МІНІСТЕРСТВО ПАЛИВА ТА ЕНЕРГЕТИКИ УКРАЇНИ

Розділ 6 ПУЕ:2006

ПРАВИЛА УЛАШТУВАННЯ ЕЛЕКТРОУСТАНОВОК

РОЗДІЛ 6

ЕЛЕКТРИЧНЕ ОСВІТЛЕННЯ

Видання офіційне

Введено:  «ИМЦ» ( г. Киев, ул. М. Кривоноса, 2а; т/ф. 249-34-04 )

ОБ'ЄДНАННЯ ЕНЕРГЕТИЧНИХ ПІДПРИЄМСТВ «ГАЛУЗЕВИЙ РЕЗЕРВНО-ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ФОНД РОЗВИТКУ ЕНЕРГЕТИКИ»

 

Київ 2006

Передмова

1 ЗАМОВЛЕНО

2 РОЗРОБЛЕНО

3 УЗГОДЖЕНО

 Об'єднанням енергетичних підприємств «Галузевий

резервно-інвестиційний фонд розвитку енергетики»

(ОЕП «ГРІФРЕ»)

Державним підприємством «Український науково-дослідний, проектно-вишукувальний та конструкторсько-технологічний інститут «Укрсільенергопроект»,

Відкритим акціонерним товариством «Київпромелектропроект»

Заступником Міністра палива та енергетики України, С.М. Тітенко

Департаментом з питань електроенергетики Міністерства палива та енергетики, С.Я. Меженний

Державним департаментом України з нагляду за охороною праці, В.Я. Плетньов, лист від 14.12.05 

№ 06-11/6259

Державним Департаментом пожежної безпеки,

В.В. Бовсуновський, лист від 15.08.05 № 21/3/2192

Міністерством охорони навколишнього природного середовища України, О.Г. Яворська, лист від 25.06.05 

№ 5620/21-10

Державним комітетом України з будівництва та архітектури України, О.М. Бондаренко, лист від 28.10.05

№ 2/8-863

Міністерством охорони здоров'я України, Г.Ф. Бурлак, лист від 25.10.05 № 7-03-182

ДП Національна енергетична компанія «Укренерго»,

Г.І. Гримуд, лист від 08.09.05 № 30-33/4926

Департаментом юридичного забезпечення Міністерства палива та енергетики, Г.Б. Пітік

Об'єднанням енергетичних підприємств «Галузевий

резервно-інвестиційний фонд» розвитку енергетики, В.Т. Коданьова

 

4 ЗАТВЕРДЖЕНО	Міністерством палива та енергетики України, І.В. Плачков, наказ від 09 березня 2006 р. № 70
5 НАДАНО ЧИННОСТІ	З дев'ятого вересня 2006 року
6 ЗАМІСТЬ	Розділу 6 Правил устройства электроустановок 6-е издание, Москва, Энергоатомиздат, 1986 г.
7 СТРОК ПЕРШОЇ ПЕРЕВІРКИ	2011 рік

Вимоги розділу 6 ПУЕ обов'язкові для виконання підприємствами, установами, організаціями всіх форм власності та громадянами.

Зауваження і пропозиції щодо змісту розділу 6 ПУЕ

слід надсилати в інститут «Укрсільенергопроект» за адресою:

04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, 11/8

 

© ОЕП «ГРІФРЕ» 2006

Цей нормативний документ не може бути повністю чи частково відтворений, тиражований і розповсюджений без дозволу Об'єднання енергетичних підприємств «Галузевий резервно-інвестиційний фонд розвитку енергетики».

МІНІСТЕРСТВО ПАЛИВА ТА ЕНЕРГЕТИКИ УКРАЇНИ

НАКАЗ

09 березня 2006 року м. Київ № 70

Про затвердження та введення в дію нової редакції розділу 6 Правил улаштування електроустановок

Державним підприємством "Український науково-дослідний, проектно-вишукувальний та конструкторсько-технологічний інститут "Укрсільенергопроект" спільно з Відкритим акціонерним товариством "Київпромелектропроект" на замовлення Об'єднання енергетичних підприємств "Галузевий резервно-інвестиційний фонд розвитку енергетики" переглянуто і підготовлено нову редакцію розділу 6 "Електричне освітлення" Правил улаштування електроустановок (ПУЕ), який погоджено Держбудом України, Державним департаментом пожежної безпеки МНС України, Державним комітетом України з нагляду за охороною праці, Міністерством охорони навколишнього природного середовища України.

НАКАЗУЮ:

1. Затвердити розділ 6 "Електричне освітлення" Правил улаштування електроустановок (далі  ПУЕ) у новій редакції, який набирає чинності через шість місяців з дати підписання цього наказу (додається).

2. Госпрозрахунковому підрозділу "Науково-інженерний енергосервісний центр" інституту "Укрсільенергопроект" (Білоусов В.І.) внести розділ 6 ПУЕ до реєстру та комп'ютерного банку даних чинних нормативних документів Мінпаливенерго України.

1.   Об'єднанню енергетичних підприємств „Галузевий резервно-інвестиційний фонд розвитку енергетики" (Коданьова В.Т.) забезпечити видання та розповсюдження розділу 6 ПУЕ на підставі замовлень зацікавлених організацій та фактичної оплати.
2.   Департаменту з питань електроенергетики Мінпаливенерго
   (Меженний С.Я.), Об'єднанню енергетичних підприємств „Галузевий резервно-інвестиційний фонд розвитку енергетики" (Коданьова В.Т.) та інституту "Укрсільенергопроект" (Лях В.В.) до 01.04.06 розробити програму заходів щодо впровадження розділу 6 ПУЕ.
3.  

1.   Інституту "Укрсільенергопроект" (Лях В.В.) забезпечити науково-технічний супровід процесу впровадження розділу 6 ПУЕ.
2.   З моменту введення в дію цього розділу визнати таким, що втратив чинність, розділ 6 «Правил устройства электроустановок» (6-е видання, Москва, Энергоатомиздат, 1986), затверджений Головтехуправлінням та Держенергонаглядом Міненерго СРСР.

7.  Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра палива та енергетики Тітенка С.М.

Міністр І. Плачков

Зміст

Розділ 6 Електричне освітлення

Глава 6.1 Загальна частина

6.1.1-6.1.9 Сфера застосування. Визначення  7

6.1.10-6.1.20 Загальні вимоги  8

6.1.21-6.1.29 Аварійне освітлення  10

6.1.30- 6.1.36 Виконання та захист освітлювальних мереж  12

6.1.37-6.1.49 Захисні заходи безпеки  13

Глава 6.2 Внутрішнє освітлення

6.2.1-6.2.3 Загальні вимоги  14

6.2.4-6.2.8 Живильна освітлювальна мережа  15

6.2.9-6.2.15 Групова мережа  16

Глава 6.3 Зовнішнє освітлення

6.3.1  6.3.14 Джерела світла, установлення освітлювальних

приладів і опор  17

6.3.15-6.3.24 Живлення установок зовнішнього освітлення  19

6.3.25  6.3.40 Виконання та захист мереж зовнішнього

освітлення  20

6.4.1-6.4.18 Глава 6.4 Світлова реклама, знаки

та ілюмінація  22

Глава 6.5 Керування освітленням

6.5.1-6.5.9 Загальні вимоги  24

6.5.10-6.5.18 Керування внутрішнім освітленням  25

6.5.19-6.5.29 Керування зовнішнім освітленням  26

Глава 6.6 Освітлювальні прилади

та електроустановлювальне обладнання

6.6.1-6.6.20 Освітлювальні прилади  27

6.6.21-6.6.28 Електроустановлювальне обладнання  30

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства палива

та енергетики України

№ 70 від 09 березня 2006 р.

ПРАВИЛА УЛАШТУВАННЯ ЕЛЕКТРОУСТАНОВОК Розділ 6 ЕЛЕКТРИЧНЕ ОСВІТЛЕННЯ

Чинний з дев'ятого вересня 2006 р.

ГЛАВА 6.1

ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

Сфера застосування. Визначення

1.   Цей розділ Правил улаштування електроустановок поширюється на установки електричного освітлення будинків, приміщень і споруд, зовнішнього освітлення міст, селищ і сільських населених пунктів, територій підприємств і закладів, установки оздоровчого ультрафіолетового випромінювання тривалого впливу, установки світлової реклами, світлові знаки та ілюмінаційні установки.
2.   Електричне освітлення повинно відповідати вимогам цього розділу, відповідних будівельних норм і правил.

Електричне освітлення спеціальних установок повинно відповідати також вимогам ДНАОП 0.00-1.32 «Правила будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок». Складники електричного освітлення повинні відповідати вимогам стандартів, чинних в Україні.

6.1.3. Живильна освітлювальна мережа  мережа від розподільного пристрою підстанції або відгалуження від повітряних ліній електропередачі до ввідного пункту (ВП), ввідно-розподільних пунктів (ВРП), головного розподільного щита (ГРЩ).

