Email
Пароль
?
Войти Регистрация


Регіональні правила забудови населених пунктів Сумської області

Название (рус.) Региональные правила застройки населенных пунктов Сумской области
Кем принят Автор не установлен
Тип документа Правила
Дата принятия 01.01.2002
Статус Действующий
Скачать этот документ могут только зарегистрированные пользователи в формате MS Word




Добавить свое объявление
Загрузка...
 



Емкости

Погоджено Держбудом України

(лист №1/17-487 від 10.09.02)

Затверджено рішенням Сумської обласної Ради четвертого скликання від 25.09.02

                                                                         

РЕГІОНАЛЬНІ ПРАВИЛА ЗАБУДОВИ

НАСЕЛЕНИХ ПУНКТІВ

СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

(з змінами та доповненнями, внесеними рішенням обласної ради від 25.12.02 )

м. СУМИ

 2002 рік


9__

I4-18

                                                          Зміст

1.    Загальні положення.                                                                                                     3

2.    Організація розроблення та затвердження містобудівної документації,                4

      ведення містобудівного кадастру

3.    Вимоги до забудови та благоустрою територій.                                                        6

4.    Дотримання державних, громадських та приватних інтересів під час                    8

      планування та забудови територій.

5.    Організація забудови територій                                                                                   9                          6.    Надання дозволу на будівництво об'єктів містобудування.                                     14

7.    Порядок реконструкції будинків, вбудовано-прибудованих приміщень,               18   

      горищ та мансард.

8.    Порядок підготовки та надання вихідних даних для проектування.                       19

9.    Основні вимоги щодо оформлення документації        на будівництво                    23                     

      садибних житлових будинків.

10.  Порядок топографо-геодезичного та інженерно-геологічного вишукування.        26

11.  Порядок погодження і затвердження проектної документації.                                27

12.  Дозвіл на виконання будівельних робіт. Прийняття об'єктів будівництва             28                  

      до експлуатації.

  1.  Відповідальність за порушення державних стандартів, норм і правил у сфері      30          будівництва, правил забудови.

Додатки:

1. Визначення термінів.

2. Форми заяв (звернень) громадян та юридичних осіб до органів виконавчої влади.

3. Порядок надання архітектурно-планувального завдання та технічних умов щодо інженерного забезпечення об”єкта архітектури і визначення розміру плати за їх видачу.      ( Постанова Кабінету Міністрів України від 20.12.1999р. №2328).  Зразки рішень органів місцевого самоврядування.

4. Список історичних населених місць області.

5. Форма актів вибору земельної ділянки і прийняття до експлуатації об'єкта.

6. Зразки будівельного і архітектурно-технічного паспорта об'єкта.

7. Порядок підготовки матеріалів для отримання дозволу на надбудову, добудову чи переобладнання горищ на мансардні поверхи.

8. Перелік об”єктів, архітектурно-планувальне завдання яких та проектна документація погоджуються з управлінням містобудування і архітектури облдержадміністрації.

9. Порядок погодження, проведення експертизи і затвердження проектної документації.

10. Перелік об'єктів, проекти яких не підлягають комплексній державній інвестиційній експертизі.

11. Порядок визначення меж та режимів використання історичних ареалів населених місць.

         12. Порядок визначення меж зон охорони пам'яток.

         13. Типова форма реставраційного завдання

  1.  Тимчасове положення про порядок переведення приватних житлових приміщень до    

категорії нежитлових.

1.   ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1.  Правила забудови населених пунктів Сумської області (далі - Правила), розроблені відповідно до Конституції України, Земельного кодексу України, законів України “ Про основи містобудування”,  “ Про планування та забудову територій”,  “Про архітектурну діяльність”, “Про охорону культурної спадщини”, “Про місцеве самоврядування в Україні”, “Про місцеві державні адміністрації”, “Про пожежну безпеку”, “Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення”, “Про охорону навколишнього природного середовища”, “Про екологічну експертизу”, “Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за порушення у сфері містобудування”, інших нормативно-правових актів, державних будівельних норм і типових регіональних правил забудови ( затверджених наказом Держбуду України від 10.12.2001р. №219).

1.2.   Правила встановлюють загальний для територій і населених пунктів області (крім міст обласного значення) порядок вирішення питань планування, забудови та іншого використання територій і окремих земельних ділянок. Правила погоджені з Держбудом України.

Дотримання правил є обов'язковим до виконання всіма юридичними та фізичними особами, які здійснюють містобудівну діяльність на території області (крім міст обласного значення у разі затвердження відповідними радами місцевих правил забудови.  Місцеві правила забудови  повинні узгоджуватися з регіональними).

1.3.   Правила визначають згідно із законодавством України загальні вимоги до забудови  та благоустрою територій,  розроблення, погодження,  затвердження містобудівної документації, а також внесення до неї змін, забезпечення державних, громадських та приватних інтересів під час планування територій на місцевому рівні, встановлення єдиних умов та обмежень використання земельних ділянок, вибір, вилучення та відведення земельних ділянок комунальної власності для містобудівних потреб підприємствам, установам, організаціям усіх форм власності, для здійснення підприємницької діяльності, надання юридичним та фізичним особам для житлово-цивільного будівництва, надання дозволу на будівництво, вихідних даних на проектування, проведення топографо-геодезичних та інженерно-геологічних вишукувань, погодження і затвердження проектної документації, надання дозволу на виконання будівельних робіт, прийняття до експлуатації об'єктів будівництва та їх реєстрації, організацію контролю у сфері містобудування, відповідальність за порушення державних стандартів, норм і правил у сфері будівництва, регіональних правил забудови.

1.4. Забудова населених пунктів області здійснюється згідно із затвердженою містобудівною документацією, проектними матеріалами, пов'язаними з прогнозуванням розвитку і плануванням територій, забудовою та реконструкцією населених пунктів, їх функціональних зон, будівництвом окремих будівель і споруд.

1.5.   Будівництво на території сільських, селищних, міських рад житлових будинків, громадських будівель і виробничих об'єктів, благоустрій їх територій, реконструкція чи переобладнання будівель провадиться відповідно до затвердженої містобудівної та проектно-кошторисної документації з дотриманням державних містобудівних, будівельних, протипожежних, санітарних, екологічних, інших норм та регіональних і місцевих правил забудови.

1.6. Дані Правила є основою для визначення питань планування та забудови територій при розробці відповідних місцевих правил забудови населених пунктів області (крім міст обласного значення).

  1.    У разі змін у законодавстві, будівельних нормах і правилах Правила забудови підлягають відповідним змінам або доповненням.
    1.  Основні терміни, які вжито у цих Правилах, подано в додатку 1.

2. ОРГАНІЗАЦІЯ РОЗРОБЛЕННЯ ТА ЗАТВЕРДЖЕННЯ МІСТОБУДІВНОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ, ВЕДЕННЯ МІСТОБУДІВНОГО КАДАСТРУ.

2.1.  Планування   території   здійснюється   на   загальнодержавному, регіональному та місцевому рівнях.  На загальнодержавному рівні розробляються:

 -  генеральна схема планування території України;

-  схеми планування  окремих частин України  (кількох областей, міжнародних транспортних коридорів, прикордонних територій тощо).

    2.2.   Планування територій на регіональному рівні полягає в розробленні схем планування території області, районів, регулюванні їх територій. Рішення про розроблення схем планування території області або окремих її частин приймає Сумська обласна рада в межах своїх повноважень за матеріалами, підготовленими управлінням містобудування та архітектури облдержадміністрації. Планування територій на регіональному рівні регламентується статтями 7,8,9 Закону України „Про планування і забудову територій ''.

  1.    Планування територій на місцевому рівні в межах області забезпечується відповідними  місцевими  радами  та їх  виконавчими  органами, державними адміністраціями відповідно до їх повноважень, визначених законодавством, і полягає у розробленні та затвердженні проектів планування територій на місцевому рівні, регулюванні питань щодо використання їх територій, ухваленні та реалізації відповідних рішень про дотримання містобудівної документації. Планування та забудова окремих земельних ділянок, що належать на праві власності чи користування, здійснюється їх власниками чи користувачами відповідно до затвердженої містобудівної документації, діючих державних нормативів та місцевих правил забудови.

2.4      Планування територій на місцевому рівні полягає в розробленні:

-        схем планування територій на місцевому рівні;

-        генеральних планів населених пунктів області;

-        детальних планів територій населених  пунктів;

-        планів червоних ліній;

-        проектів комплексної забудови територій (ділянок);

-        проектів розподілу територій.

  1.  Необхідність  розробки документації з планування територій  обґрунтовується  місцевим органом містобудування та архітектури. Матеріали обгрунтування подаються на розгляд відповідного виконавчого органу після погодження їх (крім проектів розподілу територій) з управлінням містобудування та архітектури облдержадміністрації.

2.6. Рішення про розроблення містобудівної документації з планування території або коригування її окремих розділів приймається відповідною сільською, селищною, міською радою за погодженням з відповідними органами містобудування і архітектури. Згідно з цим рішенням виконавчий орган відповідної ради в установлений термін:

  •  визначає замовника та розробника документації (проектну організацію,   

     генерального проектувальника), встановлює терміни її розроблення та   

     джерела фінансування, вирішує інші договірні питання;

  •  інформує через місцеві засоби масової інформації (пресу, радіо,  

     телебачення) про порядок розроблення (коригування)  

     містобудівної документації, визначає місце і терміни подання   

     фізичними   та юридичними особами пропозицій.

                 2.7.   Замовник містобудівної документації:

  •  укладає договори на розроблення документації;
  •  складає та затверджує після погодження з управлінням містобудування   

     та  архітектури облдержадміністрації завдання на проектування та  

     видає   технічні умови на інженерне забезпечення територій;

   -   забезпечує фінансування виконання робіт;

   -   контролює виконання робіт;

-   встановлює (в завданні на проектування) перелік погоджувальних  

    організацій;

  •  забезпечує проведення експертизи, погодження, розгляд та  

     затвердження  завершеного  проекту.

2.8. Всі види містобудівної документації, незалежно від замовника та джерел фінансування, підлягають експертизі, яка проводиться згідно з порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.10.2000р. №1577.

Експертиза  проводиться   заздалегідь   до   затвердження   містобудівної документації. Позитивний висновок експертизи є підставою для затвердження містобудівної документації відповідною радою. Фінансування проведення експертизи забезпечує замовник.

 2.9.  Проведення експертизи організовують:

                   -    Держбуд України - схеми планування території області,  генерального

                         плану м. Суми;

  •  управління  містобудування  та  архітектури  обласної  державної  

     адміністрації  - схем планування територій районів, схем планування  

     територій на місцевому рівні, генеральних планів, детальних планів,  

     планів червоних ліній та проектів розподілу територій населених  

     пунктів (крім  м. Суми);

                  -    управління:   архітектури та містобудування   Сумської

                       міської ради   детальні плани, плани червоних ліній, проекти   

                        розподілу територій міської  ради.

                 2.10.     Установлюються такі максимальні терміни проведення експертизи:

                 2.10.1. Схеми планування територій області та районів - 30 календарних днів для окремих експертних висновків і 60 календарних днів для комплексних експертних висновків.

2.10.2.  Генеральні плани населених пунктів:

                        а)  міста Суми - 30 календарних днів і 45 календарних днів;

                        б) інших міст, а також селищ і сіл - 20 календарних днів  і  30 календарних       днів.

     2.10.3. Детальні плани територій, плани червоних ліній, проекти розподілу територій - до 30 календарних днів.

                 2.11. Управління містобудування та архітектури обласної державної адміністрації, відділи містобудування та архітектури райдержадміністрацій, виконавчі органи міських, селищних і сільських рад:

                 2.11.1. Здійснюють контроль за розробленням містобудівної документації, організовують її експертизу, здійснюють розгляд та погодження містобудівної документації, надають висновки органам місцевого самоврядування щодо її затвердження.

      2.11.2. Узагальнюють інформацію щодо забезпеченості містобудівного розвитку населених пунктів на території області, стану розроблення містобудівної документації, її попереднього розгляду та погодження і подають цю інформацію Держбуду України.

     2.11.3. Організовують і контролюють ведення та поповнення містобудівного кадастру згідно з положенням “Про містобудівний кадастр населених пунктів”,  затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.98  № 224.

     2.12. Проектування важливих обєктів містобудування повинно здійснюватися переважно на конкурсній основі згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 25.11.95р № 137 “Про затвердження Порядку проведення містобудівних та архітектурних конкурсів”.

2.13 Для історичних населених пунктів області розробляється та затверджується спеціалізована містобудівна документація : історико-архітектурний опорний план,  в якому визначаються межі та режими використання історичних ареалів населених пунктів, а також проекти зон охорони пам”яток.

На охоронюваних археологічних територіях в межах зон охорони памяток, історичних ареалів населених місць, занесених до Списку історичних населених місць України, в заповідниках забороняються містобудівні, архітектурні чи ландшафтні перетворення, будівельні, шляхові, земляні роботи без погодження відповідних програм та проектів з представництвом Інституту археології НАН України, а також програм та проектів, реалізація яких може позначитися на обєктах культурної спадщини національного значення - з Держбудом України та Мінкультури України або ( якщо це памятка місцевого значення) - з управлінням містобудування та архітектури облдержадміністрації і управлінням культури обласної державної адміністрації. На території державних історико-культурних заповідників таке погодження надається керівництвом заповідника відповідно до наданих йому повноважень. ( Список історичних населених місць - додаток  4; Порядок визначення меж та режимів використання історичних ареалів населених місць додаток 11;  Порядок визначення меж зон охорони пам”яток -   додаток  12.).

2.14. Фінансування робіт з планування території області, районів, населених пунктів та їх частин здійснюється за рахунок коштів відповідних місцевих бюджетів і має передбачатися в них окремим рядком, а також за рахунок інших джерел, не заборонених законом.

3. ВИМОГИ ДО ЗАБУДОВИ ТА БЛАГОУСТРІЮ ТЕРИТОРІЙ

3.1.  Забудова та благоустрій територій населених пунктів здійснюється шляхом організації комплексної забудови території або розташування та будівництва окремих будинків та споруд у кварталах існуючої забудови на основі місцевих правил забудови і містобудівної документації.

3.2   Розташування та будівництво окремих багатоквартирних житлових та громадських будинків і споруд у кварталах існуючої забудови, в разі відсутності, вичерпаності терміну дії або прийняття рішень про коригування генерального плану забудови населеного пункту, детального плану, проекту реконструкції здійснюється на основі  виявлення резервної земельної ділянки для ущільнення та розроблення містобудівного обґрунтування в порядку, встановленому ДБН Б.1.1-4-2002 “Склад, зміст, порядок розроблення, погодження та затвердження містобудівного обгрунтування”.

В разі відсутності проекту розподілу кварталу, мікрорайону містобудівне обґрунтування повинно містити матеріали та розрахунки щодо можливості розташування обєкту в кварталі та його граничних параметрів щодо поверховості, загальної площі, чисельності мешканців для житлового будинку або іншого розрахункового показника та відповідної потреби в площі земельної ділянки згідно із державними будівельними нормами. Містобудівне обґрунтування розробляється за дорученням замовника проектною організацією, яка має відповідну ліцензію, погоджується місцевим органом містобудування та архітектури, землевпорядним, природоохоронним, санітарним органами та подається на затвердження місцевій раді. В управлінні містобудування та архітектури облдержадміністрації погоджується містобудівне обгрунтування  розміщення найважливіших обєктів , для яких  архітектурно-планувальне завдання на проектування погоджується управлінням містобудування та архітектури облдержадміністрації згідно з  розпорядженням голови облдержадміністрації №63 від 29.02.2000р.

Вибір та надання земельної ділянки здійснюється в порядку, встановленому Земельним кодексом України..

3.3. Граничні параметри обєктів, що рекомендуються для будівництва у конкретному місці населеного пункту, визначаються в архітектурно-планувальному завданні на основі містобудівної документації з урахуванням регіональних особливостей.

  3.4.  Забезпечення індивідуальних забудовників за їх замовленням проектами житлових будинків і планами забудови та благоустрою присадибних ділянок здійснюється за угодою із забудовниками підприємствами, що надають послуги в сфері містобудування та архітектури, або проектними організаціями, які мають відповідну ліцензію.

3.5. Червоні лінії вулиць, доріг, проїздів, майданів тощо визначаються генеральними планами, детальними планами населеного пункту, планами червоних ліній. Території з боку вулиць відносно червоної лінії знаходяться у комунальній власності і можуть надаватись в оренду юридичним особам для утримання і облаштування зазначених територій із додержанням цільового використання.

3.6.   Лінія забудови вулиць, доріг, проїздів, майданів тощо встановлюється згідно з містобудівною документацією, затвердженим планом червоних ліній населеного пункту або окремої частини його території і визначає межу, за якою забороняється розміщення капітальних будівель у бік вулиць, окрім тих, що призначені для обслуговування транспорту згідно із законодавством та державними будівельними нормами.

3.7.   За наявності на території населеного пункту об'єктів культурної спадщини в складі генерального плану населеного пункту або детального плану розробляється історико-архітектурний опорний план, у якому визначаються охоронні зони пам'яток та зони регулювання забудови, а також заходи щодо їх охорони та використання. Контроль за їх дотриманням здійснюють спеціально уповноважені органи охорони культурної спадщини облдержадміністрації та місцеві .органи виконавчої влади і самоврядування.

3.8. Створення інженерно-транспортної інфраструктури та благоустрій населених пунктів слід здійснювати з урахуванням комплексної забудови об'єктів житлово-громадського і виробничого призначення та місцевих особливостей.

Зовнішній благоустрій ділянок садибної житлової забудови мусить включати влаштування огорож, проїздів, доріжок, майданчиків відпочинку, господарських майданчиків, а також озеленення території тощо. Роботи щодо благоустрою прилеглих до садиб територій виконуються власниками  згідно з державними будівельними нормами та санітарними правилами та урахуванням місцевих традицій. Влаштування огорож земельних ділянок та їх озеленення здійснюється з урахуванням нормативних вимог щодо інсоляції територій суміжних земельних ділянок. Конкретні вимоги щодо архітектурного вирішення огорож (висоти, конструкції) в населеному пункті або його окремих районах можуть бути встановлені в місцевих правилах забудови або вказані в проекті забудови і благоустрою земельної ділянки.

  1.    Зміна функціонального використання будівлі та цільового призначення земельних ділянок без зміни їх меж, які перебувають у власності громадян та юридичних осіб, здійснюється з дотриманням вимог ст.20 Земельного кодексу України та в порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2002 р. №502 за ініціативою власників ділянок відповідно до місцевих правил забудови, генерального плану населеного пункту, а при їх відсутності - містобудівним обгрунтуванням за погодженням із відділами містобудування і архітектури та місцевими органами земельних ресурсів. У разі невідповідності зміни цільового призначення місцевим правилам або генеральному плану  зміна цільового призначення здійснюється із проведенням громадського обговорення, якщо                це стосується споруд загальногромадського користування, та прийняттям          рішення місцевою радою. При цьому зазначені відомості щодо зміни   функціонального призначення заносяться до даних земельного та містобудівного кадастру населеного пункту.

3.10. Забудовники, яким відведені земельні ділянки для будівництва, повинні забезпечити збереження існуючих зелених насаджень на відповідних ділянках, а у разі потреби їх знесення  погодити це питання з відповідними місцевими органами охорони навколишнього середовища та органами місцевого самоврядування.

4. ДОТРИМАННЯ ДЕРЖАВНИХ, ГРОМАДСЬКИХ ТА ПРИВАТНИХ ІНТЕРЕСІВ ПІД ЧАС ПЛАНУВАННЯ ТА ЗАБУДОВИ ТЕРИТОРІЙ

           4.1. Управління містобудування та архітектури обласної державної адміністрації, районні та міські відділи містобудування та архітектури  відповідно до своїх повноважень здійснюють заходи щодо забезпечення участі громадян в обговоренні містобудівної документації регіонального рівня: схем планування території області, районів, населених пунктів та їх окремих частин, які повинні враховувати державні інтереси у визначенні потреби територіальної громади в територіях, необхідних для розташування, утримання об'єктів житлово-комунального господарства, соціальної, інженерно-транспортної інфраструктури, вирішення інших завдань забезпечення сталого розвитку населеного пункту.

4.2.   Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад відповідно до своїх повноважень організовують участь громадян в обговоренні містобудівної документації місцевого рівня, а саме: генеральних планів міських і сільських поселень, детальних планів територій, проектів забудови територій житлових кварталів, мікрорайонів, окремих об'єктів містобудування з врахуванням приватних інтересів щодо забезпечення фізичним та юридичним особам рівних можливостей набуття у власність або у користування земельних ділянок, захисту їх майнових прав, а також безпечного функціонування об'єктів  нерухомості.   Обговорення  містобудівної  документації  оформляється протоколом, в якому відображається громадська думка і який долучається до неї при її погодженні та затвердженні.

Виконавчі органи місцевих рад розглядають пропозиції та зауваження громадян, їх об'єднань, що стосуються містобудівної документації у терміни, встановлені Законом України „Про звернення громадян", подають їм обгрунтовані відповіді згідно з чинним законодавством та державними стандартами, нормами і правилами.

4.3. Виконавчі органи місцевих рад міст обласного значення інформують також населення через засоби масової інформації про розроблення місцевих правил забудови.

4.4. Територіальні громади, фізичні та юридичні особи під час обговорення містобудівної документації відповідної території мають право на:

4.4.1. Одержання від виконавчих органів місцевих рад за письмовою заявою інформації щодо розроблення містобудівної документації на відповідну територію та розміщення об'єктів містобудування, допустимих видів забудови та іншого використання земельних ділянок, єдиних умов і обмежень забудови окремої земельної ділянки.

4.4.2. Подання у виконавчі органи місцевих рад пропозицій і зауважень до містобудівної документації, місцевих правил забудови.

4.4.3. Участь в обговоренні схем планування територій на регіональному рівні, в тому числі з планування територій суміжних адміністративно-територіальних одиниць, іншої містобудівної документації.

4.5.  Громадяни та їх об'єднання, які не погодились з прийнятими рішеннями за результатами обговорення містобудівної документації щодо планування і забудови територій міських і сільських поселень або з внесеними в них змінами, мають право звернутися у виконавчий орган сільської, селищної, міської ради із відповідним запитом.

4.6.  Запити з приводу суперечок і розбіжностей, що надходять під час участі громадян в обговоренні містобудівної документації та їх узгодження, розглядаються профільною комісією  відповідної  місцевої ради.

4.7.  Комісії розглядають спірні питання та в місячний термін готують висновки для прийняття рішення відповідною радою.

При узгодженні питань, що виникають під час розроблення генеральних планів населених пунктів, містобудівних проектів, оголошення конкурсів на планування і забудову мікрорайонів, житлових кварталів, містобудівних комплексів і архітектурних ансамблів, важливих об'єктів архітектури, висновок комісії затверджується сесією відповідної ради.

Рішення ради із спірних питань надсилається замовникам та об'єднанням громадян у десятиденний термін після його прийняття.

4.8.  Рішення з спірних питань є підставою для затвердження або внесення змін до містобудівної документації, а також доцільності розміщення (будівництва) об'єктів, іншого використання територій.

4.9.  Громадяни та громадські організації, які не беруть безпосередньо участі у створенні об'єктів архітектури, мають право захищати свої інтереси під час проектування і будівництва нових та експлуатації існуючих об'єктів відповідно до державних будівельних, санітарних та пожежних норм.

5. ОРГАНІЗАЦІЯ ЗАБУДОВИ ТЕРИТОРІЙ.

5.1.   У межах населених пунктів здійснюється комплексна забудова, як правило, компактними масивами у вигляді кварталів, мікрорайонів, груп житлових будинків, а також будівництво на окремих майданчиках (земельних ділянках). Комплексна забудова здійснюється на підставі затвердженої відповідним чином проектної документації, яка пройшла процедуру погодження та експертизу.

5.2.   Територія, яка визначається для розміщення кварталів житлово-цивільного, виробничого, комунально-складського, іншого призначення, повинна відповідати вимогам державних будівельних, санітарних, пожежних норм, екологічним вимогам згідно з законодавством України.

Вибір   територій   для   розміщення   житлового,   соціально-побутового, виробничого, інженерно-транспортного будівництва як на окремих майданчиках, так і при комплексній забудові провадиться на підставі генеральних планів населених пунктів, схем планування територій сільських рад, іншої містобудівної документації.

  1.    У разі відсутності в існуючих межах населеного пункту вільних ділянок для кварталів житлово-цивільного будівництва на територіях, прилеглих до населеного пункту, визначаються території для цього будівництва на підставі генеральних планів, відкоригованих до цього в установленому порядку, за рішенням відповідних місцевих рад.

5.4.   Місцеві органи містобудування та архітектури готують матеріали щодо розміщення кварталів   житлово-цивільного будівництва, виробничого, комунально-складського, іншого призначення для розгляду їх місцевими державними адміністраціями із залученням відповідних структурних підрозділів, органів державного нагляду, місцевих органів самоврядування, власників, користувачів (орендарів) землі.

5.5   У випадках, передбачених Законом України „Про архітектурну діяльність”, розміщення та проектування об'єктів містобудування рекомендується здійснювати переважно на конкурсній основі згідно з Порядком проведення архітектурних та містобудівних конкурсів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.11.99р. №2137.

5.6.  З метою спрощення процедури розгляду питань щодо вибору земельних ділянок під будівництво в містах обласного значення і районах утворюються постійно діючі комісії, до складу яких входять відповідно: заступник голови райдержадміністрації (міського голови з виконавчої роботи) - голова комісії, представники районних (міських) землевпорядних,   природоохоронних,   санітарних   органів,  управлінь   (відділів) містобудування та архітектури, державного пожежного нагляду, місцевих органів самоврядування, власників, користувачів (орендарів) землі.

У разі необхідності до роботи комісій залучаються представники органів охорони культурної спадщини та інших служб. Склад комісії і положення про неї затверджуються:

-   у містах обласного значення - міським головою;

-   в інших випадках - головою районної державної адміністрації.

                5.7.   Результати роботи комісії оформляються актом з відповідним висновком про можливість розміщення ділянки для житлово-цивільного будівництва, її розміри, умови відведення та компенсації згідно з законодавством.

5.8. Акт вибору земельної ділянки, яка передбачається для відведення, складається місцевими органами містобудування та архітектури у чотирьох примірниках і підписується всіма членами комісії. Примірники акта обов'язково надсилаються:

-  у районах - відповідній місцевій раді та районній державній адміністрації;

- у містах обласного значення - виконавчому комітету міської ради.

До акта вибору земельного масиву для забудови обов'язково додається необхідний графічний матеріал, який є невід'ємною частиною і підписується представниками землевпорядного, архітектурного    органу,    відповідного    органу    місцевого    самоврядування, землекористувачем та виконавцем робіт.

5.9.  За результатами роботи комісії відповідна рада приймає рішення про розробку детального плану або проекту забудови (проекту реконструкції).

5.10. На підставі рішення відповідної ради відділ містобудування та архітектури  районної державної адміністрації (виконавчий орган місцевої ради в містах обласного значення) організовує розроблення організаціями або фізичними особами, які мають  ліцензії на проведення відповідних робіт детального плану території або проекту забудови (проекту реконструкції). Умови і строки розробки проекту визначаються договором, укладеним замовником з виконавцем робіт.

5.11. Після  розгляду на містобудівній раді відповідного рівня та погодження проекту з районними (міськими) землевпорядними,  архітектурними та природоохоронними органами, службами державного пожежного нагляду, обласним управлінням земельних ресурсів, проведення експертизи проекту та отримання позитивного висновку управління містобудування та архітектури облдержадміністрації, детальний план території або проект забудови (проект реконструкції) подається на розгляд і затвердження відповідній сільській, селищній, міській раді.

5.12. Порядок надання у користування земельних ділянок та порядок погодження питань, пов'язаних із вилученням (викупом) земельних ділянок визначається Земельним кодексом України (статті 123,124 і 151).

           Після затвердження проекту, згідно з діючим законодавством, здійснюється винесення меж відповідної земельної ділянки в натуру.

Функції замовника на будівництво інженерної інфраструктури, інженерної підготовки території, вулиць та доріг, окремих будівель, а також будинків виробничого та невиробничого призначення, інших об”єктів на території комплексної забудови виконавчий орган місцевої ради, у випадку делегування йому таких повноважень відповідною радою, може виконувати безпосередньо через управління (відділи) капітального будівництва  або делегувати на конкурсній основі іншим забудовникам, у порядку, встановленому законодавством.

 Будівництво окремих будинків на території комплексної забудови може здійснюватись генеральним підрядником або іншими забудовниками на підставі дозволу на будівництво.

