Правила забудови міста Києва

                  Правила забудови міста Києва
                            (проект)


    Концепція робочої групи:
    КМДА: Фоменко І.А. - керівник групи;
    Головне управління  містобудування,  архітектури  та  дизайну
міського   середовища:   відповідальний    -    Присяжнюк    В.Ф..
Миргородський А.С., Лещенко Е.В.;
    Київдержекспертиза: Кармінський А.М.;
    Київзем: Кулаковськии Ю.П., Кадомський А.М.;
    Управління координації  роботи   проектних   та   будівельних
організацій: Кунах В.А.;
    ВАТ Київпроект: Кафієв К.П., к.т.н.

    За участю
    ГО "Центр Містобудування та архітектура":  Броневицький С.П.,
к.т.н.,  Ксеневич М.Я.,  к.  арх.,  Нечаєва Т.С., к. арх., Макагон
Т.І.:
    Головне управління  містобудування,  архітектури  та  дизайну
міського середовища КМДА: Глеба В.Ю., Ярославцев О.С;
    ДП "Інститут генерального плану  міста Києва" ВАТ Київпроект:
Чекмарьов В.Г., Жолтовський В.О., Суворов В.Л.;
    Управління державного   архітектурно-будівельного   контролю:
Ребицький О.О.

    Винесено на   розгляд  Головним  управлінням  містобудування,
архітектури та  дизайну  міського  середовища  виконавчого  органу
Київської    міської    ради    (Київської    міської    державної
адміністрації), Київдержекспертизою.

    Пропозиції та зауваження надсилати за адресою:  місто Київ-1,
вул.  Хрещатик, 32, Головне управління містобудування, архітектури
та  дизайну  міського  середовища  або   на   електронну   адресу:
pravila@grad.kiev.ua

                         ПЕРША ЧАСТИНА

                  Розділ 1. Загальні положення

                      1.1. Завдання Правил

    1.1.1. Правила  забудови  міста  Києва   (далі   -   Правила)
розроблено з урахуванням вимог Конституції України ( 254к/96-ВР ),
Земельного ( 2768-14 ) та Водного ( 213/95-ВР ) кодексів  України,
Законів України   "Про   столицю   України  -   місто-герой  Київ"
( 401-14  ),  "Про  основи  містобудування"  (  2780-12  ),   "Про
архітектурну  діяльність" ( 687-14 ),  "Про планування та забудову
територій" (   1699-14    ),    "Про    місцеве    самоврядування
в  Україні"  (  280/97-ВР  ),  "Про  охорону  культурної спадщини"
(  1805-14  ),  "Про  інвестиційну  діяльність"  ( 1560-12 ), "Про
відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій
за  правопорушення  у  сфері містобудування" ( 208/94-ВР ), указів
Президента   України,   постанов   Кабінету   Міністрів   України,
відповідних  нормативно-правових  актів  Київської міської ради та
виконавчого  органу  Київської  міської  ради  - Київської міської
державної адміністрації, (далі - КМДА) державних будівельних норм,
стандартів і правил.

    1.1.2. Правила  - це нормативно-правовий акт (Місцеві правила
забудови),  яким встановлюється порядок  планування,  забудови  та
іншого використання територій і окремих земельних ділянок, порядок
надання   дозволу   на    проектування,    будівництво    об'єктів
містобудування,  регулювання  земельних  відносин  при  здійсненні
забудови,  виконання будівельних робіт,  прийняття цих об'єктів  в
експлуатацію,   а   також  здійснення  контролю  за  містобудівною
діяльністю.

    1.1.3. Головною метою запровадження  правил  є  удосконалення
дозвільної   системи   на   будівництво  об'єктів  містобудування,
забезпечення ефективної  реалізації  Генерального  плану  розвитку
міста   Києва   до  2020  року  (  ra0370023-02  ),  раціонального
використання території, створення безпечного, ресурсозберігаючого,
екологічно здорового та естетично виразного середовища, комплексне
вирішення    архітектурно-містобудівних   проблем   міста   Києва,
стимулювання  інвестиційної діяльності фізичних та юридичних осіб,
урахування  приватних,  громадських  та  державних  інтересів  при
здійсненні містобудівної діяльності.

    1.1.4. Правила    регламентують    здійснення   інвестиційної
діяльності,  пов'язаної  з  будівництвом об'єктів  містобудування:
передінвестиційної   діяльності;   отримання  вихідних  даних  для
проектування,  виконання проектно-вишукувальних  робіт, здійснення
державної     експертизи,     затвердження    проектно-кошторисної
документації,  вирішення  земельних  та  інших  майнових   питань,
оформлення  дозволу  на  виконання  будівельних робіт,  здійснення
будівництва,  введення  в  експлуатацію  завершених   будівництвом
об'єктів.

    1.1.5. Ці  Правила  є  першою  частиною Правил забудови міста
Києва,  які відповідно до статті 22 Закону України "Про планування
та  забудову  територій"  (  1699-14  ) складатимуться з текстової
частини та графічної частини (планів зонування).  Текстова частина
Правил включає:
    - перелік зон на території міста відповідно  до  Генерального
плану розвитку  міста  Києва до 2020 року,  затвердженого рішенням
Київської міської  ради  від  28  березня  2002  року  N  370/1804
( ra0370023-02 );
    - умови і обмеження  щодо  забудови  та  іншого  використання
земельних   ділянок  в  межах  кожної  зони  згідно  з  державними
будівельними нормами,  зокрема: гранично допустимі поверховість та
щільність  забудови,  мінімальні відступи від будинків і споруд до
червоних ліній,  меж земельних ділянок,   вимоги до  впорядкування
вулиць   і   доріг,  місць  паркування  автомобілів,  експлуатації
інженерно-транспортної інфраструктури,  озеленення та комплексного
благоустрою   територій,  розміщення тимчасових споруд,  утримання
будинків і  споруд,  інші   вимоги   відповідно   до   статті   19
( 1699-14 );
    - регламенти забудови земельних ділянок в межах кожної зони.
    Графічна частина  Правил  включає  плани  зонування територій
міста  Києва,  схеми  обмежень  забудови  та  іншого  використання
земельних ділянок в межах кожної зони.
    На планах зонування встановлюється поділ території населеного
пункту на зони з допустимими та  переважними  видами  використання
земельних ділянок.

         1.2. Склад, зміст, порядок впровадження Правил

    1.2.1. Правила   складаються   з   окремих   розділів,  якими
встановлюються;
    1) Порядок   вирішення   питань  розміщення,  проектування  і
будівництва   об'єктів   містобудування:   основні   вимоги   щодо
планування, забудови та благоустрою міста, основні завдання, сфера
застосування Правил, терміни, які вживаються у Правилах.
    2)  Порядок отримання дозвільної документації на проектування
і  будівництво  об'єктів,  введення  їх  в  експлуатацію,  у якому
визначається процедурний регламент, зокрема:
    - передінвестиційна  діяльність  та  отримання   дозволу   на
проектування і будівництво об'єктів;
    - отримання вихідних даних на проектування;
    - розроблення,   погодження,   експертиза   та   затвердження
проектної документації;
    - регулювання  земельних  відносин  при забудові територій та
окремих земельних ділянок;
    - отримання дозволу на виконання будівельних робіт;
    - прийняття завершених будівництвом об'єктів в експлуатацію.

    1.2.2. Інші складові частини Правил відповідно  до  п.  1.1.4
повинні визначити:
    - межі  і  перелік  зон  на  території  міста  відповідно  до
Генерального   плану   розвитку   міста   Києва   до   2020   року
( ra0370023-02 );
    - переважні і допустимі  види  та  вимоги  щодо  використання
земельних ділянок;
    - регламенти забудови;
    - обмеження щодо забудови та  іншого  використання  земель  в
межах зон та окремих територій;
    - плани  зонування  територій  Києва  та  схеми  планувальних
обмежень щодо забудови.

    1.2.3. До   Правил   включаються   також  особливі  процедури
застосування  Правил,  зокрема  особливості  надання  дозволу   на
будівництво   об'єктів   за   переважними  та  допустимими  видами
використання земельних ділянок, з відхиленням від Правил, внесення
змін  до  Правил,  нормативно-правові  акти Київської міської ради
(далі - Київрада) щодо затвердження порядків урегулювання  окремих
питань тощо.

    1.2.4. Розроблення   складових   Правил:   планів   зонування
території  міста  Києва  та  його  окремих   територій,   переліку
переважних  і  допустимих  видів  забудови  та іншого використання
земельних ділянок в  межах  кожної  зони  або  окремої  території,
єдиних умов  і  обмежень  забудови тощо - здійснюється поетапно по
мірі затвердження детальних планів територій міста,  за дорученням
виконавчого  органу  Київської  міської  ради  (Київської  міської
державної адміністрації), далі - КМДА.
    До затвердження документів,  зазначених у п.п.  1.2.1, 1.2.2,
1.2.3 питання планування та забудови  міста  вирішуються  Головним
управлінням містобудування,   архітектури   та   дизайну  міського
середовища  (далі  -  Головкиївархітектурою)   за   участю   інших
підрозділів КМДА в установленому порядку.

    1.2.5. Зміни   та   доповнення   до  Правил  розробляються  і
погоджуються   в   порядку,    визначеному    законодавством,    і
затверджуються рішенням сесії Київради.

      1.3. Основні вимоги до забудови та благоустрою міста

    1.3.1. Забудова територій міста Києва здійснюється відповідно
до Генерального плану розвитку міста Києва на період до 2020 року,
затвердженого рішенням  сесії  Київради  від  28 березня 2002 року
N 370/1804  (   ra0370023-02   ),   а   також   іншої затвердженої
містобудівної  документації  з  дотриманням  державних стандартів,
норм та цих Правил.

    1.3.2. Реалізація Генерального  плану  міста  Києва  (далі  -
Генеральний план) забезпечується шляхом розроблення,  затвердження
та  дотримання  при  здійсненні  містобудівної   діяльності   схем
інженерного  обладнання  міста,  галузевих  схем,  схем планування
територій адміністративних районів і їх частин,  детальних  планів
територій,  а також розроблення на їх основі містобудівних програм
та програм соціально-економічного розвитку.

    1.3.3. У разі розташування об'єкта в межах історичних ареалів
міста  Києва,  у  зоні  охорони  пам'ятки  або об'єктів культурної
спадщини  у  складі  містобудівного  обгрунтування   розробляються
необхідні   історико-культурні   обгрунтування,  які  погоджуються
відповідним органом виконавчої влади у  сфері  охорони  культурної
спадщини у порядку, визначеному законодавством.

