Місце Герба України
Державний комітет України по нагляду за охороною праці
Державний нормативний акт про охорону праці
ПРАВИЛА БЕЗПЕКИ У ЛИВАРНОМУ ВИРОБНИЦТВІ
м. Київ
Державний нормативний акт про охорону праці
|
Затверджено наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від _19 02 97 № 31_ число місяць рік № наказу |
ДНАОП 1.2.00-1.15-97
Правила безпеки у ливарному виробництві
м. Київ
Передмова
Правила безпеки у ливарному виробництві розроблені Державним науково-дослідним інститутом безпеки праці та екології в гірничорудній та металургійній промисловості з урахуванням зауважень та пропозицій металургійних підприємств, науково-дослідних та проектних інститутів України, органів державного нагляду.
На розгляд та затвердження Правила внесені Міністерством промисловості України.
Порядок та строки приведення діючих ливарних цехів (дільниць) у відповідність до вимог цих Правил визначаються керівниками підприємств за узгодженням з територіальними управліннями Держнаглядохоронпраці України.
Ці Правила опрацьовані замість чинних Правил з техніки безпеки і виробничої санітарії в ливарному виробництві машинобудівної промисловості, що були затверджені 19.01.58 ЦК профспілки робітників машинобудування.
@ Передруковувати заборонено
Держнаглядохорони України
ЗМІСТ
ДНАОП 1.2.00-1.15-97
Правила безпеки у ливарному виробництві
Дата введення __01 07 97__
число місяць рік
1. ГАЛУЗЬ ЗАСТОСУВАННЯ
Дані Правила розповсюджуються на всі ливарні та труболиварні цехи (дільниці) підприємств і організацій Міністерства промисловості України, які проектуються, будуються, реконструюються, або є в діючому стані та на ті, що знаходяться в ремонті, а також на підприємства з проектування та виготовлення обладнання для них незалежно від форм власності та видів діяльності цих підприємств.
Правила встановлюють вимоги щодо безпечного обслуговування, експлуатації та ремонту обладнання і агрегатів ливарних та труболиварних цехів (дільниць), безпечного виконання усіх операцій під час підготовки металевої шихти; приготування сумішей; виготовлення форм і стержнів; виготовлення дерев'яних моделей; розливки металу та під час заливання форм; вибивання, очищення та обрубування виливків; виливання в металеві форми, відцентрового виливання та виливання під тиском; при точному виливанні по виплавлених моделях; виливанні в оболонкові форми; при плавленні та виливанні магнієвих сплавів і присадці магнію до чавуну; при рафінуванні алюмінієвих сплавів.
Вимоги цих Правил є обов'язковими для всіх осіб, пов'язаних з проектуванням, будівництвом, монтажем, експлуатацією та ремонтом ливарних та труболиварних цехів (дільниць),проектуванням та виготовленням обладнання для них. Ці особи повинні знати і дотримуватися вказаних Правил та керуватися ними в практичній роботі.
2. НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ
Закон України "Про охорону праці". К.:1995р.
ДНАОП 0.00-1.02-92. Правила будови і безпечної експлуатації ліфтів. Затверджені Держгіртехнаглядом СРСР 17.06.92.
ДНАОП 0.00-1.03-93. Правила будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів. Затверджені Держнаглядохоронпраці України 16.12.93. Наказ № 128.
ДНАОП 0.00-1.07-94. Правила будови і безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском. Затверджені Держнаглядохоронпраці України 18.04.94. Наказ № 104.
ДНАОП 0.00-1.11-90. Правила будови і безпечної експлуатації трубопроводів пари і гарячої води. Затверджені Держгіртехнаглядом СРСР 9.01.90.
ДНАОП 0.00-1.13-71. Правила будови і безпечної експлуатації стаціонарних компресорних установок, повітропроводів і газопроводів. Затверджені Держгіртехнаглядом СРСР 7.12.71.
ДНАОП 0.00-1.15-71. Правила будови і безпечної експлуатації трубопроводів для горючих, токсичних і зріджених газів (ПУГ-69). Затверджені Держгіртехнаглядом СРСР 5.03.71.
ДНАОП 0.00-1.17-92. Єдині правила безпеки при вибухових роботах. Затверджені Держгіртехнаглядом СРСР. Зміни внесені Держнаглядохоронпраці України 31.03.94. Наказ № 28.
ДНАОП 0.00-1.20-90. Правила безпеки у газовому господарстві. Затверджені Держпроматомнагляд СРСР 26.12.90. Постанова № 3.
ДНАОП 0.00-1.21-84. Правила технічної експлуатації електроустановок споживачів і правила техніки безпеки при експлуатації електроустановок споживачів. Затверджено Головдерженергонаглядом Міненерго СРСР 21.12.84. Зміни: 1988.
ДНАОП 0.00-1.24-93. Правила безпеки при виробництві, зберіганні, транспортуванні та застосуванні хлору. Затверджені Держнаглядохоронпраці України 29.10.93. Наказ № 105.
ДНАОП 0.00-4.02-92. Положення про прийняття в експлуатацію виробничих об'єктів. Затверджено Кабінетом Міністрів України 5.08.92. Постанова № 449.
ДНАОП 0.00-4.05-93. Положення про видачу Державним комітетом по нагляду за охороною праці власникові підприємства, установи, організації або уповноваженому ним органом дозволу на початок роботи підприємства, установи, організації. Затверджено Кабінетом Міністрів України 6.10.93. Постанова № 831.
ДНАОП 0.00-4.08-94. Про порядок опрацювання, прийняття, перегляду та скасування державних міжгалузевих і галузевих нормативних актів про охорону праці. Затверджено Кабінетом Міністрів України 2.03.94. Постанова № 135.
ДНАОП 0.00-4.12-94. Типове положення про навчання, інструктаж і перевірку знань працівників з питань охорони праці. Затверджено Держнаглядохоронпраці України 4.04.94. Наказ № 30. Зареєстровано: Мінюстом України 12.05.94 № 95/304.
ДНАОП 0.00-4.13-94. Положення про порядок побудови, викладу та оформлення державних нормативних актів про охорону праці. Затверджені Держнаглядохоронпраці України 1.03.94. Наказ № 16.
ДНАОП 0.00-4.14-94. Положення про опрацювання, прийняття, перегляд та скасування державних міжгалузевих і галузевих нормативних актів про охорону праці. Затверджено Держнаглядохоронпраці України 16.03.94. Наказ № 19. Зареєстровано: Мінюстом України 12.05.94 № 94/303.
ДНАОП 0.00-4.15-85. Положення про розробку інструкцій з охорони праці. Затверджено ВЦРПС, Держкомпраці СРСР 5.12.85.
ДНАОП 0.00-4.20-94. Положення про порядок проведення державної експертизи (перевірки) проектної документації на будівництво та реконструкцію виробничих об'єктів і виготовлення засобів виробництва на відповідність їх нормативним актам про охорону праці. Затверджено Кабінетом Міністрів України 23.06.94. Постанова № 431.
ДНАОП 0.00-5.11-85. Типова інструкція з організації безпечного ведення газонебезпечних робіт. Затверджена Держгіртехнаглядом СРСР 20.02.85.
ДНАОП 0.00-5.12-74. Типова інструкція з організації безпечного ведення вогневих робіт на вибухонебезпечних і вибухопожежонебезпечних об'єктах. Затверджена Держгіртехнаглядом СРСР 7.05.74.
ДНАОП 0.00-8.01-93. Перелік посад посадових осіб, які зобов'язані проходити попередню і періодичну перевірку знань з охорони праці. Затверджений Держнаглядохоронпраці України 11.10.93. Наказ № 94. Зареєстрований Міністром України 20.10.94. № 154.
ДНАОП 0.00-8.02-93. Перелік робіт з підвищеною небезпекою. Затверджено Держнаглядохоронпраці України 30.11.93. Наказ № 123. Зареєстровано: Мінюстом України 23.12.93. № 196.
ДНАОП 0.00-8.03-93. Порядок опрацювання та затвердження власником нормативних актів про охорону праці, що діють на підприємстві. Затверджено Держнаглядохоронпраці України 21.12.93. Наказ № 132. Зареєстровано: Мінюстом України 7.02.94, № 20/229.
Правила пожежної безпеки в Україні, затверджені 14.06.95 в.о. начальника Управління Державної пожежної охорони МВС України, введені в дію 01.09.95 наказом МВС України від 22.06.95 № 400, зареєстровані Мінюстом України 14.07.95 за № 440.
ДНАОП 0.03-1.23-82. Санітарні правила для підприємств чорної металургії № 2527-82. Затверджено Мінохорони здоров'я СРСР, 1982.
ДНАОП 0.03-1.24-82. Санітарні правила для підприємств кольорової металургії № 2528-82. Затверджено Мінохорони здоров'я СРСР, 1982.
ДНАОП 0.03-3.01-71. Санітарні норми проектування промислових підприємств СН 245-71. Затверджено Мінохорони здоров'я, 1971.
ДНАОП 0.03-4.02-94. Положення про медичний огляд працівників певних категорій. Затверджено Мінохорони здоров'я СРСР 31.03.94. Наказ № 45. Зареєстровано: Мінюстом України 21.06.94, № 136/345.
ДНАОП 0.05-3.01-80. Типові галузеві норми безплатної видачі спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту робітникам і службовцям машинобудівних та металообробних виробництв. Затверджено Держкомпраці СРСР, 1980.
ДНАОП 0.05-3.03-81. Типові галузеві норми безплатної видачі спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту робітникам і службовцям скрізних професій та посад усіх галузей народного господарства і окремих виробництв. Затверджено Держкомпраці СРСР, 1980.
ДНАОП 0.05-5.01-83. Інструкція про порядок забезпечення робітників і службовців спецодягом, спецвзуттям та іншими засобами індивідуального захисту. Затверджено Держкомпраці СРСР 24.05.83.
НАОП 1.2.00-1.01-87. Загальні правила безпеки для підприємств і організацій металургійної промисловості. Затверджено Держгіртехнаглядом СРСР 15.05.87.
НАОП 1.2.00-4.02-90. Положення про застосування нарядів-допусків при виконанні робіт підвищеної небезпеки на підприємствах та в організаціях Міністерства металургії СРСР. Затверджено Держпроматомнаглядом СРСР та Мінметом СРСР 23.05.90.
НАОП 1.2.10-1.03-79. Правила безпеки у сталеплавильному виробництві. Затверджено Держгіртехнаглядом СРСР та Мінчорметом СРСР 6.02.79 зі змінами у 1979, 1982, 1989 р.р.
НАОП 1.2.10-1.04-77. Правила безпеки у прокатному виробництві. Затверджено Держгіртехнаглядом СРСР і Мінчорметом СРСР 26.07.77.
НАОП 1.2.10-1.09-87. Правила безпеки при заготівлі та переробці брухту і відходів чорних металів. Затверджено Держгіртехнаглядом СРСР і Мінчорметом СРСР 31.03.87.
НАОП 1.2.10-1.10-86. Правила безпеки у газовому господарстві підприємств чорної металургії (ПБГЧМ-86). Затверджено Держгіртехнаглядом СРСР і Мінчорметом СРСР 18.03.86 зі змінами 1989р.
НАОП 1.2.10-1.11-89. Правила безпеки при ремонті устаткування на підприємствах чорної металургії. Затверджено Держгіртехнаглядом СРСР і Мінчорметом СРСР10.04.89.
НАОП 1.2.10-1.13-79. Правила безпеки на залізничному транспорті підприємств системи Мінчормету СРСР. Затверджено Мінчорметом СРСР, 1979.
НАОП 1.2.10-1.14-86. Правила пожежної безпеки для підприємств чорної металургії. Затверджено Мінчорметом СРСР 17.04.86.
НАОП 1.2.10-2.01-79. ОСТ 14.55-79. Бірочна система на підприємствах чорної металургії. Основні положення. Порядок застосування. Затверджено Мінчорметом СРСР, 1979.
НАОП 1.2.10-5.08-77. Тимчасова інструкція з техніки безпеки при проведенні вибухових робіт на заводах Мінчормету УРСР. Затверджено Держгіртехнаглядом УРСР 19.02.77.
НАОП 1.2.20-1.04-76. Правила безпеки при виробництві алюмінію. Затверджено Держгіртехнаглядом СРСР і Мінкольорметом СРСР 25.05.76 зі змінами 1984 р.
НАОП 1.2.20-2.01-86. ОСТ 48.279-86. Бірочна система при експлуатації устаткування. Основні положення. Порядок застосування. Затверджено Мінкольорметом СРСР, 1986.
НАОП 1.4.10-1.02-83. Правила з техніки безпеки і виробничої санітарії при холодній обробці металів. Затверджено Мінхіммашом СРСР 5.07.83.
НАОП 1.4.10-1.03-85. Правила з техніки безпеки і виробничої санітарії при виробництві ацетилену, кисню і газополуменевій обробці металів. Затверджено Мінхіммашом СРСР 8.07.85.
НАОП 1.4.10-1.05-86. Правила з техніки безпеки і виробничої санітарії в ливарному виробництві підприємств хімічного машинобудування. Затверджено Мінхіммашом СРСР 6.06.86.
НАОП 1.4.10-1.06-85. Правила з охорони праці для деревообробних цехів (ділянок). Затверджено Мінхіммашом СРСР 5.05.85.
НАОП 1.4.10-1.24-58. Правила з техніки безпеки і виробничої санітарії в ливарному виробництві машинобудівної промисловості. Затверджено ЦК профспілки робітників машинобудування 19.01.58.
НАОП 1.4.20-2.14-83. ОСТ 2.489-17-83. Устаткування для ливарного виробництва. Ергономічна оцінка. Затверджено Мінверстатопромом СРСР, 1983.
НАОП 1.4.20-2.18-83. ОСТ 2.Н89-19-83. Ливарне виробництво. Заливання металу в форми. Вимоги безпеки. Затверджено Мінверстатопромом СРСР, 1983.
НАОП 1.4.20-2.19-83. ОСТ 2.Н89-24-83. Ливарне виробництво. Виготовлення заготівок методом безперервного лиття. Вимоги безпеки. Затверджено Мінверсатопромом СРСР, 1983.
НАОП 1.4.20-2.20-84. ОСТ 2.Н89-25-84. Ливарне виробництво. Виготовлення металевих модельних комплектів. Вимоги безпеки. Затверджено Мінверстатопромом СРСР, 1984.
НАОП 1.4.20-2.21-84. ОСТ 2.Н89-26-84. Ливарне виробництво. Виготовлення дерев'яних модельних комплектів. Вимоги безпеки. Затверджено Мінверстатопромом СРСР, 1984.
НАОП 1.4.20-2.24-82. ОСТ 2.Н89-14-82. Виготовлення сумішей. Вимоги безпеки. Затверджено Мінверстатопромом СРСР, 1982.
НАОП 1.4.20-2.25-83. ОСТ 2.Н89-15-83. Ливарне виробництво. Підготовка шихтових матеріалів. Вимоги безпеки. Затверджено Мінверстатопромом СРСР, 1983.
НАОП 1.4.20-2.26-83. ОСТ 2.Н89-16-83. Ливарне виробництво. Плавка металів і сплавів. Вимоги безпеки. Затверджено Мінверстатопромом СРСР, 1983.
НАОП 1.4.20-2.27-81. ОСТ 2.Н89-11-81. Ливарне виробництво. Виготовлення, фарбування і сушіння форм. Вимоги безпеки. Затверджено Мінверстатопромом СРСР, 1981.
НАОП 1.4.20-6.03-88. РД 2.Н89-20-88. Ливарне виробництво. Очищення, обрубування і зачищення виливків. Вимоги безпеки. Затверджено Мінверстатопромом СРСР, 1988.
НАОП 1.4.20-6.04-88. РД 2.Н89-22-88. Ливарне виробництво. Виготовлення виливків і форм та видавлення стержнів. Вимоги охорони праці. Затверджено Мінверстатопромом СРСР, 1988.
Правила будови електроустановок (ПУЕ).
ДБНА 3.1-3-94. Прийняття до експлуатації об'єктів, закінчених будівництвом. Основні положення. Затверджено постановою Держкоммістобудівництва України від 05.10.94р., № 48.
Інструкція щодо складання планів захисту персоналу, населення у випадку аварій на металургійних об'єктах і ліквідації (локалізації) їх наслідків РД-7-1Э-91, узгоджено Держпроматомнаглядом СРСР 11.11.91.
СНиП 11-4-79. Естественное и искусственное освещение. Затверджено Держбудом СРСР, 1979.
СНиП 3.05.05-84. Технологическое оборудование и технологические трубопроводы. Затверджено Держбудом СРСР 7.05.84.
ГОСТ 12.1.005-88. ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны. Взамен ГОСТ 12.1.005-76.
ГОСТ 12.1.018-93. ССБТ. Пожаровзрывобезопасность статического электричества. Общие требования.
ГОСТ 12.2.007.9-88. ССБТ. Оборудование электротермическое. Требования безопасности.
ГОСТ 12.2.026.9-93. ССБТ. Оборудование деревообрабатывающее. Общие требования безопасности к конструкциям. Взамен ГОСТ 12.2.026.0-77, ГОСТ 12.2.026.1-80 ГОСТ 12.2.026.21-85.
ГОСТ 12.2.046.0-90. ССБТ. Оборудование технологическое для литейного производства. Требования безопасности. Взамен ГОСТ 12.2.093-83, ГОСТ 12.2.046-80.
ГОСТ 12.2.049-80. ССБТ. Оборудование производственное. общие эргономические требования.
ГОСТ 12.2.062-81. ССБТ. Оборудование производственное. Ограждения защитные (СТ СЭВ 2696-80).
ГОСТ 12.3.005-75. ССБТ. Работы окрасочные. Общие требования безопасности (СТ СЭВ 3951-82).
ГОСТ 12.3.027-92. ССБТ. Работы литейные. Требования безопасности.
ГОСТ 12.3.028-82. ССБТ. Процессы обработки абразивным и эльборовым инструментом. Требования безопасности.
ГОСТ 12.4.026-76. ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности. Взамен ГОСТ 15548-70.
ГОСТ 12.4.121-83. ССБТ. Противогазы промышленные фильтрующие. Технические условия. Взамен ГОСТ 10182-78.
ГОСТ 481-80. Паронит и прокладки из него. Технические условия.
ГОСТ 1639-93. Лом и отходы цветных металлов. Общие технические условия. Взамен ГОСТ 1639-78.
ГОСТ 2787-86. Металлы черные вторичные. Общие технические условия.
ГОСТ 15595-84Е. Оборудование литейное. Машины для литья под давлением. Общие технические условия.
ДСТУ 2740-94. Виробництво виливків у металевих формах методом безперервного лиття. Вимоги безпеки.
3. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
3.1. Проектування, будівництво та реконструкція ливарних цехів (дільниць) та їх обладнання повинні виконуватися у відповідності до діючих санітарних норм і правил, нормами технологічного проектування, з вимогами цих Правил у розділах про порядок проведення державної експертизи (перевірки) проектної документації на будівництво та реконструкцію виробничих об'єктів і виготовлення засобів виробництва на відповідність їх нормативним актам про охорону праці ДНАОП 0.00-4.20-94.
3.2. Приймання до експлуатації закінчених будівництвом (реконструкцією) ливарних цехів (дільниць) треба проводити відповідно до вимог Положення про порядок приймання до експлуатації закінчених будівництвом об'єктів за державним замовленням, затвердженого Кабінетом Міністрів України; ДБНА 3.1-3-94 "Приймання до експлуатації об'єктів, закінчених будівництвом. Основні положення"; Положення про приймання до експлуатації виробничих об'єктів ДНАОП 0.00-4.02-92.
3.3. Запровадження в експлуатацію нових та реконструйованих об'єктів ливарних цехів, впровадження нових технологій без дозволу органів державного нагляду за охороною праці забороняється.
3.4. На основі цих Правил повинні бути складені або переглянуті у встановленому порядку інструкції:
з охорони безпеки для робітників відповідно до кожної професії;
технологічні;
з технічного обслуговування, експлуатації та ремонту обладнання;
з пожежної безпеки;
посадові для спеціалістів.
Інструкції з охорони безпеки повинні бути складені відповідно до вимог технологічних інструкцій та цих Правил, Порядку розробки та затвердження власником нормативних актів про охорону праці, діючих на підприємстві, що затверджений Держнаглядохоронпраці України.
3.5. Обладнання та експлуатація мартенівських та електросталеплавильних печей, конверторів повинні відповідати вимогам Правил безпеки у сталеплавильному виробництві, що діють на підприємствах металургійної промисловості.
3.6. Електрообладнання та пристрої ливарного виробництва повинні відповідати вимогам Правил будови електроустановок (ПУЕ), Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів та Правил техніки безпеки при експлуатації електроустановок споживачів (ПТЕ та ПТБ), Правилам техніки безпеки при експлуатації електричних станцій та підстанцій.
3.7. Експлуатація вантажопідіймальних пристроїв ливарних цехів повинна проводитися в точній відповідності до діючих Правил будови та безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів.
3.8. Експлуатація металообробного устаткування повинна відповідати Правилам безпеки у прокатному виробництві, а також Правилам техніки безпеки та виробничої санітарії при холодній обробці металів у машинобудівній промисловості.
3.9. Усім робітникам під розписку повинні бути видані інструкції з безпеки праці за їх спеціальністю. Крім того, ці інструкції повинні знаходитись також на робочіх, чи у спеціально виділених місцях.
Інструкції з безпеки праці та технологічні треба переглядати не рідше одного разу на 5 років, а також при зміні технологічного процесу (умов праці), застосуванні нових видів устаткування, у вибухово- та пожежонебезпечних виробництвах не рідше одного разу на 3 роки.
3.10. Всі робітники при влаштуванні на роботу повинні проходити вступний інструктаж з питань охорони праці.
Одночасно вони повинні бути ознайомлені під розписку про умови праці на підприємстві, наявності на робочому місці, де вони будуть працювати, небезпечних та шкідливих виробничих чинників, які ще не усунені, а також про можливі наслідки їх впливу на здоров'я та про права на пільги і компенсації за роботу в таких умовах.
Організація навчання безпечним прийомам праці, інструктаж, перевірка знань працюючих повинні відповідати вимогам Типового положення про навчання, інструктаж та перевірку знань працівників з питань охорони праці, що затверджені Держнаглядохоронпраці України.
3.11. Робітники, які зайняті на роботах з підвищеною небезпекою чи там, де необхідний фаховий відбір, повинні пройти попереднє, спеціальне навчання і один раз на рік перевірку знань відповідних нормативних актів про охорону праці. Перелік таких робіт затверджено Держнаглядохоронпраці України.
3.12. Робітники ливарних цехів повинні щокварталу проходити повторний інструктаж з питань охорони праці. Робітники, які суміщають кілька спеціальностей, одержують інструктаж відповідно до кожної з них.
3.13. Позаплановий інструктаж проводять при введені в чинність нових чи перероблених у встановленому порядку нормативних актів про охорону праці, при зміні технологічного процесу, при порушенні робітником нормативних актів про охорону праці, а також з вимоги робітників органів Державного нагляду за охороною праці, вищої господарчої організації чи Державної виконавчої влади.
Дані про проведення інструктажів записуються до особової картки інструктажу робітника чи до журналу реєстрації інструктажів з охорони праці.
3.14. Порядок допущення до роботи, навчання та перевірки знань персоналу, пов'язаного з обслуговуванням електроустановок, повинен відповідати вимогам ПТЕ і ПУЕ.
3.15. Порядок допущення до роботи, навчання та перевірки знань персоналу, пов'язаному з експлуатацією та обслуговуванням вантажопідіймальних машин, посудин, що працюють під тиском, повинні відповідати вимогам регламентуючих правил безпеки.
3.16. Посадові особи згідно з Переліком, що затверджений Держнаглядохоронпраці України, ще до початку виконання обов'язків та періодично один раз на три роки проходять у встановленому порядку навчання, а також перевірку знань з охорони праці в органах галузевого чи регіонального управління охороною праці за участю представників органів державного нагляду та профспілок.
3.17. Допуск до роботи осіб, які не пройшли навчання, інструктаж та перевірку знань з охорони праці, забороняється.
У випадку незадовільних знань з питань охорони праці, працівник повинен пройти повторне навчання.
Контроль за своєчасним проведенням іспитів та якістю перевірки знань здійснює адміністрація підприємства, вища господарча організація, органи державного нагляду та профспілок.
3.18. При влаштуванні на роботу робітники повинні пройти попередній медичний огляд, а вже працюючі періодичний огляд, відповідно до порядку і термінів, встановлених Мінздравом України, в Положенні про медичний огляд робітників певних категорій.
3.19. Адміністрація підприємства (цеху) зобов'язана забезпечити робітників, відповідно до встановлених норм, спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту. Забороняється допускати до роботи осіб без відповідного спецодягу, спецвзуття та індивідуальних засобів захисту.
3.20. У кожному ливарному цеху, виходячи з наявності устаткування і робіт, розпорядженням по цеху повинні бути призначені, з числа посадових осіб, які пройшли у встановленому порядку перевірку знань відповідних правил, відповідальні за технічний стан та безпечну експлуатацію:
електрообладнання;
вантажопідіймального устаткування;
газового господарства;
кисневого устаткування;
промислових будов, споруд та димових труб;
транспортних засобів, а також тих, що мають право видавання нарядів-допусків на виконання робіт у газонебезпечних умовах та з підвищеною небезпекою.
3.21. У кожному ливарному цеху повинен бути складений та затверджений головним інженером (технічним директором):
перелік газонебезпечних місць та газонебезпечних робіт,
перелік робіт підвищеної небезпеки, згідно з ДНАОП 0.00-8.02-93,
перелік механізмів та устаткування, експлуатацію яких треба проводити із застосуванням биркової (жетонної) системи.
3.22. Газонебезпечні роботи повинні виконуватися відповідно до вимог Правил безпеки в газовому господарстві підприємств чорної металургії (ПБГЧМ-86), Правил безпеки в газовому господарстві, Положення про застосування нарядів-допусків при проведенні робіт підвищеної небезпеки.
3.23. На плавильні агрегати, ковші, інші агрегати та устаткування, а також на будови, споруди і димові труби повинні бути складені технічні паспорти за встановленою формою. Ведення зазначених паспортів покладається на керівництво цеху.
3.24. Безпосередньо біля агрегату чи на місці знаходження обслуговуючого персоналу треба, щоб висіли чітко виконані схеми розміщення і технологічні зв'язки агрегатів та трубопроводів горючих газів, мазуту, кисню, повітря, пари, води та інш. Запірні прилади повинні бути пронумеровані. Номер запірного приладу та інші ознаки в схемі повинні відповідати номеру та ознакам в технологічній інструкції.
3.25. Технологічне устаткування, плавильні агрегати треба оснастити ефективними приладами газопилопридушення та газоочищення, які забезпечують чистоту повітря робочої зони ливарних цехів (дільниць) у межах санітарних норм.
3.26. Експлуатація плавильних агрегатів при наявності течі води з систем охолодження цих агрегатів забороняється.
3.27. Наявність вологи на робочих майданчиках плавильних агрегатів, а також в інших місцях, де існує можливість, що туди потрапить розплавлений метал та шлак, не допускається.
3.28. Інструмент та пристрої, які застосовуються при обслуговуванні технологічних агрегатів та устаткування, повинні відповідати характеру роботи, яка виконується, і повинні бути в справному стані.
3.29. Періодичність перевірки стану блокировок безпеки, систем сигналізації та протиаварійного (протипожежного) захисту агрегатів та устаткування і порядок оформлення результатів перевірки треба встановлювати спеціальною інструкцією, затвердженою головним інженером (технічним директором) підприємства.
3.30. Легкозаймисті та пальні рідини, мастильний та обтиральний матеріали, інші хімічні речовини, що застосовуються в технологічних процесах і при обслуговуванні машин та механізмів, повинні зберігатися у відповідній тарі та у визначених місцях.
3.31. Ручне змащування частин, які рухаються, а також прибирання під час роботи машин та механізмів, забороняється.
3.32. У кожному ливарному цеху повинен бути складений План ліквідації аварій, розроблений з урахуванням вимог відповідної інструкції.
Забороняється допускати до роботи осіб, не ознайомлених з Планом ліквідації аварій та тих, які не ознайомлені з ним у частині, що стосується місця їх роботи.
3.33. У ливарних цехах повинен бути кабінет чи куточок з техніки безпеки, забезпечений відповідним обладнанням, наочними приладдями, допоміжними матеріалами та спеціальною літературою.
4. ОБЛАДНАННЯ ТА ЕКСПЛУАТАЦІЯ ПЛАВИЛЬНОГО УСТАТКУВАННЯ
4.1. Вагранки
4.1.1. Вагранки повинні бути оснащені вузлом очищення відходячого газу, який забезпечує залишкову кількість окису вуглецю та вміст пилу, що не перевищують гранично-допустимі викиди (ГДВ).
Апарати системи пилеочищення та очищення відходячих ваграночних газів треба обладнати вибуховими клапанами, які забезпечують герметизацію системи та своєчасне зниження тиску до 0,005 Мпа (0,05 кгс/кв.см).
4.1.2. На повітряних колекторах та у камерах допалювання ваграночних газів повинні бути передбачені спеціальні запобіжні клапани.
Конструкція рекуператорів повинна виключати можливість надходження газів до приміщення цеху.
4.1.3. Для спостереження та управління ваграночним процесом і роботою окремих приладів, що вимірюють температуру, тиск, хімічний склад газів і т.ін., слід передбачати центральний пульт, розміщений в ізольованому приміщенні.
4.1.4. Корпус вагранки повинен бути міцним, без щілин, які пропускають гази, та встановлюватися на спеціальних металевих опорах, що мають теплозахист, або на спеціальних майданчиках на висоті, що забезпечує механізоване відкривання днища для вагранок з тривалістю міжремонтного циклу 80 годин. Вагранки з тривалістю міжремонтного циклу понад 80 годин повинні мати лаз у нижній частині шахти для вивантаження залишків після плавлення.
Жолоб для випускання металу (металу та шлаку) повинен бути надійно з'єднаний з кожухом вагранки.
Пристрій для відкривання та закриття днища треба обладнати системою дистанційного керування, що виключає можливість самовільного та випадкового відкривання.
У днищі вагранки повинні бути отвори для виходу водяної пари під час сушіння після ремонту.
4.1.5. Взаємні розміщення вагранок роблять такими, щоб забезпечити нормальні санітарно-гігієнічні умови праці при їх експлуатації. Відстані між осями вагранок треба зробити не менше 6 м.
4.1.6. Розміри колошникових майданчиків мають забезпечувати можливість вільного обслуговування, а площадка повинна мати металеву загороду чи стіни.
Сходи, проведені на колошникові майданчики вагранок, повинні бути металевими з поручнями висотою 0,8-1,0 м із суцільною зашивкою насподі на 180-200 мм.
Отвори у колошниковому майданчику для підйому шихти треба відгороджувати суцільною металевою загородою висотою 1 м.
4.1.7. Захаращення колошникових майданчиків чи використання їх для робіт, що не мають відношення до обслуговування вагранок, забороняється.
4.1.8. Завантаження шихти у вагранку та баддю треба механізувати. Вся траса руху (підйому) бадді на завантажувальний майданчик повинна бути виконана у вигляді шахти з суцільними боковими металевими стінками.
Дільницю шихтового майданчику під шахтою треба загороджувати з усіх боків, крім сторони завантаження бадді. Шахта повинна бути загороджена суцільною або сітчастою загородою.
Верхня частина шахти повинна виступати над колошниковим майданчиком на висоту не менше 1 м. Нижня частина шахти повинна знаходитися на висоті не більш 2 м над підлогою шихтового майданчика.
Двері шахтного підіймача повинні мати блокування, яке виключає роботу підіймача при відчинених дверях.
4.1.9. Для зв'язку працюючих на колошниковому та шихтовому майданчиках треба встановити двосторонню сигналізацію.
4.1.10. Вагранки повинні бути обладнані пристроями для набирання та зважування шихти скіповими або іншими підіймачами для її завантаження. Конструкція скіпових або інших підіймачів повинна відповідати діючим Правилам будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів та Правилам будови і безпечної експлуатації ліфтів, затвердженим у встановленому порядку.
На вагранках з ручним завантаженням шихти завантажувальне вікно повинне бути розташоване не нижче 0,5 м над рівнем підлоги колошникового майданчика, а у вагранок з механічним завантаженням не нижче 0,7 м. Після завантаження вагранок завантажувальні вікна треба закривати футеровочними кришками.
4.1.11. За умов ручного завантаження це вікно необхідно обладнати протидуттям, яке вимикається автоматично при відкритті завантажувального вікна.
4.1.12. При безупинному випусканні чавуну вагранки треба обладнати поворотним копильником з приводом повороту.
Поворотний копильник з газовим підігрівом повинен відповідати діючим "Правилам безпеки у газовому господарстві".
Поворотний копильник з електропідігрівом або індукційна тигельна піч, яку використовують замість копильника, повинні відповідати ГОСТ 12.2.007.9-88.
Конструкція льотки вагранок з періодичним випуском чавуну повинна забезпечувати її дистанційне відкривання та закриття спеціальним інструментом на довгій рукоятці.
4.1.13. Вагранки, які мають загальну димову трубу, повинні мати заглушки, що дають можливість ізолювати вагранку, яка ремонтується, від проникнення газів, що виділяються працюючими вагранками.
У вагранок, які будуються знову, забороняється об'єднання димової труби від декількох вагранок.
4.1.14. Усі фурми вагранки повинні бути оснащені відкидною рамкою з очком, що закрите небитким кольоровим склом для спостереження за ходом плавлення та очищення від шлаку.
При розміщенні фурм вагранки вище на 1,5 м над рівнем підлоги, навкруги них треба обладнати майданчик завширшки не менше 0,3 м із загородженням.
4.1.15. Вагранки повинні бути обладнані пристроями для грануляції шлаку.
Транспортування шлаку від вагранки повинно бути механізовано. Шлакові льотки повинні бути обладнані захисними засобами, що охороняють працюючих від бризок, які утворює шлак.
Пристрої видалення та грануляції шлаку повинні бути обладнані місцевим відсмоктувачем з патрубком для підключення до цехової вентиляційної системи. Кількість відсмоктаного повітря треба зафіксувати в стандартах та технічних умовах на кожну модель вагранки.
4.1.16. Для випуску залишку металу та "холодного" чавуну треба мати ізложниці.
4.1.17. Дільниці для сушіння ковшів повинні бути обладнані механічною вентиляцією. Вибивання футеровки ковшів треба проводити безпечним засобом із зволожуванням та в охолодженому стані.
4.1.18. Шлак із вагранок не можна випускати на підлогу та зрошувати водою для його охолодження.
12.44. Сита для просіювання наповнювача і маршаліту повинні бути покриті кожухом з патрубком для приєднання до цехової вентиляційної системи. Кількість відсмоктуваного повітря повинна бути прийнята з розрахунку забезпечення його швидкості у відкритому робочому отворі не менше 1 м/с.
12.45. Кульові млини для розмелювання поверхні наповнювача повинні бути обладнані вентиляційною панеллю типу воронки. Кількість відсмоктаного повітря повинна бути прийнята з розрахунку забезпечення його швидкості у відкритому робочому отворі не менше 1 м/с, але не менше 750-1000 куб.м/год.
12.46. Завантаження і вивантаження піску і маршаліту в гартівних електропечах повинні проводитися при знятій електричній напрузі.
12.47. Регулювання коливання вібратору на вібромашині при просіюванні кварцевого борошна повинне здійснюватися лише до початку роботи машини.
12.48. Заповнення опок наповнювачем повинно проводитися на спеціальних верстаках, що мають укриття за типом витяжної шафи з швидкістю руху повітря у робочому отворі не менше 0,7 м/с.
12.49. Конструкція шафи з електропідігрівом для сушіння форм і виплавлення модельної маси повинна бути такою, щоб при висуненні однієї з полиць гази маси, що виплавляється, не потрапляли в приміщення цеху.
Модельна маса, що виплавляється з форм, не повинна попадати на нагрівальні елементи шафи.
12.50. Завантаження і вивантаження форм в гартівні печі, а також подавання прогартованих форм в місцях заливки повинні бути механізовані.
12.51. Ванни періодичної дії для виплавлення модельного складу у гарячій воді повинні бути обладнані укриттями з пристроєм для приєднання до вентиляційної системи. Швидкість відсмоктаного повітря в отворах для завантаження блоків повинна бути не менше 0,5 м/с.
На зовнішніх стінках ванни повинна бути передбачена теплова ізоляція.
Ванни установок конвейєрного типу для виплавлення модельного складу в рідині, повинні бути обладнані витяжними зонтами над завантажувальними та розвантажувальними відсіками, а в іншій частині укриття з отворами мінімальних розмірів для проходження модельних блоків. Швидкість відсмоктуваного повітря у відкритих отворах не менше 0,5 м/с.
12.52. Трубопроводи гарячої води та пари повинні виконуватися і досліджуватися у відповідності з Правилами обладнання і безпечної експлуатації трубопроводів пари і гарячої води, затверджених у встановленому порядку.
12.53. Для вилучення газів з печей, в яких відбувається випалювання решт модельної маси та прогартування форм, повинні влаштовуватися димові труби.
12.54. Отвори тупикових і прохідних печей для прогартування форм перед заливкою повинні бути обладнані витяжними зонтами-козирками з виносом, рівним висоті завантажувальних і розвантажувальних отворів. Ширина козирків повинна перевищувати ширину отворів на 200-300 мм. Швидкість відсмоктаного повітря у отворах зонта в зоні отвору повинна бути не менше 1 м/с.
12.55. Заливка форм повинна проводитися на спеціально відведених майданчиках чи транспортерах, обладнаних пристроями для запобігання перекидання форм.
12.56. Охолодження форм після заливки повинно проводитися у тунелях, шафах, ливарних конвейєрах, обладнаних витяжною вентиляцією, що не пропускає виділення газів у приміщення цеху.
12.57. Місця заповнення опок сухим наповнювачем, вібраційні грати та установки для його вилучення повинні бути обладнані вентиляційною панеллю з кількістю відсмоктаного повітря не менше 3500 куб.м/год. на 1 кв.м її площі або ж мати укриття типу витяжної шафи з швидкістю повітря у робочому отворі не менше 1 м/с.
12.58. Верстати для обрізання ливників вулканітовими кругами повинні бути обладнані укриттями. Кількість відсмоктаного із укриття повітря повинна бути не менше 2 Д куб.м/год. (де Д діаметр кола, мм). Коло повинно бути на 3/4 зачинено захисним загородженням.
12.59. Вибивання форм, відділення виливків від стояка і відрізка ливників від виливків повинні бути механізовані.
12.60. Преси для відділення виливків від стояка повинні бути обладнані захисними загородження робочих зон, автоматичними пристроями для регулювання тиску і температури масла в гідросистемі та автоматичними вимикачами при перевантаженні.
12.61. Робочі камери вібраційних машин і установок для відділення кераміки і виливків від стояків повинні бути обладнані герметичним звукоізоляційним патрубком для приєднання до витяжної вентиляційної мережі. Кількість відсмоктаного повітря не повинна бути менше 4000 куб.м/год. на 1 кв.м площі поперечного перерізу установки. Установки повинні бути обладнані блокуванням, що виключає роботу при відкритих дверцях.
12.62. Ванни вилуговування повинні бути обладнані пристроями, що регулюють задану температуру і рівень розчину, а також бортовими відсмоктувачами. Кількість відсмоктаного повітря повинна бути не менше 2000 куб.м/год. на 1 кв.м поверхні розчину. Установки вилуговування, виконані у вигляді герметичного багатосекційного барабана, повинні бути обладнані вентиляційними панелями в зонах завантаження і вивантаження виливків, що забезпечують швидкість відсмоктаного повітря в цих зонах не менше 0,8 м/с.
12.63. Баки для приготування лужного розчину повинні бути оснащені кришками, що закриваються, а також пристроями для підтримки заданої температури і покажчиками рівня розчину.
12.64. Робітники на операціях із застосуванням етилсилікату і на завантаженні компонентів модельної маси повинні бути забезпечені гумовими рукавицями та захисними окулярами.
13. ВИЛИВАННЯ В ОБОЛОНКОВІ ФОРМИ
13.1. Дільниці виробництва виливання в оболонкові форми повинні бути по можливості виділені в самостійні приміщення, ізольовані від інших дільниць цеху, при цьому в ізольовані приміщення повинні бути виділені процеси:
приготування сумішей;
виготовлення, сушіння та склеювання оболонок;
заливання.
13.2. Дільниці виливання в оболонкові (скорлупчаті) форми повинні бути обладнані загальною системою припливно-витяжної вентиляції з місцевими відсмоктувачами.
Машини для виготовлення оболонкових форм повинні бути обладнані:
механізмами зняття оболонки з модельної плити та видавання оболонки із зони спікання;
вентиляційним укриттям (панеллю, зонтом). Швидкість руху повітря у відкритих отворах укриття повинна бути не менше 1,5 м/с.
13.3. Приготування сумішей для оболонок повинно бути механізовано на бігунах або в спеціальних змішувачах, щільно укритих і оснащених витяжною вентиляцією.
13.4. Виготовлені суміші повинні зберігатися в щільно закритих металевих ящиках при температурі не вище +40 градусів Цельсію.
13.5. Усі операції по виготовленню оболонок повинні бути механізовані або автоматизовані. Формувальні машини та місця склеювання форм повинні бути забезпечені місцевими відсмоктувачами.
Багатопозиційні машини повинні бути обладнані повним укриттям печі для підігріву, зонтами над позиціями обігріву напівформи, місцями перекидання бункеру і зняття готових напівформ. Зонти повинні перекривати всю площу між торцевими стінками печей чи укривати всю машину на зразок "витяжної шафи". Кількість відсмоктаного повітря на 1 кв.м вхідного перерізу зонта повинна бути не менше 3600 куб.м/год. при швидкості повітря у робочому отворі не менше 0,5 м/с.
13.6. Стик між модельною плитою і поворотним бункером повинен бути щільним і не допускати просипання суміші під час повороту (перекидання).
13.7. Робочі столи для склеювання напівформ повинні бути забезпечені схиленою вентиляційною панеллю рівномірного всмоктування протягом всієї довжини столу. Кількість відсмоктаного повітря 3600 куб.м/год. на 1 м довжини панелі, при швидкості у робочому отворі не менше 1.5 м/с.
13.8. Устаткування для склеювання напівформ повинно розміщуватися в укриттях, виконаних на зразок витяжної шафи. Кількість відсмоктаного повітря повинна бути встановлена, виходячи з швидкості у робочому отворі не менше 0,7-1,0 м/с.
13.9. Вибивання металевих виробів з оболонкових форм повинне здійснюватися на вибивних гратах, обладнаних місцевою витяжною вентиляцією.
13.10. Гази, що виділяються при змащуванні модельної оснастки силіконової розділової суміші, а також гази, що виділяються з печі у процесі полімеризації оболонок, повинні бути повністю відсмоктані місцевою витяжною вентиляцією.
13.11. Для запобігання прориву металу з заливаємих оболонкових форм повинні застосовуватися механічні та пневматичні затискні пристрої чи інші надійні способи навантаження оболонок перед їх заливкою.
13.12. Змішування горілих сумішей від оболонкових форм із загальноцеховими формувальними сумішами не допускається.
14. ПЛАВКА І ВИЛИВАННЯ МАГНІЄВИХ СПЛАВІВ,
ПРИСАДКА МАГНІЮ У ЧАВУН
14.1. Плавка і виливання магнієвих сплавів.
14.1.1. У кожній тигельній печі для плавки магнієвих сплавів у підлозі повинна бути влаштована яма для прийому розплавленого металу в аварійних випадках. Аварійні ями повинні мати хорошу гідро- і термоізоляцію та постійно перебувати в сухому і чистому стані. Перед початком кожної плавки ями повинні підігріватися до температури не нижче 150 градусів Цельсію.
Неприпустима присутність води у приямку електропечі, призначеної для відводу розплавленого металу при ушкодженні робочої камери, а також у металоприймальнику.
Металоприймальник повинен бути огороджений бар'єром, а у неробочому стані прикритий люком чи гратами.
14.1.2. Кладка печі для плавки магнієвих сплавів повинна виготовлятися з матеріалів, нейтральних по відношенню до магнію. Не допускається застосування динасової цегли, зв'язуючих розчинів на основі рідкого скла чи інших силікатів, та інших матеріалів.
Тигельні плавильні електропечі необхідно обладнати пристроєм, що забезпечує подачу світлового і звукового сигналу та вимкнення електропечі від електромережі при проїданні вогнестійкої футеровки тигля.
Вогнестійка футеровка електропечі повинна періодично контролюватися з метою визначення її стану. При огляді футеровки особливу увагу треба приділяти виявленню розколин, ерозії та контролю товщини стінок, повинні бути вказані методи контролю в технологічній документації на ремонт і відтворення футеровок.
14.1.3. До органів керування печами (вентилі, крани, рубільники) повинен бути вільний доступ. У випадку аварії треба влаштовувати додаткові вимикаючі пристрої для групи чи усіх печей.
14.1.4. При несправності печі чи тигля під час плавки (виток металу та інші ненормальності, що можуть викликати аварію) робота печі повинна бути припинена негайно.
14.1.5. Всі тиглі для плавки магнієвих сплавів, а також інструменти і пристрої для пресування тиглів після виготовлення чи ремонту повинні бути прийняті відділом технічного контролю (ВТК) і допущені ним до експлуатації.
14.1.6. Різноманітні ковші та інші інструменти перед зануренням у розплавлений метал повинні промиватися і підігріватися у розплавленому флюсі до червоного кольору.
14.1.7. Під час заливки магнієвих сплавів струмень металу повинен бути захищений від окислення і спалахування шляхом опилювання сірчаним цвітом (сіркою сублімованою) чи сумішшю, що складається з 50 % сірчаного цвіту і 50 % борної кислоти.
Опилювання повинно проводитися за допомогою спеціальних пристроїв.
14.1.8. Магній і його сплави повинні зберігатися у спеціальних, ізольованих від основного виробництва, будівлях чи приміщеннях, загороджених суцільними неспалимими перегородками. Склади магнію не можна розміщувати поблизу плавильних дільниць, складів ЛЗР (легкозаймистих рідин).
Відстань від складів магнію до приміщення його переплавки повинна бути не менше 20 м.
Для дрібного виробництва виливків (до 5 т на рік) запас магнію поблизу плавильних дільниць не повинен перевищувати добової потреби. Зберігати магній необхідно у закритій тарі.
14.1.9. Стружка та тирса магнієвих сплавів повинна зберігатися в спеціальній металевій тарі, яка щільно зачиняється. Підготовлена для переплавки стружка, що вже відсортована та очищена від сторонніх предметів і просушена, повинна знаходитися на плавильній дільниці в спеціальній тарі у кількості не більше ємності плавильної печі.
Під час зберігання та транспортування брухту і відходів кольорових металів і сплавів повинні бути забезпечені заходи щодо попередження просипання, утворення та розливу токсичних і вибухонебезпечних речовин.
14.1.10. Відходи та пил магнію і його сплавів вивозити на смітник забороняється. У необхідних випадках ці відходи повинні бути спалені в місцях, узгоджених з працівниками пожежної охорони.
14.1.11. Універсальними засобами для гасіння, як стружки, тирси, так і компактного магнію, є сухі молоті флюси, що застосовуються для плавки магнієвих сплавів. Допускається також використання порошкових сухих вогнегасників і сухого піску.
Для ліквідації невеликих пожеж легкозаймистих і пальних рідин треба застосовувати повстяні кошми та покривала.
14.1.12. Флюси, що використовуються під час плавки магнієвих сплавів, повинні зберігатися на робочих місцях в герметично закритій тарі.
14.2. Присадка магнію в чавун
14.2.1. Під час модифікування чавуну магнієм, присадку магнію у розплавлений чавун необхідно проводити у закритих камерах чи у спеціально пристосованих герметизованих ковшах і копильниках. Ємності, в яких виробляється присадка магнію в чавун, необхідно оснащати витяжними трубами для відводу утворених газів.
14.2.2. Для занурення магнію у розплавлений чавун необхідно застосовувати спеціальний дзвоник з відповідним механізмом для його пересування.
14.2.3. Організація дільниць і робіт (у тому числі і дослідних) щодо застосування магнію, плавка і обробка магнієвих сплавів повинні проводитися тільки після складання спеціальної інструкції щодо забезпечення безпеки робітників і нормального ходу технологічного процесу. Зазначена інструкція після узгодження з органами пожежної охорони і Державного комітету з нагляду за охороною праці повинна бути затверджена головним інженером підприємства і видана під розпис кожному робітникові, який безпосередньо бере участь у процесах із застосуванням магнію, плавкою і обробкою магнієвих сплавів.
15. РАФІНУВАННЯ АЛЮМІНІЄВИХ СПЛАВІВ
15.1. Рафінування алюмінію хлором ведуть безпосередньо у ковшах, що доставляються з цеху електролізу і влаштованих у камері під спеціальним ковпаком. Гази, що виділяються при хлоруванні, повинні видалятися з-під ковпака вентиляційною установкою.
15.2. Камера для хлорування металу може бути прибудована до приміщення хлорувальника або розташовуватися окремо. Ця камера повинна мати щільно закриті двері зовні, герметично засклене вікно для спостереження за ходом процесу і витяжну вентиляцію, що забезпечує вилучення газів, які виділяються.
15.3. Приміщення хлорувальника (хлораторна) повинна бути обладнана двосторонньою світловою чи звуковою сигналізацією (для зв'язку з місцями хлорування), припливною вентиляцією з 10-кратним обміном повітря на годину і герметичними оглядовими вікнами, що виходять в цех і у суміжне приміщення з хлорними балонами (хлорну будку).
15.4. У хлораторній для захисту органів дихання від парів газоподібного хлору повинні постійно знаходитися два справних промислових фільтруючих протигази марки Б або БКФ (ГОСТ 12.4.121-83). При концентраціях, якщо об'ємна частка хлору в повітрі перевищує 0,5 %, а об'ємна частка кисню менше 18 %, необхідно користуватися киснево-ізолюючими приладами типу КІП-8, РВП-1, ІП-4 або ІП-5.
15.5. При хлоруванні металу всі робітники, що беруть участь в цій роботі, повинні носити протигази в положенні "наготові".
15.6. Балони з хлором повинні знаходитися зовні цеху в окремому приміщенні.
Будова і устаткування приміщення для хлорних балонів повинні відповідати таким вимогам:
підлога повинна бути стійкою проти хімічного впливу хлору, слабких кислот і мати достатній ухил для стоку;
стіни повинні бути просмолені на висоту 1 м від підлоги;
в стіні, на рівні підлоги, повинен бути влаштований отвір для визначення наявності газу, захищений скляним контрольним ліхтарем;
віконні шибки, що виходять на південну сторону, повинні бути матовими або покриті білою фарбою;
двері, що виходять назовні та у приміщення хлорувальника, повинні бути герметичними;
для установки хлорних балонів повинні бути влаштовані спеціальні гнізда з пристроями для їх кріплення;
у випадку виявлення витікання хлору з балонів треба встановити ванну достатніх розмірів, заповнену на 2/3 ємності 20 %-ним розчином гіпосульфіту з содою, для занурення у неї балона, що має витік хлору; висота шару розчину над зануреним балоном повинна бути не менше 150 мм; розчин гіпосульфіту у ванні повинен замінюватися кожні 10 днів;
повинна бути влаштована припливно-витяжна вентиляція з 15-разовим обміном повітря на годину з нижнім розміщенням витяжного отвору, що забезпечує підтримку температури повітря не вище +25 градусів Цельсію;
повинна бути обладнана установка для дегазації приміщення шляхом розбризкування розчину гіпосульфіту і соди. Керування установкою повинно здійснюватися за межами приміщення будки;
входи приміщення хлорувальника з цеху, з нього в приміщення з хлорувальними балонами повинні мати пороги, що перешкоджають попаданню газу в плавильне відділення при витіканні його з балонів;
керування вентилями розхідних балонів і головним вентилем на вхідному хлоропроводі повинно бути виведено в приміщення хлорувальника.
15.7. Запасні балони з хлором повинні зберігатися у спеціальних закритих приміщеннях, упорядкування яких повинне відповідати санітарним правилам розміщення, утворення і змісту складів для зберігання сильнодіючих отруйних речовин (СДОР).
15.8. В приміщенні для хлорних балонів повинно бути не більше одного балона з хлором для рафінування і одного балона для продування системи трубопроводів з хлором.
15.9. До балонів повинні підключатися редукуючі прилади з манометрами високого і низького тиску, які винесені у приміщення хлорувальника.
15.10. Трубопровід для хлору повинен прокладатися відкрито на відстані не менше 5 мм від стін, окремо від інших трубопроводів і комунікацій, та в місцях, що виключають можливість його механічного пошкодження. Трубопровід повинен бути доступний для огляду на всьому протязі та пофарбований у темно-зелений колір.
15.11. Місця перетинання трубопроводів хлору, прокладених на естакадах, з проїздними та пішоходними дорогами, необхідно захищати лотками, які виступають на всю ширину дороги та на 0,7 м за дорогу.
Прокладки для фланцевих з'єднань трубопроводів повинні бути виготовлені з пароніту згідно ГОСТ 481-80 марки ПМ 6-1 або ПК.
15.12. Трубопроводи для виробництв рідкого хлору, складів хлору та установок розливу повинні проектуватися відповідно до вимог СН 527-80, ПУГ-69, СНІП 3.05.05-84 і "Правил безпеки для виробництв, зберігання і транспортування хлору (ПБХ-90)".
15.13. На трубопроводі, що проводить хлор до деяких печей, засувні вентилі повинні бути встановлені на відгалуженнях до кожної печі. Регулювання подачі хлору у розплавлений метал за допомогою вентилів, розміщених на відгалуженнях до печей, забороняється.
15.14. Регулювання подачі хлору у розплавлений метал повинно здійснюватися вентилем на балоні чи головним вентилем на трубопроводі, що відводить від балона.
15.15. Випускання хлору з балона у хлоропровід повинно здійснюватися через редуктор, що повинен бути відрегульований на тиск, необхідний для хлорування розплавленого металу відповідно до виробничої інструкції.
Примітка. Для вбирання вологи рекомендується хлор пропускати через "склянки Тищенко", які наповнені сірчаною кислотою і влаштовуються в приміщенні з балонами (хлорній будці), або крізь інші вбирні пристрої.
15.16. Кварцева або графітова трубка з барботером, крізь яку хлор вводиться у розплавлений метал і рівномірно розподіляється по ковшу, повинна бути тривко і щільно з'єднана з трубопроводом за допомогою гумового шлангу.
15.17. Перед введенням у розплавлений метал кварцева трубка повинна бути підігріта, а при опущеному у метал положенні закріплена в пристрої, який її підтримує. При хлоруванні тримати цю трубку в руці забороняється.
15.18. Туго закриті вентилі на балонах треба відкривати тільки спеціально пристосованими для цього ключами. Балони із зламаними вентилями повинні бути відправлені на завод-наповнювач. Ремонтувати вентилі балонів на підприємствах забороняється.
15.19. Транспортування балонів із хлором на території підприємства у цехи треба проводити тільки на спеціальних візках робітниками, які добре знають правила поводження з балонами наповненими хлором.
15.20. У приміщенні цеху, в якому проводиться хлорування, повинна бути влаштована сигналізація хімічної тривоги, а також повинні постійно знаходитися справні протигази у необхідній кількості для осіб, які беруть участь у ліквідації аварії. Для виявлення місця витікання хлору допускається користування тільки хімічними індикаторами.
15.21. Хлористі, фтористі та інші солі, що застосовуються для рафінування металу, повинні бути розмелені, змішані в заданих пропорціях і просушені.
Устаткування, на якому проводиться розмелювання, змішування і сушіння зазначених солей, повинно бути оснащено місцевою витяжною вентиляцією.
15.22. Підготовлені для рафінування солі повинні зберігатися у герметично закритих посудинах чи сушильних шафах, що підігріваються.
15.23. Хлористий цинк, що застосовується для рафінування алюмінієвих сплавів, повинен бути заздалегідь висушений, сплавлений і розлитий у дозовані форми для одержання тюбиків певної ваги. Відлиті тюбики повинні зберігатися в герметично закритих посудинах чи в сушильних шафах, що підігріваються.
15.24. Солі для рафінування (сплавлені та у вигляді порошків) повинні вводитися у розплавлений метал у сухому вигляді.
15.25. Введення тюбиків хлористого цинку у розплавлений метал необхідно проводити в підігрітій металевій із отворами склянці, укріпленій на довгому металевому стержні.
15.26. Введення у розплавлений метал розмелених рафінованих солей необхідно проводити за допомогою металевої коробки, закріпленої на довгому металевому стержні та заздалегідь підігрітою.
15.27. Процес рафінування алюмінієвих сплавів повинен здійснюватися тільки при наявності виробничої інструкції, складеної з урахуванням цих Правил і затвердженої директором чи головним інженером заводу.
16. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ПРАВИЛ БЕЗПЕКИ
16.1. Особи, винні у порушенні цих Правил, несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну або кримінальну відповідальність згідно з чинним законодавством.
16.2. За безпечність конструкції, правильність вибору матеріалу, якість виготовлення, монтажу, налагодження, ремонту і технічного діагностування, а також відповідність об'єкта цим Правилам відповідає підприємство, установа, організація (незалежно від форми власності та відомчої належності), що виконує відповідні роботи.
16.3. Керівники підприємств, установ, організацій та інші посадові особи несуть персональну відповідальність за виконання вимог Правил в межах покладених на них завдань та функціональних обов'язків, згідно з чинним законодавством.