ДНАОП 1.1.30-5.37-96 Інструкція із запобігання самозапалюванню, гасіння та розбирання породних відвалів

ДНАОП  1.1.30-5.37-96

ІНСТРУКЦІЯ ІЗ ЗАПОБІГАННЯ САМОЗАПАЛЮВАННЮ, ГАСІННЯ ТА РОЗБИРАННЯ ПОРОДНИХ ВІДВАЛІВ

До § 652 Правил безпеки у вугільних шахтах

І. Загальні положення

1. На кожний породний відвал належить мати паспорт, у якому відображаються відомості про форму, час пуску та зупинки, проектні та фактичні параметри (висоту, площу основи, об'єм), кількість складованої породи, тепловий стан (горить або не горить) та деформації. До паспорту додається топографічний план поверхні з нанесенням межі механічної захисної зони, побудова якої провадиться згідно з цією Інструкцією.

Змінні показники породних відвалів повинні уточнюватися щорічно.

II. Запобігання самозапалюванню породних відвалів

2. Основними напрямами запобігання самозапалюванню породних відвалів є:

а) зменшення вмісту горючих речовин у відвальній масі за рахунок покращення технології виймання вугілля та його збагачення;

б) утворення щільних повітронепроникних відвалів шляхом пошарового складування порід, їх перешарування та ущільнення, замулювання або засипання нижніх пористих частин відвалів негорючими матеріалами. Як негорючі матеріали використовуються глина, пісок, інертний пил, глинисті та піщано-глинисті сланці, охолоджена зола котельних установок, перегоріла охолоджена порода відвалів та ін.

3. Для запобігання розповсюдження горіння із суміжного відвалу, що горить, на закладений або діючий відвал, що не горить, влаштовується пожежний бар'єр.

Пожежний бар'єр відсипається з негорючих матеріалів (глини, піску, охолодженої золи котельних установок та повністю перегорілої породи з вмістом класу крупності 06 мм не менше як 25%) або створюється промулюванням відвальної маси на сполученні відвалів глинистою пульпою із співвідношенням Т:Р=1:6...1:8 за об'ємом через ін'єктори, розміщені по сітці 1,5x1,5 м. Ширина пожежного бар'єра не менше як 5 м.

4. Запобігання самозапалюванню плоских породних відвалів забезпечується дотриманням пожежобезпечних параметрів під час їх формування.

Пожежобезпечні параметри (товщина відсипаного шару, ширина заходки, термін ізоляції бічних укосів, ступінь ущільнення відвальної маси, розміри ізолюючого покриття на укосах та горизонтальній частині) встановлюються МакНДІ конкретно для кожного відвалу залежно від фізи-ко-хімічних властивостей відвальної маси, геометричних параметрів відвалу та технології його формування. У тому разі, коли для породного відвалу пожежобезпечні параметри не встановлені, товщина ізолюючого покриття на укосах повинна бути не меншою як 0,4 м, якщо кут укосу 20°, і не меншою як 0,8 м, якщо кут укосу 40°, а товщина відсипаного шару не повинна перевищувати*

а) 1 м - на індивідуальному шахтному відвалі;

б) 0,75 м - на відвалі, спільному для шахти та збагачувальної фабрики;

в) 0,5 м - на індивідуальному відвалі збагачувальної фабрики.

Як ізолюючий матеріал використовується глина (суглинок) або суміш глини з відвальною масою у співвідношенні 1:3.

5. Запобігання самозапалюванню плоского відвалу під час комбінованого відвалоутворення, коли плоский відвал формується з приєднанням до загашеного терикона або такого, що не горить, а постачання породи на нього здійснюється рейковим транспортом терикона в сполученні з її перепуском по рештаках (металевих листах), досягається застосуванням заходів, рекомендованих для плоских відвалів; при цьому одночасне виконання робіт на одній із сторін терикона з перепуску породи та її планування не дозволяється.

6. Запобігання самозапалюванню териконів і хребтопо-дібних відвалів здійснюється періодичним зашламовуван-ням їх нижнього пористого поясу (1,5 висоти відвалу) породою дрібних класів, змитою з верхньої та середньої частин відвалів, або засипанням цього поясу негорючими матеріалами.

Ш. Гасіння породних відвалів, що горять

7. Гасіння териконів та хребтоподібних відвалів, що горять, проводиться переформуванням їх у відвали плоскої форми або промуленням поверхневого шару порід.

8. Гасіння плоских відвалів, що горять, здійснюється 

промулюванням поверхневого шару порід або зрізанням укосів у верхній частині відвалу.

9. Окремі поверхневі осередки горіння на відвалах усіх форм знищуються засипанням негорючими матеріалами або промулюванням, а на відвалах плоскої форми ліквідуються ще й вийманням.

10. Роботи з гасіння породних відвалів дозволяється здійснювати після обстеження робочих місць щупами з метою виявлення тріщин, порожнин і т. ін. Виявлені небезпечні ділянки повинні оконтурюватися попереджувальними знаками.

11. Гасіння породних відвалів, що горять, починається із зрошення водою для охолодження порід поверхневого шару на глибину 0,1-0,2 м до температури нижче як 80°С. При цьому витрати води приймаються з розрахунку 'не менше як 50 л/м^ поверхні, що горить.

12. Для відведення дренуючої води передбачається риття канав на відстані 1030 м від підніжжя відвалу.

13. Відвал вважається загашеним, коли температура порід на глибині до 2,5 м від поверхні не перевищує 80°С і не зростає з часом.

Гасіння териконів та хребтоподібнях відвалів

14. Технологія гасіння териконів і хребтоподібних відвалів, що горять, переформуванням їх у відвали плоскої форми включає в себе змивання порід з їх вершини гідро-монітором, зниження висоти відвалів переміщенням попередньо охолоджених порід під укіс, охолодження інших порід через^верхній горизонтальний майданчик.

14.1. Якщо вершина відвалу складена розпеченими породами та такими, що горять, то їх перед змиванням додатково охолоджують зрошенням водою до температури 150°С на глибину 2,5-3,0 м; витрати води при цьому приймаються не менше як 300 л на 1 м2 поверхні відвалу.

14.2. Змивання порід здійснюється гідромонітором з дистанційним управлінням, який установлюється безпосередньо біля вершини терикона. Вершина розмивається шарами товщиною не більшою як 2,5 м до зниження висоти відвалу на 5-10 м.

14.3. Зниження відвалу здійснюється горизонтальними шарами шляхом переміщення породи під укіс бульдозером (екскаватором). Улаштування початкового в'їзду дозволяється лише по хвостовій частині терикона.

14.4. Порода кожного з горизонтальних шарів перед переміщенням під укіс охолоджується до температури

80°С. Витрата води складає в середньому 1500 л/м3 нагрітої породи.

15. Технологія гасіння териконів та хребтоподібних відвалів, що горять, промуленням включає ін'єктування пульпи (суспензії) у поверхневий шар середньої та верхньої частини відвалу та ізоляцію його нижньої частини породою дрібних класів або грунтом (негорючим матеріалом). Технологія використовується під час гасіння териконів та хребтоподібних відвалів висотою до 40 м, які не схильні до інтенсивного горіння.

15.1. Ін'єктування здійснюється у напрямі від хвостової частини терикона до лобової. Гасіння осередків горіння здійснюється у напрямі від їхньої периферії до центру. Встановлення ін'єкторів у центрі осередку або в зоні горіння не дозволяється.

Ін'єктори розміщуються по сітці 2x2 або 3x3 м та забиваються у відвал на глибину 1,8-2,0 м.

15.2. Ізоляція нижньої пористої частини териконів і хребтоподібних відвалів здійснюється шляхом ущільнення породою дрібних класів, що змивається струменем глинистої пульпи (суспензії) з їх гребеня.

' Гасіння плоских відвалів

16. Укоси плоского відвалу, що горять, та прилегла до них горизонтальна частина шириною 56 м промулюють-ся пульпою (суспензією) через Ін'єктори. Ін'єктування плоских відвалів провадиться відповідно до параметрів, указаних для териконів та хребтоподібних відвалів.

Горіння на горизонтальній частині плоского відвалу ліквідується промуленням шару порід пульпою (суспензією) через траншеї.

IV. Розбирання породних відвалів

17. Розбирання породних відвалів дозволяється шарами (ярусами) у низхідному порядку після зупинки їх експлуатації та здійснюється за допомогою бульдозерів, екскаваторів, причіпних тракторних та самохідних скреперних агрегатів і гідромоніторів. Розбирання породних відвалів прямим вибоєм в укіс від основи не дозволяється.

Скреперні установки дозволяється застосовувати під час розбирання відвалів, що не горять, або таких, що загашені, за відсутності спечених порід та забезпеченні ефективного пилоподавлення.

Буропідривні роботи для розпушування відвальної маси та подрібнення негабаритних кусків під час розбирання відвалів повинні здійснюватися за проектом, складеним згідно з вимогами «Єдиних правил безпеки при підривних роботах».

18. Розбирання відвалу бульдозерами здійснюється горизонтальними шарами. Після зниження відвалу до висоти 25-30 м дозволяється розбирання похилими (до 15°) шарами.

Завантаження породи у транспортні засоби здійснюється бульдозерами у сполученні з беззатворними бункерами, естакадами та за допомогою екскаваторів.

Транспортування породи до місця завантаження або нового складування дозволяється самохідними та причіпними колісними скреперами.

19. При розбиранні відвалу екскаваторами висота уступів не повинна перевищувати 4 м.

20. При комбінованому способі розбирання породних відвалів після пошарового зниження висоти до 12-15 м за допомогою бульдозерів подальше розбирання здійснюється екскаваторами з безпосереднім завантаженням породи у транспортні засоби.

21. Охолодження нагрітих порід та зниження висоти відвалу протягом його розбирання здійснюється згідно з пп.11 та 14 цієї Інструкції.

V. Контроль теплового стану породних відвалів

22. З метою виявлення можливих осередків самонагрівання та своєчасного вжиття заходів для запобігання самозапалюванню порід здійснюється контроль теплового стану відвалів (температурна зйомка).

На діючих відвалах, що не горять, виміри температур проводяться тричі на рік (травень, липень, вересень). При обстеженні теплового стану породних відвалів точки вимірів температур розташовуються за схемою, наведеною на мал. 1. Додаткові точки вимірів розташовуються у можливих (видимих) осередках самонагрівання. Виміри температур здійснюються на глибині 0,5 м від поверхні.

Не дозволяється, щоб температура порід окремих ділянок перевищувала температуру навколишніх порід більше ніж на 5°С або була вищою за 45°С.

23. На діючих відвалах, що горять, виміри температур проводяться двічі на рік (травень, вересень), а на недіючих, що горять,- один раз на рік (вересень). Порядок вимірів викладений у п. 22.

Результати вимірів температури використовуються для визначення об'єму маси, що горить, необхідної для розробки проектів гасіння, та об'єму викидів шкідливих речовин згідно з «Тимчасовим методичним посібником для виявлення джерел забруднення атмосфери, здійснення вимірів викидів шкідливих речовин на підприємствах вугільної

промисловості».

24. Перед початком робіт із гасіння або розбирання породних відвалів, що горять, здійснюються температурні зйомки на поверхні та на глибині 0,5, 1,5 та 2,5 м.

Розташування точок вимірів температури наводиться в п. 22.

25. Роботи з гасіння та розбирання породних відвалів проводяться при систематичному контролі температури порід шару, що розбирається.

Температура порід, що переміщуються бульдозером або розбираються екскаватором, не повинна перевищувати 80°С.

26. Температурні зйомки дозволяється проводити тільки після обстеження поверхні робочих місць щупами з метою виявлення тріщин, порожнин і т. ін. Виявлені небезпечні ділянки повинні оконтурюватися попереджувальними знаками.

Забороняється проведення температурної зйомки на породних відвалах у зоні відсипки порід під час роботи відкатки, а також під час атмосферних опадів та оледенінні укосів.

VI. Визначення механічної захисної зони породних відвалів

27. Ширина механічної захисної зони для будь-якої точки контура відвалу, окрім точок хвостової частини терикона, при різниці висотних позначок від 10 до 28 м постійна І дорівнює 20 м, при різниці висотних позначок понад 28 м визначається за формулою:

В = 2,5Н - 50 , (1)

де В ширина механічної захисної зони у плані, м;

Н - різниця висотних позначок верхньої та нижньої точок укосу, м.

Межа механічної захисної зони одинарного терикона визначається наступним чином (мал. 2). З точок Б і Г до бічних твірних АБ та АГ проводяться перпендикуляри, на яких у масштабі відкладаються відрізки АА1 та АА2, що відповідають 20 м, та відрізки ББ1 та ГТ1, що відповідають ширині В механічної захисної зони. Кінці відрізків

Мал. 1. Приблизні схеми розміщення точок вимірів

температур на породних відвалах: а - терикон; б - хребтовидний відвал; в - плоский відвал

Розділ II

Дати	Опис несправності механізму  або пристрою	Заходи   щодо   усунення  дефекту  або неполадки,     строк виконання та прізвище відповідального	Нідмітка про нико-паппя, підпис відповідального та головного механіка
1	2	3	4

КНИГА ПРИЙМАННЯ ТА ЗДАВАННЯ ЗМІН

До § 376, 382 Правил безпеки у вугільних шахтах

Підйом _______________________

Шахта _________________________

Виробниче об'єднання (комбінат, трест)

Почата __________ 19        р.

Закінчена ___________   19___ р.

Пояснення до ведення книги

До книги записується стан підйомної установки при щозмінних оглядах, здійснюваних машиністами під час приймання та здавання змін.

До графи 4 занориться запис про наявність та стан усіх пожежних засобів.

Машиніст робить запис: «Повністю» або «Некомплек-тно». У графі 5 робиться відмітка про чистоту приміщення. Машиніст робить запис «Чисто» або «Брудно».

У графах 6-19 записується стан елементів підйомної Машини. Машиніст робить запис «Справно» або «Несправ-но».

Елементи автоматизації в автоматизованих підйомах оглядаються згідно з інструкцією (електрослюсарем-маши-ністом).

У графі 21 машиністи можуть робити записи про стан елементів підйомної машини, що не увійшли до переліку граф 6-19. У цій самій графі ставиться підпис перевіряючих (механіка підйому, головного механіка шахти або виробничого об'єднання (комбінату, тресту) в день перевірки підйомної машини.

Форма  книги приймання та здавання змін

дата	Година здавання змін	Прізви ще машиніста	Пожежні засоби	Чистота приміщень	Стан елементів
										Гальмові притрої		Компрессорна установка	Обмежувач швидкості, захист від напуску каната	Блокувальні пристрої	Кінцеві вимика чі	Показчик глибини та швидкостемір
										Робочі	запобіжні
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12

Підйомної машини							Підпис про приймання зміни	зауваження
Апарвтура сигналізації та вимірювальні прилади	Стан двигунів та пускової єлектро апаратури	Барабани та футеровка	підшипники	наявність мастіла		Апаратура автоматизації
											У підшипниках	У кaртері зубчас тої переда чі
13	14	15	16	17	18	19	20	21

КНИГА ОГЛЯДУ КАНАТІВ ТА ЇХ ВИТРАТ

До § 382, 413, 424 Правил безпеки у вугільних шахтах

Підйом _________________________________

Шахта __________________________

Виробниче об'єднання (комбінат, трест) _____

Почата ____________________р.

Закінчена__________________р.

Пояснення до ведення книги

На кожну підйомно-транспортну установку ведеться окрема книга. До цієї книги заносяться результати щодобового, щотижневого та щомісячного огляду канатів.

Запис результатів огляду канатів здійснюється у розділі І.

Ліва сторінка книги призначена для лівого каната -головного при підйомі зі шківом тертя, тягового при пасажирських канатних дорогах. Непотрібне у підзаголовку закреслити.

Права сторінка призначена для правого каната - хвостового при підйомі зі шківом тертя, натяжного при пасажирських канатних дорогах. Непотрібне у підзаголовку закреслити.

При урівноважених підйомах барабанної системи та ба-гатоканатних підйомних установок на хвостові канати ведеться окрема книга.

Під час щодобових оглядів заповнюються графи 1, З, 5 та 10, під час щотижневих оглядів графи 1, 2, 3, 5, 6, 7, 8, 9 та 10, під час щомісячних графа 4.

У графі 12 головний механік шахти або старший механік робить зауваження про загальний стан каната, тобто про корозію, ознаки деформації каната, відшарування дротів та ін.

Під час щомісячних оглядів канатів заповнюються всі графи розділу книги. У графі 4 відмічається відстань від кінця каната в причіпному пристрої до місця, яке має найбільшу кількість зломів дротів на кроці звитку каната. Ця відстань може змінюватися залежно від місця появи найбільшої кількості зломів дротів на кожному кроці звитку каната. Якщо місце найбільшої кількості зломів дротів на кроці звитку знаходиться на характерній ділянці каната (перехідному витку, під жимками І т.ін.), то це повинно відмічатися.

Результати інструментального контролю втрати перерізу металу дротів каната, який проводиться не щодобово, а періодично, записуються через усю сторінку.

У графі 5 відзначається подовження каната, яке відбувається внаслідок його розтяжки під час роботи, особливо в перший період після навішування. У разі відрубки зайвої довжини каната в графі 5 відмічається «Відруб-лено...».

У випадку екстреного напруження каната терміново проводиться його ретельний огляд і заповнюються всі необхідні графи. У цьому випадку в графі 5 вказується загальне подовження каната, яке відбулося внаслідок екстреного напруження.

У графі 11 головний механік робить відмітку «Огляд після екстреного напруження».

Під час щодобових оглядів канатів пасажирських канатних доріг заповнюються графи 1, 3, 4 та 10, а при щомісячних - 1, 2, 3, 4, 6, 7, 8 та 11. При цьому в графі 4 місце розташування найбільш пошкодженої ділянки вказується за номерами підвісок.

У разі заміни канатів через усю сторінку робиться відмітка про знімання каната. Нижче робиться відмітка про навішування нового каната та описуються конструкція, звиток, діаметр каната та номер його останнього випробування на канатно-випробувальній станції.

Розділ П книги призначений для обліку витрати канатів на певній підйомно-транспортній установці та термінів їх служби.

У графі 6 розділу П вказуються скороченим позначенням конструкція та звиток каната. Наприклад, канат з шістьма сталками по 36 дротів, ГОСТ 7668-80, хрестового правого звитку позначається КрПр 6x36^1 о.с. ЛК.

Відповідальність за правильне ведення книги .та своєчасне її заповнення покладається на головного механіка шахти. Книга повинна бути пронумерована, прошита та затверджена печаткою.

Розділ І. Запис результатів огляду канатів (ліва сторінка книги)

Лівий (головний, тяговий) канат
Дати	Загаль не число зламаних дротів каната	Число Зламаних дротів на кроці звитку каната	Відс тань най більш Пошкодженої ділянки каната від його кінця, м	Подовження каната, м	Діаметр каната, мм		Відстань ділянки з наймен шим діаметром каната від його кінця у причип ного пристрою, м	Результати виміру розподілу навантаження між головними канатами багатоканатних підйомних машин	Підпис особи, яка здійснювала огляд	Підпис головного механіка, шахти або старшого механіка	примітки
															Номінальний	найменший
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12

Продовження розділу І (права сторінка книги)

Правий (хвостовий, натяжний) канат
Дата	Загаль не число зламаних дротів	Число зламаних дротів на кроці звитку каната	Відстань най більш пошкодженої ділянки каната від його кінця, м	Подовження каната, м	Діаметр каната, мм		Відстань ділянки з найменшим діаметром каната від його кінця у причіпного пристрою, м	Результати виміру розподілу навантаження між головними канатами багатоканатних підйомних машин	Підпис особи, яка здійснювала огляд	Підпис головного механіка, шахти або старшого механіка	примітки
															Номінальний	найменший
1	2	3	4	б	6	1	8	9	10	1 1	12

Розділ ІІ. Запис витрат канатів

№ п/п	Дата виготовлення та отримання каната	Завод-виготівник каната	Заводський номер каната	ГОСТ або ТУ	Конструкция та звиток каната	Діаметр каната за заводськими даними	Дата навішування кана та	Номер свідоцтва та дата випробувань каната	Куди навішаний канат (лівий або правий)	Номер свідоцтва та дата повторних випробувань каната	Дата знімання каната	Причини знімання каната	Час зберігання каната до його навішування, днів	Термін єксплуатації каната	Підпис механіка шах ти
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15	16

КНИГА

РЕЄСТРАЦІЇ СТАНУ ЕЛЕКТРОУСТАТКУВАННЯ ТА ЗАЗЕМЛЕННЯ

До § 531, 535, 539 Правил безпеки у вугільних шахтах

Шахта _______________________

Виробниче об'єднання (комбінат, трест)________________________

Почата ____________________р.

Закінчена _________________ р.

Пояснення до ведення книги

1. Під час огляду та перевірки стану електроустаткування та заземлення слід керуватися «Правилами безпеки у вугільних шахтах», «Інструкцією з огляду та ревізії рудникового вибухоаахищеного електроустаткування».

2. Крім результатів огляду та вимірювання заземлення електроустаткування, до цієї книги заносяться також результати огляду інших об'єктів, що не є елементами електроустановок, але підлягають заземленню згідно з Правилами.

3. Перед вмиканням наново встановленого електроустаткування необхідно перевірити його стан (якість монтажу, затяжку кріпильних елементів, якість ущільнюючих кілець та заглушок кабельних уводів, відповідність зазорів вимогам Правил тощо), а також здійснити огляд заземлення та вимірювання загального опору заземлюючої мережі.

4. У графі 2 записується назва об'єкту без зазначення окремих видів електроустаткування, а також найменування виробки, у якій розташований об'єкт, наприклад: роз-поділпункт 660 В (РПП-0,66) 2-ї західної лави гор. 810 м; електроустаткування комбайну 1ГШ68 3-ї східної лави дільниці № 4.

5. У графі 3 зазначається загальна оцінка стану всього електроустаткування та заземлення, величина перехідного опору заземлення, час відключення мережі від штучного витікання струму на «землю», а також характер несправностей, найменування та заводський номер електроустаткування, в якому виявлені несправності (серед них і зменшення опору ізоляції нижче за норму).

6. Книга зберігається у головного енергетика шахти.

Форма книги

Дата перевірки	Найменування та місце установлення об'єкту перевірки	Результати огляду та вимірів із зазначенням заводських номерів несправного устатк;, -вання та характе-РУ несправностей	Необхідні заходи ЩОДО усунення несправностей	Прізвище та підпис особи, яка здійснювала перевірку	Розпорядження головного енергетика (головного механіка) шахти про усунення порушень із зазначенням особи, якій ця робота доручена	Відмітка про усунення та підпис особи, яка здійснювала усунення
1	2	3	4	5	6	7

КНИГА

СПОСТЕРЕЖЕНЬ ЗА ПОЖЕЖНИМИ ДІЛЬНИЦЯМИ ТА ПЕРЕВІРКИ СТАНУ ІЗОЛЯЦІЙНИХ ПЕРЕМИЧОК

До § 556 Правил безпеки у вугільних шахтах

Шахта _______________________________

Виробниче об'єднання______________________

Почата ______________ 19__ р.

Закінчена ____________   19__ р.

Пояснення до ведення книги

У книзі реєструються результати огляду ізолюючих перемичок, «сорочок», стан засипання провалин на поверхні та виїмок від розрізів, утворених внаслідок відробки пластів вугілля підземним і відкритим способами, температура та склад газів на пластах вугілля, схильного до самозапалювання, та на пожежних дільницях.

Контроль за складом та температурою газів на дільницях з діючими пожежами, станом ізоляційних перемичок здійснюється дільницею ВТБ (дільницею спеціальних робіт) шахти та працівниками ДВГРС. Результати аналізу газів та огляду перемичок заносяться до книги.

Огляд перемичок, що ізолюють дільниці з діючою пожежею, здійснюється щодобово, а в особливих випадках, наприклад, у разі активної підземної пожежі, якщо несправні перемички або різкі коливання складу атмосфери за перемичками - не рідше одного разу на зміну.

Огляд перемичок, що ізолюють вироблений простір від діючих виробок, на пластах вугілля, схильного до самозапалювання, повинен здійснюватися не рідше одного разу на місяць, а засипання та рекультивації поверхні - один раз на квартал.

Форма книги

Стан перемичок				Склад газу, %
Дата	Місце знаходження перемички, №	Стан перемиички, який ремонт треба виконати	Температура повітря за перемичкою,0С	СО2	СН4	СО	О2	Н2	С2Н2	С2Н4	примітки
1	2	3	4	5	6	1	8	9	10	11	12

Перевірка складу повітря на дільниці з діючою пожежею повинна здійснюватися працівниками ДВГРС. Місце та час перевірок, а також їх кількість визначаються головним Інженером шахти за погодженням із ДВГРС.

У кінці книги відводяться сторінки для реєстрації перемичок.

№ п/п	№ перемички	Місце знаходження	Матеріал перемички	Площа У просвіті, м2	Глибина врубів	Дата зведення	Примітка
1	2	3	4	5	6	7	8

КНИГА

ОГЛЯДУ ТА ОБЛІКУ РОБОТИ ВОДОВІДЛИВНИХ УСТАНОВОК

До § 585 Правил безпеки у вугільних шахтах

Шахта ________________________________

Виробниче об'єднання (комбінат, трест)___________

Місце установлення ______________________

Почата ______________ 19__ р.

Закінчена ___________   19__ р.

Книга ведеться для кожної водовідливної установки та знаходиться у насосній камері.

Форма книги

	Насос			Двигун
№ насосного агрегату	тип	заводський номер та дата випуску	дата введення до експлуатації	тип	заводський номер та дата випуску	дата введення до експлуатації
1	2	3	4	5	6	7

Да та	№ насосно го агрегату	Час вмикання та вимикання насоса	Показники КВП				Характер виявлення несправностей та здіснені заходи щодо їх усунення, підпис	Дата та результати огляду водовідливної установки; намічені заходи щодо усунення недоліків; підпис
						Манометра			Вакуумметра	Витратоміра	амперметра
1	2	3	4	5	6	7	8	9