Email
Пароль
?
Войти Регистрация


ДБН В.2.6-31:2006 Конструкції будинків і споруд. Теплова ізоляція будівель

Название (рус.) ДБН В.2.6-31:2006 Конструкции договори и сооружений. Тепловая изоляция зданий
Кем принят Автор не установлен
Тип документа ДБН (Державні Будівельні Норми)
Рег. номер 2.6-31:2006
Дата принятия 20.04.2001
Статус Действующий
Скачать этот документ могут только зарегистрированные пользователи в формате MS Word





 



ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ

Конструкції будинків і споруд

ТЕПЛОВА ІЗОЛЯЦІЯ БУДІВЕЛЬ ДБН В.2.6-31:2006

Мінбуд України

Київ 2006


РОЗРОБЛЕНО

 Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій:

Фаренюк Г.Г., канд.техн.наук (керівник розробки);

Кривошеєв П.І., канд.техн.наук; Слюсаренко Ю.С., канд.техн.наук;

Тарасюк В.Г., канд.техн.наук; Фаренюк Є.Г., Крітов В.О., канд.техн.наук.

Український зональний науково-дослідний і проектний інститут

по цивільному будівництву: Брусан А.А.; Черних Л.Ф., канд.техн.наук;

Поляков Г.П., канд.техн.наук

За участю:

Матросова Ю.О., канд.техн.наук

(Науково-дослідний інститут будівельної фізики, Росія);

Савицького М.В., д-ра техн.наук; Нікіфорової Т.Д., канд.техн.наук (Придніпровська державна академія будівництва та архітектури); Строя ?.?., д-ра техн.наук; Чернявського В.В., канд.техн.наук; Чумуріної О.Б.

(Полтавський Національний технічний університет ім. Юрія Кондратюка); Сергейчука О.В., канд.техн.наук

(Київський національний університет будівництва і архітектури);

Сая В.І., канд.техн.наук; Червякова Ю.М., канд.техн.наук;

П'ятигорської Н.І. (Український науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут будівельних матеріалів і виробів);

Фоміна С.Л., д-ра техн.наук

(Харківський державний технічний університет будівництва і архітектури); Тимофеєва М.В., канд.техн.наук

(Донбаська національна академія будівництва та архітектури); Акіменка В.Я., д-ра мед.наук; Яригіна А.В., канд.біол.наук;

Янко Н.М., канд.мед.наук; Семашка П.В., канд.мед.наук

(Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзеєва АМНУ)

ПОГОДЖЕНО:

 Міністерство охорони здоров'я України

(Висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи

№ 05.03.02-07/42298 від 22.09.2005 р.)

Державний департамент пожежної безпеки МНС України

(Лист № 21/3/2995 від 26.09.2005 р.)

ВНЕСЕНО

ТА ПІДГОТОВЛЕНО

ДО ЗАТВЕРДЖЕННЯ:

 Управління архітектурно-конструктивних та інженерних систем будинків і споруд (Авдієнко О.П., Нечепорчук А.А., канд.техн.наук),

Управління технічного регулювання в будівництві (Барзилович Д.В.) Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства

ЗАТВЕРДЖЕНО:

 наказ Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 09.09. 2006 р. № 301

З набуттям чинності ДБН на території України втрачають чинність СНиП ІІ-3-79


ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ

Конструкції будинків і споруд ДБН В.2.6-31:2006

ТЕПЛОВА ІЗОЛЯЦІЯ БУДІВЕЛЬ На заміну СНиП ІІ-3-79

Чинні від 2007-04-01

Ці Норми встановлюють вимоги до теплотехнічних показників огороджувальних конструкцій (теплоізоляційної оболонки) будинків і споруд і порядку їх розрахунку з метою забезпечення раціонального використання енергетичних ресурсів на обігрівання, забезпечення нормативних сані-тарно-гігієничних параметрів мікроклімату приміщень, довговічності огороджувальних конструкцій під час експлуатації будинків та споруд.

Вимоги цих Норм є обов'язковими для юридичних і фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності на території України незалежно від форм власності та відомчої належності.

