ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ З ПРОМИСЛОВОЇ
БЕЗПЕКИ, ОХОРОНИ ПРАЦІ ТА ГІРНИЧОГО НАГЛЯДУ
Н А К А З
06.10.2008 N 213
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
3 листопада 2008 р.
за N 1067/15758
Про затвердження Правил
охорони праці у птахівництві
Відповідно до Закону України "Про охорону праці" ( 2694-12 )
Н А К А З У Ю:
1. Затвердити Правила охорони праці у птахівництві (далі -
Правила), що додаються.
2. Начальнику відділу організації державного нагляду в
агропромисловому комплексі та соціально-культурній сфері
Ткачову В.С. протягом п'яти днів забезпечити подання цього
наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.
3. Начальнику управління нормативно-правового та юридичного
забезпечення Прохорову В.В. включити наказ до Державного реєстру
нормативно-правових актів з охорони праці ( v0102516-06 ) та
розмістити на веб-сторінці Держгірпромнагляду.
4. Заступнику начальника відділу персоналу, діловодства та
спецроботи Кравцю В.Ю. забезпечити опублікування наказу в засобах
масової інформації.
5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника
Голови Держгірпромнагляду Долматова О.І.
Голова Держгірпромнагляду С.О.Сторчак
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Державного комітету
України з промислової
безпеки, охорони праці
та гірничого нагляду
06.10.2008 N 213
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
3 листопада 2008 р.
за N 1067/15758
ПРАВИЛА
охорони праці у птахівництві
I. Загальні положення
1.1. Ці Правила поширюються на всіх суб'єктів господарювання,
які займаються вирощуванням та триманням птиці, виробництвом та
первинною обробкою продукції птахівництва.
1.2. Роботодавець зобов'язаний створити на робочих місцях у
кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до вимог
нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог
законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.
1.3. Проведення розслідування та ведення обліку нещасних
випадків, професійних захворювань і аварій, що сталися у суб'єкта
господарювання, здійснюються згідно з Порядком розслідування та
ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій
на виробництві, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України
від 25.08.2004 N 1112 ( 1112-2004-п ) (НПАОП 0.00-6.02-04).
1.4. Роботодавець зобов'язаний забезпечити фінансування та
організувати проведення попереднього (під час прийняття на роботу)
і періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів
працівників відповідно до Порядку проведення медичних оглядів
працівників певних категорій, затвердженого наказом Міністерства
охорони здоров'я України від 21.05.2007 N 246 ( z0846-07 ),
зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.07.2007 за
N 846/14113, та Інструкції про застосування переліку професійних
захворювань, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я
України, Академії медичних наук України і Міністерства праці та
соціальної політики України від 29.12.2000 N 374/68/338
( z0068-01 ), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України
24.01.2001 за N 68/5259.
1.5. Під час виконання робіт на працівників можлива дія
небезпечних та шкідливих факторів згідно з ГОСТ 12.0.003-74 "ССБТ.
Опасные и вредные производственные факторы".
1.5.1. Фізичні небезпечні та шкідливі фактори:
рухомі машини і механізми (автомобілі, трактори, причепи,
мобільні, у тому числі електрифіковані кормороздавачі,
дезінфекційні установки тощо);
рухомі частини виробничого обладнання (неогороджені рухомі
частини машин, механізмів і обладнання: зубчасті, пасові,
ланцюгові передачі, карданні вали, з'єднувальні муфти, робочі
органи транспортерів, дробарок тощо);
підвищена запиленість та загазованість повітря робочої зони
(у птахівницьких приміщеннях - внаслідок виділення аміаку і
сірководню з посліду та підстилки, вуглекислого газу - при диханні
птиці, пилу - під час роздавання сухих кормів, настилання та
прибирання підстилки тощо);
підвищена або понижена температура повітря робочої зони,
поверхні обладнання, трубопроводів, технологічних матеріалів;
підвищений рівень шуму на робочому місці (під час подрібнення
кормів та роздавання їх кормороздавачами тощо);
підвищений рівень вібрації;
підвищена або понижена іонізація повітря;
підвищена або понижена вологість повітря;
підвищена чи понижена рухливість повітря;
підвищене значення напруги в електричному ланцюгу, при
замиканні якого струм може пройти через тіло людини;
підвищений рівень електромагнітного випромінювання;
підвищений рівень статичної електрики;
відсутність або недостатність природного освітлення;
недостатня освітленість робочої зони;
підвищена яскравість світла;
підвищений рівень ультрафіолетового випромінювання;
підвищений рівень інфрачервоної радіації;
гострі краї, задирки, шорсткість на поверхнях інструменту й
обладнання;
розміщення робочого місця на значній висоті відносно поверхні
землі (підлоги).
1.5.2. Хімічні небезпечні та шкідливі фактори:
токсичні і подразливі (лікарські і мінеральні добавки до
кормів, дезінфікуючі та мийні засоби тощо);
такі, що впливають на репродуктивну функцію (пестициди,
агрохімікати, гази розкладу органічних речовин, відпрацьовані
гази).
1.5.3. Біологічні небезпечні та шкідливі виробничі фактори:
патогенні мікроорганізми, зокрема збудники хвороб, спільних
для птиці і людини (пташиний грип тощо), та продукти їх
життєдіяльності;
макроорганізми (рослини і тварини, культури кліток) та
продукти їх життєдіяльності.
1.5.4. Психофізіологічні шкідливі та небезпечні фактори:
фізичні перевантаження;
нервово-психічні перевантаження (розумове перенапруження,
монотонність праці, емоційні перевантаження).
1.6. Джерелами шкідливих і небезпечних факторів можуть бути:
зовнішні метеорологічні фактори (вітер, опади, гроза, сонячне
випромінювання, низька або висока температура зовнішнього повітря,
ожеледиця тощо);
транспорт, що рухається;
машини і механізми технологічних систем;
неправильні режими роботи технологічних систем;
птиця;
патогенні мікроорганізми;
інженерні комунікації;
обладнання, що працює під тиском;
пестициди та агрохімікати, що застосовуються;
електрифіковане обладнання, інструмент і електропроводка;
інвентар, інструмент та обладнання, не придатні до
застосування при виконанні робочих операцій;
ручні роботи, що викликають фізичні і нервово-психічні
перевантаження.
II. Вимоги до персоналу, що бере участь
у виробничому процесі
2.1. Працівники суб'єктів господарювання при прийнятті на
роботу і періодично в процесі роботи повинні проходити навчання,
інструктаж і перевірку знань з питань охорони праці відповідно до
вимог Типового положення про порядок проведення навчання і
перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом
Державного комітету України з нагляду за охороною праці від
26.01.2005 N 15 ( z0231-05 ), зареєстрованого в Міністерстві
юстиції України 15.02.2005 за N 231/10511 (далі -
НПАОП 0.00-4.12-05).
2.2. Особи, відповідальні за технічний стан і безпечну
експлуатацію машин, механізмів і обладнання підвищеної небезпеки,
та посадові особи, службові обов'язки яких пов'язані з
керівництвом та контролем за виконанням робіт з підвищеною
небезпекою, підготовкою персоналу для обслуговування машин,
механізмів та устаткування підвищеної небезпеки, відповідно до
Переліку робіт з підвищеною небезпекою ( z0232-05 ), затвердженого
наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці
від 26.01.2005 N 15 ( z0231-05 ), зареєстрованого в Міністерстві
юстиції України 15.02.2005 за N 232/10512, проходять навчання і
перевірку знань з питань охорони праці в обсязі виконуваної ними
роботи відповідно до положень розділу 5 НПАОП 0.00-4.12-05.
2.3. Працівники та посадові особи суб'єктів господарювання
повинні проходити інструктажі, спеціальне навчання та перевірку
знань з питань пожежної безпеки відповідно до вимог Типового
положення про інструктажі, спеціальне навчання та перевірку знань
з питань пожежної безпеки на підприємствах, в установах та
організаціях України ( z1148-03 ), затвердженого наказом
Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах
захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від
29.09.2003 N 368 ( z1147-03 ), зареєстрованого в Міністерстві
юстиції України 11.12.2003 за N 1148/8469 (НАПБ Б.02.005-2003).
2.4. Працівники та посадові особи, які не пройшли навчання і
перевірки знань з питань охорони праці та пожежної безпеки, до
роботи не допускаються.
2.5. До виконання робіт із підвищеною небезпекою не
допускаються жінки та особи молодші 18 років.
III. Санітарно-побутове забезпечення працівників
3.1. Для санітарно-побутового забезпечення працівників
потрібно обладнувати спеціальні приміщення відповідно до СНиП
2.09.04-87 "Административные и бытовые здания" (далі -
СНиП 2.09.04-87).
3.2. Не дозволяється використовувати санітарно-побутові
приміщення не за призначенням.
3.3. Побутові приміщення слід розміщувати у місцях з
найменшою дією шуму та інших шкідливих виробничих факторів.
3.4. Побутові приміщення можна розміщувати в окремих будинках
або в прибудовах до виробничих будинків і споруд. В окремих
випадках, якщо це не суперечить санітарно-технічним, технологічним
та протипожежним вимогам, допускається розміщення побутових
приміщень у виробничих будинках та спорудах з урахуванням вимог
СНиП 2.09.02-85 "Производственные здания" (далі -
СНиП 2.09.02-85).
3.5. Побутові приміщення вибухопожежонебезпечних виробництв
повинні розташовуватися в окремо розміщених будинках та спорудах
чи на першому поверсі виробничого приміщення, але не ближче 20 м
від приміщень вибухопожежонебезпечних виробництв або робіт.
3.6. Під побутовими приміщеннями і над ними не дозволяється
розміщувати вибухопожежонебезпечні виробництва та склади
легкозаймистих речовин.
3.7. Для працівників, які виконують роботу на відкритому
повітрі чи в неопалюваних приміщеннях із температурою повітря на
робочих місцях нижче +10 град. С, слід передбачати приміщення для
обігрівання.
3.8. Роботодавець повинен обладнати приміщення для
обігрівання і відпочинку працівників або надати засоби для
обігріву. Засоби для обігріву надаються на місці роботи або
безпосередньо біля нього. Засоби повинні бути технічно справними і
відповідати вимогам пожежної безпеки.
3.9. Працівників слід забезпечувати доброякісною питною
водою. Автомати з газованою водою, фонтанчики, закриті бачки з
фонтануючими насадками розміщують у проходах виробничих приміщень,
у приміщеннях для відпочинку, у вестибюлях та на виробничих
майданчиках поза будівлями.
3.10. Побутові приміщення, приміщення для сушіння, знепилення
й знезараження спеціального та робочого одягу повинні відповідати
вимогам СНиП 2.09.04-87.
3.11. Приміщення для прання спеціального одягу та інших
засобів індивідуального захисту (далі - ЗІЗ) мають відповідати
вимогам СНиП 2.09.02-85. Приміщення для прання слід розміщувати
поруч із приміщенням для знезараження спеціального одягу і взуття.
3.12. Усі санітарно-побутові приміщення та інвентар, що в них
міститься, повинні бути справними й триматися у належному
санітарному стані.
IV. Вимоги до застосування засобів захисту
працівників
4.1. На роботах із шкідливими і небезпечними умовами праці, а
також роботах, пов'язаних із забрудненням або несприятливими
метеорологічними умовами, працівникам повинні видаватися
безоплатно за встановленими нормами спеціальний одяг, спеціальне
взуття та інші ЗІЗ, а також мийні та знешкоджувальні засоби.
Працівники, які залучаються до разових робіт, пов'язаних з
ліквідацією наслідків аварій, стихійного лиха тощо, що не
передбачені трудовим договором, також повинні бути забезпечені
зазначеними засобами.
4.2. Забезпечення ЗІЗ здійснюється відповідно до Положення
про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом,
спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту,
затвердженого наказом Державного комітету України з промислової
безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 24.03.2008 N 53
( z0446-08 ), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України
21.05.2008 за N 446/15137, і Типових норм безплатної видачі
спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів
індивідуального захисту працівникам сільського та водного
господарства, затверджених наказом Комітету по нагляду за охороною
праці України від 10.06.98 N 117 ( z0449-98 ), зареєстрованих в
Міністерстві юстиції України 14.07.98 за N 449/2889 (далі - НПАОП
0.00-3.01-98).
4.3. Засоби захисту працівників, які застосовуються під час
виконання виробничих процесів, указаних у цих Правилах, повинні
відповідати вимогам ГОСТ 12.4.011-89 "ССБТ. Средства защиты для
работающих. Общие требования и классификация"та іншим відповідним
Стандартам системи безпеки праці (далі - ССБТ).
4.4. Працівники повинні забезпечуватись ЗІЗ протягом усього
виробничого процесу.
4.5. Вибір конкретного типу засобів захисту працівників
повинен здійснюватися з урахуванням вимог охорони праці для даного
технологічного процесу або виду робіт.
4.6. Відмова одного з засобів захисту або його елемента не
повинна призводити до припинення нормального функціонування інших
засобів захисту.
4.7. Працівники повинні бути навчені правилам користування і
найпростішим методам перевірки справності ЗІЗ (респіраторів,
протигазів, запобіжних поясів, окулярів тощо) та пройти тренування
з їх застосування.
4.8. Комплект ЗІЗ (спецодяг, спецвзуття, рукавиці, рукавички,
захисні окуляри, респіратори або протигази) повинен бути
підібраний індивідуально та закріплений за кожним працівником на
весь період роботи.
4.9. Працівники, що контактують з пестицидами, під час
проведення обробки приміщень повинні бути забезпечені ЗІЗ з
урахуванням властивостей препаратів, що застосовуються.
4.10. Підбір ЗІЗ органів дихання і контроль за правильністю
їх використання здійснюють відповідно до Правил вибору та
застосування засобів індивідуального захисту органів дихання,
затверджених наказом Державного комітету України з промислової
безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 28.12.2007 N 331
( z0285-08 ), зареєстрованих в Міністерстві юстиції України
04.04.2008 за N 285/14976 (НПАОП 0.00-1.04-07).
4.11. При використанні ЗІЗ органів дихання слід ураховувати
час захисної дії фільтрувальних пристроїв. Поява запаху пестициду
або іншої речовини, що застосовується, під маскою справного
респіратора або протигаза свідчить про непридатність
фільтрувальних пристроїв і потребує негайної їх заміни.
4.12. Під час приготування мийних і дезінфекційних розчинів і
пересипання пилоподібних мийних засобів із заводської упаковки у
витратну тару слід користуватися ЗІЗ: респіраторами, захисними
окулярами, гумовими рукавичками, прогумованим фартухом і гумовими
чоботами.
4.13. Під час приготування розчину хлорного вапна слід
захищати органи дихання протигазом з патронами марки Б, КД або
інших марок аналогічного призначення.
4.14. Під час опромінення інкубаційних яєць, обігріву птиці,
виконання інших робіт, пов'язаних з використанням джерел
ультрафіолетового або інфрачервоного випромінювання, працівників
слід забезпечувати засобами, що забезпечують захист від дії цих
шкідливих і небезпечних виробничих факторів.
4.14.1. Для захисту від надмірного інфрачервоного
випромінювання застосовують захисні екрани: хімічні (хімічні
речовини, креми, що поглинають випромінювання) і фізичні
(перешкоди, що поглинають чи розсіюють промені). Очі слід захищати
окулярами із захисним склом згідно із вимогами ДСТУ 2894-94
"Пристрої екранувальні для захисту від інфрачервоного
випромінювання. Параметри та загальні технічні вимоги".
4.14.2. Окуляри для захисту від інфрачервоного та
ультрафіолетового випромінювання мають відповідати вимогам ГОСТ
12.4.013-85Е "ССБТ. Очки защитные. Общие технические условия",
захисні щитки - вимогам ГОСТ 12.4.023-84 "ССБТ. Щитки защитные
лицевые. Общие технические требования и методы контроля".
Повний захист від ультрафіолетового випромінювання всіх хвиль
забезпечує флінтглас (скло, що містить окис свинцю) завтовшки
2 мм.
4.15. Працівники цехів, у яких здійснюється подрібнення
зерна, повинні бути забезпечені протипиловими респіраторами й
окулярами. Фільтри респіраторів слід замінювати в міру їх
забруднення, але не рідше одного разу за робочу зміну.
4.16. Операторів, які обслуговують прес-екструдери, слід
забезпечувати рукавицями від підвищених температур типу Тп 400
згідно з ГОСТ 12.4.103-83 "ССБТ. Одежда специальная защитная,
средства индивидуальной защиты ног и рук. Классификация".
4.17. Після закінчення роботи ЗІЗ слід очистити (провітрити,
висушити, знепилити) або знешкодити.
4.18. При проведенні робіт з дезінфекції, дезінвазії,
дезінсекції та дератизації працівників слід забезпечувати засобами
індивідуального захисту згідно з відповідними нормативами.
4.19. Прання спецодягу проводиться в міру його забруднення,
але не рідше одного разу за 6 робочих змін. Бавовняний одяг, який
абсорбує та утримує небезпечні й шкідливі речовини, підлягає
щоденному пранню. Виносити спецодяг за межі території суб'єкта
господарювання, а також віддавати його додому для прання не
дозволяється.
V. Вимоги до території та виробничих майданчиків
5.1. Територія і виробничі майданчики суб'єкта
господарювання, розміри санітарно-захисних зон повинні відповідати
вимогам ДБН Б.2.4-1-94 "Планування і забудова сільських поселень"
( v0006307-94 ) (далі - ДБН Б.2.4-1-94), ДБН Б.2.4-3-95
"Генеральні плани сільськогосподарських підприємств"
( v0017243-95 ) (далі - ДБН Б.2.4-3-95), Правила пожежної
безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства України з
питань надзвичайних ситуацій від 19.10.2004 N 126 ( z1410-04 ),
зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 04.11.2004 за
N 1410/10009 (далі - НАПБ А.01.001-2004), та Правил пожежної
безпеки в агропромисловому комплексі України, затверджених
спільним наказом Міністерства аграрної політики України і
Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах
захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від
04.12.2006 N 730/770 ( z0313-07 ), зареєстрованих в Міністерстві
юстиції України 05.04.2007 за N 313/13580 (далі -
НАПБ В.01.057-2006/200), Ветеринарно-санітарних правил для
птахівницьких господарств і вимог до їх проектування, затверджених
наказом Головного державного інспектора ветеринарної медицини
України від 03.07.2001 N 53 ( z0565-01 ), зареєстрованих у
Міністерстві юстиції України 05.07.2001 за N 565/5756 (далі -
Ветеринарно-санітарні правила для птахівницьких господарств).
5.2. Виробничі майданчики суб'єкта господарювання повинні
бути огороджені (висота огородження має бути не менше 1,6 м) і
розділені на зони за санітарною характеристикою об'єктів з
урахуванням напрямку панівних вітрів.
5.3. У темну пору доби територія повинна освітлюватися
відповідно до вимог ДБН "Природне і штучне освітлення" (далі -
ДБН В.2.5-28-2006).
5.4. Пішохідні доріжки, під'їзні шляхи до виробничих
майданчиків для приймання і вантаження різних вантажів та до інших
будинків і споруд повинні мати тверде водонепроникне покриття.
5.5. Траншеї для комбісилосу повинні мати водонепроникні
стіни і днище. У заглиблених і напівзаглиблених траншеях ухил
пандуса не повинен перевищувати 10 град.
5.6. З боку в'їзду та виїзду з траншеї повинен бути рівний
майданчик, достатній для маневрування транспортних засобів.
5.7. Сховища, з яких вибирають або вже вибрали масу, повинні
бути огороджені. Траншеї, які не підлягають подальшому
використанню, повинні бути засипані.
5.8. Трап (естакада) для вантаження (вивантаження) птиці
повинен міститися на межі території суб'єкта господарювання, щоб
вантаження (вивантаження) здійснювалося без заїзду зовнішнього
транспорту на територію.
5.9. Заглиблення, приямки, оглядові колодязі та канали, а
також монтажні прорізи повинні надійно закриватися міцними
кришками на рівні землі (підлоги). При їх відкриванні слід
установлювати бар'єрні огородження заввишки не менше 1 м і триногу
з попереджувальним знаком "Обережно! Можливе падіння" відповідно
до ГОСТ 12.4.026-76 "ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности".
Відкидні кришки обладнують пристроями для надійної їх
фіксації у відкритому та закритому положеннях.
5.10. В'їзд на територію суб'єкта господарювання повинен бути
обладнаний дезбар'єром.
5.11. Вхід працівників на територію суб'єкта господарювання,
окремих ферм, зон, підзон та майданчиків повинен здійснюватися
тільки через санпропускник. Прохід людей через транспортні ворота
не дозволяється.
5.12. У суб'єкта господарювання повинні бути розроблені і
вивішені перед в'їздом на територію та на інших видних місцях
схеми руху транспортних засобів та працівників.
5.13. Рух транспортних засобів повинен регулюватися
встановленими дорожніми знаками згідно з Правилами дорожнього
руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від
10.10.2001 N 1306 ( 1306-2001-п ).
5.14. Проїзди для транспорту і пішохідні доріжки на території
суб'єкта господарювання повинні бути вільними для руху та
періодично очищатися від снігу, бруду, відходів виробництва,
сторонніх предметів. Під час ожеледиці їх слід посипати
матеріалами, що запобігають сковзанню.
5.15. Територія суб'єкта господарювання повинна бути
обладнана водостоками. Водостоки (канави, кювети, лотки) повинні
бути в справному стані, систематично (не рідше одного разу на
місяць) очищатися і забезпечувати стікання води в місця, узгоджені
із санітарно-епідеміологічними службами міста (району).
5.16. На території суб'єкта господарювання повинні бути
обладнані спеціальні місця для відпочинку працівників та паління.
5.17. Планування мережі внутрішньогосподарських доріг повинно
виключати можливість перетинання шляхів вивезення посліду,
відходів інкубації, трупів птиці і санітарного браку з шляхами для
перевезення кормів, харчових і інкубаційних яєць, птиці.
5.18. Для працівників суб'єкта господарювання повинні бути
передбачені пішохідні доріжки завширшки не менше 1 м з твердим
покриттям. У місцях переходу через водостоки, відкриті
трубопроводи необхідно встановлювати перехідні містки завширшки не
менше 1 м із перилами заввишки 1 м.
5.19. До будинків, споруд, пожежних водойм та градирень
необхідно забезпечити вільний під'їзд транспортних засобів і
пожежних автомобілів. Кут повороту під'їзних шляхів повинен бути
не менше 45 град.
5.20. Під'їзди до пожежних гідрантів або водойм повинні мати
тверде покриття.
5.21. На території повинні бути передбачені місця зберігання
піску для посипання доріг.
5.22. Резервуарні парки та інші майданчики для зберігання
легкозаймистих та горючих рідин суб'єкта господарювання повинні
відповідати вимогам НАПБ В.01.057-2006/200 ( z0313-07 ) та
НАПБ А.01.001-2004 ( z1410-04 ).
5.23. Сховище посліду або майданчик компостування, цех
сушіння посліду повинні розміщуватися з підвітряного боку щодо
приміщень для тримання птиці і житлової забудови та нижче
водозабірних споруд.
5.24. Склади (для кормів, підстилки, яєць), цех сортування й
обробки яєць (з пунктом дезінфекції тари) повинні розміщуватися на
лінії огородження виробничої зони, щоб унеможливити заїзд
транспорту ззовні і контакт з внутрішньогосподарським транспортом
і оборотною тарою.
5.25. Майданчик для приготування робочих розчинів пестицидів,
знезараження та знешкодження використаної тари та технічних
засобів повинен бути асфальтованим або бетонованим і мати ухил у
бік бетонованого резервуара для збирання відпрацьованих рідин.
VI. Вимоги безпеки до виробничих і допоміжних
будинків та споруд
6.1. Виробничі будинки і споруди основного і виробничого
призначення суб'єкта господарювання повинні відповідати вимогам
ДБН В.2.2-1-95 "Будинки і споруди. Будівлі і споруди для
тваринництва" (далі - ДБН В.2.2-1-95), СНиП 2.09.02-85, СНиП
2.09.04-87, Ветеринарно-санітарних правил для птахівницьких
господарств ( z0565-01 ), НАПБ В.01.057-2006/200 ( z0313-07 ) та
НАПБ А.01.001-2004 ( z1410-04 ).
6.2. Нагляд за технічним станом і експлуатацією виробничих
будівель і споруд здійснюється відповідно до вимог Положення про
безпечну та надійну експлуатацію виробничих будівель і споруд
( z0424-98 ), затвердженого спільним наказом Державного комітету
будівництва, архітектури та житлової політики України і Державного
комітету України по нагляду за охороною праці від 27.11.97
N 32/288 ( z0423-98 ), зареєстрованого в Міністерстві юстиції
України 06.07.98 за N 424/2864.
6.3. Будинки і споруди суб'єкта господарювання слід
обладнувати блискавкозахистом відповідно до вимог нормативних
документів, а також захистом від статичної електрики відповідно до
вимог ГОСТ 12.1.018-93 "ССБТ. Пожаровзрывобезопасность
статического электричества. Общие требования".
6.4. Доступ на дахи приміщень, які не мають достатнього опору
навантаженням, допускається тільки за умови наявності на них
пристроїв, що дають змогу безпечно виконувати роботи.
6.5. Узимку дахи і карнизи приміщень повинні регулярно
очищатися від снігу й льоду. Шар снігу не повинен перевищувати
30 см. При очищенні потрібно застосовувати інструмент, що не
викликає пошкодження покрівлі.
6.6. Для усіх виробничих і складських приміщень повинна бути
визначена категорія вибухопожежної та пожежної небезпеки
відповідно до вимог нормативних документів. Написи про такі
відомості повинні розміщуватись ззовні на вхідних дверях будинків,
споруд, дільниць, приміщень знаками безпеки відповідно до
ГОСТ 12.4.026-76 "ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности".
6.7. Будинки та споруди суб'єктів господарювання повинні бути
обладнані знаками безпеки згідно з вимогами ДСТУ ISO 6309:2007
"Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір".
6.8. Будинки та споруди суб'єктів господарювання мають бути
обладнані засобами протипожежного захисту (установками пожежної
сигналізації, пожежогасіння, системами оповіщення про пожежу тощо)
та оснащені первинними засобами пожежогасіння відповідно до вимог
НАПБ В.01.057-2006/200 ( z0313-07 ), Переліку однотипних за
призначенням об'єктів, які підлягають обладнанню автоматичними
установками пожежогасіння та пожежної сигналізації, затвердженого
наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у
справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи
від 22.08.2005 N 161 ( z0990-05 ), зареєстрованого в Міністерстві
юстиції України 05.09.2005 за N 990/11270 (НАПБ Б.06.004-2007),
Правил експлуатації вогнегасників, затверджених наказом
Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах
захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від
02.04.2004 N 152 ( z0555-04 ), зареєстрованих в Міністерстві
юстиції України 29.04.2004 за N 555/9154 (НАПБ Б.01.008-2004),
Типових норм належності вогнегасників, затверджених наказом
Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах
захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від
02.04.2004 N 151 ( z0554-04 ), зареєстрованих в Міністерстві
юстиції України 29.04.2004 за N 554/9153 (НАПБ Б.03.001-2004),
НАПБ А.01.001-2004 ( z1410-04 ), ДБН В.2.5-13-98 "Пожежна
автоматика будинків і споруд" (далі - ДБН В.2.5-13-98).
6.9. У будинках і спорудах (крім житлових будинків), що мають
два і більше поверхи, у разі одночасного перебування на поверсі
більше 25 осіб мають бути розроблені і вивішені на видних місцях
плани (схеми) евакуації людей у разі виникнення пожежі.
6.10. У виробничих приміщеннях повинні враховуватися шумові
характеристики обладнання, що використовується. Рівень шуму не
повинен перевищувати рівня, передбаченого Санітарними нормами
виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку, затвердженими
постановою Головного державного санітарного лікаря від 01.12.99
N 37 ( va037282-99 ) (ДСН 3.3.6.037-99).
6.11. У будинках, у яких проводяться вибухонебезпечні
технологічні процеси (розмелювання зерна, сушіння посліду, у
котельних тощо), слід передбачати протипожежні перегородки і
перекриття з межею вогнестійкості не менше 45 хвилин та вихід
безпосередньо назовні відповідно до вимог СНиП 2.09.03-85
"Сооружения промышленных предприятий" та ДБН В.1.1-7- 2002 "Захист
від пожежі. Пожежна безпека об'єктів будівництва".
6.12. Поверхні будівельних конструкцій усередині приміщень
для тримання птиці повинні бути пофарбовані (побілені вапном) у
світлі тони вологостійкими фарбами і допускати вологе прибирання і
дезінфекцію. У цехах забою птиці, обробки тушок і утилізації
відходів стіни до стелі слід облицьовувати керамічною плиткою.
Стіни в інкубаторіях і вивідних залах, мийних, приміщеннях для
приготування кормів повинні бути пофарбовані або облицьовані до
стелі вологостійкими матеріалами, що допускають їх очищення,
дезінфекцію та вологе прибирання. Зовнішні поверхні будівельних
конструкцій приміщень також повинні легко піддаватися очищенню та
дезінфекції.
6.13. Підлоги в будинках і спорудах суб'єкта господарювання
повинні проектуватися відповідно до вимог ДБН В.2.2-1-95 і бути з
твердим покриттям, не слизькими, малої теплопровідності,
водонепроникними, стійкими до впливу стічної рідини, миючих
засобів і дезінфектантів. Підлоги в приміщеннях для тримання птиці
на підстилці повинні бути придатними для механізованого видалення
підстилки.
6.14. Приміщення для тримання птиці, інкубаторію, складу
яєць, забійних цехів повинні бути обладнані каналізацією для стоку
води від миття їх внутрішніх поверхонь і технологічного обладнання
відповідно до вимог нормативно-технічних актів.
6.15. Відкриті канали завглибшки більше 200 мм повинні бути
перекриті решітками, а в місцях проходу людей і проїзду
транспорту - суцільними щитами.
6.16. Ширину воріт та дверей, їх чисельність і розміри
визначають з урахуванням технологічних вимог, габаритів машин,
обладнання та параметрів будинку або споруди, але вони повинні
бути не менше протипожежних норм. У всіх виробничих будинках і
спорудах необхідно передбачати не менше двох евакуаційних виходів.
Евакуаційні шляхи та виходи повинні:
не мати сторонніх предметів та інших перепон;
забезпечувати вільний вихід з приміщень найкоротшим шляхом у
будь-який час;
бути позначені відповідними знаками, нанесеними таким чином,
щоб їх було видно з робочих місць;
бути обладнані аварійним освітленням, яке автоматично
включається у разі відключення електроструму в мережі загального
освітлення;
мати двері евакуаційних виходів, які відчиняються тільки
назовні (вони не повинні замикатися на ключ або мати запори, які
ускладнюють їх відкривання, та бути розсувними чи обертовими).
6.17. На прозорих дверях на рівні очей повинна бути нанесена
позначка.
6.18. Отвори в зовнішніх стінах, крізь які здійснюється
транспортування сипких кормів на кормороздавальні установки або
вивантаження посліду, повинні виключати протяги.
6.19. Опалювальні прилади, аспіраційні, транспортувальні
трубопроводи тощо, розташовані в проходах, перехідних галереях, на
сходових майданчиках, не повинні зменшувати допустиму ширину
проходу.
6.20. Суміжні приміщення з різко вираженими різницею
температури і вологості, які сполучаються між собою, повинні
відокремлюватися одне від одного тамбурами, коридорами,
тамбур-шлюзами, шторами або повітряними завісами.
6.21. Приміщення для вентиляційного обладнання повинні
замикатися на замок, а на їх дверях вивішуватися таблички з
написами, що забороняють вхід стороннім особам. Збереження в цих
приміщеннях матеріалів, інструментів та інших сторонніх предметів
не дозволяється.
6.22. Силові щити, шафи та ящики, розташовуються окремо від
приміщень для птиці, приміщень забійних і утилізаційних цехів,
цехів приготування кормів, переробки посліду повинні
розташовуватись в окремих приміщеннях або в кабінах відповідно до
вимог Правил безпечної експлуатації електроустановок, затверджених
наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці
від 06.10.97 N 257 ( z0011-98 ), зареєстрованих в Міністерстві
юстиції України 13.01.98 за N 11/2451 (далі - НПАОП 40.1-1.01-97)
та "Правил устройства электроустановок" (далі - ПУЕ), затверджених
Міністерством енергетики та електрифікації СРСР 06.07.84.
6.23. Склади для зберігання підстилки повинні стояти окремо
один від одного. У разі розміщення підстилки в прибудовах до
будинків останні повинні мати глухі вогнетривкі стіни й
перекриття, а виходи лише назовні.
6.24. У виробничих приміщеннях не допускається розміщення
обладнання, інвентарю, матеріалів, що не мають безпосереднього
відношення до виробництва.
6.25. Будинки і споруди, у яких установлюються стаціонарні
котельні установки, повинні відповідати вимогам Правил будови і
безпечної експлуатації парових котлів з тиском пари не більше
0,07 МПа (0,7 кгс/см. кв.), водогрійних котлів і
водопідігрівачів з температурою нагріву води не вище 115 град. С,
затверджених наказом Державного комітету України по нагляду за
охороною праці від 23.07.96 N 125 ( z0655-96 ), зареєстрованих в
Міністерстві юстиції України 05.11.96 за N 655/1680 (далі -
НПАОП 0.00-1.26-96).
6.25.1. Підлогу приміщень котельних необхідно виконувати з
негорючих матеріалів з негладкою і неслизькою поверхнею; вона
повинна бути рівною і мати пристрої для відведення води в
каналізацію.
6.25.2. Двері з приміщення котельної повинні відчинятися
назовні. Із зовнішнього боку дверей повинен бути напис про
заборону входу в котельну стороннім особам.
6.26. У складських приміщеннях мають бути вивішені таблички
із зазначенням дозволеного навантаження на перекриття.
6.27. У складських приміщеннях, у яких використовуються
електрокари, навантажувачі й інший внутрішньоцеховий транспорт,
повинні бути виділені проходи для працівників. Постійні робочі
місця повинні мати огородження, що унеможливлює випадковий наїзд
транспорту.
6.28. Будинки і споруди повинні піддаватися періодичним
технічним оглядам - загальним і окремим. Огляд необхідно проводити
відповідно до вимог нормативних документів з питань обстеження,
паспортизації, безпечної та надійної експлуатації виробничих
будинків і споруд: Правил обстеження, оцінки технічного стану та
паспортизації виробничих будівель і споруд, затверджених спільним
наказом Державного комітету будівництва архітектури та житлової
політики України і Державного комітету України по нагляду за
охороною праці від 27.11.97 N 32/288 ( z0423-98 ), зареєстрованих
в Міністерстві юстиції України 06.07.98 за N 423/2863
(НПАОП 45.2-1.01-98), Положення про спеціалізовані організації з
проведення обстежень та паспортизації існуючих будівель і споруд з
метою забезпечення їх надійності й безпечної експлуатації
( z0425-98 ), затвердженого наказом Державного комітету
будівництва, архітектури та житлової політики України і Державного
комітету України по нагляду за охороною праці від 27.11.97
N 32/288 ( z0423-98 ), зареєстрованого в Міністерстві юстиції
України 06.07.98 за N 425/2865 (СТП 228.33.06-97).
VII. Водопостачання та каналізація
7.1. Внутрішні системи водопроводу і каналізації
птахівницьких приміщень повинні відповідати вимогам ДБН В.2.2-1-95
та розділів 5.4 та 6.4 НАПБ В.01.057-2006/200 ( z0313-07 ).
7.2. Суб'єкти господарювання повинні забезпечуватися
достатньою кількістю води, необхідною для задоволення питних
потреб відповідно до санітарних норм, господарсько-виробничих
потреб та потреб пожежогасіння згідно з СНиП 2.04.01-85
"Внутренний водопровод и канализация зданий" (далі -
СНиП 2.04.01-85).
7.3. Якість питної води повинна відповідати вимогам ГОСТ
2874-82 "Вода питьевая. Гигиенические требования и контроль за
качеством" і Державних санітарних правил і норм "Вода питна.
Гігієнічні вимоги до якості води централізованого
господарсько-питного водопостачання", затверджених наказом
Міністерства охорони здоров'я України від 23.12.96 N 383
( z0136-97 ), зареєстрованих в Міністерстві юстиції України
15.04.97 за N 136/1940 (ДСанПіН 383).
7.4. Не допускається поєднання мереж господарсько-питних
водопроводів із мережею водопроводів, що подають воду для
технологічних потреб.
7.5. Для напування птиці в приміщеннях чи на вигулах
необхідно передбачати прокладання водопровідних труб для подачі
води до напувалок. Водночас не допускається прокладання
водопровідних труб у місцях, де вони можуть стикатися з послідом,
підлягати механічним впливам, заважати прибиранню посліду або
транспортуванню кормів.
7.6. У місцях перетинання водопровідних труб із електричними
дротами останні повинні бути захищені ізолювальними трубками.
7.7. Відігрівати замерзлі труби відкритим полум'ям (факелом,
паяльною лампою) не дозволяється. Місця замерзання слід
відігрівати гарячою водою або парою, дотримуючись при цьому
застережних заходів від опіків.
7.8. Напувалки у птахівницьких будівлях при потребі зміни
рівня їх установлення від підлоги або демонтажу на час прибирання
підстилки чи посліду повинні приєднуватися до внутрішнього
водопроводу і каналізації гнучкими шлангами.
7.9. У будинках і спорудах необхідно передбачати влаштування
протипожежної сигналізації та внутрішнього протипожежного
водопроводу. Мінімальні витрати води слід визначати відповідно до
вимог СНиП 2.04.01-85.
7.10. Гарячою водою будинки необхідно забезпечувати згідно з
вимогами СНиП 2.04.01-85. Витрати гарячої води розраховуються за
нормами технологічного процесу. Безпеку експлуатації трубопроводів
пари і гарячої води слід забезпечувати згідно з вимогами Правил
будови і безпечної експлуатації трубопроводів пари та гарячої
води, затверджених наказом Комітету по нагляду за охороною праці
України від 08.09.98 N 177 ( z0636-98 ), зареєстрованих у
Міністерстві юстиції України 07.10.98 за N 636/3076
(НПАОП 0.00-1.11-98).
7.11. На магістральних випусках стічних вод від проточних
напувалок слід передбачати вловлювачі для пуху та пера.
7.12. В одноповерхових будинках для кліткового тримання птиці
виробничі стічні води (від миття підлоги, миття обладнання тощо)
слід збирати та відводити до трапів відкритими лотками. Розміри
лотків визначаються розрахунком, але в усіх випадках їх глибина
повинна бути не більше 120 мм, а ширина не менше 100 мм.
7.13. Відведення промивних вод до каналізації повинно
здійснюватися закритим способом з розриванням струменя.
7.14. Зливання в каналізацію рідких стоків і стічних вод з
обладнання повинно здійснюватися способом, що забезпечує
можливість спостереження і очищення від забруднення, виключає
утворення слизької поверхні, а також забезпечує захист довкілля
від забруднення.
7.15. Стічні води будинків і споруд для тримання птиці,
поверхневі стоки з вигульних майданчиків для птиці (соляріїв) та
стоки майданчиків і споруд для зберігання та переробки посліду
слід обробляти шляхом відстоювання в локальних відстійниках, а
потім очищення в очисних спорудах.
7.16. У разі виникнення у птиці інфекційних захворювань
стічні води слід зберігати у спеціальних резервуарах протягом
усього періоду епізоотії і карантину, після чого знезаразити.
VIII. Освітлення
8.1. Освітлення приміщень для тримання птиці, інших будинків
і споруд суб'єкта господарювання повинно відповідати вимогам
Ветеринарно-санітарних правил для птахівницьких господарств
( z0565-01 ), ДБН В.2.2-1-95 та ДБН В.2.5-28-2006.
8.2. В освітлювальних установках повинні використовуватися
світильники, що задовольняють вимоги ПУЕ.
8.3. Експлуатація освітлювального обладнання повинна
проводитися згідно з НПАОП 40.1-1.21-98 ( z0093-98 ).
8.4. При встановленні світильників загального освітлення
напругою 220 В з лампами розжарювання на висоті менше 2,5 м
потрібно застосовувати світильники, конструкція яких унеможливлює
доступ до ламп без інструменту.
8.5. Світильники з люмінесцентними лампами напругою 127 В та
220 В допускається встановлювати на висоті не менше ніж 2,5 м від
підлоги за умови недоступності їх струмопровідних частин для
дотику.
8.6. Електропроводка, що прокладається до світильників,
повинна бути в металевих трубах (рукавах) або захисних оболонках.
Кабелі та незахищені проводи можна використовувати тільки для
живлення світильників з лампами розжарювання напругою не вище
42 В.
8.7. На зовнішньому боці щитів і збірок мереж освітлення
повинні бути написи (маркування) з позначенням найменування щита
або збірки, номера, що відповідає диспетчерському найменуванню. З
внутрішнього боку (наприклад, на дверцятах) повинна бути
однолінійна схема, написи значення струму плавкої вставки на
запобіжниках або номінального струму автоматичних вимикачів і
найменування електроприймачів, що отримують через них живлення.
8.8. Використання електричних мереж освітлення для
підключення інших електроприймачів не допускається.
8.9. На робочих місцях, які унаслідок відмови приладів
штучного освітлення можуть створювати небезпеку, необхідно
передбачити системи аварійного освітлення, не залежні від систем
робочого освітлення. При відключенні робочого освітлення
перемикання на аварійне повинно здійснюватися автоматично або
вручну, виходячи з доцільності за місцевими умовами і відповідно
до ПУЕ. Мережа аварійного освітлення повинна виконуватися без
штепсельних розеток.
8.10. Аварійне освітлення повинно забезпечувати освітленість
робочих поверхонь не менше 5% норми, установленої для освітлення
робочого місця при системі загального освітлення, але не менше 2
люкс; аварійне освітлення для евакуації людей повинно
забезпечувати рівень освітленості підлоги основних проходів та
сходів не менше 0,5 люкс відповідно до вимог ДБН В.2.5-28-2006.
8.11. Світильники аварійного та евакуаційного освітлення
повинні мати відмінне позначення згідно з ГОСТ 12.4.026-76 "ССБТ.
Цвета сигнальные и знаки безопасности". Світильники аварійного
освітлення можуть використовуватися як евакуаційні.
8.12. Для живлення переносних (ручних) електричних
світильників в приміщеннях підвищеної небезпеки (пташники, гаражі,
майстерні, пункти технічного обслуговування обладнання, забійні
цехи тощо) повинна застосовуватися напруга не більше 42 В, а при
виконанні робіт в особливо несприятливих умовах і в зовнішніх
установках - не більше 12 В. Штепселі освітлювальних приладів під
напругу 12-42 В не повинні входити в розетки з більш високою
номінальною напругою. У приміщеннях на всіх штепсельних розетках
повинні бути написи з позначенням номінальної напруги.
8.13. Застосування для переносного освітлення люмінесцентних
ламп, не закріплених на стійких опорах, не допускається.
8.14. Переносні світильники повинні бути обладнані захисними
скляними ковпаками і сітками для захисту від механічних пошкоджень
та виконані у вибухозахищеному варіанті. Для цих світильників слід
застосовувати гнучкі кабелі або проводи з мідними жилами,
спеціально призначені для цієї мети, з урахуванням можливих
механічних впливів.
8.15. Контроль рівнів освітленості при використанні світлових
режимів з постійним рівнем освітленості повинен здійснюватися не
рідше одного разу на рік, а також після кожної групової заміни
світильників, при використанні режимів із змінними рівнями
освітленості - після кожної зміни рівня освітленості.
Вимірювання рівня освітленості проводиться у площині робочої
поверхні згідно з вимогами ДСТУ Б В.2.2-6-97 "Будинки і споруди.
Методи вимірювання освітленості" (ГОСТ 24940-96).
8.16. Установлення в світильники мережі робочого й аварійного
освітлення ламп, потужність і колірність випромінювання яких не
відповідає проектним, а також зняття розсіювачів, екрануючих і
захисних решіток світильників тощо не допускається.
8.17. Живлення мереж внутрішнього, зовнішнього, а також
охоронного освітлення суб'єктів господарювання, як правило,
повинно передбачатися за окремими лініями.
8.18. Управління мережею зовнішнього освітлення, крім мережі
освітлення віддалених об'єктів, а також управління мережею
охоронного освітлення повинно, як правило, здійснюватися
централізовано з приміщення щита керування електрогосподарством
суб'єкта господарювання або іншого спеціального приміщення.
8.19. Мережі освітлення повинні отримувати живлення від
джерел (трансформаторів, стабілізаторів тощо), що дають змогу
підтримувати напругу в допустимих межах.
8.20. Усі роботи з технічного обслуговування й очищення
світильників слід проводити тільки після зняття напруги
електроживлення та охолодження світильників.
8.21. Очищення світильників, огляд і ремонт мереж
електричного освітлення повинен виконувати підготовлений
електротехнічний персонал. Періодичність робіт з огляду, ремонту і
очищення освітлювальних установок (наявність і цілісність скла,
решіток і сіток, справність ущільнювачів світильників спеціального
призначення тощо) повинна встановлюватися відповідальним
працівником за електрогосподарство суб'єкта господарювання
відповідно до вимог ДБН В.2.5-28-2006.
8.22. Перевірка стану стаціонарного обладнання і
електропроводки аварійного і робочого освітлення, випробування і
вимірювання опору ізоляції дротів, кабелів і заземлювальних
пристроїв повинні виконуватися згідно з вимогами
нормативно-технічних актів. Результати вимірювань оформляються
протоколом.
8.23. Періодичність чищення скла світлових прорізів
виробничих приміщень встановлюються згідно з ДБН В.2.5-28-2006
залежно від умов експлуатації, але не рідше одного разу за місяць.
8.24. Для очищення освітлювальної арматури, а також для
заміни перегорілих електроламп повинні застосовуватися пристрої,
що забезпечують безпеку цих робіт.
8.25. Люмінесцентні лампи, лампи типу ДРЛ та інші джерела, що
вийшли з ладу і містять ртуть, повинні зберігатися в спеціальному
приміщенні. Їх утилізація має проводитися відповідно до
нормативно-технічних актів.
IX. Опалення та вентиляція
9.1. Системи опалення (охолодження) і вентиляції приміщень
обладнують відповідно до вимог Державних санітарних правил
планування та забудови населених пунктів, затверджених наказом
Міністерства охорони здоров'я України від 19.06.96 N 173
( z0379-96 ), зареєстрованих в Міністерстві юстиції України
24.07.96 за N 379/1404 (далі - ДСП N 173-96), СНиП 2.04.05-91
"Отопление, вентиляция и кондиционирование" (далі - СНиП
2.04.05-91), ГОСТ 12.4.021-75 "ССБТ. Системы вентиляционные. Общие
требования" та розділів 5.2 і 5.3 НАПБ В.01.057-2006/200
( z0313-07 ).
9.2. Безпеку експлуатації трубопроводів пари і гарячої води
слід забезпечувати згідно з вимогами НПАОП 0.00-1.11-98
( z0636-98 ).
9.3. Параметри мікроклімату у приміщеннях повинні відповідати
вимогам Санітарних норм мікроклімату виробничих приміщень,
затверджених постановою Міністерства охорони здоров'я України від
01.12.99 N 42 ( va042282-99 ) (далі - ДСН 3.3.6.042-99), ГОСТ
12.1.005-88 "ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к
воздуху рабочей зоны", ДБН В.2.2-1-95, Ветеринарно-санітарних
правил для птахівницьких господарств ( z0565-01 ).
Для підтримки необхідних параметрів слід передбачати
автоматичне регулювання і блокування роботи систем опалення й
вентиляції.
9.4. Не допускається експлуатація систем опалення
(охолодження) і вентиляції приміщень з несправними
контрольно-вимірювальними приладами.
9.5. На всмоктувальних повітроводах систем вентиляції повинна
бути передбачена захисна сітка.
9.6. При застосуванні для обігрівання пташників
теплогенераторів або повітронагрівачів початковий їх запуск
повинен проводитися після перевірки всіх електричних і механічних
вузлів.
9.6.1. Для попередження вибуху парів пального, що
накопичуються у камері згоряння, запуск теплогенератора повинен
починатися продувкою її повітрям.
9.6.2. Не допускається перебувати поблизу форсунки і
нахилятися над оглядовим вікном у момент запуску теплогенератора.
9.6.3. Паливо не повинно мати домішки води. Запалювати суміш
через оглядові вікна не дозволяється.
9.7. Не дозволяється стояти перед повітронагрівачами під час
їх запуску та роботи.
9.8. У приміщеннях з електричним обігрівом підлоги потрібно
передбачити регулювання температури поверхні підлоги в
автоматичному режимі та аварійне відключення нагрівальних
елементів від електричної мережі.
9.9. Джерела зі значним виділенням конвекційної теплоти
(ділянки елементів котлів, водопідігрівачів і трубопроводів),
доступні для працівників, повинні мати теплову ізоляцію для того,
щоб температура теплоізольованих поверхонь не перевищувала
+ 43 град. С відповідно до вимог ДСТУ EN 563-2001
"Безпечність машин. Температура поверхонь, доступних до дотику.
Ергономічні дані для встановлення граничних значень температури
гарячих поверхонь". Теплоізоляція повинна бути вогнестійкою,
сталою до вологи та механічних впливів.
9.10. Джерела із значним виділенням пари, газів, пилу повинні
бути герметизовані й обладнані місцевими відсмоктувачами.
9.11. Повітряні й повітряно-теплові завіси слід розраховувати
так, щоб на час відкривання воріт, дверей і технологічних отворів
температура повітря у приміщеннях на постійних робочих місцях
згідно з ДСП-173-96 ( z0379-96 ) була не нижче ніж:
+ 14 град. С - при легкій фізичній роботі;
+ 12 град. С - під час роботи середньої важкості;
+ 8 град. С - при важкій роботі.
Відхилення фактичних значень температур в окремих точках
робочої зони від розрахункових температур допускається у межах
1-2 град. С.
9.12. Прилади контролю температури і відносної вологості
повітря потрібно встановлювати на видних місцях у всіх виробничих
приміщеннях.
9.13. Припливно-витяжна вентиляція з'єднаних між собою
приміщень повинна унеможливлювати приплив повітря із приміщення з
більшою концентрацією шкідливих газів, пари чи пилу у приміщення з
меншим умістом цих речовин.
9.14. Повітря, що відсмоктується витяжними вентиляційними
системами з вивідних інкубаторів, потрібно очищати від пуху.
9.15. Операторські, кімнати відпочинку, майстерні,
лабораторії повинні мати автономну вентиляцію.
9.16. Системи місцевої й загальнообмінної вентиляції повинні
бути роздільними.
9.17. Стики повітропроводів не повинні розташовуватися у
товщі будівельних конструкцій.
9.18. Для зменшення мікробного забруднення повітря
птахівницьких приміщень необхідно застосовувати фізичні та хімічні
засоби знезараження повітря: опромінення бактерицидними лампами з
екранами, які запобігають прямому попаданню променів на людину і
птицю, з розрахунку не менш, ніж 2-2,5 Вт/м.кв.; обробку повітря
аерозолями дезінфектантів, що допущені до застосування в
присутності птиці та людини. Для боротьби із запахами
рекомендується застосовувати озонатори, дезодоранти (хлорне вапно,
персульфат амонію тощо).
X. Вимоги до виробничого обладнання та засобів
механізації
10.1. Обладнання, призначене для виконання виробничих
процесів при приготуванні концентрованих і комбінованих кормів,
вирощуванні та триманні птиці, виробництві та первинній обробці
продукції птахівництва, має відповідати вимогам ГОСТ 12.2.003-91
"ССБТ. Оборудование производственное. Общие требования
безопасности", ГОСТ 12.2.042-91 "ССБТ. Машины и технологическое
оборудование для животноводства и кормопроизводства. Общие
требования безопасности", ГОСТ 12.2.049-80 "ССБТ. Оборудование
производственное. Общие эргономические требования", ГОСТ 12.2.061-
81 "ССБТ. Оборудование производственное. Общие требования
безопасности к рабочим местам", ПУЕ та цим Правилам.
10.2. Виробниче обладнання повинно бути вибухо- і
пожежобезпечним відповідно до вимог НАПБ Б.07.005-86, ГОСТ
12.1.004-91 "ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования", ГОСТ
12.1.010-76 (СТ СЭВ 3517-81) "ССБТ. Взрывобезопасность. Общие
требования" та ГОСТ 12.2.042-91 "ССБТ. Машины и технологическое
оборудование для животноводства и кормопроизводства. Общие
требования безопасности".
10.3. Вимоги до виробничого обладнання, що входить до
технологічної лінії, повинні враховувати можливі небезпеки,
пов'язані з їх спільним функціонуванням.
10.4. Рухомі частини виробничого обладнання і ті, що
обертаються (приводи, вали, бітери, ланцюги), повинні бути
захищені кожухами, щитами, екранами та іншими пристроями згідно з
ГОСТ 12.2.062-81 "ССБТ. Оборудование производственное. Ограждения
защитные", а зовнішні поверхні їх пофарбовані у відмітні кольори
згідно з ГОСТ 12.4.026-76.
10.5. Напрям руху чи обертання механізмів, машин, обладнання,
запірної арматури повинен бути позначений червоними стрілками
безпосередньо на рухомих деталях або огородженнях.
10.6. Корпуси, кожухи й інші зовнішні елементи обладнання
повинні мати форми і з'єднання, що забезпечують можливість
очищення обладнання від пилу й інших забруднень. Поверхні
обладнання повинні бути гладкими, без гострих кромок і задирок.
10.7. Обладнання та механізми, робота яких супроводжується
виробничим шумом і вібрацією, що перевищують допустимі санітарні
норми, потрібно забезпечувати ізолювальними пристроями,
установлювати їх на віброізолювальній основі або в ізольованих
приміщеннях згідно з Санітарними нормами виробничого шуму,
ультразвуку та інфразвуку, затвердженими постановою Головного
державного санітарного лікаря України від 01.12.99 N 37
( va037282-99 ) (ДСН 3.3.6.037-99), та Державними санітарними
нормами виробничої загальної та локальної вібрації, затвердженими
постановою Головного державного санітарного лікаря України від
01.12.99 N 39 ( va039282-99 ) (ДСН 3.3.6.039-99).
10.8. Для обмеження швидкостей, тиску, температур та інших
небезпечних чинників виробниче обладнання повинно мати запобіжні
пристрої (клапани, розривні мембрани, штифти, що зрізуються,
тощо).
10.9. Обладнання, що розташоване поза видимістю оператора,
повинно мати пристрої для аварійної зупинки (гальмування), якщо в
небезпечній зоні, що утворюється рухомими частинами обладнання,
можуть перебувати працівники.
10.10. Рухомі механізми обладнання, що підлягають мащенню,
мають бути обладнані безпечними змащувальними приладами або
пристроями.
10.11. Конструкція обладнання повинна унеможливлювати
випадкове зіткнення працівників з гарячими і переохолодженими
частинами.
10.12. Температура захисних екранів не повинна бути більше
43 град. С.
10.13. Пускові кнопки, рукоятки для пуску та зупинки
обладнання необхідно розміщувати відповідно до вимог
нормативно-технічних актів.
10.14. Виробниче обладнання має бути вкомплектоване
експлуатаційною документацією від заводу-виробника відповідно до
ГОСТ 27388-87 "Эксплуатационные документы сельскохозяйственной
техники".
10.15. Використання у складі виробничого обладнання джерел
іонізувального випромінювання має здійснюватися за умови наявності
ліцензій на провадження діяльності з використання джерел
іонізуючого випромінювання, з дотриманням вимог
нормативно-правових актів: Вимоги та умови безпеки (ліцензійні
умови) провадження діяльності з використання джерел іонізуючого
випромінювання, затверджені наказом Державного комітету ядерного
регулювання України від 02.12.2002 N 125 ( z0978-02 ),
зареєстровані в Міністерстві юстиції України 17.12.2002 за
N 978/7266 (НП 306.5.05/2.065-2002); Основні санітарні правила
забезпечення радіаційної безпеки України, затверджені наказом
Міністерства охорони здоров'я України від 02.02.2005 N 54
( z0552-05, za552-05 ), зареєстровані в Міністерстві юстиції
України 20.05.2005 за N 552/10832 (ДСП 6.177-2005-09-02).
10.16. Машини й обладнання для приготування концентрованих і
комбінованих кормів
10.16.1. Резервуари, бункери, ємності для сипучих і рідких
компонентів кормів мають бути обладнані рівнемірами або іншими
пристроями, що контролюють рівень заповнення ємності, а також
пристроями для їх обслуговування, коли можливий безпосередній
доступ і безпечний візуальний контроль.
10.16.2. Конструкція резервуарів, бункерів, ємностей та інших
подібних виробів має забезпечувати їх миття і очищення без
спускання в них персоналу.
10.16.3. Розвантажувальні частини конвеєрів повинні
обладнуватися пристроями, що запобігають пилоутворенню і
розкиданню технологічного матеріалу (спускні рукава, фартухи
тощо).
10.16.4. Бункери-накопичувачі з верхнім завантажуванням
сипких кормів повинні бути оснащені вертикальними сповільнювачами
швидкості потоку до значень не більше 1 м/с.
Зазначені бункери, розміщені всередині робочих приміщень,
повинні бути підключені до аспіраційної системи і мати закрите
виконання.
10.16.5. Затвори бункерів повинні мати електричні або
пневматичні механізми для регулювання їх положення. За
необхідності регулювання положення затворів уручну зусилля не
повинно перевищувати 150 Н.
10.16.6. Конструкція ємностей, бункерів для накопичення,
зберігання і видачі кормів повинна виключати утворення склепінь
або передбачати пристрої, які руйнують склепіння без застосування
ручної праці; не допускати злежування кормів або передбачати
пристрої для його попередження (ворушилки), захист внутрішніх
стінок від налипання кормів. У разі неминучості налипання повинні
бути передбачені засоби для очищення.
10.16.7. Відкриті горловини ємностей для зерна і
концентрованих кормів розміром більше ніж 300 мм повинні мати
захисні огородження.
10.16.8. Прес-екструдери повинні мати примусову витяжну
вентиляцію.
10.16.9. Живильники, конвеєри і норії, що транспортують
забруднені продукти, мають бути забезпечені пристроями для
збирання та видалення бруду і некондиційного продукту з-під нижніх
гілок конвеєрів без застосування ручної праці (піддони,
контейнери, очищувачі тощо).
10.16.10. Конструкція приймальних горловин живильних
механізмів, що завантажуються вручну, повинна не допускати
потрапляння рук оператора до робочих органів.
10.16.11. Дробарки та подрібнювачі повинні бути оснащені
світловим індикатором, що сигналізує про роботу електродвигуна
приводу ротора (барабана) у трьох режимах: "з недовантаженням", "у
номінальному режимі", "з перевантаженням". Водночас, кожному
режимові повинен відповідати свій колір світлового сигналу
індикатора.
10.16.12. Подрібнювачі та дробарки повинні мати пристрої
аварійного відключення, що унеможливлюють травмування працівників
при порушенні режиму роботи або виникненні несправностей, а також
пристрої, що запобігають уключенню електродвигуна приводу ротора
під час зміни решіт або при відкритій кришці дробарки.
10.16.13. Технологічні лінії та машини для приготування
концентрованих і комбінованих кормів повинні обладнуватися
пристроями (магнітними сепараторами тощо) для очищення
технологічного матеріалу від металевих та інших сторонніх
уключень.
Скребки для очищення магнітних сепараторів повинні бути
виготовлені з дерева або пластмаси.
10.16.14. Дробарки повинні бути обладнані вибухорозрядним
пристроєм, з'єднаним із трубопроводом, виведеним за межі
приміщення.
10.16.15. Подача технологічних матеріалів до ріжучих,
подрібнювальних, дозувальних та інших робочих органів повинна бути
механізована та автоматизована без додаткового ручного регулювання
(розрівнювання, пресування, додаткового завантаження тощо).
10.16.16. Пристрої подавання із захоплювальними, затискними,
пресувальними або підйомними елементами мають бути огороджені з
усіх боків, за винятком місць проходження технологічного
матеріалу. Місця проходження технологічного матеріалу, суміжні з
робочою зоною операторів, повинні бути забезпечені додатковими
засобами захисту, що виключають виробничу небезпеку.
10.16.17. Робочі органи (бітери, живильники, решета тощо), що
в процесі роботи можуть забиватися технологічним матеріалом або
сторонніми предметами, мають бути обладнані засобами запобігання,
реверсування, автоматичного вимикання, сигналізації і
самоочищення. Конструкція засобів повинна виключати можливість їх
мимовільного вмикання і вимикання.
10.16.18. Подрібнювачі коренеклубнеплодів необхідно
обладнуватипристроями, що забезпечують очищення технологічного
матеріалу від сторонніх предметів, які повинні регулярно
очищатися.
10.16.19. Оглядові люки дробарок і подрібнювачів повинні
відчинятися і зачинятися без застосування інструменту, захисні
кожухи - із застосуванням інструменту.
10.16.20. Машини для приготування вологих кормів повинні
виключати дію на обслуговуючий персонал хімікатів, пари, окропу
тощо.
10.16.21. Виконавчі механізми, робочі органи, окремі машини
технологічних ліній і комплексів з дистанційним управлінням,
віддалені від операторів чи розміщені в іншому приміщенні, а також
такі, що обслуговуються більш ніж одним оператором, повинні бути
обладнані системами автоматичної передпускової або післяпускової
сигналізації.
10.17. Обладнання для вирощування та тримання птиці
10.17.1. Конструктивні елементи обладнання для вирощування та
тримання птиці повинні відповідати вимогам ГОСТ 27282-87
"Клеточные батареи для содержания птицы. Система удаления помета.
Технические требования", ГОСТ 27377-87 "Клеточные батареи для
содержания птицы. Система сбора яиц. Технические требования", ГОСТ
27461-87 "Клеточные батареи для содержания птицы. Клетки. Основные
параметры и технические требования", ГОСТ 12.2.042-91 "ССБТ.
Машины и технологическое оборудование для животноводства и
кормопроизводства. Общие требования безопасности" і цим Правилам.
10.17.2. Дверцята кліток повинні надійно фіксуватися і не
мати погнутостей, надламів і обривів дроту чи інших конструктивних
елементів.
10.17.3. Елементи сітчастих та решітчастих підлог повинні
бути змонтовані і закріплені з розрахунку переміщення по них
працівників, вільного доступу в послідні канали під час санації
пташника та ремонту обладнання.
10.17.4. Секції годівниць повинні бути виготовлені з
корозійностійкого матеріалу або мати корозійностійке покриття,
рівну, гладку поверхню без задирок і шорсткостей.
10.17.5. Механізми роздавання кормів в годівниці повинні мати
пристрої для очищення годівниць від залишків кормів.
10.17.6. Натяжні пристрої канатно-дискових та ланцюгових
кормороздавачів повинні забезпечувати їх легке і вільне
регулювання.
10.17.7. Кожухи канатно-дискових та шнекових кормороздавачів
повинні бути усередині покриті шумопоглинальним матеріалом.
10.17.8. Привідні станції, поворотні ролики і поворотні
барабани кормороздавачів повинні мати огородження, що виключають
контакт працівників із механізмами.
Внимание! Это не полная версия документа. Полная версия доступна для скачивания.
