Email
Пароль
?
Войти Регистрация


ДНАОП 93.0-1.06-97 Правила охорони праці при експлуатації пралень і лазень

Название (рус.) ДНАОП 93.0-1.06-97 Правила охорони праці при експлуатації пралень і лазень
Кем принят Не определен
Тип документа ДНАОП (Державні Нормативні Акти з Охорони Праці)
Рег. номер 93.0-1.06-97
Дата принятия 01.01.1970
Статус Действующий
Скачать этот документ могут только зарегистрированные пользователи в формате MS Word




Добавить свое объявление
Загрузка...
 



Емкости

ДЕРЖАВНИЙ  КОМIТЕТ УКРАЇНИ ПО НАГЛЯДУ ЗА

ОХОРОНОЮ ПРАЦI

Д Е Р Ж А В Н И Й

НОРМАТИВНИЙ АКТ ПРО ОХОРОНУ ПРАЦI

ПРАВИЛА ОХОРОНИ ПРАЦI

ПРИ ЕКСПЛУАТАЦIЇ ПРАЛЕНЬ ТА ЛАЗЕНЬ

ЗАТВЕРДЖЕНО

наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці

від 21.05097 N 143 

П Е Р Е Д М О В А

1. Розроблено: Українським науково-дослідним і конструкторсько-технологічним інститутом побутового обслуговування

Розробники:   О.Ю.Iльяшук  (відповідальний виконавець)

В.В.Корзенков  (зав.відділом)

Л.А.Мельничук  (консультант)

2. Внесено на розгляд та

затвердження: Українським  союзом об'єднань, підприємств

і  організацій  побутового  обслуговування

населення

3. Введено вперше

З М I С Т

стор.

1.   Галузь застосування 1

2.   Нормативні посилання 1

3.   Загальні положення 3

4. Вимоги до улаштування та утримання території підприємства,  будівель приміщень та споруд      4

4.1. Територія підприємства 4

4.2. Виробничі і підсобні будівлі та споруди 5

4.3. Складські приміщення 6

4.4. Санітарно-побутові приміщення 8

4.5. Допоміжні приміщення 8

4.6. Водопостачання та каналізація 8

5.   Вимоги до  технологічних  процесів та обладнання                   9

5.1. Загальні вимоги  до  технологічних  процесів                            9

5.2. Пральні 10

5.3. Лазні 16

5.4. Загальні вимоги до організації робочих місць 18

5.5. Допоміжні підрозділи 18

5.6. Ремонт і технічне обслуговування обладнання 19

5.7. Вантажопідйомні і транспортні засоби 20

6.   Заходи безпеки при виконанні робіт підвищеної небезпеки   22

6.1. Електробезпека 22

6.2. Заходи безпеки при проведенні електрозварюва-

льних і газозварювальних робіт 24

6.3. Заходи безпеки при підійманні і переміщенні вантажів 24

6.4. Заходи безпеки при експлуатації вантажопідйомних ліфтів 25

7.   Умови праці працюючих у виробничих приміщеннях підприємств пралень та лазень

7.1. Мікроклімат виробничих приміщень 26

7.2. Опалення та вентиляція 26

7.3. Освітлення 28

7.4. Шум та вібрація 28

8.   Пожежна безпека 29

9.   Вимоги до засобів захисту працюючих                               31

ПРАВИЛА ОХОРОНИ ПРАЦI

ПРИ ЕКСПЛУАТАЦIЇ ПРАЛЕНЬ ТА ЛАЗЕНЬ

1. ГАЛУЗЬ ЗАСТОСУВАННЯ

Правила встановлюють заходи щодо забезпечення належного рівня організації робіт щодо охорони праці при експлуатації пралень та лазень (далі - підприємства).

Ці Правила поширюються на всі пральні та лазні України, незалежно від форми власності та відомчого підпорядкування.

З введенням у дію цих Правил вважати такими, що не застосовуються на території України, Правила техники безопасности и производственной санитарии при эксплуатации прачечных и бань, введених в дію наказом Міністра побутового обслуговування населення УРСР від 25.08.1975 р.

2. НОРМАТИВНI  ПОСИЛАННЯ

У цих Правилах даються посилання на такі нормативні документи:

Закон України про охорону праці від 14.10.1992 р.

ДСТУ 2320-93 Роботи з хімічними речовинами на підприємствах хімічної чистки одягу та прання білизни. Вимоги безпеки.

ГОСТ 12.1.003-83 ССБТ. Шум. Общие требования безопасности. ГОСТ 12.1.004-91 ССБТ. Пожарная безопасность. Общие

требования.

ГОСТ 12.1.012-90 ССБТ. Вибрационная безопасность. Общие требования безопасности.

ГОСТ   12.1.019-79   ССБТ. Электробезопасность. Общие

требования и номенклатура видов защиты.