6.1.4. Розподільна мережа  мережа від ВП, ВРП, ГРЩ до розподільних пунктів, щитків і пунктів живлення зовнішнього освітлення.

6.1.5.  Групова мережа  мережа від щитків до світильників, штепсельних розеток та інших електроприймачів.

6.1.6. Пункт живлення зовнішнього освітлення  електричний розподільний пристрій для приєднання групової мережі зовнішнього освітлення до джерела живлення.

1.   Фаза нічного режиму  фаза живильної або розподільної мережі зовнішнього освітлення, яка не вимикається в нічні години.
2.   Каскадна система керування зовнішнім освітленням  система, яка здійснює послідовне ввімкнення (вимкнення) ділянок групової мережі зовнішнього освітлення.
3.   Проводи зарядки світильника  проводи, які прокладаються всередині світильника від установлених у ньому контактних затискачів або штепсельних рознять для приєднання до мережі (для світильника, який не має всередині контактних затискачів або штепсельного розняття,  проводи або кабелі від місця приєднання світильника до мережі до апаратів та лампових патронів, встановлених у світильнику).

Загальні вимоги

6.1.10. Норми освітленості, обмеження засліплювальної дії світильників, пульсацій освітленості та інші якісні показники освітлювальних установок, види та системи освітлення повинні прийматися відповідно до вимог чинних в Україні нормативних документів, затверджених або погоджених з Мінбудом України та іншими відомствами України у встановленому порядку.

Світильники повинні відповідати чинним нормам пожежної безпеки та вимогам цих Правил.

6.1.11. Для електричного освітлення слід, як правило, застосовувати розрядні лампи низького тиску (наприклад люмінесцентні), лампи високого тиску (наприклад, металогалогенні типу ДРІ, ДРІЗ, натрієві типу ДнаТ, ксенонові типів ДКсТ, ДКсТЛ, ртутно-вольфрамові, ртутні типу ДРЛ). Допускається використовувати також лампи розжарювання.

Застосування для внутрішнього освітлення ксенонових ламп типу ДКсТ (крім ДКсТЛ) допускається з дозволу Держнаглядохоронпраці України за умови, що горизонтальна освітленість на рівнях, де можливе тривале перебування людей, не перевищує 150 лк, а місця перебування кранівника екрановані від прямого світла ламп.

У разі застосування люмінесцентних ламп в освітлювальних установках повинні витримуватися наступні умови за звичайного виконання світильників:

температура навколишнього повітря не повинна бути нижче ніж 5 °С;

напруга на освітлювальних приладах повинна бути не менше ніж 90% номінальної.

Допускається застосування люмінесцентних світильників зі спеціальними лампами та схемами їх вмикання, які забезпечують їх нормальну роботу за температури повітря мінус 15 °С.

6.1.12.  Для аварійного освітлення рекомендується застосовувати світильники з лампами розжарювання або люмінесцентними лампами.

Розрядні лампи високого тиску допускається використовувати в разі забезпечення їх миттєвого засвічування або перезасвічування.

6.1.13. Для живлення освітлювальних приладів загального внутрішнього та зовнішнього освітлення, як правило, повинна застосовуватися напруга не вище ніж 220 В змінного або постійного струму. У приміщеннях без підвищеної небезпеки для всіх стаціонарно встановлених освітлювальних приладів незалежно від висоти їх установлення можна застосовувати напругу 220 В.

Напругу 380 В для живлення освітлювальних приладів загального внутрішнього та зовнішнього освітлення можна використовувати за таких умов:

увід в освітлювальний прилад і незалежний, не вмонтований у прилад, пускорегулювальний апарат обладнується проводами або кабелем з ізоляцією на напругу не менше ніж 660 В;

увід в освітлювальний прилад двох або трьох проводів різних фаз системи 660/380 В не допускається.

6.1.14. У приміщеннях з підвищеною небезпекою і особливо небезпечних при висоті встановлення світильників загального освітлення над підлогою або площадкою обслуговування менше ніж 2,5 м застосування світильників класу захисту 0 забороняється, необхідно застосовувати світильники класу захисту 2 або 3. Допускається використовувати світильники класу захисту 1, у цьому разі коло обладнують пристроєм захисного вимикання (ПЗВ) зі струмом спрацьовування до 30 мА.

Вищезазначені вимоги не поширюються на світильники, які обслуговують з кранів. У цьому разі відстань від світильника до настилу моста крану повинна бути не менше ніж 1,8 м або світильники потрібно підвішувати не нижче нижнього пояса ферм перекриття, а обслуговувати їх з кранів належить з дотриманням вимог техніки безпеки.

6.1.15. В установках освітлення для фасадів будинків, скульптур, монументів, для підсвічування зелені з використанням освітлювальних приладів, установлених від поверхні землі або площадки обслуговування нижче ніж
2,5 м, можна застосовувати напругу до 380В, якщо ступінь захисту освітлювальних приладів не нижчий за ІР 54.

В установках для освітлення фонтанів і басейнів номінальна напруга живлення освітлювальних приладів, занурюваних у воду, повинна бути не більше ніж 12 В.

6.1.16.  Для живлення світильників місцевого стаціонарного освітлення з лампами розжарювання слід застосовувати напругу: у приміщеннях без підвищеної небезпеки  220 В, у приміщеннях з підвищеною небезпекою і особливо небезпечних  не вище 42 В. У приміщеннях з підвищеною небезпекою та особливо небезпечних допускається напруга до 220 В, у цьому разі необхідно передбачати захисне вимкнення лінії при струмі витоку до 30 мА або живлення кожного світильника за допомогою розділового трансформатора (розділовий трансформатор може мати кілька електрично не пов'язаних вторинних обмоток).

Для живлення світильників місцевого освітлення з люмінесцентними лампами можна застосовувати напругу не більше ніж 220 В. У цьому разі у приміщеннях вогких, особливо вогких, жарких і з хімічно активним середовищем допускається застосовувати люмінесцентні лампи для місцевого освітлення тільки в арматурі спеціальної конструкції.

Лампи ДРЛ, ДРІ, ДРІЗ і ДнаТ можна застосовувати для місцевого освітлення за напруги не більше ніж 220 В в арматурі, спеціально передбаченій для місцевого освітлення.

6.1.17. Для живлення переносних світильників у приміщеннях з підвищеною небезпекою та особливо небезпечних слід застосовувати напругу не більше ніж 24 В.

За наявності особливо несприятливих умов, особливо коли небезпека ураження електричним струмом збільшується через тісноту, незручне положення працівника, дотикання до великих металевих, добре заземлених поверхонь (наприклад, робота в котлах), у зовнішніх установках для живлення ручних світильників слід застосовувати напругу не більше ніж 12 В.

Переносні світильники, передбачені для підвішування, настільні, встановлювані на підлозі тощо, під час вибору напруги прирівнюють до стаціонарних світильників місцевого стаціонарного освітлення (6.1.16).

Для переносних світильників, установлених на пересувних стійках на висоті 2,5 м і більше, допускається застосовувати напругу до 380 В.

1.   Живлення світильників напругою до 42 В слід виконувати від розділових трансформаторів або автономних джерел живлення.
2.   Допустимі відхилення та коливання напруги на освітлювальних приладах не повинні перевищувати норми, зазначені у ГОСТ 13109 «Электрическая энергия. Совместимость технических средств электромагнитная. Нормы качества электрической энергии в системах электроснабжения общего назначения».

6.1.20. Живлення силових і освітлювальних електроприймачів за напруги 380/220 В рекомендується виконувати від загальних трансформаторів за умови дотримання вимог 6.1.19.

Аварійне освітлення

6.1.21.  Аварійне освітлення розділяють на освітлення безпеки та евакуаційне.

Освітлення безпеки застосовують для продовження роботи під час аварійного вимкнення робочого освітлення.

Освітлення безпеки повинно створювати мінімальну освітленість, що становить 5% від освітленості, яка нормується для робочого освітлення, але не меншу за 2 лк усередині споруд і не меншу за 1 лк  для території.

Евакуаційне освітлення  освітлення, призначене для евакуації людей з приміщень при аварійному вимкненні робочого освітлення.

Евакуаційне освітлення повинно забезпечувати освітленість на підлозі головних проходів і на сходах 0,5 лк.

Живлення світильників аварійного освітлення у виробничих і громадських будівлях і на відкритих площах має бути незалежним від живлення світильників робочого освітлення і виконуватися при двох вводах у будинок або споруду від різних вводів, а при одному вводі  самостійними лініями, починаючи від увідного розподільного пристрою.

6.1.22. Світильники і світлові покажчики евакуаційного освітлення у виробничих будівлях з природним освітленням і в громадських та житлових будівлях слід приєднувати до мережі, яку не пов'язано з мережею робочого освітлення (6.1.21).

6.1.23. Живлення світильників і світлових покажчиків евакуаційного освітлення у виробничих будівлях без природного освітлення треба виконувати так само, як і живлення світильників освітлення безпеки (6.1.21).