    1.3.4. У  межах  зон  охорони пам'яток та об'єктів культурної
спадщини,  затверджених у складі Генерального плану розвитку міста
Києва  до 2020 року рішенням Київської міської ради від 28.03.2002
N  370/1804  (   ra0370023-02   ),   суб'єкти   містобудівної   та
інвестиційної діяльності повинні дотримуватись режиму використання
територій зон охорони пам'яток,  затверджених  рішенням  виконкому
Київської міської  Ради  народних  депутатів  від  16.07.1979 року
N 920 та розпорядженням Київської міської державної  адміністрації
від 17.05.2002 N 979 ( ra0979017-02 ).

    1.3.5. Не допускається будівництво житла та інших об'єктів на
ділянках,   які   передбачені   затвердженими  детальними  планами
територій,  проектами  забудови для будівництва дитячих дошкільних
закладів,  шкіл,  спортивних  споруд  та інших об'єктів соціальної
сфери  обслуговування  населення,  окрім розміщення за відповідним
містобудівним  обгрунтуванням  житлових  будинків  з  відповідними
об'єктами соціальної сфери обслуговування.

    1.3.6. Не допускається будівництво житла та інших об'єктів на
територіях  зелених  насаджень  загального  користування:  парків,
садів, скверів, бульварів відповідно до п. 5.4 ДБН 360-92**, окрім
установ обслуговування,  призначених для забезпечення  відпочинку,
розваг,   занять  спортом,  громадського  харчування  відвідувачів
зазначених об'єктів.

    1.3.7. У  разі,  якщо  розміщення  (реконструкція)   об'єктів
пов'язано  із  знесенням зелених насаджень,  замовник зобов'язаний
оформити внесення або пересаджування зелених насаджень  відповідно
до  Положення  про  порядок  оформлення і погодження документів на
знесення чи пересаджування зелених  насаджень  у  місті  Києві  та
відшкодування   коштів   їх  відновленої  вартості,  затвердженого
розпорядженням Київської  міської  державної  адміністрації від 13
липня 2000 року N 1158 ( ra1158017-00 ).
    Порядок створення,  реконструкції,  утримання та використання
озеленених  територій  комплексної  зеленої   зони   міста   Києва
встановлюється Київською міською радою.

    1.3.8. У  разі  розміщення  житлових   масивів,   громадських
торгово-ділових центрів,  промислових зон,  паркових комплексів на
незабудованих  територіях  в   районах   існуючої   забудови   має
здійснюватись  комплексна  забудова таких територій або комплексна
реконструкція кварталів існуючої забудови.

    1.3.9. Комплексна   забудова   території    або    комплексна
реконструкція  кварталів  існуючої  забудови  здійснюється  єдиним
забудовником   таких   територій   відповідно   до   затвердженого
детального   плану   території  на  основі  затверджених  проектів
забудови (проектів розподілу  територій  мікрорайонів,  кварталів,
комплексів)  та  проектної  документації  на  будівництво  окремих
будинків і споруд.

    1.3.10. На зазначених територіях забудовниками забезпечується
виконання    необхідної    попередньої    інженерної   підготовки,
спорудження зовнішньої  інженерно-транспортної  інфраструктури  та
інженерне обладнання території.

    1.3.11. Рішення    про   організацію   комплексної   забудови
території  або  комплексної   реконструкції   кварталів   існуючої
забудови     за    поданням    Головкиївархітектури    приймається
розпорядженням КМДА.
    Функції замовника    на   здійснення   комплексної   забудови
території або комплексної реконструкції кварталів КМДА може  також
покласти  на виконавчий орган районної у місті Києві ради (районну
у місті Києві державну адміністрацію), іншу юридичну особу.
    Залучення коштів   інвесторів   на  будівництво  об'єктів  на
територіях комплексної   забудови  або  комплексної  реконструкції
кварталів,  майнові  права  на  збудовані об'єкти,  прийняття їх в
експлуатацію здійснюється відповідно до законодавства.

    1.3.12. Під  час  проектування,  реконструкції та будівництва
нових   житлових   будинків,   громадських   споруд   з    масовим
відвідуванням   населення   повинні   передбачатись   устрої   для
безперешкодного доступу людей з обмеженими фізичними  можливостями
до  об'єктів  житлового  та  громадського  призначення (інвалідів)
згідно з вимогами державних будівельних норм.
    За неможливістю  облаштування  цих  устроїв в умовах існуючої
забудови, при реконструкції існуючих будівель та споруд у проектах
наводяться відповідні обгрунтування.

    1.3.13. Райони  5-ти  поверхової  житлової  забудови   перших
масових    серій    підлягають    комплексній    реконструкції   з
реконструкцією  будинків або переобладнанням,  можливим  знесенням
аварійних   та   амортизованих  будинків  у  порядку,  визначеному
законодавством.
    Для забезпечення проведення комплексної реконструкції районів
5-ти  поверхової  забудови  перших  масових  серій  в  першу чергу
визначаються земельні ділянки для розміщення і  будівництва  нових
житлових  будинків,  які  призначаються  для  відселення мешканців
існуючих амортизованих будинків, намічених під знесення.
    Нове житло будується з  відповідним  обгрунтуванням  змін  та
доповнень  в  існуючій схемі інженерних мереж за кошти інвесторів,
місцевих бюджетів,  інших джерел, не заборонених законодавством, і
проектується згідно з вимогами щодо проектування соціального житла
та з урахуванням соціальних  нормативів  житлової  забезпеченості,
які встановлюються Київською міською радою для міста Києва.
    Порядок комплексної  реконструкції  районів  забудови  перших
масових  серій  та  здійснення  будівництва  в  умовах існуючої за
будови встановлюється Київською міською радою.

    1.3.14. Площа  земельної  ділянки   для   розміщення   нового
багатоквартирного  житлового будинку в кварталах існуючої забудови
визначається відповідно до вимог  п.  3.8*  Державних  будівельних
норм ДБН 360-92** "Містобудування.  Планування та забудова міських
і сільських поселень" з розрахунку не менш як 12,0 м кв.  на  одну
людину.

    1.3.15. При  проектуванні  нових  житлових  будинків  повинні
передбачатись паркінги (кількість машиномісць у  паркінгу  повинна
бути  не  менше  розрахункової  кількості квартир та розрахункової
місткості вбудовано-прибудованих приміщень у  будинку)  відповідно
до рішення сесії Київської міської ради від 25.09.2003 року.
    У разі  неможливості  улаштування   підземних   чи   наземних
паркінгів  за  природними,  містобудівними  або  іншими  умовами у
проектах наводяться відповідні обгрунтування.
    У цьому  випадку  інвесторами вносяться кошти для будівництва
комунальних  паркінгів  в  обсягах,  що  визначаються  відповідним
підрозділом КМДА.

    1.3.16. У   випадку   ущільнення   існуючої  забудови  новими
спорудами   у   складі   проекту   передбачаються   розділ    щодо
інженерно-технічних  заходів збереження існуючих будинків,  споруд
та інженерних комунікацій згідно з ВСН-2-80, а під час будівництва
здійснюються  заходи щодо безпечної експлуатації будинків і споруд
(обстеження,  встановлення маяків,  огляд,  вишукування, попередні
укріплення фундаментів та конструкцій за спеціальною документацією
або розділом у проектній документації).

    1.3.17. Під час розміщення  нових  багатоквартирних  житлових
будинків  необхідно  забезпечувати  озеленення  земельної  ділянки
площею не менш як 6 м. кв. на 1 чол., та прибудинкових майданчиків
площею,  виходячи  з  розрахункової  кількості квартир у житловому
будинку,  а також здійснювати комплексний благоустрій і озеленення
відповідної житлової території групи житлових будинків (кварталу),
після завершення будівництва.
    Площа вільних  від  забудови  майданчиків  та  озеленення  на
земельній ділянці,  яка надається для будівництва нового  об'єкта,
може бути зменшена за розрахунками на 50% згідно з умовами п. 3.16
державних будівельних норм "Містобудування. Планування та забудова
міських і  сільських  поселень" ДБН 360-92** за наявністю скверів,
парків та інших озеленених територій  безпосередньо  на  території
кварталу (мікрорайону),  або  розташованих  поруч з кварталом,  де
розміщується новий будинок.
    У разі    зменшення    площі    існуючих    внутріквартальних
(мікрорайонних)   багаторічних   зелених    насаджень    внаслідок
передбаченого  розміщення та будівництва нового об'єкта,  інвестор
відшкодовує кошти до  міського  бюджету  для  компенсації  зелених
насаджень у обсязі, який визначає відповідний підрозділ КМДА.

    1.3.18. З   метою   упорядкування   будівництва  житлових  та
громадських будинків висотою понад  67  м,  на  проектування  яких
відсутні державні нормативи, розміщення їх здійснюється відповідно
до  затвердженої  містобудівної  документації  або   містобудівних
обгрунтувань.
    Для об'єктів висотою понад 67 м та супутніх технічних  споруд
для  їх  проектування,  будівництва  та експлуатації розробляються
індивідуальні  технічні   вимоги,   які   надаються   відповідними
контролюючими організаціями та органами державного нагляду.

    1.3.19. Гранична  висота  (поверховість)  будинків  та споруд
визначається Головним управлінням містобудування,  архітектури  та
дизайну міського середовища на підставі затвердженої містобудівної
документації,  а у  разі  відсутності  затвердженої  містобудівної
документації   на   підставі   містобудівного   обгрунтування   та
зазначається в АПЗ.

                 1.4. Сфера застосування Правил

    1.4.1. Додержання  Правил  обов'язкове  для  всіх   учасників
містобудівної діяльності, а також для усіх суб'єктів інвестиційної
діяльності по забудові міста - фізичних і юридичних  осіб  України
та  іноземних  держав  незалежно  від  їх  форм  власності  і форм
фінансування інвестицій.

    1.4.2.  Усі проектні, інженерно-вишукувальні роботи, технічні
обстеження  та  інше виконуються організаціями, які мають ліцензію
на виконання відповідного виду робіт.

    1.4.3. Усі учасники інвестиційної діяльності незалежно від їх
підпорядкування   і  форм  власності  несуть  відповідальність  за
порушення Правил згідно з законодавством України.

    1.4.4. Якщо міжнародними договорами України встановлені  інші
правила,  ніж  ті,  що  містяться  у  Правилах,  то застосовуються
правила міжнародних договорів України.

                   1.5. Терміни та визначення

    У Правилах забудови міста  Києва  (далі  -  Правила)  терміни
вживаються у такому значенні:

    Архітектурно-планувальні завдання   (далі  АПЗ)  -  документ,
затверджений Начальником Головкиївархітектури  міста  Києва,  який
містить  комплекс містобудівних та архітектурних вимог і особливих
умов проектування і будівництва об'єкта архітектури, що випливають
з   положень  затвердженої  містобудівної  документації,  місцевих
правил забудови  населених  пунктів,  відповідних  рішень  органів
виконавчої  влади  і  органів місцевого самоврядування,  включаючи
вимоги  і  умови  щодо  охорони  пам'яток  історії  та   культури,
довкілля,  законних прав і інтересів громадян та юридичних осіб, а
також державних,  громадських інтересів при  розташуванні  об'єкта
архітектури на конкретній земельній ділянці.

    Архітектурно-планувальне завдання  на  розташування рекламних
засобів (далі АПЗ) - є комплексом  містобудівних  і  архітектурних
вимог та  особливих  умов  проектування  спеціальної  конструкції,
архітектурно-рекламного,       архітектурно-інформаційного      та
художнього  оформлення міста (частин вулиць, міських площ, окремих
будинків  та  їх  фасадів),  який  надається начальником Головного
управління   містобудування,   архітектури   та  дизайну  міського
середовища КМДА.

    Архітектурно-планувальна частина   проектної  документації  -
креслення,   на   яких  зображуються  генеральний  план  забудови,
поверхові  плани та фасади, техніко-економічні показники розгортки
по вулицях та відповідні розділи пояснювальної записки.

    Архітектурне рішення -  авторський  задум  щодо  просторової,
планувальної,  функціональної  організації,  зовнішнього вигляду і
інтер'єрів об'єкта архітектури,  а  також  інженерного  та  іншого
забезпечення  його реалізації,  викладений в архітектурній частині
проекту на всіх стадіях проектування і зафіксований в  завершеному
будівництвом об'єкті.

    Архітектурно-технічний паспорт   -  документ,  який  визначає
архітектурні, конструктивні, технічні та функціональні властивості
завершеного   будівництвом   об'єкта   та   умови   його  надійної
експлуатації.

    Благоустрій - роботи з інженерної  підготовки,  вертикального
планування,   устрою  покриття,  озеленення  та  дизайну  міського
середовища   відповідно   до   затвердженої   проектно-кошторисної
документації.

    Будівництво -   спорудження  будинків  та  споруд  (будов  та
комплексів) цивільного  та  виробничого  призначення  для  надання
послуг  та  створення  виробничих  потужностей.  Будівництво  - це
узагальнене поняття, яке включає в собі поняття "нове будівництво,
реконструкція, реставрація, капітальний ремонт тощо".

    Будова -   сукупність   об'єктів   основного   і  допоміжного
виробничого  або  цивільного  призначення,  на  яку  розробляється
окремий  проект  будівництва  зі  зведеним кошторисним розрахунком
вартості будівництва  або  розрахунком  вартості  будівництва  або
зведенням витрат.

    Види проектних і будівельних робіт - будівництво, капітальний
ремонт, реконструкція, реставрація, реабілітація і благоустрій.

    Вихідні  дані  -  архітектурно-планувальне завдання, завдання
на  проектування,  технічні  умови  щодо  інженерного забезпечення
об'єкта архітектури, дані технічних обстежень.

    Вихідні дані  для  проектування  -  документи,  які   містять
містобудівні, архітектурні, планувальні, об'ємно-просторові вимоги
(АПЗ,  завдання   на   проектування),   умови   щодо   інженерного
забезпечення об'єкта архітектури (ТУ),  дані інженерно-геологічних
та інженерно-геодезичних вишукувань та технічних обстежень.

    Генеральний план  забудови   ділянки   -   складова   частина
проектної   документації   комплекс   креслень   з  нанесенням  на
топографо-геодезичній     підоснові     території    проектування,
встановлених  червоних  ліній  вулиць,  усіх  будинків  і  споруд,
інженерних   мереж  і  комунікацій,  благоустрою,  озеленення,  що
підлягають   будівництву,  визначень,  експлікацій,  погоджень  та
інших позначок.

    Генеральний план розвитку населеного  пункту  -  містобудівна
документація,   яка   визначає   принципові   вирішення  розвитку,
планування,  забудови та іншого використання території  населеного
пункту.

    Детальний план  території  -  містобудівна документація,  яка
розробляється  для  деталізації   планування   територій   окремих
районів, мікрорайонів, кварталів та районів реконструкції існуючої
забудови населених пунктів.

    Дозвіл на  розміщення  ОЗР  -  документ  установленої  форми,
виданий  розповсюджувачу  зовнішньої  реклами  на підставі рішення
виконавчого  органу  Київської  міської  ради  (Київської  міської
державної  адміністрації),  який  дає  право  на розміщення ОЗР на
певний  строк  і  в  певному  місці  та  містить   відомості   про
розповсюджувача зовнішньої реклами.

    Завдання на проектування - документ, у якому містяться вимоги
замовника    до    планувальних,   архітектурних,   інженерних   і
технологічних  рішень  та  властивостей  об'єкта архітектури, його
основних   параметрів,   орієнтовної   вартості,   організації  та
термінів його будівництва.

    Забудова територій    -    здійснення   нового   будівництва,
реконструкції,  реставрації,  капітального ремонту,  впорядкування
об'єктів  містобудування,  розширення  та технічного переоснащення
підприємств,  благоустрою,  озеленення,   встановлення   пам'ятних
знаків та дизайну міського середовища.

    Забудовник -   замовник   на   забудову   території,  будови,
комплексів.

    Замовник - юридична та фізична особа,  яка безпосередньо  або
за дорученням (контрактом) інвестора:
    - здійснює оформлення документів на  право  землекористування
ділянкою проектування;
    - отримує вихідні дані на проектування;
    - проводить      тендер      по      визначенню     виконавця
проектно-кошторисної документації на будівництво;
    - розміщує   замовлення   і  укладає  договори  на  виконання
проектно-вишукувальних робіт;
    - забезпечує   погодження  та  затвердження  у  встановленому
порядку, проектно-кошторисної документації;
    - забезпечує       проведення       державної      експертизи
проектно-кошторисної документації;
    - отримує дозвіл на будівництво об'єкта;
    - забезпечує будівництво  проектно-кошторисною  документацією
(РД);
    - здійснює  поставку  та  комплектацію  об'єкта  обладнанням,
машинами і    механізмами,    кабельно-провідниковою   продукцією,
конструкціями, матеріалами та виробами;
    - проводить  тендер  з  визначення  підрядних  організацій на
будівництво об'єкта;
    - укладає  угоди  із  підрядними  організаціями  на виконання
будівельно-монтажних та пуско-наладочних робіт;
    - здійснює  технічний нагляд за  будівництвом,  підписує акти
прихованих робіт та інші документи,  які стосуються якості, строку
виконання та вартості робіт;
    - проводить  розрахунки  за  виконані  роботи  із  підрядними
організаціями;
    - здає об'єкт (будову) в експлуатацію.
    В договорі   доручення   на   виконання   функції   Замовника
вищезазначені види робіт  можуть  бути  поділені  на  певні  етапи
(передінвестиційна діяльність,       інвестиційна      діяльність,
будівництво об'єкта та введення його в експлуатацію тощо).

    Зовнішня реклама - реклама,  що розміщується на тимчасових  і
стаціонарних  спеціальних  конструкціях  розташованих на відкритій
місцевості,  а також на зовнішніх поверхнях будинків,  споруд;  на
елементах  вуличного  обладнання,  над проїжджою частиною вулиць і
доріг.

    Інвестиції -  всі види майнових та інтелектуальних цінностей,
що вкладаються в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності
(в тому числі будівництві), в результаті якої створюється прибуток
(доход) або досягається соціальний ефект.

    Інвестиційна діяльність - сукупність практичних дій юридичних
і фізичних осіб щодо реалізації інвестицій.

    Інвестори - суб'єкти інвестиційної діяльності,  які приймають
рішення про вкладення власних,  позичкових і залучених майнових та
інтелектуальних цінностей  в  будівництво  об'єктів  інвестування,
забезпечують   його   фінансування  і  розпоряджаються  вкладеними
інвестиціями на свій розсуд з метою  одержання  прибутку  (доходу)
або соціального ефекту.

    Інформаційне повідомлення   -   офіційне   повідомлення   від
розповсюджувача   зовнішньої   реклами,   що   містить   візуальне
зображення   реклами  або  письмовий  опис  рекламного  сюжету,  у
випадках проведення рекламної акції.

    Історико-містобудівне обгрунтування    -     науково-проектна
документація,  що  забезпечує  урахування вимог та умов збереження
пам'яток культурної спадщини та традиційного характеру  середовища
при проектуванні будівель і споруд.

    Історичний ареал населеного місця - частина населеного місця,
що зберегла старовинний вигляд,  розпланування та форму  забудови,
типові для певних культур або періодів розвитку.

    Капітальний ремонт  -  комплекс робіт,  пов'язаних з заміною,
ремонтом  або відновленням несучих або огороджувальних конструкцій
та   інженерного   обладнання   без  зміни  будівельних  габаритів
об'єкта,   відновленням   або  покращенням  техніко-економічних  і
експлуатаційних показників об'єкта.

    Культурна спадщина  -  сукупність  успадкованих  людством від
попередніх поколінь об'єктів культурної спадщини.

    Лінії регулювання  забудови  -  визначені   в   містобудівній
документації межі розташування будинків і споруд відносно червоних
ліній,  меж окремих земельних  ділянок,  природних  меж  та  інших
територій.

    Міський благоустрій   -   комплекс   заходів   тимчасового  і
постійного   характеру,   що   забезпечує    відповідний    рівень
комфортності  та  безпеки  життя і діяльності мешканців столиці (у
т.ч. рекреаційної).

    Місце розміщення об'єкта зовнішньої реклами - площа  поверхні
будинку,  споруди,  елемента  вуличного  обладнання  над проїжджою
частиною вулиць і доріг  або  відведеної  території  на  відкритій
місцевості у межах міста,  що надаються розповсюджувачу зовнішньої
реклами в тимчасове користування власником або  уповноваженим  ним
органом (особою).

    Нове будівництво  - спорудження на вільних або звільнених від
забудови майданчиках (територіях) будинків  та  споруд  (будов  та
комплексів)  цивільного  та  виробничого  призначення  для надання
послуг та створення нових виробничих потужностей.

    Об'єкт (будівництва) - окремо розташовані будинки  і  споруди
житлово-цивільного,    комунального,    промислового   та   іншого
призначення,  їх комплекси,  об'єкти благоустрою,  на  будівництво
яких    розробляється    проектно-кошторисна   документація,   яка
погоджується та затверджується у встановленому порядку.

    Об'єкт зовнішньої реклами (далі  -  ОЗР)  -  рекламоносій  та
спеціальна  рекламна  конструкція  для  його розміщення;  рекламні
акції з використанням зовнішнього міського середовища.

