______________________________________________________

(повне найменування підприємства із зазначенням підпорядкованості)

ІНСТРУКЦІЯ

З  ОХОРОНИ  ПРАЦІ   № __________

ДЛЯ ОГЛЯДАЧІВ ТА СЛЮСАРІВ

З РЕМОНТУ РУХОМОГО СКЛАДУ

________________

(місце видання)

____________________________________________________________

(повне найменування підприємства із зазначенням підпорядкованості)

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ  _______________________

            (посада роботодавця і

_____________________________

найменування підприємства)

_________________  № _________

                              (число, місяць, рік)

Інструкція

з охорони праці № __________

для оглядачів та слюсарів

з ремонту рухомого складу

1 Загальні положення

1.1. Дія інструкції поширюється на всі підрозділи підприємства.

1.2. Інструкція розроблена на основі ДНАОП 0.00-8.03-93 "Порядок опрацювання та затвердження власником нормативних актів про охорону праці, що діють на підприємстві", ДНАОП 0.00-4.15-98 "Положення про розробку інструкцій з охорони праці", ДНАОП 0.00-4.12-99 "Типове положення про навчання з питань охорони праці".

1.3. За даною інструкцією оглядач та слюсар по ремонту рухомого складу інструктується перед початком роботи (первинний інструктаж), а потім через кожні 3 місяці (повторний інструктаж).

Результати інструктажу заносяться до «Журналу реєстрації інструктажів з питань охорони праці», в журналі після проходження інструктажу повинні бути підписи особи, яка інструктує, та оглядача і слюсаря по ремонту рухомого складу.

1.4. Власник повинен застрахувати оглядача і слюсаря по ремонту рухомого складу від нещасних випадків та професійних захворювань.

В разі пошкодження здоров'я оглядача і слюсаря по ремонту рухомого складу з вини власника вони мають право на відшкодування заподіяної їм шкоди.

1.5. За невиконання даної інструкції оглядач і слюсар по ремонту рухомого складу несуть дисциплінарну, матеріальну, адміністративну та кримінальну відповідальність.

1.6. До роботи оглядачем та слюсарем по ремонту рухомого складу допускаються особи не молодше 18 років, які пройшли медичне обстеження і не мають медичних протипоказань, пройшли навчання за спеціальною програмою і отримали відповідне посвідчення, пройшли вступний інструктаж з охорони праці, інструктаж на робочому місці та інструктаж з пожежної безпеки.

1.7. Для виконання додаткових обов'язків (зварювальні, стропальні роботи, обслуговування вагоноремонтних машин чи ремонтних установок та інше) оглядач і слюсар по ремонту рухомого складу повинні пройти спеціальне навчання і скласти екзамени по правилах технічної експлуатації механізмів, що застосовуються, охорони праці та пожежній безпеці.

1.8. Оглядач і слюсар, які обслуговують самохідні ремонтні установки та працюють з іншими механізмами з електричним приводом, повинні мати групу з електробезпеки не нижче II.

1.9. Оглядач і слюсар, які працюють з електроінструментом, повинні мати І групу з електробезпеки.

1.10. Оглядач і слюсар по огляду та ремонту електропневматичних гальм повинні мати групу з електробезпеки не нижче II.

1.11. Оглядач і слюсар по ремонту рухомого складу повинні:

1.11.1. Виконувати правила внутрішнього трудового розпорядку.

1.11.2. Користуватись спецодягом, спецвзуттям та засобами індивідуального захисту.

1.11.3. Виконувати тільки ту роботу, яка доручена керівником робіт та по якій вони проінструктовані.

1.11.4. Не виконувати вказівок, які суперечать правилам охорони праці.

1.11.5. Вміти надавати першу медичну допомогу потерпілим від нещасних випадків.

1.11.6. Вміти користуватись первинними засобами пожежегасіння.

1.11.7. Пам'ятати про особисту відповідальність за виконання правил охорони праці та відповідальність за товаришів по роботі.

1.12. Оглядач і слюсар повинні знати і виконувати вимоги заборонних, попереджувальних, вказівних і приписуючих звукових і світових сигналів, знаків, написів.

1.13. Оглядач і слюсар повинні знати порядок огородження поїздів і окремих груп вагонів, встановлений діючим технологічним процесом пункту технічного огляду вагонів (ПТО).

1.14. Основні небезпечні та шкідливі виробничі фактори, які діють на оглядача і слюсаря по ремонту вагонів:

1.14.1. Незадовільні метеорологічні умови.

1.14.2. Виступаючі частини платформ, рухомого складу тощо.

1.14.3. Падіння.

1.14.4. Ураження електричним струмом.

1.14.5. Несправність інструмента, пристроїв.

1.15. Оглядач і слюсар по ремонту вагонів забезпечуються спецодягом, спецвзуттям та засобами індивідуального захисту: костюм бавовняний, плащ непромокальний, рукавиці комбіновані; на зовнішніх роботах взимку додатково: куртка, брюки бавовняні на теплій прокладці, валянки.

1.16. Утримання робочого місця:

1.16.1. Робочі місця оглядача і слюсаря при технічному огляді і ремонті вагонів знаходяться на міжпутті і коліях парків.

1.16.2. Оглядач, який приймає поїзд “з ходу", повинен знаходитись на спеціально обладнаному робочому місці.

1.16.3. Необхідно дотримуватись чистоти і порядку на робочому місці, а також вимог Правил пожежної безпеки на залізничному транспорті.

1.16.4. Всі деталі, що знімаються з вагона, слід негайно прибирати в спеціально встановлені для цього місця.

1.16.5. Оглядач і слюсар повинні правильно укладати вагонні деталі, запчастини і матеріали на ремонтну установку і стелажі, розташовані на міжпутті, в відділах і виробничих дільницях, забезпечуючи вільні проходи.

1.16.6. Переносні сигнали огородження слід встановлювати на осі колії на відстані 50 м від крайніх вагонів (на наскрізних коліях з обох боків, на тупикових - з боку стрілочного переводу).

Якщо відстань від вагона до граничного стовпчика менше 50 м, то переносний сигнал огородження з цього боку встановлюється на осі колії проти граничного стовпчика.

1.16.7. Вагон чи група вагонів, які ремонтуються на спеціально виділених коліях для ПР з відчепленням чи на коліях укрупнювального ремонту, крім постійних чи переносних сигналів, огороджують на обох рейках на відстані не менше 25 м від крайнього вагона чи напроти граничного стовпчика, якщо відстань до нього менше 25 м.

3.20. При підніманні вагона необхідно слідкувати, щоб домкрат займав суворо вертикальне положення.

На опорну поверхню головки чи телескопічної балки домкрата повинна ставитися прокладка товщиною 15-20 мм з твердих порід дерева.

3.21. По мірі підіймання вагона запобіжну сталеву гайку на плунжері гідропневматичного і гідравлічного домкратів необхідно опускати вниз до упору в циліндр.

При опусканні вагона запобіжна гайка повинна бути піднята в верхнє положення, для чого необхідно попередньо звільнити її від навантаження підкачуванням масла і тільки після цього можна повільно відкривати перепускний клапан.

3.22. Під піднятий вагон необхідно підводити типові металеві ставлюги відповідної вантажопідіймальності, на які опускають вагон. Між рамою вагона і ставлюгою кладуть прокладку товщиною 15-20 мм з твердих порід дерева.

3.23. На стаціонарних електричних домкратах вантажопідіймальністю 25-40 т з сталевими запобіжними гайками підняті навантажені і порожні вагони можуть залишатися без ставлюг.

3.24. Після піднімання вагона без підведення ставлюг не допускаються будь-які роботи, які викликають ударні навантаження чи розкочування домкратів.

3.25. Домкрати і ставлюги необхідно встановлювати в місцях, де на вагоні нанесені спеціальні умовні позначки.

3.26. Піднімати і опускати вагон двома чи декількома домкратами необхідно синхронно. Упередження переміщення головки одного домкрата по відношенню до другого не допускається.

3.27. Приводити в рух комплект з двох чи чотирьох домкратів при підйомі і опусканні вагона дозволяється лише після команди керівника робіт.

Під час піднімання і опускання вагона працівники, що керують домкратами і роботами, не повинні залишати робочі місця.

3.28. Кінець надресорної балки з боку пружин повинен утримуватись домкратом, забезпечуючи вільний вихід пружин. Скидати пружину забороняється.

3.29. Під час виконання робіт на вагонах слюсарі повинні уважно слідкувати за світловими і звуковими сигналами, які сповіщають про початок переміщення конвеєра, і своєчасно відійти від нього на безпечну відстань.

3.30. При виявленні несправності конвеєра, яка загрожує безпеці людей, його слід негайно зупинити.

3.31. При ремонті ходових частин, рами, зчепних приладів, а також деталей гальм, борта платформи, кришки люків піввагона повинні бути попередньо підняті і закріплені чи зняті.

3.32. Забороняється руками виймати з букс вкладиші і підшипники. Для цього слід застосовувати спеціальні пристосування.

3.33. При ремонті зчепних пристосувань вагонів в потягах і окремих групах необхідно розтягнути потяг на відстань не менше 10 м між вагонами і підкласти гальмівні башмаки під колеса розчеплених вагонів.

3.34. Автозчепку і поглинаючий апарат необхідно ставити і знімати з вагона за допомогою пристосувань чи ремонтної установки.

3.35. Простукувати корпус поглинаючого апарата з заклинившими деталями допускається тільки до виймання апарата і передньої упорної плити з тягового хомута.

3.36. Забороняється скидати деталі та інші предмети з покрівлі вагонів. Подавати деталі на дах і опускати їх звідти повинно не менше двох чоловік.

3.37. Не дозволяється залишати інструмент на краю покрівлі, на виступах рами і кузова.

3.38. Забороняється виконувати на відкритих коліях станції роботи на покрівлях вагонів під час грози, густого туману, сильного снігопаду чи зливи, а також при вітрі швидкістю більше 10 м/с.

Інформацію про це отримують від оператора ПТО.

3.39. При продуванні гальмівної магістралі, щоб уникнути удару з'єднувальним рукавом, слід підтримувати його рукою біля головки. Кран відкривати повільно.

3.40. При ТО гальмівного обладнання під вагоном не можна знаходитись біля головки штока поршня гальмівного циліндра з боку виходу штока.

3.41. Місце рубання болтів і заклепок необхідно огороджувати, виходячи з місцевих умов, щоб уникнути попадання відлітаючих частин в людей.

3.42. Розбирати і збирати поглинальний апарат слід на спеціальному стенді.

3.43. Прогини кінцевих балок в місцях встановлення автозчепного пристрою необхідно усувати за допомогою спеціальних механізмів і пристосувань.

Усувати прогини ручним інструментом забороняється.

3.44. Заміна повітророзподільника, випускного клапана, гальмівної колодки, башмака, роз'єднувального і кінцевого кранів, негайного гальмування підводящої труби, авторежима, авторегулятора, регулювання важільної передачі повинні виконуватись тільки при перекритих кінцевих кранах і з обовязковим випуском повітря з запасного резервуара, робочої камери і гальмівного циліндра.

3.45. Затягати гальмівну важільну передачу при регулюванні слід за допомогою спеціальних пристосувань.

Збіг отворів в головках гальмівних тяг і важелів слід перевіряти за допомогою оправки.

Контролювати збіг отворів пальцями не допускається.

3.46. Для розбирання поршня після його вилучення з гальмівного циліндра необхідно за допомогою відповідного пристосування стиснути пружину настільки, щоб можна було вибити шпильку з головки штока, потім зняти кришку і поступово відпустити пружину до повного її розтиснення.

3.47. При очищенні робочої камери та запасного резервуара продувкою стисненим повітрям наносити по них удари не дозволяється.

3.48. Випробування обладнання електропневматичного гальма повинні виконувати електрослюсарі, які мають групу з електробезпеки не нижче ІІІ.

3.49. Оглядачі і слюсарі повинні працювати в сигнальних жилетах.

3.50. Оглядачі і слюсарі повинні працювати по режиму, встановленому правилами внутрішнього трудового розпорядку.

При роботі на відкритому повітрі в зимовий час для попередження охолодження і обморожування їм повинні надаватись перерви для обігрівання.

3.51. При ТО вагонів в темний період доби оглядач і слюсар повинні користуватись акумуляторними ліхтарями типа ФОС-2.

4. Вимоги безпеки після закінчення роботи

4.1. Після закінчення ремонтних робіт домкрат, кран та інше обладнання ремонтної установки повинні бути встановлені в транспортне положення і закріплені.

4.2. Після закінчення робіт залишати ремонтну установку необхідно тільки в установленому місці.

4.3. Інструмент, запасні частини і матеріали необхідно прибрати на стелажі і в контейнери.

4.4. Спецодяг, спецвзуття та засоби індивідуального захисту покласти у відведене для них місце.

4.5. Помити руки, обличчя теплою водою з милом. При можливості прийняти душ.

4.6. Доповісти керівнику робіт про всі недоліки, які мали місце під час роботи.

5. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях

5.1. Аварійна ситуація може виникнути в разі: падіння з висоти, виходу з ладу агрегатів ремонтної установки і вагоноремонтної машини, обриву конвеєра, ураження електричним струмом, відриву з'єднувальних сполучень, зачеплення виступаючими частинами рухомого складу та інше, що може загрожувати життю і здоров'ю людей.

5.2. При виникненні такої ситуації слід негайно припинити роботу, огородити небезпечну зону, не допускати до неї сторонніх осіб, повідомити про те, що сталося, керівника робіт.

5.3. Якщо є потерпілі, надати їм першу медичну допомогу, при необхідності викликати "швидку медичну допомогу".

5.4. Надання першої медичної допомоги:

5.4.1. Надання першої медичної допомоги при отруєнні оксидом вуглецю.

До приїзду лікаря потерпілого слід вивести на свіже повітря, забезпечити йому спокій, уникати охолодження.

В важких випадках давати вдихати кисень, проводити штучне дихання.

5.4.2. Надання першої допомоги при ураженні електричним струмом.

При ураженні електричним струмом необхідно негайно звільнити потерпілого від дії електричного струму, відключивши електроустановку від джерела живлення, а при неможливості відключення - відтягнути його від струмоведучих частин за одяг або застосувавши підручний ізоляційний матеріал.

При відсутності у потерпілого дихання і пульсу необхідно робити йому штучне дихання і непрямий (зовнішній) масаж серця, звернувши увагу на зіниці. Розширені зіниці свідчать про різке погіршення кровообігу мозку. При такому стані необхідно негайно приступити до оживлення потерпілого і викликати швидку медичну допомогу.

5.4.3. Перша допомога при пораненні.

Для надання першої допомоги при пораненні необхідно розкрити індивідуальний пакет, накласти стерильний перев'язочний матеріал, що міститься у ньому, на рану і зав'язати її бинтом.

Якщо індивідуального пакету якимсь чином не буде, то для перев'язки необхідно використати чисту носову хустинку, чисту полотняну ганчірку тощо. На те місце ганчірки, що приходиться безпосередньо на рану, бажано накапати декілька крапель настойки йоду, щоб одержати пляму розміром більше рани, а після цього накласти ганчірку на рану. Особливо важливо застосовувати настойку йоду зазначеним чином при забруднених ранах.

5.4.4. Перша допомога при переломах, вивихах, ударах.

При переломах і вивихах кінцівок необхідно пошкоджену кінцівку укріпити шиною, фанерною пластинкою, палицею, картоном або іншим подібним предметом. Пошкоджену руку можна також підвісити за допомогою перев'язки або хустки до шиї і прибинтувати до тулуба.

При передбачуваному переломі черепа (несвідомий стан після удару голови, кровотеча з вух або роту) необхідно прикласти до голови холодний предмет (грілку з льодом або снігом, чи холодною водою) або зробити холодну примочку.

При підозрінні перелому хребта необхідно потерпілого покласти на дошку, не підіймаючи його, чи повернути потерпілого на живіт обличчям униз, наглядаючи при цьому, щоб тулуб не перегинався, з метою уникнення ушкодження спинного мозку.

При переломі ребер, ознакою якого є біль при диханні, кашлі, чханні, рухах, необхідно туго забинтувати груди чи стягнути їх рушником під час видиху.

5.4.5. Надання першої допомоги при теплових опіках.

При опіках вогнем, парою, гарячими предметами ні в якому разі не можна відкривати пухирі, які утворюються, та перев'язувати опіки бинтом.

При опіках першого ступеня (почервоніння) обпечене місце обробляють ватою, змоченою етиловим спиртом.

При опіках другого ступеня (пухирі) обпечене місце обробляють спиртом, 3%-ним марганцевим розчином або 5%-ним розчином таніну.

При опіках третього ступеня (зруйнування шкіряної тканини) накривають рану стерильною пов'язкою та викликають лікаря.

5.4.6. Перша допомога при кровотечі.

Для того, щоб зупинити кровотечу, необхідно:

- підняти поранену кінцівку вверх;

- кровоточиву рану закрити перев'язочним матеріалом (із пакета), складеним у клубочок, придавити її зверху, не торкаючись самої рани, потримати на протязі 4-5 хвилин: якщо кровотеча зупинилася, то не знімаючи накладеного матеріалу, поверх нього покласти ще одну подушечку з іншого пакета чи кусок вати і забинтувати поранене місце (з деяким натиском);

- при сильній кровотечі, яку не можна запинити пов'язкою, застосовується здавлювання кровоносних судин, які живлять поранену область, при допомозі згинання кінцівок в суглобах, а також пальцями, джгутом або закруткою; при великій кровотечі необхідно терміново викликати лікаря.

5.5. Якщо сталася пожежа, необхідно викликати пожежну частину і приступити до гасіння наявними засобами пожежегасіння.

5.6. Виконувати всі вказівки керівника робіт по ліквідації небезпеки.

________________________  ________________  _________________

(посада керівника підрозділу    (особистий підпис)   (прізвище, ініціали)

/організації/ - розробника

УЗГОДЖЕНО:

Керівник (спеціаліст)

служби охорони

праці підприємства                ______________  _______________

      (особистий підпис)   (прізвище, ініціали)

Юрисконсульт   ______________  _______________

      (особистий підпис)   (прізвище, ініціали)

Головний технолог    ______________  _______________

      (особистий підпис)   (прізвище, ініціали)