 |
|
|||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Строительные нормативные акты
   
|
||||||||||||||
ДБН В.2.7-31-95. Порядок визначення запасів родовищ піску та гравію
|
  
|
|||||||||||||
ДЕРЖАВНI БУДIВЕЛЬНI НОРМИ УКРАЇНИ
Будiвельнi матерiали
ПОРЯДОК ВИЗНАЧЕННЯ ЗАПАСIВ РОДОВИЩ
ПIСКУ ТА ГРАВIЮ
ДБН В.2.7-31-95
Видання офiцiйне
Держкоммiстобудування України
Київ 1997
ДБН В.2.7-31-95
РОЗРОБЛЕНI Державною комiсiєю України по запасах
корисних копалин (ДКЗ України)
ВНЕСЕНI Управлiнням будiвельної iндустрiї, механiзацiї
i промисловостi будiвельних матерiалiв
Держкоммiстобудування України
ЗАТВЕРДЖЕНI Наказом Державного комiтету України у справах
мiстобудування i архiтектури
вiд 14.09.95 р. 188 i введенi в дiю 01.01.96 р.
ДБН В.2.7-31-95
ДЕРЖАВНI БУДIВЕЛЬНI НОРМИ УКРАЇНИ
------------------------------------------------------------------- Будiвельнi матерiали ДБН В.2.7-31-95 Порядок визначення запасів родовищ Вводяться вперше піску та гравію
-------------------------------------------------------------------
1 ГАЛУЗЬ ВИКОРИСТАННЯ
Данi норми установлюють порядок визначення запасiв родовищ пi-
ску та гравiю, застосування "Классификации запасов месторождений и
природних ресурсов твердих полезных ископаемых" до родовищ пiску
та гравiю. Обов'язковi вимоги нормативного документа викладенi в роздiлах, пунктах i пiдпунктах:3.6.1-3.6.3; 4.3.1.2-4.3.1.5; 4.3.2; 4.3.3.2; 4.3.4.2; 4.3.5; 4.3.6.2; 4.3.7.2; 4.3.7.3; 4.4.1-4.4.3; 4.5.2; 4.5.4; 4.6.3; 4.7.3; 4.8; 4.11; 5.1; 5.3; 6.1.1-6.1.4; 6.1.6; 6.2.1-6.2.3; 6.3.1-6.3.9; 6.3.12-6.3.15; 6.4-6.6; 7; 8. Рекомендованi вимоги - в рештi роздiлiв, пунктiв i пiдпунктiв. Норми повиннi виконуватись i враховуватись усiма органiзацiями
i пiдприємствами, незалежно вiд форм власностi i вiдомчої пiдпоряд- кованостi, при геологiчному розвiдуваннi, оцiнюваннi якостi i експлуатацiї родовищ пiску та гравiю, проектуванню пiдприємств по видобуванню i переробленню мiнеральної сировини.
2 ТЕРМIНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ
Цей нормативний документ вмiщує такi основнi термiни:
2.1 Природний пiсок - сипка дрiбноуламкова гiрська порода, що являє собою сумiш обкатаних рiз-
ною мiрою зерен розмiром вiд 0,05 мм
до 5,0 мм.
2.2 Гравiй - сипка порода з зерен розмiром вiд
5,0 мм до 70,0 мм, обкатаних рiзною
мiрою. Добре обкатаний гравiй зветься
галькою.
2.3 Гравелистий пiсок - порода з вмiстом уламкiв, якi перевищу-
ють за розмiром пiщанi частки вiд 10
до 15%.
2.4 Пiщано-гравiйна сумiш - порода з вмiстом гравiйної частини вiд 15 до 30%. 2.5 Гравiйно-пiщана сумiш - порода з вмiстом гравiйної частини бiльше 30%.
2.6 Валуни - обкатанi уламки гiрської породи розмi-
ром бiльше 70мм.
З КЛАСИФIКАЦIЯ ПIСКIВ I РОДОВИЩ ПIСКIВ ТА ГРАВIЮ
3.1 В залежностi вiд речовинного складу розрiзняють пiски мо- номiнеральнi, олiгомiктовi та полiмiктовi.
3.1.1 Мономiнеральнi пiски - пiски, уламковий матерiал яких склада- ється переважно iз зерен одного
мiнералу.
- 2 -
ДБН В.2.7-31-95
3.1.2 Олiгомiктовi пiски - пiски, що складаються iз зерен двох-
трьох мiнералiв з переважним вмiстом одного iз них.
3.1.3 Полiмiктовi пiски - пiски, що складаються iз уламкiв гiр-
ських порiд i мiнералiв рiзного
складу.
3.2 Основнi мiнерали, що утворюють пiски, - кварц, польовi шпати, кальцит та iншi. Найбiльш поширенi складовi домiшки - слюди, карбонати, гiпс, iльменiт, циркон, монацит; рiдше - iншi мiнерали.
3.3 Валуни та гравiй переважно складаються iз уламкiв мiцних гiрських порiд - гранiту, гнейсу, дiабазу, кварциту i твердих мiне- ралiв - кварцу та iнших; досить часто, особливо у складi крупних фракцiй, присутнi уламки слабких порiд - сланцiв, вапнякiв, доломi- тiв, пiсковикiв.
3.4 В залежностi вiд форми зерен пiсок, гравiй i валуни розпо-
дiляються на округлi, кулястi, округлокулястi i кулястi (лускатi чи подовженi). За характером поверхнi - на частки з рiвною, нерiвною та шорсткуватою поверхнями.
3.5 В залежностi вiд генезису родовища пiскiв розрiзняють алю-
вiальнi (рiчковi), морськi, льодовиковi та еоловi; гравiю - алювiа- льнi. Елювiальнi, делювiальнi, пролювiальнi та озернi пiски в Українi промислового значення не мають. Дрiбнi поклади цих пiскiв можуть розроблятись лише тимчасовими кар'єрами для обмежених цiлей. Валуни iнколи зустрiчаються в морських вiдкладеннях та алювiальних
вiдкладеннях гiрських рiчок.
3.5.1 Алювiальнi родовища мають найбiльше поширення. Поклади переважно видовженi, зерновий їх склад для рiвнинних рiчок вiдносно постiйний, пiщаний, для Прикарпатського регiону - пiщаногравiйний,
рiзнорiдний за спiввiдношенням фракцiй.
Серед алювiальних родовищ розрiзняють заплавнi (русловi) i тi,
що належать до бiльш високих терас. Заплавнi характеризуються прак- тично повною обводненiстю i необхiднiстю застосування спецiальних технiчних засобiв видобутку.
Оцiнка запасiв заплавних пiщаних i гравiйних родовищ повинна вмiщувати iнженерно-геологiчнi розрахунки стiйкостi рухливих (тих,
що формуються) пiщано-гравiйних мас за контуром запасiв з метою прогнозування впливу видобутку на iнженернi споруди i комунiкацiї,
що розташованi в долинi найближчого району родовища.
3.5.2 Морськi пiщанi родовища розподiляються на сучаснi i до- четвертиннi. Поклади звичайно вiдрiзняються хорошим сортуванням ма- терiалу, обкатанiстю зерен, вiдносно стабiльним зерновим складом.
3.5.3 Льодовиковi родовища в Українi (переважно пiщанi) пов'язанi з озами, рiдше з камами, зандровими рiвнинами (полями) та прохiдними долинами.
3.5.3.1 Ози розвинутi на пiвнiчному Полiссi, мають подовжену валоподiбну форму (до 1-2 км) завширшки 100-150 м, складенi перева- жно дрiбно-, середньозернистими хорошого сортування пiсками, нерiд- ко з домiшкою гальки кристалiчних порiд. - 3 -
ДБН В.2.7-31-95
3.5.3.2 Ками мають обмежений розвиток, а пов'язанi з ними ро- довища можуть задовольнити лише мiсцевi будiвельнi органiзацiї з обмеженою потребою у пiсках. Вираженi вони у рельєфi окремими, час- то лiнiйно розташованими пагорбами, складенi погано вiдсортованим гравiйно-пiщаним матерiалом.
3.5.3.3 Зандровi рiвнини широко розвинутi у Полiссi i пiвнiч- нiй лiсостеповiй частинi України (Волинська, Житомирська, Київська, Чернiгiвська i Сумська областi). Льодовиковi площиннi води зумовили утворення пiщаних полiв, якi складаються переважно дрiбно-, тонко-
зернистими пiсками.
3.5.3.4 Прохiднi долини картуються у пiвденнiй частинi зандрової рiвнини, а також в зонах високого льодовикового пiдпору (Київська, Черкаська областi). Пiщанi поклади прохiдних долин мають подовжену форму до 10 км завдовшки при ширинi вiд 200 до 400 м, ча- сто слабко визначенi у рельєфi на водороздiлах, складаються добре вiдмитими дрiбно-, середньозернистими, рiдше - крупнозернистими пi- сками.
3.5.4 Родовища еолового походження представленi дюнами, що ро-
звинутi, в основному, на зандрових i алювiальних рiвнинах, мають валоподiбну, добре виражену у рельєфi форму (довжина до 1,0-1,5 км; ширина - 100-200 м), складенi тонко, - i дрiбнозернистими пилувати- ми пiсками.
3.6 В залежностi вiд кiлькостi запасiв i напрямку використання
копалини родовища розподiляються на крупнi, середнi i дрiбнi.
3.6.1 Крупнi - з запасами гравiйно-пiщаних сумiшей або будiве-
льних пiскiв понад 15 млн.м3; формувальних пiскiв - понад 5 млн.т; пiскiв для виробництва скла - понад 3 млн.т.
3.6.2 Середнi - з запасами гравiйно-пiщаних сумiшей або будi- вельних пiскiв вiд 10 до 15 млн.м3, формувальних пiскiв вiд 3 до 5
млн.т, пiскiв для виробництва скла -вiд 1 до 3 млн.т.
3.6.3 Дрiбнi - з запасами гравiйно-пiщаних сумiшей або будiве-
льних пiскiв менше 10 млн.м3, формувальних пiскiв - менше 3 млн.т,
пiскiв для виробництва скла - менше 1 млн.тонн.
3.7 Крупнi родовища пiскiв в Українi пов'язанi переважно з алювiальними i морськими товщами, середнi i дрiбнi - водольодовико- вими i еоловими. Гравiйнi родовища пов'язанi, в основному, iз алювiєм гiрських рiчок.
3.8 Родовища пiскiв широко розповсюдженi. Родовища власне гра-
вiю практично вiдсутнi. Гравiй звичайно разом з пiском складає пi-
щано-гравiйну сумiш, яка рiдко використовується у природному видi через вмiст глинистого матерiалу i валунiв. Як правило, потрiбне видалення валунiв, розсiювання сумiшi на пiсок та гравiй, а також вiдмивання їх вiд шкiдливих глинистих домiшок.
3.9 Розроблення пiщаних i пiщано-гравiйних родовищ проводиться
кар'єрами з екскавацiєю до рiвня грунтових вод; до 15 м нижче цього рiвня - драглайнами i до 30м - плавучими земснарядами.
- 4 -
ДБН В.2.7-31-95
4 ГАЛУЗI ЗАСТОСУВАННЯ ПIСКIВ ТА ГРАВIЮ ЗА ЯКIСНИМИ ПОКАЗНИКАМИ
4.1 Пiсок та гравiй вiдносяться до корисних копалин багатоцi- льового призначення; щорiчне споживання вимiрюється мiльйонами тонн. Вимоги до якостi пiску i гравiю для рiзних призначень їх вико-
ристання визначаються вiдповiдними нормативно-технiчними документа- ми, якi наведенi у додатку 1.
4.2 Пiсок i гравiй, в основному, використовують як заповнювачi
бетонiв, асфальтобетонних i дьогтебетонних сумiшей для будiвництва
дорiг, для влаштування баластового шару залiзничних шляхiв. В знач- них кiлькостях пiски використовуються для виробництва будiвельних розчинiв, силiкатних виробiв автоклавного i безавтоклавного твер- днення - силiкатних каменiв i цегли, щiльних силiкатних i нiздрюва- тих бетонiв, у виробництвi скла (склянi пiски), при ливарних робо-
тах (формувальнi пiски). У вiдносно незначних кiлькостях пiски використовуються для ви-
робництва будiвельної i тонкої керамiки, вогнетривiв, абразивiв, водопровiдних фiльтрiв, як закладний матерiал при рекультивацiї земель та iншого призначення.
4.3 Пiски та гравiй для виробництва будiвельних матерiалiв, виробiв, конструкцiй i робiт.
4.3.1 Виготовлення важких бетонiв.
4.3.1.1 Для виготовлення бетонiв пiсок i гравiй використовую- ться як дрiбнi i крупнi заповнювачi. Якiснi показники заповнювачiв
визначають мiцнiсть бетонiв i витрату цементу.
4.3.1.2 Оцiнка якостi пiску як дрiбного заповнювача для важких
бетонiв проводиться згiдно з ДСТУ Б В.2.7-32, ДСТУ Б В.2.7-43 щодо
вимог до дрiбних заповнювачiв. Основнi вимоги до пiску для бетонiв
пред'являються за зерновим складом i модулем крупностi, який пови-
нен бути вiд 1,5 до 3,25, а також за вмiстом шкiдливих домiшок - кiлькiсть пиловидних i глинистих часток розмiром менше 0,05 мм, що
визначається вiдмучуванням, дозволяється до 3%; дрiбних зерен, що проходять через сито 016, - до 15%; колориметрична проба на вмiст
органiчних домiшок повинна надавати забарвлення органiчним домiшкам свiтлiше за колiр еталона; обмежується вмiст лусок слюди, сiрчистих i сiрчанокислих сполук, потенцiйно-реакцiйноздатних аморфних рiзно- видiв кремнезему. При технiко-економiчнiй доцiльностi та одержаннi бетонiв з но-
рмованими показниками якостi допускається використовувати дуже дрi- бнi пiски з модулем крупностi 1,0-1,5 i вмiстом зерна менше 0,16мм
до 20%. Методи випробування пiскiв встановленi ГОСТ 8735.
Природнi пiски України за зерновим складом i вмiстом пиловид- них i глинистих часток часто не вiдповiдають вимогам стандартiв i потребують збагачення - промивання i фракцiонування.
4.3.1.3 Оцiнка якостi гравiю як крупного заповнювача для бето-
нiв проводиться згiдно з ГОСТ 8268, ДСТУ Б В.2.7-43, ГОСТ 10260. Гравiй повинен мiстити зерна рiзної крупностi у спiввiдношеннях, що забезпечують легкоукладнiсть бетонних сумiшей i мiнiмальнi витрати
цементу. Регламентується вмiст зерен голковидної та пластинчастої форми i зерен слабких порiд. Механiчна мiцнiсть гравiю визначається
- 5 -
ДБН В.2.7-31-95
дробимiстю при стиску (роздавлюваннi) у цилiндрi. Морозостiйкiсть повинна бути не нижче нормованої марки бетону за морозостiйкiстю. Методи випробування гравiю регламентуються ГОСТ 8269.
4.3.1.4 Оцiнка якостi готової продукцiї проводиться згiдно з ДСТУ Б В.2.6-2; ГОСТ 11024; ГОСТ 12504: ГОСТ 6133: ГОСТ 12767.
4.3.1.5 До пiскiв i гравiю для бетонiв спецiального призначен-
ня пред'являються бiльш високi вимоги, якi регламентуються вiдповi- дними стандартами: для бетонiв дорожнiх i аеродромних покриттiв та
основ, транспортного будiвництва, гiдротехнiчних споруд, бетонних i залiзобетонних труб - ДСТУ Б В.2.7-43; для жаротривких бетонiв - ГОСТ 20190: для хiмiчно стiйких бетонiв - ГОСТ 25246.
4.3.2 При наявностi у пiщано-гравiйнiй сумiшi гравiю i валунiв
рiзних розмiрiв при проведенні геологiчних польових робiт виконує розсiювання корисної копалини з визначенням процентного вмiсту пiс- ку, гравiю (гальки) та валунiв.
Валуни використовуються як бутовий камiнь та як сировина для виробництва щебеню згiдно з ТУ 21-10-69-89; ГОСТ 8269.
4.3.3 Будiвництво автомобiльних дорiг.
4.3.3.1 Для будiвництва дорiг використовуються природнi та збагаченi пiщано-гравiйнi сумiшi i необробленому чи обробленому ор- ганiчними або неорганiчними в'яжучими речовинами станi.
4.3.3.2 Пiщано-гравiйнi сумiшi повиннi вiдповiдати вимогам ГОСТ 23735; ГОСТ 25607; ГОСТ 23558 пiски - ДСТУ Б В.2.7-32; гравiй
- ГОСТ 8268; асфальтобетоннi сумiшi та асфальтобетон - ГОСТ 9128 дьогтебетоннi сумiшi та дьогтебетон - ГОСТ 25877.
4.3.3.3 Для всiх видiв автодорожнiх робiт регламентується зер-
новий склад заповнювачiв; вмiст пиловидних i глинистих часток, в то- му числi глини в грудках; для цементобетонiв - вмiст потенцiйно ре- акцiйноздатних порiд, якi спроможнi вступати в реакцiю з лугами це- менту. Для гравiю нормується мiцнiсть за дробимiстю у цилiндрi, моро-
зостiйкiсть, вмiст зерен слабких порiд стиранiсть у поличному бара- банi. Кiлькiснi показники вимог коливаються в широких межах в залеж-
ностi вiд класiв та шарiв дорiг клiматичних умов, призначення мате- рiалiв, умов експлуатацiї. Найбiльш жорсткi вимоги - до матерiалiв для конструкцiйних ша-
рiв дорiг високих клавiв, аеродромних покриттiв. Для матерiалiв дренувальних та морозозахисних основ додатково визначається коефiцiєнт фiльтрацiї.
4.3.4 Баласт для залiзничної колiї.
4.3.4.1 Для улаштування баластового шару залiзничної колiї використовується природна сумiш гравiю i пiску, а також щебiнь iз гравiю i валунiв.
4.3.4.2 Оцiнка якостi гравiйного i гравiйно-пiщаного баласту проводиться згiдно з ГОСТ 7394, яким нормується зерновий склад, вмiст зерен мiцних вивержених i метаморфiчних порiд не менше 50% i
- 6 -
ДБН В.2.7-31-95
слабких (з мiцнiстю менше 200 кгс/см2) не бiльше 10%; пиловидних i глинистих часток - до 2-3%, зерен менш 0,16 мм -до 10-15%. Придатнiсть щебеню iз гравiю i валунiв для баластового шару залiзничної колiї визначається згiдно ГОСТ 7392, яким регламентується зерновий склад, мiцнiсть за стиранiстю при випробу- ваннi у поличному барабанi чи опору удару при випробуваннях на копрi ПМ; морозостiйкiсть; електроiзоляцiйнi властивості; вмiст зерен слаб- ких порiд до 10%; глини у грудках - до 0,25%.
4.3.5 Для виготовлення будiвельних i штукатурних розчинiв зас-
тосовуються пiски, що вiдповiдають за якiстю вимогам ДСТУ Б В.2.7-32. Головнi вимоги до якостi пiску для будiвельних розчинiв пред'являються за зерновим складом з МК не бiльше 2,2; обмежується вмiст фракцiй розмiром бiльше 1,25мм; до 5% з масою для будiвельних розчинiв i до 0,5% за масою - для опоряджувального шару штукатурних розчинiв, а також регламентується вмiст пиловидних i глинистих час-
ток до 7%, органiчних i стороннiх домiшок.
4.3.6 Виробництво i випробування цементiв.
4.3.6.1 У цементному виробництвi пiски використовуються як iнертна i коригуюча добавка для рiзних видiв портландцементiв. Вимоги до якостi пiскiв регламентованi "Техническими условиями
на качество основних видов сырьевых материалов при производстве портландцементного клинкера" МПБП СРСР; 1970р. Як iнертна добавка до портландцементного клiнкера при його по-
мелi використовується кварцевий пiсок з вмiстом SiO2 80-95%. Кварце- вi пiски використовуються як коригуюча добавка у цементну шихту для пiдвищення значення силiкатного i зниження глиноземного модулiв. Оцiнювання придатностi пiскiв для цiєї мети проводиться дослiдним шляхом.
4.3.6.2 Для стандартних випробувань мiцностi цементних розчи- нiв використовується нормальний кварцевий пiсок згiдно з ГОСТ 6139 iз крупнiстю зерен вiд 0,5 до 0,9 мм i вмiстом глинистих i пиловид- ни часток до 0,3%.
4.3.7 Виробництво силiкатних будiвельних матерiалiв.
4.3.7.1 При виробництвi силiкатних будiвельних матерiалiв - силiкатних каменiв i цегли, армованих та неармованих виробiв iз щi- льних силiкатних i нiздрюватих бетонiв - пiски застосовуються як заповнювачi та компонент в'яжучого.
4.3.7.2 Технiчнi вимоги до пiскiв для виробництва силiкатних виробiв автоклавного тверднення регламентуються ДСТУ Б В.2.7-32. ДСТУ передбачає вмiст кварцу (незв'язаного SiO2) у пiсках для силiкатних каменiв i цегли та компоненту в'яжучого щiльних силiкат- них бетонiв не менше 50%, для нiздрюватих бетонiв - не менше 70%; обмежує вмiст пиловидних i глинистих часток для виробництва силiка- тних каменiв i цегли до 20% (на заводах з iмпортним обладнанням - до 10%): для нiздрюватих бетонiв - до 5%; для щiльних силiкатних бетонiв - до 3%; сiрчистих i сiрчанокислих сполук у перерахунку на
SOз - до 2%; слюди до - 0,5%; лугiв в перерахунку на Nа2O для нiз-
дрюватих бетонiв - до 2,7%; силiкатних бетонiв - до 3,6%; силiкатної цегли - до 7,2%. Вимоги до зернового складу пiскiв пред'являються при їх вико- ристаннi як заповнювачiв для виготовлення щiльного силiкатного бе-
- 7 -
ДБН В.2.7-31-95
тону та силiкатних каменiв i цегли. Зерновий склад пiскiв для решти призначень не нормується. Пiски, що не задовольняють вимоги ДСТУ Б В.2.7-32, можуть бути
використанi, якщо вироби на їх основi вiдповiдають вимогам дiючих стандартiв.
4.3.7.3 Оцiнка якостi готової продукцiї проводиться вiдповiдно
до вимог ГОСТ 379; ГОСТ 25214; ДСТУ Б В.2.7-45; ГОСТ 21520; ГОСТ 5742; ГОСТ 11118; ДСТУ Б В.2.6-2; ГОСТ 11024; ГОСТ 12504.
4.3.8 Пiски використовуються як опiснювальна добавка до плас- тичних глин при виробництвi керамiчних стiнових матерiалiв та iнших формувальних виробiв. Пiски-опiснювачi повиннi бути достатньо крупними, мати невисо-
кий вмiст пиловидних i глинистих часток, не вмiщувати шкiдливих до- мiшок - карбонатних порiд, гiпсу, гравiю. Нормативних документiв щодо якостi пiску для цього призначення не iснує. Придатнiсть його
визначається за результатами випробувань готової продукцiї.
4.4 Пiски для виробництва скла.
4.4.1 Якiсть пiскiв для скляної промисловостi нормується вимо-
гами ГОСТ 22551.
4.4.2 Для виробництва скла використовуються чистi дрiбнозерни-
стi кварцевi пiски однорiдного складу з розмiром зерен переважно вiд 0,1 до 0,8 мм.
4.4.3 Суворi вимоги пред'являються до хiмiчного складу пiскiв - мiнiмальний вмiст SiOз допускається вiд 95% для низьких марок до
99,8% для високих марок; вмiст Fе2Oз обмежується 0,01-0,25%, Аl2Oз
- 0,4-4,0%. Як правило, пiски для виробництва скла переважно потре- бують збагачення; для цього найчастiше застосовуються флотовiдтира- ння, iнодi вiдтирання з промиванням або названi методи у поєднаннi
з електромагнiтною сепарацiєю. Випробування пiску для скляної промисловостi проводять згiдно з ГОСТ 22552.0-7.
4.5 Пiски для виробництва формувальних матерiалiв.
4.5.1 Формувальнi пiски використовуються як головний компонент
сумiшi для ливарного виробництва.
4.5.2 Вимоги до якостi пiскiв природних та збагачених регламе-
нтуються ГОСТ 2138 та технiчними умовами на природнi формувальнi пiски конкретних родовищ.
4.5.3 Формувальнi пiски можуть бути кварцевими, при цьому при
виготовленнi сумiшей до них додаються пластифiкатори: глини, бен-
тонiт, рiдке скло i глинистими - жирними; для останнiх регламентується границя мiцностi на стиск. Формувальнi пiски повиннi мати високу газопроникнiсть, що забезпечується зосередженою зерновою структурою i обкатанiстю зе-
рен; достатньою вогнетривкiстю, яка визначається високим вмiстом кремнезему i низьким - оксидiв лужних та лужноземельних металiв та залiза; бути чистими - без шкiдливих домiшок сульфiдної сiрки, ор- ганiки тощо.
- 8 -
ДБН В.2.7-31-95
4.5.4 Для сталевого i чувунного литва використовуються квар- цевi крупне-, i середньозернистi пiски з вмiстом SiО2 90-97%, оки- слiв залiза до 1,5%, окислiв лужних та лужноземельних металiв до 2,0% i глинистої cкладової 2%.
4.5.5 При виготовленнi форм для мiдного, алюмiнiєвого, магнiєвого литва використовують дрiбнозернистi глинистi пiски.
4.5.6 Методи випробувань формувальних пiскiв наведенi у ГОСТ 2189; ГОСТ 23409.0-2; 4-24. 4.6 Пiски для виробництва тонкої керамiки.
4.6.1 Пiски у фарфоро-фаянсовому виробництвi використовуються
як компонент сировинної сумiшi для зменшення усадки керамiчних ви- робiв.
4.6.2 Вимоги до якостi пiску для тонкої керамiки регламенто- ванi ГОСТ 7031.
4.6.3 Головна вимога до пiску - чистота його хiмiчного скла- ду: вмiст SiО2 не менше 93-95%; низький вмiст фарбуючих окислiв Fe2Оз i ТiО2. Для остаточної оцiнки якостi пiскiв необхiдне проведення вiд-
повiдних технологiчних випробувань.
4.7 Пiски для виробництва абразивних матерiалiв.
4.7.1 Як абразивний матерiал пiски використовуються для шлi- фування скла, в пiскоструминних апаратах - для очищення поверхнi металу i облицювального каменю, в ливарнiй i будiвельнiй промисло- востi - для виробництва штучного абразивного матерiалу - карборун- ду.
4.7.2 Вимоги до якостi пiску для названих призначень установ-
люються ГОСТ 3647.
4.7.3 Для абразивних цiлей використовуються пiски з гостроку-
тними зернами iзометричної форми. Крупнiсть пiску залежить вiд його призначення. Для виробництва карбiду кремнiю придатний квар-
цевий пiсок iз вмiстом SiО2 не менше 98,5%; домiшок не бiльше: Fe2Оз - 0,3%; Аl2Оз - 0,5% i СаО - 0,3%.
4.8 Для виробницва зварювальних матерiалiв придатний кварце- вий пiсок iз вмiстом SiО2 не менше 97%, фосфору - не бiльше 0,015% i сiрки - слiди. Iншi домiшки дозволяються у кiлькостi не бiльше 3%.
4.9 Для пiсочниць локомотивiв придатнiсть пiскiв визначається
вiдомчими технiчними умовами, згiдно з якими вмiст SiО2 У пiсках не повинен бути менше 75%, глинистих часток розмiром менше 0,022 мм - до 3%. Пiсок за зерновим складом повинен бути у межах 0,1 -2,0 мм. Лiмiтуються втрати при прожарюваннi, вмiст Аl2Оз; СаО + МgО; К2О + Nа2О; Fе2Оз i зв'язаного кремнезему.
4.10 У виробництвi вогнетривiв пiсок застосовується у невели-
кiй кiлькостi при виготовленнi динасу добавка у шихту для пiдвище- ння вогнетривкостi i полегшення формування сирцю, а також для ви-
готовлення набивних мас для футерування сталерозливних ковшiв.
- 9 -
ДБН В.2.7-31-95
Вимоги до якостi пiскiв для виробництва вогнетривiв регламен-
туються ТУ 14-8-223-77. Для цього найбiльш придатнi пiски iз середнiми (0,5-1,0 мм) гострокутними зернами. Шкiдливими домiшками є слюда i польовий шпат, якi зменшують температуру плавлення. Обмежується вмiст Fе20
та Аl20з.
4.11 Пiски деяких родовищ України вмiщують цiннi мiнерали (iльменiт, рутил, циркон, монацит та iн.), а також потенцiйно мо-
жуть вмiщувати золото i алмази у концентрацiях, що дають змогу здiйснювати оцiнку комплексних промислових розсипiв. Така оцiнка повинна виконуватись на основi iнструкцiй ДКЗ України по застосу-
ванню Класифiкацiї запасiв до розсипних родовищ.
5 ГРУПУВАННЯ РОДОВИЩ ЗА СКЛАДНIСТЮ ГЕОЛОГIЧНОЇ БУДОВИ
5.1 За складнiстю геологiчної будови родовища пiску i гравiю,
що мають промислове значення, вiдповiдають 1 i 2 групам "Класифiкацiї запасiв родовищ i прогнозних ресурсiв твердих корис- них копалин".
5.1.1 Першiй групi вiдповiдають великi i середнi пластовi i пластоподiбнi родовища пiску i пiщано гравiйного матерiалу з вит-
риманою будовою, потужнiстю i складом корисної товщi. До них нале- жать родовища переважно кварцевих пiскiв морського походження, а також алювiальнi (великих рiвнинних рiчок - Днiпра, Пiвнiчного До- нця) i воднольодовикового (зандровi рiвнини). Прикладом родовищ першої групи є Приморське у Миколаївськiй областi; Ново-Українське у Київськiй областi; Митницьке у Черкаськiй областi; Смолiвське у
Житомирськiй областi; Гусарiвське у Харкiвськiй областi; Авдiївське у Волинськiй областi.
5.1.2 Другiй групi вiдповiдають переважно середнi пластовi i пластоподiбнi родовища з невистоянок будовою i потужнiстю корисної товщi з прошарками некондицiйних порiд i мiнливою якiстю пiскiв i
гравiю
До цiєї групи належать родовища воднольодовикового та еолово-
го походження, алювiальних середнiх i малих рiчок, морського та озерного узбережжя (сучаснi i прадавнi). Прикладом родовищ є: Виж- ницьке i Бурштинське пiщано-гравiйнi у Iвано-Франкiвськiй областi, Каланчикське у Херсонськiй областi; Донузлавське у Криму, Репишен- ське у Хмельницькiй областi, Безлюдiвське у Харкiвськiй областi, Ладижинське у Вiнницькiй областi.
5.2 Родовища 3 та 4 груп Класифiкацiї можуть мати значення лише для мiсцевих будiвельних органiзацiй з обмеженим використан-
ням пiску i гравiю.
5.3 Належнiсть родовища (дiльницi) до певної групи встановлюється виходячи iз ступеня складностi геологiчної будови основних тiл корисної копалини, що складають не менше 70% загаль-
них запасiв родовища. При недодержаннi цiєї умови визначення групи виконується для окремих дiлянок родовища.
- 10 -
ДБН В.2.7-31-95
6 ВИМОГИ ДО ВИВЧЕНОСТI РОДОВИЩ ПIСКУ I ГРАВIЮ
6.1 Стадiйнiсть робiт i методика розвiдування
6.1.1 Родовище, що залучається до детального (остаточного) розвiдування на стадiях пошукового i попереднього розвiдування, повинно бути вивчено з метою визначення його використання як дже-
рела бiльш дефiцитної сировини проти тiєї, котра заявлена (за ва-
ловим складом або вмiстом цiнних металiв i мiнералiв) з аналiзом матерiалiв по геологiчнiй вивченостi територiї i по родовищах пiс- ку та гравiю, що розвiданi ранiше. Крiм того, належить вивчити до- свiд роботи дiючих кар'єрiв пiску i гравiю.
6.1.2 По детально розвiданому родовищу треба мати топографiч-
ну основу у масштабi, що забезпечує досить високу дозволяючу спро- можнiсть планiв (звичайно 1:1000-1:5000). Всi розвiдувальнi i ек-
сплуатацiйнi виробки повиннi бути iнструментально прив'язанi.
6.1.3 Геологiчна будова родовища повинна бути детально вiд- творена на графiчних матерiалах для обгрунтування пiдрахунку запа- сiв за формою i внутрiшньою будовою покладiв, умовами їх залягання т.i фацiальною мiнливiстю.
Перспективи подальшого приросту запасiв повиннi бути обгрун- тованi геологiчною картою району родовища.
6.1.4 Розвiдування родовищ пiску i гравiю виконується перева-
жно свердловинами, а також у поєднаннi з шурфами або свердловинами великого дiаметра залежно вiд вмiсту валунiв у пiщано-гравiйному матерiалi.
Свердловини проходяться без застосування глинистого розчину, хоча є досвiд одержання керна з непорушеною структурою добре сор-
тованих пiскiв iз застосуванням густого розчину, що не проникає в
тiло керна i створює пiсля висихання тверду кiрку, яка легко вiдокремлюється. У всiх випадках важливо виключити засмiчення кер- на, особливо пiскiв, що лiмiтуються за хiмiчним складом.
Проходка свердловинами обводнених пiскiв i пiщано-гравiйних порiд здiйснюється з випереджувальною обсадкою (15-20 см).
Вихiд керна по свердловинах колонкового бурiння повинен бути не менше 80 % по кожному рейсу. При непорушенiй структурi керна визначається його лiнiйний вихiд; у випадку пухкого керна його ви- хiд визначається зiставленням розрахункових i фактичних мас або об'ємiв.
