Email
Пароль
?
Войти Регистрация


ВБН В.2.2-45-1-2004. Проектування телекомунікацій. Лінійно-кабельні споруди

Название (рус.) ВБН В.2.2-45-1-2004. Проектирование телекоммуникаций. Линейно-кабельные сооружения
Кем принят Інші
Тип документа ВБН (Відомчі Будівельні Норми)
Дата принятия 01.01.2004
Статус Действующий
Скачать этот документ могут только зарегистрированные пользователи в формате MS Word




Добавить свое объявление
Загрузка...
 



Емкости

ВІДОМЧІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ

ПРОЕКТУВАННЯ ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙ

ЛІНІЙНО-КАБЕЛЬНІ СПОРУДИ

ВБН В.2.2-45-1-2004

Державний комітет зв'язку та інформатизації України

Київ 2004


РОЗРОБЛЕНІ:

Українським інститутом по проектуванню
засобів та споруд зв'язку «Діпрозв'язок»
за фінансової підтримки ВАТ «Укртелеком»
(керівник теми
Горленко Г.О.,
відповідальний виконавець  Укк В.К.,
відповідальний за видання  Кулеша Г.С.)

ВНЕСЕНІ ТА ПІДГОТОВЛЕНІ
ДО ЗАТВЕРДЖЕННЯ:

ВАТ «Укртелеком»

ЗАТВЕРДЖЕНІ:

Наказом Державного комітету зв'язку
та інформатизації України
від 30.03.2004 р. № 62
та введені в дію з 30 березня 2004 р.

УЗГОДЖЕНІ:

Державним комітетом будівництва, архітектури
та житлової політики України.
Лист погодження від
05.11.03 № 5/7-783


ВІДОМЧІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ

Проектування телекомунікацій ВБН В.2.2-45-1-2004

Лінійно-кабельні споруди На заміну ВСН 116-87

Ці норми поширюються на проектування лінійно-кабельних споруд ліній зв'язку, що належать до телекомунікаційних мереж загального користування (ТМЗК) і входять до Єдиної національної системи зв'язку (ЄНСЗ) України, та кабельних ліній проводового мовлення.

Вимоги цих норм обов'язкові до застосування організаціями, юридичними та фізичними особами різних форм власності, які здійснюють проектування, будівництво та реконструкцію кабельних ліній ТМЗК.

Норми не поширюються:

  1.  на морські кабельні лінії зв'язку;
  2.  волоконно-оптичні лінії зв'язку (ВОЛЗ), що підвішуються на опорах ліній
    електропередачі (ЛЕП), контактної мережі, електрифікованих залізниць та міського
    електротранспорту.

Скорочення, прийняті в цих нормах, наведено в додатку А. Перелік нормативних документів, на які є посилання в цих нормах, наведено в додатку Б.

1 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

  1.  У проектах мають передбачатися найбільш сучасні в технічному розумінні
    кабелі та обладнання, вироби і матеріали вітчизняного виробництва та виробництва
    зарубіжних провідних фірм і компаній, а також передові індустріальні методи будівництва лінійно-кабельних споруд.
  2.  Під час розробки проектів необхідно приймати технічні рішення, які забезпечать:

надійність і довгострокову експлуатацію лінійно-кабельних споруд та
обладнання, можливість зростання обсягів передавання інформації з мінімальними
витратами на нове будівництво, високу якість послуг наданого зв'язку;

найбільш сприятливі умови для експлуатації лінійно-кабельних споруд.


С
. 2 ВБН В.2.2-45-1-2004

До таких основних рішень належать:

прокладання методом задування діелектричних оптичних кабелів в пластмасових захисних трубках (внутрішній діаметр від 32 мм до 40 мм);

прокладання над пластмасовими захисними трубками (або над броньованими оптичними кабелями) сигнально-інформаційних пластикових стрічок;

максимальне використання як трубопроводів кабельної каналізації труб із
поліетилену високої щільності (рівні та гофровані), багатоканальних блоків (мульти-
канали) та оглядових пристроїв із
пластикату;

використання, за відповідного техніко-економічного обґрунтування, установок напрямленого буріння для влаштування переходів через водні перешкоди,
вуличні проїзди, майдани, автомобільні дороги, залізниці;

виконання в з'єднувальних муфтах зрощування жил електричних кабелів за допомогою одно- і багатопарних модульних з'єднувачів із врізними контактами;

здійснення монтажу кінцевого кабельного пристрою (розподільне та кросове обладнання, кабельні ящики і т. ін.) з використанням комутаційних модулів та блоків,
укомплектованих плинтами із врізними контактами;

придбання для підрозділів технічної експлуатації ВОЛЗ, що проектуються,
сучасних вимірювальних приладів, інструментів та матеріалів.

1.3 Усі технічні засоби телекомунікацій, які використовуються на ТМЗК, згідно
з вимогами Закону України «Про телекомунікації», повинні мати виданий у встановленому законодавством порядку документ про підтвердження відповідності вимогам нормативних документів у сфері телекомунікацій.

1.4 Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної
документації для будівництва мають відповідати вимогам ДБН А.
2.2-3.

Класифікація кабельних ліній зв'язку та проводового мовлення

1.5 Кабельні лінії телефонної мережі ТМЗК України (далі  кабельні лінії зв'язку) призначені забезпечувати передавання міжнародної, міжміської, внутрішньозонової та місцевої інформації операторів телекомунікацій (далі  операторів) різних форм власності. Кабельні лінії зв'язку мають створювати єдину транспортну систему передавання інформації України.

1.6 За призначенням кабельні лінії зв'язку первинної мережі України поділяються так:

магістральні кабельні лінії зв'язку, які прокладаються між мережними
вузлами і мережними станціями різних зон нумерації телефонної мережі по всій
території країни;

кабельні лінії зв'язку внутрішньозонової мережі, які прокладаються між
мережними станціями та вузлами однієї зони нумерації телефонної мережі;

місцеві кабельні лінії зв'язку, які прокладаються в межах міста (населеного
пункту) або сільського району;

з'єднувальні кабельні лінії зв'язку, які прокладаються між мережними
станціями та мережними вузлами. Залежно від первинної мережі, до якої належить
з'єднувальна лінія, їй надається назва: магістральна, внутрішньозонова, місцева;


ВБН В.2.2-45-1-2004 С.3

За призначенням кабельні лінії зв'язку вторинної мережі поділяються так:

- абонентські лінії (АЛ), які з'єднують між собою мережну станцію або мережний вузол і кінцевий абонентський пристрій;

- з'єднувальні кабельні лінії, які прокладаються між кінцевим обладнанням та
станціями, між станціями та вузлами вторинної мережі ЕЗЗК.

1.7 Кабельні лінії проводового мовлення (ПМ) поділяються:

а) за призначенням:

магістральні лінії ПМ, прокладені між станціями або вузлами ПМ і трансформаторними підстанціями (ТП) або спрощеними підстанціями (СТП) звукової
частоти;

розподільні лінії ПМ, прокладені від ТП або СТП до абонентських трансформаторів;

абонентські лінії.

б) за напругою:

лінії 1-го класу  фідерні лінії з напругою понад 360 В;

лінії 2-го класу  фідерні лінії з напругою до 360 В включно та абонентські
лінії напругою 30 В.

1.8 За умовами прокладання кабельні лінії поділяються так:

підземні у ґрунті (включаючи підводні ділянки кабельних переходів через
водні перешкоди), у кабельній каналізації, колекторах, тунелях;

підвісні;

морські.

Параметри змонтованих кабельних ліній

1.9 Електричні параметри прокладених і змонтованих електричних кабельних ліній зв'язку на елементарних кабельних ділянках мають відповідати чинному стандарту ГСТУ 45.005. Приймально-здавальні вимірювання під час будівництва ВОЛЗ мають відповідати вимогам КНД 45-141.

Електричні параметри кабельних ліній місцевої мережі мають відповідати вимогам КНД-076.

1.10 Згідно з технічними даними використовуваних систем передавання визначається довжина елементарних кабельних ділянок з урахуванням електричних або оптичних параметрів застосовуваних кабелів.

Розрахункова довжина кабелів у проектах визначається так:

Lкаб = Lтр . K,

де Lтр  довжина траси; К = 1,01 для електричних кабелів; К = 1,015 для оптичних кабелів.

1.11 Електричні параметри ліній мереж проводового мовлення мають відповідати Электрическим нормам на тракты звукового вещания сетей проводного вещания.


С. 4 ВБН
 В.2.2-45-1-2004

1.12 Напруга лінії ПМ має братися з урахуванням прогнозованого на десятирічний період навантаження.

Обґрунтування вибору кабелів

  1.  Вибір марок кабелів за умовами їх прокладання має здійснюватися відповідно до вимог ДСТУ і ТУ на їх виготовлення.
  2.  Для нового будівництва кабельних ліній первинної мережі України мають
    застосовуватися тільки оптичні кабелі з характеристиками, що відповідають рекомендаціям МСЕ.
  3.  Ємність кабелю проектованої лінії має визначатися відповідно до схеми
    організації зв'язку, перспективи її розвитку та економічної доцільності забезпечення
    резервної ємності в кабелі.

Вимоги та норми по визначенню ємності абонентських ліній ТМЗК наведено в додатку Д.

Розподіл оптичних волокон у магістральному кабелі первинної мережі для основних та резервних трактів, моніторингу, для надання в користування іншим операторам, для відгалужень з метою забезпечення потреб зонових та місцевих мереж вирішується проектом за узгодженням із замовником для кожної кабельної лінії окремо, з урахуванням затвердженої генеральної схеми розвитку магістральної первинної мережі зв'язку.

  1.  На кабельних лініях вторинної мережі мають застосовуватися оптичні
    та електричні кабелі. У разі використання телефонних кабелів з поліетиленовою
    ізоляцією у пластмасовій оболонці типу ТПП слід застосовувати, як правило, кабелі
    з гідрофобним заповненням і діаметром жил не менше ніж 0,4 мм.
  2.  У разі реконструкції кабельних ліній з електричними кабелями мають
    застосовуватися кабелі з характеристиками, аналогічними прокладеним.
  3.  На мережах ПМ застосовуються кабелі радіофікації однопарні із суцільною або пористою ізоляцією та кабелі з гідрофобним заповненням.

2 ВИБІР ТРАСИ ДЛЯ БУДІВНИЦТВА КАБЕЛЬНИХ ЛІНІЙ

  1.  Траси кабельних ліній зв'язку мають розміщуватись уздовж автодоріг,
    по змозі в межах смуги відводу, на землях несільськогосподарського призначення
    або сільськогосподарських угіддях, на землях лісового фонду з максимальним
    використанням наявних просік за узгодженням із власниками земель. У виборі
    траси необхідно дотримуватись вимог земельного законодавства України.
  2.  Вибір траси кабельної лінії необхідно здійснювати за таких головних умов:

оптимальної протяжності траси;

виконання найменшого обсягу робіт із будівництва;


ВБН
 В.2.2-45-1-2004 С. 5

можливості ефективного застосування під час будівництва машин, механізмів та кабелеукладачів;

найменшої кількості перетинань з автомобільними дорогами та залізничними коліями, із підземними та водними перешкодами;

мінімальних витрат для обладнання захисту кабелів від ударів блискавки,
корозії та всіх видів зовнішніх електромагнітних впливів;

забезпечення безпеки експлуатації лінійних споруд і надійної їх роботи;

збереження екологічного стану навколишнього середовища.

2.3 Згідно з викладеним у 2.1 і 2.2 кабельні лінії рекомендується прокладати:

на заміських ділянках  уздовж автодоріг, існуючих трас кабельних та
повітряних ліній зв'язку, продуктопроводів і меж ділянок земель сільгоспугідь;

у населених пунктах  на пішохідній частині вулиць, у зеленій зоні, а у виняткових випадках, обґрунтованих проектом,  під проїжджою частиною вулиць.

  1.  Траси кабельних ліній уздовж автодоріг необхідно розміщувати у придорожніх зонах поблизу меж смуги відведення і з урахуванням того, щоб запроектовані лінії зв'язку не потребували перенесення під час розширення автодороги.
  2.  За особливо несприятливих умов місцевості у придорожній зоні (болота,
    трясовини глибиною понад
    2 м, нестійкі ґрунти та зсувні ділянки, забудованість,
    незручні умови гірської місцевості) допускається розміщувати трасу у смузі відведення
    автодороги, а у виняткових випадках  по узбіччю автодороги, з обов'язковим узгодженням з її власником.
  3.  В окремих випадках допускається відхилення траси кабельної лінії зв'язку
    від
    автодороги з метою її спрямлення, а також за необхідності обходу болота, зон
    затоплень, обвалів, селевих потоків, зсувів тощо.

2.7 У разі відсутності автодоріг траси кабельних ліній можуть розміщуватися
вздовж залізниць і продуктопроводів.

У смугах відведення залізниць кабельні лінії зв'язку і високовольтні лінії автоблокування та повздовжні лінії електропередачі мають, по змозі, розміщуватися по різні боки залізничної колії. За вимушеного розміщення цих споруд з одного боку залізничної колії траса кабельної лінії має розташовуватися за лінією автоблокування в бік поля. Умови розміщення трас кабельних ліній, розташованих у смузі відведення залізниць та продуктопроводів, та умови їх обслуговування визначаються за погодженням із власником споруд.

  1.  Дозволяється за погодженням із власниками розміщувати траси в
    охоронних і заборонних зонах, на автомобільних і залізничних мостах, у тунелях
    (колекторах) міського господарства, тунелях автомобільних доріг та залізниць, тунелях метро.
  2.  У разі проходження кабельної лінії в гірській місцевості трасу необхідно
    вибирати по вододілу, по змозі, уздовж існуючих лісових доріг, терас, просік, в обхід
    ділянок із монолітними скельними ґрунтами, що виходять на поверхню, зсувних
    ділянок, місць можливих обвалів, лавин.


С. 6 ВБН В.22-45-1-2004

2.10 Підсилювальні пункти, що не обслуговуються (НПП), та регенераційні
пункти, що не обслуговуються (НРП), необхідно розміщувати в безпосередній
близькості від осі прокладання кабелю в незаболочених і незатоплюваних паводковими водами місцях.

Допускається розміщувати майданчик для НПП, НРП із відхиленням від траси в бік дороги до 10 м, за погодженням із власниками земель.

За неможливості виконання цих умов проектом мають бути передбачені рішення, що забезпечують нормальні умови експлуатації (улаштування пагорбів, підходів, містків тощо).

  1.  У виборі трас кабельних ліній належить керуватися Вказівками щодо вибору майданчика (траси) для будівництва, наведеними в ДБН А.2.2-3, мінімально
    допустимими відстанями прокладання кабелів зв'язку і проводового мовлення до
    інших підземних і наземних споруд (розділ
    7) та Правилами охорони ліній зв'язку.
  2.  Відведення земель для будівництва лінійно-кабельних споруд здійснюється відповідно до чинних законодавчих актів.

Земельні ділянки, що відводяться на період будівництва або реконструкції лінійно-кабельних споруд, підлягають поверненню власникам земель, землекористувачам, орендарям, з приведенням земель до відповідного стану згідно з погодженими умовами надання цих земель. При цьому власникам земель або землекористувачам відшкодовуються завдані під час проведення робіт збитки. Визначення та відшкодування збитків здійснюється згідно з чинним законодавством України.

На трасах кабельних ліній зв'язку та проводового мовлення встановлюються охоронні зони відповідно до Правил охорони ліній зв'язку.

2.13 За результатами інженерно-вишукувальних робіт, виконаних відповідно
до вимог СНиП
1.02.07, мають розроблятися робочі креслення на будівництво лінійно-кабельних споруд зв'язку. Основні вимоги до виконання робочих креслень наведено в додатку В.

2.14 Будівництво лінійно-кабельних споруд має здійснюватися відповідно
до вимог КНД
45-139, КНД 45-141, Руководства по строительству линейных
сооружений магистральных и внутризоновых кабельных линий связи, Общей
инструкции по строительству линейно-кабельных сооружений городских телефонных сетей, ВСН 600 та
інших нормативних документів, на які є посилання в цих ВБН.

3 ПРОКЛАДАННЯ КАБЕЛІВ

Прокладання кабелів у ґрунті

3.1 Вибір марок оптичних та електричних кабелів для прокладання у ґрунті здійснюється згідно з рекомендованими галузями їх застосування, наведеними в ДСТУ і ТУ на кабелі, а також технічними умовами виробників імпортних кабелів з огляду на умови прокладання, захисту від ударів блискавки та зовнішніх електромагнітних впливів, корозії та захисту від гризунів, із відповідним техніко-економічним обґрунтуванням.


ВБН
 В.2.2-45-1-2004 С. 7

На первинній мережі України рекомендується застосування оптичних кабелів без металевих елементів із прокладанням їх у захисних пластмасових трубках. Кількість пластмасових трубок, технологія їх прокладання у ґрунті, методи прокладання кабелю у трубці визначаються проектом.

Кабельні муфти та запас оптичного кабелю мають розміщуватися в контейнерах (камерах).

  1.  На заміських ділянках прокладання кабелів зв'язку і проводового мовлення у ґрунтах 1-3-ї груп має виконуватися, в основному, безтраншейним способом,
    із застосуванням кабелеукладачів.
  2.  Роботи із розроблення траншей і котлованів, прокладання кабелів у готову
    траншею, засипання траншей і котлованів, підготовлення траси мають виконуватися
    механізованим способом із дотриманням вимог забезпечення збереження діючих
    комунікацій.

Розробка ґрунту вручну допускається тільки у випадках, коли застосування машин і механізмів у місцевих умовах неможливе (скрутні умови, наявність густої мережі підземних споруд тощо) або економічно недоцільне.

При розробленні траншей і котлованів у скельних ґрунтах 4-ї і вищих груп слід використовувати спеціальні машини й механізми (бурові машини, роторні екскаватори тощо).

Допускається застосування буровибухових робіт у випадку, коли виключена можливість застосування наявної техніки для розпушування ґрунту в траншеї. Буровибухові роботи мають виконуватися організаціями, яким надано таке право.

Земляні роботи, зокрема й буровибухові, під час будівництва лінійно-кабельних споруд слід виконувати згідно з вимогами СНІП 3.02.01 та ВСН 600.

  1.  Мінімальні відстані від кабелів зв'язку до інших підземних інженерних
    мереж і наземних споруд, у разі їх зближення або перетинання, наведено в розділі
    7.
  2.  Глибина прокладання лінійних кабелів у ґрунтах 1-3-ї груп повинна вибиратися:

1,2 м  для оптичних та коаксіальних кабелів, що прокладаються на лініях
первинної мережі зв'язку;

0,9 м  для електричних кабелів зв'язку, що прокладаються на лініях
первинної мережі зв'язку, сільських з'єднувальних лініях і лініях проводового
мовлення
1-го класу;

0,8 м  для електричних кабелів, що прокладаються на місцевих лініях
поза населеними пунктами і лініях проводового мовлення
2-го класу;

0,7 м  для електричних кабелів на місцевих лініях, що прокладаються
в населених пунктах.

У разі вимушеного прокладання кабелів на глибині, меншій за визначену, має передбачатися захист кабелів від механічних пошкоджень укладанням над кабелем цегли або бетонних плит поверх шару м'якої землі або піщаного ґрунту товщиною
0,1 м.


С. 8 ВБН
 В.2.2-45-1-2004

3.6 Глибина прокладання електричних та оптичних кабелів у ґрунтах 4-ї і
вищих груп, що розробляються вибуховим способом або відбійними молотками,
має бути:

0,4 м  при виході скельної породи на поверхню (глибина траншеї 0,5 м)
з улаштуванням постелі;

0,6 м  за наявності над скельною породою поверхневого ґрунтового шару
(глибина траншеї
0,7 м). При цьому заглиблення у скелю повинно бути не більше ніж
0,5 м, з улаштуванням постелі;

- за ґрунтового шару від 0,7 м до 1,3 м кабелі мають прокладатися на
відстані
0,1 м над скельною породою без улаштування піщаної постелі.

  1.  Постіль для укладання кабелів складається з підстелювального і верхнього покривного шару з розпушеної землі або піщаного ґрунту завтовшки не менше
    ніж
    0,1 м кожний. Необхідність улаштування постелі з привізного піщаного ґрунту
    обґрунтовується проектом.
  2.  На ділянках траси, у районі проходження якої спостерігалися випадки
    пошкодження гризунами існуючих кабелів, кабелі зв'язку, які проектуються, необхідно передбачати до прокладання в ґрунті тільки з металевою стрічковою бронею
    чи гофрованою металевою оболонкою (типу ОКЛБ, ОКЛБг). Кабелі без броні типу
    ОКЛ на цих ділянках мають прокладатися тільки у пластмасових трубках.
  3.  Норми потрібної кількості кабелю на 1 км траси наведено в таблиці 3.1.
    Вони враховують запас кабелю на нерівність місцевості, викладення кабелю в котлованах, колодязях, а також підготовку кінців кабелю для проведення електричних
    вимірювань і зрощування будівельних довжин.

Таблиця 3.1  Норми витрат кабелю на 1 км траси

Місце прокладання кабелю

Витрати кабелю на 1 км траси, км

Оптичний кабель

У ґрунті

1,024

У кабельній каналізації

1,024

У тунелі (колекторі)

1,01

Через водні перешкоди

Визначається проектом

Підвішування на опорах повітряних ліній

1,025

Електричний кабель

У ґрунті

1,02

У кабельній каналізації

1,02

У тунелі (колекторі)

1,01

Через водні перешкоди

Визначається проектом

Підвішування на опорах повітряних ліній

1,025

Примітка. Необхідність передбачення технологічних запасів кабелів, що прокладаються по мостах, у тунелях, метрополітені, колекторах визначається проектом.


ВБН
 В.2.2-45-1-2004 С. 9

Прокладання кабелів у кабельній каналізації, тунелях, колекторах

3.10 Прокладання оптичних кабелів у кабельній каналізації має здійснюватися, в основному, у вільних каналах, розташованих, по змозі, у середині блока по
вертикалі і крайніх каналах по горизонталі.

У вільному каналі внутрішнього діаметра 100 мм допускається прокладання не більш як п'яти  шести однотипних оптичних кабелів.

  1.  Прокладання неброньованих оптичних кабелів у каналі, зайнятому електричними кабелями, має виконуватися у заздалегідь прокладеній поліетиленовій
    трубці.
  2.  Оптичні кабелі з бронею із склопластикових стрижнів, сталевих дротів,
    стрічок, гофрованою сталевою оболонкою із зовнішнім захисним шлангом поверх
    броні можуть прокладатися як у вільних, так і в зайнятих каналах, без прокладання
    поліетиленової трубки.

Використовувати зайнятий оптичними кабелями канал для прокладання електричних кабелів не дозволяється.

3.13 В одному каналі допускається спільне прокладання чотирьох кабелів типу
МКС ємністю
4 і 7 четвірок, що використовують однотипні системи передавання і
мають однакові рівні передавання.

Кількість електричних високо- і низькочастотних кабелів усіх типів, що прокладаються в одному каналі, має визначатися умовою, що сума діаметрів кабелів, які прокладаються, не повинна перевищувати 0,75 діаметра каналу.

3.14 Прокладання кабелів проводового мовлення в одному блоці кабельної каналізації з електричними кабелями зв'язку допускається в разі дотримання
таких умов:

в окремому каналі протягом всієї траси;

номінальна напруга в кабелі проводового мовлення не повинна перевищувати 240 В;

використання тільки екранованих кабелів із заземленням екрана з обох
кінців;

відсутність у суміжному каналі кабелів зв'язку, що використовуються для
системи передавання з частотним розподіленням каналів;

довжина ділянки паралельного прокладання кабелів проводового мовлення
з будь-яким із кабелів зв'язку, розміщених у суміжних каналах, не повинна перевищувати
2 км для екранованого неброньованого кабелю ПМ і 3 км для екранованого броньованого кабелю ПМ.

  1.  Кабелі телемережі можуть прокладатися в одному каналі з кабелями
    зв'язку або ПМ. Перехід кабелів телемережі із каналу, в якому прокладено кабелі
    ПМ, у канал з кабелями зв'язку і навпаки забороняється.
  2.  Кабелі ПМ напругою понад 240 В не повинні прокладатися в кабельній
    каналізації разом із кабелями зв'язку.
  3.  У тунелях (колекторах) кабелі мають розміщуватися вздовж стіни на консолях (полицях) у такій послідовності згори вниз:


С. 10
 ВБН В.2.2-45-1-2004

силові;

проводового мовлення;

зв'язку.

  1.  Відстань по вертикалі між горизонтальними конструкціями, на яких
    окремо розташовані силові кабелі та кабелі зв'язку, має бути не менше ніж
    20 см
    по всій довжині паралельного прокладання.
  2.  У разі прокладання в тунелях, колекторах кабелі зв'язку мають розташовуватися не менше ніж на 10 см вище від труб водопроводу і теплопроводу.

3.20 Відстані між електричними кабелями зв'язку і кабелями проводового
мовлення, які прокладаються в кабельній каналізації, колекторах, технічних підпідлогах, приміщеннях вводу кабелів та безпосередньо у ґрунті мають бути не меншими за ті значення, які наведено в таблиці
3.2.

Таблиця 3.2  Мінімальні відстані між кабелями проводового мовлення та кабелями зв'язку

Призначення кабелю проводового мовлення та номінальна напруга в ньому, В

Довжина паралельного прокладання, км

Допустима відстань, см

між кабелями проводового мовлення та НЧ кабелями зв'язку

між кабелями проводового мовлення та ВЧ кабелями зв'язку

У кабелі зв'язку відсутні ланцюги звукового мовлення

У кабелі зв'язку присутні ланцюги звукового мовлення

Кабелі проводового мовлення екрановані

Кабелі проводового мовлення екрановані з  бронею

Магістральний фідер
НЧ-960
ВЧ-120

0,05

4

11

32

14

0,5

12

34

65

30

1,0

13

38

78

34

2,0

14

41

88

38

Розподільний
фідер
НЧ-240
ВЧ-30

0,05

2

6

16

7

0,5

6

17

35

15

1,0

6

19

39

17

2,0

6

20

44

19

3,0

7

22

46

20

4,0

8

23

47

20

Кабелі ліній проводового мовлення одного класу допускається прокладати в одній траншеї. Відстань між кабелями, які прокладаються в ґрунті, для ліній різних класів має бути не менше ніж:

0,5 м, коли кабель лінії 1 класу броньований;

1,0 м, коли кабель лінії 1 класу неброньований.


ВБН В.2.2-45-1-2004 С. 11

3.21 У тунелях метрополітену і колекторах оптичні кабелі зв'язку мають
прокладатися із зовнішніми оболонками, які не поширюють горіння, а електричні 
броньованими, із захисним покриттям типу БГ на горизонтальних ділянках та
із захисним покриттям типу КГ на вертикальних ділянках.

Підвішування кабелів на опорах повітряних ліній зв'язку

3.22 На опорах повітряних ліній зв'язку (ПЛЗ) допускається підвішування
кабелів зв'язку, які належать до ліній вторинної мережі (абонентські та з'єднувальні лінії)
:

у разі телефонізації районів індивідуальної забудови і т. ін.;

у гірській місцевості, де підземне прокладання кабелів ускладнене чи
економічно недоцільне;

на переходах кабельних ліній через глибокі яри та річки, що мають обривисті
схили.

3.23 Підвішування кабелів необхідно передбачати на опорах наявних повітряних ліній зв'язку. Будівництво нових повітряних ліній має бути обґрунтоване.
Нове будівництво має здійснюватися згідно з Правилами
строительства и ремонта
воздушных линий связи и радиотрансляционных сетей.

При проектуванні будівництва ВОЛЗ методом підвішування на опорах повітряних ліній зв'язку слід керуватися Р 45-010.

  1.  У разі використання наявних повітряних ліній зв'язку для підвішування
    кабелів, при потребі, у проекті має бути передбачено роботи з укріплення опор.
  2.  На опорах ПЛЗ допускається підвішування кабелів масою не більше
    ніж
    1,6 кг/м, на опорах стоякових ліній  не більше ніж 0,7 кг/м.
  3.  Для підвішування необхідно передбачати кабелі, що містять у своїй
    конструкції несучий трос. На опорі ці кабелі кріпляться до спеціально встановлених консолей. Допускається підвішування на опорах ПЛЗ кабелів на сталевому
    канаті з підвісами з оцинкованих дротів.

На опорах ПЛЗ кабелі зв'язку мають розташовуватися нижче від проводів. Консолі для кріплення троса або кабелю з вмонтованим у ньому тросом мають установлюватися на опорах ПЛЗ на відстані не менше ніж 350 мм від нижнього крюка або траверси.

Габаритні розміри підвісних кабельних ліній мають відповідати габаритним розмірам, установленим для проводів ПЛЗ згідно з чинними Правилами строительства и ремонта воздушных линий связи и радиотрансляционных сетей.

  1.  Несучий трос, що використовується для підвішування кабелів, має
    бути заземлений на початку і в кінці лінії, крім того, у населених пунктах 
     через
    кожні
    250 м і поза населеними пунктами  через кожні 2-3 км. Якщо ділянка
    підвішеного кабелю не перевищує за довжиною
    2 км, то заземлення необхідно обладнувати на кінцях ділянки.

Підвішування кабелів ПМ на опорах ліній зв'язку не допускається.

3.29 Кабелі ПМ можуть підвішуватися на повітряних лініях проводового
мовлення та електромережі відповідно до чинних
Рекомендаций по подвеске
кабелей проводного вещания на опорах воздушных линий
і ПУЭ.


С. 12 ВБН
 В.2.2-45-1-2004

Прокладання кабелів у гірських умовах

  1.  Для гірських ділянок характерне домінування скельних порід (монолітних або розбірних), часто покритих шаром рослинного ґрунту різної товщини.
  2.  За крутизною схилів гірські ділянки поділяються:

на пологі  ухил до 8°;

слабо пологі  від до 15°;

похилі  від 15° до 22°;

круті  від 22° до 30°;

дуже круті  від 30° до 45°;

обривисті  від 45° до 60°;

прямовисні  ухил понад 60°.

3.32 Розрізняють поздовжній ухил, що збігається з напрямком траси
(підйом або спуск) і поперечний ухил, напрямлений поперек траси.

Можливість застосування механізмів у гірській місцевості залежить від крутизни схилів та їх напрямків (поздовжній чи поперечний).

  1.  Робочі креслення для прокладання кабелю мають виконуватися
    на топографічному плані з вертикальними відмітками.
  2.  На схилах залежно від крутизни слід передбачати такі способи виконання робіт:

кабелеукладачем у ґрунтах 1-3-ї груп на поздовжньому ухилі до 10°,
поперечному  8°;

одноковшовими і роторними екскаваторами на поздовжньому ухилі
до
30°;

у ґрунтах 4-ї групи і вищих необхідне розпушування вибуховим способом
або відбійними молотками;

вручну на поздовжніх ухилах понад 30°; при цьому траншею риють
«змійкою» із відхиленням від середньої лінії на
1,5 м, протяжністю не менше
ніж
5 м.

3.35 На косогорах із поперечним ухилом понад для роботи механізмів
проектом необхідно передбачати влаштування полиць, майданчиків для роз'їздів.
Ширина полиці має бути не менше ніж
7 м. Кабель прокладається на полиці
з нагірного боку. Майданчики для роз'їздів мають улаштовуватися не рідше ніж
через
1 км.

3.36 Для запобігання розмиву траншей талими водами або атмосферними
опадами після прокладання кабелю у проекті необхідно передбачати укріплювальні
роботи по трасі. Обсяг укріплювальних робіт визначається проектом. Робочий
проект на укріплювальні роботи розробляється після прокладання кабелю і входить
до загального складу робочої документації.

До основних заходів щодо укріплювальних робіт по трасі належать кам'яні накиди, насадження верби, закріплення ділянок траси габіонами замощуванням камінням, дренажні роботи тощо.


ВБН В.2.2-45-1-2004 С. 13

3.37 У проекті необхідно враховувати транспортування кабелю і матеріалів на схилах:

до 15°  автомашинами;

від 15° до 30°  тракторами.

4 КАБЕЛЬНА КАНАЛІЗАЦІЯ

  1.  Будівництво кабельної каналізації має передбачатися в містах та селищах міського типу із закінченим горизонтальним і вертикальним плануванням.
    Докладання кабельної каналізації має передбачатися тоді, коли немає змоги
    прокладати кабелі в наявній каналізації.

Траса кабельної каналізації має задовольняти такі вимоги:

мати мінімальну довжину;

бути спільною, по змозі, для мереж електрозв'язку різного призначення;

мати мінімальну кількість перетинань із вуличними проїздами, дорогами та
коліями трамваю, залізниці;

забезпечувати можливість максимального застосування механізмів під час
будівництва;

забезпечувати доступність під час експлуатації лінійно-кабельних споруд.

  1.  Кабельна каналізація має прокладатися на тротуарній частині вулиць,
    із дотриманням норм перетинань і зближень з іншими підземними інженерними
    мережами та спорудами.
  2.  У межах внутрішньоквартальних територій багатоповерхової забудови
    необхідно передбачати кільцювання трас телефонної каналізації, використовувати прохідні та напівпрохідні тунелі малого перерізу (зчепи), будівництво яких
    передбачається проектами забудови міста.
  3.  Мінімально допустиме заглиблення трубопроводів кабельної каналізації (труби пластмасові або азбестоцементні) під пішохідною частиною вулиць має
    бути
    0,4 м до верхньої труби, для трубопроводів із металевих труб  0,2 м.
  4.  На місцевості, що має природний ухил, блок кабельної каналізації має
    прокладатися з однаковим заглибленням по всій довжині, за винятком десятиметрових ділянок на підходах до кабельних колодязів, де розмір ухилу має забезпечувати введення труб у колодязі на глибину не менше ніж
    0,7 м від поверхні
    землі.

На місцевості, яка не має природного ухилу, трубопровід має прокладатися з ухилом у бік одного з колодязів або з ухилом до обох колодязів від середини прогону. Норма ухилу  3-4 мм на метр довжини прогону.

4.7 Траса трубопроводу між суміжними колодязями в горизонтальній площині
має бути прямолінійна. В окремих випадках, для обходу існуючих підземних перешкод або в разі прокладання, при потребі, по криволінійній трасі допускається відхилення кабельного трубопроводу в горизонтальній площині від прямої лінії по плавній кривій.


С.
14 ВБН В.2.2-45-1-2004

  1.  Глибина закладання труб для кабельної каналізації має забезпечувати
    можливість докладання трубопроводу на напрямках (ділянках), де на наступних
    етапах розвитку мережі можливе збільшення ємності блоків кабельної каналізації.
    При цьому глибина закладання труб визначається проектом.
  2.  Трубопроводи кабельної каналізації необхідно передбачати, як правило,
    із труб:

поліетиленових напірних гладкостінних труб, які виготовляються із поліетилену низького тиску (високої щільності) і поліетилену високого тиску (низької щільності) із зовнішнім стандартизованим діаметром від 50 мм до 110 мм;

поліетиленових гофрованих труб, які виготовляються з поліетилену низького тиску (високої щільності) із зовнішнім діаметром від 50 мм до 110 мм;

сталевих для прокладання в місцях, де очікується підвищене навантаження
і де поліетиленові труби не можуть забезпечити механічний захист кабелів.

Конкретні типи пластмасових труб (матеріал, товщина стінки, номінальний тиск), які передбачаються для будівництва кабельної каналізації, визначаються проектом згідно з умовами впливу на них зовнішніх навантажень як у процесі будівництва, так і на період гарантованого терміну експлуатації пластмасових труб.

Проектною організацією (з урахуванням допустимого зовнішнього навантаження та узгоджень зацікавлених організацій) визначається також необхідність прокладання пластмасових трубопроводів у сталевих футлярах на перетинаннях із залізничними і трамвайними коліями, магістральними автодорогами і вулицями в межах міст та інших населених пунктів.

Будівництво кабельної каналізації може передбачатися за технологією використання мультиканалів. Застосування азбестоцементних труб має бути обмеженим як екологічно небезпечних.

4.10 Для блоків кабельної каналізації з 1-2 труб, де в перспективі не передбачається збільшення ємності блоків, необхідно використовувати поліетиленові труби із зовнішнім діаметром 63 мм.

4.11 Вихідними даними, якими необхідно користуватися для визначення
ємності блоків проектованої кабельної каналізації на окремих ділянках, є такі:

важливість цих ділянок у загальній побудові лінійних споруд;

середнє завантаження каналів;

потреба в каналах для кабелів різного призначення;

потреба в резервних каналах;

врахування розвитку існуючої мережі на перспективу;

характер вуличного проїзду і тип його дорожнього покриття.

4.12 На ділянках відгалужень від магістрального напрямку кабельної каналізації до розподільних шаф (ШР) ємністю 1200 х 2, 600 х 2, 300 х 2 і 150 х 2
необхідно передбачати відповідно 4, 3, 2 і 1 канал кабельної каналізації. Під час
проектування ШР нового покоління ємністю понад
1200x2 необхідно передбачати
6-8 каналів, а до 1200 х 2  3-4 канали. Введення труб у ШР, які встановлено
всередині будинків, необхідно виконувати безпосередньо в шафу, якщо відстань від неї до найближчого колодязя не перевищує 30 м. За більшої відстані або при потребі

ВБН В.2.2-45-1-2004 С. 15

зміни напрямку кабельної каналізації біля ШР мають передбачатися колодязі типу ККС-3. Установлення шафних колодязів у будинках не допускається. У випадках встановлення розподільної шафи поруч із трасою магістральної кабельної каналізації типорозмір колодязів, де відгалужуються труби до ШР, має відповідати ємності блоків цієї каналізації. При цьому конструкція колодязя передбачається типу ККС-4 або великого типу (ККС-5 або спеціальні).

Для введення в ШР кабелів, прокладених безпосередньо в ґрунті, поруч із ШР мають передбачатися колодязі, тип яких необхідно визначати згідно з таблицею 4.1.

Таблиця 4.1  Типи колодязів кабельної каналізації

Тип колодязя

Максимальна ємність блока, що вводиться в колодязь

Кількість каналів в основі блока

Призначення

ККС-1

1

1

Встановлюється на розподільних мережах за довжини прольоту до 60 м. Допускається монтаж муфт кабелів ТПП до 50 х 2. У разі транзитного прокладання кабелю (без муфт) ємність цих кабелів не повинна перевищувати 100 х 2

ККС-2

2

2

Допускається монтаж муфт кабелів ТПП до 200 х 2 х 0,5

ККС-3

6

2

3

Допускається монтаж муфт кабелів ТПП до 400 х 2 х 0,5; ТГ до 600 х 2 х 0,5

ККС-4

12

2

3

4

Допускається монтаж муфт кабелів усіх ємностей

ККС-5

24

4

6

Допускається монтаж муфт кабелів усіх ємностей і встановлення контейнерів НРП СП ІКМ

Станційний колодязь ККССР-1

36

6

Колодязь кабельної каналізації зв'язку спеціального типу розгалужувальний на 36 каналів

Станційний колодязь ККССР-2

48

6

Колодязь кабельної каналізації зв'язку спеціального типу розгалужувальний на 48 каналів

Спеціальний колодязь ККС-5М

-

-

Колодязь кабельної каналізації зв'язку для розміщення контейнерів НРП СП ІКМ

Примітка. Можливість розміщення та монтажу муфт кабелів інших типів визначається проектом.


С.
16 ВБН В.22-45-1-2004

  1.  Спеціальні тунелі (колектори) для прокладання в них кабелів зв'язку мають передбачатися у виняткових випадках. Будівництво їх на вводах в АМТС, ОПТС, АТС та інші підприємства зв'язку необхідно здійснювати за розрахункової кількості каналів понад 48.
  2.  Колодязі кабельної каналізації мають установлюватися:

прохідні  на прямолінійних ділянках трас, у місцях повороту траси не більше
ніж на
15°, а також у разі зміни глибини закладання трубопроводу;

кутові  у місцях повороту траси більше ніж на 15°;

розгалужувальні  у місцях розгалуження траси на два (три) напрямки;

станційні  у місцях введення кабелів у будівлі підприємств зв'язку.

  1.  Типи колодязів кабельної каналізації визначаються ємністю блока труб,
    які вводяться в них, з
     урахуванням перспективи розвитку мережі, і мають відповідати характеристикам, наведеним у таблиці 4.1.
  2.  Відстані між колодязями кабельної каналізації визначаються проектом.
    При цьому необхідно враховувати будівельні довжини проектованих кабелів, можливість будівництва відгалужень, обходів перешкод тощо.

4.17 На мережах зв'язку застосовуються типові залізобетонні (повнозбірні,
збірні двокаскадної конструкції, спеціального типу) і цегляні колодязі.

Можливе застосування оглядових пристроїв із пластикату. Застосування цегляних колодязів допускається у випадках:

Внимание! Это не полная версия документа. Полная версия доступна для скачивания.