Міністерство охорони здоровя України
Державні санітарні правила та норми,
гігієнічні нормативи
Державні санітарні правила
при добуванні, збагачуванні та переробці руд,
які містять техногенно-підсилені джерела природного походження, на підприємствах промисловості рідкісних металів
ДСП 6. 6. 1. 6. 2 082- 02
Видання офіційне
Київ 2002
Міністерство охорони здоровя України
Державні санітарні правила та норми,
гігієнічні нормативи
6. Радіаційна гігієна
6.1. Іонізуюче випромінювання, радіаційна безпека
6.2. Природна радіоактивність
Державні санітарні правила
при добуванні, збагачуванні та переробці руд,
які містять техногенно-підсилені джерела природного
походження, на підприємствах промисловості рідкісних металів
ДСП 6. 6. 1. 6. 2 - 082 - 02
Київ 2002
М і н і с т е р с т в о о х о р о н и з д о р о в я У к р а ї н и
ДЕРЖАВНА САНІТАРНО-ЕПІДЕМІОЛОГІЧНА СЛУЖБА
ГОЛОВНИЙ державнИЙ санітарнИЙ ЛІКАР УкраїнИ
01021, м. Київ, вул. Михайла Грушевського, 7
тел. 253 61 94, факс 253 69 75
ПОСТАНОВА
Від 7.02. 2002 року № 4
Про затвердження Державних санітарних правил та норм, гігієнічних нормативів “Державні санітарні правила при добуванні, збагачуванні та переробці руд, які містять техногенно-підсилені джерела природного походження, на підприємствах промисловості рідкісних металів”.
Я, Головний державний санітарний лікар України, Бобильова Ольга Олександрівна, розглянувши протокол від 25 грудня 2001 року засідання профільної комісії з питань гігієни фізичних факторів навколишнього середовища ІГМЕ ім. О.М.Марзеєва АМН України, Рецензії кафедри радіології Київської медичної академії післядипломної освіти, ІГМП АМН України та керуючись ст. 40 Закону України “Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення”,
ПОСТАНОВЛЯЮ:
- Затвердити Державні санітарні правила та норми, гігієнічні нормативи “Державні санітарні правила при добуванні, збагачуванні та переробці руд, які містять техногенно-підсилені джерела природного походження, на підприємствах промисловості рідкісних металів”.
- Ввести в дію Державні санітарні правила та норми, гігієнічні нормативи “Державні санітарні правила при добуванні, збагачуванні та переробці руд, які містять техногенно-підсилені джерела природного походження, на підприємствах промисловості рідкісних металів” з 01.03.2002 року.
- Міністерствам, комітетам, іншим центральним органам виконавчої влади, керівникам державних, кооперативних, колективних, приватних підприємств, організацій та установ незалежно від відомчого підпорядкування та форм власності, а також інших держав прийняти вказаний документ до керівництва та виконання.
- Заступникам головного державного санітарного лікаря України, Головним державним санітарним лікарям Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, водного, залізничного, повітряного транспорту, Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Державного комітету у справах охорони державного кордону України, Служби безпеки України, обєктів, що мають особливий режим роботи, прийняти вказаний документ для здійснення державного санітарно-епідеміологічного нагляду.
- Інституту гігієни та медичної екології АМН України (А.М. Сердюку) видати цей документ в необхідній кількості.
Контроль за виконанням Постанови залишаю за собою.
О.О. Бобильова
Передмова
1. Державні санітарні правила при добуванні, збагачуванні та переробці руд, які містять техногенно-підсилені джерела природного походження, на підприємствах промисловості рідкісних металів підготовлені:
Карачов І.І., Семенюк Н.Д., Маленко М.Д., Шабуніна Н.Д., Геєць В.І., Бережна Т.І., Варбанець А.М., Кушнір Н.К., Ковтонюк Н.Л., Маркелова Л.К. Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М.Марзеєва АМН України (м.Київ).
Бурлак Г.Ф Головне санітарно-епідеміологічне управління МОЗ України.
Корнєв В.Ю., Дамаскін П.Т. Дніпропетровська обласна санепідстанція (м.Дніпропетровськ).
Мец К.А., Ковдря Є.В. Вольногорський державний гірничо-металургійний комбінат (м. Вольногорськ).
2. Державні санітарні правила підготовлені з урахуванням нових наукових досліджень, а також нормативно-методичних документів та Законів України.
3. Державні санітарні правила при добуванні, збагачуванні та переробці руд, які містять техногенно-підсилені джерела природного походження, на підприємствах промисловості рідкісних металів є обовязковими для виконання згідно до Закону України “Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення України”.
4. Термін впровадження Державних санітарних правил з часу їх затвердження.
|
|
ЗАТВЕРДЖЕНОПостанова Головного державного санітарного лікаря України ________________________ від “___”________2002р. № |
6. Радіаційна гігієна
6.1. Іонізуюче випромінювання, радіаційна безпека
6.2. Природна радіоактивність
Державні санітарні правила
при добуванні, збагачуванні та переробці руд, які містять
техногенно-підсилені джерела природного походження,
на підприємствах промисловості рідкісних металів
ДСП 6. 6. 1. 6. 2 - 082 - 02
1. Галузь застосування
Державні санітарні правила поширюються на роботи при добуванні, збагачуванні та переробці руд, які містять техногенно-підсилені джерела природного походження, на підприємствах промисловості рідкісних металів.
Державні санітарні правила є обовязковими для підприємств, організацій та науково-дослідних установ підприємств промисловості рідкісних металів, що здійснюють добування, збагачення, переробку, технологічні та наукові дослідження мінеральної сировини, яка містить супутніми елементами природні ізотопи урану та торію.
Зміст
Стор.
1. Загальні положення 5
2. Основні визначення 8
3. Класифікація робіт за ступенем радіаційної небезпеки 10
4. Вимоги до розміщення та планування підприємств, цехів та виробничих
ділянок 12
5. Вимоги до технологічних процесів, обладнання та вентиляції 14
5.1 Вимоги при проведенні гірничих робіт 14
5.2 Вимоги при збагаченні та переробці мінеральної сировини 17
6. Вимоги до водопостачання та каналізації 20
7. Вимоги до зберігання та перевезення мінеральної сировини, яка містить техногенно- підсилені джерела природного походження 22
8. Збирання та вилучення відходів мінеральної сировини, яка містить техногенно-підсилені джерела природного походження 23
9. Прибирання приміщень, в яких виконуються роботи з техногенно-підсиленими джерелами природного походження 24
10. Засоби індивідуального захисту та особистої гігієни 25
11. Радіаційний контроль 29
Додаток 1. Радіоактивні ряди торію, урану та актиноурану 32
Додаток 2. Ліміти дози опромінення 33
Додаток 3. Допустимі концентрації природних радіоактивних елементів у повітрі робочих приміщень (РСАinhal) для категорії А та допустимі концентрації у повітрі (РСВ inhal) та питної води (РСВ ingest) для категорії В, Бк/м3 34
Додаток 4. Еквівалентна рівноважна обємна активність (ЕРОА) та ДК радону (торону) у повітрі приміщень 35
Додаток 5. Допустимі рівні загального радіоактивного забруднення робочих поверхонь, шкіри (протягом робочої зміни), спецодягу та засобів індивідуального захисту 36
Додаток 6. Мінімальний орієнтовний обєм радіаційного контролю при проведенні робіт з природними радіоактивними речовинами на підприємствах промисловості рідкісних металів 37
Додаток 7. Реєстрація осіб, відповідальних за приймання, зберігання та видачу радіоактивних речовин (в відкритому та закритому вигляді), приладів, апаратів та установок, укомплектованих радіонуклідними джерелами 38
Додаток 8. Рекомендовані спеціальні миючі засоби для устаткування, приміщень, контейнерів та спеціальних автомобілів 39
Таблиця 1
Класифікація робіт
за ступенем радіаційної небезпеки при добуванні, збагачуванні та переробці руд, які містять техногенно-підсилені джерела природного походження, на підприємствах промисловості рідкісних металів в залежності від технологічного процесу, ефективної питомої активності перероблюваної продукції (АЕФ) та її кількості на робочому місці
|
Технологічні процеси |
Ефективна питома активність (АЕФ) перероблюваної продукції в кБк/кг та в % еквівалентного вмісту торію (екв. %Th) |
|||||||||||||
|
? 7,4 |
> 7,4 20,0 |
> 20,0 50,0 |
> 50,0 |
|||||||||||
|
? 0,074 % |
> 0,074 % 0,2 % |
> 0,2 % 0,5 % |
> 0,5 % |
|||||||||||
|
Кількість перероблюваної продукції, яка одночасно знаходиться на робочому місці (тони) |
||||||||||||||
|
? 0,1 |
0,1-1,0 |
1,0-10,0 |
> 100 |
? 0,01 |
0,01-0,1 |
0,1-1,0 |
> 1,0 |
? 0,001 |
0,001-0,01 |
0,01-0,1 |
> 0,1 |
|||
|
Класи робіт |
||||||||||||||
|
1. Зберігання на складах готової продукції або у виробничих приміщеннях в закритій тарі, бункерах, контейнерах |
Радіаційно-безпечні роботи при дотриманні допустимих рівнів загальної запиленості |
IV |
III |
III |
III |
III |
III |
III |
II |
II |
II |
II |
II |
II |
|
2. Мокрі процеси (головним чином на збагачувальних фабриках) з нерозчиненими речовинами (мокре дрібнення, грохочення, гравітація, обезшламлювання та інші) |
IV |
III |
III |
III |
III |
III |
III |
II |
II |
|
|
|
|
|
|
3. Сухі процеси з твердими сипучими речовинами (сухе дрібнення, грохочення, просіювання, сепарація, сушка, шихтовка, затарювання та інші) |
IV |
III |
II |
II |
II |
III |
II |
II |
II |
II |
II |
II |
I |
|
|
4. Низькотемпературні гідрохімічні процеси (розчинення, осадження, екстракція, іонний обмін, флотація та інші) |
IV |
III |
III |
III |
II |
III |
III |
III |
II |
III |
III |
II |
I |
|
|
5. Високотемпературні фізичні та хімічні процеси (електроліз, ректифікація, упарювання розчинів, прокалювання, встановлення та інші) |
IV |
III |
II |
II |
II |
III |
II |
II |
I |
III |
II |
I |
I |
|
|
6. Високотемпературні процеси розкриття мінеральної сировини (хлорування, спікання, обпалювання та інші) |
IV |
III |
II |
II |
II |
II |
II |
II |
I |
III |
II |
II |
I |
|
Додаток 2
(Таблиця 5.1 НРБУ-97)
Ліміти дози опромінення (мЗв/рік)
|
Категорія осіб, які зазнають опромінювання |
|||
|
А а) б) |
Б а) |
В а) |
|
|
1 |
2 |
3 |
4 |
|
DLE (ліміт ефективної дози) |
20 в) |
2 |
1 |
|
Ліміти еквівалентної дози зовнішнього опромінення: |
|||
|
- DLlens (для кришталика ока) |
150 |
15 |
15 |
|
- DLskin (для шкіри) |
500 |
50 |
50 |
|
- DLextrim (для кистей та стіп) |
500 |
50 |
- |
Примітки: а) розподіл дози опромінення протягом календарного року не регламентується;
б) для жінок дітородного віку (до 45 років) та вагітних жінок діють обмеження п.5.6 НРБУ-97;
в) в середньому за будь-які послідовні 5 років, але не
більше 50 мЗв за окремий рік (DLmax).
Додаток 3
(Таблиці Д.2.1, Д.2.2 НРБУ-97)
Допустимі концентрації природних радіоактивних елементів у повітрі робочих приміщень (PCAinhal) для категорії А та допустимі концентрації у повітрі (PCBinhal) та питній воді (PCBingest) для категорії В*,
Бк/м3
|
Радіонуклід |
Категорія А |
Категорія B |
|
|
PCAinhal |
PCBinhal |
PCBingest |
|
|
Ряд торію |
|||
|
торій-232 |
3E-2 |
4E-4 |
7E+2 |
|
радій-228 |
2E-1 |
2E-3 |
2E+2 |
|
Ряд урану |
|||
|
уран-238 |
2E-1 |
3E-3 |
1E+4 |
|
уран-234 |
2E-1 |
2E-3 |
1E+4 |
|
радій-226 |
6E-2 |
7E-4 |
1E+3 |
|
полоній-210 |
3E-1 |
3E-3 |
2E+2 |
|
свинець-210 |
4E-1 |
5E-3 |
5E+2 |
* - Значення величин PCБinhal встановлені на рівні 1/10 величини PCAinhal (п.5.4.3 НРБУ-97)
Додаток 4
Еквівалентна рівноважна обємна активність (ЕРОА) та ДК радону (торону) у повітрі приміщень
Якщо вимірюваною величиною є концентрація АRn-222 радону (торону) у повітрі робочих приміщень, то ЕРОА розраховується за формулою:
ЕРОА = АRn-222 . F
де F коефіцієнт рівноваги (див. таблицю, наведену нижче).
Коефіцієнт рівноваги радону (торону) при різних кратностях обміну обєму повітря
|
Кратність обміну обєму повітря, година-1 |
Коефіцієнт рівноваги (F) |
|
|
радон-222 |
торон-220 |
|
|
0 |
1.000 |
1.000 |
|
0.1 |
0.928 |
0.391 |
|
0.3 |
0.784 |
0.174 |
|
0.5 |
0.689 |
0.112 |
|
0.7 |
0.628 |
0.082 |
|
1.0 |
0.526 |
0.058 |
|
1.5 |
0.436 |
0.039 |
|
2.0 |
0.356 |
0.030 |
|
3.0 |
0.269 |
0.020 |
|
5.0 |
0.182 |
0.012 |
|
< 10.0 |
< 0.103 |
< 0.006 |
Додаток 5
(Д.3.3. НРБУ-97)
Допустимі рівні загального радіоактивного забруднення робочих поверхонь, шкіри (на протязі робочої зміни), спецодягу та засобів індивідуального захисту, част./хв.см2
|
Обєкт забруднення |
Альфа-активні нукліди |
Бета-активні2 нукліди |
|
|
Окремі1 |
Інші |
||
|
Непошкоджена шкіра, спецбілизна, рушники, внутрішня поверхня лицьових частин засобів індивідуального захисту |
1 |
1 |
100 |
|
Основний спецодяг, внутрішня поверхня додаткових засобів індивідуального захисту |
5 |
20 |
800 |
|
Поверхні приміщень постійного перебування персоналу та розміщеного в них обладнання, зовнішня поверхня спецвзуття |
5 |
20 |
2000 |
|
Поверхні приміщень періодичного перебування персоналу та розміщеного в них обладнання |
50 |
200 |
8000 |
|
Зовнішня поверхня додаткових засобів індивідуального захисту, що знімаються у саншлюзах |
50 |
200 |
10 000 |
1До окремих відносяться альфа-випромінюючі радіонукліди, середньорічна допустима концентрація яких у повітрі робочих приміщень менша 0,3 Бк/м3.
2 Для радіонуклідів з максимальною енергією електронів (бета-частинок) меншою 50 КеВ допустимі рівні та порядок радіаційного контролю забруднення робочих поверхонь встановлюються окремими документами стосовно конкретного виробництва.
Додаток 6
Мінімальний орієнтовний обєм радіаційного контролю при проведенні робіт з природними радіоактивними речовинами на підприємствах промисловості рідкісних металів
|
Задачі радіаційного контролю |
Частота контролю |
|
1 |
2 |
|
Вимірювання потужності доз на робочих місцях та у суміжних приміщеннях |
1 раз на місяць |
|
Вимірювання рівнів забруднення робочих поверхонь та устаткування |
1 раз на місяць |
|
Вимірювання ЕРОА радону та торону у повітрі |
1 раз на місяць |
|
Вимірювання вмісту радіоактивних речовин (пилу) у повітрі |
1 раз на місяць |
|
Індивідуальний дозиметричний контроль доз зовнішнього опромінення є обовязковим для осіб, віднесених до категорії А |
Щоквартально |
Додаток 7
Реєстрація осіб,
відповідальних за приймання, зберігання та видачу радіоактивних речовин (у відкритому та закритому вигляді), приладів, апаратів та установок, укомплектованих радіонуклідними джерелами
Найменування установи______________________________________
|
№ п/п |
Прізвище, імя, по-батькові |
Номер та дата наказу про призначення |
|
1 |
2 |
3 |
Додаток 8
Рекомендовані спеціальні миючі засоби
для устаткування, приміщень, контейнерів та спеціальних автомобілів
Як миючі розчини для дезактивації устаткування, приміщень, контейнерів та спеціальних автомобілів можуть бути використані такі суміші:
Суміш № 1
Пральний порошок 3г
Луг 10г
Вода до 1л
Суміш № 2
ДС РАС* 10мл
Вода до 1л
Суміш № 3
ДС РАС 10мл
Щавлева кислота 5г
Поварена сіль 50г
Вода до 1л
Суміш № 4
ДС РАС або ОП-7 5г
Щавлева кислота 5г
Гексаметафосфат натрію 7г
Вода до 1л
Забруднені поверхні, які неможливо відмити вищевказаними сумішами, повинні бути додатково оброблені миючою сумішшю № 5.
Суміш № 5
Марганцевокислий калій 40г
Сірчана кислота 5г
Вода до 1л
Після дезактивації поверхні сумішшю № 5 (протягом 10-15 хвилин) проводиться обробка сумішшю № 3.
Якщо забруднений матеріал не є стійким до кислот (корозує або розчиняється), тоді його потрібно обробляти луговими розчинами суміші №6.
Суміш № 6
Їдкий натрій 10г
Трилон Б 10г
Вода до 1л
__________________________________________________________________
* ДС-РАС (паста РАС ) розчин рафінованого алкіларілсульфоната.
Продовження додатка 8
Цінне устаткування, обладнання, необхідно дезактивувати розчинами лимонної або щавлевої кислотами такого складу:
Суміш № 7
Лимонна або щавлева кислоти 10-20г
вода до 1л
а також використовують тринатрійфосфат або гексаметафосфат натрію:
Суміш №8
Тринатрійфосфат або
Гексаметафосфат натрію 10-20г
Вода до 1л
Термін дезактивації залежить від ступеню та розмірів забруднення. Орієнтовно, дезактивація однієї спецавтомашини двома робітниками продовжується 1-2 години, а одного контейнера одним робітником 10-20 хвилин.
Розчин миючої рідини на один спецавтомобіль дорівнює у середньому 150л, з котрих:
Холодної води -80л
Гарячої води -50л
Спецрозчинів -20л
Витрата миючої рідини на один контейнер дорівнює в середньому 12л, з котрих:
Холодної води -5л
Гарячої води -5л
Спец розчинів -2л
В окремих випадках забруднення можуть бути видалені механічним засобом (металевими щітками, шкуркою, скребками та т.і.)
Ушкоджені поверхні повинні бути відновлені.
У процесі дезактивації необхідно приймати заходи щодо можливого скорочення витрат миючих засобів в цілях зменшення відходів.