 |
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Строительные нормативные акты
   
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
ВБН В.2.2-58.2-94. Резервуари вертикальні сталеві для зберігання нафти і нафтопродуктів з тиском насичених парів не вище 93,3 кПа
 Загрузка... |
 
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
ВІДОМЧІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ РЕЗЕРВУАРИ ВЕРТИКАЛЬНІ СТАЛЕВІ ДЛЯ ЗБЕРІГАННЯ НАФТИ І НАФТОПРОДУКТІВ З ТИСКОМ НАСИЧЕНИХ ПАРІВ НЕ ВИЩЕ 93,3 кПа ВБН В.2.2-58.2-94 Видання офіційне Державний Комітет України по нафті і газу (Держкомнафтогаз) КИЇВ 1994Відомчі будівельні норми України "Резервуари вертикальні сталеві для зберігання нафти і нафтопродуктів з тиском насичених парів не вище 93,3 кПа ВБН В.2.2-58.2-94 Розроблені: AT Інститут транспорту нафти (Південдіпронафтопровід) - ведучий: Г.О.Цвігун - відповідальний виконавець, А.О.Орловська, Ю.Н.Кришталь, Б.М.Медник, І.М. Рувінський, Г.Й. Журомський, Є.Й.Пирогов, Ф.А.Тіханов, А.М. Ханін, В.І.Картер'єв, Л.Г.Андрійченко, О.М. Коваленко, Д.Л.Панченко, Т.В.Гайдай, М.Ю.Євдасіна за участю В.В.Первушина (УКРНАФТОПРОДУКТ), к.т.н. B.П. Сучкова, С.А.Шваркова, А.Н.Шваркова, (ВИПТШ МВС РФ), к.т.н. В.П.Лісафина (ІНГ України) д.т.н. С.Н. Клепікова, к.т.н. В.Г. Абросимова (НДІСК). УКРНДІпроектстальконструкція (УкрНДІПСК) співвиконавець: Є.О. Роговець - відповідальний виконавець, М.М. Маньшин, T.I. Пилипчук (розділи -З, 4, 5.1, 11) Внесені і підготовлені до затвердження: Українським об'єднанням по поставках нафти і нафтопродуктів "Укрнафтопродукт" Затверджені: Наказом Держкомнафтогазу України від 4.08.1994р. №286 та введені в дію з 1 жовтня 1994 року З введенням в дію ВБН В.2.2-58.2-94 втрачають силу на території України слідуючі нормативні документи: розділ 6 СНиП 2.09.03-85 та розділи 1 та 4 "Правил технической эксплуатации резервуаров", затверджених Держкомнафтопродуктом СРСР 26.12.1986 р. - в частині вимог до вертикальних сталевих резервуарів для нафти і нафтопродуктів; СНиП 3.03.01-87 і СНиП III-18-75 - в частині вимог до допустимих відхилень при виготовлені та монтажі будівельних металоконструкцій резервуарів. Узгоджені: Мінбудархітектури України ГУПО МВС України Мінприроди України МОЗ України Держкомнаглядохоронпраці України лист №8/135 лист №12/6/685 лист №18-3/11-120 лист №5.02.12/716 лист №13-6/1410 від 15.07.94 від 6.07.94 від14.07.94 від18.07.94 від 7.07.94 ВІДОМЧІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ
Предметом даних норм є єдині комплексні вимоги (далі - норми), що пред'я-вляються до вертикальних сталевих циліндричних резервуарів для зберігання нафти і нафтопродуктів (далі - резервуари) під надмірним тиском близьким до атмосферного і номінальним об'ємом від 100 до 50 000 м3 включно. Дані норми поширюються на резервуари (типові або індивідуальні, що відрізняються від типових за температурою зберігання і густиною рідин, що зберігаються), призначені для слідуючих умов експлуатації: призначення розміщення резервуарів вид рідин, що зберігаються густина нафти (нафтопродуктів), що зберігаються максимальна температура нафти (нафтопродуктів), що зберігаються внутрішній надмірний тиск вакуум кліматична зона будівництва сейсмічність району будівництва
середня (від 50 п.ш. до 60 п.ш.);
Проектування реконструкції, посилення та ремонту резервуарів повинно виконуватись з урахуванням вимог даних норм. Дані норми обов'язкові для застосування при проектуванні резервуарів, що споруджуються на території України, всіма організаціями незалежно від їх відомчого підпорядкування і форм власності. C.2 ВБН В.2.2 58.2-94 1 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ 1.1 Терміни і визначення, ще використовуються у даних нормах, в обов'язковому додатку 1. 