ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ

Споруди транспорту

АВТОМОБІЛЬНІ ДОРОГИ

ДБН В.2.3 - 4 - 2000

Видання офіційне

Державний комітет будівництва, архітектури та житлової політики України

Київ 2000

ВНЕСЕНІ ТА ПІДГОТОВЛЕНІ ДО ЗАТВЕРДЖЕННЯ

ЗАТВЕРДЖЕНІУкраїнською державною корпорацією по

будівництву, ремонту та утриманню автомобільних доріг "Укравтодор" Мінтрансу України, Управлінням промзабудови, інженерної інфраструктури та захисту територій України

Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України

від 07.04.2000р. за № 66

УДК 625.7/8

РОЗРОБЛЕНІ

ПРИ УЧАСТІ

 

Державним дорожнім науково-дослідним    інститутом ім. М.П.Шульгіна "ДерждорНДІ" корпорації "Укравтодор" Мінтрансу  України     (кандидати  технічних  наук: Вирожемський В.К.,  Володько В.П., Гончаренко Ф.П., Головко С.К., Джигіт С.Г., Духовний І.3., Забишний О.С., Малеванський Г.В., Мартиненко Л.С.,    Міщенко М.Л., Сасько М.Ф., Федоренко Л.І., Чоборовська І.С.; інженери:         Крижанівський О.Є., Кіщинський С.В.,  Колінченко М.Н., Литвиненко  А.С.,   Чижевський   В.П.);   Українським транспортним університетом Міносвіти України (доктори технічних наук: Білятинський О.А., Заворицький В.Й., Мозговий В.В., Павлюк Д.О., Радовський Б.С., Скорченко В.Ф., кандидати технічних наук: Аленіч М.Д, Гамеляк І.П., ДзюбаО.П., КизимаС.С., Руденко Ю.Д., Старовойда В.П., Стефанович О.Є., Чвак B.C.); Харківським державним автомобільно-дорожнім технічним університетом Міносвіти України  (доктори технічних  наук:  Гаврилов  Є.В., Золотарьов В.О.; кандидати технічних наук: Жданюк В.К., Прусенко Є.Д., Титарь B.C., Шаповалов А.Л., Школяренко І.О.);   Підприємством   "Укрдортехнологія" (інженери: Жучко Г.П., Мельничук Г.С., Хрипушина Т.В.); Український науково-гігієнічний центр Міністерства охорони здоров'я України (к.м.н. Пригода Ю.Г).

Безсмертний М.Г., Гладченко І.Ф., Грищенко В.М., Колчев Г.В., Кравченко Є.І., Круцик М.Д., Лозниця В.В., Ніколаєв В.М., Панік О.В., Приятель A.M., Панасюк І.О., Слизький Ю.Р., Урусов Г.О., Шаповалов В.В., Шаповалов Є.В.

ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ

Споруди транспорту Автомобільні  дороги

ДБН В.2.3-4-2000

Вводяться на заміну

СНіП 2.05.02-85, СНіП 3.06.03-85

Чинні від 2000-07-01

Дані Норми поширюються на проектування та будівництво нових і реконструкцію існуючих автомобільних доріг загального користування (далі - автомобільні дороги).

Норми не поширюються на тимчасові автомобільні дороги з терміном служби менше 5 років, внутрішньомайданчикові дороги, дороги лісозаготівельних підприємств, кар'єрів, внутрішньогосподарські та сільськогосподарські автомобільні дороги, вулиці та дороги населених пунктів.

Перелік нормативних документів, на які є посилання в даних Нормах, наведені у додатку А.

Перелік термінів та визначень наведено у додатку Б.

ЧАСТИНА І. ПРОЕКТУВАННЯ

1 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Класифікація автомобільних доріг

1.1 Залежно від народногосподарського та адміністративного значення автомобільні дороги поділяються* на: дороги державного та місцевого значення; державні -на магістральні та регіональні; місцеві - на територіальні та районні.

1.2 Технічна класифікація автомобільних доріг наведена в таблиці 1.1.

Таблиця 1.1- Технічна класифікація автомобільних доріг

У авт/добу

Категорія	Розрахункова інтенсивність руху
дороги	транспортних одиниць	приведена до легкового автомобіля
Іа	понад 10000	понад 14000
Іб	понад 10000	понад 14000
II	від 3000 до 10000	від 5000 до 14000
III	від 1500 до 3000	від 2500 до 5000
IV	від 150 до 1500	від 300 до 2500
V	до 150	до 300
Примітка 1. Розрахункова інтенсивність руху в транспортних одиницях приймається, коли кількість легкових автомобілів становить менше 30% загального транспортного потоку. Примітка 2. При однакових вимогах для доріг 1а і 1б категорій вони в тексті будуть віднесені до І категорії

1.3 Категорію автомобільної дороги можна також призначати за найбільшою перспективною годинною інтенсивністю руху, прив. од/год:

І категорія - понад 3000;

* Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 6.04.1998 р. № 455.

ДБН В.2.3-4-2000 c.2   

II категорія - від 1600 до 3000;

III категорія - від 800 до 1600.

1.4 Коефіцієнти приведення інтенсивності руху різних транспортних засобів до легкового автомобіля потрібно приймати за таблицею 1.2.

Таблиця 1.2 - Коефіцієнти приведення транспортних засобів до легкового автомобіля

Тип транспортного засобу	Коефіцієнт приведення
Мотоцикл без коляски та мопед Мотоцикл з коляскою Легковий автомобіль Вантажний автомобіль вантажопідйомністю, т: до 2 від 2 до 6 від б до 8 від 8 до 14 понад 14 Автопоїзд вантажопідйомністю, т: до 12 від 12 до 20 від 20 до 30 понад 30 Колісний трактор з причепами вантажопідйомністю, т: до 10 понад 10 Автобус Автобус зчеплений (здвоєний)	0,5 0,75 1,0 1,5 2,0 2,5 3,0 3,5 3,5 4,0 5,0 6,0 2,5 3,5 3,0 5,0
Примітка 1. При проміжних значеннях вантажопідйомності транспортних засобів коефіцієнт приведення визначають інтерполяцією. Примітка 2. Коефіцієнт приведення для спеціального автомобіля приймають як для базового автомобіля відповідної вантажопідйомності.

Коефіцієнт приведення для вантажного автомобіля і автопоїзда при проектуванні доріг в пересіченій і гірській місцевостях слід збільшувати в 1,2 рази.

1.5 Інтенсивність руху визначають сумарно в обох напрямках за даними економічних вишукувань. За розрахункову слід приймати середньорічну добову інтенсивність на останній рік перспективного періоду. Якщо середньомісячна добова інтенсивність руху найбільш напруженого місяця більше, ніж у 2 рази перевищує середню річну добову інтенсивність руху, останню для визначення категорії дороги слід збільшувати у 1,5 раза.

У випадках, коли за розрахунком інтенсивності руху (1.2 і 1.3) визначені неоднакові категорії дороги, в проектній документації потрібно приймати більш високу категорію.

1.6 За розрахунковий період для визначення категорії дороги призначають 20 років з часу завершення розробки проекту.

1.7 Розташування автомобільної дороги на місцевості повинно грунтуватися на рішеннях відповідної містобудівної документації - Генеральної схеми планування те-риторії України, схем планування території Автономної республіки Крим, областей, районів, їх окремих частин, які мають регіональне значення, генеральних планів насе-

ДБН В.2.3-4-2000 c.3

лених пунктів, схем планування територій сільських рад, детальних планів територій земельно-господарського устрою, тощо. транспортних розділів цих проектів, а також окремих галузевих схем розвитку транспорту.

1.8 Вибір кращих рішень щодо розташування автомобільної дороги провадиться на основі порівняння їх варіантів за показниками: вартість будівництва; витрати на ремонт та обслуговування дороги; збитки, пов'язані з негативним впливом дороги на навколишнє середовище при її будівництві та експлуатації; собівартість перевезень та безпека руху.

Трасування автомобільних доріг необхідно проводити з урахуванням сільськогосподарських і промислових об'єктів, водоймищ, родовищ корисних копалин, інженерних комунікацій, меліоративних каналів, зон радіаційного забруднення та відчуження земель.

Якщо при реконструкції дороги на окремих ділянках існуюче земляне полотно залишилося за межами нового і не буде використовуватись у майбутньому, то воно повинне бути розібране, а звільнені при цьому землі підлягають рекультивації з наступною передачею їх відповідним землекористувачам або власникам землі в порядку, визначеному земельним законодавством.

