Правила технічної експлуатації річкових портових гідротехнічних споруд.

МІНІСТЕРСТВО ТРАНСПОРТУ УКРАЇНИ

Н А К А З

29.03.2004  N 251

Зареєстровано в Міністерстві

юстиції України

27 липня 2004 р.

за N 932/9531

Про затвердження Правил технічної експлуатації

річкових портових гідротехнічних споруд

З метою створення системи організаційних  і  технічних  вимог до  порядку експлуатації і ремонту причальних,  загороджувальних та  берегоукріплювальних  споруд,  а  також  акваторій  рейдів   і підхідних каналів у річкових портах України Н А К А З У Ю:

1. Затвердити   Правила   технічної   експлуатації   річкових портових гідротехнічних споруд (додаються).

2. Департаменту       нормативно-правового       забезпечення (Ониськів М.М.):

2.1. Забезпечити   державну   реєстрацію   цього   наказу   в Міністерстві юстиції України.

2.2. Довести  цей  наказ  до  відома   всіх   заінтересованих підприємств, організацій та установ.

3. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Симоненка С.В.

Міністр                                                   Г.Кірпа

                                     ЗАТВЕРДЖЕНО

                                     Наказ Міністерства

                                     транспорту України

                                     29.03.2004  N 251

                                     Зареєстровано в Міністерстві

                                     юстиції України

                                     27 липня 2004 р.

                                     за N 932/9531

                            ПРАВИЛА

            технічної експлуатації річкових портових

                     гідротехнічних споруд

                     1. Загальні положення

    1.1. Правила   технічної   експлуатації   річкових   портових

гідротехнічних  споруд  (далі  -  Правила)  регламентують  порядок

експлуатації,  підтримання у робочому стані і ремонту  причальних,

загороджувальних та берегоукріплювальних споруд, а також акваторій

рейдів і підхідних каналів у річкових портах України.

    1.2. Ці  Правила   поширюються   на   всі   річкові   портові

гідротехнічні споруди незалежно від форм власності.

    1.3. Нормативні посилання

    При розробці    цих    Правил    були    використані     такі

нормативно-правові акти:

    Водний Кодекс України [213/95-ВР];

    ДСанПіН 7.7.4-046-1999  "Державні  санітарні  правила і норми

для морських та річкових портів";

    СанПін N   4630-88   "Санитарные   правила   и  нормы  охраны

поверхностных вод от загрязнения";

    постанова Кабінету  Міністрів  України  від  28.01.2002  N 96

[96-2002-п]  "Про  схвалення  Державної  програми  удосконалення

функціонування     державної    системи    забезпечення    безпеки

судноплавства на 2002-2006 роки".

    1.4. Визначення

    У цих Правилах наведені терміни мають такі значення:

    акваторія річкового порту -  водна  поверхня  в  установлених

межах,  що  забезпечує в своїй судноплавній частині маневрування і

стоянку суден;

    берегоукріплювальна споруда   -   гідротехнічна  споруда  для

захисту берега від розмивання і обвалів;

    відбійні пристосування   -   пристосування,   призначені  для

запобігання від пошкоджень причальної споруди і корпусу судна  при

підході його до причалу або стоянки під час хвилювання;

    гідротехнічна споруда (ГТС) - споруда для використання водних

ресурсів, а також для боротьби із шкідливою дією вод;

    експлуатаційні навантаження    на    портові    гідротехнічні

споруди -   сукупність  сил  ваги,  які  сприймаються  причальними

спорудами від  конструкцій  причалу,  перевантажувальної  техніки,

залізничних  составів,  вантажів,  суден,  які швартуються,  тиску

ґрунту, впливу хвиль і льоду;

    загороджувальна споруда  -  гідротехнічна споруда для захисту

акваторії порту або берегової  смуги  від  хвилювання,  наносів  і

льоду;

    огляд -  візуальний  контроль  технічного  стану  споруди  за

зовнішніми  ознаками  з  документальним підтвердженням придатності

об'єкта до експлуатації;

    організація, що  експлуатує портові гідротехнічні споруди,  -

державне підприємство або організація іншої  форми  власності,  на

балансі   якої   перебуває   портова   гідротехнічна  споруда  або

організація, що експлуатує її на основі договору з власником;

    паспорт технічного   стану   споруди   -  технічний  документ

власника споруди,  який  містить  основні  дані  технічного  стану

споруди, отримані в процесі проведення інструментальних обстежень,

висновки щодо подальшої експлуатації споруди;

    причальна споруда  -  гідротехнічна  споруда  для швартування

суден;

    режим експлуатації  -  інтенсивність  використання споруди за

призначенням відповідно до параметрів, які обумовлені проектом або

встановлені в процесі експлуатації споруди;

    рейд -  частина  акваторії  порту,  призначена  для   якірної

стоянки суден;

    ремонт портової гідротехнічної споруди - комплекс операцій  з

метою відновлення справності споруди;

    система контролю - сукупність засобів контролю,  виконавців і

об'єктів  контролю,  що  взаємодіють  за правилами,  встановленими

відповідною нормативною документацією;

    спеціалізована організація - організація, що виконує проектні

роботи і випробування портових гідротехнічних споруд;

    технічний стан - сукупність змінних в процесі виробництва або

експлуатації параметрів об'єкта,  яка  характеризується  в  певний

момент  ознаками,  зафіксованими  в  технічній документації на цей

об'єкт або встановленими інженерними обстеженнями;

    технічна експлуатація  -  комплекс  операцій,  які  включають

технічне обслуговування споруди та її ремонт;

    технічне обслуговування - комплекс операцій з метою утримання

споруди в справному стані під час використання її за призначенням;

    швартові пристрої  -  пристрої  на  причалі,  призначені  для

швартування і закріплення судна.

             2. Основні вимоги до виконання Правил

    2.1. Основними  структурними  елементами   системи   річкових

портових гідротехнічних споруд (далі - ПГТС) є:

    причальні споруди та пристрої;

    загороджувальні споруди;

    берегоукріплювальні споруди;

    портові акваторії, рейди та підхідні канали.

    2.2. Комплекс     організаційно-інженерних    заходів    щодо

забезпечення  належного  технічного  стану  ПГТС  упродовж  усього

строку їх служби включає:

    установлення відповідного  нормативного  режиму  експлуатації

ПГТС;

    систематичний контроль за його здійсненням;

    нагляд за технічним станом ПГТС;

    нагляд за станом техногенної безпеки ПГТС;

    роботи щодо усунення пошкоджень ПГТС;

    паспортизацію технічного стану ПГТС;

    розроблення планів     і     документації     з    технічного

обслуговування, поточного і капітального ремонтів ПГТС.

    2.3. Ці    Правила     створюють     обґрунтовану     систему

організаційно-технічних  заходів  щодо  безаварійної експлуатації,

ремонту і підтримання ПГТС у справному стані.

    2.4. Виконання  цих  Правил   обов'язкове   для   працівників

річкових  портів  і  пристаней,  екіпажів  суден  річкового  флоту

Міністерства транспорту України,  персоналу,  що експлуатує  ПГТС,

екіпажів суден інших відомств, що заходять до річкових портів.

    2.5. Вимоги   цих  Правил  обов'язкові  при  експлуатації  та

проектуванні нових гідротехнічних споруд,  при  розробці  проектів

реконструкції та капітального ремонту.

    2.6. У  річкових портах і пристанях при організації технічної

експлуатації ПГТС інструкції складаються з урахуванням цих  Правил

і відповідно до них.

    2.7. Працівники  річкового транспорту,  портів,  пристаней та

особи,  призначені на  посаду,  пов'язану  з  експлуатацією  ПГТС,

проходять перевірку знань цих Правил один раз у два роки.

    2.8. Адміністрація  порту  відповідає  за належну організацію

експлуатації ПГТС і виконання цих Правил.

    2.9. Функції технічного нагляду  за  формуванням  і  веденням

Реєстру  ПГТС  здійснює  Регістр  судноплавства  України  (далі  -

Регістр).

    Нагляд за  виконанням  цих Правил здійснює Регістр і Державна

спеціальна (воєнізована) аварійно-рятувальна служба  МНС  (далі  -

ДСВАРС)    відповідно    до   вимог   чинного   законодавства   та

регламентуючих документів.

    За результатами     наглядової     діяльності    визначається

відповідність фактичних показників технічного стану  ПГТС  вимогам

нормативно-проектної  і експлуатаційної документації,  складаються

акти оглядів,  видаються приписи, визначається придатність ПГТС до

подальшої експлуатації.

    Свідоцтво про придатність ПГТС до експлуатації  та  свідоцтво

про реєстрацію ПГТС за встановленою формою оформляє Регістр.

    2.10. Нагляд  за технічним станом ПГТС здійснює Регістр,  для

чого передбачається періодичне проведення одного  із  таких  видів

оглядів:

    первісний - проводиться з метою прийняття під  нагляд  і  для

державної реєстрації об'єкта;

    черговий - проводиться один раз в п'ять років для  оформлення

та видачі Свідоцтва про придатність об'єкта до експлуатації;

    щорічний - проводиться для підтвердження належного технічного

стану  об'єкта  (у  рік  проведення  чергового  огляду щорічний не

проводиться);

    позачерговий -  проводиться  у  разі  необхідності у випадках

аварії,  появи серйозних дефектів,  відмов  обладнання  об'єкта  і

виникнення інших виняткових відхилень від прийнятих норм.

    2.11. Нагляд  за  станом  техногенної безпеки здійснює ДСВАРС

відповідно  до  вимог   чинного   законодавства   та   нормативних

документів, що регламентують діяльність ДСВАРС.

                   3. Технічне обслуговування

    3.1. Технічне   обслуговування   ПГТС  повинно  здійснюватися

експлуатаційним персоналом порту щоденно.  Технічне обслуговування

передбачає  комплекс  робіт,  які  забезпечують  утримання  ПГТС у

справному стані і включає:

    технічні огляди і обстеження;

    спостереження з використанням засобів вимірювання;

    усунення незначних несправностей;

    забезпечення встановленого режиму експлуатації.

    3.2. Огляди проводяться регулярно спеціалістами порту з метою

визначення за зовнішніми ознаками правильності експлуатації ПГТС і

відповідності їх технічних характеристик нормативним вимогам.

    Періодичність оглядів установлюється згідно з розділом 13 цих

Правил, а їх результати оформляються записами в журналі візуальних

спостережень (додаток 1).

    3.3. Контрольно-інспекторські   обстеження   і  спостереження

включають комплекс заходів щодо вивчення технічного стану ПГТС  та

їх  конструктивних елементів за допомогою спеціальних інструментів

та апаратури шляхом виконання замірів,  взяття і дослідження  проб

матеріалів,  проведення  випробувань  всієї споруди або окремих її

частин.

    Для геодезичних  спостережень  за  горизонтальним  і висотним

положенням ПГТС на території порту повинні бути встановлені  знаки

опорної геодезичної мережі (репери),  відмітки яких ув'язуються із

загальнодержавною триангуляційною системою,  а на самих спорудах -

кордонні марки.

    3.4. При  створенні опорної і спостережної геодезичної мережі

на  ПГТС,  що  експлуатуються,  розроблення   конструкції,   плану

розташування   і   марок   виконуються  спеціалізованою  проектною

організацією,  а їх закладання - спеціальною  ремонтно-будівельною

організацією.

    3.5. Охорона довкілля

    3.5.1. Санітарно-гігієнічний і екологічний режими на об'єктах

ПГТС,   акваторіях,  рейдах  і  підхідних  каналах  порту  повинні

відповідати вимогам санітарного та природоохоронного законодавства

України  і  ДБН  А.2.2-1-2003  "Склад  і  зміст  матеріалів оцінки

впливів  на  навколишнє  середовище  (ОВНС)  при  проектуванні   і

будівництві підприємств, будинків і споруд".

    3.5.2. До   основних   видів   забруднення,   пов'язаних    з

технологічними процесами в порту, належать:

    викиди забруднюючих    речовин    в    атмосферу    двигунами

внутрішнього   згоряння   (ДВЗ)   суден,  засобів  механізації  та

транспорту;

    пило- та   газовиділення   під  час  переробки  навалочних  і

насипних вантажів;

    скиди забруднених  зливових вод з кордонної смуги причального

фронту до прилеглої акваторії;

    скиди стічних і підсланевих вод,  сміття,  експлуатаційних та

харчових відходів із суден та плавучої механізації на об'єкти ПГТС

і в акваторії порту, підхідних каналів, рейдів.

    3.5.3. Підтримання належного санітарного стану на об'єктах  і

акваторіях  ПГТС  покладається  на  спеціалізовану  службу  порту,

оснащену необхідними плавзасобами та обладнанням.

    3.5.4. Для   уникнення   порушень   санітарно-гігієнічного  і

екологічного  режимів  порту  на  його  території   та   акваторії

категорично  забороняється  скидати із суден на причали або у воду

залишки вантажу, сміття, стічні води тощо.

    3.5.5. Для  запобігання  забрудненню об'єктів ПГТС і портової

акваторії слід проводити природоохоронні заходи.

    3.5.5.1. Разові   і  валові  викиди  забруднюючих  речовин  в

атмосферу від ДВЗ флоту,  залізничного та автотранспорту,  засобів

механізації  слід  регулювати  за  рахунок  режиму  їх роботи,  не

допускаючи перевищення  нормативів,  офіційно  встановлених  порту

територіальними органами охорони природи.

    3.5.5.2. При перевантаженні навалочних вантажів необхідно:

    передбачити аспірацію  у  вузлах  пересипання  транспортерних

ліній;

    для зменшення  виділення  пилу  проводити зволоження штабелів

вантажів та місць перевантаження за допомогою поливальних машин, а

також  застосовуючи навісні пристрої на робочих органах кранів для

розбризкування води;

    для запобігання  висипанню вантажу у воду в процесі вантажних

операцій допускати  до  експлуатації  тільки  справні  грейфери  з

ущільненими щелепами,  а між причалом і бортом судна встановлювати

дерев'яні захисні щити або брезенти ("фартухи").

    3.5.5.3. Для    захисту   акваторії   порту   від   попадання

забруднюючих  речовин   з   прикордонних   вантажних   майданчиків

причального  фронту  повинні  бути  забезпечені  справний  стан  і

безперебійна робота зливової каналізаційної  системи  ПГТС  та  її

очисних споруд (відстійників, нафто-, піскоуловлювачів тощо).

    3.5.5.4. Для  ліквідації  аварійних  нафторозливів,  очищення

поверхні акваторії від плаваючого сміття, збирання з флоту стічних

вод,  відпрацьованих  мастил,  контейнерів   із   сухим   сміттям,

експлуатаційними і харчовими відходами річкові порти відповідно до

категорії екологічної небезпеки  підлягають  оснащенню  технічними

засобами:   суднами  -  нафтосміттєзбирачами,  плавучими  боновими

загородженнями,  плавучими ємностями і  нафтозбірними  пристроями,

суднами-збирачами типу "ОС" (додаток 2).

    3.5.5.5. Як на причалі,  так  і  на  рейді  порту  проведення

бункерувальних  і  зачисних операцій на транспортному,  технічному

флоті  і  плавучій  механізації  необхідно   виконувати   закритим

способом з використанням спеціальних пристосувань,  які входять до

штатного   спорядження   танкерів-заправників   і   суден-збирачів

(уніфіковані втулки і наконечники, патрубки для суднових стоків, а

також  оперативні  бонові  плавучі  загородження  в  комплекті   з

нафтозбірним пристроєм).

    3.5.5.6. Схема організації  приймання  в  порту  забрудненого

середовища,  що  збирається  з  флоту  суднами-збирачами,  повинна

включати:

    по підсланевих  водах  -  установлення  несамохідної плавучої

станції  біологічного  очищення  -  СБО,  яка  забезпечує  глибоку

переробку   нафтомастиловмісних  водних  сумішей  до  нормативного

рівня;

    по господарсько-фекальних   стічних   водах   -   улаштування

спеціалізованого причалу комплексного обслуговування флоту  (КОФ),

який  має фекалоприймальник,  з'єднаний з міською каналізацією,  а

також  обладнання   для   спорожнення   і   дезинфекції   суднових

контейнерів з наступною доставкою сміття на міські звалища;

    по баластних водах -  улаштування  спеціального  приймального

устатковання  для  прийняття  баластної  води  з  суден під час їх

навантаження.

    3.5.5.7. Укоси  берегоукріплювальних  споруд  порту необхідно

регулярно чистити від нафтових  плям,  водоростей,  сміття,  інших

сторонніх предметів.

    3.5.5.8. Води портової акваторії та її дно слід утримувати  в

нормативно   чистому   стані,   регулярно  перевіряти,  здійснюючи

систематичний відомчий лабораторний контроль на договірній основі,

на хімічне, бактеріологічне та токсичне забруднення.

    У разі виявлення відхилень  вживати  заходи  для  відновлення

санітарно-гігієнічного  режиму  згідно  з  РД 31.04.01-90 "Правила

ведения работ по очистке загрязненных акваторий портов".

    3.5.5.9. Здійснювати  ремонтні  днопоглиблювальні  роботи  на

акваторії порту повинні організації,  які отримали в установленому

законодавством     порядку     дозвіл    на    право    проведення

днопоглиблювальних робіт.

    Судна технічного   флоту,  які  беруть  участь  у  проведенні

вказаних  операцій,  повинні  мати   робочі   пристрої,   оснащені

необхідними засобами для запобігання забрудненню довкілля.

    3.5.6. Відповідальність за дотримання природоохоронних норм і

вимог покладається:

    у цілому за об'єктами - на адміністрацію річкового порту;

    із запобігання забрудненню повітряного басейну,  акваторії та

об'єктів ПГТС із суден - на суднову адміністрацію;

    із запобігання   забруднення   довкілля   під  час  виконання

днопоглиблювальних та рефулерних  робіт  у  порту  -  на  державне

підприємство внутрішніх водних шляхів (далі - ДПВВШ).

              4. Організаційні та інженерні заходи

                      загального характеру

    4.1. Система інженерно-технічних заходів,  що регламентується

цими  Правилами,  має  на  меті організацію технічної експлуатації

ПГТС,  яка  відповідала  б  схемі  управління,  що   склалася,   і

забезпечення ефективної та надійної роботи цих споруд.

    4.2. Згідно   з  вимогами  чинних  нормативно-правових  актів

річкові порти зобов'язані забезпечити безперебійне  функціонування

ПГТС     за     рахунок     здійснення     на     них    комплексу

планово-попереджувальних і ремонтно-відновлювальних робіт.

    4.3. Режим  експлуатації  та  технічний  стан  ПГТС   повинні

гарантувати   нормальну   роботу   засобів  портової  механізації,

транспорту і флоту,  а також дотримання протипожежних і санітарних

норм, вимог щодо охорони праці та довкілля.

    4.4. З метою підвищення довговічності споруд у портах,  окрім

суворого контролю за підтриманням  установленого  експлуатаційного

режиму,  повинні  проводитися систематичні спостереження за станом

споруд  у  процесі   експлуатації   шляхом   щоденного   контролю,

періодичних оглядів і обстежень, а також вчасного ремонту споруд.

    4.5. Кожний   порт   і  пристань  повинні  мати  обов'язковий

комплект технічної документації:

    затверджений і   погоджений   контрольними   органами  проект

(робочий  проект)  і  виконавчу  документацію  по  ПГТС,  а  також

виконавчу   документацію   капітального   ремонту   у   разі  його

проведення;

    свідоцтво про реєстрацію гідротехнічної споруди;

    свідоцтво про   придатність   гідротехнічної    споруди    до

експлуатації;

    акт огляду гідротехнічної споруди;

    паспорт технічного стану гідротехнічної споруди;

    затверджений акт комісії порту  з  приймання  в  експлуатацію

окремих гідротехнічних споруд,  а також інші документи,  наявність

яких регламентується   цими    Правилами    і    ДБН    А.3.1-3-94

[v0048243-94] "Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом

об'єктів. Основні положення";

    узгоджені з    органами    держсанепідемнагляду    план-схему

проектних  експлуатаційних  навантажень  на  причали   і   перелік

вантажів, перевантаження яких забороняється на причалах;

    спеціальні паспорти причальних споруд, якщо вони необхідні;

    схеми розміщення  і  робочі креслення пристроїв,  призначених

для інструментальних спостережень.

    4.6. Для всіх пристроїв (реперів,  марок,  п'єзометрів  тощо)

установлюються   планова   і   висотна   прив'язки   до  державної

геодезичної сітки.

    4.7. Особи,  відповідальні   за   збереження   і   періодичну

перевірку цих пристроїв, призначаються адміністрацією порту.

    4.8. Будь-які  зміни,  внесені  в конструкцію,  а також режим

використання  споруд  обов'язково  відображаються  в  паспорті  їх

технічного стану.

    4.9. У кожному порту і на пристані необхідно мати календарний

план заходів щодо забезпечення стійкої  безаварійної  експлуатації

ПГТС,   який   повинен   щорічно   поновлюватися  і  коригуватися.

Календарний план складається відповідно до вимог розділів 11,  12,

13  цих Правил з урахуванням приписів,  отриманих від Регістра при

проведенні технічного нагляду за спорудами.

    4.10. Для споруд і обладнання,  у яких  виявлені  пошкодження

або   відхилення   від   встановлених   параметрів,  призначаються

конкретні планові строки проведення ремонтних робіт  для  усунення

дефектів,  відновлення  і посилення їх конструкцій до нормативного

рівня.

    4.11. Усі порти і пристані повинні мати ці Правила,  а  також

інші  нормативно-методичні  матеріали  (пункт  1.3  цих  Правил) і

інженерно-довідкові посібники,  необхідні у  процесі  експлуатації

ПГТС.

    4.12. Кожний  порт  і  пристань  зобов'язані мати відповідний

їхній категорії комплект приладів та обладнання, які перебувають у

справному  стані  і  готовності,  що  дозволяє  проводити всі види

спостережень за технічним  станом  ПГТС  у  порядку,  вказаному  у

розділі 13 цих Правил.

    4.13. Вантажні  райони  портів  доцільно  оснастити приладами

"Сигнал",  призначеними для визначення допустимих  навантажень  на

причали  в  залежності  від  координат  площ завантаження.  У разі

відсутності таких приладів для причалів повинні  бути  розраховані

графіки або таблиці допустимих навантажень у функції від координат

площ завантаження.  При їхньому складанні  за  вихідну  базу  слід

приймати   питоме  проектне  навантаження  на  причал  у  варіанті

суцільного завантаження прикордонної смуги.

    Розрахунки визначення   допустимих   навантажень  на  причали

можуть виконувати  спеціалізовані  організації  або  безпосередньо

спеціалісти   порту.   У   всіх  випадках  значення  розрахункових

допустимих величин    навантаження    необхідно     узгодити     з

організацією-розробником проекту споруди.

    4.14. Посадова особа,  призначена наказом адміністрації порту

і яка має відповідну підготовку,  а також достатній досвід  роботи

за гідротехнічним профілем, відповідає за організацію і проведення

заходів щодо забезпечення правильної технічної експлуатації ПГТС.

    4.15. У великих річкових портах  залежно  від  місцевих  умов

(велика  кількість,  складність  об'єктів  тощо)  для  підтримання

споруд у справному стані рекомендується  створення  гідротехнічної

служби   (бригади)   і  введення  посади  майстра  з  утримання  і

постійного (безперервного) поточного ремонту ПГТС  упродовж  усієї

навігації.

    4.16. Кожний  працівник  річкового  транспорту,  який  виявив

пошкодження ПГТС або порушення режиму  експлуатації,  що  загрожує

безпеці людей,  суден, споруд, зобов'язаний негайно оповістити про

це адміністрацію порту.

           5. Технічна експлуатація причальних споруд

    5.1. Причальні споруди порту повинні експлуатуватися за  умов

суворого дотримання встановлених для них норм питомих навантажень.

    У портах,  які мають  паспорти  технічного  стану  причальних

споруд,  розроблені  спеціалізованими  організаціями  на  підставі

результатів досліджень,  допустимий режим роботи причальних споруд

регламентується вказаними паспортами.

    Перевищення навантажень   на    причальні    споруди    понад

нормативних   величин,   указаних   в  паспорті  технічного  стану

причальної споруди, забороняється.

    Паспорти технічного   стану   причальної  споруди  підлягають

продовженню або поновленню через кожні 5 років,  а  також  у  разі

зміни технічного стану споруди.

    У тих випадках,  коли  паспорт  технічного  стану  причальної

споруди  після  закінчення  терміну  дії  не  продовжений  або  не

поновлений і  допустимі  паспортні  навантаження  вище  проектних,

подальші   завантаження   прикордонних   складських  площ  повинні

здійснюватися відповідно до первісної  проектної  документації,  а

наявні на причалах засоби механізації не заміняються.

    5.2. На   причалах  порту  (пристані)  слід  чітко  позначати

прикордонну смугу,  навантаження на  якій  обмежено  проектом  або

паспортом технічного стану причальної споруди.

    Якщо ця смуга  розбита  на  зони  з  різними  глибинами  біля

кордону  і  різною  несучою  здатністю  причалу,  то  границі  зон

відзначаються спеціальним маркіруванням.

    Схеми навантажень  на причальні споруди вивішуються на видних

місцях на причалах  і  в  службових  приміщеннях,  де  перебувають

працівники, пов'язані з експлуатацією споруд.

    5.3. При  суцільному завантаженні прикордонної смуги причалів

загальне  збільшення  її  навантаження  вище  заданого  граничного

значення не допускається навіть на короткий період.

    5.4. Максимально   допустиме   навантаження  окремих  вузьких

ділянок причалу, особливо не призначених для зосереджених лінійних

навантажень,   що   виникають   у  разі  розміщення  великовагових

вантажів, слід визначати спеціальним статичним розрахунком.

    До великовагових  вантажів  належать  окремі  вантажні  місця

масою понад 20 тонн,  які встановлюються на заводські або  місцеві

прокладки, тиск на які досягає 100 кН/кв. м і більше.

    При виконанні розрахунку враховуються маса і габарити  місця,

кількість,  ширина і довжина прокладок, їх розташування щодо ліній

кордону (перпендикулярне, паралельне), а також інтенсивність тиску

на причал,  навантаження в основі і коефіцієнти стійкості споруди,

згинальні моменти і реакція опор  його  конструктивних  елементів,

величина яких не повинна перевищувати проектних значень.

    Якщо розрахункова  величина   лінійних   навантажень   більше

допустимої,  то  великовагові  місця  необхідно  встановлювати  на

розподільні платформи спеціальної конструкції.

    5.5. Граничні експлуатаційні навантаження на причал необхідно

переглядати  не  рідше  одного  разу  в  рік  і  при  кожній зміні

технічного  стану   споруди   з   урахуванням   фактичного   зносу

конструктивних елементів і відповідності умов їх роботи, початково

прийнятих під час проектування і будівництва причалу.

    5.6. У разі виявлення порушень або  відхилень  від  проектних

параметрів  причалу  виконуються  перевірочні  розрахунки  несучої

здатності споруди стосовно нових умов його роботи і  призначається

відповідний режим експлуатації ПГТС.

    Якщо перевірочні розрахунки виконуються фахівцями  порту,  то

потрібно  обов'язкове  узгодження  їх  результатів  і  висновків з

організацією - розробником проекту споруди.

    5.7. За   кожним   перевищенням   прийнятого   для    причалу

навантаження  здійснюється  службове  розслідування  і складається

акт, який затверджується адміністрацією порту (пристані).

    У журналі  профілактичних  оглядів  ПГТС  робиться  запис про

порушення,  які мали місце,  з зазначенням  характеру  і  величини

перевищення  навантаження  відносно  паспортних  (проектних) даних

споруди.

    5.8. Можливість використання на причальних  спорудах  тих  чи

інших засобів механізації і транспорту,  не передбачених проектною

документацією,  повинна бути визначена попередніми розрахунками, а

також  підтверджена  організацією-розробником  проекту будівництва

причалу.

    У разі,   коли   причальна   споруда   розпірна,   можливість

застосування  зазначених  засобів  приймається  в  залежності  від

дійсної відносної щільності ґрунту засипання за набережною.

    При цьому необхідно виходити з таких критеріїв:

    експлуатація портальних кранів у прикордонній смузі допустима

для відносної щільності засипання не менше ніж 0,4;

    експлуатація поїздів  на  прикордонних  підпортальних  коліях

допустима для відносної щільності засипання  не  менше  ніж  0,55,

причому швидкість руху поїзда не повинна перевищувати 10 км/год;

    пропуск поїздів  по  прикордонних  підпортальних  коліях   із

швидкістю  до  20 км/год допустимий тільки для відносної щільності

засипання не менше ніж 0,7.

    5.9. Для кожного причалу повинні бути встановлені  глибини  й

допустимі осадки суден, що швартуються, які встановлюються наказом

по порту.

    Умови підходу і швартування,  безпечної стоянки, перестановки

суден,  заходи упередження ушкоджень гідротехнічних споруд суднами

регламентуються  місцевими правилами або обов'язковими постановами

річкового порту.

    5.10. Щоб уникнути  виникнення  вибухо-  і  пожежонебезпечної

ситуації,  застосування зварювального устаткування,  паяльних ламп

тощо на причалі і  пришвартованих  до  нього  суднах  допускається

після  одержання дозволу від державних органів пожежного нагляду і

забезпечення запобіжних заходів за вказівкою останніх.

    5.11. Перевантаження   легкозаймистих   і   вибухонебезпечних

вантажів на неспеціалізованих причальних спорудах забороняється, а

на спеціалізованих - здійснюється згідно з вимогами Закону України

"Про перевезення   небезпечних  вантажів"  [1644-14],  ДСанПіН

7.7.4-046-1999 "Державні санітарні правила і норми для морських та

річкових портів".

    5.12. Експлуатація  причалів для перевантаження нафтоналивних

та інших наливних вантажів здійснюється  відповідно  до  технічних

регламентів і інструкцій,  які спеціально розроблюються для кожної

причальної споруди  на  підставі  чинних  нормативних  актів:  ВБН

В.2.5-58.1-94  "Проектування  складів  нафти  і  нафтопродуктів  з

тиском насичених парів не вище 93,3 кПа" з  урахуванням  специфіки

вантажних операцій і місцевих умов на цьому причалі.

    5.13. Капітан судна, яке завдало шкоди причальній споруді під

час швартових чи вантажних і допоміжних операцій при стоянці  біля

причалу,  зобов'язаний  негайно  сповістити  про  це адміністрацію

порту і взяти участь у  визначенні  збитку,  заподіяного  споруді,

складанні і підписанні акта про події, що мали місце.

    5.14. Перед підходом судна до причалу предмети, що виступають

за борт,  слід завчасно прибрати і закріпити в  такому  положенні,

щоб вони не могли зашкодити причалу і пристроям, що розташовані на

ньому, а також перевантажувальному устаткованню.

    Для запобігання  ушкодженню  суден,  портових  споруд  і  для

уникнення нещасних випадків  з  людьми,  черговий  персонал  порту

зобов'язаний   заздалегідь   забезпечити   підготовку  причалу  до

приймання судна.  У разі  потреби  перевантажувальне  устатковання

слід перемістити на ділянку причалу, де воно буде поза небезпекою.

    5.15. Швартування  судна  за  відбійні  пристрої  чи будь-які

частини  причальної  споруди,   не   призначені   спеціально   для

швартування, забороняється.

    5.16. На  поверхні голови кожної швартової тумби повинні бути

нанесені такі цифрові позначення,  що  читаються  з  боку  берега:

зверху  -  порядковий номер тумби,  відлічуваний від початку цього

причалу,  і нижче,  під горизонтальною рискою, - відстань у метрах

до  найближчих  швартових тумб ліворуч і праворуч,  розділені один

від одного вертикальною рискою.

    5.17. За причальними стінками споруди  необхідно  здійснювати

постійне  спостереження  відповідно  до  вимог  розділів 13-14 цих

Правил.  Результати спостережень є підставою для розробки  системи

заходів  планово-попереджувального  ремонту  стінок  і призначення

оптимального режиму їх експлуатації.

    5.18. Для  забезпечення  безпечного   швартування   суден   і

збереження причальних споруд необхідно дотримуватись таких вимог:

    швартові і відбійні пристрої причалу повинні  утримуватися  в

справному    технічному    стані    і    відповідати   за   своїми

характеристиками суднам, яким дозволено швартуватися;

    з метою  створення  необхідних  умов  для швартування суден і

виконання інших допоміжних операцій біля кордону причальних споруд

забороняється  складування  на  причалі  вантажів  у  межах  смуги

шириною від лінії кордону не менше ніж 2 м;

    освітлювальні прилади,    інженерні    мережі    електро-   і

водопостачання суден,  колесовідбійні бруси, драбини, рими та інше

оснащення   причалів   повинні   бути   в  справному  стані  і  не

ускладнювати швартових операцій;

    через трубопроводи  та  інші  комунікації,  що виступають над

поверхнею причалу,  установлюються перехідні містки для безпечного

проходу людей;

    відстань між   суднами   повинна   відповідати    нормативній

величині,  прийнятій  відповідно  до  розмірів  найбільшого судна,

якому дозволено швартуватися до причалу згідно  з  додатком  3,  а

мінімальні  відстані  між  самими  причалами  повинні  відповідати

вимогам додатка 4;

    на суднах,  які  маневрують  на  акваторії  причалу,  повинен

працювати головний двигун на обертах,  щоб уникнути розмивання дна

перед причальною спорудою;

    нормальні складові швидкостей підходу суден до  причалів  під

час  їх швартування не повинні перевищувати 0,22;  0,15;  0,13 м/с

для водотоннажності суден відповідно до 2,0; 5,0; 10,0 тис. т;

    при відході  від  причалу  судна  повинні  працювати головним

двигуном у режимі "малий хід" поки борт судна не буде на  відстані

не менше ніж 10 м від набережної;

    під час  стоянки  судна  безпосередньо  біля  причалу  робота

гребними  гвинтами  для  прогріву  машини  дозволяється  тільки на

найменших обертах.

    5.19. Якщо на причальній споруді виявлені  ушкодження  або  в

результаті  спостережень виявлено зниження його несучої здатності,

ослаблення окремих конструктивних елементів та  інші  дефекти,  то

повинні  бути  прийняті  оперативні заходи для усунення зазначених

порушень і причин, що викликали їх.

    У необхідних  випадках  до  роботи  з дослідження і посилення

споруди залучаються спеціалізовані проектні організації.

    5.20. У разі місцевих пошкоджень причальної споруди необхідно

на період до їх усунення розрахунковим шляхом визначити допустимий

режим  експлуатації  на  послаблених  або   пошкоджених   ділянках

причалу.

    Такі розрахунки  проводяться  відповідно   до   "Методических

указаний по эксплуатации и усилению причальних сооружений, имеющих

локальные повреждения", і є обов'язковими для таких видів місцевих

пошкоджень ПГТС:

    у шпунтових і кутикових набережних:

    1) руйнування  ненапружених  або  занадто  провислих анкерних

тяг;

    2) повне  або  часткове  руйнування  шпунтових  паль (лицьові

панелі);

    3) руйнування  анкерного  пояса  жорсткості  або  переміщення

анкерних стінок і плит;

    4) наявність   зон  перезаглиблення  дна  понад  0,03 Н перед

стінками у смузі шириною 2 Н, де Н - вільна висота набережної;

    5) порушення ґрунтонепроникності лицьових стінок;

    у гравітаційних набережних:

    1) наскрізні  тріщини  у  масивних  бетонних і залізобетонних

елементах і руйнування бетону;

    2) надмірні  нахили  (більше  0,5  град.  С  понад утвореного

нахилу в період будівництва), просідання і зміщення стінок;

    3) надмірні  відносні  зміщення  елементів  масивової  кладки

(відношення площі нависання  зміщеного  елемента  до  його  повної

площі більше 15%);

    4) нерівномірність горизонтальних зміщень секцій  набережної,

що перевищує 0,01 Н;

    5) наявність зон  перезаглиблення  дна  понад  0,02  Н  перед

стінками у смузі шириною 2 Н;

    у набережних   з   пальових    ростверків    (розпірних    та

безрозпірних):

    1) поверхневі    руйнування    ростверків,    що    зменшують

розрахунковий момент опору в даному перерізі більше ніж на 15%;

    2) наскрізні тріщини у несучих елементах  верхньої  будови  і

зменшення міцності бетону;

    3) пошкодження шпунтових стінок;

    4) пошкодження паль;

    5) наявність зон перевищення глибини дна більше ніж на 0,02 Н

перед стінками у смузі шириною 2 Н;

    в укісних набережних:

    1) розмивання дна перед підошвою укосу;

    2) зміщення та зміни профілю укосу;

    3) руйнування кріплень укосів.

    5.21. Перед    початком   ремонтних   робіт   з   відновлення

пошкодженої розпірної споруди  необхідно  зробити  розрахунки  для

визначення  можливого  ступеня  відновлення  її несучої здатності.

Такий розрахунок проводиться на основі "Методических  указаний  по

повышению  несущей способности и определение эффективности ремонта

портовых гидротехнических сооружений".

    Режим експлуатації      розпірних      причальних     споруд,

відремонтованих без виведення із напруженого стану, встановлюється

на основі результатів вищезазначених розрахунків.

    У разі, коли ремонт причалу, який намічається, неможливий без

часткового або повного зняття з нього робочого навантаження, перед

виконанням робіт  з  допомогою  розрахунків  необхідно  встановити

ступінь  зниження  напруги  і  здійснити  відповідне розвантаження

конструктивних елементів споруди.

    5.22. У разі  виявлення  корозійного  ослаблення  бетонних  і

залізобетонних конструкцій причалів слід:

    вжити заходів для виявлення та усунення причин корозії;

    у разі   потреби   зробити  антикорозійне  покриття  бетонних

поверхонь причальної споруди;

    за погодженням  із  проектною організацією розглянути питання

про  посилення  конструкцій,  якщо  внаслідок  агресивного  впливу

навколишнього  середовища  поверхнева  міцність  бетону  знизилась

більше, ніж на 10% у порівнянні з проектною.

    5.23. Усі   металеві    шпунтові    стінки    повинні    мати

антикорозійний захист.  При виявленні корозії інтенсивністю більше

ніж 0,05 мм/рік необхідно вжити  додаткових  заходів  для  захисту

стінок.

    Залежно від характеру корозії,  причин,  що її викликають,  а

також  режиму  експлуатації  споруд можуть застосовуватися пасивні

(захисні    покриття)    і    активні    (катодні,    протекторні,

електродренажні) методи захисту.

    Активний антикорозійний  захист  повинен   здійснюватися   за

спеціальним проектом.

    5.24. Дренажні пристрої  на  причалах  повинні  забезпечувати

зниження гідростатичного напору ґрунтових вод на причальні споруди

до величин, передбачених проектною документацією.

    5.25. Необхідна  глибина  біля  кордону  причалу  або підошви

інших ПГТС відраховується від  офіційно  встановленого  проектного

рівня  води  для  водойми  і  визначається за максимальною осадкою

найбільшого розрахункового судна з вантажем і поправок до неї, які

залежать   від  характеру  ґрунту,  запасів  осадки  на  диферент,

хвилювання, замулюваності та інших факторів згідно з додатком 5.

    5.26. Проектний рівень води водойми приймається:

    для річок  з  вільною течією - не вище низького судноплавного

рівня води (НСР);

    для зарегульованих  річок  і  водоймищ  - не вище найбільшого

рівня навігаційного спрацювання (РНС).

    Залежно від   категорії   порту   проектний   рівень  водойми

визначається із забезпеченістю:

    порти I-II категорій - 99%;

    порти III категорії - 97%;

    порти IV категорії - 95%.

    5.27. Для  дотримання  проектної глибини і нормативного стану

ПГТС порти зобов'язані здійснювати систематичні  водолазні  огляди

підводної   частини   споруд,   контрольні   проміри  і  тралення,

експлуатаційні  підчищення   (ремонтні   черпання)   на   портовій

акваторії і підходах до неї.

        6. Технічна експлуатація загороджувальних споруд

    6.1. Технічна  експлуатація  загороджувальних  споруд включає

комплекс заходів для утримання споруд у справному  стані  впродовж

усього  нормативного  строку  служби.  Для цього слід систематично

проводити  спостереження  за   елементами   конструкції   споруди,

оперативний ремонт і у разі потреби їх посилення.

    Профіль споруд повинен підтримуватися в проектному  положенні

впродовж установленого для них експлуатаційного періоду.

    6.2. Спостереження   за  загороджувальною  спорудою  укісного

профілю включає:

    перевірку стану   і  міцності  одягу  гребеня  та  укосів  (у

надводній і підводній зонах);

    вимірювання дійсного профілю споруд і порівняння з проектним;

    перевірку наявності вимивання ґрунту з-під одягу;

    промірювання глибин перед підошвою укосів;

    перевірку стану  зворотних  фільтрів,  швів   омонолічування,

дернування та інших елементів кріплення укосів;

    вимірювання планових і висотних зміщень конструкцій.

    6.3. Спостереження     за     загороджувальними     спорудами

вертикального профілю повинні включати:

    вимірювання планових і висотних зміщень та крену споруд;

    контроль міцності бетону;

    перевірку відсутності зміщень елементів масивової кладки;

    промірювання глибин перед спорудами.

    Спостереження за   загороджувальними   спорудами    змішаного

Внимание! Это не полная версия документа. Полная версия доступна для скачивания.