МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

Н А К А З

18.12.2002  N 476

Зареєстровано в Міністерстві

юстиції України

13 березня 2003 р.

за N 203/7524

Про затвердження Державних санітарних норм та

правил при роботі з джерелами електромагнітних полів

Відповідно до статті  40  Закону  України  "Про  забезпечення санітарного та  епідемічного  благополуччя  населення"   Н А К А З У Ю:

1. Затвердити Державні санітарні норми та правила при  роботі з джерелами електромагнітних полів, що додаються.

2. Державні санітарні норми та правила при роботі з джерелами електромагнітних полів ввести в дію з 01.04.2003 року.

3. Головному      санітарно-епідеміологічному      управлінню Міністерства  охорони  здоров'я  України  даний  наказ  довести до установ і закладів  державної  санітарно-епідеміологічної  служби, міністерств,   інших   центральних   органів  виконавчої  влади  в установленому порядку.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника начальника   Головного   санепідуправління   Міністерства  охорони здоров'я України Ситенка М.А.

Перший заступник Державного секретаря,

головний державний санітарний лікар України                            О.О.Бобильова

                                     ЗАТВЕРДЖЕНО

                                     Наказ Міністерства

                                     охорони здоров'я України

                                     18.12.2002  N 476

                                     Зареєстровано в Міністерстві

                                     юстиції України

                                     13 березня 2003 р.

                                     за N 203/7524

               ДЕРЖАВНІ САНІТАРНІ НОРМИ І ПРАВИЛА

         при роботі з джерелами електромагнітних полів

                     1. Загальні положення

    1.1. Державні   санітарні   норми  і  правила  при  роботі  з

джерелами  електромагнітних  полів  (далі  -  санітарні  норми   і

правила)   встановлюють  вимоги  до  умов  праці  працівників,  що

займаються  виготовленням,   експлуатацією,   обслуговуванням   та

ремонтом обладнання,  при роботі якого виникають постійні магнітні

поля (далі - ЕМП) та електромагнітні випромінювання (далі - ЕМВ) у

діапазоні частот від 50,0 Гц до 300,0 ГГц.

    1.2. Ці  санітарні  норми  і  правила  не розповсюджуються на

працівників,  що працюють з  візуальними  дисплейними  терміналами

електронно-обчислювальних машин або виконують роботи в невимкнених

електроустановках напругою до 750 кВ включно.

    1.3. Санітарні норми  і  правила  є  обов'язковими  для  всіх

міністерств,   інших   центральних   органів   виконавчої   влади,

підприємств,   установ,   організацій   незалежно   від   відомчої

належності   та   форм   власності,   громадян,   які  проектують,

виготовляють,  експлуатують та обслуговують обладнання, апаратуру,

прилади, устаткування тощо, що є джерелами ЕМП, які розробляють та

впроваджують  заходи  щодо  зниження  шкідливого  впливу  ЕМП   на

працюючих,  які  виконують  державний санітарний нагляд за умовами

праці.

    1.4. Вимоги  цих  санітарних  норм  і  правил  повинні   бути

враховані    у    нормативно-технічних   документах:   стандартах,

будівельних  нормах,  технічних  умовах,  інструкціях,  методичних

вказівках   та   інших,   які   регламентують   конструктивні   та

експлуатаційні  вимоги  до  обладнання,  устаткування,   приладів,

апаратів   тощо,  у  тому  числі  зарубіжного  виробництва,  що  є

джерелами ЕМП.

    1.5. Галузеві (відомчі)  нормативні  документи  повинні  бути

приведені у відповідність до вимог даних санітарних норм і правил.

    1.6. Санітарні  норми  і  правила  при роботі з джерелами ЕМП

підготовлені з урахуванням результатів нових наукових досліджень у

цій галузі.

    1.7. Вважати   такими,  що  не  застосовуються  на  території

України:

    1.7.1. "Санитарные нормы и правила при работе  с  источниками

электромагнитных   полей  высоких,  ультравысоких  и  сверхвысоких

частот" від 30.03.70 N 848-70,  затверджені заступником  головного

державного санітарного лікаря СРСР.

    1.7.2. "Предельно  допустимые  уровни  воздействия постоянных

магнитных полей при работе с магнитными устройствами и  магнитными

материалами"  від  16.06.77  N  1742-77,  затверджені  заступником

головного державного санітарного лікаря СРСР.

    1.7.3. "Предельно допустимые уровни магнитных полей  частотой

50  Гц" від 17.01.85 N 3206-85,  затверджені заступником головного

державного санітарного лікаря СРСР.

    1.7.4. "Ориентировочные   безопасные    уровни    воздействия

переменных  магнитных  полей частотой 50 Гц при производстве работ

под  напряжением  на   воздушных   линиях   (ВЛ)   электропередачи

напряжением  220-1150  кВ"  від  28.09.88  N 5060-89,  затверджені

заступником головного державного санітарного лікаря СРСР.

                    2. Терміни і визначення

    2.1. Антена  -  пристрій  для  випромінювання   і   приймання

радіохвиль.

    2.2. Антена    вимірювальна   (приймальна)   -   антена   для

вимірювання   напруженості   або    щільності    потоку    енергії

електромагнітних випромінювань.

    2.3. Антени,  що  обертаються  і сканують,  - випромінювальні

антени,  що забезпечують переміщення діаграми спрямованості шляхом

механічного   колового  руху  або  сканування  (горизонтальне  або

вертикальне переміщення в межах сектора).

    2.4. Апаратура  випромінювальна  -  апаратура,   що   передає

(випромінює) збуджене на ній синфазне електромагнітне поле.

    2.5. Ближня  зона  (зона  індукції)  -  частина простору,  що

прилягає  до  джерела  випромінювання,  для   всіх   точок   якого

виконується умова  r  << (лямбда)/2 (пі) (r - відстань до джерела;

(лямбда) - довжина хвилі). У ближній зоні електромагнітна хвиля не

сформована,  а  електромагнітна  енергія  має переважно реактивний

характер.  Електричні  й  магнітні  поля   зміщені   в   часі,   а

співвідношення  між  ними  головним  чином  залежить від координат

зони,   довжини   хвилі   і    геометричних    розмірів    джерела

випромінювання.

    2.6. Виробничі приміщення - замкнені  простори  в  спеціально

призначених будинках і спорудах,  у яких постійно (за змінами) або

періодично (упродовж робочого дня) відбувається трудова діяльність

людей,   пов'язаних   з   участю   в   різних  видах  виробництва,

організації,  контролі й управлінні виробництвом, а також з участю

у   позавиробничих  видах  роботи  на  підприємствах,  транспорті,

зв'язку та ін.

    2.7. Граничнодопустимий рівень - напруженість ЕМП на робочому

місці,   яка   при  щоденній  роботі  не  викликає  у  працівників

захворювань або відхилень у стані здоров'я,  що виявляють  сучасні

методи   дослідження   в  процесі  професійної  діяльності  або  у

віддалені строки.

    2.8. Дальня зона (зона  випромінювання)  -  зона  сформованої

електромагнітної хвилі,  у якій співвідношення між електричною (Е)

і магнітною  (Н)  складовими  виражається як Е = 377Н,  відповідає

відстані r (помилка обчислення відстані не перевищує (лямбда)/16),

на  якій одночасно виконуються нерівності r >> (лямбда)/2 (пі)  та

           2

r   >=    2D /(лямбда)    (D   -   максимальний   розмір   джерела

випромінювання).

    2.9. Джерела  ЕМП  -  джерела,  що  генерують електромагнітне

поле.

    2.10. Діаграма спрямованості - графічне зображення  розподілу

енергії, що випромінюється в просторі біля джерела.

    2.11. Екрани відбивні - екрани,  захисна дія яких грунтується

на відбитті електромагнітної енергії матеріалом екрана.

    2.12. Екрани  поглинання   -   екрани,   захисна   дія   яких

грунтується  на  поглинанні  електромагнітної енергії спеціальними

матеріалами.

    2.13. Електромагнітна  безпечність  -  сукупність  технічних,

санітарно-гігієнічних  і  організаційних заходів,  що забезпечують

безпечні умови праці персоналу при роботі з джерелами ЕМП.

    2.14. Енергетичне навантаження - добуток квадрата  потужності

електричної  Е  і магнітної Н енергії та часу дії (опромінювання),

                   2               2

вимірюється в  (В/м)  х  год,  (А/м) х год.  У діапазоні 300 МГц -

300 ГГц енергетичне навантаження дорівнює добутку щільності потоку

енергії на час дії (опромінювання), вимірюється в (мкВт/кв. см ) х

х год.

    2.15. Ефективність  екранування - відношення напруженості або

щільності потоку енергії ЕМП до і після екранування.

    2.16. Імпульсне   випромінювання    (генерація)    -    режим

випромінювання  у  вигляді  сигналів  (імпульсів),  що виникають у

певні моменти часу.  Для характеристики імпульсного випромінювання

керуватись:

    будівельними нормами і правилами;

    правилами влаштування електроустановок;

    правилами технічної  експлуатації електроустановок споживачів

і правилами  техніки  безпеки  при  експлуатації  електроустановок

споживачів.

    Захисні засоби    повинні    відповідати    вимогам    правил

використання і випробування захисних засобів, які використовуються

в електроустановках.

    6.3. При  розміщенні  в одному приміщенні декількох установок

треба  унеможливлювати  перевищення  ГДР   при   сумації   енергії

випромінювання.

    6.4. У  разі  можливого  проходження електромагнітної енергії

через  будівельні  конструкції  в   сусідні   приміщення   повинні

вживатись заходи, які унеможливлюють опромінювання працівників при

рівнях,  які  перевищують  гранично  допустимі   для   відповідних

категорій опромінювання.

    6.5. Допускається   при   погодженні  з  органами  державного

санітарно-епідеміологічного   нагляду   проведення   робіт    щодо

настроювання  і  регулювання  апаратури,  яка  є  джерелом ЕМП,  в

екранованих  приміщеннях.  Робочі  площі  та  об'єми   екранованих

приміщень    повинні   встановлюватись,   виходячи   з   габаритів

оброблюваних виробів,  з урахуванням вимог безпеки  при  роботі  з

високою   напругою  і  санітарних  норм  проектування  промислових

підприємств.  Для  унеможливлення  перевищення  ГДР   за   рахунок

відбитого   випромінювання  стіни,  стелю  і  підлогу  екранованих

приміщень необхідно покривати матеріалами,  що поглинають  ЕМВ  до

допустимих рівнів.

    У разі  спрямованого випромінювання допускається застосування

поглинальних покриттів тільки  на  відповідних  ділянках  стін.  В

екранованих  приміщеннях  повинні  вживатися  заходи з компенсації

нестачі  природного  світла,  ультрафіолету,   змін   газового   й

аероіонного  складу повітря та ін.  відповідно до вимог санітарних

норм і правил.

               7. Засоби захисту працівників від

                   дії електромагнітних полів

    7.1. Засоби  захисту  слід  використовувати  при  всіх  видах

робіт,  якщо  умови останніх не відповідають вимогам розділу 4 цих

санітарних норм і правил.

    7.2. Захист  персоналу  від  дії   ЕМП   досягається   шляхом

проведення  організаційних,  інженерно-технічних заходів,  а також

використання засобів індивідуального захисту.

    До організаційних   заходів   належать:   вибір  раціональних

режимів  праці  установок,  обмеження  місця  і  часу  перебування

персоналу в зоні опромінювання і т. ін.

    Інженерно-технічні заходи  включають  раціональне  розміщення

обладнання,   використання   засобів,  які  обмежують  надходження

електромагнітної енергії на робочі  місця  персоналу  (поглинальні

матеріали, екранування).

    До засобів індивідуального захисту належать захисні  окуляри,

щитки,  шоломи, захисний одяг (комбінезони, халати з металовмісної

тканини; окуляри з металовмісним склом).

    Засіб захисту   в   кожному   конкретному   випадку   повинен

визначатись з урахуванням  робочого  діапазону  частот,  характеру

робіт, необхідної ефективності захисту.

    7.3. Особи     (фахівці),     які    проводять    дослідження

електромагнітних    випромінювань,     повинні     мати     засоби

індивідуального захисту від впливу ЕМВ.

    7.4. На  кожний  засіб захисту повинна бути складена технічна

документація з відміткою про призначення  та  діапазон  частот,  у

яких   цей   засіб  захисту  може  бути  використаний,  допустимої

потужності розсіювання,  забезпеченої ефективності захисту за всім

діапазоном частот, на який розраховано використання даного засобу.

    7.5. У  діапазонах  частот 50 Гц,  1 кГц - 300 МГц (розробка,

використання,    випробування,    експлуатація    установок    для

термообробки   матеріалів,   засобів  зв'язку,  фізіотерапевтичної

апаратури) захист персоналу здійснюється шляхом:

    раціонального розміщення установок;

    екранування установок,   окремих  блоків  (генераторні  шафи,

конденсатори,   погоджувальні    високочастотні    трансформатори,

повітряні лінії передачі енергії, робочі елементи), робочих місць,

а в разі  проникнення  електромагнітної  енергії  в  приміщення  з

території  антенних  полів  - екранування окремих частин будинків.

Екрани залежно від діапазону частот ЕМП виготовляються з  алюмінію

і алюмінієвих сплавів, міді і її сплавів, сталі, пермалою та ін. у

вигляді  листів  або  сітки.   Розміри   і   конструкція   екранів

визначаються  видом  ЕМП,  особливостями  технологічного  процесу,

характеристиками блоку,  який екранується, необхідною ефективністю

екранування  і  допустимими  витратами  енергії  в екрані.  Екрани

повинні мати добрий  електричний  контакт  між  частинами,  що  їх

складають, надійне заземлення і електроблокування;

    використання коаксіальних ліній передачі енергії;

    поліпшення електричного   контакту  між  окремими  елементами

(блоками) установок;

    віддалення робочих місць від джерел ЕМП і застосування у разі

виробничої необхідності дистанційного керування установками;

    автоматизації окремих операцій виробничого процесу;

    усунення паразитних наводок і перевипромінювання  енергії  на

фідерні   лінії,  електромережні  проводи,  опалювальні  пристрої,

водопровідні труби.

    7.6. У діапазоні 0,3-300 ГГц при регулюванні,  настроюванні і

випробуванні   радіотехнічної   апаратури   в  приміщеннях  захист

працівників забезпечується шляхом:

    виключення або обмеження в приміщеннях цехів роботи установок

з випромінюванням на антену або відкритий хвилевід;

    екранування джерел випромінювання на робочих місцях;

    застосування засобів індивідуального захисту.

    7.6.1. Виключення або обмеження випромінювання  від  антенних

систем або відкритих хвилеводів забезпечується застосуванням:

    при налагодженні високочастотної  апаратури  -  еквівалентних

навантажень;

    при перевірці робіт приймальних, індикаторних, обчислювальних

та систем керування - імітаторів мети;

    при обробці ліній передачі енергії  і  антенних  пристроїв  -

хвилеводів    з    використанням    антенно-хвилеводних    трактів

вимірювальних генераторів.

    Випробування установок  з  випромінюванням  на антену повинно

проводитись  на  спеціальних   полігонах.   В   окремих   випадках

допускається  проведення  суворо регламентованих за часом і місцем

вибіркових випробувань у приміщеннях  цехів  за  умови  виключення

опромінення    персоналу    за    інтенсивності,   яка   перевищує

граничнодопустиму.  У період роботи установок з випромінюванням на

антену   повинна  діяти  попереджувальна  (звукова  або  світлова)

сигналізація.

    7.6.2. Екранування  джерел  випромінювання  або робочих місць

здійснюється за допомогою відбивальних екранів  (стаціонарних  або

пересувних). Відбивальні екрани виготовляються з металевих листів,

сітки,  бавовняної металовмісної тканини  та  ін.  У  поглинальних

екранах  використовуються  спеціальні  матеріали,  що забезпечують

поглинання випромінювання відповідної довжини хвилі.  Залежно  від

потужності випромінювання і взаємного розміщення джерела і робочих

місць конструктивне вирішення екранів може бути  різним  (замкнута

камера, щит, чохол, штора та ін).

    7.6.3. При виготовленні екрана для джерела  випромінювання  у

вигляді  замкнутої камери вводи хвилеводів,  коаксіальних фідерів,

води,  повітря,  виводи ручок керування елементів настроювання  не

повинні порушувати екранувальних властивостей камери.

    7.6.4. Екранування  оглядових   вікон,   прикладних   панелей

проводиться   за  допомогою  радіозахисного  скла.  Для  зменшення

просочування електромагнітної енергії  крізь  вентиляційні  жалюзі

останні  екрануються  металевою  сіткою  або виконуються у вигляді

кінцевих хвилеводів.

    7.6.5. Зменшення   витоків  енергії  з  фланцевих  суглобових

хвилеводів досягається шляхом застосування  "дросельних  фланців",

ущільнення  суглобів  за  допомогою  прокладок,  що є провідниками

(фосфориста бронза,  мідь,  алюміній,  свинець та інші метали),  і

поглинальних матеріалів, здійсненням додаткового екранування.

    7.6.6. Засоби індивідуального  захисту  слід  використовувати

при ЩПЕ ЕМП вище 1000 мкВт/кв. см. Вибір засобів захисту (окуляри,

щитки,    шолом,    одяг)    визначається    конкретними   умовами

опромінювання.  Якщо захисний одяг виготовлений з матеріалу,  який

містить    у    своїй   структурі   металевій   дріт,   він   може

використовуватись тільки в умовах,  які унеможливлюють  доторкання

до відкритих струмопровідних частин.

    7.6.7. При   проведенні   робіт   з  установками  в  середині

екранованих  приміщень  (камер)  повинні  вживатися   заходи,   що

унеможливлюють  перебування персоналу в напрямі випромінювання,  а

також забезпечують зменшення відбиття електромагнітної енергії від

елементів конструкцій,  огородження приміщень (розділ 5).  З метою

захисту персоналу,  який  перебуває  поза  камерою,  повинні  бути

передбачені заходи, що унеможливлюють вихід випромінювання за межі

екранованих приміщень. У таких випадках, коли рівні ЕМП у середині

камери перевищують граничнодопустимі,  персонал слід забезпечувати

засобами індивідуального захисту або виводити  за  межі  камер  із

застосуванням дистанційного керування апаратурою.

    7.7. При  випробуванні  й  експлуатації  установок  у  режимі

випромінювання  на  антену  на  відкритих  територіях   полігонів,

аеродромів, метеостанціях, суднах морського і річкового флоту слід

уживати  заходи,  спрямовані  на  обмеження  рівня   опромінювання

території  об'єкта,  раціональне  розміщення  на  ньому будинків і

споруд,  забезпечення  безпечних  умов  для  проведення  робіт   і

пересування персоналу в зонах випромінювання антен.

    7.7.1. Для  зниження  рівня  опромінювання  території об'єкта

слід:

    антени станції  розміщувати  на   насипах   (естакадах)   або

природних пагорбах;

    обмежувати використання від'ємних кутів нахилу антени.

    7.7.2. Службові   приміщення   на   території   об'єкта  слід

розміщувати переважно в місцях,  захищених від  ЕМП  ("радіотінь",

"мертва   зона"),   орієнтувати   так,   щоб   було  унеможливлене

опромінювання вікон і дверей, у разі необхідності - екранувати.

    7.7.3. Маршрути  руху  персоналу  на  території  об'єкта слід

установлювати таким  чином,  щоб  унеможливити  опромінювання  при

рівнях, що перевищують граничнодопустимі.

    7.7.4. Зони   випромінювання   з   ЩПЕ   вище   10  Вт/кв.  м

(1000 мкВт/кв.   см)   повинні   бути    позначені    спеціальними

попереджувальними знаками.

    7.7.5. При   необхідності    проведення    робіт    у    зоні

випромінювання  антен  з  рівнями  ЕМП,  вище допустимих,  повинні

застосовуватись пересувні захисні екрани і засоби  індивідуального

захисту.

    7.8. На    підприємствах,    що    розробляють,   випускають,

експлуатують і ремонтують установки й окремі блоки,  що  генерують

ЕМП,  повинні  бути  розроблені інструкції з техніки безпеки,  які

відображають вимоги цих санітарних  норм  і  правил  щодо  захисту

працівників   відповідно  до  особливостей  кожного  підприємства.

Інструкція   затверджується    адміністрацією    підприємства    і

узгоджується   з  органами,  що  здійснюють  державний  санітарний

нагляд.  Усі  особи,  що  працюють  з  установками,  повинні  бути

ознайомлені з Інструкцією.

               8. Лікувально-профілактичні заходи

    8.1. З  метою  попередження,  ранньої діагностики і лікування

порушень  стану  здоров'я  працівників,  пов'язаних  з  дією  ЕМП,

необхідно  проводити  попередні  і  періодичні  медичні  огляди  в

порядку, установленому наказом МОЗ України.

    8.2. Усі особи з початковими  клінічними  проявами  порушень,

обумовлених дією радіохвиль, а також із загальними захворюваннями,

перебіг яких може обтяжуватись під впливом несприятливих  факторів

виробничого   середовища,  слід  брати  на  диспансерний  облік  з

проведенням  відповідних  гігієнічних  і  терапевтичних   заходів,

спрямованих   на  оздоровлення  умов  праці  і  відновлення  стану

здоров'я працівників.

    8.3. Тимчасове або постійне переведення працівників  на  іншу

роботу  здійснюється у випадках,  що характеризуються прогресивним

перебігом хвороби,  вираженими формами професійної патології,  або

при  виникненні  в  результаті  дії фактора загальних захворювань.

Переведенню  на  іншу  роботу  підлягають  також  жінки  в  період

вагітності і годування немовлят.

    8.4. Підлітки до 18 років до  роботи  на  установках,  які  є

джерелами ЕМП, не допускаються.

Начальник Головного

санітарно-епідеміологічного

управління МОЗ України                               С.П.Бережнов