1.9 При проектуванні нових та реконструкції існуючих автомобільних доріг державного значення їх траси прокладають, як правило, в обхід існуючих населених пунктів. Відстань від крайки проїзної частини цих доріг до межі земельних ділянок функціональних зон населених пунктів та окремих існуючих об'єктів слід призначати згідно з санітарними вимогами до розмірів санітарно-захисних зон, що наведені у "Державних санітарних правилах планування та забудови населених пунктів", при цьому необхідно враховувати рішення генеральних планів населених пунктів щодо їх перспективного територіального розвитку.

Якщо за складними природними умовами та техніко-економічними розрахунками підтверджено доцільність прокладання дороги І-ІІІ категорії через населений пункт, її слід проектувати як магістральну вулицю населеного пункту відповідної категорії з додержанням вимог ДБН 360, ДСТУ 3587 та передбачати застосування відповідних санітарно-захисних заходів.

1.10 При проектуванні доріг в складних інженерно-геологічних умовах, коли період стабілізації земляного полотна перевищує встановлений термін будівництва, а також при незначному (до 5 % розрахункових автомобілів) щорічному зростанні інтенсивності руху допускається проектувати стадійне влаштування смуг руху та дорожнього одягу з забезпеченням водовідводу та безпеки руху на кожній стадії.

1.11 З метою зниження одночасних витрат на будівництво дороги типи дорожніх розв'язок, конструкції дорожніх одягів, елементи обстановки, інженерного облаштування, склад будівель, споруд дорожньої і автотранспортної служб тощо необхідно призначати з урахуванням їх стадійного влаштування в міру зростання інтенсивності руху.

1.12 В гірській і пересіченій місцевості при проектуванні доріг І категорії доцільно передбачати роздільне трасування проїзних частин зустрічних напрямків руху з урахуванням стадійного збільшення кількості смуг.

1.13 При проектуванні автомобільних доріг слід передбачити комплекс заходів з охорони навколишнього середовища.

1.14 Відведення земель для розміщення елементів автомобільних доріг, будівель та споруд дорожньої і автотранспортної служб, інженерних споруд і комунікацій, що розташовуються вздовж дороги, здійснюється відповідно до чинних законодавчих актів та нормативних документів.

ДБН В.2.3-4-2000 c.4

Земельні ділянки, що відводяться на період будівництва або реконструкції дороги під притрасові кар'єри та резерви, для розміщення тимчасових містечок будівель-ників, виробничих баз, під'їзних доріг тощо, підлягають поверненню власникам земель, землекористувачам, орендарям з приведенням земель до відповідного стану згідно погоджених умов надання цих земель.

1.15 Розроблення, склад, зміст, стадійність проектування, порядок погодження та затвердження проектно-кошторнсної документації на будівництво, реконструкцію та ремонт автомобільних доріг слід виконувати згідно з ДБН А.2.2-3 та іншими чинними нормативними документами.

1.16 За виняткових обставин, у випадках, коли неможливо прийняти технічно та економічно обгрунтоване рішення без відхилень від нормативних вимог, наведених у цих Нормах, дозвіл на такі відхилення, при належному обгрунтуванні, може бути наданий тільки органом, який їх затвердив.

Розрахункова швидкість руху

1.17  За розрахункову швидкість приймається найбільш можлива швидкість поодиноких автомобілів з умов безпеки руху, при нормальних погодних умовах і забезпеченні необхідного зчеплення шин автомобілів з поверхнею проїзної частини в залежності від складності ділянок дороги, згідно ДСТУ 3587.

1.18  Розрахункову швидкість для проектування елементів плану, поздовжнього та поперечного профілів слід призначати згідно з даними таблиці 1.3.

Таблиця 1.3 - Розрахункові швидкості руху автомобілів

У км/год

Категорія		Розрахункова швидкість
дороги	основна	допустима на складних ділянках місцевості
		пересіченої	гірської
Іа	150	120	100
Iб	140	110	80
ІІ	120	100	60
III	100	80	50
IV	90 (80)	60	30
V	90 (60)	40	30
Примітка 1. До складних ділянок пересіченої місцевості відноситься рельєф, часто порізаний глибокими долинами з різницею позначок дна долин і вододілів понад 50 м на відстані не більше 0,5 км, з бічними глибокими ярами і нестійкими схилами, долинами передгірських рік з бічними притоками. Примітка 2. До складних ділянок гірської місцевості відносяться ділянки перевалів (плюс один кілометр в кожний бік) через гірські хребти і ділянки гірських ущелин із складними, сильно порізаними або нестійкими схилами, ділянки розповсюдження пластичних грунтів та осипів, долини гірських рік з бічними притоками. Примітка 3. В дужках наведені мінімально допустимі значення розрахункових швидкостей для доріг IV і V категорій відповідно, що дозволені Законом України "Про дорожній рух".