    Об'єкт культурної  спадщини  -   місце,   споруда   (витвір),
комплекс  (ансамбль),  їх  частини,  пов'язані з ними території чи
водні об'єкти,  інші природні,  природно-антропогенні або створені
людиною  об'єкти  незалежно від стану збереженості,  що донесли до
нашого   часу   цінність   з   антропологічного,   археологічного,
естетичного,  етнографічного,  історичного, мистецького, наукового
чи художнього погляду і зберегли свою автентичність.

    Об'єкт промислового призначення -  об'єкт  будівництва,  який
після введення  його  в  експлуатацію буде функціонувати в одній з
галузей  промислового  виробництва   з   виробленням   промислової
продукції.

    Пам'ятка -  об'єкт  культурної  пам'ятки (див.) національного
або  місцевого  значення,  який  занесено  до  Державного  реєстру
нерухомих пам'яток України.

    Паспорт  прив'язки  ОЗР  -  визначає  технічні характеристики
ОЗР,  місце  його  розміщення  з  прив'язкою  до плану місцевості,
фотографічний   знімок   місця   до   і   після   розміщення  ОЗР,
узгоджувальні частину та інші необхідні відомості.

    Передінвестиційна діяльність -  сукупність  дій  юридичних  і
фізичних  осіб  щодо  вивчення  містобудівних та економічних умов,
наукових, проектних, статистичних кадастрових та інших матеріалів,
містобудівної документації, необхідна для вибору земельної ділянки
і отримання дозволу на будівництво в установленому порядку.

    Право земельного  сервітуту   -   право   землевласника   або
землекористувача   земельної   ділянки   на  обмежене  платне  або
безоплатне користування чужою земельною ділянкою  (ділянками)  або
її (їх) частиною.

    Проект будівництва,    проектно-кошторисна   документація   -
затверджені  в  установленому   порядку   текстові   та   графічні
матеріали,    якими    визначені    містобудівні,    архітектурні,
об'ємно-планувальні,      конструктивні,       інженерно-технічні,
технологічні і економічні вирішення, а також кошториси, призначені
для будівництва.

    Проектна документація - затверджена в  установленому  порядку
документація для будівництва об'єктів архітектури, що  складається
з  креслень,  графічних   і   текстових   матеріалів,   інженерних
розрахунків,  які  визначають містобудівні,   об'ємно-планувальні,
архітектурні,  конструктивні,  технічні та технологічні рішення  і
показники.

    Проект забудови   територій   -   документація,   що  поєднує
властивості   містобудівної   та   проектної   документації,   яка
розробляється для будівництва комплексів будинків і споруд.

    Проектні роботи,  проектно-вишукувальні роботи - роботи,  які
пов'язані зі створенням проектної документації.

    Рекламні засоби - засоби,  що використовуються для  доведення
реклами  до  її  споживача,  в  т.ч.  будь-які  матеріальні  носії
інформації,  які містять  візуальне  зображення  реклами,  зокрема
друкована продукція,  аплікації,  мальовані,  світлові, електронні
зображення, аудіотрансляція тощо.

    Реконструкція - перебудова існуючих об'єктів і споруд (будов)
цивільного   і   виробничого   призначення   пов'язана  зі  зміною
геометричних  розмірів,  ремонтом  або заміною окремих конструкцій
та   їх   елементів   з   метою   поліпшення   умов  проживання  і
експлуатації,  надання  послуг,  збільшення  і  покращення  якості
продукції   та   інше,   зміною   функціонального  призначення  та
техніко-економічних показників.

    Реставрація - сукупність науково обгрунтованих  заходів  щодо
укріплення   (консервації)  фізичного  стану,  розкриття  найбільш
характерних ознак, відновлення втрачених або пошкоджених елементів
об'єктів   культурної  спадщини  із  забезпеченням  збереження  їх
автентичності.

    Реабілітація - сукупність науково обгрунтованих заходів  щодо
відновлення  культурних  та  функціональних  властивостей об'єктів
культурної  спадщини,  приведення  їх  у   стан,   придатний   для
використання.   Допускається  реабілітація  як  всього  об'єкта  в
цілому, так і його частин.

    Робочий орган - госпрозрахункова  організація  "Київреклама",
що підпорядкована Головному управлінню контролю за благоустроєм та
зовнішнім  дизайном  міста  Києва  виконавчого  органу   Київської
міської  ради  (Київської міської державної адміністрації) (далі -
Головне управління контролю за благоустроєм та зовнішнім  дизайном
міста Києва).

    Розповсюджувач зовнішньої   реклами  -  особа,  яка  здійснює
розповсюдження зовнішньої реклами.

    Спеціальні конструкції - тимчасові  та  стаціонарні  рекламні
засоби (світлові та несвітлові,  наземні та неназемні (повітряні),
плоскі та об'ємні,  щити,  панно,  транспаранти,  троли, таблички,
короби,  механічні,  динамічні,  електронні табло, екрани, панелі,
тумби,  складні просторові конструкції,  аеростати, повітряні кулі
тощо), які використовуються для розміщення реклами.

    Тендер (торги)  -  форма розміщення замовлення на будівництво
або проектування,  яка  передбачає  визначення  підрядника  шляхом
конкурсного відбору кращої тендерної пропозиції за критеріями,  що
визначаються замовником.

    Учасники інвестиційної  діяльності  -  юридичні  та   фізичні
особи,  які  призначаються  інвестором  і  забезпечують реалізацію
інвестиційної  діяльності (замовники, підрядчики, проектувальники,
постачальники,  виготовлювачі та ін.).  Інвестор за своїм рішенням
може  виконувати  обов'язки  будь-якого   учасника   інвестиційної
діяльності.

    Червоні лінії   -   визначені  в  містобудівній  документації
відносно   пунктів   геодезичної   мережі   межі    існуючих    та
запроектованих вулиць, доріг, майданів, які відмежовують території
мікрорайонів, кварталів та території іншого призначення.

    Черга будівництва   -   визначений    проектом    організації
будівництва обсяг   будівельно-монтажних   робіт  (частка  об'єкта
(будови)   виробничого   або   цивільного    призначення),    який
зазначається  у  складі  глави 2 зведеного кошторисного розрахунку
вартості  будівництва,  після  виконання  якого  можливе  введення
об'єкта  в експлуатацію,  яке частково забезпечує випуск продукції
або   надання   послуг   за   основною   номенклатурою   і    може
експлуатуватись  до  повного  введення  об'єкта  в  експлуатацію з
освоєнням  проектної  потужності;  (окремі   технологічні   лінії,
прольоти, цехи основних виробничих корпусів, котельні, підстанції,
холодильники,  підсобні та обслуговуючі виробництва,  секції жилих
будинків,  вбудовано-прибудовані  та  вбудовані  в житлові будинки
приміщення, паркінги тощо.

    Розділ 2. Надання дозволу на проектування та будівництво
         (нове будівництво, реконструкцію, реставрацію,
               розширення, надбудову, перебудову)

    Дозволом на    проектування    та    будівництво     об'єктів
містобудування є:
    - рішення Київради про надання земельної ділянки  в  постійне
користування  або  передачу  її  у  власність,  або  в  оренду для
будівництва;
    - розпорядження КМДА.

    Дозволом на проектування також може бути:
    - рішення Київради про погодження місця розташування об'єкта;
    - лист-дозвіл  на проектування (за формою наведеною у додатку
1),  що надається в  окремих  випадках,  пов'язаних  з  терміновим
вирішенням  нагальних містобудівних завдань,  охороною історичного
середовища,   необхідністю   детального   опрацювання   можливості
здійснення   реконструкції,  надбудов  та  прибудов  з  одночасним
вирішенням майнових та земельних питань.
    До отримання  дозволів  на  будівництво  юридичні  та фізичні
особи здійснюють передінвестиційну діяльність.

               2.1. Передінвестиційна діяльність

    2.1.1. Юридичні та  фізичні  особи,  які  мають  наміри  щодо
вкладення  інвестицій (будь-яких видів майнових та інтелектуальних
цінностей) в  об'єкти  будівництва,  на  етапі  передінвестиційної
діяльності готують відомості про:
    - функціональне  призначення  об'єкта  інвестування  та  його
складових частин;
    - бажані (орієнтовні) основні   техніко-економічні  показники
об'єкта; загальна площа і кількість квартир (для житла); продукція
і потужність (для  об'єктів  виробничого  призначення);  кількість
місць   (для   закладів   освіти,   культури,   охорони  здоров'я,
громадського харчування та ін.); торговельна площа; загальна площа
(для  офісів,  багатофункціональних комплексів та ін.);  показники
об'єктів   комунального   та   іншого   призначення;   чисельність
працюючих;
    - бажане місце розташування на території міста Києва;
    - особливі  умови функціонування (за наявністю) та орієнтовна
площа ділянки (території);
    - державну  реєстрацію  інвестора,  як суб'єкта інвестиційної
діяльності.
    Для підтвердження  своєї  фінансової  спроможності та ділової
репутації  інвестор  має   право   подати   довідку   відповідного
фінансового  органу  про  декларацію  можливих  обсягів  і джерела
здійснюваних інвестицій.

    2.1.2. Інвестор може виступити замовником  особисто  або  має
право  визначити  і  на  договірних  умовах  призначити  замовника
(забудовника),  який від його  імені  представлятиме  інвестора  у
відносинах  з  іншими  учасниками містобудівної,  та інвестиційної
діяльності,  іншими юридичними і фізичними особами щодо визначення
місця   розташування  об'єкта  містобудування,  надання  земельної
ділянки, проектування та будівництва об'єкта,  інвестування, інших
питань інвестиційної діяльності.

    2.1.3. При  потребі,  інвестор має право  виконати (замовити)
без спеціальних дозволів і погоджень передпроектні пропозиції (про
роблення)  для  обгрунтування  архітектурно-містобудівних вирішень
щодо  забудови  території,  бажаного  місця  розташування  об'єкта
відповідно  до  інформації  про  правовий  статус,  допустимі види
забудови та іншого використання земельних ділянок,  єдині умови та
обмеження використання земельної ділянки.

    2.1.4. Такі   передпроектні  пропозиції  (пророблення)  не  є
стадіями проектування і  розглядаються  Головкиївархітектурою  при
підготовці   висновків   щодо   можливості   розміщення   об'єктів
містобудування,  при  виборі  земельних  ділянок  для   розміщення
об'єктів   містобудування   у  порядку,  встановленому  постановою
Кабінету Міністрів  України  від  31  березня  2004  року  N   427
( 427-2004-п ), при вирішенні питань формування забудови території
міста в установленому порядку.

    2.1.5. Для виконання передпроектних  пропозицій  (пророблень)
інвестор  має  право  отримувати  від  органів виконавчої влади та
місцевого  самоврядування  відповідно  до  Закону   України   "Про
планування  та забудову територій" ( 1699-14 ) офіційну інформацію
про   правовий   статус,   допустимі види   забудови   та   іншого
використання   земельних   ділянок,   єдині   умови  та  обмеження
використання  земельної   ділянки   без   отримання   дозволу   на
будівництво та згоди власника або користувача зазначеної земельної
ділянки.
    Обсяги інформації  визначає  орган,  який  надає  інформацію.
Підготовка інформації здійснюється підприємствами,  установами  та
організаціями  на  договірних  засадах  в  порядку,  встановленому
законодавством.

    2.1.6. У    разі    необхідності    визначення    принципових
містобудівних   рішень   щодо  забудови  інвестиційно  привабливих
територій  або  варіантів  розміщення   інвестиційно   привабливих
об'єктів   на   землях,   які   не  перебувають  у  власності  або
користуванні,  на підставі відповідного розпорядження КМДА, можуть
розроблятись  передпроектні пропозиції за рахунок бюджетних коштів
для подальшого проведення конкурсів (тендерів) на  право  забудови
таких   територій  та  залучення  інвесторів  для  комплексної  їх
забудови.

    2.1.7. Висновок    Головкиївархітектури    щодо    погодження
відведення земельної ділянки, передачі її у власність або в оренду
надається на   підставі    містобудівного    обгрунтування,    яке
розробляється  у  випадках,  передбачених  ДБН  Б.1.1-4-2002  року
"Склад,  зміст,  порядок розроблення,  погодження та  затвердження
містобудівного обгрунтування",  а також при потребі передпроектних
проробок.
    Необхідність виконання  таких  робіт  визначається  у кожному
конкретному випадку Головкиївархітектурою.

    2.1.8. Містобудівне    обгрунтування     розробляється     за
замовленням   інвестора   у   місячний   термін  для  принципового
визначення можливостей розміщення об'єктів будівництва  в  системі
забудови  міста  та їх граничних параметрів,  визначення варіантів
розміщення  об'єкта,   уточнення   параметрів   окремого   об'єкта
містобудування,  розміщення  об'єкта  за  відсутності затвердженої
містобудівної  документації,  при   потребі   внесення   змін   до
містобудівної   документації,   у   випадку   розміщення   об'єкта
містобудування   у   зоні   охорони   пам'ятки   архітектури    та
містобудування.

    2.1.9.      Містобудівне      обгрунтування     розробляється
організаціями,   які   мають   відповідну  ліцензію  на  виконання
проектних   робіт,   розроблення   містобудівної  документації  на
замовлення:
    - Київської   міської  держадміністрації  -  здійснюється  за
рахунок коштів міського бюджету;
    - районної   (у   місті   Києві)  державної  адміністрації  -
здійснюється за рахунок коштів районного бюджету;
    - юридичних і фізичних осіб - здійснюється за рахунок власних
коштів.

    2.1.10. Містобудівне обгрунтування погоджується:
    - у    разі    розроблення    містобудівного    обгрунтування
розташування    об'єкта     містобудування,     варіантів     його
територіального розміщення,  уточнення його граничних параметрів -
Головкиївархітектурою,  іншими  необхідними  органами   державного
нагляду;
    - у  разі  розроблення  містобудівного  обґрунтування   місця
розташування   об'єкта  містобудування  в  зоні  охорони  пам'ятки
архітектури та містобудування національного значення - з Державною
службою  охорони  культурної  спадщини  Міністерства   культури та
мистецтв  України,  а  в  зоні  охорони  пам'ятки  архітектури  та
містобудування місцевого значення - Головним управлінням культури,
мистецтв та охорони культурної спадщини КМДА;
    - у разі розроблення  містобудівного  обгрунтування  внесення
змін  до містобудівної документації або необхідності внесення змін
до містобудівної документації у зв'язку  з  розташуванням  об'єкта
містобудування  відповідне містобудівне обгрунтування погоджується
Головним  управлінням  земельних  ресурсів,  Головним  управлінням
містобудування,   архітектури   та  дизайну  міського  середовища,
управлінням охорони  навколишнього середовища міста Києва, службою
головного  санітарного  лікаря  міста  Києва,  та  іншими органами
державного  управління  та  нагляду  в  межах їх  повноважень, а в
разі   необхідності   -   організацією-розробником   містобудівної
документації.
    Замовник забезпечує  організацію  розроблення  та  погодження
містобудівного обгрунтування.
    Проект рішення  про  затвердження  зміни   до   містобудівної
документації   подається   Головкиївархітектурою  на  затвердження
Київраді.

     2.2. Порядок розгляду клопотань про визначення ділянки
    (території) для розміщення, проектування та будівництва
                     об'єкта містобудування

    2.2.1. Отримання дозволу на проектування та будівництво
     особами, які не мають права власності або користування
                      земельними ділянками

    2.2.1.1. Інвестор або за його дорученням  замовник  подає  до
Київської  міської  ради клопотання щодо надання земельної ділянки
для розміщення, проектування та будівництва об'єкта містобудування
у  порядку,  встановленому  рішенням  Київської  міської ради.  До
клопотання долаються відомості та матеріали:
    - орієнтовна площа земельної ділянки;
    - довідка про державну реєстрацію інвестора;
    - статут (положення) юридичної особи;
    - інформація щодо бажаного інвестором призначення об'єкта  та
його коротка характеристика, а також щодо бажаного або  фактичного
місця розташування,  відомості про вид будівництва, бажані терміни
будівництва;
    - при  потребі,   передпроектні   пропозиції   (пророблення),
містобудівні   обгрунтування,  інші  документи  та  матеріали,  що
обґрунтовують площу,  цільове призначення  та  місце  розташування
земельної  ділянки  відповідно  до  статті  123 Земельного кодексу
України ( 2768-14 ).

    2.2.1.2. У разі отримання в установленому  порядку  згоди  на
розроблення  проекту відведення земельної ділянки або доручення на
складання технічної документації по оформленню права  користування
землею  така  згода  (доручення)  також  є підставою для отримання
вихідних даних на проектування,  виконання пошукових,  геодезичних
та  інших  розвідувальних робіт у встановленому порядку відповідно
до розділу 4 цих  Правил  за  угодою  з  власником  землі  або  за
погодженням   із   землекористувачем   відповідно   до  статті  97
Земельного кодексу України ( 2768-14 ).
    Виконання у таких випадках зазначених робіт є власним ризиком
замовника (інвестори).

    2.2.1.3. У разі прийняття  рішення  Київради  про  погодження
місця розташування   об'єкта  містобудування  то  таке  рішення  є
підставою для надання вихідних даних на проектування та  виконання
проектних робіт.
    Виконання у таких випадках зазначених робіт є власним ризиком
замовника (інвестора).

    2.2.1.4. У   разі  прийняття  рішення  Київради  про  надання
земельної ділянки,  передачу її у власність або оренду  із  земель
державної   (комунальної)   власності   для   розміщення   об'єкта
містобудування,  у такому рішенні одночасно  надається  дозвіл  на
проектування та будівництво об'єкта,  який є підставою для надання
дозволу управління державного  архітектурно-будівельного  контролю
(далі  -  ДАБК)  КМДА на виконання будівельних робіт відповідно до
розділу 10 цих Правил.

    2.2.1.5. В  окремих   випадках,   пов'язаних   з   терміновим
вирішенням    нагальних    містобудівних   завдань,   необхідністю
детального   опрацювання   можливості   здійснення  реконструкції,
надбудов та прибудов з одночасним вирішенням майнових та земельних
питань КМДА може надавати лист-дозвіл на проектування (за  формою,
наведеною у додатку 1)..

    2.2.1.6. Початок   інвестором   діяльності   щодо   отримання
вихідних   даних,   розроблення   містобудівного    обгрунтування,
передпроектних пропозицій є ризиком замовника (інвестора) і не дає
права на використання земельної ділянки до набуття права на  землю
в установленому порядку та отримання дозволу управління державного
архітектурно-будівельного контролю КМДА на  виконання  будівельних
робіт відповідно до розділу 10 цих Правил.

    2.2.1.7. Якщо  інвестор  в  термін  до  2 років з дня набуття
права на землю не отримав дозвіл управління ДАБК КМДА на виконання
будівельних робіт, дозвіл на виконання будівельних робіт надається
на підставі розпорядження КМДА про дозвіл на  будівництво  об'єкта
містобудування   відповідно  до  статті  24  Закону  України  "Про
планування та забудову територій" ( 1699-14 ).

    2.2.2. Отримання дозволу на проектування та будівництво
      особами, які мають право власності або користування
         об'єктами нерухомості та земельними ділянками

    2.2.2.1. Юридичні та фізичні  особи,  які  є  власниками  або
користувачами  об'єктів нерухомості та земельних ділянок і бажають
Здійснити будівництво за встановленим цільовим призначенням земель
(категорією),  подають  клопотання  до виконавчого органу Київради
(Київської міської державної адміністрації) щодо  надання  дозволу
на    проектування    та    будівництво,    до   якого   додаються
правовстановлюючі документи щодо земельних та майнових відносин на
цій  ділянці  (акт  на  право власності або користування,  договір
оренди тощо).

    2.2.2.2. У разі  бажання  власника  або  користувача  об'єкта
нерухомості  або земельної ділянки здійснити будівництво із зміною
функціонального призначення об'єкта,  яке  тягне  за  собою  зміну
цільового  призначення  (категорії  земель відповідно до статті 19
Земельного кодексу України ( 2768-14 ) земельної ділянки,  надання
дозволу  на  проектування  та  будівництво  приймається у порядку,
визначеному в розділі 2.2.1 цих  Правил,  про  що  зазначається  у
висновках Головкиївархітектури та Київзему.

    2.2.2.3. Голова   КМДА   або  його  заступник  відповідно  до
розподілу обов'язків  розглядає  клопотання  і  направляє  його  з
відповідними   дорученнями   до   Головкиївархітектури,  Київзему,
Головного управління економіки та інвестицій, Головного управління
культури,  мистецтв  та  охорони культурної спадщини,  відповідної
районної  у  місті  Києві  райдержадміністрації,  при  потребі  до
відповідних  галузевих  управлінь  КМДА,  установ та організацій в
залежності від функціонального призначення об'єкта для  підготовки
проекту   розпорядження   КМДА   про  дозвіл  на  проектування  та
будівництво.

    2.2.2.4. Головне управління економіки та інвестицій розглядає
клопотання  і  надає  у  двотижневий  термін  Головкиївархітектурі
висновок про попередні умови,  за яких  будівництво  об'єкта  може
бути   реалізоване:   дольову  участь  у  розвитку  соціальної  та
інженерно-транспортної інфраструктури,  благоустрою та  озеленення
міста, необхідність відселення мешканців для вивільнення території
(ділянки) для будівництва.

    2.2.2.5. Київзем розглядає клопотання, і за даними земельного
кадастру  підтверджує   правочинність  представлених документів по
землекористуванню, та у разі необхідності визначає наявність зміни
цільового  призначення  земель  (категорії  земель)  відповідно до
статті 19 Земельного кодексу України  (  2768-14  )  або  визначає
необхідність  зміни цільового призначення категорії землі Правил в
порядку,  встановленому постановою Кабінету Міністрів України  від
11  квітня  2002  року  "Про  затвердження Порядку зміни цільового
призначення земель,  які  перебувають  у  власності  громадян  або
юридичних  осіб"  (  502-2002-п  )  та  надає відповідний висновок
Головкиївархітектурі у двотижневий термін.

    2.2.2.6. Головне Управління  культури,  мистецтв  та  охорони
культурної     спадщини     надає     у     двотижневий     термін
Головкиївархітектурі висновок щодо належності ділянки або  об'єкта
до переліку  пам'яток  культурної  спадщини,  розташування в межах
охоронних зон,  а також  пропозиції  щодо  використання  земельних
ділянок (у разі якщо об'єкт є пам'яткою або  ділянка знаходиться у
межах охоронних зон).

    2.2.2.7. Районна державна у місті Києві адміністрація надає у
двотижневий     термін    Головкиївархітектурі    висновок    щодо
забезпеченості та потреб в установах  обслуговування  населення  у
районі   місця  розташування  об'єкта  нерухомості  або  земельної
ділянки.

    2.2.2.8. Профільні управління КМДА,  установи та  організації
надають   висновки   Головкиївархітектури   у  двотижневий  термін
відповідно до доручення.

    2.2.2.9. Замовник     у     двотижневий     термін      надає
Головкиївархітектурі  викопіювання з чергового кадастрового плану,
яке одержується в Головному управлінні земельних ресурсів, а також
топографо-геодезичної   зйомки   М  1:2000,  відкритих  матеріалів
генерального   плану   міста   Києва   або   іншої   містобудівної
документації, які виконуються на договірних  засадах організаціями
комунальної форми власності, створеними у сфері містобудування або
іншими   підприємствами,   установами,  організаціями,  які  мають
відповідну ліцензію.
    На викопіюванні   з  топографо-геодезичної  зйомки  М  1:2000
відображується:
    - ситуаційна   схема   розміщення   ділянки   (території)   з
нанесеними  червоними  лініями,  магістральними  мережами,  межами
історико-культурних заповідників,  зон охорони пам'яток культурної
спадщини та межами можливої земельної ділянки;
    - найменування інвестора і замовника (забудовника);
    - адреса ділянки (території) проектування.
    До викопіювання  з  чергового  кадастрового  плану  Київземом
також додаються найменування землекористувачів (землевласників)  у
межах  території  проектування  і  ділянках,  що  з  нею межують з
реквізитами документів земельних відносин.
    За необхідністю   готується   та   надається  викопіювання  з
топографо-геодезичної зйомки  М  1:500  з  визначенням  схеми  меж
території    проектування   з   орієнтовною   площею,   нанесеними
інженерними мережами та спорудами та їх охоронними зонами.

    2.2.2.10. Після  отримання  усіх  висновків,   зазначених   в
дорученні, та матеріалів, які подає замовник, Головкиївархітектура
опрацьовує клопотання  інвестора  і  у  двотижневий  термін  готує
комплексний  висновок  щодо  можливості будівництва або мотивовану
відмову.

    2.2.2.11. При     потребі     для     підготовки     висновку
Головкиївархітектура визначає необхідність розробки містобудівного
обгрунтування  відповідно  до  вимог   п.п.   2.1.7-2.1.11   і   у
двотижневий термін після його отримання готує комплексний висновок
та  проект  розпорядження  КМДА  про  дозвіл  на  проектування  та
будівництво.

    2.2.2.12. У  разі  прийняття розпорядження КМДА про дозвіл на
проектування та будівництво,  таке розпорядження є  підставою  для
надання  дозволу  управління  ДАБК  КМДА  на виконання будівельних
робіт відповідно до розділу 10 цих Правил.
    У розпорядженні  КМДА  визначаються терміни отримання дозволу
інспекції ДАБК з урахуванням нормативного терміну на проектування,
але не більш 2-х років з дати прийняття розпорядження КМДА.

    2.2.2.13. У   розпорядженні   КМДА   можуть   встановлюватись
особливі умови освоєння певної ділянки (території):
    - необхідність    пайової   участі   інвестора   у   розвиток
соціальної,  інженерно-транспортної інфраструктури,  благоустрою і
озеленення міста Києва;
    - необхідність проектування на конкурсній основі;
    - обмежені терміни освоєння ділянки (території) проектування;
    - необхідність відшкодувань витрат  за  звільнення  земельної
ділянки будівництва, виселення мешканців;
    - дотримання дозволів відповідних  служб  при  будівництві  в
історичних ареалах, зонах охорони пам'яток культурної спадщини;
    - інші умови.

    2.2.2.14. У разі реконструкції у назві об'єкта (будови)  слід
обов'язково  відобразити його функціональне призначення до і після
реконструкції,  визначати  у   назві   окремі   складові   частини
реконструкції (надбудова,  прибудова,  перебудова, переобладнання,
розширення, техпереоснащення) не обов'язково.

    Розділ 3. Порядок надання вихідних даних на проектування

           3.1. Склад вихідних даних на проектування

    3.1.1. Вихідні дані на  проектування  включають  завдання  на
проектування, технічні умови, архітектурно-планувальне завдання.

    3.1.2. Надання   вихідних   даних   замовнику  забезпечується
підрозділами КМДА,  підприємствами, установами, організаціями, які
експлуатують   інженерні   мережі   та   забезпечують  підключення
об'єктів будівництва до інженерних мереж.

    3.1.3. За  бажанням  інвестора   (замовника)   підготовка   і
комплектування  вихідних  даних  виконується на договірних засадах
організацією  комунальної  форми  власності,  створеними  у  сфері
містобудування     або    іншими    підприємствами,    установами,
організаціями, які мають відповідну ліцензію.

    3.1.4. Підготовка  вихідних даних здійснюється відповідно  до
Порядку  надання  архітектурно-планувального завдання та технічних
умов щодо забезпечення об'єкта архітектури  і  визначення  розміру
плати  за  їх видачу,  затвердженого постановою Кабінету Міністрів
України від 20.12.1999 року N 2328 ( 2328-99-п ).

                 3.2. Завдання на проектування

    3.2.1. Завдання  на  проектування  є   офіційним   документом
інвестора   і   замовника   (забудовника),  який  містить  основні
реквізити і техніко-економічні  показники  об'єкта  будівництва  з
вимогами  і  умовами  його  експлуатації,  які  повинні входити до
складу проектно-кошторисної документації, що розроблятиметься.

    3.2.2. Завдання на проектування за формою і складом згідно  з
додатком   4   розробляється  замовником  (забудовником)  разом  з
проектувальником і затверджується інвестором.

    3.2.3. Завдання  на  проектування  об'єктів   будівництва   з
залученням   коштів  міського  (районних)  бюджетів  розробляються
замовниками    (забудовниками)    разом    з    проектувальниками,
погоджуються   головними   розпорядниками   бюджетних   коштів   і
затверджуються інвесторами.

    3.2.4. Завдання  на  проектування  об'єктів   будівництва   з
залученням  коштів  державного  бюджету  розробляються замовниками
(забудовниками) разом з проектувальниками,  погоджуються головними
розпорядниками   коштів   державного   бюджету   і  затверджуються
замовниками.

    3.2.5. У разі потреби до завдання на  проектування  додається
планово-технологічне завдання, яке визначає такі показники:
    - склад, найменування приміщень;
    - бажана загальна площа приміщень;
    - особливі умови експлуатації.
    Планово-технологічне завдання складається за довільною формою
експлуатуючою організацією (оператором) разом з  проектувальником,
погоджується    замовником    (забудовником)    і   затверджується
інвестором.

    3.2.6. За рішенням інвестора на будь-якому етапі проектування
до затвердження    проектно-кошторисної    документації     можуть
розроблятись  доповнення до завдання на проектування,  які вносять
зміни  та  доповнення  до   раніше   затвердженого   завдання   на
проектування.
    Доповнення до   завдання   на   проектування   розробляються,
погоджуються  та  затверджуються  у  порядку,  визначеному у цьому
розділі.

    3.2.7. Затвердженням  завдання   на   проектування   інвестор
визначає  генпроектувальника  і  має  укласти  з  ним  договір  на
виконання проектно-вишукувальних робіт.

    3.2.8. Генпроектувальники    об'єктів    містобудування    із
залученням  бюджетних  коштів  визначаються  інвесторами на умовах
тендерів (з  урахуванням  вимог  Закону  України  "Про   закупівлю
товарів,  робіт  та  послуг  за  державні  кошти" ( 1490-14 ),  що
організовуються замовниками.

    3.2.9. Генпроектувальник  може  бути визначений за наслідками
проведення архітектурних та  містобудівних  конкурсів  в  порядку,
затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 25.11.1999
року N 2137 ( 2137-99-п )  "Про  затвердження  Порядку  проведення
архітектурних  та  містобудівних  конкурсів",  якщо це встановлено
розпорядженням  (листом-дозволом)  КМДА  або  іншими   дозвільними
документами.
    У цьому випадку генпроектувальник визначається  не  завданням
на проектування, а за наслідками конкурсу.

                      3.3. Технічні умови

    3.3.1. На    підставі    даних   завдання   на   проектування
генпроектувальник виконує розрахунки  потреб  в  навантаженнях  на
зовнішні  міські  інженерні комунікації і системи для забезпечення
функціонування об'єкта будівництва.
    На базі розрахункових інженерних нормативів генпроектувальник
розробляє опитувальні листи і передає їх замовникові.

    3.3.2. Замовник    (забудовник)    разом    з    відповідними
проектувальниками замовляє  у  інженерних  і  спеціальних  службах
міста  технічні  умови  на  інженерне  і  спеціальне  забезпечення
об'єкта будівництва.
    Технічні умови  (далі  - ТУ) - це комплекс умов та вимог щодо
інженерного та спеціального забезпечення  об'єкта  інвестування  з
визначенням     джерел     енергоносіїв,     приймальних    систем
водовідведення, спеціальних умов експлуатації, місць приєднання до
відповідних  зовнішніх інженерних мереж,  розрахункових інженерних
навантажень, умов здійснення будівництва.
    Виконання технічних  умов  є  обов'язковим для усіх учасників
інвестиційної діяльності.

    3.3.3. ТУ  видаються  інженерними  та  спеціальними  службами
міста  на підставі дозвільних документів на проектні роботи згідно
з п.п.  3.2.1  та  3.2.2.  Правил на підключення та функціонування
таких зовнішніх інженерних та спеціальних систем:
    - водопостачання:  питне,  господарче,  технічне, промислове,
для пожежегасіння;
    - водовідведення    (каналізація):     господарсько-побутова,
промислова;
    - дощова каналізація;
    - теплопостачання: централізоване, від локальних джерел;
    - гаряче водопостачання;
    - електричне енергопостачання;
    - газопостачання;
    - зовнішнє освітлення;
    - телефонізація: цифрова, аналогова, стільникова, Інтернет;
    - диспетчеризація;
    - телебачення:    кабельне,     супутникове,     колективного
користування, Інтернет;
    - радіофікація;
    - цивільна оборона;
    - безпека руху;
    - сміттєвидалення:     переробка,    спалення,    сортування,
утилізація;
    - захоронення, вивезення;
    - під'їзди і шляхи: залізниця, шляхи загального користування,
водні шляхи;
    - пожежна безпека (охорона, сигналізація тощо).
    У разі  проектування житлових та громадських будинків висотою
понад 67 м  генпроектувальником  за  замовленням  інвестора  також
розробляються  індивідуальні  технічні  вимоги (ІТВ),  які містять
вимоги  щодо  будівництва  супутніх  технічних   споруд   для   їх
експлуатації  (майданчики  для  рятувальних  пожежних вертольотів,
об'єкти третього  резервного  джерела  водопостачання  -  дизельні
електростанції)  тощо  і  погоджуються територіальними органами ГУ
пожежної безпеки МВС України,  МЧС України у місті Києві та  інших
органів державного нагляду.

    3.3.4. Усі  міські  служби  та  організації  надають технічні
умови в двотижневий термін за розцінками, затвердженими постановою
Кабінету Міністрів    України   від   20.12.1999   року   N   2328
( 2328-99-п  )  "Про  Порядок  надання  архітектурно-планувального
завдання  та  технічних умов щодо інженерного забезпечення об'єкта
архітектури і визначення розміру плати за їх видачу".
    У разі  відсутності на відповідній території централізованого
джерела енергоносіїв можуть бути запроектовані  автономні  системи
теплопостачання  за  погодженням  відповідних  органів  державного
нагляду і міжвідомчої комісії з теплопостачання.

    3.3.5. Термін дії ТУ встановлюється  організацією,  що  надає
ТУ,  виходячи  з  нормативних термінів проектування і будівництва,
але не менше двох років.

    3.3.6. ТУ,   реалізація   яких   пов'язана   з   прокладанням
інженерних  мереж  по  землях,  що  перебувають у користуванні або
володінні,  можуть надаватися замовникам (забудовникам)  переважно
за погодженням з ними.

    3.3.7. Для оперативного вирішення спірних питань при розробці
та    одержанні     ТУ     розпорядженням     голови     Київською
міськдержадміністрацією утворюється постійно  діюча  узгоджувальна
комісія  з  представників  інженерних  служб та інших зацікавлених
осіб.  Склад комісії затверджується  Київською  міською  державною
адміністрацією.
    Рішення узгоджувальної  комісії після затвердження її головою
є обов'язковими для виконання  для  усіх  учасників  інвестиційної
діяльності.

    3.3.8. Перелік технічних умов визначається у АПЗ.

             3.4. Архітектурно-планувальне завдання

    3.4.1. Архітектурно-планувальне   завдання  (далі  -  АПЗ)  є
документом,  який визначає комплекс містобудівних  вимог  та  умов
проектування   архітектурно-планувальних,   об'ємно-просторових  і
інженерних рішень об'єкта архітектури,  що випливають  з  положень
затвердженої  містобудівної  документації,  державних  будівельних
норм,  правил  забудови  міста  Києва,  а  також  особливі   умови
проектування  у зонах охорони пам'яток культурної спадщини,  інших
охоронних зонах - з метою  створення  сприятливого  та  безпечного
середовища  для  функціонування  об'єкта  (комплексу),  збереження
існуючого довкілля і урахування державних, громадських і приватних
інтересів при будівництві об'єктів і забудові територій.
    Рекомендована відповідно  до  постанови  Кабінету   Міністрів
України  від  20.12.1999  року  N  2328  (  2328-99-п  ) форма АПЗ
наведена у додатку N 5.

    3.4.2. До АПЗ додаються графічні матеріали,  які готуються на
замовлення   відповідних  замовників  (забудовників)  відповідними
підприємствами,  установами, організаціями на договірних засадах у
місячний  термін за розцінками,  затвердженими постановою Кабінету
Міністрів України від 20.12.1999 року N 2328 (  2328-99-п  )  "Про
порядок  надання  архітектурно-планувального завдання та технічних
умов  щодо  інженерного   забезпечення   об'єкта   архітектури   і
визначення розміру плати за їх видачу".
    В АПЗ визначається перелік необхідних технічних  умов,  інших
вихідних даних, що підлягають отриманню замовником.
    У разі проектування житлових та громадських будинків та інших
складних  споруд  висотою  вище  67  м,  у  АПЗ зазначається також
перелік індивідуальних технічних умов.

    3.4.3. В  АПЗ  визначається  термін  його  дії  залежно   від
складності  проектування,  який  визначається  складністю об'єкта,
нормативними термінами проектування та будівництва,  але  не  менш
двох років від дати його затвердження.
    Після закінчення терміну дії АПЗ,  якщо проектна документація
не  затверджена  в  установленому  порядку,  замовник (забудовник)
зобов'язаний подовжити термін дії  АПЗ  в  порядку,  встановленому
Головкиївархітектурою, але не більше двох років.

    3.4.4. АПЗ   готується  Головкиївархітектурою  з  урахуванням
завдання на проектування та технічних умов.

    3.4.5. АПЗ  затверджується  начальником  Головкиївархітектури
або   його  заступником  і  є  обов'язковим  для  виконання  всіма
учасниками інвестиційної діяльності по  забудові  міста  незалежно
від   підпорядкованості,  форм  власності  і  джерел  фінансування
будівництва.

    3.4.6. Для отримання АПЗ замовник або уповноважена ним  особа
має надати до Головкиївархітектури:
    - документ,  що надає право на проектування (лист-дозвіл  або
розпорядження  КМДА  про  дозвіл  на  проектування та будівництво,
наданий відповідно до вимог розділу 2.2.2,  рішення Київради  щодо
відведення  земельної  ділянки  для  об'єкта будівництва,  рішення
Київради щодо погодження місця розташування об'єкта будівництва);
    - завдання на проектування;
    - основні технічні умови;
    - акт  обстеження  земельної  ділянки,  складений  за формою,
наведеною у додатку N 3.

    3.4.7. Під  час  проектування   до   АПЗ   можуть   вноситися
обгрунтовані зміни за поданням замовника (забудовника).

    3.4.8. Архітектурно-планувальне  завдання видається замовнику
в місячний термін після подання також технічних умов.

    3.4.9. Якщо  у  наданому  замовникові   (забудовникові)   АПЗ
визначені вимоги, які порушують державні норми, дія його може бути
призупинена Держбудом України до усунення цих порушень.

                     3.5. Інші вихідні дані

    3.5.1. Залежно від призначення об'єкта та  умов  розташування
разом з вихідними даними,  зазначеними в п.п.  3.1-3.4 цих Правил,
замовник (забудовник) передає генпроектувальнику:
    - матеріали   технічних   обстежень  будинків  і  споруд,  що
підлягають реконструкції, а також тих, що безпосередньо примикають
до  проектованих  будинків  і  споруд  і знаходяться у зоні впливу
будівельно-монтажних робіт, з технічними висновками і відповідними
рішеннями замовника (забудовника) по них, (можуть бути виконані на
замовлення інвестора у  процесі  розроблення  проектно-кошторисної
документації);
    - розпорядження  райдержадміністрації про  знесення   зелених
насаджень;
    - документи,  що підтверджують  згоду  мешканців,  власників,
орендаторів  на  відселення  з  будинків та споруд,  що підлягають
знесенню (перебазуванню) або відповідні гарантії замовника;
    - документи,  що  підтверджують  згоду мешканців та власників
приміщень,  майнові інтереси чиїх  зачіпаються  при  реконструкції
будинків;
    - документи,   що   підтверджують   згоду   землекористувачів
(землевласників),   розміщених   на   території   будівництва,  на
вилучення земельних ділянок на визначених  умовах  або  відповідні
гарантії замовника;
    -  схвалені  архітектурно-містобудівною  радою  передпроектні
пропозиції (пророблення), якщо такі виконувались;
    - затверджене   та   погоджене   в   установленому    порядку
містобудівне обгрунтування, якщо таке виконувалось;
    - у  разі  потреби:  висновок  відповідного  органу   охорони
культурної спадщини; історико-містобудівне обгрунтування;
    - рекомендації  Київської  міської  організації  Українського
товариства охорони пам'яток історії та культури;
    - дозвільні і погоджувальні документи  на  застосування  газу
для проектування котельних установок;
    - протокол міжвідомчої комісії з теплопостачання на  об'єктах
з котельними установками;
    - інші  документи,  від  яких  залежить  розробка   проектних
рішень.

                Розділ 4. Інженерні вишукування

    4.1. Розробка  проектної документації на будівництво об'єктів
без проведення інженерних вишукувань не допускається.

    4.2. Необхідність проведення та  види  інженерних  вишукувань
для будівництва визначаються генпроектувальником та відображаються
у  завданні  на проектування або технічним завданням,  а для інших
цілей - замовником, в тому числі:
    - топографо-геодезичних;
    - геологічних;
    - гідрологічних;
    - гідрометеорологічних;
    - археологічних;
    - радіаційних;
    - інших.

    4.3. Інженерні   вишукування   виконуються    підприємствами,
організаціями та установами, що мають відповідну ліцензію.

    4.4. Інженерні вишукування виконуються у межах та за умовами,
які погоджуються Головкиївархітектурою,  на  замовлення  інвестора
(замовника) або  генпроектувальника,  якщо це обумовлено договором
(контрактом) між ними.
    Топографо-геодезичні матеріали  для  виконання передпроектних
пропозицій (розробок) та  проектної  документації  на  будівництво
виконуються   та   надаються   інвестору  (замовнику)  в  порядку,
встановленому відповідно до  Інструкції  з  топографо-геодезичного
знімання    у    масштабах    1:5000,    1:2000,   1:1000,   1:500
ГК.НТА-2.04-02-98 ( z0393-98 ) (на платній основі).
    Інженерні вишукування  здійснюються  відповідно  до статті 97
Земельного  кодексу  України  (  2768-14  )  за   погодженням   із
землекористувачами   (при   потребі)   або  на  підставі  угоди  з
землевласниками, з визначенням термінів і місць проведення робіт.
    Виконавці робіт  зобов'язані  відшкодувати  землекористувачам
(землевласникам) усі відповідні  збитки,  пов'язані  з  виконанням
вишукувань та приведенням земель у попередній стан.

