обробки труб при гідравлічних випробуваннях робочі місця не повинні проектуватися навпроти заглушок, пробок, фланцевих з'єднань і швів.

2.2.51. Дільниці обробки пластмасових труб, лудильно-заливальних робіт слід розміщувати в окремих приміщеннях біля зовнішніх стін будинку.

Цех металопокриття

2.2.52. Цехи металопокриття проектуються за вимогами ДСТ 12.3.008-75 "Виробництво покрить металевих і неметалевих неорганічних. Загальні вимоги безпеки", ТНТП 06-92 "Цехи металопокриття" повинні розташовуватися, як правило, в одноповерхових будинках. Допускається також розташування виробничих приміщень на перших поверхах багатоповерхових будинків при умові відокремлення цього приміщення від інших глухою стіною.

2.2.53. При розташуванні цеху металопокриття у багатопрольотному корпусі останній по можливості слід розташовувати біля зовнішньої стіни (у крайніх прольотах) для створення умов природного провітрювання відповідно до вимог Правил техніки безпеки і виробничої санітарії при нанесенні металопокриттів.

2.2.54. Зберігання хімічних речовин слід передбачати у спеціально обладнаних приміщеннях (коморах) окремо за групами в залежності від їх властивостей до хімічного впливу (однієї речовини на іншу).

2.2.55. Ділянки гарячого металевого покриття і полірувальні ділянки повинні розташовуватися в ізольованих окремих приміщеннях.

ситуацій у процесі своєї діяльності, а при виявленні і виникненні подібних ситуацій негайно застосовувати заходи до їх усунення.

Засоби індивідуального захисту (ЗІЗ)

7.18. Виробничий персонал зобов'язаний застосовувати ЗІЗ, що рекомендовані для зменшення або запобігання впливу на організм людини небезпечних і шкідливих виробничих факторів.

7.19. Забезпечення робочих ЗІЗ здійснюється відповідно з вимогами і нормами:

- Норми безкоштовної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту робочих і службовців морського транспорту.

7.20. Вибір засобів індивідуального захисту повинен здійснюватися з урахуванням усього комплексу шкідливих виробничих факторів.

7.21. У СБЗ, СРЗ, РЕБФ, РМФ повинні бути передбачені спеціально обладнані приміщення для ремонту, зберігання і перевірки ЗІЗ працюючих.

7.22. Спецодяг, спецвзуття, ЗІЗ та інші пристосування повинні відповідати вимогам ДСТ 12.4.011-89 "Засоби індивідуального захисту працюючих. Класифікація".

7.23. При вмісті у повітрі робочої зони пилу, шкідливих речовин і газів вище гранично припустимих концентрацій, роботи без ЗІЗ забороняються.

7.24. При зміні метеорологічних умов, що впливають на більш інтенсивне виділення токсичних речовин у повітря робочої зони (дощ, вітер і т. ін.), роботи повинні бути припинені чи прийняті заходи до створення безпечних умов проведення робіт.

7.25. За кожним працюючим повинен бути закріплений комплект ЗІЗ: спецодяг, спецвзуття, респіратор, протигаз, захисні окуляри, рукавички або рукавиці та ін. захисні окуляри, протигаз повинні бути відповідних розмірів і підбиратися індивідуально.

7.26. ЗІЗ, що використовуються для роботи, повинні відповідати вимогам нормативно-технічної документації на їх виготовлення і бути у справному стані з урахуванням припустимого часу роботи (строку служби) засобу захисту в цілому або окремих його частин.

7.27. ЗІЗ повинні використовуватися тільки за своїм прямим призначенням, відповідно до інструкції з їх експлуатації.

7.28. ЗІЗ слід вибирати з урахуванням характеру й умов виробничого процесу в залежності від виду і рівня небезпечних і шкідливих виробничих факторів (шуму, вібрації, усіх видів випромінювання, радіації, запилення, загазовування, метеофакторів, дії електричного струму, токсичних речовин і т. ін.).

7.29. Для захисту органів дихання працюючих від надходження шкідливих речовин у паро-, газо-, аерозольних фазах повинні використовуватися адекватні виду небезпеки ЗІЗ органів дихання (ЗІЗОД) у відповідності до вимог ДСТ 12.4.034-85 "Засоби індивідуального захисту органів дихання. Класифікація", ДСТ 12.4.041-89 "Респіратори фільтрувальні. Загальні технічні умови", ДСТ 12.4.028-76 "Респіратори ШБ-1 "Лепесток". Технічні вимоги".