1.19 На підходах до особливо цінних капітальних споруд, при наявності вздовж автомобільшіх доріг цінних лісових масивів, а також у випадку перетинання дорогою

ДБН В.2.3-4-2000 c.5

цінних продуктивних земель допускається за відповідним техніко-економічним обгрунтуванням призначати розрахункові швидкості, наведені в таблиці 1.3, як для складних ділянок пересіченої місцевості.

1.20 Розрахункові швидкості на суміжних ділянках не повинні відрізнятися більше, ніж на 20 %.

1.21 При розробці проектної документації реконструкції автомобільних доріг за нормами Іб-ПІ категорій дозволяється, при відповідному техніко-економічному обгрунтуванні, зберігати елементи кривих в плані та поздовжньому профілі на окремих ділянках існуючих доріг, якщо вони відповідають розрахунковій швидкості, встановленій для доріг відповідно на категорію нижче.

Габарити автотранспортних засобів і навантаження

1.22 Автомобільні дороги необхідно проектувати для руху автотранспортних засобів з габаритними розмірами: ширина - 2,55 м; висота - 4,00 м; довжина одиничного транспортного засобу - 12,00 м, зчепленого транспортного засобу - 18,50 м, автопоїзда - 22,00 м.

1.23 При розрахунку земляного полотна та підпірних стінок на стійкість необхідно враховувати максимально допустиму повну вагу автотранспортного засобу 40 тс при відстані між його крайніми осями не менше 9,0 м.

1.24  Конструкцію дорожнього одягу на автомобільних дорогах слід розраховувати під навантаження (статичне) на  вісь 11,5 тс на дорогах І і II категорій, 10,0 тс - на дорогах III-IV категорій, 6,0 тс- на дорогах V категорії.

Обгрунтування проектних рішень

1.25 Технічні рішення при проектуванні доріг в плані, поздовжньому і поперечному профілях, конструкції дорожніх одягів, штучні споруди і дорожні розв'язки повинні забезпечувати безперервний безпечний рух автомобільного транспорту, економію основних дорожньо-будівельних матеріалів, паливно-енергетичних ресурсів та збереження навколишнього середовища. Для прийняття оптимальних рішень слід розробляти варіанти з наступним їх економічним порівнянням за такими показниками: дорожньо-транспортні витрати, безпека руху, витрати на оплату земельного податку та компенсацію за вилучення земель чи погіршення їх експлуатаційних якостей в межах технічно-резервних та санітарно-охоронних зон, втрати від забруднення навколишнього середовища та вилучення продуктивних земель з сільськогосподарського обігу.

1.26 Мережа автомобільних доріг повинна забезпечувати найбільший економічний ефект при перевезенні вантажів і пасажирів та зручний зв'язок між населеними пунктами.

1.27 Місця розташування мостів та їх конструктивні рішення не повинні різко змінювати режим річок, а спорудження земляного полотна - різко впливати на режим протікання грунтових і поверхневих вод.

1.28 При проектуванні автомобільних доріг слід враховувати витрати на відшкодування збитків, заподіяних під час будівництва доріг власникам землі, землекористувачам та орендарям, а також врахувати витрати, пов'язані з обмеженням їх прав у використанні земель.

В проектній документації автомобільних доріг, що прокладаються по землях власників, необхідно передбачати кошти на викуп земельних ділянок на узгоджених умовах з власником землі та органами, які приймають рішення про вилучення земель.

ДБН В.2.3-4-2000 c.6

Організація та безпека дорожнього руху

1.29 Проектні рішення автомобільних доріг повинні забезпечувати:

- безпечний та комфортний рух транспортних засобів шляхом додержання принципу зорового орієнтування водіїв;

- зручне і безпечне розташування примикань та перехрещень;

- забезпечення необхідного зчеплення шин автомобілів з поверхнею проїзної частини;

- облаштування автомобільних доріг, в тому числі захисними дорожніми спорудами, будівлями дорожньої та автотранспортної служб тощо.

Зменшення капітальних витрат за рахунок скорочення заходів, що впливають на безпеку дорожнього руху, не допускається.