У виробничих будівлях без природного освітлення в приміщеннях, де одночасно можуть перебувати 20 осіб і більше, незалежно від наявності освітлення безпеки слід передбачати евакуаційне освітлення основних проходів і світлові покажчики «Вихід», які автоматично перемикаються в разі припинення їх живлення на третє незалежне зовнішнє або місцеве джерело (акумуляторна батарея, дизель-генераторна установка тощо), яке не використовують у нормальному режимі для живлення робочого освітлення, освітлення безпеки та евакуаційного освітлення, або світильники евакуаційного освітлення та покажчики «Вихід» повинні мати автономне джерело живлення.

У разі використання акумуляторної батареї як джерела стаціонарного резервного живлення її ємкість повинна забезпечувати роботу систем сигналізації протягом доби в режимі «чергування» і не менше трьох годин  у режимі «тривога».

1.    У разі віднесення всіх або частини світильників освітлення безпеки та евакуаційного освітлення до особливої групи першої категорії з надійності електропостачання необхідне додаткове живлення цих світильників від третього незалежного джерела.
2.    Світильники евакуаційного освітлення, світлові покажчики евакуаційних і (або) запасних виходів у будинках будь-якого призначення, що живляться від автономних джерел, у нормальному режимі можуть живитися від мереж будь-якого виду освітлення, що не вимикаються під час функціонування будинку.
3.   Для приміщень, в яких постійно перебувають люди або які призначені для постійного переміщення персоналу чи сторонніх осіб і в яких необхідне освітлення безпеки або евакуаційне освітлення, слід забезпечувати можливість увімкнення зазначених видів освітлення протягом усього часу, коли ввімкнено робоче освітлення, або освітлення безпеки і евакуаційне освітлення повинно вмикатися автоматично в разі аварійного погасання робочого освітлення.
4.   Застосовувати для робочого освітлення, освітлення безпеки і (або) евакуаційного освітлення спільні групові щитки, а також установлювати апарати керування робочим освітленням, освітленням безпеки та (або) евакуаційним освітленням, за винятком апаратів допоміжних кіл (наприклад, сигнальних ламп, ключів керування), у загальних шафах не допускається.

Дозволяється виконувати живлення освітлення безпеки та евакуаційного освітлення від спільних щитів.

6.1.28. Використовувати мережі, які живлять силові електроприймачі, для живлення освітлення безпеки та евакуаційного освітлення у виробничих будівлях без природного освітлення не допускається.

6.1.29.  Допускається застосовувати ручні освітлювальні прилади з акумуляторами або сухими елементами для освітлення безпеки та евакуаційного освітлення замість стаціонарних світильників (будинки та приміщення без постійного перебування людей, будинки площею забудови не більше ніж
250 м2).

Виконання та захист освітлювальних мереж

6.1.30. Освітлювальні мережі слід виконувати відповідно до вимог
гл. 2.1-2.4, 6.2-6.4. ДНАОП 0.00-1.32

«Правила будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок» та відповідних будівельних норм і правил.

Освітлювальні мережі допускається виконувати з такими системами заземлення: ТN-С-S, ТN-S, ТТ та ІТ.

6.1.31.  Переріз нейтральних провідників трифазних живильних і групових ліній з лампами люмінесцентними, лампами типів ДРЛ, ДРІ, ДРІЗ, ДнаТ у разі одночасного відключення всіх фазних проводів лінії слід вибирати таким:

для ділянок мережі, по яких протікає струм від ламп з компенсованими пускорегулювальними апаратами, який дорівнює фазному;

для ділянок мережі, по яких протікає струм від ламп з некомпенсованими пускорегулювальними апаратами, який дорівнює фазному, у разі перерізів фазних провідників, які менші або дорівнюють 16 мм2  для мідних і 25 мм2  для алюмінієвих проводів і не менші ніж 50% перерізу фазних провідників за більших перерізів, але не менші ніж 16 мм2  для мідних і 25 мм2  для алюмінієвих проводів.

1.   Якщо трифазні освітлювальні живильні і групові лінії захищені запобіжниками або однополюсними автоматичними вимикачами за будь-яких джерел світла, переріз N-провідників слід брати таким, який дорівнює перерізу фазних провідників.
2.   Захист освітлювальних мереж слід виконувати відповідно до вимог гл. 3.1 з доповненнями, наданими в 6.1.34-6.1.35, 6.2.9-6.2.11, 6.3.40, 6.4.10.

Під час вибору струмів апаратів захисту слід враховувати пускові струми в разі ввімкнення потужних ламп розжарювання та ламп типів ДРЛ, ДРІ, ДРІЗ, ДнаТ.

Апарати захисту по можливості слід розміщувати групами в доступних для обслуговування місцях. Розосереджене встановлення апаратів захисту допускається в разі живлення освітлення від шинопроводів (6.2.7).

6.1.34.  Апарати захисту незалежно від вимог 6.2.7 і 6.2.8 у живильній освітлювальній мережі слід установлювати на вводах у будинки.

6.1.35. Трансформатори, які використовуються для живлення світильників напругою до 50 В, повинні бути захищені з боку високої напруги. Захист слід передбачати також на відхідних лініях низької напруги.

Якщо трансформатори живляться окремими групами від щитків і апарат захисту на щитку обслуговує не більше ніж три трансформатори, то встановлювати додаткові апарати захисту з боку високої напруги кожного трансформатора необов'язково.

6.1.36.  Установлювати запобіжники, автоматичні та неавтоматичні однополюсні вимикачі в РЕN-, РЕ-провідниках у мережах із заземленою нейтраллю забороняється.

Захисні заходи безпеки

6.1.37. Захисне заземлення установок електричного освітлення слід виконувати відповідно до вимог гл. 1.7, а також до додаткових вимог, наведених у 6.1.38-6.1.47, 6.4.9 і ДНАОП 0.00-1.32 «Правила будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок».

6.1.38. Захисне заземлення металевих корпусів світильників загального освітлення з лампами розжарювання, люмінесцентними лампами, лампами типів ДРЛ, ДРІ, ДРІЗ, натрієвими з вмонтованими всередину світильника пускорегулювальними апаратами треба здійснювати:

у мережах із заземленою нейтраллю  шляхом приєднання до заземлювального гвинта корпуса світильника РЕ-провідника. Заземлення корпуса світильника шляхом відгалуження від N-провідника всередині світильника забороняється;

у мережах з ізольованою нейтраллю, а також у мережах, які перемикаються на живлення від акумуляторної батареї,  шляхом приєднання захисного провідника до заземлювального гвинта корпуса світильника. У разі введення в світильник проводів, які не мають механічного захисту, захисний провідник повинен бути гнучким.

1.   Захисне заземлення корпусів світильників загального освітлення з лампами типів ДРЛ, ДРІ, ДРІЗ, ДнаТ і люмінесцентними лампами з винесеними пускорегулювальними апаратами слід здійснювати за допомогою перемички між заземлювальним гвинтом заземленого пускорегулювального апарата та заземлювальним гвинтом світильника.
2.   Металеві відбивачі світильників з корпусами із ізолювальних матеріалів заземлювати немає потреби.

6.1.41.  Захисне заземлення металевих корпусів світильників місцевого освітлення на напругу вище ніж 50 В повинне задовольняти таким вимогам:

якщо захисні провідники приєднуються не до корпуса світильника, а до металевої конструкції, на якій світильник установлено, то між цією конструкцією, кронштейном і корпусом світильника повинне бути надійне електричне з'єднання;

якщо між кронштейном і корпусом світильника немає надійного електричного з'єднання, то його слід здійснювати за допомогою спеціально призначеного для цієї мети захисного провідника.

1.   Захисне заземлення металевих корпусів світильників загального освітлення з будь-якими джерелами світла в приміщеннях як без підвищеної небезпеки, так і з підвищеною небезпекою та особливо небезпечних, у будівлях, а також адміністративно-конторських, лабораторних і інших приміщеннях виробничих підприємств (подібних за своїм характером до приміщень громадських будівель) слід здійснювати відповідно до вимог ДНАОП 0.00-1.32 «Правила будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок».
2.   У приміщеннях без підвищеної небезпеки виробничих, житлових і громадських будівель за напруги вище ніж 50 В слід застосовувати переносні світильники класу 1 за ГОСТ 12.2.007.0 «ССБТ. Изделия электротехнические. Общие требования безопасности».

Групові лінії, які живлять штепсельні розетки, слід виконувати відповідно до вимог ДНАОП 0.00-1.32 «Правила будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок», у цьому разі в мережах з ізольованою нейтраллю захисний провідник слід підключати до заземлювача.