    4.5. Проведення інженерних вишукувань на землях заповідників,
парків садово-паркового мистецтва дозволяється  за  погодженням  з
відповідними  органами  охорони культурної спадщини.  Археологічні
дослідження   здійснюються   в   порядку,    визначеному    чинним
законодавством.

    4.6. Власники земельних ділянок та підприємства, що виконують
на ділянках  будівельні  чи  опоряджувальні  роботи,  забезпечують
збереження  пунктів   Державної   геодезичної   мережі.   Знесення
геодезичних   знаків   заборонено.  Перенесення  знаків  виконують
спеціалізовані      підприємства      за       погодженням       з
Головкиївархітектурою,  Управлінням земельних ресурсів, Інспекцією
державного  геодезичного  нагляду,  Державною  Службою   геодезії,
картографії та кадастру, за рахунок забудовника.

    4.7. Підприємства, які проводять на території міста інженерні
вишукування,     після     їх     завершення,     передають     до
Головкиївархітектури оригінали виконаних вишукувань та  геологічні
звіти для технічного приймання,  контролю, постійного зберігання і
подальшого використання у містобудівній діяльності.

    4.8. Матеріали  топографо-геодезичних  вишукувань  М  1:2000,
1:500,    1:200,   що   не   мають   штампів   відповідних   служб
Головкиївархітектури:      про      дозвіл      на       виконання
проектно-вишукувальних робіт;  нанесення червоних ліній, технічних
коридорів інженерних мереж,  проектних меж ділянки (території)  та
штампу Головного  управління земельних ресурсів щодо нанесених меж
відведення земельної ділянки - не дійсні і до розгляду, погодження
та на експертизу не приймаються.

          Розділ 5. Розроблення проектної документації

             5.1. Загальна частина проектних робіт

    5.1.1. До  цього етапу в усіх документах була визначена назва
об'єкта містобудування (будівництва).
    З початку  проектних робіт повинна бути визначена повна назва
проектної  документації  і   об'єкта   (будови),   яка   формально
встановлює   юридичні   засади   оформленні   проектно-кошторисної
документації,  будівництва,  введення  в  експлуатацію   і   права
власності (користування).

    5.1.2. Назва проектно-кошторисної документації  повинна  бути
формалізована   і   лаконічно   відображати   стадійність   і  вид
проектування і будівництва.

    Назва документації визначається таблицею:

-------------------------------------------------------------------------
|Категорії|Стадії      |  Назва проектно-кошторисної документації       |
|склад-   |проектування|                                                |
|ності    |I, II, III  |                                                |
|---------+------------+------------------------------------------------|
|I, II    | ЕП РД      |Двостадійний ескізний проект нового будівництва |
|         |            |(реконструкції) об'єкта цивільного призначення  |
|---------+------------+------------------------------------------------|
|I, II    | ЕПЗ РД     |Двостадійний ескізний проект нової забудови     |
|         |            |(реконструкції) території кварталу або вулиці   |
|         |            |об'єктами цивільного призначення                |
|---------+------------+------------------------------------------------|
|I, II    |ТЕР РД      |Двостадійний техніко-економічний розрахунок     |
|         |            |нового будівництва (реконструкції) об'єкта      |
|         |            |(будови) виробничого призначення                |
|---------+------------+------------------------------------------------|
|III      |ПРД         |Двостадійний проект нового будівництва          |
|         |            |(реконструкції) об'єкта цивільного (виробничого)|
|         |            |призначення                                     |
|---------+------------+------------------------------------------------|
|III      |ПЗ РД       |Двостадійний проект нової забудови              |
|         |            |(реконструкції) території кварталу або вулиці   |
|         |            |об'єктами цивільного (виробничого) призначення  |
|---------+------------+------------------------------------------------|
|IV, V    |ЕП П РД     |Тристадійний проект нового будівництва          |
|         |            |(реконструкції) об'єкта (будови) цивільного     |
|         |            |призначення                                     |
|---------+------------+------------------------------------------------|
|IV, V    |ЕПЗ ПЗ РД   |Тристадійний проект нової забудови              |
|         |            |(реконструкції) території, вулиці, кварталу,    |
|         |            |району об'єктами цивільного призначення         |
|---------+------------+------------------------------------------------|
|IV, V    |ТЕО П РД    |Тристадійний проект нового будівництва          |
|         |            |(реконструкції) об'єкта (будови) виробничого    |
|         |            |призначення                                     |
|---------+------------+------------------------------------------------|
|VI       |ЕП П РД     |Тристадійний проект нового будівництва житлових |
|         |            |та громадських будівель, особливо складних      |
|         |            |споруд висотою вище 67 м, який виконується      |
|         |            |відповідно до індивідуальних технічних вимог    |
|---------+------------+------------------------------------------------|
|I, II    |РП          |Одностадійний робочий проект нового будівництва |
|         |            |(реконструкції) об'єкта (будови) цивільного     |
|         |            |(виробничого) призначення                       |
|---------+------------+------------------------------------------------|
|         |П, РП       |Двостадійний проект (реконструкції) лінійних    |
|         |            |мереж                                           |
|---------+------------+------------------------------------------------|
|         |РП          |Одностадійний проект (реконструкції) лінійних   |
|         |            |мереж                                           |
-------------------------------------------------------------------------

    5.1.3. У  разі  реконструкції,  в  тому  числі  незавершеного
будівництва, слід обов'язково у назві об'єкта (будови) відобразити
його функціональне призначення до і після реконструкції.
    Визначати у  назві  окремі  складові  частини   реконструкції
(надбудова     поверхів,     мансард,    прибудова,    перебудова,
переобладнання,  розширення,  технічне переоснащення  та  ін.)  не
обов'язково.

    5.1.4. Якщо  розроблена  проектно-кошторисна  документація не
відповідає   назві   об'єкта   (будови),    остання    коригується
листом-дозволом міськдержадміністрації.

    5.1.5. Проектно-кошторисна    документація    складається   з
відповідних стадій:
    - ескізний проект (ЕП);
    - ескізний проект забудови (ЕПЗ);
    - техніко-економічний розрахунок (ТЕР);
    - техніко-економічне обгрунтування (ТЕО);
    - проект (П);
    - проект забудови (ПЗ);
    - робоча документація (РД);
    - робочий проект (РП).
    Усі стадії проектування,  за виключенням робочого проекту, не
мають  самостійного  значення  і  не  можуть  реалізовуватися  без
відповідних супутніх стадій.

    5.1.6. Проектно-кошторисна  документація  може розроблятися з
виділенням  черг  будівництва  і  пускових  комплексів,  якщо   це
передбачено завданням на проектування та обумовлено у АПЗ.
    В цьому  разі  затверджувальна  стадія  проекту   будівництва
розроблюється в цілому на повний розвиток,  в тому числі по чергах
будівництва з можливим виділенням пускових комплексів.

    5.1.7. Усі  розділи  проектів  будівництва,  що   виконуються
субпідрядними проектувальниками за окремими договорами, укладеними
генпроектувальником з    ними,    підписуються,   оформлюються   в
установленому порядку і входять до складу проекту будівництва,  за
який  в  цілому  несе  відповідальність генпроектувальник згідно з
законодавством.
    Субпроектувальники несуть    відповідальність    за    якість
проектних рішень перед генпроектувальником.

    5.1.8. Проектна   документація  на  будівництво  житлових  та
громадських будинків висотою більш 67 м  розробляється  проектними
організаціями, які мають відповідну ліцензію.

               5.2. Загальні вимоги щодо завдань
            та змісту стадій проектної документації

    5.2.1. Склад,  зміст,  порядок оформлення стадій проектування
ТЕО,  ТЕР,  ЕП,  П,  РП,  РД  визначається державними будівельними
нормами ДБН А.2.2-3-2004 ( v0008509-04 ).

    5.2.2.  Під час розроблення ЕП та визначення його складу слід
керуватись   Положенням   про   ескізний   архітектурний   проект,
затверджений Держбудом України від 23.10.1991 року N 51-839/1.

    5.2.3. Ескізний проект забудови (далі  -  ЕПЗ)  -  є  стадією
проектування   і   розробляється   для   принципового   визначення
містобудівних,  об'ємно-просторових,  планувальних   і   технічних
рішень  при  проектуванні нової забудови (реконструкції) територій
сукупності окремих земельних ділянок і об'єктів на них по  вулицях
або кварталів площею до 50 га.

    5.2.4. ЕПЗ  може  розроблятися,  як  затверджувальна стадія з
подальшою розробкою робочої документації для забудови територій до
20   га   об'єктами   цивільного  призначення  I  і  II  категорій
складності.
    ЕПЗ може розроблятися, як попередня стадія проектування перед
затверджувальною   -   для  забудови  територій  площею  20-50  га
об'єктами  цивільного  призначення  IV і V категорій складності. В
цьому  разі  ЕПЗ  погоджується  Головкиївархітектурою для розробки
наступної  стадії  проектування і реалізується генпроектувальником
на замовлення забудовника.

    5.2.5. ЕПЗ   розробляється,   якщо   вихідними   даними    на
проектування встановлений єдиний забудовник обраної території.

    5.2.6. ЕПЗ   розробляються   в   обсязі  і  складі  згідно  з
відповідними Положенням,  затвердженим постановою Держбуду України
та Спілки архітекторів України від 23.10.2001 року N 51/839/1.

    5.2.7. У  разі необхідності у складі ЕПЗ розробляється розділ
"Проект  розподілу  території"  з  визначенням  меж  прибудинкових
територій,  меж  земельних  ділянок  для будівництва об'єктів, меж
територій загального користування.

    5.2.8. ПЗ є стадією  проектування  з  ознаками  містобудівної
документації   і   розробляється   для  визначення  містобудівних,
об'ємно-просторових,          планувальних,           економічних,
інженерно-технічних і технологічних рішень при забудові територій.
ПЗ  розроблюється,  якщо   вихідними   даними   для   проектування
встановлений єдиний забудовник обраної території.
    Склад, зміст,  порядок розроблення, погодження і затвердження
ПЗ визначається державними будівельними нормами,

    5.2.9. ПЗ  може розроблюватись,  як  затверджувальна стадія у