1.30 При проектуванні елементів плану, поздовжнього та поперечного профілів доріг необхідно враховувати умови безпеки руху на автомобільній дорозі згідно з ДСТУ 3587. Проектні рішення рекомендується перевіряти за методами коефіцієнту безпеки та аварійності.

1.31 У всіх випадках при проектуванні окремих ділянок автомобільних доріг на розрахункову швидкість, меншу за 90 км/год (дозволену "Правилами дорожнього руху"), необхідно передбачати встановлення знаків обмеження швидкості до відповідних значень.

1.32 На автомобільних дорогах в місцях перехрещення повітряних ліній електропередач напругою 330 кВ і більше та у місцях перехрещення магістральних газопроводів встановлюють дорожні знаки, що вказують на заборону зупинок транспортних засобів в охоронних зонах цих ліній.

1.33 До складу проектної документації на будівництво та реконструкцію автомобільних доріг обов'язково включається розділ організації та безпеки дорожнього руху. До розділу входять пояснювальна записка, масштабна схема організації дорожнього руху, необхідні робочі креслення та інше.

1.34 Стаціонарне штучне освітлення необхідно передбачати у відповідності з вимогами нормативних документів по штучному освітленню в транспортних тунелях; на залізничних переїздах; на транспортних розв'язках в різних рівнях і з'їздах з них; на перехрещеннях доріг І і II категорій між собою та в місцях з'їзду до об'єктів дорожнього сервісу на протязі перехідно-швидкісних смуг; на мостах довжиною понад 100 м та підходах до них на ділянці 200 м.

1.35 Дорожні огородження і напрямні пристрої, що розміщуються для забезпечення безпеки руху на небезпечних ділянках доріг та штучних спорудах, а також їх влаштування повинні відповідати вимогам ДСТУ 2735 та ДСТУ 2734.

1.36 Дорожні знаки, опори для них, дорожня розмітка та облаштування ними доріг повинні відповідати вимогам ДСТУ 2586, ДСТУ 2587.

1.37 На ділянках підходів до тунелів проїзну частину слід виділяти розміткою у вигляді безперервної лінії на відстані не менш ніж 250 м від їх порталів, що наноситься на крайці проїзної частини.

1.38 Зчіпні якості поверхні дорожніх покриттів після нового будівництва та реконструкції повинні відповідати вимогам, наведеним в таблиці 1.4

1.39 Вимоги до зчеплення дорожніх покриттів можуть бути встановлені стосовно інших показників та засобів їх вимірювання згідно з чинними нормативними документами.

ДБН В.2.3-4-2000 c.7

Таблиця 1.4 - Значення коефіцієнта зчеплення

Умови руху	Характеристика ділянки дороги	Коефіцієнт зчеплення
Легкі	Ділянка пряма або на кривій радіусом 1000м і більше; горизонтальна ділянка або ділянка з поздовжнім похилом не більше 30 %о; з елементами поперечного профілю, що відповідають нормам табл. 2.1 з укріпленим узбіччям; без перехрещень в одному рівні: при рівні завантаження не більше 0.3	0.45
Утруднені	Ділянка на кривій в плані радіусом від 250 до 1000м; на спуску і підйомі з похилом від 30 до 60 %о ; ділянка в зоні звуженої проїзної частини (при реконструкції); ділянка дороги, віднесена до легких умов руху, при рівні завантаження в межах 0,3-0,5	0.50
Небезпечні	Ділянка з видимістю менше розрахункової; підйом і спуск з похилом, що перевищують допустимі, зона перехрещення або примикання в одному рівні з автомобільними дорогами і залізницями (± 200 м); перехідно-швидкісна смуга та смуга основної проїзної частини в межах від початку та до кінця перехідно-швидкісних смуг: ділянка, віднесена до легких і утруднених умов. при рівні завантаження більше 0,5	0.55
Примітка. Коефіціент зчеплення вимірюється згідно з ДСТУ Б.В.2.3-2. Вимірювання коефіцієнта зчеплення може здійснюватися й іншими приладами, що мають свідоцтво про метрологічну атестацію згідно з ДСТУ 3215 або ГОСТ 24555.

2 ТЕХНІЧНІ НОРМИ НА ПРОЕКТУВАННЯ ОСНОВНИХ ЕЛЕМЕНТІВ АВТОМОБІЛЬНИХ ДОРІГ

Поперечний профіль

2.1 Основні параметри автомобільної дорогії залежно від її категорії та розрахункової швидкості слід призначати за таблицями 2.1 і 2.2.

2.2 На ділянках автомобільних доріг І та II категорій, де інтенсивність руху в перші 5 років експлуатації доріг досягне 50 % і більше розрахункової інтенсивності, в місцях, визначених проектною документацією, а також в місцях перехресть і з'їздів з доріг І та II категорій (на яких не передбачено влаштування перехідно-швидкісних смуг) на узбіччі влаштовують зупинкові смуги завширшки 2,5 м і завдовжки не менше 100м.

На автомобільних дорогах 1-І II категорій на укріплених смугах узбіч і розпилювальних смуг покрипя, при мож-півості. повинно відрізнятись від покриття проїзної частини кольором. Укріплені смуги виділяються від проїзної частини суцільною лінією розмітки. Покриття на укріплених смугах за міцністю повинно допускати виїзд та стоянку транспортних засобів.

ДБН В.2.3-4-2000 c.8

 

Таблиця 2.1 Параметри поперечного профілю автомобільних доріг

У метрах

Показник	Категорія дороги
	Іа	Іб	ІІ	III	IV	V
Кількість смуг руху, шт	4; 6; 8	4; 6	2	2	2	1
Ширина смуги руху	3,75	3,75	3,75	3,5	3,0	4,5
Ширина проїзної частини	2х7,5; 2х11,252х15,0	2х7,5; 2х11,25	7,5;	7,0	6,0	4,5
Ширина узбіччя, В тому числі:	3,75	3,75	3,5	2,5	2,0	1,75
- ширина зупинкової смуги	2,5	2,5	2,0	2,0	-	-
- ширина укріпленої смуги узбіччя	0,75	0,75	0,75	0,5	0,5	-
Найменша ширина розділювальної смуги	6,0	5,0	-	-	-	-
Ширина укріпленої смуги на розділювальній смузі	1,0	1,0	-	-	-	-
Найменша ширина земляного полотна	28,5; 36,0; 43,5	27,5 35,0	14,5	12,0	10,0	8,0
Примітка 1. В разі необхідності при відповідному техніко-економічному обгрунтуванні параметри автомобільних доріг дозволяється збільшувати. Примітка 2. На дорозі V категорії з автобусним рухом ширина проїзної частини призначається 6 м без влаштування укріплених смуг узбіччя.

Таблиця 2.2 - Параметри автомобільних доріг, що залежать від розрахункової швидкості

У метрах

Показник	Розрахункова швидкість, км/год.
	150	140	120	110	100	80	60	50	30
Найбільший поздовжній похил, %о	30	35	40	45	50	60	70	80	100
Найменша відстань видимості:
- для зупинки автомобіля	300	300	250	250	200	150	85	75	45
- зустрічного автомобіля	-	500	450	450	350	250	170	130	90

ДБН В.2.3-4-2000 c.9

Закінчення таблиці 2.2

У метрах

Показник	Розрахункова швидкість, км/год
	150	140	120	110	100	80	60	50	30
Найменші радіуси кривих:
- у плані	1200	1100	800	700	600	300	150	100	30
- у поздовжньому профілі:
опуклих	30000	25000	15000	13000	10000	5000	2500	1500	600
угнутих	8000	7000	5000	4000	3000	2000	1500	1200	600
Рекомендована довжина прямої у плані	3500-5000	3000-4500	2000-3500	2000-3500	2000-3500	1500-2000	1500-2000	1000-1500	-
Примітка 1. Найменша відстань видимості для зупинки автомобіля - відстань, що забезпечує видимість будь-якого предмету заввишки 0,2 м і більше з місця водія (1,2 м), який знаходиться у середині смуги руху. Примітка 2. Найменша відстань видимості зустрічного автомобіля - відстань, на якій водій автомобіля, кут зору якого знаходиться у середині смуги руху на висоті 1,2 м над поверхнею проїзної частини, може, побачивши транспортний засіб заввишки не менше 1,2 м, що рухається назустріч, своєчасно зупинити свій автомобіль. Довжина найменшої відстані видимості зустрічного автомобіля складається з суми гальмівних шляхів автомобілів і зазору безпеки між ними. Примітка 3. При проектуванні в гірській і пересіченій місцевості дороги І категорії з роздільними проїздами поздовжні похили для спуску дозволяється збільшувати в порівнянні з похилами на підйомі, але не більше, ніж на 20 %о .