1.   Захисні провідники в мережах із заземленою нейтраллю в групових лініях, які живлять світильники загального освітлення та штепсельні розетки (6.1.42, 6.1.43), N- і РЕ- провідники не допускається підключати під загальний контактний затискач.
2.   Під час виконання захисного заземлення освітлювальних приладів зовнішнього освітлення слід виконувати також приєднання залізобетонних і металевих опор, а також тросів до РЕ-провідника в мережах із ізольованою нейтраллю і до РЕN-провідника  у мережах з заземленою нейтраллю.
3.   Під час установлення освітлювальних приладів зовнішнього освітлення на залізобетонних і металевих опорах електрифікованого міського транспорту в мережах із заземленою нейтраллю освітлювальні прилади та опори слід приєднувати до РЕN- провідника лінії.
4.   У разі живлення зовнішнього освітлення повітряними лініями слід виконувати захист від атмосферних перенапруг згідно з гл. 2.4.
5.   Під час виконання схем живлення світильників і штепсельних розеток слід керуватися вимогами з установлення ПЗВ, викладеними в
   ДНАОП 0.00-1.32 «Правила будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок».
6.   Для установок зовнішнього освітлення (фасадів будинків, монументів тощо), зовнішньої світлової реклами та покажчиків у системах заземлення ТN-S рекомендується встановлювати ПЗВ зі струмом спрацьовування до 30 мА, у цьому разі фонове значення струмів витоку повинне бути, принаймні, в 3 рази меншим від уставки спрацьовування ПЗВ за диференційним струмом.

ГЛАВА 6.2

ВНУТРІШНЄ ОСВІТЛЕННЯ

Загальні вимоги

6.2.1. Світильники з люмінесцентними лампами слід застосовувати з пускорегулювальними апаратами, які забезпечують коефіцієнт потужності не нижче ніж 0,9 при світильниках на дві лампи і більше, і 0,85  якщо світильники однолампові.

Для ламп типів ДРЛ, ДРІ, ДРІЗ, ДНаТ можна застосовувати як групову, так і індивідуальну компенсацію реактивної потужності. За наявності техніко-економічних обґрунтувань допускається застосовувати вищезазначені лампи без пристрою компенсації реактивної потужності. За групової компенсації компенсувальні пристрої слід вимикати одночасно з вимиканням ламп.

6.2.2. Живлення світильника місцевого освітлення (за допомогою понижувального трансформатора або без нього) можна здійснювати шляхом відгалуження від силового кола механізму або верстата, для якого передбачено світильник.

У цьому разі окремий захисний апарат у освітлювальному колі можна не встановлювати, якщо захисний апарат силового кола має струм уставки не більше ніж 25 А.

Відгалуження до світильників місцевого освітлення за напруги більше ніж 50 В у межах робочого місця слід виконувати в жорстких кабельних трубопроводах і коробах, стійких до поширення полум'я.

6.2.3. Живлення установок оздоровчого ультрафіолетового опромінювання слід здійснювати: установок тривалої дії  по окремих групових лініях від щитків робочого освітлення або самостійних групових щитків; установок короткочасної дії (фотаріїв)  по окремих лініях від електросилової мережі або мережі живлення робочого освітлення.

Живильна освітлювальна мережа

1.   Живлення робочого освітлення рекомендується виконувати по самостійних лініях від розподільних пристроїв підстанцій, щитів, шаф, розподільних пунктів, магістральних та розподільних шинопроводів.
2.   Живлення робочого освітлення, освітлення безпеки та евакуаційного освітлення допускається виконувати від загальних ліній з електросиловими установками або від силових розподільних пунктів (виняток 6.1.28). У цьому разі вимоги до допустимих відхилень і коливань напруги в освітлювальній мережі слід виконувати відповідно до ГОСТ 13109 «Электрическая энергия. Совместимость технических средств электромагнитная. Нормы качества электрической энергии в системах электроснабжения общего назначения».
3.   Лінії мережі живлення робочого освітлення, освітлення безпеки та евакуаційного освітлення, а також лінії, які живлять ілюмінаційні установки та світлову рекламу, повинні мати в розподільних пристроях, від яких ці лінії відходять, самостійні апарати захисту та керування для кожної лінії.

Допускається встановлювати загальний апарат керування для кількох ліній одного виду освітлення або установок, які відходять від розподільного пристрою.

6.2.7. У разі застосування шинопроводів як ліній живлення освітлювальної мережі замість групових щитків можна використовувати окремі апарати захисту і керування для живлення груп світильників, приєднаних до шинопроводу. У цьому разі повинен бути забезпечений зручний і безпечний доступ до зазначених апаратів.

6.2.8. У місцях приєднання ліній живлення освітлювальної мережі до ліній живлення електросилових установок або до силових розподільних пунктів (6.2.5) необхідно встановлювати апарати захисту і керування.

У разі живлення освітлювальної мережі від силових розподільних пунктів, до яких безпосередньо приєднано силові електроприймачі, освітлювальну мережу слід підключати до ввідних затискачів цих пунктів.

Групова мережа

6.2.9.  Групові мережі освітлення можуть бути одно-, дво- та трифазні, залежно від їх довжини та кількості світильників, які приєднуються до них.

Лінії групової мережі внутрішнього освітлення повинні бути захищені запобіжниками або автоматичними вимикачами.

6.2.10.  Кожна групова лінія, як правило, повинна мати на фазу не більше ніж 20 ламп розжарювання, а також ламп типів ДРЛ, ДРІ, ДРІЗ, ДнаТ. До цієї кількості також входять штепсельні розетки.

У виробничих, громадських будівлях і житлових будинках на однофазні групи освітлення сходових кліток, поверхових коридорів, холів, технічних підвалів і горищ допускається приєднувати до 60 ламп розжарювання потужністю до 60 Вт кожна.

Для групових ліній, які живлять світлові карнизи, світлові стелі тощо з лампами розжарювання, а також світильники з люмінесцентними лампами потужністю до 80 Вт, рекомендується приєднувати до 60 ламп на фазу; для ліній, які живлять світильники з люмінесцентними лампами потужністю до
40 Вт включно,  до 75 ламп на фазу, потужністю до 20 Вт включно  до
100 ламп на фазу.

Для групових ліній, які живлять багатолампові люстри, кількість ламп будь-якого типу на фазу не обмежується.

У групових лініях, які живлять лампи потужністю 10 кВт і більше, кожна лампа повинна мати самостійний апарат захисту.

1.    На початку кожної групової лінії, у тому числі ліній, які живляться від шинопроводів, слід установлювати апарати захисту у всіх фазних провідниках. Установлювати апарати захисту в РЕN- і РЕ- провідниках забороняється.
2.    N-провідники групових ліній, у разі застосування металевих труб, необхідно прокладати разом з фазними провідниками в одній трубі, а в разі прокладання кабелями або багатожильними проводами, їх слід поміщати в спільну оболонку з фазними провідниками.
3.   Прокладати проводи та кабелі групових ліній робочого освітлення разом з груповими лініями освітлення безпеки та евакуаційного освітлення не рекомендується.

Допускається їх сумісне прокладання на одному монтажному профілі, в одному коробі, лотку, а також у корпусах і штангах світильників за умови, що вжито спеціальних заходів, які виключають можливість пошкодження проводів освітлення безпеки та евакуаційного освітлення в разі несправності проводів робочого освітлення.

6.2.14. Живлення світильників робочого освітлення, освітлення безпеки або евакуаційного освітлення допускається виконувати від різних фаз одного трифазного шинопроводу за умови, що до нього буде прокладено самостійні лінії для робочого освітлення, освітлення безпеки або евакуаційного освітлення.

6.2.15.  На опорну поверхню з горючих матеріалів допускається встановлювати світильники, які промарковані символом  за
ГОСТ 17677 «Светильники. Общие технические условия». У разі відсутності такого символу місця прилягання світильника до опорної поверхні повинні мати прокладку з негорючих матеріалів.

ГЛАВА 6.3

ЗОВНІШНЄ ОСВІТЛЕННЯ

Джерела світла, установлення освітлювальних приладів і опор

6.3.1.  Для зовнішнього освітлення можна використовувати будь-які джерела світла (6.1.11).

Для охоронного освітлення територій підприємств, якщо охоронне освітлення нормально не вмикається, а вмикається автоматично від дії охоронної сигналізації, розрядні лампи застосовувати не допускається.

1.   Освітлювальні прилади зовнішнього освітлення (світильники, прожектори) можна встановлювати на спеціально призначених для такого освітлення опорах, а також на опорах повітряних ліній до 1 кВ, опорах контактної мережі електрифікованого міського транспорту всіх видів струмів напругою до 600 В, стінах і перекриттях будівель і споруд, щоглах (у тому числі щоглах блискавковідводів, які стоять окремо), технологічних естакадах, площадках технологічних установок і димових труб, парапетах та огородженнях мостів і транспортних естакад, на металевих, залізобетонних та інших конструкціях будівель і споруд незалежно від відмітки їх розташування, можна підвішувати їх на тросах, укріплених на стінах будівель та опорах, а також установлювати на рівні землі та нижче.
2.   Установлювати світильники зовнішнього освітлення на опорах ПЛ до 1 кВ слід:

- під час обслуговування світильників з телескопічних вишок з ізолювальною ланкою  як правило, вище проводів ПЛ або на рівні нижчих проводів ПЛ у разі розміщення світильників і проводів ПЛ з різних сторін опори. Відстань по горизонталі від світильника до найближчого проводу ПЛ повинна бути не менше ніж 0,6 м;

- під час обслуговування світильників з використанням інших засобів  нижче проводів ПЛ. Відстань по вертикалі від світильника до проводу ПЛ (у просвіті) повинна бути не менше ніж 0,2 м, відстань по горизонталі від світильника до опори (у просвіті) повинна бути не більше ніж 0,4 м.

6.3.4 Під час підвішування світильників на тросах потрібно вживати заходів для запобігання розгойдуванню світильників під дією вітру.

6.3.5. Над проїзною частиною вулиць, доріг і площ світильники слід установлювати на висоті не менше ніж 6,5 м.

Над контактною мережею трамвая світильники треба встановлювати на висоті не менше ніж 8 м до головки рейки, над контактною мережею тролейбуса  на висоті не менше ніж 9 м від рівня проїзної частини. Відстань по вертикалі від проводів ліній вуличного освітлення до поперечок контактної мережі або підвішених до поперечок ілюмінаційних гірлянд повинна бути не менше ніж 0,5 м.

6.3.6. Над бульварами та пішохідними доріжками світильники слід установлювати на висоті не менше ніж 3 м.

Найменша висота встановлення освітлювальних приладів для освітлення газонів і фасадів будинків і споруд та для декоративного освітлення не обмежується за умови, що буде дотримано вимоги 6.1.15.

Установлювати освітлювальні прилади в приямках нижче рівня землі дозволяється за наявності дренажних або інших аналогічних пристроїв для видалення води з приямків.

6.3.7. Для освітлення транспортних розв'язок, міських та інших площ світильники можна встановлювати на опорах висотою 20 м і більше за умови забезпечення гарантії вжиття заходів для безпеки їх обслуговування (наприклад, опускання світильників, улаштування площадок, використання вишок тощо).

Допускається розміщувати світильники в парапетах і огородженнях мостів і естакад з негорючих матеріалів на висоті 0,9-1,3 м над проїзною частиною за умови захисту їх від дотику до струмопровідних частин світильників.

6.3.8.  Опори установок освітлення площ, вулиць, доріг слід розташовувати на відстані не менше ніж 1 м від лицьової грані бортового каменю до зовнішньої поверхні цоколю опори на магістральних вулицях і дорогах з інтенсивним транспортним рухом і на відстані не менше ніж 0,6 м  на інших вулицях, дорогах і площах. Цю відстань дозволяється зменшувати до 0,3 м за умови відсутності маршрутів міського транспорту та вантажних машин. Якщо немає бортового каменю, відстань від кромки проїзної частини до зовнішньої поверхні цоколю опори повинна бути не менше ніж 1,75 м.

На територіях промислових підприємств відстань від опори зовнішнього освітлення до проїзної частини рекомендується брати не менше ніж 1 м. Допускається зменшувати цю відстань до 0,6 м.

6.3.9.  Опори освітлення вулиць і доріг, які мають розподільні смуги шириною 4 м і більше, можна встановлювати по центру розподільних смуг.

6.3.10. На вулицях і дорогах, які мають кювети, допускається встановлювати опори за кюветом, якщо відстань від опори до найближчої межі проїзної частини не перевищує 4 м.

Опора не повинна розміщуватися між пожежним гідрантом і проїзною частиною.

6.3.11. Опори на перетинах і примиканнях вулиць і доріг рекомендується встановлювати на відстані не менше ніж 1,5 м від початку закруглення тротуарів, не порушуючи лінії встановлювання опор.

1.   Опори зовнішнього освітлення на інженерних спорудах (мостах, шляхопроводах, транспортних естакадах тощо) слід встановлювати у створі огородження в сталевих станинах або фланцях, які прикріплюють до носійних елементів інженерної споруди.
2.   Опори для світильників освітлення алей і пішохідних доріг слід встановлювати за межами пішохідної частини.
3.   Світильники на вулицях і дорогах з рядковим насадженням дерев необхідно встановлювати поза кронами дерев на подовжених кронштейнах, спрямованих у бік проїзної частини вулиці, або слід використовувати тросове підвішування світильників.

Живлення установок зовнішнього освітлення

1.   Живлення установок зовнішнього освітлення можна здійснювати безпосередньо від трансформаторних підстанцій, розподільних пунктів та ввідно-розподільних пристроїв (ВРП). Освітлювальні мережі, як правило, виконують із ТN-С системою заземлення.
2.   Для живлення світильників вуличного освітлення, а також зовнішнього освітлення промислових підприємств потрібно прокладати, як правило, самостійні лінії.

Живлення світильників допускається виконувати від додатково прокладених для цього фазних провідників, і РЕN-провідника повітряної лінії електричної мережі міста, населеного пункту, промислового підприємства.

1.   Освітлювальні установки міських транспортних і пішохідних тунелів, доріг і площ категорії А за надійністю електропостачання відносять до другої категорії, решту зовнішніх освітлювальних установок  до третьої категорії.
2.   Живлення світильників освітлення територій мікрорайонів слід здійснювати безпосередньо від пунктів живлення зовнішнього освітлення або від мереж вуличного освітлення, які проходять поблизу (крім мереж вулиць категорії А), залежно від прийнятої в населеному пункті системи експлуатації. Світильники зовнішнього освітлення територій дитячих ясел-садків, загальноосвітніх шкіл, шкіл-інтернатів, лікарень, шпиталів, санаторіїв, пансіонатів, будинків відпочинку, дитячих таборів можуть живитися як від увідних пристроїв цих будинків або трансформаторних підстанцій, так і від найближчих розподільних мереж зовнішнього освітлення за умови дотримання вимог 6.5.27.
3.   Живлення освітлення відкритих технологічних установок, відкритих виробничих площадок, відкритих естакад, складів та інших відкритих об'єктів при виробничих будівлях можна виконувати від мережі внутрішнього освітлення будівлі, до якого ці об'єкти належать.
4.   Живлення світильників охоронного освітлення виконується, як правило, по самостійних лініях.
5.   Живлення освітлювальних приладів під'їздів до протипожежних вододжерел (гідрантів, водоймищ тощо) слід здійснювати від фаз нічного режиму мережі зовнішнього освітлення.
6.   Світильники, установлені біля входів у будинок, рекомендується приєднувати до групової мережі внутрішнього освітлення і в першу чергу  до мережі освітлення безпеки або евакуаційного освітлення, яке вмикають одночасно з робочим освітленням.
7.   В установках зовнішнього освітлення світильники з розрядними джерелами світла повинні мати індивідуальну компенсацію реактивної потужності. Коефіцієнт потужності повинен бути не нижче ніж 0,85.
8.   У разі застосування прожекторів з розрядними джерелами світла допускається групова компенсація реактивної потужності, за якої необхідно забезпечувати вимикання компенсувальних пристроїв одночасно з вимиканням компенсувальних установок, реактивну потужність яких вони компенсують.

Виконання та захист мереж зовнішнього освітлення

6.3.25. Мережі зовнішнього освітлення рекомендується виконувати кабельними або повітряними лініями з використанням самоутримних ізольованих проводів. В обґрунтованих випадках для повітряних розподільних мереж освітлення вулиць, доріг, площ, територій мікрорайонів і населених пунктів допускається використання неізольованих проводів.

6.3.26.  По опорах контактної мережі електрифікованого транспорту напругою до 660 В постійного струму, на яких установлено освітлювальні прилади зовнішнього освітлення, для їх живлення дозволяється прокладати кабельні лінії. Допускається також використовувати самоутримні ізольовані проводи.

6.3.27.  Повітряні лінії зовнішнього освітлення слід виконувати відповідно до вимог гл. 2.4.

Перетини ліній з вулицями та дорогами за довжини прогонів не більше ніж 40 м допускається виконувати без застосування анкерних опор і подвійного кріплення проводів.

6.3.28.  РЕN-провідники мережі загального користування, виконані неізольованими проводами, у разі використання їх для зовнішнього освітлення слід розташовувати нижче фазних проводів мережі загального користування та фазних проводів мережі зовнішнього освітлення.

У разі використання наявних опор, що належать електромережним організаціям, які не займаються експлуатацією зовнішнього освітлення, фазні проводи мережі зовнішнього освітлення допускається розташовувати нижче РЕN-провідників мережі загального користування.

1.   У місцях, де кабельні лінії переходять у повітряні, рекомендується передбачати вимикальні пристрої, які встановлюють на опорах на висоті не менше ніж 2,5 м. Установлювати вимикальні пристрої не слід у місцях виходів кабелю з пунктів живлення зовнішнього освітлення на опори, у місцях перетинання кабелем доріг, а також у місцях проходження кабелю через перешкоди.
2.   З метою резервування розподільних кабельних ліній або ліній, які виконують самоутримними ізольованими проводами, між крайніми світильниками сусідніх відрізків для освітлення магістральних вулиць міст рекомендується передбачати перемички (резервні кабельні лінії), які нормально вимикаються.

У разі застосування зазначених перемичок, за відхиленням від 6.1.19, зниження напруги на освітлювальних приладах допускається збільшувати до 10% номінальної.

1.   Повітряні лінії зовнішнього освітлення слід виконувати без урахування резервування, а їх проводи можуть бути різного перерізу вздовж лінії.
2.   Відгалуження до світильників від кабельних ліній зовнішнього освітлення виконується, як правило, без розрізання жил кабелю.

Під час прокладання зазначених кабельних ліній на інженерних спорудах слід передбачати заходи для зручності влаштування відгалужень від кабелю до опори та можливість заміни кабелю відрізками.

6.3.33. Увід кабелю в опори повинен обмежуватися цоколем опори. Цоколі повинні мати розміри, достатні для розміщення в них кабельних розгалужень і запобіжників або автоматичних вимикачів, які встановлюють на відгалуженнях до освітлювальних приладів, і бути обладнаними дверцятами із замком для обслуговування.

Допускається використовувати спеціальні ящики вводу, які встановлюються на опорах.

6.3.34. Електропроводку всередині опор зовнішнього освітлення слід виконувати ізольованими проводами в захисній оболонці або кабелями. Всередині сумісних опор зовнішнього освітлення та контактних мереж електрифікованого міського транспорту слід використовувати кабелі з ізоляцією на напругу не менше ніж 660 В.

6.3.35.  Лінії, що живлять світильники, підвішені на тросах, слід виконувати кабелями, які прокладаються по тросу, самоутримними ізольованими проводами або неізольованими проводами, які прокладають на ізоляторах за умови дотримання вимог розділу 2.

6.3.36. Троси для підвішування світильників та живильних ліній мережі допускається кріпити до конструкцій будинків. При цьому троси повинні мати амортизатори.

6.3.37. У мережах зовнішнього освітлення, які живлять освітлювальні прилади з розрядними лампами, в однофазних колах переріз РЕN- провідників повинен дорівнювати фазному.

У трифазних мережах за одночасного вимикання усіх фазних проводів лінії переріз РЕN- провідників слід вибирати згідно з 6.1.31.

1.   Прокладання ліній, які живлять прожектори, світильники та інше електрообладнання, установлюване на конструкціях з блискавковідводами відкритих розподільних пристроїв напругою вище 1 кВ, слід виконувати відповідно до вимог гл. 4.2.
2.   Коефіцієнт попиту під час розрахунку мережі зовнішнього освітлення слід приймати рівним 1,0.
3.   На лініях зовнішнього освітлення, які мають більш ніж 20 світильників на фазу, відгалуження до кожного світильника повинно захищатися індивідуальними запобіжниками або автоматичними вимикачами.

ГЛАВА 6.4

СВІТЛОВА РЕКЛАМА, ЗНАКИ ТА ІЛЮМІНАЦІЯ

6.4.1. Для живлення газосвітних трубок слід застосовувати сухі трансформатори в металевому кожусі, які мають вторинну напругу не більше ніж 15 кВ. Трансформатори повинні тривалий час витримувати роботу за короткого замикання в колі вторинної обмотки.

Відкриті струмопровідні частини трансформаторів повинні бути віддалені від горючих матеріалів і конструкцій на відстань, не меншу ніж 50 мм.

1.   Трансформатори для живлення газосвітних трубок слід установлювати, за можливості, у безпосередній близькості від трубок, які вони живлять, у місцях, не доступних для сторонніх осіб, або в металевих ящиках, сконструйованих таким чином, щоб під час відкривання ящика трансформатор вимикався з боку первинної напруги. Ящики рекомендується використовувати як конструктивну частину самих трансформаторів.
2.   У загальному ящику з трансформатором допускається встановлювати блокувальне та компенсувальне обладнання, а також апарати первинної напруги за умови надійного автоматичного вимкнення трансформатора від мережі за допомогою блокувального пристрою, який спрацьовує під час відкривання ящика.
3.   Магазини та подібні до них вітрини, в яких змонтовано частини високої напруги газосвітного обладнання, повинні бути обладнані блокіровкою, яка спрацьовує тільки в разі вимкнення установки з боку первинної напруги під час відкривання вітрин, тобто подавати напругу на обладнання повинен персонал вручну, якщо вітрина закрита.
4.   Усі частини газосвітного обладнання, розташовані поза вітринами, які обладнані блокіровкою, повинні розміщуватися на висоті не менше ніж 3 м над рівнем землі і не менше ніж 0,5 м від поверхні площадок обслуговування, дахів і інших будівельних конструкцій.

6.4.6.  Доступи для сторонніх осіб частини газосвітного обладнання, які перебувають під напругою, необхідно обгороджувати відповідно до гл. 4.2 і забезпечувати попереджувальними плакатами.

6.4.7. Відкриті струмопровідні частини газосвітних трубок повинні бути віддалені від металевих конструкцій або частин будинку на відстань не менше ніж 20 мм, а ізольовані частини  на відстань не менше ніж 10 мм.

1.   Відстань між відкритими струмопровідними частинами газосвітних трубок, які перебувають під різними потенціалами, повинна бути не менше ніж 50 мм.
2.   Відкриті провідні частини газосвітної установки з боку вищої напруги, а також один із виводів або середня точка вторинної обмотки трансформаторів, яка живить газосвітні трубки, слід приєднувати до РЕ- або РЕN- провідника.

6.4.10. Трансформатори або групу трансформаторів, які живлять газосвітні трубки, слід вимикати з боку первинної напруги за допомогою апарата з видимим розривом, а також захищати за допомогою апарата, розрахованого на номінальний струм трансформатора.

Для відключення трансформаторів допускається застосовувати пакетні вимикачі з фіксувальним положенням рукоятки.

1.   Електроди газосвітних трубок у місцях приєднання проводів не повинні піддаватися натягу.
2.   Мережу з боку вищої напруги установок рекламного освітлення слід виконувати ізольованими проводами, які мають напругу випробовування не менше ніж 15 кВ. У місцях, доступних для механічного впливу або дотику, ці проводи слід прокладати в сталевих трубах, коробах та інших механічно міцних негорючих конструкціях.

Для перемичок між окремими електродами, які мають довжину не більше ніж 0,4 м, допускається застосовувати голі проводи за умови дотримання відстані за 6.4.7.

1.   Рекламні установки на вулицях, дорогах і площах, форма та колір яких збігаються з формою та кольором сигналів світлофорів, необхідно розміщувати на висоті не менше ніж 8 м від поверхні дороги.
2.   У перехідних тунелях довжиною більше ніж 80 м або в тунелях, які мають відгалуження, світлові покажчики напрямку руху необхідно розташовувати на стінах або колонах на висоті не менше ніж 1,8 м від рівня проїзної частини.

6.4.15.  Світлові покажчики, світлові дорожні знаки, світильники для підсвічування дорожніх знаків і світильники для освітлення сходових кліток і зон виходів пішохідних тунелів повинні бути приєднані до фаз нічного режиму зовнішнього освітлення (виняток за 6.4.17).

Інформаційні світлові табло та покажчики напрямку руху пішоходів у пішохідних тунелях повинні бути ввімкненими цілодобово.

1.   Живлення світлових покажчиків розташування пожежних вододжерел (гідрантів, водоймищ тощо) треба здійснювати від фаз нічного режиму мережі зовнішнього освітлення або від мережі найближчих будинків.
2.   Приєднання до мереж освітлення вулиць, доріг і площ номерних знаків будинків і вітрин не допускається.
3.   Живлення установок світлової реклами, архітектурного освітлення будинків слід, як правило, здійснювати по самостійних лініях  розподільним або від мережі будинків. Потужність зазначених установок допускається не більше ніж 2 кВт на фазу за наявності резерву потужності мережі.

Лінія повинна мати захисний пристрій автоматичного вимикання живлення відповідно до вимог гл. 1.7.

ГЛАВА 6.5

КЕРУВАННЯ ОСВІТЛЕННЯМ

Загальні вимоги

1.   Керування зовнішнім освітленням слід виконувати незалежним від керування внутрішнім освітленням.
2.   У містах і населених пунктах, на промислових підприємствах необхідно передбачати централізоване керування зовнішнім освітленням (див. також 6.5.24, 6.5.27, 6.5.28)

Централізоване керування рекомендується також для загального освітлення великих виробничих приміщень (площею в кілька тисяч квадратних метрів) і деяких приміщень громадських будинків.

Способи та технічні засоби для системи централізованого керування зовнішнім і внутрішнім освітленням слід визначати на основі техніко-економічних обґрунтувань.

1.   У разі використання в системах централізованого керування зовнішнім і внутрішнім освітленням засобів телемеханіки слід дотримуватись вимог гл. 3.3.
2.   Централізоване керування освітленням рекомендується виконувати:

зовнішнім освітленням промислових підприємств  з пункту керування електропостачанням підприємства, а за його відсутності  з місця, де перебуває персонал обслуговування;

зовнішнім освітленням міст та населених пунктів  з пункту керування зовнішнім освітленням;

- внутрішнім освітленням  із приміщення, в якому перебуває персонал обслуговування.

6.5.5. Живлення пристроїв централізованого керування зовнішнім і внутрішнім освітленням рекомендується передбачати від двох незалежних джерел.

Живлення децентралізованих пристроїв керування допускається виконувати від ліній, які живлять освітлювальні установки.

1.   У системах централізованого керування зовнішнім і внутрішнім освітленням слід передбачати автоматичне ввімкнення освітлення у випадках аварійного вимкнення живлення основного кола або кола керування та наступне відновлення живлення.
2.   У разі автоматичного керування зовнішнім і внутрішнім освітленням, наприклад, залежно від освітленості, створюваної природним світлом, слід передбачати можливість ручного керування освітленням без використання засобів автоматики.
3.   Для керування внутрішнім і зовнішнім освітленням можна використовувати апарати керування, які встановлюються в розподільних пристроях підстанцій, розподільних пунктах живлення, увідних розподільних пристроях, групових щитках.
4.   У разі централізованого керування внутрішнім і зовнішнім освітленням слід передбачати контроль положення комутаційних апаратів (увімкнено, вимкнено), які встановлюються в колі живлення освітлення.

У каскадних схемах централізованого керування зовнішнім освітленням рекомендується передбачати контроль увімкненого (вимкненого) стану комутаційних апаратів, які встановлюються в колі живлення освітлення.

У каскадних контролювальних схемах централізованого керування зовнішнім освітленням (6.1.8, 6.5.29) допускається не більше двох неконтрольованих пунктів живлення.

Керування внутрішнім освітленням

1.   У разі живлення освітлення будинків від підстанцій і мереж, розташованих поза цими будинками, у кожному ввідному пристрої в будинок слід установлювати апарат керування.
2.   У разі живлення від однієї лінії чотирьох і більше групових щитків, якщо груп 6 і більше, на вводі до кожного щитка рекомендується встановлювати апарат керування.
3.   У приміщеннях, які мають зони з різними умовами природного освітлення та неоднаковими режимами роботи, слід передбачати роздільне керування освітленням зон.

6.5.13. Вимикачі світильників, які встановлюють у приміщеннях з несприятливими умовами середовища, рекомендується виносити в суміжні приміщення з кращими умовами середовища.

Вимикачі світильників душових і роздягалень при них, гарячих цехів, їдалень слід установлювати поза цими приміщеннями.

1.   У довгих приміщеннях з кількома входами, які відвідує персонал обслуговування (наприклад, кабельні, теплофікаційні, водопровідні тунелі), рекомендується передбачати керування освітленням від кожного входу або частини входів.
2.   У приміщеннях з чотирма та більше світильниками, які не мають освітлення безпеки та евакуаційного освітлення, світильники рекомендується розподіляти не менше ніж на дві самостійно керовані групи.

6.5.16.  Керування освітленням безпеки та евакуаційним освітленням можна виконувати: безпосередньо з приміщення; з групових щитків; з розподільних пунктів; з ввідних розподільних пристроїв; з розподільних пристроїв підстанцій; централізовано з пунктів керування освітленням з використанням системи централізованого керування, при цьому апарати керування повинні бути доступні тільки персоналу обслуговування.

1.   Керування установками штучного ультрафіолетового опромінювання слід передбачати незалежним від керування загальним освітленням приміщень.
2.   Керування світильниками місцевого освітлення слід виконувати індивідуальними вимикачами, які входять до конструктивної частини світильника або розташовані в стаціонарній частини електропроводки. За напруги до 50 В для керування світильниками допускається використовувати штепсельні розетки.

Керування зовнішнім освітленням

6.5.19.  Система керування зовнішнім освітленням повинна забезпечувати його вимкнення протягом не більше ніж 3 хв.

Керування зовнішнім освітленням рекомендується здійснювати з обмеженої кількості місць.

1.   Для невеликих промислових підприємств і населених пунктів допускається передбачати керування зовнішнім освітленням комутаційними апаратами, які встановлюються на лініях живлення освітлення, за умови забезпечення доступу персоналу обслуговування до цих апаратів.
2.   Централізоване керування зовнішнім освітленням міст і населених пунктів рекомендується виконувати:

- телемеханічним  за кількості мешканців понад 50 тис.;

- телемеханічним або дистанційним  за кількості мешканців від 20 до 50 тис.;

- дистанційним  за кількості мешканців до 20 тис.

1.   У разі централізованого керування зовнішнім освітленням промислових підприємств слід забезпечувати можливість місцевого керування освітленням.
2.   Керування освітленням відкритих технологічних установок, відкритих складів та інших об'єктів при виробничих будівлях, освітлення яких живиться від мереж внутрішнього освітлення, рекомендується виконувати з цих будівель або централізовано.
3.   Керування зовнішнім освітленням міста слід здійснювати від одного центрального диспетчерського пункту. У великих містах, території яких розділено водними, лісовими або природними перешкодами рельєфу місцевості, можна передбачати районні диспетчерські пункти.

Між центральним і районним диспетчерськими пунктами необхідно мати прямий телефонний зв'язок.

1.   Для зниження освітлення вулиць та площ міст у нічний час необхідно передбачати можливість вимкнення частини світильників. При цьому вимкнення двох суміжних світильників не допускається.
2.   Для пішохідних і транспортних тунелів потрібно передбачати роздільне керування світильниками денного, вечірнього та нічного режимів роботи тунелів. Для пішохідних тунелів, крім цього, необхідно забезпечувати можливість місцевого керування.

6.5.27.  Керування освітленням територій шкіл-інтернатів, готелів, лікарень, шпиталів, санаторіїв, пансіонатів, будинків відпочинку, парків, садів, стадіонів, виставок тощо рекомендується здійснювати від системи керування зовнішнім освітленням населеного пункту. При цьому необхідно забезпечувати можливість місцевого керування.

У разі живлення освітлення зазначених об'єктів від мереж внутрішнього освітлення будинків керування зовнішнім освітленням може здійснюватися з цих будинків.

1.   Керування світловим огородженням висотних споруд (щогли, димові труби тощо) рекомендується передбачати з об'єктів, до яких ці споруди належать.
2.   Централізоване керування мережами зовнішнього освітлення міст, населених пунктів і промислових підприємств слід здійснювати шляхом використання комутаційних апаратів, установлених у пунктах живлення зовнішнього освітлення.

Керування комутаційними апаратами в мережах зовнішнього освітлення міст і населених пунктів рекомендується здійснювати, як правило, шляхом каскадного (послідовного) їх увімкнення.

У повітрянокабельних мережах допускається вмикати в один каскад до 10 пунктів живлення, а в кабельних  до 15 пунктів живлення мережі вуличного освітлення.

ГЛАВА 6.6

ОСВІТЛЮВАЛЬНІ ПРИЛАДИ ТА ЕЛЕКТРОУСТАНОВЛЮВАЛЬНЕ ОБЛАДНАННЯ

Освітлювальні прилади

6.6.1. Освітлювальні прилади потрібно встановлювати так, щоб забезпечувалася доступність для їх монтування і безпечного обслуговування з використанням, за необхідності, інвентарних технічних засобів.

У виробничих приміщеннях, обладнаних мостовими кранами, що використовуються для безперервного виробничого процесу, а також у безкранових прогонах, в яких доступ до світильників за допомогою підлогових і інших пересувних засобів є неможливим або утрудненим, установлювати світильники та інше обладнання і прокладати електричні мережі можна на спеціальних стаціонарних містках, які виконуються із негорючих матеріалів. Ширина містків повинна бути не менше ніж 0,6 м, вони повинні мати огородження висотою не менше 1 м.

У громадських будівлях допускається спорудження таких містків за неможливості використання інших засобів і способів доступу до світильників.

1.   Світильники, які обслуговуються зі стаціонарних драбин або з приставних драбин, слід установлювати на висоті не більше ніж 5 м (до низу світильника) над рівнем підлоги. У цьому разі розташовувати світильники над великим обладнанням, приямками і в інших місцях, де неможливо встановити драбину, не допускається.
2.   Світильники, які застосовують в установках, що піддаються вібраціям і струсам, повинні мати конструкції, які унеможливлюють самовідгвинчування ламп або їх випадання. Допускається встановлювати світильники із застосуванням амортизувальних пристроїв.
3.   Для підвісних світильників загального освітлення рекомендується мати звиси довжиною не більше ніж 1,5 м. При більшій довжині звису слід вживати заходи для обмеження розгойдування світильників під дією потоків повітря.
4.   У вибухонебезпечних зонах усі стаціонарно встановлені освітлювальні прилади слід жорстко закріплювати, щоб не допускати розгойдування.

У разі застосування у вибухонебезпечних зонах щілинних світловодів слід дотримуватися вимог ДНАОП 0.00-1.32 «Правила будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок».

Для приміщень, віднесених до пожежонебезпечних зон П-ІІа, слід використовувати світильники з негорючими розсіювачами у вигляді суцільного силікатного скла.

6.6.6. Для забезпечення можливості обслуговування освітлювальних приладів допускається їх установлювати на поворотних пристроях за умови їх жорсткого кріплення до цих пристроїв і підведення живлення гнучким кабелем з мідними жилами.

1.   Для освітлення транспортних тунелів у містах і на автомобільних шляхах рекомендується застосовувати світильники зі ступенем захисту ІР 65.
2.   Світильники місцевого освітлення слід закріплювати жорстко або так, щоб після переміщення вони стійко зберігали своє положення.
3.  Пристосування для підвішування світильників протягом 10 хв без пошкодження та залишкових деформацій повинні витримувати прикладене до них навантаження, яке дорівнює п'ятикратній масі світильника, а для складних багатолампових люстр масою 25 кг і більше  навантаження, яке дорівнює двократній масі люстри плюс 80 кг.
4.   У стаціонарно встановлених світильниках гвинтові струмопровідні гільзи патронів для ламп з гвинтовими цоколями в мережах із заземленою нейтраллю слід приєднувати до N-провідника.

Якщо патрон має неструмопровідну гвинтову гільзу, N-провідник слід приєднувати до контакту патрона, з яким з'єднується гвинтовий цоколь лампи.

1.   У магазинних вітринах допускається застосовувати світильники з лампами розжарювання потужністю, не більшою за 100 Вт.
2.   Проводи слід вводити в освітлювальну арматуру таким чином, щоб у місці введення вони не піддавалися механічним пошкодженням, а контакти патронів були розвантажені від механічних зусиль.

6.6.13. З'єднувати проводи всередині кронштейнів, підвісів або труб, за допомогою яких установлюють освітлювальну арматуру, не допускається. З'єднувати проводи слід у місцях, доступних для контролю, наприклад, в основах кронштейнів, у місцях введення проводів у світильники.

1.   Освітлювальну арматуру допускається підвішувати на живильних проводах, якщо їх для цього призначено і виготовлено за спеціальними технічними умовами.
2.   У разі застосування освітлювальної арматури загального освітлення, яка має клемні затискачі для приєднання живильних провідників, допускається приєднання проводів і кабелів як з мідними, так і алюмінієвими жилами.

Для освітлювальної арматури, яка не має клемних затискачів, коли провідники, які вводяться в арматуру, безпосередньо приєднуються до контактних затискачів лампових патронів, слід застосовувати проводи або кабелі з мідними жилами перерізом не менше ніж 0,5 мм2 усередині будинків і 1 мм2  поза будинками. При цьому в арматурі для ламп розжарювання потужністю 100 Вт і більше, ламп типів ДРЛ, ДРІ, ДРІЗ, ДнаТ необхідно застосовувати проводи з ізоляцією, яка допускає температуру їхнього нагріву не менше ніж 100 °С.

Проводи, які вводяться у вільно підвішені світильники, повинні мати мідні жили.

Проводи, які прокладаються всередині освітлювальної арматури, повинні мати ізоляцію, яка відповідає номінальній напрузі мережі (див. також 6.3.34).

6.6.16. Відгалуження від розподільних мереж до світильників зовнішнього освітлення слід виконувати гнучкими проводами з мідними жилами перерізом не менше ніж 1,5 мм2 для підвісних світильників та не менше ніж 1 мм2  для консольних. Відгалуження від повітряних ліній рекомендується виконувати з використанням спеціальних перехідних відгалужувальних затискачів.

6.6.17.  Для приєднання до мережі настільних, переносних і ручних світильників, а також світильників, які підвішують на проводах, світильників місцевого освітлення слід застосовувати шнури і проводи з гнучкими мідними жилами перерізом не менше ніж 0,75 мм2. При цьому переріз жил проводів та шнурів повинен відповідати струмовому навантаженню світильника.

6.6.18. Для заряджання стаціонарних світильників місцевого освітлення слід застосовувати гнучкі проводи з мідними жилами перерізом не менше ніж 1 мм2 для рухомих конструкцій і не менше ніж 0,5 мм2  для нерухомих.

Ізоляція проводів повинна відповідати номінальній напрузі мережі.

6.6.19. Заряджати кронштейни освітлювальної арматури місцевого освітлення слід з дотриманням таких вимог:

проводи необхідно вводити всередину кронштейна або захищати іншим шляхом від механічних пошкоджень; за напруги до 50 В ця вимога не обов'язкова;

за наявності шарнірів проводи всередині шарнірних частин не повинні піддаватися натягу або перетиранню;

отвори для проводів у кронштейнах повинні мати діаметр не менше ніж 8 мм з допуском місцевих звужень до 6 мм; у місцях уведення проводів слід застосовувати ізолювальні втулки;

у рухомих конструкціях освітлювальної арматури повинна бути виключена можливість довільного пересування або розгойдування арматури.

6.6.20. Приєднувати прожектори до мережі слід за допомогою гнучкого кабелю з мідними жилами перерізом не менше ніж 1 мм2 і довжиною не менше 1,5 м. Захисне заземлення прожекторів необхідно виконувати окремою жилою.

Електроустановлювальне обладнання

1.   Вимоги, викладені в 6.6.22-6.6.28, поширюються на обладнання (вимикачі, перемикачі та штепсельні розетки) з номінальним струмом до 16 А і напругою до 250 В, а також на штепсельні з'єднання із захисним контактом з номінальним струмом до 63 А і напругою до 380 В.
2.   Обладнання, установлене приховано, слід розміщувати в коробки, спеціальні кожухи або в отвори залізобетонних панелей, утворених під час виготовлення їх на заводах будівельної індустрії. Кришки, призначені для закривання отворів у панелях, мають бути стійкими до горіння.
3.   Штепсельні розетки, установлені в складських приміщеннях, які зачиняються і містять горючі матеріали або матеріали в горючій упаковці, повинні мати ступінь захисту відповідно до вимог ДНАОП 0.00-1.32 «Правила будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок».
4.   Застосування штепсельних розеток для переносних електроприймачів із захисним контактом (для приєднання РЕ-провідника) повинні виключати можливість використання струмопровідних контактів як захисних.

З'єднання між захисними контактами вилки і розетки слід здійснювати до того, як з'єднаються струмопровідні контакти; порядок вимкнення має бути зворотнім. Заземлювальні контакти штепсельних розеток і вилок повинні бути електрично з'єднані з їх корпусами, якщо їх виконано зі струмопровідних матеріалів.

6.6.25.  Вимикачі та перемикачі переносних електроприймачів слід, як правило, установлювати на самих електроприймачах або в електропроводі, який прокладається нерухомо. На рухомих проводах допускається встановлювати вимикачі тільки спеціальної конструкції, передбаченої для цієї мети.

1.   У три- або двопровідних однофазних лініях мереж із заземленою нейтраллю можна використовувати однополюсні вимикачі, які слід установлювати в колі фазного проводу, або двополюсні, при цьому вимкнення одного N-провідника без вимкнення фазного слід унеможливити.
2.   Штепсельні розетки слід установлювати:

у виробничих приміщеннях, як правило, на висоті 0,8-1 м; у разі підведення проводів згори їх допускається встановлювати на висоті до 1,5 м;

в адміністративно-конторських, лабораторних, житлових та інших приміщеннях  на висоті, зручній для приєднання до них електричних приладів, залежно від призначення приміщень та оформлення інтер'єру, але не вище ніж 1 м; допускається встановлювати штепсельні розетки в кабельних коробах, стійких до поширення полум'я, призначених для цього місцях;

у школах і дитячих закладах (у приміщеннях для перебування дітей) на висоті 1,8 м.

6.6.28. Вимикачі для світильників загального освітлення слід установлювати на висоті від 0,8 до 1,7 м від підлоги, а в школах, дитячих яслах і садках, у приміщеннях для перебування дітей  на висоті 1,8 м від підлоги. Допускається встановлювати вимикачі під стелею з керуванням за допомогою шнура.

УДК 628.9 (083.13)

Науково-технічне редагування виконав «Науково-інженерний енергосервісний центр» інституту «Укрсільенергопроект»

Видавець: Об'єднання енергетичних підприємств

«Галузевий резервно-інвестиційний фонд розвитку енергетики»

01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 34.

Тел./факс: (044) 249-10-16.

Віддруковано з готових позитивів

у ДП «Друкарня Державного управління справами»,

01008, м. Київ, вул. Шовковична, 4а.

Формат 60x84/16. Об'єм 2,79 ум. др. арк.

Зам. 536. Наклад 1000 пр. 2006 р.