ДСТУ Б В.1.1-8:2003 Захист від пожежі. Кабельні проходки. Метод випробування на вогнестійкість

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

Захист від пожежі Кабельні проходки. Метод випробування на вогнестійкість Защита от пожара Кабельные проходки. Метод испытания на огнестойкость Fire protection Penetration seals. Fire resistance test method Чинний від 2004-04-01

ДСТУ Б В.1.1-8:2003

ПЕРЕДМОВА

1  РОЗРОБЛЕНИЙ

Українським науково-дослідним інститутом пожежної безпеки (УкрНДІПБ) МВС України

РОЗРОБНИКИ

І.О. Харченко, канд. техн. наук (керівник розробки); С.В. Новак, канд. техн. наук, (відповідальний виконавець розробки); Л.М. Нефедченко, В.В. Нехаєв, В.І. Згуря

ВНЕСЕНИЙ

Українським науково-дослідним інститутом пожежної безпеки (УкрНДІПБ) МВС України Управлінням архітектурно-конструктивних та інженерних систем будинків і споруд житлово-цивільного призначення Держбуду України

2 ЗАТВЕРДЖЕНИЙ ТА ВВЕДЕНИЙ У ДІЮ

Наказом Державного комітету України з будівництва та архітектури від 20.11.2003 № 190

3 Стандарт відповідає проекту європейського стандарту prEN 1366-3: 1996 Fire resistance tests for service installations - Part 3: Penetration seals (Випробування внутрішніх сервісних інженерних систем на вогнестійкість - Частина 3: Ущільнення для проходів) в частині розділу 4; підрозділів 5,4; 6.2; 6.3; 9.1; 9.2.

Ступінь відповідності - нееквівалентний (NEQ)

Переклад з англійської мови (en).

4 ВВЕДЕНИЙ ВПЕРШЕ

ЗМІСТ

1  Сфера застосування...............................

2 Нормативні посилання..............................

3 Визначення   ....................................

4 Сутність методу випробування..........................

5 Засоби випробування...............................

5.1  Склад засобів випробування.........................

5.2 Випробувальна піч..............................

5.3 Обладнання для встановлення зразка в печі................

5.4 Засоби вимірювальної техніки.......................

5.5 Обладнання для проведення фото- та відеозйомок...........

6 Умови випробування..............................

7 Зразки кабельних проходок для випробування на вогнестійкість.......

7.1  Виготовлення зразків............................

7.2 Перевірка зразків на відповідність технічній документації........

8 Підготовка та проведення випробування....................

8.1  Установлення зразків............................

8.2 Початок випробування...........................

8.3 Вимірювання та спостереження у процесі випробування........

8.4 Припинення випробування.........................

9 Граничні стани з вогнестійкості та класи вогнестійкості кабельних проходок

9.1  Граничний стан за ознакою втрати цілісності...............

9.2 Граничний стан за ознакою втрати теплоізолювальної здатності  ....

9.3 Класи вогнестійкості кабельних проходок.................

10 Оцінка результатів випробування.......................

11  Правила оформлення результатів випробування..............

12 Вимоги безпеки під час проведення випробування.............

Додаток А Вимоги щодо розташування термопар на зразку..........

1  СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ

Цей стандарт встановлює вимоги щодо методу випробування кабельних проходок на вогнестійкість за стандартним температурним режимом згідно з ДСТУ Б В.1.1-4.

Стандарт використовується для визначення межі вогнестійкості кабельних проходок. Стандарт придатний для цілей сертифікації.

2 НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ

У цьому стандарті є посилання на такі стандарти:

ДСТУ Б В.1.1-4-98 Захист від пожежі. Будівельні конструкції. Методи випробувань на вогнестійкість. Загальні вимоги

ДСТУ 2837-94 (ГОСТ 3044-94) Перетворювачі термоелектричні. Номінальні статичні характеристики перетворення

3  ВИЗНАЧЕННЯ

У цьому стандарті подані такі терміни та визначення:

3.1   Кабельна проходка - виріб або збірна будівельна конструкція, яка складається з ущільнювальних матеріалів, кабельних виробів та закладних деталей (труб, коробів, лотків тощо) і призначена для проходу кабелів (кабельних ліній) через стіни, перегородки, перекриття.

3.2 Вогнестійкість кабельної проходки - здатність кабельної проходки зберігати огороджувальні функції за умов пожежі.

3.3  Межа вогнестійкості кабельної проходки - показник вогнестійкості кабельної проходки, який визначається часом від початку вогневого випробування за стандартним температурним режимом до настання одного з граничних станів з вогнестійкості, що нормовані у цьому стандарті.

3.4 Початок випробувань - час увімкнення пальників у печі.

3.5 Стандартний температурний режим - згідно з ДСТУ Б В.1.1-4.

3.6  Зразок кабельної проходки для випробування на вогнестійкість - кабельна проходка, що виготовлена відповідно до вимог технічної документації на неї та безпосередньо підлягає випробуванню на вогнестійкість.

4 СУТНІСТЬ МЕТОДУ ВИПРОБУВАННЯ

Сутність методу випробування полягає у визначенні проміжку часу від початку випробування до настання одного з нормованих для кабельних проходок граничних станів з вогнестійкості в умовах, що регламентуються цим стандартом.

5 ЗАСОБИ ВИПРОБУВАННЯ

5.1 Склад засобів випробування:

- випробувальна піч;

-  обладнання для встановлення в печі зразка кабельної проходки для випробування на вогнестійкість (далі - зразка);

- засоби вимірювальної техніки;

- обладнання для проведення фото- та відеозйомок.

5.2 Випробувальна піч

5.2.1  Випробувальна піч (далі - піч) має забезпечувати температурний режим та надлишковий тиску печі відповідно до 6.1, вогневий вплив на зразок з одного боку і умови кріплення зразка у прорізі печі відповідно до 6.2.

5.2.2 Конструкція печі повинна відповідати вимогам, визначеним в ДСТУ Б В.1.1-4.

5.3 Обладнання для встановлення зразка в печі

Для встановлення зразка в печі потрібно застосовувати опорну конструкцію що складається зі сталевої рами та заповнення. Як заповнення може використовуватися кам'яна або цегляна кладка або залізобетонні блоки, гіпсокартонні плити тощо. Матеріал заповнення і розміри прорізу (прорізів -у разі встановлення декількох зразків) в опорній конструкції мають бути такими, щоб забезпечити встановлення зразка (зразків) так, як це передбачено у технічній документації на кабельну проходку, що випробовується. Для утримання закладних деталей та кабелів поза опорною конструкцією у положенні, що регламентується проектною документацією, можуть додатково застосовуватися під-тримувальні пристрої: кронштейни, затискачі, стелажі тощо.

Межа вогнестійкості опорної конструкції має бути не менше ніж межа вогнестійкості кабельної проходки, що очікується під час випробувань.

5.4 Засоби вимірювальної техніки

Засоби вимірювальної техніки - згідно з ДСТУ Б В.1.1 -4.

5.5 Обладнання для проведення фото- та відеозйомок

Для проведення фото- та відеозйомок потрібно застосовувати кіно- та відеокамери і фотоапарати.

6 УМОВИ ВИПРОБУВАННЯ

за ДСТУ 2837 (ГОСТ 3044), що придатні для вимірювання температури в діапазоні від 0 до 300 °С.

Вимірювальний спай термопари повинен бути заглиблений на половину його товщини у поверхневий шар матеріалу. Вимірювальний спай термопари слід накрити металевим диском діаметром 12 мм (або квадратом розмірами 12 мм х 12мм) завтовшки 0,2 мм і квадратною накладкою з базальтового картону розмірами ЗО мм х ЗО мм завтовшки 2 мм та притиснути металевою скобою або іншими можливими способами. Розміри цих накладок можуть бути зменшені для кабелів, діаметр яких менше 10 мм. Дроти термопар мають бути розташовані вздовж поверхні ущільнювального матеріалу або поверхні кабелю на відстані не менше ЗО мм від вимірювального спаю термопар.

Допускається вимірювати температуру на необігрівній поверхні зразка термопарами, що вста- J новлюються на поверхні зразка іншими способами, які засновані на принципі забезпечення щільного притиснення вимірювального спаю і дротів термопари до поверхневого шару матеріалу, їх теплоізоляції накладкою розміром ЗО мм х ЗО мм.

Для вимірювання температури на необігрівній поверхні зразка допускається додатково використовувати переносну термопару згідно з ДСТУ Б В.1.1 -4.

А.2 Розташування термопар для вимірювання температури на необігрівній поверхні зразка

Для вимірювання температури на необігрівній поверхні зразка слід встановити термопари в таких місцях:

- на поверхні ущільнювального матеріалу на відстані 25 мм ± 5 мм від місць виходу кабелів (або труб, коробів, лотків та інших закладних деталей, в яких вони прокладені) у кількості не менше ніж одна термопара на кожні 0,25 кв. м площі поверхні ущільнювального матеріалу кабельної проходки, але не менше ніж дві термопари на кожний зразок кабельної проходки;

- на поверхні труби, короба, лотка, іншої закладної деталі на відстані 25 мм ± 5 мм від поверхні ущільнювального матеріалу у кількості не менше ніж одна термопара на кожну закладну деталь;

- на поверхні оболонки або шару вогнезахисного покриття одиночного кабелю та на поверхні або шару вогнезахисного покриття пучка кабелів на відстані 25 мм ± 5 мм від поверхні ущільнювального матеріалу у кількості не менше ніж одна термопара на кожний одиночний кабель або на кожний пучок кабелів. У разі, якщо вогнезахисне покриття нанесено тільки на частину одиночного кабелю або на частину пучка кабелів, то слід встановлювати термопари також і на поверхні оболонки одиночного кабелю або пучка кабелів на відстані 25 мм ± 5 мм від краю шару вогнезахисного покриття у кількості не менше ніж одна термопара на кожний одиночний кабель або на кожний пучок кабелів.

Ключові слова: вогнестійкість, межа вогнестійкості, кабельна проходка, метод випробування, цілісність, теплоізолювальна здатність.