Стандарт ЖКГ. Енергозбереження. Служба енергоменеджменту підприємств житлово-комунального господарства. Загальні вимоги

СТАНДАРТ

ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ

ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ.

СЛУЖБА ЕНЕРГОМЕНЕДЖМЕНТУ ПІДПРИЄМСТВ ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ

Затверджено Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України

від 19 березня 2008 р. № 68

Чинний від 01.01.2008 р.

1. СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ

Цей стандарт установлює:

- Вимоги до організації робіт з енергозбереження на підприємствах, в установах та організаціях житлово-комунального господарства (далі ЖКГ) України і необхідні передумови для створення служби енергоменеджменту

- Методологію створення служби енергоменеджменту на підприємствах ЖКГ

- Вимоги до кваліфікації енергоменеджера підприємств ЖКГ

- Вимоги щодо створення служби енергоменеджменту з одночасним проведенням самоенергоаудиту підприємств ЖКГ

- Рекомендації щодо розроблення енергоощадних заходів (далі ЕОЗ) та розрахунку витрат енергії для ЖКГ

- Типове Положення по службу енергоменеджменту підприємств ЖКГ.

Цей стандарт поширюється на підприємства та організації ЖКГ незалежно від форм власності та відомчого підпорядкування.

2. НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ

У цьому стандарті є посилання на такі нормативні документи:

ДСТУ 2804-94 Енергобаланс промислового підприємства. Загальні положення. Терміни та визначення

ДСТУ 3886-99 Енергозбереження. Системи електроприводу. Метод аналізу та вибору

ДСТУ 4065-2001 Енергозбереження. Енергетичний аудит. Загальні технічні вимоги

ДСТУ 4110-2002 Енергоощадність. Методика аналізу та розраховування питомих витрат енергоресурсів

ДСТУ 4472-2005 Енергозбереження. Системи енергетичного менеджменту. Загальні вимоги

ДСТУ 2420-94 Енергоощадність. Терміни та визначення

ДК 003-95 Державний класифікатор професій

3. ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ

У цьому стандарті використано терміни, встановлені в ДСТУ 2804-94 (енергетичний баланс; фактичний енергетичний баланс; зведений енергетичний баланс; частковий енергетичний баланс); в ДСТУ 3886-99 (прибуток, рентабельність, термін окупності, витрати); ДСТУ 4065-2001 (енергетичний аудит; енерготехнічна і техніко-економічна експертиза; зіставні ціни; обсяги виробництва; довірчий інтервал припустимих витрат ПЕР; мале, середнє та велике за рівнем споживання ПЕР підприємство; зведений енергетичний баланс; баланс витрат на енергоресурси; ведення аналізу енергетичного балансу; споживачі енергоресурсів); ДСТУ 4110 (державна експертиза з енергозбереження; інспектування споживачів енергоресурсів; нормування питомих витрат ПЕР; норматив витрат палива та енергії).

Нижче подано терміни, вжиті в цьому стандарті, та визначення позначених ними понять.

3.1 Енергетичний менеджмент (енергоменеджмент)

Складова системи загального управління, зорієнтована на забезпечення надходження та раціонального використання ПЕР споживачами.

Щодо суб'єктів господарювання енергоменеджмент вид постійної, цілеспрямованої діяльності персоналу підприємства та залучених фахівців (консультантів), що полягає у складанні енергобалансів. веденні необхідних для аналізу ефективності енергоспоживання вимірювань, а також у розробленні та впровадженні енергоощадних заходів.

З точки зору процесу управління функціонування енергоменеджменту як системи управління полягає в отриманні зовнішньої та внутрішньої інформації щодо використання енергоресурсів об'єктом управління (підприємство чи його підрозділ або технологічний процес), у передаванні інформації для подальшого її аналізу (обробки), у розробленні на цій підставі енергоощадних заходів (прийнятті рішень) та у практичній реалізації останніх (у здійсненні управлінських дій), а потім знову збирання первинної зовнішньої та внутрішньої інформації і т. д.

3.2 Служба (відділ) енергоменеджменту (відділ енергозбереження)

Підрозділ підприємства або органу державного управління в центрі та в регіонах, що опікується питаннями функціонування енергоменеджменту як системи управління, зокрема щодо раціонального використання ПЕР та води.

3.3 Раціональне використання паливно-енергетичних ресурсів

Використання мінімальної кількості паливно-енергетичних ресурсів за умови забезпечення соціальної та економічної стабільності та зростання.

3.4 Паливно-енергетичні ресурси

Сукупність усіх природних і перетворених видів палива та енергії, які використовують в національному господарстві.

3.5 Обсяги споживання паливно-енергетичних ресурсів

Обсяги споживання усіх видів палива та енергії, які використовуються суб'єктом господарювання в грошовій та натуральній формах.

3.6 Питомі витрати енергоресурсів (по видах ПЕР); питоме енергоспоживання (по видах ПЕР)

Витрати енергоресурсів (по видах ПЕР) на вироблення одиниці продукції чи виконання роботи (на одну грошову одиницю, в яких вимірюють надані послуги, роботу чи вироблену продукцію).

3.7 Бюджетування

Розроблення бюджету установи, підприємства, організації на наступний звітний період (найчастіше на наступний фінансовий рік).

3.8 Самоенергоаудит

Енергетичний аудит, що його здійснюють за участі працівників підприємства із залученням сторонніх консультантів (енергоаудиторів, спеціалізованих та інших організацій). Самоенергоаудит є складовою робіт зі створення служби енергоменеджменту підприємства.

3.9 Внутрішній енергоаудит

Внутрішній енергоаудит здійснюють тільки працівники підприємства (без залучення сторонніх фахівців). Внутрішнім енергоаудитом (окремими його елементами) можна вважати перевірки (планові та позапланові) щодо ефективності використання ПЕР та води філій та інших підрозділів, що їх здійснюють за дорученням (розпорядженням, наказом) керівництва підприємств.

3.10 Економія (заощадження)

Зменшення витрат паливно-енергетичних ресурсів та води, що їх отримано за рахунок запровадження ЕОЗ і/або дотримання та удосконалення технологічного процесу (технічних і технологічних регламентів), дотримання графіків планово-попереджувальних ремонтів і регламентних робіт тощо.

3.11 Очікувана економія (очікувані заощадження)

Розрахункове (очікуване) значення економії (заощаджень), що їх планують отримати в майбутньому після запровадження ЕОЗ.

3.12 Організаційні заходи з енерго- та ресурсозбереження

Заходи, запровадження яких приводить до заощадження ПЕР (ЕОЗ), матеріалів та (або) збільшення обсягів виробництва без збільшення споживання ПЕР та (або) сировини (матеріалів).

3.13 Раціональне (ефективне) витрачання ПЕР і води

Забезпечення максимальної ефективності використання ПЕР і води при існуючому рівні розвитку техніки та технологій і одночасному зниженні техногенного впливу на довкілля. Зазвичай у разі забезпечення раціонального (ефективного) витрачання ПЕР і води питоме енерго- та водоспоживання менше їхніх середніх значень і наближається до найкращих показників питомого енергоспоживання в Україні або Європі (в світі).

3.14 Енергоефективна продукція, технологія та обладнання

Така продукція, метод (технологія, порядок, алгоритм) та засіб (пристрій, машина, обладнання) її виробництва, що забезпечують раціональне використання ПЕР порівняно з іншими варіантами використання або виробництва продукції однакового споживчого рівня чи з аналогічними техніко-економічними показниками за умови мінімізації техногенного впливу на довкілля.

3.15 Енергоощадні заходи

Заходи, спрямовані на впровадження енерго-ефективної продукції, технологій та обладнання, а також на запровадження організаційних безвитратних та маловитратних швидкоокупних заходів, що передбачають скорочення витрат на паливно-енергетичні та інші ресурси.

3.16 Технічні показники енергоощадних (енергозбережних) заходів

Основні технічні (в тому числі паспортні) параметри об'єкта, обладнання (технологічного процесу): потужність, продуктивність, рівень споживання ПЕР за одиницю часу, масо-габаритні характеристики, паспортний термін експлуатації обладнання та основних комплектуючих, якісні показники виробленої продукції, характеристики експлуатаційних режимів тощо.

3.17 Економічні показники енергоощадних (енергозбережних) заходів

Чиста теперішня вартість (№et Prese№t Value №PV), внутрішня норма рентабельності (I№ter№al Rate of Retur№ IRR), рух грошей під час реалізації проекту, зокрема інвестиційного (Cash Flow), період окупності (дисконтований та недисконтований) і т. д. До економічних показників також належать вартість та термін, на який можуть бути залучені гроші для реалізації проекту, рівень капітальних та експлуатаційних витрат, очікувані заощадження, інші доходи тощо.

4. ПОЗНАЧЕННЯ ТА СКОРОЧЕННЯ

У стандарті використано такі позначення та скорочення:

СЕМ служба енергоменеджменту;

ЕОЗ енергоощадний захід;

ЕА енергетичний аудит;

ЕО енергетичне обстеження;

ПЕР паливно-енергетичні ресурси;

НД нормативний документ;

НАЕР Національне агентство України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів;

МінЖКГ Міністерство з питань житлово-комунального господарства України (центральний орган виконавчої влади з питань ЖКГ);

ESCO енергосервісна компанія;

№PV (№et Prese№t Value) чиста теперішня вартість;

IRR (I№ter№al Rate of Retur№) внутрішня норма рентабельності;

Cash Flow рух грошей під час реалізації проекту, зокрема інвестиційного;

ПДВ податок на додану вартість.

5. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ*

5.1 Головною метою (головним завданням) енергоменеджменту вважають скорочення витрат підприємства на виробництво продукції за рахунок зниження витрат на енергетичні та інші ресурси.

5.2 Енергоменеджмент має розв'язати такі завдання, що й визначають алгоритм роботи служби енергоменеджменту підприємств ЖКГ:

- складання та аналіз енергобалансів;

- створення системи обліку і контролю за споживанням енергоресурсів;

- регулярне ведення аналізу ефективності використання енергоресурсів, зокрема втрат енергоресурсів;

- розроблення енергоощадних заходів;

- впровадження (реалізація) енергоощадних заходів;

- контроль за рівнем енергетичної складової тарифів та нормативів використання ПЕР підприємств ЖКГ;

- контроль за рівнем інвестиційної складової тарифів підприємств ЖКГ.

5.3 Енергоменеджмент має функціонувати безперервно, а не від одного звітного періоду до іншого.

5.4 Службу енергоменеджменту можна створити та забезпечити ефективне (результативне) її функціонування на будь-якому підприємстві ЖКГ.

5.5 Служба енергоменеджменту повинна бути стійкою системою, що ефективно (результативно) працює, забезпечуючи при цьому вирішення головного завдання енергоменеджменту (5.1).

--------------------

* Стандарт розроблено відповідно до вимог нормативного документа [1].

5.6 Структуру служби енергоменеджменту визначають для кожного конкретного випадку, для кожного підприємства.

5.7 Склад робіт з енергоаудиту та самоенергоаудиту визначають Замовник робіт за погодженням із Виконавцем відповідно до вимог ДСТУ 4065.

5.8 Систему енергетичного менеджменту вважають частиною загальної системи управління, що складається з організаційної структури, запланованих заходів, методів, процедур, процесів, а також ресурсів для розроблення, реалізації, аналізу та перегляду положень політики в сфері енергоресурсозбереження.

5.9 Основою системи енергоменеджменту треба вважати відомий з менеджменту цикл "Pla№ Do Check Act" ("планування виконання перевірка корекція"), що його інколи називають "Колесо (цикл) Едуарда Демінга". Спочатку визначають політику в сфері енергоресурсозбереження. На закінчення циклу оцінюють ефективність системи енергоменеджменту та здійснюють необхідні зміни.

5.10 Цикл "Pla№ Do Check Act" визначає порядок здійснення вдосконалень та виглядає як циклічна спіраль (рисунок 5.1). Після закінчення кожного циклу організація опиняється на якісно новому рівні.

Найважливішими моментами системи енергоменеджменту вважають:

- політику в сфері енергоресурсозбереження;

- планування (техніко-економічні аспекти, законодавчі та інші вимоги, цілі та завдання, програма управління діяльністю в сфері енергоресурсозбереження, а інколи також і природоохоронною діяльністю);

- впровадження та функціонування (розподіл обов'язків, навчання, обмін інформацією, документація, контроль документообігу, оперативний контроль, готовність до надзвичайних (аварійних) ситуацій та здатність їх ліквідовувати);

Рисунок 5.1 Спіраль системи енергоменеджменту

- перевірку та внесення коригуючих змін (власне, моніторинг та кількісне оцінювання, невідповідність внесення змін превентивні заходи, облік, перевірка системи енергоменеджменту);

- аналіз роботи системи енергоменеджменту, що періодично здійснюється керівництвом з метою безперервного її покращання.

Важливим моментом функціонування системи енергоменеджменту вважають безперервне її покращання.

Порушення зв'язків між окремими ланками (етапами) процесу функціонування служби енергоменеджменту як системи призводить до припинення її роботи.

5.11 Рекомендації щодо вибору підприємств ЖКГ для першочергового проведення енергетичного аудиту наведено у додатку К.

5.12 Рекомендації щодо визначення вартості проведення енергетичного аудиту наведено у додатку Л.

6. ВИМОГИ ДО ОРГАНІЗАЦІЇ РОБІТ З ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ НА ПІДПРИЄМСТВАХ ЖКГ

6.1 Необхідними передумовами для створення служби енергоменеджменту підприємства вважають:

організаційні:

1) суб'єктивні чинники:

- зацікавленість керівництва (менеджменту) підприємства у запровадженні політики енергозбереження;

- готовність керівництва (менеджменту) запровадити економічно обґрунтовану систему бюджетування витрат на виробництво та його модернізацію (на першому етапі хоча б між основними службами: енергоменеджменту, головного енергетика, головного механіка, головного технолога, тощо);

2) об'єктивні чинники:

- наявність персоналу відповідної кваліфікації;

- ведення обліку енергоспоживання або готовність його запровадження наявними технічними засобами;

технічні:

- наявність або готовність запровадити сучасні системи обліку енергоспоживання;

- наявність комп'ютера та (бажано) необхідних засобів вимірювальної техніки;

економічні:

- частка витрат на енергоресурси в структурі собівартості продукції не повинна бути меншою за 10...15 %;

- наявність грошей для оплати послуг консультантів та для необхідного навчання персоналу підприємства.

У разі невідповідності фактичної ситуації наведеним вище передумовам здійснюють відповідні заходи задля їхнього досягнення. Наприклад, за відсутності персоналу відповідної кваліфікації або підвищують фаховий рівень наявних на підприємстві працівників, або залучають до роботи на підприємстві нових кваліфікованих працівників.1 Задля утримання на підприємстві висококваліфікованого персоналу необхідним є відповідне матеріальне заохочення (висока зарплата, надання житла, бонуси тощо).

6.2 Використовують наведену нижче (6.2.1 6.2.6) методологію створення служби енергоменеджменту, яку слід вважати рекомендованою, а її впровадження залежить від фінансового стану підприємства, особливостей конкретного регіону та затвердженого штатного розпису підприємства ЖКГ.

6.2.1 Запровадження посади енергоменеджера (головного енергоменеджера) підприємства та призначення на неї компетентного фахівця, що повинен мати вільний доступ до керівництва підприємства та користуватися його підтримкою.

--------------------

1 Можливим є виконання функцій служби енергоменеджменту сторонніми організаціями (консалтинговими структурами). У цьому разі вартість послуг не повинна перевищувати витрат на зарплату кваліфікованого фахівця. Такий підхід є виправданим для малих за рівнем витрат на ПЕР підприємств та в разі відсутності кваліфікованих фахівців в регіоні, де розташовано підприємство. Більш докладно про це див. 6.8.

6.2.2 Складання або ревізія існуючих енергобалансів (за типами енергоресурсів, а потім за підрозділами чи технологічними процесами). Складання енергобалансів здійснюють або власні працівники, або консультанти. Енергобаланси визначають структуру служби енергоменеджменту та кількісний її склад. Бажаним є також проведення енергетичного аудиту.