2.3 Кількість смуг руху на дорогах І категорії залежно від інтенсивності руху та рельєфу місцевості слід призначати за таблицею 2.3.

Таблиця 2.3

Рельєф місцевості	Інтенсивність руху, привед. од/добу	Кількість смуг руху
Рівнинний та пересічений	понад 14000 до 40000 понад 40000 до 80000 понад 80000	4 6 8
Гірський	понад 14000 до 34000 понад 34000 до 70000 понад 70000	4 6 8

2.4 Перехід від польового поперечного профілю дороги до профілю, прийнятого в населеному пункті, потрібно здійснювати поступово на ділянці підходу до населеного пункту на протязі 100 м.

2.5 Додаткові смуги проїзної частини для руху вантажних автомобілів на підйом при змішаному складі транспортного потоку слід передбачати на ділянках доріг ІІ-ІІІ категорії при середньому поздовжньому похилі від 30 %о  до 40 %о  і довжині ділянки понад 1 км, та при середніх похилах понад 40 %о - при довжині ділянки понад 0,5 км.

ДБН В.2.3-4-2000 c.10

Величину середнього поздовжнього похилу визначають за формулою 2.1:

                                                                                                         (2.1)

 де і1,  і2,  іn - поздовжні похили понад 30%о  на відстані L1 ,L2, Ln .

Ширину додаткової смуги слід призначати рівною 3,5 м на всій довжині підйому. Довжину додаткової смуги за підйомом слід призначати за таблицею 2.4. Перехід до поширеної проїзної частини слід здійснювати на ділянці завдовжки 60 м.

Таблиця 2.4 - Довжина додаткової смуги руху за підйомом

Інтенсивність руху в бік підйому, привед. од/добу	4000-5000	5000-6500	6500-8000	понад 8000
Загальна довжина смуги за межами підйому, м	50	100	150	200

2.6 Ширину проїзної частини доріг в межах середньої частини угнутих кривих у поздовжньому профілі, які сполучають ділянки доріг з алгебраїчною різницею похилів 60 %о  і більше, слід збільшувати з кожного боку на дорогах II та III категорій на 0,5 м, а для доріг IV-V категорій - на 0,25 м в порівнянні з нормами, наведеними в таблиці 2.1.

Поширену проїзну частину на вертикальних угнутих кривих доріг II та III категорій слід влаштовувати завдовжки не менше 100 м, а на дорогах IV-V категорій - не менше 50 м.

Перехід до поширеної проїзної частини слід здійснювати на ділянці завдовжки 25 м на дорогах II та III категорій і 15 м - на дорогах IV та V категорій.

2.7 Ширину узбіччя доріг на особливо складних ділянках гірської місцевості або на цінних продуктивних землях та на ділянках з перехідно-швидкісними смугами або з додатковими смугами на підйом допускається зменшувати до 1,5 м для доріг І та II категорій і до 1 м для доріг інших категорій.

2.8 На ділянках доріг І категорії, де в перспективі можливе збільшення кількості смуг руху, ширину розділювальних смуг, при відповідному обгрунтуванні, доцільно збільшувати на 7,5 м проти норм, наведених в таблиці 2.1, і призначати: для доріг Іа категорії - не менше 13,5 м, для доріг Іб категорій - не менше 12,5 м.

Підвищення ґрунтової частини розділювальної смуги над проїзною частиною не дозволяється.

Поверхні угнутих розділювальних смуг шириною від 6 м надається похил 1:10 до середини цієї смуги. При угнутій поверхні розділювальної смуги для відведення води слід будувати спеціальні колектори. При ширині розділювальних смуг 5-6 м грунтова частина смуги в поперечному профілі влаштовується горизонтальною та на 4 см нижче від крайки укріплювальної смуги.

Для осушення смуги передбачають дренуючі прошарки або перфоровані труби, сполучені з дренажним шаром дорожнього одягу.

2.9 Розділювальні смуги на ділянках доріг, що проходять по цінних згідно з кадастром землях або на складних ділянках в гірській місцевості, на великих мостах та при прокладанні доріг на забудованих територіях при відповідному техніко-економічному обгрунтуванні допускається зменшувати до ширини, що дорівнює ширині смуги для розміщення огородження плюс 1 м з кожної сторони і влаштовуються двосхилим опуклим поперечним профілем з похилами 20 %о  у бік проїздів.

Внимание! Это не полная версия документа. Полная версия доступна для скачивания.