 |
|
|||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Строительные нормативные акты
   
|
||||||||||||||
|
||||||||||||||
Про схвалення Концепції Містобудівного кодексу України
|
|
|||||||||||||
| КАБIНЕТ МIНIСТРIВ УКРАЇНИ Р О З П О Р Я Д Ж Е Н Н Я від 18 липня 2007 р. N 536-р Київ Про схвалення Концепції Містобудівного кодексу України 1. Схвалити Концепцію Містобудівного кодексу України, що додається. 2. Мінрегіонбуду розробити проект Містобудівного кодексу України з урахуванням положень Концепції, схваленої цим розпорядженням, і подати його в установленому порядку на розгляд Кабінету Міністрів України до 1 грудня 2008 року. Прем'єр-міністр України В.ЯНУКОВИЧ Iнд. 21 СХВАЛЕНО розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18 липня 2007 р. N 536-р КОНЦЕПЦIЯ Містобудівного кодексу України Загальна частина З прийняттям у 1992 році Закону України "Про основи містобудування" ( 2780-12 ) закладено законодавчі засади містобудівної діяльності в Україні, насамперед формування повноцінного життєвого середовища, забезпечення сталого розвитку населених пунктів. На розвиток загальних норм зазначеного Закону прийнято Закони України "Про планування і забудову територій" ( 1699-14 ), "Про Генеральну схему планування території України" ( 3059-14 ), "Про архітектурну діяльність" ( 687-14 ), "Про комплексну реконструкцію кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду" ( 525-16 ) та інші, які разом з відповідними підзаконними актами фактично утворили окрему галузь національного законодавства. Законодавство у сфері містобудування почало формуватися пізніше, ніж тісно пов'язані з ним земельне законодавство та законодавство про охорону навколишнього природного середовища. Постало питання щодо узгодження окремих положень зазначених галузей законодавства, передусім у зв'язку з швидким розвитком міст, а також відносин власності у сфері житлового та інших видів будівництва. Недоліком законодавства у сфері містобудування є те, що воно складається значною мірою з підзаконних нормативно-правових актів, у той час як законами регулюються порівняно незначна частина відносин, що виникають під час провадження містобудівної діяльності. Оскільки процедура розроблення, погодження та затвердження містобудівної документації, видачі дозволів на будівництво об'єктів містобудування, прийняття рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування з питань містобудування, участі громадськості в обговоренні проектів таких рішень недостатньо врегульована, не повною мірою забезпечується виконання завдань планування, забудови та іншого використання територій, сталого розвитку населених пунктів. У зв'язку з цим виникла потреба в подальшому удосконаленні відповідних норм законодавства у сфері містобудування. Мета укладення Містобудівного кодексу України Метою укладення Містобудівного кодексу України є проведення систематизації норм містобудівного законодавства, удосконалення правового забезпечення містобудівної діяльності, зокрема врегулювання таких основних питань: визначення: - основних принципів законодавчого регулювання у сфері містобудування; - повноважень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, інших суб'єктів у сфері містобудування; - принципів планування розвитку і забудови територій; - змісту містобудівної документації, зокрема з питань планування розвитку і забудови територій, а також встановлення порядку її підготовки, погодження та затвердження; - об'єктів містобудування, що можуть розміщуватися у водоохоронних зонах, а також на територіях природоохоронного, рекреаційного, оздоровчого та історико-культурного призначення; - принципів і порядку проведення реконструкції або знесення застарілого житлового фонду, забезпечення збереження історичних ареалів та традиційного характеру середовища населених пунктів, а також пам'яток архітектури і містобудування; - принципів і порядку провадження інвестиційної діяльності у сфері містобудування; - видів і порядку громадського обговорення містобудівної документації та проектів будівництва об'єктів; - порядку інформаційного забезпечення містобудівної діяльності; установлення єдиних показників інтенсивності використання і забудови територій; удосконалення процедури видачі документів дозвільного характеру у сфері містобудування; визначення засад участі іноземних фахівців у містобудівній діяльності; підвищення ефективності державного контролю та нагляду у сфері містобудування, а також посилення відповідальності за порушення містобудівного законодавства. Очікувані результати Прийняття Кодексу забезпечить систематизацію законодавства у сфері містобудування та узгодження його положень з нормами суміжних галузей законодавства, сприятиме підвищенню ефективності діяльності органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, удосконаленню порядку і прозорості прийняття ними рішень з питань містобудування, забезпеченню реалізації прав територіальних громад та окремих громадян, ефективному використанню територій, удосконаленню порядку підготовки, погодження і затвердження містобудівної документації, а також створенню умов для ефективного міжнародного співробітництва у сфері містобудування |
||||||||||||||
| Категории документа: | ||||||||||||||
Читайте также:
|
||||||||||||||
|
Copyright © 2009-2013 Bud Info. Все права защищены. Disclaimer
|
||||||||||||||