1.2 При проектуванні резервуарів слід забезпечувати: а) заданий технологічний режим експлуатації; б) надійність, міцність і стійкість елементів будівельних металоконструкцій і споруди в цілому під час монтажу і експлуатації; в) охорону праці, техніку безпеки та пожежну безпеку при монтажі і експлуатації; г) дотримання вимог по охороні навколишнього природного ceредовища, приймаючи міри по максимальному скороченню втрат нафти і нафтопродуктів, що зберігаються, а також виключенню витоків рідини з резервуарів. д) належний науково-технічний рівень та якість будівництва. Проектування резервуарів в усіх його частинах повинне виконуватись у повній відповідності до даних норм. Загальні вимоги до проектування будівельних металоконструкцій приведені в розділі 3, конструктивні вимоги, включаючи вимоги до сейсмостійких конструкцій резервуарів приведені у розділі 4. Загальні положення по охороні праці і пожежній безпеці, включаючи захист від блискавки, приведені в розділі 9, заходи по охороні навколишнього і природного середовища від забруднення - у розділі 10, а основні положення по забезпеченню надійності резервуарів в експлуатації - у розділі 12 даних норм. 1.3 Технічне завдання на розробку резервуарів визначає необхідні поняття на всіх етапах створення резервуару (проектування, виготовлення, транспортування, монтаж, контроль, випробування і прийом, паспортизація). Основні положення розробки повинні відповідати вимогам ГОСТ 15.901-91. Склад технічного завдання на проектування слід приймати у відповіді обов'язковим додатком 10. 1.4 Інженерні дослідження для будівництва повинні містити дані необхідні для вибору типу основи і фундаментів з врахуванням прогнозу можливої зміни (в процесі будівництва і експлуатації) інженерно-геологічних і гідрологічних умов площадки будівництва, а також виду та інженерних заходів по її освоєнню. Відомості, які повинні містити матеріали інженерно-геологічних досліджень, представлені у розділі 6. В районах з складними інженерно-геологічними умовами - при наявності грунтів з особливими якостями (посадочні, набухаючі та ін.) або можливості розвитку небезпечних геологічних процесів (карст, оповзень і т.д.), а також на підроблюваних територіях,- інженерні дослідження повинні виконувати спеціалізованими організаціями. 1.5 При проектуванні резервуарів для будівництва в районах з складними інженерно геологічними умовами необхідно дотримуватись вимог СНиП 2.02.01-83, які пред'являються до основ і фундаментів. Розміщення резервуарів у зоні активного карста не допускається. Схематичні карти України з нанесенням кліматичних зон будівництва і складних інженерно-геологічних умов (по землетрусах, поширенню карстів та осіданні поверхні над підробленими гірськими виробками) представлені у довідковому додатку 11.1 та 11.2. ВБН B.2.2-58.2-94 С.3 Районування на основі природно-географічних та інженерно-будівельних умов (по визначенню оповзневих, осідних і селенебезпечних територій) приймається по рекомендованому додатку 1.2 ДБН 360-92*. 1.6 Класифікація нафти і нафтопродуктів по температурі спалаху, улаштування резервуарних парків, взаємне їх розташування, забезпечення системами протипожежного захисту та загальні вимоги по охороні навколишнього природного середовища, включаючи системи контролю за викидами шкідливих речовин, повинні відповідати вимогам ВБН В.2.2-58.1-94. 1.7 Дані норми передбачають виконання вимог слідуючих нормативних документів у частині визначення і проектування (якщо вимоги до них не визначені даними нормами): СНиП 2.01.01-82 - в частині будівельної кліматології і геофізики; СНиП 2.01.07-85 - в частині навантажень та впливів (дії); СНиП 2.02.01-83 - в частина проектування основ і фундаментів в особливих інженерно-геологічних умовах; СНиП 2.03.11-85 - в частині захисту будівельних металоконструкцій від корозії; СНиП П-23-81* - в частині розрахунку будівельних металоконструкцій; СНиП 2.04.14-88 - в частині матеріалів по теплоізоляції резервуарів; ДБН 360-92* - при розміщенні резервуарів; СНиП II-7-81 - в частині будівництва у сейсмічних районах. У випадку, якщо норми у вказаних документах по одних і тих самих позиціях відрізняються від даних норм, за основу приймаються вимоги даних норм. Посилання на вимоги нормативних документів, які слід враховувати по вузьких спеціалізованих питаннях, приводяться у відповідних розділах і підрозділах документу. Перелік нормативних документів, що використовуються при проектуванні резервуарів, приведений у довідковому додатку 12. 2 ОСНОВНІ ТИПИ І ПАРАМЕТРИ РЕЗЕРВУАРІВ 2 1 За конструктивними особливостями при проектуванні слід приймати резервуари таких типів: з плаваючою нокрівлею (позначення ПП); з стаціонарною покрівлею (з понтоном і без понтона); в подальшому резервуари зі стаціонарною покрівлею без понтона будуть іменуватись як резервуари зі стаціонарною покрівлею (позначення СП), а резервуари зі стаціонарною покрівлею з понтонам - як резервуари з понтоном (позначення СПП). 2.2 Основні розміри і номінальні об'єми резервуарів по типах резервуарів, що приймаються (ПП, СП і СПП), представлені у рекомендованому додатку 2. 2.3 Типи резервуарів приймаються в залежності від класифікації нафти і нафтопродуктів по температурі спалаху і тиску насичених парів при температурі зберігання: а) для ЛЗР і тиску насичених парів понад 26.6 кПа (200 мм рт.ст.) до 93.3 кПа (700 мм рт.ст.) при температурі зберігання, в залежності від умов експуатації: C.4 ВБН В.2.2-58.2-94 резервуари з плаваючою покрівлею або понтоном резервуари з стаціонарною покрівлею, обладнанні газовою обв'язкою, установкою уловлювання легких фракцій (УЛФ). Зберігання авіаційних бензинів і палив для реактивних двигунів в резервуарах з плаваючою покрівлею не допускається; б) для ЛЗР і тиску насичених парів менше 26.6 кПа (200 мм рт.ст.) температурі зберігання, а також для ГР - резервуари зі стаціонарною покрівлею без газової обв'язки. Рекомендовані типи резервуарів у залежності від нафти і нафтопродуктів, що зберігаються, приведені в таблиці 1. Таблиця 1
2.4 Вибір типу резервуару виконується в залежності від умов експлуації по ВБН В.2.2-58.1-94 і нормах технологічного проектування відповідних підприємств, затверджених у встановленому порядку. 2.5 Резервуари ПП повинні проектуватись для умов зберігання нафти і нафтопродуктів з температурою не вище 40 С. З ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ДО ПРОЕКТУВАННЯ БУДІВЕЛЬНИХ МЕТАЛОКОНСТРУКЦІЙ РЕЗЕРВУАРІВ 3.1 Будівельні металоконструкції резервуарів за ступенем відповідальності поділяються на такі класи: а) клас І - для резервуарів номінальним об'ємом 10000 м3 і більше; б) клас II - для резервуарів номінальним об'ємом до 10000 м3. Проектування будівельних металоконструкцій резервуарів виконується, виходячи з забезпечення умов, наведе них у пункті 1.2 загальних положень норм. Номінальні об'єми резервуарів наведені у рекомендованому додатку 2. ВБН В.2.2-58.2-94 C.5 3.2 За конструктивними особливостями прийняті резервуари типів СП, СПП і ПП у відповідності до п.2. даних норм. 3.3 За методами виготовлення будівельних металококструкцій резервуари поділяються на такі основні види: а) резервуари, монтажні листові елементи яких виготовляються у вигляді рулонованих заготовок; б) резервуари, монтажні листові елементи яких виготовляються у вигляді укрупнених блоків; в) резервуари, монтажні листові елементи яких виготовляються у вигляді окремих листів. Під час проектування рулонованих конструкцій належить виходити з максимальної маси та габаритів рулонів, визначених умовами перевезення та узгоджених з заводом-виготовлювачем. 3.4 За засобами монтажу будівельних металоконструкцій резервуари поділяються на такі види: а) резервуари, листові конструкції яких збираються з рулонованих заготовок; б) резервуари, листові конструкції яких збираються з укрупнених блоків; в) резервуари, листові конструкції яких збираються з окремих листів (по-листове збирання); г) резервуари, листові конструкції яких збираються комбінованим засобом. Матеріали конструкцій та з'єднань 3.5 Для будівельних металоконструкцій резервуарів повинен використовуватися прокат для сталевих конструкцій за ГОСТ 27772-88. Вибір марок сталей належить проводити у відповідності з рекомендованим додатком 3 з урахуванням таких факторів: а) ступеня відповідальності резервуару; б) кліматичного району будівництва (розрахункової температури); в) виду конструктивних елементів. Припустимо використання матеріалів за нормативно-технічними документами, що не вказані в пункті, при цьому механічні властивості та хімічний склад застосованих матеріалів повинні відповідати вимогам ГОСТ 27772-88. 3.6 Кліматичні райони будівництва встановлюються у відповідності до ДБН 360-92*. Розрахункова температура відповідає температурі зовнішнього повітря відповідного району, за яку приймається середня температура найбільш холодної п'ятиденки згідно з СНиП 2.01.01-82. 3.7 Площинність листового прокату повинна відповідати таким вимогам ГОСТ 19903-74*; а) для листів товщиною (тут і далі за текстом приймаються номінальні значення товщин) 4....5 мм - площинності; б) для листів товщиною 6 мм і більше - особливо високої площинності. Вид площинності обумовлюється в замовленні. 3.8 Листи товщиною 9 мм і більше повинні застосовуватися з гарантією суцільності після ультразвукового контролю за ГОСТ 22727-88. Класи суцільності встановлюються в залежності від класу відповідальності будівельних конструкцій резервуарів: І класу відповідальності - 0; II класу відповідальності - 1. C.6 ВБН В.2.2-58.2-94 Клас суцільності обумовлюється у замовленні. Непідконтрольні зони листів не повинні перевищувати: біля повздовжньної кромки - 5 мм; біля поперечної кромки - 10 мм. 3.9 Труби, що застосовуються при спорудженні будівельних металоконструкцій резервуарів, рекомендується використовувати за ГОСТ 8732-78* ГОСТ 10704-76*. Вибір марок сталей труб належить проводити з урахуванням факторів, позначених в п.3.5. При цьому механічні властивості використованих марок сталі повинні бути не нижче властивостей, забезпечених застосуванням матеріалів, приведених у рекомендованому додатку 3. 3.10 Матеріал фланців та закріплювальних виробів (болтів ГОСТ 7798-70* та гайок за ГОСТ 5915-70*) для люків та патрубків повинен відповідати ГОСТ 12820-80* . Вибір марок сталей для фундаментних болтів належить проводити за ГОСТ 24379.0-80*, а їх конструкцію та розміри приймати за ГОСТ 24379.1-80 Гайки для фундаментних болтів належить застосовувати: а) для болтів діаметром до або рівним 48 мм - за ГОСТ 5915-70*; б) для болтів діаметром понад 48 мм - за ГОСТ 10605-72*. Гайки повинні відповідати вимогам ГОСТ 1759-87*. Допускається застосовувати гайки з марок сталей, застосованих до болтів. 3.11 Для зварювання будівельних металоконструкцій резервуарів повинні використовуватися зварювальні матеріали, відповідні застосованим маркам сталі. При тому механічні властивості металу шва, виконаного з застосуванням, повинні бути не нижче якостей, забезпечених застосувати марок сталей згідно з цим розділом. Вибір марок і типів матеріалів для зварювання належить проводити у згоді з рекомендованим додатком 3 з урахуванням факторів, згаданих у п.3.5. Загальні положення по розрахунку Принципи розрахунку металлоконструкцій резервуарів 3.12 Розрахунок будівельних металоконструкцій резервуарів необхідно вести за методом граничних станів першої та другої групи, що визначені ГОСТ 27751-88 (СТ СЭВ 384-87). Граничні стани конструкцій резервуарів визначаються: а) перший граничний стан - за несучою здатністю (міцністю, стійкістю або витривалістю матеріалу), по досягненні якого конструкція втрачає здібність до опору зовнішнім впливам або отримує неприпустимі остаточні зміни своєї форми; в) другий граничний стан - за розвитком надмірних деформацій від статичних або циклічних навантажень, по досягнені якого в конструкції, що зберігає міцність та стійкість, з'являються неприпустимі деформації. Допускається застосування альтернативних методів розрахунку, що забезпечують міцність та стійкість будівельних металоконструкцій резервуарів не нижче встановлених розрахунковими положеннями даного розділу. Під час розрахунку металоконструкцій резервуарів необхідно враховувати зусилля, що виникають в конструкції під час її взаємодії з основою. ВБН В.2.2-58.2-94 С.7 Розрахунокові характеристики матеріалів конструкцій та з'єднань 3.13 Розрахунковий опір прокату та труб розтягу, стиску та вигину (що визначається за межею текучості) Rу визначається за формулою: Rу = Ryn/?m, (1) де Rу - розрахунковий опір сталі розтягу, стиску, вигину, що визначається за межею текучості, кгс/см2; Ryn - межа текучості сталі, що визначена у відповідності до п.3.14, кгс/см2; ?m - коефіцієнт надійності щодо матеріалу, визначений у відповідності до п.3.15. 3.14 Значення межі текучості сталі Ryn належить приймати таким, що дорівнює мінімальному значенню, вказаному у державних стандартах та технічних умовах до сталі. Зміна значення межі текучості сталі під час експлуатації резервуару в умовах підвищених температур належить враховувати у відповідності до таблиці 9 ГОСТ 14249-89. 3.15 Значения коефіцієнтів надійності щодо матеріалу прокату та труб ?n належить приймати по таблиці 2 СНиП ІІ-23-81*. 3.16 Розрахункові опори прокату та труб зсуву RS визначається за формулою: RS = 0,58 Ryn/?m, (2) де rS - розрахунковий опір сталі зсуву, кгс/см2. 3.17 Розрахункові опори зварюваних з'єднань для різних типів з'єднань та напружених станів належить визначати за формулами, наведеними в таблиці 2 даного розділу. 3.18 Значення нормативного опору металу шва за тимчасовим опором Rwun належить приймати: а) для швів, що виконуються ручним зварюванням - дорівними значенням тимчасового опору металу шва, що доведені у ГОСТ 9467-75*; б) для швів, що виконуються автоматичним зварюванням - за таблицею 4* СНиП ІІ-23-81*. 3.19 Значення коефіцієнта надійности за матеріалом кутового шва ?wm належить приймати рівними: а) при значеннях Rwun не більше, ніж 490 МПа (5000 кгс/см2) - 1,25; б) при наченнях Rwun рівних 590 МПа (6000 кгс/см2) та понад - 1,35. C.8 ВБН В.2.2-58.2-94 Таблиця 2
3.20 Значення тимчасового опору сталі розриву Run належить приймати рівним мінімальному значенню вказаному у державних стандартах та технічних умовах на сталь за пунктом 3.5. Зміни значення тимчасового опору сталі розриву під час експлуатації резервуару в умовах підвищених температур (вище 20° С) належить облічувати у відповідності з таблицею 10 по ГОСТ 14249-89. 3.21 Розрахункові опори стикових з'єднань елементів з сталей з різними нормативними опорами належить приймати як для стикових з'єднань із сталі з меншим значенням нормативного опору. 3.22 Розрахунковий опір розтягу болтів Rba належить визначати за формулою Rba = 0,5Run, (3)де Rba - розрахунковий опір розтягу фундаментних болтів. ВБН B.2.2-58.2 94 С.9 Облік умов роботи елементів конструкцій 3.23. Під час розрахунку елементів конструкцій резервуарів належить враховувати коефіцієнти умов роботи ?с, що приймаються за таблицею 3. Таблиця 3
Навантаження на конструкції резервуарів 3.24 В залежності від тривалості дії навантаження належить розрізняти постійні та тимчасові (тривалі, короткочасні, особливі) навантаження. 3.25 До постійних навантажень належить відносити власну вагу елементів будівельних металоконструкцій резервуарів. Зусилля, що зберігаються в конструкціях від попереднього напруження, належить враховувати у розрахунках, як зусилля від постійних навантажень. 3.26 До тривалих навантажень належить відносити: а) гідростатичний тиск продукту, що зберігається, або води, що заповнює резервуар під час випробувань; б) внутрішній надмірний тиск у газовому просторі, що виникає при малих та великих "диханнях"; в) розрідження повітря (вакуум), що виникає під час спорожнення резервуару; C.10 ВБН B.2.2-58.2-94 г) вага стаціонарного устаткування: приладів і апаратів, технологічне обладнання та пристроїв, трубопроводів з арматурою, опорними частинами та ізоляцією, а також вага рідин, що заповнює обладнання; д) вага відкладеного виробничого пилу; е) снігові навантаження із зниженням нормативного значення, що визначаються множенням повного нормативного значення у відповідності з вимогами СНиП 2.01.07-85 та коефіцієнт 0,3; ж) впливи, обумовлені деформаціями основи, що не супроводжуються докорінними змінами структури грунту. Як розрахункові значення впливу приймаються граничні значення нормованих величин осідання і величин, які визначаються через осідання, у відповідності з вимогами розділу 6 дійсних норм. 3.27 Навантаження, що з'являються під час виготовлення, зберігання транспортування елементів конструкцій, а також під час спорудження резервуарів, належить враховувати у розрахунках як короткочасні навантаження. До короткочасних навантажень належить відносити: а) снігові навантаження з повним нормативним значенням; б) вітрові навантаження; в) вага людей, ремонтних матеріалів та інструментів у зонах обслуговування та ремонту обладнання (сходи, перехідні площадки та площа обслуговування обладнання). 3.28 До особливих навантажень належить відносити: а) сейсмічні впливи; б) аварійні навантаженим, викликані різкими порушеннями технологічного процесу, тимчасовою зіпсованістю або поломкою обладнання (внутрішній надмір- ний тиск, розрідження повітря - вакуум, температурні впливи та ін.); в) впливи, що обумовлені деформаціями основи, супроводжувані докорін- ними змінами структури грунту (при змочуванні осідних грунтів) або осіданням його у районах гірських виробок та у карстових грунтах. 3.29 При розрахунку конструкцій резервуарів за першим та другим граничним ставом належить враховувати найбільш несприятливі комбінації навантажень або відповідні їм зусилля. Ці комбінації встановлюються під час аналізу реальних варіантів одночасної дії різних навантажень щодо розглянутої стадіі роботи конструкції резервуару з урахуванням можливості появи різних схем прикладання тимчасових вантажень або при відсутності деяких з навантажень. 3.30 У залежності від врахованого складу навантажень належить розрізняти: а) основні комбінації навантажень, що складаються з постійних, тривалих та короткочасних; б) особливі комбінації навантажень, що складаються з постійних, тривалих, короткочасних та одного з особливих навантажень. 3.31 Розрахункові значення тимчасових навантажень належить множити на коефіцієнти комбінацій (?1 і ?2), що дорівнюють: при постійних та не менше двох тимчасових навантаженнях ?1 = 0,95 - в основних та особливих комбінаціях для тривалих навантажень; ?2 = 0,9 - в основних комбінаціях для короткочасних навантажень; ?3 = 0,8 - в особливих комбінаціях для короткочасних навантажень, при цьому особливе навантаження належить приймати без зниження. ВБН В.2.2-58.2-94 С.11 При постійних та одному тимчасовому навантаженні (тривалому або короткочасному), коефіцієнти ?1 і ?2 вводити не слід. Примітка. В основних комбінаціях при врахуванні трьох та більше короткочасних навантажень їх розрахункові значення припустимо множити на кое-фіцієнт ?2, що приймається для першого (за ступенем впливу) короткочасного навантаження - 1,0; для другого - 0,8; для решти - 0,6. 3.32 Нормативні значення навантажень належить визначати: Власну вагу елементів будівельних металоконструкцій - за проектними розмірами та питомою вагою матеріалів з урахуванням їх вологості в умовах зведення та експлуатації резервуарів. Нормативне значення гідростатичного тиску, внутрішнього надмірного тиску, розрідження повітря (вакуум), ваги стаціонарного обладнання, ваги відкладеного виробничого пилу та аварійних навантажень - встановлюється на основі технологічних рішень. Нормативне значення рівномірно розподіленого навантаження сходів, перехідних площадок та площадки обслуговування обладнання від ваги людей, ремонтних матеріалів та інструментів приймається не менше, ніж 1,5 кПа (150 кгс/м2). Несучі елементи сходів та площадок повинні бути перевірені на зосереджене вертикальне навантаження не менше, ніж 1,5 кН (150 кгс), прикладене до елемента у несприятливому положенні на квадратній площадці зі сторонами не більше 10 см (при відсутності інших тимчасових навантажень). Нормативне значення горизонтального зосередженого навантаження на поручні сходів та площадок належить приймати не менше 0,3 кН (30 кгс), у будь-якому місці по довжині поручня. Нормативне значення ваги снігового покриву на 1 м2 горизонтальної поверхні землі, а також нормативне значення вітрового тиску приймається у відповідності з вимогами СНиП 2.01.07-85. 3.33 Під час розрахунку стінки резервуару на стійкість нормативне значення умовного вітрового навантаження, що приймається рівномірно розподіленим по колу, належить рахувати за формулою: Wmум = 0,5 WoK Ce1 ?f, (4)
Внимание! Это не полная версия документа. Полная версия доступна для скачивания.
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Категории документа: | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Читайте также:
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Copyright © 2009-2012 Bud Info. Все права защищены. Disclaimer
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||