           Рішення органів місцевого самоврядування щодо організації комплексної забудови території для розташування об'єктів містобудування загальнодержавного значення (забезпечення виконання владних функцій тощо) приймаються з урахуванням техніко-економічних обгрунтувань, затверджених Кабінетом Міністрів України, а регіонального значення - обласною державною адміністрацією.

          Дозвіл на будівництво об'єкта містобудування в межах визначеної території, який був раніше наданий окремим забудовникам до прийняття рішення про організацію комплексної забудови, може бути скасовано або змінено органом, який надавав дозвіл лише за письмовою згодою забудовника.

          Розмір коштів інвесторів, що залучаються на пайових засадах для упорядкування території комплексної забудови та розвитку її інженерної інфраструктури, визначається  у вихідних даних на проектування і не повинен перевищувати граничного розміру, встановленого Кабінетом Міністрів України (Постанова №1930 від 30.12.2000р.). Умови пайової участі інвесторів у благоустрої та розвитку інженерної інфраструктури населених пунктів встановлюється рішенням місцевої ради.

          Майнові права на збудовані об'єкти містобудування визначаються договорами між замовником та інвестором у встановленому законодавством порядку.

          Регулювання земельних відносин при комплексній забудові здійснюється відповідно до земельного законодавства.

          Проектування,   будівництво,   приймання   в   експлуатацію   закінчених будівництвом окремих будинків і споруд на території комплексної забудови здійснюються  під контролем відповідних підрозділів місцевих органів влади (самоврядування).

           5.13. Земельні ділянки для містобудівних потреб надаються юридичним та фізичним особам   за рішенням відповідних органів місцевого самоврядування або виконавчої влади у відповідності з затвердженим генеральним планом або іншою містобудівною документацією, згідно з Земельним кодексом України та діючими нормативно-правовими документами і положеннями. У випадках, коли запропонований об”єкт не відповідає положенням містобудівної документації або за її відсутності, для обгрунтування місця розташування та розмірів земельної ділянки замовником-забудовником розробляється  містобудівне обгрунтування розміщення об”єкта.

          Матеріали містобудівного обгрунтування, які розробляються  відповідно до ДБН Б.1.1-4-2002 “Склад, зміст, порядок розроблення, погодження та затвердження містобудівного обгрунтування”, є основою для проведення процедури попереднього погодження по відведенню земельної ділянки.

У разі прийняття сільською, селищною чи міською радою рішення про надання земельної ділянки із земель державної чи комунальної власності для розміщення об”єкта містобудування в порядку, визначеному земельним законодавством, зазначене  рішення одночасно є дозволом на будівництво цього об”єкта.

            5.14. Юридичні та фізичні особи суб”єкти підприємницької діяльності, звертаються до органу місцевого самоврядування або виконавчої влади, на території якого знаходиться дана земельна ділянка, із заявою (клопотанням) про отримання дозволу на розміщення на ній об'єктів будівництва. До заяви додаються:

  •  техніко-економічне або містобудівне обгрунтування забудови відповідної земельної ділянки;
  •  довідка про реєстрацію суб”єкта підприємницької діяльності на відповідній території.

   5.15.   Для розгляду питань, пов'язаних з вибором та вилученням ділянок під будівництво для юридичних та фізичних осіб суб”єктів підприємницької діяльності у містах обласного значення та районах створюються постійно діючі  комісії у складі, вказаному в п.5.6 даних правил та, при необхідності, представників районних (міських) служб енергопостачальної компанії, водопровідно-каналізаційного та газового господарства, районного (міського) вузла зв'язку, цивільної оборони, відділення державної автоінспекції, генеральної проектної організації та замовника,  представників інших служб.

5.16.    На підставі комісійного розгляду документів, зазначених у пункті 5.14 цих правил, у відповідності зі ст. 24  Закону України “Про планування і забудову територій “ та в порядку, визначеному ДБН А.2.2-3-97 “Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва”  складається  акт вибору земельної ділянки для містобудівних потреб (Акт вибору) з урахуванням висновків усіх зацікавлених служб, які входять до складу постійно діючої комісії.  В акті вибору земельної ділянки обов'язково вказуються дані щодо площі земельної ділянки, відповідності місця її розміщення  затвердженій містобудівній документації, складу земельних угідь, відстані до найближчих транспортних вузлів, опис рельєфу, наявність зелених насаджень, шляхів та їх категорія, будівель та споруд, типи грунтів, рівень ґрунтових вод, наявність і потужність інженерних комунікацій і споруд та потреба в них, необхідність знесення існуючих будівель, використання ділянки у минулому, вимоги щодо забезпечення санітарної, пожежної, екологічної безпеки тощо.

5.17.   За результатами роботи комісії та на підставі акту вибору місцевим органом містобудування та архітектури  протягом місяця від дня звернення заінтересованої особи готується комплексний висновок щодо відповідності запропонованого будівництва містобудівній документації, державним будівельним нормам, місцевим правилам забудови та проект рішення  про надання дозволу на будівництво.

Для об'єктів, що розміщуються в зонах охорони пам'яток, об'єктів підвищеної екологічної небезпеки, а також в інших випадках, передбачених законодавством, при підготовці комплексного висновку додатково враховуються висновки відповідних центральних, обласних або місцевих  спеціально уповноважених органів. Зазначені висновки на підставі заяви замовника надаються місцевому органу містобудування та архітектури протягом двох тижнів від дня звернення.

5.18. Підготовлені матеріали погодження місця розміщення об'єкта подаються до відповідного органу місцевого самоврядування для прийняття рішення про погодження місця розміщення об'єкта. Позитивне рішення одночасно є дозволом на будівництво об'єкту та надання вихідних даних на проектування та розробку проектно-кошторисної документації на будівництво.

5.19. Громадяни мають право на безоплатну передачу їм у межах населених пунктів земельних ділянок  державної або комунальної власності для містобудівних потреб в таких розмірах:

а) для будівництва і обслуговування житлових будинків у сільських населених пунктах - до 0,25 гектара, в селищах - до 0,15 гектара, в містах - до 0,1 гектара;

б) для індивідуального дачного будівництва - до 0,1 гектара;

в) для будівництва індивідуальних гаражів - до 0,01 гектара.

   5.20. Продаж    земельних    ділянок несільськогосподарського призначення    для    містобудівних    потреб у власність юридичних осіб та громадян із земель права державної або комунальної власності для здійснення підприємницької діяльності або понад норму безоплатної приватизації (для будівництва житлових будинків, гаражів, дачних будинків) здійснюється місцевими державними адміністраціями або сільськими, селищними, міськими радами в межах їх повноважень за місцезнаходженням земельної ділянки з дотриманням вимог Земельного кодексу України.

5.21. На земельні ділянки, які пропонуються для продажу відповідною місцевою радою або районною державною адміністрацією, управлінням у справах земельних ресурсів складають технічні паспорти, що містять відомості про місцезнаходження, площу та єдині умови і обмеження щодо її використання. Зазначені відомості про єдині умови і обмеження щодо її використання визначають органи містобудування та архітектури у двохтижневий термін після повідомлення органом у справах земельних ресурсів про підготовку технічного паспорту земельної ділянки для подальшого продажу.

5.22. Фізичні та юридичні особи мають право за письмовою заявою одержувати від органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування інформацію про правовий статус, допустимі види забудови окремої земельної ділянки. Відповідно до отриманої інформації фізичні та юридичні особи мають право виконувати передпроектні роботи (ескізні, пошукові, концептуальні).

Місцеві органи містобудування та архітектури  надають інформацію протягом одного місяця від дати звернення. Надання інформації про правовий статус, допустимі види забудови та іншого використання земельних ділянок, єдині умови і обмеження забудови окремої земельної ділянки здійснюється без отримання дозволу на будівництво та згоди власника або користувача зазначеної земельної ділянки.

Підготовка та надання  графічних та додаткових інформаційних  матеріалів для передпроектних та пошукових робіт (викопіювання з містобудівної документації, топографо-геодезична зйомка, історико-архітектурні довідки тощо)   здійснюється   комунальними підприємствами (архітектурно-планувальними бюро), іншими  фізичними та юридичними особами за договорами із зацікавленою особою.

5.23.  Юридичні особи та громадяни, які зацікавлені в купівлі земельних ділянок із земель державної та комунальної власності для здійснення підприємницької діяльності або для будівництва житлового, дачного будинку, гаражу понад норму безоплатної приватизації, визначеної Земельним кодексом України, подають відповідно до районної державної адміністрації або до відповідної сільської, селищної, міської ради клопотання встановленого зразка.

Місцева державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада у місячний строк від дня надходження клопотання приймає рішення щодо продажу земельної ділянки або відмову в ньому, а якщо здійснюється продаж нової земельної ділянки, рішення з цього питання приймається після розроблення органами у справах земельних ресурсів проекту її відведення, встановлення меж в натурі та визначення органами містобудування та архітектури єдиних умов та обмежень щодо її використання. Органи влади можуть відмовити у продажу земельної ділянки у випадках, встановлених законодавством.

5.24.  Рішення місцевої державної адміністрації, сільської, селищної, міської ради є підставою для укладання договору її купівлі-продажу між відповідною радою, яка є продавцем земельної ділянки, та юридичною чи фізичною особою, яка є покупцем земельної ділянки.

5.25. Організацію купівлі-продажу земельних ділянок здійснюють місцеві відділи  земельних ресурсів за участю місцевого органу містобудування та архітектури, де знаходяться земельні ділянки.

5.26. Земельні ділянки державної або комунальної власності, найбільш привабливі для містобудівних потреб, підлягають продажу на конкурентних засадах (земельні торги) в порядку, визначеному ст.135-138 Земельного кодексу України.

5.27. Відведення земельних ділянок, оформлення державних актів на право землекористування здійснюється відповідно до Земельного кодексу України на основі проекту відведення земельної ділянки.  Відведення земельної ділянки, яку місцева рада передбачає продати або надати іншим способом, може бути здійснене лише після вилучення її у попереднього землекористувача відповідно до вимог діючого законодавства. В такому випадку усі попередні роботи із визначення меж нової земельної ділянки, розроблення проекту відведення здійснюються за рахунок коштів місцевого бюджету з наступним відшкодуванням за рахунок покупця шляхом визначення необхідних витрат у складі вартості земельної ділянки.

5.28.  При наданні дозволів на будівництво об”єктів на землях державної (комунальної) власності, які  передбачаються до вилучення, земельна ділянка резервується за забудовником на період виготовлення проекту  та його погодження. Процедура відведення зарезервованих земельних ділянок та оформлення  землевпорядних документів проводиться на підставі погодженої та затвердженої у відповідності до законодавства проектної документації на будівництво.

5.29. Право власності на землю або користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки на місцевості (в натурі) і одержання документа, що посвідчує це право.

6.  НАДАННЯ ДОЗВОЛУ НА БУДІВНИЦТВО ОБ”ЄКТІВ МІСТОБУДУВАННЯ.

6.1.   Фізичні та юридичні особи, які мають намір здійснити будівництво об'єктів містобудування на земельних ділянках, що належать їм на праві власності чи користування, зобов'язані отримати від виконавчих органів відповідних рад дозвіл на будівництво об'єкта містобудування (далі - дозвіл на будівництво).

6.2.   Фізичні та юридичні особи, зацікавлені в здійсненні будівництва об'єктів містобудування, подають письмову заяву про надання дозволу на будівництво до виконавчого органу відповідної місцевої ради.

До заяви додається:

  •  витяг із рішення виконкому сільської, селищної чи   

       міської ради про надання земельної ділянки з   

       визначенням цільового призначення;
                    -        
документ, що засвідчує право власності чи   

       користування земельною ділянкою або документ про   

       згоду власника земельної ділянки на забудову цієї   

       ділянки;

  •  ідентифікаційний документ або паспортні дані    

       заявника;

  •  основні техніко-економічні показники споруди.

Для об'єктів виробничого призначення  подається також техніко-економічне обгрунтування запланованого будівництва, для екологічно небезпечних об”єктів висновок державної екологічної експертизи щодо техніко-економічного обгрунтування будівництва екологічно небезпечного об”єкта.

Крім того, для юридичних осіб подається копія свідоцтва про державну реєстрацію заявника як суб'єкта підприємницької діяльності, посвідчена нотаріально, для юридичних осібнерезидентів - документ, що засвідчує їх реєстрацію у країні місця знаходження (витяг із торговельного, банківського або судового реєстру тощо).

При наданні дозволу на будівництво органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування забороняється вимагати від заявника документи, не передбачені цими Правилами.

Порядок надання дозволу на реконструкцію та реставрацію пам'яток охорони культурної спадщини визначається згідно з Законом України "Про охорону культурної спадщини".

6.3   Документи щодо надання дозволу на будівництво розглядаються постійно діючою  комісією, що створюється при райдержадміністрації або виконкомі місцевої ради у складі, визначеному у п.5.6, та, при потребі,  представників районних (міських) служб:  енергопостачальної компанії, водопровідно-каналізаційного та газового господарства, районного (міського) вузла зв'язку, цивільної оборони, відділення державної автоінспекції, замовника, представників інших зацікавлених служб.   

Комісія готує свої висновки про відповідність будівництва на зазначеній земельній ділянці містобудівній документації, державним  нормам і правилам, місцевим правилам забудови і передає їх місцевому органу містобудування та архітектури  у двотижневий термін.

6.4.   Для екологічно небезпечних об'єктів подається також позитивний висновок екологічної експертизи щодо техніко-економічного та містобудівного обгрунтування екологічно небезпечного об'єкту. Зазначену експертизу організовують і здійснюють відповідні державні органи виконавчої влади (обласні) за зверненням замовника.

6.5.   На підставі висновків комісійного розгляду звернення та матеріалів погодження місцевий орган містобудування та архітектури у місячний термін із дня звернення заінтересованої особи готує комплексний висновок про можливість будівництва та проект рішення виконкому місцевої ради про  дозвіл на будівництво.

6.6   Виконавчий орган сільської, селищної, міської ради у двомісячний термін із дня звернення заявника щодо отримання дозволу на будівництво, виносить рішення про надання дозволу на будівництво. Дозвіл на будівництво дає право замовникам на отримання вихідних даних на проектування, здійснення проектно-вишукувальних робіт та отримання, після погодження, експертизи та затвердження проектної документації, дозволу на виконання будівельних робіт.

У разі прийняття сільською, селищною чи міською радою рішення про надання земельної ділянки із земель державної чи комунальної власності для розміщення об”єкта містобудування в порядку, визначеному земельним законодавством, зазначене рішення одночасно є дозволом на будівництво цього об”єкта відповідно до статті 24 Закону України “Про планування і забудову територій”.

 Дозвіл на будівництво має бути реалізованим протягом двох років. У разі, якщо будівництво не започатковане у цей термін, дозвіл на будівництво втрачає чинність відповідно до статті 24 Закону України "Про планування та забудову територій". Поновлення рішення про дозвіл на будівництво відбувається у такому самому порядку, як і його надання.

6.7.   У разі надання негативного комплексного висновку зацікавленим особам  надаються роз'яснення про невідповідність наміченого будівництва місцевим правилам забудови, а в разі їх відсутності, генеральному або детальному плану, а також  відповідні рекомендації . Роз'яснення та рекомендації надаються в письмовій формі протягом одного місяця від дня звернення. Органи містобудування та архітектури мають право в разі необхідності залучати до підготовки комплексного висновку інші органи державної виконавчої влади.

6.8.   У  разі  невідповідності  намірів  замовника  щодо  наміченого функціонального призначення об'єкту будівництва єдиним умовам та обмеженням щодо використання земельної ділянки, встановленим у місцевих правилах, або в разі їх відсутності -   затвердженій містобудівній   документації,   (крім   індивідуальних малоповерхових житлових та дачних будинків) замовник, крім документів, зазначених у пункті 6.2, подає містобудівне обгрунтування можливості будівництва, виконане ліцензованою проектною організацією у відповідності до ДБН Б.1.1-4-2000 “Склад, зміст, порядок розроблення, погодження та затвердження містобудівного обгрунтування”.

6.9   Місцевий орган містобудування та архітектури в разі позитивного висновку щодо містобудівного обгрунтування організовує разом із замовником громадське обговорення розміщення об'єкту для урахування пропозицій громадськості. В разі досягнення згоди про можливість будівництва, погодження та затвердження містобудівного обгрунтування в порядку, встановленому ДБН Б.1.1-4-2002 “Склад, зміст, порядок розроблення, погодження та затвердження містобудівного обгрунтування”,  орган містобудування та архітектури подає виконавчому органу місцевої ради комплексний  висновок та проект рішення про дозвіл на будівництво . Для найважливіших містобудівних об”єктів, номенклатура яких визначена розпорядженням голови облдержадміністрації від 29.02.2000р. №63, містобудівне обгрунтування  до затвердження додатково погоджується в управлінні містобудування та архітектури облдержадміністрації. Термін підготовки висновків в цьому випадку може бути продовжений до двох місяців. 

6.10. Власники або користувачі земельних ділянок можуть розпочати будівельні роботи на земельній ділянці тільки після одержання документа, що посвідчує право власності або користування землею та отримання дозволу на виконання будівельних робіт у відповідній державній  архітектурно-будівельній інспекції (згідно з Положенням про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт, затверджених наказом Держбуду України від 05.12.2000р. №273). У разі, якщо фізична або юридична особа не розпочала будівельні роботи протягом двох років від дня отримання дозволу на будівництво об'єкта містобудування цей дозвіл визнається не дійсним. Поновлення дозволу відбувається в такому ж порядку, як і його надання.

6.11.  Порядок розміщення зовнішньої реклами і малих архітектурних форм для здійснення підприємницької діяльності встановлюється відповідними місцевими органами виконавчої влади на підставі Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23 вересня 1998 року № 1511, та Типових правил розміщення малих архітектурних форм для здійснення підприємницької діяльності, затверджених наказом Держбуду України від 13.10.2000р. №227.

6.12.  Порядок розміщення реклами встановлюється без втручання у форму та зміст реклами.

6.13. Для одержання дозволу заявник подає до робочої групи виконкому сільської, селищної, міської ради по регулюванню діяльності у сфері розміщення зовнішньої реклами, письмову заяву про надання дозволу на розміщення рекламоносіїв та матеріали, визначені у пункті 8 Типових правил розміщення зовнішньої реклами.

6.14. Для підготовки зазначених матеріалів замовник звертається до відділу містобудування та архітектури районної державної адміністрації за дорученням якого, а також за зверненням замовника, відповідне архітектурно-планувальне бюро на платній основі:

                 - готує  архітектурно-художнє  завдання  на опрацювання проектно-планувальної, технічної документації для розташування складних спеціальних конструкцій зовнішньої реклами (якщо замовник має намір замовити зазначені матеріали в іншій проектній організації, яка має відповідну ліцензію на виконання цих робіт);

                 -   виготовляє топографо-геодезичні матеріали зйомки місцевості (М 1:2000 або 1:500) з прив'язкою місця розташування наземної спеціальної конструкції та позначенням видів робіт;

                 - розробляє в разі необхідності проектно-технічну документацію для розташування складних (дахових) та інших спеціальних конструкцій зовнішньої реклами;

                 -   надає інші послуги згідно із пунктом 7 Типових правил. Замовник має право подати для отримання дозволу проектно-технічні матеріали, виготовлені без отримання архітектурно-художнього завдання. В такому випадку витрати, пов'язані із коригуванням проектно-технічної документації, є комерційним ризиком замовника.    В разі, якщо замовник   отримує   проектно-технічну  документацію,  виготовлену  державним (комунальним) підприємством за дорученням робочої групи, окреме оформлення архітектурно-художнього завдання не вимагається.

               6.15. Дозволи на розміщення вздовж автомагістралей державного значення зовнішньої реклами надаються робочими групами після погодження архітектурно-художніх та проектно-технічних рішень на їх розташування з управлінням містобудування та архітектури обласної державної адміністрації

6.16    Дозволи на розміщення зовнішньої реклами в зонах охорони пам'яток культури  національного  значення  надаються  після погодження  спеціально уповноваженим органом охорони культурної спадщини.

   6.17 Дозвіл на розміщення тимчасових споруд (збірно-розбірних павільйонів, кіосків) готується місцевим органом містобудування та архітектури (в порядку, встановленому типовими правилами розміщення малих архітектурних форм (МАФ)) з урахуванням вимог земельного законодавства і затверджується рішенням виконавчого органу сільської, селищної, міської ради.

6.18. Матеріали для підготовки дозволу на розміщення тимчасових споруд (Паспорт розміщення тимчасової споруди ) комплектуються архітектурно-планувальним бюро за договором з заявником і включають:

  •  лист узгодження з зацікавленими органами;
  •  викопіювання з генерального плану з визначенням місця розміщення  тимчасової збірно-розбірної    споруди в М1:500; 1:2000;    
  •  погоджені головним архітектором креслення зовнішнього вигляду, розпланування та благоустрою прилеглої території ,  необхідні креслення та розрахунки щодо підключення до інженерних мереж (в разі необхідності).

        Проект тимчасової споруди може виконуватись архітектурно-планувальним бюро або іншими фізичними чи юридичними особами, які надають послуги у сфері містобудування та архітектури згідно з договорами на виконання зазначених робіт.

               6.19. Архітектурно-планувальне бюро за дорученням місцевого органу містобудування та архітектури :

  •  ознайомлює замовника з діючими нормативними актами;
  •  оформляє необхідну документацію протягом місяця після надходження на рахунок бюро авансового внеску;
  •  резервує на час погодження (до одного місяця) місце розміщення об'єктів зовнішньої реклами або збірно-розбірної споруди (до двох місяців);
  •  вивчає архітектурно-планувальні та інженерно-транспортні умови та   

     можливості розміщення об'єкту з виїздом на місце та з використанням  

     топографо-геодезичних та обліково-реєстраційних документів;

-     готує і видає вихідні дані;

  •  подає головному архітектору на розгляд та погодження проектні матеріали щодо художньо-естетичного вигляду та конструктивного вирішення об'єкту зовнішньої реклами або збірно-розбірної споруди;
  •  готує паспорт і дозвіл на розміщення об'єкту зовнішньої реклами або збірно-розбірної споруди;

                 -   за бажанням замовника на платній основі здійснює погодження паспорту з власником рекламоносія або збірно-розбірної споруди та службами УДАІ УМВС України,  ДКП електромереж, іншими службами та в разі розміщення на території або в зоні охорони пам'яток історії та культури національного значення - з управлінням містобудування та архітектури обласної державної адміністрації. Замовник може здійснювати усі необхідні погодження власноручно.

Усі районні (місцеві) служби та експлуатаційні організації повинні здійснювати погодження у термін до п'яти днів.

У разі обгрунтованої відмови в узгодженні або затвердженні дозвільної документації замовнику повертається авансовий внесок за виключенням 15%, які складають комерційний ризик замовника і є оплатою за роботу, виконану архітектурно-планувальним бюро.

6.20. Термін виготовлення матеріалів та розгляду заяви робочою групою виконкому сільської, селищної, міської ради складає не більше 10 днів з дня подання письмової заяви (згідно із п.14 Типових правил). У разі необхідності виготовлення складної (дахової) спеціальної конструкції реклами термін може бути продовжений на час виготовлення проекту конструкції.

У разі необхідності за бажанням замовника виготовлення індивідуальної проектної документації збірно-розбірної споруди термін може бути продовжений на час виготовлення цієї документації, визначений у відповідному договорі.

6.21. Робочий орган протягом не більш як 10 робочих днів із дати реєстрації заявки розглядає її і подає керівнику виконавчого органу сільської, селищної, міської ради свої пропозиції із проектом відповідного рішення.

                6.22. Виконавчий орган сільської, селищної, міської ради протягом п'яти робочих днів з дня отримання пропозиції від робочого органу має прийняти рішення про надання дозволу або про відмову у його наданні (у випадках, визначених п.16 Типових правил).

Перший примірник дозволу видається заявникові після одержання від нього документу, що підтверджує надання йому робочою групою послуг (якщо такі послуги платні), а другий залишається в робочому органі для обліку і контролю.

       7. ПОРЯДОК РЕКОНСТРУКЦІЇ БУДИНКІВ, ВБУДОВАНО-          ПРИБУДОВАНИХ ПРИМІЩЕНЬ, ГОРИЩ, МАНСАРД.

7.1. Власники або орендарі житлових та нежитлових приміщень, які мають наміри проведення їх реконструкції, а саме будівельних робіт, пов'язаних зі зміною функціонального призначення, техніко-економічних показників (загальної площі, корисної площі, будівельного об'єму), конструктивної схеми (влаштування дверних прорізів замість віконних, влаштуванню прорізів у капітальних стінах, повний або частковий демонтаж перегородок), збільшення навантажень на несучі конструкції, повинні отримати дозвіл на проведення реконструкції.

7.2 Для отримання дозволу на здійснення реконструкції замовник звертається до виконавчого комітету сільської, селищної, міської ради. У заяві визначається передбачене функціональне призначення об'єкту, чисельність працюючих, місткість. До заяви додаються документи, які посвідчують право власності або користування приміщеннями, і технічний паспорт на зазначене приміщення, а для орендованих приміщень  - письмова згода власника на реконструкцію. Заява розглядається головою сільської, селищної, міської ради  в термін до 5 робочих днів і передається до місцевого органу містобудування та архітектури для підготовки відповідного рішення.

7.3. Місцевий орган містобудування та архітектури протягом 15 календарних днів готує комплексний висновок та проект рішення виконавчого органу про дозвіл на реконструкцію, надання замовнику вихідних даних і виконання проектних робіт або обгрунтовану відмову,  визначає вимоги щодо архітектурно-планувальних рішень, необхідного обсягу проектно-кошторисної документації та порядку її погодження, надає рекомендації щодо необхідності експертних висновків про надійність існуючих конструкцій,  участі у пайовому землекористуванні для визначення плати за землю..

7.4 Якщо приміщення переводиться з житлового до нежитлового, дозвільним документом на розробку проекту реконструкції приміщення із зміною функціонального призначення або інших параметрів, визначених у пункті 7.1. зазначених Правил, є рішення виконкому сільської, селищної, міської ради. Проект рішення готується місцевим органом містобудування та архітектури на підставі висновків комісійного обстеження зазначеного приміщення зі складанням відповідного акту про можливість зміни функціонального призначення.  Загальний термін підготовки зазначених документів один місяць.

Проектно-кошторисна документація розробляється згідно із державними будівельними нормами в обсязі, визначеному в завданні на проектування.

  1.   Замовник отримує технічні умови в разі збільшення навантажень, зміни точок підключення до інженерних мереж або підключення додаткового обладнання, відключення обладнання, влаштування додаткових входів у приміщення, якщо відстань до вуличних інженерних мереж менш ніж нормативна або необхідна їх перекладка. Зазначені вимоги щодо отримання технічних умов визначаються місцевим органом містобудування та архітектури.
    1.   Порядок підготовки матеріалів для отримання дозволу на надбудову, переобладнання горищ будинків на мансардні поверхи поданий в додатку №7.

               7.7   Тимчасовий порядок переведення приватних житлових приміщень до категорії нежитлових наведено у додатку №14   і застосовується до врегулювання цього питання  чинним законодавством ( Житловим кодексом України).

 Реконструкція житлового приміщення здійснюється після затвердження проекту зміни цільового призначення земельної ділянки.

8. ПОРЯДОК ПІДГОТОВКИ ТА НАДАННЯ ВИХІДНИХ ДАНИХ ДЛЯ ПРОЕКТУВАННЯ.

8.1. Порядок розроблення і надання замовникам архітектурно-планувального завдання та технічних умов щодо інженерного забезпечення об'єкта архітектури (далі вихідні дані), базові розцінки розміру плати за їх видачу визначені постановою Кабінету Міністрів України від 20.12..99р. № 2328, ( додаток 3).

8.2.    Видача вихідних даних зацікавленим фізичним та юридичним особам в повному обсязі забезпечується для міст обласного значення - виконавчими органами міських рад, для інших населених пунктів і територій регіону - районними державними адміністраціями.

   8.3.   Вихідні дані  надаються з урахуванням  граничних параметрів забудови, містобудівних, об'ємно-просторових вимог, установлених на підставі   комплексного висновку щодо місця розташування об'єкта,  містобудівного обґрунтування розміщення об'єкта, містобудівної документації. Плата за розроблення вимог, які вже визначено у раніше розроблених комплексному висновку або містобудівному обґрунтуванні, під час підготовки архітектурно-планувального завдання не стягується або визначається з відповідними зменшувальними коефіцієнтами в залежності від конкретного обсягу передпроектних робіт.

Внимание! Это не полная версия документа. Полная версия доступна для скачивания.