6.2.3 Структуру служби енергоменеджменту та кількісний її склад визначають енергобаланси, а саме рівень витрат на ПЕР окремих підрозділів (технологічних процесів). Так, для великих за рівнем витрат на ПЕР підприємств ЖКГ, що споживають ПЕР на суму понад 9 10 мільйонів гривень на рік (у цінах станом на 1 січня 2007 року), енергослужба (управління енергозабезпечення та енергозбереження) має складатися з двох відділів відділу головного енергетика та відділу енергозбереження (служба енергоменеджменту).

Для великих за рівнем споживання ПЕР підприємств водопостачання та водовідведення з урахуванням масштабів підприємства можна рекомендувати організувати службу енергоменеджменту, до складу якої може входити від 4 до 5 осіб (без врахування головного енергоменеджера, якщо він керуватиме роботою ще й відділу головного енергетика та буде підпорядкованим головному інженеру або технічному директору):

- енергоменеджер (головний енергоменеджер, якщо останній не опікується роботою відділу головного енергетика), що є начальником відділу енергозбереження (енергоменеджменту), фахівець, що володіє насамперед технічними навичками, добре знає підприємство та має необхідні менеджерські й економічні знання, а найкраще фахівець, що має спеціальну підготовку1;

- заступник енергоменеджера з електромеханічного, зокрема насосного, обладнання та систем електроприводу, а також обліку ПЕР і води (каналізаційних витоків);

------------------------

1 Рекомендації щодо змісту програми підготовки фахівців служби енергоменеджмента наведено в додатку А.

- заступник енергоменеджера з водоочисних технологій та утилізації відходів;

- фахівець по роботі з базами даних і оформленню інформаційних матеріалів (обов'язковою є наявність комп'ютера).

Для середніх за рівнем енергоспоживання підприємств водопостачання та водовідведення, що споживають ПЕР на суму від 3 до 10 мільйонів гривень на рік (у цінах станом на 1 січня 2007 року), з урахуванням масштабів підприємства можна рекомендувати організувати службу енергоменеджменту, до складу якої може входити від 3 до 4 осіб:

- енергоменеджер, що є начальником відділу енергозбереження (енергоменеджменту), фахівець, що володіє насамперед технічними навичками (бажано насосного обладнання та систем електроприводу, а також обліку ПЕР і води та каналізаційних витоків, якщо відсутнім є заступник із цих питань), добре знає підприємство та має необхідні менеджерські й економічні знання, а найкраще фахівець, що має спеціальну підготовку;

- заступник енергоменеджера з електромеханічного (зокрема насосного обладнання та систем електроприводу), а також обліку ПЕР і води (каналізаційних витоків);

- заступник енергоменеджера з водоочисних технологій та утилізації відходів;

- фахівець по роботі з базами даних і оформленню інформаційних матеріалів (обов'язковою є наявність комп'ютера).

Для малих за рівнем енергоспоживання підприємств, витрати на енергоресурси яких становлять від 200 тисяч до 3 мільйонів гривень на рік (у цінах станом на 1 січня 2007 року), функції служби енергоменеджменту може здійснювати консалтингова фірма. У цьому разі на підприємстві має бути відповідальна за енергозбереження особа, що надає консультантам необхідну первинну інформацію та доводить до відома керівництва рекомендації фахівців консалтингової фірми, що періодично відвідують підприємство з метою контролю й вироблення енергоощадних та інших заходів.

Для великих за рівнем споживання ПЕР підприємств теплопостачання (теплокомуненерго) з урахуванням масштабів підприємства можна рекомендувати організувати службу енергоменеджменту, до складу якої може входити від 4 до 5 осіб (без врахування головного енергоменеджера, якщо він керуватиме роботою ще й відділу головного енергетика та буде підпорядкованим головному інженеру або технічному директору):

- енергоменеджер (головний енергоменеджер, якщо останній не опікується роботою відділу головного енергетика), що є начальником відділу енергозбереження (енергоменеджменту), фахівець, що володіє насамперед технічними навичками, добре знає підприємство та має необхідні менеджерські й економічні знання, а найкраще фахівець, що має спеціальну підготовку;

- заступник енергоменеджера з електромеханічного (зокрема насосного та вентиляційного обладнання, систем електроприводу), а також обліку ПЕР і води;

- заступник енергоменеджера з теплотехнічного та газотехнічного устаткування (котельного, когенераційного обладнання), а також теплових мереж і водопідготовки;

- фахівець по роботі з базами даних і оформленню інформаційних матеріалів (обов'язковою є наявність комп'ютера).

Для середніх за рівнем енергоспоживання підприємств теплопостачання (теплокомуненерго) з урахуванням масштабів підприємства можна рекомендувати організувати службу енергоменеджменту, до складу якої може входити від 3 до 4 осіб:

- енергоменеджер, що є начальником відділу енергозбереження (енергоменеджменту), фахівець, що володіє насамперед технічними навичками (або в сфері електромеханічного устаткування, або в сфері тепло- та газотехнічного устаткування, а також обліку ПЕР і води1), добре знає підприємство та має необхідні менеджерські й економічні знання, а найкраще фахівець, що має спеціальну підготовку;

------------------

1 У разі, якщо енергоменеджер є фахівцем з електромеханічного устаткування, його заступник має спеціалізуватися на тепло- та газотехнічному устаткуванні і навпаки, якщо енергоменеджер є фахівцем з тепло- та газотехнічного устаткування, його заступник повинен бути спеціалістом з електромеханічного устаткування.

- заступник енергоменеджера (залежно від того, на чому спеціалізується енергоменеджер) або з електромеханічного (зокрема насосного та вентиляційного обладнання, систем електроприводу), а також обліку ПЕР і води, або з теплотехнічного та газотехнічного устаткування (котельного, когенераційного обладнання), а також теплових мереж і водопідготовки;

- фахівець по роботі з базами даних і оформленню інформаційних матеріалів (обов'язковою є наявність комп'ютера).

6.2.4 Розроблення та затвердження Положення "Про службу енергоменеджменту підприємства" ("Про організацію робіт з енергозбереження" для малих за рівнем споживання ПЕР підприємств). У "Положенні про службу енергоменеджменту підприємства" зазначають такі моменти: мета і завдання служби енергоменеджменту та її підпорядкованість; бюджет служби енергоменеджменту, в тому числі система заохочення співробітників підприємства в заощадженні енергоресурсів; основні положення контракту з головним енергоменеджером та його заступниками; розподіл повноважень між цехами і службами підприємства, з одного боку, та службою енергоменеджменту з іншого.

Для відносно малих підприємств з витратами на ПЕР до декількох сотень тисяч доларів США на рік залежно від структури управління питаннями енергозбереження мають опікуватися головний енергетик чи його заступник (за наявності останнього). В цьому випадку до обов'язків і повноважень головного енергетика додають питання взаємодії з іншими підрозділами та службами підприємства, діяльність яких пов'язана з енергоспоживанням.

6.2.5 Затвердженням Положення "Про службу енергоменеджменту підприємства" ("Про організацію робіт з енергозбереження") та укладанням контрактів з її співробітниками завершують організаційний етап. Після цього співробітники служби енергоменеджменту починають нормальну роботу.

6.2.6 Аналіз результатів проводять за 1, 3, 6, 9 та 12 місяців і на його підставі вносять відповідні зміни до форм і методів роботи служби енергоменеджменту.

6.3 Першочерговими завданнями служби енергоменеджменту на етапі становлення (1...1,5 року від моменту її створення) слід вважати:

6.3.1 Щоденно (наприклад, до ранкової селекторної наради) доводити до відома керівництва підприємства інформацію щодо:

- фактичних рівнів питомих витрат на виробництво;

- результатів аналізу та рекомендації щодо зниження питомого енергоспоживання;

- конкретних винуватців негативної ситуації (якщо остання мала місце);

- тих підрозділів, що працювали найкраще (для подальшого їх заохочення), тощо.

6.3.2 Розробити енергобаланси всіх ланок технологічного процесу і за допомогою цього виявити основних споживачів енергоресурсів та з'ясувати "вузькі місця".

6.3.3 Поетапно відлагодити систему обліку та контролю за енергоспоживанням (результатами роботи):

- окремих цехів;

- окремих технологічних процесів;

- окремих бригад, змін, а в перспективі й окремих працівників.

6.3.4 Постійно забезпечувати візуальною (ілюстративною) інформацією щодо ефективності енергоспоживання керівництво підприємства (генерального директора, технічного директора (головного інженера), заступників генерального директора з виробництва, з економіки тощо).

6.3.5 Брати участь у налагодженні та вдосконаленні процесу бюджетування на виробництві.

6.3.6 Здійснювати розроблення, впровадження та контроль за реалізацією енергоощадних заходів.

6.3.7 Здійснювати контроль за якістю ПЕР, що їх отримує підприємство від постачальників, з відповідною корекцією за рівнем оплати (вирішується під час укладання договорів на постачання енергоресурсів).

6.4 Служба енергоменеджменту має проводити щотижневі робочі зустрічі з енергетиками цехів та щомісячні, щоквартальні й щорічні наради з керівництвом цехів і основних служб підприємства за участю головного інженера (технічного директора) або заступника генерального директора з виробництва (залежно від того, кому з них ця служба безпосередньо підпорядкована).

6.5 Для ефективної (результативної) роботи служби енергоменеджменту керівництво підприємства повинно:

- забезпечувати дотримання запланованого рівня бюджету цієї служби;

- забезпечити достатню самостійність цієї служби завдяки обмеженню кількості керівників підприємства, яким ця служба підзвітна;

- максимально сприяти створенню на підприємстві мікроклімату, що заохочує всі зусилля, спрямовані на впровадження енергоощадних заходів.

6.6 Під час роботи служба енергоменеджмента повинна дотримуватися таких правил енергоменеджменту:

6.6.1 Жодна компанія не повинна думати про інвестиції у високі технології та нове обладнання доти, доки не буде вичерпано всі можливості правильного ведення господарської діяльності та ефективного управління й контролю з боку керівництва. Цим передбачають реалізацію насамперед організаційних заходів, що, зазвичай, є безвитратними. Це й вважають головним завданням енергоменеджерів структурних підрозділів.

6.6.2 Енергоменеджер повинен здійснювати аналіз (піддавати сумніву) всі, без будь-якого винятку, дії персоналу підприємства, що пов'язані з використанням ПЕР і води.

6.6.3 Слід інвестувати ті проекти, що мають найкращі економічні показники (чисту теперішню вартість, період окупності, внутрішню норму рентабельності тощо).

6.6.4 Слід реалізовувати тільки ті проекти, економічні показники яких перевищують усі інші можливості вкладання коштів з урахуванням можливих ризиків.

6.6.5 Під час створення та функціонування служби енергоменеджменту слід керуватися "горизонтальним" принципом побудови і функціонування підприємства, що ґрунтується на балансі прав та обов'язків окремих підрозділів і мінімізації рівнів їх підзвітності й підпорядкування. Згідно із цим принципом підрозділи у межах своїх повноважень мають повну самостійність, у тому числі й щодо витрачання певних коштів у межах затвердженого бюджету. При цьому будь-які дії підрозділів повинні бути "прозорими" та легко контрольованими з боку керівництва підприємства.

6.7 Повноваження між цехами та службою енергоменеджменту здійснюють за такими напрямами:

6.7.1 Організаційні, тобто безвитратні та маловитратні заходи, має реалізовувати персонал виробничих (невиробничих) підрозділів.

6.7.2 Високовитратні заходи (їх вартість для кожного підприємства визначається індивідуально), доцільність реалізації яких повинна вирішуватися в масштабах всього підприємства за економічними показниками цих заходів або за значущістю для підприємства.

6.7.3 Завдання служби енергоменеджменту підприємства щодо розподілу повноважень між цехами та службою енергоменеджменту полягають у:

- організації міжцехових взаєморозрахунків за енергоресурси;

- контролі та аналізі енергоспоживання структурними підрозділами підприємства; створенні дієвої системи контролю за використанням ПЕР і води;

- прогнозуванні потреби в енергоресурсах залежно від планованих обсягів виробництва тощо.

6.8 Виконання функцій служби енергоменеджменту сторонніми організаціями (консалтинговими структурами) передбачає:

- проведення тренінгу серед співробітників підприємства, діяльність яких безпосередньо пов'язана з використанням ПЕР і води (рекомендовану програму тренінгу наведено в додатку А);

- призначення співробітника підприємства, що забезпечує збирання первинної інформації та її направлення спеціалістам консалтингової структури для опрацювання, а також передає інформацію керівництву підприємства;

- розроблення консалтинговою структурою необхідних для заповнення інформаційних форм і навчання співробітника підприємства методології їхнього заповнення та збирання необхідної інформації;

- періодичне (щонайменше раз на місяць) відвідання підприємств фахівцями консалтингової структури з метою контролю та перевірки стану справ з використання ПЕР і води, а також для запровадження енергоощадних заходів;

- вартість послуг консалтингової структури не повинна перевищувати фонду зарплати з урахуванням оподаткування (нарахування на зарплату, ПДВ, накладні видатки тощо) кваліфікованого енергоменеджера, у разі якби він працював на цьому підприємстві; при цьому слід взяти до уваги, що для залучення та утримання на роботі кваліфікованого енергоменеджера необхідно забезпечити йому відповідні соціальні стандарти, які він міг би мати в іншому місці (останнє надзвичайно актуально для невеликих населених пунктів, де відсутні висококваліфіковані фахівці-енергоменеджери).

Виконання функцій служби енергоменеджменту сторонніми організаціями (консалтинговими структурами) дозволяє підприємству:

- забезпечити якісне виконання завдань у сфері енергозбереження за відсутності висококваліфікованих фахівців;

- оптимізувати витрати на запровадження політики енергозбереження, оскільки в цьому разі підприємство сплачує менше, ніж витрати на оплату послуг власного фахівця;

- не витрачати коштів на придбання необхідного програмного забезпечення, яким користуватимуться фахівці консалтингової структури під час надання підприємству послуг з енергозбереження;

- без додаткових витрат отримувати результати розрахунків за оновленими версіями програмного забезпечення, яке використовується консультантами під час аналізу ситуації з використанням на підприємстві ПЕР;

- отримувати безкоштовні консультації у разі виникнення конфліктних ситуацій з контролюючими органами тощо.

6.9 Джерела і напрями фінансування заходів з енергозбереження, а також рівень матеріального стимулювання колективів та окремих працівників за ефективне використання та економію ПЕР визначають відповідно до чинного законодавства з урахуванням рекомендацій цього стандарту (пункти 5 і 6 додатка Ж).

7. ВИМОГИ ДО КВАЛІФІКАЦІЇ ЕНЕРГОМЕНЕДЖЕРА ПІДПРИЄМСТВА ТА ДО ЙОГО КОНТРАКТУ

7.1 Виробничі функції, типові завдання діяльності та уміння, якими повинні володіти енергоменеджери (спеціалісти за спеціальністю 7.090523, 7.090616 "Енергетичний менеджмент" та магістри за спеціальністю 8.090523, 8.090616 "Енергетичний менеджмент"), визначаються вимогами чинного державного класифікатора професій ДК 003.

Енергоменеджер, зокрема, повинен:

1) уміти збирати, здійснювати аналіз, інтерпретацію і представлення інформаційних матеріалів з енергоспоживання;

2) знати основне технологічне обладнання та його характеристики;

3) бути добре обізнаним з підприємством та його технологічними процесами;

4) мати інженерні навички та бути обізнаним з методами ведення економічного аналізу;

5) уміти розробляти енергоощадні заходи;

6) уміти спілкуватись і взаємодіяти з людьми, у тому числі з фахівцями суміжних галузей (архітектура, будівництво, охорона довкілля, техніка безпеки, протипожежний захист, оформлення інтер'єру тощо);

7) мати організаційні здібності, бути ініціативним і виявляти наполегливість у процесі розв'язання проблем, що існують;

8) бути людиною з широкими та оригінальними поглядами; постійно розширювати власні знання про нові технології, а також бути поінформованим щодо змін у законодавстві (періодичні видання, наукові роботи, матеріали конференцій та семінарів, нормативні та правові документи, курси підвищення кваліфікації, професійні книги та довідники, рекламна література та інші інформаційні видання);

9) враховувати психологічні чинники, наприклад:

- чи є змінений колір освітлення прийнятним і комфортним?

- чи відчувають працівники дискомфорт за змінених умов вентиляції?

- чи створює направлене освітлення дискомфорт на робочому місці?

- чи нормально працюють механізми у разі зниження їхньої потужності внаслідок падіння напруги?

- чи не стало приміщення некомфортно сирим через зменшення підігріву?

- чи не викликає якісне освітлення головний біль і втому очей?

- чи зацікавлені матеріально власники будівель і споруд у запровадженні політики енергозбереження?

7.2 Основним пунктом контракту енергоменеджера з керівництвом підприємства має бути результативність його роботи, тобто реальне зниження витрат на енергоресурси.

7.3 У контракті слід передбачити також зобов'язання з боку адміністрації підприємства, що забезпечують можливість виконання енергоменеджером його обов'язків.

До зобов'язань керівництва підприємства відносять виділення бюджетних коштів, а також контроль виконання бюджету та надання енергоменеджеру необхідних прав щодо отримання необхідної інформації.

7.4 На початковому етапі в контракті можна, наприклад, зазначити рівень економії енергоресурсів в обсязі від 5 % до 10 % обсягів річного енергоспоживання. Цього результату можна досягти за період від 12 до 18 місяців завдяки жорсткому дотриманню технологічних карт, а подекуди й їхнього перегляду.

7.5 У контракті також має бути передбачений розділ "права енергоменеджера", де зазначають право енергоменеджера щодо:

- розроблення ЕОЗ;

- доведення до відома керівництва ситуації з використанням на підприємстві ПЕР і води;

- здійснення контролю за розробленням, реалізацією та визначенням економії від запровадження ЕОЗ;

- погодження усіх питань, пов'язаних з використанням на підприємстві ПЕР і води;

- участі у розробленні та затвердженні поточних і перспективних планів роботи підприємства, зокрема, у процедурах бюджетування, тощо.

8. ВИМОГИ ДО СКЛАДАННЯ ТА АНАЛІЗУ ЕНЕРГОБАЛАНСУ

8.1 Енергобаланси складають на підставі документації підприємства, що оснащене достатньою кількістю засобів вимірювальної техніки, а також з урахуванням результатів вимірювань, здійснених під час проведення енергетичного аудиту (самоенергоаудиту). За відсутності на підприємстві вимірювальної апаратури припустимим є використання розрахункових методів для визначення рівня споживання ПЕР окремими підрозділами та (або) технологічними процесами підприємства. Для таких підприємств енергоаудитори можуть здійснювати як перевірку розрахунків, що їх використовують на підприємстві, так і провадити вимірювання фактичного споживання енергоресурсів окремими підрозділами та (або) технологічними процесами. Під час перевірки достовірності енергобалансів першочергову увагу слід приділяти саме тим технологічним процесам та устаткуванню, питомі витрати яких більш ніж на 40...50 % перевищують аналогічні показники інших підприємств галузі та кращий закордонний досвід.

8.2 Енергобаланси складають за інформацією щодо споживання ПЕР за останній звітний період (найчастіше за останній рік) для підприємств, що не змінювали і не планують у найближчі роки змінювати обсяги виробництва більш ніж на 20...30 %. Для випадків, коли підприємства без суттєвих змін технології впродовж останніх 5...10 років працювали нестабільно, зі зміною обсягів виробництва більш ніж на 20...30 %, припустимим є використовувати для складання енергобалансів усередненої за останні 5...10 років інформації щодо енергоспоживання основними підрозділами та технологіями. Останнє є доцільним для випадків, коли середньорічний обсяг виробництва за останні 5...10 років не відрізняється від запланованого на наступний звітний період більш ніж на +- (5...10) %.

8.3 Найбільш точним є експериментальний спосіб складання енергобалансу. Припустимими є розрахунковий та розрахунково-експериментальний способи складання енергобалансів. Останній є найпоширенішим, оскільки дозволяє вибрати оптимальне співвідношення між веденням вимірювань і витратами на системи обліку та на енергоносії, що їх підприємство споживає.

8.4 Енергобаланси, що називають частковими, складають за типами енергоресурсів та за витратами на енергоресурси окремих підрозділів (виробництв, технологій). Неприпустимою є ситуація, коли неідентифікованим лишається понад 20 % споживаного енергоресурсу та витрат на енергоресурси загалом по підприємству з малим обсягом споживання ПЕР. Для підприємств з великим та середнім рівнем споживання ПЕР ця величина не повинна перевищувати 5 % та 10 % відповідно.

8.5 Спочатку слід складати часткові енергобаланси за типами енергоресурсів. Після цього з урахуванням цін і тарифів складають баланс витрат на енергоресурси окремих підрозділів (виробництв, технологій), а на їх підставі зведений енергобаланс у грошовій формі та у відсотках.

8.6 Процедура ведення аналізу енергобалансу полягає у визначенні основних споживачів енергоресурсів з метою вироблення пріоритетних напрямів робіт з енергозбереження.

Наявність інформації щодо балансу споживання ПЕР за ряд років дозволяє проаналізувати динаміку зміни споживання окремими підрозділами та/або технологічними процесами. Тут доцільно використовувати інформацію як у натуральних показниках для кожного типу ПЕР, так і в грошовій формі та у відсотках.

8.7 На вимогу замовника ЕА можливим є складання оптимального енергобалансу з метою порівняння його з фактичним. У цьому випадку визначають місця найбільших розбіжностей між балансами з метою першочергового проведення там досліджень щодо ефективності використання ПЕР За наявності фактичного і оптимального енергетичних балансів ведення аналізу енергобалансів полягає у визначенні місць (підрозділи, технологічні процеси), де енергоресурси витрачають найменш ефективно. Після цього здійснюють розроблення пріоритетних напрямів робіт з енергозбереження.

9. ВИМОГИ ДО РОЗРАХУНКУ ТА АНАЛІЗУ ПИТОМОГО ЕНЕРГОСПОЖИВАННЯ*

9.1 Проведення розрахунку питомого енергоспоживання залежно від обсягів виробництва не є обов'язковим. Цей розрахунок можна здійснювати в таких випадках:

1) під час аудиту (перевірки) енергетичної складової тарифів підприємств ЖКГ;

-------------------

* Складено з урахуванням вимог ДСТУ 4065, ДСТУ 4110 та нормативного документа [2].

2) якщо треба визначити доцільність експлуатації мінімальної економічно доцільної кількості працюючого паралельно обладнання, наприклад, під час перебоїв у постачанні газу на підприємства теплопостачання або на насосних станціях підприємств водопостачання та водовідведення тощо.

Під час обчислення питомих витрат ПЕР слід враховувати:

1) технології, які реально на підприємстві існують, використовують чи які може бути використано;

2) паспортну продуктивність робочих машин і механізмів;

3) фактичну продуктивність робочих машин і механізмів;

4) кількість однотипних робочих машин і механізмів, що працюють одночасно;

5) коефіцієнт використання технологічного устаткування, робочих машин і механізмів протягом години, робочої зміни, доби, тижня, місяця, кварталу, року;

6) максимальне, мінімальне та середнє (середньоквадратичне) значення коефіцієнта завантаження електричних двигунів, насосів, котлів, електро- та теплотехнологічного обладнання тощо.

Розрахунок питомих витрат енергоресурсів для вже функціонуючих підприємств, технологічних процесів, робочих машин і механізмів залежно від кількості робочих машин і устаткування, що працюють одночасно, слід вести відповідно до таблиці А.1 додатка А.

Обчислення питомих витрат ПЕР увпродовж звітного періоду в цілому по підприємству здійснюють за формулою:

y = (W1 + W2 + ... + W№) / (x1 + x2 + ... x№),

де W1, W2, ..., W№ споживання певного виду ПЕР упродовж звітного періоду (у натуральних або грошових одиницях) цехами, підрозділами чи технологічними лініями підприємства ЖКГ;

x1, x2, ..., x№ обсяги виробництва (обсяги споживання теплової енергії для опалення будівель та споруд) упродовж звітного періоду або цехами, підрозділами чи технологічними лініями підприємства ЖКГ;

№ кількість цехів або підрозділів чи технологічних ліній підприємства ЖКГ.

9.2 Оцінювання ефективності використання енергоресурсів доцільно здійснювати залежно від обсягів виробництва.

Для підприємств ЖКГ, що працюють вже понад 6 років, неприпустимим є оцінювання ефективності використання енергоресурсів "від досягнутого", тобто тільки на підставі результатів роботи у період, попередній звітному.

Оцінювання ефективності використання енергоресурсів слід вести залежно від обсягів виробництва чи, приміром, температури навколишнього середовища (останнє для аналізу ефективності роботи підприємств теплопостачання).

Приклад розрахунку питомих витрат енергоресурсів (лінійна модель) наведено у додатку Б ДСТУ 4065.

Для аналізу1 (оцінювання) ефективності використання ПЕР підприємством необхідною є така інформація (бажано щонайменше за останні 6 років перед звітним періодом):

- річні обсяги виробництва у натуральних показниках (ГДж, м3 тощо), або у грошовому еквіваленті у зіставних цінах (доцільно використовувати при цьому долари США для підприємств, що можуть бути приватизовані);

- обсяги річного споживання кожного виду ПЕР (кВт/год.; м3; кг; ГДж тощо), або середньорічні величини питомих витрат (одиниць енергоресурсів)/(одиниць продукції) на одиницю продукції (у натуральних показниках або у грошовому еквіваленті у зіставних цінах);

- середньорічна температура (градусо-дні) та (або) середньорічна температура за опалювальний сезон (градусо-дні), а також тривалість (кількість днів) останнього (ця інформація необхідна під час аналізу ефективності використання теплової енергії, наприклад, для аналізу роботи підприємств теплопостачння та експлуатації будівель і споруд).

--------------------

1 У тому числі статистичного.

Потрібно (за можливості) отримати первинну інформацію, що її наведено вище, починаючи з 1990 чи 1991 років, коли обсяги виробництва були максимальними (згідно з таблицею додатку Б ДСТУ 4110). У разі відсутності такої інформації відповідні рядки не заповнюють.

Для оцінювання ефективності використання ПЕР для кожного технологічного процесу (цеху, дільниці, іншого підрозділу) розраховують залежність питомих витрат від обсягів виробництва на базі отриманої первинної інформації. За певних умов з-поміж інших можливих варіантів залежностей питомих витрат від обсягів виробництва можна обирати таку, що забезпечує найменше середньоквадратичне відхилення. У цьому випадку результати оцінювання ефективності використання енергоресурсів залежно від обсягів виробництва чи, наприклад, температури навколишнього середовища (останнє для аналізу ефективності роботи підприємств теплопостачання) мають тільки попередній характер і найчастіше використовуються для визначення пріоритетності порядку ведення обстежень виробничих та невиробничих підрозділів підприємства, окремих технологічних процесів тощо.

Згідно з ДСТУ 4110 під час оцінювання ефективності використання ПЕР можна використовувати комп'ютерну програму Specific E№ergy Co№sumptio№. При цьому в разі перевищення похибки приладів обліку значення довірчого інтервалу аналіз слід вести тільки порівнюючи фактичне значення з відповідним значенням апроксимуючої залежності (Fapr(x) згідно з рис. А.2 ДСТУ 4110). Першочерговому обстеженню в цьому випадку підлягатимуть ті об'єкти, де питоме енергоспоживання найбільше перевищує відповідне значення апроксимуючої залежності (Fapr(x)). При цьому значення довірчого інтервалу слід порівнювати із сумою похибки основних приладів обліку.

Аналіз ефективності використання ПЕР за допомогою статистичного опрацювання первинної інформації має лише попередній характер, і остаточні висновки на його підставі робити недоцільно. Проте такий аналіз допомагає на стадії виявлення "вузьких" та інших проблемних місць, де є висока вірогідність неефективного використання (інколи крадіжок) ПЕР. Згаданий аналіз допомагає виявити також пріоритети ведення робіт (тобто з'ясувати, в яких саме підрозділах, на яких саме об'єктах слід провести найбільш прискіпливий та першочерговий аналіз).

9.3 Оцінювання ефективності використання ПЕР підприємствами ЖКГ слід провадити у такій послідовності:

1) отримати всю первинну інформацію щодо фактичного споживання енергоресурсів, обсягів виробництва і питомого споживання енергоресурсів згідно з 9.2;

2) виконати розрахунки питомого енергоспоживання залежно від обсягів виробництва відповідно до методики, що забезпечує найменше середньоквадратичне відхилення, наприклад, за допомогою комп'ютерної програми Specific E№ergy Co№sumptio№;

3) порівняти фактичні питомі витрати за звітний період із розрахунковими.

У разі якщо фактичні питомі витрати не виходять за межі довірчого інтервалу або менші за розрахункові для обсягів виробництва звітного періоду, роботу підприємства (цеху, дільниці) можна вважати задовільною.

За перевищення фактичних питомих витрат верхньої межі довірчого інтервалу для обсягів виробництва звітного періоду необхідно більш детально проаналізувати роботу підприємства (цеху, дільниці).

Першочерговому обстеженню підлягають ті цехи, дільниці підприємства, фактичні питомі витрати яких найбільше перевищують верхню межу довірчого інтервалу.

У разі перевищення фактичних питомих витрат верхньої межі довірчого інтервалу необхідно:

1) отримати енергетичний баланс підприємства за всіма типами енергоресурсів щонайменше за два останніх роки;

2) порівняти витрати енергоресурсів за всіма найбільш суттєвими споживачами енергоресурсів за звітний період з їх величиною за інші періоди, що передували звітному;

3) провести детальну перевірку ефективності використання ПЕР тими цехами, підрозділами, технологічним устаткуванням, де було зафіксовано найбільше збільшення питомих витрат.

10. ВИМОГИ ДО РОЗРОБЛЕННЯ ЕНЕРГООЩАДНИХ ЗАХОДІВ (ЕОЗ)

10.1 Обґрунтування та розроблення проектів ЕОЗ здійснюють:

- енергоаудитори за наявності відповідної угоди з підприємством ЖКГ;

- співробітники служби енергоменеджменту підприємства ЖКГ;

- інші працівники підприємства ЖКГ.

10.2 Розроблення та оформлення енергоощадних заходів здійснюють відповідно до вимог ДСТУ 4065.

11. ВИМОГИ ДО ЗВІТНОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ З ЕНЕРГОАУДИТУ (САМОЕНЕРГОАУДИТУ) ПІДПРИЄМСТВ ЖКГ

11.1 Відповідно до вимог ДСТУ 4065 до звітної документації з енергоаудиту слід віднести звіт за результатами робіт з енергоаудиту (далі за текстом звіт про енергоаудит) та аудиторський висновок (останній на вимогу Замовника).

11.2 Звіт про енергоаудит (самоенергоаудит) складається з таких розділів:

а) титульний лист;

б) реферат;

в) анотація (інформація для керівників);

г) загальні відомості про підприємство;

д) аналіз економічного становища підприємства (у разі існування відповідної угоди з підприємством);

е) складання та аналіз енергобалансу (згідно з 8);

ж) аналіз питомих витрат енергоресурсів (згідно з 9);

к) розроблення енергоощадних заходів (згідно з 10);

л) розширений висновок;

м) додатки.

Спочатку складаються основні розділи звіту про енергетичне обстеження д), е), ж) і к), а потім інші.

11.3 Розширений висновок найважливіший після анотації розділ, який читають керівники підприємства: заступники генерального директора, а також керівники служб і підрозділів.

У розширеному висновку наводять прогноз зниження енергоспоживання та обґрунтування напрямів подальших робіт. У розширеному висновку наводять також інформацію щодо об'єкта дослідження та джерел отримання необхідної інформації. В цьому розділі дають, крім того, усі можливі ЕОЗ, що аналізувалися під час ведення енергетичного аудиту (краще у формі таблиці).

Доцільно поділяти ЕОЗ за періодом окупності згідно з рекомендаціями ДСТУ 4065 на організаційні (безвитратні або маловитратні з періодом окупності до декількох тижнів); швидкоокупні (з періодом окупності від 0,5 до 1 року): з середнім періодом окупності (з періодом окупності від 1 до 2 років). ЕОЗ з періодом окупності, що перевищує 2 роки, можна реалізовувати, якщо підприємство має можливість отримати кредитні ресурси дешевше, ніж під 15 % річних.

