Email
Пароль
?
Войти Регистрация


ДБН В.2.2-24:2009. Будинки і споруди. Проектування висотних житлових і громадських будинків

Название (рус.) ДБН В.2.2-24:2009. Дома и сооружения. Проектирования высотных жилых и общественных домов
Кем принят Автор не установлен
Тип документа ДБН (Державні Будівельні Норми)
Дата принятия 20.07.2001
Статус Действующий
Скачать этот документ могут только зарегистрированные пользователи в формате MS Word





 



ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ

Будинки і споруди

ПРОЕКТУВАННЯ ВИСОТНИХ

ЖИТЛОВИХ І ГРОМАДСЬКИХ БУДИНКІВ

ДБН В.2.2-24:2009

Київ

Мінрегіонбуд України

2009


РОЗРОБЛЕНО: Науково-дослідний інститут будівельного виробництва (
В. Балицький, докт. техн. наук (науковий керівник); А. Франівський, канд. техн. наук (відповідальний виконавець); О. Галінський, П. Григоровський, С. Романов, кандидати техн. наук; Т. Рунова,

В. Сімаков, В. Гречановський, Л. Боєва, С. Старовойтов)

Київський національний університет будівництва і архітектури (Л. Ковальський, докт. архітектури; Г. Кузьміна канд. архітектури)

Українська академія архітектури (В. Штолько, докт. архітектури)

ДП "Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій" (А. Бамбура, докт.техн.наук; Ю.Немчинов, докт.техн.наук; Ю.Слюсаренко, В.Тарасюк, О.Гурківський, Я.Червінський, Д. Дмитрієв, Р. Ковальський, М. Мар'єнков,

В. Шумінський, А. Хавкін, Г. Фаренюк, В. Поклонський, кандидати техн. наук; І.Сазонова)

ВАТ "Український науково-дослідний та проектний інститут сталевих конструкцій імені В.М. Шимановського" (О. Шимановський, докт. техн. наук; І. Лебедич; М. Микитаренко, кандидати техн. наук) 

Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзєєва АМН України (В. Акіменко, докт. мед. наук; А. Яригін, канд. біол. наук; П. Семашко, канд. мед. наук; А. Пономаренко)

УкрНДІ пожежної безпеки МНС України (О. Сізіков, С. Новак, Р. Кравченко, кандидати техн. наук; Є. Степанюк, Я. Нижник, В. Ніжник, Р. Уханський)

ТОВ "Київпромелектропроект (Ю. Громадський, С. Облакевич)

ВАТ КиївЗНДІЕП (В. Куцевич, докт. архітектури; О. Московських)

ЗА УЧАСТЮ: НДІ автоматизованих систем в будівництві (О. Городецький, докт. техн. наук; Я. Слободян, докт. техн. наук; І. Євзєров, докт. техн. наук; В. Максименко, канд. техн. наук)

Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут

"НДІпроектреконструкція" (Б. Дамаскін)

Національний авіаційний університет (С. Іщенко, докт. техн. наук, О. Жданов, канд. техн. наук)

ТОВ "SCAD Soft" (А. Перельмутер, докт. техн. наук; Е. Криксунов, Л. Скоруп, кандидати техн. наук)

Дармштатський технічний університет (Р. Катценбах, докт. техн. наук; Р. Дунаєвський)

Інститут "Київжитлопроект" (Р. Родічкина, О. Іванов, В. Долгушин, В. Моспан,

А. Новотарська, К. Голівець, Л. Книжко, Л. Мельохіна)

ЗАТ "Інститут Гіпроцивільпромбуд" (А. Пан, В. Зубченко, С. Добровінський, А. Урупа, О. Жук, Д. Фень-Ковальова)

ТОВ "Бюро інвестиційних проектів - проектний менеджмент" (В. Камєнєв, О. Пархоменко, Т. Карпенко, Р. Сивохін, І. Іваницький, В. Нечипоренко, А. Шокотько,

І. Насад, В. Баітов)

ТОВ "Архітектурна спілка" (С. Бабушкін, О. Рудік, М. Козоріз, О. Романенко)

Інститут сучасного проектування (В. Гусаков, канд. архітектури; Р. Файнберг, М. Маламуд, В. Компанець, Н. Башинська)

ПНВП "Синапс" (С. Федоров, Е. Островський)

ТОВ фірма "Елекон ЛТД" (П. Мізін, П. Макаренко)

ТОВ "Аерокурс - Україна" (М. Удовенко, П. Глоба)

АТХК "Київміськбуд" (О. Галицький, О. Скрипка, В. Хелемський, М. Муляр)

ЗАТ "Познякижилбуд" (А. Абрамян, Є. Коваленко, С. Покришка, О. Кореняк, О. Конторщик, Л. Черкаська, В. Сологуб, М. Перцук)

СП "Основа-Солсіф" (Ю. Карпенко, С. Новофастовський, А. Саволюк)

Мінрегіонбуд України (О. Авдієнко, А. Нечепорчук, В. Євстаф'єв, кандидати техн. наук)

Мінжитлокомунгосп України (В. Кірюшин, канд. техн. наук)

Державний департамент пожежної безпеки МНС України (Е. Улинець, О. Євсеєнко, С. Мусійчук, О. Афанасьев, В. Сокол)

Національна спілка архітекторів України (В. Присяжнюк)

ПОГОДЖЕНО: Мінжитлокомунгосп України; Санітарно-епідеміологічна служба Міністерства

охорони здоров'я України; Держпожбезпеки МНС України; Державіаадміністрація Мінтрансу та зв'язку України

ВНЕСЕНО ТА Управління архітектурно-конструктивних та інженерних систем будинків і споруд

ПІДГОТОВЛЕНО Мінрегіонбуду України (О. Авдієнко, А. Нечепорчук, В. Євстафьєв)

ДО ЗАТВЕРДЖЕННЯ:

ЗАТВЕРДЖЕНО: Наказ Мінрегіонбуду України від 12.02.2009 р. № 67, чинні з 2009-09-01

УВЕДЕНО ВПЕРШЕ


ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ

Будинки і споруди ДБН В.2.2-24:2009

Проектування висотних житлових і громадських будинків Введено вперше

Чинні від 2009-09-01

1 СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ

1.1 Ці Норми розроблені в розвиток ДБН В.2.2-15 і ДБН В.2.2-9 та інших чинних нормативних документів у будівництві і поширюються на проектування нових висотних житлових і громадських будинків (далі - висотних будинків) з умовною висотою від 73,5 м до 100 м включно.

1.2 Проектування висотних будинків необхідно виконувати згідно з вимогами чинних будівельних норм та з урахуванням додаткових вимог щодо особливостей висотного будівництва, які викладені в даному нормативному документі.

1.3 Проектування громадських будинків із умовною висотою більше 100 м дозволяється виконувати як об'єктів експериментального будівництва згідно з індивідуальними технічними вимогами, які затверджує Мінрегіонбуд України.

1.4 Ці норми не поширюються на капітальний ремонт і реконструкцію висотних будинків.

2 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

2.1 На стадії передпроектних досліджень і розроблень виконується містобудівне обґрунтування згідно з ДБН Б.1.1-4, яке підлягає розгляду на містобудівній раді місцевого органу влади. Містобудівне обґрунтування виконується з урахуванням містобудівного зонування території, визначеного у містобудівній документації, та нормативних вимог щодо функціонально-планувальної організації містобудівних планувальних утворень згідно із вимогами ДБН 360, а також із урахуванням результатів громадського обговорення при будівництві висотного будинку в районі існуючої забудови.

Містобудівне обґрунтування повинно включати прогнозну оцінку можливих змін ґрунтових і гідрогеологічних умов та аеродинамічних показників у зоні нового будівництва та існуючої забудови, а також взаємовпливу висотного будинку з існуючою забудовою, наземною та підземною транспортною й інженерною інфраструктурами.

Архітектурно-планувальне завдання (АПЗ) на проектування висотного будинку видається при позитивних результатах розгляду містобудівного обґрунтування.

За рішенням містобудівної ради місцевого органу влади може додатково розроблятися детальний план території (ДПТ),на якій передбачається зведення висотного будинку.

2.2 Вибір ділянки будівництва і заходи з інженерної підготовки повинні бути спрямовані на забезпечення безпеки висотного будинку, цілісності існуючої забудови та інфраструктури, сприяти її раціональному функціонуванню і розвитку, а також розвитку міської інженерної і транспортної інфраструктур, збереженню історико-культурних, архітектурно-ландшафтних, водних та інших природних об'єктів на ділянці будівництва та на прилеглій території.

2.3 Зона впливу висотного будинку на існуючу забудову, транспортну й інженерну інфраструктури визначається розрахунком, на основі якого розробляється перелік заходів щодо забезпечення цілісності існуючих споруд, що знаходяться в зоні впливу (виключення наднормативних осідань і кренів, зсувів, появи щілин у несучих конструкціях існуючих споруд, зсування плит перекриттів тощо). Результати цих розрахунків надаються до комплексної державної експертизи в складі проектної документації в обсязі стадії "Проект".

2.4 Вибір ділянки будівництва для висотних будинків необхідно здійснювати із врахуванням безпеки польотів повітряних суден та роботи радіотехнічного обладнання на приаеродромних територіях на території України. Розташування та висота будинків повинні бути узгоджені зі службами, які відповідають за повітряний рух на території України, в тому числі Украерорухом, Міноборони та Державним органом із регулювання діяльності цивільної авіації України. Розташування висотних будинків на приаеродромних територіях необхідно погодити також з підприємствами, установами та організаціями, яким підпорядковані ці аеродроми.