ГОСТ 12.1.030-81 ССБТ. Электробезопасность. Защитное заземление, зануление.

ГОСТ 12.2.003-91 ССБТ. Оборудование производственное. Общие требования безопасности.

ГОСТ 12.2.032-78 ССБТ. Рабочее место при выполнении работ сидя. Общие эргономические требования.

ГОСТ 12.2.033-78 ССБТ. Рабочее место при выполнении работ стоя. Общие эргономические требования.

ГОСТ 12.2.061-81 ССБТ. Оборудование производственное. Общие требования безопасности к рабочим местам.

ГОСТ 12.3.002-75 ССБТ. Процессы производственные. Общие требования безопасности.

ГОСТ 12.3.009-76 ССБТ.Работы погрузоразгрузочные. Общые требования безопасности

ГОСТ  12.4.009-83   ССБТ.   Пожарная техника  для защиты объектов. Основные виды. Размещение и обслуживание.

ГОСТ 12.4.010-75 ССБТ. Средства индивидуальной защиты. Рукавицы специальные. Технические условия.

ГОСТ 12.4.023-84 ССБТ. Щитки защитные лицевые. Общие технические требования и методы контроля.

ГОСТ 12.4.026-76 ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности.

ГОСТ 12.4.029-76 ССБТ. Фартуки специальные. Технические условия.

ГОСТ 2874-82 Вода питьевая.

ГОСТ 14202-69 Трубопроводы промышленных предприятий. Опознавательная окраска , предупреждающие знаки и  маркировочные щитки.

ДНАОП 0.00-1.08-94 Правила будови і безпечної експлуатації парових та водогрійних котлів, затверджені наказом Держнаглядохоронпраці від 26.05.94 N 51.

ДНАОП 0.00-1.11-90 Правила будови і безпечної експлуатації трубопроводів пари і гарячої води, затверджені Держгіртехнагляд СРСР від 09.01.90 р.

ДНАОП 0.00-4.03-93 Положення про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на підприємствах, установах і організаціях, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 10.08.93 р. N 623 та зміни до нього, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від

23.02.84 р. N 92.

ДНАОП 0.00-8.01-93 Перелік посад посадових осіб, які зобов'язані проходити попередню і періодичну перевірку знань з охорони праці, затверджений наказом Держнаглядохоронпраці від

11.10.93 р. N 94.

ДНАОП 0.00-8.02-93 Перелік робіт з підвищеною небезпекою, затверджений наказом Держнаглядохоронпраці від 30.11.93 р. N 123.

ДНАОП 0.03-3.15-86 Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень, N 4088-86, затверджені в 1986 р. Мінохорони здоров'я СРСР.

ДНАОП 0.03-4.02-94 Положення про медичний огляд працівників певних категорій, затверджене наказом МОЗ від 31.03.94 р. N 45.

ДНАОП 0.03-8.07-94 Перелік важких робіт і робіт з шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці неповнолітніх, затверджений наказом МОЗ від

31.03.94 р. N 46.

ДНАОП 0.05-3.03-81 Типові галузеві норми безплатної видачі спецодягу, спецвзуття та інших засобів індиідуального захисту робітникам і службовцям скрізних професій та посад усіх галузей народного господарства і окремих виробництв, затверджені наказом Держкомпраці СРСР 21.08.85 р.

НАОП 1.1.10-1.01.85 Правила техніки безпеки при

експлуатації електроустановок,  затверджені  Міненерго  СРСР  ЦК

галузевої профспілки 10.09.85 р.

СНиП П-2-80 Противопожарные нормы проектирования зданий и сооружений. Нормы проектрования. М.Стройиздат 1981 г.

СНиП П-4-79 Естественное и искусственное освещение. Светотехника 1979 г. N 10.

СНиП 2.04.01-85 Внутренний водопровод и канализация зданий. СниП 2.04.05-86 Отопление, вентиляция и  кондиционирование СНиП П-34-76 Горячее водоснабжение.

СНиП П-80-75 Нормы проектирования. Предприятия бытового обслуживания населения. М.Стройиздат, 1976 г.

СНиП П-89-80 Генеральные планы промышленных предприятий. СНиП 2.09.02-85 Производственные здания.

СНиП 2.09.03-85 Сооружения промышленных предприятий.

СНиП 2.09.04-87 Административные и бытовые здания.

СНиП   Ш-4-80, изд.1989 г. Техника безопасности  в

строительстве.

Граничні норми підіймання і переміщення вантажних речей неповнолітніми, затверджені наказом МОЗ України від 22.03.96 р. N 59, зареєстровані в Мінюсті України 16.04.96 р. за N 183/1208.

Правила безопасности в газовом хозяйстве.

Правила будови і безпечної експлуатації ліфтів, затверджені Державним комітетом України по нагляду за безпечним веденням робіт у промисловості і гірничому нагляду 17.06.92 р.

Правила будови і безпечної експлуатації вантажопідйомних кранів, затверджені наказом Голови Дерднаглядохоронпраці України від 16.12.93 р. N 128.

Правила пожежної безпеки в Україні, затверджені Пожнаглядом України 14.06.95 р., введені в дію наказом МВС України від

22.06.95 р. N 400.

Типове положення про навчання, інструктаж і перевірку знань працівників з питань охорони праці, затверджене наказом Держнаглядохоронпраці від 04.04.94 р. N 30 та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 12.05.94 р. за N 95/304.

П.А.Долин Справочник по технике безопасности. М.Атомиздат 1985 р.

3. ЗАГАЛЬНI ПОЛОЖЕННЯ

3.1. Особи, винні в порушенні норм з охорони праці, несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну або кримінальну відповідальність згідно з законодавством.

3.2.  В основу Правил покладені вимоги державних стандартів Системи стандартів  безпеки  праці (ССБП).

3.3. Усі нормативно-технічні документи і інструкції з охорони праці, що видаються і діють на підприємствах, повинні відповідати вимогам цих Правил.

3.4. Працівники, зайняті на підприємствах  повинні:

- пройти медичний огляд відповідно до Положення про медичний огляд працівників певних категорій;

- пройти інструктаж і навчання безпечним методам роботи і перевірку знань відповідно до Типового положення про навчання, інструктаж і перевірку знань працівників з питань охорони праці;

- знати правила гасіння вогню і вміти застосовувати перші засоби гасіння пожежі.

3.5. Відповідно до Переліку робіт з підвищеною небезпекою працівники проходять попереднє спеціальне навчання і перевірку знань з питань охорони праці не рідше двох разів на рік.

Посадові особи відповідно до Переліку посад посадових осіб, які зобов'язані проходити попередню і періодичну перевірку знань з охорони праці, до початку виконання своїх обов'язків і періодично, один раз на три роки згідно з наказом керівника підприємства проходять навчання і перевірку знань з питань охорони праці.

Повторна перевірка знань провадиться в усіх випадках порушення цих Правил і при переході на іншу роботу.

3.6. Розслідування аварій і нещасних випадків провадиться в порядку, встановленому Положенням про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на підприємствах, в установах і організаціях.

3.7. Кожний виробничий підрозділ підприємства

забезпечується:

- аптечкою, що містить у собі набір необхідних засобів для надання першої медичної допомоги відповідно до Справочника по технике безопасности;

- плакатами про правила надання першої допомоги, які вивішуються на видних місцях;

- вогнегасниками згідно з правилами пожежної безпеки.

3.8. У разі нещасного випадку потерпілому негайно надається перша медична допомога відповідно до додатку.

4. ВИМОГИ ДО УЛАШТУВАННЯ ТА УТРИМАННЯ

ТЕРИТОРIЇ  ПIДПРИґМСТВА,   БУДIВЕЛЬ,

ПРИМIЩЕНЬ ТА СПОРУД.

4.1. Територія підприємства

4.1.1. Територія підприємства та розміщені на ній будівлі повинні задовольняти вимогам технологічного процесу виробництва, СНиП П-80-75 Нормы проектирования. Предприятия бытового обслуживания населения, СНиП П-89-80 Генеральные планы промышленных предприятий, а також норм і правил пожежної безпеки.

4.1.2. Територія фабрики-пральні з усіма розміщеними на ній виробничими будівлями і допоміжними спорудами огороджується парканом не нижчим за 2 м.

4.1.3. Для входу на територію підприємства і виходу з неї спеціально обладнується контрольно-пропускне приміщення.

4.1.4. В'їзд транспорту на територію підприємства і виїзд з неї здійснюється через ворота, що відчиняються всередину території і мають пристрій для утримування їх у відчиненому положенні.

4.1.5. Територію підприємства необхідно упорядковувати та утримувати в чистоті; проходи, проїзди, входи та виходи будівель забороняється захаращувати або використовувати для зберігання відходів виробництва, будматеріалів, тари, металобрухту тощо. Сміття та відходи виробництва слід збирати в спеціальні баки (контейнери) або ящики з кришками, які щільно закриваються. Розміщують їх у відведених для них місцях і регулярно вивозять за межі підприємства.

4.1.6. Територія підприємства повинна бути рівною. Конденсаційні, каналізаційні та інші технічні колодязі закриваються кришками. Стан кришок регулярно перевіряється.

4.1.7. Проїзди для автотранспорту та доріжки для пішоходів розділяються і повинні бути вільні для пересування. Проїзди та пішохідні доріжки покриваються удосконаленими (твердими) покриттями та постійно утримуються в справному стані. У нічні години вони освітлюються згідно з діючими нормами і правилами.

4.1.8. У літній період проходи та проїзди систематично поливаються; у зимовий період - очищуються від снігу та льоду, а під час ожеледиці - посипаються піском або дрібним шлаком.

4.1.9. Узимку дахи та карнизи будівель необхідно своєчасно очищувати від снігу та льоду. Для виконання цієї роботи призначаються спеціально навчені робітники ( двірники тощо).

4.1.10. Ділянки території, вільні від забудов, доріг, проходів, площадок, водостічних канав тощо, озеленюються.

4.1.11. Матеріали, деталі та інші вантажі на території зберігаються на спеціально підготовлених площах, розвантажуються і складаються згідно з інструкціями, розробленими адміністрацією підприємства. Загромаджувати проїзди, проходи та безладно складати матеріали забороняється.

4.1.12. Резервуари, баки, бочки та інші ємкості для зберігання горючої і вибухонебезпечної рідини розміщуються на території підприємства згідно з діючими правилами зберігання цих рідин.

4.1.13. Розміри земельних ділянок для будівель лазень, їх розміщення в населених пунктах, а також санітарні та протипожежні розриви між ними та будівлями другого призначення повинні відповідати вимогам СНиП П-80-75 Нормы проектирования. Предприятия бытового обслуживания населения, СНиП П-89-80 Генеральные планы промышленных предприятий, а також норм і правил пожежної безпеки.

6.3.6. Тара для вантажів, що транспортуються,повинна бути справною, без задирок, рваних країв, виступаючих цвяхів. На перев'язаних вантажах не допускаються звисаючі кінці або петлі вірьовок, дроту, пакувальної тканини тощо.

6.3.7. Для піднімання вантажів потрібно застосовувати канати і ланцюги, які відповідають вимогам державних стандартів.

6.4. Заходи безпеки при експлуатації вантажопідйомних ліфтів.

6.4.1. Ліфтами слід користуватися в повній відповідності до Правил будови і безпечної експлуатації ліфтів.

6.4.2. Кожний щойно установлений чи реконструйований вантажний ліфт необхідно зареєструвати в органах Держнагляжохоронпраці. Експлуатація ліфта допускається тільки після його огляду і випробування, а також письмового дозволу інспектора Держнаглядохоронпраці.

6.4.3. Діючі ліфти підлягають огляду і випробуванню в термін, встановлений Держнаглядохоронпраці. Експлуатація ліфта , у якого закінчився указаний у його паспорті термін наступного випробування, не допускається.

6.4.4. Стіни шахти ліфта, що розміщений усередині будинку і з'єднує декілька поверхів, а також підлога і перекриття шахти виготовляються із вогнетривких або напіввогнетривких матеріалів.

6.4.5. Шахту і кабіну ліфта необхідно огороджувати. Огороджування шахти ліфта в межах нижнього поверху допускається виконувати для зручності огляду і обслуговування зйомними щитами. Кабіну грузового ліфта можна огороджувати металевою сіткою із дроту, з діаметром, не меншим за 1,2 мм, з отворами не більшими за 20 мм при умові влаштування по низу кабіни огородження із металевих листів заввишки від рівня підлоги 1000 мм і більше.

6.4.6. Приямок ліфта, машинне приміщення, приміщення верхніх блоків, площадку перед дверима ліфтів, проходи і коридори, що ведуть до ліфта, необхідно обладнувати стаціонарним електричним освітленням.

6.4.7. Машинне відділення ліфта повинне бути ізольованим, сухим, добре вентилюватись. Прохід до машинного відділення повинен бути вільним.

6.4.8. У машинному відділенні і приміщенні верхніх блоків забороняється:

- установлення механізмів та приладів, що не мають відношення до ліфта;

- зберігання змащувальних масел і вогненебезпечних матеріалів.

6.4.9.  На  зовнішньому  боці  всіх  дверей  шахти ліфта

прикріплюються  таблички  з  указанням  типу  ліфта  (вантажний,

вантажний з провідником тощо) і його граничної

вантажопідйомності. На  дверях  першого  поверху  або  біля  них

вивішується реєстраційний номер ліфта .

6.4.10. Біля дверей шахти на всіх поверхах і всередині кабіни необхідно вивісити інструкцію про порядок користування ліфтом зважаючи на правила охорони праці.

6.4.11. Технічний нагляд за ліфтом доручається особі, яка має посвідчення про проходження спеціального навчання і права на нагляд за ліфтами. У паспорт кожного ліфта заноситься прізвище, ім'я, по батькові та підпис особи, що відповідає за справний стан і безпечну дію ліфта.

6.4.12. Технічний огляд ліфта провадиться не рідше одного разу на десять днів. У випадку виявлення несправностей в роботі ліфта його необхідно негайно зупинити.

6.4.13. На основному завантажувальному поверсі вказується номер телефону, по якому необхідно повідомити про несправність ліфта.

6.4.14. По закінченні роботи ліфт необхідно відключити від живильної мережі.

6.4.15. Двері машинного відділення, приміщення верхніх блоків і вхід у приямок необхідно замикати на замок; ключі зберігаються в чергового електромонтера, що обслуговує ліфт.

7. УМОВИ ПРАЦI ПРАЦЮЮЧИХ У ВИРОБНИЧИХ

ПРИМIЩЕННЯХ ПIДПРИґМСТВ ПРАЛЕНЬ ТА

ЛАЗЕНЬ

7.1. Мікроклімат виробничих приміщень

7.1.1. Мікроклімат у виробничих приміщеннях пралень та лазень повинен відповідати вимогам ДНАОП 0.03-3.15-86 Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень N 4088-86.

7.2. Опалення та вентиляція

7.2.1. Виробничі і допоміжні приміщення необхідно обладнувати системами опалення та вентиляції, які забезпечують рівномірну температуру і стан повітряного середовища у відповідності до вимог СНиП 2.04.05-86 Отопление, вентиляция и кондиционирование.

7.2.2. Для забезпечення вимагаючих санітарними нормами параметрів повітряного середовища на підприємствах встановлюють системи опалення, які забезпечують рівномірне нагрівання повітря на протязі всього опалювального періоду, а також безпеку в пожежному відношенні.

7.2.3. У складах, що не опалюються, необхідно обладнувати спеціальні приміщення для зігрівання працюючих та оформлення документів.

7.2.4. При центральному опаленні цехи зі значними тепловиділеннями від технологічного обладнання необхідно забезпечувати пристроями для вимкнення нагрівальних приладів і відключення окремих частин опалювальної системи без шкоди для решти цехів, допоміжних і адміністративних приміщень.

7.2.5. Нагрівальні прилади систем опалення потрібно розміщувати безпосереньо під світловими отворами з урахуванням необхідності захисту працюючих від неспадаючих потоків холодного повітря при розміщенні постійних робочих місць на віддалі 2 м і менше від вікон у зовнішних стінах.

7.2.6. Нагрівальні прилади системи  опалення захищаються

спеціальним загороджуючим обладнанням.

7.2.7. Прилади опалення не повинні закриватися або захаращуватися.

7.2.8. В усіх виробничих приміщеннях необхідна наявність термометрів.

7.2.9. Для створення та підтримування необхідних умов повітряного середовища в робочих приміщеннях влаштовується природна, примусова припливно-витяжна або змішана вентиляція.

7.2.10. Концентрації токсичних речовин, парів і пороху в робочій зоні виробничих приміщень не повинні перевищувати гранично допустимих концентрацій, затверджених Державною санітарною інспекцією.

Гранично допустима концентрація шкідливих речовин у повітрі робочої зони повинна відповідати ДНАОП 0.03.-3.15-86 Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень.

7.2.11. Повітря, що подається системами припливної вентиляції з механічним побудженням, забирається ззовні в найменш забрудненій зоні або підлягає попередньому очищенню.

7.2.12. Видалення повітря належить передбачати

безпосередньо від місць виділення виробничих шкідливостей або із

зон найбільшого забруднення повітря в приміщенні.

7.2.13. У приміщеннях, де можливі виділення

вибухонебезпечних   речовин, встановлюють вентилятори у

вибухобезпечному виконанні.

7.2.14. Повітроколоворот вентиляційних систем

виготовляється  з  антикорозійних  і  негорючих   матеріалів   з

ретельною герметизацією швів і з'єднань.

7.2.15. Забір свіжого повітря вентиляційною системою провадиться з висоти не меншої за 2 м від землі навітряної сторони, а в зеленій зоні - не меншої за 1 м. Забруднене повітря усувається через спеціальний отвір. Засоби захисту від метеоопадів не повинні заважати усуненню забрудненого повітря.

7.2.16. Незалежно від наявності шкідливих виділень і вентиляційних пристроїв у вікнах виробничих приміщень для забезпечення природного провітрювання необхідно передбачити фрамуги чи кватирки, що відчиняються.

7.2.17. Для відкривання фрамуг, вікон, створок ліхтарів влаштовуються зручні пристосування, що управляються з підлоги.

7.2.18. Усі вентиляційні системи і місця установлення вентиляційного обладнання повинні бути легко доступними для огляду, очищення і ремонту.

7.2.19. Рівень шуму і вібрації, який створюється вентиляційним обладнанням, не повинні перевищувати допустимих значень.

7.2.20. На вентиляційні установки необхідно обов'язково мати паспорти та періодично їх випробовувати.

7.2.21. Контрольні випробування витяжних систем провадяться один раз на два роки, приточних систем - один раз на три роки.

7.2.22.   Для забезпечення нормальної експлуатації

вентиляційного господарства наказом по підприємству

призначається відповідальна особа, складаються графіки  чищення,

опрацьовується інструкція щодо обслуговування вентустановок.

7.2.23. Вентиляційні камери розміщуються в окремих приміщеннях, вентиляційне обладнання установлюється з дотриманням правил звукоізоляції.

7.2.23. В усіх випадках, коли в робочому приміщенні установлюється додаткове чи нове обладнання, що виділяє тепло, вологу, пил або гази, провадиться переобладнання і перепланування цехів або зміна технологічних процесів, зв'язані з цим діючі вентиляційні системи теж відповідним чином переобладнуються, щоб забезпечувати в нових умовах установлені для робочих приміщень метеорологічні параметри і гранично допустиму концентрацію шкідливих речовин.

7.3. Освітлення

7.3.1. Природне та штучне освітлення виробничих, допоміжних службово-побутових приміщень і території пралень та лазень повинне відповідати вимогам СНиП П-4-79 Естественное и искусственное освещение.

7.3.2. Територія підприємств, місце пересування людей і транспорту, а також місце робіт відповідно до діючих нормам забезпечуються штучним освітленням, що вмикається з настанням темноти або при поганій видимості (туман, дощ).

7.3.3. Скляні поверхні світлових отворів, світильники, освітлювальну арматуру необхідно утримувати в чистоті справності. Скло вікон і ліхтарів необхідно очищати від бруду не рідше двох разів на рік, а в приміщеннях зі значними виділеннями пилу, парів і газів не рідше чотирьох разів на рік.

7.3.4. Вікна та інші світлові отвори забороняється захаращувати.

7.3.5. Біля вікон, що обернені на сонячний бік, необхідно влаштовувати пристосування для захисту від прямих сонячних променів (козирки, штори).

7.3.6. Загальне освітлення території підприємства, складів, транспортерів здійснюється прожекторами, світильниками, дуговими, кварцевими, ксеноновими лампами.

7.3.7. Штучне освітлення можна забезпечувати як лампами розжарювання, так і люмінісцентними лампами у вигляді загального чи комбінованого освітлення.

7.3.8. Місцеве освітлення робочих поверхонь обладнується так, щоб світильники можна було встановлювати з необхідним напрямком світла. Напруга для ламп місцевого освітлення, розташованих на висоті меншій за 2,5 м від підлоги повинна бути не вищою за 36 В. Як виняток дозволяється застосовувати напругу до 220 В включно для світильників спеціальної конструкції, які є складовою частиною аварійного освітлення, що отримує живлення від незалежного джерела.

7.3.9. Застосування одного місцевого освітлення у виробничих і допоміжних приміщеннях не допускається.

7.3.10. При застосуванні місцевого освітлення лампи обладнуються відбивачами.

Застосування відкритих ламп без відбивачів забороняється.

Відбивачі виготовляються із матеріалу, що не просвічується.

7.3.11. Аварійне освітлення для виходу людей із приміщень повинно забезпечувати освітленність на підлозі за лінією основних проходів і на сходах не меншу за 0,3 лк.

Світильники аварійного освітлення вмикаються на самостійне живлення.

7.3.12. При всіх роботах у приміщеннях пралень та лазень напруга переносних електричних ламп не повинна бути більшою за 12 В. Якщо немає змоги користуватися переносними лампами на напругу 12 В то слід застосовувати акумуляторні ліхтарі або ліхтарі зі свічкою.

7.3.13. Для живлення ручних світильників у приміщення з підвищеною небезпекою і в особливо небезпечних застосовується напруга не вища за 36 В.

7.4. Шум та вібрація

7.4.1. Обов'язковою умовою зниження рівнів шуму та вібрації на робочих місцях є суворе виконання вимог, викладених в ГОСТ

12.1.003-83 ССБТ. Шум.  Общие  требования  безопасности  і  ГОСТ

12.1.012-78 ССБТ. Вибрация. Общие требования безопасности.

7.4.2. Першочергово, заходи щодо зниження рівней шуму та вібрації направляються на :

- заміну, ремонт і модернізацію обладнання, яке є джерелом підвищеного шуму і вібрації;

- локалізацію (виділення в окремі приміщення) обладнання та установок, експлуатація яких визиває шум та вібрацію;

- використання засобів шумопоглинання та вібрації (штучних поглиначів, звукоізолюючих кожухів, амортизаторів тощо);

- використання засобів індивідуального захисту;

- вибір раціонального режиму праці та відпочинку, скорочення (регулювання) часу знаходження в шумових умовах, проведення лікувально-профілактичних заходів.

7.4.3. Вентилятори та приводи вентиляційних установок необхідно встановлювати поза приміщеннями, де працюють люди, коли це можливо.

8. ПОЖЕЖНА БЕЗПЕКА

8.1. Пожежна безпека регламентується ГОСТ 12.1.004-85 ССБТ Пожарная  безопасность. Общие требования, будівельними нормами і правилами  СНиП    11-2-80  Противопожарные нормы проектирования зданий   и  сооружений, СНиП 2.04.01-85 Производственные здания, Правилами пожежної безпеки в Україні.

8.2. Пожежна безпека підприємства забезпечується:

- системою попередження пожежі (комплексом організаційних заходів та технічних засобів, направлених на попередження виникнення пожежі);

- системою пожежного захисту (комплексом організаційних заходів та технічних засобів, направлених на попередження дії на працюючих небезпечних факторів пожежі та обмеження матеріальної шкоди від неї).

8.3. Основними причинами виникнення пожежі на підприємстві можуть бути:

- порушення правил пожежної безпеки, інструкцій щодо експлуатації техногологічного обладнання;

- несправність технологічного обладнання;

- порушення правил ведення вогневих (зварювальних) робіт у виробничих приміщеннях;

- необережне поводження з відкритим вогнем, паління в неустановлених місцях;

- несправність електроустановок, електропроводки,

вентиляційних систем та опалювальних приладів;

- загазованість виробничих приміщень пожежонебезпечними парами;

- самозагоряння горючих речовин і матеріалів;

- розряди статичної та атмосферної електрики (грозові розряди тощо).

8.4.   Для   забезпечення   пожежної   безпеки необхідно

дотримуватись таких основних вимог:

8.4.1. Дороги, проїзди та протипожежні розриви між виробничими будовами і спорудами забороняється використовувати для складування обладнання та матеріалів. До всіх об'єктів підприємства завжди повинен бути вільний доступ і під'їзд.

8.4.2. Територія підприємства і всі будови та споруди, розташовані на ній, необхідно обладнувати пожежним водопроводом або мати в достатній кількості пожежні водойми (ємкості з водою). Внутрішні пожежні крани слід установлювати переважно біля виходів, на площадках сходових кліток, що опалюються, у вестибюлях кліток, проходах та інших найбільш доступних місцях. Пожежні крани установлюються на висоті 1,35 м над рівнем підлоги приміщення і розміщуватись у шафах, що мають отвори для провітрювання, двері пристосовані для їх опломбування, і що мають напис "ПК".

Пожежні крани внутрішнього протипожежного водопроводу в усіх приміщеннях необхідно обладнати рукавами і стволами, замкненими в шафи, які опломбовуються.

8.4.3. Пожежні гідранти, крани, колонки повинні підлягати регулярному технічному обслуговуванню. Кришки люків, колодязів повинні бути очищені від болота, льоду і снігу.

8.4.4. У виробничих приміщеннях встановлюють вогнегасники з хімічною або повітряномеханічною піною. Хімічна піна застосовується для гасіння легкозаймистих рідин з температурою спалаху нижчою за 45 С. Повітряномеханічна піна слугує для гасіння горючих рідин з температурою спалаху від 28 до 100 С.

8.4.5. Приміщення, у яких розташовані

пожежовибухонебезпечні виробництва, необхідно обладнати

автоматичними засобами  пожежогасіння  і  автоматичною  пожежною

сигналізацією.

Використання протипожежного інвентаря не за призначенням категорично забороняється.

8.4.6. Входи в будови (приміщення) внутрішні проходи та проїзди, тамбури, сходові клітки, запасні (евакуаційні) виходи повинні бути вільними - не захаращеними обладнанням, сировиною, матеріалами, напівфабрикатами, готовою продукцією та відходами виробництва.

8.4.7. Виробничі приміщення (в першу чергу

пожежонебезпечні)  повинні  мати  запасні  виходи.   Усі   двері

евакуаційних виходів  повинні  вільно  відкриватися  в  напрямку

виходу із будівлі.

8.4.8. Горищні приміщення не можна використовувати у виробничих потребах або для збереження матеріалів. Ці приміщення повинні бути постійно замкненими, а ключі від замків слід зберігати у визначеному місці, доступному для одержання їх у будь-який час доби.

8.4.9. Стаціонарні пожежні драбини, перехідні площадки на них та огородження на дахах будівель і споруд необхідно постійно підтримувати в справному стані.

8.4.10. На території підприємства і у виробничих приміщеннях паління допускається лише у спеціально відведених місцях. Тут установлюються урни та резервуари з водою, вивішується табличка з написом "Місце для паління".

8.4.11. Будови та споруди підприємства необхідно оснащувати первинними засобами пожежогасіння. Вид, кількість та розміщення первинних засобів (вогнегасників, полотен, ящиків з піском, діжок з водою тощо) визначаються ГОСТ 12.4.009-83 ССБТ. Пожарная техника для защиты объектов. Общие требования.

В кожному цеху, лабораторії, майстерні та інших приміщеннях для працюючих там людей повинні бути розроблені і вивішані конкретні інструкції по заходах пожежної безпеки і план евакуації із приміщення.

8.4.12. Експлуатацію як підприємства в цілому, так і окремих його підрозділів, обладнання установок та інструменту необхідно здійснювати в суворій відповідності з установленими інструкціями і правилами пожежної безпеки.

8.4.13. Виконання технологічного процесу, організація виробництва, розташування обладнання та інвентаря повинні забезпечувати у випадку виникнення пожежі можливість швидкої евакуації людей.

8.4.14. Системи опалення та вентиляції необхідно постійно підтримувати в справному стані, своєчасно ремонтувати та обслуговувати.

8.4.15. Необхідно систематично здійснювати контроль за станом ізоляції електрообладнання, слідкувати за його справністю, наявністю запобіжних та заземлюючих пристроїв; не допускати установлення в пошивочних цехах світильників відкритого типу.

8.4.16. Усі приміщення та територію підприємства необхідно забезпечувати вказівками і знаками безпеки у відповідності до вимог ГОСТ 12.4.026-76 ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности, а також мати плани евакуації людей та матеріальних цінностей.

8.4.17. Будови та споруди підприємства, незалежно від його географічного розташування, необхідно обладнувати блискавкозахистом.

8.4.18. Усі виробничі, адміністративні, складські та допоміжні приміщення підприємства забезпечуються засобами зв'язку для можливого термінового виклику професійної пожежної команди.

8.4.19. Усі робітники, службовці та інженерно-технічні працівники повинні проходити спеціальну підготовку в системі виробничого навчання з метою широкого вивчення правил пожежної безпеки. Увесь персонал підприємства повинен уміти користуватися засобами гасіння пожежі.

9. ВИМОГИ ДО ЗАСОБIВ ЗАХИСТУ ПРАЦЮЮЧИХ

9.1. Засоби захисту працюючих за характером їх застосування поділяються на дві категорії:

- засоби колективного захисту;

- засоби індивідуального захисту.

9.2. Засоби колективного захисту в залежності від призначення підрозділяються на такі класи:

- засоби нормалізації повітряного середовища виробничих приміщень і робочих місць;

- засоби нормалізації освітлення виробничих приміщень і робочих місць;

- засоби захисту від шуму;

- засоби захисту від вібрації;

- засоби захисту від ураження електричним струмом;

- засоби захисту від електростатичних зарядів;

- засоби захисту від підвищених чи понижених температур поверхонь обладнання, матеріалів, виробів, заготовок;

- засоби захисту від підвищених чи понижених температур повітря робочої зони;

- засоби захисту від дії механічних факторів.

9.3. Засоби індивідуального захисту в залежності від призначення підрозділяються на такі класи:

- спеціальний одяг;

- cпеціальне взуття;

- засоби захисту рук;

- засоби захисту голови;

- засоби захисту очей;

- засоби захисту органів слуху.

9.4. Види спецодягу , спецвзуття та засоби індивідуального захисту, передбачені нормами , повинні видаватися робітникам безкоштовно у встановлені терміни згідно з ДНАОП 0.05-3.03-81 Типові галузеві норми безплатної видачі спецодягу, спецвзуття та інших засобів індиідуального захисту робітникам і службовцям скрізних професій та посад усіх галузей народного господарства і окремих виробництв та відповідати відповідним ГОСТам, ТУ та ВТУ.

9.5. Адміністрація підприємства зобов'язана забезпечити своєчасне прання та ремонт спецодягу і спецвзуття, що видається.

9.6. При виконанні робіт, що супроводжуються виділенням шкідливих парів, пилу та зв'язаних з небезпекою розбризкування горючих та їдких рідин, працівникам повинні видавати засоби індивідуального захисту: протигази, респіратори, захисні окуляри, рукавиці, прогумлені фартухи, гумові рукавички та чоботи.

Робота в цих відділеннях провадиться під безпосереднім наглядом майстра або спеціального працівника.

9.7. Для захисту рук від впливу розчинників використовують захисні мазі та пасти.

9.8. Для захисту органів дихання використовують респіратори та протигази.

9.9. За засобами індивідуального захисту необхідно здійснювати належний догляд.

9.10. Робітники, яким видаються засоби індивідуального захисту, ознайомлюються з чинними правилами користування найпростішими способами перевірки справності і надійності цих засобів.

9.11. Електрозахисні засоби, що застосовуються робітниками, які обслуговують електроустановки, необхідно періодично піддавати електричним випробуванням.

9.12. Перед використанням засоби необхідно ретельно оглянути, очистити, перевірити, пересвідчитися у відсутності зовнішніх пошкоджень, а також у відповідності їх по клейму до напруги даної електроустановки; термін періодичного випробування засобів захисту не повинен перевищувати:

діелектричних гумових рукавичок - одного разу на півроку, галош - одного разу на рік, бот - одного разу на три роки.

9.13. Несправні засоби захисту або з простроченим клеймом негайно вилучаються з використання.