У деяких випадках може бути доцільним розташувати ЕОЗ, що вимагають витрат грошей (швидкоокупні та із середнім періодом окупності), за вартістю реалізації. Це дозволить спростити процедуру прийняття рішень за пріоритетністю реалізації ЕОЗ з урахуванням фінансових можливостей підприємства та можливих обсягів зовнішніх запозичень.

11.4 У додатках до звіту доцільно (але не обов'язково) навести всю інформацію та матеріали, що були використані під час ведення енергетичного аудиту (самоенергоаудиту) та не увійшли до основного тексту звіту:

- форми бухгалтерської звітності (звіт про фінансовий аудит), якщо це не є конфіденційною інформацією);

- рахунки про оплату енергоресурсів (довідку з бухгалтерії, відділу постачання, відділу головного енергетика, інших підрозділів);

- тендерні пропозиції фірм-виробників енергоощадного обладнання;

- детальні розрахунки щодо конкретних енергоощадних заходів (якщо в основному тексті звіту вони відсутні) тощо.

11.5 Складання енергоаудиторського висновку не є необов'язковим, а тому висновок складають на вимогу Замовника енергоаудиту (самоенергоаудиту) та за додаткову плату. Висновок за результатами енергоаудиту (самоенергоаудиту) складають відповідно до рекомендацій ДСТУ 4065 (додаток Ж).

12. ОРГАНІЗАЦІЯ РОБІТ З ЕНЕРГЕТИЧНОГО АУДИТУ ПІДПРИЄМСТВА ЖКГ

12.1 Алгоритм енергетичного аудиту (7 кроків енергоаудиту) відповідно до 6.1 ДСТУ 4065 визначає порядок його ведення на великих та середніх за рівнем споживання енергоресурсів підприємствах ЖКГ.

У разі замовлення проведення енергетичного аудиту спеціалізованою організацією співробітникам служби енергоменеджменту слід враховувати наведене нижче (згідно з 13.2 13.9).

12.2 Тривалість роботи енергоаудиторів безпосередньо на середніх (відповідно до ДСТУ 4065) за рівнем витрат на ПЕР і воду енергоспоживання підприємствах (витрати на енергоресурси, що споживаються, становлять від 2 до 10 мільйонів гривень на рік у цінах станом на 1 січня 2007 року) зазвичай не перевищує одного тижня (5 робочих днів).

12.3 Тривалість роботи енергоаудиторів безпосередньо на великих (відповідно до ДСТУ 4065) за рівнем енергоспоживання підприємств (витрати на енергоресурси, що споживаються, перевищують 10 мільйонів гривень на рік у цінах станом на 1 січня 2007 року) може перевищувати декілька тижнів. У цьому випадку енергоаудитори згідно зі згаданим вище алгоритмом (7 кроків енергоаудиту) послідовно здійснюють ЕА основних підрозділів підприємства, сумарне споживання якими ПЕР становить понад 80 % загального їх споживання підприємством в цілому. Енергетичний аудит окремих підрозділів (філій, технологій) можуть здійснювати різні фахівці, проте бажаною є участь одного з енергоаудиторів (керівника робіт) на всіх стадіях робіт з метою розроблення більш обґрунтованих висновків за результатами робіт для всього підприємства в цілому. Остаточні висновки за результатами ЕА для великих за рівнем енергоспоживання підприємств здійснюють на підставі рекомендацій, запропонованих для окремих підрозділів (філій, технологій), з урахуванням техніко-економічних показників розроблених заходів та їх актуальності для підприємства.

12.4 Відмінність ведення енергетичного аудиту малих (відповідно до ДСТУ 4065) за рівнем енергоспоживання підприємств (витрати на енергоресурси, що споживаються, становлять від 200 тисяч до 2 мільйонів гривень на рік у цінах станом на 1 січня 2007 року) від великих та середніх полягає в тому, що в цьому випадку енергоаудитори можуть здійснювати свої роботи без попереднього відвідування підприємства для визначення характеру та обсягів робіт, а також для розроблення запитів щодо необхідної інформації. За такої ситуації енергоаудитори повинні приїздити на підприємство з усім набором необхідної для здійснення робіт вимірювальної та контрольної апаратури, а необхідні запити слід розробити і передати для заповнення підрозділами і службами підприємства відразу ж після ознайомлення з підприємством. Тривалість робіт енергоаудиторів на малих за рівнем споживання ПЕР підприємствах зазвичай не перевищує 3 дні. Для таких підприємств можна не проводити навчання (консультування) персоналу, якщо інше не передбачено договором на виконання робіт.

12.5 Найчастіше ЕА проводять 2 фахівці відповідно в галузі тепло- і електротехніки. Залежно від структури споживання енергоресурсів можуть бути інші вимоги щодо складу енергоаудиторської групи. Приміром, ЕА насосної станції повинні здійснювати фахівці у сфері електромеханіки та, можливо, гідравліки. Припустимою є робота одного енергоаудитора, якщо його кваліфікація є достатньою для ведення робіт.

12.6 Працювати на одному об'єкті більш ніж тиждень (5 робочих днів) не завжди доцільно, оскільки енергоаудитори не встигатимуть оформляти результати роботи. Тому для великих підприємств доцільним є проведення енергетичного аудиту за певним планом по окремих їх підрозділах (технологіях). Після оформлення звіту за результатами ЕА одного з цих підрозділів (технологій) можна відповідно до плану починати роботи на наступному і т. д. Для ведення енергетичного аудиту на великих підприємствах необхідною є участь енергоаудитора, що здійснює загальне керівництво, на всіх стадіях роботи, в тому числі під час ведення робіт на окремих підрозділах (технологіях).

Доцільно, аби енергоаудитор, що здійснює загальне керівництво, брав участь в укладанні угоди на проведення енергетичного аудиту з метою більш точного визначення завдання та складу робіт.

12.7 Енергоаудитор повинен дотримуватися правил професійної етики:

- бути об'єктивним і не піддаватися тиску зацікавлених осіб;

- дотримуватися конфіденційності інформації, що стала доступною йому під час та у зв'язку з проведенням енергетичного аудиту;

- утримуватися від роботи, якщо він не впевнений у достатності рівня своєї компетентності; згода енергоаудитора на надання професійних послуг означає, що він має належний рівень компетентності, знань і досвіду;1

----------------------

1 Вітчизняні реалії засвідчують, що енергоаудитори переважно не дотримуються цього правила Тому під час вибору енергоаудиторської фірми на проведення робіт керівництво підприємства має перевірити рівень обізнаності енергоаудиторів у проблемах підприємств ЖКГ відповідного профілю а найперше ознайомитися з Висновком Центральної групи енергоаудиту, що видається одночасно зі свідоцтвом на право проведення енергетичних обстежень (енергетичного аудиту) НАЕР.

- робота енергоаудитора має відповідати технічним і професійним нормам ведення енергоаудиту згідно з даним стандартом;

- контролювати та перевіряти роботу асистентів і помічників, що їх залучено до участі у проведенні ЕА; енергоаудитори несуть повну відповідальність за результати роботи своїх помічників та асистентів;

- виконувати вимоги чинних нормативних документів з охорони праці, пожежної безпеки та охорони довкілля;

- виконувати всі вимоги договору на проведення енергетичного аудиту.

12.8 Для великих за рівнем енергоспоживання підприємств ЖКГ доцільно організовувати роботи з енергоаудиту за схемою створення служби енергоменеджменту з одночасним проведенням самоенергоаудиту. Поняття самоенергоаудиту та його відмінність від енергоаудиту (згідно з ДСТУ 4065) наведено в 13.

12.9 Специфіка проведення енергоаудиту підприємств ЖКГ. Під час проведення енергоаудиту підприємств ЖКГ слід пам'ятати, що результати їхньої діяльності суттєво залежать від роботи диспетчерських служб та їхньої злагодженості з персоналом насосних станцій підприємств водопостачання та водовідведення та котелень підприємств теплопостачання. Важливо, крім того, розуміти, що результати роботи, наприклад теплопостачальної організації, у разі експлуатації когенераційних установок, що генерують електроенергію, будуть суттєво відрізнятися від організацій, що таких установок не мають.

Для об'єктів трубопровідного транспорту слід враховувати, що на відміну від інших підприємств галузі, питоме енергоспоживання буде збільшуватися зі збільшенням обсягів перекачування води та каналізаційних потоків, оскільки опір транспортуванню трубою нелінійно збільшується зі збільшення обсягів подачі рідини. Другим чинником, що зумовлює нелінійний характер залежності питомого енергоспоживання від обсягів перекачування рідини, є використання в переважній більшості випадків на об'єктах трубопровідного транспорту ЖКГ насосів (відцентрових та гвинтових): потужність яких пропорційна до обсягів перекачування в ступені, більшому за 1.

13. ВИМОГИ ДО САМОЕНЕРГОАУДИТУ

13.1 На відміну від енергоаудиту в традиційному його розумінні (відповідно до ДСТУ 4065) самоенергоаудит здійснюють працівники підприємства за участі та під керівництвом енергоаудиторів.

13.2 Самоенергоаудит провадять одночасно зі створенням служби енергоменеджменту (далі СЕМ). При цьому співробітникам СЕМ передають необхідне програмне забезпечення, надають відповідні консультації.

13.3 Самоенергоаудит має ті ж цілі, що й енергоаудит у традиційному його розумінні (відповідно до ДСТУ 4065).

13.4 Алгоритм (порядок) проведення самоенергоаудиту з одночасним створенням СЕМ підприємства (7 кроків самоенергоаудиту):

- перше відвідання підприємства енергоаудиторами; розроблення первинних інформаційних форм (згідно з додатком Г); збирання первинної економічної та технічної інформації, а також проведення навчання (консультування) персоналу підприємства (крок 1);

- створення бази даних та розроблення (адаптація) необхідного програмного забезпечення (крок 2);

- аналіз отриманої економічної та технічної інформації, побудова енергобалансів і складання первинного списку (переліку ідей) можливих ЕОЗ (крок 3);

- проведення необхідних обстежень та вимірювань (крок 4);

- обґрунтування та розроблення проектів ЕОЗ; остаточна селекція та узгодження ЕОЗ, що реалізовуватимуться, з керівництвом підприємства, визначення потенційних постачальників необхідного обладнання та організація тендерів на його закупівлю (крок 5);

- обґрунтування структури СЕМ, розроблення та затвердження Положення про службу енергоменеджменту підприємства (крок 6);

- участь у запровадженні ЕОЗ, що потребують інвестування або (для безвитратних, тобто організаційних енергоощадних заходів) запровадження ЕОЗ власними силами спільно з підрозділами, службами та співробітниками підприємства (крок 7).

13.5 Під час проведення самоенергоаудиту перед роботою безпосередньо на об'єктах підприємства енергоаудитори (провідний енергоаудитор, що координуватиме роботу всіх інших енергоаудиторів) повинні щонайменше один раз відвідати підприємство з метою складання інформаційних форм (згідно з додатками Г і Д) та передавання їх для заповнення підрозділам, службам та співробітникам підприємства.

14. ВИМОГИ ДО ВНУТРІШНЬОГО ЕНЕРГОАУДИТУ ТА ЕНЕРГЕТИЧНИХ ПЕРЕВІРОК

14.1 Внутрішній енергоаудит.

14.1.1 Внутрішній енергоаудит є складовою робіт зі створення та функціонування СЕМ підприємства. Внутрішній енергоаудит здійснюють тільки працівники підприємства (без залучення сторонніх фахівців).

14.1.2 Внутрішній енергоаудит здійснюють за дорученням (розпорядженням, наказом) керівництва підприємств, установ та організацій центрального органу виконавчої влади з питань ЖКГ (далі МінЖКГ).

14.1.3 У разі проведення внутрішнього енергоаудиту за дорученням (розпорядженням, наказом) МінЖКГ роботами зазвичай керує спеціаліст відповідного підрозділу (якщо дорученням, наказом, розпорядженням не передбачено інше), а до проведення робіт залучають фахівців інших підрозділів, управлінь та співробітників МінЖКГ, а також обл(міськ)держадміністрації.

14.2 Енергетична перевірка.

14.2.1 Енергетична перевірка відрізняється від внутрішнього енергоаудиту тим, що:

- під час енергетичних перевірок не розробляють ЕОЗ;

- енергетична перевірка може проводитися не тільки співробітниками МінЖКГ чи обл(міськ)держадміністрації, але також із залученням сторонніх організацій;

- енергетична перевірка проводиться комісією, що створюється, наприклад, згідно із розпорядженням (наказом, дорученням) керівництва МінЖКГ чи обл(міськ)держадміністрації.

14.2.2 Члени комісії повинні мати кваліфікацію (інженер-електрик, інженер-електромеханік, інженер-теплотехнік, інженеренергетик, інженер з автоматизації та інші) за напрямом роботи комісії та досвід роботи за фахом.

У разі проведення перевірки сторонньою організацією у її роботі в обов'язковому порядку повинна брати участь відповідальна особа від МінЖКГ чи обл(міськ)держадміністрації.

14.2.3 Голова комісії зобов'язаний:

- не пізніше ніж за 5 днів до початку перевірки ознайомити членів комісії і керівника підприємства, філії, підрозділу (об'єкта), що перевіряється, з термінами перевірки і цим стандартом;

- розподілити обов'язки між членами комісії;

- спільно з членами комісії здійснити перевірку в установлені терміни;

- оформити актом результати перевірки та підбити підсумки роботи комісії;

- інформувати керівництво МінЖКГ, а також обл(міськ)держадміністрації та (або) підприємства ЖКГ про результати роботи комісії.

14.2.4 Члени комісії зобов'язані:

- здійснювати свої професійні обов'язки відповідно до чинного законодавства України, чинних нормативно-правових актів та керуватись у роботі вимогами цього стандарту та інших галузевих стандартів і регламентів;

- бути об'єктивними і не піддаватися тиску зацікавлених осіб;

- відмовлятися від проведення енергетичної перевірки в разі невідповідності завдання перевірки чинному законодавству України;

- не розголошувати інформації, віднесеної до конфіденційної, що стала доступною їм у зв'язку з проведенням енергетичної перевірки;

- утримуватися від роботи, якщо вони не впевнені у достатності рівня своєї компетентності;

- дотримуватись трудової, виробничої та технологічної дисципліни;

- виконувати вимоги чинних нормативних документів з охорони праці, пожежної безпеки та охорони довкілля.

14.2.5 За результатами перевірки комісія повинна визначати обсяги раціонального та нераціонального використання енергоресурсів на підставі чинних нормативних документів з обліку витрат ПЕР.

14.2.6 Керівник підприємства (виробничого підрозділу), що перевіряється, зобов'язаний:

- забезпечити комісії необхідні умови для проведення перевірки;

- призначити відповідальних осіб, які повинні надавати матеріали, що стосуються перевірки, та давати роз'яснення з питань, які виникають у комісії.

14.2.7 Комісія має право:

- безперешкодного доступу на підприємстві (у виробничому підрозділі) на всі його об'єкти у супроводі представника підприємства (філії або виробничого підрозділу);

- перевіряти дотримання нормативних актів з питань енергозбереження у повному обсязі на всіх дільницях підприємства (підрозділу);

- перевіряти стан технічної та звітної документації, яка знаходиться на об'єкті, що перевіряється;

- отримувати від відповідних служб підприємства (виробничого підрозділу) необхідну інформацію для виконання покладених на неї функцій та завдань;

- здійснювати перевірку технічного стану встановленого енергетичного обладнання та приладів обліку споживання ПЕР і води;

- проводити без переривань та порушень технологічних процесів інструментальні вимірювання, необхідні для визначення ефективності використання ПЕР і води, із залученням спеціалізованої організації;

- пропонувати (має право, але не зобов'язана) технічні заходи для раціонального використання ПЕР;

- залучати, за узгодженням з керівництвом підприємства ЖКГ (філії, підрозділу, об'єкта), що перевіряється, фахівців підрозділів, служб для участі в роботі комісії.