Про затвердження Правил пожежної безпеки в галузі зв"язку

Название (рус.)	Об утверждении Правил пожарной безопасности в области связи
Кем принят	Держкомзв"язок та інформатизація
Тип документа	Приказ
Рег. номер	156
Дата принятия	26.10.2000
Рег. номер в Минюсте	54/5245
Дата регистрации в Минюсте	22.01.2001
Статус	Действующий

Скачать этот документ могут только зарегистрированные пользователи

ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ ЗВ'ЯЗКУ ТА ІНФОРМАТИЗАЦіЇ УКРАЇНИ
Н А К А З

N 156 від 26.10.2000 Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
22 січня 2001 р.
за N 54/5245

Про затвердження Правил пожежної безпеки
в галузі зв'язку

( Зміни в текст не внесені. Додатково див. Наказ Державного
комітету зв'язку та інформатизації
N 2 ( z0204-03 ) від 08.01.2003 )

Відповідно до Закону України "Про пожежну безпеку"
( 3745-12 ) і постанови Кабінету Міністрів України від 21 жовтня
1999 р. N 1943 ( 1943-99-п ) "Про стан забезпечення пожежної
безпеки та заходи щодо її поліпшення" Н А К А З У Ю:
1. Затвердити Правила пожежної безпеки в галузі зв'язку, що
додаються.
2. З метою поліпшення роботи, спрямованої на запобігання
пожежам і дотримання Правил пожежної безпеки, організувати в
Державному комітеті зв'язку та інформатизації України, ВАТ
"Укртелеком", УДППЗ "Укрпошта", ДП "Спецзв'язок", ДП "Преса", на
підприємствах, в установах і організаціях вивчення цих Правил.
3. Керівникам підприємств, установ та організацій що входять
до сфери управління Державного комітету зв'язку та інформатизації
України привести у відповідність до Правил пожежної безпеки в
галузі зв'язку діючі на цей час власні положення та інструкції.
4. Скасувати наказ Державного комітету зв'язку України від
04.02.98 N 28.
5. Контроль за виконанням наказу покласти на Другий відділ
(Цуриков С.С.).

Голова О.Б.Шевчук
Затверджено
Наказ Державного комітету
зв'язку та інформатизації України
26.10.2000 N 156
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
22 січня 2001 р.
за N 54/5245
Правила
пожежної безпеки в галузі зв'язку
1. Галузь застосування
Правила пожежної безпеки в галузі зв'язку (надалі - Правила)
поширюються на підприємства, установи та організації електричного
і поштового зв'язку (надалі - об'єкти) та на працівників зв'язку
(надалі - працівники).
Правила встановлюють загальні та спеціальні вимоги з пожежної
безпеки і є обов'язковими для всіх об'єктів незалежно від форм
власності.
Забезпечуючи пожежну безпеку, слід також керуватися
загальнодержавними Правилами пожежної безпеки в Україні
( z0219-95 ) (НАПБ А.01.001-95), стандартами, будівельними нормами
і правилами, "Правилами устройства электроустановок" (ПУЭ),
Правилами технічної експлуатації електроустановок споживачів
( z0093-98 ) (ПТЕ), нормами технологічного проектування та іншими
нормативними актами, які регламентують вимоги пожежної безпеки для
об'єктів.
2. Нормативні посилання
2.1. Закон України "Про пожежну безпеку" ( 3745-12 ).
2.2. Положення про порядок проведення державної експертизи
(перевірки) проектної документації на будівництво та реконструкцію
виробничих об'єктів і виготовлення засобів виробництва на
відповідність їх нормативним актам про охорону праці (ДНАОП
0.00-4.20-94), затверджене постановою Кабінету Міністрів України
від 23.06.94 N 431 ( 431-94-п ).
2.3. Положення про порядок прийняття в експлуатацію
закінчених будівництвом об'єктів державного замовлення (ДНАОП
0.00-4.02-92), затверджене постановою Кабінету Міністрів України
від 05.08.92 N 449 ( 449-92-п ).
2.4. Положення про розслідування та облік нещасних випадків,
професійних захворювань і аварій на підприємствах, установах і
організаціях (ДНАОП 0.00-4.03-93), затверджене постановою Кабінету
Міністрів України від 10.08.93 N 623 ( 623-93-п ).
2.5. Положення про порядок і умови обов'язкового страхування
працівників відомчої та сільської пожежної охорони і членів
добровільних пожежних дружин (НАПБ Б.02.012-95), затверджене
постановою Кабінету Міністрів України від 03.04.95 N 232
( 232-95-п ).
2.6. Положение об авторском надзоре проектных организаций за
строительством предприятий, зданий и сооружений (уведено
постановою Державного комітету СРСР у справах будівництва (далі -
Держбуд СРСР) від 15.04.85 N 48. СНиП 1.06.05-85).
2.7. Методы определения расчетной пожарной нагрузки
(затверджено постановою Держбуду СРСР від 26.12.77 N 222. СТ СЭВ
446-77).
2.8. Пожежна безпека. Терміни та визначення (затверджено
наказом Державного комітету стандартизації метрології та
сертифікації України (далі - Держстандарт України) від 12.11.93
N 169. ДСТУ 2272-93).
2.9. Пожежна техніка. Терміни та визначення (затверджено
наказом Держстандарту України від 12.11.93 N 169. ДСТУ 2273-93).
2.10. Пожарная безопасность. Общие требования (затверджено
постановою Державного комітету СРСР з управління якістю продукції
та стандартами від 14.06.91 N 875. ГОСТ 12.1.004-91).
2.11. Пожаровзрывоопасность веществ и материалов.
Номенклатура показателей и методы их определения (затверджено
постановою Державного комітету СРСР стандартів (далі -
Держстандарт СРСР) від 12.12.91 N 3683. ГОСТ 2.1.044-89).
2.12. Пожарная техника. Классификация пожаров (затверджено
Держстандартом СРСР від 10.10.83 N 4882. ГОСТ 27331-87).
2.13. Установки пожаротушения автоматические. Общие
технические требования (затверджено Держстандартом СРСР від
29.12.91 N 2382. ГОСТ 12.3.046-91).
2.14. Цвета сигнальные и знаки безопасности (затверджено
Держстандартом СРСР від 24.05.76 N 1267. ГОСТ 12.4.026-76*).
2.15. Пожаровзрывобезопасность статического электричества.
Общие требования (затверджено Держстандартом СРСР від 05.08.86
N 2346. ГОСТ 12.1.018-83).
2.16. Противопожарные нормы (затверджено Держбудом СРСР від
17.12.85 N 232. СНиП 2.01.02-85*).
2.17. Производственные здания (затверджено Держстандартом
СРСР від 30.12.85 N 287. СНиП 2.09.02-85*).
2.18. Сооружения промышленных предприятий (затверджено
Держбудом СРСР від 29.12.85 N 263. СНиП 2.09.03-85).
2.19. Громадські будинки та споруди (затверджено Державним
комітетом будівництва, архітектури та житлової політики України
(далі - Держбуд України) від 04.08.99 N 187. ДБН В.2.2-9-99).
2.20. Административные здания и сооружения (затверджено
Держбудом СРСР від 30.12.87 N 313. СНиП 2.09.04-87).
2.21. Складские здания (затверджено Держбудом СРСР від
30.12.85 N 280. СНиП 2.11.01-85*).
2.22. Генеральные планы промышленных предприятий (затверджено
Держбудом СРСР від 30.12.80 N 213. СНиП 11-89-80).
2.23. Пожежна автоматика будинків і споруд (затверджено
наказом Держбуду України від 28.10.98 N 247. ДБН В.2.5-13-98).
2.24. Водоснабжение. Наружные сети и сооружения (затверджено
Держбудом СРСР від 27.07.84 N 123. СНиП 2.04.02-84).
2.25. Внутренний водопровод и канализация зданий (затверджено
Держбудом СРСР від 04.10.85 N 169. СНиП 2.04.01-85).
2.26. Отопление, вентиляция и кондиционирование (затверджено
Держбудом СРСР від 15.12.86 N 49. СНиП 2.04.05-91).
2.27. Правила устройства электроустановок (затверджено
Міністерством енергетики і електрифікації СРСР від 1986 р.; ПУЭ).
2.28. Инструкция по проектированию зданий и помещений для
электронно-вычислительных машин (затверджено постановою Держбуду
СРСР від 27.02.89 N 33. СН 512-78*).
2.29. Електроустановки підприємств та споруд зв'язку України
(затверджено наказом Міністерства зв'язку України від 29.10.96
N 232. ВНТП).
2.30. Определение категорий помещений и зданий по
взрывопожарной и пожарной опасности (ОНТП 24-86) (уведено в дію
наказом МВС СРСР від 27.02.86 НАПБ Б.07.005-86).
2.31. Инструкция по проектированию. Проводные средства связи
и почтовая связь. Производственные и вспомогательные здания
(затверджено наказом Міністерства зв'язку СРСР від 31.07.87 N 394.
ВСН 333-87).
2.32. Правила пожежної безпеки в Україні (введено в дію
наказам Міністерства внутрішніх справ України від 22.06.95 N 400
( z0219-95 ) та зареєстровано в Міністерстві юстиції України
14.07.95 за N 219/755. НАПБ А.01.001-95).
2.33. Типове положення про службу пожежної безпеки
(затверджено наказом МВС України від 12.04.95 N 220 ( z0118-95 )
та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20.04.95 за
N 118/654. НАПБ Б.2.010-95).
2.34. Положення про порядок видачі органом державного
пожежного нагляду підприємствам, організаціям, установам,
орендарям та підприємцям дозволу на початок роботи (затверджено
наказом МВС України від 26.10.94 N 580 ( z0257-94 ) та
зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27.10.94 за
N 257/467. НАПБ Б.02.007-94).
2.35. Типове положення про спеціальне навчання, інструктажі
та перевірку знань з питань пожежної безпеки на підприємствах, в
установах та організаціях України ( z0308-94 ) (затверджено
наказом МВС України від 17.11.94 N 628 ( z0307-94 ) та
зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22.12.94 за
N 307/517. НАПБ Б.02.005-94).
2.36. Порядок проведення експертизи проектної та іншої
документації щодо пожежної безпеки (затверджено наказом МВС
України від 22.11.94 N 641 ( z0326-94 ) та зареєстровано в
Міністерстві юстиції України 30.12.94 за N 326/536. НАПБ
Б.07.007-94).
2.37. Бойовий статут пожежної охорони України (затверджено
наказом МВС України від 29.03.95 N 188. НАПБ 04.002-95).
2.38. Типове положення про пожежно-технічні комісії на
підприємствах, в установах та організаціях (затверджено наказом
МВС України від 27.09.94 N 521 ( z0249-94 ) та зареєстровано в
Міністерстві юстиції України 13.10.94 за N 249/459. НАПБ
Б.02.003-94).
2.39. Положення про добровільні пожежні дружини (затверджено
наказом МВС України від 27.09.94 N 521 ( z0248-94 ) та
зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13.10.94 за
N 248/458. НАПБ Б.02.004-94).
2.40. Перелік посад, при призначенні на які особи зобов'язані
проходити навчання і перевірку знань з питань пожежної безпеки та
порядок його організації (затверджено наказом МВС України від
17.11.94 N 628 ( z0307-94 ) та зареєстровано в Міністерстві
юстиції України 22.12.94 за N 307/517. НАПБ Б.07.001-94).
2.41. Положення про порядок розроблення, затвердження,
перегляду, скасування та реєстрації нормативних актів з питань
пожежної безпеки (затверджено наказом МВС України від 04.12.96
N 833 ( z0068-97 ) та зареєстровано в Міністерстві юстиції України
06.03.97 за N 68/1872. НАПБ Б.02.013-97).
2.42. Инструкция по тушению пожаров на электроустановках
электростанций и подстанций (затверджено Головним управлінням
пожежної охорони МВС СРСР від 20.06.80 та Міністерством енергетики
та електрифікації СРСР від 10.10.80. НАПБ Б.05.001-80).
2.43. Положення про порядок накладення штрафів на
підприємства, установи і організації за порушення встановлених
законодавством вимог пожежної безпеки, невиконання розпоряджень
(приписів) посадових осіб органів державного пожежного нагляду
(затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 14.12.94
N 840 ( 840-94-п ). НАПБ Б.02.009-94).
2.44. Тимчасові тарифи на роботи, пов'язані з проведенням
експертизи проектної та іншої документації щодо пожежної безпеки
(затверджено наказом МВС України від 05.09.95 N 599 ( z0337-95 )
та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 19.09.95 за
N 337/873. НАПБ Б.07.009-95).

3. Терміни й визначення
3.1. Важкогорючий матеріал - Г2 - (важкогорючі): матеріал,
який під впливом вогню або високої температури спалахує, тліє або
обвуглюється і продовжує горіти, тліти або обвуглюватися за
наявності джерела запалювання, а після його ліквідування горіння
чи тління припиняється.
3.2. Виникнення пожежі: сукупність процесів, що призводять до
пожежі.
3.3. Горючий матеріал:
Г1 - (малогорючі);
Г3 - (середньої горючості);
Г4 - (підвищеної горючості);
матеріали, що під впливом вогню або високої температури
спалахують, тліють або обвуглюються та продовжують горіти, тліти
або обвуглюватися після ліквідування джерела запалювання.
3.4. Джерело запалювання: теплова енергія, що призводить до
займання.
3.5. Електричний звязок: передавання, випромінювання або
приймання знаків, сигналів, письмового тексту, зображень та звуків
або повідомлень будь-якого роду по радіо, за проводовими,
оптичними або іншими електромагнітними системами.
3.6. Загоряння: виникнення горіння під впливом джерела
запалювання.
3.7. Загроза пожежі: ситуація, що склалася на об'єкті і яка
характеризується імовірністю виникнення пожежі, що перевищує
нормативну.
3.8. Займання: неконтрольоване горіння поза спеціальним
вогнищем без завдавання шкоди.
3.9. Засоби зв'язку: технічне обладнання, що використовується
для організації зв'язку.
3.10. Зони класу (вибухонебезпечні):
В-I
зони, розташовані в приміщеннях, у яких виділяються горючі
гази або пари легкозаймистих рідин (ЛЗР) у такій кількості і з
такими якостями, що вони можуть утворювати з повітрям
вибухонебезпечні суміші за нормальних режимів роботи, наприклад,
під час завантаження або розвантаження технологічних апаратів,
зберігання або переливання ЛЗР, які розміщені у відкритих місцях;
В-Iа
зони, розташовані в приміщеннях, у яких за нормальної
експлуатації вибухонебезпечні суміші горючих газів (незалежно від
нижньої концентраційної межі займистості) або парів ЛЗР з повітрям
не утворюються, але це можливо під час аварії або несправності;
В-Iб
зони, розташовані в приміщеннях, у яких за нормальних умов
експлуатації вибухонебезпечні суміші горючого газу або парів ЛЗР з
повітрям не утворюються, але можливі тільки внаслідок аварій або
несправностей і які відрізняються однією із таких особливостей:
горючі гази в цих зонах мають високу нижню концентраційну
межу спалахування (15% і більше) та їдкий запах при
граничнодопустимих концентраціях за ГОСТ 12.1.005-76 (наприклад,
машинні зали аміачних компресорних і холодильних абсорбційних
установок);
приміщення виробництв, пов'язаних з наявністю водню, у яких,
за умови технологічного процесу, унеможливлюється утворення
вибухонебезпечної суміші в обсязі, що перевищує 5% вільного обсягу
приміщення, і які мають вибухонебезпечну зону тільки у верхній
частині приміщення. Вибухонебезпечна зона умовно приймається від
позначки 0,75 загальної висоти приміщення від рівня підлоги, але
не вище кранової колії, якщо такі є (наприклад, приміщення
електролізу води, зарядні станції тягових та стартерних
акумуляторних батарей);
попередні вимоги не розповсюджуються на електоромашинні
приміщення з турбогенераторами з водневим охолодженням за умови
забезпечення електромашинного приміщення витяжною вентиляцією з
природним спонуканням; ці електромашинні приміщення мають
нормальне середовище;
до класу В-1б належать також зони лабораторних та інших
приміщень, у яких горючі гази і ЛЗР є в невеликих кількостях, не
достатніх для створення вибухонебезпечних сумішей в об'ємі, який
перевищує 5% вільного обєму приміщення, і в яких робота з горючими
газами і ЛЗР провадиться без застосування відкритого вогню. Ці
зони не належать до числа вибухонебезпечних, якщо робота з
горючими газами і ЛЗР провадиться у витяжних шафах або під
витяжними зонтами;
В-Iг
простір біля зовнішніх установок, які містять горючі гази або
ЛЗР (за винятком зовнішніх аміачних компресорних установок,
надземних і підземних резервуарів з ЛЗР або горючими газами
(газгольдери), естакад для зливання і наливання ЛЗР, відкритих
нафтовловлювачів, ставків-відстійників з плавучою нафтовою
плівкою).
До зон класу В-Iг також належать: простори в прорізах поза
зовнішніми захисними конструкціями приміщень з вибухонебезпечними
зонами класів В-I, В-Iа і В-II (виняток - прорізи вікон, заповнені
склоблоками); простори в зовнішніх захисних конструкціях, якщо в
них розташовані влаштування для викидання повітря із системи
витяжної вентиляції приміщень із вибухонебезпечними зонами
будь-якого класу або якщо вони перебувають у межах зовнішньої
вибухонебезпечної зони; простори біля запобіжних та дихальних
клапанів місткостей і технологічних апаратів із горючими газами та
ЛЗР;
В-II
зони, розташовані в приміщеннях, у яких виділяються горючий
пил або волокна в такій кількості і з такими властивостями, що
вони здатні утворювати з повітрям вибухонебезпечні суміші за
нормальних режимів роботи (наприклад, під час завантаження та
розвантаження технологічних апаратів);
В-IIа
зони, розташовані в приміщеннях, у яких небезпечні стани,
вказані в В-II, не мають місця за нормальної експлуатації і
можливі тільки внаслідок аварій або несправностей.
3.11. Зони класу (пожежонебезпечні):
П-I
зони, розташовані в приміщеннях, у яких перебувають в обігу
горючі рідини (ГР) з температурою спалаху понад 61 град.C;
П-II
зони, розташовані в приміщеннях, у яких виділяються горючий
пил або волокна з нижньою концентраційною межею спалаху більше 65
г/куб.м до об'єму повітря;
П-IIа
зони, розташовані в приміщеннях, у яких перебувають в обігу
тверді горючі речовини;
П-III
зони, розташовані поза приміщеннями, у яких перебувають в
обігу ГР з температурою спалаху більше 61 град.C або тверді горючі
речовини;
3.12. Категорія приміщення:
А (вибухонебезпечна)
горючі гази, ЛЗР з температурою спалаху не більше 28 град.C у
такій кількості, що можуть утворюватися вибухонебезпечні
парогазоповітряні суміші, у разі спалахування яких розвивається
розрахунковий надлишковий тиск вибуху в приміщенні, що перевищує 5
кПа. Речовини та матеріали, здатні вибухати і горіти при взаємодії
з водою, киснем повітря або одне з одним у такій кількості, що
розрахунковий надлишковий тиск у приміщенні перевищує 5 кПа;
Б (вибухопожежонебезпечна)
горючі пил або волокна, ЛЗР з температурою спалаху більше 28
град.C, ГР у такій кількості, що можуть створювати
вибухонебезпечні пилоповітряні або пароповітряні суміші, у разі
спалахування яких розвивається розрахунковий надлишковий тиск
вибуху в приміщенні, що перевищує 5 кПа;
В (пожежонебезпечна)
горючі і важкогорючі рідини, тверді горючі і важкогорючі
речовини й матеріали (у тому числі пил та волокна), речовини й
матеріали при взаємодії з водою, киснем повітря або одне з одним
здатні горіти тільки за умови, якщо приміщення, у яких вони є в
наявності або обертаються, не належать до категорій А і Б;
Г
негорючі речовини й матеріали в гарячому, розжареному або
розплавленому стані, процес оброблення яких супроводжується
виділенням променистого тепла, іскор та полум'я; горючі гази,
рідини і тверді речовини, які спалюються або утилізуються як
паливо;
Д
негорючі речовини і матеріали в холодному стані. Дозволяється
зараховувати до категорії Д приміщення, у яких розміщені ГР у
системах змащування, охолодження і гідроприводу обладнання, в яких
не більше 60 кг в одиниці обладнання за умов тиску не більше 0,2
МПа, кабельні електропроводки до обладнання, окремі предмети
меблів на місцях.
3.13. Класи пожежі:
A - горіння твердих речовин;
B - горіння рідких речовин;
C - горіння газоподібних речовин (побутовий газ, водень,
пропан);
D - горіння металів;
E - горіння електрообладнання.
3.14. Мережа зв'язку: сукупність засобів та споруд зв'язку,
поєднаних в єдиному технологічному процесі для забезпечення
інформаційного обміну.
3.15. Негорючий матеріал: матеріал, який під впливом вогню чи
високої температури не спалахує, не тліє і не обвуглюється.
3.16. Нормативна документація: правила, галузеві та державні
стандарти, технічні умови, керівні документи на проектування,
виготовлення, ремонт, реконструкцію, монтаж, налагодження,
технічне діагностування.
3.17. Об'єкт: підприємство, установа та організація.
3.18. Підземна споруда: споруда зв'язку, позначка стелі якої
перебуває нижче рівня планувальної позначки землі.
3.19. Підприємство (оператор) зв'язку: підприємство, що
здійснює свою господарську діяльність для забезпечення
функціонування засобів, споруд та мереж зв'язку з метою надання
послуг зв'язку.
3.20. План (картка) пожежогасіння об'єкта: документ, що
визначає основні питання організації гасіння пожежі, яка
поширилася на об'єкті.
3.21. Пожежа: неконтрольоване горіння поза спеціальним
вогнищем.
3.22. Правила пожежної безпеки: комплекс положень, які
визначають порядок дотримання вимог та норм пожежної безпеки при
будівництві та експлуатації об'єкта.
3.23. Причина пожежі: явище чи обставини, що безпосередньо
спричиняють виникнення пожежі.
3.24. Протипожежні вимоги: інженерно-технічне обладнання чи
організаційні заходи, спрямовані на запобігання пожежі або її
розповсюдженню, а також на її гасіння. Як правило, містяться у
нормативно-технічних та правових актах державного чи відомчого
рівня.
3.25. Протипожежний режим: комплекс установлених норм
поведінки людей, правил виконання робіт та експлуатації об'єкта
(виробу), спрямованих на забезпечення його пожежної безпеки.
3.26. Пожежна профілактика: комплекс організаційних і
технічних заходів, спрямованих на забезпечення безпеки людей,
запобігання пожежі, обмеження її розповсюдження, а також створення
умов для успішного гасіння пожежі.
3.27. Пожежобезпека об'єкта: стан об'єкта, при якому з
регламентованою імовірністю унеможливлюються виникнення і розвиток
пожежі та вплив на людей небезпечних факторів пожежі, а також
забезпечується захист матеріальних цінностей.
3.28. Протипожежний стан об'єкта: стан об'єкта, що
характеризується кількістю пожеж та рівнем збитків від них,
кількістю загорянь, а також травм, отруєнь і загиблих людей,
рівнем реалізації вимог пожежної безпеки, рівнем боєготовності
пожежних підрозділів та добровільних формувань, а також рівнем
протипожежної агітації та пропаганди.
3.29. Пожежний оповіщувач: пристрій для масового оповіщення
людей про пожежу.
3.30. Пожежний сповіщувач: пристрій для формування сигналу
про пожежу.
3.31. Пожежний приймально-контрольний прилад: складова
частина установки пожежної сигналізації для прийняття інформації
від пожежних сповіщувачів, вироблення сигналу про виникнення
пожежі чи несправності установки та для подальшого передавання і
видачі команд.
3.32. Поштовий звязок: приймання, обробка, перевезення та
доставка письмових відправлень, матеріальних цінностей, виконання
доручень фізичних та юридичних осіб щодо поштових переказів,
банківських операцій.
3.33. Система протипожежного захисту: сукупність
організаційних заходів, а також технічних засобів, спрямованих на
запобігання впливу на людей небезпечних факторів пожежі та
обмеження матеріальних збитків від неї.
3.34. Спалахування: займання, що супроводжується появою
полум'я.
3.35. Споруди зв'язку: будинки, вежі, антени, повітряні і
кабельні лінії, проміжні та кінцеві пристрої ліній зв'язку,
поштові шафи та інші пристрої, що використовуються для організації
поштового або електричного зв'язку.
3.36. Структурний підрозділ: філіал, відокремлений
структурний підрозділ, центр, цех, дільниця, відділ, служба та ін.
3.37. Ступені вогнестійкості будівель:
I
будинки з несучими та огороджувальними конструкціями з
природних матеріалів або штучного каменю, бетону або залізобетону
із застосуванням листових і плиткових негорючих матеріалів;
II
будинки з несучими та огороджувальними конструкціями з
природних матеріалів або штучного каменю, бетону або залізобетону
з застосуванням листових і плиткових негорючих матеріалів. У
покриттях будівель дозволяється застосовувати незахищені стальні
конструкції;
III
будинки з несучими та огороджувальними конструкціями з
природних матеріалів або штучного каменю, бетону або залізобетону.
Для перекриттів дозволяється використовувати деревяні конструкції,
захищені штукатуркою або важкогорючими листовими, а також
плитковими матеріалами. До елементів покриття не ставляться вимоги
щодо межі вогнетривкості й межі розповсюдження вогню; при цьому
елементи покриття із деревини підлягають вогнезахисній обробці;
IIIа
будинки переважно з каркасною конструктивною схемою. Елементи
каркаса із стальних незахищених конструкцій; огороджувальні
конструкції із стальних листів або інших негорючих листових
матеріалів з важкогорючим утеплювачем;
IIIб
будинки переважно з каркасною конструктивною схемою. Елементи
каркаса із суцільної або клеєної деревини, які піддаються
вогнезахисній обробці відповідно до вимог обмеження розповсюдження
вогню; огороджувальні конструкції - з панелей або поелементного
складання, виконані із застосуванням деревини або матеріалів на її
основі. Деревина та інші горючі матеріали огороджувальних
конструкцій піддаються вогнезахисній обробці або захищаються від
дії вогню та високих температур, щоб забезпечити необхідну межу
розповсюдження вогню;
IV
будинки з несучими та захисними конструкціями із суцільної
або клеєної деревини та інших горючих або важкогорючих матеріалів,
захищених від дії вогню і високих температур штукатуркою або іншим
листовим чи плитковим матеріалом. До елементів покриття не
ставляться вимоги щодо межі вогнестійкості і межі розповсюдження
вогню. При цьому елементи покриття із деревини підлягають
вогнезахисній обробці;
IVa
будинки, переважно одноповерхові, з каркасною конструктивною
схемою. Елементи каркаса - із стальних незахищених конструкцій;
огороджувальні конструкції - із стальних листів або інших
негорючих матеріалів з горючим утеплювачем;
V
будинки. До несучих і огороджувальних конструкцій не
ставляться вимоги щодо меж вогнестійкості і меж розповсюдження
вогню.
3.38. Тління: горіння без випромінювання світла, що, як
правило, розпізнається з появою диму.
3.39. Філіал: структурний підрозділ підприємства,
безпосередньо підпорядкований підприємству, що має право приймання
на роботу.
3.40. Центр: відокремлений структурний підрозділ
підприємства, безпосередньо підпорядкований філіалу, що має право
приймання на роботу.
3.41. Цех: структурний підрозділ підприємства, безпосередньо
підпорядкований центру, що не має права приймання на роботу.
3.42. Шкода від пожежі: жертви пожежі та матеріальні втрати,
що безпосередньо пов'язані з пожежею.
3.43. "Повинен": викладаються обов'язкові вимоги;
"Слід": -"-
"Необхідно": -"-
"Вимагається, щоб": -"-
"Дозволяється тільки": -"-
"Не дозволяється": -"-
"Забороняється": -"-
"Не слід": -"-
3.44. "Можуть бути": викладаються інші положення;
"Як правило": -"-
"За необхідності": -"-
"За потреби": -"-
"У разі потреби": -"-
"Можуть мати": -"-
"У разі": -"-
3.45. "Застосовують": використовується як дозвільна форма
викладання тексту.
3.46. "Повинно бути не більше (не менше)": наводиться
найбільше або найменше значення величини.
3.47. "Не повинно бути більше (менше)": наводяться припустимі
значення відхилень.
3.48. "Від" і "до": включно.
4. Організаційні заходи щодо забезпечення пожежної
безпеки
Для координації та вдосконалення роботи, пов'язаної із
забезпеченням пожежної безпеки та контролю за її проведенням, в
апараті Державного комітету зв'язку та інформатизації України, ВАТ
"Укртелеком", на підприємствах "Укрпошта", "Спецзв'язок", "Преса"
створюються служби пожежної безпеки (СПБ). У дирекціях (філіях),
підприємствах також створюються СПБ чисельністю не менше двох
фахівців - начальник та інженер з пожежної безпеки, у центрах з
чисельністю понад 200 працівників - інженер з пожежної безпеки.
Робота СПБ регламентується положеннями, які розробляються
Державним комітетом зв'язку та інформатизації України, ВАТ
"Укртелеком", підприємствами "Укрпошта", "Спецзв'язок", "Преса".
Діяльність фахівців СПБ філіалів (дирекцій), центрів - посадовими
інструкціями.
4.1. Вивчення правил пожежної безпеки
4.1.1. Здійснюється згідно з Типовим положенням про
спеціальне навчання, інструктажі та перевірку знань з питань
пожежної безпеки на підприємствах, в установах та організаціях
України ( z0308-94 ) (затверджено наказом МВС України від 17.11.94
N 628 ( z0307-94 ) та зареєстровано в Міністерстві юстиції України
22.12.94 за N 307/517. НАПБ Б.02.005-94).
4.1.2. Керівник об'єкта організовує виконання цього Типового
положення ( z0308-94 ) (табл. 1). Щорічно складається перелік
навчальних груп із працівників для навчання і перевірки знань з
пожежної безпеки в Головному навчальному центрі ВАТ "Укртелеком"
або в інших навчальних закладах.
Таблиця 1

