 |
|
|||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Строительные нормативные акты
   
|
||||||||||||||
ДБН 363-92. Житлові будинки для осіб похилого віку сільської місцевості України.
|
  
|
|||||||||||||
МІНІСТЕРСТВО ІНВЕСТИЦІЙ І БУДІВНИЦТВА УКРАїНИ
-----------------------------------------------------------------
* ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ
ЖИТЛОВІ БУДИНКИ
ДЛЯ ОСІБ ПОХИЛОГО ВІКУ
СІЛЬСЬКОЇ МІСЦЕВОСТІ УКРАЇНИ
ДБН 363-92
ВИДАННЯ ОФІЦІЙНЕ
Київ 1992
УДК 728.2-05
ДБН 363-92. Житлові будини для осіб похилого віку сільської
місцевості України /Мінінвестбуд України. - К.: УкрНДІПроци-
вільсільбуд Міністерства інвестицій і будівництва України,
1992.
РОЗРОБЛЕНІ УкрНДІПроцивільсільбудом (доктор арх. З.В.Моісєєнко,
керівник теми, Т.М.Штейнгель за участю О.І.Майбороди), Управ-
лінням житлово-цивільного будівництва Держбуду України
(М.М.Кучерук).
СХВАЛЕНІ НТР Держбуду України.
ПОГОДЖЕНІ Міністерством соціального забезпечення України,
Міністерством охорони здоров'я України, Управлінням пожежної
охорони МВС України.
ВНЕСЕНІ УкрНДІПроцивільсільбудом.
ПІДГОТОВЛЕНІ ДО СТВЕРДЖЕННЯ Управлінням житлово-цивільного
будівництва Держбуду України (канд. арх. Л.Х.Муляр).
При користуванні нормативним документом слід враховувати
затверджені зміни будівельних норм і правил та державних
стандартів.
Видання офіційне
Мінінвестбуд України
ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ
ЖИТЛОВІ БУДИНКИ ДЛЯ ОСІБ ПОХИЛОГО ВІКУ СІЛЬСЬКОЇ МІСЦЕВОСТІ УКРАЇНИ ДБН 363-92
*
Издание официальное
Мининвестстрой Украины
ГОСУДАРСТВЕННЫЕ СТРОИТЕЛЬНЫЕ НОРМЫ
ЖИЛЫЕ ДОМА ДЛЯ ЛИЦ ПРЕКЛОННОГО ВОЗРАСТА СЕЛЬСКОЙ МЕСТНОСТИ УКРАИНЫ РСН 363-92
----------------------------------------------------------------- | Державний комітет | Державні будівельні норми | ДБН 363-92 |
|у справах архітектури |----------------------------------------| |будівництва та охоро- | Житлові будинки | Вводяться | |ни історичного сере- | для осіб похилого віку | вперше | |довища України | сільської місцевості | | |(Держбуд України) | України | | -----------------------------------------------------------------
1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
1.1. Ці норми поширюються на проектування квартирних будинків
різних типів, будинків-інтернатів та ін. установ, призначених для постійного та сезонного перебування престарілих жителів сіль- ської місцевості України та ветеранів сільськогосподарського ви- робництва - одинаків та сімейних. Норми поширюються як на нове будівництво, так і на розширення,
реконструкцію та переобладнання існуючих споруд. Норми не поширюються на проектування будинків спеціалізованого
призначення (для розселення інвалідів на кріслах-колясках, психо- неврологічних хворих, глухонімих, незрячих та ін.). 1.2. Норми обов'язкові для всіх організацій, незалежно від ві-
домчої підпорядкованості, що виконують проектні й будівельні ро-
боти, а також для замовників проектів та інстанцій, що їх погод- жують та стверджують. 1.3. При розробці проектної документації необхідно керуватись
законодавчими та нормативними актами України: будівельними, архітектурно-планувальними, санітарними, протипожежними нормами і правилами, переліками, вимогами щодо охорони навколишнього природного середовища, що діють на території України, а також цими нормами. 1.4. Будівництво житлових будинків, інтернатів та інших уста-
нов для престарілих може вестися як за типовими, так і за інди- відуальними проектами, що затверджені належним чином. ------------------------------------------------------------------ | Внесені Українським | Затверджені наказом | Строк введення | | науково-дослідним | Держбуду України | в дію | | і проектним інститу- | від 2 березня 1992р.| 1 березня 1992р. |
| том цивільного | N 27 | | | сільського будів- | | | | ницта | | | |(УкрНДІПроцивіль- | | | |сільбуд) | | | ------------------------------------------------------------------ 1.5. Склад та зміст, порядок розробки, погодження та стверджен-
ня проектів житла для громадян похилого віку визначаються інструк- ціями по складанню проектів житлових та громадських будинків.
Примітки. 1.Проектно-кошторисна документація на будівництво
господарським засобом об'єктів з будівельним обсягом до 600 м3 для громадян похилого віку може розроблятися, за згодою із за- мовником, у скороченому обсязі. 2. Заходи щодо цивільної оборони розробляються згідно з діючи-
ми нормами та правилами за спеціальним завданням.
1.6. Положення, що не обумовлені цими нормами, приймаються
згідно з завданням на проектування, погодженим належним чином. 1.7.Перелік термінів та скорочень, що використані у ДБН, наве-
дено у довідковому додатку 1. 1.8. Правила підрахунку площі, об'ємів та кількості поверхів,
а також перелік необхідних техніко-економічних показників наве- дено в обов'язковому додатку 2. стр.2 ДБН 363-92
----------------
2. РОЗМІЩЕННЯ БУДИНКІВ, ЗЕМЕЛЬНІ ДІЛЯНКИ
2.1. Розміщення будинків для престарілих визначається проектно-
планувальною документацією відповідно до містобудівельних, про- типожежних і санітарних вимог, що поширюються на будівництво сільського житла та громадських будівель. 2.2. Будинки для престарілих не слід розміщувати поблизу сані-
тарно-захисних зон промислових, сільськогосподарських та інших об'єктів народного господарства, що забруднюють повітря та землю, біля магістралей з інтенсивним рухом транспорту, біля звалищ, а також на ділянках, що піддаються дії сильних вітрів. 2.3. Будинки-інтернати допускається розміщувати в окремих бу-
динках на ділянках санаторіїв-профілакторіїв, лікарень, полік- лінік, амбулаторій та ФАП. 2.4. Будинки-інтернати для престарілих слід розміщувати на
території з рівнем зовнішнього шуму не більше 40 дБа. 2.5. Для будівництва будинків для престарілих рекомендується
виділяти рівну, незаболочену ділянку з ухилом у межах 5%. При ухилах 5-10 % розміщувати будинки слід на вирівняних
терасах. 2.6. При будівництві на пагорбах і в гірській місцевості при
відсутності пологих ділянок будинки-інтернати можна, як виняток, розміщувати на ділянках з ухилом більшим 10%. При цьому доріжки та тротуари повинні бути пологими, з ухилом не більше 5%. 2.7. Розміри ділянок індивідуального користування біля квар-
тирних будинків для престарілих визначаються згідно з земельним законодавством та завданням. 2.8. Біля багатоквартирних будинків змішаного типу, поряд з
іншим, слід передбачати майданчики для відпочинку престарілих на відстані не більше 20 м від входу в будинок. 2.9. Розміри земельних ділянок для будинів-інтернатів слід
приймати згідно з табл71, але не менше 0,15 га. 2.10. Відстань між будинками та спорудами на ділянках будин-
ків для престарілих слід приймати відповідно до ДБН з планіров- ки, забудови та благоустрою сільських населених пунктів України, ДБН з проектування житлових будинків та цих норм. 2.11. Відстань від червоної лінії до будинків для престарілих
слід приймати згідно з табл. 2 за умови виконання вимог п. 2.4. 2.12. Якщо для забезпечення необхідної інсоляції не потребу-
ється інших розривів, відстань між будинками та спорудами інтер- натів повинна бути не менша:
між поздовжніми сторонами двох | двох висот найвищого спальних корпусів, а також тор- | будинку, та не менше цями, що мають вікна із спаль- | протипожежних них приміщень | |
між торцями двох спальних | за протипожежними корпусів, що не мають вікон | нормами із спальних приміщень | |
від спальних корпусів до | 25 м, але не більше надвірних вбиралень | 40 м |
від спальних корпусів до | 25 м трансформаторної підстанції | |
від спальних корпусів та | харчових блоків до сміттєспа- | лювальних печей | 30 м стр.3 ДБН 363-92
----------------
| від їдальні до надвірних | вбиралень | 50 м
2.13. Мінімальна відстань від спальних корпусів будинків-ін-
тернатів до господарських будівель для худоби та птахів, гноє- сховищ, вигулу - 25 м. 2.14.Перед головним входом в будинок-інтернат слід передбачати
майданчик для відвідувачів із розрахунку 0,5 м2 на одного мешкан- ця, але не менше 10 м2. 2.15. Майданчики та споруди для кліматотерапії, фізичної куль-
тури та ін. слід передбачати згідно з завданням на проектування. 2.16. Шляхи руху престарілих у зону відпочинку не повинні пере-
тинатись із проїздами для автотранспорту; проїзди та підходи до будинку повинні мати тверде покриття; доріжки та тротуари слід передбачати з твердим не слизьким покриттям; не допусається по- кривати доріжки піском, щебінкою або гравієм. Зовнішні сходи, в тому числі біля входу в будинок, повинні мати висоту сходинок 0,12-0,14 м, ширину проступів - 0,30-0,34 м; число сходинок в марші має бути не менше трьох і не більше десяти. Т а б л и ц я 1 ----------------------------------------------------------------- Будинки | Місткість, | Мінімальний розмір для престарілих | осіб | ділянки, га/особу ----------------------------------------------------------------- Будинки з елементами обслуговування 5 - 15 0,02
Будинки-інтернати загального типу:
з первинним
обслуговуванням 5 - 10 0,025
з обмеженим об-
слуговуванням 5 - 20 0,023
з ровиненим об-
слуговуванням 15 - 50 0,02
Примітка. Нормативом не враховано площу ділянки для ведення
підсобного господларства, що визначається завданням на проекту- вання. -----------------------------------------------------------------
Т а б л и ц я 2 ----------------------------------------------------------------- | Відстань від червоної лінії, м Тип будинку |------------------------------------------- | магістральних вулиць | внутріселищних
| | вулиць ----------------------------------------------------------------- Квартирні будинки 12 6
Будинки з елементами обслуговування 12 6
Будинки-інтернати (житлові корпуси) 30 12 ----------------------------------------------------------------- стр.4 ДБН 363-92
----------------
Зовнішні сходи (або їх частини) і майданчики біля входів у бу-
динки висотою від рівня тротуару більше 0,45 м повинні мати ого- рожу. 2.17. Ухил пандусів на шляхах руху престарілих має бути не
більше 1:12. Мінімальну ширину пандусу слід приймати 100 см. Пандус повинен мати з обох боків огорожу з двома поручнями, що
розміщуються на висоті 70 і 90 см та бортом висотою не менше 5 см від краю пандуса. Довжина огорожі біля пандусу повинна бути більшою, ніж довжина
пандусу, з обох його боків не менше, ніж на 0,3 м. Кінці поручнів повинні відгинатись донизу. 2.18. Пандус, що розміщується вздовж сходів або відкосів, пови-
нен мати суцільну сітчасту огорожу від рівня борту до нижнього поручня. 2.19. Слід передбачати заходи для відводу дощових і весняних
вод з ділянок будинків для престарілих. 2.20. Ділянки будинків-інтернатів повинні мати огорожу. Вигляд
огорожі та її висоту слід передбачати відповідно до вказівок по проектуванню огорож, майданчиків та ділянок підприємств, буді- вель і споруд. 2.21. Головні проїзди для автотранспорту, в тому числі для по-
жежних машин, під'їзди до господарської зони та майданчики для сміттєзбірників повинні мати тверде покриття. 2.22. Господарський майданчик повинен мати удосконалене полег-
шене покриття і розміщуватись біля входів у приміщення кухні та пральні (господарського блоку). Не допускається прилягання гос- подарських майданчиків до майданчиків для відпочинку та фізкуль- тури, а також розміщення їх під вікнами спалень. 2.23. Завантаження приміщень громадського призначення слід
здійснювати з ділянок (переважно - торців) будинків, що не мають вікон із спалень. 2.24. Майданчики сміттєзбірників слід влаштовувати з боку глу-
хих торців будинків. Ці майданчики повинні прилягати до проїздів, мати ухил 1% вбік проїжджої частини, вирішуватись у вигляді ки- шені та бути ізольованими від майданчиків інших типів цегляною або бетонною стіною та (або) щільною живою огорожею. 2.25. Озеленення (включаючи садок) повинно займати не менше
50% території. Дерева висаджуються з таким розрахунком, щоб не заважати проїзду пожежних автомобілів. При будівництві нових будинків необхідно, по можливості, збе-
рігати існуючі зелені насадження. 2.26. По вільному від забудови периметру ділянки влаштовується
зелена захисна смуга завширшки до 10 м. 2.27. Біля в'їзду на ділянку будинку-інтернату слід передбача-
ти стооянку не менше, на два автомобіля.
3. ОСВІТЛЕНІСТЬ ТА ІНСОЛЯЦІЯ
3.1. Вибір типів будинків для престарілих та розміщення їх на
ділянці слід провадити в залежності від містобудівної ситуації з додержанням умов інсоляції. 3.2. Природне і штучне освітлення приміщень будинків для пре-
старілих слід проектувати згідно з діючими будівельними та сані- тарними нормами з проектування природного та штучного освітлення. 3.3. Для загальнооздоровчої дії безперервне сонячне опроміню-
вання житлових (спалень) та загальних кімнат, майданчиків відпо- чинку з 22 березня по 22 вересня повинно бути не менше 3 годин на день. Орієнтація вікон житлових кімнат у всіх кліматичних районах не
допускається в межах сектора горизонту від 280 до 80 градусів, стр.5 ДБН 363-92
----------------
а в ІІІ і ІY кліматичних районах також їдалень, загальних кімнат і кухонь - від 200 до 290 градусів. Для обмеження зайвого теплового впливу на майданчиках відпочин-
ку влітку половина їх території затінюється.
Примітка. В умовах забудови, що склалася, допускається однора-
зове переривання інсоляції за умови збільшення загального часу інсоляції протягом дня на 0,5 години.
3.4. Оптимальна орієнтація вікон приміщень наведена в табл. 3.
3.5. Приміщення будинків для престарілих повинні мати безпо-
середнє природне освітлення. Освітлення другим або штучним світлом допускається:
- у туалетах, суміщених санітарних вузлах, ванних та душових;
- у приміщеннях їдалень - буфетних, вмивальних, приміщеннях
для миття посуду, нарізання хліба, коморах;
- у коморі для чистої білизни при наявності в бувдинку кімнати
кастелянши;
- у приміщеннях, що дозволяється розміщувати у підвалах; - у квартирних будинках - у передпокоях.
3.6. Глибина житлових кімнат та лікувально-діагностичних примі-
щень при природному освітленні їх з одного боку має бути не біль- ше 6 м. Співвідношення глибини до ширини спалень і лікувально- діагностичних приміщень повинно бути не більше 1,8. 3.7. Коридори в будинках-інтернатах довжиною більше 10 м повин-
ні мати природне освітлення через вікна в торцевих стінах будин- ків і світлових кишенях коридорів або світлові ліхтарі.
Т а б л и ц я 3 ------------------------------------------------------------------ | Місцезнаходження будинків, північної широти
Приміщення |--------------------------------------------- | північніше 45 град. | південніше 45 град. ----------------------------------------------------------------- Загальна кімната, палати ізолятора П,ПС,С,ПнЗ* П,С
Спальні, веранди загального користу- вання С.ПС,ПнЗ** С,П,ПнС** ПнЗ**
Кухня, заготовоч- ний та доготовоч- ний цехи Пн,ПнС,С* Пн,ПнС ----------------------------------------------------------------- * Допускається ** Допускається орієнтація вікон житлових кімнат (спалень), загальна кількість місць у котрих складає не більше 10% міст- кості будинку-інтернату.
3.8. Відстань між дваома світловими кишенями має бути не біль-
ше 16 м. Ширина світлової кишені повинна бути не менше половини її глибини (не враховуючи ширини прилеглого коридору). Крізь світлову кишеню, що нею може бути сходова клітка, допускається освітлювати коридори довжиною до 12 м, що розміщується по обид- ва її боки. 3.9. Розрахункова площа вікон в основних функціональних при-
міщеннях має бути не менше 1:8 (рекомендується - 1:5,5) від площі підлоги; у вестибюлях, на сходах - не менше 1:12.
стр.6 ДБН 363-92
----------------
Примітка. За розрахункову площу освітлювального отвору прий-
мається площа отвору вікна або заскленої частини дверей із зовнішнього боку, за винятком площі віконної рами.
4. ОБ'ЄМНО-ПЛАНУВАЛЬНІ РІШЕННЯ
Загальні вимоги
4.1. Для розселення престарілих рекомендуються будинки різної
об'ємно-планувальної структури: одноквартирні та блоковані са- дибного типу, багатоквартирні різних типів із квартирами для престарілих, будинки з елементами обслуговування і будинки-ін- тернати загального типу, в т.ч. - сезонні (обов'язковий дода- ток 3). 4.2. У будинках для престарілих усіх типів висота приміщень
від підлоги до стелі приймається: не менше 3м - в житлових, ме- дичних і загального користування; не менше 2,7 м - в підсобних; не менше 2,5 м - в усіх приміщеннях будинків, що пристосовані під житло для престарілих. Приміщення загального користування- вестибюлі, їдальні, загальні кімнати, зали та ін., можуть бути двосвітними. 4.3. Висота приміщень гарячих цехів та мийних не повинна бути
менше висоти суміжних з ними залів. Висоту складських приміщень у підвалах будинків-інтернатів та
будинків з елементами обслуговування слід приймати не менше 2,2 м до низу конструкцій перекриття, що виступають. 4.4. Довжина будівель і кількість поверхів визначаються проек-
том забудови. В сейсмічних районах при визначенні довжини та кількості поверхів будівель необхідно виконувати вимоги СНиП 11-7-81, СНиП 2.07.01-89 та СН 429-71. 4.5. Будинки для престарілих слід проектувати, як правило, од-
ноповерховими. Допускається проектувати будівлі будинків-інтернатів дво-три-
поверховими для такого рельєфу місцевості, який дозволяє влашто- вувати виходи безпосередньо з першого та другого поверхів на рівнях планувальних позначок землі. 4.6. Перепади висот, що необхідно долати престарілим без
підйомно-транспортних пристроїв, на шляхах руху до їдальні, ме- дичних приміщень та виходу з будівлі не повинні перевищувати 1,5 м. Кількість сходинок в одному марші сходів або на перепаді рів-
нів повинна бути не менше 3 і не більше 10. Марші сходів та площадки повинні мати огорожі з поручнями, а
також додаткові настінні поручні. Настінні поручні необхідно розміщувати такожд вздовж однієї
із стін коридорів. Висота поручнів від рівня підлоги - 0,9 м. 4.8. Будинки-інтернати для престарілих висотою у два поверхи
допускається обладнувати одним лікарняним ліфтом (без влаштуван- ня пасажирського ліфта та вантажного підйомника). 4.9. Пристосування будівель висотою в три або більше надземних
поверхів для розміщення в них будинків-інтернатів допускається тільки при відповідному обгрунтуванні, за умови забезпечення їх необхідними підйомно-транспортними засобами згідно з нормами для лікувальних закладів. 4.10. Розміщення входів і під'їздів під вікнами спалень не до-
пускається. 4.11. Вхід у будинок слід організувати через засклену веранду
або тамбур глибиною не менше 1,5 м та шириною не менше 2,2 м (в одноквартирних будинках - 1,5 х 1,5 м). Решітки в підлозі тамбуру або перед ним повинні бути без ви-
стр.7 ДБН 363-92
----------------
ступів. 4.12. Двері в будинках для престарілих не повинні мати порогів.
Якщо пороги необхідні, їх висота не повинна перевищувати 25 мм. 4.13. Застосування дверей на хитних завісах і дверей-вертушок
на шляхах руху престарілих забороняється. 4.14. Двері санітарних вузлів усіх типів повинні відкриватися
назовні та мати клямки, що можуть відкриватися із зовнішнього боку. 4.15. Вікна основних приміщень (окрім нижнього ряду в дво-
світних приміщеннях) повинні відкриватися на всю висоту. Для провітрювюання приміщень слід передбачати кватирки або
фрамуги розміром не менше 1/6 - 1/8 частини площі вікна. 4.16. У загальних кімнатах, їдальнях та інших приміщеннях за-
гального користування не менше 50% вікон повинні обладнуватися верхніми фрамугами. Висота розташування затворів фрамуг і квати- рок в приміщеннях для престарілих не повинна перевищувати 1,6 м. 4.17. Коридори не повинні мати звужень або виступаючих елемен-
тів. Коридори в спальних корпусах, що проектуються для ІІІ та ІY кліматичних районів, повинні мати наскрізне провітрювання. 4.18. В бьудинках для престарілих необхідно передбачати додат-
кові зручності, що забезпечують вільну орієнтацію та рух, а та- кож спеціальні пристрої, які б запобігали падінням, ударам опі- кам та ін. 4.19. Ширина приміщень повинна бути не менша, ніж наведена у
табл. 4. 4.20. Стіни виробничих и складських приміщень повинні бути об-
лицьовані або пофарбовані на висоту 1,8 м (коридорів - на висоту 1,5 м) вологостійкими матеріалами, що допускають систематичне очищення та миття водою. 4.21. В місцях установки санітарно-технічних приладів та облад-
нання, експлуатація котрих пов'язана з можливістю зволоження стін та перегородок, необхідно передбачати обробку стін та перегородок вологостійкими матеріалами на висоту 1,6 м та ширину, що дорів- нює ширині приладів та пристроїв, додлаючи 30 см з кожного боку. 4.22. Обробка стін і стель приміщень тривалого перебування пре-
старілих і персоналу повинна бути повітропроникною та матовою. 4.23. Підлоги та стіни приміщень закладів для престарілих по-
винні бути гладкими та мати оздоблення, що дозволяє вологе при- бирання з застосуванням дезинфікуючих засобів. При цьому покрит- тя підлог та сходів повинно бути не слизьким.
Т а б л и ц я 4 ----------------------------------------------------------------- | Найменша ширина, м Приміщення |--------------------------------------------- |у будинках квартирного | у БІ та БЕО | типу | ----------------------------------------------------------------- Житлові кімнати 2,7 2,4 Кухні 2,2 за технологічними вимогами
Передпокої 1,6 при спальнях - 0,85 при ізоляторі - 1,6 Коридори на шляхах руху престарілих 1,1 1,4 Галереї 1,2 1,2 Марші сходів 1,2 1,2 ----------------------------------------------------------------- В спальнях і загальних імнатах рекомендується застосовувати
ковролінове покриття, що передбачає прибирання пилососом. Засто- стр.8 ДБН 363-92
---------------- совувати ліноліум в житлових приміщеннях для престарілих не до- зволяється. 4.24. В ванних кімнатах, вбиральнях, душових і санвузлах під-
лога повинна мати ухил для відводу води. Рівень підлоги в сані- тарних вузлах повинен бути на 2 см нижче, ніж у сусідніх примі- щеннях. 4.25. У житлах для престарілих слід робити суміщені санвузли,а
убиральні - обов'язково з вмивальником (при двох та більше уніта- зах - в шлюзі). 4.26. У будинках для престарілих всіх типів слід проектувати
спальні на одну та дві особи. Мінімальна площа спальні на одну особу - 1о м2, на дві - 12 м2. Мінімальна площа житлової кімнати в однокімнатній квартирі -
18 м2. Житлові кімнати повинні бути не прохідними.
4.27. У підвальному та цокольному поверхах допускається розмі-
щувати складські (за винятком комор сухих продуктів), технічні (вентиляційні камери, щитові, теплові пункти, водомірні вузли) та побутові (стерилізаційні для суден і клейонок, комори для зберігання сезонної одежі та взуття, гардеробні та душові для персоналу) приміщення; якщо є природне освітлення - побутові приміщення персоналу, ремонтні майстерні, пральні, приміщення тимчасового зберігання трупів. 4.28. Часткове (до 30%) заглиблення підлоги першого поверху
допускається лише при значному ухилі поверхні ділянки забудови, але не більше ніж на 0,5 м від рівня планувальної позначки землі. У заглибленій частині першого поверху, а в умовах реконструк-
ції - у цокольному поверсі, підлога якого розташована нижче пла- нувальної позначки тротуару не більше, ніж на 0,5 м, допускаєть- ся розміщувати усі приміщення, крім житлових і загальних кімнат, ізолятора, кабінету лікаря та процедурної. 4.29. У будинках з обслуговуванням усіх типів рекомендується
влаштовувати додаткові комори для зберігання сезонних речей пло- щею до 3 м2 на людину в цокольних, підвальних і мансардних по- верхах. 4.30. Бойлерні з насосними установками, виробничі приміщення
їдалень, обідні зали їдалень місткістю більш 20 осіб, шахти і машинні відділи ліфтів, ремонтні майстерні, холодильні камери з машинними відділеннями, венткамери, компресорні, приміщення для тимчасового зберігання трупів і т.п. не допускається розміщувати суміжно зі спальними та загальними кімнатами, кабінетами лікарів, лікувально-діагностичними кабінетами, а також над і під ними. Не допускається кріплення санітарних пристроїв і трубопроводів
безпосередньо до стін та перегородок, що огороджують житлові кімнати для престарілих (за винятком встановлення вмивальників безпосередньо в житлових кімнатах).
Будинки квартирного типу
4.31. При проектуванні будинків для престарілих квартирного ти-
пу (див.додаток 3) ті положення, що не обумовлені цим документом, приймаються згідно з нормами проектування сільських житлових бу- динків, допускаючи відхилення від них відповідно до завдання на проектування. 4.32. Площа літніх приміщень у будинках для престарілих квар-
тирного типу не обмежується за умови додержання пункту 6.7 цих норм. 4.33. В квартирах для престарілих необхідно виділяти дві зони:
житлову - одну-дві кімнати багатофункціонального призначення та господарсько-побутову-кухню, санітарний вузол (допускається су- стр.9 ДБН 363-92
----------------
міжний), комори. 4.34. При блокованих будинках можлива організація одного-двох
приміщень загального користування, в т.ч. - для пересувних форм обслуговування, загальною площею до 40 м2. 4.35. Житлові будинки змішаної структури заселення можуть мати
різні об'ємно-планувальні рішення - бути блокованими, блоковано- галерейними, секційними та ін. 4.36. У житлових будинках змішаної структури заселення необід-
но функціонально відокремлювати групу квартир для престарілих. 4.37. Відповідно до завдання на проектування в будинках зміша-
ної структури заселення можуть передбачатися різноманітні примі- щення загального користування. 4.38. Сімейні будинки для престарілих розробляються за принци-
пом проектування напівізольованих квартир із виділенням трьох зон: сім'ї-піклувальника, престарілих і загального користування, враховуючи збереження принципів функціональної організації сільського житла.
Будинки з елементами обслуговування
4.39. У будинках для престарілих з елементами обслуговування
необхідно виділяти такі зони: житлову, загального користування та господарську, що дозволяє здійснювати повсякденне та періо- дичне обслуговування престарілих. Приблизний склад та площі приміщень наведені у додатку 4.
4.40. Житлові групи рекомендовано проектувати на 5 осіб.
Будинки з елементами обслуговування на 10 осіб рекомендуєьбся
проектувати за принципом двоквартирного будинку, передбачаючи одне приміщення загального користування (або можливість об'єднан- ня загальних кімнат) та спільні господарсько-побутові приміщення- паливну, сараї, майстерні та ін. 4.41. До будинків з елементами обслуговування рекомендується
прибудовувати квартири для працівників системи соціального забез- печення й медичних закладів, у функції яких входить нагляд за престарілими.
Будинки-інтернати
4.42. Будинки-інтернати загального типу поділяютья на:
- будинки-інтернати з первинним обслуговуванням;
- будинки-інтернати з обмеженим обслуговуванням;
- будинки-інтернати з розвиненим обслуговуванням
(див.додаток 3).
4.43. Будинки-інтернати можуть бути сезонного типу і викорис-
товуватись влітку як бази та будинки відпочинку, пансіонати, та- бори для молоді (можливе їх розширення до 40% місткості за раху- нок літні спальних корпусів).
Примітка. Протипожежний захист будівель необідно передбачати
із врахуванням збільшення кількості місць влітку. 4.44. Житлові та обслуговуючі приміщення будинків-інтернатів
об'єднуються у такі функціональні групи: - житлову (спальні приміщення);
- вестибюльно-адміністративну;
- лікувально-профілактичну;
- клубну (у т.ч. майстерні працетерапії);
- приготування та приймання їжі;
- господарську.
4.45. Спальні кімнати разом із необхідними обслуговуючими та
допоміжними приміщеннями слід об'єднувати в житлові групи по стр.10 ДБН 363-92
-----------------
5 і 10 місць у кожній. 4.46. У житлових групах необхідно передбачати житлові кімнати
на одну та дві особи, включаючи кімнати для подружніх та родин- них пар. (Допускається проектування двокімнатних номерів для розселення подружніх або родинних пар). 4.47. Відповідно до завдання на проектування в будинках-інтер-
натах з розвиненим обслуговуванням можливо передбачати розміщення невеликої кількості інвалідів, які пересуваються на кріслах-ко-
лясках і можуть частково себе обслуговувати. Всі параметри та обладнання приміщень для таких інвалідів прий-
маються за відповідними нормами. 4.48. Розміри спалень визначаються виходячи з таких умов:
- відстань між короткою стороною ліжка та зовнішньою стіною з
вікном - 50 см;
- відстань між довгою стороною ліжка та зовнішньою стіною з
вікном - 98 см; - відстань між довгими сторонами ліжок - 90 см;
- відстань між ліжком та шафою з розпашними дверима - 100 см,
розсувними - 70 см.
У кімнатах для немічних ліжка слід розташовувати паралельно до
стін з вікнами, при цьому відстань між однією з коротких сторін ліжка та стіною повинна бути не менше 130 см. 4.49. При спальних кімнатах слід передбачати санітарні вузли
з вмивальником, унітазом і душем з душовим піддоном, що обладну- ється стаціонарною сіткою та сіткою з гнучким шлангом. На висоті 0,15 м над краєм піддону слід встановлювати додатовий кронштейн для кріплення душової сітки. 4.50. Вхід у санітарний вузол здійснюється через передпокій,
в якому слід розміщувати вбудовані шафи для одягу персонально для кожного мешканця глибиною та шириною не менше 0,6 м на одне місце, а також вішалку для верхнього одягу. У разі відсутності передпокоїв вбудовані шафи розміщують у спальнях. 4.51. Площу спальних приміщень слід приймати за табл. 5.
Т а б л и ц я 5 ----------------------------------------------------------------- | Мінімальна площа приміщень, м2 Приміщення |-------------------------------------------- | із санвузлом | без санвузла ----------------------------------------------------------------- Житлові (спальні) кімнати на 1 особу 12+6* 14 на 2 особи 16+6* 18 Двокімнатний номер 9+12+6* -
Примітка. Допускається влаштування одного санвузла на дві спальні кімнати.
----------------------------------------------------------------- * 6м2 - санітарний вузол з передпокоєм
Т а б л и ц я 6 ----------------------------------------------------------------- Приміщення | Площа, м2 | Розрахункова | | кількість ----------------------------------------------------------------- Кімната відпочинку (хол, 1м2 на одне Одна кімната на 15-20 світлова кишеня) місце, але не осіб менше 15
стр.11 ДБН 363-92
-----------------
Продовження таблиці 6
Кімната приймання їжі* 8 Одна на 10 осіб (для будинку інвалідів з первинним та обмеженим обслуговуванням) з елект- роплитою, мийкою, 2 холо- дильниками, робочим сто- лом, навісними шафами-по- лицями, столом для прий- мання їжі
Приміщення для побутових 8-10 Одне приміщення на потреб з мийкою, трапом, 15-20 осіб
сушильною шафою, прасу- вальною дошкою, ємкостя- ми для брудної білизни та шафою для прибирально- го знаряддя
Ванна кімната (ванна з 6-8 Одна на 10 осіб душем, вмивальник, ванна для ніг з плоским дном, біде, трап із прямим від- водом, ліжко, тумбочка, вішалка)
Душова кабіна з місцем 4 Одна на 5 осіб для роздягання (за відсутності сан-
вузлів при спальнях)
----------------------------------------------------------------- 4.52.. Склад та площі загальних приміщень житлових груп прий-
маються за табл. 6. 4.53. Площу приміщень для кліматотерапії (веранд, терас, бал-
конів) слід приймати з розрахунку 0,6м2 на одне місце в будинку для престарілих. Спальні кімнати будинків-інтернатів, що проектуються для ІІІ
та ІY кліматичних районів, повинні мати лоджії або балкони. В ІІ кліматичному районі лоджії та балкони можна передбачати відповідно до місцевих умов. 4.54. Площі вестибюлю та адміністративних приміщень необхідно
приймати згідно з табл.7. 4.55. У вестибюлях слід передбачати зони відпочинку та очіку-
вання, місця для встановлення кіосків для пересувних форм тор- гівлі й побутового обслуговування, а також телефону. 4.56. Біля вестибюля слід передбачати гардеробні для верхнього
одягу мешканців і персоналу, а також місце для зберігання прогу- лянкових крісел-колясок (переважно-на веранді). 4.57. Склад - площі медичних приміщень слід приймати згідно з
табл.8. 4.58. Палати ізолятора повинні бути непрохідними. Медична кім-
ната повинна мати відокремлений вихід у коридор, розміщуватись суміжно з однією із палат ізолятора; між ними рекомендується ро- бити засклений отвір на висоті 1,2 м від рівня підлоги. ----------------------------------------------------------------- * Допускається згідно із завданням на проектування
стр.12 ДБН 363-92
-----------------
Т а б л и ц я 7 ----------------------------------------------------------------- | Площа приміщень,м2,при місткості БІ
Назва приміщень |--------------------------------------------- | з первинним та обме- | з розвиненим | женим обслуговуванням | обслуговуванням
|---------------------------------------------
| 5 - 10 | 15 - 20 | 15 - 30 | 50 ----------------------------------------------------------------- Вестибюль-хол 15 20 20 30 Кабінет директора - - - 12 Кімната персоналу 8 12 12 12 Канцелярія, відділ кадрів, бухгалте- рія, каса - - 8 12 Гардероб персоналу з індивідуальними шафами - 6 8 12 Вбиральня при вестибюлі Один унітаз із вмивальником у шлюзі
Веранда-тамбур На розсуд проектувальників
-----------------------------------------------------------------
Т а б л и ц я 8 ----------------------------------------------------------------- | Площа приміщень,м2, при місткості БІ
Назва приміщень |-------------------------------------------- | з обмеженим | з розвиненим | обслуговуванням | обслуговуванням |--------------------------------------------
| 15 - 20 | 15 - 30 | 50 ----------------------------------------------------------------- Медична кімната 6 8 8 Процедурний кабінет 6 8 8+6 Ізолятор: шлюз, палата, туалет 12 16 16+4(2х8) Технічне приміщення - - 2 Душова - - на 1 сітку Місце для каталок - 2 2 Приміщення для тимчасового збері- гання трупів Згідно із завданням на проектування
Примітки. 1.У будинках-інтернатах місткістю до 15 осіб включно
рекомендується одну із спальних кімнат розташовувати біля мед- пункту, щоб при необхідності використовувати її як ізолятор. При цьому окремий ізолятор можна не передбачати. 2. У будинках-інтернатах місткістю 25 осіб і більше ізолятор
повинен мати самостійний вихід назовні. ----------------------------------------------------------------- 4.59. Площу клубних приміщень слід приймати за табл. 9.
4.60. У будинках-інтернатах індивідуальне приготування їжі не
передбачається. 4.61. Будинки-інтернати з первинним та обмеженим обслуговуван-
ням повинні, як правило, проектуватись із розрахунком на привізну їжу із закладів громадського харчування, що розташовані поблизу.
стр.13 ДБН 363-92
-----------------
Т а б л и ц я 9 ------------------------------------------------------------------ | Площа приміщень, м2, при місткості БІ
Назва приміщень |-------------------------------------------- | з первинним та обмеже-| з розвиненим | ним обслуговуванням | обслуговуванням |---------------------------------------------
| 5-10 | 15-20 | 15 - 30 | 50 ------------------------------------------------------------------ Загальна (клубна) кімната 20-25* 30-40* 30-40 60 Бібліотека-читальня - - 12 15 Гурткова** - 15 15 15х2 Комора для інвентаря 4 6 6 8 ----------------------------------------------------------------- При цьому в житлових групах передбачається приміщення для піді- гріву та приймання їжі (див.табл.6). 4.62. Кількість місць в обідньому (або в сполученому обідньо- му та клубному) залі слід проектувати із розрахунку забезпечення харчування мешканців в одну зміну. 4.63. Склад і площу приміщень харчоблоку слід приймати за
табл.10. ----------------------------------------------------------------- * Загальну кімнату можна об'єднати з обіднім залом
** Можливе об'єднання гурткових із кімнатами відпочинку в житло- вих групах або з майстернями працетерапій.
Т а б л и ц я 10
------------------------------------------------------------------ | Площа приміщень, м2, при місткості БІ
Назва приміщень |-------------------------------------------- | з первинним та обмеже-| з розвиненим | ним обслуговуванням | обслуговуванням |--------------------------------------------- | 5-10 | 15-20 | 15 - 30 | 50 ------------------------------------------------------------------ Обідній зал 1,4 м2 на одне місце в залі
Роздавальна - 4 4 6 Кухная-доготувальна 18 18 - - Гарячий цех - - 14 16 Холодний цех - - 6 6 Приміщення для різання хліба - - - 2 М'ясний, рибний, овочевий цехи - - 6 10 Мийна столового посуду 6 8 8 8 Комора для добового запасу продуктів 2 2 3 4 Холодильні та моро- зильні камери, або холодильники 2 4 4 6 Комора для сухих продуктів 2 2 2 2 Комора для овочів - 2 2 4 Комора для зберіган- ня білизни та інвен- 2 шафи
таря 0,6х0,6 2 2 3 Комора та мийна тари - - 3 4 стр.14 ДБН 363-92 -----------------
Продовження таблиці 10
Завантужавальна - - - 6 Гардеробні, душові, санітарні вузли для персоналу 2 4 6 8 Приміщення для збе- рігання та миття мармитних візків - - 2 4
Примітка. Якщо обідній зал поєднують із загальною кімнатою,
площу останньої необхідно збільшувати на 0,25 м2 на одне місце. ----------------------------------------------------------------- 4.64. Ширину проходів у залах слід приймати не меншою ніж ука-
зано у табл.11.
Т а б л и ц я 11 ----------------------------------------------------------------- Проходи | Ширина, м ----------------------------------------------------------------- Головний 1,35
Для проходу до окремих місць 0,7
Примітки. 1. Ширина проходів визначається між спинками стільців
(при відстані від спинки стільця до краю стола - 0,5 м), між віль- ними сторонами (кутами) столів або між спинками стільців та віль- ними сторонами (кутами) столів. 2. Проходи повинні забезпечувати евакуацію людей із їдальні.
----------------------------------------------------------------- 4.65. В їдальні біля входу або в коридорі біля неї слід передба-
чати встановлення рукомийників і сушарок для рук, зберігаючи не- обхідну ширину проходів. 4.66. У ІІІ та ІY кліматичних районах біля їдальні необхідно
влаштовувати терасу площею 0,8 від площі обіднього залу для влаштування на ній літньої їдальні. 4.67. З харчоблоку необхідно передбачати самостійний вихід на-
зовні. 4.68. Обідній зал та гарячий і холодний цехи, а також мийну
посуду необхідно розташовувати в одному рівні. 4.69. Виробничі цехи їдальні допускається розміщувати в одному
приміщенні. 4.70. Мийні кухонного посуду, тари напівфабрикатів і столового
посуду допускається розміщувати в одному приміщенні, відокремлю- ючи їх бар'єрами висотою 1,6 м. Необхідно передбачати встановлення машин для миття посуду.
4.71. Комори для продуктів не повинні бути прохідними.
Комори для продуктів і холодильні камери не повинні розміщува-
тись під мийними, санітарними вузлами та виробничими приміщеннями з трапами. Холодильні камери не повинні розміщуватись поручь, над або під
приміщеннями котельних, бойлерних і душових. 4.72. У кухнях і гарячих цехах слід передбачати встановлення
електричного обладнання, у т.ч. - печей СВЧ. Для вертикального транспортування їжі передбачається влаштову-
вати вантажні підйомники. 4.73. Ліфти для виробничих потреб харчоблоків необхідно проек-
тувати згідно з розділом будівельних норм на проектування підпри- ємств громадського харчування. 4.74. Площі господарських приміщень необхідно приймати за
табл.12. стр.15 ДБН 363-92
-----------------
Т а б л и ц я 12 ------------------------------------------------------------------ | Площа приміщень, м2, при місткості БІ
Назва приміщень |-------------------------------------------- | з первинним та обмеже-| з розвиненим | ним обслуговуванням | обслуговуванням |---------------------------------------------
| 5-10 | 15-20 | 15 - 30 | 50 ------------------------------------------------------------------ Приміщення для збе- рігання білизни 2 6 8 12 Комора для брудної білизни 2 4 4 6 Комора для сезонно- го одягу та взуття 8 12 14 18 Комора для інвента- ря та меблів* 6 12 14 18 Комори для власних речей 10 14 16 18 Господарський склад* 6 12 14 18 Овочесховище, кар- топлесховище, фруктосховище За розрахунком
Майстерні з ремонту обладнання на інвен- таря 6 8 10 12 Комори для садово- огороднього інвен- таря 4 6 6 8 Склад палива* За розрахунком
Примітка. Комори необхідно обладнувати стелажами, полицями та штангами-вішалками. -----------------------------------------------------------------
Т а б л и ц я 13 ----------------------------------------------------------------- | Площа приміщень, м2, при місткості БІ
Назва приміщень |-------------------------------------------- | з первинним та обмеже-| з розвиненим | ним обслуговуванням | обслуговуванням |--------------------------------------------
| 5-10 | 15-20 | 15 - 30 | 50 ----------------------------------------------------------------- Пральня 5 8 8 12 Прасувальня - - 4 6 ----------------------------------------------------------------- * Ці приміщення рекомендується розміщувати у надвірних господар-
ських прибудовах.
4.76. Не допускається розміщувати входи в приміщення пральні
навпроти входів у приміщення харчоблоку або спалень. 4.77. Стіни приміщень пральні слід облицьовувати керамічною
плиткою на висоту 1.5 м. 4.78. Склад і площі приміщень котельних, пралень, гаражіів, а
також овочесховищ, льодовень і теплиць для обслуговування будин- ків-інтернатів слід визначати за розрахунком, виходячи із міст- кості інтернатів та місцевих умов. Ці споруди, запроектовані за відповідними нормами, необхідно розташовувати в господарській зоні інтернату або в комунально-складській зоні села.
стр.16 ДБН 363-92
-----------------
5. ІНЖЕНЕРНЕ ОБЛАДНАННЯ
5.1. У всіх типів житлових будинків для престарілих необхідно
передбачати спорудження систем господарсько-питного водопроводу, каналізації, теплопостачання, гарячого водопостачання, електро- постачання та слабкострумових пристроїв. 5.2. Інженерний благоустрій може вирішуватись з урахуванням
підключення до централізованих загальноселищних мереж або авто- номно на одну або групу будівель. 5.3. Санітарно-технічні та електротехнічні пристрої, що не
обумовлені цими нормами, слід проектувати за діючими нормами відповідних будинків і приміщень. 5.4. Теплопостачання, опалення, вентиляцію та кондиціювання
повітря в будинках для престарілих слід проектувати відповідно до будівельних норм на проектування котельних установок, тепло- вих мереж опалення, вентиляції та кондиціювання повітря, а також цих норм. 5.5. У приміщеннях будинків-інтернатів, за винятком санітарних
вузлів, складських та інших підсобних приміщень, слід передбача- ти скриту прокладку трубопроводів, електричних і слабкострумкових мереж. 5.6. Розрахункову температуру та кратність повітрообміну для
проектування опалення в приміщеннях для престарілих слід прийма- ти згідно з табл.14. 5.7. Граничну температуру теплоносія в системах опалення слід
приймати 85 град.С. 5.8. Середня температура поверхні опалювальних пристроїв
(враховуючи печі), повинна бути не вище 85 град.С. При проектуванні систем опалення необхідно передбачати можли-
вість їх пофасадного регулювання та підключення. 5.9. Нагрівальні пристрої в шафах для сушіння одягу та сушарки
для рушників повинні приєднуватись до системи гарячого водопоста- чання. 5.10. Для одноповерхових будинків-інтернатів місткістю до 15
осіб слід розробляти варіант пічного опалення, керуючись вимога- ми СНиП 2.04.05-86. 5.11. Господарські та побутові будівлі, в т.ч. ті, що розташо-
вуються в цокольному та підвальному поверхах будинків для преста- рілих, проектуються не опалюваними. 5.12. У житлових будинках для престарілих квартирного типу та
в будинках з елементами обслуговування вентиляційна система про- ектується за нормами, передбаченими для житлових будинків. 5.13. У спальних кімнатах передбачається природна вентиляція.
Примітка. Для спальних кімнат, що проектуються для ІY кліма-
тичного району, допускається передбачати витяжну вентиляцію з механічним збудником.
5.14. Видалення повітря із спальних кімнат, що мають поруч са-
нітарні вузли, слід передбачати через санітарні вузли. 5.15. Видалення повітря з шафи для сушіння одягу слід передба-
чати в об'ємі 10 м3/год. 5.16. У медичних приміщеннях повинні бути самостійні витяжні
канали. 5.17. У житлових будинках для престарілих квартирного типу до-
пускається використання газу за умов додержання норм, передбаче- них для житлових будинків. В інших типах будинків застосовувати газ допускається тільки в котельних установках, які обслуговують- ся спецперсоналом.
стр.17 ДБН 363-92
----------------- Т а б л и ц я 14 ------------------------------------------------------------------ | Розрахункова | Кратність повітрообміну Назва приміщень | температура | за годину | повітря, |---------------------------- | град.С | Доплив | Відток ----------------------------------------------------------------- Спальні кімнати 20 - 1 Спальні кімнати з санвузлом 20 2 2,1 Загальні кімнати денного перебування 18 - 2 Палати ізолятора 20 2 2,1 Медичні приміщення 20 2 3 Службово-побутові приміщення 18 - 1 Вестибюль 16 - - Комори для білизни та інвентаря 16 - 1,5 Пральні 18 5 5 Прасувальні 16 5 5 Душові, кабіни осо- бистої гігієни 25 3 5 Вбиральні, вмивальники для хворих 20 - 50м3 на 1 унітаз та
20м3 на 1
пісуар
Приміщення тимчасового зберігання трупів 2 - 3 Теплі переходи 15 - - Кухня 15 - За розра- хунком
Приміщення їдальні Згідно з будівельними нормами на
проектування підприємств громад-
ського харчування.
Примітки.1. При розміщенні підсобних приміщень харчоблоку
(білизняні, душові та інш.) у підвальних поверхах повітрообмін необхідно збільшувати на одну кратність. 2. У холодильних камерах зберігання овочів і фруктів повинно
передбачатись: доплив - з механічним збудником, відтік - з при- родним збудником. ----------------------------------------------------------------- 5.18. Електропостачання, електрообладнання та електроосвітлення
закладів для престарілих необхідно проектувати згідно з вимогами розділу будівельних норм на проектування електрообладнання гро- мадських будівель масового будівництва та правил улаштування електроприладів, а також вимог цих норм. 5.19. У палатах ізолятора та в процедурному кабінеті необхідно
передбачати джерела ультрафіолетового випромінювання. 5.20. Установку штепсельних розеток слід передбачати в таких
приміщеннях: вестибюль, роздягальня, загальна кімната, спальні (за кількістю ліжок), медична кімната, процедурний кабінет, передпокій ізолятора, кабінет завідуючого, кімната персоналу, коридори, майстерні, прасувальні, приміщення харчблоку (крім комор і приміщень з вологими процесами). 5.21. У спальнях і палатах ізолятора слід передбачати прист-
рої для чергового (нічного) освітлення, що приєднані до мережі аварійного освітлення. стр.18 ДБН 363-92
-----------------
5.22. Улаштування аварійного освітлення для евакуації людей
слід передбачати в загальних кімнатах, вестибюлях і гардеробних, на сходах, коридорах, холах та їдальнях. 5.23. Зовнішнє освітлення території слід проектувати згідно з
вимогами "Инструкции по проектированию наружного освещения горо- дов, поселков городсого типа и сельских населенных мест". 5.24. В будинках-інтернатах рекомендується передбачати установ-
ку електричних годинників. Годинники слід встановлючати в вести- бюлях, загальних кімнатах та їдальнях. 5.25. У будинках-інтернатах слід передбачати:
- радіоточки (радіотрансляційної мережі) - у загальних кімна-
тах, спальнях (за кількістю ліжок), медичних кімнатах, ізо-
ляторі, кабінетах завідуючого, персоналу, на заскленій ве-
ранді, в майстернях та їдальні;
- телефони - у вестибюлі, кабінеті завідуючого (у кімнаті пер-
соналу), медичній кімнаті;
- телеантени або телевізійні кабельні лінії для приєднання до
телевізорів - у вестибюлях, загальних кімнатах, їдальнях,
спальнях;
- кнопки - біля всіх зовнішніх вхідних дверей з електродзвін-
ками. У кабінеті туалету необхідно передбачати встановлення кнопки
дзвінка, якою можна користуватись з унітазу або від дверей. Електричний дзвінок слід розміщувати в кімнаті чергового або в приміщенні загального користування. Рекомендується передбачати палатну сигналізацію для виклику
персоналу. 5.26. Захист від блискавок необхідно проектувати згідно з вка-
зівками з проектування та налагодження захисту будівель і споруд від блискавок.
6. ПРОТИПОЖЕЖНІ ВИМОГИ
6.1. При проектуванні будинків для престарілих квартирного ти-
пу та будинків з елементами обслуговування слід керуватися про- типожежними вимогами, що ставляться до житлових будинків. 6.2. При проектуванні будинків-інтернатів слід керуватися про-
типожежними вимогами, що ставляться до відповідних приміщень громадських будинків і цими нормами. 6.3. Земельні ділянки будинків-інтернатів слід розташовувати
в радіусі обслуговування пожежних депо або пожпостів на відста- ні від них не більше 3 км. 6.4. Навколо будівель будинків-інтернатів необхідно передбача-
ти проїзди для пожежних машин на відстані не менше 5 м і не біль- ше 8 м від стін житлових корпусів, а для решти будинків - за про- типожежними нормами. 6.5. Витрати води для зовнішнього пожежогасіння слід приймати
згідно з вимогами СНиП 2.04.02-84. 6.6. Буцдинки-інтернати повинні бути не нижче другого ступеня
вогнетривкості. Ступінь вогнетривкості будинків з прибудовами, що не опалюються,
слід приймати за ступенем вогнетривкості частини будинку, що опа- люється. 6.7. Площа поверху між протипожежними стінами 1-го типу залежно
від ступеня вогнетривкості й кількості поверхів будинків повинна бути не більше наведеної в табл.15. 6.8. Житлові корпуси будинків для престарілих повинні відкрем-
люватися від будинків іншого призначення протипожежними стінами 2-го типу. 6.9. Перепади рівнів підлог у виробничих приміщеннях та залах
стр.19 ДБН 363-92
-----------------
їдалень не допускаються. 6.10. Огороджуючі конструкції переходів між будинками (корпу-
сами) повинні мати межу вогнетривкості, що відповідає основному будинку (корпусу).Пішохідні та комунікаційні тунелі слід проек- тувати з негорючих матеріалів. Стіни будинків-інтернатів у місцях приєднання до них тунелів та переходів слід передбачати з негорю- чих матеріалів з межею вогнетривкості 2 години; двері в отворах цих стін, що ведуть до переходів і тунелів повинні бути протипо- жежними 2-го типу.
Т а б л и ц я 15 ----------------------------------------------------------------- | Площа поверху | між протипожежними стінами будинків, м2 Ступінь вогне- |-----------------------------------------------
тривкості | одноповерхових | двоповерхових |триповерхових
будинків | | | -----------------------------------------------------------------
І 6000 5000 5000 ІІ 6000 4000 4000
Примітки. 1. При наявності автоматичного пожежегасіння площа по-
верху між протипожежними стінами може бути збільшена не більше ніж удвічі. 2. Площу поверху між протипожежними стінами одноповерхових бу-
динків з двоповерховою частиною, що займає менше 15% площі забу- дови будинків, слід приймати як для одноповерхових будинків. 3. Ступінь вогнетривкості прибудованих до будинку навісів,
піддашків, терас, а також службових та інших будинків і споруд, що відділені протипожежними стінами, допускається приймати ниж- чого ступеня вогнетривкості, ніж вогнетривкість будинку. ----------------------------------------------------------------- 6.11. Внутрішні несучі стіни та перегородки, що відокремлюють
житлові блоки від інших груп приміщень, повинні мати межу вогне- тривкості не менше 0,5 години та нульову межу розповсюдження вогню. 6.12. Двері приміщень, де розташовані газові прилади, повинні
відкриватись назовні. 6.13. Найбільша відстань від дверей спалень, їдалень і загаль-
них кімнат до сходової клітки або виходу назовні з будівлі по- виннна бути 20 м. 6.14. З кожного поверху будинку-інтернату слід передбачати не
менше двох евакуаційних виходів. 6.15. Використання зовнішніх пожежних сходів для евакуації -
мешканців будинків для престарілих забороняється. 6.16. Допускається влаштування відкритих сходів (без огороджу-
ючих внутрішніх стін та перегородок) з вестибюля на другий по- верх, якщо стіни та перекриття вестибюля зроблені з негорючих матеріалів з межею вогнетривості не менше 0,75 години, а примі- щення вестибюлів відокремлені від коридорів перегородками з дверима. Відкритих сходів у будинках допускається передбачати не більше 50%. Сходові клітки і ліфтові холи повинні бути відокремлені від
приміщень будь-якого призначення та коридорів дверима з ущіль- ненням в притворах, що обладнані закривачами. 6.17. З кожної сходової клітки повинно бути передбачено вихід
безпосередньо назовні, а з однієї - через вестибюль. Сходові клітки для евакуації людей повинні мати природне ос-
вітлення. стр.20 ДБН 363-92
-----------------
6.18. Гвинтові, криволінійні, а також забіжні сходи на шляхах
евакуації забороняються. 6.19. Технічні, підвальні та цокольні слід розділяти протипо-
жежними перегородками 1-го типу на відсіки площею не більше 500 м2. У технічних підпіллях двері в протипожежних перегородках можуть бути важко-горючими з ущільненням у стулках. Перегородки, що відділяють технічний коридор підвальних і цо-
кольних поверхів від решти приміщень, повинні бути протипожежни- ми 1-го типу. 6.20. У зовнішніх стінах підвалів повинні передбачатись вікна
розміром 1,2х0,9м з приямками з розрахунку не менше одного вікна на 200 м2 площі підвалу, але й не менше двох. 6.21. З підвальних і цокольних поверхів необхідно передбачати
виходи безпосередньо назовні. Сполучення підвальних і цокольних поверхів з першим поверхом повинно здійснюватись по самостійних сходових клітках з виходом в них через тамбур-шлюз із двома две- рима, що самі зачиняютья. Розміщення цих сходів у межах ліфтових холів не допускається. 6.22. Сполучення шахт ліфтів та сходових кліток з підвалами не
допускається. Межі вогнетривкості та поширення вогню для конструкцій галерей
у галерейних будинках повинні відповідати показникам, що прийняті для перекриттів. 6.23. Застосування горючих облицювальних матеріалів і матері-
алів, що виділяють при горінні токсичні речовини, а також кили- мових покриттів на шляхах евакуації (сходових клітках, коридорах, пішохідних тунелях, вестибюлях, холах), а також в їдальнях та актових залах не допускається. 6.24. Огорожі комунікаційних ніш повинні бути протипожежними
1-го типу. 6.25. Сонцезахисні пристрої у будинках-інтернатах повинні бути
з негорючих матеріалів. Огорожа лоджій і балконів у будинках висотою три поверхи й
більше повинна виконуватись з негорючих матеріалів (за винятком конструкцій засклення). 6.26. На дахах будинків-інтернатів висотою 10 м і більше слід
передбачати негорючі огорожі висотою не менше 0,6 м (на плоских покрівлях - не менше 0,9 м). 6.27. Використання аміачних холодильних установок у будинках
для престарілих не допускається. 6.28. У лікувально-виробничих майстернях при будинках для пре-
старілих забороняється використовувати вибухонебезпечні речовини та матеріали. 6.29. У будинках-інтернатах для престарілих автоматичною по-
жежною сигналізацією повинні бути обладнані всі приміщення (за винятком приміщень з вологими процесами).
стр.21 ДБН 363-92
-----------------
Д О Д А Т О К 1 Довідковий
ТЕРМІНИ, ВИЗНАЧЕННЯ ТА СКОРОЧЕННЯ
ПРЕСТАРІЛІ (ОСОБИ ПОХИЛОГО ВІКУ) - всі особи пенсійного віку
(жінки - з 55 років, чоловіки - з 60 років). СІМ'Я - група (починаючи з двох осіб) людей, які живуть разом
і пов'язані родинними зв'язками. Терміни, що характеризують фізичний стан престарілих:
ПРАКТИЧНО ЗДОРОВІ - престарілі, які здатні до самообслугову-
вання і беруть повноцінну участь у трудовому житті родини та суспільства; НАПІВПРАЦЕЗДАТНІ - особи, які здатні до повсякденного самооб-
слуговування, періодичної трудової діяльності, але потребують епізодичної допомоги при виконанні трудомістких робіт; НЕМІЧНІ - престарілі, які здатні до часткового самообслугову-
вання, потребують постійного нагляду та регулярної медичної до- помоги; зрідка можуть виконувати неважку працю. БУДИНОК ПРЕСТАРІЛИХ (скорочено - БП) - будино, призначений для
тимчасового або постійного перебування престарілих. БУДИНОК-ІНТЕРНАТ (скорочено - БІ) - установа соціального забез-
печення для престарілих, які не потребують стаціонарного лікуван- ня та не мають родичів, котрі згідно з законом зобов'язанні їх утримувати. За обсягом та рівнем стаціонарних послуг вони поді- ляються на будинки-інтернати з первинним, обмеженим та розвиненим обслуговуванням. БУДИНКИ З ЕЛЕМЕНТАМИ ОБСЛУГОВУВАННЯ (БЕО) - відомчі житлові бу-
динки (типу гуртожитків) для сумісного перебування невеликої кіль- кості престарілих - одна-дві житлові групи по 5 осіб. Принцип ор- ганізації БЕО - самообслуговування, посильна взаємодопомога, по- всякденна допомога обслуговуючого персоналу (приготування їжі - на місці або привізне, прибирання, прання), періодичне громадське обслуговування пересувного типу. Тип будинку - одно-двоквартирні будинки з розширеним складом
приміщень. ЖИТЛОВІ БУДИНКИ ЗМІШАНОї СТРУКТУРИ ЗАСЕДЕННЯ - комбінації гру
квартир для престарілих і груп квартир для інших категорій сімей (одинаки передпенсійного віку, неповні сім'ї, сім'ї спеціалістів та інш. - тобто соціальні групи людей, що не мають розвиненого підсобного господарства і тяжіють до мешкання в упорядкованому комунальному житловому фонді). Типи будинків - блоковані, блоковано-галерейні, секційні і
т.п. ЖИТЛОВІ БУДИНКИ ДЛЯ РОДИННИХ СІМЕЙ - тип садибного житлового
будинку складної планувальної структури, що дозволяє просторово виділяти функціональні групи приміщень сумісного та роздільного використання груп (членів), які складають великі, складні сім'ї з кількох поколінь. РОДИННИЙ БУДИНОК ПРЕСТАРІЛИХ - житло для престарілих малої
місткості (до 5 осіб), де нагляд за престарілими здійснює сім'я- піклувальник. Тип будинку - житловий будинок для родинних сімей.
ЖИТЛОВА ГРУППА (ЖИТЛОВИЙ БЛОК) - група житлових (спальних)
кімнат, об'єднаних підсобними приміщеннями загального користуван- ня. ФАП - фельдшерсько-акушерський пункт.
стр.22 ДБН 363-92
-----------------
Д О Д А Т О К 2 Довідковий
ПРАВИЛА ПІДРАХУНКУ ПЛОЩІ, ОБ'ЄМІВ ТА
КІЛЬКОСТІ ПОВЕРХІВ
1. Площі квартирних будинків визначаються за правилами, на-
веденими в ДБН 79-92 "Житлові будинки для індивідуальних за- будивників України". 2. Житлову площу БІ та БЕО слід визначати як суму площ спаль-
них (житлових) кімнат. 3. Площа приміщень загального користування - сума площ примі-
щень денного перебування престарілих: загальних кімнат, холів, кімнат відпочинку, залу їдальні, клубних приміщень, кімнат для лікувально-трудової діяльності. 4. Підсобна площа - площа усіх підсобних і обслуговуючих при-
міщень (коридори, санвузли, приміщення вестибюльно-адміністратив- ної, лікувально-профілактичної, господарської та ін. груп), що розміщені в об'ємі капітальних стін за винятком приміщень загаль- ного користування. 5. Площа літніх приміщень - сумарна площа балконів, лоджій, ве-
ранд і терас індивідуального та загального користування. 6. Загальна площа БІ(БЕО) - сума площ житлової, підсобної та
приміщень загальногоо користування. Площі сходів, ліфтових та ін. шахт, горищ та господарського
підпілля в загальну площу будинку не враховуються. 7. Площу приміщень будинків для престарілих слід визначати
за їх розмірами, що вимірюються між опорядженими поверхнями стін і перегородок на рівні підлоги (не враховуючи плінтуси). При виз- наченні площі мансардного приміщення враховується частина площі цьогог приміщення з висотою від підлоги до виступаючих конструк- цій стелі не менше 1,6 м. 8. Будівельний об'єм будинків для престарілих визначається як
+
сума будівельного об'єму вище позначки - 0,000 (надземна части- на) та нижче цієї позначки (підземна частина). Будівельний об'єм надземної частини будинку з горищем, що не
опалюється, визначається помноженням площі горизонтального пере- різу по зовнішньому обводу будинку на рівні першого повоерху ви- ще цоколя на повну висоту будинку, що вимірюється від рівня чис- тої підлоги першого поверху до верхньої площини теплоізоляційно- го шару горищного перекриття; для плоских суміщених дахів до се- редньої позначки верху даху. Будівельний об'єм підземної частини будинку визначається пом-
ноженням площі горизонтального зрізу по зовнішньому обводу бу- динку на рівні першого поверху вище цоколя на висоту, виміряну від рівня чистої підлоги першого поверху до рівня підлоги підва- лу або цокольного поверху. Об'єм портиків під'їздів, літніх приміщень, що розміщуються по-
за габаритами будинку, в загальний об'єм будинку не враховуються 9. Площа забудови будинку визначається як площа горизонталного
перерізу по зовнішньому обводу будинку на рівні цоколя, враховую- чи частини, що виступають. Площа під будинком, що стоїть на стов- пах, а також проїзди під будинком зараховуються до площі забудови. 10.В загальну кількість поверхів будинку зараховуються всі над-
земні поверхи, в тому числі мансардний і цокольний, якщо верх пе- рекриття останього знаходиться вище середньої планувальної по- значки землі не менше ніж на 2 м. При різній кількості поверхів у різних частинах будинку, а та-
стр.23 ДБН 363-92
-----------------
кож при розміщенні будинку на ділянці з ухилом, коли за рахунок ухилу збільшується кількість поверхів, площа визначається окремо для кожної частини будинку.
стр.24 ДБН 363-92 -----------------
Д О Д А Т О К 3 Довідковий
НОМЕНКЛАТУРА ЖИТЛА ДЛЯ РОЗСЕЛЕННЯ ОСІБ ПОХИЛОГО ВІКУ
СІЛЬСЬКОї МІСЦЕВОСТІ УКРАїНИ
----------------------------------------------------------------- Типи | Сімейний стан | Фізичний стан | Місткість житла | престарілих | престарілих | будинку ----------------------------------------------------------------- Житлові будинки квартирного типу
Житлові будинки Складні сім'ї Працездатні, 4-8 осіб для родинних більше 4-х напівпрацездатні, і більше сімей осіб, у т.ч. немічні 1-2 престарілих
Одноквартирні Сім'ї престарі- Працездатні, 2-3 особи індивідуальні лих, (одинаки) напівпрацездатні (1) будинки
Блоковані жит- Одинаки, сім'ї Працездатні, 6-8 осіб лові будинки престарілих напівпрацездатні (12)
Житлові будинки Одинаки, сім'ї Працездатні, 16-32 особи змішаної струк- престарілих; напівпрацездатні, в т.ч. тури одинаки та немічені 4-8 сім'ї інших престарілих вікових ка-
тегорій
Житлові будинки з покімнатним заселенням,
в т.ч. - сезонні
Будинки для пре- Одинаки, по- Напівпрацездатні, 5-10 осіб старілих з еле- дружні або ( працездатні, ментами обслуго- родинні пари немічні) вування
Будинки-інтерна- ти загального типу: - з первинним Одинаки, по- Напівпрацездатні, 5-10 осіб обслуговуванням дружні або (немічні) родинні пари
- з обмеженим Одинаки, по- Напівпрацездатні, 5-20 осіб обслуговуванням дружні або немічні родинні пари
- з розвиненим Одинаки, по- Немічні, 15-50 осіб обслуговуванням дружні або напівпрацездатні родинні пари
Примітка. В дужках вказані допустимі значення.
стр.25 ДБН 363-92
----------------- Д О Д А Т О К 4 Довідковий
ПРИМІРНИЙ СКЛАД ТА ПЛОЩІ ПРИМІЩЕНЬ У БУДИНКАХ З ЕЛЕМЕНТАМИ ОБСЛУГОВУВАННЯ
----------------------------------------------------------------- Приміщення | Площа, м2 | Примітки ----------------------------------------------------------------- Житлові кімнати: - на одну особу 10,0-12,0
- на дві особи 14,0-18,0
- для сімей з двох осіб 9,0+12,0
- для сімей з трьох осіб 12,0+18,0
вузли:*
- туалет з рукомийником 1,5
- санітарна кабіна (вмивальник, унітаз, душ) 3,0
- ванна (ванна, унітаз, вмивальник) 4,0-4,5 Вбудовані шафи (поза не менше
межами житлових кімнат) 0,5м2/особу
Загальна кімната 10,0+2п
Їдальня з вмивальником 7+0,05п(6,0) В дужках вказана до- даткова площа при
об'єднанні їдальні та загальної кімнати
Кухня: - при місцевому приго- туванні їжі 10,0+0,5п
- при привізному харчуванні 9,0-12,0
Комори для продуктів 2,0-4,0
Кімната для праці з вбудованою шафою 12,0-15,0 Може входити до сладу господар-
ських будівель
Комори 1,5п
Пральня з місцем для прасування 4,0-5,0 Не обов'язково Приміщення для пере- сувних форм обслуго- вування 8,0-10,0 Можливо виділення площі в передпокої
або в загальній кімнаті
Кімната персоналу з санвузлом (при БЕО на 2 житлові При цілодобовому
групи) 8,0+1,2 перебуванні - 12+1,2** ------------------------------------------------------------------ п Кількість осіб, що мешкають в БЕО
* Розраховуючи кількість санвузлів слід виходити з норм:
один умивальник та один унітаз на 2-3 особи: один душ
або ванна на 4-5 осіб, але не менше однієї ванни на БЕО.
В умовах реконструкції допускається влаштовувати туалети загального користування на житлову групу. ** За відсутністю прибудованої квартири для персоналу. стр.26 ДБН 363-92 -----------------
З М І С Т
-----------------------------------------------------------------
1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ........................................ 1
2. РОЗМІЩЕННЯ БУДИНКІВ, ЗЕМЕЛЬНІ ДІЛЯНКИ ..................... 2
3. ОСВІТЛЕНІСТЬ ТА ІНСОЛЯЦІЯ ................................. 4
4. ОБ'ЄМНО-ПЛАНУВАЛЬНІ РІШЕННЯ ............................... 6
Загальні вимоги ....................................... 6 Будинки квартирного типу .............................. 8 Будинки з елементами обслуговування ................... 9 Будинки-інтернати ..................................... 9
5. ІНЖЕНЕРНЕ ОБЛАДНАННЯ ...................................... 16 6. ПРОТИПОЖЕЖНІ ВИМОГИ ....................................... 18
Додаток 1. Довідковий. Терміни, визначення та
скорочення ............................................ 21
Додаток 2. Обов'язковий. Правила підрахунку площі,
об'ємів та кількості поверхів ......................... 22
Додаток 3. Довідковий. Номенклатура житла для роз-
селення осіб похилого віку сільської місцевості
України ............................................... 24
Додаток 4. Довідковий. Примірний склад та площі
приміщень у будинках з елементами обслуговування....... 25
|
||||||||||||||
| Категории документа: | ||||||||||||||
|
Спонсоры раздела:
|
||||||||||||||
Читайте также:
|
||||||||||||||
|
Copyright © 2009-2011 Bud Info. Все права защищены. Disclaimer
|
||||||||||||||