2.5 Для висотних будинків, як для технічно складних об'єктів, встановлюється тристадійне проектування, що включає розроблення ескізного проекту (ЕП), проекту (П) та робочої документації (РД) згідно з ДБН А.2.2-3 та положеннями цього документа. За завданням замовника на різних стадіях проектування і будівництва можуть виконуватися науково-дослідні і дослідно-конструкторські роботи, перелік яких із обґрунтуванням необхідності їх виконання визначається у проектній документації на стадії "П".

2.6 На стадії "Проект" виконуються перевірочні розрахунки висотного будинку як конструктивної системи "ґрунтова основа - фундамент - споруда" з наданням результатів до комплексної державної експертизи.

2.7 Для висотних будинків, які належать до споруд із першим (підвищеним) рівнем відповідальності, при проектуванні застосовується коефіцієнт надійності за рівнем відповідальності згідно з ДБН В.1.2-14.

2.8 Висотний будинок необхідно облаштовувати системою світломаркування відповідно до чинних авіаційних правил. Висотними будинками, які потребують облаштування системою світломаркування, необхідно вважати будинки заввишки 50 м і більше незалежно від їх розташування в межах або за межами населеного пункту.

Обладнання системою світломаркування висотного будинку виконується згідно зі стандартом ІКАО

ст. 6.3 додатка № 14 до Конвенції про міжнародну цивільну авіацію від 07.12.1994 р.

2.9 Нові технічні рішення конструкцій, нове обладнання, вироби та матеріали, на які відсутня відповідна нормативна документація, повинні мати підтвердження їх придатності для застосування в умовах будівництва та експлуатації висотних будинків згідно з постановою KM України від 01.03.06 № 240.

2.10 Висотні будинки необхідно оснащувати автоматизованими системами моніторингу та управління (АСМУ). При розробленні завдання на проектування і в процесі проектування повинні бути враховані вимоги АСМУ, в тому числі щодо відповідності комплексів автоматизації інженерних систем, визначення рівня АСМУ, на якому будуть інтегровані до АСМУ системи безпеки та вимоги до організаційно-розпорядчих заходів згідно з ДСТУ-Н Б В.2.5-37.

2.11 Проектні архітектурно-конструктивні та інженерно - технічні рішення (висотність, поверховість, розміщення об'єктів різного функціонального призначення, багатофункціональність, влаштування вбудовано-прибудованих об'єктів, багаторівневих підземних гаражів, дахових мінікотелень, експлуатованих покрівель, вбудовано-прибудованих трансформаторних підстанцій, локальних електростанцій тощо), які несуть потенційну загрозу негативного впливу на здоров'я або умови проживання, відпочинку і праці людини і не врегульовані санітарним законодавством України, повинні розглядатись у спеціалізованих акредитованих МОЗ України лабораторіях санітарно-епідеміологічного профілю та узгоджуватись у відповідності з чинним законодавством України.

2.12 У проектній документації на будівництво висотних будинків необхідно розробляти окремим розділом або окремим документом експлуатаційну документацію (проект експлуатації), склад якої визначається у завданні на проектування. Обов'язковий перелік експлуатаційної документації наведено у розділі 11 цього документа.

Розроблення вищезазначеної документації виконується на стадії РД проектною організацією із залученням спеціалізованих організацій та експлуатаційних служб висотного будинку за окремим завданням на проектування. Оплата робіт за розроблення експлуатаційної документації здійснюється замовником за окремим договором.

Прийняття закінченого будівництвом висотного будинку в експлуатацію дозволяється за наявності обов'язкового переліку експлуатаційної документації.

2.13 До проектування висотних будинків допускаються організації, які мають ліцензії на проектування будинків та споруд першого рівня відповідальності згідно з ДБН В.1.2-14 та ДБН В.1.2-5.

До проектування та виконання монтажних робіт щодо встановлення системи світломаркування допускаються організації, які сертифіковані Державіаадміністрацією України. Контроль за технічним станом систем світломаркування висотних споруд здійснюється органами нагляду Державіаадміністрації України. Оплата вартості влаштування системи світломаркування висотних будинків, виконання монтажних робіт та утримання її в робочому стані здійснюється за рахунок власника споруди згідно із п.З та п.5 статті 147 Постанови Кабінету Міністрів України від 29 березня 2002 р. № 401 "Про затвердження Положення про використання повітряного простору України", додатком № 14 до Конвенції про міжнародну цивільну авіацію від 07.12.1994 р. та Положенням про Державіаадміністрацію України.

2.14 Проектно-кошторисна документація на будівництво висотних будинків незалежно від джерел фінансування та форм власності підлягає комплексній державній експертизі на стадії П відповідно до чинних нормативно-правових актів. Експертиза проектної документації з питань пожежної безпеки та санітарно-епідеміологічних вимог виконується на стадіях ЕП, П і РД.

2.15 Технічний нагляд за виконанням будівельних робіт рекомендується здійснювати незалежною спеціалізованою організацією за погодженням із місцевим органом Держархбудінспекції.

2.16 При проектуванні, будівництві та експлуатації висотних будинків необхідно здійснювати науково-технічний супровід згідно з ДБН В.1.2-5 для вирішення проблем, що недостатньо обґрунтовані в проектній документації та не врегульовані чинними нормативними документами. Роботи з науково-технічного супроводу будівництва висотних будинків виконуються за окремим договором із залученням науково-дослідних та спеціалізованих організацій.

Перелік робіт із науково-технічного супроводу зведення висотних будинків наведено в додатку Ф.

3 АРХІТЕКТУРНО-ПЛАНУВАЛЬНІ РІШЕННЯ 

Вимоги до вибору і планування ділянки будівництва

3.1 Вибір ділянки для будівництва висотного будинку здійснюється на основі висновків містобудівного обґрунтування із врахуванням результатів додаткових досліджень і розроблень, у тому числі:

- візуально-ландшафтного аналізу розташування висотного будинку із врахуванням об'ємно-просторового сприйняття його в даному районі забудови та на прилеглих територіях;

- аналізу можливості виникнення геологічного ризику та результатів розроблення прогнозної оцінки змін геологічного середовища, інженерно-геологічних та гідрогеологічних умов під впливом очікуваних навантажень від висотного будинку на ділянці будівництва і прилеглій території;

- аналізу впливу нового будівництва на технічний стан конструкцій та інженерних мереж існуючих будинків і споруд та об'єктів благоустрою, розташованих на прилеглій території;

- розрахунків перевізної спроможності міської транспортної та потужностей інженерної інфраструктур з урахуванням додаткових навантажень від висотного будинку;

- світлокліматичних розрахунків рівня інсоляції та природного освітлення для висотного будинку і оточуючої забудови на відповідність чинним нормам;

- розрахунків очікуваних рівнів звуків та звукових тисків;

- розрахунків забезпеченості населення озелененими територіями загального користування та об'єктами громадського призначення в межах запроектованих функціонально-планувальних утворень на територіях, що прилягають до ділянки будівництва висотного будинку;

- оцінювання мікрокліматичних показників навколишнього повітряного середовища, концентрації забруднюючих речовин, рівня зовнішнього шуму та вібрації;

- впливу аеродинамічних показників у зоні висотного будівництва (швидкості і напрямку вітрових потоків, зон турбулентності, вітрового підпору, розріджених зон тощо) на функціонування систем вентиляції і опалення існуючих будинків, відведення продуктів згоряння газу, особливо в будинках, обладнаних автономними проточними водонагрівачами (колонками, котлами тощо);

- аналізу взаємовпливу висотного будинку і повітряних транспортних суден у районах розташування аеропортів і аеродромів, об'єктів наземної інфраструктури, радіотехнічних засобів управління повітряним рухом, радіонавігацією, посадкою, зв'язком та метеозабезпеченням, в тому числі з урахуванням взаємовпливу авіаційного шуму на висотний будинок та висотного будинку на маневрування повітряних суден на приаеродромних територіях.

3.2 Не рекомендується розташування висотних будинків на приаеродромних територіях та в зонах маневрування повітряних суден на території України, а також у зонах обмеження житлової забудови навколо аеродрому через негативний вплив авіаційного шуму, електромагнітного випромінювання та інших впливів і ризиків. Розташування висотних будинків у зонах обмеження житлової забудови вирішується на основі висновків санітарно-епідеміологічної експертизи.

3.3 Планування ділянки будівництва висотного будинку необхідно виконувати з урахуванням вимог щодо організації безперешкодного середовища для маломобільних груп населення згідно з ДБН В.2.2-17.

3.4 Для забезпечення під'їзду та кругового руху пожежної техніки біля висотного будинку необхідно передбачати кругові проїзди.

У разі неможливості виконання даного пункту необхідно розробляти схему підїзду та розташування пожежної техніки на прилеглій до висотного будинку території у складі проектної документації з погодженням її з органами державного пожежного нагляду.

3.5 Планування ділянки будівництва повинно забезпечувати можливість роздільної експлуатації різних функціональних частин висотного будинку. Територію, яка відноситься до житлової частини висотного будинку включно з під'їздами та входами, рекомендується проектувати відокремленою, що визначається у завданні на проектування.

3.6 Ділянку будівництва висотного будинку рекомендується проектувати з підвищеним рівнем якості благоустрою та передбачати влаштування зелених насаджень і зон відпочинку. При цьому розвиток вказаних зон слід здійснювати за рахунок їх розміщення на покриттях стилобатів, влаштування внутрішніх рекреаційних приміщень, зимових садів, спортивних залів тощо.

3.7 В'їзди та виїзди з території ділянки будівництва рекомендується передбачати на місцеву вуличну мережу або місцеві проїзди магістральних вулиць міського значення.

3.8 При плануванні ділянки будівництва необхідно передбачати проходи для ефективної евакуації людей із висотного будинку.

3.9 Склад зон ділянки будівництва та вимоги до них визначаються в завданні на проектування. При цьому необхідно враховувати влаштування майданчиків для стоянки автотранспорту мешканців, працівників, та відвідувачів.

3.10 Не рекомендується розташування висотних будинків на відстані менше 100 м від джерел вібрації та шуму (метрополітену, залізничного або інших швидкісних видів транспорту тощо). При розташуванні висотних будинків на відстані менше 100 м від зазначених джерел вібрації та шуму необхідно виконувати спеціальне обґрунтування згідно з ДБН 360 і ДБН В.2.3-7 із врахуванням санітарних норм згідно з ДСП 173 , інших чинників ("баражного ефекту", віброповзучості ґрунтової основи тощо) та погодженням із міською службою метрополітену за участю проектної організації-розробника проекту тунельних споруд та будівель у зоні впливу будівництва висотного будинку.

Об'ємно-планувальні рішення

3.11 Загальна структура, перелік та площі функціональних елементів, поверховість, висота будинку та кількість підземних поверхів визначається у завданні на проектування з урахуванням вимог ДБН В.2.2-9, ДБН В.2.2-15, ДБН В.1.1-7 та положень цього документа.

3.12 Типологічні  вимоги, які  не суперечать протипожежним,  санітарно-епідеміологічним, природоохоронним та іншим нормативним вимогам до висотних будинків, слід приймати згідно з ДБН В.2.2-15, ДБН В.2.2-9, СНиП 2.09.04.

3.13 Висотні будинки стосовно пожежної безпеки необхідно поділяти на протипожежні відсіки згідно з 9.11 цього документа.

Висота протипожежних відсіків не повинна перевищувати 50 м. Висота технічних поверхів визначається із врахуванням конструктивних, технічних, протипожежних та санітарно-епідеміологічних вимог.

3.14 При розробленні об'ємно-планувальних рішень необхідно передбачати влаштування не менше двох евакуаційних виходів (сходових кліток) згідно з вимогами 9.24 цих Норм. Тип та кількість сходових кліток визначається розрахунком у проектній документації за погодженням з органами державного пожежного нагляду. У висотних будинках слід передбачати службові приміщення для центрального пункту управління висотним будинком (ЦПУБ) або диспетчерської, охорони будинку, пожежного поста, служби експлуатації і моніторингу стану основних несучих конструкцій і інженерних систем тощо. Перелік, площі та вимоги до розміщення службових приміщень, можливість їх блокування або сумісного розташування визначається у завданні на проектування та проектній документації із врахуванням технологічних, санітарно-епідеміологічних та протипожежних вимог, а також технічних умов на проектування відповідних служб, що експлуатують інженерні мережі.

3.15 Службові приміщення рекомендується розташовувати ближче до головного входу висотного будинку на першому або на цокольному поверхах із виходом до вестибюлю або безпосередньо на вулицю та із забезпеченням їх захисту від несанкціонованого доступу.

3.16 Службові приміщення з довготривалим (цілодобовим) перебуванням людей повинні мати природне освітлення та індивідуальний санітарний вузол.

3.17 Перелік вбудованих та вбудовано-прибудованих приміщень, приміщень, які розташовуються у підземних та цокольних поверхах, а також приміщень без природного освітлення в житлових та громадських будинках визначається згідно з ДБН В.2.2-15, ДБН В.2.2-9 у завданні на проектування та проектній документації з урахуванням санітарно-епідеміологічних та норм пожежної безпеки.

3.18 Розташування в житловому будинку приміщень громадського призначення здійснюється згідно з ДБН В.2.2-15 та додатковими протипожежними і санітарно-епідеміологічними вимогами, у тому числі вимогами до захисту від шуму житлових приміщень згідно зі СНиП II-12 і положеннями цього документа.

3.19 Приміщення для санвузлів у квартирах рекомендується розташовувати з примиканням до коридорів загального користування.

3.20 Приміщення громадського призначення допускається розташовувати на першому, другому, третьому та цокольному поверхах житлових будинків згідно з ДБН.В.2.2-15. Розміщення громадських приміщень на інших поверхах визначається у завданні на проектування за дотримання всіх санітарно-епідеміологічних та протипожежних норм і погоджується з органами державного санітарно-епідеміологічного та пожежного нагляду.

3.21 Розташування на технічних поверхах приміщень іншого призначення дозволяється за спеціального обґрунтування і здійснюється з урахуванням планувальних заходів щодо попередження впливу шуму, вібрації та електромагнітного поля інженерного обладнання на найближчі житлові приміщення з постійним перебуванням людей і при погодженні із органами державного пожежного та санітарного-епідеміологічного нагляду.

3.22 Проектування у висотному будинку підземних гаражів здійснюється згідно з ДБН В.2.3-15.

3.23 Уклон та ширина сходових маршів і пандусів, висота сходинок, ширина проступу та сходової клітки визначається згідно з ДБН В.2.2-9, ДБН В.2.2-15 з урахуванням функціонального призначення висотного будинку. При цьому ширина сходових маршів повинна бути не менше ніж 1,2 м. Відстань між сходовими маршами повинна бути не менша 0,12 м (у світлі).

3.24 Висоту огорожі східців, пандусів, покриття, рекреаційних та літніх приміщень слід приймати згідно з ГОСТ 25772, ДБН В.2.2-15, ДБН В.2.2-9. Огорожі повинні бути безперервними та обладнані поручнями.

3.25 Рекреаційні та літні приміщення висотного будинку, розташовані вище 73,5 м, повинні бути заскленими та мати відповідні огорожі для безпеки і зменшення психологічного дискомфорту - висотобоязні людей.

3.26 При суцільному заскленні фасадів рекомендується із внутрішньої сторони передбачати конструктивні заходи (огорожі) до рівня 1,2 м від підлоги з метою забезпечення безпеки людей та зменшення психологічного дискомфорту - висотобоязні людей.

3.27 Вікна в приміщеннях висотного будинку, які розміщуються вище 73,5 м, з метою безпеки повинні бути виконані з фіксаторами, що дозволяють регулювати кут відкривання стулкових елементів, та з посиленими завісами, розрахованими на високошвидкісний напір вітру. Відкриватися повинні всі стулки вікон усередину приміщень.

3.28 Вимоги до озеленення і благоустрою покриттів висотних житлових та громадських будинків, до влаштування внутрішніх приміщень рекреації та зимового саду визначаються з урахуванням вимог чинних нормативів та санітарно-епідеміологічних вимог, у тому числі і до ґрунту.

3.29 При проектуванні фасадних систем необхідно враховувати вимоги до встановлення кондиціонерів, реклами та організації підсвітлення в нічний час.

3.30 У висотному будинку необхідно передбачати засоби для ремонту і очищення фасадів та елементів їх засклення.

4 КОНСТРУКТИВНА ЧАСТИНА 

Навантаження та впливи

4.1 При розрахунках конструкцій, основ і фундаментів висотних будинків вибір навантажень і впливів та їх розрахункових сполучень необхідно виконувати згідно з ДБН В.1.2-2, ДБН В.1.1-12, ДБН В.1.2-14 та положеннями цього документа. Коефіцієнти надійності за навантаженнями приймаються згідно з ДБН

В.1.2-2.

Наведені в цьому розділі мінімальні значення навантажень та впливів доповнюють значення згідно з ДБН В.1.2-2 і враховують специфіку висотних будинків.

4.2 Характеристичні та квазіпостійні значення рівномірно розподілених тимчасових навантажень на перекриття, покриття і сходи висотних будинків необхідно приймати згідно з ДБН В.1.2-2, а для інших елементів висотного будинку необхідно враховувати навантаження, наведені у табл. 4.1 та додатку М.

Таблиця 4.1 - Навантаження на конструктивні елементи висотного будинку

Елементи висотного будинку

Характеристичні

значення навантажень, кПа 

Квазіпостійні значення навантажень,

кПа 

Технічні поверхи 

Не менше 6,0 

Не менше 5,0 

Підземні та типові (нижні) поверхи для автостоянок: 

- без заїзду вантажних машин; 

- із заїздом вантажних машин 

Не менше 3,5

Не менше 5,0

Не менше 1,5

Не менше 3,5

Карнизи, парапети 

1,4 

1,4 

 Тимчасові перегородки 

Не менше 1,0 

Не менше 0,5 

4.3 У висотних будинках додатково до вимог ДБН В.1.2-2 необхідно враховувати епізодичні навантаження від технічних і транспортних засобів, у тому числі і протипожежних на покриття висотного будинку, а також на покриття стилобатних і підземних частин з урахуванням вимог додатка М. Ці навантаження необхідно приймати відповідно до характеристик технічних та транспортних засобів і завдання на проектування, але з розрахунковим значенням не нижче 25 кПа. При влаштуванні проїздів над підземними поверхами, що виходять за межі будинку, необхідно враховувати додаткове навантаження від пожежних машин та інших транспортних засобів на перекриття підземних поверхів згідно з додатком М.

Крім того, необхідно враховувати додаткове навантаження від ваги вогнезахисних покриттів будівельних конструкцій.

4.4 Снігові та вітрові навантаження необхідно приймати відповідно до вимог ДБН В.1.2-2.

4.5 Для висотних будинків простої геометричної форми аеродинамічні коефіцієнти визначаються згідно з додатком 1 ДБН В.1.2-2. Для будинків складної конструктивної і геометричної форми ці коефіцієнти необхідно визначати за результатами випробувань моделей висотного будинку в аеродинамічній трубі з врахуванням взаємовпливу між висотним будинком та існуючою забудовою. Методика проведення випробувань на моделях висотних будинків наведена в додатку В.

4.6 При проектуванні висотних будинків співвідношення висоти до мінімального розміру поперечного перерізу будинку не повинно перевищувати h/d = 7 (де h - висота будинку, d мінімальний розмір поперечного перерізу, розташованого на рівні 2/3 h).

Якщо вищезазначене співвідношення h/d > 7, необхідно:

а) виконувати перевірочний розрахунок на вихрове збудження (вітровий резонанс);

б) враховувати можливість появи аеродинамічне нестійких коливань типу галопування.

4.7 При розрахунках висотних будинків із несиметричною формою поперечного перерізу типових поверхів, а також у тих випадках, коли центр мас типових поверхів не збігається з їх центром жорсткості, необхідно враховувати можливість появи аеродинамічно нестійких коливань типу дивергенції. Розрахунки на вітровий резонанс та галопування допускається виконувати за вказівками додатка В.

4.8 Для забезпечення вимоги 7.2 цього документа жорсткість конструктивної системи (несучого каркаса) висотного будинку необхідно призначати такою, щоб при дії вітрового навантаження, прийнятого з коефіцієнтом надійності за навантаженням ?fm = 0,7, прискорення коливань на рівні покриття не перевищувало 0,08 м/с2.

4.9 Несучі і огороджувальні конструкції висотних будинків необхідно розраховувати на кліматичні температурні впливи відповідно до вимог ДБН В.1.2-2 та передбачати в конструктивних рішеннях заходи з мінімізації зусиль і деформацій, викликаних змінами температури зовнішнього повітря або нерівномірним нагріванням конструкцій.

4.10 При розрахунках несучих конструкцій, основ та фундаментів висотних будинків, які відносяться до споруд першого рівня відповідальності згідно з ДБН В.1.2-14, при висоті будинків від 73,5 м до 100 м включно необхідно приймати коефіцієнт надійності за відповідальністю ?n = 1,10, а при розрахунках ненесучих, огороджувальних та інших допоміжних елементів, конструкцій і їх кріплень ?n =1,0.

4.11 Будинки заввишки більше 73,5 м дозволяється будувати на майданчиках сейсмічністю 5 і 6 балів за шкалою MSK - 64. Проектування та будівництво висотних будинків на майданчиках сейсмічністю 7 балів і вище необхідно виконувати згідно з вимогами ДБН В.1.1-12, індивідуальними технічними вимогами та при науково-технічному супроводі згідно з ДБН В.1.2-5.

4.12 Сейсмічність майданчика будівництва визначається згідно з наведеними в ДБН В.1.1-12 картами сейсмічного районування та результатами мікросейсморайонування.

4.13 Розрахунки висотних будинків на сейсмічні навантаження необхідно виконувати обов'язково як за спектральним методом, так і за прямим динамічним методом із використанням інструментальних записів прискорень ґрунту або рекомендованого набору синтезованих акселерограм згідно з ДБН В.1.1-12. При цьому розрахункові значення переміщень, зусиль та напружень приймаються не нижче їх значень, визначених за спектральним методом.

4.14 При визначенні сейсмічних навантажень за спектральним методом згідно з ДБН В.1.1-12 відносне горизонтальне прискорення ґрунту для сейсмічності 5 балів необхідно приймати 0,025g (25 см/с2), для 6 балів - 0,05g (50 см/с2). За відсутності інструментальних записів значення вертикальних прискорень ґрунту дозволяється приймати 0,7 від значень горизонтальних прискорень.

4.15 При проектуванні висотних будинків слід обов'язково враховувати вертикальну і крутну складові сейсмічних навантажень, а також додатковий момент від вертикальних навантажень (статичних і сейсмічних) з урахуванням горизонтальних переміщень будинку при сейсмічних діях з використанням просторової динамічної моделі у відповідності з вимогами ДБН В.1.1-12.

4.16 При розрахунку залізобетонних та металевих несучих елементів висотних будинків (колон, пілонів, стін, простінків, діафрагм жорсткості) слід враховувати вертикальні і горизонтальні сейсмічні навантаження згідно з вимогами 2.5.2 ДБН В.1.1-12.

Згідно зі спектральним методом розрахункове значення горизонтального сейсмічного навантаження Ski, прикладеного до точки k і яке відповідає i-ій формі власних коливань будинку, необхідно визначати за формулою: 

Ski = k1 · k2 · k3 · S0ki ,                                                 (4.1)

де    k1  - коефіцієнт, що враховує непружні деформації і локальні пошкодження елементів будинку, який приймається 0,3;

k2    - коефіцієнт відповідальності будинку, який приймається 1,10;

k3    - коефіцієнт, що враховує поверховість будинку вище 25 поверхів, визначається за формулою: 

k3=1+0,04 · (n-25),                                                               (4.2)

де      n     - кількість поверхів у будинку. Максимальне значення k3 приймається не більше 2,0;

S0ki - горизонтальне сейсмічне навантаження за і-ою формою власних коливань будинку, що визначається у припущенні пружного деформування конструкцій за формулою:

S0ki=Qk · a0 · kгр · ?і·?ki  ,                                                            (4.3)

 

де     Qk  - навантаження, що відповідає масі, прийнятій у якості зосередженої у точці k і визначається з урахуванням коефіцієнтів сполучень згідно з табл. 2.1 ДБН В.1.1-12;

a0    - відносне прискорення ґрунту, яке приймається 0,025 і 0,05 відповідно для районів сейсмічністю 5 і 6 балів;

kгр   - коефіцієнт, що враховує нелінійне деформування ґрунтів, приймається 1,0;

?і·   - спектральний коефіцієнт динамічності, що відповідає і-ій формі власних коливань будинку; приймається за рис. 4.1 або за табл. 4.2;

?ki    - коефіцієнт, що залежить від форми власних коливань будинку і від місця розташування навантаження; визначається згідно з 2.3.1 ДБН В.1.1-12.

Визначення сейсмічних навантажень за прямим динамічним методом наведено в додатку Г.


Рисунок 4.1 - Графіки коефіцієнтів динамічності ?і в залежності від періоду власних коливань Ті

та матеріалу несучих конструкцій будинків

Таблиця 4.2 - Значення коефіцієнта ?і 

Матеріал несучих конструкцій

Ділянка графіка ?і  при значенні Ті

Значення ?і або формула для розрахунку і ?і (Ті )

Залізобетонні конструкції з 

коефіцієнтом дисипації 0,1 

(0,5 % від критичного загасання)

При Ті ? 0,5 с

1+4Ті

При 0,5 с < Ті ? 3 с

3

При Ті > 3 с

8/Ті 9/10

Металеві конструкції з 

коефіцієнтом дисипації 0,05

(2,5 % від критичного загасання) 

При Ті ? 0,5 с

1+8Ті

При 0,5 с < Ті ?3с

3

При Ті > 3 с

21,5/ Ті4/3

4.17 При проектуванні висотних будинків із змішаним каркасом (частина конструктивних елементів виконується з металу і частина з залізобетону) коефіцієнт дисипації встановлюється пропорційно відносним внескам сталевих та залізобетонних елементів у потенційну енергію деформацій при переміщеннях, що відповідають першій формі власних коливань, тобто:

?ст=Uст /(Uст+Uзб)

та

?зб= Uзб/( Uст+ Uзб)

де Uст  і Uзб - потенційна енергія деформацій відповідно для сталевої і залізобетонної частин висотної

споруди.

Коефіцієнт динамічності ? визначається за формулою:

?(Т)= ?зб ?зб(Т)+ ?ст ?ст(Т),

де ?зб і ?ст - приймаються відповідно за графіком 1 і 2 рис. 4.1.


Основи і фундаменти

4.18 Загальна оцінка інженерно-геологічних умов для вибору ділянки будівництва і попереднього вибору типу фундаментів для висотних будинків виконується на базі матеріалів інженерних вишукувань минулих років та на передпроектній стадії. Для проектування висотних будинків необхідно виконувати на всіх стадіях інженерні вишукування згідно з ДБН А.2.1-1. Особливості інженерних вишукувань при висотному будівництві наведені в додатку Ж.

4.19 Основи і фундаменти висотних будинків необхідно проектувати згідно з ДБН В.2.1-10, СНиП 2.02.03 та положеннями цього документа на підставі:

Внимание! Это не полная версия документа. Полная версия доступна для скачивания.


Спонсоры раздела: