ДСТУ EN 54-7:2004
НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ
СИСТЕМИ
ПОЖЕЖНОЇ СИГНАЛІЗАЦІЇ
Частина 7. Сповіщувачі пожежні димові точкові
розсіяного світла, пропущеного світла або іонізаційні
(EN 54-7:2000, IDТ)
Київ
ДЕРЖСПОЖИВСТАНДАРТ УКРАЇНИ
2004
ПЕРЕДМОВА
1 ВНЕСЕНО: ТК 25 «Пожежна техніка та протипожежна безпека», ТОВ «Росток-ВЦ»
ПЕРЕКЛАД І НАУКОВО-ТЕХНІЧНЕ РЕДАГУВАННЯ: Н. Морозова, В. Макаров, В. Приймаченко,
Л. Фесенко, В. Василенко-Шереметьев, А. Кісельов
- НАДАНО ЧИННОСТІ: наказ Держспоживстандарту України від 5 липня 2004 р. № 132 з 2005-01-01
- Національний стандарт відповідає EN 54-7:2000 Fire detection and fire alarm systems - Part 7: Smoke detectors - Point detectors using scattered light, transmitted light or ionization (Системи виявляння пожежі та сигналізування про пожежу. Частина 7. Димові сповіщувачі. Точкові сповіщувачі розсіяного світла, пропущеного світла або іонізаційні) зі зміною EN 54-7:2000/А1:2002. Цей стандарт видано з дозволу CEN
Ступінь відповідності - ідентичний (IDT)
Переклад з англійської (en)
4 УВЕДЕНО ВПЕРШЕ
ЗМІСТ
НАЦІОНАЛЬНИЙ ВСТУП
Цей стандарт є тотожний переклад EN 54-7:2000 Fire detection and fire alarm systems - Part 7: Smoke detectors - Point detectors using scattered light, transmitted light or ionization (Системи виявляння пожежі та сигналізування про пожежу. Частина 7. Димові сповіщувачі. Точкові сповіщувачі розсіяного світла, пропущеного світла або іонізаційні) зі зміною EN 54-7:2000/А1:2002.
Технічний комітет, відповідальний за цей стандарт, - ТК 25 «Пожежна техніка та протипожежна безпека».
Цей стандарт є частиною серії стандартів EN 54, які зазначені в додатку А стандарту EN 54-1:1996.
Стандарт містить вимоги, які відповідають чинному законодавству України.
До стандарту внесено такі редакційні зміни:
вилучено структурний елемент європейського стандарту «Передмова»;
до структури стандарту долучено «Бібліографічні дані» та «Ключові слова»;
структурні елементи стандарту: «Титульний аркуш», «Передмову», «Національний вступ», «Зміст» та «Бібліографічні дані» - оформлено згідно з вимогами національної стандартизації України;
вираз «цей європейський стандарт» замінено на «цей стандарт»;
до тексту долучено «додаток ZA» та «Бібліографія» (із EN 54-7:2000/А1:2002) та виділено у тексті двома вертикальними рисками ліворуч від відповідного тексту;
до структурного елемента «Зміст» додано «Додаток ZA» та «Бібліографія»;
у тексті стандарту подано «Національне пояснення» та «Національні примітки», які виділено рамкою;
для зручності користування та узгодження з чинними національними стандартами назву стандарту «Системи виявляння пожежі та сигналізування про пожежу. Частина 7. Димові сповіщувач. Точкові сповіщувачі розсіяного світла, пропущеного світла або іонізаційні» змінено на «Системи пожежної сигналізації. Частина 7. Сповіщувачі пожежні димові точкові розсіяного світла, пропущеного світла або іонізаційні»;
замінено познаки одиниць фізичних величин: «s» на «с», «К min -1» на «К/хв», «mm» на «mm», «days» на «доба», «m» на «м», «h» на «год», «min» на «хв», «kg» на «кг», «ms -2» на «м/с2», «J» на «Дж», «octave · min -1» на «окт/хв», «ms -1» на «м/с», «Hz» на «Гц», «kPa» на «кПа», «lux» на «лк»,
«dB · m -1 · min -1» на «дБ/(м · хв) », «dB · m -1» на «дБ/м», «m» на «мкм», «nm» на «нм», «kBq» на «кБк», «MeV» на «МеВ», «Сі» на «мкКі», «рА» на «пА», «І · mіn -1» на «л/хв», «cm3» на «см3», «g» на «г», «kW» на «кВт», «kg · m -3» на «кг/м3», «V» на «В», «W» на «Вт», «radians» на «рад», «A/h» на «А/год», «cm» на «cm», «ms» на «мс», «?» на «Ом».
У стандарті є посилання на європейський стандарт (ЄС) EN 54-1:1996 та на міжнародний стандарт (МС) ISO 2009-1, які в Україні прийнято як національні (НС):
|
ЄС або МС |
HC |
Ступінь відповідності |
|
EN 54-1:1996 Fire detection and fire alarm systems - Part 1: Introduction ISO 209-1 :1989 Wrought aluminium and aluminium alloys - Chemical composition and forms of products - Part 1 : Chemical composition |
ДСТУ EN 54-1 :2003 Системи пожежної сигналізації. Частина 1. Вступ (EN 54-1:1996, IDT) ДСТУ ISO 209-1-2002 Алюміній та алюмінієві сплави деформовані. Хімічний склад та види продукції. Частина 1 : Марки (ISO209-1:1989, IDT) |
IDT IDT |
У розділі 2, пунктах 4.11.2.2, 5.12.2.4, 5.18.3.3, додатку ZA наведено «Національні примітки» та «Національні пояснення», виділені в тексті стандарту рамкою.
Копії міжнародних та європейських стандартів, на які є посилання в тексті стандарту, які не прийнято як національні, можна отримати в Головному фонді нормативних документів ДП «УкрНДНЦ».
НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ
СИСТЕМИ
ПОЖЕЖНОЇ СИГНАЛІЗАЦІЇ
Частина 7. Сповіщувачі пожежні димові точкові розсіяного світла,
пропущеного світла або іонізаційні
СИСТЕМЫ ПОЖАРНОЙ
СИГНАЛИЗАЦИИ
Часть 7. Извещатели пожарные дымовые точечные рассеянного света,
проходящего света или ионизационные
FIRE ALARM SYSTEMS
Part 7. Detectors fire smoke point using scattered light,
transmitted light or ionization
___________________________________________________________________________________________
Чинний від 2005-01-01
1 СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ
Цей стандарт установлює вимоги, методи випробовування та критерії якості функціювання для точкових димових пожежних сповіщувачів розсіяного світла, пропущеного світла або іонізаційних, для використовування їх у системах пожежної сигналізації, установлюваних у будівлях (див. EN 54-1:1996).
Для інших типів димових сповіщувачів або димових сповіщувачів, що працюють за іншим принципом, цей стандарт можна використовувати лише як загальну настанову. Димові пожежні спові-щувачі зі спеціальними характеристиками, що їх розроблено для застосовування в особливих умовах, у цьому стандарті не розглядають.
Примітка. Деякі типи сповіщувачів містять радіоактивні речовини. Національні вимоги різних країн щодо радіаційного захисту відрізняються між собою і їх не розглядають у цьому стандарті.
2 НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ
Цей стандарт містить положення з інших публікацій через датовані або недатовані посилання. Ці нормативні посилання наведено у відповідних місцях тексту, а перелік публікацій наведено далі. У разі датованих посилань пізніші зміни чи перегляд будь-якої з цих публікацій стосується цього стандарту тільки в тому випадку, якщо їх введено разом зі змінами чи переглядом. У разі недатованих посилань треба звертатися до останнього видання відповідної публікації.
|
Видання ISO/IEC |
Назва |
Видання EN/HD |
|
- |
Fire detection and fire alarm systems - Part 1: Introduction |
EN 54-1:1996 |
|
- |
Alarm Systems - Part 4: Electromagnetic compatibi lity - Product family standard: Immunity requirements for components of fire, intruder and social alarm systems + A1:1998 |
EN 50130-4:1995 |
|
ІЕС 60068-1:1988 |
Environmental testing - Part 1: General and guidance + A1:1992 |
EN 60068-1:1994 |
|
ІЕС 60068-2-1:1990 |
Environmental testing - Part 2: Tests - Test A: Cold + A1:1993, A2:1994 |
EN 60068-2-1 : 1 993 |
|
ІЕС 60068-2-3:1969 |
Basic environmental testing procedures - Part 2: Tests - Test Ca: Damp heat, steady state + A1 :1984 |
HD 323.2.3 S2:1987 |
|
ІЕС 60068-2-6:1995 |
Environmental testing - Part 2: Tests - Test Fc: Vibration, sinusoidal + Corr.:1995 |
EN 60068-2-6:1995 |
|
ІЕС 60068-2-27:1987 |
Basic environmental testing procedures - Part 2: Tests - Test Ea & Guidance: Shock |
EN 60068-2: 27:1993 |
|
ІЕС 60068-2-42:1982 |
Basic environmental testing procedures - Part 2: Tests - Test Kc: Sulphur dioxide test for contacts and connections |
- |
|
ІЕС 60068-2-56:1988 |
Environmental testing - Part 2: Tests - Test Cb: Damp heat, steady state, primarily tor equipment |
HD 323.2.56 S1:1990 |
|
ISO 209-1:1989 |
Wrought aluminium and aluminium alloys - Chemical composition and forms of products - Part 1 : Chemical composition. |
- |
|
НАЦІОНАЛЬНЕ ПОЯСНЕННЯ |
||
|
Видання ISO/IEC |
Назва Видання |
EN/HD |
|
- |
Системи виявляння пожежі та сигналізування про пожежу. Частина 1. Вступ |
EN 54-1:1996 |
|
- |
Системи сигналізації. Частина 4. Електромагнітна сумісність. Стандарт для серії виробів. Вимоги щодо стійкості компонентів систем пожежної сигналізації, системи захисту від вторгнення і суспільного сповіщування про тривогу |
EN 50130-4:1995 |
|
ІЕС 60068-1:1988 |
Випробовування на впливання довкілля. Частина 1. Загальні положення та настанови + А1:1992 |
EN 60068-1:1994 |
|
ІЕС 60068-2-1:1990 |
Випробовування на впливання довкілля. Частина 2. Випробовування. Випробовування А. Холод + А1: 1993, А2: 1994 |
EN 60068-2-1:1994 |
|
ІЕС 60068-2-3:1969 |
Основні методи випробовування на впливання довкілля. Частина 2. Випробовування. Випробовування Са. Вологе тепло, постійний режим + А1:1984 |
HD 323.2.3 S2:1987 |
|
ІЕС 60068-2-6:1995 |
Випробовування на впливання довкілля. Частина 2. Випробовування. Випробовування Fc. Вібрація, синусоїдна + Поправка 1995 |
EN 60068-2-6:1995 |
|
ІЕС 60068-2-27:1987 |
Основні методи випробовування на впливання довкілля. Частина 2. Випробовування. Випробовування Еа та настанови. Удар |
EN 60068-2-27:1993 |
|
ІЕС 60068-2-42:1982 |
Основні методи випробовування на впливання довкілля. Частина 2. Випробовування. Випробовування Кс. Випробовування контактів та з'єднань на впливання діоксиду сірки |
- |
|
ІЕС 60068-2-56:1988 |
Випробовування на впливання довкілля. Частина 2. Випробовування. Випробовування Сb. Вологе тепло, постійний режим, призначене в основному для апаратури |
HD 323.2.56 S1:1990 |
|
ISO 209-1:1989 |
Кований алюміній і алюмінієві сплави. Хімічний склад та форми виробів. Частина 1. Хімічний склад. |
- |
3 ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ
3.1 Визначення
У цьому стандарті використано терміни і визначення, наведені в EN 54-1, а також нижче наведені:
3.1.1 значення порога спрацьовування (response threshold value)
Значення концентрації аерозолю в безпосередній близькості від зразка в момент формування їм сигналу тривоги під час випробовування відповідно до 5.1.5
Примітка. Значення порога спрацьовування може залежати від способу обробляння сигналу в сповіщувачі або в пожежному приймально-контрольному приладі.
4 ОСНОВНІ ВИМОГИ
4.1 Відповідність стандарту
Для відповідності цьому стандарту сповіщувач повинен задовольняти вимогам цього розділу, що треба підтверджувати візуальним контролюванням або технічним оцінюванням, а також повинен бути випробуваний відповідно до розділу 5 і повинен задовольняти вимогам випробовувань.
4.2 Індивідуальна індикація тривоги
Кожний сповіщувач повинен мати вбудований червоний оптичний індикатор, завдяки якому певний сповіщувач, який подав тривогу, може бути ідентифікований до моменту скидання режиму тривоги. Якщо інші режими сповіщувача можуть бути відображені візуально, то вони повинні чітко відрізнятися від індикації тривоги, за винятком, коли сповіщувач переведено в режим обслуговування. У знімних сповіщувачах індикатор можна вбудовувати у головку або в базу сповіщувача. Оптичний індикатор повинен бути чітко видимим із відстані не менше ніж 6 м безпосередньо під сповіщувачем за освітленості довкілля до 500 лк.
4.3 Підімкнення допоміжних пристроїв
Якщо сповіщувач має контакти для приєднання допоміжних пристроїв (наприклад, виносних індикаторів, реле керування), то коротке замикання або обрив таких з'єднань не повинні впливати на правильне функціювання сповіщувача.
4.4 Контролювання знімних сповіщувачів
Для знімних сповіщувачів повинні бути забезпечені засоби дистанційного контролювання (наприклад, пожежний приймально-контрольний прилад) для виявляння вилучення сповіщувача з його бази з видаванням сигналу несправності.
4.5 Настройки виробника
Зміна настройок виробника сповіщувача не повинна бути можливою без застосовування спеціальних засобів (наприклад, використовування спеціального коду або інструмента) або за умов руйнування або усунення пломби.
4.6 Регулювання характеристик на місці експлуатування
Якщо передбачено можливість регулювання характеристик спрацьовування сповіщувача на місці його експлуатування, то:
- для кожної настройки, для якої виробник гарантує відповідність цьому стандарту, сповіщувач повинен відповідати вимогам цього стандарту, та доступ до засобів регулювання повинен бути можливим лише у разі використовування спеціального коду або спеціального інструмента або вилучання сповіщувача з його бази або монтажного кріплення;
- для будь-якої(-их) настройки(-ок), для якої виробник не гарантує відповідність цьому стандарту, регулювання повинно бути можливим лише у разі використовування коду або спеціального інструмента; при цьому на сповіщувачі або в супровідних даних на нього повинно бути чітко зазначено, що сповіщувач у разі використовування цієї (цих) настройки(-ок) не відповідає цьому стандарту.
Примітка. Ці регулювання можна виконувати як у сповіщувачів, так і в пожежному приймально-контрольному приладі.
4.7 Захист від проникання сторонніх предметів
Конструкція сповіщувача повинна унеможливлювати проникання у вимірювальну(-і) камеру(-и) сферичних предметів діаметром (1,3 ± 0,05) мм.
Примітка. Цю вимогу введено з метою обмеження проникання комах до чутливих елементів сповіщувача. Зрозуміло, що виконання цієї вимоги недостатньо, щоб перекрити доступ для усіх видів комах, однак вважають, що занадто жорсткі обмеження розмірів отворів можуть призвести до погрози закупорювання їх пилом тощо. Тому необхідно передбачати й інші запобіжні заходи проти помилкових спрацьовувань, викликаних дрібними комахами, що потрапили усередину.
4.8 Спрацьовування за умов пожеж, що розвиваються повільно
Наявність у сповіщувачів «компенсування дрейфу» (наприклад, для компенсування зміни чутливості сповіщувача внаслідок його поступового забруднювання) не повинно призводити до значного зниження чутливості сповіщувача за умов пожеж, що розвиваються повільно.
У зв'язку з тим, що практично неможливо провести випробовування в умовах дуже повільного зростання концентрації диму, оцінювання реакції сповіщувача в подібних умовах можна зробити на підставі аналізування схеми (програмного забезпечення) і (або) проведенням фізичних тестів і імітацій.
Вважають, що сповіщувач відповідає вимогам цього пункту, якщо це оцінювання показує, що:
- час, через який сповіщувач видає сигнал пожежної тривоги за будь-якої швидкості зростання концентрації диму R, більшої ніж А/4 на годину (де А - початкове некомпенсоване значення порога спрацьовування сповіщувача), не перевищує значення 1,6 · A/R більше ніж на 100 с;
- діапазон швидкостей зміни вхідного сигналу, що підлягають компенсуванню, обмежено так, що у всьому діапазоні компенсування не призводить до підвищення значення порога спрацьовування сповіщувача щодо його початкового значення більше ніж у 1,6 рази.
Примітка. Додаткову інформацію щодо оцінювання цих вимог наведено у додатку L.
4.9 Марковання
Кожний сповіщувач повинен мати чітке марковання, яке містить таку інформацію:
- номер цього стандарту (EN 54-7);
- назву або товарний знак виробника або постачальника;
- познаку моделі сповіщувача (тип або номер);
- познаку виводів;
познаку(-и) або код(и) (наприклад, серійний номер або код партії), за якими виробник може визначити, принаймні, дату або партію і місце виготовлення і номер(и) версії програмного забезпечення, що міститься у сповіщувачі.
У знімних сповіщувачах головка сповіщувача повинна бути помаркована відповідно до а), b), с) і е), а база повинна бути помаркована, принаймні, відповідно до с) (а саме повинна бути позначена модель) і d).
Якщо у маркованні використовують символи або скорочення незагальноприйнятого використовування,
тоді їх повинно бути роз'яснено у супровідній документації, надаваній разом із пристроєм.
Марковання повинно бути видиме протягом установлювання та доступне під час обслуговування.
Марковання не треба розміщувати на гвинтах або інших легкознімних частинах.
4.10 Дані
Сповіщувачі треба постачати із супровідною документацією з достатнім обсягом технічних даних, даних по інсталюванню і обслуговуванню, що забезпечує їх правильне встановлювання і функціювання1). Якщо ці дані не надають із кожним сповіщувачем, то повинно бути надане посилання на відповідну документацію або на кожному сповіщувачі, або з кожним сповіщувачем.
Примітка. Для організацій, що проводять роботи з сертифікації сповіщувачів на відповідність вимогам цього стандарту, може знадобитися додаткова інформація.
4.11 Додаткові вимоги щодо програмно-керованих сповіщувачів
4.11.1 Загальні положення
Програмно-керовані сповіщувачі для відповідності цього стандарту повинні задовольняти вимоги 4.11.2, 4.11.3 і 4.11.4.
4.11.2 Документація на програмне забезпечення
4.11.2.1 Виробник повинен подати на розглядання документацію, що містить короткий опис структури програмного забезпечення. Ця документація повинна бути досить детальною для перевіряння його відповідності цьому стандарту і повинна містити, принаймні:
a) функційний опис основної програми (наприклад, блок-схему програми або структурограму), в тому числі:
- короткий опис модулів програми та виконуваних функцій;
- спосіб взаємодії модулів програми;
- повну ієрархію програми;
- спосіб взаємодії програмного та апаратного забезпечення сповіщувача;
- спосіб викликання модулів програми, в тому числі будь-яке обробляння переривання;
- опис областей пам'яті, використовуваних для різних цілей (наприклад, програм, специфічних даних об'єкта і поточних даних);
- познаки, за допомогою яких можна однозначно ідентифікувати програмне забезпечення та його версію.
4.11.2.2 Виробник повинен мати докладну документацію на програмне забезпечення, яка повинна надаватися, в разі потреби, випробовувальній організації. Ця документація повинна містити, принаймні:
- короткий опис конфігурації системи, в тому числі усіх компонентів програмного та апаратного забезпечення;
- опис кожного модуля програми, в тому числі, принаймні:
- назву модуля;
- опис виконуваних задач;
опис інтерфейсів, у тому числі спосіб передавання даних, діапазон вірогідних даних та перевіряння їхньої вірогідності;
- повну роздруківку вихідних кодів у вигляді друкованої копії або у формі машинного коду (наприклад, у коді ASCII), у тому числі всі використані глобальні і локальні змінні, константи і мітки, а також достатні коментарі для розпізнавання послідовності виконання програми;
- подробиці будь-яких програмних засобів, що їх застосовують на етапах розробляння та впроваджування (наприклад, засоби CASE, компілятори).
|
Національна примітка. ASCII - скор, від American standard code for information interchange - Американський стандартний код обміну інформацією. CASE - скор, від computer-aided software engineering - автоматизоване проектування та створення программ. |
4.11.3 Побудова програмного забезпечення
Для гарантії надійної роботи сповіщувача треба виконувати такі вимоги щодо побудови програмного забезпечення:
- програмне забезпечення повинно мати модульну структуру;
b) побудова інтерфейсів для ручного або автоматичного формування даних не повинна дозволяти, щоб некоректні дані викликали помилку в роботі програми;
c) програмне забезпечення повинне бути побудоване так, щоб унеможливити зависання програми.
4.11.4 Збереження програм і даних
Програма, що необхідна для відповідності цьому стандарту, та всі попередньо встановлені дані такі, як
настройки виробника, повинні зберігатися в енергонезалежній пам'яті. Записування інформації в область пам'яті, що містить цю програму і дані, повинне бути можливе лише у разі використовування деякого спеціального інструмента або коду і не повинне бути можливе протягом нормальної роботи сповіщувача.
Специфічні дані об'єкта повинні міститися в пам'яті, яка буде зберігати дані протягом, принаймні, двох тижнів без зовнішнього електроживлення сповіщувача, а з моменту відновлення електроживлення після його вимкнення повинно бути забезпечено виконання автоматичного відновлювання таких даних протягом 1 год.
5 ВИПРОБОВУВАННЯ
5.1 Загальні положення
5.1.1 Атмосферні умови під час випробовування
Якщо методика випробовування не встановлює інше, то випробовувати треба після того, як випробний зразок стабілізувався за нормальних атмосферних умов для випробовування згідно з ІЕС 60068-1:1988 + А1:1992, що є такими:
- температура - від 15 °С до 35 °С;
- відносна вологість - від 25 % до 75 %;
- атмосферний тиск - від 86 кПа до 106 кПа.
Примітка. Якщо зміна цих параметрів має значне впливання на вимірювання, то такі зміни необхідно звести до мінімуму під час ряду вимірювань, виконуваних як частина одного випробовування на одному зразку.
5.1.2 Стан сповіщувача під час випробовування
Якщо відповідно до методики випробовування зразок повинен бути у робочому стані, то його треба підімкнути до відповідного устатковання електроживлення і контролювання, характеристики якого відповідають технічним даним виробника. Якщо інше не зазначено в методиці випробовування, параметри електроживлення зразка повинні знаходитися у межах діапазону(-ів), зазначеного(-их) виробником і повинні залишатись незмінними протягом випробовування. Величина, обрана для кожного параметра, повинна, зазвичай, мати номінальне або середнє значення зазначеного діапазону. Якщо методика випробовування вимагає, щоб зразок контролювали на виявлення будь-яких сигналів тривоги або несправності, тоді повинне бути зроблене підімкнення до будь-яких необхідних додаткових пристроїв для розпізнавання сигналу несправності (наприклад, кінцевий елемент для звичайних сповіщувачів).
Примітка. Подробиці про устатковання електроживлення і контролювання та застосовані критерії тривоги повинні бути наведені в протоколі випробовування.
5.1.3 Установлювання сповіщувача
Зразок треба установлювати за допомогою його штатних засобів кріплення відповідно до інструкцій виробника. Якщо в інструкціях зазначено більше ніж один спосіб установлювання, то для кожного випробовування треба обирати спосіб, який вважають найнесприятливішим.
5.1.4 Допустимі відхили
Якщо не зазначено інше, допустимі відхили параметрів випробовування на впливання довкілля повинні відповідати наданим у базових стандартах на визначений вид випробовування, на яке є посилання (наприклад, відповідна частина ІЕС 60068).
Якщо вимога або методика випробовування не визначає допустимі відхили або межі відхилу, то їх треба вважати рівними ± 5 %.
5.1.5 Вимірювання часу спрацьовування
Зразок, для якого треба вимірювати час спрацьовування, треба встановлювати за допомогою його штатних засобів кріплення в димовий канал, зазначений у додатку А. Якщо інше не зазначено в методиці випробовування, зразок щодо напрямку повітряного потоку треба встановлювати у положенні, в якому під час випробовування залежності від напрямку було зафіксовано найменшу чутливість.
Перед початком кожного випробовування димовий канал треба провітрювати, щоб забезпечити відсутність залишків випробовувального аерозолю в самому каналі і на зразку.
Під час вимірювання швидкість повітряного потоку в безпосередній близькості від сповіщувача повинна бути (0,2 ± 0,04) м/с, якщо в методиці випробовування не зазначено інше.
Температура повітря в каналі повинна бути (23 ± 5) °С і під час проведення усіх вимірювань для конкретного типу сповіщувачів не повинна змінюватися більше ніж на 5 К, якщо в методиці випробовування не зазначено інше.
Зразок треба підмикати до відповідного устатковання електроживлення і контролювання, як зазначено
у 5.1.2, і треба стабілізувати протягом, як мінімум, 15 хв, якщо інше не зазначено виробником.
Випробовувальний аерозоль, зазначений у додатку В, треба подавати в канал так, щоб швидкість зростання концентрації аерозолю знаходилась у діапазоні:
0,015 0,1 дБ/(м · хв) для сповіщувачів розсіяного або пропущеного світла;
0,05 0,3 1/хв для іонізаційних сповіщувачів.
Примітка 1. Ці діапазони дозволяють обирати відповідну швидкість залежно від чутливості сповіщувача, щоб одержати спрацьовування сповіщувача за прийнятний час.
Примітка 2. Рівняння для m і у наведено у додатку С.
Швидкість зростання концентрації аерозолю повинна залишатися практично постійною під час проведення усіх вимірювань для конкретного типу сповіщувачів.
Значення концентрації аерозолю в момент видавання зразком сигналу тривоги треба зареєструвати як m (дБ/м) для сповіщувачів розсіяного або пропущеного світла, або у - для іонізаційних сповіщувачів (див. додаток С). Це значення повинно бути прийнято як поріг спрацьовування сповіщувача.
5.1.6 Забезпечення випробовувань
Для проведення випробовувань на відповідність цьому стандарту треба забезпечити:
- для знімних сповіщувачів по 20 головок сповіщувачів і баз до них.
Для незнімних сповіщувачів по 20 зразків; - дані, зазначені у 4.10.
Примітка 1. Знімні сповіщувачі складаються, принаймні, з двох частин: бази (розетки) і головки (безпосередньо, самого сповіщувача). Якщо зразки є знімними сповіщувачами, то ці дві або більше частини в сукупності вважають повним сповіщувачем.
Надані для випробовування зразки треба розглядати як продукцію серійного виробництва у відношенні конструкції і настроювання.
Примітка 2. Це означає, що середнє значення порога спрацьовування 20 зразків, визначене під час випробовування на відтворність, повинно відповідати середньому значенню порога спрацьовування сповіщувачів за умов серійного виробництва, а граничні значення, визначені у випробовуванні на відтворність, повинні також співпадати з граничними значеннями порога спрацьовування продукції цього самого виробника.
5.1.7 План випробовування
Зразки треба випробовувати відповідно до нижче наведеного плану (див. таблицю 1). Після випробування на відтворність, треба відібрати чотири зразки з найменшою чутливістю (тобто сповіщувачі з найвищими значеннями порога спрацьовування) і пронумерувати їх відповідно від 17 до 20, а інші - у довільному порядку від 1 до 16.
Таблиця 1 - План випробовування
|
Випробовування |
Розділ |
Номер зразка |
|
Повторність |
5.2 |
довільно узятий зразок |
|
Залежність від напрямку |
5.3 |
довільно узятий зразок |
|
Відтворність |
5.4 |
усі сповіщувачі |
|
Зміни параметрів електроживлення |
5.5 |
1 |
|
Повітряний потік |
5.6 |
2 |
|
Осліплювання1) |
5.7 |
3 |
|
Сухе тепло (стійкість) |
5.8 |
4 |
|
Холод (стійкість) |
5.9 |
5 |
|
Вологе тепло, постійний режим (стійкість) |
5.10 |
6 |
|
Вологе тепло, постійний режим (тривкість) |
5.11 |
7 |
|
Корозійне впливання діоксиду сірки (SO2) (тривкість) |
5.12 |
8 |
|
Поштовх (стійкість) |
5.13 |
9 |
|
Удар (стійкість) |
5.14 |
10 |
|
Вібрація синусоїдна (стійкість) |
5.15 |
11 |
|
Вібрація синусоїдна (тривкість) |
5.16 |
11 |
|
Електростатичний розряд (стійкість) |
5.17 |
122) |
|
Випромінювані електромагнітні поля (стійкість) |
5.17 |
132) |
Кінець таблиці 1
|
Випробовування |
Розділ |
Номер зразка |
|
Кондуктивні завади, спричинені електромагнітними полями (стійкість) Пачки короткочасних перехідних імпульсів (стійкість) Повільні кидки напруги великої енергії (стійкість) Чутливість до пожежі |
5.17 5.17 5.17 5.18 |
142) 152) 162) 17, 18, 19 і 20 |
|
1) Це випробовування проводять тільки для сповіщувачів пропущеного або розсіяного світла. 2) 3 метою спрощення випробовування дозволено використовувати той самий зразок для декількох випробовувань по ЕМС. У такому випадку проміжні функційні випробовування на зразках, використовуваних для більше ніж одного випробовування, можна вилучити, та функційне випробовування треба проводити наприкінці такої серії випробовувань. Однак, варто відмітити, що у випадку відмови може не бути можливості визначити, яке саме випробовування викликало цю невідповідність (див. розділ 4 EN 50130-4:1995 + А1:1998). |
||
5.2 Повторність
5.2.1 Мета випробовування
Довести, що чутливість сповіщувача лишається постійною навіть після великої кількості спрацювань.
5.2.2 Методика випробовування
Значення порога спрацьовування зразка треба вимірювати шість разів відповідно до 5.1.5.
Положення зразка щодо напрямку повітряного потоку може бути довільним, але повинно залишатися однаковим під час проведення всіх шести вимірювань.
Максимальне виміряне значення порога спрацьовування треба позначати як у mах або m mах, а мінімальне уmin або mmin.
5.2.3 Вимоги
Співвідношення значень порога спрацьовування уmах : уmin або mmах : mmin не повинно перевищувати 1,6.
Мінімальне значення порога спрацьовування уmin повинно бути не менше ніж 0,2 або mmin повинно бути не менше ніж 0,05 дБ/м.
5.3 Залежність від напрямку
5.3.1 Мета випробовування
Довести, що чутливість сповіщувача не залежить надмірно від напрямку повітряного потоку навколо сповіщувача.
5.3.2 Методика випробовування
Значення порога спрацьовування випробного зразка треба вимірювати вісім разів відповідно до 5.1.5. Треба повертати зразок після кожного вимірювання на 45° навколо його вертикальної осі так, щоб виміряні значення відповідали вісьмом різним положенням стосовно напрямку повітряного потоку.
Максимальне виміряне значення порога спрацьовування треба позначати як уmах або mmах, а мінімальне - уmin або mmin.
Обидва положення, у яких були виміряні максимальне і мінімальне значення порога спрацьовування повинні бути позначені.
Під час подальших випробовувань положення, у якому було виміряне максимальне значення порога спрацьовування, буде позначатися як положення з найменшою чутливістю, а положення з мінімальним значенням порога як положення з найбільшою чутливістю.