6.1.5 Щiльнiсть мережi розвiдувальних виробок для родовищ рi-
зних груп складностi i категорiй запасiв, не дивлячись на спроби її унiфiкацiї у вiдповiднiй лiтературi, не може бути запропонована як однозначно рекомендована до застосування. Кожне родовище несе тiльки йому притаманнi риси будови покладiв, об'єктивна i достовi- рна оцiнка яких потребує творчих рiшень геологiв-виконавцiв по ро- змiщенню розвiдувальних виробок (допомiжних, промiжних i оконтурю- вальних свердловин, структурних i контрольних виробок). Кiнцевий варiант розвiдувальної мережi тому повинен випливати iз аналiзу оперативних даних проходки виробок i не може бути попередньо вста- новленим. Крiм того, у ринкових умовах господарювання видобувнi i
- 11 -
ДБН В.2.7-31-95
переробнi пiдприємства можуть мати рiзнi форми власностi, отже, ставити свої умови щодо ступеня детальностi розвiдки родовищ або їх частин, вибору розмiрiв дiлянок першочергової розробки, визна-
чення спiввiдношень запасiв рiзних категорiй та iн.
В цих умовах зростає роль i значення авторських обгрунтувань щiльностi розвiдувальних мереж, а ДКЗ України - по визначенню дос- товiрностi виявлених запасiв, що забезпечують сталу роботу пiдприємств при мiнiмальних витратах на геологорозвiдувальнi робо- ти.
Щiльнiсть розвiдувальних мереж з урахуванням геоло- го-технологiчної специфiки, що застосовувалась в Українi до 1994 року, наведена у таблицi 1.
Таблиця 1
У метрах ------------------------------------------------------------------- : Група: : Відстань між виробками : : склад-: Розміри і геолого-генетичні : для категорій запасів : : ності: типи родовищ :--------------------------: : родо-: : А : В : С1 : : вища : : : : : :-----------------------------------------------------------------: : 1 : 2 : 3 : 4 : 5 : :-----------------------------------------------------------------: : :Великі та середні пластопо- : : : : : 1 :дібні родовища піску, пере- : 100-200 :200-300:300-600 : : :важно морського, озерного чи : : : : : :еолового походження; алювіаль-: : : : : :ного великих річок, а також : : : : : :піщано-гравійні поклади із : : : : : :витриманою будовою, потуж- : : : : : :ністю і якістю корисної : : : : : :товщі : : : : :-----------------------------------------------------------------: : :Великі та середні пластові і : : : : : :пластоподібні родовища всіх : : : : : 2 :генетичних типів з невитрима- : - :100-200:200-400 : : :ною будовою і потужністю ко- : : : : : :рисної товщі або мінливою : : : : : :якістю пісків та гравію : : : : :-----------------------------------------------------------------: : :Невеликі лінзоподібні родови- : : : : : :ща всіх генетичних типів з : : : : : :невитриманою будовою і мінли- : - : 50-100:100-200 : : :вою потужністю корисної товщі : : : : : :або непостійною якістю пісків : : : : : :та гравію : : : : :-----------------------------------------------------------------: : :Cучасні руслові і терасові : : : : : :поклади піску і піщано-гравій-: : : : : 1-2 :них порід, що змінюють в річ- : - : - :200-400 : : :ному або багаторічному циклі : : : : : :просторове положення, форму, : : : : : :розміри : : : : -------------------------------------------------------------------
- 12 - ДБН В.2.7-31-95
При розвідуванні видовжених покладів відстані між виробками
в лініях звичайно скорочувались у порівнянні з наведеними у таблиці в залежності від особливостей будови покладів, а при роз- відці алювіальних і воднольодовикових відкладень свердловини роз- ташовувались профілями, які були зорієнтовані навхрест простиран- ня долини. Наведенi вiдстанi мiж розвiдувальними виробками в цiлому за- безпечувались надiйнiстю пiдрахованих запасiв, однак вони можуть прийматися лише для розрахункiв при проектуваннi розвiдування. Фа- ктична мережа повинна бути розвинута на основi аналогiй з уточню-
ванням за оперативними даними пошукового бурiння i попереднього розвiдування. У випадках складної гiпсометрiї покрiвлi покладiв повиннi проходитись додатковi розкривнi виробки. Дiлянки першочергового вiдпрацювання запасiв повиннi розвiдуватись за найбiльш щiльною, що прийнята для даного родовища, мережею.
6.1.6 Всi розвiдувальнi i експлуатацiйнi виробки, а також ви-
ходи тiл корисних копалин на поверхню документуються. Повнота i якiсть первинної документацiї повиннi систематично контролюватись (звiрятись iз натурою) вiдповiдними геологiчними службами, а результати порiвняння - оформлюватись актами.
6.2 Методика випробування.
6.2.1 Корисна копалина по всiх розвiдувальних виробках i при-
родних оголеннях випробовується пошарово-секцiйно. Довжина iнтер-
валiв вiдбору проб - не бiльше 4 м. Iнтервали некондицiйних порiд, що не пiдлягають селективному вiдпрацюванню, включаються у сумiжну пробу. На стадiях детального розвiдування, або при дорозвiдуваннi родовища, яке розробляється, iнтервали випробування можуть бути збiльшенi до значення висоти експлуатацiйних виступiв, а при бага- тошаровiй будовi корисної товщi - до потужностi шарiв. Вiдiбранi проби безгравiйних пiскiв скорочуються до потрiбної
маси шляхом квартування. У пробах пiщано-гравiйних порiд гравiйна
частина вiдокремлюється i розсiюється за фракцiями, а пiщана скорочується до потрiбної маси квартуванням. Вiдбiр пiску та гравiю в гiрничник виробках при сталiй будовi
проводиться борозною розмiром вiд 5х10 до 40х40см в залежностi вiд крупностi матерiалу. При нестiйкому уламковому матерiалi випробу-
вання проводиться способом кратної баддi або валовим способом. При застосуваннi каркасно-кiльцевого телескопiчного крiплення шурфiв або дудок кратнiсть баддi повинна змiнюватись по мiрi зменшення перерiзу стовбура виробки. При вiдборi проб належить вживати заходiв по запобiганню втрат дрiбних фракцiй i забрудненню вiд застосування iнструментiв
i обладнання (залiзо), а також органiчною речовиною рослинного ша- ру та iн. У випадку сумнiвiв щодо вiрогiдностi (представництву) керно- вого матерiалу або випробування повинен застосовуватись для кон- тролю бiльш надiйний спосiб одержання представницьких проб.
6.2.2 Обробка i скорочення проб, якi вiдiбранi для вивчення хiмiчного складу корисної копалини, проводиться за схемами, що ро- зробляються для кожного родовища. Величина коефiцiєнта К, що характеризує несталiсть хiмiчного складу пiскiв, яка звичайно приймається рiвною 0,04, повинна пiдтверджуватись достовiрними да- ними по аналогiчних родовищах або експериментально. - 13 -
ДБН В.2.7-31-95
6.2.3 В залежностi вiд призначення i потрiбного об'єму мате- рiалу проби можуть бути рядовими, груповими, технологiчними i спе- цiальними.
6.2.3.1 Рядовi проби вiдбираються пошарово-секцiйно по всiх пройдених розвiдувальних виробках i природних оголеннях родовища для проведення мiнiмально необхiдних лабораторних випробувань з метою визначення принципової придатностi сировини для вiдповiдного промислового призначення.
6.2.3.2 Груповi (об'єднанi) проби складаються iз дублiкатiв наважок рядових проб однiєї виробки пропорцiйно їх довжинам у кi-
лькостях, що обумовленi будовою родовища i пред'явленим до сирови- ни вимогам для визначення технологiчних (промислових) типiв сиро-
вини.
6.2.3.3 Технологiчнi проби вiдбираються iз природних предста-
вницьких для родовища рiзновидiв для визначення усього комплексу необхiдних технологiчних параметрiв у лабораторних умовах (лабора- торно-технологiчнi проби), а потiм, при необхiдностi - у промисло-
вих або напiвпромислових умовах (напiвзаводська технологiчна про-
ба).
6.2.3.4 Спецiальнi проби вiдбираються для вивчення специфiч- них властивостей пiскiв, гравiю i валунiв - радiацiйно-гiгiєнiчної оцiнки, агрохiмiчних властивостей, петрографiчного складу, наявнос- тi важких i рiдкiсних металiв i каменiв. Це можуть бути штуфнi проби валунiв на механiчну мiцнiсть або петрографiчний склад, що характеризують точку вiдбору; борозновi проби, що характеризують iнтервали глибин або площину, та проби, якi одержують методом кра- тного вiдбору i якi характеризують об'єм.
6.3 Методика вивчення якiсних показникiв i їх контролю.
6.3.1 Вивчення якостi пiску i гравiю необхiдно проводити з урахуванням їх комплексної оцiнки, визначення всiх можливих i най- бiльш рацiональних напрямiв використання. Комплексна оцiнка якостi пiскiв повинна виключати можливiсть застосування високоякiсних пi- скiв для виробництва скла, формувальних та iнших пiскiв як будiве- льних.
6.3.2 Оцiнка якостi сировини проводиться на основi вивчення його зернового, хiмiчного i мiнералопетрографiчного складу, фiзи-
ко-механiчних властивостей i за результатами технологiчних випро-
бувань у лабораторних i, при необхiдностi, промислових або напiв-
промислових умовах.
Комплексне вивчення повинно починатись з найбiльш простих ви-
значень - мiнерального та зернового складiв, вмiсту пиловидних i глинистих часток, а для гравiю - також мiцнiсть за дробимiстю i вмiсту зерен слабких порiд. Додатковi визначення проводять послi-
довно у порядку збiльшення їх складностi, вартостi, трудомiсткостi при позитивних результатах попереднiх визначень з метою встановле- ння придатностi пiску i гравiю для конкретних призначень.
6.3.3 Випробування проводиться за скороченою або повною прог-
рамами в залежностi вiд стадiї геологорозвiдувальних робiт та по-
будови корисної товщi.
- 14 -
ДБН В.2.7-31-95
Скороченi випробування складаються з визначення зернового i петрографiчного складу, а також показника, що має вирiшальне зна-
чення в конкретнiй галузi застосування (наприклад,вмiст пиловидних i глинистих часток для будiвельних пiскiв, коефiцiєнта фiльтрацiї для пiскiв морозозахисного i фiльтрувального шарiв автодорiг). Повний комплекс випробувань вмiщує у доповнення до скорочено-
го всi визначення, якi лiмiтуються вiдповiдними нормативними доку- ментами стосовно до вимог галузей промисловостi.
6.3.4 Хiмiчний склад пiскiв повинен бути вивченим з достат- ньою повнотою для оцiнки сировини для всiх можливих напрямкiв ви-
користання. Хiмiчнi аналiзи проводяться за методиками, якi затвер- дженi вiдповiдними нормативними документами. Хiмiчнi аналiзи пiскiв проводяться скороченi i повнi. По бi- льшостi проб проводяться скороченi аналiзи. У скляних, керамiчних
i формувальних пiсках визначаються вмiст SiО2, Fе2Оз, Аl2Оз. По частинi рядових проб i по усiх об'єднаних проводяться повнi аналi- зи з визначенням вмiсту SiО2, Аl2Оз, Fе2Оз, FеО, ТiО2, СаО, МqО, К2О, Nа2О, сульфатної i сульфiдної сiрки, витрат при прожарюваннi, а в скляних пiсках додатково Сг2Оз та iнших фарбуючих оксидiв, фо- сфору та в окремих випадках - фтору.
6.3.5 Для характеристики технологiчних або природних типiв корисної копалини постiйно, а при значнiй потужностi пласта - поу- ступно складаються груповi (об'єднанi) проби. При цьому маси нава- жок, що вiдбираються iз дублiкатiв рядових проб, повиннi бути про- порцiйними їх довжинам. Складання проб iз декiлькох виробок не допускається. Кiлькiсть групових проб, а також компоненти, якi в них визначаються, обумовлюються особливостями родовищ та вимогами
до сировини.
6.3.6 Якiсть аналiтичних робiт пiдлягає систематичному кон- тролю вiдповiдно до дiючих методичних рекомендацiй.
6.3.7 Геологiчний контроль аналiзiв (внутрiшнiй, зовнiшнiй, арбiтражний) проб проводиться геологiчним персоналом незалежно вiд лабораторного контролю.
6.3.7.1 Внутрiшнiй контроль проводиться для визначення вели- чини випадкових похибок шляхом аналiзу зашифрованих дублiкатiв аналiтичних проб у тiй самiй лабораторiї, що виконує основнi ана-
лiзи.
6.3.7.2 Зовнiшнiй контроль проводиться для оцiнки величин си-
стематичних розходжень мiж результатами, якi отриманi в основнiй лабораторiї, i виконується контролюючою лабораторiєю. На зовнiшнiй контроль направляються дублiкати проб, що пройшли внутрiшнiй кон-
троль. Проби, якi направляються на внутрiшнiй i зовнiшнiй кон- троль, повиннi характеризувати всi рiзновиди корисної копалини i класи вмiстiв компонентiв. На контрольнi аналiзи направляються 5% проб, але не менше ЗО аналiзiв за перiод, що контролюється, а також всi проби з аномаль- ним вмiстом компонентiв, що пiдлягають аналiзам. Обробка результатiв зовнiшнього i внутрiшнього контролю по кожному класу вмiстiв компонентiв проводиться за перiодами (квар-
тал, пiврiччя, рiк), для яких число контрольних аналiзiв є статис- тично достатнє для одержання надiйних висновкiв. При виконаннi ос- новних аналiзiв рiзними лабораторiями обробка результатiв проводи- ться окремо. - 15 -
ДБН В.2.7-31-95
6.3.7.3 Арбiтражний контроль проводиться лише при виявленнi зовнiшнiм контролем систематичних розходжень мiж результатами ана- лiзiв основної i контролюючої лабораторiй, що викликають необхiд-
нiсть введення поправочних коефiцiєнтiв або впливають на достовiр- нiсть оконтурювання тiл корисної копалини i видiлення промислових
(технологiчних) типiв. Цей контроль проводиться в лабораторiї, що
затверджена Держкомгеологiї України. Арбiтражний контроль проводи- ться на дублiкатах рядових проб, що пройшли зовнiшнiй контроль. Контролю пiдлягають 30-40 проб по кожному класу вмiстiв, по яких виявленi систематичнi розходження. Без проведення арбiтражно- го контролю введення поправочного коефiцiєнта не дозволяється.
6.3.8 При оцiнцi гравiйно-пiщаних родовищ обов'язковим є роз-
рахунок зернового складу корисної копалини з визначенням виходу гравiю i пiску по фракцiях для наступного проектування технологiчної схеми дробильно-сортувального пiдприємства. Розсiв за фракцiями, який передбачається вiдповiдними станда-
ртами i технiчними умовами, проводиться у польових умовах за попе- реднiми виробками, що рiвномiрно освiтлюють розвiдувальну площу. Одночасно проводиться петрографiчне розiбрання гравiю i визначення вмiсту зерен слабких порiд, а також лещадних i голчастих зерен.
6.3.9 Для формувальних пiскiв визначається газопроникнiсть, а
для щiльно складених - мiцнiсть у вологому станi.
6.3.10 Мiнеральний склад пiскiв не нормується вимогами стан- дартiв, але має суттєве значення для оцiнки придатностi для окре-
мих призначень, особливо для виробництва скла. У результатi мiнералогiчних визначень встановлюється мiнера- льний склад пiску в цiлому i за фракцiями, дається кiлькiсна оцiн- ка розповсюдження окремих мiнералiв. У формувальних пiсках вивчаються форма зерен кварцу, їх обка-
танiсть, кутастiсть. Особлива увага повинна придiлятися встановле- нню мiнеральних форм шкiдливих домiшок i характеру їх розподiлу (плiвки на зернах, окремi зерна чи їх скупчення).
6.3.11 Фiзико-механiчнi випробування валунiв проводять лише з
метою одержання щебеню i бутового каменю. Для комплексної оцiнки сировини дослiджується на щебiнь також гравiй крупних фракцiй.
6.3.12 Технологiчнi властивостi пiску i гравiю вивчаються в лабораторних i напiвзаводських умовах. Програма технологiчних вип- робувань повинна передбачати вивчення всiх природних типiв i сор-
тiв корисної копалини. У випадку, коли якiсть сировини у природно- му видi не вiдповiдає вимогам промисловостi, проводяться дослiдже- ння по його збагаченню. При цьому визначається можливiсть вiдмива- ння шляхом гiдромеханiчного способу розробки (наявнiсть джерел во- допостачання, характер рельєфу тощо), при якому можливе часткове збагачення у процесi видобутку.
6.3.13 Лабораторнi випробування промислових (технологiчних) типiв сировини проводяться на пробах (окремо гравiйної i пiщаної частини), що складенi iз вiдповiдних природних рiзновидiв у спiв-
вiдношеннях, пропорцiйних середньому або представницькому для ро-
довища (дiлянки). Маса технологiчних проб погоджується з лабораторiєю, що проводить дослiдження.
6.3.14 Технологiчнi дослiдження у промислових або напiвпроми-
слових умовах проводяться при вивченнi пiскiв для виробництва си-
- 16 -
ДБН В.2.7-31-95
лiкатних каменiв i цегли, нiздрюватих бетонiв, щiльних силiкатних
бетонiв, скляних виробiв i формувальних пiскiв невисокої якостi. Технологiчнi проби повиннi бути представницькими для родовища
в цiлому або технологiчно обгрунтованих його частин. Прошарки некондицiйних порiд, якi не можна видiлити при видо-
бутку, включають у склад технологiчних проб. Технологiчнi властивостi корисної копалини вивчаються з дета-
льнiстю, що забезпечує одержання вихiдних даних для проектування технологiчної схеми його переробки.
6.3.15 Визначення середньої густини слiд проводити в цiликах для кожного типу i сорту корисної копалини. Об'єм цiлика повинен бути не менше 1 м3. Одночасно визначається коефiцiєнт розпушування i природної вологостi порiд (для пiдрахування запасiв у вагових одиницях). Для гравiйно-пiщаних родовищ, розроблення яких проводяться iз
видiленням декiлькох фракцiй гравiю i пiску, визначається вихiд (об'єм) також кожної фракцiї у розпушеному станi iз 1 м3. У випад- ку використання для будiвництва дорiг або iнших призначень гравiй- но-пiщаної сумiшi без роздiлення на фракцiї так само проводиться i випробування корисної копалини.
6.4 Гiдрогеологiчнi i iнженерно-геологiчнi дослiдження.
6.4.1 Пiдлягають вивченню всi основнi водоноснi горизонти, якi обводнюють родовище. По кожному iз них визначається потуж- нiсть, типи колекторiв та їх лiтологiчний склад, умови живлення, взаємозв' язок з iншими водоносними горизонтами i поверхневими во- дами, положення рiвнiв i iншi параметри, якi необхiднi для розра-
хунку можливих водопритокiв у гiрничi виробки та проектування во-
дознижувальних i дренажних заходiв. Слiд також вивчити хiмiчний склад i бактерiологiчний стан вод, їх агресивнiсть до бетону, ме-
талiв, полiмерiв, вмiст у них корисних i шкiдливих домiшок; оцiни- ти можливiсть використання цих вод для водопостачання, а також вплив їх дренажу на дiючi у районi родовища водозабори.
6.4.2 Iнженерно-геологiчними дослiдженнями повиннi бути виз- наченi: фiзико-механiчнi властивостi пiску i гравiю, вмiщувальних
вiдкладiв, їх мiцнiсть у природному та водонасиченому станах, лi-
тологiчний склад, шаруватiсть та iншi особливостi, а також можли-
вiсть виникнення зсувiв, селiв, лавин та iнших явищ, якi можуть ускладнити розроблення родовищ i негативно впливати на здоров'я людини.
6.4.3 Слiд дати оцiнку можливих джерел господарчо-питного i технiчного водопостачання, що забезпечують потребу пiдприємства по видобутку i переробцi корисної копалини.
6.5 Пiску i гравiю необхiдно дати радiацiйно-гiгiєнiчну оцiн- ку вiдповiдно до РСН-356-91, а також слiд запропонувати рекомендацiї по охоронi навколишнього середовища, рекультивацiї землi, вiдвалоутворенню.
6.6 Оцiнювання стабiльностi показникiв якостi сировини прово-
диться згiдно з ГОСТ 24100.
- 17 -
ДБН В.2.7-31-95
7 ВИМОГИ ДО ПIДРАХУНКУ ЗАПАСIВ
7.1 Пiдрахування запасiв пiску i гравiю проводиться вiдповiд-
но до вимог "Класифiкацiї запасiв родовищ i прогнозних ресурсiв твердих корисних копалин" з урахуванням специфiки цих родовищ. Пiдрахування запасiв проводиться на основi кондицiй, якi роз-
рахованi у технiко-економiчному обгрунтуваннi. У випадку, коли пi- ски або гравiйно-пiщана сумiш є загальнорозповсюдженою корисною копалиною, ТЕО кондицiї у повному обсязi, який передбачений мето-
дичними вказiвками, може не складатись, а за їх основу беруть ви-
моги завдання i розрахунки балансової належностi запасiв. При обгрунтуваннi кондицiй для пiдрахування запасiв незагальнорозповсюдженої корисної копалини технiко-економiчнi роз- рахунки складаються проектно-вишукувальними iнститутами або спецi- алiзованими геологiчними органiзацiями прямими розрахунками або за допомогою укрупнених нормативiв. Для загальнорозповсюдженої корисної копалини найкраще викори-
стовувати досвiд роботи аналогiчних пiдприємств.
7.1.1 Запаси категорiї А пiдраховуються на родовищах першої групи складностi в контурах розвiдувальних виробок, а на родовищах другої групи - у контурах гiрничо-експлуатацiйних робiт i свердло- вин експлуатацiйної розвiдки, по яких з високою надiйнiстю визна-
ченi всi оцiнювальнi параметри. Просторове положення видiлених промислових (технологiчних) типiв, сортiв i марок пiску i пiщаног- равiйних порiд повинно установлюватись у ступенi однозначного око- нтурювання.
7.1.2 Запаси категорiї В пiдраховуються на знову розвiданих родовищах першої i другої груп у контурах розвiдувальних виробок,
а на родовищах першої групи - також у зонi геологiчно обгрунтованої екстраполяцiї, ширина якої за падiнням i простиран-
ням не повинна перевищувати вiдстань мiж виробками, що прийнята для запасiв категорiї А. Визначення просторового положення видiле- них промислових (технологiчних) типiв пiскiв i пiщано-гравiйних порiд допускається у декiлькох варiантах, але без принципових роз- ходжень щодо оцiнки будови родовища i умов залягання корисної ко-
палини. Вихiд пiскiв рiзних марок, сортiв i класiв на родовищах скля-
них i формувальних пiскiв може оцiнюватись статистично. Вмiст гра- вiю i валунiв, їх вихiд i розмiрнiсть на родовищах другої групи визначається за даними розсiву пiщано-гравiйної сумiшi, а на родо- вищах першої групи приймається за аналогiєю з частиною родовища, яка розвiдана за категорiєю А.
7.1.3 Запаси категорiї С1 пiдраховуються у контурi розвiдува-
льльних виробок i у зонi геологiчно обгрунтованої екстраполяцiї шириною, що дорiвнює вiдстанi мiж виробками для запасiв категорiї
В.
7.2 Вiднесення запасiв до забалансових повинно мати належне обгрунтування та розмежування за причинами (гiрничо-геологiчними,
економiчними та iн.). Запаси пiску i гравiю, якi призначаються для будiвельних цiлей, звичайно розвiдуються i оцiнюються лише за гру- пою балансових.
7.3 Кiлькiсна оцiнка прогнозних ресурсiв категорiї Р1 прово- диться лише на родовищах скляних, керамiчних i формувальних пiс- кiв, а також пiскiв для виробництва карбiду кремнiю. - 18 -
ДБН В.2.7-31-95
7.4 При оцiнцi запасiв на родовищах, що розробляються, повин-
нi враховуватися фактичнi данi про морфологiю, умови залягання, потужнiсть i якiсть корисної копалини у результатi розроблення; спiвставлення даних розвiдки i розробки по запасах, пiдрахункових
параметрах i геологiчнiй будовi родовища. Цi данi повиннi iлюстру- ватись контурами запасiв, що затвердженi, погашенi, прирощенi, а також таблицями руху запасiв.
8 ПIДГОТОВЛЕНIСТЬ РОЗВIДАНИХ РОДОВИЩ ДО ПРОМИСЛОВОГО ОСВОЄННЯ
8.1 Пiдготовленiсть розвiданих родовищ пiску i гравiю до про-
мислового освоєння визначається вiдповiдно до "Класифiкацiї запа-
сiв родовищ i прогнозних ресурсiв твердих корисних копалин".
8.2 Ступiнь розвiданостi i вивченостi повинна забезпечувати екологiчну безпеку експлуатацiї родовища - радiацiйну, гiдрогеоло- гiчну, iнженерно-геологiчну та iншi, але може мати виробничий ри-
зик, який приймає на себе замовник.
- 19 - ДБН В.2.7-31-95
ДОДАТОК 1
(Довiдковий)
ПЕРЕЛIК НОРМАТИВНО-ТЕХНIЧНОЇ ДОКУМЕНТАЦIЇ
НА ПIСОК, ГРАВIЙ ТА МАТЕРIАЛИ,
ВИРОБИ I КОНСТРУКЦIЇ З НИХ
ДСТУ Б В.2.6-2-95 Вироби бетоннi i залiзобетоннi.
Загальнi технiчнi умови
ДСТУ Б В.2.7-23-95 Розчини будiвельнi.
Загальнi технiчнi умови
ДСТУ Б В 2.7-32-95 Пiсок щiльний природний для будiвельних
матерiалiв, конструкцiй i робiт.
Технiчнi умови
ДСТУ Б В.2.7-43-96 Бетони важкi. Технiчнi умови
ДСТУ Б В.2.7-45-96 Бетони нiздрюватi. Технiчнi умови
ГОСТ 17.5.1.03-86 Охрана природы Земли. Классификация
вскрышных и вмещающих пород для
биологической рекультивации земель
ГОСТ 379-79 Кирпич и камни силикатные.
Технические условия
ГОСТ 1566-71 Изделия огнеупорные динасовые для
злектросталеплавильных печей.
Технические условия
ГОСТ 2138-84 Пески формовочные.
Общие технические условия
ГОСТ 2189-78 Пески формовочные. Правила приемки.
Методы отбора и подготовки проб для
испытаний
ГОСТ 3647-80 Материалы шлифовальные. Зернистость
и зерновой состав. Методы контроля
ГОСТ 3910-75 Изделия огнеупорные динасовые для
укладки стекловаренных печей.
Технические условия
ГОСТ 4157-79 Изделия огнеупорные динасовые.
Технические условия
ГОСТ 5742-76 Изделия из ячеистых бетонов
теплоизоляционные
ГОСТ 6133-84 Камни бетонные стеновые.
Технические условия
ГОСТ 6139-91 Песок нормальный для испытания цементов.
Технические условия
- 20 - ДБН В.2.7-31-95
ГОСТ 6665-91 Камни бетонные и железобетонные борто- вые. Технические условия
ГОСТ 7031-75 Песок кварцевый для тонкой керамики
ГОСТ 7392-85 Щебень из природного камня для
балластного слоя железнодорожного пути.
Технические условия
ГОСТ 7394-85 Балласт гравийный и гравийно-песчаный
для железнодорожного пути. Технические условия
ГОСТ 7473-85 Смеси бетонные. Технические условия
ГОСТ 8268-82 Гравий для строительных работ.
Технические условия
ГОСТ 8269-87 Щебень из природного камня, гравий и
щебень из гравия для строительных работ.
Методы испытаний
ГОСТ 8735-88 Песок для строительных работ.
Методы испытаний
ГОСТ 9128-84 Смеси асфальтобетонные дорожные,
аэродромные и асфальтобетон.
Технические условия
ГОСТ 10260-82 Щебень из гравия для строительных работ.
Технические условия
ГОСТ 10923-82 Рубероид. Технические условия
ГОСТ 11024-84 Пенели стеновые наружные бетонные и
железобетонные для жилых и общещственных
зданий. Общие технические условия
ГОСТ 11118-73 Панели из автоклавных ячеистых бетонов
для наружных стен зданий. Технические требования
ГОСТ 12504-80 Панели стеновые внутренние бетонные и
железобетонные для жилых й общест-
венных зданий. Общие технические условия
ГОСТ 12767-80 Панели железобетонные сплошные для пере-
крытий общественных зданий.
Технические условия
ГОСТ 15879-70 Стеклорубероид. Технические условия
ГОСТ 20190-90 Бетоны жаростойкие. Технические условия
ГОСТ 21520-89 Блоки из ячеистых бетонов стеновые мелкие.
Технические условия
ГОСТ 22263-76 Щебень и песок из пористых горных пород.
Технические условия
- 21 -
ДБН В.2.7-31-95
ГОСТ 22551-77 Песок кварцевый, молотые песчаник, квар-
цит и жильный кварц для стекольной про-
мышленности. Технические условия
ГОСТ 22552.0-7-77 Песок кварцевый, молотые песчаник, квар-
цит и жильный кварц для стекольной про-
мышленности. Методы анализа
ГОСТ 23037-78 Огнеупоры неформованные. Заполнители для
бетонных изделий, покрытий и мергелей.
Технические условия
ГОСТ 23409.0-2,4-24 Пески формовочные, смеси формовочные и
стержневые. Методы анализа
ГОСТ 23558-79 Материалы щебеночные, гравийные и песча-
ные, обработанные неорганическими вяжущи- ми. Технические условия
ГОСТ 23735-79 Смеси песчано-гравийные для строительнь-
ных работ. Технические условия
ГОСТ 23845-86 Породы горные скальные для производства щебня для строительных работ.
Технические требования и методы испытаний
ГОСТ 24100-80 Сырье для производства песка, гравия и
щебня из гравия для строительных работ. Технические требования и методы испытаний
ГОСТ 25137-82 Материалы нерудные строительные, щебень и
песок плотные из отходов промышленности,
заполнители для бетона пористые. Классификация
ГОСТ 25192-82 Бетоны. Классификация и общие технические
требования
ГОСТ 25214-82 Бетон силикатный плотный. Технические
условия
ГОСТ 25246-82 Бетоны химически стойкие. Технические
условия
ГОСТ 25551-77 Песок кварцевый, молотые песчаник, квар-
цит и жильный кварц для стекольной
промышленности. Технические условия
ГОСТ 25607-83 Материалы нерудные для щебеночных и
гравийных оснований и покрытий авто-
мобильных дорог. Технические условия
ГОСТ 25877-83 Смеси дегтебетонные дорожные и дегтебе-
тон. Технические условия
ГОСТ 26193-84 Материалы из отсевов дроблення извержен-
ных горных пород для строительных работ.
Технические условия
- 22 -
ДБН В.2.7-31-95
ГОСТ 26873-86 Материалы из отсевов дроблення осадочных
горных пород для строительных работ. Технические условия.
РБН 356-91 Положення про радiацiйний контроль на
об'єктах будiвництва та пiдприємствах
будiндустрiї i будматерiалiв України
ТУ 2-036-743-78 Песок кварцевый формовочный. Производство
карбида кремния
ТУ 14-8-223-77 Песок кварцевый для изготовления набивных
масс
ТУ 21-028037-1-89 Песок кварцевый для производства железо-
бетонных изделий (отходы обогащения као-
линов Просяновского месторождения)
ТУ 21-10-69-89 Бутовый камень. Технические условия
ТУ 21-25-109-79 Песок кварцевый франкционированный
Глуховецкого месторождения
ТУМТС (1968) Технические условия на песок для песочниц
локомотивов
МПСМ СССР (1970) Технические условия на качество основных
видов сырьевых материалов для производ- ства портландцементного клинкера
- 23 -
ДБН В.2.7-31-95
ЗМIСТ
1 ГАЛУЗЬ ВИКОРИСТАННЯ ..................................... 1
2 ТЕРМIНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ................................... 1
3 КЛАСИФIКАЦIЯ ПIСКIВ I РОДОВИЩ ПIСКIВ ТА ГРАВIЮ .......... 1
4 ГАЛУЗI ЗАСТОСУВАННЯ ПIСКIВ ТА ГРАВIЮ ЗА ЯКIСНИМИ ПОКАЗНИКАМИ ............................................. 4
5 ГРУПУВАННЯ РОДОВИЩ ЗА СКЛАДНIСТЮ ГЕОЛОГIЧНОЇ БУДОВИ ..... 9
6 ВИМОГИ ДО ВИВЧЕНОСТI РОДОВИЩ ПIСКУ ТА ГРАВIЮ ............ 10
7 ВИМОГИ ДО ПIДРАХУНКУ ЗАПАСIВ ............................ 17
8 ПIДГОТОВЛЕНIСТЬ РОЗВIДАНИХ РОДОВИЩ ДО ПРОМИСЛОВОГО ОСВОЄННЯ ................................................ 18
ДОДАТОК I ПЕРЕЛIК НОРМАТИВНО-ТЕХНIЧНОЇ ДОКУМЕНТАЦIЇ НА ПIСОК,
ГРАВIЙ ТА МАТЕРIАЛИ, ВИРОБИ I КОНСТРУКЦIЇ З НИХ ......... 19
ГОСУДАРСТВЕННЫЕ СТРОИТЕЛЬНЫЕ НОРМЫ УКРАИНЫ
Строительные материалы
ПОРЯДОК ОПРЕДЕЛЕНИЯ ЗАПАСОВ
МЕСТОРОЖДЕНИЙ ПЕСКА И ГРАВИЯ
ДБН В.2.7-31-95
Издание официальное
Внимание! Это не полная версия документа. Полная версия доступна для скачивания.
|
||||||||||||||
| Категории документа: | ||||||||||||||
|
Спонсоры раздела:
|
||||||||||||||
Читайте также:
|
||||||||||||||
|
Copyright © 2009-2011 Bud Info. Все права защищены. Disclaimer
|
||||||||||||||