Email
Пароль
?
Войти Регистрация
<Семинар


Про затвердження Регламенту із забезпечення проведення державної експертизи містобудівних обґрунтувань по м. Києву у Міністерстві регіонального розвитку та будівництва

Название (рус.) Об утверждении Регламента из обеспечения проведения государственной экспертизы градостроительных об–рунтувань по г. Киеву в Министерстве регионального развития и строительства
Кем принят Мінрегіонбуд
Тип документа Приказ
Рег. номер 485
Дата принятия 11.11.2009
Статус Действующий
Скачать этот документ могут только зарегистрированные пользователи




 



               МІНІСТЕРСТВО РЕГІОНАЛЬНОГО РОЗВИТКУ
ТА БУДІВНИЦТВА УКРАЇНИ

Н А К А З

11.11.2009 N 485


Про затвердження Регламенту із забезпечення
проведення державної експертизи містобудівних
обґрунтувань по м. Києву у Міністерстві
регіонального розвитку та будівництва


З метою виконання постанови Кабінету Міністрів України
від 20.05.2009 N 522 ( 522-2009-п ) "Про затвердження Порядку
проведення державної експертизи містобудівної документації"
Н А К А З У Ю:

1. Затвердити Регламент із забезпечення проведення державної
експертизи містобудівних обґрунтувань по м. Києву у Міністерстві
регіонального розвитку та будівництва України (далі - Регламент),
що додається.

2. Управлінню містобудування та архітектури (Сіленко М.В.)
дотримуватись Регламенту при забезпеченні проведення державної
експертизи містобудівних обґрунтувань по м. Києву.

3. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.

Міністр В.Куйбіда


ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Мінрегіонбуду
11.11.2009 N 485


РЕГЛАМЕНТ
із забезпечення проведення державної експертизи
містобудівних обґрунтувань по м. Києву
у Міністерстві регіонального розвитку
та будівництва України


I. Основні положення

1. Організацію проведення експертизи містобудівних
обґрунтувань по м. Києву забезпечує Управління містобудування та
архітектури.
У разі необхідності Управління містобудування та архітектури
може залучати для розгляду містобудівних обґрунтувань структурні
підрозділи Міністерства. Зокрема до розгляду містобудівних
обґрунтувань з питань охорони культурної спадщини залучається
Управління реконструкції забудови, реставрації та збереження
історичної спадщини; з питань житлового та промислового
будівництва Департамент політики житлового будівництва та програм
ЧАЕС.
Свої висновки щодо містобудівних обґрунтувань з питань
власної компетенції структурні підрозділи надають до Управління
містобудування та архітектури протягом 5 днів.
До розгляду містобудівних обґрунтувань можуть залучатися
інститути сфери управління Мінрегіонбуду. Результатом розгляду
таких містобудівних обґрунтувань є відповідна рецензія. Рецензія
містить фаховий аналіз матеріалів містобудівного обґрунтування та
надається Управлінню містобудування та архітектури.
До розгляду містобудівних обґрунтувань можуть також
залучатися інші організації, установи та підприємства, в тому
числі самоврядні об'єднання, які діють у сфері містобудування.

2. У процесі експертизи визначається відповідність змісту
містобудівних обґрунтувань законодавству, державним будівельним
нормам ДБН Б.1.1-4-2009 "Склад, зміст, порядок розроблення,
погодження та затвердження містобудівного обґрунтування", рішенням
Київської міської ради або її виконавчого органу з питань
планування і забудови територій, раціонального використання земель
та природних ресурсів, охорони навколишнього природного
середовища, санітарного та епідемічного благополуччя населення,
пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту населення і
територій, збереження культурної спадщини.

3. Для проведення експертизи замовник документації подає
офіційний лист до Міністерства. Матеріали містобудівного
обґрунтування подаються до Управління містобудування та
архітектури в двох примірниках (оригінал та копія).
Оригінал містобудівного обґрунтування повертається замовнику
разом з рекомендацією Міністерства щодо результатів проведеної
експертизи.
Копія містобудівного обґрунтування зберігається в Управлінні
містобудування та архітектури.

4. Матеріали звернення щодо експертизи містобудівного
обґрунтування повертаються замовнику в разі їх некомплектності,
невідповідності вимогам нормативних документів щодо їх складу та
змісту протягом 5 робочих днів з моменту надходження з відповідною
аргументацією, викладеною у супровідному листі.
Комплектність матеріалів містобудівного обґрунтування
визначається на підставі державних будівельних норм
ДБН Б.1.1-4-2009 "Склад, зміст, порядок розроблення, погодження та
затвердження містобудівного обґрунтування" та Закону України "Про
планування і забудову територій" ( 1699-14 ).
Відповідність матеріалів містобудівного обґрунтування вимогам
ДБН Б.1.1-4-2009 та Закону України "Про планування і забудову
територій" ( 1699-14 ) визначається Управлінням містобудування та
архітектури протягом 5 днів.

5. Термін проведення експертизи матеріалів містобудівного
обґрунтування починається з моменту їх реєстрації в Міністерстві
регіонального розвитку та будівництва.

II. Комплектність матеріалів
містобудівного обґрунтування

1. Містобудівне обґрунтування містить пояснювальну записку та
проект містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки.

2. Пояснювальна записка складається з:

2.1 вступу;

2.2 аналізу містобудівної ситуації, яка склалась, та
характеристики земельної ділянки;

2.3 основних техніко-економічних показників об'єкта
містобудування, які характеризують намір забудови;

2.4 розрахунків щодо умов та обмежень забудови земельної
ділянки, порівняльного аналізу намірів забудови;

2.5 додатків.

3. У вступі наводяться підстави для розроблення обґрунтування
(рішення Київської міської ради або її виконавчого органу,
завдання на розроблення), мета, наводиться перелік затвердженої
містобудівної документації на відповідну територію та інші джерела
вихідної інформації.

4. Аналіз містобудівної ситуації містить:

4.1 площу та опис меж земельної ділянки, її цільове
призначення, відомості про її власника (користувача) за даними
Державного земельного кадастру;

4.2 аналіз містобудівної ситуації, яка склалась, а також
наведену в містобудівній документації характеристику земельної
ділянки та суміжних територій, а саме:
1) місце розташування в планувальній структурі території
адміністративно-територіальної одиниці,
2) сучасне функціональне використання,
3) характеристику існуючої забудови (призначення будівель та
споруд, їх висоту (поверховість), технічний стан),
4) характеристику зелених насаджень та інших елементів
благоустрою,
5) характеристику існуючої інженерно-транспортної
інфраструктури,
6) функціональне призначення, режим використання (в тому
числі забудови), інженерно-транспортне забезпечення відповідно до
положень містобудівної документації,
7) характеристику інженерно-будівельних умов (геологічних,
гідрологічних, кліматичних тощо),
8) вимоги до інженерної підготовки території, заходи щодо її
інженерного захисту;
9) характеристику екологічних умов,
10) планувальні обмеження, що розповсюджуються на земельну
ділянку, а саме:
- санітарно-захисні зони від об'єктів, які є джерелами
виділення шкідливих речовин, запахів, підвищених рівнів шуму,
вібрації, ультразвукових і електромагнітних хвиль, електронних
полів, іонізуючих випромінювань тощо;
- зони санітарної охорони від підземних та відкритих джерел
водопостачання, водозабірних та водоочисних споруд, водоводів,
об'єктів оздоровчого призначення та інших;
- зони охорони пам'яток культурної спадщини, археологічних
територій, історичного ареалу населеного пункту;
- прибережні захисні смуги, водоохоронні зони;
- інші охоронні зони (навколо особливо цінних природних
об'єктів, гідрометеорологічних станцій, уздовж ліній зв'язку,
електропередач, об'єктів транспорту тощо);
- зони особливого режиму використання земель навколо
військових об'єктів Збройних Сил України та інших військових
формувань в прикордонній смузі;
- межі червоних ліній вулиць.

4.3 планувальні обмеження щодо використання земельної
ділянки, які виникли в період після затвердження містобудівної
документації.

5. Основні техніко-економічні показники об'єкта
містобудування, які характеризують намір забудови наводяться:

5.1 для об'єктів цивільного призначення:
- вид об'єкта (житловий, дитячий дошкільний, навчальний,
охорони здоров'я, спортивний тощо),
- площа забудови,
- висота,
- технічні характеристики об'єкта (кількість, структура та
загальна площа квартир, робоча/торговельна площа,
місткість/пропускна здатність або інша технічна характеристика
громадських об'єктів, розрахункова чисельність населення,
персоналу тощо),
- призначення вбудованих та прибудованих приміщень;

5.2 для об'єктів виробничого призначення:
- основний вид діяльності та клас небезпеки виробництва
відповідно до санітарної класифікації,
- види продукції та клас її небезпеки,
- потужність виробництва,
- обсяги вантажних перевезень,
- відомості про транспорт, що планується використовувати
(види транспортних засобів та габарити),
- загальна чисельність працюючих, в тому числі
адміністративного та виробничого персоналу,
- кількість змін,
- склад та характеристика основних будівель і споруд,
приміщень, технологічних дільниць (площа, технологічні процеси та
обладнання, шкідливі властивості речовин та матеріалів, що
використовуються та виділяються, категорія по вибухопожежній та
пожежній безпеці тощо),
- технологічно обумовлені потреби в ресурсах:
- земельних (необхідна площа для постійного, тимчасового,
функціонального використання),
- сировинних (види, обсяги),
- енергетичних (види, обсяги),
- водних (обсяги, необхідна якість),
- зовнішніх інженерних мереж,
- необхідність улаштування технологічної каналізації та
очисних споруд;
- відомості про відходи виробництва (вид, кількість,
технологія утилізації);

6. Умови і обмеження забудови земельної ділянки, порівняльний
аналіз намірів забудови містить розрахунки щодо містобудівних умов
і обмежень забудови земельної ділянки з урахуванням
історико-містобудівного обґрунтування, яким визначаються граничні
параметри забудови земельної ділянки, проводиться порівняльний
аналіз намірів забудови на відповідність визначеним умовам та
обмеженням. Встановлюється зона впливу об'єкта містобудування на
прилеглі території з метою визначення переліку відповідних
заходів, які необхідно здійснити в разі реалізації наміру забудови
для мінімізації негативного впливу на довкілля, умови життя та
здоров'я людей, що проживають на цій території, а також визначення
переліку робіт з реконструкції та технічного переоснащення
об'єктів соціальної та інженерної інфраструктури, благоустрою
тощо.

7. Графічна частина містобудівних умов та обмежень забудови
земельної ділянки містить креслення:
- ситуаційна схема місця розташування земельної ділянки.
Схема виконується на викопіюванні з чергового плану або на
викопіюванні з містобудівної документації (опорного та проектного
планів, схеми планування території на місцевому рівні - для
земельної ділянки, розташованої за межами населеного пункту, або з
генерального плану - для земельної ділянки, розташованої в межах
населеного пункту, опорного та проектного планів детального плану
території - за наявності), на яке нанесені всі об'єкти, побудовані
після затвердження цієї документації;
- схема використання земельної ділянки, яка виконується на
оновленій топографо-геодезичній основі М 1:2000, 1:1000 або 1:500
(в залежності від площі території).
На схему використання земельної ділянки наносяться:
- планувальні обмеження відповідно до затвердженої
містобудівної документації,
- обмеження щодо використання земельної ділянки, які
з'явились у період після затвердження містобудівної документації,
- гранична площа забудови, благоустрою, інших видів
використання (межі територій для розміщення об'єктів забудови,
благоустрою, транспортного обслуговування та інших видів
використання), пропоноване розташування будівель і споруд,
в'їзди-виїзди, наявні інженерні мережі;
- схема (модель) об'ємно-просторового рішення наміру забудови
(необов'язкове креслення).

III. Окремі положення

1. Відповідно до статті 24 Закону України "Про планування і
забудову територій" ( 1699-14 ) матеріали містобудівного
обґрунтування повинні містити погодження цього обґрунтування з
відповідними органами містобудування та архітектури, земельних
ресурсів, охорони культурної спадщини, природоохоронним та
санітарно-епідеміологічним органом.

2. У разі якщо відповідними висновками органів містобудування
та архітектури, земельних ресурсів, охорони культурної спадщини,
природоохоронним та санітарно-епідеміологічним органом
містобудівне обґрунтування погоджено, Управління містобудування та
архітектури готує рекомендацію Міністерства щодо подальшого
затвердження містобудівного обґрунтування у встановленому порядку.

3. У разі невідповідності комплектації матеріалів
містобудівного обґрунтування вимогам ДБН Б.1.1-4-2009 та Закону
України "Про планування і забудову територій" ( 1699-14 )
Управління містобудування та архітектури протягом 5 днів готує
лист Міністерства щодо повернення наданих матеріалів разом з
відповідним обґрунтуванням для доопрацювання.

4. У разі наявності негативних відгуків органів
містобудування та архітектури, земельних ресурсів, охорони
культурної спадщини, природоохоронним та
санітарно-епідеміологічним органом до містобудівного обґрунтування
або негативного результату розгляду його на секції (або Президії)
архітектурно-містобудівної ради Мінрегіонбуду Управління
містобудування та архітектури готує рекомендацію Міністерства щодо
відхилення цього містобудівного обґрунтування.

5. Містобудівні обґрунтування розглядаються
архітектурно-містобудівною радою Мінрегіонбуду (або Президією
ради) за поданням Управління містобудування та архітектури.

6. У разі наявності зауважень до містобудівних обґрунтувань у
частині необхідності врахування суспільних потреб в додаток до
рекомендацій Міністерства замовнику надається перелік питань,
обов'язкових для розгляду на громадських обговореннях зазначеного
містобудівного обґрунтування.

7. До суспільних потреб відносяться: плани перспективного
розвитку інженерної інфраструктури, підтримка традиційного
архітектурного середовища, забезпечення умов життєдіяльності
населення, тощо.

8. Рекомендації Мінрегіонбуду до затвердження містобудівного
обґрунтування надаються замовнику у письмовому вигляді із
обов'язковим зазначенням основних техніко-економічних показників
містобудівного обґрунтування, експертиза якого проводилась.

9. Загальний строк проведення експертизи не повинен
перевищувати 30 календарних днів.

10. Рекомендації Мінрегіонбуду підписуються заступником
Міністра згідно розподілу функціональних обов'язків.