Положення Норм мають використовуватися при проектуванні будинків і споруд, що опалюються, при новому будівництві, реконструкції й капітальному ремонті (термомодернізації), при складанні енергетичного паспорта, визначенні витрат паливно-енергетичних ресурсів для опалення будинків розрахунково-аналітичним методом, проведенні енергетичного обстеження будівель та споруд.

Норми та їх окремі положення можуть бути використані з обов'язковим на них посиланням.

Перелік нормативних документів, на які є посилання в цих Нормах, наведений у додатку А.

Терміни та визначення понять, що використовуються в цих Нормах, наведені у додатку Б.

Вимоги пунктів 1.15, 2.14, 5.5, позицій 2а, 5а і 6а таблиці 1 та розділу 7 цих Норм набувають обов'язкової чинності з 1 січня 2008 року.

1   ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ З ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТЕПЛОІЗОЛЯЦІЙНИХ І ЕКСПЛУАТАЦІЙНИХ ПОКАЗНИКІВ БУДІВЕЛЬНИХ ВИРОБІВ

  1.  Положення цих Норм встановлюють мінімальні вимоги до теплотехнічних показників будинків. За узгодженням із замовником (споживачем, інвестором) теплотехнічні показники будинку,
    що проектується, можуть перевищувати нормативні значення.
  2.  При проектуванні теплоізоляційної оболонки будинку на основі багатошарових конструкцій
    треба розташовувати з внутрішньої сторони конструкцій шари з матеріалів, що мають більш високу
    теплопровідність, теплоємність та опір паропроникненню.
  3.  При проектуванні нових будинків та реконструкції існуючих шари з теплоізоляційних матеріалів слід розташовувати з зовнішньої сторони огороджувальної конструкції, використовуючи при
    цьому системи фасадні теплоізоляційно-опоряджувальні (далі
    - СФТО). Не рекомендується застосовувати конструктивні рішення з шарами із теплоізоляційних матеріалів з внутрішньої сторони
    конструкції через можливе надмірне накопичення вологи в теплоізоляційному шарі, що призводит
    ь до незадовільного тепловологісного стану конструкції й приміщення в цілому, а також до зниження
    теплової надійності оболонки будинку.

1.4 При проектуванні теплоізоляційної оболонки будинку з використанням термічно неоднорідних огороджувальних конструкцій для зменшення термічної неоднорідності в площині фасаду
будинку необхідно забезпечувати щільне прилягання теплоізоляційних матеріалів до теплопровідних включень - колон, балок, перемичок, внутрішніх перегородок, вентиляційних каналів тощо,
і передбачати заходи відповідного контролю. Ненаскрізні теплопровідні включення слід розташовувати ближче до теплої сторони огорож. Наскрізні, головним чином, металеві включення (профілі, стрижні, болти) мають бути ізольовані матеріалами з теплопровідністю не більше 0,35 Вт/(м?К).


1.5 Під час проектування будинків треба передбачати захист внутрішніх поверхонь стін від
впливу вологи, зовнішніх - від атмосферних опадів з використанням опоряджувально-захисних
шарів покриття (облицювання, штукатурки, фарбування), які вибираються залежно від матеріалу
стін, їх конструктивного рішення та умов експлуатації. Огороджувальні конструкції контактують
з ґрунтом, необхідно захищати від ґрунтової вологи шляхом розміщення в стінах (зовнішніх і
внутрішніх) вище вимощення будинку, а також нижче рівня підлоги цокольного чи підвального
поверхів горизонтальної гідроізоляції, а в підземній частині стін - вертикальної гідроізоляції.

Зовнішні стінові конструкції, що контактують з ґрунтом, у будинках без підвалу необхідно утеплювати на глибину 0,5 м нижче поверхні ґрунту, у будинках з підвалом - на глибину 1,0 м нижче поверхні ґрунту.

1.6 Принципи проектування стін з повітряними прошарками

1.6.1 Замкнуті повітряні прошарки влаштовують для підвищення теплоізоляційних показників
огороджувальних конструкцій. Розмір замкнутого повітряного прошарку за висотою повинен бути не
більше висоти поверху й не більше
6 м, розмір за товщиною - не менше ніж 20 мм і не більше ніж 100 мм.

  1.   Замкнуті повітряні прошарки рекомендується розташовувати ближче до холодного боку
    огорожі. Повітряний прошарок у цегляному муруванні при товщині зовнішнього шару мурування в
    одну цеглину й менше не є замкнутим. Улаштування замкнутих повітряних прошарків у огороджувальних конструкціях приміщень з вологим чи мокрим режимом експлуатації не допускається.
  2.  У разі встановлення відбивної ізоляції в конструкціях мають бути влаштовані один або два
    замкнутих повітряних прошарки по товщині стіни. Ізоляція встановлюється відбивним шаром у бік
    джерела теплової енергії.
  3.  Вентильовані повітряні прошарки створюють для видалення вологи з товщі конструкцій
    та запобігання вологонакопиченню у товщі конструкцій, а також для підвищення теплостійкості
    конструкцій.
  4.  Вентильовані повітряні прошарки мають бути завтовшки не менше ніж 40 мм і не більше
    ніж
    150 мм. Оптимальна товщина вентильованого повітряного прошарку у стінах складає від 60 мм
    до
    100 мм.

1.6.6 Вентильовані повітряні прошарки мають бути розташовані між зовнішнім захисно-
опоряджувальним шаром та теплоізоляцією. Шари конструкції, що розташовані між повітряним
прошарком та зовнішньою поверхнею конструкції огорожі, при розрахунку теплопередачі не
враховуються.

  1.  Поверхню теплоізоляції, що повернена у бік вентильованого прошарку, потрібно захищати
    повітрогідрозахисним шаром.
  2.  Зовнішній захисно-декоративний шар стіни з вентильованим прошарком повинен мати
    вентиляційні отвори, площа яких визначається розрахунками за умови забезпечення руху повітря в
    обсягу, необхідному для видалення вологи з товщі конструкції.
  3.  Нижні (верхні) вентиляційні отвори мають сполучатись із цоколями (карнизами), при цьому
    для нижніх отворів доцільне сполучення функцій вентиляції та відведення води.
  4.  У вентильованих покриттях висота повітряного прошарку повинна бути від 40 мм до 60 мм.
    Довжина прошарку повинна бути не більше
    24 м. Теплова тяга забезпечується при нахилі покрівлі не
    менше
    6 %. На протилежних боках покрівлі мають бути влаштовані отвори для повітря з площею
    робочого перерізу не менше ніж
    1/500 площі поверхні покрівлі. Зв'язок між внутрішнім повітрям
    приміщень та повітрям прошарку має бути виключеним.
  5.  Під час проектування доцільно передбачати на світлопрозорих конструкціях, орієнтованих на
    південно-західний та західний сектори горизонту, використання регульованих внутрішніх та між-
    скляних сонцезахисних пристроїв. Для будинків у
    IV температурній зоні згідно з картою-схемою


(додаток В) доцільно застосовувати для зовнішнього опорядження, в основному, матеріали світлого кольору; передбачати на світлопрозорих конструкціях, орієнтованих на південно-західний та західний сектори горизонту, використання стаціонарних чи регульованих зовнішніх сонцезахисних пристроїв.

У всіх температурних зонах слід передбачати розміщення опалювальних приладів, як правило, під віконними прорізами стін з установленням тепловідбивної теплоізоляції між приладами й зовнішньою стіною.

1.9 Проміжки у місцях прилягання коробок вікон і балконних дверей до конструкцій зовнішніх
стін мають бути заповнені синтетичними матеріалами, що спінюються. Усі стулки вікон і балконних
дверей повинні бути укомплектовані ущільнювальними прокладками (не менше двох), виконаними з
морозостійких матеріалів, термін ефективної експлуатації яких складає не менше
15 років. Глухі
частини балконних дверей треба утеплювати теплоізоляційними матеріалами.

  1.  Віконні коробки в дерев'яних рамах чи рамах з ПВХ профілів незалежно від кількості шарів
    скла треба розташовувати у віконному прорізі на глибину обрамовуючої "чверті" (не менше ніж
    50 мм) від лицьової поверхні фасаду. Віконні блоки треба закріплювати в більш міцному (зовнішньому чи внутрішньому) шарі стіни. У разі застосування мансардних вікон треба передбачати
    надійну в експлуатації гідроізоляцію прилягання покрівлі до віконного блока. Для запобігання
    зниженню температури внутрішньої поверхні конструктивних елементів вікон з ПВХ профілів,
    алюмінієвих профілів, а також дерев'яних брусків завтовшки менше ніж 100 мм на поверхні укосів
    з боку приміщення слід передбачати встановлення теплоізолюючих елементів з використанням
    утеплювачів або відбивної ізоляції.
  2.  Емісія шкідливих хімічних речовин в атмосферне повітря від теплоізоляційних матеріалів,
    які використовуються в конструкціях теплоізоляційної оболонки житлових та громадських будинків, не повинна перевищувати гранично допустимих концентрацій (ГДК) і відповідати вимогам
    СанПіН 6027А, ДСП 201.
  3.  Теплоізоляційні матеріали, що використовуються в конструкціях теплоізоляційної оболонки будинків, повинні відповідати вимогам ДГН 6.6.1.-6.5.001, ДБН В.1.4-0.01, ДБН В.1.4-0.02,
    ДБН В.1.4-1.01, ДБН В.1.4-2.01 та супроводжуватися висновками державної санітарно-епідеміологічної експертизи МОЗ України.
  4.  Конструкції теплоізоляційної оболонки будинків повинні відповідати вимогам пожежної
    безпеки згідно з ДБН В. 1.1 -7.
  5.  Розрахункові теплофізичні характеристики будівельних матеріалів при проектуванні приймаються відповідно до положень цих Норм.

1.15 Проектування теплоізоляційної оболонки будинків треба здійснювати з застосуванням
теплоізоляційних матеріалів, термін ефективної експлуатації яких складає не менше
25 років; для
змінних ущільнювачів
- з терміном ефективної експлуатації не менше 15 років із забезпеченням
ремонтопридатності елементів теплоізоляційної оболонки. В конструкціях СФТО повинні застосовуватися теплоізоляційні матеріали з терміном ефективної експлуатації не менше розрахункового
терміну експлуатації системи. В проектній та експлуатаційній документації слід наводити дані про
ефективний  термін   експлуатації  теплоізоляційних  матеріалів,   що   застосовуються,   а  також
передбачати  перевірку  теплоізоляційних  властивостей  огороджувальних  конструкцій  після
терміну експлуатації, що дорівнює ефективному (розрахунковому) терміну служби, з подальшою
розробкою конструктивних заходів із забезпечення необхідних теплоізоляційних властивостей
оболонки будинку.


2  ПРОЕКТУВАННЯ ТЕПЛОІЗОЛЯЦІЙНОЇ ОБОЛОНКИ БУДИНКІВ ЗА ТЕПЛОТЕХНІЧНИМИ ПОКАЗНИКАМИ ЇЇ ЕЛЕМЕНТІВ

2.1 Для зовнішніх огороджувальних конструкцій опалюваних будинків та споруд і внутрішніх конструкцій, що розділяють приміщення, температура повітря в яких відрізняється на 3 °С та більше, обов'язкове виконання умов:

R?пр ? R q min , (1)

?tпр ? ?tcг , (2)

? в min > tmin , (3)

де R?пр - приведений опір теплопередачі непрозорої огороджувальної конструкції чи непрозорої частини огороджувальної конструкції (для термічно однорідних огороджувальних конструкцій визначається опір теплопередачі), приведений опір теплопередачі світлопрозорої огороджувальної конструкції, м2 · К/Вт;

R q min - мінімально допустиме значення опору теплопередачі непрозорої огороджувальної конструкції чи непрозорої частини огороджувальної конструкції, мінімальне значення опору теплопередачі світлопрозорої огороджувальної конструкції, м2 · К/Вт;

?tпр - температурний перепад між температурою внутрішнього повітря і приведеною температурою внутрішньої поверхні огороджувальної конструкції, °С;

?tcг - допустима за санітарно-гігієнічними вимогами різниця між температурою внутрішнього повітря і приведеною температурою внутрішньої поверхні огороджувальної конструкції, °С;

? в min - мінімальне значення температури внутрішньої поверхні в зонах теплопровідних включень в огороджувальній конструкції, °С;

tmin  - мінімально допустиме значення температури внутрішньої поверхні при розрахункових значеннях температур внутрішнього й зовнішнього повітря, °С.

2.2 Мінімально допустиме значення R q min опору теплопередачі непрозорих огороджувальних конструкцій, світлопрозорих огороджувальних конструкцій і дверей житлових і громадських будинків встановлюється згідно з таблицею 1 залежно від температурної зони експлуатації будинку, що приймається згідно з додатком В.

Таблиця 1 - Мінімально допустиме значення опору теплопередачі огороджувальної конструкції житлових та громадських будинків R q min, м2?К/Вт

поз.

Вид огороджувальної конструкції

Значення R q min  для температурної зони

І

II

III

IV

1

Зовнішні стіни

2,8

2,5

2,2

2,0

2а*

Покриття й перекриття неопалюваних горищ

4,95

4,5

3,9

3,3

3,3

3,0

2,6

2,2

3

Перекриття над проїздами та холодними підвалами, що межують із холодним повітрям

3,5

3,3

3,0

2,5

4

Перекриття над неопалюваними підвалами, що розташовані вище рівня землі

2,8

2,6

2,2

2,0

5а*

Перекриття над неопалюваними підвалами, що розташовані нижче рівня землі*

3,75

3,45

3,0

2,7

2,5

2,3

2,0

1,8

Вікна, балконні двері, вітрини, вітражі, світлопрозорі фасади

0,6

0,56

0,5

0,45

0,5

0,5

0,5

0,45

7

Вхідні двері в багатоквартирні житлові будинки та в громадські будинки

0,44

0,41

0,39

0,32

8

Вхідні двері в малоповерхові будинки та в квартири, що розташовані на перших поверхах багатоповерхових будинків

0,6

0,56

0,54

0,45

9

Вхідні двері в квартири, що розташовані вище першого поверху

0,25

0,25

0,25

0,25

* Для будинків садибного типу і будинків до чотирьох поверхів включно.


2.3 У разі реконструкції будинків, що виконується з метою їх термомодернізації, допускається для непрозорих огороджувальних конструкцій приймати значення R q min згідно з таблицею 1 з коефіцієнтом 0,8.

Таблиця 2 - Мінімально допустиме значення опору теплопередачі огороджувальних конструкцій промислових будинків Rq min , м2 · К/Вт

Вид огороджувальної конструкції та тепловологісний режим експлуатації будинків

Значення R q min  для температурної зони, м2?К/Вт 

І

II

III

IV

Зовнішні непрозорі стіни будинків

з сухим і нормальним режимом з конструкціями з:

D>1,5

D?1,5

з вологим і мокрим режимом з конструкціями з:

D>1,5

D?1,5

з надлишками тепла (більше ніж 23 Вт/м3)

1,5 2,0

1,6 2,2 0,55

1,3 1,8

1,4 2,0 0,45

1,2 1,7

1,2 1,8 0,45

0,7

1,2

0,9 1,5 0,35

Покриття й перекриття будинків

з сухим і нормальним режимом з конструкціями з:

D>1,5

D?1,5

з вологим і мокрим режимом з конструкціями з:

D>1,5

D?1,5

з надлишками тепла (більше 23 Вт/м3)

1,6

2,1

1,6 1,8 0,55

1,5 2,0

1,5 1,7 0,45

1,3 1,8

1,4 1,5 0,45

0,9

1,1

1,2 1,4 0,35

Перекриття над проїздами й підвалами з конструкціями з:

D>1,5

D?1,5

1,8 2,2

1,7 2,0

1,6 1,9

1,4 1,7

Двері й ворота будинків:

з сухим і нормальним режимом

з вологим і мокрим режимом

з надлишками тепла (більше 23 Вт/м3)

0,55 0,72 0,2

0,55 0,65 0,2

0,5 0,6 0,2

0,42 0,54 0,2

Вікна й зенітні ліхтарі будинків:

із сухим і нормальним режимом

з вологим і мокрим режимом

з надлишками тепла (більше 23 Вт/м3)

0,42 0,45 0,18

0,39 0,42 0,18

0,39 0,42 0,18

0,32 0,35 0,18

2.4 Мінімально допустиме значення R q min опору теплопередачі непрозорих огороджувальних конструкцій, світлопрозорих огороджувальних конструкцій, дверей та воріт промислових (сільськогосподарських) будинків встановлюється згідно з таблицею 2 залежно від температурної зони експлуатації будинку, що приймається за додатком В, тепловологісного режиму внутрішнього середовища, що визначають за додатком Г, і теплової інерції огороджувальних конструкцій D, що розраховується за формулою

, (4)

де   Ri - термічний опір i-го шару конструкції, що розраховується за формулою


, (5)

де   ?i - товщина i-го шару конструкції, м;

?ip - теплопровідність матеріалу i-го шару конструкції в розрахункових умовах експлуатації, Вт/(м · К), що приймають згідно з 2.11;

sip - коефіцієнт теплозасвоєння матеріалу i-го шару конструкції в розрахункових умовах експлуатації, Вт/(м2·К), що приймають згідно з 2.11;

n - кількість шарів у конструкції за напрямком теплового потоку.

Примітка. Формула (4) наведена для багатошарової конструкції, що складається з однорідних шарів. Якщо шари складаються з різних матеріалів, то для конструкції чи її частини, що розраховується, треба враховувати середні термічні опори в межах товщини ?i (за формулою Ri.= ?i / ? сер p, де  ? сер p - середнє за площею значення теплопровідності в розрахункових умовах) і середні коефіцієнти теплозасвоєння (за формулою Р.7).

2.5 Мінімально допустиме значення R q min опору теплопередачі внутрішніх міжквартирних конструкцій, що розмежовують приміщення з розрахунковими температурами повітря, які відрізняються більше ніж на 3 °С (стіни, перекриття), і приміщень з поквартирним регулюванням тепло-споживання визначають за формулою

, (6)

де  tв1 , tв2 - розрахункова температура повітря в приміщеннях, °С, що приймається згідно з таблицею Г.2 або розраховується· згідно з додатком Д;

?tcг - те саме, що в формулі (2);

?в1 - коефіцієнт тепловіддачі внутрішньої поверхні конструкцій, Вт/(м2·К), що приймається згідно з додатком Е.

2.6 Допустима за санітарно-гігієнічними вимогами різниця між температурою внутрішнього повітря і приведеною температурою внутрішньої поверхні огороджувальної конструкції ?tcг, °С, встановлюється залежно від призначення будинку і виду огороджувальної конструкції згідно з таблицею 3.

Таблиця 3 - Допустима за санітарно-гігієнічними вимогами різниця між температурою внутрішнього повітря і приведеною температурою внутрішньої поверхні огороджувальної конструкції ?tcг, °С 

Призначення будинку

Вид огороджувальної конструкції

Стіни

(зовнішні, внутрішні)

Покриття             та перекриття горищ

Перекриття         над проїздами та підвалами

Житлові будинки, дитячі установи, школи, інтернати

4,0

3,0

2,0

Громадські будинки, крім зазначених вище, адміністративні та побутові, за винятком приміщень з вологим або мокрим режимом експлуатації

5,0

4,0

2,5

Виробничі будинки з сухим та нормальним режимом експлуатації

7,0

5,0

Виробничі будинки з вологим та мокрим режимом експлуатації

tв - tр

0,8 (tв - tp)

Виробничі будинки з надлишками тепла (більше 23 Вт/м3)

12

12


  1.  Мінімально допустима температура внутрішньої поверхні tmin непрозорих огороджувальних
    конструкцій у зонах теплопровідних включень, у кутах і укосах віконних і дверних прорізів при
    розрахунковому значенні температури зовнішнього повітря, прийнятому залежно від температурної
    зони експлуатації будинку згідно з додатком Ж, повинна бути не менше ніж температура точки роси
    tp за розрахунковими значеннями температури й відносної вологості внутрішнього повітря, які
    приймаються залежно від призначення будинку згідно з таблицею Г.
    2.
  2.  Мінімальна температура на внутрішній поверхні tmin світлопрозорих огороджувальних конструкцій житлових і громадських будинків, включаючи стулки, коробки, імпости й зони дистанційних рамок, при розрахунковому значенні температури зовнішнього повітря, прийнятому згідно з
    додатком Ж, повинна бути не менше ніж
    4 °С, а для непрозорих елементів - не менше ніж температура точки роси tp за розрахунковими значеннями температури й відносної вологості внутрішнього повітря, для виробничих будинків - не менше ніж 0 °С за розрахунковим значенням
    температури внутрішнього повітря,  прийнятими залежно від призначення  будинку згідно з
    таблицею Г.
    2.
  3.  Виконання умов за формулами (1) - (3) для огороджувальної конструкції, що проектується
    чи обстежується, перевіряється за результатами визначення теплотехнічних показників огороджувальних конструкцій за ДСТУ Б В.
    2.6-17 (ГОСТ 26602.1), ГОСТ 26254 акредитованими лабораторіями або за результатами розрахунків теплотехнічних показників конструкцій методами
    математичного моделювання теплових процесів та згідно з
    2.10-2.14.
  4.  Приведений опір теплопередачі R?пp , м2 · К/Вт, непрозорої огороджувальної конструкції чи
    непрозорої частини огороджувальної конструкції (для термічно однорідних огороджувальних конструкцій
    - опір теплопередачі, R?пp , м2 · К/Вт) при перевірці виконання умови за формулою (1)
    розраховується згідно з додатком И.
  5.  Розрахункові умови експлуатації при розрахунках опору теплопередачі огороджувальних
    конструкцій приймаються залежно від розрахункового вологісного режиму експлуатації приміщення та конструктивного рішення огороджувальної конструкції згідно з додатком К. Розрахункові значення теплофізичних характеристик матеріалів приймаються згідно з таблицею Л.1
    додатка
    Л або встановлюються згідно з Л.2.
  6.  Приведений опір теплопередачі R?пp , м2 · К/Вт, світлопрозорої огороджувальної конструкції
    при перевірці виконання умови за формулою
    (1) розраховується згідно з додатком М.
  7.  Температурний перепад ?tпp при перевірці виконання умови за формулою (2) для огороджувальних конструкцій розраховується в залежності від їх коефіцієнта скління згідно з додатком М.
  8.  Температура внутрішньої поверхні термічно неоднорідної огороджувальної конструкції у
    зонах теплопровідних включень, у кутах, укосах віконних і дверних прорізів, температура внутрішньої поверхні ?
     в min світлопрозорих огороджувальних конструкцій у зонах стулки, коробки, імпостів, дистанційних рамок при перевірці виконання умови за формулою (3) визначається на
    підставі розрахунків двомірних або тримірних температурних полів.

3   ПРОЕКТУВАННЯ ТЕПЛОІЗОЛЯЦІЙНОЇ ОБОЛОНКИ ЗА ТЕПЛОВИТРАТАМИ БУДИНКУ НА ОПАЛЕННЯ

3.1 Питомі тепловитрати на опалення будинків повинні відповідати умові

qбуд ? Emax , (6)

де   qбуд - розрахункові або фактичні питомі тепловитрати, що визначаються за 3.2;

Emax - максимально допустиме значення питомих тепловитрат на опалення будинку за опалювальний період, кВт · год/м2 або кВт · год/м3 , що встановлюється згідно з таблицями 4, 5 залежно від призначення будинку, його поверховості та температурної зони експлуатації будинку, що приймається згідно з додатком В.


  1.  Виконання умови (7) для будинку, що проектується або експлуатується, перевіряється на
    підставі результатів енергетичного аудиту будинку або з використанням математичних моделей
    теплового режиму будинку, а також за результатами розрахунків згідно з додатком Н.
  2.  При виконанні умови за формулою (7) допускається застосовувати окремі конструктивні
    елементи теплоізоляційної оболонки із зниженими значеннями опору теплопередачі до рівня 75 %
    від
    Rq min для непрозорих частин зовнішніх стін і до рівня 80 % від Rq min для інших огороджувальних
    конструкцій відповідно до умови за формулою
    (1) при обов'язковому виконанні умов для цих
    елементів теплоізоляційної оболонки за формулами
    (2) та (3).

Таблиця 4 -   Нормативні максимальні тепловитрати багатоповерхових будинків Еmах, кВт · год/м2, [кВт · год/м3]

Призначення будинку / кількість поверхів

Значення ?mах , кВт год/м2 , [кВт год/м3], для температурної зони

І

II

III

IV

Житлові будинки та готелі /

Внимание! Это не полная версия документа. Полная версия доступна для скачивания.


Спонсоры раздела: