Email
Пароль
?
Войти Регистрация
Семинар


Методичні рекомендації з розроблення правил утримання домашніх тварин в населених пунктах

Название (рус.) Методичні рекомендації з розроблення правил утримання домашніх тварин в населених пунктах
Кем принят Міністерство з питань житлово-комунального господарства України
Тип документа МР (Методические Рекомендации)
Дата принятия 01.01.1970
Статус Действующий
Скачать этот документ могут только зарегистрированные пользователи в формате MS Word




 



ЗАТВЕРДЖЕНО
наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України
від 9 листопада 2007 р. N 175 


МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
з розроблення правил утримання домашніх тварин в населених пунктах

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1. Методичні рекомендації призначені для удосконалення підходів із розроблення органами місцевого самоврядування правил утримання домашніх тварин в населених пунктах відповідно до вимог Законів України "Про благоустрій населених пунктів" та "Про захист тварин від жорстокого поводження".

1.2. Методичні рекомендації розробленні відповідно до Законів України "Про благоустрій населених пунктів", "Про захист тварин від жорстокого поводження", "Про місцеве самоврядування України", інших нормативно-правових актів та нормативних документів.

1.3. Поняття, що використовуються у цих Методичних рекомендаціях, мають таке значення:

• домашні тварини - собаки, коти та інші тварини, що протягом тривалого історичного періоду традиційно утримуються і розводяться людиною, а також тварини видів чи порід, штучно виведених людиною для задоволення естетичних потреб і потреб у спілкуванні, що, як правило, не мають життєздатних диких популяцій, які складаються з особин з аналогічними морфологічними ознаками, та існують тривалий час у їх природному ареалі;

• безпритульні тварини - домашні тварини, що залишилися без догляду людини або утворили напіввільні угруповання, здатні розмножуватися поза контролем людини;

• евтаназія - гуманні методи умертвіння тварин, що виключають їх передсмертні страждання;

• жорстоке умертвіння тварин - умертвіння тварин без застосування знеболюючих засобів, що запобігають відчуттю тваринами болю і страху;

• біостерилізація - позбавлення тварини хірургічним шляхом здатності до відтворення потомства (репродуктивної здатності);

• жорстоке поводження з тваринами - знущання над тваринами, вчинене із застосуванням жорстоких методів або з хуліганських мотивів, а також нацькування тварин одна на одну, вчинене з хуліганських чи корисливих мотивів;

• гуманне ставлення до тварин - дії, що відповідають вимогам захисту тварин від жорстокого поводження і передбачають доброзичливе ставлення до тварин, сприяння їх благу, покращання якості їх життя тощо;

• карантинний майданчик - спеціально обладнані приміщення або частини приміщень, які призначені для тимчасового утримання домашніх тварин у разі їх вилову чи тимчасової ізоляції;

• утримання в домашніх умовах - обмеження природної волі домашніх тварин, що виключає їх вільне переміщення за межами квартири, подвір'я окремого будинку;

• притулки для тварин - неприбуткові установи, спеціально призначені та облаштовані для утримання безпритульних тварин;

• реєстрація домашніх тварин - система обліку тварин, яку здійснює орган місцевого самоврядування, шляхом присвоєння тварині індивідуального номера та внесення відповідної інформації до загальної електронної бази домашніх тварин;

• ідентифікація домашніх тварин - біркування, чіпування, таврування тварин тощо, з присвоєнням особистого ідентифікаційного коду;

• місце або зона для вигулу тварин - територія, на якій власник має право вільного вигулу тварини за умов дотримання вимог цих Правил;

• навчально-дресирувальний майданчик для собак - це огороджена та обладнана відповідно до типового проекту територія, що призначена для дресирування собак;

• екскременти - відходи життєдіяльності тварини;

• потенційно небезпечні собаки - собаки, згідно Переліку порід собак, визнаних як потенційно небезпечні, який наведено у Додатку, а також особини, які мають фенотипічні ознаки цих порід. Службові собаки та собаки бійцівських порід є джерелом підвищеної небезпеки;

• собаки, що визнані небезпечними, - собаки, які вже проявили неспровоковану агресію до людей і тварин, що підтверджено відповідним протоколом (актом), складеним з дотриманням вимог законодавства України.

Інші поняття у цих Методичних рекомендаціях вживаються у значенні, які наведені в Законах України "Про благоустрій населених пунктів" та "Про захист тварин від жорстокого поводження".

1.4. Цими Методичними рекомендаціями встановлюються основні положення щодо складу і змісту правил утримання домашніх тварин в населених пунктах.

1.5. Правила утримання домашніх тварин в населеному пункті (далі - Правила) - нормативно-правовий акт, яким установлюються вимоги до утримання домашніх тварин в населеному пункті.

1.6. Правила розробляються органами місцевого самоврядування у відповідності до Законів України "Про благоустрій населених пунктів", "Про захист тварин від жорстокого поводження", "Про місцеве самоврядування в Україні" та інших законодавчих актів і затверджуються ними у встановленому законодавством порядку.

1.7. Правила мають забезпечити утримання в населеному пункті домашніх тварин із забезпеченням гуманного ставлення до них та чистоти і порядку на території населеного пункту при їх утриманні, за недодержання яких передбачено відповідальність відповідно до законодавства.

1.8. Органи місцевого самоврядування забезпечують вільний доступ населення до затверджених Правил.

2. СКЛАД І ЗМІСТ ПРАВИЛ УТРИМАННЯ ДОМАШНІХ ТВАРИН В НАСЕЛЕНИХ ПУНКТАХ

2.1. Правила складаються з текстової та графічної частин.

2.2. Текстова частина Правил включає:

1) визначення сфери дії Правил та учасників правовідносин у цій сфері;

2) забезпечення державних, громадських та приватних інтересів, відкритості та доступності Правил;

3) участь громадян і громадських організацій у виконанні Правил;

4) порядок громадського обговорення проекту Правил;

5) порядок внесення змін до Правил;

6) вимоги до утримання домашніх тварин в населених пунктах;

7) вигул домашніх тварин;

8) вилов та тимчасова ізоляція домашніх тварин;

9) функціонування притулків безпритульних тварин;

10) умертвіння тварин;

11) поховання, переробка або утилізація померлих тварин;

12) інші вимоги Правил;

13) здійснення контролю за виконанням Правил;

14) встановлена законом відповідальність громадян та юридичних осіб за порушення Правил;

15) перелік законодавчих та нормативно-правових актів, на основі яких діють Правила.

Текстова частина Правил утримання домашніх тварин в населених пунктах може включати інші питання відповідно до законодавства.

2.3. Графічна частина Правил включає схему використання територій населеного пункту для вигулу домашніх тварин, в якій схематично встановлюються межі розміщення майданчиків для вигулу домашніх тварин на території населеного пункту

Графічна частина Правил утримання домашніх тварин в населених пунктах може включати інші питання відповідно до законодавства.

3. ТЕКСТОВА ЧАСТИНА ПРАВИЛ УТРИМАННЯ ДОМАШНІХ ТВАРИН В НАСЕЛЕНИХ ПУНКТАХ

3.1. Визначення сфери дії Правил та учасників правовідносин у цій сфері

У цьому розділі Правил визначається їх спрямованість стосовно правових, економічних, екологічних, соціальних та організаційних засад утримання домашніх тварин в населеному пункті.

Поняття, що використовуються в Правилах, мають вживатись у значенні, наведених у Законах України "Про благоустрій населених пунктів", "Про захист тварин від жорстокого поводження", "Про місцеве самоврядування України", "Про тваринний світ", "Про охорону навколишнього природного середовища", "Про ветеринарну медицину", "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення", "Про захист населення від інфекційних хвороб", інших нормативно-правових актах та нормативних документах.

3.2. Забезпечення державних, громадських та приватних інтересів, відкритості та доступності Правил

Забезпечення державних, громадських та приватних інтересів у сфері утримання домашніх тварин в населених пунктах здійснюється за рахунок їх врахування під час розроблення та реалізації Правил.

З метою такого забезпечення органи місцевого самоврядування мають оприлюднити та організувати відкритість і доступність Правил.

Правила слід опублікувати у місцевих засобах масової інформації, у тому числі на Інтернет-сайті органу місцевого самоврядування (за наявності), а також організувати безперешкодний доступ для ознайомлення в структурних підрозділах виконавчих комітетів органів місцевого самоврядування, до компетенції яких відносяться питання утримання домашніх тварин в населеному пункті.

3.3. Участь громадян і громадських організацій у виконанні Правил

У цьому розділі, наводяться умови співпраці органу місцевого самоврядування з громадянами та громадськими організаціями.

3.4. Порядок громадського обговорення проекту Правил

На етапі розроблення Правил орган місцевого самоврядування має оприлюднити їх проект на громадських слуханнях, у місцевих засобах масової інформації, у тому числі на Інтернет-сайті (за наявності), для забезпечення громадського обговорення та отримання пропозицій і зауважень від підприємств, установ і організацій усіх форм власності, громадських організацій та громадян. Строк оприлюднення має становити не менше ніж один місяць.

За результатами розгляду пропозицій та зауважень до проекту Правил складається таблиця розбіжностей з обгрунтуванням тих пропозицій та зауважень, які були не враховані або враховані частково.

3.5. Порядок внесення змін до Правил

Внесення змін до Правил здійснюється органами місцевого самоврядування у встановленому законодавством порядку.

Рекомендується один раз на три роки або за необхідності раніше розглядати питання щодо доцільності внесення змін до Правил.

Під час внесення змін до Правил зберігаються вимоги щодо їх громадського обговорення і розгляду пропозицій та зауважень до них.

3.6. Вимоги до утримання домашніх тварин в населених пунктах

Загальні правила утримання домашніх тварин в населених пунктах мають виключати жорстокість поводження з ними.

Умови утримання домашніх тварин в населених пунктах повинні відповідати їх біологічним, видовим та індивідуальним особливостям, а також задовольняти їх природні потреби в їжі, воді, сні, рухах, контактах із собі подібними, у природній активності та інші потреби.

Кількість домашніх тварин, що утримуються, обмежується можливістю забезпечення їм умов утримання відповідно до вимог Закону України "Про захист тварин від жорстокого поводження".

Місце утримання домашніх тварин повинно бути оснащено таким чином, щоб забезпечити необхідні простір, температурно-вологісний режим, природне освітлення, вентиляцію та можливість контакту тварин із природним для них середовищем.

Утримання домашніх тварин у дитячих закладах допускається за умови забезпечення постійного догляду за тваринами відповідно до вимог Закону України "Про захист тварин від жорстокого поводження".

Особа, яка утримує домашню тварину, зобов'язана:

• забезпечити домашній тварині необхідні умови, що відповідають її біологічним, видовим та індивідуальним особливостям, відповідно до вимог Закону України "Про захист тварин від жорстокого поводження";

• дотримуватися санітарно-гігієнічних норм експлуатації житлового приміщення, де утримується домашня тварина (місце постійного утримання), та норм співжиття.

Особи, які утримують домашніх тварин, мають право з'являтися з ними поза місцями їх постійного утримання (супроводжувати їх).

Супроводжувати домашню тварину може особа, яка досягла 14-річного віку.

Особа, яка супроводжує тварину, зобов'язана забезпечити:

• безпеку оточуючих людей і тварин, а також майна від заподіяння шкоди супроводжуваною домашньою твариною;

• безпеку супроводжуваної домашньої тварини;

• безпеку дорожнього руху при проходженні з домашньою твариною біля транспортних шляхів і при їх переході шляхом безпосереднього контролю за її поведінкою.

Рекомендується обмежити повідки для собак довжиною не більше 1,2 метра.

При супроводженні домашніх тварин не допускається залишати їх без нагляду.

Дозволяється утримувати:

• домашніх тварин - у квартирах, де проживає кілька сімей, - лише за письмовою згодою всіх мешканців квартири. При цьому не дозволяється утримувати домашніх тварин у місцях загального користування. Рекомендується встановити норму - одна домашня тварина в квартирі;

• домашніх тварин - у "зоокутках" дитячих, освітніх, наукових, санаторно-курортних і оздоровчих закладів - з дозволу відповідного органу за погодженням з органами державної санітарно-епідеміологічної служби та ветеринарної медицини;

• домашніх тварин - у вільному вигулі на ізольованій, добре огородженій території (в ізольованому приміщенні) на прив'язі або без неї;

• домашніх тварин - юридичними особами: для охорони - в обладнаних приміщеннях або на прив'язі; для дослідної мети - у вольєрах, біологічних клініках (віваріях) або в розплідниках;

• собак - без повідків і намордників під час оперативного використання правоохоронними органами, собак спеціального призначення, а також собак під час муштри, на полюванні, на навчально-дресирувальних майданчиках.

Рекомендується встановити вимогу до висоти огорожі вольєрів, майданчиків тощо в розмірі не менше 2,5 метри.

Фізичні та юридичні особи, які утримують домашніх тварин, зобов'язані дотримуватися вимог нормативно-правових актів в цій сфері, санітарно-гігієнічних і ветеринарних норм та правил, а також не допускати порушень прав і законних інтересів інших фізичних і юридичних осіб та не створювати загрози безпеці людей, а також інших тварин.

При поводженні з тваринами не допускається:

• використання оснащень, інвентарю, що травмують тварин;

• примушування тварин до виконання неприродних для них дій, що призводять до травмувань;

• нанесення побоїв, травм з метою примушування тварин до виконання будь-яких вимог;

• використання тварин в умовах надмірних фізіологічних навантажень тощо.

• При проведенні больових процедур обов'язкове застосування знеболюючих препаратів.

Забороняється:

• розведення тварин з виявленими генетичними змінами, що спричиняють їм страждання;

• розведення тварин зі спадково закріпленою агресивністю;

• примушування до нападу одних тварин на інших, крім випадків використання собак мисливських порід, інших ловчих звірів та птахів для полювання;

• проведення генетичних змін на тваринах;

• застосування до тварин фармакологічних та механічних засобів допінгу;

• інші дії чи бездіяльність, що суперечать принципам захисту тварин від жорстокого поводження.

При поводженні з домашньою твариною особа, яка її утримує, зобов'язана:

• дбати про домашню тварину, забезпечити їй достатню кількість їжі та постійний доступ до води;

• надавати можливість домашній тварині здійснювати необхідні рухи, контактувати з собі подібними;

• забезпечити наявність намордника, повідка, що необхідні для здійснення вигулу домашньої тварини поза місцем її постійного утримання;

• забезпечити наявність на домашній тварині нашийника з ідентифікуючими позначками;

• забезпечувати своєчасне надання домашній тварині ветеринарних послуг (обстеження, лікування, щеплення тощо);

• негайно повідомляти медичну або ветеринарну установу про випадки заподіяння домашньою твариною ушкоджень здоров'ю людині або іншим тваринам;

• негайно доставляти домашню тварину, яка вчинила дії, передбачені абзацом сьомим цієї статті, у ветеринарну установу для огляду;

• запобігати неконтрольованому розмноженню домашніх тварин.

В цьому розділі також необхідно зазначити механізм реєстрації та ідентифікації домашніх тварин органами місцевого самоврядування.

Цим розділом встановлюються обмеження щодо утримання в населеному пункті потенційно небезпечних собак, та собак, що визнані небезпечними.

3.7. Вигул домашніх тварин

В цьому розділі зазначаються визначені органами місцевого самоврядування місця для вигулу домашніх тварин, а також відображається механізм збирання, перевезення та подальшої переробки, утилізації або захоронення екскрементів домашніх тварин.

Органам місцевого самоврядування доцільно створити майданчики або зони для вигулу домашніх тварин, насамперед для вигулу собак, огородити їх та встановити інформаційні таблички для маршрутного орієнтування.

Необхідно заборонити викидати екстременти домашніх тварин в контейнери для збору побутових відходів чи захоронювати їх у не відведених для цього місцях.

Для цього потрібно створити мережу контейнерів для збирання екскрементів домашніх тварин, графіки їх перевезення для подальшої переробки, утилізації або захоронення.

В Правилах необхідно встановити вимогу до власників домашніх тварин щодо вигулу домашніх тварин з обов'язковим прибиранням екскрементів після них.

3.8. Вилов та тимчасова ізоляція домашніх тварин

Вилов безпритульних (загублених, покинутих, залишених без опіки і бродячих) тварин проводиться з метою:

• повернення їх власникам;

• регулювання їх чисельності відповідно до вимог Закону України "Про захист тварин від жорстокого поводження".

Забороняється використовувати методи вилову, технічні пристрої і препарати, що травмують тварин або небезпечні для їх життя і здоров'я.

У разі виникнення або загрози виникнення епізоотій і в інших небезпечних ситуаціях заходи, необхідні для скорочення чисельності тварин, які становлять небезпеку, регулюються в порядку, що встановлюється центральним органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища.

Собаки, незалежно від породи, належності та призначення, у тому числі й ті, що мають нашийники з номерними знаками і намордники, але знаходяться без власника на вулицях, площах, ринках, у скверах, садах, на бульварах, пляжах, у громадському транспорті, дворах та інших громадських місцях, вважаються безпритульними і підлягають вилову.

Тимчасовій ізоляції підлягають собаки, коти та інші домашні тварини в разі, якщо на це є відповідне рішення органів санітарно-епідеміологічної служби та ветеринарної медицини, а також ті, що завдали тілесних ушкоджень людині або іншій домашній тварині.

Тимчасова ізоляція домашніх тварин може проводитись у примусовому порядку, якщо домашня тварина є небезпечною для оточуючих.

Тимчасово ізольовані домашні тварини протягом семи днів з дня їх вилову повинні бути обстежені і після висновків державної установи ветеринарної медицини про стан здоров'я тварин повертаються власникам (після сплати витрат на обстеження і утримання), а в разі виявлення обставин, що можуть загрожувати життю та здоров'ю оточуючих, передаються спеціалізованим організаціям для подальшого лікування чи умертвіння.

Для забезпечення вилову та тимчасової ізоляції собак, котів та інших домашніх тварин органами місцевого самоврядування можуть створюватися комунальні служби або підприємства з питань утримання та поводження з тваринами в населених пунктах відповідно до місцевих програм регулювання чисельності тварин у населених пунктах, про що зазначається в Правилах.

Вилов собак, котів та інших домашніх тварин окремими громадянами забороняється, крім випадків, коли ці тварини є небезпечними для оточуючих та проявляють агресивність, створюючи загрозу безпеці людей.

Вилов собак, котів та інших домашніх тварин, як правило, проводиться за відсутності сторонніх осіб із 5-ї до 7-ї години або після 20-ї години (влітку - після 22-ї години).

Виловлені безпритульні домашні тварини протягом семи днів з дня їх вилову обов'язково утримуються на карантинних майданчиках служби або підприємства, що здійснює вилов, і можуть бути повернуті власникам із дозволу ветеринарної установи після пред'явлення реєстраційного посвідчення та оплати вартості витрат на вилов і утримання.

Виловлені бродячі домашні тварини протягом п'яти днів з дня їх вилову утримуються на карантинних майданчиках служби або підприємства, що здійснює вилов, і можуть бути передані спеціалізованим організаціям за їх бажанням для передачі їх у спеціалізовані притулки.

Якщо протягом двох місяців з моменту заявлення про затримання безпритульної тварини не буде виявлено її власника або він не заявить про своє право на неї, право власності на цю тварину переходить до особи, у якої вона була на утриманні та в користуванні.

У разі відмови особи, у якої безпритульна тварина була на утриманні та в користуванні, від набуття права власності на неї ця тварина переходить у власність територіальної громади, на території якої її було виявлено.

Повернені власникам тварини підлягають щепленню проти сказу.

Власники зобов'язані протягом тридцяти днів утримувати таких тварин в ізольованому приміщенні і за вказівкою ветеринарної установи доставляти їх для огляду.

3.9. Функціонування притулків безпритульних тварин

Притулки для тварин можуть створюватися органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, громадськими і благодійними організаціями та фізичними особами.

Притулки для тварин проводять свою діяльність за рахунок коштів їх власників, а також будь-яких інших не заборонених законом джерел.

Місцеві бюджети можуть передбачати кошти на створення притулків для тварин та відшкодування витрат притулкам по утриманню тварин незалежно від форм власності.

В Правилах зазначаються місцезнаходження притулків для безпритульних тварин та порядок приймання таких тварин та поводження з ними.

Притулок для тварин функціонує відповідно до Положення, яке затверджується центральним органом виконавчої влади з питань ветеринарної медицини.

3.10. Умертвіння тварин

Умертвіння тварин допускається:

• для одержання господарсько корисної продукції;

• для припинення страждань тварин, якщо вони не можуть бути припинені в інший спосіб;

• за необхідності умертвіння новонародженого приплоду тварин;

• при регулюванні чисельності домашніх тварин, що не утримуються людиною, але перебувають в умовах, повністю або частково створюваних діяльністю людини, у разі неможливості застосування методів біостерилізації або біологічно обґрунтованих методів;

• за необхідності умертвіння окремих тварин, які хворі на сказ чи на інше особливо небезпечне захворювання або є носіями особливо небезпечного захворювання;

• за необхідності оборони від нападу тварини, якщо життя або здоров'я людей знаходиться в небезпеці.

При умертвінні домашніх тварин мають дотримуватися такі вимоги:

• умертвіння проводиться методами, що виключають передсмертні страждання тварин;

• приміщення, де проводиться умертвіння, повинно бути відокремлене від приміщення, де утримуються інші тварини;

• забороняється застосовувати негуманні методи умертвіння тварин, що призводять до загибелі від задушшя, електричного струму, больових ін'єкцій, отруєння, курареподібних препаратів, перегріву та інші больові методи;

• переробка тварин дозволяється тільки після їх умертвіння;

• умертвіння тварин, що страждають, проводиться негайно, якщо їх страждання неможливо припинити іншим чином.

3.11. Поховання, переробка або утилізація померлих тварин

В цьому розділі зазначається порядок поховання померлих домашніх тварин, у тому числі шляхом кремації.

Поховання померлих домашніх тварин, у тому числі шляхом кремації, здійснюється за рахунок їх власників на місцях поховання, відведених органами місцевого самоврядування у встановленому законодавстві порядку, з дотриманням санітарно-епідеміологічного та екологічного законодавства.

За згодою власника та за його рахунок можлива переробка або утилізація померлих домашніх тварин з дотриманням санітарно-епідеміологічного та екологічного законодавства. Переробка або утилізація померлих безпритульних тварин здійснюється за рахунок коштів місцевого бюджету.

Необхідно заборонити викидати трупи домашніх тварин в контейнери для збору побутових відходів чи захоронювати їх у не відведених для цього місцях

3.12. Інші вимоги Правил

У цьому розділі можуть встановлюватись додаткові вимоги до утримання домашніх тварин в населених пунктах.

Необхідно вказати механізм сплати збору з власників собак згідно із Законом "Про систему оподаткування".

Транспортування домашніх тварин в населених пунктах, поводження з тваринами, що використовуються у видовищних заходах, у спорті, при організації дозвілля, а також поводження з тваринами, що використовуються в наукових експериментах, тестуванні, навчальному процесі, виробництві біологічних препаратів, має здійснюватись відповідно до законодавства.

Провадження господарської діяльності, пов'язаної з використанням та утриманням домашніх тварин, здійснюється при умові отримання ліцензії відповідно до законодавства.

3.13. Здійснення контролю за виконанням Правил

Контроль за виконанням Правил здійснюють органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до компетенції.

Органи внутрішніх справ (патрульно-постова служба та дільничні інспектори міліції) здійснюють нагляд за дотриманням порядку вигулу домашніх тварин (собак) у громадських місцях та вживають відповідних заходів у разі порушення законодавства про порядок поводження й утримання домашніх тварин.

Міліція в порядку, встановленому Законом України "Про міліцію", має право на застосування вогнепальної зброї до домашньої тварини в разі, якщо її поведінка створює загрозу для здоров'я людини.

Громадський контроль у сфері захисту тварин від жорстокого поводження здійснюється громадськими інспекторами з охорони навколишнього природного середовища, у сфері благоустрою населених пунктів громадськими інспекторами з благоустрою.

Громадські інспектори здійснюють свою діяльність відповідно до законодавства.

Контроль у сфері захисту тварин від жорстокого поводження може здійснюватися згідно із законодавством громадськими організаціями, статутною метою яких є захист тварин від жорстокого поводження.

3.14. Встановлена законом відповідальність громадян та юридичних осіб за порушення Правил

За порушення вимог Правил та законодавства про утримання домашніх тварин в населених пунктах винні особи несуть кримінальну, адміністративну та цивільно-правову відповідальність згідно із законодавством.

3.15. Перелік законодавчих та нормативно-правових актів, на основі яких діють Правила

В цьому переліку має бути відображено законодавчі та нормативно-правові акти, на основі яких діють Правила. Серед них: Закони України "Про благоустрій населених пунктів", "Про захист тварин від жорстокого поводження", "Про місцеве самоврядування України", "Про тваринний світ", "Про охорону навколишнього природного середовища", "Про ветеринарну медицину", "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення", "Про захист населення від інфекційних хвороб", інші нормативно-правові акти та нормативні документи.

 

Начальник Управління благоустрою
та комунального обслуговування
 

 
Я. А. Стеценко
 


 

Додаток
до наказу Міністерства з питань житлово-комунального господарства України
від 9 листопада 2007 р. N 175 


РЕКОМЕНДОВАНИЙ ПЕРЕЛІК
порід собак, визнаних як потенційно небезпечні

1. Акіта-іну.

2. Американський бульдог.

3. Американський стафордширський тер'єр.

4. Англійський мастиф.

5. Аргентинський дог.

6. Бельгійська вівчарка.

7. Бернський зенненхунд.

8. Бордоський дог.

9. Бразильська філа.

10. Бульмастиф.

11. Бультер'єр.

12. Доберман.

13. Кавказька вівчарка.

14. Кане корсо.

15. Мастіно неаполетано.

16. Московська сторожова.

17. Німецька вівчарка.

18. Німецький дог.

19. Перо преса канаріо.

20. Південноруська вівчарка.

21. Пітбультер'єр.

22. Різеншнауцер.

23. Родезійський ріджбек.

24. Ротвейлер.

25. Середньоазіатська вівчарка.

26. Тосаіну.

27. Чорний тер'єр.

28. Німецький боксер.

29. Фокстер'єр.

30. Ягтер'єр німецький.

31. Метиси вищезазначених порід з явними фенотипічними ознаками.

 

Начальник Управління благоустрою
та комунального обслуговування
 

 
Я. А. Стеценко
 

МІНІСТЕРСТВО З ПИТАНЬ ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ

НАКАЗ

від 9 листопада 2007 року N 175

Про затвердження Методичних рекомендацій з розроблення правил утримання домашніх тварин в населених пунктах

З метою удосконалення підходів до розроблення органами місцевого самоврядування правил утримання домашніх тварин в населених пунктах відповідно до Законів України "Про благоустрій населених пунктів" та "Про захист тварин від жорстокого поводження" наказую:

1. Затвердити Методичні рекомендації з розроблення правил утримання домашніх тварин в населених пунктах, що додаються.

2. Управлінню благоустрою та комунального обслуговування (Я. А. Стеценко) довести цей наказ до відома місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.

3. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Р. М. Крамаренка.

 

Міністр 

О. П. Попов