7.30. При виборі ЗІЗОД повинні бути враховані їх захисні й експлуатаційні властивості, конструктивні особливості, склад і кількість вмісту шкідливих речовин у повітрі робочої зони й зони дихання працюючих, специфіка виробничих операцій і важкість праці. Правила вибору, експлуатації, нормування роботи в них, строки служби у посібниках по ЗІЗОД.

7.31. Протипилові респіратори застосовуються у тих випадках, коли кількість аерозолей у повітрі робочої зони не перевищує 300 - 400 мг/м3, а вміст шкідливих паро- і газоподібних речовин не перевищує гранично припустимих концентрацій (ГПК).

7.32. Протигазові і універсальні респіратори застосовуються в умовах умісту у повітрі шкідливих паро- і газоподібних домішок у кількостях, що не перевищує 10 - 15 ГПК. При цьому універсальні респіратори доцільно використовувати за одночасної присутності у повітрі аерозолей, паро-, газоподібних речовин.

7.33. Промислові протигази застосовують при вмісті у повітрі робочої зони парів і газів, що перевищує ГПК у 10 - 15 разів, але не більше 0,5 % об'єму. У випадку одночасної присутності в повітрі парів або газів і аерозолей повинні використовуватися коробки малого і великого габариту, до складу яких входять протиаерозольні фільтри.

7.34. Фільтруючі респіратори і протигази застосовують тільки при вмісті кисню в оточуючому середовищі не менше 19 %.

7.35. Шлангові дихальні апарати з повітрезабезпеченням від повітредувок або мережі компресорного повітря застосовують для захисту органів дихання в умовах збільшеного вмісту шкідливих речовин.

7.36. При роботі з небезпечними речовинами крім ЗІЗОД, що видаються працюючим для індивідуального користування, повинен бути забезпечений їх аварійний запас, який зберігається у легкоприступних місцях.

7.37. Щоденно після роботи лицеві частини протигазів і респіраторів повинні бути промиті теплою водою з милом і продезинфіковані ватним тампоном, змоченим у спирті або 0,5 % розчині марганцевокислого калію. Після дезинфекції лицеві частини необхідно знову промити чистою водою і висушити при температурі 30 - 35 гр. C.

7.38. Для захисту рук і ніг при роботі з пиловими отруйними речовинами слід застосовувати спеціальні рукавички і захисні чоботи відповідно до вимог ДСТ 12.4.010-75 "Засоби індивідуального захисту. Рукавички спеціальні. Технічні умови". Забороняється використовування медичних гумових рукавичок.

Застосування захисних рукавичок і рукавиць не виключає необхідності застосування захисних мазей і паст.

7.39. Для захисту очей від шкідливих парів, газів і пилу слід застосовувати протипилові окуляри відповідно до вимог ДСТ 12.4.003-85 "Окуляри захисні. Типи".

7.40. Для захисту очей і обличчя від випромінень при проведенні електро- і газозварювальних робіт робітники повинні забезпечуватися захисними щитками, що відповідають вимогам ДСТ 12.4.023-84 "Щитки захисні лицеві. Загальні технічні вимоги і методи".

7.41. Захист очей від попадання твердих часток, пилу, бризок, рідини і впливу інших шкідливих і небезпечних виробничих факторів повинен забезпечуватися з допомогою захисних окулярів, що відповідають вимогам ДСТ 12.4.013-85 "Окуляри захисні. Загальні технічні умови".

7.42. Світлофільтри для окулярів і щитків повинні добиратися відповідно до діючих нормативних документів.

7.43. Захист від шуму повинен забезпечуватися застосуванням навушників, протишумових касок або антифонів - вкладишів згідно ДСТ 12.4.051-87 "Засоби індивідуального захисту органу слуху. Загальні технічні умови".

7.44. З метою зниження шкідливого впливу локальної вібрації слід використовувати спеціальні рукавиці з амортизаційною прокладкою, що відповідають ДСТ 12.4.002-74 "Засоби індивідуального захисту рук від вібрації. Загальні технічні вимоги".

Для захисту від дії загальної вібрації повинно використовуватися спеціальне взуття відповідно до вимог ДСТ 12.4.024-76 "Взуття спеціальне віброзахисне. Загальні технічні вимоги".

7.45. При роботах з речовинами, що виявляють шкідливий вплив на шкіру, робітникам повинні видаватися профілактичні пасти, мазі, а також дезінфікуючі і змиваючі засоби.

7.46. Для захисту шкіри рук від дії шкідливих речовин подразнюючого характеру і що проникають через шкіру, слід використовувати рукавички відповідно до вимог ДСТ 12.4.010-75, а також захисні мазі і пасти відповідно до каталога-довідника "Засоби індивідуального захисту працюючих на виробництві".

7.47. При виконанні робіт, що пов'язані з небезпекою падіння з висоти, повинні застосовуватися запобіжні монтерські пояси і страхувальні канати, які повинні відповідати вимогам нормативно-технічних документів, мати паспорт і періодично піддаватися випробуванню згідно з вимогами НТД.

7.48. ЗІЗ повинні зберігатися відповідно до технічних умов, ізольовано від інших предметів і матеріалів. ЗІЗ повинні видаватися виробничому персоналу тільки після їх очищення, обезжирювання і дезінфекції.

7.49. На підприємствах повинен бути розроблений перелік цехів, дільниць, видів робіт, для яких встановлене обов'язкове носіння захисних касок.

7.50. Спецодяг повинен піддаватися своєчасному ремонту і пранню, а при необхідності - дегазації і дезінфекції, захисний одяг - дезактивації і пранню.

7.51. Прання, ремонт і обеззараження спецодягу повинні проводитися централізовано. Винос спецодягу з виробництва і прання його у хатніх умовах забороняється.

8. Вимоги до недопущення забруднення навколишнього середовища. Вимоги до охорони водоймищ

8.1. Об'єкти СБЗ, СРЗ, РЕБФ, РМФ на прибережних дільницях річок та інших водоймищ повинні мати планувальні відмітки майданчиків не менше ніж на 0,5 м вище розрахункового найвищого горизонту вод.

8.2. Речовини, що забруднюють воду і містяться у виробничих і побутових стічних водах, а також у технологічних і побутових відходах і норми гранично припустимої концентрації цих речовин у сумішах, що викидаються, повинні регламентуватися вимогами СанПіН N 4630-88, СанПіН N 4631-88, МАРПОЛ 73/78 Міжнародна конвенція із запобігання забруднення з суден 1973 р. міжвідомчих, "Правил охорони від забруднення прибережних вод морів" N 2988-84.

8.3. На об'єктах СБЗ, СРЗ, РЕБФ, РМФ повинно додержуватися вимог охорони прибережних вод від забруднення відповідно до вимог, що викладені у СанПіН N 4630-88 і СанПіН N 4631-88, ГСТ 5.3993-81 "Охорона вод від забруднення при будівництві і ремонті суден. Технічні вимоги", КД 5.318.059-86 "Загальні вказівки з охорони вод від забруднення при будівництві, переобладнанні і ремонті суден".

8.4. Усі рішення з питань водопостачання, каналізації й охорони вод у схемах генеральних планів об'єктів СБЗ, СРЗ, РЕБФ, РМФ повинні проводитися відповідно до "Тимчасових вказівок про порядок представлення, розгляду й узгодження проектів (розділів, пунктів) водопостачання і каналізації об'єктів, що будуються або реконструюються (РСН 330-82).

8.5. Підприємство-будівник у технологічній документації, що розроблюється, у розділі "Охорона природи" повинне передбачати заходи по запобіганню забруднення оточуючого середовища, забезпечення переробки технологічних і побутових відходів, що не підлягають за своїм складом регенерації або використанню в якості вторинних енергоресурсів, до одержання кінцевого продукту, що не являє небезпеки для оточуючого середовища (грунту, атмосфери, гідросфери, біосфери).

8.6. Заходи, що передбачаються у технологічній документації, повинні бути узгодженими з органами санепідслужби і регіонального управління з охорони та раціонального використання природного середовища.

8.7. Цех плавзасобів повинен забезпечувати збирання з поверхневих вод і дна акваторії нафтопродуктів та інших випадково потрапивших у воду відходів, а також забезпечувати збирання з суден, що знаходяться на будівельних місцях, і власних плавзасобів із подальшою передачею на берегові або плавучі очисні засоби стічних і господарчо-побутових вод, відпрацьованих і зібраних нафтопродуктів, харчових, побутових, технологічних та інших відходів.

8.8. Організація скидання стічних і господарчо-побутових вод з будівельних місць у каналізацію повинна відповідати вимогам розділу 1 БНіП 2.04.03-85.

8.9. У районі водокористування (у бік моря від урізу води 3,9 км і по обидва боки від району водокористування по лінії зрізу води - 10 км) забороняється скидання всіх видів відходів і стічних вод, включаючи очищені і обеззаражені господарчо-побутові, виробничі зливні, колекторно-дренажні, збросові та ін. стічні води. У зоні санітарної охорони забороняється скидання усіх видів неочищених і необеззаражених стічних вод; поховання хімічних речовин і забруднених донних відкладень і грунтів, одержаних у результаті днопоглиблювальних робіт; скидання пульп, кубових залишків і осадків, що утворилися у результаті знешкодження стічних вод, а також експлуатації суден; скидання стічних вод, у тому числі, очищених і обеззаражених, якщо вони містять речовини, на які не встановлені ГПК, ОБРВ і для яких немає методів аналітичного контролю.

8.10. СБЗ, СРЗ та інші виробничі об'єкти дотичні до охоронного прибережного району повинні оснащуватися й обладнуватися спеціальною санітарною технікою і засобами захисту моря від забруднення, що забезпечують виконання вимог СанПіН N 4631-88.

8.11. Нагляд за чистотою акваторії СБЗ, СРЗ, РЕБФ, РМФ та очистку її від випадково потрапивших у воду відходів виробництва і нафтопродуктів повинні здійснюватися підрозділом плавзасобів підприємства з урахуванням вимог РТМ 31.3-78 "Інструкція збирання, видалення і знешкодження сміття морських портів" і КД 31.04.01-79 "Правила проведення робіт з очистки забруднених територій портів".

Вимоги до запобігання забруднення атмосферного повітря

8.12. Вміст шкідливих речовин у повітрі робочої зони не повинен перевищувати рівень ГДК для повітря населених місць, а для районів зони рекреації на рівні 0,8 ГДК. У місцях організованого і неорганізованого повітрезабору системами вентиляції й кондиціонування повітря вміст шкідливих речовин у зовнішньому повітрі не повинен перевищувати 30 % ГДК для робочої зони підприємства. Вміст шкідливих речовин в атмосферному повітрі навкруг СБЗ, СРЗ, РЕБФ, РМФ, на зовнішній межі СБЗ, СРЗ, РЕБФ, РМФ не повинен перевищувати рівень ГДК для повітря населених місць і для районів зони рекреації - на рівні 0,8 ГДК.

8.13. Відповідно до вимог ДСТ 17.2.3.02-78 "Охорона природи. Атмосфера. Правила встановлення припустимих викидів шкідливих речовин промисловими підприємствами", КД 31.06.03-83 "Порядок нормування викидів для судноремонтних підприємств ММФ. Методичні вказівки", КД 52.04.186-89 "Керівництво по контролю за забрудненням атмосфери", у разі відсутності затверджених ГДК яких-небудь інгридієнтів викидів розробляються і зазначаються значення гранично припустимих викидів (ГПВ) цієї категорії викидів або тимчасово узгоджених викидів.

8.14. Значення ГПВ для кожного джерела викидів підприємства і кожної шкідливої речовини повинні встановлюватися з урахуванням результатів розрахунків забруднення атмосфери, що виконуються у відповідності до вимог ГНД-86.

8.15. При оцінці ступеню забруднення атмосферного повітря при сумішній присутності декількох речовин необхідно враховувати ефект біологічного підсумовування відповідно до ступенів ГДК, а також при розрахунках необхідно враховувати фонові концентрації.

8.16. Керівники об'єктів, діяльність яких пов'язана з викидом забруднюючих речовин в атмосферу, зобов'язані:

- втілювати постійний облік і контроль кількості й складу забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферу;

- узгоджувати з органами і установами санепідслужби всі зміни у технологічному процесі або устаткуванні;

- приймати заходи, що забезпечують виключення забруднення атмосферного повітря населених місць;

- інформувати органи санітарного нагляду про всі випадки залпових викидів шкідливих речовин в атмосферу, розробляти заходи відвернення аналогічних ситуацій.

8.17. Забороняється збільшення продуктивності технологічних агрегатів, що супроводжується збільшенням об'єму відходних газів або концентрації у них шкідливих речовин, без одночасної реконструкції газопилоуловлюючих установок.

Санітарна охорона грунту

8.18. Санітарний стан грунту території СБЗ, СРЗ, РЕБФ, РМФ повинен забезпечувати її безпеку у гігієнічному і епідеміологічному відношенні.

Визначення показників, що характеризують стан грунту, радіоактивні речовини, канцерогенні речовини, бактерії групи кишечної палички, анаеробні мікроорганізми, а при наявності відповідно джерела забруднення: важкі метали, нафта і нафтопродукти, феноли леткі, сірчанисті сполуки та інші, регламентуються ДСТ 17.4.2.01-81 "Грунти. Номенклатура показників санітарного стану".

8.19. Необхідно здійснювати регулярний збір, видалення й обеззараження промислових відходів. Найбільш оптимальний варіант є організація централізованого видалення і приймання промислових відходів на спеціально обладнаній дільниці.

8.20. Будування відвалів, шлаконакоплювачів припустиме тільки при обгрунтуванні неможливості утилізації відходів і побудові для промвузлів централізованих (групових) відвалів. Ділянки під них повинні розташовуватися за межами підприємств і поясу зон санітарної охорони підземних джерел із додержанням санітарних норм.

8.21. Відвали, що містять вугілля, миш'як, свинець, ртуть та інші запальні й токсичні речовини, повинні відокремлюватися від житлових і громадських будівель СБЗ, СРЗ, як встановлено ГНД-86.

8.22. Відповідно до вимог "Порядку накопичення, транспортування, обеззараження і поховання токсичних промислових відходів" N 3183-84, ДСТ 17.606.1979, СП N 3938-85 на кожному підприємстві СБЗ, СРЗ повинна бути розроблена інструкція по збиранню, зберіганню, таропакуванню й транспортуванню відходів, що виключає забруднення ними грунту, повітря і водоймищ.

 

Додаток 1

Розподіл робітників за групами виробничих процесів

Найменування професій	Група виробничих процесів (за БНіП 2.09.04-87)
		робота у цеху	робота на судні
Верстатники на металорізальних, деревообробних, ковальско-пресових та інших верстатах (крім обробки чавуну і пластмас, робіт з застосуванням МОР і роботи на електроіскрових верстатах)	1б	-
Верстатник з обробки чавуну і пластмас, робота із застосуванням МОР і робота на електроіскрових верстатах	1в	-
Шліфувальник	1в	-
Оператор верстатів із ЧПУ	1б	-
Слюсар механо-збірних робіт	1в	2г
Слюсар з ремонту і випробувань паливної апаратури	3б	-
Слюсар-суднокорпусник, слюсар-трубопровідник, слюсар-електромонтажник, збиральник корпусів	1б	2г
Машиніст крану (крановщик):
- корпусообробне виробництво, формувально-збиральне відділення, склади шихти, формовочних матеріалів	1б
- заливальне відділення	2б
- на відкритій естакаді	2г
- гальванічний цех	3б
Випробувач на герметичність	2в	2в
Копровщик, машиніст копрів, пресувальник металу	1б
Різальник брухту	1в
Залівник свинцево-олов'янистими сплавами, металобрухту, лудильник гарячим способом, заварник відливок, закальник	3б	2г
Гравільник, комплектувальник виробів та інструментів, контролер вимірювальних приладів	1а
Ливарник, вагранник	2б
Гідропіскоструйник, гідрочистильник	2в
Землероб	1б, 1в, 3б
Гальванік, коректувальник ванн, акумуляторник, оператор ультразвукової установки, різальник металів абразивами	3б
Терміст	2а	-
Газозварник, газорізник, електрозварник	2б	2г, 2б
Оператор зварювальних автоматів і газорізальних машин	2а	-
Трубозгибальник	2а	-
Мідник, паяльщик	3а, 2г	3а
Пропітник, робочий виготовлення фарб	3б	-
Маляр, клейщик	3б	2г, 3б
Маляр-шкрябщик	-	2г, 3б
Оператор машин із сухої очистки корпусів суден	-	2г
Мийщик деталей із застосуванням рідин 3 і 4 класу небезпеки	2в	-
Мийщик деталей із застосуванням рідин 2 класу небезпеки	3б	-
Такелажник	1в	2г, 1в
Тесля, столяр	1б	2г
Водій попідложного транспорту	1б	-
Водій внутрішньоцехового транспорту	1в	-
Допоміжні робітники цехів	1в	-
Робітники:
складу лісового господарства	1а	2г
складу будівельних матеріалів	1б	2г
складу сталі	-	2г
центрального інструментального складу, центрального матеріального складу, складу готової продукції, складу устаткування, СЗЧ, демонтованого суднового обладнання, обмінного фонду, заводського обладнання, складу хімікатів у тарі, складу балонів із технічними газами	1б	-
складу лакофарбових матеріалів	3б	-
складу ПММ	3б	3б
складу сміття	-	3б

 

Додаток 2

Санітарно-побутові приміщення для робітників, ІТР та обслуговуючого персоналу в залежності від груп виробничих процесів (БНіП 2.09.04-87)

Групи виробничих процесів	Санітарна характеристика виробничих процесів	Розрахункова кількість робітників		Тип гардеробних, кількість	Спеціальні побутові приміщення й будови
						1 душ	1 кран
1	Процеси, які викликають забруднення речовинами 3 і 4 класів безпеки:
1а	- тільки рук	25	7	загальні, 1 відділення	-
1б	- тіла і спецодягу	15	10	загальні, 2 відділення	-
1в	- тіла і спецодягу, що вилучаються із застосуванням спеціальних засобів	5	20	роздільні, 2 відділення	хімчистка та прання спецодягу
2	Процеси, які відбуваються при надлишку явного тепла або несприятливих метеорологічних умовах:
2а	- при надлишку явного конвекційного тепла	7	20	загальні, 2 відділення	приміщення для охолодження
2б	- при надлишку явного променистого тепла	3	20	загальні, 2 відділення	- " -
2в	- пов'язані з впливом вологи, яка викликає зволоження одягу	5	20	роздільні, 1 відділення	сушіння спецодягу
2г	- при температурі повітря до 10° C, включаючи роботи на відкритому повітрі	5	20	роздільні, 1 відділення	приміщення для обігріву, сушіння спецодягу
3	Процеси, які викликають забруднення речовинами 1 та 2 класу безпеки, а також речовинами, які мають запах:
3а	- тільки рук	7	10	загальні, 1 відділення	-
3б	- тіла і спецодягу	3	10	роздільні, 1 відділення	хімчистка, штучна вентиляція місця зберігання спецодягу, дезобладнання
4	Процеси, які вимагають особливих умов дотримання чистоти або стерильності при виготовленні продукції	Відповідно до вимог відомчих нормативних документів

Примітки:

1. При поєднанні різних груп виробничих процесів тип гардеробних, кількість душових сіток і кранів умивальних слід передбачати по групі із найвищими вимогами, а спеціальні побутові приміщення й будови - по підсумкових вимогах. 

2. У процесах групи 1а душові й шафи, в процесах 1б і 3а лави біля шаф допускається не передбачати.

3. При будь-яких процесах, пов'язаних з виділенням пилу й шкідливих речовин, в гардеробних повинні бути передбачені респіраторні (кількість за списком), а також приміщення й обладнання для обезпилення і знешкодження спецодягу (на кількість осіб у зміну).

4. У мобільних будівлях з блок-контейнерів дозволяється зменшувати розрахункове число душових сіток на 60 %.

5. При роботі з інфікованими і радіоактивними матеріалами, а також з речовинами, шкідливими для людини при проникненні через шкіру, санітарно-побутові приміщення слід проектувати згідно з відомчими нормативними документами.

6. Згідно з відомчими нормативними документами припускається відкрите зберігання спецодягу, у тому числі на вішалці.

7. Шкідливі речовини слід приймати за ДСТ 12.1.007-76 класи шкідливості речовин - за ДСТ 12.1.005-88.

____________