Спеціальне навчання, інструктажі та перевірки знань з питань
пожежної безпеки

-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
|Види |Категорія | Місце |Відповідають |Проводить |Термін |Програми | Програми | Програми |
|навчання, |слухачів |проведення | за | |проведення |розробляють | погоджують | затверджують |
|інструктажів | | |проведення | | | | | |
|-------------+---------------+------------+-------------+----------+--------------+------------+-------------+---------------|
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 |
|-------------+---------------+------------+-------------+----------+--------------+------------+-------------+---------------|
|Спеціальне |Заст. Голови |Національний|Управління |Викладачі |При приз- |ННДІОП | ГУ ДПО | Директор |
|навчання та |ДКЗІУ, |науково- |з праці і |навчальних|наченні на | | МВС | ННДІОП |
|перевірка |обов'язки яких |дослідний |персоналу |закладів |посаду та | | | |
|знань |пов'язані із |інститут |ДКЗІУ |та фахівці|через | | | |
| |забезпеченням |охорони | |СПБ галузі|3 роки | | | |
| |пожежної |праці | |зв'язку | | | | |
| |безпеки. |(ННДІОП) | | | | | | |
| |Ген. директори | | | | | | | |
| |- директори | | | | | | | |
| |підприємств, | | | | | | | |
| |установ, | | | | | | | |
| |організацій | | | | | | | |
| | | | | | | | | |
| |Фахівці СПБ |Навчальні |Кадрові | -"- | -"- |Навчальні | -"- | Ректор |
| |ДКЗІУ та |заклади |апарати | | |заклади | | закладу |
| |підприємств, |ДПО МВС |ДКЗІУ та | | |ДПО МВС | | ДПО |
| |установ, | |підприємств | | | | | |
| |організацій | |установ, | | | | | |
| | | |організацій | | | | | |
| | | | | | | | | |
| |Керівники |Навчальні | -"- | -"- | -"- |Навчальні | -"- | Керівники |
| |філіалів, їх |заклади | | | |заклади | | навчальних |
| |заступники, |галузі | | | |галузі | | закладів |
| |керівники |зв'язку | | | |зв'язку | | галузі |
| |центрів, | | | | | | | зв'язку |
| |цехів, голови | | | | | | | |
| |пожежно- | | | | | | | |
| |технічних | | | | | | | |
| |комісій | | | | | | | |
| | | | | | | | | |
| |Фахівці СПБ | -"- | -"- | -"- | -"- | -"- | -"- | -"- |
| |дирекцій | | | | | | | |
| |(філіалів) | | | | | | | |
| | | | | | | | | |
| |Фахівці СПБ |Класи |Начальники | -"- | Щорічно |СПБ | З | Керівники |
| |центрів (цехів)|дирекцій |центрів | | |дирекцій | місцевими | дирекцій |
| | |(філій) | | | |(філій) | органами | (філій) |
| | | | | | | | ДПО МВС | |
|-------------+---------------+------------+-------------+----------+--------------+------------+-------------+---------------|
|Вступний |Усі |Учбові класи|Кадрові |Фахівці | При прийман-|СПБ | СПБ | Керівники |
| |працівники |підприємств |апарати |СПБ під- | ні на роботу|підприємств,| підприємств,| підприємств, |
| | |філій, |підприємств, |приємств, | |філій, | дирекцій, | дирекцій, |
| | |центрів |філій, |філій, | |центрів | філій, | філій, |
| | | |центрів |центрів | | | центрів | центрів |
|-------------+---------------+------------+-------------+----------+--------------+------------+-------------+---------------|
|Первинний |Усі |На робочому |Начальники |Начальники| До початку |Начальники | СПБ | Керівники |
| |працівники |місці |служб, |служб, | виробничої |служб, | підприємств,| підприємств, |
| | | |цехів, |цехів, | діяльності |цехів | дирекцій, | дирекцій, |
| | | |дільниць |дільниць | |тощо | філій, | філій, |
| | | |тощо |тощо | | | центрів | центрів |
|-------------+---------------+------------+-------------+----------+--------------+------------+-------------+---------------|
|Повторний |Усі |На робочому |Начальники |Начальники| Щорічно |Начальники | СПБ | Керівники |
| |працівники |місці |служб, |служб, | |служб, | підприємств,| підприємств, |
| | | |цехів, |цехів, | |цехів | дирекцій, | дирекцій, |
| | | |дільниць |дільниць | |тощо | філій, | філій, |
| | | |тощо |тощо | | | центрів | центрів |
|-------------+---------------+------------+-------------+----------+--------------+------------+-------------+---------------|
|Позаплановий |Усі |На робочому |Начальники |Начальники| На вимогу |Начальники | СПБ | Керівники |
| |працівники |місці |служб, |служб, | працівни- |служб, | підприємств,| підприємств, |
| | | |цехів, |цехів, | ків |цехів | дирекцій, | дирекцій, |
| | | |дільниць |дільниць | ДПО МВС |тощо | філій, | філій, |
| | | |тощо |тощо | | | центрів | центрів |
|-------------+---------------+------------+-------------+----------+--------------+------------+-------------+---------------|
|Цільовий |З працівниками |На місці |Начальники |Начальники| При потребі |Начальники | СПБ | Керівники |
| |перед |проведення |служб, |служб, | виконання |служб, | підприємств,| підприємств, |
| |виконанням ними|робіт |цехів, |цехів, | цих робіт |цехів | дирекцій, | дирекцій, |
| |разових | |дільниць |дільниць | |тощо | філій, | філій, |
| |(тимчасових) | |тощо |тощо | | | центрів | центрів |
| |пожежо- | | | | | | | |
| |небезпечних | | | | | | | |
| |робіт | | | | | | | |
| |(зварювальних, | | | | | | | |
| |розігрівальних | | | | | | | |
| |та інших) при | | | | | | | |
| |ліквідації | | | | | | | |
| |аварії, | | | | | | | |
| |стихійного лиха| | | | | | | |
-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
4.1.3. Допуск до роботи осіб, які не пройшли навчання,
інструктажу й перевірки знань із питань пожежної безпеки,
забороняється.
4.2. Пожежно-технічні комісії та добровільні пожежні
дружини
4.2.1. На об'єкті з кількістю працюючих 50 і більше чоловік
рішенням трудового колективу може створюватися пожежно-технічна
комісія (ПТК). На підставі цього рішення наказом керівника
встановлюється персональний склад ПТК та порядок її роботи.
4.2.2. На підставі Типового положення про пожежно-технічну
комісію (затверджено наказом Міністерства внутрішніх справ України
від 27.09.94 N 521 ( z0249-94 ) та зареєстровано в Міністерстві
юстиції України 13.10.94 за N 249/459. НАПБ Б.02.003-94)
розробляється Положення про ПТК об'єкта, яке затверджує його
керівник.
4.2.3. Добровільні пожежні дружини (ДПД) можуть створюватися
на об'єктах з кількістю працюючих, як правило, не менше 50 чоловік
з робітників, службовців та ІТР з метою проведення заходів щодо
запобігання пожежам, організації їх гасіння, здійснення
громадського контролю за додержанням установлених законодавством
вимог пожежної безпеки.
4.2.4. У своїй діяльності ДПД керуються Положенням про
добровільні пожежні дружини (команди) (затверджено наказом
Міністерства внутрішніх справ України від 27.09.94 N 521
( z0248-94 ) та зареєстровано в Міністерстві юстиції України
13.10.94 за N 248/458. НАПБ Б.02.004-94).
4.3. Обов'язки посадових осіб
4.3.1. Забезпечення пожежної безпеки є складовою частиною
виробничої або іншої діяльності посадових осіб. Це слід
відображати в трудових договорах (контрактах) та статутах.
4.3.2. Посадовим особам слід визначити обов'язки щодо
забезпечення пожежної безпеки, призначити відповідальних за
пожежну безпеку окремих будівель, споруд, приміщень, дільниць
тощо, технологічного та інженерного устаткування, а також за
утримання і експлуатацію технічних засобів протипожежного захисту.
4.3.3. Обов'язки щодо забезпечення пожежної безпеки,
утримання та експлуатації засобів протипожежного захисту мають
бути відображені у відповідних посадових документах (контрактах,
функціональних обов'язках, інструкціях, положеннях тощо).
4.3.4. Посодовим особам на кожному об'єкті з урахуванням умов
його пожежної небезпеки слід установити відповідний протипожежний
режим, у тому числі - визначити:
а) можливість (місце) паління, застосування відкритого вогню,
побутових нагрівальних приладів;
б) порядок проведення тимчасових пожежонебезпечних робіт (у
тому числі зварювальних);
в) правила проїзду та стоянки транспортних засобів;
г) місця для зберігання і допустиму кількість сировини,
напівфабрикатів та готової продукції, які можуть одночасно
розміщуватися у виробничих приміщеннях і на території (у місцях
зберігання);
ґ) порядок прибирання горючого пилу й відходів, зберігання
промасленого спецодягу та шмаття, очищення повітроводів
вентиляційних систем від горючих відкладень;
д) порядок відключення від мережі електрообладнання у разі
пожежі;
е) порядок огляду й закриття приміщень після закінчення
роботи;
є) порядок проходження посадовими особами навчання й
перевірки знань з питань пожежної безпеки, а також проведення з
працівниками протипожежних інструктажів та занять з
пожежно-технічного мінімуму з призначенням відповідальних за їх
проведення;
ж) порядок організації експлуатації, обслуговування наявних
технічних засобів протипожежного захисту (протипожежного
водопроводу, насосних станцій, установок пожежної сигналізації,
автоматичного пожежогасіння, димовидалення, вогнегасників тощо);
з) порядок проведення планово-попереджувальних ремонтів та
оглядів електроустановок, опалювального, вентиляційного,
технологічного та іншого інженерного обладнання;
и) дії працівників у разі виявлення пожежі;
і) порядок збору членів ДПД та відповідальних посадових осіб
у разі виникнення пожежі, виклику вночі, у вихідні й святкові дні.
4.3.5. Працівників слід ознайомити з цими вимогами на
інструктажах, під час проходження пожежно-технічного мінімуму
тощо; витяги з наказу (інструкції) з основними положеннями слід
розміщувати на видних місцях.
4.3.6. На кожному об'єкті слід розробити загальнооб'єктну
інструкцію про заходи пожежної безпеки та інструкції для всіх
вибухопожежонебезпечних та пожежонебезпечних приміщень (дільниць,
цехів, складів, майстерень, лабораторій тощо).
Ці інструкції мають вивчатися під час проведення
протипожежних інструктажів, проходження пожежно-технічного
мінімуму, а також у системі виробничого навчання і розміщуватися
на видних місцях.
4.3.7. У промислових будівлях та спорудах, які мають два
поверхи і більше, у разі одночасного перебування на поверсі більше
25 осіб слід розробити і розмістити на видних місцях плани (схеми)
евакуації людей на випадок пожежі.
4.3.8. У разі зміни планування або функціонального
призначення будівель (приміщень, споруд), технології виробництва,
штатного розкладу переробити плани евакуації та інструкцій.
4.3.9. На об'єкті слід встановити порядок (систему)
оповіщення людей про пожежу, з яким потрібно всіх ознайомити.
У приміщеннях на видних (помітних) місцях біля телефонів слід
розмістити таблички із зазначенням номера телефону для виклику
пожежної охорони.
4.3.10. Територія об'єкта, а також будинки, споруди,
приміщення слід забезпечити відповідними знаками безпеки згідно з
ГОСТ 12.4.026-76*.
4.3.11. У разі одержання речовин та матеріалів з невідомими
властивостями щодо пожежної небезпеки забороняється їх
застосування до з'ясування через відповідні установи та
організації відомостей (показників) про їх пожежну небезпеку.
Застосування при будівництві у виробництві матеріалів та
речовин, на які відсутні дані щодо пожежної небезпеки,
забороняється.
4.3.12. На об'єктах, де застосовуються й переробляються
сильнодійні отруйні речовини (СДОР) та джерела радіоактивного
випромінювання, слід регулярно в погодженні з пожежною охороною
терміни інформувати підрозділи Державної пожежної охорони (ДПО)
про кількість таких речовин і матеріалів, їх токсичні властивості,
особливості поведінки під час пожежі, повідомляти інші дані,
необхідні для забезпечення безпеки особового складу, який
залучається до гасіння пожежі та проведення аварійно-рятувальних
робіт на цих об'єктах.
4.3.13. Для працівників охорони незалежно від їх
підпорядкованості (сторожів, вахтерів, вартових тощо) посадові
особи розробляють інструкції, у яких визначають їх обов'язки щодо
контролю за додержанням протипожежного режиму, огляду території
приміщень, порядок дій у разі виявлення пожежі, спрацювання
засобів пожежної сигналізації та автоматичного пожежогасіння, а
також указують, кого з посадових осіб адміністрації слід викликати
в разі пожежі в нічний час та у вихідні й святкові дні.
Працівникам охорони слід мати список посадових осіб із
зазначенням їх домашньої адреси, службового й домашнього
телефонів. Вони зобов'язані знати порядок дій в разі виявлення
пожежі, правила користування первинними засобами пожежогасіння та
прийомами гасіння.
4.3.14. Уживати (у межах наданих посадовим особам прав)
відповідних заходів щодо реагування на факти порушень чи
невиконання працівниками встановленого протипожежного режиму,
вимог правил пожежної безпеки та інших нормативних актів, що діють
у цій сфері.
4.3.15. З метою підвищення ефективності
пожежно-профілактичної роботи, спрямованої на забезпечення
належного протипожежного захисту об'єктів зв'язку, слід проводити
огляди протипожежного стану і за результатами оглядів готувати
накази.
4.3.16. Виконувати встановлений порядок взаємодії підрозділів
Державної служби охорони при МВС України з операторами зв'язку
всіх форм власності при організації централізованої охорони
об'єктів (наказ Міністерства внутрішніх справ та Державного
комітету зв'язку України від 20.10.98 N 750/145 ( z0701-98 ),
зареєстрований в Міністерстві юстиції України 02.11.98 за
N 701/3141).
4.4. Обов'язки працівників зв'язку
4.4.1. Працівники зобов'язані дотримуватися встановленого
протипожежного режиму на об'єкті, виконувати встановлені правила
та інші нормативні акти з питань пожежної безпеки.
4.4.2. Кожен працівник у разі виявлення пожежі або запаху
диму, гару, надмірного підвищення температури зобов'язаний негайно
повідомити про це пожежну охорону (при цьому назвати адресу
об'єкта, місце виникнення пожежі, наявність людей, а також
повідомити своє прізвище) та вживати заходів до її ліквідації й
рятування людей та майна.
4.5. Відповідальність за порушення Правил
4.5.1. За порушення цих Правил винні особи притягуються до
кримінальної відповідальності згідно зі ст. 220-1 Кримінального
кодексу України ( 2002-05 ) або до адміністративної
відповідальності згідно зі ст. 175, 188-8 Кодексу України "Про
адміністративні правопорушення" ( 80731-10 ).
4.5.2. За порушення встановлених законодавством вимог
пожежної безпеки, створення перешкод для діяльності посадових осіб
органів державного пожежного нагляду, невиконання їх приписів
винні в цьому посадові особи, інші працівники притягаються до
відповідальності згідно з чинним законодавством.
5. Загальні вимоги пожежної безпеки
5.1. Утримання територій та доріг
(Основні вимоги щодо пожежної безпеки повинні відповідати
вимогам ДБН 360-92*, НАПБ А.01.001-95 ( z0219-95 )
5.1.1. Ворота в'їзду на територію об'єкта, що відчиняються за
допомогою електроприводу, повинні мати пристосування (пристрої),
які дають змогу відчиняти їх уручну.
5.1.2. Стоянка транспорту на відстані менше 10-ти м від
в'їзних воріт на територію об'єкта забороняється, про що повинен
вказувати відповідний знак заборони.
5.1.3. Територія об'єкта повинна мати освітлення, що
забезпечує швидке знаходження пожежних драбин, протипожежного
обладнання, входів до будинків і споруд.
5.1.4. Протипожежні розриви між будівлями, спорудами,
відкритими майданчиками для зберігання матеріалів, устаткування
тощо повинні відповідати вимогам будівельних норм. Їх не
дозволяється захаращувати, використовувати для складування
матеріалів, устаткування, стоянок транспорту, будівництва та
встановлення тимчасових будинків і споруд.
5.1.5. Дороги, проїзди та проходи до будівель, споруд,
пожежних вододжерел, підступи до зовнішніх пожежних драбин,
пожежного інвентарю, обладнання та засобів пожежогасіння мають
бути завжди вільними, утримуватися справними, очищатися від снігу
та льоду.
5.1.6. Основні дороги, проїзди, проходи повинні мати тверде
покриття. Влаштовуючи проїзди для пожежних автомобілів до
будівель, споруд і вододжерел по ґрунту, їх слід укріплювати
шлаком, гравієм або іншими місцевими матеріалами для забезпечення
можливості під'їзду за будь-якої пори року.
Забороняється довільно зменшувати нормативну ширину доріг та
проїздів.
5.1.7. Про закриття ділянок доріг або проїздів для ремонту
(або з інших причин) необхідно заздалегідь повідомити підрозділи
пожежної охорони. На період закриття доріг у відповідних місцях
слід установлювати покажчики напрямку об'їзду або влаштовувати
переїзди через ділянки, що ремонтуються.
5.1.8. Усі джерела водопостачання для потреб пожежогасіння
повинні мати придатні під'їзди.
Колодязі пожежних гідрантів (ПГ) та пожежні водоймища (ПВ)
слід завчасно втеплити та в холодну пору року регулярно очищати
від снігу та льоду.
5.1.9. Рейкові колії, тимчасові траншеї та канави не повинні
ускладнювати рух пожежних автомобілів.
Проїзди та проходи через залізничні колії повинні мати
суцільні настили на рівні головок рейок. Стоянка вагонів без
локомотивів на переїздах забороняється.
5.1.10. Стоянка транспорту в наскрізних проїздах будівель
менше як за 5 м від ПГ, забірних пристроїв вододжерел, пожежного
обладнання та інвентарю на поворотних майданчиках тупикових
проїздів забороняється. У зазначених місцях слід установлювати
відповідні знаки.
5.1.11. Розпалювати багаття, спалювати відходи, тару,
викидати непогашене вугілля та попіл на відстань менше ніж 15 м
від будівель і споруд, а також у межах, установлених будівельними
нормами протипожежних розривів, забороняється.
5.1.12. Будівництво на території об'єкта нових будівель та
споруд (у тому числі тимчасових) може здійснюватися лише за
наявності проектної документації та позитивної експертизи
(перевірки) органів державного пожежного нагляду.
Не дозволяється прибудовувати до будівель, споруд з
огороджувальними конструкціями, що містять горючі полімерні
утеплювачі (пінополістирол, пінополіуретан тощо).
5.1.13. Паління забороняється:
а) на території та в приміщеннях, де зберігаються ЛЗР, ГР та
горючі гази;
б) у будівлях з наявністю вибухопожежонебезпечних приміщень
(дільниць).
5.1.14. На території об'єкта, де паління дозволяється,
адміністрація зобов'язана визначити й обладнати спеціальні місця
для цього, позначити їх знаком або написом, установити урну або
попільницю з негорючого матеріалу.

5.2. Будинки, споруди, приміщення, евакуаційні
шляхи та виходи
(Основні вимоги щодо пожежної безпеки повинні відповідати
вимогам СНиП 2.09.02-85*, ДБН В.2.2-9-99, СНиП 2.01.02-85*, СНиП
2.09.04-87 та НАПБ А.01.001-95 ( z0219-95 )
5.2.1. Усі будинки, споруди та приміщення повинні своєчасно
очищатися від горючого сміття, відходів виробництва і постійно
утримуватися в чистоті. Терміни очищення встановлюються
технологічними регламентами або інструкціями.
5.2.2. Для всіх будівель і приміщень виробничого, складського
призначення та лабораторій повинна бути визначена категорія щодо
вибухопожежної та пожежної небезпеки за ОНТП 24-86, а також клас
зони за ПУЭ. На вхідних дверях до приміщень, також на межах зон у
середині приміщень та зовні розміщуються таблички з позначенням
категорії та зон (табл. 2).
Таблиця 2

Категорії вибухопожежної та пожежної небезпеки (ОНТП 24-86)
Класи вибухонебезпечних та пожежонебезпечних зон (ПУЭ)

---------------------------------------------------------------------------
| Приміщення |Характеристика |Катего-|Клас |
| |матеріалів і речовин, |рія | |
| |які містяться у | | |
| | приміщенні | | |
|-------------------------------+--------------------------+-------+------|
| 1 | 2 | 3 | 4 |
|-------------------------------+--------------------------+-------+------|
| Усі промислові і підсобно- |Кабелі з горючою, | В |П-IIа |
|промислові приміщення |важкогорючою оболонкою, | | |
| (АТС, МТС, АМТС КЭ, АМТСЭ |тверді горючі матеріали і | | |
|ЛАЦ, секції технічного |речовини, обладнання із | | |
|обслуговування служб трактів і |застосуванням горючих | | |
|каналів ЛАЦ, КАМА, ИКМ |матеріалів та монтажних | | |
| Кросові |проводів з горючою, | | |
| Апаратні радіотрансляційних |важкогорючою оболонкою | | |
|вузлів | | | |
| Дільниці ремонтні, | | | |
|регулювальні ЦКК, ЦКС, ЦТК | | | |
| Дільниці каналів цехів | | | |
|телеграфних каналів, міжміські | | | |
|телевізійні і радіомовлення | | | |
|апаратні | | | |
| Автоматні зали, контрольно- | | | |
|вимірювальні дільниці, цехи | | | |
|факсимільного зв'язку, | | | |
|перфораторні | | | |
| Дільниці цехів комутації | | | |
|повідомлень: обчислювальні | | | |
|комплекси з каналам зв'язку | | | |
| Кімнати для збереження | | | |
|нагромадження на магнітних | | | |
|стрічках, архіви КСС | | | |
| Машинні зали і приміщення | | | |
|вводу і виводу, кімнати | | | |
|контрольно-випробувальних | | | |
|служб для АМТС-КЭ та АМТСЭ | | | |
| Комутаторні зали (дільниці),| | | |
|цехи апаратно-комутаторні і | | | |
|приміщення довідкових служб | | | |
| Апаратні ГМТС, студії ГМТС | | | |
| Столярні майстерні | | | |
| Архів, технічна бібліотека, | | | |
|приміщення для розпакування | | | |
|обладнання, приміщення для | | | |
|збереження бланків-замовлень, | | | |
|за винятком наведених нижче | | | |
|-------------------------------+--------------------------+-------+------|
| Регулювальні майстерні з | | | |
|кімнатами для чищення приладів | | | |
|(ремонтні дільниці), | | | |
|лабораторії; майстерні: | | | |
|радіотехнічні, механічні, | | | |
|такелажні, ремонту апаратури, | | | |
|електроремонтні, ремонту | | | |
|інвентарю, антенно-вежового | | | |
|господарства: | | | |
| а) при кількості ЛЗР у |Тверді горючі речовини і | В |П-IIа |
|кожному посуді ємністю не |матеріали, бензин, спирт, | | |
|більше 0,15 л бензину, 0,25 л |ацетон | | |
|ацетону і 1 л спирту на | | | |
|100 куб.м об'єму приміщення | | | |
| б) при кількості ЛЗР в |Бензин, спирт, ацетон | А |В-Iа |
|одному з посуду, що | | | |
|закривається, ємністю більше | | | |
|0,15 л бензину, 0,25 л ацетону | | | |
|і 1 л спирту на 100 куб.м | | | |
|об'єму приміщення | | | |
| в) за відсутності горючих |Негорючі речовини і | Д | - |
|речовин, матеріалів та ЛЗГ |матеріали | | |
|-------------------------------+--------------------------+-------+------|
| Зварювальні майстерні |Негорючі речовини, | Г | - |
| |матеріали | | |
|-------------------------------+--------------------------+-------+------|
| Технічні склади і комори: | | | |
| а) для збереження горючих |Горючі матеріали і | В |П-IIа |
|матеріалів і виробів у горючій |вироби | | |
|упаковці або без упаковки або | | | |
|негорючих матеріалів і виробів | | | |
|у горючій упаковці | | | |
| б) для збереження горючих |Горючі матеріали і вироби | В |П-IIа |
|матеріалів і виробів у |в негорючій упаковці, | | |
|негорючій упаковці або |негорючі матеріали і | | |
|негорючих матеріалів без |вироби | | |
|упаковки | | | |
|-------------------------------+--------------------------+-------+------|
| Склади ЛЗР: | | | |
| а) з температурою спалаху |Рідке паливо, мастила | В |П-I |
|парів більше 61 град.C | | | |
| б) з температурою спалаху |Рідке паливо, мастила | Б |В-Iа |
|парів від 28 до 61 град.C | | | |
|включно | | | |
| в) відкриті |Рідке паливо, мастило | - |В-Iг |
|-------------------------------+--------------------------+-------+------|
|Приміщення акумуляторних: | | | |
| а) з акумуляторами |Водень | А |В-Iа |
|відкритого типу і закритого | | | |
|типу, установлених на стелажах | | | |
| б) з акумуляторами |Водень | А |В-Iа |
|відкритого типу і закритого | | | |
|типу, установлених у | | | |
|вентиляційних шафах | | | |
| в) дистиляторні, |Вода, кислота, луг | Д | - |
|електролітні (кислотні, лужні) | | | |
|-------------------------------+--------------------------+-------+------|
| Приміщення вводу кабелів | | | |
|зв'язку: | | | |
| а) у наземних будівлях |Кабелі з горючою, | В |В-Iб |
| |важкогорючою оболонкою | | |
| б) у будівлях котлованного |Кабелі з горючою, | В |П-IIа |
|типу |важкогорючою оболонкою | | |
|-------------------------------+--------------------------+-------+------|
| Кабельні шахти | Кабелі з горючою, | В |П-IIа |
| | важкогорючою оболонкою | | |
|-------------------------------+--------------------------+-------+------|
| Дизельна електростанція | Рідке паливо, мастила | Г |- |
| |(до 1 куб.м ЛЗР, 5 куб.м | | |
| |ГР) | | |
|-------------------------------+--------------------------+-------+------|
| Окремі приміщення для | | | |
|розміщення витратних баків | | | |
|рідкого палива і мастила для | | | |
|дизельних електростанцій та | | | |
|приміщень для перекачки рідкого| | | |
|палива і мастил: | | | |
| а) з температурою спалаху | Рідке паливо і масло | В |П-I |
|парів вище 61 град.C | | | |
| б) з температурою спалаху | Рідке паливо і масло | Б |В-Iа |
|парів від 28 до 61 град.C | | | |
|включно | | | |
|-------------------------------+--------------------------+-------+------|
| Щитові, розподільні пристрої| | | |
|з вимикачами і апаратурою, яка | | | |
|міститься в одиниці обладнання:| | | |
| а) менше 60 кг мастил | Трансформаторне масло | Г |- |
| б) більше 60 кг мастил | Трансформаторне масло | В |П-I |
|-------------------------------+--------------------------+-------+------|
| Трансформаторні камери з | | | |
|трансформаторами: | | | |
| а) масляними | Трансформаторне масло | В |П-I |
| б) сухими | - | Г |- |
|-------------------------------+--------------------------+-------+------|
| Усі виробничі приміщення | Папір, деревина, | В |П-IIа |
|поштового зв'язку, за винятком | мішкотара | | |
|приміщень акумуляторних | | | |
|-------------------------------+--------------------------+-------+------|
| Приміщення холодильних | | | |
|станцій із застосуванням | | | |
|холодоагентів: | | | |
| а) фреон-12 і фреон-22 | | Д |- |
| б) аміак | | Б |В-Iб |
| в) вода в бромистолітієвих і| | Д |- |
|пароежекторних машинах | | | |
|-------------------------------+--------------------------+-------+------|
| Бойлерні, насосні | Вода, | Д |- |
|водоохолодження, водопостачання| вогнегасні речовини | | |
|і каналізації; приміщення | | | |
|збереження запасів води, | | | |
|зарядних станцій, установок | | | |
|автоматичного пожежогасіння; | | | |
|склади вогнегасних речовин | | | |
|-------------------------------+--------------------------+-------+------|
| Приміщення гідрометеослужби| Кабелі з горючою, | В |- |
| | важкогорючою оболонкою | | |
|-------------------------------+--------------------------+-------+------|
| Приміщення для обслуговування| | В |П-IIа |
|та стоянки автомашин | | | |
|-------------------------------+--------------------------+-------+------|
| Котельні на твердому і | | | |
|газоподібному паливі: | | | |
| а) машинне відділення | Тверде паливо | Г | - |
| | Газоподібне паливо | Г | - |
---------------------------------------------------------------------------
5.2.3. У разі перепланування приміщень, зміни їхнього
функціонального призначення, застосування нового технологічного
устаткування слід дотримуватись протипожежних вимог чинних
нормативних документів у галузі будівництва. Не дозволяється
зниження мінімальних меж вогнестійкості конструкцій та погіршення
умов евакуації людей.
5.2.4. Придбані за кордоном машини, механізми, устаткування,
технологічне обладнання, будівельні конструкції та матеріали
вводяться в експлуатацію лише за умови відповідності їх чинним в
Україні нормативним актам із пожежної безпеки.
5.2.5. Протипожежні системи, установки, устаткування
будівель, споруд і приміщень (протидимний захист, пожежна
автоматика, протипожежне водопостачання, протипожежні двері,
клапани, інші захисні пристрої у протипожежних стінах і
перекриттях тощо) повинні постійно утримуватись у справному стані.
5.2.6. Не дозволяється використовувати горища, технічні
поверхи будинків (у тому числі вентиляційні камери, електрощитові)
під виробничі дільниці, для зберігання продукції, устаткування,
меблів та інших предметів.
Двері горищ, технічних поверхів, вентиляційних камер,
електрощитових, підвалів повинні утримуватись зачиненими. На
дверях слід указувати місця зберігання ключів.
Вікна горищ, технічних поверхів і підвалів повинні бути
засклені.
5.2.7. У підвальних і цокольних приміщеннях забороняється:
а) розміщення вибухопожежонебезпечних виробництв, зберігання
та застосування ЛЗР і ГР, вибухових речовин, балонів із газами,
целулоїду, карбіду кальцію й інших речовин і матеріалів, що мають
підвищену пожежну небезпеку;
б) улаштування складів горючих матеріалів, майстерень, де
використовуються горючі матеріали, а також інших господарських
приміщень, якщо вхід до них не ізольований від загальних
евакуаційних сходових кліток.
5.2.8. Приямки віконних прорізів підвальних і цокольних
приміщень слід регулярно очищати від горючих відходів виробництва,
сухого листя, трави тощо. Забороняється закривати їх наглухо
(щільно), захаращувати або закладати віконні прорізи.
5.2.9. Стаціонарні зовнішні пожежні драбини, драбини на
перепадах висот і огорожі на дахах (покриттях) будівель і споруд
повинні постійно утримуватись справними і не менше одного разу на
рік випробуватися на міцність.
5.2.10. Установлювати глухі (незнімні) ґрати дозволяється у
квартирах, банках, касах, складах, коморах, кімнатах для
зберігання зброї й боєприпасів, об'єктах торгівлі, розрахованих на
50 осіб одночасного перебування, та в інших випадках, передбачених
нормативними документами, затвердженими в установленому порядку.
5.2.11. Отвори в протипожежних стінах, перегородках і
перекриттях повинні бути обладнані захисними пристроями
(протипожежні двері, вогнезахисні клапани, водяні завіси тощо)
від поширення вогню та продуктів горіння.
Забороняється встановлювати будь-які пристрої, що
перешкоджають нормальному зачиненню протипожежних дверей, а також
знімати пристрої для їхнього самозачинення.
5.2.12. У разі перетинання протипожежних перешкод (стін,
перегородок, перекриттів і т. ін.) різними комунікаціями, зазори
(отвори), що утворилися між цими конструкціями та комунікаціями,
потрібно щільно (наглухо) закрити негорючими матеріалами, які
забезпечують межу вогнестійкості та димогазонепроникнення, що
вимагається будівельними нормами для цих перешкод.
5.2.13. Пошкодження вогнезахисних покриттів (штукатурки,
спеціальних фарб, лаків, обмазок тощо) будівельних конструкцій,
горючих оздоблювальних і теплоізоляційних матеріалів,
повітроводів, металевих опор та перегородок повинні негайно
усуватися.
5.2.14. Після обробки (просочення) антипіренами дерев'яних
конструкцій, тканин та інших горючих матеріалів підрядна
організація повинна складати акт про виконання роботи із
зазначенням дати проведення робіт та терміну дії просочення.
Після закінчення дії обробки (просочення) та в разі втрати
або погіршення вогнезахисних властивостей обробку (просочення)
потрібно повторити.
Перевірку стану вогнезахисної обробки (просочення) слід
здійснювати не менше одного разу на рік зі складанням акта
перевірки.
5.2.15. Для індивідуального захисту обслуговувальний персонал
підприємств, де в технологічних процесах зберігаються чи
використовуються легкозаймисті ГР або гази, повинен бути
забезпечений комплектом спеціального термозахищеного одягу.
Спецодяг повинен завчасно підлягати пранню та ремонту, зберігатися
у розвішеному вигляді в металевих шафах, установлених у спеціально
відведених для цієї мети приміщеннях.
5.2.16. У будівлях, спорудах, приміщеннях забороняється:
а) прибирати приміщення та прати одяг із застосуванням ЛЗР і
ГР;
б) відігрівати замерзлі труби паяльними лампами й іншими
засобами із застосуванням відкритого вогню;
в) залишати неприбраними промаслені обтиральні матеріали.
5.2.17. Евакуаційні шляхи та виходи повинні постійно
утримуватись вільними, нічим не захаращуватися, а в разі
виникнення пожежі повинні гарантувати безпеку під час евакуації
людей, які перебувають у приміщеннях будівель і споруд.
5.2.18. Кількість і розміри евакуаційних виходів з будівель і
приміщень, їх конструктивні та планувальні рішення, умови
освітленості, забезпечення незадимленості, протяжність шляхів
евакуації, їх облицювання (оздоблення) повинні відповідати
протипожежним вимогам будівельних норм.
5.2.19. У разі розміщення технологічного обладнання в
приміщеннях повинні бути забезпечені евакуаційні проходи до
сходових кліток та інших шляхів евакуації відповідно до
будівельних норм.
5.2.20. Двері на шляхах евакуації повинні відчинятися в
напрямку виходу із будівель (приміщень).
5.2.21. Допускається влаштування дверей з відкриттям
усередину приміщення в разі одночасного перебування в ньому не
більше 15 осіб, а також у санвузлах, з площадок зовнішніх
евакуаційних драбин (за винятком дверей, що ведуть у повітряну
зону незадимлюваної сходової клітки).
5.2.22. При наявності людей у приміщенні двері евакуаційних
виходів можуть замикатися лише на внутрішні запори, які легко
відмикаються.
5.2.23. Килимові покриття слід надійно кріпити до підлоги.
Вони повинні бути такими, що не загоряються від короткочасної дії
малокалорійних джерел тепла (запаленого сірника, непогашеної
цигарки тощо), а також мати помірну димоутворювальну здатність (за
ГОСТ 12.1.044-89).
5.2.24. Сходові марші і площадки повинні мати справні огорожі
з поручнями.
5.2.25. У сходових клітках дозволяється встановлювати на
висоті не менше 2,2 м від поверхні східців і сходових площадок
прилади опалення.
У незадимлюваних сходових клітках дозволяється встановлення
лише приладів опалення.
5.2.26. Сходові клітки, внутрішні відкриті та зовнішні сходи,
коридори, проходи та інші шляхи евакуації мають бути забезпечені
евакуаційним освітленням відповідно до вимог норм та правил
улаштування електроустановок.
5.2.27. Світильники евакуаційного освітлення слід вмикати, у
разі перебування в будинки людей, з настанням сутінків.
5.2.28. У разі наявності людей шляхи евакуації, що не мають
природного освітлення, повинні постійно освітлюватися електричним
світлом.
5.2.29. У приміщеннях будівель, де можуть перебувати
одночасно більше 100 осіб, у виробничих приміщеннях без природного
освітлення за наявності більше 50 працівників (або якщо площа
перевищує 150 кв.м) евакуаційні виходи необхідно позначати
світловими покажчиками "ВИХІД" білого кольору на зеленому фоні,
підключеними до джерел живлення евакуаційного (аварійного)
освітлення або таких, що переключаються автоматично в разі
зникнення живлення на основних джерелах.
5.2.30. Не дозволяється:
а) влаштовувати на шляхах евакуації пороги, виступи,
турнікети, розсувні, підйомні двері та двері, що обертаються, інші
пристрої, які перешкоджають вільній евакуації людей;
б) захаращувати коридори, проходи, сходові марші і площадки,
вестибулі, холи, тамбури тощо меблями, обладнанням, різними
матеріалами, навіть якщо вони не зменшують нормативну ширину;
в) забивати, заварювати, замикати на навісні замки, болтові
зєднання та інші запори, що важко відчиняються зсередини, зовнішні
евакуаційні двері будівель;
г) застосовувати на шляхах евакуації (крім будівель V ступеня
вогнестійкості) горючі матеріали, за винятком будівельних
матеріалів груп Г1, Г2, для облицювання стін і стель, а також
сходів та сходових площадок;
ґ) розташовувати в тамбурах виходів гардероби, вішалки для
одягу, сушарні, пристосовувати їх для торгівлі, а також
зберігання, у тому числі тимчасового, будь-якого інвентарю та
матеріалів;
д) захаращувати устаткуванням та іншими предметами виходи на
зовнішні евакуаційні драбини;
е) влаштовувати в сходових клітках кіоски, ятки, прокладати
повітропроводи;
є) розташовувати в ліфтових холах комори, кіоски тощо;
ж) склити або закладати жалюзі та отвори повітряних зон у
незадимлюваних сходових клітках;
з) знімати передбачені проектом двері вестибулів, холів,
тамбурів і сходових кліток;
и) заміняти армоване скло на звичайне у дверях і фрамугах
усупереч передбаченому проектом;
і) знімати пристрої для самозачинення дверей сходових кліток,
коридорів, холів, тамбурів тощо, а також фіксувати самозакривні
двері у відчиненому положенні;
ї) зменшувати нормативну площу фрамуг у зовнішніх стінах
сходових кліток або закладати їх;
й) розвішувати у сходових клітках на стінах стенди, панно
тощо;
к) розміщувати дзеркала на стінах площадок сходових кліток;
л) прокладати у сходових клітках промисловий газопровід,
трубопровід з ЛЗР та ГР, повітропровід.
5.3. Електроустановки
(Основні вимоги щодо пожежної безпеки повинні відповідати
вимогам ПУЭ, ДНАОП 0.00-1.21-84 та НАПБ А.01.001-95 ( z0219-95 )
5.3.1. Відстань від повітряних ліній електропередач до
будівель і споруд, які містять вибухопожежонебезпечні та
пожежонебезпечні приміщення, до вибухо- і пожежонебезпечних зон
зовнішніх установок, а також горючих дахів та близьких частин
будівель і споруд, що виступають, місць зберігання горючих
матеріалів повинна відповідати величинам, визначеним ПУЭ.
5.3.2. Електричні машини, апарати, обладнання (апарати
управління, пускорегулювання, контрольно-вимірювальні прилади,
електродвигуни, світильники і т.ін.), електропроводи та кабелі за
виконанням та ступенем захисту повинні відповідати класу зони (за
ПУЭ), мати апаратуру захисту від струмів короткого замикання та
інших аварійних режимів.
5.3.3. Телефонні апарати, сигнальні пристрої до них,
електричні годинники, радіоприймачі та інші подібні споживачі
електроенергії можуть застосовуватись у вибухонебезпечних і
пожежонебезпечних зонах лише за умови відповідності їхнього рівня
вибухозахисту (ступеня захисту) класу зони.
5.3.4. Плавкі вставки запобіжників повинні бути калібровані
із зазначенням на клеймі номінального струму вставки (клеймо
ставиться заводом-виготовлювачем або електротехнічною
лабораторією). Застосування саморобних некаліброваних плавких
уставок забороняється.
5.3.5. На електродвигуни, світильники, інші електричні
машини, апарати та обладнання, установлені у вибухонебезпечних або
пожежонебезпечних зонах, повинні бути нанесені знаки, що
зазначають їх ступінь захисту згідно з чинними стандартами.
5.3.6. З'єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і
кабелів мають здійснюватися за допомогою опресування, зварювання,
паяння або затискачів (гвинтових, болтових тощо). Місця з'єднання
жил проводів і кабелів, а також з'єднувальні та відгалужувальні
затискачі повинні мати мінімальний перехідний опір, щоб уникнути
їх перегрівання й пошкодження ізоляції стиків. Струм утрат
ізоляції стиків повинен бути не більше струму втрат ізоляції цілих
жил цих проводів і кабелів.
5.3.7. В електропроводках слід передбачати відгалужувальні та
з'єднувальні коробки з негорючих або важкогорючих матеріалів. Ці
коробки повинні бути постійно закритими кришками із зазначених
матеріалів.
5.3.8. Улаштування та експлуатація тимчасових електромереж не
дозволяється. Винятком можуть бути тимчасові ілюмінаційні
установки й електропроводки, які живлять місця проведення
будівельних, тимчасових ремонтно-монтажних та аварійних робіт.
5.3.9. Не дозволяється прокладання проводів і кабелів (за
винятком тих, що прокладаються у сталевих трубах) безпосередньо
вздовж металевих панелей та плит із полімерними утеплювачами, а
також установлення електричних апаратів, щитів тощо ближче 1 м від
указаних конструкцій. У місцях перетинання огороджувальних
конструкцій електричними комунікаціями слід передбачати металеві
гільзи з ущільненням із негорючих матеріалів.
5.3.10. Переносні світильники слід обладнати захисними
скляними плафонами й сітками. Для цих світильників та іншої
переносної електроапаратури слід застосовувати гнучкі кабелі та
проводи (шнури) з мідними жилами, спеціально призначеними для цієї
мети, з урахуванням їхнього захисту від можливих пошкоджень.
5.3.11. Електричні машини з частинами, які нормально іскрять
під час роботи, повинні розміщуватися на відстані не менше 1 м від
горючих матеріалів, за винятком матеріалів груп горючості Г1, Г2,
або відокремлюватись від них екранами з негорючих матеріалів.
5.3.12. Відстань між світильниками з лампами розжарювання та
предметами (будівельними конструкціями) з горючих матеріалів, за
винятком груп Г1, Г2, повинна бути не менше таких значень:

номінальна потужність Р, Вт мінімальна відстань, м
100 0,5
300 0,8
500 1,0
Інші види світильників повинні розміщуватися від горючих
матеріалів та предметів на відстані не менше 0,5 м, а від
будівельних конструкцій, що містять горючі матеріали груп Г3, Г4 -
не менше 0,2 м.
5.3.13. У разі встановлення світильників на (у) підвісні
стелі чи облицювання з горючих матеріалів, за винятком матеріалів
груп горючості Г1, Г2, місця прилягання цих світильників необхідно
захищати негорючим теплоізоляційним матеріалом (крім випадків,
коли технічними умовами на світильники передбачається можливість
їх монтажу на таких поверхнях чи конструкціях).
5.3.14. Відстань від кабелів та ізольованих проводів,
прокладених відкрито вздовж конструкцій на ізоляторах, тросах, у
лотках і т. ін., до місць відкритого зберігання (розміщення)
горючих матеріалів повинна становити не менше ніж 1 м.
5.3.15. Прокладання проводів (кабелів) по горючих основах
(конструкціях, деталях), улаштування вводів у будинки повинно
здійснюватися відповідно до вимог ПУЭ.
У разі відкритого прокладання незахищених проводів та
захищених проводів (кабелів) з оболонками з горючих матеріалів
відстань від них до горючих основ (конструкцій, деталей) повинна
становити не менше 0,01 м. При неможливості забезпечити вказану
відстань провід (кабель) слід відокремлювати від горючої поверхні
шаром негорючого матеріалу, який виступає з кожного боку проводу
(кабелю) не менше ніж на 0,01 м.
5.3.16. У разі схованого прокладання таких проводів (кабелів)
їх необхідно ізолювати від горючих основ (конструкцій) суцільним
шаром негорючого матеріалу. Після закінчення прокладання
складається акт про проведення схованих робіт.
5.3.17. Електронагрівальні прилади, телевізори, радіоприймачі
та інші побутові електроприлади та апаратура повинні вмикатися в
електромережу тільки за допомогою справних штепсельних з'єднань та
електророзеток заводського виготовлення.
5.3.18. Застосування електричних опалювальних приладів у
приміщеннях категорій за вибухопожежонебезпекою А та Б не
дозволяється.
При застосуванні, згідно з умовами виробництва, у
пожежонебезпечних зонах будь-якого класу електронагрівальних
приладів нагрівальні робочі частини останніх мають бути захищені
від доторкання до горючих матеріалів, а самі прилади встановлені
на поверхні з негорючого матеріалу.
5.3.19. Забороняється застосування електронагрівальних
приладів у пожежонебезпечних зонах складських приміщень, у
будівлях архівів, музеїв, бібліотек (крім спеціально призначених і
обладнаних для цього приміщень), а також у будівлях (приміщеннях)
іншого призначення згідно з розділом 7 НАПБ А.01.001-95
( z0219-95 ).
5.3.20. Відстань від приладів електроопалення до горючих
матеріалів і будівельних конструкцій, за винятком матеріалів груп
Г1, Г2, має становити не менше 0,25 м (якщо більша відстань не
встановлена будівельними нормами або іншими нормативними
документами).
5.3.21. Для опалення невеликих приміщень, у тому числі
кіосків, пересувних побутових приміщень для будівельників тощо,
можуть застосовуватися масляні радіатори та нагрівальні
електропанелі типу РБЕ-1, ЕК-2, ЕК-4, ПТ-8-2 та ін., із закритими
нагрівальними елементами. Такі радіатори та електропанелі повинні
мати справний індивідуальний електрозахист і терморегулятор.
5.3.22. Нові підключення різних струмоприймачів
(електродвигунів, нагрівальних приладів і т. ін.) необхідно
проводити з урахуванням допустимого струмового навантаження
електромережі.
5.3.23. Для загального відключення силових та освітлювальних
мереж складських приміщень із вибухонебезпечними й
пожежонебезпечними зонами будь-якого класу, архівів, книгосховищ
та інших подібних приміщень необхідно передбачати встановлення
апаратів відключення (вимикачів) поза межами (іззовні) указаних
приміщень на негорючих стінах (перегородках) або на окремих
опорах. Спільні апарати відключення (вимикачі) слід розташовувати
в ящиках із негорючих матеріалів або в нішах, які мають
пристосування для пломбування та замикання на замок.
5.3.24. Електрошафи, розміщені в коридорах, у вестибюлях,
холах, фойє та інших шляхах евакуації, повинні бути замкненими.
Електрощити, групові електрощитки необхідно оснащувати схемою
підключення споживачів із пояснювальними написами і вказаним
значенням номінального струму апарата захисту (плавкої вставки).
5.3.25. Електродвигуни, світильники, проводи та розподільчі
пристрої потрібно регулярно, не рідше одного разу на місяць, а в
запилених приміщеннях - щотижня, очищати від пилу.
5.3.26. Кабельні споруди й конструкції, на яких укладають
кабелі, повинні виготовлятися з негорючих матеріалів.
Забороняється розміщення в кабельних спорудах будь-яких тимчасових
пристроїв, зберігання в них матеріалів та устаткування.
5.3.27. Улаштування, живлення, прокладання мереж аварійного
та евакуаційного освітлення повинно виконуватися відповідно до
вимог будівельних норм і ПУЭ.
5.3.28. У світильниках аварійного та евакуаційного освітлення
слід використовувати лампи розжарювання. Дозволяється в окремих
випадках застосування люмінесцентних світильників для аварійного
(евакуаційного) освітлення, якщо температура навколишнього
середовища приміщення становить не менше +5 град.C, а живлення
здійснюється на змінному струмі й забезпечує напругу мережі не
нижче 90% номінальної.
Світильники аварійного (евакуаційного) освітлення виділяються
з числа світильників робочого освітлення своїм типом чи спеціально
нанесеним знаком. Світильники евакуаційного освітлення слід
позначати літерою "Е".
Установлення будь-яких місцевих вимикачів або штепсельних
роз'єднувачів у мережах аварійного (евакуаційного) освітлення не
дозволяється.
5.3.29. Електророзетки, вимикачі, перемикачі та інші подібні
апарати можуть установлюватися на горючі основи (конструкції) лише
з підкладанням під них суцільного негорючого матеріалу, що
виступає за габарити апарата не менше ніж на 0,01 м.
5.3.30. Не дозволяється:
а) проходження повітряних ліній електропередач та зовнішніх
електропроводок над горючими покрівлями, навісами, штабелями лісу,
складами паливно-мастильних матеріалів, торфу, дров та інших
горючих матеріалів;
б) прокладка електричних проводів і кабелів транзитом через
складські приміщення, пожежонебезпечні та вибухонебезпечні зони;
в) експлуатувати кабелі й проводи з пошкодженою або такою, що
в процесі експлуатації втратила захисні властивості, ізоляцією;
г) залишати під напругою кабелі та проводи з неізольованими
струмопровідними жилами;
ґ) застосовувати саморобні подовжувачі, які не відповідають
вимогам ПУЭ, що пред'являються до переносних (пересувних)
електропроводок;
д) застосовувати для опалення приміщення нестандартного
(саморобного) електронагрівального обладнання або ламп
розжарювання;
е) користуватися пошкодженими розетками, відгалужувальними та
з'єднувальними коробками, вимикачами та іншими електровиробами, а
також лампами, скло яких має сліди затемнення або випинання;
є) підвішувати світильники безпосередньо на струмопровідні
проводи, обгортати електролампи і світильники папером, тканиною та
іншими горючими матеріалами, експлуатувати їх зі знятими ковпаками
(розсіювачами); використовувати електроапаратуру та прилади в
умовах, що не відповідають вказівкам (рекомендаціям)
підприємств-виготовлювачів;
ж) застосовувати в пожежонебезпечних зонах складських
приміщень люмінесцентні світильники з відбивачами і розсіювачами,
виготовленими з горючих матеріалів;
з) використовувати в пожежонебезпечних зонах світильники з
лампами розжарювання без захисного суцільного скла (ковпаків), а
також з відбивачами і розсіювачами, виготовленими з горючих
матеріалів;
и) залишати без догляду при виході з приміщення увімкнені в
електромережу нагрівальні прилади, телевізори, радіоприймачі тощо;
і) складати горючі матеріали на відстані ближче ніж 1 м від
електроустаткування та під електрощитами;
ї) використовувати ролики, вимикачі, штепсельні розетки для
підвішування одягу й інших предметів, заклеювати ділянки
електропроводки папером, горючими тканинами;
й) застосовувати для електромереж радіо- та телефонні
проводи;
к) використовувати побутові електронагрівальні прилади
(праски, чайники, кип'ятильники тощо) без негорючих підставок та в
місцях (приміщеннях), де їх застосування не передбачено
технологічним процесом.
5.3.31. У приміщеннях категорій А, Б, В,
вибухопожежонебезпечних повинно бути забезпечено дотримання вимог
електростатичної іскробезпеки згідно з ГОСТ 12.1.018-86.
5.3.32. У всіх, незалежно від призначення, приміщеннях, які
після закінчення роботи замикаються і не контролюються черговим
персоналом, з усіх електроустановок та електроприладів, а також із
мереж їхнього живлення повинна бути відключена напруга (за
винятком чергового освітлення, протипожежних та охоронних
установок, а також електроустановок, що згідно з вимогами
технології працюють цілодобово).
5.3.33. На кожному об'єкті повинен бути встановлений порядок
відключення напруги з електрообладнання, силових та контрольних
кабелів у разі пожежі. При цьому електроживлення систем пожежної
автоматики, протипожежного водопостачання та евакуаційного
(аварійного) освітлення має бути невідключеним.
5.3.34. Усе електрообладнання (корпуси електричних машин,
трансформаторів, апаратів, світильників, розподільчих щитів, щитів
управління, металеві корпуси пересувних та переносних
електроприймачів тощо) підлягає зануленню або заземленню
відповідно до вимог ПУЭ.
5.3.35. Несправності в електромережах та електроапаратурі,
які можуть викликати іскріння, коротке замикання, понаднормовий
нагрів горючої ізоляції кабелів і проводів, повинні негайно
ліквідовуватися черговим персоналом. Пошкоджену електромережу
потрібно відключати до приведення її у пожежобезпечний стан.
5.3.36. Заміри опору ізоляції електричних мереж мають
проводитися в терміни відповідно до вимог ПТЕ.
5.3.37. Для захисту будівель, споруд та зовнішніх установок
від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів мають
забезпечуватися вимоги РД-34.21.122-87.
5.3.38. Для підтримання пристроїв захисту від блискавок у
справному стані необхідно регулярно проводити ревізування цих
пристроїв: для будівель і споруд I та II категорій захищеності від
блискавки - щороку, для III категорії - не рідше 1 разу на 3 роки
зі складанням акта, у якому вказуються виявлені дефекти. Усі
виявлені у пристроях захисту від блискавок пошкодження та дефекти
підлягають негайному усуненню.
5.3.39. Власник об'єкта зобов'язаний забезпечити
обслуговування та технічну експлуатацію електроустановок, у тому
числі електроустановок слабкого струму. Особа, призначена
відповідальною за їх протипожежний стан (головний енергетик,
енергетик, ІТП відповідної кваліфікації), зобов'язана:
а) організовувати і проводити профілактичні огляди та ППР
електрообладнання і електромереж, а також своєчасне усунення
порушень, які можуть призвести до пожежі;
б) забезпечувати правильність застосування електрообладнання,
кабелів, електропроводок залежно від класу пожежо- та
вибухонебезпеки, зон і умов навколишнього середовища, а також
справність стану апаратів захисту від коротких замикань,
перевантажень та інших небезпечних режимів робіт;
в) організовувати навчання та інструктажі чергового персоналу
з питань пожежної безпеки під час експлуатації електроустановок.
У разі неможливості технічного обслуговування
електроустановок силами персоналу об'єкта власник повинен укласти
договір на планове технічне обслуговування зі спеціалізованою
організацією (із кваліфікованими фахівцями).
5.3.40. При влаштуванні вбудованих саун необхідно обладнувати
їх електропечами заводського виготовлення із системою
автоматичного захисту та відключення при роботі печі більше 8
годин на добу. Підключення ТЕНів до електромережі має
здійснюватися за межами парильного відділення.
5.3.41. Кабельні тунелі і канали слід виконувати з негорючих
матеріалів, що мають межі вогнестійкості не менше 0,75 год.
Кабельні тунелі розподіляються на протипожежні відсіки довжиною не
більше 150 м.
5.3.42. Перевірка експлуатації електроустаткування об'єктів
на відповідність фактичного рівня протипожежного захисту вимогам
діючих норм і правил проводиться за такими показниками:
а) організація і проведення ТО та ППР;
б) відповідність і справність апаратів захисту від статичних
розрядів, заземлювальних пристроїв і захисту від небезпечних
впливів;
в) відповідність підбору та монтажу електрообладнання та
електропроводки класам приміщень за зонами згідно з ПУЭ;
г) наявність інструкцій про правила експлуатації
електрообладнання, знання та виконання їх вимог;
ґ) проведення заміру опору ізоляції в електропроводці,
наявність відповідних актів;
д) відповідність вимогам ПУЭ аварійного та евакуаційного
освітлення.
5.3.43. У разі виникнення пожежі в (на) електроустановках
(апаратах електрозв'язку), які мають велику кількість контактів,
використовувати порошкові вогнегасники не рекомендується.
5.4. Установки пожежогасіння
(Основні вимоги щодо пожежної безпеки повинні відповідати
вимогам НАПБ А.01.001-95 ( z0219-95 ), Переліку однотипних за
призначенням об'єктів, які підлягають обладнанню автоматичними
установками пожежогасіння та пожежної сигналізації (затверджено
наказом Міністерства внутрішніх справ України від 20.11.97 N 779
( z0567-97 ) та зареєстровано в Міністерстві юстиції України
28.11.97 за N 567/2371. ДБН В.2.5-13-98, ПУЭ, СН 512-78*)
5.4.1. Будівлі та приміщення, у яких необхідно влаштовувати
автоматичне пожежогасіння:
а) приміщення цехів і дільниць обробки та зберігання посилок,
страхової пошти, листової кореспонденції та друку без постійного
перебування персоналу - кожне 500 кв.м і більше.
Приміщення посилок висотою понад 5,5 м;
б) зали, де розміщуються МОК, ЕОМ і ОК ЕС загального
призначення і аналогічних систем, у тому числі при розподілі цих
залів на функціональні зони:
у залах, де розміщуються три і більше комплексних малих ЕОМ;
у підвальних просторах перерахованих вище залів та зон;
у приміщеннях зв'язувальних процесорів і телекомунікаційних
вузлів мереж ЕОМ;
у приміщеннях архівів магнітних і паперових носіїв,
графопобудівних, сервісної апаратури, системного програмування,
систем підготовки даних для МОК, ЕОМ і ОК ЕС, а також у вказаних
приміщеннях для трьох і більше малих ЕОМ.
Зали та приміщення з цілодобовим чергуванням персоналу не
обладнуються установками автоматичного пожежогасіння, а тільки
установками пожежної сигналізації;
в) приміщення для зберігання автомобілів і постів технічного
обслуговування та ремонту автомобілів (крім постів миття
автомобілів), які розміщені в одноповерхових будинках I та II
ступенів вогнестійкості площею 7000 кв.м і більше; у будинках III,
IV і IVа ступенів вогнестійкості площею 2000 кв. м і більше; у
будинках IIIа, IIIб ступенів вогнестійкості площею 3600 кв.м і
більше; у будинках з двома поверхами і більше; у підземних
гаражах - незалежно від площі;
г) склади, комори:
зберігання ЛЗР і ГР - площею 500 кв.м і більше при кількості
продуктів більше 15 кг/кв.м та площею 50 кв.м і більше, якщо ці
приміщення розміщені в будівлях з іншими приміщеннями;
горючих матеріалів - площею 1000 кв.м і більше;
негорючих матеріалів у горючій упаковці - площею 1500 кв.м і
більше;
ґ) приміщення дизельних, що розміщуються в підземних
об'єктах; підвальних або цокольних поверхах, слід обладнувати
установками автоматичного пожежогасіння аерозольними, газовими,
порошковими чи пінними;
д) у складських приміщеннях, пристосованих під укриття,
місткістю 600 і більше чоловік, які використовуються для
зберігання горючих матеріалів та негорючих матеріалів у горючому
упакуванні, а також складських приміщеннях, що розташовані в
підвальних і цокольних поверхах будівель.
5.4.2. Апаратура й обладнання, що входять до складу
установок, повинні мати сертифікат відповідно до Правил
обов'язкової сертифікації продукції протипожежного призначення
(затверджено наказом Держстандарту України від 27.06.97 N 374
( z0407-97 ) та зареєстровано в Міністерстві юстиції України
16.09.97 за N 407/2211).
5.4.3. Організації, які здійснюють монтаж, наладку та
технічне обслуговування установок, повинні мати ліцензію на право
виконання цих робіт.
5.4.4. ТО та ППР слід визначати на кожну установку відповідно
до плану-графіка, який опрацьовується на підставі вимог технічної
документації заводів-виробників щодо змісту і термінів виконання
робіт. На період проведення робіт з ТО чи ППР, для яких
передбачається відключення установок, адміністрація об'єкта
зобов'язана вжити необхідних заходів щодо забезпечення пожежної
безпеки захищуваних приміщень та технологічного устаткування,
повідомивши про це ДПД, якщо вона є.
5.4.5. Автоматичні установки пожежогасіння, змонтовані та
введені в експлуатацію, повинні відповідати проектній документації
та вимогам нормативно-технічних документів.
5.4.6. Переведення установок з автоматичного пуску на ручний
є неприпустимим, за винятком випадків, обумовлених у нормативних
документах.
Пристрої ручного пуску автоматичних установок пожежогасіння
(АУП) повинні бути опломбовані, захищені від несанкціонованого
приведення в дію механічних пошкоджень і встановлюватися поза
можливою зоною горіння, у доступному місці. Для визначення їх
місцезнаходження повинні застосовуватися вказівні знаки, розміщені
як усередині, так і поза приміщенням.
5.4.7. Приміщення, які захищені установками об'ємного
пожежогасіння, слід обладнувати дверима з приладами для
самозачинення.
5.4.8. На об'єкті повинна вестись експлуатаційна
документація, у якій слід реєструвати:
а) зміст, терміни та виконавців (юридичних і фізичних осіб)
проведення ТО та ППР;
б) дату і обставини санкціонованих та помилкових спрацювань
установок пожежної сигналізації (УПС), дату виходу з ладу
автоматичних засобів та час усунення недоліків;
в) дату й результати контрольних перевірок і періодичних
випробувань УПС.
5.4.9. На об'єкті також має бути така документація:
а) проектна документація та виконавчі креслення на установку;
б) акт приймання і здавання установки в експлуатацію;
в) паспорти на устаткування та прилади;
г) інструкція з експлуатації установки і посадові інструкції.
5.4.10. Наказом чи розпорядженням необхідно призначити:
а) особу, відповідальну за експлуатацію установки;
б) оперативний (черговий) персонал для контролю за справністю
установки (оперативний персонал - для щоденного контролю; черговий
персонал - для цілодобового).
5.4.11. Оперативний (черговий персонал) повинен знати:
а) назву та місце знаходження захищених приміщень;
б) порядок виклику пожежної охорони в разі одержання сигналу
тривоги та взаємодії з пожежною охороною під час ліквідації пожежі
та її наслідків;
в) порядок визначення справності установки в період
експлуатації;
г) порядок ведення експлуатаційної документації.
5.5. Установки пожежної сигналізації
(Основні вимоги щодо пожежної безпеки повинні відповідати
вимогам НАПБ А.01.001-95 ( z0219-95 ), Переліку однотипних за
призначенням об'єктів, які підлягають обладнанню автоматичними
установками пожежогасіння та пожежної сигналізації (затверджено
наказом Міністерства внутрішніх справ України від 20.11.97 N 779
( z0567-97 ) та зареєстровано в Міністерстві юстиції України
28.11.97 за N 567/2371. ДБН В.2.5-13-98, ПУЭ, ВНТП
"Електроустановки підприємств та споруд зв'язку України")
5.5.1. Будівлі та приміщення, у яких необхідно влаштовувати
пожежну сигналізацію:
а) об'єкти галузі зв'язку повинні обладнуватися установками
автоматичної пожежної сигналізації з димовими;
б) приміщення без цілодобового обслуговувального персоналу:
автоматичні зали МТС і підстанцій;
вентиляційні витяжні (категорії А (крім вентиляційних, які
обслуговують акумуляторні), Б, В), дизельні, трансформаторні,
розподільних пристроїв і кабельних шахт, випрямні, штативні МТС;
ЛАЦ та ЛАЗ;
ІОЦ;
комутаційно-лінійні та автозали автоматичних станцій
міжміського зв'язку;
апаратні зали телеграфу (АВКП);
приміщення станцій абонентського телеграфування та Телекс,
тонального телеграфу;
централізовані бюро з ремонту, майстерні телеграфу, дільниці
доставляння площею 200 кв.м і більше;
груповий телефонний звязок на відстані;
проміжні радіорелейні станції;
передавальні і приймальні радіоцентри;
сільські АТС;
дизельні при умові зберігання палива в приміщенні дизельної
понад 60 кг;
в) підвальні приміщення категорії В площею менше 700 кв.м;
г) станції космічного зв'язку;
ґ) приміщення цехів та промислових дільниць, а також
відділень категорій А, Б, В площею 100 кв.м і більше;
д) склади, комори:
для зберігання ЛЗР і ГР - площею менш як 500 кв.м за
кількості продуктів більше 15 кг/кв.м;
горючих матеріалів - площею до 1000 кв.м;
негорючих матеріалів у горючому упакуванні - площею більше
1500 кв.м;
е) приміщення головних кас, приміщення бюро контролю
переводів і зональних обчислювальних центрів, поштамтів і
будівель - загальним об'ємом будинки 40 тис.кв.м і більше;
є) адміністративно-побутові корпуси, що стоять окремо, та
прибудови з числом поверхів більше чотирьох у всіх приміщеннях,
крім приміщень з мокрим процесом; у вставках і вбудованих
незалежно від кількості поверхів у всіх приміщеннях, крім
приміщень з мокрим процесом;
ж) відділи розмножування та інших операцій з технічною
документацією - незалежно від площі цих приміщень:
ротаторні;
світлокопіювальні;
фотолабораторії;
архіви;
машбюро;
брошурування;
з) аудиторії та лабораторії навчальних закладів;
и) приміщення перших відділів та мобілізаційних відділів -
незалежно від площі приміщень;
і) приміщення для зберігання автомобілів, постів технічного
обслуговування і ремонту автомобілів;
ї) зали засідань, кінозали місткістю 300 місць і більше.
5.5.2. У місцях розташування приладів сигналізації та вузлів
керування повинна бути інструкція про порядок дій персоналу в разі
появи сигналів про пожежу або несправність установки.
5.5.3. Пожежні сповіщувачі повинні функціонувати цілодобово.
5.5.4. У разі ремонту або несправності ручного пожежного
сповіщувача поряд слід вивісити табличку з відповідним написом.
5.5.5. Об'єкти електрозв'язку, як правило, слід обладнувати
димовими сповіщувачами.
5.5.6. Вимоги пунктів 5.4.2, 5.4.3, 5.4.4, 5.4.8, 5.4.9,
5.4.10 та 5.4.11 розділу 5.4 Правил необхідно виконувати і для
установок пожежної сигналізації.
5.6. Системи протидимового захисту
(Основні вимоги щодо пожежної безпеки повинні відповідати
вимогам СНиП 2.04.05-91, СНиП 2.08.02-89, СНиП 2.09.02-85)
5.6.1. Пульт (щит) ручного керування пристроями системи
протидимового захисту слід забезпечити інструкцією про порядок їх
включення в роботу.
5.6.2. Необхідно біля кнопок дистанційного пуску встановити
таблички про їх призначення.
5.6.3. Усі двері, які входять до системи протидимового
захисту, слід обладнувати пристроями для самозачинення з
ущільнювальними прокладками в притворах.
5.6.4. Прокладання будь-яких комунікацій у каналах
димовидалення і підпору повітря забороняється.
5.6.5. Не менше одного разу на місяць необхідно проводити
випробування систем протидимового захисту з увімкненням
вентиляторів та складанням акта.
5.6.6. Щотижня слід перевіряти стан вентиляторів, виконавчих
механізмів, положення клапанів, заслінок, наявність замків та
пломб на щитах електроживлення автоматичних пристроїв, захисного
засклення на кнопках ручного пуску.
5.7. Системи оповіщення про пожежу
(Основні вимоги щодо пожежної безпеки повинні відповідати
вимогам СНиП 2.01.02-85* та НАПБ А.01.001-95 ( z0219-95 )
5.7.1. Для повідомлення про пожежу слід застосовувати
гучномовці, які є на об'єкті.
5.7.2. Розміщення та потужність гучномовців повинні
забезпечувати необхідну гучність для оповіщення у всіх місцях
перебування людей.
5.7.3. У будівлях, де немає потреби в технічних засобах
оповіщення про пожежу і керування евакуацією, керівник об'єкта
наказом повинен визначити порядок оповіщення людей про пожежу і
призначити відповідальних за це осіб.
5.7.4. Приміщення, де встановлене обладнання оповіщення про
пожежу, необхідно розташовувати на нижніх поверхах будинків біля
входу. Двері такого приміщення повинні бути протипожежними з межею
вогнестійкості не менше 0,6 години.
5.7.5. Електрозабезпечення магнітофонів та іншої апаратури
системи оповіщення про пожежу слід здійснювати від незалежних
джерел енергії: основного - від мережі змінного струму,
резервного - від акумуляторних батарей з автоматичним
переключенням основного джерела живлення на резервний.

5.8. Системи опалення
(Основні вимоги щодо пожежної безпеки повинні відповідати
вимогам СНиП 2.04.05-91, СНиП 11-35-76 та НАПБ А.01.001-95
( z0219-95 )
5.8.1. Керівник об'єкта зобов'язаний своїм наказом призначити
відповідальних працівників, за експлуатацію та технічний стан
опалювальних установок.
5.8.2. Топлення печей на підприємствах повинно проводитися
спеціально виділеними особами, які пройшли протипожежний
інструктаж.
Режим, час і тривалість опалювання печей встановлюється
розпорядженням керівника об'єкта з урахуванням місцевих умов.
5.8.3. Забороняється експлуатація будь-яких опалювальних
установок, які не мають необхідних протипожежних переділок
(відступок) від горючих конструкцій будівель.
5.8.4. Біля кожної печі перед паливним отвором на дерев'яній
або іншій горючій чи важкогорючій підлозі повинен бути прибитий
металевий лист розміром не менше 0,5 м х 0,7 м.
5.8.5. Перед початком опалювального сезону котельні,
теплогенераторні й калориферні установки, печі й інші опалювальні
прилади мають бути старанно перевірені та відремонтовані.
5.8.6. Очищення димоходів і печей від сажі слід проводити
перед початком, а також протягом усього опалювального сезону з
такою періодичністю:
а) опалювальних печей періодичної дії на твердому паливі та
рідкому паливі - не рідше одного разу на три місяці;
б) печей та осередків безперервної дії - не рідше одного разу
на два місяці.
5.8.7. Відстань від печей до стелажів, шаф та іншого
обладнання повинна бути не менше 0,7 м, а від паливних отворів -
не менше 1,25 м.
5.8.8. На горищах усі димові труби та стіни, у яких проходять
димові канали, слід побілити.
5.8.9. Попіл та шлак, що їх вигрібають із топки, необхідно
заливати водою та виносити у спеціально призначені місця.
5.8.10. Тверде паливо (дрова, вугілля, кокс, торф) повинно
зберігатися у спеціально пристосованих для цієї мети приміщеннях
або на спеціально обладнаних майданчиках з урахуванням вимог
будівельних норм.
5.8.11. У підвальних приміщеннях із спалимим перекриттям, а
також у підвальних приміщеннях, виходи з яких сполучаються із
загальними сходовими клітками (незалежно від межі вогнестійкості
перекриття), зберігання дров, вугілля, торфу та інших видів палива
забороняється.
5.8.12. При експлуатації печей забороняється:
а) застосовувати для розпалювання ЛЗР та ГР;
б) сушити та тримати дрова, вугілля, одяг та інші спалимі
матеріали на опалювальних приладах або біля них;
в) застосовувати вугілля, кокс, газ та інше паливо в печах,
які не пристосовані до цього палива;
г) залишати паливо безпосередньо перед паливним отвором;
ґ) зберігати в приміщенні запаси палива, які перевищують
добову потребу;
д) застосовувати для спалювання дрова, довжина яких перевищує
розміри топки;
е) здійснювати опалення при відкритих дверцятах топки;
є) здійснювати опалення під час проведення масових заходів;
ж) залишати розпалені печі без нагляду;
з) використовувати вентиляційні канали як димоходи;
и) прикріплювати до димарів телевізійні та інші антени;
і) висипати непогашений попіл, жужіль та вугілля біля
будівель (з цією метою слід обладнувати спеціально виділені
місця);
ї) улаштовувати тимчасові опалювальні прилади.
5.8.13. Застосовувати пічне опалення у приміщеннях категорій
А, Б і В не дозволяється, окрім будівель підприємств зв'язку, що
мають не більше одного поверху.
5.8.14. У приміщеннях складів категорій А, Б і В, у коморах і
місцях, відведених для складування горючих матеріалів, опалювальні
прилади слід обгороджувати екранами з негорючих матеріалів,
установленими на відстані не менше 0,1 м від приладів опалення.
5.8.15. Котли опалення повинні встановлюватися у
відокремлених приміщеннях з конструкціями із негорючих матеріалів,
які мають самостійний вихід.
5.8.16. Димові труби котлів, які працюють на твердому паливі,
слід обладнати іскрогасниками.
5.8.17. Біля кожної форсунки котельної або
паливогенерувальної установки, що працює на рідкому паливі,
необхідно встановлювати піддон із піском, а на паливопровід - не
менше двох вентилів (по одному біля топки та біля резервуара з
паливом).
5.8.18. Паливо слід зберігати у резервуарах у спеціально
пристосованих для цієї мети приміщеннях або на спеціально
виділених майданчиках з урахуванням вимог будівельних норм.
5.8.19. У приміщеннях котелень припустиме встановлення
витратних баків закритого типу для рідкого палива:
а) у вбудованих котельнях - обємом не більше 1 куб.м (для
мазуту);
б) в окремо розташованих котельнях - обємом не більше 5 куб.м
(для мазуту) або 1 куб.м (для легкого нафтового палива).
При встановленні зазначених баків слід керуватися вимогами
будівельних норм проектування для складів нафти і нафтопродуктів.
5.8.20. У приміщеннях котелень та інших паливовироблювальних
установок забороняється:
а) виконувати роботи, які не пов'язані з обслуговуванням
котельної установки;
б) допускати до котельні сторонніх осіб;
в) допускати до роботи на котельних установках осіб, які не
пройшли спеціальної підготовки;
г) доручати стороннім особам нагляд за роботою котлів;
ґ) зберігати ЛЗР та ГР;
д) сушити будь-які горючі матеріали на котлах і
паротрубопроводах;
е) розпалювати котельні установки без попереднього продування
їх повітрям;
є) подавати паливо у випадках, коли загасне форсунка або
газовий пальник;
ж) допускати підтікання рідкого палива або вихід газу із
системи паливопостачання;
з) користуватися видатковими баками, які не мають пристрою
для вилучення палива до аварійної ємності (безпечного місця) у
разі пожежі;
и) користуватися гумовими або іншими спалимими трубопроводами
для подавання палива до форсунки;
і) працювати за несправної автоматики контролю за режимом
опалення.
5.8.21. У літній пожежонебезпечний період під час сильного
вітру здійснювати опалення печей і котельних установок, які
працюють на твердому паливі, забороняється.
5.8.22. Забороняється використовувати для димових труб
керамічні, азбоцементні та металеві труби, а також влаштовувати
глиняноплетені та дерев'яні димарі.
5.8.23. При потребі улаштування металевих печей в автомобілях
для перевезення ремонтних бригад необхідно схему влаштування
погодити з СПБ.
При цьому:
а) висота ніжок печей повинна бути не менш як 0,2 м;
б) спалиму підлогу під печами необхідно обшити листовим
залізом по азбесту з виступом 0,1 м;
в) димова труба при переході через покриття повинна мати
протипожежну перетинку та виступати над покрівлею не менше 0,5 м і
мати захисний зонт.
5.8.24. Газові опалювальні котли, опалювальні апарати та
місткі газові водонагрівники слід установлювати біля стін з
негорючих матеріалів або біля стін, захищених негорючими
(важкогорючими) матеріалами, на відстані не менше 0,1 м.
5.8.25. У разі встановлення газових плит біля стін
(перегородок з горючих матеріалів такі стіни (перегородки)
необхідно ізолювати негорючими матеріалами. Ізоляція повинна
виступати за габарити плити не менше ніж на 0,1 м з кожного боку і
не менше 0,8 м - зверху.
Відстань від плити до ізольованих негорючими матеріалами стін
(перегородок) повинна бути не менше 0,1 м, а стін (перегородок з
горючих матеріалів - не менше 1 м.
5.8.26. Установлення газових проточних водонагрівників
необхідно передбачати на стінах (перегородках) з негорючих
матеріалів.
5.8.27. Допускається встановлення газових проточних
водонагрівників на обштукатурених або облицьованих негорючими
(важкогорючими) матеріалами горючих стінах (перегородках на
відстані не менше 0,03 м від них. ізоляція повинна виступати за
габарити корпусу водонагрівників не менше ніж на 0,1 м.
5.8.28. Меблі й інші предмети (вироби) з горючих матеріалів
слід установлювати не ближче як за 0,2 м від газових приладів.
5.8.29. Забороняється:
а) застосовувати вогонь для виявлення витоку газу з
газопроводів;
б) користуватися газовими пальниками та приладами в разі їх
несправності або несправності газопроводів та арматури.
5.9. Вентиляція і кондиціювання
(Основні вимоги щодо пожежної безпеки повинні відповідати
вимогам СНиП 2.04.05-91 та НАПБ А.01.001-95 ( z0219-95 )
5.9.1. Черговий персонал, який здійснює нагляд за
вентиляційними установками (майстер, слюсар), зобов'язаний
проводити планові профілактичні огляди вентиляторів, повітроводів,
вогнезатримувальних пристроїв, камер зрошення, заземлювальних
пристроїв і вживати заходів до усунення будьяких несправностей в
їх роботі, які можуть призвести до виникнення та розповсюдження
пожежі.
5.9.2. Повітроводи слід виготовляти із негорючих матеріалів.
5.9.3. Неприпустимою є робота технологічного обладнання у
вибухопожежонебезпечних і пожежонебезпечних приміщеннях, якщо
несправні або відключені гідрофільтри, сухі фільтри,
пиловідсмоктувальні, пиловловлювальні та інші пристрої систем
вентиляції.
5.9.4. Повітря, що містить горючий пил або горючі відходи,
повинно очищуватися до надходження у вентилятор.
5.9.5. Повітропроводи, якими переміщаються
вибухопожежонебезпечні гази, пари та пил, не допускається
розміщувати в підвальних приміщеннях і в каналах під підлогою.
5.9.6. У середині повітроводів і на їх стінках не
дозволяється розміщувати газопроводи та трубопроводи з горючими
рідинами, кабелі, електропроводку, каналізаційні трубопроводи, а
також перетинання трубопроводів цими комунікаціями.
5.9.7. Витяжні повітропроводи, якими транспортуються
вибухонебезпечний або горючий пил, повинні мати пристрої для
періодичного очищення (люки, розбірні з'єднання тощо).
5.9.8. У місцях перетинання протипожежних стін повітропроводи
слід обладнувати автоматичними вогнезатримувальними пристроями
(заслінки, шибери, клапани).
5.9.9. У виробничих приміщеннях, де виділяються горючі та
вибухонебезпечні речовини, усі вентиляційні установки, металеві
повітропроводи, фільтри та інше обладнання витяжних установок слід
заземляти.
5.9.10. Вентиляційні камери, циклони, фільтри та
повітропроводи повинні регулярно очищатися від горючого пилу та
виробничих відходів. Перевірку технічного стану, профілактичний
ремонт та очищення вентиляційного обладнання слід здійснювати за
графіком, який затверджується керівником. Наслідки оглядів
заносяться до спеціального журналу.
5.9.11. Вентиляційні установки, які обслуговують приміщення з
пожежовибухонебезпечним виробництвом, повинні мати автоматичне
блокування їх відключення (у разі пожежі) з діючих систем
автоматичної пожежної сигналізації (АПС) та пожежогасіння.
5.9.12. При монтажі й експлуатації вентиляційних систем
забороняється:
а) з'єднувати вентиляційні канали з димовими;
б) поєднувати вентиляцію приміщень вибухопожежонебезпечних
виробництв із загальною системою вентиляції;
в) здійснювати перевірку ефективності роботи вентиляційної
системи за допомогою відкритого вогню;
г) випалювати залишки пилу та інших горючих речовин, які
відклалися на стінках повітроводів;
ґ) зберігати у вентиляційних камерах будь-яке обладнання або
матеріали; двері вентиляційних камер повинні бути постійно
замкнені на замок; заходити стороннім особам до них заборонено;
д) перекривати витяжні канали, закривати отвори та решітки;
е) відключати або знімати вогнеперешкоджальний пристрій.
5.9.13. Застосування аміачних холодильних установок
дозволяється для холодопостачання систем кондиціювання повітря
виробничих приміщень. Холодильні установки слід розміщувати в
окремих будівлях або в окремих приміщеннях одноповерхових
виробничих будівель.
5.9.14. Під час експлуатації калориферів необхідно
дотримуватись таких вимог:
а) відстань між калориферами та конструкціями з горючих
(важкогорючих) матеріалів повинна бути не менше 1,5 м за наявності
вогневого або електричного підігріву та не менше 0,1 м, коли
теплоносієм є гаряча вода або пара;
б) не допускати зазорів між калориферами, а також між ними та
будівельними конструкціями камер;
в) стежити за тим, щоб транзитні канали, якими подається
нагріте в калорифері повітря, не мали отворів.
5.9.15. Монтаж, підключення, прокладання мереж, влаштування
електричного захисту на лініях, що живлять побутові кондиціонери,
необхідно проводити відповідно до вимог інструкції з експлуатації
кондиціонерів та ПУЭ.
5.9.16. Зовнішній простір і стіни будинків навколо
кондиціонерів слід розчистити від гілок дерев, витких рослин та
інших предметів і конструкцій з горючих матеріалів у радіусі не
менше 1,5 м.
5.9.17. Лінії живлення до кожного побутового кондиціонера
необхідно забезпечувати автономним пристроєм електрозахисту -
незалежно від наявності захисту на загальній лінії, що живить
групу кондиціонерів.
5.9.18. Під час експлуатації побутових кондиціонерів
забороняється:
а) при встановленні кондиціонера у віконному отворі
використовувати як опорні конструкції горючі елементи конструкцій
рам замість монтажних кріплень заводського виготовлення або інших
металевих конструкцій;
б) переробляти конструкцію кондиціонерів з метою зміни їх
функціонального призначення;
в) замінювати наявні триполюсні штепсельні роз'єднувачі на
двополюсні;
г) установлювати кондиціонери у внутрішніх протипожежних
стінах і перегородках;
ґ) установлювати кондиціонери в приміщеннях категорій А і Б.
5.10. Каналізація і теплові мережі
(Основні вимоги щодо пожежної безпеки повинні відповідати
вимогам СНиП 2.04.01-85, СНиП 2.04.05-91 та НАПБ А.01.001-95
( z0219-95 )
5.10.1. Каналізація для відведення промислових стоків за
всією довжиною повинна бути закрита та виконана з негорючих
матеріалів.
5.10.2. Для відведення легких парів і газів каналізацію
належить обладнувати вентиляційними стояками. Витяжні вентиляційні
стояки встановлюються на кожному випуску із виробничого будинку в
тій частині, що опалюється. При цьому вони повинні бути діаметром
не менше 200 мм, мати зв'язок із зовнішньою камерою гідравлічного
затвору, бути виведені вище покрівлі виробничого будинку не менше
ніж 0,7 м і закінчуватися обрізом труби.
5.10.3. Скидання (зливання) стоків, що містять ЛЗР та ГР, а
також речовини, що у взаємодії з водою виділяють вибухонебезпечні
гази (карбід кальцію, негашене вапно тощо), у каналізацію є
неприпустимим навіть в аварійному стані.
5.10.4. Каналізаційні мережі та гідрозатвори необхідно
періодично оглядати й очищати. Кришки оглядових колодязів
каналізації повинні бути постійно закритими.
5.10.5. Не дозволяється:
а) експлуатувати виробничу каналізацію з несправними або
неправильно виконаними гідрозатворами;
б) поєднувати потоки різних стічних вод, що можуть у разі
змішування утворювати та виділяти вибухонебезпечні суміші;
в) поєднувати витяжну частину каналізаційних стояків із
вентиляційними системами та димоходами;
г) використовувати для освітлення гідрозатворів і колодязів
факели й інші види відкритого вогню.
5.10.6. Теплоізоляцію теплових мереж слід виконувати з таких
матеріалів, що унеможливлюють виділення вибухонебезпечних речовин
у кількостях, які перевищують граничнодопустимі концентрації, та
відповідають вимогам будівельних норм.
5.10.7. Зовнішні поверхні теплових мереж, що розміщені в
приміщеннях, де вони можуть створити небезпеку спалахування газів,
парів, аерозолів або пилу, необхідно ізолювати таким чином, щоб
температура на їх поверхні була не менш ніж на 20% нижчою за
температуру самоспалахування речовин.
5.10.8. Трубопроводи теплових мереж у місцях перетинання
перекриттів, внутрішніх стін і перегородок слід прокладати в
гільзах із негорючих матеріалів.
5.10.9. У місцях перетинання трубопроводів легких металевих
конструкцій з горючими полімерними утеплювачами в радіусі 0,1 м
необхідно передбачити теплову ізоляцію з негорючого матеріалу.
5.10.10. Не допускається:
а) застосування горючих теплоізоляційних матеріалів для
трубопроводів у випадках, коли теплові мережі прокладаються над
землею, за винятком трубопроводів, прокладених поза межами
підприємства;
б) прокладання теплових мереж у каналах і тунелях разом із
газопроводами зрідженого газу, киснепроводами, трубопроводами з
легкозаймистими речовинами;
в) застосування теплоізоляції з матеріалів, які не належать
до груп НГ, Г1, для захисту теплових мереж, розміщених у
приміщеннях категорій А, Б, В, у технічних підвальних поверхах та
підвалах з виходами через загальні сходові клітки;
г) експлуатація теплових мереж із пошкодженою або просоченою
нафтопродуктами теплоізоляцією.
5.11. Ліфти та підйомники
(Основні вимоги щодо пожежної безпеки повинні відповідати
вимогам СНиП 2.01.02-85*, ДБН В.2.2-9-99 та НАПБ А.01.001-95
( z0219-95 )
5.11.1. У будівлях з незадимлюваними сходовими клітками
ліфтові шахти слід забезпечити підпором повітря, а виходи з ліфтів
здійснювати через ліфтові холи.
Ліфтові холи слід відокремлювати від суміжних приміщень і
коридорів протипожежними перегородками та дверима, що самі
зачиняються, з ущільненням у притворах відповідно до вимог чинних
будівельних норм.
5.11.2. У разі пожежі ліфти і підйомники повинні опускатися
на перший поверх, відкриватися і вимикатися.
5.11.3. Не допускається використовувати ліфти і підйомники
для евакуації людей.
5.11.4. Використання спеціальних ліфтів, призначених для
перевезення пожежних підрозділів, регламентується інструкцією,
затвердженою керівником та погодженою з місцевими органами
державного пожежного нагляду.
5.12. Засоби зв'язку
5.12.1. На всіх телефонах міського та сільського зв'язку
повинен бути напис: "При пожежі дзвонити 01".
5.12.2. Таксофони, установлені на вулицях і в будівлях,
повинні забезпечувати можливість безкоштовного користування ними
для передавання повідомлення про пожежу - "01".
5.12.3. У разі відсутності на об'єкті телефонного зв'язку
слід на видних місцях указати місцезнаходження найближчого
телефону або спосіб виклику пожежної охорони.
5.13. Протипожежне водопостачання
(Основні вимоги щодо пожежної безпеки повинні відповідати
вимогам СНиП 2.04.02-84 СНиП 2.04.01-85, ГОСТ 12.4.009-83 та НАПБ
А.01.001-95 ( z0219-95 )
5.13.1. До ПВ та ПГ повинні бути під'їзди з твердим
покриттям. У разі наявності на території об'єкта або поблизу нього
(у радіусі до 200 м) природних або штучних річок, озер, басейнів,
градирень тощо - до них слід влаштовувати під'їзди з майданчиками
(пірсами розміром не менше 12 м х 12 м для встановлення пожежних
автомобілів і забирання води за будь-якої пори року.
5.13.2. Пожежні резервуари і гідранти необхідно захищати від
замерзання води.
5.13.3. Кришки люків ПВ та ПГ рекомендується фарбувати в
червоний колір.
5.13.4. Перевірка працездатності ПГ повинна здійснюватися не
рідше двох разів на рік. Про це складається акт.
5.13.5. ПВ та ПГ повинні мати такі покажчики:
а) об'ємні - зі світильником або плоскі - із застосуванням
флуоресцентних покрить;
б) літерний індекс ПВ, цифрові значення запасу води в
кубічних метрах та кількості пожежних автомобілів, які можуть
одночасно встановлюватися на майданчику біля ПВ;
в) літерний індекс ПГ, цифрові значення відстані в метрах від
покажчика до ПГ, внутрішній діаметр трубопроводу в міліметрах,
зазначення виду водопровідної мережі (К - кільцева чи Т -
тупикова).
5.13.6. Водонапірні башти слід забезпечити під'їздом і
пристроями для відбору води пожежною технікою.
На корпус водонапірної башти слід нанести позначення, яке
вказує місце розташування пристрою для забирання води пожежною
технікою.
5.13.7. Внутрішні ПК необхідно встановлювати в доступних
місцях: біля входів, у вестибулях, коридорах, проходах на висоті
1,35 м.
5.13.8. ПК необхідно укомплектовувати:
а) пожежним рукавом (довжиною 10 або 20 м);
б) пожежним стволом (зі сприском 16 або 19 мм);
в) важелем для відкриття вентиля.
5.13.9. У пожежних шафах пожежні рукави складаються в
"гармошку" або подвійну скатку приєднаними до крана і ствола і не
рідше одного разу на півроку перекантовуються.
5.13.10. На дверцятах пожежних шаф повинні бути вказані після
літерного індексу "ПК" порядковий номер крана та номер телефону
для виклику пожежної охорони.
5.13.11. У шафах ПК необхідно передбачати місце для
розміщення двох вогнегасників.
5.13.12. Насосні станції зовнішнього протипожежного
водопостачання дозволяється розміщувати в промислових будівлях;
при цьому їх відокремлюють від інших приміщень протипожежними
перегородками.
5.13.13. Насосні установки внутрішнього протипожежного
водопостачання дозволяється розміщувати в приміщеннях теплових
пунктів, бойлерних і котельнях.
Ці приміщення повинні бути опалювані, відокремлені
протипожежними перегородками і перекриттями, мати окремий вихід
назовні або на сходову клітку.
5.13.14. Для дистанційного запуску пожежних насосних
установок пускові кнопки розміщують у ПК.
5.13.15. У приміщеннях насосної станції повинні бути загальна
схема протипожежного водопостачання та схема обв'язки насосів. На
кожній засувці і пожежному насосі - підвищувачу тиску води
необхідно вказувати їх призначення.
5.13.16. Пожежні насоси - підвищувачі тиску води слід
перевіряти щомісяця, електрифіковані засувки - не рідше двох разів
на рік, переведення з основного на резервне електропостачання - не
рідше одного разу на місяць. Реєстрацію результатів необхідно
відмічати в журналі.
5.14. Складське господарство
(Основні вимоги пожежної безпеки повинні відповідати вимогам
СНиП 2.11.01-85*, ГОСТ 12.1.004-91, СНиП 2.11.06-91, ВБН
В.2.2-58.1-94 та НАПБ А.01.001-95 ( z0219-95 )
5.14.1. Матеріальні склади і бази загального призначення
5.14.1.1. Під час зберігання у складах (приміщеннях) різних
речовин та матеріалів слід ураховувати їхні пожежонебезпечні
фізико-хімічні властивості (здатність до окислення,
самонагрівання, займистість у разі потрапляння вологи, взаємодії з
повітрям тощо), сумісність, а також ознаки однорідності речовин,
що застосовуються для гасіння пожежі.
Спільне зберігання в одній секції з каучуком або
автомобільною гумою, а також ЛЗР та ГР будь-яких інших товарів і
матеріалів, незалежно від однорідності застосовуваних вогнегасних
речовин, не дозволяється.
5.14.1.2. Зберігання вантажів, тари та вантажних механізмів
на рампах складів не дозволяється. Матеріали, розвантажені на
рампу, наприкінці робочого дня слід прибрати.
5.14.1.3. У складських будівлях (приміщеннях) усі операції,
пов'язані з розкриттям тари, розфасовуванням продукції, перевіркою
справності та дрібним ремонтом, приготуванням робочих сумішей ЛЗР,
ГР та іншими подібними до цих роботами, повинні здійснюватися в
ізольованих приміщеннях.
5.14.1.4. У разі застосування безстелажного способу
зберігання матеріали повинні укладатися в штабелі, напроти дверних
прорізів слід залишати проходи, які дорівнюють ширині дверей, але
становлять не менше 1 м. Якщо склад понад 10 м шириною, то
посередині нього влаштовується прохід з шириною не менше 2 м.
Ширина проходів між штабелями має бути не меншою як 1 м. Ширина
проходів та місця штабельного зберігання позначається
обмежувальними лініями, які добре видно, нанесеними на підлозі.
Відстань між стінами та штабелями повинна становити не менше
0,8 м.
5.14.1.5. Складські приміщення (відсіки), розташовані в
підвальних або цокольних поверхах, повинні мати приямок, люки чи
вікна розміром 0,9 м х 1,2 м для видалення диму в разі пожежі, які
влаштовуються відповідно до вимог будівельних норм. У разі
неможливості влаштування вікон дозволяється обладнання цих
приміщень спеціальною системою димовидалення.
5.14.1.6. У складах конторські та побутові приміщення мають
бути виділені протипожежними перегородками 1-го типу та
перекриттями 3-го типу (без отворів) і мати самостійний вихід
назовні. Дозволяється розміщувати в складських приміщеннях робочі
місця комірників (обліковців, відбракувальників, товарознавців) з
обгородженням їх заскленими перегородками з негорючих матеріалів
висотою 1,8 м, які не повинні перешкоджати евакуації людей та
матеріальних цінностей.
5.14.1.7. Балони з горючими газами, посудини (пляшки, сулії,
інша тара) з ЛЗР та ГР, аерозольні упаковки мають бути захищені
від сонячного й інших теплових впливів.
5.14.1.8. У складах загального призначення допускається
зберігання не більш як 5 тис. аерозольних упакувань.
5.14.1.9. Дерев'яні конструкції будівель та навісів складів
повинні бути оброблені вогнезахисними речовинами для надання їм II
групи вогнезахисту (за ГОСТ 30219-95, ГОСТ 16363-76).
5.14.1.10. Використання опалювальних електронагрівальних
приладів допускається лише в приміщеннях для працівників з числа
обслуги складів (конторські, побутові), відділених від складських
приміщень протипожежними перегородками та перекриттями. При цьому
слід ураховувати вимоги, викладені в цих Правилах.
5.14.1.11. У складських приміщеннях, у яких зберігаються
пожежовибухонебезпечні товари, речовини й матеріали (лаки, фарби,
розчинники, сірники тощо), балони з газом та продукція в
аерозольній упаковці, на зовнішньому боці дверей (воріт) повинна
бути вивішена інформаційна карта, яка характеризує пожежну
небезпеку товарів, що зберігаються у приміщенні, їх кількість та
заходи, які слід уживати під час гасіння пожежі.
5.14.1.12. У складських приміщеннях не дозволяється:
а) зберігання продукції навалом та впритул до приладів і труб
опалення;
б) стоянка та ремонт вантажно-розвантажувальних і
транспортних засобів;
в) експлуатація газових плит, печей, побутових
електронагрівальних приладів, установлення штепсельних розеток;
г) улаштування чергового освітлення;
ґ) установлення прожекторів зовнішнього освітлення
безпосередньо на дахах складів;
д) зберігання аерозольних упаковок в одному приміщенні з
окислювачами, горючими газами, ЛЗР та ГР;
е) зберігання кислот у місцях, де можливе їх стикання з
деревиною та іншими речовинами органічного походження (для
нейтралізації випадково розлитих кислот місця їх зберігання
необхідно забезпечувати готовими розчинами крейди, вапна або соди;
є) зберігання рослинних масел разом з іншими будь-якими
горючими матеріалами;
ж) застосування транспорту з двигунами внутрішнього згоряння
без іскрогасників.
5.14.2. Склади ЛЗР та ГР
5.14.2.1. Відкриті склади ЛЗР та ГР слід розміщувати на
майданчиках, які розташовані нижче відносно прилеглих будівель та
населених пунктів. У разі неможливості виконання цієї вимоги слід
передбачити додаткові заходи, які перешкоджали б розливанню ЛЗР та
ГР під час аварії на територію населеного пункту, підприємства
тощо.
Відстань від складів ЛЗР та ГР до будівель, споруд і
населених пунктів повинна відповідати вимогам будівельних норм.
5.14.2.2. Зберігати ЛЗР та ГР у тарі слід в будівлях або на
майданчиках під навісами (залежно від кліматичних умов). Навіси
слід влаштовувати лише з негорючих матеріалів. Не дозволяється
зберігання в тарі на відкритих майданчиках нафтопродуктів з
температурою спалаху парів 45 град.C і нижче.
5.14.2.3. Зберігання рідин з температурою спалаху парів вище
120 град.C у кількості до 60 куб.м дозволяється в підземних
сховищах з горючих матеріалів за умови влаштування підлоги з
негорючих матеріалів та засипання покриття шаром утрамбованої
землі не менше 0,2 м.
5.14.2.4. Будинки та споруди (за винятком металевих
резервуарів) складів для зберігання ЛЗР та ГР повинні бути не
нижче II ступеня вогнестійкості.
5.14.2.5. Будинки для зберігання ГР у тарі можуть мати не
більше трьох поверхів, а ЛЗР - одноповерховими.
5.14.2.6. Загальна місткість одного будинку для зберігання
нафтопродуктів у тарі не повинна перевищувати 1,2 тис.куб.м ЛЗР
або 6 тис.куб.м - ГР.
При цьому в одному приміщенні дозволяється зберігати не
більше 0,2 тис.куб.м ЛЗР або 1 тис.куб.м ГР. Приміщення для
зберігання ЛЗР та ГР повинні бути обладнані припливно-витяжною
вентиляцією, що відповідає вимогам будівельних норм.
5.14.2.7. Дверні прорізи в приміщеннях для зберігання ЛЗР та
ГР у тарі повинні мати пороги з пандусами не менше 0,15 м для
запобігання розливанню рідини в разі аварії. Підлога в цих
приміщеннях повинна бути з негорючих матеріалів і мати похил для
стікання рідин до лотків та трапів.
5.14.2.8. У разі зберігання бочок з ЛЗР та ГР у будівлях слід
дотримуватися таких вимог:
а) уручну вкладати бочки на підлогу не більше ніж у 2 яруси;
б) укладати бочки механізовано не більше ніж у п'ять ярусів -
для ГР і три яруси - для ЛЗР;
в) укладати не більше двох бочок за шириною штабеля або
стелажа;
г) укладати бочки на кожному ярусі стелажа в один ряд за
висотою незалежно від виду нафтопродуктів;
ґ) проходи для транспортування бочок мають бути не менше 1,8
м, а проходи між стелажами або штабелями - не менше 1 м.
5.14.2.9. При зберіганні бочок на відкритих майданчиках
необхідно:
а) у межах однієї обгородженої (обвалованої) території
розміщати не більше шести штабелів;
б) дотримуватися певних розмірів одного штабеля: довжина не
повинна перевищувати 25 м, а ширина - 15 м;
в) передбачати відстань між штабелями на одному майданчику не
менше 5 м, між штабелями сусідніх майданчиків - не менше 20 м, між
штабелями та валом (стіною) - не менше 5 м;
г) укладати бочки на майданчиках не більше ніж у два яруси за
висотою та з проходами не менше 1 м через кожні два ряди.
5.14.2.10. Бочки повинні укладатися пробками догори.
5.14.2.11. Порожні металеві бочки, забруднені
нафтопродуктами, необхідно зберігати окремо на спеціально
відведених майданчиках, щільно закритими пробками, укладеними не
більше ніж у чотири яруси і відповідно до вимог, установлених для
зберігання нафтопродуктів у тарі на відкритих майданчиках.
5.14.2.12. Для розливання ЛЗР та ГР слід передбачити
ізольований майданчик (приміщення), обладнаний відповідними
пристосуваннями для виконання цих робіт.
Відпускати ЛЗР та ГР споживачам дозволяється за допомогою
сифона або насоса лише в спеціальну тару з кришками (пробками),
які щільно закриваються. Відпуск ЛЗР та ГР у скляні та
поліетиленові посудини забороняється.
5.14.2.13. Не дозволяється:
а) зменшення висоти обвалування, розрахованої за будівельними
нормами;
б) розливання нафтопродуктів, зберігання пакувального
матеріалу і порожньої тари безпосередньо у сховищах та на
обвалованих майданчиках;
в) зливання й наливання нафтопродуктів під час грози;
г) укладання бочок без прокладок між ярусами;
ґ) приймання на зберігання пошкоджених бочок, бочок без
пробок або закритих пробками, що не відповідають тарі;
д) застосування інструмента для відгвинчування пробок з
металу, що дає іскри.
5.14.3. Склади балонів з газами
5.14.3.1. Балони з газами можуть зберігатися у спеціальних
складах або на майданчиках, захищених від впливу опадів та
сонячного проміння (за винятком отруйних газів).
5.14.3.2. Склади для зберігання балонів з горючими газами
повинні бути одноповерховими, з покриттям, яке легко скидається.
Покриття підлоги та рамп складів має бути виготовлене з
матеріалів, які не утворюють іскор під час удару.
Для захисту від прямої дії сонячного проміння на балони шибки
віконних отворів складу слід зафарбовувати білою фарбою або
обладнувати сонцезахисними пристроями.
5.14.3.3. Якщо балони зберігати на відкритих майданчиках, то
споруди, які захищають їх від дії опадів та сонячного проміння,
повинні бути з негорючих матеріалів.
5.14.3.4. Балони з горючими газами мають зберігатися нарізно
від балонів з киснем, стисненим повітрям, хлором, фтором та іншими
окислювачами, а також від токсичних газів. Зовнішня поверхня
балонів фарбується в установлений для певного газу колір.
5.14.3.5. Під час зберігання і транспортування балонів з
киснем не можна допускати потрапляння на них жиру та стикання
арматури з промасленими матеріалами.
Під час перекантовування балонів з киснем уручну
забороняється братися за вентилі.
5.14.3.6. Балони, з яких виявлено витікання газу, повинні
негайно прибиратися зі складу в безпечне місце.
5.14.3.7. Балони з горючими газами повинні зберігатися в
вертикальному положенні у спеціальних гніздах, клітках та інших
пристроях, що унеможливлюють їх падіння.
У разі укладання балонів у штабелі між рядами повинні бути
вміщені прокладки, які запобігають розкочуванню балонів та
стиканню (співудару) їх між собою.
5.14.3.8. Склади для зберігання балонів з горючими газами
повинні мати примусову вентиляцію, що постійно працює і забезпечує
безпечні концентрації газів.
У таких складах дозволяється водяне, парове низького тиску
або повітряне опалення. На дверях (воротах) складів балонів з
газами необхідно вивішувати таблички із зазначенням вогнегасильної
речовини, яку дозволяється застосовувати під час пожежі.
Обслуговувальний персонал повинен знати пожежну небезпеку газів,
що зберігаються.
5.14.3.9. Не дозволяється:
а) зберігання будь-яких сторонніх речовин, матеріалів,
обладнання, предметів у складах балонів з газами;
б) транспортування і зберігання балонів з газами без
запобіжних ковпаків;
в) зберігання балонів із пошкодженим корпусом (ум'ятинами,
тріщинами, корозією тощо), а також із простроченим терміном
періодичного огляду;
г) зберігання балонів з горючими газами та окислювачами у
приміщеннях, які не є спеціальними складами балонів;
ґ) співударяння балонів під час навантаження, розвантаження і
зберігання, падіння ковпаків та балонів на підлогу;
д) розміщення в одному відсіку складу більше 500 балонів з
горючими або отруйними газами, 1 тис. балонів з негорючими та
неотруйними газами; зберігання в будинку складу понад 3 тис.
балонів (у перерахунку на 40-літрові);
е) допуск осіб у взутті, підбитому металевими цвяхами або
підковами, у склад балонів з горючими газами;
є) перевищення встановлених норм заповнення балонів
стисненими, зрідженими або розчиненими газами (норма заповнення та
методи її контролю слід зазначати в інструкції).

5.14.4. Склади хімічних речовин
5.14.4.1. Працівники з числа обслуги повинні знати правила
безпечного зберігання й особливості гасіння хімічних речовин та
реактивів.
5.14.4.2. На складах має бути розроблений план розміщення
хімічних речовин із зазначенням їх найбільш характерних
властивостей: "Вогненебезпечні", "Отруйні", "Хімічно активні"
тощо.
5.14.4.3. Зберігання хімічних речовин може здійснюватися в
закритих сухих приміщеннях або під навісами в тарі - залежно від
фізико-хімічних та пожежонебезпечних властивостей продукції та
кліматичних умов.
Під навісом дозволяється зберігання лише тих хімічних
речовин, які від вологого повітря чи води не розкладаються, не
розігріваються і не спалахують.
СДОР дозволяється зберігати лише в суворій відповідності з
існуючими для них спеціальними правилами.
5.14.4.4. Будинки складів хімічних речовин повинні мати не
нижче як ІІ ступінь вогнестійкості.
5.14.4.5. З урахуванням однорідності фізико-хімічних і
пожежонебезпечних властивостей речовин, що зберігаються, склади
повинні розбиватися на окремі приміщення (відсіки), ізольовані
одне від одного протипожежними перегородками 1-го типу.
5.14.4.6. Хімікати у дрібній (невеликій тарі необхідно
зберігати на стелажах відкритого типу або в шафах, а у великій
тарі (упаковці) - штабелями. Щоб уникнути перевантажень, на
стелажах необхідно встановлювати максимально допустиму кількість
(або масу) складських місць, що призначені для одночасного
зберігання.
5.14.4.7. Стелажі, на яких зберігаються хімічні речовини та
матеріали, повинні бути виготовлені з негорючих матеріалів і
розміщатися від нагрівальних приладів на відстані не менше 1 м.
5.14.4.8. Тара з хімічними речовинами, яка надходить на
склад, не повинна мати пошкоджень герметичності та інших ознак
несправності. У разі виявлення пошкоджень тара повинна негайно
видалятися зі складу.
На кожній тарі (упаковці) із хімічною речовиною повинен бути
напис або бірка з його назвою та зазначенням характерних
властивостей ("Окислювач", "Пальне", "Самозаймисте" і т. ін.)
5.14.4.9. Сулії з рідкими хімічними речовинами дозволяється
зберігати лише обрешетованими дерев'яними планками або в плетених
кошиках, що оброблені вогнезахисною речовиною.
5.14.4.10. Для вантажно-розвантажувальних робіт слід
застосовувати устаткування залежно від пожежовибухонебезпечності
продукції.
5.14.4.11. Підлога в приміщеннях для зберігання рідких
хімічних речовин у тарі повинна мати похил для стікання випадково
розлитої рідини до спеціальних приймачів.
У складах кислот повинні бути нейтралізувальні речовини
(сода, крейда чи вапно).
5.14.4.12. У приміщеннях, де зберігаються хімічні речовини,
які можуть під час пожежі плавитися, необхідно передбачати
пристрої, які обмежують вільне розтікання розплаву (бортики,
пороги з пандусами тощо).
5.14.4.13. Металеві порошки, здатні самозайматися
(алюмінієвий, цинковий, магнієвий, нікелевий), фосфор тощо повинні
зберігатися в окремих відсіках у герметично закритій тарі. У цих
відсіках зберігання інших горючих матеріалів забороняється.
5.14.4.14. Пляшки, бочки, барабани з хімікатами
встановлюються на відкритих майданчиках групами не більше 100 шт.
у кожній, з розривом між групами не менше 1 м. У кожній групі
повинна зберігатися продукція лише певного виду, про що робляться
відповідні вказівні написи. Майданчики необхідно добре
утрамбовувати та обгороджувати бар'єрами. Пляшки з реактивами на
відкритих майданчиках мають бути захищені від дії сонячного
проміння.
5.14.4.15. Під час зберігання азотної та сірчаної кислот
треба вжити заходів щодо недопущення стикання їх із деревиною,
соломою та іншими речовинами органічного походження.
5.14.4.16. Склади речовин, які реагують із водою (карбіди,
лужні метали, перекис барію, гідрат натрію та інші), повинні
розміщуватися в сухих, добре вентильованих одноповерхових
приміщеннях з легким дахом. У середині цих приміщень не повинно
бути водяних, парових та каналізаційних труб. Дахи та стіни не
повинні пропускати атмосферних опадів, приміщення повинні мати
захист від потрапляння ґрунтових вод.
5.14.4.17. Лужні метали слід зберігати в ізольованих відсіках
(секціях), розміщуваних у торці складського будинку, у металевих
банках або контейнерах під шаром захисного середовища (інертних
газів, мінеральних масел, гасу, парафіну).
У разі зберігання в одній секції складу різних лужних металів
кожний з них має розміщатися на окремому стелажі.
5.14.4.18. У відсіках, суміжних з відсіками, де містяться
лужні метали, дозволяється зберігати лише негорючі хімічні
речовини.
5.14.4.19. Барабани з металевим натрієм слід укладати з таким
розрахунком, щоб у ширину було не більше двох, у довжину - восьми
та у висоту - чотирьох барабанів.
5.14.4.20. Хімікати (хромпік, хромовий ангідрид, перманганат
калію, хром, селітра тощо) повинні зберігатися в окремих секціях
складів. Зберігати ці речовини разом з іншими горючими речовинами
забороняється.
5.14.4.21. Карбід кальцію повинен зберігатися в сухих, добре
провітрюваних приміщеннях. Рівень підлоги приміщення повинен бути
на 0,2 м вище від планувальної позначки прилеглої території.
Забороняється розміщувати склади для зберігання карбіду кальцію в
підвальних приміщеннях та низьких затоплюваних місцях.
5.14.4.22. Барабани з карбідом кальцію можуть зберігатися на
складах як у горизонтальному, так і у вертикальному положенні. У
механізованих складах дозволяється зберігання барабанів з карбідом
кальцію у три яруси в разі вертикального зберігання, а за
відсутності механізації - не більше трьох ярусів у разі
горизонтального зберігання та не більше двох ярусів - у разі
вертикального зберігання. Між ярусами барабанів слід покласти
дошки завтовшки 40-50 мм.
Ширина проходів між укладеними в штабелі барабанами з
карбідом кальцію повинна бути не менше 1,5 м.
5.14.4.23. Сулії з кислотами можна встановлювати на стелажах
не більше ніж у два яруси за висотою або зберігати на підлозі
групами не більше 100 шт. у кожній, по два чи чотири ряди,
розділені бортиком не менше 0,15 м заввишки.
5.14.4.24. Не дозволяється:
а) проводити в складах роботи, не пов'язані зі зберіганням
хімічних речовин;
б) персоналу - входити у вогкому (вологому) одязі та взутті
до складських приміщень, де зберігаються лужні метали та інші
речовини, що вступають у реакцію з водою;
в) застосовувати для закривання сулій з кислотою пробки з
органічних матеріалів (дерева, тканини тощо);
г) укладати тару з натрієм на стелажах на висоті менше ніж
0,2 м від рівня підлоги.
5.14.5. Склади лісопиломатеріалів
5.14.5.1. На складах лісоматеріалів місткістю до 10 тис.куб.м
повинні бути плани розміщення штабелів, опрацьовані й погоджені з
державним пожежним наглядом, із зазначенням відстаней до сусідніх
об'єктів, протипожежних розривів та проїздів у середині складів,
граничного об'єму матеріалів, що зберігаються.
5.14.5.2. Лісоматеріали слід зберігати в штабелях, а дрова
можуть зберігатися як у штабелях, так і в купах.
5.14.5.3. Під час зберігання пиломатеріалів на відкритих
майданчиках об'єктів висота їх штабелів не повинна перевищувати 8
м, а штабелів круглого лісу - 3 м. Ширина та довжина штабеля
пиломатеріалів визначається довжиною дошки (бруска). Кількість
штабелів в групі не повинна бути більше ніж 12. Відстань між
штабелями в групі - 2 м, між групами - 25 м. Ширина штабеля
круглого лісу не повинна перевищувати довжину колоди, а довжина
штабеля - 100 м.
5.14.5.4. Відстань від штабелів, навісів та закритих складів
лісопиломатеріалів до ПГ повинна бути не менше 5 м.
5.14.5.5. Перед формуванням штабелів підштабельні місця мають
бути очищені до ґрунту від трав'яного покриву, горючого сміття та
відходів. У разі значного нашарування відходів основу під штабелем
необхідно покривати шаром піску, землі або гравію завтовшки не
менше 0,15 м.
5.14.5.6. У разі зберігання лісопиломатеріалів у будівлях
ширина проходу між штабелями та частинами стін будинку має бути не
менше ніж 0,8 м. Якщо застосовуються механізовані методи
укладання, то висота штабелів пиломатеріалів усередині складу не
повинна перевищувати 4 м. Якщо укладаються пиломатеріали різних
порід, сортів та розмірів усередині складів на стелажах, то вони
повинні бути віддалені від стін не менше ніж на 1 м.
5.14.5.7. Підлога закритих складів та майданчиків під
навісами повинна бути виготовлена з негорючого матеріалу.
5.14.5.8. Тріски дозволяється зберігати в закритих складах,
бункерах та на відкритих майданчиках з основою з негорючого
матеріалу.
5.14.5.9. Склади лісопиломатеріалів та дров повинні мати
огорожі.
5.14.6. Склади вугілля і торфу
5.14.6.1. Майданчики для зберігання вугілля та торфу треба
очищати від рослинного шару, будівельного сміття та інших горючих
матеріалів, вирівнювати й утрамбовувати. Вони не повинні
заливатися паводковими та ґрунтовими водами.
5.14.6.2. Паливо, що надходить на склад для тривалого
зберігання, має укладатися у штабелі в міру його вивантаження.
5.14.6.3. Вугілля різних марок, кожний вид торфу (у шматках
або фрезерний) повинні зберігатися в окремих штабелях. Кожний
штабель вугілля повинен мати табличку, на якій вказуються марка і
дата його надходження на склад.
5.14.6.4. Під час укладання вугілля та його зберігання
необхідно ретельно стежити за тим, щоб до штабелів не потрапляли
деревина, тканини, папір, сіно та інші горючі відходи.
5.14.6.5. На складі слід забезпечити систематичний контроль
за температурою у штабелях вугілля й торфу шляхом установлення в
укосах контрольних залізних труб з термометрами.
У разі підвищення температури вище 60 град.C необхідно
здійснювати ущільнення штабеля в місцях підвищення температури,
вибирання вугілля чи торфу, що розігрівся, або застосовувати інші
безпечні методи зниження температури.
Штабелі, у яких відзначається підвищення температури, слід
витрачати в першу чергу.
5.14.6.6. Гасіння або охолодження вугілля водою безпосередньо
у штабелях не дозволяється. Вугілля, що загорілося, слід гасити
водою лише після вибирання зі штабеля. У разі загоряння торфу в
шматках у штабелях необхідно осередки залити водою з додаванням
змочувача або закидати сирою торфовою масою та здійснити
розбирання ураженої частини штабеля. Фрезерний торф, який
загорівся, потрібно видаляти, а місце вибирання - заповнювати
сирим торфом та утрамбовувати.
5.14.6.7. На складі слід передбачити спеціальний майданчик
для гасіння палива, що самозагорілося, та його охолодження після
видалення зі штабеля.
5.14.6.8. Ліквідовані осередки горіння підлягають постійному
контролю: на штабелях вугілля - протягом тижня, на штабелях
торфу - протягом двох тижнів.
5.14.6.9. Для виконання регламентних робіт зі штабелями, а
також проїзду механізмів та пожежних машин відстань від підошви
штабелів до огороджувального паркану та фундаменту підкранових
шляхів повинна становити не менше 3 м, а до зовнішнього краю
головки рейки або брівки автошляху - не менше 2 м.
5.14.6.10. Приміщення для зберігання вугілля та торфу, що
влаштовуються у підвальному чи першому поверсі виробничих
будівель, повинні бути виділені протипожежними перешкодами.
При цьому має бути забезпечене природне провітрювання всього
простору над поверхнею складеного вугілля або торфу.
5.14.6.11. Під час укладання вугільних штабелів у
механізованих котельнях висота штабелів не повинна перевищувати 4
м, а в немеханізованих - 2,5 м.
5.14.6.12. Не дозволяється:
а) укладати вугілля та торф на ґрунті, що містить органічні
речовини, колчедани;
б) розміщувати під штабелями водостічні канали, дренажні
пристрої, джерела тепла (паропроводи, трубопроводи гарячої води,
канали нагрітого повітря тощо), окремі труби й кабелі, а також
теплофікаційні, кабельні та інші тунелі;
в) зберігати вивантажене паливо в безформених купах та в
навалах більше двох діб;
г) видобувати зі штабеля осередки палива, що самозапалилося,
під час сильного вітру (більше 5 м/с);
ґ) знов укладати в штабелі вугілля та торф, що
самозапалилися, після охолодження або гасіння (вони підлягають
відвантаженню й витрачанню);
д) складувати свіжовидобуте вугілля на старі відвали вугілля,
які пролежали понад один місяць;
е) приймати на склади вугілля й торф з явно вираженими
ознаками осередків самозапалення.
5.15. Зварювальні та інші вогневі роботи
5.15.1. Місця проведення зварювальних та інших вогневих
робіт, пов'язаних з нагріванням деталей до таких температур, що
можуть викликати займання матеріалів або спалимих конструкцій,
поділяються на постійні та тимчасові.
5.15.2. Постійні місця організовуються в спеціально
обладнаних з цією метою цехах, майстернях або на відкритих
майданчиках. Порядок проведення таких робіт дає змогу заздалегідь
передбачити конкретні заходи пожежної безпеки на весь час їх
виконання.
5.15.3. Постійні місця проведення вогневих робіт визначаються
наказами або розпорядженнями.
Перекриття, перегородки та підлога в цих місцях повинні бути
виготовлені з негорючих матеріалів.
5.15.4. Якщо постійні місця для проведення вогневих робіт
організовуються на десяти постах і більше (зварювальні, різальні
майстерні), то слід передбачати централізоване електро- та
газопостачання.
Якщо таких постів менше десяти, то для кожного з них
дозволяється мати по одному запасному балону з киснем та горючим
газом. Запасні балони повинні розташовуватися або в спеціальних
прибудовах до майстерні, або бути обгородженими щитами, що
виконані з негорючих матеріалів.
5.15.5. Балони з горючими газами слід зберігати окремо від
балонів з киснем та іншими окислювачами. Зовнішня поверхня балонів
повинна бути пофарбованою в установлений для певного газу колір.
5.15.6. Під час перекантування балонів з киснем уручну
забороняється братися за вентилі.
5.15.7. Балони, у яких виявлено витікання газу, повинні
негайно прибиратися у безпечне місце.
5.15.8. Тимчасові вогневі роботи проводяться безпосередньо в
спорудах, будівлях, що зводяться, експлуатуються або
реконструюються, та на території об'єкта з метою монтажу
будівельних конструкцій, ремонту устаткування тощо.
5.15.9. Керівник об'єкта чи структурного підрозділу, де
проводитимуться вогневі роботи на тимчасових місцях (крім
будівельних майданчиків), повинен видати виконавцю наряд-допуск на
проведення цих робіт. До початку виконання таких робіт керівник
об'єкта чи структурного підрозділу зобов'язаний розробити заходи
щодо забезпечення пожежної безпеки місця їх проведення, оповістити
про це ДПД або особу, яка відповідає за протипожежний стан
об'єкта, призначити осіб, які безпосередньо відповідають за
дотримання правил пожежної безпеки на місці проведення вогневих
робіт, провести з виконавцями (виконавцем) протипожежний
інструктаж.
5.15.10. Усі наряди-допуски на проведення вогневих робіт
повинні реєструватися в журналі, що міститься в особи, яка його
видала, і напередодні їх виконання надсилатися до СПБ або ДПД.
5.15.11. Начальник (фахівець) СПБ або ДПД після одержання
оповіщення щодо проведення на об'єкті вогневих робіт зобов'язаний:
а) організувати огляд місця проведення вогневих робіт;
б) визначити додаткові протипожежні заходи і зробити про це
запис у наряді-допуску;
в) перевірити в осіб, які виконуватимуть вогневі роботи,
наявність наряду-допуску, кваліфікаційного посвідчення та знання
ними правил пожежної безпеки;
г) у разі проведення вогневих робіт у пожежовибухонебезпечних
місцях виставити тимчасовий пожежний пост.
5.15.12. Виконання вогневих робіт дозволяється після
узгодження з СПБ або ДПД усіх передбачених заходів пожежної
безпеки.
5.15.13. Дозвіл на проведення тимчасових вогневих робіт
надається тільки на одну робочу зміну.
При виконанні однотипних вогневих робіт, що здійснюються
протягом декількох змін (діб), повторні письмові дозволи від
адміністрації об'єкта не потрібні. У цьому разі на кожну наступну
робочу зміну представник СПБ або ДПД після повторного огляду місця
проведення вогневих робіт робить в наряді-допуску відповідний
запис.
5.15.14. Проведення вогневих робіт на постійних і тимчасових
місцях дозволяється після очищення робочого місця від горючих
речовин і матеріалів (табл. 3). Вид та кількість первинних засобів
пожежогасіння зазначається в наряді-допуску.
Таблиця 3
Мінімальна відстань від горючих речовин і матеріалів
до місця проведення вогневих робіт

------------------------------------------------------------------
|Висота точки зварювання над| 0-2 | 2 | 3 | 4 | 6 | 8 |10 |Понад|
|рівнем підлоги чи прилеглої| | | | | | | | 10|
|території, м | | | | | | | | |
|----------------------------+-----+---+---+---+---+---+---+-----|
|Мінімальний радіус зони, м | 5 | 8 | 9 |10 |11 |12 |13 | 14|
------------------------------------------------------------------
5.15.15. Розміщені в межах указаних радіусів будівельні
конструкції, настили підлог, оздоблення, а також ізоляція та
частини обладнання, виконані з горючих матеріалів, за винятком
груп Г1, Г2, мають бути захищені від потрапляння на них іскор
металевими екранами, покривалом з негорючого теплоізоляційного
матеріалу чи іншими способами і в разі потреби политі водою.
5.15.16. Наряд-допуск на проведення вогневих робіт у вихідні
та святкові дні видається безпосередньо керівником або головним
інженером об'єкта. Такі роботи повинні виконуватися виключно за
присутності особи, відповідальної за дотримання правил пожежної
безпеки місця їх виконання.
5.15.17. У разі аварії тимчасові вогневі роботи дозволяється
проводити без оформлення наряду-допуску, але обов'язково за
присутності керівника й особи, які відповідають за підготовку
місця роботи і дотримання правил пожежної безпеки на цій ділянці,
а також представника СПБ або ДПД.
5.15.18. Технологічному обладнанню, на якому передбачається
проведення вогневих робіт, необхідно надати пожежовибухобезпечного
стану до початку виконання цих робіт (вилучити
пожежовибухонебезпечні речовини та відкладення, відключити
функціонувальні комунікації, виконати безпечними методами
очищення, промивання, прошпарення, забезпечити вентиляцію та
контроль за повітряним середовищем тощо).
5.15.19. Усі оглядові, технологічні та вентиляційні люки,
монтажні та інші отвори в перекриттях, стінах і перегородках тих
приміщень, де будуть здійснюватися вогневі роботи, слід закрити
негорючими матеріалами з метою запобігання потраплянню іскор і
розжарених частин металу в суміжні приміщення, на сусідні поверхи
або поблизу розташоване устаткування.
5.15.20. Приміщення, у яких можливе скупчення парів ЛЗР, ГР
чи горючих газів, до початку проведення вогневих робіт повинні
бути ретельно провентильованими.
5.15.21. Двері, що з'єднують приміщення, де виконуються
вогневі роботи, з суміжними приміщеннями, слід постійно тримати
зачиненими.
5.15.22. Під час проведення вогневих робіт у
вибухопожежонебезпечних місцях необхідно встановити контроль за
станом газоповітряного середовища шляхом проведення
експрес-аналізів із застосуванням газоаналізаторів.
5.15.23. Під час перерв у роботі, а також в кінці робочої
зміни зварювальна апаратура повинна відключатися, у тому числі від
електромережі, шланги - від'єднуватися та звільнятися від ГР і
горючих газів, а в паяльних лампах тиск повинен бути повністю
знижений.
5.15.24. Проведення вогневих робіт підрядними організаціями
дозволяється на справному обладнанні тим особам, які мають
кваліфікаційне посвідчення, пройшли спеціальне навчання
(пожежно-технічний мінімум) та перевірку знань з питань пожежної
безпеки.
5.15.25. Після закінчення вогневих робіт виконавець
зобов'язаний ретельно оглянути місце їх проведення та суміжні
приміщення, полити водою спалимі конструкції (за їх наявності) й
усунути інші можливі причини виникнення пожежі.
Посадова особа, яка відповідає за пожежну безпеку об'єкта чи
його структурного підрозділу зобов'язана організувати перевірку
місця проведення вогневих робіт протягом двох годин після їх
закінчення.
У наряді-допуску виконавець робіт та особа, яка відповідає за
пожежну безпеку підприємства, повинні зробити запис щодо
приведення місця вогневих робіт до пожежобезпечного стану.
5.15.26. Вогневі роботи повинні негайно припинятися на вимогу
представників органів держпожнагляду, СПБ або начальника ДПД.
5.15.27. У разі виникнення пожежі особи, зайняті виконанням
вогневих робіт, зобов'язані негайно повідомити про це пожежну
охорону, адміністрацію об'єкта і приступити до її гасіння наявними
засобами пожежогасіння.
5.15.28. При виконанні зварювальних та інших вогневих робіт
забороняється:
а) розпочинати роботи на несправному обладнанні;
б) виконувати вогневі роботи під час проведення спектаклів,
вистав, постанов та в інших місцях з масовим перебуванням людей;
в) користуватися одягом і рукавицями, що мають сліди мастил,
жирів, бензину, гасу та інших ГР;
г) зберігати у зварювальних кабінах одяг, ЛЗР та ГР, інші
горючі речовини та матеріали;
ґ) допускати до роботи осіб, які не мають кваліфікаційного
посвідчення і не пройшли в установленому порядку спеціального
навчання (пожежно-технічний мінімум) та щорічної перевірки знань з
питань пожежної безпеки з одержанням спеціального посвідчення;
д) виконувати роботи на свіжопофарбованих конструкціях і
виробах до повного висихання фарби;
е) допускати стикання електричних проводів з балонами зі
стисненими, зрідженими та скрапленими газами;
є) виконувати вогневі роботи на апаратах і комунікаціях,
заповнених горючими, за винятком матеріалів груп Г1, Г2, й
токсичними матеріалами, а також на тих, що перебувають під тиском
негорючих рідин, газів, парів та повітря або під електричною
напругою;
ж) виконувати вогневі роботи на легких металевих
конструкціях, заповнених горючими або важкогорючими утеплювачами.
5.16. Розігрівання (варіння) бітумів і смол
5.16.1. Розігрівання (варіння) бітумів і смол слід
здійснювати у спеціальних справних котлах.
5.16.2. Котли для розігрівання варіння бітумів і смол
необхідно встановлювати на спеціально відведених майданчиках, що
розташовані на відстані від будівель і споруд IV, IVа, V ступенів
вогнестійкості - не менше 30 м; III, IIIа, IIIб ступенів
вогнестійкості - не менше 20 м; I та II ступенів вогнестійкості -
не менше 10 м.
5.16.3. Забороняється розташування котлів у горищних
приміщеннях і на покриттях будівель і споруд.
5.16.4. У разі розміщення бітумного котла просто неба над ним
необхідно встановлювати навіс із негорючих матеріалів.
5.16.5. Заповнювати котли слід не більше ніж на 3/4 їх
місткості. Бітуми, що їх завантажують у котел, повинні бути
сухими.
5.16.6. З метою запобігання потраплянню горючої маси в топку
котла та її загорянню котел необхідно встановлювати з нахилом з
таким розрахунком, щоб його край, що розташований над топкою був
на 0,05-0,06 м вище від протилежного.
Топковий отвір котла слід обладнувати відкидним козирком із
негорючого матеріалу.
5.16.7. Місця для розігрівання (варіння) бітумів і смол
повинні бути обнесені валом або бортиком із негорючого матеріалу
висотою не менше 0,3 м, а також забезпечені первинними засобами
пожежогасіння (ящиком з піском місткістю 0,5 куб.м, лопатою та не
менше ніж двома вогнегасниками).
5.16.8. Пересувні котли для розігрівання (варіння) бітумів і
смол, що працюють на зрідженому газі, слід розташовувати з
урахуванням таких вимог:
а) біля пересувного котла допускається мати не більше двох
балонів зі зрідженим газом. Балони повинні бути встановлені в
спеціальні металеві шафи з ґратами типу "жалюзі" та дверцятами із
засувом і розміщені на відстані не менше 20 м від котлів, які
працюють;
б) запасні балони з газами повинні зберігатися в складських
приміщеннях, що розташовані окремо;
в) у конструкції котла повинен бути передбачений пристрій,
який запобігає потраплянню горючої маси, що кипить, у топку котла
чи на газове обладнання.
5.16.9. Підігрівати бітумні суміші всередині приміщень слід у
бачках з електропідігрівом. Забороняється застосовувати з цією
метою прилади з відкритим вогнем.
5.16.10. Доставка гарячої бітумної мастики на робочі місця
повинна здійснюватися:
а) у спеціальних металевих бачках, що мають форму зрізаного
конуса, оберненого широкою частиною донизу, з кришками, які щільно
закриваються. Кришки повинні мати запірні пристрої, що не
допускають відкривання в разі випадкового падіння бачка;
б) насосом, металевим трубопроводом, закріпленим на
вертикальних ділянках до будівельної конструкції, не допускаючи
при цьому протікань;
в) на горизонтальних ділянках - через термотривкий шланг;
г) у місці з'єднання шланга зі сталевою трубою повинен
надягатися запобіжний футляр довжиною 0,4-0,5 м (з брезенту або
іншого матеріалу);
ґ) після наповнення резервуара установки для нанесення
мастики слід провести відкачування мастики з трубопроводу.
5.16.11. Під час розігрівання (варіння) бітумів і смол
забороняється:
а) залишати котел без нагляду;
б) продовжувати роботу котлів у разі появи витікання маси.
5.16.12. При застосуванні бітумних компаундів під час монтажу
кабелів необхідно:
а) користуватися металевою посудиною з кришкою і носиком;
б) розігрівати бітумний компаунд на поверхні землі не ближче
2 м від котловану;
в) у разі загоряння - терміново припинити його розігрівання
та закрити посудину кришкою. Забороняється гасити водою.
5.17. Фарбувальні роботи
5.17.1. Об'ємно-планувальні та конструктивні рішення
фарбувальних цехів (дільниць, приміщень) повинні відповідати
вимогам чинних будівельних норм.
Вогневі роботи (зварювальні тощо) дозволяється проводити на
відстані не ближче 15 м од відчинених отворів фарбувальних і
сушильних камер.
5.17.2. На об'єктах лакофарбувальні матеріали дозволяється
зберігати:
а) у цеховій коморі - у кількості, що не перевищує змінної
потреби;
б) на робочих місцях - у кількості, що не перевищує місткості
фарбонагнітального бака чи стандартної фляги (40 л).
Тара повинна бути щільно закритою.
5.17.3. На кожній діжці, бідоні та іншій тарі з лакофарбовими
матеріалами, розчинником тощо слід мати наклейку або бирку з
точною назвою та зазначенням пожежонебезпечних властивостей.
5.17.4. Порожню тару з-під лакофарбових матеріалів необхідно
щільно закривати і зберігати на спеціально призначених
майданчиках.
5.17.5. Фарбувальні та сушильні камери, інше обладнання
приміщень для ведення фарбувальних і фарбоприготувальних робіт
повинні виготовлятися з негорючих матеріалів.
5.17.6. Внутрішні поверхні стін фарбувальних приміщень слід
облицьовувати на висоту не менше 2 м негорючим матеріалом, який
допускає легке очищення від забруднень.
5.17.7. Приміщення фарбувальних і фарбоприготувальних
дільниць слід обладнувати самостійною примусовою
припливно-витяжною вентиляцією та системами місцевих
відсмоктувальних пристроїв із фарбувальних камер, ванн занурення,
установок обливання, постів ручного пофарбування, сушильних камер
тощо.
5.17.8. Забороняється здійснювати фарбувальні роботи в разі
відключення систем вентиляції.
Необхідно передбачати захисне блокування, яке унеможливлює
подавання матеріалів або стисненого повітря до розпилювальних
пристроїв у разі припинення роботи вентиляції.
5.17.9. Витяжні вентиляційні установки фарбувальних приміщень
повинні мати звукову або світлову сигналізацію, що оповіщує про
припинення їхньої роботи.
5.17.10. Улаштовувати підпільні припливні і витяжні
вентиляційні канали не дозволяється, за винятком каналів для камер
з нижнім відсмоктуванням та установок безкамерного фарбування на
ґратах у підлозі.
5.17.11. Вентилятори витяжних систем від фарбувальних
дільниць, фарбувального та сушильного обладнання повинні бути
вибухобезпечного виконання.
5.17.12. У разі використання в одній камері різних
лакофарбових матеріалів (нітроцелюлозних, олійних, алкідних тощо)
перед зміною фарби камеру необхідно ретельно очистити від осілої
фарби іншого типу.
5.17.13. У разі фарбування розпиленням фарбонагнітальні бачки
необхідно розміщувати поза межами фарбувальних камер.
5.17.14. Фарборозпилювачі повинні бути заземлені.
5.17.15. Фарборозпилювачі та шланги наприкінці зміни слід
очищати та промивати від залишків лакофарбових матеріалів.
5.17.16. Фарбувальні камери слід очищувати від осілої фарби в
міру її накопичення, але не рідше одного разу на тиждень, після
закінчення зміни і за умови, що працюватиме вентиляція.
5.17.17. При застосуванні фарбування методом безповітряного
розпилення забороняється включати в роботу електронагрівник
установки з підігріванням до повного заповнення гідросистеми.
Сіткові фільтри установки безповітряного розпилення слід
вилучати та промивати не рідше одного разу на сім робочих днів.
5.17.18. У разі фарбування виробів в електростатичному полі
високої напруги роботи необхідно проводити в спеціально
обгородженій електрофарбувальній камері.
В електрофарбувальних установках слід мати захисне
блокування, що унеможливлює увімкнення розпилювальних пристроїв у
той час, коли вимкнена вентиляція або конвеєр нерухомий, а також
яке відключає електростатичне поле в разі припинення роботи
вентиляції.
5.17.19. Робота з ручною електростатичною установкою повинна
здійснюватися відповідно до вказівок та інструкції з експлуатації
цієї установки.
Промивання системи відповідними розчинниками слід проводити
після закінчення роботи, коли відключена висока напруга.
5.17.20. У разі фарбування виробів способом занурення ванни
місткістю до 0,5 куб.м необхідно обладнувати бортовими
відсмоктувачами та кришками, що закривають ванну, на період
перерви в роботі.
5.17.21. Ванни місткістю понад 0,5 куб.м (як конвеєрні, так і
неконвеєрні) повинні мати спеціальне укриття, обладнане витяжною
вентиляцією, яке забезпечує розведення парів розчинника, які
виділяються, до концентрацій, що не перевищують 20% нижньої межі
вибуховості.
5.17.22. Ванни для занурення місткістю понад 1 куб.м повинні
мати аварійне зливання лакофарбового матеріалу до підземного
резервуара, що розташоване за межами цеху на відстані не ближче 1
м від глухої стіни будинку і 5 м від цієї стіни - за наявності в
стіні отворів.
5.17.23. У разі конвеєрного занурення витяжну вентиляцію слід
блокувати з конвеєром, таким чином, щоб при відключенні вентиляції
конвеєр зупинявся.
5.17.24. У фарбувальних цехах (дільницях) дозволяється
застосування конвекційних і терморадіаційних сушильних камер, а
також камер із комбінаційним обігріванням.
Застосування пальників інфрачервоного випромінювання в
сушильних камерах забороняється.
5.17.25. Сушильні камери слід теплоізолювати негорючими
матеріалами. Температура зовнішньої поверхні стінок сушильної
камери не повинна перевищувати 45 град.C.
5.17.26. Конвеєри, що застосовуються на фарбувальних
дільницях, необхідно забезпечувати сигналізацією пуску й зупинки,
а біля вихідних дверей з приміщення та пультів керування -
установлювати кнопки термінового зупинення конвеєрів.
5.17.27. Не дозволяється:
а) проводити у фарбоприготувальному відділенні будь-які
роботи, крім приготування фарби;
б) поєднувати між собою спільною витяжною системою місцеві
відсмоктувачі повітря від фарбувальних камер, ванн занурення й
іншого фарбувального устаткування, а також вентиляційні системи
фарбувальних приміщень і фарбоприготувальних відділень;
в) захаращувати фарбоприготувальні відділення та фарбувальні
камери різними предметами;
г) залишати фарбувальні установки, що працюють, без нагляду;
ґ) готувати лаки та фарби безпосередньо на робочому місці;
д) застосовувати лакофарбові матеріали та розчинники, на які
відсутні характеристики їхньої пожежної небезпеки.
5.18. Роботи з мастиками, клеями та іншими горючими
речовинами та матеріалами (рулонними, плитковими,
епоксидними смолами, мастиками, що містять
вогненебезпечні речовини, тощо)
5.18.1. Кількість горючих речовин і матеріалів на робочому
місці не повинна перевищувати змінної потреби.
5.18.2. Ємкості з ГР слід постійно тримати закритими.
Відкривати їх потрібно лише перед використанням. Після закінчення
роботи ємкості слід закривати й здавати на склад.
5.18.3. Тара з-під горючих речовин і матеріалів повинна
зберігатися у спеціально наданому приміщенні.
5.18.4. При приготуванні бітумної мастики забороняється
розігрівати розчинники (бензин, скипидар тощо).
Температура бітуму в момент приготування суміші не повинна
перевищувати 75 град.C.
5.18.5. Забороняється застосовувати горючі речовини та
матеріали, на які відсутні сертифікати, що засвідчують їх
використання, видані в установленому порядку.
5.18.6. Наносити епоксидні смоли (у тому числі лакофарбові)
на основі синтетичних смол, клеї, мастики, наклеювати плиткові й
рулонні матеріали слід після закінчення всіх будівельно-монтажних
робіт перед остаточним пофарбуванням приміщень.
5.18.7. Приміщення та робочі зони, у яких люди працюють з
тими горючими речовинами та матеріалами, що виділяють у процесі
їхнього застосування вибухопожежонебезпечні пари, повинні мати
природну або примусову припливно-витяжну вентиляцію та бути
оснащені засобами пожежогасіння. Біля входу до таких приміщень
(робочих зон) слід вивішувати попереджувальні знаки (написи).
5.18.8. Доступ людей до приміщень і закритих резервуарів
відразу після закінчення робіт, пов'язаних з ґрунтуванням або
фарбуванням горючими речовинами, забороняється, про що слід
попереджати відповідними знаками (написами). Відновлення робіт у
цих місцях можливе після одержання дозволу від керівника робіт.
5.18.9. При зрощенні кабелів у пластмасовій оболонці з
застосуванням склеювальних сполук необхідно:
а) склеювальні сполуки на основі епоксидних смол
застосовувати при виконанні монтажних робіт на відкритому повітрі
чи в добре вентильованих приміщеннях;
б) готувати клейкі сполуки в лабораторії, яка має витяжну
шафу, підведення води та джерело нагрівання;
в) зберігати клейкі сполуки в герметично закритому посуді
постачальника в прохолодному і темному місці.

5.19. Будівництво, реконструкція, технічне переоснащення
та капітальний ремонт
5.19.1. Відповідальність за пожежну безпеку будівництва,
своєчасне виконання протипожежних заходів, організацію пожежної
охорони, забезпечення засобами пожежогасіння покладається на
керівників генпідрядних будівельних організацій, керівника робіт
або особу, яка виконує обов'язки керівника робіт.
5.19.2. Відповідальність за пожежну безпеку окремих дільниць
будівництва, своєчасне виконання протипожежних заходів,
передбачених проектом і цими Правилами, наявність і утримання в
справному стані засобів пожежогасіння покладається на лінійних
керівників робіт згідно з наказом керівника генпідрядної
будівельної організації.
5.19.3. Відповідальність за виконання заходів пожежної
безпеки при виконанні робіт субпідрядними організаціями
покладається на керівників робіт цих організацій і призначених
їхніми наказами лінійних керівників робіт.
5.19.4. Відповідальність за пожежну безпеку побутових,
допоміжних, підсобних приміщень покладається на тих посадових
осіб, у розпорядженні яких перебувають ці приміщення.
5.19.5. Відповідальність за повноту та якість розробки вимог
пожежної безпеки в проектах організації будівництва та проектах
виконання робіт покладається, відповідно, на керівників проектних
і будівельних організацій, а також на авторів - розробників
проектів.
5.19.6. При реконструкції, розширенні, технічному
переоснащенні та капітальному ремонті об'єктів (цехів, приміщень)
без зупинення технологічного процесу, а також уведенні в
експлуатацію чергами відповідальність щодо забезпечення вимог
пожежної безпеки несуть особи, зазначені в пунктах 6.19.1-6.19.6,
а також керівники об'єктів, на території або в приміщеннях яких
здійснюються зазначені роботи.
5.19.7. Під час виконання будівельно-монтажних робіт на
діючому об'єкті (у разі неможливості ізолювати будівельний
майданчик) пожежну охорону здійснює (як правило) замовник.
5.19.8. До початку будівництва основних споруд і будівельної
бази необхідно виділити спеціальні утеплені приміщення для
розміщення пожежної охорони або ДПД та їх пожежної техніки.
5.19.9. До початку основних будівельних робіт на будові слід
забезпечити протипожежне водопостачання від ПГ на водогінній
мережі або з резервуарів (водойм).
5.19.10. Внутрішній протипожежний водогін та автоматичні
системи пожежогасіння, що передбачені проектом, слід монтувати
одночасно зі спорудженням об'єкта.
5.19.11. Протипожежний водогін повинен уводитися в
експлуатацію до початку опоряджувальних робіт, а автоматичні
системи пожежогасіння та сигналізації - до моменту
пусконалагоджувальних робіт (у кабельних спорудах - до укладання
кабелів).
5.19.12. Реконструкція, технічне переоснащення та
будівництво, що їх здійснюють іноземні фірми, повинні відповідати
чинним в Україні нормативним актам.
5.19.13. Адміністрація разом з будівельно-монтажною
організацією зобов'язана розробити заходи щодо дотримання правил
пожежної безпеки і призначити наказом осіб, відповідальних за їх
виконання, - від замовника і підрядної організації.
5.19.14. Керівники будівельно-монтажних організацій
(керівники робіт) зобов'язані:
а) організувати вивчення та забезпечити контроль за
виконанням на підвідомчих об'єктах цих Правил, а також
протипожежних заходів які передбачені проектами організації та
виконання робіт працівниками, зайнятими на будівництві;
б) забезпечити проведення з працівниками на будівництві
спеціального навчання, інструктажів і перевірки знань з питань
пожежної безпеки;
в) установити на будівництві режим паління, проведення
зварювальних та інших вогневих робіт, порядок прибирання,
вивезення, утилізації горючих будівельних відходів;
г) організувати ознайомлення осіб, які працюють на
будівництві, з пожежною небезпекою кожного виду
будівельно-монтажних робіт, а також речовин, матеріалів,
конструкцій та обладнання, що застосовуються на цих роботах;
ґ) своєчасно організувати на будівництві пожежну охорону,
здійснити заходи щодо забезпечення підвідомчих об'єктів пожежною
технікою й обладнанням, засобами зв'язку та пожежної автоматики,
протипожежним водопостачанням, наочною агітацією, знаками пожежної
безпеки, первинними засобами пожежогасіння;
д) не допускати ведення будівельно-монтажних робіт у разі
відсутності протипожежного водопостачання, доріг, підїздів і
зв'язку;
е) призначити наказом осіб, відповідальних за протипожежний
стан окремих дільниць, за справність інженерних протипожежних
систем.
5.19.15. Лінійні керівники робіт, відповідальні за пожежну
безпеку будівництва, зобов'язані:
а) забезпечити дотримання на підпорядкованих їм ділянках
установленого протипожежного режиму всіма працівниками і
залученими до будівництва особами;
б) знати пожежну небезпеку своєї виробничої дільниці;
в) своєчасно та якісно виконувати протипожежні заходи,
передбачені проектом і цими Правилами;
г) забезпечити пожежобезпечну експлуатацію приладів опалення,
тепловироблювальних установок, електромереж та електроустановок,
вживати негайних заходів до усунення виявлених несправностей, які
можуть призвести до пожежі;
ґ) забезпечити у справному стані утримання засобів
пожежогасіння, навчати працівників правилам застосування вказаних
засобів;
д) щодня після закінчення роботи перевіряти протипожежний
стан дільниці, відключення електромережі й обладнання;
е) не допускати перебування працівників та інших осіб, які
закінчили роботу, в побутових і допоміжних приміщеннях у вечірній
і нічний час.
5.19.16. До початку будівництва на будівельному майданчику
слід знести всі будинки та споруди, що розташовані в протипожежних
розривах.
У разі збереження наявних споруд повинні бути опрацьовані
відповідні протипожежні заходи щодо забезпечення їх пожежної
безпеки.
5.19.17. Розміщення виробничих, складських і допоміжних
будівель і споруд на території будівництва повинно відповідати
затвердженому в установленому порядку будівельному генеральному
плану.
5.19.18. У будівлях, що споруджуються, дозволяється
розташовувати адміністративно-побутові приміщення будівельних
організацій, тимчасові комори для зберігання негорючих речовин і
матеріалів та майстерні з їх переробки.
5.19.19. Забороняється розміщення тимчасових складів,
майстерень та адміністративно-побутових приміщень у будівлях, що
зводяться, з незахищеними несучими металевими конструкціями та
панелями з горючими полімерними утеплювачами.
5.19.20. На території будівництва площею 5 га і більше слід
передбачити не менше двох в'їздів з протилежних боків майданчика;
дороги повинні мати покриття, придатне для проїзду пожежних
автомашин за будь-якої пори року.
5.19.21. До всіх будівель і споруд, що будуються, та до
допоміжних споруд (у тому числі й тимчасових), місць зберігання
будівельних матеріалів, конструкцій та устаткування необхідно
забезпечити вільний прохід.
Улаштування під'їздів і доріг до будівель, що зводяться, слід
завершити до початку основних будівельних робіт.
5.19.22. Забороняється розкладати багаття на території
будівництва, палити в місцях зберігання та застосування горючих
речовин і матеріалів, а також у тимчасових

Внимание! Это не полная версия документа. Полная версия доступна для скачивания.

Спонсоры раздела: