Внимание. Вы не зарегистрированы. Нажмите сюда, чтобы зарегистрироваться...
 

 
Email
Пароль
Войти Регистрация




Рекомендації щодо ідентифікації об'єктів підвищеної небезпеки

Название (рус.) Рекомендації щодо ідентифікації об'єктів підвищеної небезпеки
Кем принят Не определен
Тип документа Рекомендації
Дата принятия 01.01.1970
Статус Действующий
Только зарегистрированные пользователи могут скачать этот документ в архиве в формате MS Word

 

ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ З НАГЛЯДУ ЗА ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

Національний науково-дослідний інститут охорони праці (ННДІОП)

Схвалено вченою радою ННДІОП

(протокол від 25.12.2003 р. № 60)

Затверджено

директором ННДІОП

25 грудня 2003 р.

Рекомендації щодо ідентифікації об'єктів підвищеної небезпеки

Завідувач лабораторії проблем страхування об'єктів підвищеної

небезпеки та соціального страхування від нещасного випадку   Г.Г.Лесенко

м.Київ 2003

1. Загальні положення

Суб'єкт господарської діяльності, який використовує, виготовляє, переробляє, зберігає або транспортує одну або кілька небезпечних речовин чи категорій небезпечних речовин, повинен здійснити процедуру ідентифікації об'єктів підвищеної небезпеки відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.07.02 № 956. Примірний перелік видів економічної діяльності та небезпечних речовин, що підлягають ідентифікації, наведено у додатку 1 (додатки 1-12 тут не наводяться).

Він не поширюється на:

потенційно небезпечні об'єкти військового призначення;

потенційно небезпечні об'єкти, віднесені до таких у зв'язку з наявністю на них радіоактивних речовин;

потенційно небезпечні об'єкти розвідки, видобутку та розробки корисних копалин, включаючи розвідку морського дна, наявність небезпечних речовин у яких обумовлена природними явищами, а їх кількість не може контролюватися;

небезпечні речовини, що перевозяться за межами підприємства усіма видами транспортних засобів, крім транспортування по трубопроводах;

гідротехнічні споруди, хвостосховища, шлаконакопичувачі, та накопичувачі токсичних відходів.

2. Порядок ідентифікації

1. Для початку процедури ідентифікації об'єктів підвищеної небезпеки на підприємстві рекомендується створити координаційну раду з відповідних фахівців та затвердити її склад наказом керівника підприємства. До її складу включати представників служби головного технолога (металурга), постачання, охорони праці, вхідного контролю тощо залежно від наявності на підприємстві таких посад.

2. Голова   координаційної   ради   затверджує   організаційні   заходи   щодо   проведення ' ідентифікації об'єктів підвищеної небезпеки, які повинні передбачати:

а)   визначення наявності небезпечних речовин;

б)    визначення   маси   кожної   небезпечної   речовини,   яка   може   використовуватися, виготовлятися, перероблятися, зберігатися або транспортуватися на території підприємства в кожному структурному підрозділі.

Ці заходи повинні здійснюватися на підставі регламентів, паспортних або проектних даних, що підтверджують сумарну масу небезпечної речовини:

1) на сховищах (резервуарах), у «ладових або на складах;

2) у технологічних установках, включаючи апарати та трубопроводи;

3) у обладнаннях колонного типу;

4) у трубопроводах за межами підприємства;

в) визначення кількості потенційно можливих небезпечних об'єктів, в яких виготовляються, переробляються, зберігаються чи транспортуються небезпечні речовини. При цьому необхідно зважати, що до потенційно небезпечних об'єктів відносяться:

діючі окремі апарати;

сукупність пов'язаних між собою потоками в технологічний цикл апаратів, об'єднаних за адміністративною ознакою. Це можуть бути структурні підрозділи суб'єкта підприємницької діяльності (виробництва, цех, відділення, дільниця, естакада тощо), в яких експлуатується сукупність пов'язаних між собою потоками в технологічний цикл апаратів, цистерн, сховищ, складських приміщень (потенційно небезпечний об'єкт за адміністративною ознакою). Вони вважаються одним об'єктом, коли відстань між ними менше 500 метрів;

г)  розподіл наявних на підприємстві небезпечних речовин за категорією (додаток 2) на підставі додатків 4-11 та групування їх за видами аварій згідно з додатком 12 (за умови, що маси індивідуальних речовин, перелічених у додатку 3, та інших небезпечних речовин, перелічених у додатках 4-11, не перевищує порогової маси).

За результатами проведеної роботи заповнюється табл.1.

Таблиця 1

Ідентифікація ОПН -1

Найменування потенційно небезпечного об'єкта, виділеного для ідентифікації, та його склад 

Місце розташування потенційно небезпечного об'єкта 

Найменування, маса, категорія небезпечної речовини чи групи небезпечних речовин, що використовуються або виготовляються, зберігаються чи транспортуються на об'єкті 

Найменування або категорія небезпечної речовини чи групи небезпечних речовин, за якими проводилася ідентифікація об'єкта 

Результати ідентифікації (належить до об'єктів підвищеної небезпеки відповідного класу, не належить до об'єктів підвищеної небезпеки) 

 

 

 

 

 

Розрахунок сумарної маси небезпечної речовини здійснюється, виходячи з наступних норм:

сумарна маса небезпечної речовини, яка зберігається у сховищах (резервуарах), визначається не тією масою, яка в ній зберігається на момент проведення ідентифікації, а виходячи з об'єму резервуару, що підтверджується проектною документацією або паспортом, чи іншою документацією. У разі зменшення обсягів виробництва і внесення змін до технологічного регламенту, при розрахунках враховується максимальна маса, яка може зберігатися в сховищі;

сумарна маса небезпечної речовини, що переробляється, виготовляється або транспортується у технологічних установках, визначається, виходячи не з фактичної маси в них на момент ідентифікації, а тієї маси, яка може знаходитися в апаратах і трубопроводах відповідно до технологічного регламенту, умов процесу та правил експлуатації;

сумарна маса небезпечної речовини, яка переробляється, виготовляється в обладнанні колонного типу визначається, виходячи з максимальної маси рідини в тарілках.

За наявністю в апаратах наповнювачів з пористим інертним середовищем - виходячи з максимального обсягу вільного простору:

сумарна маса небезпечної речовини, яка транспортується у трубопроводах за межами підприємства, визначається її масою в секції трубопроводу між двома запірними пристроями та масою, що може витекти протягом часу, необхідного для ручного перекриття запірних пристроїв згідно з технологічним регламентом та проектною документацією;

сумарна маса небезпечної речовини, яка транспортується внутрішньо заводськими трубопроводами, визначається її масою у всьому трубопроводі;

сумарна маса небезпечної речовини для зливно-наливних естакад визначається не фактичною масою небезпечної речовини, яка до неї заливається (або зливається) під час ідентифікації, а максимальною ємністю та максимально-регламентованою кількістю цистерн, які можуть встановлюватися на естакаді одночасно. Ці дані заносяться до табл.2.

Таблиця 2

Ідентифікація небезпечних речовин

Найменування потенційно небезпечного об'єкта 

Найменування виробництва, дільниці, установки, апарата тощо, які входять до складу потенційно небезпечного об'єкта 

Найменування небезпечної речовини і маса, тон 

Маса індивідуальної небезпечної речовини та маса небезпечної речовини кожної категорії, до якої вона може бути віднесена за нормативами порогових мас 

Індивідуальна речовина 

Номер категорії за нормативами порогових мас 

1 

2 

3 

4 

5 

6 

7 

8 

9 

10 

11 

12 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Після визначення кількості потенційних небезпечних об'єктів (апаратів) та потенційно небезпечних об'єктів, об'єднаних за адміністративною або територіальною ознакою (сукупність апаратів, пов'язаних між собою потоками в технологічний цикл), проводяться процедури:

а)   визначення  їх  відстані  від  місць  великого  скупчення  людей  (житлових  масивів, стадіонів,   кінотеатрів,   лікарень,    шкіл   тощо),   транспортних   магістралей,    промислових, природоохоронних і життєво важливих цивільних об'єктів. У випадку, якщо ця відстань не перевищує 500 метрів для небезпечних речовин групи 1 та 2 і 1000 метрів для небезпечних речовин  групи  3,  ці об'єкти  беруться  на замітку для їх можливої ідентифікації за цим параметром.

Якщо відстань до них перевищує 500 та 1000 м відповідно, то цей параметр для даного об'єкта не застосовується;

б)   визначення     сумарної  маси   кожної  окремої  небезпечної  речовини,   що  в  них використовується або виготовляється, зберігається чи транспортується.

Якщо виявиться, що сумарна маса на цьому об'єкті хоча б однієї з небезпечних речовин дорівнює або перевищує норматив порогової маси небезпечної речовини, зазначеної у додатках 3-11, цей об'єкт вважається ідентифікованим.

3.  За тими потенційно небезпечними об'єктами (апаратах), в яких сумарна маса окремої небезпечної   речовини   не   перевищує   норматив   порогової   маси,   проводяться   процедури уточнення нормативу порогової маси з урахуванням відстані від місць великого скупчення людей.

Розрахунок нового нормативу порогової маси небезпечної речовини, визначається за формулою

Ql  =  Qi  • (Rx : Rn),

де Qi - норматив порогової маси індивідуальних небезпечних речовин, або речовин за категоріями;

Rx - відстань від потенційно небезпечного об'єкта до місць великого скупчення людей, транспортних магістралей, промислових, природоохоронних і життєво важливих цивільних об'єктів;

Rn - гранична відстань, починаючи з якої проводиться розрахунок нормативу порогової маси (для груп речовин 1,2- 500 м, для речовин групи 3 - 1000 м);

4.  За тими потенційно небезпечними об'єктами, в яких сумарна маса окремої небезпечної речовини з урахуванням відстані до місць великого скупчення людей не перевищує нормативи порогової маси, всі небезпечні речовини, включаючи і ті, що перераховані у додатку 3, об'єднуються  за їх  категорією,  визначеною у додатку 2 та  по  групах за  видами аварій (додаток 12).

За цими об'єднаними групами небезпечних речовин розраховується сумарна маса кожної з них.

У випадку, коли небезпечна речовина за своїми властивостями може бути віднесена до декількох груп, сумарна маса її враховується у кожній групі, до якої вона може бути віднесена.

5. Норматив порогової маси небезпечних речовин, об'єднаних за їх категорією та за видами аварій у групи, визначається за такою формулою:

де   gi   - сумарна  маса  небезпечної речовини,  яка знаходиться  на об'єкті;   

n - кількість небезпечних речовин, занесених до однієї групи.

Сумарна маса небезпечних речовин однієї групи дорівнює або перевищує її порогове значення, якщо виконується умова:

У разі, коли сумарна маса небезпечних речовин, об'єднаних за їх категорією та за видами аварій у групи, дорівнює або перевищує порогову масу, ідентифікація вважається закінченою та об'єкту присвоюється відповідний клас підвищеної небезпеки.

6. За тими потенційно небезпечними об'єктами, в яких сумарна маса небезпечних речовин, об'єднаних у групи, не перевищує розрахованої для них порогової маси небезпечних речовин, проводиться процедура уточнення нового нормативу порогової маси з урахуванням відстані від місць великого скупчення людей у випадку, якщо ця відстань не перевищує 500 м для небезпечних речовин групи 1 та 2 і 1000 м для небезпечних речовин групи 3.

Розрахунок нового нормативу порогової маси небезпечної речовини і визначається за формулою:

7. У випадку, коли сумарна маса небезпечних речовин з урахуванням відстані від місць великого скупчення людей дорівнює або перевищує порогову масу, об'єкту присвоюється відповідний клас підвищеної небезпеки. На цьому ідентифікація вважається проведеною.

Повідомлення про результати ідентифікації направляється до органів Держнаглядохоронпраці, Державної інспекції цивільного захисту і техногенної безпеки, Держекоінспекції, Державної санітарно-епідемічної служби, Держпожежбезпеки, Держархбудінспекції, а також відповідної місцевої держадміністрації або виконавчого органу місцевої ради.

За кожним потенційно небезпечним об'єктом, не ідентифікованим як об'єкт підвищеної небезпеки, для визначення об'єктів 3 категорії небезпеки визначається відсоток небезпечних речовин від нормативу їх порогової маси для 1 класу.

Примітка 1. Додатки до Рекомендацій:

1.  Види економічної діяльності, на яких можуть бути ідентифіковані об'єкти підвищеної небезпеки.

2.  Нормативи порогових мас небезпечних речовин за категоріями.

3.  Нормативи порогових мас деяких індивідуальних небезпечних речовин.

4.  Перелік високотоксичних речовин.

5.  Перелік токсичних речовин.

6.  Перелік горючих (займистих газів).

7.  Перелік горючих (легкозаймистих) рідин.

8.  Перелік речовин, які становлять небезпеку для довкілля.

9.  Перелік речовин-окислювачів.

10.  Перелік речовин,  які  вступають в реакцію з водою з виділенням  горючих або вибухонебезпечних чи токсичних газів.

11.  Перелік вибухових матеріалів.

Примітка 2. Довідку зацікавленим особам про надання цих Рекомендацій у повному обсязі з додатками можна одержати за тел. (044) 440-61-79.



Спонсоры раздела: