Обстеження та районування території за ступенем впливу антропогенних чинників на стан об'єктів довкілля з використанням цитогенетичних методів. Методичні рекомендації.

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

Н А К А З

13.03.2007  № 116

Про затвердження методичних рекомендацій "Обстеження та районування території за ступенем впливу антропогенних чинників на стан об'єктів довкілля з використанням цитогенетичних методів"

Відповідно до вимог статті 40 Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" та з метою науково-методичного забезпечення діяльності державної санітарно-епідеміологічної служби з питань проведення державного соціально-гігієнічного моніторингу  НАКАЗУЮ:

1. Затвердити методичні рекомендації "Обстеження та районування території за ступенем впливу антропогенних чинників на стан об'єктів довкілля з використанням цитогенетичних методів" (додаються).

2. Департаменту державного санітарно-епідеміологічного нагляду Міністерства охорони здоров'я України довести цей наказ до відома керівників міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, установ і закладів державної санітарно-епідеміологічної служби.

3. Контроль за виконанням наказу покласти на директора Департаменту державного санітарно-епідеміологічного нагляду Пономаренка А.М.

Перший заступник Міністра,                      С.П.Бережнов
Головний державний
санітарний лікар України 

                                                                                       

ЗАТВЕРДЖЕНО 

Наказ МОЗ України

13.03.2007  № 116

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

"Обстеження та районування території за ступенем впливу антропогенних чинників на стан об'єктів довкілля з використанням цитогенетичних методів"

1. Загальні положення

1.1. У зв'язку з забрудненням навколишнього середовища речовинами, що мають мутагенні властивості (далі - мутагени), і впливом несприятливої екологічної ситуації на здоров'я населення назріла необхідність розроблення методичних рекомендацій, призначених для дослідження стану об'єктів довкілля за токсико-мутагенним фоном.

Методичні рекомендації призначені для лікарів, співробітників науково-дослідних установ, які займаються контролем забруднення довкілля, джерелами техногенної дії на навколишнє природне середовище, а також встановленням причинно-наслідкових зв'язків між станом здоров'я населення та впливом на нього факторів життєдіяльності людини.

1.2. Методичні рекомендації розроблені з метою реалізації положень постанов Кабінету Міністрів України від 30.03.98 N 391 "Про затвердження Положення про державну систему моніторингу довкілля", від 28.12.2000 N 1907 "Про моніторинг стану здоров'я населення, діяльності та ресурсного забезпечення закладів охорони здоров'я", від 22.02.2006 N 182 "Про затвердження Порядку проведення державного соціально-гігієнічного моніторингу" та наказів Міністерства охорони здоров'я України від 11.03.99 N 57 "Про реалізацію Цільової комплексної програми генетичного моніторингу", від 22.03.2006 N 144 "Про виконання постанови Кабінету Міністрів України від 22.03.2006 № 182" та інших нормативно-правових актів з питань моніторингу довкілля та стану здоров'я населення і рекомендують процедуру оцінки токсико-мутагенної активності об'єктів довкілля, за результатами якої можуть бути розроблені реабілітаційні заходи, спрямовані на поліпшення стану навколишнього середовища та здоров'я людини.

1.3. Методичні рекомендації є основою для складання програм спостережень, аналізу даних, характеристики екологічного стану природних і техногенних об'єктів довкілля за токсико-мутагенним фоном. Методи дослідження, запропоновані в методичних рекомендаціях, дозволяють за допомогою цитогенетичних методів біотестування швидко оцінити сумарну дію всієї сукупності забруднювачів біосфери, які впливають на стан довкілля і здоров'я людини, на науковій основі спрогнозувати очікувані зміни в екосистемах і соціумі та своєчасно прийняти управлінські рішення щодо покращення якості довкілля, здоров'я і генофонду нації. Крім того, можливо установити не тільки наслідки техногенезу, але й визначити ефективність заходів з екологізації технологій, які впроваджуються в промисловість та сільське господарство.

1.4. Впровадження методів, наведених в методичних рекомендаціях, в комплексний соціально-гігієнічний моніторинг України надасть можливість сформувати банк даних, необхідних для розробки екологічних карт за показниками, що характеризують загальну токсичність та мутагенність об'єктів навколишнього середовища. Наведені методи дозволяють вирішити проблеми екологічного нормування за цитогенетичними показниками біоіндикаторів, а також оцінити екологічний та генетичний ризики для біоти та людини. Аналіз результатів моніторингу стану довкілля надасть можливість на науковій основі здійснювати екологічне та соціальне управління і сприяти поступовому переходу до сталого розвитку окремих територій і держави в цілому.

1.5. У цих методичних рекомендаціях терміни і поняття вживаються у такому значенні:

Allium-тест - тест на кластогенність, у якому як матеріал використовується коренева меристема паростків ріпчастої цибулі Allium cepa L.

Аберація хромосом - зміни у структурі хромосом, викликані перекомбінацією різних ділянок однієї чи різних хромосом під впливом мутагенів.

Адаптація - сукупність особливостей організму (виду), що забезпечує можливість життя в конкретних умовах зовнішнього середовища.

Анафазні аберації - група хромосомних мутацій, пов'язаних з порушенням руху хромосом під час ділення клітин.

Біоіндикатори - група чи популяція особин одного виду, за станом або поведінкою яких визначають зміни у стані довкілля, а також про наявність та інтенсивність його забруднення.

Біоіндикація - оцінка стану довкілля за станом його біоти в природних умовах.

Екологічний ризик - вірогідність навмисних або випадкових, поступових та катастрофічних антропогенних змін існуючих природних об'єктів, факторів та екологічних ресурсів.

Забруднення екосистем - привнесення у середовище чи виникнення в ньому нових, як правило, не характерних для нього фізичних, хімічних, інформаційних чи біологічних агентів або перевищення у даний проміжок часу природного багаторічного рівня концентрації перерахованих агентів в середовищі.

Мікроядерний тест - метод визначення мутагенної активності факторів зовнішнього середовища, полягає у визначенні частоти інтерфазних клітин з мікроядрами.

Мітотичний індекс - кількість клітин, що знаходяться у фазі мітозу. Застосовується для оцінки мітотичної активності тканин, а також як з тестів при аналізі мутагенів.

Мутаген - фізичний, хімічний або біологічний фактор, який має здатність викликати спадкові зміни у структурі молекули ДНК.

Мутагенний фон - сукупність фізичних, хімічних та біологічних факторів природного чи антропогенного походження, сумарний вплив яких визначає рівень мутаційної мінливості організмів на даній території.

Мутагенність - здатність викликати мутації.

Пилок - сукупність пилкових клітин, що утворюються в мікроспорангіях.

Пилкове зерно - чоловічий гаметофіт насінної рослини, що розвивається з мікроспори.

Стерильність - нездатність або знижена здатність організму продукувати нормальні гамети.

Токсико-мутагенний фон визначають за токсичними і мутагенними проявами у клітинах біоіндикаторів, що виникають під впливом шкідливих факторів, присутніх у навколишньому середовищі.

Токсичність - здатність окремих факторів хімічної та біологічної природи чинити негативний вплив на різні організми.

Частота мутацій - кількісний показник інтенсивності мутаційного процесу.

Якість природного середовища - стан природних та трансформованих людиною екосистем, що зберігає їх здатність до постійного обміну речовин та енергії, а також відтворенню життя.

2. Принципова схема досліджень

2.1. Методи визначення рівнів токсико-мутагенної активності об'єктів навколишнього середовища (води, ґрунтів, атмосферного повітря, відходів) ґрунтуються на встановленні різниці між значеннями цитогенетичних показників (стерильність пилку індикаторних рослин, мітотичний індекс та частота аберантних хромосом в кореневій меристемі, частота клітин з мікроядрами в епітеліоцитах ротової порожнини дітей дошкільного віку), у біоіндикаторів, що аналізуються (дослід), та аналогічними показниками в екологічно чистих умовах, або на воді чи ґрунті, які не містять токсичних і мутагенних речових (контроль).

2.2. Критерієм токсичності є відсоток зниження показників росту біоіндикаторів та величини мітотичного індексу в меристематичних клітинах у дослідах порівняно з контролем за 48 годин у Allium cepa L, 72 години у Rapanus sativus L. і 120 годин у Triticum durum L.

2.3. Критерієм мутагенності є збільшення частоти зустрічальності стерильних клітин пилку і клітин з аберантними хромосомами в кореневій меристемі індикаторних рослин, а також клітин з мікроядрами серед епітеліоцитів ротової порожнини у дітей дошкільного віку.

Небезпечна	0,501-0,750	Вище за середній	Критичний	Тактично- стратегічні дії і постійний регламентний контроль. Визначення джерел і компонентного складу забруднювачів, розробка реабілітаційних заходів, щодо поліпшення стану довкілля і біологічних систем.
Надзвичайно небезпечна	0,751-1,000	Високий	Катастро- фічний	Радикальна зміна тактики і стратегії. Особливий регламентний контроль. Визначення меж територій з катастрофічним станом. Розробка цілеспрямованих заходів, щодо відновлення екологічного стану ушкоджених територій та біосистем.

Додаток 6

до пункту 4.4

методичних рекомендацій

"Обстеження та районування

території за ступенем впливу

антропогенних чинників

на стан об'єктів довкілля

з використанням

цитогенетичних методів"

НОРМАТИВНІ ЗНАЧЕННЯ

цитогенетичних показників біоіндикаторів якості об'єктів довкілля

Індикатор	Біотест	П комф.	П крит.	П норм.
Вищі рослини	Стерильність пилку, %
Групи стійкості
1	Високостійкі	0,2	10,0	3,14 +- 0,55
2	Стійкі	0,5	20,0	6,35 +- 0,7
3	Середньостійкі	1,0	30,0	9,7 +- 0,94
4	Чутливі	1,5	40,0	13,05 +- 1,06
5	Високочутливі	2,0	50,0	16,4 +- 1,17
Allium cepa L.	Мітотичний індекс, проміле	140,0	50,0	113,0 +- 11,3
	Частота аберантних хромосом, %	2,0	20,0	7,4 +- 0,83
Діти дошкільного віку	Частота клітин з мікроядрами в епітеліоцитах слизової оболонки ротової порожнини	0,01	0,180	0,048 +- 0,005

Додаток 7

до пункту 5

методичних рекомендацій

"Обстеження та районування

території за ступенем впливу

антропогенних чинників

на стан об'єктів довкілля

з використанням

цитогенетичних методів"

АНАЛІЗ

токсико-мутагенного фону на контрольній території АР КРИМ (мис Мартьян, Казантип, НБС, Сотера)

Показники		Роки
				1990-1995	1996-2000	2001-2005
Мутагенність території
Частота епітеліоцитів з мікроядрами в слизовій оболонці ротової порожнини дітей дошкільного віку, на 1 кл		0,013 +- 0,001	0,003 +- 0,0002	0,015 +- 0,001
				0,072*	0,016	0,083
УПУ мя		0,072	0,016	0,083
Токсичність (або потенційна мутагенність) атмосферного повітря
2. Частота стерильних клітин пилку рослин- індикаторів, представників місцевої флори, %	1**	0,91 +- 0,13	0,67 +- 0,11	1,98 +- 0,20
				0,072	0,048	0,182
			2	2,5 +- 0,22	1,2 +- 0,15	3,4 +- 0,26
				0,103	0,036	0,149
			3	2,4 +- 0,21	3,2 +- 0,24	5,0 +- 0,31
				0,048	0,076	0,138
			4	2,7 +- 0,24	7,7 +- 0,38	6,2 +- 0,34
				0,031	0,161	0,122
			5	5,4 +- 0,32	7,9 +- 0,39	12,0 +- 0,46
				0,071	0,123	0,208
ІУПУ ст.п		0,065	0,089	0,160
Стан ґрунтів
Мутагенність
Частота аберантних хромосом в кореневій меристемі Allium cepa L., %		3,1 +- 0,55	3,9 +- 0,61	4,7 +- 0,67
				0,061	0,106	0,122
Токсичність
4. Мітотичний індекс в кореневій меристемі Allium cepa L., проміле		129,0 +- 15,4	126,0 +- 14,4	124,8 +- 12,5
				0,122	0,131	0,146
ІУПУ т.м.гр.		0,092	0,131	0,146
Стан природних водних джерел
Мутагенність
5. Частота аберантних хромосом в кореневій меристемі Allium cepa L., %		3,0 +- 0,54	3,3 +- 0,56	3,5 +- 0,78
				0,056	0,072	0,083
Токсичність
6. Мітотичний індекс в кореневій меристемі Allium cepa L., проміле		126,0 +- 12,6	120,0 +- 12,0	116,0 +- 11,0
				0,156	0,222	0,267
ІУПУ т.м.вод.		0,106	0,147	0,175
ІУПУ біоінд.		0,081	0,080	0,129

Примітки:

* - в знаменнику біопараметри у.о. (УПУ);

** - група стійкості рослин.

ЛІТЕРАТУРА

1. ГОСТ 17.1.5.05-85 Охрана природы. Гидросфера. Общие требования к отбору проб поверхностных и морских вод, льда и атмосферных осадков;

2. ГОСТ 28168-89 Почвы. Отбор проб;

3. ГОСТ 17.4.3.01-83 Охрана природы. Почвы. Общие требования к отбору проб;

4. ГОСТ 17.2.3.01-86 Охрана природы. Атмосфера. Правила контроля качества воздуха населенных пунктов;

5. ГОСТ 17.2.6.01-86 Охрана природы. Атмосфера. Приборы для отбора проб воздуха населенных пунктов;

6. Эколого-гигиенический контроль за применением пестицидов-мутагенов (метод. рекомендации). Киев, ВНИИГИНТОКС, 1989. - 25 с.