 |
|
|||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Строительные нормативные акты
   
|
||||||||||||||||
ДСТУ Б В.2.7-36-95. Цегла та камені стінові безцементні. Технічні умови ( Б В.2.7-36-95 ) (ДСТУ Б В.2.7-36-95. Кирпич и камни стеновые безцементные. Технические условия)
Скачивание доступно только зарегистрированным пользователям. Зарегистрируйтесь сейчас и получите свободный доступ ко всей базе документов - ДСТУ, ГОСТ, ДБН, Снип, Санпин Скачать документ бесплатно! Предварительный просмотр:
ДСТУ Б В.2.7-36-95
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ
===========================================================
Будівельні матеріали
Цегла та камені
стінові безцементні
Технічні умови
Держкоммістобудування України
Київ 1996
ДСТУ Б В.2.7-36-95
Передмова
1 РОЗРОБЛЕНО
Дніпропетровським дочірнім орендним
підприємством Науково-дослідного інституту
будівельного виробництва (ДДОП НДІБВ
Держкоммістобудування України
2 ВНЕСЕНО
Відділом Державних нормативів та стандартів
Держкоммістобудування України
3 ЗАТВЕРДЖЕНО ТА НАДАНО ЧИННОСТІ
наказом Держкоммістобудування України від
31.10.95 р. N 211
4 ВВЕДЕНО ВПЕРШЕ
ДСТУ Б В.2.7-36-95
Зміст
С.
1 Галузь використання .................................. 1
2 Нормативні посилання ................................. 2
3 Позначення та скорочення ............................. 3
4 Технічні вимоги ...................................... 3
4.1 Основні параметри та розміри ..................... 3
4.2 Характеристики (властивості) цегли
та стінових каменів .............................. 5
4.3 Вимоги до сировини ............................... 8
4.4 Маркування ....................................... 9
5 Вимоги безпеки та охорони навколишнього
середовища ........................................... 9
6 Правила приймання ................................... 10
7 Методи контролю ..................................... 13
8 Зберігання і транспортування ........................ 14
9 Гарантії виробника .................................. 15
Додаток А Теплопровідність композиційного
безцементного матеріалу на основі доменних
гранульованих шлаків для стінових
матеріалів ................................ 16
Додаток Б Пігменти для одержання кольорових
виробів .................................... 17
Додаток В Приклади форми, розмірів та розміщення
пустот у виробах .......................... 18
ДСТУ Б В.2.7-36-95
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ
=================================================
Будівельні матеріали
Цегла та камені
стінові безцементні
Технічні умови
Строительные материалы
Кирпич и камни
стеновые бесцементные
Технические условия
Вuilding materials
Вriсk аnd nоn-сеment
wall stones
Sрeсіfications
==================================================================
Чинний від 1996-01-01
------------
1 Галузь використання
Цей стандарт розповсюджується на безцементні бетонні цеглу та
камені стінові (далі - камені) повнотілі та порожнисті, рядові та
лицьові, виготовлені способом пресування, вібропресування або
віброущільнення композиційної зволоженої суміші з доменного грану-
льованого шлаку, відходів ТЕЦ, вапняних та гіпсових матеріалів,
обробленої в перемішувачі-активаторі роторного типу, які тверднуть
в природних умовах або при тепловологісній обробці.
Безцементні бетонні цеглу та камені слід використовувати
відповідно до будівельних норм для кладки зовнішніх та внутрішніх
стін та інших елементів будинків та споруд, а також для виготовле-
ння стінових панелей та блоків.
==================================================================
Видання офіційне
- 2 -
ДСТУ Б В.2.7-36-95
2 Нормативні посилання
У цьому стандарті використані посилання на такі документи:
СНиП 11-3-79 * | Строительная теплотехника
------------------------------------------------------------------
РСН 356-91 | Положення про радіаційний контроль на
| об єктах будівництва та підприємствах
| будіндустрії і будматеріалів України
------------------------------------------------------------------
ГОСТ 12.1.005-88 | ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требова-
| ния к воздуху рабочей зоны
------------------------------------------------------------------
ГОСТ 12.1.012-90 | ССБТ. Вибрация.Общие требования
| безопасности
------------------------------------------------------------------
ГОСТ 12.1.050-86 | ССБТ. Методы измерения шума на рабочих
| местах
------------------------------------------------------------------
ГОСТ 12.4.051-90 | ССБТ. Средства индивидуальной защиты
| органов слуха. Общие технические
| требования и методы испытаний
------------------------------------------------------------------
ГОСТ 2228-81Е | Бумага ленточная. Технические условия
------------------------------------------------------------------
ГОСТ 3476-74 | Шлаки доменные и злектротермофосфорные
| гранулированные для производства цементов
------------------------------------------------------------------
ГОСТ 4013-82 | Камень гипсовый и гипсоангидритовый для
| производства вяжущих материалов.
| Технические условия
------------------------------------------------------------------
ГОСТ 7076-87 | Материалы и изделия строительные.
| Метод определения теплопроводности
------------------------------------------------------------------
ГОСТ 8462-85 | Материалы стеновые. Методы определения
| пределов прочности при сжатии и изгибе
------------------------------------------------------------------
ГОСТ 9179-77* | Известь строительная. Технические
| условия
------------------------------------------------------------------
ГОСТ 10060-87 | Бетоны. Методы контроля морозостойкости
------------------------------------------------------------------
ГОСТ 12730.1-78 | Бетоны. Методы определения плотности
------------------------------------------------------------------
ГОСТ 12730.3-78 | Бетоны. Методы определения
| водопоглощения
------------------------------------------------------------------
ГОСТ 18343-80 | Поддоны для кирпича и керамических
| камней. Технические условия
------------------------------------------------------------------
ГОСТ 25592-91 | Смеси золошлаковые тепловых злектро-
| станций для бетонов. Технические условия
- 3 -
ДСТУ Б В.2.7-36-95
3 Позначення та скорочення
Умовне позначення виробів при замовленні повинно складатися з
абревіатури ЦБ (цегла безцементна), СКБ стіновий камінь безцемен-
тний), ЦБП і СКБП - для порожнистих виробів, позначення виду ви-
робу, його призначення, марки за міцністю при стиску, за середньою
щільністю та морозостійкістю. Приклади умовних позначень:
- цегла безцементна одинарна рядова, марки 100, щільністю
1650 кг/м3, морозостійкістю Мрз25 -ЦБОР 100/1650/25/ДСТУ;
- цегла безцементна стовщена, лицьова, марки 150, щільністю
1600 кг/м3, морозостійкістю Мрз50 -ЦБСЛ 150/1600/50/ДСТУ;
- камінь стіновий безцементний рядовий, порожнистий, цілий,
марки 50, середньої щільності 1850 кг/м3,
морозостійкістю Мрз15
- СКБП-1Р 50/ 1850/ 15/ ДСТУ.
4 Технічні вимоги
4.1 Основні параметри та розміри
4.1.1 Цегла та камені безцементні повинні відповідати вимогам
цього стандарту та виготовлятися за технологічною документацією,
затвердженою у встановленому порядку.
4.1.2 Цеглу та камені виготовляють у вигляді повнотілих та
порожнистих прямокутних паралелепіпедів і поділяють за видами (ти-
пами) та розмірами, вказаними у таблиці 1.
Таблиця 1 Вимоги до геометричних розмірів
-------------------------------------------------------------------
| Вид (тип) виробу | Геометричні розміри, мм |
| |------------------------------------|
| | довжина | ширина | висота |
|-----------------------------------------------------------------|
|Цегла одинарна повнотіла | | | |
|або порожниста | 250 | 120 | 65 |
|-----------------------------------------------------------------|
|Цегла стовщена повнотіла або| | | |
|порожниста | 250 | 120 | 88 |
|-----------------------------------------------------------------|
|Цегла модульних розмірів | 288 | 138 | 63 |
|-----------------------------------------------------------------|
| І Камінь цілий повнотілий | | | |
| або порожнистий | 390 | 190 | 188 |
|-----------------------------------------------------------------|
| ІІ Поздовжні половинки | | | |
| каменя | 380 | 90 | 188 |
|-----------------------------------------------------------------|
|ІІІ Камінь перегородковий | 590 | 90 | 188 |
-------------------------------------------------------------------
4.1.3 За призначенням цеглу та камені поділяють на рядові
Р та лицьові (Л . Лицьові матеріали, крім того, поділяють на:
- непофарбовані;
- кольорові, пофарбовані в масі або з обробкою лицьових пове-
рхонь.
4.1.4 Пустоти у порожнистій цеглі та каменях повинні
розміщуватися перпендикулярно до їх постелей. Приклади форми,
розмірів та розміщення пустот у виробах вказані на рисунках 1-3
додатку В.
- 4 -
ДСТУ Б В.2.7-36-95
Цеглу та камені можна виготовляти іншої порожнистості, з пус-
тотами іншої форми, іншою кількістю та розміщенням отворів за умо-
ви дотримання вимог цього стандарту за міцнісними характеристиками,
товщиною зовнішніх стінок та середньою щільністю.
4.1.5 Маса виробів у висушеному стані повинна бути не
більшою, кг:
- 3,6 - повнотілої цегли;
- 6,0 - повнотілої стовщеної цегли;
- 28,0 - каменю цілого.
4.1.6 За середньою щільністю цеглу та камінь у висушеному до
постійної маси стані поділяють на:
- ефективні, з щільністю до 1450 кг/м3;
- умовно ефективні, з щільністю від 1451 до 1650 кг/м3;
- важкі, з щільністю більше 1650 кг/м3.
4.1.7 За границею міцності при стиску вироби поділяють на ма-
рки:
- цегла - 250, 200, 150, 125, 100 та 75;
- камені - 150, 125, 100, 75, 50 та 35.
Марка за міцністю лицьових виробів повинна бути не менше 100
для цегли, 75 - для стінових каменів.
4.1.8 За морозостійкістю цеглу та камені поділяють на марки:
Мрз100, Мрз75, Мрз50, Мрз35, Мрз25, Мрз15.
Морозостійкість лицьових виробів повинна бути не менше марки
Мрз35; морозостійкість перегородкових каменів не регламентується.
4.2 Характеристики (властивості) цегли та стінових каменів
4.2.1 Відхилення від встановлених розмірів та показників
зовнішнього вигляду цегли та каменів не повинні перевищувати зна-
чень, вказаних у таблиці 2.
Таблиця 2 Допустимі відхилення від встановлених
розмірів та показників зовнішнього вигляду
-------------------------------------------------------------------
| Найменування показника | Значення відхилень |
| |---------------------------------------|
| | Цегла | Камені |
| |---------------------------------------|
| |рядова | лицьова | рядові |лицьові |
|-----------------------------------------------------------------|
|Відхилення від геометрич-| | | | |
|них розмірів, мм: | | | | |
| | | | | |
| за довжиною |+-3 | -2 | +-4 | +-3 |
| | | | | |
| за шириною |+-2 | -1 | +-3 | +-2 |
| | | | | |
| за висотою |+-2 | -1 | +-4 | +-3 |
|-----------------------------------------------------------------|
|Непаралельність, мм | 2 | 0 | 3 | 1 |
|-----------------------------------------------------------------|
|Відбитість кутів глиби- | | | | |
|ною від 10 до 15 мм, шт. | 3 | 0 | 3 | 0 |
-------------------------------------------------------------------
- 5 -
ДСТУ Б В.2.7-36-95
Таблиця 2 закінчення
-------------------------------------------------------------------
| Найменування показника | Значення відхилень |
| |---------------------------------------|
| | Цегла | Камені |
| |---------------------------------------|
| |рядова | лицьова | рядові |лицьові |
|-----------------------------------------------------------------|
|Відбитість та притупле- | | | | |
|ність ребер глибиною від | | | | |
|4 до 10 мм, шт. | 3 | 0 | 3 | 0 |
|-----------------------------------------------------------------|
|Відхилення від прямолі- | | | | |
|нійності ребер та | 2 | 0 | 6 | 3 |
|площиннності граней, мм | | | | |
|-----------------------------------------------------------------|
|Проколи верхньої постелі | | | | |
|порожнистих виробів, мм | 10 | 5 | - | - |
|-----------------------------------------------------------------|
|Число виробів з тріщинами| | | | |
|що перетинають одне або | | | | |
|два суміжних ребра, % від| 10 | 10 | 10 | 10 |
|партії, не більше | | | | |
|-----------------------------------------------------------------|
|Число відбитих та при- | | | | |
|туплених ребер та кутів | | | | |
|на одному виробі, глиби- | 3 | 0 | 3 | 0 |
|ною до 20 мм і довжиною | | | | |
|по ребру до 100 мм, шт. | | | | |
-------------------------------------------------------------------
4.2.2 Товщина зовнішніх стінок, що примикають до пустот, по-
винна бути не менше:
- для цегли - 10 мм;
- для каменів - 15 мм.
4.2.3 Колір і тон лицьових поверхонь лицьових виробів повинні
відповідати зразкам-еталонам, затвердженим у встановленому поряд-
ку.
Жирові та інші плями на лицьових поверхнях не допускаються.
Лицьові поверхні виробів, які були оброблені одно- або багатоша-
ровими декоративними покриттями, не повинні мати відбитостей.
4.2.4 Границі міцності при стиску та вигині цегли (без ураху-
вання площі пустот) повинні відповідати вимогам, вказаним у
таблиці 3.
- 6 -
ДСТУ Б В.2.7-36-95
Таблиця 3 Вимоги до границь міцності при стиску та вигині цегли
-------------------------------------------------------------------
| | Границя міцності, МПа (кгс/см2) |
| |------------------------------------------------------------|
|Мар-| при стиску | при вигині |
|ка |------------------------------------------------------------|
| | | | одинарної та | одинарної та |
| | середня | найменша | стовщеної | стовщеної поро-|
| | для п'яти | для | повнотілої цегли | жнистої цегли |
| | зразків | окремого |-------------------------------------|
| | | зразка | середня |найменша | середня|найменша|
| | | | для | для | для | для |
| | | | п'яти |окремого | п'яти |окремого|
| | | | зразків | зразка | зразків| зразка |
|-----------------------------------------------------------------|
|250 |25,0 200) |20,0(200) |3,5(35) | 2,3(23) | 2,0(20)|1,6(16) |
|-----------------------------------------------------------------|
|200 |20,0 200) |15,0(150) |3,2(32) | 2,1(21) | 1,8(18)|1,3(13) |
|-----------------------------------------------------------------|
|150 |15,0 150) |12,5(125) |2,7(27) | 1,8(18) | 1,5(15)|1,1(11) |
|-----------------------------------------------------------------|
|125 |12,5 125) |10,0(100) |2,4(24) | 1,6(16) | 1,2(12)|0,9(9) |
|-----------------------------------------------------------------|
|100 |10,0 100) | 7,5(75) |2,0(20) | 1,3(13) | 1,0(10)|0,7(7) |
|-----------------------------------------------------------------|
| 75 | 7,5 75) | 5,0(50) |1,6(16) | 1,1(11) | 0,8(8) |0,5(5) |
-------------------------------------------------------------------
4.2.5 Відпуск цегли споживачу провадять тільки при
досягненні нею нормованої відпускної міцності при стиску.
Значення нормованої відпускної міцності при стиску слід прий-
мати (у відсотках від марки цегли), не менше:
- 50 - для марок 200 та 250;
- 70 - " " 125 та 150;
- 80 - для марки 100;
-100 - " " 75.
4.2.6 Границя міцності при стиску каменів без урахування
площі пустот повинна бути не менше величин, вказаних у таблиці 4.
Таблиця 4 Вимоги до границі міцності при стиску стінових каменів
-------------------------------------------------------------------
| Марка | Фактична міцність каменів при стиску, |
| каменів | МПа кгс/см2), не менше |
| |------------------------------------------------------|
| |середня для трьох каменів|найменша для окремого каменю|
|-----------------------------------------------------------------|
| 150 | 15,0(150 | 12,5 125) |
|-----------------------------------------------------------------|
| 125 | 12,5(125 | 10,0 100) |
|-----------------------------------------------------------------|
| 100 | 10,0(100 | 7,5 75 |
|-----------------------------------------------------------------|
| 75 | 7,5(75) | 5,0 50 |
|-----------------------------------------------------------------|
| 50 | 5,0(50) | 3,5 35 |
|-----------------------------------------------------------------|
| 35 | 3,5(35) | 2,8 28 |
-------------------------------------------------------------------
- 7 -
ДСТУ Б В.2.7-36-95
4.2.7 Відпуск каменів споживачу провадять тільки при
досягненні ними нормованої відпускної міцності при стиску, яка
визначається при випробуванні цілих каменів.
Значення нормованої відпускної міцності при стиску слід прий-
мати (у відсотках від марки каменю), не менше:
- 50 - для марок 125 та 150;
- 70 - " " 75 та 100;
-100 - " " 35 та 50.
4.2.8 Морозостійкість цегли та каменів повинна відповідати
маркам за морозостійкістю відповідно до п.4.1.8 цього стандарту.
В залежності від марок у насиченому водою стані зразки
виробів повинні витримувати відповідну кількість циклів
поперемінного заморожування та відтавання без яких-небудь ознак
видимих пошкоджень лущення, розшарування, викришення). Втрата
міцності при стиску цегли та каменів, випробуваних на
морозостійкість, не повинна перевищувати 25 марочної міцності, а
втрата маси не повинна перевищувати 5 %.
4.2.9 Міцність зчеплення опоряджувального покриття з повер-
хнею виробів повинна бути не менше 0,6 МПа (6 кгс/см2 ).
4.2.10 Водопоглинання цегли повинно бути не менше 6% від маси
виробу.
4.3 Вимоги до сировини
4.3.1 Матеріали, які використовуються при виробництві безце-
ментних цегли та каменів, повинні відповідати вимогам діючих нор-
мативних документів на ці матеріали:
- гранульований доменний шлак - ГОСТ 3476;
- суміш золошлакова - ГОСТ 25592;
- вапно будівельне - ГОСТ 9179;
- відсів гіпсового каменю - ГОСТ 4013.
Допускається використання вапновміщуючих відходів з сумарним
вмістом СаО+МgО не менше 50%, а також фосфогіпсу.
Використання відходів можливе тільки після визначення їх
санітарно-гігієнічних властивостей.
4.3.2 Композиційна суміш повинна приготовлюватись у
змішувачі-активаторі роторного типу за узгодженим у встановленому
порядку режимом. Вологість композиційної суміші, в залежності від
способу ущільнення, повинна бути в межах від 8 до 20 %, температу-
ра суміші після обробки повинна бути не нижче 35 град.С.
4.3.3 Перелік пігментів, що використовуються для отримання
кольорових виробів,наведений у довідниковому додатку Б.
4.3.4 Теплопровідність композиційного безцементного матеріалу
повинна відповідати вимогам, наведеним у додатку А.
4.4 Маркування
4.4.1 Партії цегли та каменів, які відрізняються призначен-
ням, середньою щільністю, марками за міцністю при стиску, слід ма-
ркувати незмивною фарбою.
4.4.2 Маркування слід наносити не менше, ніж у двох місцях з
протилежних сторін піддону (штабеля) літерою та цифрами, які озна-
чають призначення (буква), середню щільність (перші дві цифри чис-
ла та його марку за міцністю при стиску.
- 8 -
ДСТУ Б В.2.7-36-95
Наприклад:
-якщо цегла партії лицьова має середню щільність 1700 кг/м3
та марку за міцністю при стиску 150, то наносять букву і
цифри: Л-17-150;
-якщо стіновий камінь рядовий має середню щільність 1850
кг/м3 та марку за міцністю при стиску 50, то наносять букву
і цифри: Р-19-50.
5 Вимоги безпеки та охорони навколишнього
середовища
5.1 Цегла та камені безцементні негорючі та вибухобезпечні.
При зберіганні не виділяють шкідливих парів та газів.
5.2 Гранульовані шлаки, вапно та гіпс, які застосовуються для
виготовлення цегли та каменів, можуть виділяти пил
силікатвапновміщуючий . Гранично допустима концентрація пилу в
повітрі робочої зони не повинна перевищувати 6 мг/м3, згідно з
ГОСТ 12.1.005. Контроль - не рідше одного разу на півріччя.
5.3 Працівники повинні бути забезпечені спеціальним одягом,
засобами індивідуального захисту згідно з типовими галузевими нор-
мативами.
5.4 Рівень шуму на робочих місцях повинен бути не більшим 80дБ,
засоби захисту органів слуху - згідно з ГОСТ 12.4.051. Метод
виміру повинен відповідати вимогам ГОСТ 12.1.050.
5.5 Рівень вібрації від застосовуваного виробничого обладнан-
ня повинен відповідати вимогам ГОСТ 12.1.012. Гранично допустимі
рівні вібрації на робочих місцях визначаються згідно з таблицею 5.
Таблиця 5 Рівні вібрації
------------------------------------------------------------------
|Середньогеометричні | 2 | 4 | 8 |16 |31,5 | 63 |
|частоти октавних смуг, Гц | | | | | | |
|----------------------------------------------------------------|
|Рівень звукового тиску,Гц | 108 | 99 |93 | 92 | 92 | 92 |
------------------------------------------------------------------
5.6 Необхідно не рідше 1 разу на рік провадити радіаційний
контроль цегли та каменів, а також вихідних матеріалів відповідно
до РСН 356.
5.7 Утворення стічних вод не відбувається.
6 Правила приймання
6.1 Цегла та камені приймаються партіями за результатами
приймального контролю, який включає приймально-здавальні і
періодичні випробування. Партія повинна складатися з виробів одно-
го найменування, одних марок за міцністю та морозостійкістю,
однієї щільності та виготовлених з матеріалів одного виду і
якості.
Розмір партії встановлюється в кількості змінної виробки, але
не більше:
- для цегли - 100 тис. шт.;
- для каменів - 200 м3.
6.2 Для контролю кожної партії виробів відбирають вироби в
кількості:
- цегла - не менше 25 шт.;
- камені - не менше 20 шт.
- 9 -
ДСТУ Б В.2.7-36-95
Вироби відбирають з різних кліток, піддонів або штабелів у
заздалегідь узгодженій послідовності. Відібрані вироби перевіряють
відповідно до вимог стандарту за розмірами та показниками
зовнішнього вигляду, а потім випробовують.
6.3 При зміні складу сумішей або технології виробництва для
контролю відбирають 100 виробів.
6.4 Приймально-здавальні випробування та контроль провадяться
для кожної партії. Кількість виробів, які підлягають приймаль-
но-здавальним випробуванням по кожному показнику, наведена в
таблиці 6.
Таблиця 6 Кількість виробів, які підлягають
приймально-здавальним випробуванням
-------------------------------------------------------------------
| | Кількість виробів, які |
| Параметр, що визначається | підлягають випробуванням |
| | та контролю, шт. |
| |--------------------------------|
| | цегла | стінові |
| | | камені |
|-----------------------------------------------------------------|
|Точність геометричних розмірів | | |
|та показники зовнішнього вигляду| | |
|(відбір з різних місць) | 25 | 20 |
|-----------------------------------------------------------------|
|Визначення марки за міцністю: | | |
| границя міцності при стиску | | |
| (Rст | 5 | 3 |
| повнотілого | 10 | 5 |
| порожнистого | | |
| | | |
| границя міцності при вигині | | |
| (Rа) | 5 | - |
| | | |
|-----------------------------------------------------------------|
|Відпускна міцність | 5 | 3 |
|-----------------------------------------------------------------|
|Відповідність еталону за тоном | | |
|та кольором для кольорових | | |
|виробів | 10 | 10 |
|-----------------------------------------------------------------|
|Маса | 5 | 5 |
-------------------------------------------------------------------
6.5 Кількість виробів, які підлягають періодичним випробуван-
ням, та періодичність випробувань по кожному показнику вказані в
таблиці 7.
- 10 -
ДСТУ Б В.2.7-36-95
Таблиця 7 Кількість виробів та періодичність
випробувань
-------------------------------------------------------------------
| Параметр, що | Кількість | Періодичність |
| визначається | виробів, які | випробувань |
| | підлягають | |
| | випробуванням, | |
| | шт. | |
| |-------------------| |
| | цегла | камені | |
|-----------------------------------------------------------------|
|Морозостійкість | | | Не рідше одного разу |
| повнотілий | 10 | 5 | на квартал для |
| порожнистий | 20 | 5 | кожного виду (типу) |
| | | | виробу |
|-----------------------------------------------------------------|
|Середня щільність | 5 | 3 | Один раз за добу |
|-----------------------------------------------------------------|
|Водопоглинання | 3 | - | Не рідше одного разу |
| | | | на квартал |
|-----------------------------------------------------------------|
|Границя міцності при | | | Не рідше одного разу |
|вигині (для марок цег-| 5 | - | на місяць |
|ли 125 та вище) | | | |
|-----------------------------------------------------------------|
|Міцність зчеплення | | | Не рідше одного разу |
|оздоблювального покри-| | | на квартал |
|ття | | | |
-------------------------------------------------------------------
Періодичні випробування провадять також перед початком масо-
вого виготовлення виробів та при зміні технології виробництва або
вихідної сировини.
6.6 При отриманні незадовільних результатів контролю хоча б
по одному з показників провадять повторну перевірку по цьому пока-
знику подвоєної кількості виробів, взятих з тієї самої партії.
При незадовільних результатах повторної перевірки по геомет-
ричних параметрах вироби приймають поштучно.
При отриманні незадовільних результатів повторної перевірки
за показниками міцності, морозостійкості, щільності, водопоглинання
партію приймають по одержаних показниках при контролі.
Можливість використання прийнятих виробів, які не
відповідають заданим показникам, встановлює проектна організація.
6.7 Контрольну перевірку якості виробів здійснюють державні
та відомчі інспекції по якості або споживач у присутності предста-
вника підприємства-виробника, дотримуючись порядку відбору зразків
і використовуючи встановлені методи випробувань.
6.8 Кожна прийнята партія виробів повинна супроводжуватись
документом про якість, складеним за результатами приймання, в яко-
му вказують:
- найменування та адресу підприємства-виробника;
- найменування та адресу підприємства-споживача;
- найменування та умовне позначення виробу;
- номер і дату видачі документа;
- номер партії, її об єм або кількість відвантажених виробів;
- результати випробувань за міцністю та морозостійкістю,
щільністю, водопоглинанням, теплопровідністю;
- позначення цього стандарту.
- 11 -
ДСТУ Б В.2.7-36-95
7 Методи контролю
7.1 Розміри цегли та каменів, радіус закруглення кутів, тов-
щину зовнішніх стінок, довжину тріщин та відбитостей, глибину шор-
сткостей, глибину відбитостей кутів та ребер вимірюють з похибкою
до 1 мм металевою вимірною лінійкою або спеціальними контрольними
шаблонами.
Для визначення розмірів цегли або каменів заміри провадять у
трьох місцях - по ребрах і середині грані. За кінцевий результат
приймають середнє арифметичне трьох вимірів.
7.2 Для визначення непаралельності вимірюють чотири ребра ви-
робу по висоті (товщині або довжині, залежно від способу формуван-
ня і обчислюють як різницю найбільшого та найменшого вимірів.
7.3 Глибину відбитостей кута (ребра) вимірюють з допомогою
косинця та лінійки по висоті відбитого кута (ребра).
7.4 Шорсткість або зриви граней визначають заміром зазору між
гранню та ребром прикладеної до неї металевої лінійки.
7.5 Перевірку кольору пофарбованих кольорових) лицьових по-
верхонь проводять методом порівняння його з двома зразками-етало-
нами, один з яких пофарбований в слабкий тон, а другий - у насиче-
ний того самого кольору. Вироби, пофарбовані слабкіше від зраз-
ка-еталону слабкого тону та сильніше від зразка-еталону насиченого
тону, прийманню не підлягають.
Порівняння з еталоном провадять на відкритому повітрі при де-
нному світлі на відстані 10 м. Вироби, які випробовуються, встано-
влюють у вигляді вертикальної стінки між двома еталонами.
7.6 Технічні характеристики цегли та стінових каменів після
досягнення виробом проектної марки) контролюють відповідно до ви-
мог таких стандартів:
- границю міцності при стиску та вигині - згідно з ГОСТ 8462;
- морозостійкість - згідно 3 ГОСТ 10060;
- водопоглинання - згідно з ГОСТ 12730.3;
- середню щільність - згідно з ГОСТ 12730.1;
- теплопроводність - згідно з ГОСТ 7076 та СНиП 11-3-79*;
- масу визначають зважуванням з похибкою +-25 г.
7.7 Міцність зчеплення оздоблювального покриття з поверхнею
виробів визначають для кожної марки виробів шляхом відриву
металевої пластинки товщиною 3-5 мм та розміром 20х20 мм,
приклеєної до оздоблювального покриття. Пластинку з петлею прикле-
юють до покриття виробів тонким шаром швидкотверднучого клею БФ-2
або епоксидного клею.
Перед відривом по периметру пластинки провадять надріз покри-
ття.
Відрив покриття провадять не раніше ніж через дві доби після
витримки зразків при кімнатнй температурі.
Міцність зчеплення RзчК в МПа (кгс/см2) визначають за форму-
лою
P
Rзч = --- ,
F
де Р - руйнуюче навантаження, кгс;
F - площа відриву покриття, см2.
Міцність зчеплення оздоблювального покриття з поверхнею виз-
начають як середнє арифметичне результатів трьох випробувань.
- 12 -
ДСТУ Б В.2.7-36-95
8 Зберігання і транспортування
8.1 Цеглу та камені зберігають пакетами, а також у штабелях
на рівних чистих майданчиках з твердим покриттям окремо за видами
та марками, а лицьові пофарбовані вироби - і за кольором. Висота
штабеля повинна бути не більша 2,5 м. Верхній ряд порожнистих
каменів складають пустотами вниз. Піддони та пакети з цеглою та
каменями по вертикалі установлюють не більше, ніж у два ряди.
При складанні лицьових виробів з оздоблювальним покриттям на
піддон, в пакети або контейнери між лицьовими поверхнями проклада-
ють щільний папір згідно з ГОСТ 2228.
8.2 Перевезення виробів здійснюють транспортом будь-якого ви-
ду, обладнаним спеціальними пристроями, або на спеціалізованих ба-
гатооборотних піддонах згідно з ГОСТ 18343 відповідно до правил пе-
ревезень вантажів, затверджених у встановленому порядку.
8.3 Навантаження та розвантаження виробів провадять
механізованим способом за допомогою спеціальних захватів або руч-
ним способом.
Навантаження цегли або каменів навалом (накиданням) та розва-
нтаження їх скиданням забороняється.
9 Гарантії виробника
9.1 Підприємство-виробник повинно гарантувати відповідність
виробів, які постачаються, вимогам цього стандарту при дотриманні
правил транспортування, зберігання та умов використання, встанов-
лених цим стандартом.
- 13 -
ДСТУ Б В.2.7-36-95
Додаток А
(обов'язковий)
Теплопровідність композиційного безцемеитного матеріалу
на основі доменних гранульованих шлаків для стінових
матеріалів
-------------------------------------------------------------------
| Найменування | Теплопровідність композиційного |
| матеріалу | матеріалу, Вт/(м.град.С), при середній |
| |щільності, кгс/м3 (для умов експлуатації А/Б) |
| |----------------------------------------------|
| | 1400 | 1600 | 1800 | 2000 |
|-----------------------------------------------------------------|
|Композиційний без-| | | | |
|цементний на осно-| | | | |
|ві доменних грану-|0,42/0,58| 0,58/0,64 | 0,70/0,81 | 0,83/0,99 |
|льованних шлаків | | | | |
|для стінових мате-| | | | |
|ріалів | | | | |
-------------------------------------------------------------------
Примітка 1. Умови експлуатації А і Б згідно з СНиП ІІ-3-79**.
Примітка 2. При розрахунку опору теплопередачі зовнішніх стін з
повнотілих виробів необхідно значення теплопровідності
збільшувати на 3 %.
- 14 -
ДСТУ Б В.2.7-36-95
Додаток Б
довідковий
Пігменти для одержання кольорових виробів
-------------------------------------------------------------------
| Найменування | Нормативно-технічний | Колір |
| пігменту | документ | пігменту |
|-----------------------------------------------------------------|
|Залізнокислий жовтий | ГОСТ 18172-80* | Жовтий |
|-----------------------------------------------------------------|
|Вохра | ГОСТ 18172-80* | Жовтий |
|-----------------------------------------------------------------|
|Залізнокислий черво- | | Червоний |
|ний | ГОСТ 18172-80* | |
|-----------------------------------------------------------------|
|Залізний сурик | ГОСТ 8135-74* | Червоний |
|-----------------------------------------------------------------|
|Залізна лазур | ГОСТ 21121-75* | Синій |
|-----------------------------------------------------------------|
|Окис хрому | ГОСТ 2912-79*Е | Зелений |
|-----------------------------------------------------------------|
|Пігмент хрому | ГОСТ 4579-79* | Зелений |
|-----------------------------------------------------------------|
|Зола ТЕЦ | ГОСТ 25818-91 | Сірий |
|-----------------------------------------------------------------|
|Піритні огарки | ГОСТ 25818-91 | Бузковий |
|-----------------------------------------------------------------|
|Відходи марганцевої | | |
|руди | ГОСТ 25818-91 | Бузковий |
-------------------------------------------------------------------
|
|
|||||||||||||||
|
Категории документа:
|
||||||||||||||||
Читайте также:
|
||||||||||||||||
|
Copyright © 2009-2016 Bud Info. Все права защищены. Disclaimer
|
||||||||||||||||
розміщення пустот у виробах
УДК 691.421:006.354 Ж11
Ключові слова:
цегла, камені стінові, безцементні, гранульований шлак,
активація, характеристика, випробування, контроль,
вимоги.
ДСТУ Б В.2.7-36-95
ГОСУДАРСТВЕННЫЙ СТАНДАРТ УКРАИНЫ
Строительные материалы
Кирпич и камни
стеновые бесцементные
Технические условия
Госкомградостроительства Украины
Киев 1996
ДСТУ Б В.2.7-36-95
Предисловие
1 РАЗРАБОТАН
Днепропетровским дочерним арендным предприя-
тием Научно-исследовательского института
строительного производства (ДДАП НИИСП
Госкомградостроительства Украины
2 ВНЕСЕН
Отделом Государственных нормативов и стандартов
Госкомградостроительства Украины
3 УТВЕРЖДЕН И ВВЕДЕН В ДЕЙСТВИЕ
приказом Госкомградостроительства Украины
от 31.10.95 г. N 211
4 ВВЕДЕН ВПЕРВЫЕ
ДСТУ Б В.2.7-36-95
Содержание
с.
1 Область применения ................................... 1
2 Нормативные ссылки.................................... 2
3 Обозначения и сокращения ............................. 3
4 Технические требования................................ 3
4.1 Основные параметры и размеры...................... 3
4.2 Характеристики (свойства) кирпича
и стеновых камней ................................ 4
4.3 Требования к сырью ............................... 7
4.4 Маркировка ....................................... 7
5 Требования безопасности и охраны окружающей
среды................................................ 8
6 Правила приемки...................................... 8
7 Методы контроля...................................... 11
8 Хранение и транспортирование......................... 12
9 Гарантии изготовителя................................ 12
Приложение А Теплопроводность композиционного
бесцементного материала на основе доменных
гранулированных шлаков для стекловых
материалов ............................... 13
Приложение Б Пигменты дпя получения цветных
изделий .................................. 14
Приложение В Примеры формы, размеров и
расположения пустот в изделиях ........... 14
ДСТУ Б В.2.7-36-95
ГОСУДАРСТВЕННЫЙ СТАНДАРТ УКРАИНЫ
Строительные материалы
Кирпич и камни
стеновые бесцементные
Технические условия
Будівельні матеріали
Цегла та каменi
стіновi безцементні
Технічні умови
Вuilding materials
Вriсk аnd nоn-сеment
wall stones
Sрeсіfications
=================================================================
Дата введения 1996-01-01
----------
1 Область применения
Настоящий стандарт распространяется на бесцементные бетонные
кирпич и камни стеновые (далее - камни) полнотелые и пустотелые,
рядовые и лицевые, изготовленные способом прессования, вибропрес-
сования или виброуплотнения композиционной увлажненной смеси из
доменного гранулированного шлака, отходов ТЭЦ, известковых и гип-
совых материалов, обработанной в смесителе-активаторе роторного
типа, твердеющие в естественных условиях или при тепловлажностной
обработке.
Бесцементные бетонные кирпич и камни следует применять в соо-
тветствии со строительными нормами для кладки наружных и внутрен-
них стен и других элементов зданий и сооружений, а также для изго-
товления стеновых панелей и блоков.
------------------------------------------------------------------
Издание официальное
- 2 -
ДСТУ Б В.2.7-36-95
2. Нормативные ссылки
В настоящем стандарте использованы ссылки на следующие
документы:
СНиП 11-3-79 * | Строительная теплотехника
------------------------------------------------------------------
РСН 356-91 | Положение о радиационном контроле на
| обЪетах строительства и предприятиях
| стройиндустрии и стройматериалов Украины
------------------------------------------------------------------
ГОСТ 12.1.005-88 | ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требова-
| ния к воздуху рабочей зоны
------------------------------------------------------------------
ГОСТ 12.1.012-90 | ССБТ. Вибрация.Общие требования
| безопасности
------------------------------------------------------------------
ГОСТ 12.1.050-86 | ССБТ. Методы измерения шума на рабочих
| местах
------------------------------------------------------------------
ГОСТ 12.4.051-90 | ССБТ. Средства индивидуальной защиты
| органов слуха. Общие технические
| требования и методы испытаний
------------------------------------------------------------------
ГОСТ 2228-81Е | Бумага ленточная. Технические условия
------------------------------------------------------------------
ГОСТ 3476-74 | Шлаки доменные и злектротермофосфорные
| гранулированные для производства цементов
------------------------------------------------------------------
ГОСТ 4013-82 | Камень гипсовый и гипсоангидритовый для
| производства вяжущих материалов.
| Технические условия
------------------------------------------------------------------
ГОСТ 7076-87 | Материалы и изделия строительные.
| Метод определения теплопроводности
------------------------------------------------------------------
ГОСТ 8462-85 | Материалы стеновые. Методи определения
| пределов прочности при сжатии и изгибе
------------------------------------------------------------------
ГОСТ 9179-77* | Известь строительная. Технические
| условия
------------------------------------------------------------------
ГОСТ 10060-87 | Бетоны. Методы контроля морозостойкости
------------------------------------------------------------------
ГОСТ 12730.1-78 | Бетоны. Методы определения плотности
------------------------------------------------------------------
ГОСТ 12730.3-78 | Бетоны. Методы определения
| водопоглощения
------------------------------------------------------------------
ГОСТ 18343-80 | Поддоны для кирпича и керамических
| камней. Технические условия
------------------------------------------------------------------
ГОСТ 25592-91 | Смеси золошлаковые тепловых злектро-
| станций для бетонов. Технические условия
- 3 -
ДСТУ Б В.2.7-36-95
3 Обозначения и сокращения
Условное обозначение изделий при заказе должно состоять из аб-
бревиатуры КБ (ккрпич бесцементный), СКВ (стеновой камень бесцеме-
нтный), КБП и СКБП - для пустотелых изделий, обозначения вида из-
делия, его назначения, марки по прочности при сжатии, по средней
плотности и морозостойкости.
Примеры условных обозначений:
- кирпич бесцементный одинарный, рядовой, марки 100, плот-
ностью 1650 кг/м3, морозостойкостью Мрз25 - КБОР
100/1650/25/ДСТУ;
- кирпич бесцементный утолщенный, лицевой, марки 150, плот-
ностью 1600 кг/м3, морозостойкостью Мрз50 - КБУЛ
150/1600/50/ДСТУ;
- камень стеновой бесцементный рядовой пустотелый, целый,
марки 50, средней плотностью 1850 кг/м3,
морозостойкостью Мрз15-СКБП-1Р 50/1850/15/ДСТУ.
4 Технические требования
4.1 Основные параметры н размеры
4.1.1 Кирпич и камни бесцементные должны соответствовать тре-
бованиям настоящего стандарта и изготавливаться по технологической
документации, утвержденной в установленном порядке.
4.1.2 Кирпич и камни изготавливают в виде полнотелых и пус-
тотелых прямоугольных параллелепипедов и разделяют по видам (ти-
пам) и размерам, указанным в таблице 1.
Таблица 1 Требования к геометрическим размерам
-------------------------------------------------------------------
| Вид (тип) изделия | Геометрические размеры, мм |
| |------------------------------------|
| | длина | ширина | высота |
|-----------------------------------------------------------------|
|Кирпич одинарный полнотелый | | | |
|или пустотелый | 250 | 120 | 65 |
|-----------------------------------------------------------------|
|Кирпич утолщенный полнотелый| | | |
|или пустотелый | 250 | 120 | 88 |
|-----------------------------------------------------------------|
|Кирпич модульных размеров | 288 | 138 | 63 |
|-----------------------------------------------------------------|
|І Камень целый полнотелый | | | |
| или пустотелый | 390 | 190 | 188 |
|-----------------------------------------------------------------|
|ІІ Продольные половинки | | | |
| камня | 380 | 90 | 188 |
|-----------------------------------------------------------------|
|ІІІ Камень перегородочный | 590 | 90 | 188 |
-------------------------------------------------------------------
4.1.3 По назначению кирпич и камни подразделяют на рядовые
Р и лицевые (Л). Лицевые материалы, кроме того, подразделяют
на:
- неокрашенные;
- цветные, окрашенные в массе или с отделкой лицевых повер-
хностей.
- 4 -
ДСТУ Б В.2.7-36-95
4.1.4 Пустоты в пустотелых кирпичах и камнях должны распола-
гаться перпендикулярно к их постелям. Примеры формы, размеров и
расположения пустот в изделиях указаны на рисунках 1-3 приложения В.
Кирпич и камни можно изготавливать другой пустотности, с пус-
тотами другой формы, другим числом и расположением отверстий при
условии соблюдения требований настоящего стандарта по прочностным
характеристикам, толщине наружных стенок и средней плотности.
4.1.5 Масса изделий в высушенном состоянии должна быть не бо-
лее, кг:
- 3,6 - полнотелого кирпича;
- 6,0 - полнотелого утолщенного кирпича;
- 28,0 - камня целого.
4.1.6 По средней плотности кирпич и камни в высушенном до по-
стоянной массы состоянии подразделяют на:
- эффективные, с плотностью до 1450 кг/м3;
- условно эффективные, с плотностью от 1451 до 1650 кг/м3;
- тяжелые, с плотностью более 1650 кг/м3.
4.1.7 По пределу прочности при сжатии изделия подразделяют на
марки:
- кирпич - 250, 200, 150, 125, 100 и 75;
- камни - 150, 125, 100, 75, 50 и 35.
Марка по прочности лицевых изделий должна быть не менее 100
для кирпича, 75 - для стеновых камней.
4.1.8 По морозостойкости кирпич и камни подразделяют на
марки: Мрз100, Мрз75, Мрз50, Мрз35, Мрз25, Мрз15.
Морозостойкость лицевых изделий должна быть не менее марки
Мрз35; морозостойкость перегородочных камней не регламентируется.
4.2 Характеристики (свойства) кирпича
и стеновых камней
4.2.1 Отклонения от установленных размеров и показателей внеш-
него вида кирпича и камней не должны превышать значений, указанных
в таблице 2.
Таблица 2 Допустимые отклонения от установленных раз-
меров и показателей внешнего вида
-------------------------------------------------------------------
| Наименование | Значение отклонений |
| показателя |---------------------------------------|
| | Кирпич | Камни |
| |---------------------------------------|
| |рядовой| лицевой | рядовые |лицевые |
|-----------------------------------------------------------------|
|Отклонение от геометриче-| | | | |
|ских размеров, мм: | | | | |
| | | | | |
| по длине |+-3 | -2 | +-4 | +-3 |
| | | | | |
| по ширине |+-2 | -1 | +-3 | +-2 |
| | | | | |
| по высоте |+-2 | -1 | +-4 | +-3 |
-------------------------------------------------------------------
- 5 -
ДСТУ Б В.2.7-36-95
Окончание таблицы 2
-------------------------------------------------------------------
| Наименование | Значение отклонений |
| показателя |---------------------------------------|
| | Кирпич | Камни |
| |---------------------------------------|
| |рядовой| лицевой | рядовые |лицевые |
|-----------------------------------------------------------------|
|Непараллельность, мм | 2 | 0 | 3 | 1 |
|-----------------------------------------------------------------|
|Отбитости углов глубиной | | | | |
|от 10 до 15 мм, шт. | 3 | 0 | 3 | 0 |
|-----------------------------------------------------------------|
|Отбитости и притуплен- | | | | |
|ности ребер глубиной от | | | | |
|4 до 10 мм, шт. | 3 | 0 | 3 | 0 |
|-----------------------------------------------------------------|
|Отклонения от прямолиней-| | | | |
|ности ребер и плоскост- | 2 | 0 | 6 | 3 |
|ности граней, мм | | | | |
|-----------------------------------------------------------------|
|Проколы верхней постели | | | | |
|пустотелых изделий, мм | 10 | 5 | - | - |
|-----------------------------------------------------------------|
|Число изделий с трещинами| | | | |
|пересекающими одно или | | | | |
|два смежных ребра, % от | 10 | 10 | 10 | 10 |
|партии, не более | | | | |
|-----------------------------------------------------------------|
|Число отбитых и притуп- | | | | |
|ленных ребер и углов на | | | | |
|одном изделии, глубиной | 3 | 0 | 3 | 0 |
|до 20 мм и протяженностью| | | | |
|по ребру до 100 мм, шт. | | | | |
-------------------------------------------------------------------
4.2.2 Толщина наружных стенок, примыкающих к пустотам, дол-
жна быть не менее:
- для кирпича - 10 мм;
- для камней - 15 мм.
4.2.3 Цвет и тон лицевых поверхностей лицевых изделий должны
соответствовать образцам-эталонам, утвержденным в установленном
порядке.
Жировые и другие пятна на лицевых поверхностях не допускают-
ся. Лицевые поверхности изделий, подвергаемые отделке одно- или мно-
гослойными декоративными покрытиями, не должны иметь отбитости.
4.2.4 Пределы прочности при сжатии и изгибе кирпича (без уче-
та площади пустот должны отвечать требованиям, указанным в табли-
це 3.
- 6 -
ДСТУ Б В.2.7-36-95
Таблица 3 Требования к пределам прочности при сжатии и изгибе кирпича
-------------------------------------------------------------------
| | Предел прочности, МПа кгс/см2) |
| |------------------------------------------------------------|
|Мар-| при сжатии | при изгибе |
|ка |------------------------------------------------------------|
| | | |одинарного и утол- | одинарного и |
| | средний | наимень- |щенного полнотело- | утолщенного пус-|
| |для пяти | ший для |го кирпича | тотелого кирпича|
| |образцов | отдельно-|-------------------------------------|
| | | го образ-|средний |наимень- |средний |наимень-|
| | | ца | для |ший для | для |ший для |
| | | | пяти |отдельно-| пяти |отдельно|
| | | |образцов |го образ-|образцов|го об- |
| | | | |ца | |разца |
|-----------------------------------------------------------------|
|250 |25,0 200) |20,0(200) |3,5(35) | 2,3(23) | 2,0(20)|1,6(16) |
|-----------------------------------------------------------------|
|200 |20,0 200) |15,0(150) |3,2(32) | 2,1(21) | 1,8(18)|1,3(13) |
|-----------------------------------------------------------------|
|150 |15,0 150) |12,5(125) |2,7(27) | 1,8(18) | 1,5(15)|1,1(11) |
|-----------------------------------------------------------------|
|125 |12,5 125) |10,0(100) |2,4(24) | 1,6(16) | 1,2(12)|0,9(9) |
|-----------------------------------------------------------------|
|100 |10,0 100) | 7,5(75) |2,0(20) | 1,3(13) | 1,0(10)|0,7(7) |
|-----------------------------------------------------------------|
| 75 | 7,5 75) | 5,0(50) |1,6(16) | 1,1(11) | 0,8(8) |0,5(5) |
-------------------------------------------------------------------
4.2.5 Отпуск кирпича потребителю производят только при дости-
жении им нормируемой отпускной прочности при сжатии.
Значения нормируемой отпускной прочности при сжатии следует
принимать в процентах от марки кирпича), не менее:
- 50 - для марок 200 и 250;
- 70 - " " 125 и 150;
- 80 - для марки 100;
-100 - " " 75.
4.2.6 Предел прочности при сжатии камней (без учета площади
пустот) должен быть не менее величин, указанных в таблице 4.
Таблица 4 Требования к пределу прочности при сжатии стеновых камней
-------------------------------------------------------------------
| Марка | Фактическая прочность камней при сжатии, |
| камней | МПа кгс/см2), не менее |
| |------------------------------------------------------|
| | средняя для трех | наименьшая для отдельного |
| | камней | камня |
|-----------------------------------------------------------------|
| 150 | 15,0(150 | 12,5 125) |
|-----------------------------------------------------------------|
| 125 | 12,5(125 | 10,0 100) |
|-----------------------------------------------------------------|
| 100 | 10,0(100 | 7,5 75) |
|-----------------------------------------------------------------|
| 75 | 7,5(75) | 5,0 50) |
|-----------------------------------------------------------------|
| 50 | 5,0(50) | 3,5 35) |
|-----------------------------------------------------------------|
| 35 | 3,5(35) | 2,8 28) |
-------------------------------------------------------------------
- 7 -
ДСТУ Б В.2.7-36-95
4.2.7 Отпуск камней потребителю производят только при дости-
жении ими нормируемой отпускной прочности при сжатии, определемой
при испытании целых камней. Значение нормируемой отпускной прочно-
сти при сжатии следует принимать (в процентах от марки камня), не
менее:
- 50 - для марок 125 и 150;
- 70 - " " 75 и 100;
- 100 - " " 35 и 50.
4.2.8 Морозостойкость кирпича и камней должна соответствовать
маркам по морозостойкости в соответствии с п.4.1.8 настоящего ста-
ндарта.
В зависимости от марок в насыщенном водой состоянии образ-
цы изделий должны выдерживать соответствующее число циклов попере-
менного замораживания и оттаивания без каких-либо признаков види-
мых повреждений (шелушения, расслоения, выкрашивания . Потеря про-
чности при сжатии кирпича и камней, испытанных на морозостойкость,
не должна превышать 25 % марочной прочности, а потеря массы не до-
лжна превышать 5 %.
4.2.9 Прочность сцепления отделочного покрытия с поверхностью
изделий должна быть не менее 0,6 МПа (6 кгс/см2 ).
4.2.10 Водопоглощение кирпича должно быть не менее 6 % от ма-
ссы изделия.
4.З Требования к сырью
4.3.1 Материалы, применяемые при производстве бесцементных
кирпича и камней, должны соответствовать требованиям действующих
нормативных документов на эти материалы:
- гранулированный доменный шлак - ГОСТ 3476;
- смесь золошлаковая - ГОСТ 25592;
- известь строительная - ГОСТ 9179;
- отсев гипсового камня - ГОСТ 4013.
Допускается применение известьсодержащих отходов с суммарным
содержанием СаО МgO не менее 50%, а также фосфогипса.
Применение отходов возможно только после определения их сани-
тарно-гигиенических свойств.
4.3.2 Композиционная смесь должна приготовляться в смесите-
ле-активаторе роторного типа по утвержденному в установленном по-
рядке режиму. Влажность композиционной смеси, в зависимости от
способа уплотнения, должна находиться в пределах от 8 до 20%, тем-
пература смеси после обработки должна быть не ниже 35 град. С.
4.3.3 Перечень применяемых пигментов для получения цветных
изделий приведен в справочном приложении Б.
4.3.4 Теплопроводность композиционного бесцементного материа-
ла должна соответствовать требованиям, приведенным в приложении А.
4.4 Маркировка
4.4.1 Партии кирпича и камней, отличающиеся назначением, сре-
дней плотностью, марками по прочности при сжатии, следует маркиро-
вать несмываемой краской.
4.4.2 Маркировку следует наносить не менее, чем в двух местах
с противоположных сторон поддона (штабеля) буквой и цифрами, обоз-
начающими назначение (буква , среднюю плотность (первые две цифры
числа) и его марку по прочности при сжатии. Например:
- если кирпич партии лицевой имеет среднюю плотность з 1700
кг/м3 и марку по прочности при сжатии 150, то наносят букву
и цифры: Л-17-150;
- 8 -
ДСТУ Б В.2.7-36-95
- если стеновой камень рядовой имеет среднюю плотность 1850
кг/м3 и марку по прочности при сжатии 50, то наносят букву
и цифры: Р-19-50.
5. Требования безопасности и охраны
окоружающей среды
5.1 Кирпич и камни бесцементные негорючи и взрывобезопасны.
При хранении не выделяют вредных паров и газов.
5.2 Гранулированные шлаки,известь и гипс, применяемые для
производства кирпича и камней, могут выделять пыль (силикат-
известьсодержащую .Предельно допустимая концeнтрация пыли в воз-
духе рабочей зоны не должна превышать 6мг/м3 согласно ГОСТ
12.17005. Контроль - не реже одного раза в полугодие.
5.3 Работники должны быть обеспечены специальной одеждой,
средствами индивидуальной защиты согласно типовым отраслевым
нормативам.
5.4 Уровень шума на рабочих местах должен быть не более
80 дБ, средства защиты органов слуха - по ГОСТ 12.4.051. Метод
измерения должен соответствовать требованиям ГОСТ 12.1.050.
5.5 Уровень вибрации от применяемого производственного
оборудования должен соответствовать требованиям ГОСТ 12.1.012
Предельно допустимые уровни вибрации на рабочих местах опреде-
ляются согласно таблице 5.
Таблица 5
Уровни вибрации
------------------------------------------------------------------
|Среднегеометрические | 2 | 4 | 8 |16 |31,5 | 63 |
|частоты октавных полос,Гц | | | | | | |
|----------------------------------------------------------------|
|Уровень звукового давления,Гц| 108 | 99 |93 | 92 | 92 | 92 |
------------------------------------------------------------------
5.6 Необходимо не реже 1 раза в год проводить радиационный
контроль кирпича и камней, а также исходных материалов в соответ-
ствии с РСН 356.
5.7 Образование сточных вод не происходит.
6. Правила приемки
6.1 Кирпич и камни принимаются партиями по результатам
приемочного контроля, включающего приемо-сдаточные и периодические
испытания. Партия должна состоять из изделий одного наименования,
одних марок по прочности и морозостойкости, одной плотности и из-
готовленных из материалов одного вида и качества.
Размер партии устанавливается в количестве сменной выработки,
но не более:
- для кирпича - 100 тыс. шт.;
- для камней - 200 м.
6.2 Для контроля каждой партии изделий отбирают изделия в ко-
личестве:
- кирпича - не менее 25 шт.;
- камней - не менее 20 шт.
Изделия отбирают из раэличных клеток, поддонов или штабелей в
заранее согласованной последовательности. Отобранные изделия про-
веряют в соответствии с требованием стандарта по размерам и пока-
зателям внешнего вида, а затем испытывают.
- 9 -
ДСТУ Б В.2.7-36-95
6.3 При изменении состава смесей или технологии производства
для контроля отбирают 100 изделий.
6.4 Приемо-сдаточные испытания и контроль проводятся для каж-
дой партии. Количество изделий, подлежащих приемо-сдаточным испы-
таниям по каждому показателю, приведено в таблице 6.
Таблица 6 Количество изделий, подлежащих
приемо-сдаточным испытаниям
-------------------------------------------------------------------
| | Количество изделий, |
| Определяемый параметр | подлежащих испытаниям |
| | и контролю, шт. |
| |--------------------------------|
| | кирпич | стеновые |
| | | камни |
|-----------------------------------------------------------------|
|Точность геометрических размеров| | |
|и показатели внешнего вида | | |
|(отбор из разных мест | 25 | 20 |
|-----------------------------------------------------------------|
|Определение марки по прочности: | | |
| предел прочности при сжатии | | |
| (Rсж | | |
| полнотелого | 5 | 3 |
| пустотелого | 10 | 5 |
| | | |
| предел прочности при изгибе | | |
| (Rизг) | 5 | - |
| | | |
|-----------------------------------------------------------------|
|Отпускная прочность | 5 | 3 |
|-----------------------------------------------------------------|
|Соответствие эталону по тону или| | |
|цвету для цветных лицевых | | |
|изделий | 10 | 10 |
|-----------------------------------------------------------------|
|Масса | 5 | 5 |
-------------------------------------------------------------------
6.5 Количество изделий, подлежащих периодическим испытаниям,
и периодичность по каждому показателю указаны в таблице 7.
- 10 -
ДСТУ Б В.2.7-36-95
Таблица 7 Количество изделий и периодичность
испытаний
-------------------------------------------------------------------
| Определяемый | Количество | Периодичность |
| параметр | изделий, | испытаний |
| | подлежащих | |
| | испытаниям, шт. | |
| |-------------------| |
| | кирпич | камни | |
|-----------------------------------------------------------------|
|Морозостойкость | | | Не реже одного раза |
| полнотелый | 10 | 5 | в квартал для каждого|
| пустотелый | 20 | 5 | вида типа) изделия |
|-----------------------------------------------------------------|
|Средняя плотность | 5 | 3 | Один раз в сутки |
|-----------------------------------------------------------------|
|Водопоглощение | 3 | - | Не реже одного раза |
| | | | в квартал |
|-----------------------------------------------------------------|
|Предел прочности при | | | Не реже одного раза |
|изгибе (для марок кир-| 5 | - | в месяц |
|пича 125 и выше) | | | |
|-----------------------------------------------------------------|
|Прочность сцепления | | | Не реже одного раза |
|отделочного покрытия | | | в квартал |
-------------------------------------------------------------------
Периодические испытания проводят также перед началом массово-
го изготовления изделий и при изменении технологии изготовления
или исходного сырья.
6.6 При получении неудовлетворительных результатов контроля
хотябы по одному из показателей проводят повторную проверку по этому
показателю удвоенного количества изделий, взятых из той же партии.
При неудовлетворительных результатах повторной проверки по
геометрическим параметрам изделия принимают поштучно.
При получении неудовлетворительных результатов повторной про-
верки по показателям прочности, морозостойкости, плотности, водо-
поглощению партию принимают по полученным показателям при контроле.
Возможность использования принятых изделий, не соответствую-
щих заданным показателям, устанавливает проектная организация.
6.7 Контрольную проверку качества изделий осуществляют госуда-
рственные и ведомственные инспекции по качеству или потребитель в
присутствии представителя предприятия-изготовителя, соблюдая поря-
док отбора образцов и применяя установленные методы испытаний.
6.8 Каждая принятая партия изделий должна сопровождаться до-
кументом о качестве, составленном по результатам приемки, в кото-
ром указывают:
- наименование и адрес предприятия-изготовителя;
- наименование и адрес предприятия-потребителя;
- наименование и условное обозначение изделия;
- номер и дату выдачи документа;
- номер партии, ее объем или количество отгруженных изделий;
- результаты испытаний по прочности и морозостойкости,
плотности, водопоглощению, теплопроводности;
- обозначения настоящего стандарта.
- 11 -
ДСТУ Б В.2.7-36-95
7 Методы контроля
7.1 Размеры кирпича и камней, радиус закругления углов, тол-
щину наружных стенок, длину трещин и отбитостей, глубину шерохова-
тостей, глубину отбитости углов и ребер измеряют с погрешностью до
1 мм металлической измерительной линейкой или специальными контро-
льными шаблонами.
Для определения размеров кирпича или камней замеры производят
в трех местах - по ребрам и середине грани. За окончательный ре-
зультат принимают среднее арифметическое трех замеров.
7.2 Для определения непараллельности измеряют четыре ребра
изделия по высоте (толщине или длине в зависимости от способа фор-
мования и вычисляют как разность наибольшего и наименьшего изме-
рений.
7.3 Глубину отбитостей угла (ребра) измеряют с помощью уголь-
ника и линейки по высоте отбитого угла ребра).
7.4 Шероховатости или срывы граней определяют измерением за-
зора между гранью изделия и ребром приложенной к ней металлической
линейки.
7.5 Проверку цвета окрашенных цветных лицевых поверхностей
производят методом сравнения его с двумя образцами-эталонами, из
которых один окрашен в слабый тон, а другой - в насыщенный того
же цвета. Изделия, окрашенные слабее образца-эталона слабого тона
и сильнее образца-эталона насыщенного тона, приемке не подлежат.
Сравнение с эталоном производят на открытом воздухе при днев-
ном свете на расстоянии 10 м. Испытуемые изделия устанавливают в
виде вертикальной стенки между двумя эталонами.
7.6 Технические характеристики кирпича и стеновых камней (по-
сле достижения изделием проектной марки) контролируют в соответ-
ствии с требованиями следующих стандартов:
- предел прочности при сжатии и изгибе -по ГОСТ 8462;
- морозостойкость - по ГОСТ 10060;
- водопоглощение - по ГОСТ 12730.3;
- среднюю плотность - по ГОСТ 12730.1;
- теплопроводность - по ГОСТ 7076 и СНиП ІІ-3-79*;
- массу определяют взвешиванием с погрешностью +-25 г.
7.7 Прочность сцепления отделочного покрытия с поверхностью
изделий определяют для каждой марки изделий путем отрыва металли-
ческой пластинки толщиной 3-5мм и размером 20х20мм, приклеенной к
отделочному покрытию.
Пластинку с петлей приклеивают к покрытию изделий тонким сло-
ем быстротвердеющего клея БФ-2 или эпоксидного клея.
Перед отрыванием по периметру пластинки производят надрез по-
крытия.
Отрыв покрытия производят не ранее чем через двое суток
после выдержки образцов при комнатной температуре.
Прочность сцепления Rcц в МПа (кгc/см2 ) определяют по форму-
ле P
Rсц = ----- ,
F
где Р -разрушающая нагрузка, кгс;
F -площадь отрыва покрытия, см2.
Прочность сцепления отделочного покрытия с поверхностью опре-
деляют как среднее арифметическое результатов трех испытаний.
- 12 -
ДСТУ Б В.2.7-36-95
8 Хранение и транспортирование
8.1 Кирпич и камни хранят пакетами, а также в штабелях на ро-
вных чистых площадках с твердым покрытием раздельно по видам и ма-
ркам, а лицевые окрашенные изделия - и по цвету. Высота штабеля
должна быть не более 2,5 м. Верхний ряд пустотелых камней уклады-
вают пустотами вниз. Поддоны и пакеты с кирпичем и камнями по вер-
тикали устанавливают не более чем в два ряда.
При укладке лицевых изделий с отделочным покрытием на поддон,
в пакеты или контейнеры между лицевыми поверхностями прокладывают
плотную бумагу по ГОСТ 2228.
8.2 Перевозку изделий осуществляют транспортом любого вида,
оборудованным специальными устройствами, или на специализированных
многооборотных поддонах по ГОСТ 18343 в соответствии с правилами
перевозок грузов, утвержденными в установленном порядке.
8.3 Погрузку и выгрузку изделий производят механизированным
способом с помощью специальных захватов или ручным способом.
Погрузка кирпича и камней навалом набрасыванием) и выгрузка
их сбрасыванием запрещается.
9 Гарантии изготовителя
9.1 Предприятие-изготовитель должно гарантировать соответ-
ствие поставляемых изделий требованиям настоящего стандарта при
соблюдении правил транспортирования, хранения и условий примене-
ния, установленных настоящим стандартом.
- 13 -
ДСТУ Б В.2.7-36-95
Приложение А
(обязательное)
Теплопроводность композиционного бесцементного
материала на основе доменных гранулированных шлаков
для стеновых материалов
-------------------------------------------------------------------
| Наименование | Теплопроводность композиционного |
| материала | материала, Вт/(м.град.С), при средней |
| | плотности, кгс/м3 для условий эксплуатации |
| | А/Б) |
| |----------------------------------------------|
| | 1400 | 1600 | 1800 | 2000 |
|-----------------------------------------------------------------|
|Композиционный | | | | |
|бесцементный на | | | | |
|основе доменных |0,42/0,58| 0,58/0,64 | 0,70/0,81 | 0,83/0,99 |
|гранулированных | | | | |
|шлаков для стено- | | | | |
|вых материалов | | | | |
-------------------------------------------------------------------
Примечание 1. Условия эксплуатации А и Б по СНиП ІІ-3-79**.
Примечание 2. При расчете сопротивления теплопередачи наруж-
ных стен из полнотелых изделий необходимо значение
теплопроводности увеличивать на 3 %.
- 14 -
ДСТУ Б В.2.7-36-95
ДСТУ Б В.2.7-36-96
Приложение Б
справочное
Пигменты для получения цветных изделий
-------------------------------------------------------------------
| Наименование | Нормативно-технический | Цвет |
| пигмента | документ | пигмента |
|-----------------------------------------------------------------|
|Железнокислый желтый | ГОСТ 18172-80* | Желтый |
|-----------------------------------------------------------------|
|Охра | ГОСТ 18172-80* | Желтый |
|-----------------------------------------------------------------|
|Железнокислый красный| | Красный |
| | ГОСТ 18172-80* | |
|-----------------------------------------------------------------|
|Железный сурик | ГОСТ 8135-74* | Красный |
|-----------------------------------------------------------------|
|Железная лазурь | ГОСТ 21121-75* | Синий |
|-----------------------------------------------------------------|
|Окись хрома | ГОСТ 2912-79*Е | Зеленый |
|-----------------------------------------------------------------|
|Пигмент хрома | ГОСТ 4579-79* | Зеленый |
|-----------------------------------------------------------------|
|Зола ТЕЦ | ГОСТ 25818-91 | Серый |
|-----------------------------------------------------------------|
|Пиритные огарки | ГОСТ 25818-91 | Сиреневый |
|-----------------------------------------------------------------|
|Отходы марганцевой | | |
|руды | ГОСТ 25818-91 | Сиреневый |
-------------------------------------------------------------------