Email
Пароль
?
Войти Регистрация
Семинар


Інструкція з розгазування гірничих виробок, розслідування, обліку та попередження загазувань

Название (рус.) Інструкція з розгазування гірничих виробок, розслідування, обліку та попередження загазувань
Кем принят Не определен
Тип документа Інструкція
Дата принятия 01.01.1970
Статус Действующий
Скачать этот документ могут только зарегистрированные пользователи в формате MS Word




 


  ЗАТВЕРДЖЕНО

  наказ Держнаглядохоронпраці України

        від  26.10.2004р.   236

ІНСТРУКЦІЯ

З РОЗГАЗУВАННЯ ГІРНИЧИХ ВИРОБОК,

РОЗСЛІДУВАННЯ, ОБЛІКУ ТА ПОПЕРЕДЖЕННЯ

ЗАГАЗУВАНЬ

До пункту 3.5.4 Правил безпеки у вугільних шахтах

1. Загальні положення

1.1. До загазувань належать усі випадки перевищення норм концентрації метану в поперечному перерізі гірничих виробок у просвіті та у відкритих, не закладених породою або іншими матеріалами куполах.

За відсутності даних про фактичну концентрацію метану загазованими також слід вважати:

у шахтах I і II категорії за газом тупикові виробки, у яких виділяється метан у разі припинення їх провітрювання на 30 хв. і більше;

у шахтах III категорії, надкатегорних і небезпечних за раптовими викидами тупикові виробки, у яких виділяється метан, у разі припинення їх провітрювання на 5 хв. і більше.

Загазування виробок поділяються на місцеві, шарові та загальні.

Місцеве загазування скупчення метану в окремих місцях виробок, у тому числі біля бурових верстатів, комбайнів та врубових машин, у відкритих, не закладених породою або іншими матеріалами куполах, із концентрацією 2% і більше.

Шарове загазування скупчення метану у вигляді шару у виробках на ділянках довжиною понад 2 м із концентрацією 2% і більше.

Загальне загазування перевищення норми середньої за перерізом виробки концентрації метану.

1.2. За причинами виникнення загазування можуть бути аварійними й технологічними.

До аварійних належать загазування, викликані порушенням нормального провітрювання (відмова ВМП, розєднання, відставання від вибоїв і порив вентиляційних труб, руйнування вентиляційних споруд і порушення нормального режиму їх роботи, завал і затоплення виробок, забучування вуглеспусків), відмовою засобів управління газовиділенням (дегазації та ін.), суфлярами, газодинамічними явищами, за винятком викликаних струсним підриванням, а також  аварійним вимиканням джерел енергозабезпечення вентиляторів.

До технологічних належать загазування, обумовлені викидами вугілля (породи) й газу при струсному підриванні, а також підвищеним газовиділенням під час проведення робіт щодо попередження раптових викидів вугілля й газу (гідровимивання порожнин у ціликах вугілля та ін.), при попередньому розпушенні, зволоженні, відбійці вугілля вибуховим способом, виїмки вугілля комбайнами, вивантаженні вугілля з бункерів, обваленнями порід покрівлі у виробленому просторі й плановими зупинками вентиляційних, дегазаційних і газовідсмоктувальних установок.

2. Заходи щодо запобігання й ліквідації загазувань у гірничих виробках

2.1. Основними заходами щодо запобігання загазувань гірничих виробок є:

загальне або місцеве (біля джерел газовиділення) збільшення швидкості повітря;

зменшення й перерозподіл газовиділення у гірничі виробки шляхом зміни схем, способів провітрювання й дегазації вугільних пластів і бокових порід.

2.2. Якщо не вдається забезпечити необхідної для розмивання шарів і місцевих скупчень метану середньої швидкості повітря на небезпечних ділянках виробок, повинні застосовуватися способи місцевого збільшення щвидкості: установлення додаткових ВМП, ежекторів, перемичок (парусів), похилих щитків, звихрувальних трубопроводів та інших пристроїв.

ВМП у цьому випадку встановлюється відповідно до вимог пункту 3.4.3 Правил. Спеціальні пристрої, допущені Держнаглядохоронпраці для боротьби з місцевими скупченнями метану, можуть установлюватися у виробці, в якій ліквідується місцеве скупчення.

2.3. Для запобігання утворення й ліквідації місцевих скупчень метану при комбайновому способі проведення виробок необхідно використовувати ежектори (повітряні або водоповітряні) або допоміжні малогабаритні вентилятори з пневматичним або гідравлічним приводом. Ежектор (вентилятор) установлюється на корпусі комбайна, і повітря подається до різального органу у привибійну частину виробки.

Якщо у виробці прокладено два або більше вентиляційних трубопроводів, розгазувальним пристроєм обладнується один трубопровід.

Такі виробки розгазовують у наступному порядку:

клапан 2 повністю перекриває переріз патрубка 1;

плавним підняттям клапана 2 біля вибою забезпечують таку кількість повітря, при якій концентрація метану, безперервно вимірювана переносним автоматичним приладом в усті виробки, не буде перевищувати 2%;

якщо після підняття клапана 2 до верхнього граничного положення концентрація метану у вихідному струмені з виробки, що розгазовується, не буде перевищувати 2%, вмикають у безперервну роботу ВМП на інших трубопроводах.

3.8. Посадова особа, що керує розгазуванням на місці робіт, зобов'язана:

повідомити гірничому диспетчерові шахти про виконання заходів і початок робіт із розгазування;

за допомогою переносних приладів перевірити вміст метану у виробках після їх розгазування і повідомити гірничому диспетчерові про закінчення розгазування.

Вмикання ВМП під час розгазування виробок допускається після зниження концентрації метану в місцях установлення вентиляторів до 1%.

3.9. Роботи у розгазованих окремих виїмкових дільницях, очисних і тупикових виробках можуть бути відновлені за дозволом гірничого диспетчера (начальника дільниці ВТБ, його заступника або помічника, начальника зміни, головного інженера шахти, його заступника або помічника), а в розгазованих групах очисних і тупикових виробок, крил або у виробках після газодинамічних явищ, суфлярних виділень і проривів метану за дозволом головного інженера шахти. При цьому повинні бути виконані необхідні заходи щодо усунення причин, що викликали загазування.

3.10. На виїмкових дільницях і в тупикових виробках, обладнаних стаціонарними приладами контролю вмісту метану, під час кожного вимикання електроенергії апаратурою АКМ посадові особи дільниці повинні заміряти середню концентрацію метану переносним газовизначником на місці встановлення датчиків апаратури АКМ і результати вимірів повідомити гірничому диспетчерові (оператору АГК). Якщо під час виміру виявлено перевищення допустимої концентрації метану, то, незалежно від тривалості, дане перевищення оператор АГК позначає як загазування.

3.11. Усі випадки аварійних загазувань повинні розслідуватися протягом доби.

Розслідування причин аварійних загазувань тривалістю до однієї зміни повинно проводитися під керівництвом начальника дільниці ВТБ або його заступника (помічника), а тривалістю більше однієї зміни під керівництвом головного інженера шахти або його заступника (помічника).

3.12. На підставі даних Книги вимірів метану та обліку загазувань (підвищених концентрацій діоксиду вуглецю (вуглекислого газу)) начальник дільниці ВТБ один раз на півроку проводить аналіз причин загазувань виробок.

Результати аналізу подаються головному інженерові шахти і використовуються при розробці заходів щодо попередження загазувань гірничих виробок.

3.13. Під час аналізу загазувань установлюються:

кількість загазувань, що сталися за аналізований період на виїмкових дільницях, за місцями і причинами загазування і окремо за причинами технологічними й аварійними:

кількість випадків загазувань, що сталися за аналізований період у тупикових виробках, і окремо за причинами технологічними й аварійними;

середня тривалість загазувань кожної групи за обєктами (виїмкових дільниць, тупикових виробок);

кількість аварійних загазувань за видами (місцевих, шарових, загальних);

частота аварійних і технологічних загазувань виїмкових дільниць і тупикових виробок, що визначається як частка від ділення числа загазувань на середньодіюче число виїмкових дільниць і тупикових виробок відповідно.

Примітки. 1. Якщо причина загазування загальна й викликана зупинкою головних і допоміжних вентиляційних установок через аварійне вимкнення електроенергії, наприклад, під час грози, аварій у системах теплозабезпечення (вихід із ладу калориферів) та іншими причинами, кількість випадків загазувань вважають таким, що дорівнює числу загазованих виробок.

2. Загазування виїмкової дільниці (очисної виробки з прилеглими виробками) треба враховувати як один випадок.


Додаток

ЗАТВЕРДЖУЮ

Головний інженер шахти

_____________________

"____"__________200__ р.

Шахта _______________________________ організація, до складу якої входить підприємство _________________________________________________________

Пласт _________

ЗАХОДИ

з безпечного розгазування ___________________________________________

     (найменування виробки, дільниці)

1. Вимкнути напругу з електроустаткування й кабелів ___________________

(вказати виробки,

розташовані на шляху переміщення вихідного струменя під час розгазування)

2. Вивести людей з________________________________________________

(вказати виробки, розташовані на шляху переміщення вихідного

________________________________________________________________________________

струменя під час розгазування)

3. Виставити пости (на свіжому струмені) або знаки заборони в місцях за схемою провітрювання дільниці, що додається _____________________________

4. Розгазування проводити __________________________________________

      (вказати спосіб розгазування)

у такій послідовності _________________________________________________

     (вказати черговість розгазування

виробок у разі загазування декількох виробок)

5. Проводити безперервний автоматичний контроль за вмістом метану у вихідному із загазованої виробки струмені_______________________________

          (вказати тип переносного автоматичного

приладу й місце його встановлення)

6. Доповісти гірничому диспетчерові про початок і закінчення робіт із розгазування.

Начальник дільниці     

Погоджено:

Начальник дільниці ВТБ _____________________________________